Український тиждень

У неділю, у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні відбулися земельні вибори, результати яких канцлер Німеччини та лідер «Християнсько-демократичного союзу» (ХДС) Фрідріх Мерц охарактеризував як «катастрофу».Так, у Мекленбурзі-Передній Померанії партія здобула тільки 4,9 % голосів і вперше в історії не потрапила до одного з земельних парламентів. У Берліні впевнену перемогу здобула Ліва партія, отримавши 25,7 % голосів, а ХДС — 18,8 %, що на майже десять відсотків менше, ніж на попередніх виборах. Раніше Тиждень також писав про вибори у східнонімецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт, де ХДС, який очолював уряд землі, обвалився до 17,2 %, що майже вдвічі гірше, якщо порівнювати з останніми виборами до ландтагу (у 2021 році партія отримала 37,1 %).

ХДС опинився між двох партій: які ще причини таких результатів виборів?

Ці результати виборів стали одним із найсерйозніших електоральних ударів для Християнсько-демократичного союзу за всю історію Німеччини. Одне з ключових пояснень полягає у тому, що партія втратила можливість вести власну виборчу кампанію в умовах, коли головне протистояння розгорнулося між двома іншими партіями.«Загалом результат є продовженням тенденції, яка вже була помітна у Саксонії-Ангальті, але це не просто чергова реакція другого порядку проти федерального уряду. Соціал-демократична партія Німеччини також входить до складу цього уряду, однак у Мекленбурзі-Передній Померанії виступила значно краще. Мануела Швезіг скористалася перевагами чинної посади та неодноразово дистанціювалася від Берліна. Вирішальне значення також мала специфічна конкуренція між Соціал-демократичною партією та “Альтернативою для Німеччини”. Вибори перетворилися на боротьбу за те, яка з цих двох партій стане найсильнішою політичною силою, і ХДС опинився затиснутим між ними. Тому місцева організація, сила кандидатів і політичний контекст на рівні федеральної землі явно мали значення», — зазначає Тижню політолог, керівник Центру даних і методології Кластера передового досвіду «Оскарження ліберального сценарію» у Вільному університеті Берліна та старший запрошений дослідник WZВ Хейко Гіблер.Він також додає, що Мерц не несе відповідальності за все, що відбувається на виборах у федеральній землі.«Однак його уряд та його політика не полегшили ситуацію для ХДС. Розрив між обіцяними змінами та помітними результатами, а також публічні конфлікти всередині коаліції сприяли слабкій стартовій позиції партії. Отже, федеральна політика була важливим фоновим чинником, але сама по собі не є достатнім поясненням», — підкреслює Хейко Гіблер.Як зазначає Тижню німецький політолог, професор Університету Віттен/Гердеке та експерт із виборів, прогнозування результатів і політичної поведінки Лукас Штьотцер, для партії, яка вважає себе «державотворчою» (stааtstrаgеnd), такий результат — це величезний шок.«Однак причин є кілька. Низька оцінка уряду Мерца на федеральному рівні, безумовно, має значення для слабких електоральних результатів ХДС на трьох виборах у федеральних землях. Але виборча кампанія ХДС у Мекленбурзі-Передній Померанії також не запропонувала чіткого бачення того, як партія могла би досягти кращого результату. Нарешті, динаміка кампанії у Мекленбурзі-Передній Померанії була зосереджена на боротьбі за перше місце між Соціал-демократичною партією та “Альтернативою для Німеччини”, причому перша з них прагнула не допустити перемоги другої. Схоже, це призвело до певного стратегічного голосування серед виборців ХДС, які хотіли не допустити перемоги “АдН”», — наголошує він.Директор Інституту дослідження демократії Університету Геттінгена, професор дослідження демократії, який спеціалізується на політичних партіях і політичній культурі, Сімон Францманн каже Тижню, що йшлося про поєднання місцевої слабкості, невдоволення федеральним урядом і структурної слабкості ХДС за межами регіонів із сильною католицькою присутністю.«Насамперед треба згадати низькі показники компетентності ХДС у Мекленбурзі-Передній Померанії. Навіть коли йдеться про економічну політику, виборці цієї федеральної землі мало довіряють партії. У питаннях імміграції та внутрішньої безпеки ХДС вже поступився “АдН”. Водночас в інших федеральних землях її компетентність в економічній сфері залишається сильною. Без компетентності в економічних питаннях ХДС втрачає свою унікальну перевагу. Саме це тепер обернулося проти неї у нинішньому місцевому протистоянні між Соціал-демократичною партією та “Альтернативою для Німеччини”», — підкреслює він.Сімон Францманн також уточнює, що до цього додається дуже низька оцінка федеральної політики.«І, нарешті, існує структурна слабкість, спільна майже для всіх основних правоцентристських партій у Західній Європі. За межами переважно католицьких регіонів ХДС протягом десятиліть намагалася зацікавити молодь. Тепер це також стає очевидним у сукупності результатів виборів», — додає він.

Чи залишиться Мерц канцлером?

