Search trend "14 квітня свято"

Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.

27 червня вшановують преподобного Самсона странноприємця. Самсон народився у знатній і багатій родині в Римі. Від юних років він відзначався великою побожністю та любов'ю до навчання. Його батьки подбали про його гарну освіту, навчаючи його різним наукам, зокрема медицині, яка пізніше стане важливою частиною його служіння. Бажаючи присвятити своє життя служінню Богу, Самсон залишив світське життя і став монахом. Він вирушив до Константинополя, де вступив до монастиря. Там він прославився своєю побожністю, смиренням і безкорисливою допомогою людям. Одним із найвідоміших аспектів життя Самсона було його служіння хворим і бідним. Він відкрив у Константинополі лікарню, де безкоштовно лікував усіх, хто потребував допомоги. Самсон не тільки лікував фізичні недуги, але й допомагав духовно, проповідуючи слово Боже. Легенди свідчать, що він зцілював хворих одним дотиком руки або молитвою. Одного разу, за переказами, він зцілив імператора Юстиніана, який після цього дуже цінував Самсона і підтримував його діяльність. Преподобний Самсон помер мирно в глибокій старості. Його святість була визнана ще за життя, а після смерті він був канонізований. Його спадщина живе і сьогодні у вигляді лікарень і притулків, які продовжують традицію допомоги ближнім. 27 червня також згадують блаженного священномученика єпископа Миколая Чарнецького. Миколай Чарнецький народився 14 грудня 1884 року в селі Семаківці на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область). Від дитинства він виявляв велике бажання служити Богові і після закінчення початкової школи вступив до Духовної семінарії в Римі. Після завершення навчання Миколай Чарнецький був рукоположений на священика 1909 року. Після цього він повернувся до України, де активно займався місіонерською діяльністю, проповідуючи і навчаючи в різних регіонах. Він також служив як професор у Львівській духовній семінарії, передаючи свої знання майбутнім священикам. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вранці, в обід та в який день тижня: коли відвідувати могили померлих і чому 1931 року він був призначений єпископом і апостольським візитатором для греко-католиків у Волинській області, Поліссі та Підляшші. Його місіонерська діяльність в цих регіонах була дуже важливою, оскільки він намагався відновити католицьке життя серед вірян, які опинилися під впливом радянської влади. 1945 року, після приходу радянських військ, єпископ Чарнецький був заарештований і звинувачений у співпраці з "ворогами народу". Його засудили до тривалого ув'язнення. Протягом наступних років він пережив численні тортури і переслідування, але залишався вірним своїй вірі та служінню. Через тяжкі умови в тюрмі і таборах його здоров'я значно погіршилося. Миколай Чарнецький помер 2 квітня 1959 року, перебуваючи під домашнім арештом у Львові. Його життя і мученицька смерть стали символом стійкості у вірі та відданості своїм релігійним переконанням. Прикмети Бджоли зляться - до посухи. Якщо дощить - така погода буде до бабиного літа. Світить сонце - ще сім тижнів буде така погода. Що не можна робити Дуже важливо було вранці окропити освяченою водою коней, якщо цього не зробити і вивести тварин на луг, вони точно захворіють. Дітей не залишали цієї ночі вдома на самоті, вірили, що прийде нечиста сила, яка залякає малюків. Щоб не жити в бідності, намагалися не просити гроші цього дня. Також не лежали на сіні, щоб не мати проблем зі здоров'ям і залишатися красивими. Для збереження багатства не кликали на побачення до берези. 29 червня українці відзначають Петра і Павла. Це свято є одним із найважливіших у літньому церковному календарі. День Петра і Павла традиційно настає після завершення Петрового посту - періоду духовного очищення, який розпочинається через тиждень по Святій Трійці з 16 червня і завершується 28 червня. Цей день слід присвятити молитві, добрим справам і духовному очищенні.

