Тренд пошуку "Наєв"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Фільтр новин
Україною в майбутньому керуватимуть ті, хто очолював українську армію в роки війни, - Безсмертний
Меседжі, які послав Путін за допомогою журналіста Карлсона на Захід, мали ключову задачу - підняття градуса істерії з метою стабілізації чи замороження. Відповідно, дуже добре вплітається в подібний сценарій так звана російська ядерна зброя в космосі. Звертаю увагу на папку з "документами Богдана Хмельницького". Якщо ви зараз відкриєте конгресову бібліотеку США, то ви знайдете ці документи. Ніякої необхідності немає для США у присутності документів Богдана Хмельницького й інших багатьох документів, які дуже часто використовує московський фюрер у дезінформаційних атаках в Україні. Ці документи там у надлишку, в достатній кількості є в копіях, а частина в оригіналах, тому що Америка про це завжди дбала і буде дбати. Що було у цій папці? Як ви розумієте, американський журналіст завжди супроводжується операторами, помічниками, тим більше особа Карлсона. Вручати певний документ ніякої необхідності не було, бо це була небезпека. Тому очевидно, що ми маємо в цьому випадку послання, а для кого воно було, не треба розшифровувати. Зрозуміло, що Трамп у розмовах обіцяв Карлсону не тільки посаду віцепрезидента, а й багато чого. Тепер щодо інших речей. Згадайте, що під час будь-яких агресій, чи в Грузії, чи в Україні, цьому передували певні історичні екскурси. І це означає, що Росія готується до атаки. Більше того складовою цієї атаки тепер вже була не тільки Україна, а й Польща, країни Балтії. Це означає, що тема війни, глобальної війни на Європейському континенті, не просто на порядку денному, а вона вже в суті подальших планів, відпрацьованих планів з точки зору тактичних кроків Росії на найближчі місяці, не роки. Помиляються європейські фахівці, коли говорять про 2, 3 чи 5 років. Якщо хтось думає, що це випадкове співпадіння - Карлсон і чергові страйки по Європі, загострення на Близькому Сході, скажу - ні. Всі ці місця дуже добре відпрацьовані ФСБ. Чи ми беремо Близький Схід - це споконвічна гра КДБ, чи ми беремо ліві або праві крайньорадикальні сили у будь-яких європейських державах - скрізь є ці корисні ідіоти КДБ, ФСБ, московського фюрера. І це почало дуже активно працювати. Зрозуміло, що на фоні цього одразу вилаштувалися дві рейки. Перша рейка - це теза про переговори, які нібито велися. Ніяких переговорів, навіть ніяких пропозицій ніхто ніколи не робив. А друга - це те, що Україна все вже, капут. І все це, якщо подивитися отак на стіл, на інформаційне меню, воно просто закрило всю іншу проблематику, всі інші моменти, які у світі є суперактуальними. До відома зазначу, що продовольча програма в африканських країнах так і не вирішена. Україна пробила коридор, але його недостатньо для того, щоб розв'язувати ці проблеми. Але зверніть увагу, про це нічого, ніби проблеми немає. Зараз фактично вся Центральна Африка горить війною після того, коли звідти витурили Пригожина. Взагалі з його загибеллю там почалися війни між його угрупованнями. Починаючи з Судану, Центральної Африки, скрізь виникли воєнні конфлікти, але про це навіть ніхто ніде нічого не говорить. Ситуація на Аравійському півострові вже зараз поставила на міну уповільненої дії всю світову економіку, це всі бачать по росту цін. Я вже не кажу про те, що на сьогодні 30% Європи залежить від скрапленого газу, який надходив через Суецький канал. Змушені доставляти через мис Доброї Надії, а це плюс 10-14 днів, що призводить до зростання тарифів. Тобто ці речі вже відійшли на другий план. А при цьому зрозуміло, що теми, які пов'язані з допомогою України, з посиленням оборонного промислового потенціалу Європи, взагалі не прослідковуються зараз активно у міжнародному інформаційному просторі. Звідси я вже бачу і рекомендую надалі виходити з тези "3/4 йде на вибори". І тут московський фюрер і вся оця братія корисних ідіотів буде використовувати цю ситуацію, щоб нав'язувати світу свій наратив. Це дуже небезпечна річ.   