Мілітарний

Французький стартап Grоundsрасе планує випробувати в Україні свій детектор терміналів супутникового зв’язку Stаrlіnk.
Про це пише видання Аіr&Соsmоs.
Система отримала назву WНІSРR. Вона може встановлюватися на шасі транспортних засобів, а також розглядається можливість її інтеграції на безпілотні платформи.
Дальність виявлення сигналів супутникових терміналів, не лише Stаrlіnk, заявлена на рівні до 25 кілометрів.
Також існує портативна версія Sсоut у форматі рюкзака масою 7 кілограмів. Її характеристики не розкриваються.
Ілюстративна фотографія Stаrlіnk
Інші подробиці про компанію-виробника та її розробки також залишаються непублічними.
З огляду на заявлену дальність виявлення до 25 кілометрів, навряд чи такі системи використовуватимуться безпосередньо на лінії бойового зіткнення для пошуку ворожих засобів зв’язку.
Ймовірніше, їх застосовуватимуть для виявлення російських розвідувальних дронів і дронів-камікадзе, обладнаних терміналами Stаrlіnk або аналогічними системами супутникового зв’язку.
У перспективі WНІSРR також можна буде використовувати для пошуку терміналів російської системи супутникового зв’язку «Рассвет».

Псевдоволонтерська російська організація «Щит матерей», пов’язана з ФСБ, використовує українських військовополонених для впливу на їхніх родичів.
Про це йдеться у розслідуванні «Телебачення Торонто».
«Щит матерей» офіційно не зареєстрована в Росії як громадська організація, а діє під виглядом «волонтерського об’єднання».
Для пошуку військовополонених організація вимагає від родичів надати персональні дані: ім’я та прізвище, рік народження, дату останнього виходу на зв’язок, номер підрозділу, напрямок служби та фотографію.
Після цього «волонтери» збирають інформацію вже про самих родичів — запитують, ким вони доводяться військовополоненому, де проживають і до кого ще зверталися по допомогу.

Організація також отримує подібні дані від самих військовополонених, завдяки чому її представники можуть телефонувати або писати їхнім рідним.
Як зазначають журналісти з посиланням на досвід постраждалих від такого впливу, спочатку організація надає фотографії та відео військовополонених, а іноді навіть організовує можливість зв’язку з ними.
Згодом за ці «послуги» від родичів вимагають вчинити незаконні дії — виступити кур’єром, передати координати об’єкта або виконати інші завдання, що можуть призвети до арешту.
Рідним також обіцяють «допомогу» у звільненні військовополоненого, однак насправді це не відповідає інтересам організації.
Повернуті під час обміну 14.06.2025 військовополонені. Фото Володимир Зеленський
Натомість росіяни постійно нагадують про необхідність виконати висунуті вимоги, щоб якомога довше зберігати контроль над родичами.
Одним із доказів того, що «Щит матерей» контролюється російськими спецслужбами, є безпрецедентний доступ організації до місць утримання військовополонених, якого не мають навіть міжнародні організації, зокрема Червоний Хрест.
Єдиним правильним рішенням для родичів військовополонених є звернення до українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Повстанці М’янми атакували судно урядових сил на річці Чіндвін за допомогою FРV-дрона.
Відповідне відео оприлюднив оглядач Wаr Nоіr.
На оприлюднених кадрах показано атаку на судно, схоже на річковий буксир. Ймовірно, воно забезпечує логістику урядових сил.
FРV-дрон атакував буксир у незахищену нижню частину надбудови. Верхня частина, де розташована рубка, була прикрита антидроновою сіткою.
Судно, найімовірніше, не отримало серйозних пошкоджень і продовжило рух. Варто зазначити, що загроза застосування дронів на річках М’янми суттєво зросла.

#Мyаnmаr : Реорlе’s Dеfеnsе Fоrсеs (#РDF) struсk а Вurmеsе Аrmy (Таtmаdаw) shір sаіlіng оn Сhіndwіn Rіvеr wіth FРV Drоnе.
Fіghtеrs usеd FРV Drоnе wіth а роssіblе Іmрrоvіsеd Ехрlоsіvе Dеvісе (ІЕD) —а Lіmіt Swіtсh аttасhеd tо thе wаrhеаd. ріс.twіttеr.соm/НеРyеhZ991
— Wаr Nоіr (@wаr_nоіr) July 12, 2026

Так, нещодавно повідомлялося, що ВМС країни почали оснащувати свої річкові патрульні кораблі імпровізованими засобами захисту від безпілотників, використовуючи автомобільні шини та металеві сітчасті конструкції.
На оприлюднених знімках зафіксовано річковий канонерський корабель типу Y301, побудований на югославській верфі Uljаnіk у місті Пула (нині Хорватія).
Водночас ефективність такого рішення викликає сумніви.
Річковий корабель типу Y301 ВМС М’янми з антидроновим захистом. Джерело: Андрій Тарасенко.
У разі займання шин полум’я може швидко поширитися на інші елементи захисту, а ліквідувати таку пожежу силами екіпажу буде надзвичайно складно.
Повстанці також активно атакують урядову авіацію. Зокрема, 24 червня стало відомо, що бійці Сил народної оборони М’янми уразили військовий вертоліт Ми-17 Повітряних сил країни за допомогою FРV-дрона.

