Тренд пошуку "Прогнозування"

Понад 90% землетрусів магнітудою 3 і більше, спричинених закачуванням рідин у надра на заході Канади, мали помітні передтолчки. Про це повідомляє команда дослідників, чиї результати, за оцінкою Scienmag, можуть посилити можливості прогнозування та пом’якшення техногенних сейсмічних небезпек.

Так звані землетруси, індуковані закачуванням (injection-induced earthquakes, IIEs), виникають під час промислових операцій, зокрема гідророзриву пласта та закачування стічних вод. Деякі з них досягають руйнівних магнітуд, тому регулятори застосовують «світлофорну» систему: якщо фіксуються менші поштовхи, обсяги закачування зменшують або повністю зупиняють роботи.

Ця практика спирається на припущення, що передтолчки можуть попереджати про більший землетрус, а зупинка операцій здатна запобігти головному поштовху. Водночас залишалося незрозумілим, чому частина індукованих землетрусів супроводжується численними передтолчками, тоді як інші майже не мають таких сигналів, і як саме ця активність пов’язана з процесами, що зрештою запускають основний землетрус.

Десятирічний каталог землетрусів у Західній Канаді

Бей Ван (Bei Wang) та колеги використали десятирічний масив високоякісних сейсмічних записів із західної частини Канади. Вони проаналізували активність передтолчків перед 77 індукованими землетрусами магнітудою 3 і більше.

Команда виявила, що приблизно 92% цих подій (71 із 77) мали чітко ідентифіковані передтолчки. Тобто в більшості випадків перед головним поштовхом уже відбувалася помітна сейсмічна активність, яку можна було зафіксувати.

Продуктивність передтолчків, а також їхні просторові та часові закономірності відображали взаємодію кількох чинників: параметрів закачування рідини, так званого сейсмогенного індексу та напруженого стану розлому. Іншими словами, не лише обсяг і тиск закачування, а й властивості конкретної геологічної структури визначали, наскільки «багатою» на передтолчки буде послідовність землетрусів.

Три сценарії зародження розриву

На основі аналізу даних автори виділили три моделі зародження розриву в розломі перед головним землетрусом:

• каскад, керований рідиною – коли підвищений тиск рідини послідовно активує низку дрібних розривів, що зрештою призводить до головного поштовху;
• попереднє повзуче зміщення з неушкодженою «жорсткою ділянкою» – рідина сприяє повільному, майже безсейсмічному зсуву частини розлому, тоді як окрема, міцніша ділянка (аспериція) залишається заблокованою до моменту різкого розриву;
• ослаблене закачуванням попереднє повзуче зміщення – коли саме закачування додатково послаблює розлом, полегшуючи розвиток повзучого зсуву перед головним землетрусом.

Ці сценарії показують, як рідини можуть сприяти безсейсмічному (асейсмічному) ковзанню та перерозподілу напружень у розломі ще до основного поштовху. Саме такий прихований процес може породжувати серії передтолчків, які фіксують сейсмографи.

Що це означає для управління сейсмічними ризиками

Результати дослідження свідчать, що стратегії зниження ризику індукованих землетрусів мають враховувати як регіональні, так і локальні геологічні умови. Універсальний підхід до всіх майданчиків закачування може бути недостатньо ефективним.

Автори підкреслюють, що найкращі рішення слід ухвалювати на основі поєднання сейсмічного та геодезичного моніторингу. Це означає не лише реєстрацію поштовхів, а й відстеження повільних деформацій земної кори, які можуть передувати землетрусам.

Дослідження опубліковане в журналі Science під назвою «Foreshock productivity and rupture nucleation in injection-induced earthquakes in western Canada» і демонструє, що передтолчки в техногенних землетрусах є поширеним явищем. Водночас воно залежить від складної взаємодії тиску рідини, властивостей розлому та напруженого стану порід, що потрібно враховувати при подальшому розвитку систем раннього попередження.

Стаття Передтолчки супроводжують більшість канадських техногенних землетрусів з'явилася спочатку на Цікавості.

Джерело: Reuters.

Непал планує домагатися від Китаю значно ширшого та оперативнішого обміну даними про льодовики, рівень води, лавини й інші природні загрози після катастрофічної повені в Гімалаях, яка забрала життя майже 800 людей у двох країнах. За останніми даними, ще понад 3 тисячі людей вважаються зниклими безвісти.

Нагадаємо, катастрофу спричинив обвал частини льодовика в малодослідженому районі Тибету. Величезний потік води, бруду та каміння рушив долиною до кордону з Непалом, руйнуючи інфраструктуру на своєму шляху.

Водночас ще 27 травня, приблизно за три місяці до трагедії, представники Непалу та Китаю зустрічалися в Катманду саме для обговорення ризиків повеней, екстремальної погоди та небезпек, пов’язаних із льодовиками.

Сторони тоді говорили про створення переліку льодовикових озер, картування небезпечних зон та спільні заходи для зменшення ризиків. Однак двоє непальських чиновників заявили Reuters, що після зустрічі Катманду не отримав від Пекіна стільки даних про стан льодовиків і рівень води, скільки очікував.

“Нам потрібно, щоб у разі ранніх зрушень льодовиків або інших змін у цьому районі ми дізнавалися про це трохи раніше”, – сказав гідролог непальського підрозділу прогнозування повеней Саухардра Джоші.

Китай відкидає критику щодо недостатнього інформування. Посольство країни заявило, що Пекін і Катманду підтримували тісний контакт, а китайські фахівці передавали важливу інформацію “своєчасно”.

За 12 днів до катастрофи китайський Всесвітній метеорологічний центр також попереджав Непал про сильні мусонні опади та ризик вторинних загроз, зокрема зсувів і раптових паводків. Однак, за словами непальських чиновників, Китай переважно передавав прогнози сильних опадів у Тибеті, тоді як інформації про лавини, рівень води, зсуви та інші екстремальні події було значно менше.

