Тренд пошуку "Зерно"

Уночі 29 серпня росіяни знову масовано атакували південь Одещини, внаслідок чого знищено вантажівки із зерном. Про це повідомляє голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

"Одна людина загинула, ще троє постраждали. Внаслідок атаки вогнем повністю знищено 5 вантажних автомобілів із зерном, ще 3 вантажівки пошкоджено", – розповів він.

Зазначається, що пожежі повністю ліквідовані рятувальниками. На місці удару триває ліквідація наслідків ворожої атаки. 

Правоохоронці документують черговий воєнний злочин росіян проти мирних людей.

Також, 23 серпня на Одещині під час евакуації пасажирів ворожий дрон влучив у локомотив потяга.

Нагадаємо, що російські окупанти вдень атакували передмістя Одеси, є влучання та потерпілі. Про це повідомив голова ОВА Олег Кіпер. Двоє людей поранені. Одну доправили до лікарні. 

Крім того, 24 серпня, Одещина опинилася під масованою ракетно-дроновою атакою російських військ. Окупанти били по складських приміщеннях та енергетичній інфраструктурі.

Керівниця департаменту зв'язків із громадськістю Епіцентру Юлія Чудновець повідомила "Українській правді", що росіяни вдарили по двох гіпермаркетах компанії в Одесі.

За даними місцевого видання "Думська", горить гіпермаркет у селищі Котовського та гіпермаркет на 7-му кілометрі.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма? Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Поки безпека чорноморських маршрутів залишається під питанням, трейдери змінюють карту постачань і дедалі уважніше придивляються до північних портів.

Ризики для судноплавства в Чорному морі впливають на маршрути експорту зерна та змушують трейдерів шукати альтернативні логістичні рішення. Одним із ключових напрямків стають порти Латвії, Литви й Естонії, через які дедалі активніше планують перевалку пшениці.

Про це повідомляє турецьке профільне видання Deniz Ticaret Gazetesi.

Балтійські порти посилюють роль у міжнародній торгівлі зерном на тлі невизначеності, що зберігається для морських перевезень у Чорноморському регіоні. У серпні тут забронювали потужності для відвантаження орієнтовно 1 млн тонн зерна. Це приблизно на 50% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Посилення ризиків у Чорному морі та невизначеність у сфері перевезень роблять балтійські порти альтернативним центром експорту у світовій торгівлі зерном. Останнім часом попит на постачання пшениці з портів Латвії, Литви та Естонії відчутно зріс.

– Деніз Тіджарет Газетесі

Балтійські порти нарощують перевалку зерна

У липні бронювання портових потужностей для завантаження зерна в Балтійському регіоні перевищили торішній рівень приблизно втричі. Переорієнтації вантажопотоків сприяють загрози для суден, портової інфраструктури та логістичних ланцюгів у Чорному морі.

Попит на пшеницю, яку відправляють через балтійські порти, зростає з боку Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів і Судану. Водночас стабільними покупцями зерна з цього регіону залишаються Нігерія та Південна Африка.

Одним зі стримувальних чинників для балтійського зерна є його ціна: пшениця з Латвії, Литви та Естонії нерідко дорожча за російську, що може знижувати її конкурентні позиції на окремих ринках.

Експорт пшениці з Латвії, Литви та Естонії

За оцінками ринку, протягом поточного сезону три балтійські країни можуть експортувати близько 6 млн тонн пшениці. Якщо прогнози щодо врожаю справдяться, значення портів Балтійського моря для глобальних зернових перевезень може зрости ще більше.

Ще цікаві матеріали:

• МЕА зафіксувала зниження видобутку й експорту російської нафти у квітні, що загострює невизначеність на світових ринках енергії.
• У Ростовській області Росії запровадили режим надзвичайної ситуації через зупинку морського експорту агропродукції. Зерно накопичується, елеватори переповнюються, а виробники ризикують зазнати значних збитків.
• Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає озброєння цивільних суден стрілецькою зброєю, засобами РЕБ і військовим персоналом. Україна готує відповідь.

Падіння експорту української агропродукції через блокаду морських шляхів — серйозний удар по нашій економіці. Чого чекати агробізнесу протягом найближчих місяців, що станеться на внутрішньому ринку та яких заходів вживає держава для допомоги компаніям АПК?