Інформація у нинішній ситуації не менш небезпечна, ніж кулі, міни, снаряди, ракети та все інше. Прокоментуйте оцей трикутник, у якому з одного боку Лавров почав розповсюджувати дезінформацію, що у РФ готові до якогось перемир'я, з другого боку - заява Трампа про те, що Байден здає Україну, а третій - маємо зміни в нашому Генштабі, заміну головкома ЗСУ. Перша річ, з якої я б пропонував розпочати, це з інтерв'ю посла Росії в ООН Небензі Стівену Сакуру, бо все інше навантажено трошки іншим змістом. Але це інтерв'ю я б пропонував усім, хто хоче зрозуміти, що таке журналістика, подивитися. Сакура - талановитий журналіст, він настільки грамотно провів інтерв'ю з Небензею, який виклав усе і був змушений говорити на питання, що взагалі не належали до його компетенції. Але він мусив говорити, тому що журналіст його просто атакував. І Небензя дуже чітко дав відповідь на запитання, що ніяких переговорів немає і найближчим часом бути не може. Тут ще є два факти, я хочу поставити тут жирнючу таку крапочку, щоб до цієї теми вже ніколи не вертатися. Московський фюрер завжди використовував глобальні речі, процеси, явища для початку різного роду військових акцій - олімпіади, економічні кризи й так далі. Згадайте, ми з вами говорили, коли почалася епідемія, я казав, що він не відмовиться, навпаки буде атакувати, а всі казали: ні, епідемія зупинить. У цьому році будуть вибори й буде певне провисання з перехідного періоду в США, але в цьому році ще й Олімпіада в Парижі. Про які переговори може йти мова? Тут же очевидно, що для фюрера - це момент. Він же в інтерв'ю Карлсону каже: от я до олімпіади підійду і тоді прийму рішення: чи давати полякам і балтам паузу, чи завдати удар. Там вже на лобі все було написано. Тему з переговорами пропоную зняти для тих, хто намагається її крутить, бо це просто дезінформація. Хоча, безумовно, московському фюреру дуже хотілося б інформаційно втягнути в цей процес і Трампа, і Байдена, і Україну, і європейських очільників. Тут маркером є Орбан, який квакнув щось про те, що Україні треба про Крим забути. Мене трошки потрясло те, що тут і сусідній президент Дуда теж підспівав. Я не можу зрозуміти, на яку сковороду його посадили. Очевидно, що його стосунки з Туском настільки нервуючі, що він змушений говорити речі, які з точки зору Польщі взагалі ні до чого. Але він для чогось це сказав і це ще один доказ того, що це абсолютно дезінформаційний трек стосовно переговорів. Як сюди вписується тема з Трампом і США? Щодо Трампа. Я доволі непогано знаю цю особу з точки зору його психофізичних характеристик. Усе, що він говорить - це вибори, якщо хочете, епатаж під час концерту. У США, особливо в розумінні Трампа, вибори - це свого роду культурологічна акція. І у нього від матері передалося, що він завжди намагається захопити весь простір. Очевидці й свідки розповідають про його маму, що коли вона вперше з'явилася у Нью-Йорку там зникли з радара всі світські левиці. І Трамп неодноразово, навіть під час виборів, повторює, що йому від мами передалася відкритість до людей. Він навіть паразитує на цій темі. І оце бажання захопити простір веде до нього і веде його. Він буде робити такі кульбіти, що ми навіть з вами придумати не можемо. Тепер, чому цей момент перевзування наступив, який збігся з призначенням Сирського? У житті Трампа є такий момент, де в офіційних біографіях написано, що, коли йому виповнилося 13 років, він у житті зустрівся зі складнощами. Що могло бути з юнаком у 50-60-ті роки? Ну, наркота, там всякі ці гангстерські забави. А батько, німець, віддав його у військову академію, де за рік Дональд став зразковим студентом. І як тільки буде говорити Буданов, Сирський, то Трамп дуже добре зрозуміє, що