18 квітня вшановують преподобного Іоана Солунського і святителя Косми, єпископа Халкідонського. Іоан народився наприкінці VІІІ століття. Юнаком він став учнем преподобного Григорія Декаполіта і прийняв від нього чернечий постриг у Солунському монастирі. Коли настали гоніння християн, ініційовані імператором Львом Вірменином, Іоан разом із Григорієм Декаполітом та Йосипом Піснярем вирушили до Константинополя. Там вони почали боротьбу з іконоборчою єрессю (ця єресь не визнавала ікон і спалювала святі образи, а тих, хто зберігав їх, кидали до в'язниць і страчували). Григорія, Йосипа та Іоана переслідували, але вони, незважаючи на це, кілька років проповідували шанування ікон. Григорій Декаполіт помер 820 року, незабаром за ним - і преподобний Іоан. Йосип Пісняр переніс їхні мощі в церкву святителя Миколи Чудотворця, яку сам же й побудував. Святитель Косма жив у ІХ столітті. У молодості він пішов у монастир і прийняв чернечий постриг. Згодом його висвятили в сан єпископа Халкідонського. Іконоборці продовжували переслідувати християн, і Косме довелося захищати віру від єретиків. Він не підкорився указу імператора Льва Вірменина і не прибрав із храмів святі ікони. За це Косму вигнали з кафедри і відправили на заслання. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страсна п'ятниця: що потрібно пам'ятати про найскорботніший день перед Великоднем Пізніше імператор повернув єпископа, сподіваючись, що той стане на його бік. На жаль, цього не сталося: святитель Косма разом зі своїм помічником, преподобним Авксентієм, продовжив відстоювати шанування ікон. Від постійних гонінь єпископ сильно ослаб і помер 816 року. Сьогодні - Велика п'ятниця Страсного тижня, відома також як Страсна п'ятниця. Вона вважається у християн найскорботнішим днем - у п'ятницю розіп'яли Христа. Цього дня на службі в храмах згадують страждання Спасителя, а з вівтаря виносять плащаницю - тканину із зображенням Христа, що лежить у гробі. Прикмети якщо сьогодні тепло - кінець місяця буде холодним; погода змінюється - до сухого літа; зозуля закувала - час сіяти льон; сильний дощ пішов - можна збиратися на риболовлю. Вважається, що це сприятливий день, щоб сіяти моркву і буряк. Що не можна робити Не можна починати сварки, скандалити, пліткувати і обмовляти, а також ображати будь-кого і відмовляти в допомозі. День слід провести якомога спокійніше, знайти час для молитви. Триває Великий піст. У Страсну п'ятницю віряни намагаються тримати суворий піст - нічого не їдять до виносу плащаниці в церкві. Не варто цього дня багато спати - можна проспати своє щастя. Також у народі вважається, що в Страсну п'ятницю краще не мати справи з городом і садом та копати землю, хоча день і вважається сприятливим. Що можна робити У православне свято сьогодні звертаються в молитвах до преподобного Іоанна, як до заступника за нас перед Богом - просять допомоги в боротьбі зі спокусами, захисту від наклепу, а також впоратися з різного роду залежностями (алкоголізмом, наркоманією). Святий Косма вважається покровителем городників - йому моляться про гарний урожай. З 14 по 19 квітня триватиме Страстний тиждень. Це особливий період перед Великоднем. Ці дні потрібно провести у молитві, духовному очищенні та спогадах про останні дні життя Ісуса Христа. дуже бажано робити добрі справи, бути стриманим та спокійним. Протягом Страсного тижня забороняється вживати м'ясо, молочні продукти, а також розважатися та святкувати. Це час для духовного очищення.

Великдень є найсвітлішим та радісним святом року. До цього дня господині не лише наводять лад в будинку, а й прикрашають його тематичним декором. Варіантів великодніх прикрас безліч. Їх можна зробити власноруч з підручних матеріалів, які знайдуться вдома. При цьому не потрібно витрачати великі гроші. Звісно, можна купити готовий декор. Але виготовлення самотужки всіляких віночків, фігурок чи статуеток внесе особливу атмосферу у ваш дім. Залучіть до цього дітей. Адже Великдень - це сімейне свято. Gаzеtа.uа підготувала фотодобірку декору, який легко повторити власноруч. Спробуйте, у вас все вдасться. Великодні віночки і декоративні гілки з штучними або живими квітами прекрасно доповнять святковий інтер'єр. Дуже незвично і мило виглядатимуть маленькі квіточки в яєчній шкаралупі. Таке оформлення прекрасно підійде для святкового столу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пофарбувати великодні яйця і не забруднити руки: запам'ятайте цей лайфхак Скатертина, серветки і красивий посуд - це тільки частина декору великоднього столу. Обов'язково декорують стіл живими квітами, підсвічниками, фігурками і композиціями з яєць. Страсний тиждень - це останні дні перед святкуванням Великодня. Цього року він триває з 14 по 19 квітня. Є багато важливих традицій, яких необхідно дотримуватися. Gаzеtа.uа розповість, що важливо зробити у Страсний тиждень.