Саме тому після катастрофи Катманду хоче укласти з Пекіном окрему угоду про обмін даними за моделлю співпраці, яка вже діє між Непалом та Індією.

“Наше головне завдання – не пропустити жодної майбутньої катастрофи”, – заявив урядовий гідролог Бінод Параджулі.

Непал пропонуватиме отримувати дані про опади та рівень річок кожні 10 хвилин.

“Щоб ми могли попередити наших людей і врятувати наших людей”, – пояснив Параджулі.

Нинішня катастрофа також показала, наскільки мало часу може залишатися на реагування. Приблизно о 08:32 потік прорвався через прикордонний район у Тибеті. Через 26 хвилин непальські служби отримали перше повідомлення про повінь на річці Трішулі, а о 09:13 розіслали попередження на мобільні телефони.

Щонайменше чотири станції моніторингу були знищені водою. Потік пройшов близько 168 кілометрів униз за течією від кордону, пошкодив 19 мостів і приблизно 40 кілометрів автомобільних доріг. За оцінкою Stimson Center, стихія також вивела з ладу понад 10% генерувальних потужностей Непалу.

“Це була не вода. На нас просто йшла величезна стіна бруду”, – розповів житель села Тупче Кешав Прасад Барал, будинок якого розташований приблизно за 25 кілометрів від кордону.

За його словами, він намагався втримати дружину за руку, але потік забрав її.

Попередні оцінки непальської влади свідчать, що від льодовика відколовся масивний фрагмент, який упав на дно долини з висоти в кілька сотень метрів і спричинив раптову високошвидкісну повінь.

Зазначимо, що гімалайський регіон Гіндукуш містить найбільші запаси льоду за межами полярних районів. Там налічується понад 63 тисячі льодовиків. Науковці попереджають, що через зміну клімату вони тануть дедалі швидше, а сніговий покрив скорочується. Це підвищує ризики повеней, зсувів та проривів льодовикових озер для сотень мільйонів людей у Південній Азії.

• Рятувальники у Непалі та Тибеті продовжують пошуки тисяч осіб, котрі зникли після обвалу льодовика у Гімалаях, що спричинив масштабну повінь.
• Станом на ранок 29 серпня кількість громадян України, зниклих безвісти через повінь у Непалі, зросла з 56 до 64.

Запис Reuters: Після загибелі 800 людей Непал просить Китай посилити обмін даними про льодовики спершу з'явиться на Букви.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Океани Землі не існують окремо один від одного. Зміни, які починаються в одному куточку планети, можуть через атмосферу впливати на погоду за тисячі кілометрів. Саме так протягом століть Тихий океан був своєрідним «партнером» Індійського, допомагаючи формувати його температурні коливання.

Тепер цей зв’язок помітно змінився.

Нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, показало, що за останні десятиліття взаємодія між атмосферною циркуляцією над тропічною частиною Тихого океану та температурою Індійського океану різко послабилася і навіть змінила свій характер.

Важливу роль у цьому процесі відіграє циркуляція Вокера — масштабна система руху повітря над Тихим океаном. Вона виникає через різницю температур води: тепле повітря піднімається, переміщується в атмосфері, опускається в інших районах і впливає на поверхневі вітри.

Раніше зміни цієї системи часто відображалися на температурі Індійського океану. Наприклад, під час Ель-Ніньйо циркуляція Вокера слабшає, а атмосферні зміни можуть поширюватися далеко за межі Тихого океану.

Але сучасна картина стала іншою. З 1950-х років тропічна частина Індійського океану в середньому нагрівається приблизно на 0,1 °C за десятиліття. Водночас із 1980-х років циркуляція Вокера над Тихим океаном посилюється. У результаті звичний взаємозв’язок між двома океанами фактично перевернувся.

Щоб зрозуміти, наскільки це незвично, науковці звернулися до минулого. Вони об’єднали сучасні спостереження та кліматичні моделі з даними, «записаними» природою — у коралах, річних кільцях дерев і сталагмітах. Так вдалося відновити картину кліматичних взаємодій між Тихим та Індійським океанами аж до XVII століття.

Протягом більшої частини цього періоду океани поводилися узгоджено. Винятком були приблизно 1810–1850 роки, коли серія потужних вулканічних вивержень, зокрема виверження Тамбори в Індонезії у 1815 році, тимчасово порушила звичну систему. Вулканічні аерозолі зменшили кількість сонячного світла, що досягало поверхні Землі, і змінили температуру океанів та атмосферну циркуляцію.

Однак сучасна ситуація ще незвичніша. Цього разу причиною змін є не короткочасне вулканічне похолодання, а тривале глобальне потепління, пов’язане з діяльністю людини. Порівняння із кліматичними умовами останнього тисячоліття показало, що сучасний характер взаємодії океанів виходить за межі звичайних природних коливань.

Це важливо не лише для науки. Температура Індійського океану впливає на опади та погодні умови у великих регіонах Африки, Азії та Австралії. А стабільні зв’язки між океанами допомагають ученим прогнозувати клімат на місяці й навіть роки вперед.

Якщо ці зв’язки продовжать змінюватися, старі підходи до кліматичного прогнозування доведеться переглядати. Тож глобальне потепління — це не просто поступове підвищення температури. Воно може змінювати самі механізми взаємодії океанів і атмосфери, від яких залежить погода на величезних територіях планети.

Рекордний урожай обернувся проблемою для російських аграріїв: зерно накопичується, елеватори переповнюються, а морські поставки фактично зупинилися в регіоні.

