Український тиждень

У Києві розгорівся скандал довкола зеленої зони на Теремках, де вже кілька тижнів триває вирубка дерев для будівництва резервної тепломережі, що має забезпечувати теплом житлові масиви «Теремки-1» та «Теремки-2». Місцева влада називає ці заходи «планом енергетичної стійкості», кияни тим часом протестують, адже цій місцевості ще у 2019 році надали статус парку відпочинку, а частині дерев уже понад сто років. За даними активістів, загалом на цій ділянці планують вирубати близько 600 дерев.
Одного дня протестувальники перекрили натовпом дорогу до будмайданчика, фактично зупинивши роботи й не даючи будівельній техніці заїхати чи виїхати. На тлі цього на об’єкті посилилася присутність поліції, яка, за словами активістів, у випадках, коли мітингувальників небагато, застосовувала до них силу і силоміць витягувала з парку.
«Невідомі люди у чорному з шевронами поліції фізично витягли нас з території парку. На незліченні вимоги показати документи — мовчання. На фото “людина” (Пилипенко Руслан Миколайович), яка наставила мені купу синців просто за те, що я стояла в парку. 102 не реагує. У відділку продовжують перебувати двоє неповнолітніх, яких затримали півтори години тому», — ділиться режисерка «Чесного театру» Катерина Чепура.
Зважаючи на закупівлі проєктних робіт у Рrоzоrrо, про необхідність будівництва цієї тепломережі було відомо ще у 2023 році. Однак донедавна втілити це у життя було юридично неможливо, бо законодавство безпосередньо забороняло це робити. Все змінилося, коли уряд ухвалив постанову №393 від 2026 року, якою Кабмін дозволив будувати подібні об’єкти без дозвільних документів та відведення земельної ділянки. Для початку робіт тепер достатньо отримати тільки письмове погодження використання землі від КМДА або КМВА, а землю можна оформити з часом, або спойлер — не оформити.
Співзасновниця і лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів зазначає, що такі дії тягнуть за собою низку загроз, зокрема легалізацію зловживань.
«”Плани стійкості”, які такі дії благословляють, ніхто реально не перевіряє. Більше того, уряд дозволив реалізовувати навіть ті заходи, яких у цих Планах немає. Тепер під прикриттям енергобезпеки будь-який приватний забудовник може зекономити власні кошти, прокладаючи комунікації до своїх ЖК прямо через парки чи ліси», — зазначає вона.
Крім того, йдеться про ігнорування Генплану та ТЗ. «Отримавши урядовий карт-бланш, столичні посадовці та КП “Київтеплоенерго”, які три роки пасивно спостерігали за ситуацією, вирішили прикрити власну бездіяльність найшвидшим способом. У тендерній специфікації маршрут мав йти вздовж вулиці Теремківської (як передбачає Генплан), але після дозволу Кабміну проєкт “тихо” перемалювали на лісосмугу», — додає Ірина Федорів.
Також серед загроз — маніпуляції з відновленням.
«Обіцянки Департаменту захисту довкілля КМДА висадити нові дерева після ремонту є безглуздими. ДБН В.2.5-39:2008 (пп. 11.23, 11.25) суворо забороняє висаджувати дерева в охоронній зоні тепломережі. Тепломережа місту потрібна, але не ціною варварської вирубки нашвидкоруч 662 дерев, серед яких 100-річні дуби. Рішення Кабміну — це результат втілення політики “Біг по граблях”. Уряд, в якому немає міндовкілля, просто вчергове б’є в штангу», — зазначає вона. У «Голці» також наводять приклад схожої ситуації через позицію влади — під ризиком знищення зараз перебуває й інша цінна зелена зона Києва: коса у затоці Собаче Гирло.
Військовослужбовиця, депутатка Київради Аліна Михайлова пише, що у цій ситуації йдеться не лише про алею, а довіру між державою і людьми.


«Якщо держава вважає, що силове вирішення конфлікту є єдиною відповіддю на мирний протест проти вирубки дерев, вона має розуміти і наслідки такого рішення. Кожне таке відео бачать не лише кияни. Його бачать військові на передовій. І для багатьох із них це стає додатковим ударом, бо складається враження, що замість діалогу з власними громадянами держава демонструє силу. Саме тому апелювати до почуттів словами “це заради тепла”, “це заради держави” чи “це заради перемоги” недостатньо. Якщо держава хоче зберігати довіру людей, вона повинна насамперед показати, що зробила все можливе для діалогу, прозорості та пошуку альтернатив. Лише коли ці можливості вичерпані, можна говорити про складний вибір», — зазначає вона.
У коментарі Тижню юристка ГО «Лісові ініціативи і суспільства» Наталія Капля заявляє, що Постанова КМУ була ухвалена з грубим порушенням чинного законодавства, і її треба оскаржувати.
«Незважаючи на це, потрібно погодити вирубку дерев, отримати дозвільні документи, але я так розумію їх немає, тому це недбальство посадовців КМДА. Необхідно зареєструвати заяву про злочин у НПУ і домогтися відкриття кримінального провадження. Ситуація з вирубкою дерев — це грубе порушення законодавства. Постанови КМУ не повинні ухвалюватися всупереч його вимогам», — каже вона.
Звісно, йдеться і про значні екологічні наслідки, адже дерева для міської екосистеми — це не просто елемент благоустрою. Дорослі насадження формують тінь, впливають на температуру повітря, затримують частину пилу, допомагають утримувати вологу та створюють середовище для птахів, комах і інших живих організмів. Особливо важливим це стає в районах із щільною забудовою.
«Якщо порахувати об’єм, то це втрачено вуглецю з дерева 300 куб.м. Це непоправна втрата, молоді дерева таку кількість дадуть через 50 років. При зміні клімату сьогодні це дуже негативно відібʼється на стані довкілля у місті», — каже Тижню Наталія Капля.