Search trend "14 квітня свято"

Великдень є найсвітлішим та радісним святом року. До цього дня господині не лише наводять лад в будинку, а й прикрашають його тематичним декором. Варіантів великодніх прикрас безліч. Їх можна зробити власноруч з підручних матеріалів, які знайдуться вдома. При цьому не потрібно витрачати великі гроші. Звісно, можна купити готовий декор. Але виготовлення самотужки всіляких віночків, фігурок чи статуеток внесе особливу атмосферу у ваш дім. Залучіть до цього дітей. Адже Великдень - це сімейне свято. Gаzеtа.uа підготувала фотодобірку декору, який легко повторити власноруч. Спробуйте, у вас все вдасться. Великодні віночки і декоративні гілки з штучними або живими квітами прекрасно доповнять святковий інтер'єр. Дуже незвично і мило виглядатимуть маленькі квіточки в яєчній шкаралупі. Таке оформлення прекрасно підійде для святкового столу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пофарбувати великодні яйця і не забруднити руки: запам'ятайте цей лайфхак Скатертина, серветки і красивий посуд - це тільки частина декору великоднього столу. Обов'язково декорують стіл живими квітами, підсвічниками, фігурками і композиціями з яєць. Страсний тиждень - це останні дні перед святкуванням Великодня. Цього року він триває з 14 по 19 квітня. Є багато важливих традицій, яких необхідно дотримуватися. Gаzеtа.uа розповість, що важливо зробити у Страсний тиждень.

14 квітня віряни вшановують пам'ять святого сповідника Мартина, Папи Римського. Він віддано служив християнству та мав гарну репутацію серед народу. Повний текст новини

14 квітня вшановують преподобного Мартіна, сповідника, папи Римського. Мартін жив у І столітті, в Італії. Він був добре освічений і вступив до кліру Римської церкви. У 649 році його обрали сьомим папою Римським. Папа Мартін вів активну боротьбу проти єретиків, за що і потрапив у немилість імператора Констанса. Мартіна вирішили прибрати і відправили до нього найманого вбивцю. Але сталося несподіване: щойно найманець наблизився до папи, як тут же осліп. Але імператор цього так не залишив і домігся, щоб Папу Римського відправили на заслання на безлюдний острів в Егейському морі. Преподобного хотіли стратити, але потім пом'якшили покарання і відправили в Херсонес Таврійський (Крим, Україна). Там святитель Мартін захворів і незабаром помер, а його мощі перенесли в Рим. 14 квітня починається Страсний тиждень, останній тиждень Великого посту. Перший його день називається Великий понеділок. У храмах цього дня згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого продали в рабство його ж брати, а також здійснюють Чин мироваріння - виготовляють ароматичну олію (миро) для помазання після хрещення. Прикмети якщо день теплий - чекай похолодання і гарний урожай влітку; хмари тануть - настане ясна і суха погода; дощ цього дня - до поганого врожаю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страстний тиждень: які продукти і в які дні дозволені протягом тижня перед Великоднем Що не можна робити У церковне свято 14 квітня не можна лаятися, сваритися, відмовляти в допомозі, ображати тварин і особливо птахів. Триває Великий піст, а Страсний тиждень - найсуворіший, тому тим, хто поститься, не можна порушувати правила посту. У Великий понеділок слід дотримуватися сухоїдіння. Що сьогодні не можна робити Не можна обманювати, лестити і давати неправдиві обіцянки - інакше можна накликати біду. Також не радять займатися важкою фізичною працею (повсякденними справами можна) і святкувати весілля та дні народження. Що можна робити Сьогодні звертаються з молитвами до святого Мартіна, як до заступника за нас перед Богом - просять у нього захист від голоду, розорення і допомоги позбутися поганих звичок. У Великий понеділок традиційно починають підготовку до світлого свята Великодня: роблять прибирання в домі, миють вікна, перуть речі. За народними прикметами на Мартіна Лисогона всіляко оберігають птахів: вважається, що якщо цього дня погодувати хоча б одного птаха, то весь наступний рік не буде проблем із грошима, а в справах чекає везіння. Ще одна прикмета Великого понеділка - потрібно покласти срібну прикрасу у воду, а потім умитися нею, тоді можна надовго зберегти свіжість обличчя. З 14 по 19 квітня триватиме Страстний тиждень. Це особливий період перед Великоднем. Ці дні потрібно провести у молитві, духовному очищенні та спогадах про останні дні життя Ісуса Христа. дуже бажано робити добрі справи, бути стриманим та спокійним. Протягом Страсного тижня забороняється вживати м'ясо, молочні продукти, а також розважатися та святкувати. Це час для духовного очищення.

Продовжується піст до Великодня

14 квітня розпочинається Страсний тиждень

Сьогодні не варто сперечатися

Яке церковне свято відзначають віряни 14 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

13 квітня згадують священномученика Артемона Лаодикійського. Артемон жив у ІІІ столітті в області Лаодикія (Мала Азія). Його батьки були християнами, і сам Артемон ще з дитинства служив у храмі, а коли виріс, то став священиком. Уже коли він був у похилому віці, то імператор Діоклетіан почав гоніння на християн. Артемон і святитель Сисиній не злякалися, а стали гаряче переконувати паству залишатися твердими у вірі. До їхнього храму відправили воєначальника Патрикія, але той дорогою впав без сил. Патрикій закликав святителя Сисинія і, заявивши, що увірував у Христа, попросив про допомогу. Святитель помолився, і хвороба пішла, але виявилося, що Патрикій злукавив - він знову вирушив до храму і там схопив Артемона. Старця відправили в капище, щоб принести жертву, там же було повним повно отруйних змій. Після молитви святого вони всі загинули, а жерці, які побачили це, увірували в Христа. Старець Артемон здійснив ще чимало чудес, але 303 року був страчений.13 квітня за старим і новим календарем - двунадесяте свято (тобто, одне з дванадцяти найважливіших у церкві) Вхід Господній у Єрусалим. Цього дня згадують, як Спаситель прийшов у місто Єрусалим, і місцеві жителі зустріли його як царя. Вони думали, що Христос звільнить їх від римського рабства, але навіть не сподівалися, що Ісус дарує їм інше спасіння - не земне, а небесне. Прикмети У народі 13 квітня - свято Вербна неділя і Фомаїда Медуниця, на честь святої мучениці Фомаїди, пам'ять якої також відзначають сьогодні. За прикметами дня судять про врожай і погоду: дуб уже розпустився - літо буде спекотним; зозуля голосно співає - встановиться тепла погода; зоряна ніч цього дня - рік буде врожайним. Що не можна робити Церква не схвалює лайку, сварки, злість, жадібність, заздрість, лінь. Не можна відмовляти в допомозі та милостині. Заборони на роботу в цей день у церкві немає, але за можливості варто відкласти всі клопоти, а день присвятити духовному очищенню. Не варто вирушати в далеку дорогу і робити великі покупки. Що треба робити Сьогодні звертаються до священномученика Артемона - просять захистити від зла, відомого і невідомого, зміцнити віру, дати сил і стійкості перед випробуваннями, а також вилікувати від хвороб близьких і дітей. У Вербну неділю за можливості потрібно піти до храму, освятити гілочки верби, які символізують перемогу життя над смертю. Якщо піти до храму можливості немає, то можна помолитися і вдома. Освячені гілочки верби зберігають удома протягом року, ними прикрашають іконостас або ставлять перед іконами. Триває Великий піст: тим, хто поститься, цього дня є невелике послаблення - можна їсти гарячі страви з маслом, а також рибу. З 14 по 19 квітня триває Страстний тиждень. Це особливий період перед Великоднем. Ці дні потрібно провести у молитві, духовному очищенні та спогадах про останні дні життя Ісуса Христа. Дуже бажано робити добрі справи, бути стриманим та спокійним. Важливо брати участь у богослужіннях, особливо на Страсну п'ятницю та Великодню суботу

У 2025 році всі християни будуть відзначати Великдень 20 квітня. До цієї дати необхідно провести ретельну підготовку, яка стосується не лише господарських обов'язків. Адже період важливий для духовного очищення, морального оновлення та зміцнення віри.Духовне очищенняХоча деякі люди вважають, що головна підготовка до Великодня розпочинається з випікання паски чи прибирання оселі, проте насправді це лише частина. Адже Великдень – це насамперед свято Воскресіння Христового, тому підготовка до нього не обмежується господарськими справами. Розпочинається цей важливий духовний період із Великого посту. Йдеться не лише про відмову споживання м'яса та продуктів тваринного походження, а також про обмеження у веселощах та пишних святкуваннях. Важливо приділити більше часу роздумам над своїми вчинками, молитися, робити добрі справи та допомагати ближнім.Крім того, у передвеликодній період проходять важливі свята церковного календаря. Зокрема, Лазарева субота, яка у 2025 році припадає на 12 квітня, а також Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя), що пройде 13 квітня. Відвідування богослужінь у цей період допоможуть налаштуватися на світле святкування та більше заглибитись у сенс Воскресіння Христового. Літургії, особливо Страсного тижня, нагадують про жертовність, любов та надію, які є головними у святкуванні Великодня.Молитва перед іконами у храмі, Фото: FrееріСтрасний тиждень у 2025 роціСтрасний тиждень – це завершальний етап перед Великоднем, який є часом глибокої скорботи для християн. У ці дні віряни згадують останні події земного життя Спасителя, його страждання, розп’яття та жертву заради людства. У різних традиціях цей період також називають Великим, Білим або Чистим тижнем, підкреслюючи його особливу духовну значущість.Страсний тиждень розпочнеться 14 квітня, а вже 20 квітня всі віряни будуть святкувати Воскресіння Христове. Кожен день цього тижня має своє особливе значення та наповнений давніми традиціями. Великий понеділокЦей день "відкриває" останній тиждень перед Великоднем. Віряни під час богослужінь згадують два важливі євангельські сюжети: прокляття безплідної смоковниці та історію Йосипа Прекрасного, якого рідні брати продали в рабство. Його доля сприймається як прообраз Христа, який був зраджений і відданий на страждання.Великий вівторок У цей день церква нагадує про Христову притчу про десять дів, а під час ранкових та вечірніх богослужінь згадуються уривки з Євангеліє.Притча про десять дів, Фото: kаthеrіnеsаndеrsісоns.соmВелика середа Цей день особливо сумний, адже віряни згадують два зовсім протилежні вчинки: зраду Іуди та жінки, яка розкаявшись, помазала ноги Ісуса дорогоцінним миром. Також прийнято читати молитви з поклонами і варто подумати про свої гріхи, покаятись.  Чистий четвер Цей день має особливе значення та наповнений багатьма традиціями і віруваннями. Саме цього дня відбулася Тайна вечеря, на якій Христос встановив таїнство Євхаристії – причастя Тіла і Крові Господніх. Для християн це нагадування про смирення, любов та служіння ближнім, адже Ісус також омив ноги своїм учням, показавши приклад покори.Цього дня важливо очиститися не лише духовно, але й фізично. Тому ще до світанку заведено було скупатися чи хоча б вмитися, вважаючи, що вода в цей день має особливу силу. В оселях проводять генеральне прибирання, щоб зустріти Великдень у чистоті та порядку.Крім того, саме в четвер важливо приготувати традиційний великодній хліб – паску. На її підготовку та прикрашання зазвичай відводять багато часу. А раніше під час випікання господині навіть забороняли голосно розмовляти або гупати дверима. Готують паску завжди з чистою душею та гарними думками, щоб вона принесла благословення, радість і теплоту в дім, а також стала справжнім оберегом для родини. Цього дня також прийнято робити крашанки та писанки. "До моменту випікання пасок треба ретельно готуватися, щоби бути сповненому Господньої благодаті. Рекомендую перед цим узяти у свого духівника благословення, посповідатися, додати в тісто краплю святої води", - пояснив єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност у матеріалі "Молодий буковинець".Страсна п'ятниця Страсну п'ятницю вважають днем найглибшої скорботи. У храмах вшановують Плащаницю та згадують останній день земного життя Ісуса Христа. Віряни дотримуються суворого посту, адже дозволено лише пити воду та їсти хліб. Всі люди мають проводити день у глибокій молитві та роздумах, а всі розваги й святкування - під забороною.Велика субота Страсна або Тиха субота – це час всепрощення й доброти. Тиша, яка панує навколо, є підготовкою до величного свята — Воскресіння Христового. Літургія в цей день, що поєднується з вечірнею, символізує переходи від темряви до світла, від скорботи до радості, яка незабаром наповнить серця вірних.Крім того, люди, які не встигли приготувати крашанки та паску у четвер, можуть це зробити в суботу. Фактично, це остання можливість підготувати все до свята, адже у неділю на Воскресіння Христове вже не можна виконувати будь-які господарські справи. 

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Святкування Старого Нового року з'явилося через розбіжності між юліанським та новоюліанським календарями. До переходу на новий церковний календар святкували його в ніч проти 14 січня на день святого Василя. Розповімо, чи святкують Старий Новий рік сьогодні. Багато українців все ще святкує зимові свята за старим календарем, хоча ПЦУ та УГКЦ давно перейшли на новоюліанський календар. "Старий Новий рік не є релігійним святом, а скоріше світським. Воно жодним чином не пов'язано з вшануванням святої Меланії 13 січня чи святого Василя 14 січня, святкування яких перенесли на 31 грудня і 1 січня відповідно після введення ПЦУ нового церковного календаря. А традиція святкування Старого Нового року виникла тоді, коли за радянських часів з'явилася розбіжність між церковним і світським календарями", - пояснює в інтерв'ю "Українській правді. Життя" протоієрей Андрій Дудченко. Старий Новий рік виник через те, що церковний і світський календарі розійшлися: церква залишалася на старому стилі, а суспільство ще з радянських часів перейшло на новий. Коли минулого року в Україні Православна та Греко-католицька церкви почали користуватися новоюліанським календарем, це свято фактично зникло", - пояснив Андрій Дудченко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрітення Господнє-2025: коли святкуємо одне з найголовніших церковних свят "Новий рік - це не релігійне свято, але церква сприймає його як етап у нашому житті, який ми починаємо. Ми дякуємо за рік минулий і молимося за рік майбутній. Однак святкування початку року 1 січня є просто умовністю", - стверджує Андрій Дудченко. Що говорить церква про ворожіння Іноді на Старий Новий рік українці звертаються до ворожінь, сподіваючись дізнатися, яким буде наступний рік. Андрій Дудченко попереджає, що такі практики суперечать вченню Біблії. "Біблія засуджує ворожіння, окультизм і магію, бо ці практики не відповідають вірі в єдиного Бога та принципу свободи людини. Господь не визначає наше майбутнє наперед, воно залишається невизначеним. Люди самі формують своє майбутнє. Звісно, на нього впливають різні чинники, в тому числі зовнішні обставини та моральні вибори кожної людини", пояснює священник. Він також додає, що Бог не передбачає майбутнє. Жоден спосіб не дозволяє дізнатися наперед, як люди будуть вибирати, адже їх вільний вибір впливає на події, що відбудуться. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.