і коли говорить військовий. А коли йому поклали на стіл характеристики тих, хто сьогодні говорить від імені України, то він моментально почав крутити платівку. Тим більше, що це співпало з його "любов'ю" до Джозефа Байдена та демократів. Я переконаний, що ці кульбіти й далі будуть, ще й будуть крутитися і в інший бік. Зараз тримаються два повідомлення: що Трамп "врятує Україну", це я в лапки ставлю, а друге - Трамп змусить Україну здатись. А річ у тім, що для типажу такого як Трамп, то кращої ситуації і не давай. Він буде говорити що завгодно, зверніть увагу, навіть на персональному рівні. Адже родини Гейлі та Трампів були в дуже хороших стосунках, і хто як не Трамп призначав Ніккі Гейлі послом в ООН від США. Подивіться, що він зараз говорить, що чоловік пішов від неї, бо Трамп просто такий затятий сексист. Це дуже швидко вилетіло у простір. Ці моменти проглядаються і в особистих стосунках, також і у глобальних, регіональних, міждержавних стосунках. Тому я б пропонував, щоб у цьому випадку, якщо не можна розшифрувати одразу Трампа, то треба подивитись у деталі того дня, що відбувалося. Тільки-но він почув про заміну в Україні військових, то зрозумів, що щось там буде і моментально увімкнувся оцей його спогад про військову академію. Він через рік в академії уже отримував дипломи, навіть від тренера по футболу отримав стипендію, тому що він же бичара, даруйте, величезний. Це зараз йому 77 років і кучері такі, що він не знає, що з ними робити, а тоді був красень-юнак. І тут така ситуація – зальот у 13 років, даруйте за сленг. Ясно, що там його на місце поставили дуже швидко. А для німців муштра як підхід була завжди актуальною. Тим більше, що родина Трампів тільки по мамі з Шотландії, а всі вони німці, причому такі затяті німці. Дід його навіть утік з Німеччини через цю німецьку муштру. Тому треба розуміти, що тут є речі, які інформаційно накладаються. Але ніхто ж не буде копатись у цих речах, будуть дивитися на заголовки, а ці заголовки - дуже небезпечна зараза. Звідси ці тези про переговори, про позицію Трампа, які починають грати в інформаційному полі, нав'язуючи людям певні інформаційні потоки та вводячи їх у стан психологічної депресії, бо тут явно депресивний зміст, що все втрачено і нічого не буде. Ситуація в інформаційному плані потребує відстеження, особливо по цьому російському треку. Але я ще раз кажу: тут перша теза - глобальні вибори, друга - насправді колосальна небезпека для Європи. Ситуація зараз звелася до тези 2014-2022 років: усе в голові Путіна, він буде приймати рішення, чи під час Паризької олімпіади робити цей крок, чи, можливо, якимось чином вживати інші тактичні дії. Тепер перейдемо до теми з космосом та винесення ядерної зброї у космос. Що таке космічна індустрія Росії у нинішній ситуації, я думаю, всі зрозуміли після запуску на Місяць. Вона явно просіла, але нікуди не поділися тактичні інструменти, які вживав президент Рейган зі стратегічною оборонною ініціативою. Заміна головкома, начальника Генштабу. На вашу думку, чому саме зараз? І як можна потлумачити певний сигнал нового головкома Сирського, що слід готуватися до потужної оборонної кампанії? Насправді тема оборонної компанії проговорюється з листопада минулого року. Власне після наукової статті Залужного вже тоді стало зрозуміло, що Україна інформаційно готується до зміни тактики. Я не берусь аналізувати всю ситуацію, тому що я не є військовий, але, як показує нинішня статистика, цей підхід, проголошений ще тоді Залужним, був абсолютно правильним. Тепер щодо заміни. У цій ситуації дуже показовим є не те, що вже зроблено, а що не зроблено. Зверніть увагу на те, що звільнено цілий ряд дуже досвідчених офіцерів, вищих офіцерів, які фактично від капітана до генерала, починаючи з 2014 року, пройшли цю війну. Тобто це унікальний досвід, унікальні знання, це професіонали вищого ґатунку, але я щось