14 квітня віряни вшановують пам'ять святого сповідника Мартина, Папи Римського. Він віддано служив християнству та мав гарну репутацію серед народу. Повний текст новини

14 квітня вшановують преподобного Мартіна, сповідника, папи Римського. Мартін жив у І столітті, в Італії. Він був добре освічений і вступив до кліру Римської церкви. У 649 році його обрали сьомим папою Римським. Папа Мартін вів активну боротьбу проти єретиків, за що і потрапив у немилість імператора Констанса. Мартіна вирішили прибрати і відправили до нього найманого вбивцю. Але сталося несподіване: щойно найманець наблизився до папи, як тут же осліп. Але імператор цього так не залишив і домігся, щоб Папу Римського відправили на заслання на безлюдний острів в Егейському морі. Преподобного хотіли стратити, але потім пом'якшили покарання і відправили в Херсонес Таврійський (Крим, Україна). Там святитель Мартін захворів і незабаром помер, а його мощі перенесли в Рим. 14 квітня починається Страсний тиждень, останній тиждень Великого посту. Перший його день називається Великий понеділок. У храмах цього дня згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого продали в рабство його ж брати, а також здійснюють Чин мироваріння - виготовляють ароматичну олію (миро) для помазання після хрещення. Прикмети якщо день теплий - чекай похолодання і гарний урожай влітку; хмари тануть - настане ясна і суха погода; дощ цього дня - до поганого врожаю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Страстний тиждень: які продукти і в які дні дозволені протягом тижня перед Великоднем Що не можна робити У церковне свято 14 квітня не можна лаятися, сваритися, відмовляти в допомозі, ображати тварин і особливо птахів. Триває Великий піст, а Страсний тиждень - найсуворіший, тому тим, хто поститься, не можна порушувати правила посту. У Великий понеділок слід дотримуватися сухоїдіння. Що сьогодні не можна робити Не можна обманювати, лестити і давати неправдиві обіцянки - інакше можна накликати біду. Також не радять займатися важкою фізичною працею (повсякденними справами можна) і святкувати весілля та дні народження. Що можна робити Сьогодні звертаються з молитвами до святого Мартіна, як до заступника за нас перед Богом - просять у нього захист від голоду, розорення і допомоги позбутися поганих звичок. У Великий понеділок традиційно починають підготовку до світлого свята Великодня: роблять прибирання в домі, миють вікна, перуть речі. За народними прикметами на Мартіна Лисогона всіляко оберігають птахів: вважається, що якщо цього дня погодувати хоча б одного птаха, то весь наступний рік не буде проблем із грошима, а в справах чекає везіння. Ще одна прикмета Великого понеділка - потрібно покласти срібну прикрасу у воду, а потім умитися нею, тоді можна надовго зберегти свіжість обличчя. З 14 по 19 квітня триватиме Страстний тиждень. Це особливий період перед Великоднем. Ці дні потрібно провести у молитві, духовному очищенні та спогадах про останні дні життя Ісуса Христа. дуже бажано робити добрі справи, бути стриманим та спокійним. Протягом Страсного тижня забороняється вживати м'ясо, молочні продукти, а також розважатися та святкувати. Це час для духовного очищення.

Продовжується піст до Великодня

14 квітня розпочинається Страсний тиждень

Сьогодні не варто сперечатися

Яке церковне свято відзначають віряни 14 квітня за старим і новим стилем, що не можна робити, у кого іменини.