У Ростовській області Росії з 18:00 28 серпня за місцевим часом діє режим надзвичайної ситуації. Таке рішення ухвалили через проблеми з вивезенням аграрної продукції морем.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

Причиною запровадження надзвичайної ситуації стало накопичення значних обсягів сільськогосподарських товарів у виробників. Через зупинку портів і перебої у вантажному судноплавстві в Азово-Чорноморському басейні продукцію неможливо відправити на експорт. У розпорядженні губернатора Ростовської області Юрія Слюсаря зазначено, що відвантаження агропродукції з регіону фактично зупинилося ще 10 липня.

Скупчення у товаровиробників значних обсягів сільськогосподарської продукції може спричинити порушення умов життєдіяльності людей і значні матеріальні втрати.

– Юрій Слюсар

Експорт зерна з Ростовської області зупинився

17 серпня про серйозні труднощі зі збутом зерна заявив голова комітету з агропромислового комплексу ростовського відділення партії “Опора Росії” Михайло Маришев. За його словами, експорт зерна повністю припинився, а місцеві виробники не можуть ні продати новий урожай, ні знайти вільні потужності для його зберігання.

Вони не можуть навіть закласти зерно в елеватори в очікуванні більш сприятливих умов. Одні складські потужності з об’єктивних причин не працюють, інші забиті вщент, оскільки зерно не продається – експорту зараз немає.

– Михайло Маришев

Маришев також звернув увагу на рекордний урожай цього року та зростання собівартості зерна до 14–17 рублів за кілограм. На його думку, за таких умов аграрії навряд чи зможуть продати продукцію з прибутком: прийнятним результатом для них може стати навіть реалізація за собівартістю.

Влада доручила моніторити ситуацію

Ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації займатиметься Міністерство сільського господарства та продовольства Ростовської області. Серед основних заходів у документі визначили постійне спостереження за ситуацією, прогнозування її розвитку, а також збір і аналіз необхідної інформації.

Українські безпілотники майже щодня атакують південні регіони Росії. Серед їхніх цілей називають порти, військові кораблі, зернові та нафтові термінали, а також нафтопереробні підприємства. Російська влада заявляла і про пошкодження житлових будинків, загиблих та поранених цивільних.

Водночас Росія продовжує посилювати удари по українській портовій інфраструктурі. За даними українських посадовців, протягом останніх тижнів російські війська понад 70 разів атакували порти Одеси та більш як 60 разів завдавали ударів по українських суднах у морі. У перші два тижні серпня експорт українського зерна скоротився приблизно на 75% проти аналогічного періоду минулого року.

Рекомендуємо звернути увагу:

• У Ростовській області Росії запровадили режим надзвичайної ситуації через зупинку портів, перебої з морськими перевезеннями та блокування експорту агропродукції.
• Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс закликав посилити ППО України, надати далекобійні можливості, захистити чорноморські маршрути та зберегти міжнародну підтримку.
• Далекобійний ракетно-дроновий удар по Чувашії призвів до двох загиблих і 34 поранених; Зеленський заявив про удари по військово-промислових об’єктах, регіон оголосив НС.

Про прогноз погоди повідомляють Meteoprog та Укргідрометцентр, інформує Новини.LIVE.

Прогноз погоди на 28 серпня від Meteoprog

За прогнозом Meteoprog, у п’ятницю в Україні продовжиться період сухої та малохмарної погоди. Опадів не очікується.

Вітер буде східним та північно-східним, 5–10 м/с. Вночі температура повітря становитиме 10... 16 °С, а вдень — 26... 31 °С.

У південних та південно-західних областях буде тепліше. Вночі там прогнозують 14... 19 °С, а вдень температура підніметься до 29... 34 °С.

Прогноз погоди на 28 серпня від Укргідрометцентру

За даними Укргідрометцентру, 28 серпня атмосферний фронт із Чорного моря спричинить нестійку погоду на півдні та південному сході України. Там очікуються короткочасні дощі, місцями грози.

Вночі опади також можливі у більшості центральних областей. На решті території країни буде без опадів. Вночі та вранці у Карпатах і на Прикарпатті місцями прогнозують туман.

Вітер буде переважно північно-східним, 5–10 м/с. На півдні та південному сході вдень місцями можливі пориви до 15–20 м/с.

Температура повітря вночі становитиме 9... 14 °С, на півдні та південному сході — 13... 18 °С. Вдень очікується 21... 26 °С, а на Закарпатті — до 31 °С.

Новини.LIVE писали, що метеорологи прогнозують на осінь чергування дощових днів із прохолодними, маловітряними ночами. Крім того, в Україні очікується чимало густих туманів, які можуть помітно погіршувати видимість. Через це на дорогах зростатиме ризик ДТП, тож водіям варто бути особливо уважними під час поїздок в умовах обмеженої видимості.

Новини.LIVE інформували, що фахівці Центру прогнозування космічної погоди NOAA очікують, що вересень 2026 року не принесе тривалих та екстремальних магнітних бур. Водночас активність Сонця може спричиняти окремі геомагнітні збурення.

Про прогноз погоди повідомляє Укргідрометцентр, передає Новини.LIVE.

Якою буде погода 28 серпня

За прогнозом, в Україні очікується мінлива хмарність. На півдні та південному сході вдень можливі пориви північно-східного вітру до 15–20 м/с.

Вночі та вранці у Карпатах і на Прикарпатті місцями прогнозують туман. На решті території істотних опадів не очікується.

Температура повітря вночі становитиме 9… 14 °С. На півдні та південному сході буде тепліше — 13… 18 °С.

Вдень температура підніметься до 21… 26 °С. Найспекотніше буде на Закарпатті — там повітря прогріється до 31 °С.

За даними Укргідрометцентру, у Києві 28 серпня опадів не очікується, температура вдень буде близько 23 °С.