не бачив жодного указу про їх призначення на якусь іншу роботу. Я вже казав комусь, що навіть диктатор Сталін міняв Малиновського на Жукова, Жукова на Тимошенка, Тимошенка на Рокосовського, бо розумів, наскільки неоціненний досвід несуть ці люди. Очевидно, що в цих кадрових змінах є інша річ, яка не розголошується. Я не буду розкривати свої думки, бо це, даруйте, догадки лише. Але в мене є своє розуміння, що насправді відбулося. І до моменту поки я не побачу указ президента, який би дав можливість переконатися, що унікальний, колосальний потенціал цієї плеяди вищих офіцерів буде служити й далі Україні, в мене буде внутрішня тривога щодо цих рішень. Я зараз кажу не про Сирського, не про тих, хто призначений, це табу для мене. Не хочу я чіпати цих людей. А якщо ці вищі офіцери ще опиняться десь в структурах НАТО, для мене це буде не тільки розуміння того, що нам зараз говорять і говорили, це неправда, а й дуже серйозна тривога стосовно подальшого розвитку подій. Немає в мене сумніву в тому, що й Олександр Сирський, і вся плеяда тих, хто прийшов, це такі ж підготовлені офіцери, які пройшли через великі бої, тактичні та стратегічні кроки цієї війни. Але, коли я дивлюся на фото, де вони поруч із президентом, то я хочу, щоб усі знали, що ці люди вже зараз знають, що з ними вчинять так, як вчинили з Залужним та іншими офіцерами. А це означає, що вони будуть розуміти, як вони мають працювати. Той, хто наштовхнув Верховного Головнокомандувача на подібні дії, залишив без відповідей питання: де буде працювати далі Залужний, як буде використовуватись його потенціал? Де буде працювати Шаптала (колишній начальник Генштабу Сергій Шаптала) і як буде використовуватись його потенціал? Де буде працювати Наєв (колишній командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв) і як буде використовуватися його потенціал? Той насправді зробив дуже небезпечний для Верховного Головнокомандувача крок. В історії такі випадки траплялися, але Наполеон ніколи в житті від себе так просто не відштовхнув Нея (Мішель Амбруаз Франсуа Ней - відомий французький полководець, маршал Франції, учасник наполеонівських війн),  Мюрата (Йоахім Мюрат - французький воєначальник часів Наполеона, маршал Франції, адмірал Франції). А такі, як Чан Кайші (військовий і політичний діяч Китаю, президент Китайської Республіки, маршал і генералісимус), геніальні, унікальні офіцери вищого ґатунку, лідери держав просто берегли, як золото, такий кадровий потенціал, бо прекрасно розуміли, що таким речам в аудиторіях не навчають. Мені буде приємно, якщо я помилюсь у своїх прогнозах, але є мої догадки, про які я поки що буду мовчати, що не все так, як воно говориться президентом та інформаційно подається. І я навіть частково думаю про те, що очевидно, що Зеленського дезінформували як Верховного Головнокомандувача про багато речей. А якщо це ще притрушено його політичними вподобаннями і його політичними рефлексіями стосовно підтримки Залужного на політичному рингу, то можу сказати, що він має розуміти, як і всі українці, що ми будемо входити в епоху українських Ейзенхауерів (Дуайт Ейзенхауер - американський військовий і державний діяч, 34-й президент США (1953—1961), один із головних американських воєначальників Другої світової війни, головнокомандувач сил Антигітлерівської коаліції в Європі). А це означає, що хоче хтось чи не хоче, а все одно ми будемо мати на чолі держави тих, хто очолював українську армію в роки війни. Буде війна тривати ще кілька років чи десятиліть, це вже не так важливо з точки зору того, як коливається електоральний настрій суспільства. Але очевидний цей сценарій приходу українських Ейзенхауерів, за ними українських Кеннеді, які теж, до речі, воювали. І звідси найменше, що б хотілося мені, аби з часом було прояснено, що це всього-на-всього лише рішення, які мотивувалися певними політичними ревнощами стосовно підтримки або не підтримки тієї чи іншої команди.
