Український тиждень

Українські видавці останніми роками тішать читачів низкою видань класичних текстів доби середньовіччя та раннього модерну. Більшість із цих знакових книжок уперше виходять українською мовою, інші повертаються після тривалої перерви, заповнюючи численні прогалини. Це коштовні, фундаментальні видання з ілюстраціями та фаховим супроводом, які часто потребують значних дотацій.
Видавництво «Богдан» за підтримки програми «Креативна Європа» у межах проєкту «Фантастична Європа» видало знаменитий лицарський роман Кретьєна де Труа «Ланселот, або Лицар воза». За сюжетом, Ланселот здійснює подвиги заради Дами серця — королеви Ґвіневери, дружини короля Артура. Зі старофранцузької текст ХІІ століття вперше переклав українською Петро Таращук, відтворивши його римованим віршем, як було в оригіналі.
У видавництві «Богдан» вийшов знаменитий лицарський роман Кретьєна де Труа «Ланселот, або Лицар воза». Фото: bоhdаn-bооks.соm
Читайте також: Доба лицарства
Ще один класичний лицарський роман ХІІІ–ХІV століть, «Амадіс Ґальський» (найвідомішу версію упорядкував Ґарсі Ордоньєс де Монтальво), також вийшов у видавництві «Богдан» у перекладі Петра Таращука. Цей найвідоміший іспанський лицарський роман і перший великий бестселер епохи книгодрукування, що надихнув Дон Кіхота стати мандрівним лицарем, теж досі не був перекладений українською.
Узагальненням артурівського циклу став монументальний роман сера Томаса Мелорі «Смерть Артура», укладений у другій половині ХV століття. 1485 року його видав англійський першодрукар Вільям Кекстон. У вишуканому виданні від «Богдана» (із декаданською графікою Обрі Бердслея) цей текст поданий у перекладі Максима Стріхи. У передмові перекладач нагадує, що під час написання книги в Англії вирувала кривава Війна Троянд, а українські землі мали свій яскравий вік лицарства.
«…панорама Луцька під час ініційованого великим князем Вітовтом з’їзду європейських монархів у січні 1429 року (Мелорі тоді був підлітком) цілком нагадала б нам усі візуальні стереотипи лицарської доби: там на тлі високих мурів замку Любарта ми побачили б блискучі лати німецького, польського, данського лицарства, що супроводжувало своїх володарів, уперемішку з багатим облаченням посланців Папи, пишними строями руських (староукраїнських) князів та екзотичними шатами московитів і татар», — пише в передмові перекладач Максим Стріха.
Перекладач і співзасновник видавництва «Твоя підпільна гуманітарка» Остап Українець повідомив про вихід українського перекладу одного з перших артурівських романів «Легенда про Кілуха і Олвен» малим накладом для історичного підліткового табору, присвяченого епосі короля Артура.

Читаючи про Камелот і лицарів Круглого столу українською, мимоволі згадуєш Лесю Українку, яка так щиро «любила вік лицарства», захоплено читала лицарські романи, писала про Ізольду Білоруку й Ізольду Золотокосу та – завуальовано – про Парсіфаля-Лукаша в «Лісовій пісні». Вона укладала перекладацький план гуртка «Плеяда» і писала про те, що без перекладів українською класичних текстів «наша література буде аж надто неповна».
Читайте також: Паралелі, що перетнулися: ранні українські модерністи і В’ячеслав Липинський
Тим часом у видавництві «Апріорі» незабаром вийде «Сімпліцій Сімпліцисімус» Ганса Якоба Крістоффеля фон Ґріммельсгаузена — перший німецький роман ХVІІ століття та один із перших великих воєнних романів Європи, присвячений подіям Тридцятилітньої війни. Переклад Володимира Кам’янця стане першою можливістю відкрити цей епохальний твір українською мовою.
У видавництві «Апріорі» незабаром вийде німецький роман Ганса Якоба Крістоффеля фон Ґріммельсгаузена «Сімпліцій Сімпліцисімус».
Наступний етап — це осмислення, впорядкування та теоретична інтерпретація середньовічного спадку, що розгорталися у ХVІІІ–ХХ століттях. Видавництво «Стилет і стилос» пропонує збірку «Німецькі готичні легенди» Йоганна Музеуса, укладену наприкінці ХVІІІ століття — майже на два десятиліття раніше за казки братів Ґрімм. Химерні й похмурі історії Музеуса, де переплелися язичницькі та середньовічні християнські сюжети про угоди з дияволом, відьом, ундин та драконів. Вони започаткували німецьку готичну літературу, вивершенням якої став «Фауст».
У ХІХ столітті відбувається ще одне важливе повернення до середньовічних витоків: французький філолог Жозеф Бедьє зібрав і адаптував до сучасної мови легенду про Трістана та Ізольду. Ця адаптація стала канонічною, а її класичний український переклад створив Максим Рильський. Книжка «Роман про Трістана та Ізольду» в цьому перекладі не перевидавалася в Україні понад пів століття (2004 року в «Либеді» виходив переклад Віктора Коптілова з ілюстраціями Сергія Якутовича). Нещодавно роман вийшов друком з графічними ілюстраціями Олександри Нечипоренко.
Аби читач мав теоретичне підґрунтя для занурення в середньовічні сюжети, «Стилет і стилос» також видає інтелектуальний нон-фікшн, як-то «Любов і Західна культура» швейцарського філософа Дені де Ружмона, в якій автор розбирає легенду про Трістана та Ізольду як парадигмальну для формування ідеї романтичного кохання. Також видавництво анонсувало працю французького медієвіста Жака Ле Ґоффа «Народження Європи», що руйнує міф про «темні віки» й показує, як на античних руїнах поставали європейські міста, університети, банківські системи й лицарські ордени.




Читайте також: Чи перевидають в Україні літературу від Русі до Гетьманщини: що читати
Поява цих перекладів — важливий крок для нашого культурного простору. Хочеться сподіватися, що після насичення ринку європейською класикою постануть такі ж розкішні перевидання власних пам’яток української середньовічної та барокової літератури і їхні концептуальні осмислення.