Новини.LIVE писали, що метеорологи прогнозують на осінь чергування дощових днів із прохолодними, маловітряними ночами. Крім того, в Україні очікується чимало густих туманів, які можуть помітно погіршувати видимість. Через це на дорогах зростатиме ризик ДТП, тож водіям варто бути особливо уважними під час поїздок в умовах обмеженої видимості.

Новини.LIVE інформували, що фахівці Центру прогнозування космічної погоди NOAA очікують, що вересень 2026 року не принесе тривалих та екстремальних магнітних бур. Водночас активність Сонця може спричиняти окремі геомагнітні збурення.

Наступний опалювальний сезон, вочевидь, буде складнішим за попередній. Про це кажуть і президент, і прем’єр, і фахівці-енергетики та спеціалісти ЖКГ. Це, зрештою, розуміє кожен українець. Тож хоч як прикро, але доводиться говорити про ймовірність такого сценарію ледь не як про аксіому. Отже, маємо бути до цього готові. Завдання — максимально убезпечитися від ворожих атак (це — справа ППО й інженерного захисту) та підготуватися до швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури. У цьому допоможуть досвід ремонтів під час попередніх інтенсивних ворожих обстрілів і солідний (як запевняють у Міністерстві енергетики) запас обладнання та запчастин, зроблений за сприяння міжнародних партнерів.

Електроенергія: без графіків «по дві години на добу», але…

Хоча готуватися до наступної зими почали заздалегідь, бачимо, що за два-три місяці до потенційного початку опалювального періоду 2026/2027 до завершення запланованих робіт іще далеко. Як звітують у профільних відомствах та місцевих громадах, готовність за деякими напрямами — до 70%, за іншими — ледве наполовину.

Одне з основних завдань — посилення інженерного та фізичного захисту об’єктів критичної енергоінфраструктури. Маємо розуміти, що повністю вберегти від ворожих ударів такі (зазвичай величезні) комплекси споруд неможливо. Тим паче коли Україні так бракує протиракет. Але попередня підготовка допоможе у разі влучань максимально скоротити терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт, що особливо важливо в зимовий період. І, звісно ж, ідеться про захист від непрямого влучання ракет і атак безпілотників.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: як у Києві планують забезпечити місто теплом

У Міністерстві енергетики України, відповідаючи на запит ZN.UA, розповіли, що паралельно тривають технічна підготовка генераційних потужностей і електромереж до роботи в умовах підвищених навантажень, ремонт електростанцій, накопичення аварійного запасу матеріалів і критичного обладнання, насамперед силових трансформаторів, автотрансформаторів, високовольтного обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для оперативної ліквідації наслідків можливих пошкоджень.

«Водночас інформація щодо фактичної забезпеченості окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу резервним устаткуванням, кількості трансформаторів, автотрансформаторів, іншого обладнання, а також рівня сформованих аварійних запасів належить до інформації з обмеженим доступом, оскільки її поширення може створювати додаткові ризики для функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану», — наголосили у пресслужбі Міненерго.

Як повідомив, виступаючи під час години запитань до уряду у Верховній Раді, перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль, в Україні цьогоріч уже відремонтували 4,8 ГВт генераційних потужностей, а також збудували майже 200 споруд другого рівня захисту. Ремонти 4 ГВт потужностей тривають. Загалом 2026 року заплановано відновити та побудувати потужності понад 10 ГВт. Зокрема планують установити обладнання з виведених з експлуатації ТЕС і ТЕЦ із Литви, Німеччини та Латвії.

Також, за словами урядовця, в Україні вже працюють об’єкти розподіленої газової генерації загальною потужністю 1,8 ГВт. До кінця року хочуть установити ще 800 МВт. Роботи з під’єднання понад 280 установок тривають.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Києву бракує фахівців, часу та грошей, але основні заходи з підготовки до зими виконані вже на 50% — Кличко

«Лідер із під’єднання когенераційних газових установок — Київська область, де встановлено понад 219 МВт. Більш як по 100 МВт потужностей установлено в Черкаській (129,3 МВт), Дніпропетровській (118,2 МВт), Волинській (113,6 МВт), Івано-Франківській (108,8 МВт), Сумській (103,6 МВт) і Закарпатській (100,3 МВт) областях», — деталізували у пресслужбі Міністерства енергетики.

Водночас понад половину української електрогенерації, як відомо, забезпечують атомні електростанції. Денис Шмигаль повідомив, що зараз три з дев’яти атомних енергоблоків на підконтрольній Україні території перебувають у ремонті. До настання холодів усі блоки під’єднають до енергосистеми.

Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко сподівається, що «тумблер спрацює» і РФ утримається від терористичних атак на ці енергооб’єкти.

«Думаю, по АЕС ворог не стрілятиме. До того ж це дуже міцні об’єкти. Свого часу я як науковець займався проблемами міцності, навіть захищав дисертацію на цю тему. І трошки брав участь у розрахунках конструкції атомних електростанцій, там дуже серйозний запас», — розповів експерт у коментарі ZN.UA.

Він також наголосив, що захист підстанцій та інших елементів системи передачі та розподілу електроенергії нині справді покращився. До того ж завдяки попередньому досвіду енергетики навчилися швидко відновлювати такі об’єкти після пошкоджень.

«З усього цього — висновок: так, тривалі вимкнення струму в разі поновлення інтенсивних атак на українську електросистему, ймовірно, будуть. Але не настільки, щоби справдилися прогнози про «щонайбільше дві години електрики на добу», — заспокоює Дяченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюрократія проти тепла: 1,25 млрд грн для зимового Києва «гуляли» рахунками, поки місто їх не повернуло

У Міненерго натомість жодних цифр не назвали, нагадавши, що прогнозні режими роботи Об’єднаної енергосистеми України, обсяги електроспоживання, очікувані баланси потужності та електроенергії, а також можливість вживати заходів з обмеження електропостачання визначає оператор системи передачі з урахуванням прогнозних погодних умов, доступності генераційних потужностей, графіків ремонтної кампанії, режимів роботи енергосистем суміжних держав, можливостей здійснення імпорту електроенергії та, звісно ж, безпекової ситуації.