we.ua - Україною в майбутньому керуватимуть ті, хто очолював українську армію в роки війни, - Безсмертний
Я щось не бачив жодного указу про призначення звільнених генералів на якусь іншу роботу, - Безсмертний
Про це він розповів в етері Еспресо. "Тепер щодо заміни, у цій ситуації дуже показовим є не те, що вже зроблено, а що не зроблено. Зверніть увагу на те, що звільнено цілий ряд дуже досвідчених офіцерів, вищих офіцерів, які фактично від капітана до генерала, починаючи з 2014 року, пройшли цю війну. Тобто це унікальний досвід, унікальні знання, це професіонали вищого ґатунку, але я щось не бачив жодного указу про їх призначення на якусь іншу роботу. Я вже казав комусь, що навіть диктатор Сталін міняв Малиновського на Жукова, Жукова на Тимошенко, Тимошенко на Рокосовського, бо розумів, наскільки неоціненний досвід несуть ці люди", - підкреслив дипломат. На його думку, очевидно, що в цих кадрових змінах є інша річ, яка не розголошується. Але пан Роман має своє розуміння, що насправді відбулося. "І до моменту, поки я не побачу указ президента, який би дав можливість переконатися, що унікальний, колосальний потенціал цієї плеяди вищих офіцерів буде служити й далі Україні, в мене буде внутрішня тривога з цими рішеннями. Я зараз кажу не про Сирського, не про тих, хто призначений, це табу для мене. Не хочу я чіпати цих людей. А якщо ці вищі офіцери ще опиняться десь в структурах НАТО, для мене це буде не тільки розуміння того, що нам зараз говорять і говорили, це неправда, а й дуже серйозна тривога стосовно подальшого розвитку подій", - зауважив Роман Безсмертний. У політика немає сумніву у тому, що й Олександр Сирський, і вся плеяда тих, хто прийшов, це такі ж підготовлені офіцери, які пройшли через великі бої, тактичні та стратегічні кроки цієї війни. "Той, хто наштовхнув Верховного Головнокомандувача на подібні дії, залишив без відповідей питання: де буде працювати далі Залужний, як буде використовуватись його потенціал? Де буде працювати Шаптала (колишній начальник Генштабу Сергій Шаптала) і як буде використовуватись його потенціал? Де буде працювати Наєв (колишній командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв) і як буде використовуватися його потенціал? Той насправді зробив дуже небезпечний для Верховного Головнокомандувача крок", - зазначив Безсмертний. Пан Роман резюмував, що в історії траплялися такі випадки, але лідери держав завжди берегли, як золото, геніальних, унікальних офіцерів вищого ґатунку, бо прекрасно розуміли, що такий кадровий потенціал в аудиторіях певним речам  не навчають. Звільнення Залужного: що відомо 29 січня у мережі з'явилась інформація про звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Проте речник президента України Сергій Никифоров заперечив це. Водночас в ISW наголосили, що російські пропагандисти використовують чутки про звільнення або відставку головнокомандувача ЗСУ для низки інформаційних операцій, у центрі яких – внутрішні справи України. 1 лютого у колонці для CNN Залужний озвучив головні завдання на 2024 рік для Сил оборони України, що могло свідчити про його небажання залишати посаду. 3 лютого у The Washington Post із посиланням на два анонімних джерела писали, що уряд України проінформував адміністрацію президента США Джо Байдена про ймовірне рішення щодо звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. 8 лютого Зеленський усе ж таки звільнив Залужного й призначив на його місце Олександра Сирського.
we.ua - Я щось не бачив жодного указу про призначення звільнених генералів на якусь іншу роботу, - Безсмертний
Благодійний фонд Сергія Притули
Фонд Притули закуповує екіпірування, обладнання, медичні засоби і транспорт для військових. Ще один наш напрямок роботи — гуманітарна допомога. Усі кошти, які надходять на рахунки благодійної організації, потрапляють у загальний волонтерський фонд коштів Сергія Притули разом з грошима з його інших рахунків, з Patreon і PayPal. На усі ці кошти фонд закуповує допомогу для потреб українських військових.
