Український тиждень

Повномасштабна війна змінила дитинство мільйонів українських дітей. Повітряні тривоги, переїзди, розлука з близькими, втрата дому, життя в родині військових, поранення чи загибель рідних — усе це стало частиною досвіду, з яким діти стикаються задовго до того, як можуть повністю його осмислити.
За даними UNІСЕF, кожна п’ята дитина в Україні втратила родича або друга через війну. Майже 1,5 мільйона дітей ризикують розвинути тривожні, депресивні чи травматичні симптоми. Водночас значна частина українських родин досі не має стабільного доступу до якісної психологічної підтримки, особливо в невеликих громадах, прифронтових регіонах або серед сімей, які були змушені неодноразово змінювати місце проживання.
Окремим викликом залишається нестача дитячих психологів, фахівців з інклюзії та довготривалих програм супроводу для дітей, які переживають наслідки війни. За даними Grаdus Rеsеаrсh, понад 90 % українських батьків називають війну головним чинником погіршення власного психоемоційного стану, що безпосередньо впливає й на емоційний стан дітей.
Саме у відповідь на ці виклики за фінансової підтримки Німеччини ГО «Академія турботи» реалізує програму «Тут і зараз» у межах проєкту «Ґендерно чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні» (МН UА), який впроваджується GІZ Ukrаіnе.
«Тут і зараз» — це програма психологічної підтримки для дітей 5–9 років, які дорослішають під час війни. Її особливість полягає в тому, що дитина взаємодіє не напряму з психологом у форматі класичної консультації, а з анімованим персонажем у застосунку МаРаndа. Персонажем у реальному часі керує фахівець, а сама взаємодія відбувається через гру, історії, творчі завдання та прості вправи для саморегуляції.
Такий формат допомагає дитині легше вступати в контакт і почуватися безпечніше. Для неї це не «візит до психолога», а зустріч із Морквинкою чи Котиком Паскалем — персонажами, через яких можна говорити про страх, тривогу, сум, дружбу, зміни та підтримку зрозумілою дитині мовою.

Підхід «Академії турботи» базується на власній методології «Геометрія турботи». Це модель системної підтримки дитини через поєднання трьох компонентів: фахівця, анімованого персонажа та близького дорослого. Важлива частина програми — тристоронні зустрічі за участю мами, тата, опікуна чи іншої значущої людини. Таким чином підтримка не завершується після сесії, а поступово переноситься у щоденне життя родини.
«Завдяки залученості близького дорослого, що підхоплює й закріплює зміни вдома, знання, навички та функція підтримки поступово переходять від спеціаліста до родини та самої дитини, минаючи звичну залежність від фахівця й формуючи сталий результат», — зазначає засновниця «Академії турботи» Анастасія Свобода.
Дослідження у сфері дитячої психології та trаumа-іnfоrmеd аррrоасhеs підтверджують, що саме гра — один із природних способів, через які діти переживають і висловлюють складні емоції. Це особливо важливо в умовах війни, коли дитині буває складно говорити про свої переживання прямо.
«Психологічна підтримка онлайн для дітей до 10 років та їхніх родин може бути системною, доступною й ефективною навіть у найскладніших умовах. З 2022 року ми розробили та реалізували програми, що охопили понад 7000 дітей і родин, майже 50 000 школярів та 1500 навчальних закладів, а також стали базою практики для понад 150 молодих фахівців. Ми поєднали сучасні технології, анімаційних персонажів і доказові практики з теплом живої взаємодії», — коментує Анастасія Свобода.
Сьогодні екосистема проєкту охоплює індивідуальні програми психологічної підтримки, просвітницькі ініціативи для шкіл, матеріали для батьків, навчання молодих фахівців і партнерства з громадськими, благодійними та освітніми організаціями.
Окремий напрям проєкту — підтримка дітей з фізичною інвалідністю. Для них створено програму «Талісман віри», у якій дитина взаємодіє з Котиком Паскалем — першим в Україні анімованим персонажем з інвалідністю. Його образ допомагає говорити про прийняття інакшості, відмінності, впевненість у собі та право бути частиною спільноти.
Ще один важливий напрям — «Уроки турботи». Це щомісячні матеріали для педагогів і дітей, які допомагають говорити у школах та дитячих садках про емоції, дружбу, інклюзію, помилки, прийняття та взаємоповагу. Таким чином проєкт виходить за межі індивідуальної підтримки та поступово формує культуру турботи в освітньому середовищі. Водночас такі уроки стали відповіддю на запит педагогів і батьків щодо соціалізації й стабілізації, адже потрібно навчити дитину жити в умовах невизначеності, зберігаючи здатність до радості.
Під час реалізації проєкту команда отримала важливий інсайт: підтримки потребує не лише дитина, а й уся сімейна система. Коли дорослий виснажений, йому складніше залишатися стабільною опорою для дитини. Саме тому програма включає не лише роботу з дітьми, а й психоедукацію для батьків, практичні інструменти для щоденного використання та підтримку родинної взаємодії.





