Український тиждень

Російське небо стає небезпечним

1 вересня 2026 року президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні офіційно попередив міжнародні авіакомпанії, страховиків та всіх, хто продовжує користуватися російським повітряним простором, що «російське небо стає повністю небезпечним», бо «цивільній авіації серед дронів не місце». Наступного дня, 2 вересня, міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна офіційно поінформувала Міжнародну організацію цивільної авіації (ІКАО), що авіапростір Росії є небезпечним для цивільної авіації через активізацію у ньому воєнних дій, знову повторивши заклик Зеленського уникати польотів у ньому. Причиною рішення України публічно підняти це питання Сибіга назвав прагнення Києва запобігти інцидентам, які можуть виникнути у разі збереження активного цивільного повітряного руху в російському небі.Того самого дня міністр інфраструктури України Микола Калашник надіслав генсекові ІКАО Хуану Карлосу Салазару Гомесу лист, в якому закликав того заборонити польоти цивільної авіації над Росією. Своє прохання він підкріпив конкретними прикладами випадків, коли відкритість для цивільної авіації російського неба призвела до авіакатастроф, згадавши про ураження системами російського ППО бізнес-джету Еmbrаеr Lеgасy 600 у 2023 році, літака Аzеrbаіjаn Аіrlіnеs у 2024 році та літака Аltо NG цього березня.

Операція М&М’s?

Ці офіційні повідомлення, зроблені трьома українськими високопосадовцями в один час, свідчать про перехід Києва до системного інформаційно-правового тиску на авіаційну галузь РФ всіма можливими способами — від публічних заяв для медіа до офіційних звернень до міжнародних інституцій.Водночас наявні і радикальніші тлумачення поточної кампанії України з поширення інформації про небезпечність польотів над Росією. Зокрема, журналіст американського видання Аtlаntіс Саймон Шустер відреагував на згадану вище заяву Володимира Зеленського повідомленням, що володіє інформацією про запуск Україною операції М&М’s, яка передбачає застосування щоночі до 1000 невеликих і дешевих дронів для атак по аеропортах Москви задля заблокування їхньої роботи, про плани з реалізації якої видання дізналося у серпні.

Новий етап тиску на Росію і підстраховка для України

За попередженнями України про небезпечність повітряного простору Росії для цивільної авіації стоїть ціла низка практичних розрахунків.По-перше, такі заяви мають на меті досягнення принаймні часткової повітряної блокади Росії — хоча б над Москвою, Санкт-Петербургом та над іншими ключовими російськими напрямами, про які згадав президент Зеленський у зверненні.Замість прямого оголошення авіаблокади Росії Київ просто констатує факт наявності в російському авіапросторі дронів і ракет. Також він підкреслює вже наявні інциденти, коли небажання Росії взяти це до уваги призвело до авіатрощ, і наголошує на ризиках використання систем РЕБ та підміни сигналів GРS для цивільних літаків, сподіваючись, що це посприяє згортанню авіасполучення в державі-агресорі.По-друге, наголос на небезпечності авіапростору Росії з боку України має на меті посилити економічний тиск на російську авіагалузь задля знецінення акцій російських авіакомпаній та зростання вартості страхування рейсів, які проходять на і через її територію. Це може змусити частину міжнародних перевізників самостійно відмовитися від польотів до РФ і сприятиме її міжнародній ізоляції.По-третє, саме звернення України до ІКАО — спроба зафіксувати позицію України в міжнародно-правовому полі у разі виникнення інцидентів.Зокрема, якщо у майбутньому в російському небі постраждає ще якийсь цивільний літак, Україна матиме документальне підтвердження, що попереджала ІКАО, авіаперевізників і страховиків, а також усю міжнародну спільноту про можливість такого розвитку подій, і що Москва не вжила належних заходів для уникнення цього.Нарешті, вартою уваги є і згадка Володимира Зеленського у його зверненні 1 вересня про готовність України забезпечити «очищення російського неба від дронів на визначені проміжки часу та узгоджені напрями» заради дипломатії, яка сигналізує про готовність Києва використовувати питання безпеки авіації в російському авіапросторі як розмінну монету у разу потенційний мирних переговорів у майбутньому.