we.ua - Благодійний фонд Сергія Притули
Це ваш вибір, кого цінувати: Залужного чи Безуглу
Він відомий тим, що зупинив російську армію на початку вторгнення і відкинув від Києва, Харкова, звільнив Херсон. Вона відома тим, що звинуватила його в алкоголізмі, й гавкала на бойового генерала весь час, поки Офіс медійно готував відставку популярного головнокомандувача. В результаті, попри підтримку майже всіх громадян України, він звільнений з посади та відправлений не зрозуміло куди. Вона, попри небажання колег, навіть з власної партії, працювати з нею в комітеті з нацбезпеки, розвідки та оборони, залишається на посаді та пише в соцмережах, що вирахує всіх критиків по IP. У мене була дискусія з приятелем про владу. Він вважає, що критикувати не можна, бо розбрат і Путін нападе. А мені здається, що чим більше Україна звільняє таких людей, як Залужний, Наєв, Забродський і чим більше висуває на високі пости таких, як Безугла, Татаров, Шурма, Гетманцев, тим сильніше ми, як країна перетворюємося на Росію. Читайте також: Чи скаже Залужний: "Я повернуся!"? Ми вже майже такі, як вони. В нас є Найвеличніший лідер сучасності й немає парламентаризму. В нас спецслужби слідкують за журналістами, а політичних опонентів переслідують за справами 10-річної давнини. Генералів ми звільняємо, бо вони надто популярні, а свого Жириновського завели, бо вона робить все, що скажуть в Офісі. Єдине, чим ми досі відрізняємося від Росії – ми досі дозволяємо собі мати власну думку і не боїмося її висловлювати. На мою думку, ми не зможемо виграти війну, якщо послухаємо спікерів Офісу і перестанемо реагувати на недолугі дії чи бездіяльність влади. Будь-який, найкращий, правитель стає неефективним, коли його не критикують і він вважає себе найрозумнішим. Бо завищена самооцінка і відірваність від реальності приводить до дуже поганих управлінських рішень. Саме тому диктатури програють демократіям. Саме тому ми маємо залишитися демократією з плюралізмом думок і конкуренцією ідей, щоб мати шанс перемогти сильнішого, але тупішого, відірваного від реальності Путіна. Це наш вибір, кого цінувати: Залужного, бо він вміє перемагати, чи Мар'яну, бо це стабільність і єдність. Я обираю Залужного. А ви? Джерело Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
we.ua - Це ваш вибір, кого цінувати: Залужного чи Безуглу
Фортифікації на полі бою: бажане й реальне. Колонка Сергія Згурця
Про реалії будівництва фортифікаційних споруд в Україні Зараз ворог намагається скористатися перевагою в живій силі, боєприпасах, техніці, і прагне протиснутися на певних ділянках фронту. Інтенсивність бойових зіткнень досить висока. За минулу добу, 11 лютого, було відбито 100 атак ворога, це високий показник. 2/3 зіткнень відбулося на Авдіївці, Мар'їнці, 19 боєзіткнень навколо Бахмута. Звісно, коли ми перебуваємо в обороні, то згадуємо про те, що добре б мати гарні фортифікаційні та інженерні споруди для захисту наших оборонців. Це є вкрай актуальним і в контексті Авдіївки, де нові лінії оборони вже мають бути готові незалежно від того, чи доведеться нам на них відступати, чи ні. Так само щодо наступу ворога в напрямку Часового Яра. Аналітики Deep State сьогодні 12 лютого написали, що місцевість навколо населеного пункту Часів Яр можна зробити неприступною, але цитую: історія з побудовою інженерно-фортифікаційних споруд та підготовкою до оборони знову залишає бажати кращого. Це не може не турбувати. Чому так? Що в нас з фортифікаціями? Трохи подробиць для розуміння. Нагадаю, що вперше про потреби фортифікацій сказав президент України Володимир Зеленський за підсумками Ставки Верховного Головнокомандувача ще 30 листопада 2023 року. Тоді було названо фактично