Ормузький сценарій на Чорному морі

Знищення експортного потенціалу ворога — один із пріоритетів новітньої російсько-української війни. З її перших днів здатність Росії продавати товари за кордон стала однією з головних цілей санкційної політики наших союзників. Своєю чергою, з початку широкомасштабного протистояння з Україною росіяни взялися за знищення українських торговельних потужностей, у тому числі портової інфраструктури.

Серед найбільш постраждалих — агропромисловий комплекс України. За даними Київської школи економіки, прямі матеріальні збитки в цій галузі за 2022–2025 роки сягнули $12,1 млрд, а непрямі втрати доходів АПК — $81,9 млрд.

Однак літо 2026 року відзначилося новим загостренням протистояння. Посилення спроможностей України щодо ударів по російському тилу дозволило нам завдати суттєвих збитків російським агровиробникам. Згідно з оцінками Служби зовнішньої розвідки України й аналітиків аграрних ринків, сукупний негативний фінансовий вплив на російський АПК у 2026 році оцінюється в $4,5–6,5 млрд. Ідеться про втрати від недоотриманого врожаю через паливну кризу, пряме руйнування інфраструктури, блокування шляхів сполучення на Чорному та Азовському морях тощо.

Проте цього літа для України склалася максимально непроста ситуація. Згідно з даними Всеукраїнської аграрної ради, через ускладнення логістики агровиробники зазнають $3 млрд збитків. За перші два тижні серпня український експорт зерна знизився на 75 % порівняно з аналогічним періодом 2025 року (дані Reuters). Зважаючи, що агропродукція приносить до 60 % наших експортних доходів, така ситуація становить велику проблему для всієї економіки.

Вочевидь, за таких умов постає питання про саме виживання агровиробників і взагалі про майбутнє українського АПК. Нині ми розберемося, якими є перспективи найближчих місяців, чого чекати у 2027 році, яких заходів має вживати держава та яких змін зазнає наш внутрішній ринок.

Допомогти українському АПК

Головна проблема найближчих місяців — збитковість компаній АПК. Через нездатність експортувати продукцію виробники недоотримують доходи, тому не можуть повною мірою фінансувати витрати. З іншого боку, накопичення нереалізованих товарів призводить до зниження цін на внутрішньому ринку.

У коментарі для Тижня докторка аграрних наук, експосолка з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева, яка виконувала обов’язки міністерки аграрної політики та продовольства України від лютого до серпня 2019 року, розповіла про заходи допомоги агробізнесу: «Держава може дещо стабілізувати ситуацію на ринку й у секторі та виграти час для агровиробників, але не може адміністративно замінити чи знову “увімкнути” Чорне море. Тому тут я виділила б три основні напрямки, на яких варто сфокусуватись:

1. дипломатія, спільні зусилля з нашими партнерами, наприклад Туреччиною, і спільна з ЗСУ робота над стабілізацією безпекової ситуації в Чорному морі, відновлення цивільного судноплавства. Під час війни нашими найкращими агротрейдерами й експортними менеджерами є саме ЗСУ;
2. напрацювання рішень спільно з ЄС, розширення сухопутних шляхів експорту, спрощення митних процедур, розбудова інфраструктури в прикордонних регіонах із двох сторін кордону під майбутній вступ України до ЄС. Я окреслила б цей напрям так: розбудова альтернативної логістики і прискорення зусиль для вступу до ЄС;
3. підтримка сектору зсередини: кредити, державні гарантії, реструктуризація чинних кредитів, зберігання, розбудова децентралізованої та гнучкішої системи зберігання готової продукції, більш гнучкі підходи в роботі з людським капіталом (бронювання для малих фермерів). Але допомогу треба спрямовувати дуже сфокусовано і тим, хто потребує цього в першу чергу, тому що державний ресурс надзвичайно обмежений».

Варто розуміти, що пряма державна допомога дозволить компаніям АПК вижити протягом наступних кількох місяців. Щодо 2027 року панує невизначеність, адже ми не знаємо, як довго відбуватиметься блокада морських шляхів. Як відомо, ними перевозилося до 90 % продукції АПК. За словами президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, які наводить The Economist, провал зимової посівної коштуватиме Україні $10–12 млрд або близько 5 % ВВП.

