Тренд пошуку "Укриття"

Джерело: пресслужба “ЄС”

Народний депутат, лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді розкритикував ідею зміни процедури голосування, а саме можливість голосувати через телефони з підвальних приміщень під час тривалих повітряних тривог.

“Припиніть антиконституційні розмови про голосування телефонами в підвалах. Хто боїться – кладіть мандати, геть з парламенту. Виконуйте свої конституційні функції в цій сесійній залі, не порушуючи правила голосування індивідуально, особисто, в інтересах України”, – заявив Порошенко

За його словами, вся країна живе і працює під обстрілами, тож народні депутати так само мають виконувати свої обов’язки в звичному режимі.

Верховна Рада облаштувала підземну залу на мінус першому поверсі для проведення пленарних засідань під час повітряних тривог. Приміщення розраховане на 368 народних депутатів, які після ввімкнення сирени матимуть 10 хвилин для переходу в укриття. Щодо самого голосування, депутатам запропонують дві опції: голосування підняттям руки або через спеціально розроблену онлайн-систему. У Раді заявляють, що вони будуть підключені до закритої захищеної мережі.

• 31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко заявив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
• Петро Порошенко заявив, що Україна може входити в одну з найскладніших осеней за роки незалежності, та представив план підготовки держави до ще однієї воєнної зими. Серед головних напрямків він назвав посилення армії, захист цивільних, підтримку бізнесу, розвиток оборонних технологій, енергетичну стійкість громад та прискорення євроінтеграції.
• Петро Порошенко вважає, що нинішня активізація українсько-американського діалогу створює можливість для нового дипломатичного етапу. Першочерговою метою він назвав повне, безумовне та безстрокове припинення вогню.

Запис Порошенко розкритикував альтернативне голосування в укритті Ради під час тривог спершу з'явиться на Букви.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ТСН та на повідомлення голови держави.

Перше вересня під землею

Президент відвідав одну зі шкіл на Київщині, яку відбудували після того, як росіяни її повністю знищили у 2022 році.

"Сьогодні початок нового навчального року, і попри всі намагання ворога зірвати навчальний сезон наші діти розпочали навчання. Дуже важливо, що діти пішли в школу, дуже важливо, що багато всього підготовлено. Вітаю з 1 Вересня наших першачків, усіх школярів, батьків і всю нашу державу", — зазначив він. 

Також президент подякував всім працівникам школи за їхню роботу, та батькам, які попри тривоги та російські атаки залишаються в Україні та разом з учителями докладають зусиль, щоб наші діти навчалися вдома.

Цей ліцей росіяни розбили ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Будівлю нарешті капітально відновили, проте спокійно зайти до класів першачкам так і не вдалося.

Глава держави підкреслив, що у ворога немає жодного розуміння про межі, тому росіяни роблять маленьких українців прямими учасниками війни.

"На жаль, рускі просто кончені зовсім. Перше вересня, діти. Навіть серед ворогів будь-яких є розуміння, що діти – це діти. А рускі роблять дітей учасниками війни", — сказав він.

РФ хотіла зірвати початок навчального року

Володимир Зеленський заявив, що Росія протягом останніх двох тижнів активно атакувала інфраструктуру України, намагаючись зірвати початок нового навчального року.

Також під час спілкування з журналістами Зеленський висловив невдоволення реакцією міжнародної спільноти на російські атаки. Він зазначив, що в той час, коли Україна продовжує боротися за життя людей, частина міжнародних партнерів перебуває у відпустках.

 "Останні два тижні весь світ, Європа і світ, які нам допомагають – на канікулах. І це дуже такий неприємний присмак. Не можу ним не поділитися... відчуттям такого знаєте... "дипломатія по-плану". Тобто, коли відпустка, то відпустка", — зазначив президент.

Як писали Новини.LIVE раніше, цієї ночі під ударом опинився Київ, Бориспіль і інші міста Київщини. Внаслідок обстрілу було пошкоджено будинок та підприємство, і постраждали люди. В Києві через ворожу атаку загинули троє людей. Ще 5 постраждали.