усі області, тобто фортифікація потрібна всюди. На це потім були виділені досить значні кошти. У січні 2024 року уряд заявив, що на це буде скеровано 17,5 млрд гривень, як на будівництво інженерно-технічних, так і фортифікаційних споруд. Потім було виділено ще додатково 2,5 млрд гривень, як було сказано профільним відомствам та обласним державним адміністраціям. Про хід робіт з фортифікацій публічно звітував вже знятий з посади командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал Сергій Наєв, який казав, що з червня 2022 року по січень 2024 року на кордоні з РФ і Білоруссю побудовані нові фортифікаційні лінії з ровами, дотами й новими опорними пунктами. І, що щільність мінно-вибухових загороджень була збільшена аж у 16 разів. За словами генерала, розбудовою оборонних рубежів тоді займалися приватні компанії під керівництвом військових інженерів. Але це оптимістична сторона медалі, є й зворотна, деталі якої вимушений переповісти. Спілкуючись з чиновниками та з військовими, виявилося, що не в усіх областях роботи йдуть швидко. Є низка причин, які це гальмують. Які це причини? Назву три проблеми. Перша - значна частина часу витрачена або й досі витрачається на узгодження проєктів фортифікацій на кожній ділянці, узгодження кошторисів під ці ділянки. Мені кажуть, що потрібно було брати типові проєкти, привʼязувати ці проєкти до місцевості та будувати без кошторису, а потім отримувати гроші постфактум. Але так бояться робити, тому що потім будуть мати проблеми з ДБР, які неодмінно зʼявляться. З цієї причини приватні компанії на підряд з будівництва цих фортифікацій йти не поспішають, а державні компанії не мають достатніх потужностей. Друга проблема стосується залучення робітників. Виявляється, що дефіцит людей, важкі умови й терміновість продукують певні очікування щодо зарплати, але є нормативи на оплату трудовитрат, які обмежуються цими кошторисами. Тобто ця зарплата не може бути високою, тому в деяких областях або на певних ділянках прогрес менший, ніж міг би бути попри те, що гроші формально на ці потреби існують. І третє - окрім того, що треба вирити рови, встановити бетонні "зуби дракона" та закопати бетонні доти, що називається фортифікацією, ще треба все правильно замінувати, наприклад, встановити протитанкові міни. За радянських нормативів була норма - на 1 км потрібна 1 тис. мін. Зараз ці показники збільшені у 5-6 разів. Нагадаю, що на півночі, на основних ділянках наступу противника, вже було встановлено 500 тис. протитанкових мін. Але виявляється, що де-факто цього замало, потрібно мін десь в межах 4 млн. Чи є в нас ці протитанкові міни? - запитав я. Відповідь була такою: у нас є певний дефіцит мін ТМ-62. Зазначу, що це основна протитанкова радянська міна. У нас ці міни не виробляються, є лише певний запас підривачів до цих мін. Тобто нам потрібно шукати такі міни й купувати на зовнішньому ринку до того часу, як опануємо виготовлення гексогену чи тротилу. Все це має відношення до роботи нашої промисловості. І це не всі складнощі, які стосуються поточних заходів фортифікацій та інженерного облаштування фронту, хоча для захисту життя солдатів у форматі нашої оборони це має вкрай актуальне значення. Тож увага до традиційних форм забезпечення бойових дій повинна бути не менше, ніж до створення нових родів військ, на кшталт безпілотних систем, тому що з розвитком нових технологій треба не забувати ті базові речі, які забезпечують ефективну оборону на лінії фронту. Про фронт - Авдіївка  Віктор Кевлюк, військовий експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу ЗСУ, вважає, що противник нарешті визначився, що він близький до успіху в районі Авдіївки й просувається самим незручним для нас шляхом. За минулу добу ворог просунувся у приватному секторі на південний схід від Коксохіму, контролює значну частину цієї приватної забудови, пройшовши приблизно 