«З огляду на значну кількість чинників, які можуть впливати на роботу енергосистеми в умовах воєнного стану, прогнозування можливих графіків погодинних відключень має сценарний характер і залежатиме насамперед від наслідків можливих атак на об’єкти енергоінфраструктури та фактичного стану енергосистеми», — підсумували у пресслужбі Міністерства енергетики.

Газового «голоду» цієї зими не буде. А що з теплом?

У Міненерго також запевнили ZN.UA, що досвід опалювального сезону 2025/2026 урахували й у питанні задоволення потреб країни у блакитному паливі: «Пріоритетами залишаються забезпечення необхідних запасів природного газу, підтримання стабільного рівня власного видобутку, диверсифікація джерел імпорту та посилення стійкості об’єктів газової інфраструктури до можливих атак. Важливим напрямом підготовки до осінньо-зимового періоду залишається відновлення пошкоджених об’єктів газовидобування та створення резервів для надійної роботи газотранспортної системи».

У відомстві додали, що газову генерацію дедалі більше використовують для підтримки роботи енергосистеми в умовах пошкодження електрогенераційних потужностей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Для двох районів Києва будують теплові станції, але на комфортну температуру в оселях їх може не вистачити

Сергій Дяченко погоджується: ситуація з накопиченням газу непогана — особливо якщо порівнювати з деякими попередніми роками, коли блакитного палива для проходження опалювального періоду нам ледь вистачало. Та й то завдяки не надто суворим зимам.

З іншого боку, зараз значно гірше з власним газовидобуванням — ворог посилив обстріли виробничої інфраструктури. Загалом від початку року РФ майже 300 разів атакувала об’єкти «Нафтогазу». Дісталося й приватним компаніям. І, незважаючи на оперативні ремонти, роботу частини видобувних потужностей зупинено, обсяги внутрішнього видобутку неабияк скоротилися.

За таких умов пришвидшені темпи закачування у підземні газосховища як власного, так і імпортованого ресурсу додають бодай трохи оптимізму. За інформацією Дениса Шмигаля, у ПСГ накопичили вже 14,3 млрд кубометрів газу — набагато більше, ніж на цей час торік (приблизно 11 млрд кубометрів).

«І це непогано. Адже газ — важливе резервне паливо. Зокрема у країні на газі значна частина опалення. Також у нас не завжди вистачає високоманеврових резервів. Тому баланс зазвичай закриваємо завдяки тепловим електростанціям, які працюють на газі. Отже, якщо обладнання працюватиме, ресурс для нього буде. До того ж це той ресурс, «дістати» який російськими ударами практично неможливо», — коментує Дяченко.

Крім того, відновити газотранспортну інфраструктуру набагато легше, ніж електроенергетичну.

«Та й удари по устаткуванню газових мереж — непросте завдання. Влучити по такому невеликому (особливо якщо порівняти з ТЕЦ) об’єкту ракетою доволі складно. А від «шахедів» ми потихеньку навчилися захищатись. Удари ж по трубах газогонів також неефективні», — вважає голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів».

Ілюструючи свої слова, він нагадав про спроби донецьких незаконних збройних формувань учиняти теракти на магістральних газогонах. Зазвичай за тиждень-два після атак усе вдавалося відновлювати.

«А по-друге, в нас дуже розгалужена ця система. Розподільні мережі взагалі під землею, а магістральні мають альтернативні «нитки», тож завжди є можливість прокачати паливо в обхід пошкодженої ділянки», — каже експерт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»

За оцінками Дяченка, достатніми є й накопичені в Україні обсяги вугілля. Але тут ситуація дещо інша. Йдеться радше не про швидкі темпи його закупівлі, а про істотне скорочення потреб у такому паливі. Адже в нас, на жаль, залишилося дуже мало тепло- й електрогенерації, яка на ньому працює.

І найбільший головний біль, звісно ж, — забезпечення українців теплом. Після минулої зими посилено увагу до виконання планів установлення розподіленої генерації — локальних джерел тепла й електроенергії (когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних установок). Адже не секрет (і ZN.UA торік писало про це), що доки попередньої зими «не припекло», у багатьох громадах таке обладнання — здебільшого подароване міжнародними партнерами та благодійниками — роками простоювало на складах чи й просто неба. Тепер держава спростила дозвільні процедури, запровадила митні та податкові пільги під час ввезення енергообладнання. Та й громади після уроків минулої зими помітно активізувалися. Єдине: чи не запізно? Згадані когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, справді можуть урятувати від замерзання окремі мікрорайони. Але для великого міста, як-от, приміром столиця, їх недостатньо.

До речі, в Києві відзвітували про виконання майже половини запланованих робіт із підготовки до опалювального сезону. Низку великих проєктів мають завершити до кінця року. За словами міського голови Віталія Кличка, одне з головних завдань — створення дублювальної системи, яка забезпечуватиме киян теплом, електроенергією та водою у разі руйнування великих генераційних об’єктів.

Думають і про альтернативу на чорний день. У столиці заздалегідь формують списки маломобільних жителів, які можуть потребувати тимчасового переселення у разі тривалої відсутності теплопостачання. Насамперед йдеться про самотніх літніх людей, людей з особливими потребами та сім’ї з дітьми з інвалідністю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: штаб оцінив готовність регіонів до опалювального сезону

Тим часом у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту повідомили, що на середину серпня в масштабах країни забезпечено 918,5 МВт (75,6% потреби об’єктів тепло- та водопостачання) резервного живлення. Непокрита потреба — 296,2 МВт.