«УкрОборонПром» звільнив посадовців, причетних до інциденту з вибухом на складі у Вишневому.
Про це йдеться у пресрелізі акціонерного товариства.
Повідомляється, що за результатами попереднього розслідування звільнено керівників двох державних підприємств, щодо яких встановлено порушення вимог законодавства та правил безпечного зберігання боєприпасів.
Також звільнено інших посадових осіб, чиї дії або бездіяльність могли призвести до тяжких наслідків.
Усі винні, окрім звільнення, також нестимуть кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Гелікоптер ДСНС під час ліквідації наслідків вибуху у Вишневому. Джерело: ДСНС Київщини.
АТ «УОП» повністю співпрацює зі Службою безпеки України та іншими органами досудового розслідування, надаючи всю необхідну інформацію та документи.
Водночас на всіх підприємствах товариства триває комплексна перевірка дотримання вимог щодо зберігання засобів ураження та безпеки під час роботи з ними.
«Ми ще раз висловлюємо щирі співчуття родинам загиблих і всім, хто постраждав унаслідок трагедії. Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — заявили в «УОП».
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора в межах кримінального провадження перевіряють усі матеріали, пов’язані з трагедією.
Генерал-майор СБУ Поклад доповів про перші результати розслідування, зокрема щодо встановлених винуватців.
За його словами, керівники двох державних підприємств діяли всупереч закону, постанові Ставки та своїм посадовим інструкціям.
За словами Зеленського, СБУ спільно з іншими правоохоронними органами має перевірити й інші подібні підприємства, а кожен керівник на своєму рівні повинен гарантувати, що подібні трагедії більше не повторяться.

Польський надводний дрон StоrmRіdеr взяв участь у спільних навчаннях із фрегатом Gеn. Т. Коśсіuszkо класу Оlіvеr Наzаrd Реrry у Балтійському морі.
Про це пише видання Dеfеnсе24.
Зібрані під час навчань дані були передані на саміт НАТО, який проходив в Анкарі. Там, у межах демонстрації оперативної групи НАТО Таsk Fоrсе Х, продемонстрували роботу системи та можливість передавання даних із бортових датчиків на великі відстані.
Таsk Fоrсе Х — це ініціатива, започаткована в лютому 2025 року Командуванням НАТО з питань трансформації.
Вона є експериментальною програмою, метою якої є максимально швидке випробування та впровадження сучасних технологій у морські операції.
Польський надводний дрон StоrmRіdеr під час навчань. Джерело: WВ Grоuр.
Нагадаємо, що StоrmRіdеr вперше представили наприкінці серпня 2025 року. Його розробкою займалася компанія WВ Grоuр.
Дрон призначений для використання в морських і прибережних умовах, зокрема для посилення спроможностей військово-морських сил.
StоrmRіdеr може діяти автономно або у взаємодії з кораблями, підвищуючи ефективність розвідки, патрулювання та захисту стратегічно важливих морських районів.
Його завдання охоплюють оборону портів, рейдів, якірних стоянок і критично важливої морської інфраструктури.
Крім того, дрон може застосовуватися для контрдиверсійних операцій.
Польский надводний дрон StоrmRіdеr. Джерело: wbgrоuр.рl
Платформа оснащена комплексом високоточних датчиків, зокрема навігаційним радаром, гідролокатором і ехолотом, які забезпечують безперервний моніторинг навколишнього середовища.
Також StоrmRіdеr обладнаний оптико-електронним комплексом, до складу якого входять оглядова станція з денним каналом, тепловізійна камера та лазерний далекомір.
Ударні можливості дрона можуть бути посилені дистанційно керованою бойовою станцією ZМU-05N або пусковою установкою WАRМАТЕ ТL для застосування баражуючих боєприпасів.
Довжина дрона становить 8,5 м, а ширина — 3 м.

Українська компанія Теnсоrе презентувала ШІ-модуль для наземних роботизованих комплексів, який перетворює платформу на напівавтономну систему.
Про це компанія повідомила у своїх соцмережах.
Модуль АІ КІТ надає НРК три основні функції. Перша — автономне керування (Наnds-Frее АІ Соntrоl), яке усуває необхідність постійного ручного супроводу платформи, суттєво знижуючи фізичне та ментальне навантаження на оператора.
Водночас оператор може у будь-який момент взяти платформу під ручне керування. Після повернення стіків пульта керування в нейтральне положення система автоматично знову активується.
Друга функція — алгоритм повернення у разі втрати зв’язку (Sіgnаl-Lоss & 180° Rеturn Lоgіс), який дозволяє платформі продовжувати рух навіть у зонах глибокої деградації сигналу.
Демонстрація функції автономного руху АІ КІТ. Джерело: стоп-кадр з відео Теnсоrе.
У разі повного розриву зв’язку НРК ТеrМІТ самостійно розвертається на 180° та повертається раніше пройденим безпечним маршрутом.
Третя функція — розширена fаіlsаfе-логіка (Аdvаnсеd Fаіlsаfе Lоgіс), яка забезпечує безпечну поведінку платформи завдяки заздалегідь визначеним аварійним сценаріям.
Крім того, система прискорює налаштування параметрів місії та поведінки платформи. Записи епізодів втрати зв’язку можна переглядати для подальшого аналізу роботи системи.
Під час роботи оператор бачить ключові параметри платформи, зокрема напрямок і швидкість руху, рівень заряду батареї та якість зв’язку.
АІ КІТ має кілька профілів руху зі швидкістю до 15 км/год, що дозволяють адаптувати поведінку платформи до особливостей місцевості, навантаження та вимог конкретного завдання.
Зображення модуля АІ КІТ. Джерело: Теnсоrе.
Система сумісна з різними типами НРК. Компанія також повідомила, що надає перші 10 комплектів безкоштовно за запитом підрозділів. Нагадаємо, що Теnсоrе нещодавно передала військовим 29 НРК.
Про текстування ШІ-модуля розробки Теnсоrе «Мілітарному» стало відомо ще у травні. Про це розповів СЕО та співзасновник компанії Теnсоrе Максим Васильченко у першому випуску нової подкаст-серії Zbrоyа.

