Український тиждень

Сучасні освітні тренди доволі суперечливі. З одного боку — захоплення штучним інтелектом, що допомагає втілювати креативні ідеї, дитиноцентризм, пошук збалансованих освітніх програм та акцент на ціннісному вихованні. З іншого — зловживання цифровими технологіями в навчанні, пріоритет SТЕМ-дисциплін і знецінення гуманітарної освіти. Як наслідок — обмежений вибір якісних гуманітарних курсів і несерйозне ставлення до гуманітарних спеціалізацій у суспільстві.Чи це не загальносвітова тенденція? Так, у сучасному світі, де домінують тренди практичності й прагматизму, статус гуманітарних наук часто підважується.Криза викладання гуманітарних предметів є особливо гострою в Україні: через інерцію совєтського й постсовєтського світогляду багатьох викладачів і тривале онлайн-навчання під час пандемії та війни освітні втрати й демотивація українського учнівства накопичуються, мов снігова куля… А довкола — роздертий ціннісними суперечностями світ, у якому все складніше шукати опори. У цій ситуації саме гуманітарні курси допомагають зберігати стійкість і плекати спільний світ — світ культури.Таким є завдання «Історії української культури» — предмета, якого ще немає в українській шкільній програмі. А дарма! Його вивчення дає ключі до пізнання себе та інших, а також до проєктування особистого й суспільного успіху. Опанування знань про українську культуру здатне спонукати дітей реалізовувати своє покликання та збагачувати власну культуру новими сенсами, спираючись на її цінності. Відтак «Історія української культури» могла б стати орієнтиром і для НУШ – реформи шкільної освіти в Україні.Відповідно до формули НУШ, ключовими вміннями, що мають розвинути сучасні учні, є: «…критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми». Вивчення історії української культури — чудова нагода опанувати ці навички! Розповідь про спільне минуле як про історію творення українського культурного простору розвиває критичне мислення, виховує повагу до багатоманіття етносів і конфесій в Україні та вчить бачити й цінувати самобутність української культури.Такий погляд радикально контрастує з іншим, досі поширеним в українському публічному просторі та шкільних підручниках з гуманітарних предметів. Згідно з цим баченням, українську культуру сприймають як сукупність музейних артефактів, зводять до мистецтва чи фольклору, а її ідентичність пояснюють як сталий і давно закарбований «культурний код». У такому уявленні культура існує як щось застигле й зовнішнє щодо своїх носіїв і творців, а отже — позбавлене живого зв’язку із сьогоденням.Такий опис культурного «коду» навряд чи зацікавить вчителів і дітей і не зміцнить надію перед екзистенційними викликами. Лише переконає, що історія культури — це розмова про минуле, яке було трагічним і болісним, а примарне майбутнє з ним ніяк не пов’язане. Проте це не так.На думку засновниці платформи «УКультура», професорки Лариси Довгої — «аби пізнати себе, власні кордони та власні можливості, треба пізнати свою культуру, яка не є чимось застиглим і довершеним, а є невпинним процесом її  творення».І справді, історія нашої культури — складне плетиво символів, постатей, подій і культурних практик. За його візерунками важливо розгледіти спільні успіхи та уявлення українців на різних історичних етапах про цінності — свободу, справедливість, щастя та суспільне благо. Вивчення того, як ці цінності уявляли русинська шляхта, українські мислителі й проповідники ХVІІ–ХVІІІ століть, романтики й модерністи, учасники спротиву в радянський час та інші наші попередники, допоможе зорієнтуватися в сучасному світі й пізнати власний ґрунт. Саме з такої перспективи важливо говорити про культуру вже у школі — з підлітками.

«УКультура.Школи»: від задуму до втілення

Впровадження «Історії української культури» в українській школі — мрія і мета команди творчого об’єднання «УКультура», що з 2023 року фахово розповідає про українську культуру — давню і сучасну, високу й популярну, але завжди багатовимірну й цікаву! За майже чотири роки діяльності ця освітня платформа пройшла шлях від інтерактивного підручника з історії української культури для закладів вищої освіти до популярного освітнього ресурсу для широкого загалу. Зокрема, вже другий рік поспіль творче об’єднання «УКультура» створює інноваційні лекції з української культури для підлітків і молоді. До кінця 2026 року їх буде понад 100, кожна — у відео-, аудіо-, текстовому форматі, доповнена тестами й методичними матеріалами для вчителів.Лекції для підлітків і молоді тематично згруповані в три блоки:

«Пошук себе»,«Формування середовища»,«Мапа своїх».

Матеріали першого блоку розкривають можливості самовираження й самореалізації в культурі, другого — формування українського культурного простору різних епох, а третього — історії міжкультурного діалогу в розвитку українських міст.Кожна лекція висвітлює історію української культури не через сухий хронологічний опис подій, біографій чи артефактів, а через осмислення актуальних для підлітків світоглядних питань. Приклади того, як історичні постаті долали схожі життєві виклики — помилялися на шляху до успіху, товаришували й закохувалися, відкривали власну справу, втілювали творчі задуми, навчалися й ділилися з іншими знаннями — надихатимуть підлітків реалізовувати себе й не боятися помилятися.Цьогоріч методистки проєкту «УКультура.Школи» і вчительки історії київських шкіл Ірина Ворожбит та Ольга Погрібняк розробили першу в Україні модельну навчальну програму інтегрованого курсу «Українська культура: як пізнати себе?» для середньої школи, яку рекомендувало Міністерство освіти і науки України. Програма створена в рамках розробки навчальних матеріалів командою освітньої платформи «УКультура» для поширення українознавчого контенту, що фінансується Unіtеd Nаtіоns Сhіldrеn’s Fund (ЮНІСЕФ/UNІСЕF). Модельна програма — результат методичної роботи з 55 лекціями, які ще минулого року були апробовані в освітньому процесі у фокус-групах.У модельній програмі українська культура представлена як динамічний процес, багатовимірний простір взаємодії ідей, досвідів, спільнот, що включений у європейську культуру. Курс охоплює 5 тем:Що таке культура?Навіщо вивчати культуру? Як пізнати себе?Тіло і гендер.Самовираження.Покликання і стратегії успіху.Наскрізною для курсу є ідея поваги — до себе та Інших, до власного вибору і життєвих прагнень, і зрештою — до національної культури як простору самопізнання і самовираження.Джерелами такої поваги мають стати щирий інтерес і відкритість. Важливо, щоб вони слугували не лише принципом викладання предмета, а і його результатом: розмова про історію культури має захоплювати, зачіпати за живе й апелювати до знайомого, щоб водночас розширювати світогляд та інтригувати розум. Тож завдання цього курсу – переконати підлітків у власній суб’єктності, заохотити до її прояву та підтримати відкритість до світу, як і інтерес до своєї культури.Допомогти розкрити цей інтерес — місія вчителя. Вона буде успішною лише тоді, коли вчителі захоплюватимуться своїм предметом. Для цього команда «УКультури» організовує тренінги для вчителів. Уже 30 жовтня — офлайн у Києві, а в листопаді й грудні цього року – онлайн. На цих зустрічах методисти проєкту презентують модельну програму й запрошують попрацювати з її компонентами, щоб інтегрувати запропоновані методичні рекомендації у реальні освітні практики. Так, тренінги стануть важливими кроками до зміни уявлень про українську культуру та перетворення її вивчення на середовище особистісного зростання.