Український тиждень

Міністерство культури України повідомляє, що у Великій Британії вперше експонуватимуть сім українських сакральних пам’яток за сприяння Британської Ради.
На безкоштовній виставці «Сакральні скарби з Києва» (Sасrеd Тrеаsurеs frоm Кyіv), що відкриється 14 вересня, відвідувачам покажуть сім історичних артефактів. Серед них — важливі атрибути православного богослужіння: ікона, напрестольне Євангеліє в срібному оздобленні, дискос для проведення Євхаристії та позолочена срібна чаша із зображенням Розп’яття. Усі ці предмети виготовили київські майстри-ювеліри в добу бароко. Вони свідчать про високий рівень професійної майстерності тогочасних золотарів і є відображенням духовної та мистецької традиції Києво-Печерської лаври. Експонати розмістять у галереях V&А Sасrеd Sіlvеr аnd Stаіnеd Glаss та Sіlvеr Gаllеrіеs поряд з іншими творами з музейного зібрання.
Києво-Печерська лавра, заснована в ХІ столітті, внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Упродовж багатьох століть вона залишалася важливим осередком духовного життя, мистецтва, освіти та благодійності. Відкриття виставки припаде на рік 975-річчя Лаври та 100-річчя Національного заповідника.
Виставка «Сакральні скарби з Києва» є продовженням тривалої співпраці між Національним заповідником «Києво-Печерська лавра» та V&А. Основну увагу в межах партнерства приділяють вивченню походження й історичного шляху двох пар рідкісних срібних позолочених Царських врат із Лаври, а також переосмисленню способів їхнього представлення.
У радянські часи Царські врата опинилися за межами монастиря. Згодом вони переходили до приватних закордонних зібрань, а пізніше стали частиною колекції Гілберта. Наразі Царські врата, передані V&А Gіlbеrt Тrust fоr thе Аrts у довгострокове користування, можна побачити в оновлених Галереях Гілберта. Це єдині відомі предмети такого типу, що зберігаються за межами православного світу.
Окремі експонати, які Національний заповідник передав для виставки, виготовили ті самі майстри, що створювали й Царські врата. Демонстрація лаврських пам’яток у V&А разом із новим трактуванням історії Царських врат сприяє поверненню цим предметам їхнього українського історичного та художнього контексту.
Упродовж десятиліть опис і трактування цих артефактів формувалися в межах російської імперської історичної концепції. Через це їхнє українське походження та культурна цінність не отримували належного висвітлення. Фахівці V&А разом із представниками Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», за підтримки Українського інституту та ІСОМ UК, досліджували історію Царських врат, щоб представити її більш повно та об’єктивно. Такий підхід відповідає ширшому процесу змін у міжнародній музейній сфері, зокрема переосмисленню способів дослідження, опису й презентації української спадщини, яка зберігається в закордонних колекціях.

Британська Рада посприяла перевезенню українських пам’яток до Великої Британії, а також залученню спеціалістів Лаври до кураторського дослідження та професійної співпраці з британськими експертами. Український інститут підтримує взаємодію між культурними установами двох країн і бере участь в організації публічної програми в межах проєкту. Ініціативу також підтримують Міністерство культури України, Міністерство закордонних справ України та Посольство України у Великій Британії.
Максим Остапенко, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», так коментує цю подію: «Ця експозиція дає можливість розповісти історію, що виходить далеко за межі самих цих визначних пам’яток. Срібні Царські врата разом з іншими скарбами з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” відкривають цілий розділ української культурної спадщини, який досі залишається маловідомим за межами України. Завдяки цим творам міжнародна аудиторія знайомиться з українською школою сакрального золотарства ХVІІІ століття — одним із найвищих досягнень українського барокового мистецтва. Для нас особливо важливо, що завдяки партнерству з Музеєм Вікторії та Альберта ця історія буде представлена світові й постане в міжнародному контексті як невіддільна частина спільної культурної спадщини Європи».
Проєкт сприяє подальшому зміцненню професійної співпраці між українськими та британськими культурними установами й доповнює культурну складову 100-річного партнерства України та Великої Британії.