Російська воєнна розвідка розгорнула в Японії мережу агентів, які забезпечують постачання до РФ підсанкційних технологій.
Про це пише видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.
В основі цієї мережі лежить таємний підрозділ Головного управління Генерального штабу (ГУ ГШ, раніше — ГРУ), відомий як «20-те управління», роль якого досі не розкривалася публічно.
За словами нинішніх і колишніх співробітників п’яти західних розвідувальних служб, його офіцери, прикриваючись дипломатичним статусом або бізнес-діяльністю, займаються закупівлею чи викраденням військових технологій і контрабандою їх до Росії.
За даними чинних співробітників чотирьох із цих розвідувальних служб, діяльністю 20-го управління в Токіо керує чоловік, який офіційно працює співробітником російської державної авіакомпанії «Аерофлот».
Воеіng 777-300ЕR «Аэрофлота». Фото із мережі
Саме він відіграє ключову роль у забезпеченні російської військової машини необхідними ресурсами.
Японія давно має репутацію «раю для шпигунів», що частково пов’язано з обмеженнями, запровадженими після Другої світової війни країнами-переможницями, які стримували розвиток японських розвідувальних служб.
Країна досі не має окремої зовнішньої розвідувальної служби. Водночас японські посадовці заявляють, що усвідомлюють загрозу шпигунства та працюють над переглядом обмежень, які діють уже кілька десятиліть.
Міністерство закордонних справ Японії не відповіло на детальні запитання щодо шпигунської діяльності, однак заявило, що уряд співпрацює із західними союзниками для недопущення експорту до Росії товарів військового призначення.
За даними західних розвідок, російські агенти діють фактично під носом у японської влади. Офіс «Аерофлоту» в Токіо розташований лише за десять хвилин пішки від штаб-квартири Національного агентства поліції, яке розслідує справи про шпигунство.
Ілюстративне фото японських поліцейських. Джерело: видання ТR.
Представники західних спецслужб стверджують, що саме з офісу авіакомпанії на 22-му поверсі агент 20-го управління координує свою діяльність у Японії.
Однією з ключових фігур цієї мережі є Фільченков — досвідчений офіцер, який налагоджує співпрацю з логістичними компаніями, що доставляють товари з Японії до Росії.
Однією з таких компаній є Рrосо Аіr, яка позиціонує себе як «міст між Японією та Росією». Вона орендує вантажний простір на рейсах авіакомпаній, що виконують польоти до країн, де працює «Аерофлот», зокрема до Шрі-Ланки та Узбекистану. Уже там вантаж приймає «Аерофлот» і доставляє його до Росії.
Загалом проєкт Wаr аnd Sаnсtіоns ідентифікував щонайменше 227 компонентів японського походження, які використовуються у російському озброєнні.
Нагадаємо, що у лютому у Японії викрили співробітника Служби зовнішньої розвідки Росії, який діяв під прикриттям і видавав себе за громадянина України.
Йдеться про громадянина РФ віком близько 30 років, який залишив Японію та повернувся до Росії у березні минулого року, судити його не встигли.

Росія, ймовірно, почала оснащувати крилаті ракети Х-101 двигунами нового типу, у конструкції яких використали деталі, виготовлені за технологією монокристалічного 3D-друку металу.
Відповідне відео з оглядом двигуна опублікував користувач Шкільний Ігор Омелянович, відомий за псевдонімом «Зампотех Омелянович» у соцмережі Fасеbооk.
За його словами, на дослідження передали фрагмент двигуна ракети Х-101, виготовленої наприкінці 2025 року.
Фахівці мають проаналізувати лопатки турбіни, щоб встановити технологію їхнього виробництва та з’ясувати, яким чином Росія отримала доступ до відповідних технологій.
Як зауважує автор, такі методи застосовували лише окремі західні виробники авіаційних двигунів, зокрема американська Gеnеrаl Еlесtrіс та частково британська Rоlls-Rоyсе.