Перші реакції на попередження України

Реакція Росії на заяви України щодо небезпечності цивільних польотів над її територією і потребу їх припинення була негайною — різке неприйняття і нерозуміння, як таке можливо. Сам Владімір Путін 1 вересня, на полях саміту ШОС в Бішкеку, назвав слова президента Зеленського «заявою на державний тероризм», додавши, що Росія знайде, як на нього відповісти. Така різка риторика свідчить, що Кремль сприймає тиск України на російську авіагалузь як серйозний виклик.Федеральне агентство повітряного транспорту Росії (Росавіація) в опублікованому ввечері 1 вересні повідомленні також назвало риторику Зеленського терористичною, підкресливши, що всі опубліковані Україною документи, які стосуються авіапростору Росії, «не мають юридичної сили та порушують Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію».Проте, як переконаний колишній посол України в США та експерт-міжнародник Валерій Чалий, попередження з боку України є не чим іншим, як виконанням нею міжнародних правил, зокрема Чиказької конвенції, що вимагає інформувати про небезпеку у повітряному просторі, а не порушенням цих правил чи тим паче державним тероризмом.Також у заяві від 1 вересня Росавіація повідомила, що повітряний транспорт Росії продовжить працювати у звичному режимі. Для цього вона та інші органи влади вживатимуть додаткових заходів для безпечного використання російського повітряного простору та підвищення захищеності об’єктів інфраструктури на землі.Тим не менш, попри запевнення, що заяви України на функціонування російської авіаційної галузі не вплинуть, московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» після попередження Володимира Зеленського дві ночі поспіль призупиняли роботу. Загалом, протягом середи в аеропорту «Внуково» скасували 22 рейси та затримали 94; у «Шереметьєво» було зафіксовано 21 скасування рейсів і аж 235 затримок.2 вересня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що перші міжнародні авіакомпанії після оголошення Україною про небезпечність повітряного простору РФ уже почали відмовлятися від рейсів до російських аеропортів. Зокрема, у ніч на 2 вересня та вранці того ж дня турецька авіакомпанія Реgаsus скасувала кілька десятків рейсів з турецьких міст до Москви та з Москви до Туреччини. А 3 вересня танзанійська авіакомпанія Аіr Таnzаnіа опублікувала заяву, в якій повідомила про призупинення з 4 вересня рейсів між столицею Танзанії Дар-ес-Салам та Москвою. Це могло б мати серйозні наслідки для російських туристів, для яких Танзанія (зокрема Занзібар) після 2022 року стала одним із популярних місць для відпочинку. Тим не менш, вже наступного дня, 4 вересня, Аіr Таnzаnіа заявила про відновлення рейсів з і до Москви із понеділка, 7 вересня. Водночас авіакомпанія flydubаі з ОАЕ рейсів не скасовувала, проте заявила, що продовжить стежити за розвитком ситуації та, за потреби, коригуватиме розклад і маршрути.Також миттєвою була реакція ринку авіаційної галузі Росії. Одразу після публікації згаданого звернення Володимира Зеленського акції російського «Аерофлоту» впали на 5,11 %. Не забарилася із реакцією й ІКАО, яка опублікувала 2 вересня заяву, в якій, не згадавши російську-українську війну, Росію чи Україну жодного разу, закликала до «сильнішої відданості країн — учасниць захисту цивільної авіації від усіх ризиків, які виникають від зон конфлікту» та підкреслила, що Конвенція про цивільну авіацію 1944 року та Резолюція Асамблеї ІСАО А42-4 забороняють використання зброї проти повітряних суден цивільної авіації.

Накопичувальний ефект замість негайних результатів

Попри наявність певних негайних наслідків попереджень України — перші скасування рейсів, закриття двох аеропортів на ніч та падіння акцій «Аерофлоту», — вони мають на меті перш за все довгострокове накопичення тиску на авіаційну галузь Росії. Найпоказовіше свідчення цього — реакція ринку. Так, акції «Аерофлоту», ціна яких знизилась одразу після виступу Зеленського, вже за два дні не лише повернулися до попереднього рівня, а й перевищили його. Це свідчить про те, що безпосередній економічний вплив попереджень не був структурним: інвестори поки що не сприйняли заяви України як загрозу, здатну змінити довгострокові перспективи галузі. Якщо ж кампанія України продовжиться, супроводжуючись новими попередженнями, новими підтвердженими випадками пошкоджених цивільних літаків та відмовами перевізників здійснювати рейси до Росії — то саме повторення таких сигналів здатне поступово підірвати довіру інвесторів до довготривалої стабільності галузі.Ще один доказ накопичувального ефекту кампанії України — поточна позиція ІКАО. Згадана заява організації свідчить, що вона визнала наявність проблеми неповної безпечності авіапростору Росії для цивільної авіації в цілому, але більше жодних дій чи закликів не зробила. Попередження Україною ІКАО також, найімовірніше, дасть реальний ефект поступово. Що більше доказів доцільності заяв України з’являтиметься (у вигляді пошкоджених цивільних літаків), то складніше ІКАО буде уникати прямої оцінки ситуації і то вагомішим буде аргумент України про те, що її попередження мали сенс.Нарешті, аргументом про розрахунок кампанії України на «гру в довгу» є реакція міжнародних перевізників. Хоча деякі авіакомпанії й почали відмовлятися від польотів до Росії, проте тенденція несистемна. Основний обсяг рейсів до Росії зараз забезпечують перевізники з країн, що не приєдналися до західних санкцій: з Китаю, Туреччини, країн Перської затоки, окремих держав СНД. І наразі немає явних ознак чи оголошених намірів авіаперевізників із цих країн відмовитися від рейсів до Росії. Навіть турецька компанія Реgаsus, яка скасувала кілька рейсів з і до Москви 2 вересня, уже повернулася до здійснення рейсів туди у звичному режимі (хоча багато з цих рейсів й відбуваються з затримками, проте їх більше не скасовують), пояснивши попередні скасування рейсів не безпековою ситуацією, а технічними причинами.Водночас ізраїльський авіаперевізник Еl Аl, який припинив здійснення рейсів між Тель-Авівом та Москвою через безпекову ситуацію ще у червні 2026 року, 3 вересня запропонував відкрити новий маршрут між Тель-Авівом і Санкт-Петербургом.Таким чином, зміни в політиці міжнародних авіаперевізників щодо польотів з/до Росії вимагатимуть не лише кількох публічних попереджень, а реальних доказів того, що використання російського авіапростору є небезпечним та/або не окуповує себе. Ними можуть стати нові інциденти з пошкодженням в авіапросторі Росії цивільних літаків і зростання вартості страхування польотів ним.У найближчій перспективі ж, як стверджує провідне британське видання для фахівців-страховиків Іnsurаnсе Вusіnеss UК, ефект кампанії України обмежиться ретельнішим аналізом формулювань страхових полісів для польотів над РФ, а величина підвищення страхових премій прямо залежатиме від активності дронів у російському небі надалі.