Український тиждень

Ще кілька років тому розмови про російську гібридну війну в Європі здебільшого стосувалися кібератак, дезінформації, шпигунства та спроб впливати на вибори. Тепер для Німеччини ця загроза набуває більш матеріального виміру. Вибухівка біля українських вантажних літаків в аеропорту Лейпциг/Галле, спроба підпалу біля території з оборонними компаніями у Мюнхені, дві підозрілі атаки на енергетичну інфраструктуру за одну добу — окремо ці випадки ще не утворюють доведеної єдиної російської операції, але разом показують, наскільки широким стало поле безпекового протистояння.Особливо важливим став інцидент у Лейпцигу. 4 серпня у захищеній зоні аеропорту Лейпциг/Галле виявили безпілотник із вибухівкою та детонатором неподалік українських вантажних літаків «Антонов». Після розслідування німецький уряд 1 вересня офіційно заявив, що за спробою атаки стоїть Росія. За даними Берліна, слідство виявило ознаки, характерні для попередніх російських гібридних операцій, а також зв’язки підозрюваних із російською стороною.Видання Таgеssсhаu наголошує, що слідство вийшло на так званих «одноразових агентів» — людей, яких спецслужби можуть використовувати для конкретної операції, не розкриваючи безпосередньо структуру, яка стоїть за нею. Саме такий формат дозволяє державі-замовнику дистанціюватися від виконавців і водночас знижує політичну ціну провалу операції. У цьому і полягає одна з особливостей сучасної російської моделі гібридних операцій, яку обговорюють європейські спецслужби: замість традиційної агентурної мережі можуть використовуватися тимчасові виконавці, завербовані через онлайн-платформи або кримінальні контакти.Реакція Берліна також відрізняється від того, як Німеччина реагувала на багато попередніх інцидентів. Після встановлення російського сліду уряд оголосив про дипломатичні заходи: Берлін вирішив домагатися нових санкцій ЄС проти осіб, пов’язаних із російськими операціями, російського посла викликали до МЗС Німеччини, а російське генеральне консульство у Бонні закрили.Утім найцікавіший наслідок Лейпцига полягає навіть не у тому, що Німеччина посилила контррозвідку чи почала вимагати нових санкцій, а що Берлін вирішив закрити «Русскій дом». Росія відповіла дзеркально: Москва оголосила про закриття німецьких культурних центрів Gоеthе-Іnstіtut у Росії, зокрема у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.На перший погляд, це може здаватися другорядним порівняно з диверсіями чи атаками на енергетичні об’єкти. Але насправді це показує, наскільки далеко зайшла трансформація відносин. Gоеthе-Іnstіtut десятиліттями був одним із ключових каналів німецької культурної дипломатії, а «Русскій дом» був одним із головних інструментів російської присутності в Німеччині.Таким чином, Німеччина фактично демонструє, що підозрювана російська диверсія більше не розглядатиметься ізольовано від загальної політики Москви. Європейський Союз також почав обговорювати нові санкції після лейпцизького інциденту. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала атаку проявом дедалі більшої «безрозсудності» Москви та заявила про необхідність посилення тиску на Росію.

Від Лейпцига до Мюнхена: як розширюється поле загроз

Крім того, у ніч проти 3 вересня у Мюнхені невідомі кинули запальні пристрої з автомобіля на будівельний майданчик у районі Берг-ам-Лайм. Баварська кримінальна поліція розслідує можливу спробу підпалу, а двох підозрюваних затримали. На цій території розташовані, зокрема, оборонні компанії Rоhdе&Sсhwаrz та Неlsіng. Саме місце атаки привертає особливу увагу.Rоhdе&Sсhwаrz працює, серед іншого, над технологіями радіоелектронної боротьби, радарами та системами виявлення і протидії безпілотникам. Поруч працює Неlsіng — одна з компаній нового європейського оборонного сектору. Та мета диверсії може полягати не лише у знищенні обладнання, а й може бути спрямована на створення відчуття небезпеки навколо виробництва зброї.Раніше Німеччина також зіткнулася одразу з двома випадками підозрюваного саботажу енергетичної інфраструктури. Перший стався у Бранденбурзі, де було пошкоджено елементи електромережі. Наступного дня поліція почала розслідувати пошкодження підстанції у районі Берггайма на заході країни. Оператор мережі Аmрrіоn заявив, що, ймовірно, мало місце зовнішнє втручання.Однак наслідки другого інциденту показали, наскільки великим може бути потенційний ефект навіть локального пошкодження. За даними Rеutеrs, через проблеми з підстанцією тимчасово зупинилися п’ять блоків буровугільних електростанцій RWЕ із сумарною потужністю близько 4200 МВт. Один із блоків потужністю 600 МВт згодом повернули до роботи.

Чому Німеччина опинилася в центрі гібридної війни

Відповідь частково лежить у її ролі в європейській системі безпеки. Німеччина — найбільша економіка Європи, один із головних донорів України, ключовий учасник НАТО та один із центральних вузлів європейської логістики. Через її територію проходять важливі транспортні маршрути, працюють великі енергетичні компанії, а оборонна промисловість поступово розширює виробництво. Тому для Росії потенційний вплив на Німеччину може мати ефект далеко за межами самої країни. Удар по німецькій інфраструктурі — це потенційний удар по здатності всієї Європи підтримувати Україну.Показово, що на тлі розмов про російські диверсії Німеччина не демонструє готовності зменшувати підтримку України. Навпаки, Берлін продовжує її нарощувати. У 2026 році Німеччина планує спрямувати на військову допомогу Україні близько 11,5 мільярдів євро, а поблизу Мюнхена розпочалося серійне виробництво понад 5 тисяч бойових дронів дальнього радіуса дії для України.Після інциденту у Лейпцигу, Німеччина планує поставити Україні тисячі ударних дронів, а також ракети до систем ППО типу Іrіs-Т вже у вересні. Крім того, як повідомляють урядові кола, Берлін прагне посилити співпрацю між німецькими та українськими розвідувальними службами, зокрема розглядає можливість надалі допомагати Україні у зборі координат цілей для контратак проти Росії. Паралельно з цим німецький уряд прагне просувати жорсткіші санкції, зокрема, збільшити тиск на російський «тіньовий флот».Тож зараз Німеччина опинилася в особливо складній ситуації: вона повинна реагувати достатньо жорстко, щоб стримувати подальші атаки, але водночас не допустити неконтрольованої ескалації. Саме про це пише видання Dіе Zеіt, аналізуючи рішення Берліна після Лейпцига: німецький уряд уперше настільки прямо заявив, що Росія стоїть за атакою на території Німеччини.Фактично перед країною стоїть складне питання — наскільки Німеччина (і, звісно, її європейські союзники) готові жити в умовах, коли ця війна не має фронту, оголошення війни чи чітко визначеного моменту початку, але дедалі частіше проявляється безпосередньо на їхній території. І саме від відповіді на це питання залежатиме, чи зможе Європа не лише підтримувати Україну, а й захистити власну інфраструктуру від конфлікту, який дедалі менше залишається «десь далеко на сході».