Український тиждень

Скільки ж було розмов про занепад католицизму у Франції! Та що там католицизму: загалом інтересу до християнської культури та історії. Розмови ці, — дивний такий збіг, — аж дуже часто мають за першоджерело або проросійських політиків, або таких же блогерів, або й загалом — всілякі промосковські проксі-сайти, що змістом мало відрізняються від Раши Тудей.
Згідно з цими зовсім не гідними довіри джерелами, помиральна яма на батьківщині Жанни д’Арк така велика й широка, що конем не об’їхати. Кремлівські мережі впливу волають не перший десяток років, буцімто католицькі храми безповоротно порожніють, тутешня молодь звиродніла та цікавиться самим пивом та видовищами, а цілий «бездуховний Захід занепадає». Чому? Бо не розжився, певне, свого часу на московські скрєпи.
Цей пропагандистський штамп, на жаль, міцно прижився в свідомості, зокрема, й тих французів, котрі вважають себе непідвладними чужим відеологічним впливам. Їм дискомфортно думати, що когнітивна війна Росії проти вільного світу з падінням Берлінської стіни не припинилася. Що Москва ніколи не припиняла вкладати колосальні кошти в те, щоб західні суспільства почувалися безпорадними, беззахисними, «бездуховними», нездатними до глибокої думки та активної дії.
І от навідався на благодатні землі «старшої доньки церкви» Папа Лев ХІV. Цей візит, хоч не замислювався як спецоперація зі спростування російських фейків, за фактом саме так і спрацював по темі ставлення до християнської спадщини французької молоді. Наочний доказ того, що «не все пропало» — зустріч Папи з молоддю в паризькому передмісті Сен-Дені.
Місто Сен-Дені, хоч і має на своїй центральній площі давню Базиліку, де спочивають більшість королів Франції, зажило сумної слави. Тут високий рівень безробіття та низький — вуличної безпеки. Проте Папа Римський запросив на спільну молитву людей від 17 до 35 саме сюди, до Сен-Дені, ще до стадіону, що будувався до Чемпіонату світу з футболу 1998 року. Виклик для передмістя з очевидною більшістю мешканців, котрі є вихідцями з мусульманських країн? Та ще й який! Проте варто було з’явитися анонсу про можливість записатися на спільну Божу службу з Папою, як охочих виявилося більш ніж достатньо. «Місця розхапали за неповний день!» — з гордістю повідомили адміністратори заходу.
Щоб потрапити на зустріч з понтифіком, треба було лише заповнити формуляр безпеки, де, поза іншим, вказати точні паспортні дані. Вхід — безкоштовний. 80 тисяч молодих людей записалися за лічені години. То були не лише католики, а також — мусульмани, іудеї, православні, протестанти та агностики, яким цікаво було зблизька побачити й послухати Папу. І не тільки його. На стадіоні заспівали молоді популярні французькі співаки. Тож поза стінами спортивної споруди ввечері 25 вересня також стояли люди: хтось молився, хтось чекав на благословення, хтось — на музику, а хтось зупинився з цікавості та вирішив не поспішати…
Моя колишня сусідка, 26-річна Одрі, прибігла до стадіону однією з перших. «Це було неймовірно, дуже драйвово, — описує вона подію молодіжним сленгом. — Я ж не марно у католицькому ліцеї вчилася! Атмосфера — розумієш — потужне відчуття спільноти! Те, чого так сьогодні бракує нам, настрашеним кліматичними змінами, війнами, безробіттям та загрозою перемоги штучного інтелекту над людським… Найважливіше, що я відчувала отам, на стадіоні, — що я не сама в цьому світі!»
Одрі — не так щоб ревна, практикуюча католичка, «але й не атеїстка», — уточнює. Щонеділі до церкви не ходить, але «божі заповіді для когось же ж написані — то я їх дотримуюсь», — запевняє. Каже, що чимало її колишніх однокласників також прийшли на спільну молитву з Папою. «Але було й багато тих, хто в Бога не вірить, — ніхто при вході не питав посвідки про хрещення. Були й такі, хто йшов конкретно послухати Монро, задарма побачити олімпійський стадіон та подивитись салют. Та чому б ні, якщо є нагода!»
Молода жінка й показує в телефоні фото й короткі відео 19-річної Монро (Моnrое), яка виконує «Аве Марія». Потужний голос і також важливий символ, що зовсім не вкладається в російський штамп про «здеградовану західну молодь». Може не всі, але багато хто з молодих французів знає своє коріння й цікавиться не лише можливістю розслабитись. Французи, як і українці — політична нація, і мільйони вірян, що знайшли час та бажання побачити Папу в Сен-Дені, на паризькій площі Конкорд, у самому серці Парижа, у піренейському містечку Лурд є наочним, беззаперечним доказом того, що суспільство не байдуже до історії своєї землі та її культури.
І нехай Соловйов та Скабєєва, та й інші з ними, розводяться про Францію, яка нібито «давно забула своє християнське коріння». А дзуськи! Чотириденний апостольський візит Папи Римського Лева ХІV став чудовою фактчекерською вправою. Класика з класики: не вірте словам, а вірте фактам і лише фактам. Так переможемо й у когнітивній війні — також.