«Станом на 1 серпня до опалювального сезону підготовлено 83 553 житлові будинки, або 58% від плану; 14 962 об’єкти соціальної сфери, або 62,7%; 10 590 котелень, або 61,7%; 10,4 тис. км теплових мереж; 2457 водопровідних та 1516 каналізаційних насосних станцій», — деталізували у міністерстві.

Проте тут маємо два запитання: чи вистачить часу до настання холодів для виконання всіх запланованих робіт? І друге: чи достатньо було заплановано для того, щоби наші міста, попри ворожі атаки, трималися й не замерзли взимку? Оцінки чуємо різні. Але з тим, що зараз варто «напружитися», погоджуються, мабуть, усі. Бо кожен ефективно використаний день літа й теплої частини осені гарантує бодай 0,01% полегшення для нас найближчої складної зими.

Про прогноз погоди повідомляє Meteoprog та Укргідрометцентр, передає Новини.LIVE.

Прогноз погоди на 27 серпня від Meteoprog

У більшості регіонів прогнозують мінливу хмарність, а істотних опадів не очікується. Водночас у центральних і південних областях місцями пройдуть короткочасні дощі, подекуди можлива гроза.

На заході України температура вночі становила близько 10... 15 °С, а вдень повітря прогріється до 21... 28 °С. У північних областях вночі очікулося  10... 15 °С, вдень — переважно 21... 26 °С.

У центральній частині країни вночі було  13... 17 °С, а вдень буде — до 24... 28 °С. Місцями можливі дощі та грози.

На півдні температура вночі становила  17... 21 °С, вдень — 27... 31 °С. Саме в південних областях очікується найтепліша погода, хоча місцями також можливі опади.

На сході України вночі прогнозували  13... 18 °С, а вдень — до 24... 29 °С. У більшості східних областей істотних опадів не очікується.

Вітер дутиме переважно північно-східний, 2–8 м/с, на окремих територіях його швидкість може сягати 8 м/с.

Прогноз погоди на 27 серпня від Укргідрометцентру

У четвер, 27 серпня, в Україні буде мінлива хмарність. У північній частині країни істотних опадів не очікується, водночас в інших регіонах прогнозують короткочасні дощі.

Місцями опади супроводжуватимуться грозами. Найімовірніші вони у центральних, південних та східних областях. Водночас дощі матимуть локальний характер, тому протягом дня погода в різних районах може суттєво відрізнятися.

Вітер очікується переважно північно-східний, зі швидкістю 5–10 м/с. Погодні умови залишатимуться загалом комфортними, без значного похолодання чи сильної спеки.

Вночі температура повітря в більшості областей становила  8... 13 °С. Тепліше буде на півдні та південному сході України — там стовпчики термометрів покажуть 14... 19 °С.

У денні години температура по країні коливатиметься в межах 21... 26 °С. 

Новини.LIVE писали, що метеорологи прогнозують на осінь чергування дощових днів із прохолодними, маловітряними ночами. Крім того, в Україні очікується чимало густих туманів, які можуть помітно погіршувати видимість. Через це на дорогах зростатиме ризик ДТП, тож водіям варто бути особливо уважними під час поїздок в умовах обмеженої видимості.

Новини.LIVE інформували, що фахівці Центру прогнозування космічної погоди NOAA очікують, що вересень 2026 року не принесе тривалих та екстремальних магнітних бур. Водночас активність Сонця може спричиняти окремі геомагнітні збурення.

Про прогноз погоди повідомляє Meteoprog та Укргідрометцентр, передає Новини.LIVE.

Прогноз погоди на 27 серпня від Meteoprog

У більшості регіонів прогнозують мінливу хмарність, а істотних опадів не очікується. Водночас у центральних і південних областях місцями пройдуть короткочасні дощі, подекуди можлива гроза.

На заході України температура вночі становитиме близько 10... 15 °С, а вдень повітря прогріється до 21... 28 °С. У північних областях вночі очікується 10... 15 °С, вдень — переважно 21... 26 °С.

У центральній частині країни вночі буде 13... 17 °С, а вдень — до 24... 28 °С. Місцями можливі дощі та грози.

На півдні температура вночі становитиме 17... 21 °С, удень — 27... 31 °С. Саме в південних областях очікується найтепліша погода, хоча місцями також можливі опади.

На сході України вночі прогнозують 13... 18 °С, а вдень — до 24... 29 °С. У більшості східних областей істотних опадів не очікується.

Вітер переважно північно-східний, 2–8 м/с, на окремих територіях його швидкість може сягати 8 м/с.

Прогноз погоди на 27 серпня від Укргідрометцентру

У четвер, 27 серпня, в Україні буде мінлива хмарність. У північній частині країни істотних опадів не очікується, водночас в інших регіонах прогнозують короткочасні дощі.

Місцями опади супроводжуватимуться грозами. Найімовірніші вони у центральних, південних та східних областях. Водночас дощі матимуть локальний характер, тому протягом дня погода в різних районах може суттєво відрізнятися.

Вітер очікується переважно північно-східний, зі швидкістю 5–10 м/с. Погодні умови залишатимуться загалом комфортними, без значного похолодання чи сильної спеки.

Вночі температура повітря в більшості областей становитиме 8... 13 °С. Тепліше буде на півдні та південному сході України — там стовпчики термометрів покажуть 14... 19 °С.

У денні години температура по країні коливатиметься в межах 21... 26 °С. 