13 квітня згадують священномученика Артемона Лаодикійського. Артемон жив у ІІІ столітті в області Лаодикія (Мала Азія). Його батьки були християнами, і сам Артемон ще з дитинства служив у храмі, а коли виріс, то став священиком. Уже коли він був у похилому віці, то імператор Діоклетіан почав гоніння на християн. Артемон і святитель Сисиній не злякалися, а стали гаряче переконувати паству залишатися твердими у вірі. До їхнього храму відправили воєначальника Патрикія, але той дорогою впав без сил. Патрикій закликав святителя Сисинія і, заявивши, що увірував у Христа, попросив про допомогу. Святитель помолився, і хвороба пішла, але виявилося, що Патрикій злукавив - він знову вирушив до храму і там схопив Артемона. Старця відправили в капище, щоб принести жертву, там же було повним повно отруйних змій. Після молитви святого вони всі загинули, а жерці, які побачили це, увірували в Христа. Старець Артемон здійснив ще чимало чудес, але 303 року був страчений.13 квітня за старим і новим календарем - двунадесяте свято (тобто, одне з дванадцяти найважливіших у церкві) Вхід Господній у Єрусалим. Цього дня згадують, як Спаситель прийшов у місто Єрусалим, і місцеві жителі зустріли його як царя. Вони думали, що Христос звільнить їх від римського рабства, але навіть не сподівалися, що Ісус дарує їм інше спасіння - не земне, а небесне. Прикмети У народі 13 квітня - свято Вербна неділя і Фомаїда Медуниця, на честь святої мучениці Фомаїди, пам'ять якої також відзначають сьогодні. За прикметами дня судять про врожай і погоду: дуб уже розпустився - літо буде спекотним; зозуля голосно співає - встановиться тепла погода; зоряна ніч цього дня - рік буде врожайним. Що не можна робити Церква не схвалює лайку, сварки, злість, жадібність, заздрість, лінь. Не можна відмовляти в допомозі та милостині. Заборони на роботу в цей день у церкві немає, але за можливості варто відкласти всі клопоти, а день присвятити духовному очищенню. Не варто вирушати в далеку дорогу і робити великі покупки. Що треба робити Сьогодні звертаються до священномученика Артемона - просять захистити від зла, відомого і невідомого, зміцнити віру, дати сил і стійкості перед випробуваннями, а також вилікувати від хвороб близьких і дітей. У Вербну неділю за можливості потрібно піти до храму, освятити гілочки верби, які символізують перемогу життя над смертю. Якщо піти до храму можливості немає, то можна помолитися і вдома. Освячені гілочки верби зберігають удома протягом року, ними прикрашають іконостас або ставлять перед іконами. Триває Великий піст: тим, хто поститься, цього дня є невелике послаблення - можна їсти гарячі страви з маслом, а також рибу. З 14 по 19 квітня триває Страстний тиждень. Це особливий період перед Великоднем. Ці дні потрібно провести у молитві, духовному очищенні та спогадах про останні дні життя Ісуса Христа. Дуже бажано робити добрі справи, бути стриманим та спокійним. Важливо брати участь у богослужіннях, особливо на Страсну п'ятницю та Великодню суботу