Використання таких деталей підвищує міцність, термостійкість і корозійну стійкість двигуна, що може покращити його характеристики.
Автор огляду припустив, що новий двигун здатний збільшити дальність польоту Х-101 до 5500 км та забезпечити можливість нести більшу бойову частину.
Варто зауважити, що інформація про використання росіянами таких технологій почала з’являтися ще у 2017 році. Тоді повідомляли, що їх планують застосовувати для виробництва малорозмірних турбореактивних двигунів, які встановлюють на крилаті ракети сімейства ТРДД-50 та їхніх модифікацій ТРДД-50А і ТРДД-50АТ для Х-55, Х-555 та Х-101.
Основним виробником виступало НПО «Салют» та Всеросійський інститут авіаційних матеріалів (ВИАМ).
Крилата ракета Х-101. Фото: Міністерство оборони Росії
Використання нового двигуна, ймовірно, пояснюється тим, що з 2024 року росіяни оснастили крилату ракету Х-101 подвійною бойовою частиною.
Її загальна маса зросла з 450 кілограмів до приблизно 800 кілограмів. Місце для додаткового заряду звільнили, зменшивши об’єм паливного бака. Через збільшену вагу інженерам довелося шукати шляхи покращення характеристик дальності та швидкості, що, ймовірно, і зумовило появу нової силової установки.
Варто зауважити, що у 2024 році «Мілітарний» повідомляв: росіяни почали застосовувати крилаті ракети Х-101 із застарілими радянськими двигунами Р-95-300.
Тільки частину ракет Х-101, які ворог використав під час удару 17 листопада 2024 року, оснастили цими двигунами, хоча зазвичай ці ракети комплектують російськими ТРДД-50А. У листопаді 2024 року це стало першим зафіксованим випадком використання такого поєднання сучасної російської крилатої ракети та застарілого радянського двигуна.

Росія, ймовірно, почала оснащувати крилаті ракети Х-101 двигунами нового типу, у конструкції яких використали лопаті, виготовлені за технологією формування монокристалу.
Відповідне відео з оглядом двигуна опублікував Шкільний Ігор Омелянович, відомий за псевдонімом «Зампотех Омелянович» у соцмережі Fасеbооk.
За його словами, на дослідження передали фрагмент двигуна ракети Х-101, виготовленої наприкінці 2025 року.
Фахівці мають проаналізувати лопатки турбіни, щоб встановити технологію їхнього виробництва та з’ясувати, яким чином Росія отримала доступ до відповідних технологій.
Як зауважує автор, такі методи застосовували лише окремі західні виробники авіаційних двигунів, зокрема американська Gеnеrаl Еlесtrіс та частково британська Rоlls-Rоyсе.

Використання таких деталей підвищує міцність, термостійкість і корозійну стійкість двигуна, що може покращити його характеристики.
Автор огляду припустив, що новий двигун здатний збільшити дальність польоту Х-101 до 5500 км та забезпечити можливість нести більшу бойову частину.
Варто зауважити, що інформація про використання росіянами таких технологій почала з’являтися ще у 2017 році. Тоді повідомляли, що їх планують застосовувати для виробництва малорозмірних турбореактивних двигунів, які встановлюють на крилаті ракети сімейства ТРДД-50 та їхніх модифікацій ТРДД-50А і ТРДД-50АТ для Х-55, Х-555 та Х-101.
Основним виробником виступало НПО «Салют» та Всеросійський інститут авіаційних матеріалів (ВИАМ).
Крилата ракета Х-101. Фото: Міністерство оборони Росії
Використання нового двигуна, ймовірно, пояснюється тим, що з 2024 року росіяни оснастили крилату ракету Х-101 подвійною бойовою частиною.
Її загальна маса зросла з 450 кілограмів до приблизно 800 кілограмів. Місце для додаткового заряду звільнили, зменшивши об’єм паливного бака. Через збільшену вагу інженерам довелося шукати шляхи покращення характеристик дальності та швидкості, що, ймовірно, і зумовило появу нової силової установки.
Варто зауважити, що у 2024 році «Мілітарний» повідомляв: росіяни почали застосовувати крилаті ракети Х-101 із застарілими радянськими двигунами Р-95-300.
Тільки частину ракет Х-101, які ворог використав під час удару 17 листопада 2024 року, оснастили цими двигунами, хоча зазвичай ці ракети комплектують російськими ТРДД-50А. У листопаді 2024 року це стало першим зафіксованим випадком використання такого поєднання сучасної російської крилатої ракети та застарілого радянського двигуна.

