Український тиждень

Цього літа ситуація на українському ринку пального черговий раз загострилася. Якими були причини нової кризи, чого варто очікувати до кінця року та що потрібно робити, щоб уникнути поглиблення проблем?

Війна на знищення тилів

Енергетична інфраструктура України була пріоритетною ціллю агресора з перших місяців широкомасштабної війни. Зокрема, росіяни методично обстрілювали наші нафтопереробні потужності, а найбільший український НПЗ (Кременчуцький) був остаточно виведений з ладу влітку 2025 року. Як наслідок, наш ринок палива став майже повністю залежним від імпорту.Починаючи з другого кварталу 2026 року Україна та Росія перейшли до етапу взаємного масштабного знищення тилових потужностей. Тож паливні ринки обох сторін опинилися під прицілом особливої уваги. Для нас перекриття чорноморських торговельних шляхів, знищення автозаправних станцій (АЗС), низка несприятливих зовнішніх чинників стали черговим випробуванням, якому ринок поки відносно успішно дає раду. Але що буде далі?Останнім часом багато було сказано про причини і поточний стан ринку, тож ми пройдемося по них побіжно. Натомість більше уваги приділимо тому, чого варто чекати восени-взимку та як варто діяти, щоб запобігти загостренню кризи.

Галузь витримала потрійний удар

Погіршення ситуації на українському паливному ринку цього літа було спричинене російськими обстрілами, міжнародними чинниками, а також деякими діями держави.Російські атаки на портову інфраструктуру, судна й мости фактично паралізували морський канал постачання пального. Загроза нападу на кораблі та пов’язане з нею зростання ставок фрахту призвели до того, що продавці відмовилися заходити до портів Великої Одеси. На додачу через аномальну спеку відбулося критичне обміління Дунаю, призвівши до зменшення завантаження барж до 30–50 %.Відрізання морських шляхів змусило учасників ринку здійснювати переорієнтацію на сухопутні шляхи: залізницю та автотранспорт. Крім того, що доставка суходолом є набагато дорожчою, швидке зростання завантаженості доріг створило значні черги з бензовозів на західному кордоні.Усе це відбувалося на тлі чергового загострення на Близькому Сході, де після порушення меморандуму між США та Іраном ціни на нафту злетіли на початку липня від близько $70 до понад $90 за барель.У цій складній ситуації життя паливним компаніям ускладнив уряд. Із 1 липня набув чинності закон, що запроваджує стандарт бензину Е10 з вмістом біоетанолу 7 % і вище. Фактично це той самий А-95, але з біочасткою, яка, по суті, є сумішшю спирту з кукурудзою. Навіть без воєнних реалій подібні державні ініціативи ускладнюють життя всім учасникам ринку. Щонайменше вони збільшують витрати для продавців і ціну для покупців.Але головне: Е10 треба якось виготовити. Для цього потрібні спеціальні резервуари, установки змішування, які є дуже простими мішенями для дронів. Відповідно, ніхто в Україні не хотів його виготовляти, тож компанії АЗК були змушені купувати його за кордоном. А позаяк не всі виробники там готові робити саме цю суміш, утворився дефіцит. «Найцікавіше», що часто Е10 роблять з кукурудзи, яку за кордон раніше продали самі українці.Так чи так, український ринок зумів витримати цей потрійний удар. Як стверджує директор консалтингової групи «А 95» Сергій Куюн, нині дефіцит на ринку палива вдалося усунути: «Зараз усе добре, але щодо подальших сценаріїв є купа питань. Якщо стисло, то треба розраховувати на гірше (а сподіватися на краще, звісно). По цінах вочевидь буде стабільно: протягом майже всього серпня будуть заходити ресурси, законтрактовані на піку цін наприкінці липня. Про що можна говорити впевнено, то це про скасування прогнозу про 100 грн/л за дизпальне. Вже вдруге за пів року ми зупиняємось за крок до взяття цієї висоти».

