Search trend "13 січня свято"

29 січня вшановують святого Лаврентія. Лаврентій Печерський був православним святим і подвижником, який жив у 13 столітті. Він служив чернечим затвірником у Києво-Печерському монастирі і віддав своє життя молитві, посту і самітності. Також в цей день відзначають перенесення мощей Ігнатія Богоносця. Перенесення мощей Ігнатія Богоносця - це християнське свято присвячене перенесенню чесних мощей святого Ігнатія Богоносця, єпископа Антіохії і мученика, з Рима до Антіохії. Святий Ігнатій Богоносець був учнем апостола Івана Богослова і служив єпископом Антіохії протягом 40 років. За правління імператора Траяна він був заарештований і відправлений до Рима, де його кинули на розтерзання звірам у Колізеї. Під час своєї подорожі він написав сім листів до різних церков, які є важливими джерелами ранньохристиянської теології. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пасха, Паска чи Великдень: як правильно називати одне з найголовніших свят Після його мученицької смерті 107 року, вірні позбирали його кості і поховали їх у Римі. Згодом їх перенесли до Антіохії, де їх поховали у храмі на дафнійському передмісті. 450 року святі мощі перенесли до нової церкви, збудованої на місці зруйнованої поганської богині Фортуни. Мощі святого Ігнатія прославилися численними чудами. У середині VІІ століття їх знову перенесли до Рима в церкву святого Папи Климента. Прикмети З труби піднімається сильний дим - весна прийде рано. Холодна погода - в серпні буде спекотно. Вітряно - літо буде негожим та дощовим. Що не можна робити Подружжю заборонено сваритися між собою. Здавна існувало повір'я, якщо чоловік і жінка ляжуть спати в сварці, то конфлікт затягнеться на довгі роки. Також не можна залишати дитячі прохання без уваги. Вважається, що святий Лаврентій вступиться за чисту душу. Що можна робити Для захисту від нечисті цього дня обов'язково варили кашу, яку їли всією сім'єю. Також біля будинків вивішували висушений чортополох. Вірили, що ця рослина допоможе захистити оселю від відьом. В останній місяць зими буде кілька важливих церковних свят. В лютому українці відзначають Стрітення Господнє, яке належить до числа найбільших дванадесятих церковних свят. Також вшановують перше і друге віднайдення голови Івана Хрестителя.

Всесвітній день митниці, який святкують щорічно 26 січня, визначається як день вшанування митної служби та їх діяльності в усьому світі. Це свято наголошує важливість роботи митників у забезпеченні безпеки, контролю за переміщенням товарів, збереженні фінансових інтересів держави через здійснення ефективного митного нагляду. Солідарність митних служб в глобальних масштабах, грає важливу роль у забезпеченні безпеки та ефективного контролю за переміщенням товарів. Це також сприяє розвитку економічних та культурних зв'язків між країнами. Всесвітній день митниці покликаний відзначати внесок митників у підтримці фінансової стабільності та міжнародної безпеки.Всесвітній день митниці: історія Сучасна Всесвітня митна організація (ВМО) та історія міжнародного митного співробітництва, бере свій початок з 12 вересня 1947 року. Ініційована 13 урядами західноєвропейських держав, що входили до Комітету європейського економічного співробітництва, ВМО швидко розвинула свою діяльність зі штаб-квартирою в Брюсселі. Робоча група, створена цього дня, вивчала можливість створення європейських митних союзів, внаслідок цього в 1950 році підписано важливі конвенції, зокрема, Конвенцію про створення Ради митного співробітництва, яка набула чинності вже у 1952 році. Пізніше Раду митного співробітництва перейменували на Всесвітню митну організацію.У 1983 році, після тридцяти років активної діяльності Ради митного співробітництва, визнаної за заслуги у розвитку добросусідських та економічних відносин, було встановлено щорічне свято – Міжнародний день митника. Ця подія свідчить про важливий внесок митних служб у підтримку світового торговельного порядку та міжнародної співпраці.Сьогодні організація об'єднує більше 180 митних служб з різних країн. Україна є повноправним членом ВМО з 1992 року, активно співпрацюючи з іншими країнами у вирішенні митних питань, забезпеченні ефективного контролю та підтримці стабільності у глобальній торгівлі.Фото: rосb-еurоре.оrgДень працівника контрольно-ревізійної служби УкраїниКрім того, саме 26 січня в Україні відзначають День працівника контрольно-ревізійної служби України. Це свято спеціалістів, які відіграють ключову роль у забезпеченні державного контролю. Ця служба входить в систему органів державної виконавчої влади і відповідає за ефективний контроль над витратами та управлінням ресурсами в державних установах, підприємствах та організаціях.Дата 26 січня обрана не випадково, адже саме у цей день 1993 року був підписаний Президентом Леонідом Кравчуком Закон № 2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Так, у 2000 році завдяки указу Президента Головне контрольно-ревізійне управління України набуло статусу центрального органу виконавчої влади. Згодом, у 2010 році, управління було реорганізовано у Держфінінспекцію. А у 2015 році відбулась ще одна реорганізація, тому замість Державної фінансової інспекції, створили Державну аудиторську службу, яка працює донині.Незважаючи на численні реорганізації, їхні основні функції залишалися завжди незмінними в контексті забезпечення фінансової безпеки держави. Ці служби грають ключову роль у здійсненні державного контролю за витратами та управлінням фінансовими ресурсами на різних рівнях влади. Такі заходи спрямовані на забезпечення ефективного використання бюджетних коштів та запобігання можливим фінансовим порушенням.Служба здійснює контроль за різними формами власності, діяльністю підприємств, установ та організацій. Завдяки цьому контролю вона виявляє можливі недоліки і порушення, розробляє рекомендації щодо їх усунення та надає пропозиції для попередження подібних ситуацій у майбутньому. Робота контрольно-ревізійної служби важлива для забезпечення ефективності та прозорості управління фінансовими ресурсами та активами. Вітаємо всіх, хто безпосередньо чи опосередковано працює в цій сфері! Ваш внесок у забезпеченні фінансової безпеки та ефективного управління є вельми важливим.Фото: Еспресо ТV