Новини.LIVE писали, що метеорологи прогнозують на осінь чергування дощових днів із прохолодними, маловітряними ночами. Крім того, в Україні очікується чимало густих туманів, які можуть помітно погіршувати видимість. Через це на дорогах зростатиме ризик ДТП, тож водіям варто бути особливо уважними під час поїздок в умовах обмеженої видимості.

Новини.LIVE інформували, що фахівці Центру прогнозування космічної погоди NOAA очікують, що вересень 2026 року не принесе тривалих та екстремальних магнітних бур. Водночас активність Сонця може спричиняти окремі геомагнітні збурення.

Програмне забезпечення Delta об'єднує на одній платформі різні розвіддані з поля бою: відео з дронів, супутникові знімки та радіоперехоплення. Система допомагає виявляти цілі та завдавати по них ударів за лічені секунди. За оцінками військових і аналітиків, ця технологія стала одним із факторів, які допомогли практично зупинити просування російських військ на сході України. Про це йдеться у розслідуванні The New York Times.

Система відображає на цифровій карті об'єкти на полі бою різними кольорами. Зеленим позначена російська техніка, синім українські сили, а помаранчевий колір з'являється, коли важко визначити, де свої, а де ворог.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Понад 70 систем із ШІ: як українські військові вражають цілі ворога

Після підтвердження цілі оператор фіксує її координати і система автоматично додає на карту позначку, яку бачать усі підрозділи поблизу. Після цього до цілі можуть спрямувати ударні дрони.

Полковник Артем Мартиненко, який керує розробкою програмного забезпечення для Міністерства оборони України, назвав Delta «нервовою системою» армії дронів, яка майже зупинила просування російських військ.

Технологію вже оцінили й на Заході. У травні секретар армії США Деніел Дрісколл заявив у Сенаті, що система «повністю інтегрує кожен безпілотник, кожен датчик і кожну вогневу платформу в одну мережу». Він визнав, що американські війська відстають від України, сказавши: «Наша — ні». Дрісколл також назвав програмне забезпечення «абсолютно неймовірним».

Про технологічний розрив дізналися і сили НАТО. Під час навчань в Естонії минулого року українські підрозділи безпілотників у симуляціях знищили формування альянсу.

Ще 2014 року почалася розробка Delta. Тоді група українських добровольців, які воювали проти проросійських сепаратистів на сході країни, намагалася покращити наведення артилерії за допомогою розвідувальних дронів.

Інформація надходила надто повільно. Поки дані передавали артилерійським підрозділам через ланцюжок радіодзвінків, ціль часто встигала зникнути.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ми маємо бути швидше за ворога: Міноборони залучило понад 200 компаній до розробки дронів із ШІ

Співзасновник групи «Аеророзвідка» Ярослав Гончар розповів, що саме тоді почали створювати Delta. Спочатку це була загальна цифрова карта для точного визначення цілей. Фінансував проєкт НАТО.

За словами Гончара, попри це, українська армія роками неохоче переходила на нову систему. Військові продовжували використовувати паперові карти та радіопередавачі.

Ситуація змінилася після повномасштабного вторгнення Росії на початку 2022 року. Коли колони російських військ рухалися до Києва, Гончар використав Delta, щоб зібрати розвіддані в єдину картину просування російської армії в реальному часі. Серед цих даних були й повідомлення цивільних, які бачили танки біля своїх будинків.

Протягом кількох днів українські сили завдали ударів по слабких місцях російських військ і змусили їх відступити. Відтоді система поширилася в армії і вже за рік Delta використовували як єдину платформу для управління полем бою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Систему DELTA впровадили у всі підрозділи оборони України. Тепер її інтегрують у структури «силовиків»

Зараз Delta також дозволяє відстежувати цілі в часі. Наприклад, кожен новий підрозділ, який працює по конкретній гаубиці, бачить історію її виявлення та уражень. Це допомагає не завдавати повторного удару по вже знищеній техніці.

Завдяки об'єднанню розвідувальних та ударних інструментів скоротився і так званий «ланцюг ураження», тобто час між виявленням цілі та ударом по ній. За словами начальника штабу одного з батальйонів корпусу «Хартія», раніше від виявлення позиції противника до перших пострілів артилерії минало щонайменше 20 хвилин. Тепер на це потрібно три-п'ять хвилин.

Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Катерина Бондар зауважила: «Чим швидший ваш ланцюг ураження, тим більше шансів перемогти». За її словами, Росія розробляє власний аналог Delta. Україна поки зберігає перевагу, а західним арміям варто пришвидшити розвиток подібних технологій, щоб не відстати.

Український офіцер із позивним Кроу, який брав участь у навчаннях НАТО в Естонії, розповів, що спостерігати за тим, як техніка альянсу з'являлася на екрані Delta, а потім миттєво опинялася під загрозою ураження, було «наче на карнавалі». За його словами, швидко виявляти ці машини допомагав штучний інтелект, який Україна намагається інтегрувати в систему.

Українські військові навчають алгоритми штучного інтелекту розпізнавати об'єкти на мільйонах годин відео з поля бою, яке збирають дрони. За словами очільника Центру ШІ Міністерства оборони України Данила Цвока, команда вже розробила новий продукт, ШІ-помічника СПЕКТР. Це чат-бот для поля бою, який підключається до Delta та іншого програмного забезпечення і може відповідати на запити.

Найближчим часом командири зможуть звертатися до нього під час планування атак. Цвок описав цю технологічну гонку так: «Сторона, яка може швидше ухвалювати рішення, матиме перевагу у війні».

Delta постійно отримує нові можливості. До системи додали онлайн-стрімінг із БпЛА, а згодом почали інтегрувати технологію UA Drone ID для розпізнавання власних і ворожих безпілотників. Штучний інтелект також використовують для аналізу даних і прогнозування дій противника в Delta.