Ольга Трофімцева: «Я не говорила би про неминучі банкрутства найближчими місяцями, але ризик фінансового виснаження сектору дуже високий, особливо для малих і середніх господарств. Альтернативні маршрути — Дунай, залізниця, транзит через Польщу, Румунію, Словаччину, Молдову — здатні компенсувати приблизно 50–55 %, щонайбільше 60 %, але вони залишаються дорожчими. Наприклад, логістика через Польщу може коштувати 90–110 євро/т проти близько $25–30/т до портів Великої Одеси.

Тому проблема не в тому, що зерно нікуди продати, а у розриві між світовими і внутрішніми цінами через проблеми з експортом. Якщо агровиробник кілька місяців вимушений продавати зерно нижче собівартості, то пільговий кредит лише відкладає кризу. Найвразливіші — фермери у прифронтових і прикордонних регіонах, ті, хто залежний виключно від однієї-двох культур і не має власних елеваторів, запасу ліквідності та доступу до дешевого фінансування. Підприємства з переробкою, контрактним виробництвом, власним чи кооперативним зберіганням і доступом до західного кордону мають значно кращі шанси пережити цей складний сезон».

Проблеми на внутрішньому ринку

Інший бік проблеми — ситуація на українському внутрішньому ринку. Росія цілеспрямовано б’є по великих складських приміщеннях, знищуючи, в тому числі, значні обсяги продовольчих товарів. Але чи варто нам перейматися через можливі дефіцити продуктів харчування?

Ольга Трофімцева: «Дефіциту зерна чи основної аграрної сировини в Україні не буде, урожаю більш ніж достатньо, а в умовах заблокованого експорту — навіть надлишок. Але війна створює інший ризик: продукти складніше чи дорожче доставити туди, де вони потрібні. Росія системно й абсолютно свідомо атакує елеватори, склади, логістичні вузли. Якщо такі удари посиляться, можливі тимчасові перебої з окремими продуктами в певних регіонах, навіть за достатніх запасів.

Другий елемент — ціни. Руйнування складу чи логістичного центру означає не лише втрату продукції, але й довші маршрути, перевантаження, більше витрат, вищі ризики. В умовах війни стає особливо очевидним, що продовольча безпека — це не лише скільки мільйонів тонн ми виростили, але й чи можемо ми це зберегти, переробити і фізично доставити споживачу, і чи матиме споживач фінансові можливості це купити».

Агробізнес опинився у справді складній ситуації, за якої непрості умови накладаються на невизначеність щодо майбутнього. З одного боку, експорт максимально ускладнився, з іншого, продаж на внутрішньому ринку стає невигідним через зниження цін. Імовірно, частина учасників ринку оберуть тактику очікування до моменту відновлення судноплавства, сподіваючись компенсувати збитки через отримання банківського фінансування на пільгових умовах.

Ольга Трофімцева: «Точно не варто говорити про автоматичне “різке згортання всього агровиробництва”. АПК — це не той сектор, де можна просто зупинити чи поставити на паузу всі процеси, а для багатьох господарств посівна — це спосіб зберегти бізнес, покупців, ліквідність. За відсутності сталого експортного рішення посівна-2027 буде менш інтенсивною і більш обережною. Тобто, наступного сезону скорочення проявиться не лише у кількості гектарів, хоча навіть деякі великі компанії вже заявляють про зменшення площ під озимі. Фермери почнуть економити на добривах, інвестиціях у техніку, переходити на культури з меншою собівартістю або ті, які легше переробити всередині країни чи вивезти суходолом».

Катастрофи (поки) не буде

Таким чином, щонайменше у короткочасній перспективі катастрофічного сценарію не буде. Уряд разом із партнерами мають знайти кошти для підтримки компаній АПК протягом найближчих місяців, паралельно вживаючи заходів щодо якнайшвидшого відновлення руху вантажних човнів. У цьому зацікавлений увесь світ, адже на тлі блокади світові ціни на продовольство суттєво зростають.

Утім, невизначеність у середньо- і довгостроковому періодах зберігається. Дешеві кредити й інші форми підтримки є тимчасовим заходом; ведення бізнесу вимагає повноцінної генерації доходу, яка є неможливою в умовах блокування експортних шляхів. Збереження таких умов до початку 2027 року може спричинити скорочення посівних площ і низку інших проблем для компаній АПК. Однак досвід минулих років дає надію, що вихід зрештою буде знайдено.