Святкування Старого Нового року з'явилося через розбіжності між юліанським та новоюліанським календарями. До переходу на новий церковний календар святкували його в ніч проти 14 січня на день святого Василя. Розповімо, чи святкують Старий Новий рік сьогодні. Багато українців все ще святкує зимові свята за старим календарем, хоча ПЦУ та УГКЦ давно перейшли на новоюліанський календар. "Старий Новий рік не є релігійним святом, а скоріше світським. Воно жодним чином не пов'язано з вшануванням святої Меланії 13 січня чи святого Василя 14 січня, святкування яких перенесли на 31 грудня і 1 січня відповідно після введення ПЦУ нового церковного календаря. А традиція святкування Старого Нового року виникла тоді, коли за радянських часів з'явилася розбіжність між церковним і світським календарями", - пояснює в інтерв'ю "Українській правді. Життя" протоієрей Андрій Дудченко. Старий Новий рік виник через те, що церковний і світський календарі розійшлися: церква залишалася на старому стилі, а суспільство ще з радянських часів перейшло на новий. Коли минулого року в Україні Православна та Греко-католицька церкви почали користуватися новоюліанським календарем, це свято фактично зникло", - пояснив Андрій Дудченко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрітення Господнє-2025: коли святкуємо одне з найголовніших церковних свят "Новий рік - це не релігійне свято, але церква сприймає його як етап у нашому житті, який ми починаємо. Ми дякуємо за рік минулий і молимося за рік майбутній. Однак святкування початку року 1 січня є просто умовністю", - стверджує Андрій Дудченко. Що говорить церква про ворожіння Іноді на Старий Новий рік українці звертаються до ворожінь, сподіваючись дізнатися, яким буде наступний рік. Андрій Дудченко попереджає, що такі практики суперечать вченню Біблії. "Біблія засуджує ворожіння, окультизм і магію, бо ці практики не відповідають вірі в єдиного Бога та принципу свободи людини. Господь не визначає наше майбутнє наперед, воно залишається невизначеним. Люди самі формують своє майбутнє. Звісно, на нього впливають різні чинники, в тому числі зовнішні обставини та моральні вибори кожної людини", пояснює священник. Він також додає, що Бог не передбачає майбутнє. Жоден спосіб не дозволяє дізнатися наперед, як люди будуть вибирати, адже їх вільний вибір впливає на події, що відбудуться. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.

На півночі Індії у понеділок, 13 січня, розпочалося найбільше у світі релігійне зібрання, на якому очікують рекордну кількість у понад 400 млн людей.

13 січня віряни вшановують пам'ять святих мучеників Єрмила і Стратоніка. Вони загинули через відданість Ісусу Христу. Повний текст новини

Сьогодні, 13 січня, День суспільного радіомовлення. Віряни вшановують пам'ять святих мучеників Єрмила і Стратоніка. До Нового року залишилося 352 дні.

Дата 13 січня багата давніми народними традиціями і прикметами.

Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

13 січня просочене релігійними та народними традиціями, а також міжнародними святами

У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік — унікальне свято, що виникло після зміни літочислення.

13 січня українці святкують Старий Новий рік. У цей день важливо подарувати гарні емоції рідним і друзям, які відзначають це свято. Повний текст новини

Дізнайтесь, чому сьогодні не можна чіпати сплячу кішку

У ніч з 13 на 14 січня відзначають Старий Новий рік. Це свято виникло внаслідок розбіжностей між юліанським і григоріанським календарями. Повний текст новини

Яке церковне свято відзначають віряни 13 січня за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

У ніч з 13 на 14 січня в деяких країнах світу відзначають Старий Новий рік. Втім, в Україні це свято зустрічають все рідше. Повний текст новини

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.