Нова розробка працює не зі словами, а з реальністю, охоплюючи обсяги даних, які раніше здавалися недосяжними для однієї системи.

Засновники стартапу Accelerated Understanding Аніма Анандкумар і Бенедикт Єнік представили модель штучного інтелекту для аналізу фізичних процесів. За їхніми словами, система здатна одночасно обробляти та генерувати настільки великі обсяги інформації, з якими один комп’ютер може не впоратися.

Як зазначають Reuters

Під час тестів модель опрацювала 5 трильйонів одиниць даних в одному запиті. Це приблизно у 5 мільйонів разів більше, ніж зазвичай можуть прийняти флагманські мовні моделі Anthropic і Google. Такий масштаб засновники порівнюють із прочитанням роману “Війна і мир” 5 мільйонів разів за один раз.

Розробка Accelerated Understanding не призначена для розуміння людської мови. Вона навчається прогнозувати явища у просторі та часі, спираючись на фізичні дані.

На відміну від ChatGPT та інших мовних систем, створених для передбачення наступного слова у тексті, нова модель не використовує архітектуру Transformer. Її основу становлять нейронні оператори – технологія, до розвитку якої Аніма Анандкумар долучилася кілька років тому.

Мовноцентричне розуміння інтелекту ставить людину в центр. Коли в центрі перебуває фізика, це погляд на інтелект крізь призму природи.

– Аніма Анандкумар

Аніма Анандкумар викладає обчислювальні та математичні науки в Каліфорнійському технологічному інституті. Разом із Бенедиктом Єніком вона вважає, що модель, здатна описувати навіть невидимі для людського ока фізичні явища, може стати основою для комерційного застосування штучного інтелекту.

Штучний інтелект для фізики, виробництва та прогнозів

Розробники планують працювати передусім із корпоративними клієнтами, а не створювати споживчий продукт. Їхня модель може використовуватися в розробці мікрочипів, робототехніці, прогнозуванні екстремальних погодних явищ і вивченні геологічних даних для енергетичних компаній.

У сфері напівпровідників система може допомагати оптимізувати матеріали й температурні режими, що впливають на роботу чипів. На думку засновників, глибше розуміння фізики дає змогу зменшити кількість лабораторних експериментів і прискорити пошук ефективних рішень.

Ідея так званих моделей світу, які краще орієнтуються у просторовій реальності, також цікавить інші компанії. Подібними напрямами займаються стартапи, пов’язані з Янном ЛеКуном та Фей-Фей Лі. Водночас Accelerated Understanding робить ставку на універсальні нейронні оператори, здатні відповідати на різні фізичні запити без створення окремої математичної моделі для кожного завдання.

Пропозиція від проєкту “Прометей”

Наприкінці 2024 року Аніма Анандкумар і Бенедикт Єнік обговорювали можливу співпрацю з Віком Баджаєм – інвестором і підприємцем у сфері біотехнологій, який згодом став співзасновником проєкту “Прометей” разом із Джеффом Безосом.

Раніше Анандкумар працювала науковицею в Amazon, де брала участь у закритих самітах зі штучного інтелекту, які проводив Безос. Також вона протягом п’яти років була директоркою в Nvidia. Бенедикт Єнік, її чоловік, працює інженером інфраструктури штучного інтелекту. На момент переговорів подружжя вже розвивало власну компанію.

Згодом Баджай обговорював із ними пропозицію під назвою “Проєкт Прометей”. Документ передбачав, що Анандкумар стане публічною представницею компанії, увійде до ради директорів і відповідатиме за її науковий напрям. Єнік мав отримати статус спостерігача в раді директорів.

Їм пропонували 35% акцій компанії та спільну річну зарплату в 1 мільйон доларів, яка після трьох місяців роботи мала зрости до 2 мільйонів доларів. Також у пропозиції йшлося про понад 2 мільярди доларів фінансування до раунду серії B за участю інвесторів, серед яких був Джефф Безос.

У підсумку Анандкумар і Єнік вирішили продовжити роботу над Accelerated Understanding самостійно. Тим часом проєкт “Прометей” у червні 2026 року залучив 12 мільярдів доларів у раунді серії B. Його мета – створення штучного інтелекту для автоматизації виробництва складних фізичних систем.

Як нейронні оператори розвивалися в Nvidia

Анандкумар не розкрила інформації про фінансування Accelerated Understanding, однак підтвердила співпрацю з постачальниками обчислювальних ресурсів. Вони надали апаратні кластери для створення та запуску моделі, але назви партнерів не оприлюднюються.

За словами Анандкумар, ідею розвивати цей напрям їй свого часу підтримав генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг. Вона приєдналася до компанії у 2018 році та очолила команду науковців, яка досліджувала використання графічних процесорів для передових систем штучного інтелекту.

Одним із ранніх результатів стала система, що могла значно прискорити прогнозування погоди, зберігаючи точність складних обчислень, які застосовують метеорологи. У 2021 році Дженсен Хуанг представив роботу Анандкумар із нейронними операторами на щорічній конференції Nvidia GTC.

Я хочу, щоб він забрав у них усю роботу.

– Дженсен Хуанг

Так Хуанг відреагував на припущення Анандкумар, що штучний інтелект може перебрати на себе частину завдань теоретиків фізики. Тепер засновники Accelerated Understanding намагаються перетворити цю ідею на універсальний інструмент для моделювання складних процесів у реальному світі.

Схожі новини для вас:

• Ventures Platform залучила $83 млн для другого фонду, який інвестуватиме в технологічні стартапи на ранніх стадіях у Нігерії та інших країнах Африки.
• Стартап WindBorne Systems залучив 37 млн доларів на розвиток прогнозування погоди за допомогою повітряних куль, сенсорів і штучного інтелекту.