Ще раніше, у серпні, у Німеччині дедалі активніше почали обговорювати можливість зміни канцлера на тлі падіння популярності Мерца, зростання підтримки «Альтернативи для Німеччини» та хвилі внутрішньопартійних проблем у ХДС/ХСС. Результати виборів лише актуалізували це питання. Однак між політичним ослабленням канцлера і реальною процедурою його заміни є суттєва різниця.«Наразі немає чіткого розуміння того, хто хоче, має або міг би замінити Мерца. Тож, думаю, він залишиться на посаді, щоб довести до кінця нинішні реформи. Однак це буде непростим завданням, оскільки частина представників як ХДС, так і Соціал-демократичної партії Німеччини закликає скоригувати реформи у відповідь на слабкі результати виборів», — зазначає Тижню Лукас Штьотцер.Хейко Гіблер також додає, що сам по собі нинішній результат та попередні поразки на виборах у федеральних землях навряд чи призведуть до негайної спроби замінити Мерца. Вирішальним, за його словами, буде не сама кількість невдалих виборів, а поява переконливої альтернативи.«Заміна канцлера вимагала би не лише більшості всередині ХДС, а й наступника, прийнятного для парламентської фракції ХДС/ХСС і, зрештою, для Соціал-демократичної партії Німеччини, оскільки його можна замінити лише шляхом конструктивного вотуму недовіри. Очевидно, що наразі жодна з партій урядової коаліції не зацікавлена у проведенні дострокових виборів. Тому політичні позиції Мерца ослаблені, але інституційно та стратегічно він захищений. Його становище стало би справді хитким, якби партія дійшла висновку, що саме його лідерство стало перешкодою для відновлення її електоральних позицій, і якби реалістичний наступник міг заручитися більшістю. Наразі перша умова стає дедалі більш імовірною, а друга поки що не є встановленим фактом», — каже він.Тим часом, Сімон Францманн звертає увагу на парадокс: потенційні наступники можуть бачити та усвідомлюють проблеми нинішнього канцлера, але це не означає, що вони готові взяти на себе відповідальність за уряд у складній ситуації.«Це звучить дещо парадоксально, але я підозрюю, що Мерца замінять лише тоді, коли стане зрозуміло, що ХДС вже досягла найнижчої точки своєї популярності і незабаром ситуація знову почне покращуватися. Можна уявити, наприклад, що дуже хороший результат ХДС на земельних виборах у Північному Рейні-Вестфалії для тамтешнього прем’єр-міністра від ХДС Вюста можна було б інтерпретувати як голос на підтримку заміни Мерца на Вюста. Інша можливість полягає у тому, що Мерц, якого вже зараз дуже критично сприймають, зробить нові необачні публічні заяви. У такому разі його можуть замінити ще раніше. Це було би радше панічною реакцією, подібною до ситуації, коли футбольний клуб звинувачує тренера у серії поразок», — зазначає він Тижню.Ще один фактор, здатний змінити цю логіку, — зовнішньополітична ситуація.Політолог, професор політичної поведінки та представництва Університету імені Йоганна Гутенберга в Майнці, який спеціалізується на виборчій поведінці та дослідженні політичних партій, Константін Вуртманн зауважує, що стабільність позицій канцлера залежатиме не лише від внутрішньонімецької політики, а й від того, як глобальна ситуація.«Якщо ситуація в Україні й надалі загострюватиметься, оскільки Росія ще більше посилить ескалацію або атакує державу-члена НАТО, це, безумовно, стабілізує позиції Мерца. У такій ситуації ніхто не хоче зміни канцлера», — додає він Тижню.

Паралелі з Меркель: чи може Мерц залишитися канцлером без керівництва ХДС?

Окреме питання — чи обов’язково зміна лідера ХДС означала би зміну канцлера. Формально це не так: посади голови партії та федерального канцлера є різними. Тому теоретично ХДС могла би обрати нового партійного лідера, тоді як Мерц продовжив би очолювати федеральний уряд. Саме на такий варіант вказує досвід 2018 року, коли Ангела Меркель залишила посаду голови ХДС, але продовжила залишатися федеральною канцлеркою.На думку Хейка Гіблера, такий сценарій є конституційно та політично можливим. За його словами, це могло би знову стати компромісом: партія могла би обрати нового лідера, уникаючи водночас значно більш дестабілізуючого кроку — зміни уряду посеред законодавчого терміну.«Однак для Мерца такий сценарій був би ще складнішим, ніж для Меркель. Вона все ще мала значний авторитет як канцлерка, а зміну керівництва партії можна було представити як контрольоване оновлення. Авторитет Мерца вже безпосередніше пов’язаний з електоральними результатами партії та його заявкою на представлення фундаментальних політичних змін. Знову ж таки, для цього також знадобився б альтернативний кандидат», — додає він.Сімон Францманн також вважає такий сценарій можливим, але звертає увагу на відмінності між нинішньою ситуацією та досвідом Меркель.«На мою думку, це не відповідало б стилю чи саморозумінню Мерца, а також тривалішому саморозумінню та традиції ХДС. Хоча Меркель більше не була лідеркою партії, близька до неї соратниця Крамп-Карренбауер очолювала партію з грудня 2018 року. Таким чином, це не була настільки драматична зміна керівництва партії, як могло би здатися на перший погляд. Наразі я не бачу нікого, хто міг би виконувати для Мерца ту роль, яку Крамп-Карренбауер виконувала для Меркель і яку вона могла би виконувати для Мерца. Це був би один із варіантів підготовки цілеспрямованої стратегії, за якої Мерц не балотувався би на виборах 2029 року. Я також не радив би ХДС робити це зараз. Катастрофічні результати виборів для федерального уряду в середині законодавчого терміну не є чимось незвичайним, і ХДС вже стикалася з таким за часів Гельмута Коля, хоча, звісно, не настільки драматично, як зараз», — каже він Тижню.