Також ми писали, що за словами нардепа Руслана Горбенко, вже у вересні Київ та область отримати статус прифронтових територій. Роботу над відповідною постановою розпочали близько двох тижнів тому після перших атак РФ на продовольчі склади українських компаній.

Підземний простір уже обладнали місцями та окремою системою голосування, але остаточні правила депутати ще мають затвердити окремою постановою.

Верховна Рада України готується працювати в спеціальному укритті під час тривалих повітряних тривог. У разі потреби народні депутати зможуть проводити засідання та голосування у приміщенні парламенту на вулиці Грушевського, 5.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі з медіа пояснив, що посилення атак і часті сигнали повітряної тривоги можуть суттєво впливати на безперервність роботи державних органів. Наразі депутати мають переривати пленарні засідання та переходити до укриття, а це потребує часу.

З огляду на те, наскільки зросла кількість атак, це може призвести до паралічу діяльності української влади. Саме тому ми запропонуємо народним депутатам альтернативний варіант. Ви перебуваєте в приміщенні, яке може бути використане для діяльності Верховної Ради.

– Руслан Стефанчук

Як облаштоване укриття Верховної Ради

Робочий простір для парламенту розмістили на мінус першому поверсі будівлі. Він включає конференц-залу та прилеглі холи. Наразі тут підготували 368 місць для народних депутатів, водночас за необхідності їхню кількість можна збільшити.

Для проведення голосувань у сховищі створили окрему внутрішню електронну систему. Вона працюватиме лише в межах цього приміщення, тому проголосувати поза укриттям не вдасться. Такий підхід має забезпечити особисту участь депутатів під час ухвалення рішень.

Регламент Верховної Ради передбачає голосування за допомогою електронної системи або руками. Голосування руками в нинішніх умовах не є варіантом, адже розгляд кожного закону міг би тривати невизначено довго. Тому розроблено альтернативний механізм для збереження всіх регламентних положень.

– Руслан Стефанчук

Коли депутати працюватимуть в укритті

За словами Руслана Стефанчука, нове приміщення не стане постійною заміною сесійної зали. Його планують залучати лише в ситуаціях, коли через загрози безпеці провести засідання у звичайному форматі буде неможливо.

Правила роботи Верховної Ради в укритті мають затвердити окремою постановою. Її проєкт уже підготували апарат парламенту та профільний комітет. Перед розглядом документа в сесійній залі народні депутати протягом тижня тестуватимуть електронну систему голосування.

Евакуацію або перенесення роботи парламенту з Києва не розглядають. Депутати залишатимуться на своїх робочих місцях у столиці, а трансляції засідань із укриття планують зберегти.

Читайте також:

• Світовий конгрес українців і представники Верховної Ради обговорили міжнародну підтримку України, санкції проти Росії, захист українців за кордоном та відповідальність агресора.
• Росія атакувала Київську, Донецьку, Херсонську та Дніпропетровську області. Є поранені, пошкоджені сотні об’єктів, знищено логістичний хаб, а Київ просить змінити правила під час тривог.
• Президент Володимир Зеленський звільнив Андрія Кузьменка з посади посла України в Катарі та присвоїв Руслану Стефанчуку дипломатичний ранг посла.

Новий навчальний рік принесе громадам різні формати навчання, а вирішальним чинником для дітей у кожній громаді знову стане безпека.

Новий навчальний рік 1 вересня розпочнуть понад 25 тисяч закладів освіти України. Укриття різних типів доступні для 82% вихованців дитячих садків та учнів шкіл. Безпечні простори мають понад 9 тисяч закладів дошкільної освіти й більш як 11 тисяч шкіл.

Про це повідомив міністр освіти та науки Андрій Бутенко у Facebook.