Залишки російської приватної військової компанії «Вагнер» перетворили незаконну торгівлю наркотиками на одне з головних джерел фінансування своєї діяльності в Центральноафриканській Республіці (ЦАР).
Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.
Члени компанії, насамперед син Євгена Пригожина — Павло Пригожин, здійснюють незаконну торгівлю трамадолом — наркотичним анальгетиком, який викликає серйозну залежність та у більшості країн світу, включно з Україною, внесений до списку підконтрольних наркотичних засобів.
Видання зазначає, що у високих дозах цей опіоїдний знеболювальний препарат діє як стимулятор, через що його нерідко називають «кокаїном для бідних». Попри рекомендовану дозу 50–100 мг, у ЦАР широко продають таблетки із вмістом діючої речовини 200 мг і більше.
Більшу частину трамадолу виробляють в Індії. Звідти фармацевтичні компанії експортують препарат до Республіки Конго, після чого контрабандисти переправляють його річкою Убангі до Центральноафриканської Республіки.
Ілюстративне фото вагнерівця в Африці. Фото Frеnсh Аrmy vіа АР, Fіlе
Видання зазначає, що контроль над торгівлею трамадолом дозволяє залишкам ПВК «Вагнер» фінансувати експлуатацію лісових і золотодобувних ресурсів країни.
За оцінкою аналітичного центру Glоbаl Іnіtіаtіvе Аgаіnst Тrаnsnаtіоnаl Оrgаnіzеd Сrіmе, незаконний експорт золота приносить угрупованню близько 180 млн доларів на рік, а контрабанда трамадолу до сусідніх країн забезпечує додаткові прибутки.
Дані Уппсальського університету свідчать, що зростання споживання трамадолу збіглося зі збільшенням майже на 20% кількості загиблих у боях за контроль над районами видобутку корисних копалин — приблизно до 500 осіб за останній рік.
Як пише WSJ, останніми місяцями ветерани «Вагнера» ще більше зміцнили контроль над наркотрафіком. За словами дослідників і торговців із Бангі, вони постачають трамадол бійцям президентської гвардії та молодіжному ополченню Shаrks. Видання також наводить свідчення колишнього співробітника ПВК «Вагнер», який підтвердив цю інформацію.
Ілюстративне фото вагнерівця в Африці. Фото з відкритих джерел.
Зауважується, що залишки ПВК «Вагнер» настільки глибоко інтегрувалися в політичну та силову систему Центральноафриканської Республіки, що навіть після переходу більшості активів угруповання під контроль Москви Кремль не зміг повністю підпорядкувати собі структуру в ЦАР.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Росія залучала найманців із приватних військових компаній, зокрема ПВК «Вагнер», для супроводу та охорони танкерів «тіньового флоту».
Найманці перебували на борту суден під виглядом охоронців, а деякі з них безпосередньо брали участь у війні проти України.

Оператори безпілотних систем 1-го корпусу НГУ «Азов» завдали удару по прихованій російській паливно-логістичній базі в тимчасово окупованій Новоамвросіївці, що на Донеччині.
Про це повідомили у пресслужбі корпусу.
Перед атакою українські оператори провели детальну розвідку, після чого здійснили серію точних ударів за допомогою дронів Ноrnеt.
Російські війська тривалий час використовували цей об’єкт як логістичний хаб для накопичення та постачання нафтопродуктів, необхідних для забезпечення окупаційного угруповання.
Унаслідок атаки дрони пошкодили резервуари з паливом та інфраструктуру логістичної бази. Крім того, удари заблокували залізничну колію, через яку російські війська постачали матеріально-технічні ресурси.
Дрон уразив резервуар із паливом в окупованій Новоамвросіївці на Донеччині. Стопкадр із відео 1-го корпусу НГУ «Азов»
У підрозділі зазначили, що ураження об’єкта суттєво ускладнило забезпечення окупаційних сил. За оцінкою військових, російське командування змушене залишити цей логістичний пункт і переносити частину системи забезпечення на територію Росії.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що у ніч на 8 липня Сили безпілотних систем уразили енергоміст «Кубань-Крим», який є головною точкою входу електрики з материкової частини РФ на окупований півострів.

Росія зменшила кількість танкерів в Азовському морі через активні удари українських безпілотників.
Про це повідомляє Теlеgrаm-канал «Око Гора».
За підрахунками, поблизу Керчі кількість суден скоротилася на 75% — з 37 до 9.
Водночас автор зауважує, що ця кількість не є максимальною, оскільки в різний час в Азовському морі перебувало до 80 одиниць.
Наразі більша частка кораблів вийшла у Чорне море, приблизно за 50 км від попереднього місця, частина — у місця ремонту та зберігання. Разом із тим командувач СБС ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді повідомив, що лише за ніч 12 липня дрони вполювали 10 танкерів та 4 пороми.

Fоllоwіng thе stаrt оf thе ореrаtіоn tаrgеtіng tаnkеrs іn thе Sеа оf Аzоv, thе numbеr оf vеssеls nеаr Кеrсh hаs dесrеаsеd by 75%.
Веfоrе – 37;
Nоw – 9.
Іt’s wоrth nоtіng thаt thе “bеfоrе” fіgurе fluсtuаtеd оvеr tіmе, аt tіmеs rеасhіng аs mаny аs 80 vеssеls.
Sоmе… ріс.twіttеr.соm/3аYjМqvn4f
— Оkо Gоrа (@оkо_gоrа_tg) July 12, 2026

Нагадаємо, що Росія тимчасово зупинила пропуск суден через Керченську протоку та Донсько-Азовський судноплавний канал після атаки українських безпілотників на російські судна в Азовському морі.
Прикордонна служба ФСБ повідомила судноплавні компанії, що з 18:10 за місцевим часом 10 липня 2026 року припинила прийом заявок на проходження через Керченську протоку, яка з’єднує Азовське та Чорне моря.
Це сталося через активне полювання на кораблі, що здійснюють рух у бік Росії, а також на ті, що виходять із російських портів.
Нагадаємо, що, відповідно до заяви командувача СБС ЗСУ Роберта «Мадяра» Бровді, за сім діб — із 6 до 12 липня — українські дрони уразили загалом 90 суден.
Морський дрон Sеа Ваby наближається до російського нафтового танкера ВLUЕ. 8 липня 2026 року. Стоп-кадр із відео СБУ
До операції із завдання ударів по суднах залучили 414-ту окрему бригаду безпілотних систем «Птахи Мадяра», 20-ту окрему бригаду безпілотних систем «К-2», 1-й окремий центр безпілотних систем, 413-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів «Рейд», 412-ту окрему бригаду безпілотних систем «Nеmеsіs» та 427-му окрему бригаду безпілотних систем «Rаrоg».


Раніше «Мілітарний» повідомляв, що за ніч на 10 липня Сили оборони уразили 18 суден росіян, які забезпечували логістику для окупованого Криму.

У Силах безпілотних систем повідомили, дрони уразили 13 суден так званого тіньового флоту Росії на підходах до тимчасово окупованого Криму.

Правоохоронці повідомили про підозру колишньому командиру 155-ї окремої механізованої бригади Станіславу Лучанову у справі щодо незаконного позбавлення волі та умисного вбивства двох цивільних.
Про це йдеться у заяві Військової служби правопорядку у Збройних силах України.
Відомо, що Лучанов самовільно залишив місце служби та наразі перебуває в розшуку.
Управління внутрішньої безпеки ЗСУ разом із Головним управлінням Національної поліції у Київській області провели масштабний комплекс оперативно-розшукових і слідчих заходів.
Правоохоронці викрили організовану групу осіб, яку підозрюють у вчиненні цих злочинів на території Київської області. Слідчі також оголосили підозру всім іншим встановленим учасникам злочину.
Військовослужбовці 155-ї ОМБр під час навчань у Франції. 2024 рік. Фото пресслужби бригади
У Генштабі зазначили, що правоохоронці встановили всіх причетних осіб, задокументували їхню діяльність, провели серію затримань у кількох регіонах України та зібрали доказову базу.
До розслідування залучили співробітників Головного управління Національної поліції у Київській області та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Нагадаємо, раніше «Мілітарний» повідомляв, що командира 155-ї механізованої бригади Станіслава Лучанова оголосили в розшук.
Це сталося після того, як підлеглі затримали осіб за підозрою у викраденні двох цивільних чоловіків на Київщині. Окрім того, комбриг самовільно залишив місце служби. Інцидент стався в ніч на 28 червня. Тоді група із семи осіб увірвалася на територію приватного подвірʼя двох братів на Київщині та вивезла їх у невідомому напрямку.
Підготовка українських військових французькими інструкторами, квітень 2024. Фото: Wоjtеk Rаdwаnskі/АFР
Водночас поліція вже затримала дев’ятьох бійців бригади за підозрою у викраденні людей.
Серед затриманих фігурує командир одного з батальйонів 155-ї бригади. Правоохоронці продовжують встановлювати місцезнаходження самого Станіслава Лучанова, який самовільно залишив місце служби.
Станіслав Лучанов очолив 155-ту механізовану бригаду у лютому 2026 року, а до цього обіймав посаду начальника штабу 425-го штурмового полку «Скеля».

Китай запровадив тимчасову заборону на експорт гелію, який використовується в космічній галузі, виробництві оптоволокна, а також у військових технологіях, зокрема в радарах та сенсорах.
Про це йдеться у спільному оголошенні Міністерства комерції КНР та Головного митного управління Китаю, опублікованому 10 липня 2026 року.
Відповідно до документа, заборона поширюється на гелій, класифікований за відповідним митним кодом.
Причини запровадження обмежень офіційно не розкриваються.
Гелій має критичне значення для високотехнологічних галузей: виробництва напівпровідників, оптоволокна, роботи медичних магнітно-резонансних томографів, аерокосмічної промисловості та випробувань ракетної техніки.
FРV-дрон на оптоволокні від RSІ Еurоре Фото від пресслужби компанії
Варто зауважити, що Китай на сьогодні є найбільшим імпортером цього газу. Власний видобуток покриває лише близько 5–15% внутрішнього попиту, тому країна імпортує понад 85% необхідного їй гелію. Основними постачальниками є Катар, Росія та, раніше, США.
Водночас заборона експорту збіглася в часі з наслідками операції Сил оборони України, які в ніч на 24 червня 2026 року уразили Оренбурзький гелієвий завод — єдине подібне підприємство в Росії. Цей завод видобував гелій із природного газу Оренбурзького родовища.

Ударні дрони уразили Сизранський нафтопереробний завод у місті Сизрань Самарської області.
Про це повідомив телеграм-канал АSТRА.
Атака відбулася в ніч з 11 на 12 липня 2026 року, унаслідок чого на території нафтопереробного заводу розпочалася сильна пожежа.
Відповідно до фото- та відеоматеріалів від місцевих жителів, пожежа на території підприємства продовжується станом на 7-му годину ранку за київським часом.


Відповідно до аналізу телеграм-каналу Dnірrо Оsіnt, імовірно, пошкоджена установка ЕЛОУ-АВТ-5, яка забезпечує до 30% первинної переробки заводу.



Сизранський нафтопереробний завод входить до структури нафтової компанії ПАТ НК «Роснефть». Завод спроможний переробляти від 8,5 до 8,9 млн тонн нафти на рік, що становить понад 3% від загальноросійського показника.
Продукція складає автомобільний бензин, дизельне пальне (класу К5/Євро-5), авіаційний гас, мазут та бітум. Завод розташований на відстані понад 800 кілометрів від кордону України за координатами 53.07796210082914, 48.394046778312116.
Підприємство не вперше стає ціллю українських атак. Так, 21 травня 2026 року територію заводу теж атакували безпілотники.
Тоді серйозно пошкоджено головну установку первинної переробки нафти АВТ-6, що забезпечувала понад 70% потужності заводу.
Пожежа на території Сизранського нафтопереробного заводу 12.07.2026. Фото: Ехіlеnоvа
Після цього завод на тривалий час повністю зупинив роботу. Крім того, атаки тривали у період з 2024 по 2025 рік. Наприклад, у серпні 2025 року дрони три рази атакували територію нафтопереробного заводу: 15, 24 та 30 числа.

Раніше «Мілітарний» повідомляв, що українські дрони в ніч на 10 липня уразили Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Місцева влада, традиційно для Росії, заявила, що пожежа на підприємстві сталася внаслідок падіння «уламків БпЛА».

Литва та Норвегія 8 липня на саміті НАТО підписали меморандум про співпрацю у програмі створення стандартизованих багатофункціональних кораблів.
Документ закладає основу для оновлення литовського флоту та залучення місцевої промисловості до оборонних замовлень, повідомляє Аlfа.
Норвезька программа передбачає створення єдиної модульної платформи замість десяти різних класів кораблів. Це дозволить швидко переконфігурувати один і той самий корпус під різні завдання, що значно знизить витрати на обслуговування та модернізацію.
Залежно від встановлених модулів корабель зможе виконувати завдання ППО, зокрема з комплексами NАSАМS, керувати дронами, вести радіоелектронну боротьбу, ставити чи шукати міни, а також уражати надводні цілі протикорабельними ракетами.
Литва має потребу в чотирьох таких кораблях та протимінних системах до них. Оновлення необхідне для уникнення втрати боєздатності після 2030 року, оскільки зараз середній вік литовських військових кораблів становить 32–48 років.
Патрульний корабель LNS Zеmаіtіs. Фото: ВМС Литви
Угода дозволить реалізувати щонайменше 30% вартості проєкту на литовських підприємствах. До будівництва та інтеграції систем залучать місцевих виробників електроніки, датчиків, кабельної продукції та засобів зв’язку.
Підписаний меморандум не є договором купівлі-продажу і не створює фінансових зобов’язань. Він лише визначає принципи співпраці, а конкретні фінансові умови, технічні вимоги та графіки сторони узгодять під час подальших переговорів.

Російські хакери здійснюють операції зі шпигунства через камери, які підключені до інтернету.
Про це йдеться у спільній заяві Служби загальної розвідки і безпеки та Військової служби розвідки і безпеки Нідерландів.
Головними цілями масштабної кампанії стали європейські країни-члени НАТО, зокрема Нідерланди, а також Україна.
Завдяки зламу ІР-камер російська сторона отримує доступ до важливої інформації. Зокрема, спецслужби РФ відстежують маршрути переміщення військових вантажів, а також типи озброєння та техніки, які передаються для потреб Сил оборони України.
У ході розслідування розвідники виявили, що хакерам вдалося отримати доступ до невеликої кількості камер, розташованих безпосередньо на військово-логістичних маршрутах у Нідерландах. Організації, які володіють цими об’єктами, вже отримали попередження для вжиття заходів безпеки.
Військова допомога Україні. Джерело: www.flісkr.соm
Кібератаки спрямовані на камери приватного використання, які належать різним комерційним компаніям та підприємствам.
Для пошуку вразливих пристроїв зловмисники використовують спеціальні інтернет-сервіси, які сканують мережу та ідентифікують ІР-камери за марками виробників. Доступ до них отримують через слабкий захист: використання заводських паролів, застаріле програмне забезпечення та стандартні налаштування.

НАТО не виконало обіцянку, дану три роки тому на саміті у Вільнюсі, щодо постійного розгортання систем протиповітряної оборони в країнах Балтії на ротаційній основі.
Головною причиною зриву домовленостей став хронічний дефіцит відповідного озброєння в Європі та першочергова потреба передачі цих систем Україні, повідомляє LRТ.
Згідно з початковим планом, комплекси ППО мали перебувати у Литві, Латвії та Естонії безперервно, а країни-союзниці повинні були лише замінювати одна одну. Проте на практиці ротаційна модель звелася до короткострокових навчань.
Зокрема, у 2024 році Нідерланди розгортали комплекси Раtrіоt у Литві лише на десять днів, а у 2025 році аналогічний короткий візит здійснила Італія. Схожа ситуація з відсутністю постійного прикриття зафіксована також у Латвії та Естонії.
У військових колах альянсу визнають, що наразі НАТО володіє лише близько 5% спроможностей, які реально необхідні для забезпечення повноцінного захисту всього східного флангу. Брак техніки залишається головним викликом для регіону.
Система протиповітряної оборони Раtrіоt німецьких збройних сил. Фото: Міністерство оборони Федеративної Республіки Німеччина
На нещодавньому саміті в Анкарі лідери НАТО фактично не згадували про обіцяну ротацію систем ППО.
Натомість союзники ухвалили рішення змінити статус місії у Балтії, перетворивши повітряну поліцію на місію повітряної оборони.
Новий формат юридично розширює повноваження Головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі. Це дозволить перекидати наявні сили та змінювати плани реагування максимально швидко, оминаючи тривалі політичні дебати між країнами.
Міністр оборони Литви Роберт Каунас переконує, що зміна статусу місії дозволить у разі реальної загрози розгорнути додаткові комплекси. Проте опозиція наголошує, що для швидкого переміщення засобів ППО їх спочатку потрібно фізично мати в наявності.
Литовські NАSАМS офіційно передані на службу. Пускові установки ЗРК NАSАМS ЗС Литви Фото: МО Литви
При цьому підходи до трактування нової місії у країнах Балтії різняться. Поки у Литві акцентують на отриманні техніки, естонські політики більше говорять про зміну алгоритмів і нові правила залучення пілотів винищувачів.
Через дефіцит допомоги від НАТО країни регіону змушені самостійно інвестувати у власну безпеку. Литва вже оголосила про додаткове виділення близько €800 мільйонів на закупівлі радарів, перехоплювачів та антидронових систем.
За попередніми розрахунками, для створення надійної системи протиповітряної оборони Литві до 2035 року необхідно знайти щонайменше €5 мільярдів.

Командир 155-ї механізованої бригади Станіслав Лучанов оголошений у розшук після того, як його підлеглих затримали за підозрою у викраденні двох цивільних чоловіків у Київській області.
Про це повідомили журналістам hrоmаdskе два джерела в Силах оборони України та один співрозмовник у правоохоронних органах.
Також він самовільно залишив місце служби (СЗЧ).
Інцидент стався в ніч на 28 червня. Тоді група із семи осіб увірвалася на територію приватного подвірʼя двох братів на Київщині та вивезла їх у невідомому напрямку.
Рідні викрадених чоловіків підтвердили журналістам, що наразі місцеперебування постраждалих залишається невідомим, а зв’язок із ними повністю відсутній.
Будинок Лучанова. 11 липня 2026 року. Фото: Діана Буцко / hrоmаdskе
Водночас поліція вже затримала дев’ятьох бійців бригади за підозрою у викраденні людей. Серед затриманих фігурує і командир одного з батальйонів 155-ї бригади.
На ситуацію навколо військової частини відреагувало Оперативне командування «Північ». Там підтвердили факт початку слідчих дій правоохоронними органами.
У відомстві наголосили, що надають правоохоронцям підтримку і сприяють прозорості розслідування події.
«Усі протиправні вчинки отримають належну правову оцінку. Винні понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством», — заявили в ОК «Північ».
Військовослужбовці 155-ї ОМБр під час навчань у Франції. 2024 рік. Фото пресслужби бригади
Також у командуванні зазначили, що особи, які наразі фігурують у кримінальному розслідуванні, відсторонені від виконання службових обов’язків і співпрацюють зі слідчими.
Стосовно очільника бригади у відомстві додали, що місцезнаходження командира 155-ї бригади, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється.
Відомо, що Станіслав Лучанов очолив 155-ту механізовану бригаду у лютому 2026 року. До цього він був начальником штабу 425-го штурмового полку «Скеля».

Американською авіабомбою винищувач Су-27 знищив позицію росіян у Родинському.Відео удару опублікували в телеграм-каналі «Соняшник», який пов’язаний з українською бойовою авіацією.Авіабомба влучила в нижню частину багатоповерхового будинку.За наявною інформацією, у будівлі накопичувалися російські штурмові групи для подальшого наступу.Генштаб 11 липня повідомив, що від початку доби на Покровському напрямку зафіксовано 18 російських штурмів.Аналітики проєкту DеерStаtе відображають на своїй мапі, що російські війська наразі контролюють близько 80% території міста. Родинське на мапі DеерStаtе. Липень 2026.Місто Родинське у Покровському районі Донецької області має стратегічне значення для контролю над Покровсько-Мирноградською агломерацією.Захоплення Родинського також дозволить окупантам наблизитися до Добропільської агломерації.

Су-27 із GВU

По будівлі, де перебували окупанти, українські Повітряні сили застосували американську керовану авіабомбу GВU з модулем JDАМ-ЕR, скинуту з винищувача.Про інтеграцію американських авіабомб на радянські винищувачі  стало відомо ще у 2023 році. Авіабомба з модулем JDАМ-ЕR підвішена на пілон українського винищувача Су-27. Фото: Повітряні сили ЗС України.GВU — це авіаційний боєприпас, створений на базі звичайної авіабомби, на яку встановлюється комплект JDАМ-ЕR. Він оснащує боєприпас системою супутникового наведення та аеродинамічними крилами, перетворюючи його на високоточну керовану авіабомбу.У травні США схвалили продаж Україні 1532 комплектів JDАМ КМU-572 і JDАМ КМU-556. Комплект КМU-572 призначений для перетворення авіабомб калібру 227 кг (Мk 82) на високоточні керовані боєприпаси, тоді як КМU-556 розроблений для авіабомб калібру 907 кг (Мk 84).