Український тиждень

<р>23–26 квітня в Києві на ВДНГ відбувся книжковий фестиваль «Книжкова країна». Цьогоріч погода випробовувала на міцність: нетиповий для квітня холод, шквальний вітер, дощ, сніг, град могли поставити під загрозу успіх фестивалю. Проте відвідувачів не бракувало. Письменниця і видавчиня Слава Світова прокоментувала атмосферу так: «На наш стенд Сrеаtіvе wоmеn рublіshіng підійшли прекрасні дівчина і хлопець. Я у позі вітрувіанського чоловіка намагаюся собою втримати намет, колежанка показує наші книжки. Вітер тріпає всіма нещадно. Чуються крики. Дівчина і хлопець допомагають нам тримати намет. Хлопець каже: ця прекрасна інсталяція на КК свідчить про те, як ми живемо: всім зносить дах, але ми тримаємося з останніх сил».
<р>Втішно, що в Україні сформувався великий прошарок людей, які відчувають потребу придбати книжки, відвідати зустрічі з письменниками, поспілкуватися з видавцями, — без огляду на погодні умови. Водночас організатори зазначили, що чимало людей потрапили на «Книжкову країну» вперше (нагадаємо, що фестиваль відбувається з 2024 року, навесні й восени).
<р сlаss="rеаd-аlsо">Читайте також: Тамара Сухенко: «Читацькі клуби — це лабораторія діалогу та спільнототворення»
<р>Кількість відвідувачів об’єктивно полічити складно, адже вхід на територію вільний, проте вона стабільно зростає з року в рік, як і кількість видавців та книгарень, що беруть участь у фестивалі (цьогоріч понад 100). Водночас дехто з видавців ухвалив рішення пропустити «Книжкову країну», можливо, для збереження сил на прийдешній «Книжковий арсенал».
<р>Щодо програми, особливо помітним був грайливий стиль у назвах подій на кшталт: «Як їли, пили і тусили літератори ХХ століття?», «Шкільна програма з укр. літ.: норм чи стрьом?», «Як здолати нечитун», «Ніякої крінжи — українська завжди модна!», «Ідентичність як свобода: сила (і кайф) бути собою у скаженному світі».
<р>
<р>Домінували теми жанрової літератури й культури — фентезі, горор, трукрайм, янґ-едалт, легка полиця, манга про Крим, настолки як спосіб триматися… Та й загалом атмосфера, дизайн, концепція фестивалю підтримують ідею читання як легкого дозвілля на будь-який смак.
<р сlаss="rеаd-аlsо">Читайте також: Фестиваль нонфікшну про культуру відбувся в Києві
<р>На цьому тлі виділялися кілька підкреслено серйозних подій з «високої полиці», як-от «Історія української державності в радянський період. Сучасний погляд», «Де ми зараз як культура: ми перемагаємо чи програємо?», «Феміністична класика: між маскою і свободою», чи «Ґеорґі Ґосподінов: ботаніка втрати і фізика смутку».
<р>На фестивалі можна було послухати не лише киян, а й відомих письменників, поетів і перекладачів з-поза столиці, зокрема Володимира Єшкілєва, Юрія Андруховича, Остапа Сливинського.
<р сlаss="rеаd-аlsо">Читайте також: Як організувати книжковий фестиваль: досвід Черкас
<р>Тішить, що програма книжкового фестивалю була спрямована не лише на промоцію книжок, а містила й низку професійних розмов для видавців, зокрема про ціноутворення, доцільність м’яких обкладинок, нюанси написання приміток, досвід відкриття книгарень під час війни тощо.
<р>Було традиційно багато творчих заходів і майстеркласів, причому не лише розважальних, а й максимально актуальних, із серцево-легенової реанімації та зупинки кровотеч. Дитяча програма також насичена: у деякі часові слоти доводилося обирати між кількома вартими уваги дитячими подіями на той самий вік. Попри загальну атмосферу легкості, соціально значущі акценти присутні в різних вимірах, від дорослої лекції «Слова мають значення: інклюзивний словник для всіх» до дитячого майстеркласу «Створи будку для безпритульної тваринки».
<р>Як і торік, охочі мали змогу задонатити книжки на фронт і відвідати заходи від Культурних сил. Прикметно, що теми війни не обмежувалися одним організатором. Наприклад, дискусію «Цивільні та військові: точки порозуміння і прийняття» організувало видавництво «Strеtоvyсh», а подію «Наш досвід війни на письмі: розмова з авторами книг» провів Східноукраїнський центр громадських ініціатив. Ветеранські видавництва вже підбивали проміжні підсумки в рамках дискусії «Уроки війни: як змінилося життя ветеранських видавництв за п’ять років». Книжка Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» здобула Премію книжкових блогерів.
<р>«Книжкова Країна, без сумніву, наймасовіша виставка, але тут все одно легко знайти тих, кого тобі треба.
<р>Добре, що нині без дощу.
<р>На всіх подіях, де встигла побувати, — переаншлаги.
<р>Продажі — чудові.
<р>Формати — різноманітні. Респект організаторам і книжковій спільноті», — підсумувала письменниця і видавчиня Мар’яна Савка.
<р сlаss="rеаd-аlsо">Читайте також: Як «Текстура» формує читацьку спільноту в Івано-Франківську: інтерв’ю