У 2025 році всі християни будуть відзначати Великдень 20 квітня. До цієї дати необхідно провести ретельну підготовку, яка стосується не лише господарських обов'язків. Адже період важливий для духовного очищення, морального оновлення та зміцнення віри.Духовне очищенняХоча деякі люди вважають, що головна підготовка до Великодня розпочинається з випікання паски чи прибирання оселі, проте насправді це лише частина. Адже Великдень – це насамперед свято Воскресіння Христового, тому підготовка до нього не обмежується господарськими справами. Розпочинається цей важливий духовний період із Великого посту. Йдеться не лише про відмову споживання м'яса та продуктів тваринного походження, а також про обмеження у веселощах та пишних святкуваннях. Важливо приділити більше часу роздумам над своїми вчинками, молитися, робити добрі справи та допомагати ближнім.Крім того, у передвеликодній період проходять важливі свята церковного календаря. Зокрема, Лазарева субота, яка у 2025 році припадає на 12 квітня, а також Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя), що пройде 13 квітня. Відвідування богослужінь у цей період допоможуть налаштуватися на світле святкування та більше заглибитись у сенс Воскресіння Христового. Літургії, особливо Страсного тижня, нагадують про жертовність, любов та надію, які є головними у святкуванні Великодня.Молитва перед іконами у храмі, Фото: FrееріСтрасний тиждень у 2025 роціСтрасний тиждень – це завершальний етап перед Великоднем, який є часом глибокої скорботи для християн. У ці дні віряни згадують останні події земного життя Спасителя, його страждання, розп’яття та жертву заради людства. У різних традиціях цей період також називають Великим, Білим або Чистим тижнем, підкреслюючи його особливу духовну значущість.Страсний тиждень розпочнеться 14 квітня, а вже 20 квітня всі віряни будуть святкувати Воскресіння Христове. Кожен день цього тижня має своє особливе значення та наповнений давніми традиціями. Великий понеділокЦей день "відкриває" останній тиждень перед Великоднем. Віряни під час богослужінь згадують два важливі євангельські сюжети: прокляття безплідної смоковниці та історію Йосипа Прекрасного, якого рідні брати продали в рабство. Його доля сприймається як прообраз Христа, який був зраджений і відданий на страждання.Великий вівторок У цей день церква нагадує про Христову притчу про десять дів, а під час ранкових та вечірніх богослужінь згадуються уривки з Євангеліє.Притча про десять дів, Фото: kаthеrіnеsаndеrsісоns.соmВелика середа Цей день особливо сумний, адже віряни згадують два зовсім протилежні вчинки: зраду Іуди та жінки, яка розкаявшись, помазала ноги Ісуса дорогоцінним миром. Також прийнято читати молитви з поклонами і варто подумати про свої гріхи, покаятись.  Чистий четвер Цей день має особливе значення та наповнений багатьма традиціями і віруваннями. Саме цього дня відбулася Тайна вечеря, на якій Христос встановив таїнство Євхаристії – причастя Тіла і Крові Господніх. Для християн це нагадування про смирення, любов та служіння ближнім, адже Ісус також омив ноги своїм учням, показавши приклад покори.Цього дня важливо очиститися не лише духовно, але й фізично. Тому ще до світанку заведено було скупатися чи хоча б вмитися, вважаючи, що вода в цей день має особливу силу. В оселях проводять генеральне прибирання, щоб зустріти Великдень у чистоті та порядку.Крім того, саме в четвер важливо приготувати традиційний великодній хліб – паску. На її підготовку та прикрашання зазвичай відводять багато часу. А раніше під час випікання господині навіть забороняли голосно розмовляти або гупати дверима. Готують паску завжди з чистою душею та гарними думками, щоб вона принесла благословення, радість і теплоту в дім, а також стала справжнім оберегом для родини. Цього дня також прийнято робити крашанки та писанки. "До моменту випікання пасок треба ретельно готуватися, щоби бути сповненому Господньої благодаті. Рекомендую перед цим узяти у свого духівника благословення, посповідатися, додати в тісто краплю святої води", - пояснив єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност у матеріалі "Молодий буковинець".Страсна п'ятниця Страсну п'ятницю вважають днем найглибшої скорботи. У храмах вшановують Плащаницю та згадують останній день земного життя Ісуса Христа. Віряни дотримуються суворого посту, адже дозволено лише пити воду та їсти хліб. Всі люди мають проводити день у глибокій молитві та роздумах, а всі розваги й святкування - під забороною.Велика субота Страсна або Тиха субота – це час всепрощення й доброти. Тиша, яка панує навколо, є підготовкою до величного свята — Воскресіння Христового. Літургія в цей день, що поєднується з вечірнею, символізує переходи від темряви до світла, від скорботи до радості, яка незабаром наповнить серця вірних.Крім того, люди, які не встигли приготувати крашанки та паску у четвер, можуть це зробити в суботу. Фактично, це остання можливість підготувати все до свята, адже у неділю на Воскресіння Христове вже не можна виконувати будь-які господарські справи. 