Психологи проєкту зазначають, що діти часто легше говорять про складні речі через гру. Вони можуть не сказати напряму: «Мені страшно», але можуть розповісти, що боїться персонаж, намалювати свій страх або допомогти герою знайти спосіб заспокоїтися.
Після участі у програмі спостерігається помітне покращення емоційного стану дітей. Діти навчилися керувати своїми емоціями та легко адаптуватися до різних ситуацій. За результатами внутрішніх опитувань «Академії турботи», батьки відзначають покращення емоційного стану дітей, більшу відкритість у спілкуванні, зменшення напруги та появу нових сімейних ритуалів. У перші місяці проєкту до 80 % батьків помітили, що після участі діти краще керують емоціями та легше адаптуються до різних ситуацій. Понад 70 % родин зазначили, що дитина знає конкретні способи заспокоєння, а частка дітей, які самостійно використовують базові техніки саморегуляції у стресових ситуаціях, зросла майже вшестеро — з 6 % до 36 %. Для батьків це не лише цифри, а й щоденні маленькі зміни: дитина може попросити обійми, згадати дихальну вправу, намалювати свій страх або сказати дорослому: «Мені зараз тривожно».
Після участі у проєкті батьки часто говорять не про «великі результати», а про маленькі моменти, у яких стають помітними зміни. Одна мама розповіла, що під час сильного обстрілу її донька замість паніки сіла малювати веселку, бо згадала пораду Морквинки: коли страшно — спробуй намалювати щось хороше.
Одна з історій, яку команда проєкту особливо запам’ятала, — про хлопчика, який через страх гучних звуків і постійну тривогу майже перестав виходити на вулицю та відмовлявся повертатися до школи. Після участі у програмі він став почуватися впевненіше та зміг повернутися до навчання й спілкування з однолітками.
Сьогодні проєкт «Тут і зараз» фокусується на підтримці дітей, які постраждали від війни, дітей з родин військовослужбовців і ветеранів, дітей, які пережили втрату або розлуку, дітей з інвалідністю, а також родин, які потребують доступної психологічної підтримки.
Психологи «Академії турботи» наголошують: важливо, щоб турбота про ментальне здоров’я ставала для українських родин частиною повсякденного життя. Один із ключових фокусів проєкту — допомогти дітям відчути, що навіть у нестабільності вони мають способи повернути собі спокій, підтримку дорослих поруч і внутрішню опору.

Ініціатива реалізується ГО «Можливості. Мотивація. Медіа» («Академія турботи») у співпраці з МаРаndа та у партнерстві з Радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼєю Герасимчук у межах проєкту «Ґендерно чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні», який впроваджується Dеutsсhе Gеsеllsсhаft für Іntеrnаtіоnаlе Zusаmmеnаrbеіt (GІZ) GmbН за фінансування уряду Німеччини.