Search trend "16 січня свято"

16 січня в Україні вшановують Кіборгів – захисників Донецького аеропорту

Що завтра за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.

Китайський Новий рік у 2025 році розпочнеться 29 січня і триватиме до 16 лютого 2026 року. Якщо ви бажаєте відзначити це свято, у Львові є кілька закладів харчування, що пропонують страви азійської кухні з доставкою.

Китайський Новий рік - одне з найяскравіших і найочікуваніших свят у світі, яке багате традиціями та символізмом. У 2025 році він розпочнеться 29 січня і відкриє рік Дерев'яної Змії за китайським календарем. Це особливий час, коли сім'ї збираються разом, вшановують своїх предків і обмінюються побажаннями щастя, добробуту й удачі. Свято триває 15 днів і завершується грандіозним Фестивалем ліхтарів, що зачаровує барвами та світлом. Китайський Новий рік не має конкретної дати Свято відзначають за місячним календарем. Це свято завжди випадає на період між 21 січня і 20 лютого, коли настає перший молодик. 2025 року перший день китайського Нового року буде 29 січня. За китайським календарем 2025 рік закінчиться 16 лютого 2026 року. 2025 рік за китайським гороскопом буде роком Зеленої Дерев'яної Змії, однієї з 12 тварин, що циклічно змінюються в китайському зодіаку. Змія асоціюється з мудрістю, інтуїцією, спокоєм та елегантністю. Люди, народжені під цим знаком, вважаються спокійними, обдуманими та амбіційними. Вони здатні знаходити вихід навіть з найскладніших ситуацій і завжди орієнтовані на особистісний розвиток. Як святкують Новий рік у Китаї Китайський Новий рік - це час для сімейних зустрічей, щедрих трапез і ритуалів, які несуть глибоке символічне значення. Ось деякі з популярніших традицій святкування. Прибирання оселі. Напередодні Нового року китайці ретельно прибирають свої домівки, щоб позбутися старих речей і негативної енергії. Вважається, що чистота вдома приносить удачу та багатство в новому році. Прикрашання червоним кольором. Червоний колір символізує удачу та захист від злих духів. Будинки прикрашають червоними ліхтарями, стрічками і різними паперовими виробами. Вікна та двері також оздоблюють червоними написами з побажаннями щастя, успіху та здоров'я. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що подарувати на Новий рік Дерев'яної Змії: найкращі ідеї для рідних і друзів Новорічна вечеря. Центральною подією свята є сімейна вечеря, коли всі родичі збираються за столом, щоб разом зустріти новий рік. На стіл традиційно подають рибу (як символ достатку), пельмені (символ багатства) та різні десерти. Червоні конверти з грошима. Одна з улюблених традицій дітей - отримувати червоні конверти, або хунбао, з грошима. Це символ удачі й добробуту в новому році. Дорослі також обмінюються такими конвертами, бажаючи успіху в бізнесі та особистому житті. Феєрверки та танці драконів. Феєрверки - важливий елемент святкування, вони символізують вигнання злих духів і зустріч нового року. Під час святкувань також проводять танці драконів і левів, які мають на меті привернути удачу. Свято ліхтарів. В останній день святкування китайського Нового року відбувається Свято ліхтарів. Цього дня проводяться паради з яскравими ліхтарями, що символізують світло, надію та нові починання. 29 січня 2025 року, за східним календарем, розпочнеться рік дерев'яної Змії, яка за східними традиціями може принести в наступний рік більше гармонії та обережності у важливих рішеннях.стихією цього періоду буде Дерево. Дерево показує, що більшість починань цього року будуть успішними. Якщо не всі плани, які ви створювали протягом 2024 року, закінчилися успішно, то робота над будь-якими починаннями 2025 року пройде в продуктивному ключі. 2025 року щастя принесуть всі кольори, які пов'язані зі стихією Дерева. А це - білий, чорний, жовтий та золотий.

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Пасажири вирушають із платформи 9 3/4. При посадці охочі можуть скористатися послугами фотографа й зробити безоплатні світлини з історичним потягом. Усередині для найменших пасажирів передбачено розважальну програму з аніматорами й подарунками."У ці чарівні дні Укрзалізниця прагне створити справжнє свято для тих, у чиєму житті зараз, як і в житті Гаррі Поттера свого часу, замало дива: всі рейси будуть безоплатними, а 80% місць буде віддано дітям з тимчасово переміщених родин, дітям захисників, залізничників, поліціянтів, рятувальників та інших соціальних категорій", - повідомляли у пресслужбі УЗ.Інші 20% квитків розігрували в лотерею.Своєю чергою Олександр Перцовський, голова правління АТ "Укрзалізниця" розповів Еспресо, що ретропотяг має великий попит, однак не всі охочі змогли потрапити на борт, оскільки УЗ розігрувала обмежену кількість квитків."Ми зібрали не просто вагони, а наші дитячі вагони. Це вагони, які курсують в складі регулярних поїздів, найдовших поїздів в Укрзалізниці, але сьогодні вони не просто під електровозом, а під паровозом", - сказав посадовець.За його словами, 1 січня дітей на пероні зустрічав ведмедик Паддінгтон, який перебуває в Україні як посол доброї волі ЮНІСЕФ.Різдвяні експреси в Києві вирушатимуть у подорож двічі на день із 1 по 5 січня: по буднях о 16:30 та 19:00вихідними о 9:40 та 12:32.У разі повітряної тривоги потяги курсуватимуть за розкладом. Людям радять приходити за пів години до відправлення потяга.Як зазначали у пресслужбі УЗ, запуск ретропотяга став можливим завдяки підтримці Фонду Говарда Баффета.У Львові ретропоїзди курсували тричі на день із 25 по 29 грудня 2024 року.

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.