Запобігти загостренню кризи

Восени чинники літньої паливної кризи нікуди не подінуться. Найімовірніше, морські торговельні шляхи й надалі будуть заблокованими, росіяни зосередяться на знищенні не тільки складів, а й великої кількості окремих АЗС, а на Близькому Сході буде так само нестабільно.Вочевидь, головною проблемою надалі залишатиметься доставка пального та робота АЗС у наближених до фронту регіонах. Засновник групи компаній Рrіmе Дмитро Льоушкін пояснює, що проблема не в наявності палива, а в його транспортуванні: «Паливо є, його достатньо, канали постачання досить розгалужені. З цим проблем немає. Зараз ми стикаємося з проблемою, як це паливо доставити споживачеві: як його довезти бензовозом, щоб бензовоз не спалили, і як доставити, щоб споживач міг безпечно його придбати».Попри постійні атаки на окремі АЗС, поки учасники ринку не збираються відмовлятися від продажу пального на традиційних станціях. Як розповіли в «Укрнафті», на об’єктах з високим ризиком вживають інженерних заходів: захисні сітки від FРV-дронів, бетонні укріплення, габіони (сітчасті конструкції з міцного дроту, заповнені камінням, щебенем або піском) та мобільні укриття. Працівників на таких станціях забезпечують засобами захисту — касками та бронежилетами. Якщо безпечна робота стає неможливою, її тимчасово припиняють. Згортається «непаливна» складова АЗС (магазини й кафе), під час повітряних тривог продаж пального припиняється.Частина пошкоджених АЗС уже відновила роботу, позаяк підземні резервуари з пальним після влучань зазвичай залишаються придатними. Однак ремонт кожної пошкодженої станції вимагатиме значних витрат, які будуть закладатися у вартість товару.Для пом’якшення ситуації у майбутньому уряд обговорює створення запасів пального. Проте ця ідея не подобається продавцям, оскільки резервуари стануть пріоритетною ціллю для росіян. Генеральний директор групи компаній ОККО Василь Даниляк вважає, що створювати такі запаси можна лише у підземних резервуарах: «Фактично всі наші нафтобази з наземними резервуарами є цілями для ворогів. Тому робити запаси вкрай неправильно. Коли буде підземний парк, що зможе вмістити певний обсяг пального, тоді будемо ці запаси створювати».Ще одна озвучена пропозиція — тримати запаси у сусідніх країнах поблизу українських кордонів. Але це рішення не розв’язує проблеми швидкої доставки палива під час кризи: як і в липні-серпні, зростання попиту призведе до перевантаження сухопутних шляхів.Для запобігання поглиблення паливної кризи учасникам ринку варто вживати таких заходів:державі: створювати максимально сприятливі умови для продавців, відмовитися від директивних методів на зразок обов’язкових запасів, розглянути можливість зниження акцизів, сприяти створенню підземних сховищ;продавцям та імпортерам: підвищувати рівень безпеки паливної логістики, надалі диверсифікувати джерела постачання. Якщо держава допомагатиме, а не заважатиме, бізнес впорається з проблемами, як робив це з 2022 року;споживачам, домогосподарствам: подбати про власні запаси пального. Якщо на ринку трапиться надзвичайна ситуація, це допоможе уникнути ажіотажу. Черги на АЗС можуть стати мішенню для ворога, тож їх потрібно уникати.Росіяни вже не раз показували здатність знаходити нові способи нашкодити нашій економіці та зокрема паливно-енергетичній системі. Однак злагоджена робота всіх учасників ринку дозволить нам успішно протистояти ворогу.

Війна на знищення набирає обертів

Позаяк пальне є пріоритетним елементом національної безпеки, Україна має зробити все, щоб захистити ринок від катастрофи. Імовірно, саме з міркувань захисту паливно-енергетичного комплексу відбулися нещодавні зміни в Кабінеті Міністрів, де прем’єром став уже колишній голова енергетичних компаній Сергій Корецький.Нині наявні всі ознаки того, що взаємна війна на знищення тилів тільки набирає обертів, тож нам потрібно готуватися до найгіршого. Втім, Сили Оборони України потурбуються про те, щоб ворог зазнавав набагато болючіших втрат, як це відбувається вже протягом тривалого часу.