Міністр освіти і науки Андрій Бутенко у Facebook зазначив, що пріоритетом залишається повернення дітей до очного навчання в усіх громадах, де це дозволяє безпекова ситуація. Формат роботи закладів обиратимуть залежно від місцевих умов і наявності укриттів.

Там, де очне навчання наразі неможливе, використовуватимемо змішаний і дистанційний формати з поверненням дітей до класів, щойно для цього будуть створені належні умови. Для цього продовжуємо розбудовувати безпечну освітню інфраструктуру.

– Андрій Бутенко

Фінансування укриттів у школах і дитсадках

Уряд передбачив 6 млрд грн на формування безпечного освітнього середовища. Із цієї суми 1 млрд грн спрямують на спорудження підземних дитячих садків. Перший такий заклад уже працює у Харківській області.

У прифронтових регіонах нині діють близько 100 протирадіаційних укриттів. Ще 131 об’єкт перебуває на стадії будівництва, зокрема 18 підземних дитсадків.

Після завершення запланованих на цей рік робіт укриттями мають бути забезпечені 87% дітей. До кінця 2027 року цей показник планують збільшити до 92%.

Доступ до безпечних просторів у закладах освіти

У державних і комунальних закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти укриттями охоплено приблизно 68% здобувачів освіти. Йдеться про 965 із 1420 університетів і коледжів.

У Києві укриття облаштовані у 528 дитячих садках і 435 школах. Це дає можливість забезпечити безпечними просторами 91% вихованців та учнів.

У Київській області укриття мають 507 дитсадків і 658 шкіл. Вони доступні для понад 90% дітей регіону.

У прифронтових громадах рішення про формат навчання ухвалюватимуть з огляду на ситуацію з безпекою. Там можуть застосовувати дистанційний або змішаний формат, а за наявності протирадіаційних укриттів – організовувати очне навчання.

Андрій Бутенко також наголосив, що у громадах із високою загрозою російських ударів не слід проводити масові заходи до початку навчального року. Якщо урочистості все ж організовують, кількість учасників не має перевищувати місткість доступного укриття.

Можливо, вам буде цікаво:

• Понад 25 тисяч закладів освіти в Україні готуються до нового навчального року. Через російські атаки знищено понад мільйон підручників, тому частину літератури учні тимчасово використовуватимуть в електронному форматі.
• Освітня омбудсманка Надія Лещик закликала школи відмовитися від масових заходів 1 вересня через ризик російських обстрілів і складність евакуації до укриттів.
• Київська ОВА закликала не проводити масові урочистості 1 вересня у громадах із високим рівнем небезпеки та наголосила на пріоритеті безпеки дітей.

Джерело: КМДА

Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.

Цьогоріч навчальний рік починається в дуже непростих умовах. Останні дні показують, що повітряні тривоги можуть тривати годинами і фактично переривати значну частину навчального дня. До прикладу, 28 серпня в Києві повітряні тривоги тривали загалом 158 хвилин. Це майже 4 уроки із 6 за звичайним розкладом. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше, – зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Нині у місті визначили різні варіанти – від проведення занять в укриттях для молодших школярів до змішаного чи дистанційного навчання. Також розглядають можливість роботи у другу зміну.

Разом із керівниками закладів освіти плануємо кілька сценаріїв, аби кожен заклад міг діяти відповідно до конкретної ситуації та власних ресурсів. Рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від дроново-ракетної загрози, утім найперше – в інтересах безпеки дітей та працівників, – додав він.

У Департаменті освіти і науки КМДА додали, що батьки зможуть вибирати доступний для їхньої ситуації формат навчання – у межах тих моделей, які запропонує конкретна школа та педагогічний колектив.

Букви писали, що у Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі – захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.

• Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко зреагувала на масовану російську атаку на Київщину та закликала повернути Києву 8 млрд грн на укриття та захист енергосистеми.

Запис У Києві опрацьовані різні формати навчання – від уроків в укриттях до дистанційного спершу з'явиться на Букви.