У березні буде кілька значних церковних свят. Найважливішими серед них є початок Великого посту та свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Також 2 березня - Прощена неділя. Цей день завершує Масляний тиждень і передує Великому посту. Віряни просять одне в одного пробачення за образи, готуючи душу до посту. А 3 березня початок Великого посту. Це найтриваліший і найсуворіший піст у християн. Gаzеtа.uа публікує календар церковних свят, які припадають на перший місяць весни за новим календарем. Церковні свята у березні на кожний день 1 березня - святої преподобної мучениці Євдокії; 2 березня - святого священномученика Теодота, єпископа Киренейського; 3 березня - про блудного сина; святих мучеників Євтропія, Клеоніка і Василіска; 4 березня - святого преподобного Герасима, що в Йордані; 5 березня - святого мученика Конона; 6 березня - святих 42 мучеників Аморійських; 7 березня - святих священномучеників Василія, Єфрема, Капітона та інших; 8 березня - святого преподобного ісповідника Теофілакта, єпископа Нікодимійського; 9 березня - святих 40 мучеників Севастійських; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли постувати в 2025 році: збережіть нові дати за церковним календарем 10 березня - святих мучеників Кондрата, Кипріяна та інших; 11 березня - святого Софронія, патріарха Єрусалимського; 12 березня - святого преподобного ісповідника Теофана Сигріянського; святого папи Григорія; 13 березня - перенесення мощей святого Никифора, патріарха Царгородського; 14 березня - святого преподобного Венедикта; 15 березня - святих мучеників Агалія і шістьох інших; 16 березня - святих мучеників Савина і Папи; 17 березня - Прощення; святого преподобного Олексія, чоловіка Божого; 18 березня - Початок Великого посту; святого архієпископа Кирила; 19 березня - святих мучеників Хризанта і Дарії; 20 березня - святих преподобних Отців, убитих у монастирі святого Сави; ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благовіщення-2025: коли святкуємо і чим цей день особливий для вірян 21 березня - святого преподобного ісповідника Якова, єпископа Катанського; 22 березня - святого священномученика Василія Анкірського; 23 березня - святого преподобного мученика Нікона та його учнів; 24 березня - святого преподобного Захарії; 25 березня - Благовіщення Пречистої Діви Марії; 26 березня - собор архангела Гавриїла; 27 березня - святої мучениці Матрони; 28 березня - святого преподобного Іларіона Нового; святого преподобного Стефана; 29 березня - святих священномучеників Марка і Кирила; 30 березня - святого преподобного Івана Ліствичника; 31 березня - святого преподобного Іпатія, єпископа. Великдень об'єднує мільйони християн по всьому світу. Уперше за вісім років римо-католики й православні святкуватимуть Воскресіння Христове в один день - 20 квітня. Останній раз ця подія відбулася 2017 року. Такі збіги є рідкісними через різні календарі, за якими ведуть підрахунок дати Пасхи в західній і східній традиціях.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Святкування Старого Нового року з'явилося через розбіжності між юліанським та новоюліанським календарями. До переходу на новий церковний календар святкували його в ніч проти 14 січня на день святого Василя. Розповімо, чи святкують Старий Новий рік сьогодні. Багато українців все ще святкує зимові свята за старим календарем, хоча ПЦУ та УГКЦ давно перейшли на новоюліанський календар. "Старий Новий рік не є релігійним святом, а скоріше світським. Воно жодним чином не пов'язано з вшануванням святої Меланії 13 січня чи святого Василя 14 січня, святкування яких перенесли на 31 грудня і 1 січня відповідно після введення ПЦУ нового церковного календаря. А традиція святкування Старого Нового року виникла тоді, коли за радянських часів з'явилася розбіжність між церковним і світським календарями", - пояснює в інтерв'ю "Українській правді. Життя" протоієрей Андрій Дудченко. Старий Новий рік виник через те, що церковний і світський календарі розійшлися: церква залишалася на старому стилі, а суспільство ще з радянських часів перейшло на новий. Коли минулого року в Україні Православна та Греко-католицька церкви почали користуватися новоюліанським календарем, це свято фактично зникло", - пояснив Андрій Дудченко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрітення Господнє-2025: коли святкуємо одне з найголовніших церковних свят "Новий рік - це не релігійне свято, але церква сприймає його як етап у нашому житті, який ми починаємо. Ми дякуємо за рік минулий і молимося за рік майбутній. Однак святкування початку року 1 січня є просто умовністю", - стверджує Андрій Дудченко. Що говорить церква про ворожіння Іноді на Старий Новий рік українці звертаються до ворожінь, сподіваючись дізнатися, яким буде наступний рік. Андрій Дудченко попереджає, що такі практики суперечать вченню Біблії. "Біблія засуджує ворожіння, окультизм і магію, бо ці практики не відповідають вірі в єдиного Бога та принципу свободи людини. Господь не визначає наше майбутнє наперед, воно залишається невизначеним. Люди самі формують своє майбутнє. Звісно, на нього впливають різні чинники, в тому числі зовнішні обставини та моральні вибори кожної людини", пояснює священник. Він також додає, що Бог не передбачає майбутнє. Жоден спосіб не дозволяє дізнатися наперед, як люди будуть вибирати, адже їх вільний вибір впливає на події, що відбудуться. 24 лютого в Україні розпочинається Масниця, яка має особливе значення для вірян. Вона триватиме тиждень перед Великим постом, який передує Великодню. Його дата у 2025 році - 20 квітня. Традиційно протягом семи днів можна готувати млинці і ними пригощати рідних, друзів, сусідів.