200 м. У цьому районі окупанти втратили темп наступу. Однак вони також намагаються пробитись у район пожежно-рятувальної частини міста та прорватися якомога глибше в 9-й квартал. Якщо противнику вдасться це зробити, то, на жаль, наша оборона втратить цілісність та стійкість, а подальша оборона міста буде мати опосередкований характер або ж можна з Авдіївки відступати, адже утримувати її не вдасться. Крім того, загарбник пробує просуватися в районі Залізничого провулка на півночі Авдіївки, на схід від Невельського. Полковник запасу ЗСУ додав, що важкі запеклі бої тривають навколо Новокалинового, Новобахмутівки, на околицях самої Авдіївки. Біля Тоненького, Сєверного, Первомайського ворог продовжує спроби перерізати основний логістичний маршрут з Ласточкиного в Авдіївку. Формально ця магістраль вже перебуває під ворожим вогневим контролем. Сьогодні, 12 лютого, командування оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" анонсувало якісь зміни на цій ділянці, але що це за зміни сказано не було. Можливо, на противника чекає сюрприз. Військовий експерт Центру оборонних стратегій зауважив, що ворог своїми діями в Авдіївці намагається підштовхнути нас до Бахмутського сценарію, аби знищуючи місто, далі просуватися по руїнах. Однак Авдіївка – специфічне місто, відповідно, складаються і специфічні обставини. Противник відмовився від лобового штурму Коксохіму і намагається обійти його з півночі. Тобто ми спостерігаємо дещо іншу оперативну картину. Про масштабні кадрові зміни у ЗСУ Віктор Кевлюк дав коментар щодо масової хвилі замін у військовому керівництві, зазначивши, що не варто чекати у зв'язку з цим втрати стабільності управляння. Штаби залишилися ті самі, люди на управлінні організації зв'язку також ті самі. Безумовно, зміниться стиль роботи, адже нові посадові особи займають крісла командирів та командувачів. З іншого боку відбувається одночасна заміна 16 генералів на інших посадових осіб. Кевлюк не може пригадати такого випадку в історії війн, щоб так масово заміняли керівництво. Це може бути викликано, з одного боку, зміною стратегії, яку Україна цього року обирає собі як керівну лінію, а з іншого боку, однак пан Віктор хотів би помилитися, це схоже на те, що нас починають готувати до укладання миру.
we.ua - Фортифікації на полі бою: бажане й реальне. Колонка Сергія Згурця
З гідністю пройшли складні часи: екскомандувач ОС Наєв відреагував на своє звільнення
Сергія Наєва звільнено з посади командувача Об'єднаних сил ЗСУ. Він подякував усім українцям за патріотизм та допомогу ЗСУ.
we.ua - З гідністю пройшли складні часи: екскомандувач ОС Наєв відреагував на своє звільнення
Зеленський призначив нових командувачів у ЗСУ: Наєв дізнався про своє звільнення зі ЗМІ
Президент Володимир Зеленський призначив нових командувачів різних родів військ Збройних сил України. Зокрема, генерал-лейтенанта Сергія Наєва на посаді командувача Об'єднаних сил замінив Юрій Содоль
we.ua - Зеленський призначив нових командувачів у ЗСУ: Наєв дізнався про своє звільнення зі ЗМІ
Наєв каже, що про звільнення з посади командувача Об’єднаних сил дізнався зі ЗМІ
«Із засобів масової інформації дізнався про своє звільнення з посади командувача Об’єднаних сил Збройних сил України, яку обіймав з 2020 року»
we.ua - Наєв каже, що про звільнення з посади командувача Об’єднаних сил дізнався зі ЗМІ
Генерал Наєв заявив, що про своє звільнення дізнався з повідомлень у ЗМІ
Командувач Об'єднаних сил ЗСУ поскаржився, що йому не повідомили про звільнення з посади. Він нібито дізнався про це зі ЗМІ
we.ua - Генерал Наєв заявив, що про своє звільнення дізнався з повідомлень у ЗМІ
Середа 28 Лютого

14

°

Хмарно

6° - 15°

0 %

1018 мм

3.69 м/с

  • 15:00

    14°
  • 18:00

    12°
  • 21:00

    11°
  • 00:00

    10°
  • 03:00

    9°

Що не так з цим дописом?

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил