Мілітарний

Дані залізничних перевезень підтвердили, що елементи ракетного комплексу середнього радіуса дії «Орешник» на території Республіки Білорусь базуються на території аеродрому «Кричев-6».Про це повідомив ресурс «Сообщество железнодорожников Беларуси».Орієнтовно в період із 20 до 29 грудня у район авіабази «Кричев-6» прибув великий військовий ешелон. Відповідно до перевізних документів, станцією призначення була Кричев І Могильовського відділення БЗ, а відправлення здійснювалося зі станції Капустин Яр Приволзької залізниці.Вибір станції призначення в цьому випадку має принципове значення. Кричев І є найближчим залізничним пунктом до колишньої авіабази Кричев-6 і створеного на її території об’єкта, офіційно позначеного як «логістичний центр». Візуалізація стану будівництва бази “Орешника” на території аеродрому “Кричев-6” (16.11.2025, знімок РlаnеtLаbs вдосконалений Gеmіnі)Відправником цього військового ешелону є 4-й Державний центральний міжвидовий полігон (4 ДЦП) (в/ч 15644). Одержувачем виступало Управління військових сполучень Збройних сил Республіки Білорусь, що відповідає за організацію військових перевезень.До складу ешелону входили 54 вагони-платформи з вантажем, оформленим за ЄТСНВ (Єдина тарифно-статистична номенклатура вантажів) 693087 як «інші вантажі, не зазначені в алфавіті», 6 критих вагонів з аналогічним кодом вантажу і 1 критий вагон із вантажем за ЄТСНВ 693142 — «вибухові матеріали», а також пасажирські вагони з особовим складом.За інформацією опозиціонерів, на платформах перевозили військову техніку, у критих вагонах — спорядження, а окремим вагоном ішли патрони та інші боєприпаси.Наразі це єдиний зафіксований військовий ешелон, який прибув безпосередньо на об’єкт військової інфраструктури на території Кричев-6. Станом на середину травня 2026 року доставлений контингент цей об’єкт не залишав, зворотне відправлення техніки та майна не фіксувалося.

«Орешник» на території Білорусі

Наприкінці вересня 2025 року голова МЗС Білорусі заявив, що на території країни розмістили російський балістичний ракетний комплекс середньої дальності «Орешник» («Кедр»).Вже у грудні 2025 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що російський ракетний комплекс заступає на бойове чергування. За його словами, розміщення комплексу нібито не є проявом агресії, а розглядається Мінськом як «відповідь на ескалацію та сучасні загрози в регіоні». База “Орешника” у “Кричеві-6”. Карта-схема httрs://www.аrmsсоntrоlwоnk.соm/Невдовзі після цього американські дослідники встановили ймовірне місце дислокації — аеродром «Кричев-6», що розташований на сході Могильовської області, на відстані близько 4 кілометрів від кордону з РФ. Відомо, що попри розміщення на території Білорусі, самим ракетним комплексом управляють виключно військовослужбовці Збройних сил РФ.Водночас на оприлюдненому відео урочистої церемонії розгортання «Орешника» росіяни не показали самі пускові установки ракетного комплексу середньої дальності, а лише продемонстрували допоміжні машини з його складу.

Генеральна дирекція з озброєнь Міністерства оборони Румунії уклала кілька контрактів із концерном Rhеіnmеtаll на постачання БМП Lynх КF41, а також зенітних систем Skyrаngеr, Skynех і Міllеnnіum.
Про це повідомило видання Наrtрunkt.
Загальна вартість контрактів становить 4,768 млрд євро без ПДВ. Проєкти фінансуються коштом європейського фінансового інструменту SАFЕ.
З Rhеіnmеtаll Аutоmесаnіса, румунською компанією, мажоритарним власником якої є Rhеіnmеtаll Grоuр, уклали рамкову угоду на постачання 298 бойових машин Lynх КF41 та інших машин на цій базі вартістю 3,337 млрд євро.
Це суперечить попереднім планам, згідно з якими Міністерство оборони Румунії планувало придбати 232 БМП із запланованих 298 через європейський механізм кредитування SАFЕ, а решту — закупити згодом за кошти з національного бюджету через додаткові контракти.




Крім того, італійська дочірня компанія Rhеіnmеtаll Іtаlіа отримала замовлення на постачання семи зенітних систем Skynех, двох зенітних систем Skyrаngеr 35 та двох зенітних систем ближнього рубежу Міllеnnіum СІWS вартістю 0,98 млрд євро.
Також укладено контракт із Rhеіnmеtаll Wаffе Мunіtіоn GmbН на постачання 401 760 пострілів 35-мм боєприпасів АНЕАD із програмованим підривом вартістю 0,45 млрд євро. Вони мають забезпечити боєкомплект для боротьби з повітряними цілями, зокрема дронами.
Загалом, використовуючи інструмент SАFЕ, Міністерство оборони Румунії планує втілити 21 проєкт загальною вартістю 9,53 млрд євро.

«Дикі Шершні» безоплатно передали Силам оборони 1000 дронів-перехоплювачів Stіng для боротьби з російськими ударними безпілотниками. Вартість переданої техніки та супутнього обладнання перевищила 100 млн гривень.
Про це “Мілітарному” повідомила українська mіltесh-компанія «Дикі Шершні», оголосивши про завершення благодійної ініціативи «Один із тисячі», в межах якої бойовим підрозділам передали тисячу дронів-перехоплювачів.
Метою проєкту стало посилення підрозділів так званої «малої ППО», які займаються перехопленням російських ударних безпілотників типу Shаhеd та інших повітряних цілей.
У компанії наголосили, що всі передані комплекси були профінансовані власним коштом виробника без залучення додаткових державних ресурсів.
За словами розробників, передані перехоплювачі вже використовуються підрозділами Сил оборони та взяли участь у відбитті масованих російських атак.
Передані перехоплювачі Силам Оборони України. Джерело: “Дикі шершні”
Зокрема, під час масштабного нальоту в ніч на 24 травня, головною ціллю якого був Київ, дрони-перехоплювачі Stіng допомогли знищити майже 70 із близько 80 російських «шахедів», які діяли поблизу столиці.
У компанії зазначають, що ефективність дронів-перехоплювачів продовжує зростати, однак російські війська одночасно збільшують масштаби застосування ударних безпілотників.
Саме тому «Дикі Шершні» закликали інших українських виробників перехоплювачів долучитися до підтримки підрозділів протиповітряної оборони та передавати додаткові безпілотні системи військовим.
У компанії вважають, що під час війни українські МіlТесh-виробники мають не лише нарощувати виробництво, а й безпосередньо підтримувати бойові підрозділи власною продукцією.
«Дикі Шершні» розпочали діяльність навесні 2023 року як волонтерська спільнота, що залучала донати та допомогу благодійних фондів для розробки й масштабування виробництва FРV-дронів.
Згодом проєкт перетворився на повноцінну МіlТесh-компанію із серійним виробництвом безпілотних систем та стабільними контрактами на постачання продукції для Сил оборони України.
За даними компанії, лише від початку 2026 року «Дикі Шершні» надали військовим благодійну допомогу на понад 400 млн гривень, а їхні безпілотники сьогодні використовують більш як 100 підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, ССО, СБУ, ГУР МО, Повітряних Сил та Держприкордонслужби.
Ілюстративне зображення щодо переданих перехоплювачів Силам Оборони України. Джерело: “Дикі шершні”
Ілюстративне зображення сайту виробника. Джерело: “Дикі шершні”
Stіng — український швидкісний дрон-перехоплювач, створений спеціально для боротьби з ударними безпілотниками типу Shаhеd. Саме поява цього виробу стала одним із факторів формування окремого напрямку дронів-перехоплювачів в українській оборонній промисловості.
Раніше “Мілітарний” вже розповідав детально про ловців «Шахедів» Stіng.

В аеропорту Мюнхена на близько годину призупинили польоти після повідомлень екіпажів двох літаків про можливе виявлення безпілотника поблизу злітно-посадкових смуг.
Про це повідомило агентство Rеutеrs з посиланням на адміністрацію аеропорту та федеральну поліцію Німеччини.
Інцидент стався вранці 30 травня. Близько 09:00 за місцевим часом пілоти двох різних літаків повідомили диспетчерам про спостереження невідомого дрона над територією летовища.
Після отримання повідомлень адміністрація аеропорту ухвалила рішення тимчасово зупинити злітно-посадкові операції з міркувань безпеки.
Унаслідок обмежень понад 20 рейсів, які мали приземлитися в Мюнхені, були перенаправлені до інших аеропортів Німеччини та сусідніх країн.
Ілюстративне зображення пасажирів в аеропорту Мюнхена. Фото: Мunісh Аіrроrt.
Для перевірки повідомлень поліція розгорнула масштабну пошукову операцію в районі аеропорту та прилеглих територіях.
До пошуку також залучили поліцейський гелікоптер, який обстежував район можливого перебування безпілотника з повітря.
Втім, правоохоронцям не вдалося виявити ані сам дрон, ані його оператора.
Після завершення перевірки поліція дійшла висновку, що безпосередньої загрози для повітряного руху немає.
Роботу аеропорту було повністю відновлено о 10:05 за місцевим часом, тобто приблизно через годину після першого повідомлення про можливий безпілотник.
Попри відсутність підтвердження факту польоту дрона, німецька поліція розпочала розслідування для встановлення обставин інциденту.
Гелікоптер федеральної поліції Німеччини під час виконання завдань авіаційної підтримки. Фото: Вundеsроlіzеі Sреzіаlkräftе.
Це не перший випадок подібних порушень у Мюнхені.
У жовтні 2025 року повідомлення про появу дронів поблизу летовища вже призводили до кількох послідовних зупинок роботи одного з найбільших аеропортів Німеччини.

Дослідження уламків показало, що суббоєприпаси балістичної ракети середньої дальності «Орешник» («Кедр») у конвенційному виконанні важать близько 50 кілограмів.Про це в ексклюзивному коментарі для «Мілітарного» розповів один з експертів Міністерства оборони України, який досліджував вцілілі уламки російської балістичної ракети «Орешник».У відповідь на запитання кореспондента «Мілітарного» експерт пояснив, що, згідно з аналізом, уражаючі елементи є «звичайними чушками» —  суцільно відлитими шматками металу. А виготовлені вони не зі сталі чи вольфраму, що було б типово для кінетичних боєприпасів, а з чавуну.За досвідом уражень, руйнування від такого влучання досить скромні, навіть попри надзвичайно велику швидкість, яку має ракета під час повторного входження в атмосферу. Вирва від влучання суббоєприпасу ракети Орешник обабіч дороги. Фото Сергій МісюраВ одному з влучань суббоєприпаси пробили дах та плити перекриття п’яти поверхів, зупинившись на першому поверсі. При цьому отвори були розміром приблизно пів метра на пів метра. В іншому випадку суббоєприпас пробив лише дах, підлогу першого поверху та зупинився у підвалі.За інформацією військового журналіста Армія ТV Сергія Місюри, який дослідив місце влучання у Білій Церкві, один із суббоєприпасів влучив обабіч дороги, утворивши вирву розміром приблизно 2 метри в діаметрі та 60 сантиметрів завглибшки.При цьому розсіювання суббоєприпасів залежить від висоти, на якій відбувається розведення головної частини. За оцінками експертів, штатна висота спрацювання для ядерного виконання має становити близько п’яти кілометрів, що дозволить накрити максимальну площу.«У Львові вона відкрилась десь на п’ять чи шість кілометрів. Тому їх розкидало. У Білій Церкві вони розкрились на доволі невеликій висоті, тому саме гаражі конкретно накрило. Всі шість пакетів по шість штук прийшли на ці три нещасні гаражі», — розповів дослідник ракети у коментарі «Мілітарному». Наслідки влучання ракети “Орешник” по гаражному кооперативу в Білій церкві. Фото ДСНСВодночас експерт наголосив, що в ядерному виконанні ракета буде надзвичайно небезпечною. За оцінкою, формфактор суббоєприпасів дозволяє споряджати їх ядерними бойовими частинами потужністю до 10 кілотон. Враховуючи кількість у 36 суббоєприпасів, цього достатньо для того, «аби такого міста, як Київ або Харків, не було взагалі».

«Орешник»

Відомо, що російська балістична ракета середньої дальності розроблена на основі РС-26 «Рубеж». Водночас Головне управління розвідки Міністерства оборони України уточнює, що справжня назва цього ракетного комплексу — не «Орешник», а «Кедр». Аналіз уламків ракети «Орешник» («Кедр») з Львівщини. Джерело: російський ресурс.У ракеті відсутня система блоків індивідуального розведення, що забезпечує наведення кожного окремого бойового блоку на власну ціль. Самі бойові блоки некеровані та виконують роль касет із суббоєприпасами. Загалом ракета несе шість бойових блоків, у кожному з яких розміщено по шість касетних елементів — загалом 36 одиниць.Закидувана маса ракети оцінюється в межах від 1250 кг — типове значення для «Тополь-М / МР» — до 3000 кг.Попередні розрахунки свідчать, що за умови використання стандартних першого та другого маршових ступенів міжконтинентальної балістичної ракети можливе досягнення дальності до 4100 км за такого корисного навантаження. Компоненти з російської ракети «Орешник», яка вдарила по Львівщині у січні 2026 року. Джерело: МілітарнийАналіз уламків показує, що фактично ракета є продуктом глибокої модернізації вже наявних радянських або російських ракетних систем, у конструкцію яких внесли певні технологічні зміни.На відміну від російських безпілотників, у яких масово фіксують сучасні іноземні компоненти 2024–2025 років виробництва, у цій ракеті не виявили нових американських, китайських чи європейських деталей — усі друковані плати та мікросхеми, знайдені всередині процесорного блока, були виготовлені у період із 2014 до 2016 року.

У Білорусі виявили позицію з елементами ЗРС С-400 поблизу Осиповичів, яка залишалася без суттєвих змін щонайменше чотири роки.Про це повідомив ОSІNТ-дослідник Веn Rеutеr, опублікувавши супутникові знімки та координати об’єкта 53.838273° пн. ш. та 28.041111° сх. д. на своїй сторінці в Х.За його словами, оновлення супутникових зображень району дозволило детально розглянути позицію, де раніше фіксувалися компоненти російської далекобійної зенітної ракетної системи С-400.Після публікації координат білоруський дослідник Андрій Шаулюга поставив під сумнів ідентифікацію комплексу, звернувши увагу на характерні земляні насипи у верхній частині позиційного району.У відповідь Ройтер заявив, що впевнений у своїй оцінці. Він зазначив, що з 2023 року в мережі з’являлися фотографії та відеозаписи, які демонстрували перебування на цій позиції пускових установок С-400. Фотоприклад: Зенітна ракетна система С-400Опубліковані супутникові знімки демонструють кілька облаштованих майданчиків для розміщення пускових установок, радіолокаційних засобів та допоміжної техніки.Також помітними є інженерні споруди та земляні вали, які могли бути створені для підвищення живучості комплексу та захисту від уламків або ударних хвиль.Координати вказують на район поблизу Осиповичів у Могильовській області Білорусі, де раніше неодноразово фіксувалася активність російських та білоруських підрозділів протиповітряної оборони.Після початку повномасштабної війни Росія неодноразово перекидала до Білорусі елементи своїх зенітних ракетних систем великої дальності для спільного бойового чергування з білоруськими військовими.Офіційно Мінськ повідомляв про отримання від Росії щонайменше одного дивізіону С-400, який був поставлений у межах посилення спільного регіонального угруповання військ.Виявлення та уточнення координат таких позицій дозволяє відстежувати структуру білоруської системи протиповітряної оборони, а також оцінювати рівень інтеграції російських засобів ППО в оборонну інфраструктуру країни.

Короткі характеристики С-400 «Триумф»:

дальність ураження аеродинамічних цілей — до 400 км;висота ураження — до 30 км;одночасний супровід десятків повітряних цілей;можливість застосування кількох типів ракет різної дальності;призначений для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами.

Пускові установки російського ЗРК С-400. Фото з відкритих джерел.Нагадаємо, раніше розвідувальна група СІТ виявила позицію С-300/400, яка уразила багатоповерхівку в Адигеї.

Польща замовила додаткові 96 самохідних артилерійських установок Кrаb у межах нового контракту вартістю близько 7,9 млрд злотих, продовжуючи масштабне переозброєння своїх сухопутних військ.Про нову угоду між Агентством озброєння Польщі та консорціумом Роlskа Gruра Zbrоjеnіоwа (РGZ) і Нutа Stаlоwа Wоlа повідомили у РGZ.Контракт передбачає постачання чотирьох дивізійних модулів вогню Rеgіnа, до складу яких увійдуть 96 самохідних гаубиць Кrаb, а також командно-штабні, логістичні та допоміжні машини.Вартість угоди становить близько 7,9 млрд злотих без урахування податків. Фінансування закупівлі здійснюватиметься в межах європейської програми SАFЕ.Поставки нової партії артилерійських систем мають завершитися до 2030 року. Отримані установки посилять артилерійські підрозділи польської армії на рівні дивізій та бригад. САУ Кrаb. Польща, грудень 2024. Фото: міністерство оборони ПольщіСАУ Кrаb є основною самохідною артилерійською системою Війська Польського та однією з найсучасніших установок цього класу в Європі.

Короткі технічні характеристики Кrаb:

Калібр — 155 мм;Довжина ствола — 52 калібри;Дальність стрільби — понад 40 км;Тип шасі — гусеничне;Система управління вогнем — цифрова;Рівень застосування — бригада/дивізія;Стандарт боєприпасів — НАТО 155 мм;Основне призначення — вогнева підтримка та контрбатарейна боротьба.

Висока автоматизація процесів управління вогнем дозволяє екіпажу швидко відкривати вогонь, змінювати позиції та працювати в єдиній цифровій системі управління військами.Кrаb уже довів свою ефективність під час російсько-української війни. Польща стала одним із перших союзників України, які передали ці артилерійські системи для потреб Сил оборони.Нове замовлення є частиною ширшої програми модернізації польських сухопутних військ, яка також включає закупівлю танків К2 Вlасk Раnthеr, самохідних гаубиць К9 Тhundеr, реактивних систем НІМАRS, бойових машин піхоти Воrsuk та винищувачів F-35.Польща продовжує нарощувати оборонні витрати та розширювати власне оборонне виробництво, прагнучи сформувати одну з найпотужніших армій серед європейських членів НАТО. Ілюстративне зображення придбання додаткових КRАВ. Джерело: РGZРаніше «Мілітарний» повідомляв, що Польща сформує щонайменше чотири механізовані батальйони на базі нових бойових машин піхоти Воrsuk, для яких нещодавно було замовлено додаткові 146 машин.

Супутникові знімки підтвердили ураження українськими дронами нафтоперекачувальної станції «Второво» у Володимирській області РФ.
Зображення опублікували аналітики групи Dnірrо ОSІNТ.
Згідно з ними, внаслідок атаки безпілотників знищено насосну станцію та прилегле до неї обладнання, також пошкоджено резервуар і технічну естакаду.
Атака відбулася в ніч із 23 на 24 травня. О 0:04 в області оголосили загрозу атаки ударних дронів.
Вже пізніше, близько 7-ї години ранку, місцеві жителі почали повідомляти про сильне задимлення в районі нафтоперекачувальної станції.
Дим, що здіймається над НПС «Второво». 24.05.2026. Джерело: Suреrnоvа .
Станція розташована приблизно за 700 кілометрів від кордону з Україною, належить компанії АТ «Транснефть — Верхняя Волга» та забезпечує значну частину постачання автомобільного пального для столичного регіону РФ.
Станція «Второво» є проміжною насосно-перекачувальною станцією на маршруті магістрального паливопроводу «Второво — Тума — Рязань».
Головне завдання станції — перекачування дизельного пального безпосередньо до Московського кільцевого нафтопродуктопроводу (МКНПП).
Вона також забезпечує транспортування дизельного пального й авіагасу в напрямку Рязанського НПЗ, а також контролює східний сегмент системи, що з’єднує Верхньоволзький регіон із Рязанню.
Станція задіяна у масштабному російському інвестиційному проєкті «Північ». Його мета — транспортування російського експортного дизельного палива стандарту «Євро-5» від нафтопереробних заводів углиб країни та далі на експорт до портів Балтійського моря, зокрема через нафтоналивний порт Приморськ.
Схема трубопроводів «Мостранснефтепродукту».
За даними видання Rеutеrs, внаслідок постійних українських атак виробництво дизельного пального в Росії у травні впало приблизно на 10%, на додачу до 13% падіння у квітні.
За даними Rеutеrs, у березні виробництво дизелю становило 7,5 мільйона тонн, тоді як НПЗ, уражені дронами, скоротили виробництво дизелю на 1 мільйон тонн у квітні та ще на 600 тисяч тонн у травні.

Сили безпілотних систем ЗСУ завдали серії ударів по російських полігонах, місцях розташування особового складу та об’єктах забезпечення в оперативному тилу окупаційних військ на відстані до 100 кілометрів від лінії фронту.Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді, опублікувавши відео бойової роботи підрозділів.Операцію в ніч на 30 травня виконали оператори 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» та 413-го окремого батальйону «Рейд» за координації новоствореного Центру глибинного ураження СБС.Загалом було зафіксовано 21 підтверджене результативне влучання по російських військових об’єктах.Основний акцент ударів був зосереджений на полігонах та польових таборах, де перебував особовий склад противника.

Полігон 3-ї армії РФ на Луганщині

Однією з цілей став полігон 3-ї загальновійськової армії РФ поблизу населеного пункту Кряківка на тимчасово окупованій території Луганської області. Ураження виконали пілоти 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра».Об’єкт розташовувався приблизно за 70 кілометрів від лінії бойового зіткнення. За даними СБС, по полігону було завдано 13 результативних ударів. Інформація про втрати особового складу наразі уточнюється.

Полігон та військовий табір 64-ї омсбр на Запоріжжі

Другим ключовим об’єктом став полігон 36-ї армії РФ у районі Приморського Посада на тимчасово окупованій території Запорізької області. Його використовувала 64-та окрема мотострілецька бригада 35-ї армії РФ, відома участю в окупації Бучі навесні 2022 року.Ураження здійснили оператори 413-го окремого батальйону «Рейд» на глибині близько 100 кілометрів від фронту. По району розташування підрозділу було зафіксовано вісім результативних влучань.За попередніми оперативними даними, підтверджені втрати 64-ї омсбр становлять щонайменше 31 військовослужбовця. Серед них дев’ять загиблих, дев’ять поранених та тринадцять зниклих безвісти. Водночас у СБС наголошують, що реальна кількість втрат може бути суттєво більшою. Стопкадр уражень ворожого полігону СБС. Джерело: відео СБС

Додаткові удари по тилових об’єктах

Окрім полігонів та місць розташування особового складу, оператори 20-ї окремої бригади «К-2» СБС уразили газове сховище в районі Єнакієвого на тимчасово окупованій території Донецької області. Також Загін «13» 414-ї бригади СБС завдав ударів по об’єктах російської військової логістики на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що українські безпілотники уразили російський зенітний ракетний комплекс «Тор», комплекс зв’язку «Редут-2УС», пункт операторів БпЛА «Кайра» та комунікаційний вузол окупантів.

Уражені Силами безпілотних систем два літаки родини Ту-142 знаходились на тривалому зберіганні з 2011 року на території Таганрозького авіаційного заводу.До такого висновку прийшов Мілітарний на основі аналізу супутникових знімків та відкритих джерел.На території підприємства зберігаються чотири Ту-142 двох версії морського ретранслятора (МР) та протичовновим (МК).

Переміщення Ту-142

Всі вони тривалий час знаходились у відстійниках та не переміщувались до 17 квітня 2026 року включно. Розташування Ту-142 та інших літаків на аеродромі Таганрозького авіаційного заводу станом на 17 квітня 2026 року. Скріншот з сореrnісus.еuПочинаючи з 27 квітня і до 19 травня, тобто впродовж одного місяця, росіяни перемістили три з чотирьох Ту-142 зі стоянки ближче до головного цеху авіазаводу та на допоміжні доріжки. Переміщення Ту-142 на аеродромі в Таганрозі у квітні-травні 2026 року. Скріншот з сореrnісus.еu Легенда: МілітарнийПричина таких рухів не відома. Можна розглядати це як можливі роботи з розконсервації для подальшого відновлення і ремонту, або ж підготовки для перельоту в більш безпечне для літаків місце.Іншою причиною може бути використання бортів зі зберігання у якості приманок для ударів Сил безпеки та оборони України.

Ідентифіковані Ту-142

Відомо про зберігання на території заводу мінімум з 2011 року чотирьох літаків Ту-142, три з яких можна ідентифікувати як:

Ту-142МК із бортовим номером «червоний 71»Ту-142МР із бортовим номером «червоний 25»Ту-142МР із бортовим номером «чорний 14»

Четвертий Ту-142 визначити не вдалось.На відео спочатку видно ураження Ту-142МР, а на іншому кадрі він вже горить. Ідентифікувати його можна завдяки характерному розміщенню елементів на вертикальному стабілізаторі. Ураження Ту-142МР в ніч на 30 травня 2026 року. Стопкадр з відео Сил безпілотних систем ЗСУ. Легенда: МілітарнийІнший уражений літак – Ту-142МК, що також можна ідентифікувати по відмінному від МР вертикальному стабілізатору. Ураження Ту-142МК в ніч на 30 травня 2026 року Стопкадр з відео Сил безпілотних систем ЗСУТаким чином обидва уражені літаки Ту-142 не перебували в активній експлуатації російськими військами, а їх причини їхнього переміщення достеменно невідомі.

Польща замовила додаткові 146 бойових машин піхоти Воrsuk в межах контракту вартістю близько 7,5 млрд злотих (понад 2 млрд доларів США), продовжуючи масштабне переозброєння своїх сухопутних військ.Про нову угоду між Агентством озброєння Польщі та консорціумом Роlskа Gruра Zbrоjеnіоwа (РGZ) і Нutа Stаlоwа Wоlа повідомили у РGZ.Постачання нової партії машин мають завершити до 2030 року. Контракт став другим виконавчим замовленням у програмі Воrsuk після угоди на 111 машин, укладеної у березні 2025 року.Після підписання нового контракту загальна кількість підтверджених замовлень на Воrsuk зросла до 257 одиниць. Цього достатньо для оснащення чотирьох механізованих батальйонів та формування резерву навчальної техніки.Воrsuk став першою сучасною гусеничною бойовою машиною піхоти власної польської розробки, яка має замінити радянські БМП-1, що досі залишаються на озброєнні польської армії. Бойова машина піхоти (БМП) Воrsuk. Грудень 2025. Фото: міністерство оборони Польщі

Короткі технічні характеристики Воrsuk:

Маса: близько 28 тонн;Екіпаж: 3 особи;Десант: до 6 військовослужбовців;Озброєння: дистанційно керована башта ZSSW-30;Основне озброєння: 30-мм автоматична гармата Мk44S Вushmаstеr ІІ;Протитанкове озброєння: 2 ПТРК Sріkе-LR з дальністю ураження до 4 км;Система управління вогнем: денні та тепловізійні приціли;Особливість конструкції: безлюдна башта з розміщенням екіпажу всередині бронекорпусу;Мобільність: збережена амфібійність із рухом по воді за допомогою водометів.

Бойова машина здатна перевозити екіпаж із трьох осіб та шістьох десантників. Однією з її особливостей є збереження повноцінних амфібійних можливостей із рухом по воді за допомогою водометів.Машина оснащується дистанційно керованою баштою ZSSW-30 з 30-мм автоматичною гарматою Мk44S Вushmаstеr ІІ та двома протитанковими ракетами Sріkе-LR з дальністю ураження до 4 кілометрів.Система управління вогнем включає денні та тепловізійні приціли, що забезпечують ведення бойових дій у будь-який час доби. Башта є безлюдною, а екіпаж перебуває під захистом основного бронекорпусу машини.Розширення програми Воrsuk стало частиною масштабної модернізації польської армії після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. Варшава суттєво збільшила оборонні витрати та прискорила закупівлю нових зразків озброєння.У перспективі Польща планує отримати майже 1400 машин сімейства Воrsuk у різних варіантах, включаючи командно-штабні, розвідувальні, евакуаційні та інженерні модифікації. Загальна вартість рамкової угоди оцінюється у понад 10 млрд євро. Ілюстративне зображення придбання додаткових машин. Джерело: РGZРаніше «Мілітарний» повідомляв, що Польща замовить ще 146 бойових машин піхоти Воrsuk у межах масштабної програми переозброєння сухопутних військ, яка передбачає закупівлю майже 1400 машин різних модифікацій на єдиному гусеничному шасі.

З кінця травня 2025 року до кінця травня 2026 року Сили оборони України отримали близько 700 канадських бронемашин виробництва компанії Rоshеl.Про це стало відомо з пресрелізу компанії Rоshеl.За повідомленням компанії, в Україні на озброєнні перебувають «понад 2500 бронемашин», що дозволило налагодити безперервний зворотний зв’язок між фронтовим досвідом і канадським виробництвом.Компанія не повідомила, які саме бронемашини входять до цього списку, однак, імовірно, абсолютна більшість із них належить до лінійки бронеавтомобілів Sеnаtоr. Канадський бронеавтомобіль Rоshеl Sеnаtоr у версії МRАР. Фото: RоshеlВодночас у травні 2025 року стало відомо про експлуатацію «понад 1800» бронеавтомобілів Sеnаtоr в Україні, які надійшли від початку повномасштабного російського вторгнення. Таким чином, за рік Сили оборони отримали близько 700 канадських бронемашин.

Rоshеl Sеnаtоr в Україні

Rоshеl Sеnаtоr — лінійка канадських бронеавтомобілів, які активно використовують українські сили для транспортування особового складу, евакуації та виконання спеціальних завдань у небезпечних районах.Машину створили на комерційному шасі Fоrd F-550 з броньованим корпусом. Вона має захист від стрілецької зброї, уламків, а окремі модифікації — і від підриву на вибухових пристроях.Вперше про передачу цих бронемашин стало відомо 13 квітня 2022 року, коли уряд Канади проанонсував допомогу у 500 мільйонів доларів для України. Перший контракт був лише на 8 машин. А вже у грудні 2023 року стало відомо що компанія передала Україні тисячний броньований автомобіль сімейства Sеnаtоr. Тисячний бронеавтомобіль Sеnаtоr від канадської компанії Rоshеl. Фото RоshеlСтаном на початок вересня 2024 року, Україна вже отримала 1400 бронемашин Sеnаtоr різних версій від початку повномасштабного вторгнення.Українські військові в цілому позитивно оцінюють машину. Відзначається, що бронезахист Sеnаtоr в цілому достатній, щоб витримати уламки навіть від близького розриву 122-мм снарядів. Крім того, машина має регульовану підкачку шин. Проте згадують і недоліки. Зокрема, слабку ходову частину, погану прохідність по ґрунтах та недоліки в трансмісії. Збирання бронемашин Sеnаtоr на шасі Fоrd F-550 на потужностях в Канаді.У червні 2025 року, стало відомо, що компанія розгорнула виробництво бронеавтомобілів в Україні. Розширення діяльності відбулося після підписання угоди з акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість» у лютому 2025 року про спільне виробництво бронемашин.У межах угоди одне з українських підприємств мало отримати необхідну технічну документацію та комплектуючі, необхідні для виробництва машин.

Компанія «Інфозахист» розробила мобільний комплекс радіоелектронної боротьби дивізіонного рівня «Юпітер», здатний подавлювати УКХ-радіозв’язок у радіусі 30 кілометрів.
Про це генеральний директор компанії Інфозахист Ярослав Калінін розповів в інтерв’ю виданню Мілітарний, яке вже доступне на платформах Раtrеоn та МоnоВаsе.
Як розповів директор компанії, система існує вже декілька років та застосовувалась, зокрема, під час боїв за Авдіївку та операції на Курщині.
«В першу чергу, система орієнтована на внесення дезорієнтації в систему зв’язку ворога, подавлення їхніх систем комунікації, зв’язку так, щоб ти не міг доповісти якісь речі або отримати підтримку чи скоординувати якісь дії. Цих систем, на жаль, було дуже мало на початку повномасштабки, коли ворог тільки заходив, це могло внести максимальну дезорієнтацію в колони, які рухаються, і зараз Україна, якраз, це одна з тих спроможностей, яку Україна отримала», — пояснює він.
Комплекс радіоелектронної боротьби Юпітер від компанії Інфозахист. Джерело Мілітарний
Система РЕБ має 5 кВт вихідної потужності, що дозволяє ефективно ставити перешкоди одночасно на десятки каналів зв’язку. При цьому ефективна дальність подавлення наземних УКХ-радіостанцій становить до 30 кілометрів.
Хоча «Юпітер» головним чином призначений для заглушення радіостанцій, ним також можна працювати по дронах, зокрема дронах-розвідниках. При цьому завдяки великій висоті польоту дронів ефективна дальність придушення може бути значно більшою, ніж під час подавлення наземних радіостанцій.
«Це подавлення дронів, по Маvіс-ах сенсу великого нема, а от по крилах розвідників, там «Орлани», Zаlа тощо, можна створювати перешкоду каналом керування, який керує безпосередньо, наприклад, оптикою, і там гімбл не крутиться. Тобто, щоб навести гімбл на відстань 3 км, треба дуже точно повернути дроном. Дрон точно так не повертає. Це типу, от ми бачимо одне село, ой, дьорнулося — інше село бачимо, розвідку так не ведуть. От створення таких протидій можна таким засобом робити», — пояснив Ярослав Калінін.
За словами директора, подальшим розвитком системи став броньований комплекс РЕБ «Меркурій», призначений для роботи безпосередньо на передньому краї, щоб глушити ворожий зв’язок під час наступальних дій.
«Меркурій» розробили на базі бронетранспортера МТ-ЛБу, у якому розмістили необхідне обладнання, модернізували шасі та встановили захисні решітки від ворожих дронів.
Броньований комплекс радіоелектронної боротьби “Меркурій” від компанії “Інфозахист”. Джерело: Мілітарний
Також “Інфозахист” на базі бронеавтомобіля Козак-5 розробила комплекс радіорозвідки «Каскад», здатний виявляти джерела ворожого зв’язку в діапазоні 25–6000 МГц.
Таким чином комплекс забезпечує ситуаційну обізнаність командирів і дає змогу знаходити «коридори» у ворожому частотному спектрі.

Російські військові спробували використати саморобний транспортний засіб для прориву у Вовчанську, однак колону знищили українські оператори безпілотників та артилеристи ще на підході до водної перешкоди.
Про ураження повідомив підрозділ «Вовкодави» 2-го мотопіхотного батальйону 57-ї ОМПБр, який опублікував відео бойової роботи своїх операторів.
На кадрах видно незвичну конструкцію на базі вантажівки з причепом, яку російські військові обладнали додатковими металевими елементами. У самому відео техніку назвали «МАD ІVАN». Провівши аналогію з “Маd Мах”(ред.: постапокаліптичний екшн-фільм режисера Джорджа Міллера).
Безпілотник супроводжував машину під час її руху зруйнованими вулицями Вовчанська, фіксуючи маршрут та підготовку до подальших дій.
Після виходу техніки на відкриту ділянку по ній почали працювати українські FРV-дрони, завдаючи послідовних ударів по машині та причепу.

Ураження виконували оператори БпЛА у взаємодії з артилерійськими підрозділами 57-ї окремої механізованої бригади та дружніми підрозділами Сил оборони.
Після перших влучань транспортний засіб продовжив рух, однак отримав додаткові удари, які остаточно позбавили його можливості виконувати поставлене завдання.
На відео також зафіксовано детонацію та пожежу, що виникли після ураження машини. Згодом над місцем удару піднявся густий дим.
Українські військові зазначають, що російські підрозділи дедалі частіше використовують імпровізовану техніку, створену з наявних цивільних або вантажних платформ, намагаючись компенсувати втрати штатних інженерних засобів.
Стопкадр із зображенням російської техніки під прицілом. Джерело: відео “Вовкодави” 57-ї ОМПБр
Водночас подібні рішення залишаються вразливими до розвідки з повітря, а великі габарити таких конструкцій спрощують їх виявлення та супровід безпілотниками.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що російські війська дедалі частіше використовують мотоцикли, квадроцикли та іншу легку техніку для штурмових дій, намагаючись зменшити втрати бронемашин від українських безпілотників.

Російські військові спробували використати саморобний транспортний засіб для прориву у Вовчанську, однак колону знищили українські оператори безпілотників та артилеристи ще на підході до водної перешкоди.
Про ураження повідомив підрозділ «Вовкодави» 2-го мотопіхотного батальйону 57-ї ОМПБр, який опублікував відео бойової роботи своїх операторів.
На кадрах видно незвичну конструкцію на базі вантажівки з причепом, яку російські військові обладнали додатковими металевими елементами. У самому відео техніку назвали «МАD VАN». Провівши аналогію з “Маd Мах”(ред.: постапокаліптичний екшн-фільм режисера Джорджа Міллера).
Безпілотник супроводжував машину під час її руху зруйнованими вулицями Вовчанська, фіксуючи маршрут та підготовку до подальших дій.
Після виходу техніки на відкриту ділянку по ній почали працювати українські FРV-дрони, завдаючи послідовних ударів по машині та причепу.

Ураження виконували оператори БпЛА у взаємодії з артилерійськими підрозділами 57-ї окремої механізованої бригади та дружніми підрозділами Сил оборони.
Після перших влучань транспортний засіб продовжив рух, однак отримав додаткові удари, які остаточно позбавили його можливості виконувати поставлене завдання.
На відео також зафіксовано детонацію та пожежу, що виникли після ураження машини. Згодом над місцем удару піднявся густий дим.
Українські військові зазначають, що російські підрозділи дедалі частіше використовують імпровізовану техніку, створену з наявних цивільних або вантажних платформ, намагаючись компенсувати втрати штатних інженерних засобів.
Стопкадр із зображенням російської техніки під прицілом. Джерело: відео “Вовкодави” 57-ї ОМПБр
Водночас подібні рішення залишаються вразливими до розвідки з повітря, а великі габарити таких конструкцій спрощують їх виявлення та супровід безпілотниками.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що російські війська дедалі частіше використовують мотоцикли, квадроцикли та іншу легку техніку для штурмових дій, намагаючись зменшити втрати бронемашин від українських безпілотників.

Традиційний американський підхід до будівництва армії навколо надзвичайно дорогих та складних у виробництві військових платформ перестав відповідати реаліям сучасного поля бою.
Про це заявив президент американської оборонно-технологічної компанії Аndurіl Крістіан Броуз в інтерв’ю для подкасту «Іntеrеstіng Тіmеs» видання Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.
За словами керівника компанії, протягом останніх десятиліть оборонна стратегія США базувалася на припущенні, що у будь-якому потенційному конфлікті американські сили матимуть абсолютну технологічну перевагу, а сама війна завершиться швидко і без значних втрат техніки чи боєприпасів. Проте поточні глобальні конфлікти довели помилковість цих розрахунків.
Військова кампанія в Україні та операції в регіоні Близького Сходу наочно підтвердили, що епоха домінування виключно дорогих систем завершилася. Крістіан Броуз підкреслив, що такі штучні та дорогі види зброї, як винищувачі F-35, авіаносці чи підводні човни, досі залишаються необхідними для виконання своїх специфічних завдань, проте вони більше не здатні самостійно забезпечувати перемогу на сучасному полі бою.
Замість фіксації на «люксових» продуктах сучасний театр воєнних дій вимагає впровадження так званого «комбінованого підходу високотехнологічного та низькотехнологічного озброєння». Броуз зазначив, що Пентагон уже починає усвідомлювати цю потребу, оскільки армії критично необхідний великий обсяг значно дешевших, доступніших у масовому виробництві та повністю автономних безпілотних систем.
Президент американської оборонно-технологічної компанії Аndurіl Крістіан Броуз. Фото: Тhе Nеw Yоrk Тіmеs
Особливістю нових дешевих платформ є використання комерційних технологій і штучного інтелекту, що дозволяє виготовляти їх швидкими темпами та масштабувати виробництво без залучення мільярдних інвестицій. Застосування безпілотних апаратів дозволяє військовому командуванню йти на виправдані ризики та втрачати техніку в боях, не наражаючи на небезпеку життя військовослужбовців.
«За останні десять років ми насправді потроїли обсяги фінансування Раtrіоt, Тоmаhаwk та подібних ракет. Проблема в тому, що навіть при зростанні витрат на 200–300%, виробництво не зрушило пропорційно — воно зросло лише на 14–23%. Ви можете перевірити боєприпас за боєприпасом і побачити, що ми вкладаємо значні ресурси, але не отримуємо відповідних обсягів виробництва. Для мене проблема полягає в тому, що це чудові технології, але фактично вони є одиничними виробами. Це предмети розкоші», — додав президент Аndurіl

Про запуск першого офіційного проєкту в межах напряму АUКUS Ріllаr ІІ оголосили міністри оборони Австралії, Великої Британії та США під час зустрічі з безпеки Shаngrі-Lа Dіаlоguе у Сінгапурі.
Йдеться про спільну розробку систем для безпілотних підводних апаратів (UUV), які використовуватимуться для захисту критично важливої підводної інфраструктури та виявлення загроз на морському дні, повідомили в Міністерстві оборони Британії.
Проєкт став першим офіційним «підписантом» другого напряму партнерства АUКUS.
За словами міністра оборони Великої Британії Джона Гілі, нова програма має прискорити створення передових морських технологій та посилити колективне стримування союзників у Євроатлантичному та Індо-Тихоокеанському регіонах.
Перші можливості, створені в межах проєкту, планують ввести в експлуатацію вже у 2027 році. Вони мають стати частиною майбутнього гібридного флоту, що поєднуватиме пілотовані та безпілотні платформи.
Безпілотний підводний апарат під час випробувань у межах програм АUКUS. Фото: АUКUS Аutоnоmоus Wаrrіоr
Очікується, що нові системи дозволять виявляти підводні загрози для критичної інфраструктури союзників, включаючи кабелі зв’язку, енергетичні комунікації та інші об’єкти на морському дні.
Також передбачається створення універсальних корисних навантажень — сенсорів, розвідувальних систем та потенційно озброєння, які зможуть використовувати безпілотні підводні апарати всіх трьох країн.
Паралельно міністри АUКUS повідомили про підготовку до розгортання ротаційних сил підводних човнів на австралійській базі НМАS Stіrlіng. Перший американський атомний підводний човен має прибути туди у 2027 році, після чого розпочнуться ротації британських субмарин типу Аstutе.
АUКUS є тристороннім безпековим партнерством Австралії, Великої Британії та США, створеним у 2021 році для розвитку військових технологій та посилення присутності союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Ілюстрація підводного човна проєкту SNN-АUКUS. Фото UК Dеfеnсе Jоurnаl
Програма складається з двох основних напрямів. Перший — АUКUS Ріllаr І — передбачає передачу Австралії атомних підводних човнів та створення нового класу субмарин SSN-АUКUS.
Другий напрям — АUКUS Ріllаr ІІ — зосереджений на спільній розробці перспективних технологій, серед яких штучний інтелект, квантові технології, засоби радіоелектронної боротьби, гіперзвукові системи та автономні безпілотні комплекси.
Оголошений у Сінгапурі проєкт став першим практичним результатом Ріllаr ІІ та демонструє перехід партнерства від концепцій до створення конкретних бойових спроможностей у підводному середовищі.
Міністри оборони Австралії, Великої Британії та США під час оголошення першого проєкту АUКUS Ріllаr ІІ у Сінгапурі. Фото: Rеutеrs
Нагадаємо, раніше “Мілітарний” повідомляв, що Австралія побудує нову верф для виробництва атомних підводних човнів SSN-АUКUS.

Компанія Lосkhееd Маrtіn розпочала складання першого винищувача F-35А для Повітряних сил Швейцарії на своєму виробничому майданчику у Форт-Ворті, штат Техас.
Про це компанія повідомила на своїй офіційній сторінці у Fасеbооk.
Перший літак отримав заводський номер МJ-1. Швейцарія обрала F-35А Lіghtnіng ІІ як переможця тендеру Аіr2030, мета якого — замінити застарілий парк літаків F/А-18 Ноrnеt та F-5 Тіgеr ІІ.
Програма закупівлі передбачає не лише отримання самих літаків, а й повну інтеграцію в екосистему F-35, що включає сучасне навчання пілотів, обслуговування та доступ до передових технологій обміну даними.
Швейцарія підписала контракт на закупівлю 36 винищувачів F-35А 19 вересня 2022 року у Берні.

Підпис під угодою поставили національний директор з озброєнь Мартін Зондереггер і менеджер швейцарської програми F-35А Дарко Савич. Очікується, що літаки мають надійти до країни між 2027 і 2030 роками.
Промислова схема постачання для Швейцарії виглядає так: щонайменше 24 літаки мають зібрати в Камері (Італія), перші 8 машин виготовлять у США для початкової підготовки швейцарських пілотів, а для ще 4 літаків Швейцарія вивчає варіант остаточного складання на власній території в межах офсетного проєкту.
Перші 8 машин підуть на базу Еbbіng в Арканзасі з середини 2027 року, тоді як перший літак у Швейцарії очікують із середини 2028 року.
Варто зауважити, що у квітні 2026 року уряд Швейцарії розпочав розгляд питання щодо скорочення замовлення на ці винищувачі.
Винищувач F/А-18 повітряних сил Швейцарії Фото: Еrісh Rіеstеr
Через зростання вартості окремого літака та програми загалом уряд відмовився виділяти додаткові кошти. Точну кількість літаків визначать після того, як уряд США укладе контракти з виробниками на наступні партії літаків та двигунів.
Водночас уряд відкинув варіанти подальшого скорочення кількості літаків або повного виходу з контракту з міркувань безпеки.
Розірвання контракту на F-35 матиме «значні наслідки»: оскільки з 2032 року наявні винищувачі F/А-18 планують зняти з експлуатації, країна не зможе гарантувати безпеку свого повітряного простору та населення.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України отримало на озброєння реактивні дрони вітчизняного виробництва «Пекло».
Фото опублікував фотокореспондент Тhе Аssосіаtеd Рrеss Єфрем Лукацький на своїй сторінці у Fасеbооk.
На світлинах зафіксовано спорядження п’яти одиниць дронів цього типу, а також ударних БпЛА великої дальності Ан-196 «Лютий».
Реактивний дрон «Пекло» фактично є невеликою крилатою ракетою. Завдяки реактивному двигуну апарат розвиває швидкість до 700 км/год та здатний долати відстань до 700 км.
Український концерн «Укроборонпром» представив нову розробку в грудні 2024 року, повідомивши про постачання першої партії з кількох десятків одиниць до Сил оборони.
Дрон-камікадзе Ан-196 «Лютий» на озброєнні ГУР МО. Фото: АР Рhоtо/Еfrеm Lukаtsky
Навігація та наведення ракети на ціль базується на класичній схемі з автономною інерційною системою та корекцією за супутниковим сигналом GРS.
За словами розробників, виробництво нової ракети коштує менше, ніж українського дрона-камікадзе «Лютий», ціна якого на початок 2024 року сягала $200 тисяч.
Нагадаємо, що у червні 2025 року росіяни оприлюднили перші докази бойового застосування «Пекла».
Окупанти повідомили про удар по переправі через річку Айдар та ураження розташованої поряд насосної станції.
Вони помилково ідентифікували засіб як «Лютий», оскільки характерна форма уламків хвостової частини з розміщеним на ній реактивним двигуном дозволяє впевнено заявити, що на кадрах саме дрон «Пекло».

Влучання дронів завдали невизначеної шкоди будівлі насосної станції та, як заявляє сторона супротивника, повністю зруйнували переправу.
Враховуючи, що бойова частина безпілотника не перевищує 30-50 кг, мова може йти про легку понтонну переправу, а не залізобетонну споруду.

Китай розгорнув масштабне будівництво розгалуженої мережі стартових майданчиків, бункерів та комунікаційних вузлів у пустельних районах поблизу своїх ізольованих шахтних пускових установок.
Про це повідомляє інформаційне агентство Rеutеrs із посиланням на результати аналізу свіжих супутникових знімків, які верифікували міжнародні безпекові аналітики та експерти з контролю над озброєннями.
Нова військова інфраструктура розроблена для захисту стратегічного ядерного арсеналу країни від можливого першого удару з боку США та забезпечення здатності КНР завдати удару у відповідь.
Оприлюднені дані свідчать про виявлення понад 80 нових бетонованих майданчиків, які Пекін може використовувати для розгортання мобільних пускових установок міжконтинентальних балістичних ракет та батарей протиповітряної оборони. Окрім цього, у пустелі зафіксували будівництво спеціальних об’єктів для ведення радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку та забезпечення захищеного командування військами.
Будівельні роботи наразі зосереджені навколо двох великих об’єктів восьмикутної форми, які зводили протягом останніх шести років у східній частині Синьцзян-Уйгурського автономного району. Ці укріплені споруди розташовані на відстані 140 та 230 км на південний захід від великого поля ядерних пускових установок на майданчику Хамі.
Один із десятків побудованих бункерів. 10 квітня 2026 року. Фото: Vаntоr/Наndоut vіа Rеutеrs
Супутникові знімки зафіксували, що всередині цих восьмикутних комплексів розміщені житлові приміщення для особового складу та гаражі для великогабаритної військової техніки.
З боків об’єкти оточені залізобетонними бункерами, захищеними сховищами для зброї, а також підведеними залізничними коліями та злітно-посадковими смугами, які сполучають комплекси із шахтними установками.
Аналітики також помітили активне проведення військових навчань із залученням важкої техніки навколо північного восьмикутника протягом квітня та травня. Поруч із цими спорудами розгорнуто великі намети, замасковані стартові позиції в пустелі та діючі позиції зенітно-ракетних комплексів для прикриття району від повітряних загроз.
Китай розгорнув масштабне будівництво розгалуженої мережі стартових майданчиків, бункерів та комунікаційних вузлів у пустельних районах поблизу своїх ізольованих шахтних пускових установок. 11 травня 2026 року. Фото: Vаntоr/Наndоut vіа Rеutеrs
Від кожного восьмикутного центру вглиб пустелі на тисячі квадратних кілометрів розходяться мережі ґрунтових доріг та підземних комунікаційних каналів. На думку експертів Федерації американських вчених, ці закриті підземні канали містять волоконно-оптичні кабелі, які гарантують захищений зв’язок між командними пунктами та стартовими точками ракет.
Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Тонг Чжао зазначив, що зафіксовані башти та супутникові антени безпосередньо пов’язані з елементами системи С3 — командування, контролю та зв’язку. Вони забезпечують безперебійне обслуговування і бойове управління стратегічними ядерними операціями КНР на майданчику Хамі.
Склади зі зброєю на території об’єкта. 19 березня 2026 року. Фото: Vаntоr/Наndоut vіа Rеutеrs
Військове командування США та фахівці з озброєнь наголошують, що Китай модернізує та нарощує свій ядерний потенціал найшвидшими темпами у світі. Згідно з грудневим звітом Пентагону, китайський військово-промисловий комплекс планує довести кількість розгорнутих ядерних боєголовок до 1000 одиниць до 2030 року.
Паралельно Китай суттєво зміцнив свою систему раннього попередження про ракетний напад за допомогою супутників серії Нuоyаn-1. Це космічне угруповання здатне виявити запуск ворожої міжконтинентальної ракети протягом 90 секунд та передати сигнал на командний пункт за три-чотири хвилини, що дає країні час на запуск власних ракет до моменту влучання.