Search trend "18 грудня свято"

День подяки (Тhаnksgіvіng Dаy) - державне свято у США, яке відзначається у четвертий четвер листопада. У цьому році він припадає на 28 листопада. Це одне з найпопулярніших свят у країні. За традицією, в цей день американці підносили хвалу Богу за багатий урожай, зараз свято втратило своє релігійне походження і перетворився на сімейне торжество. Ідея святкування закінчення збору врожаю сягає глибокої старовини. У Північній Америці це свято трансформувався у подячні молебні за багатий урожай, що супроводжувалися частуванням. За деякими відомостями, перші подячні молебні європейських переселенців відбулися в 1607 році в Джеймстауні, а також у колонії штату Мен. Однак у більшості випадків історію виникнення свята пов'язують з поселенцями, які прибули до Америки з Англії у кінці 1620 року на кораблі Маyflоwеr ("Травнева квітка"). Восени 1621-го року губернатор утвореної ними колонії Плімут Вільям Брадфорд запросив індіанців, що живуть по сусідству, відзначити разом з поселенцями триденне свято на честь першого врожаю, зібраного після голодної зими в Новому Світі, яку колоністи пережили багато в чому завдяки допомозі тубільців. Це був перший День подяки, але колоністи не тільки не називали його так, але й не планували робити його традицією - наступного року свята не було, його провели повторно тільки в 1623-му році, після того, як стурбовані посухою поселенці довго молили про дощ - і отримали його. Довгий час свято було неофіційним. Європейські переселенці влаштовували урочисте збирання осіннього врожаю на місцевому рівні. Кожен штат сам визначав дату святкування. Перший офіційний День подяки був оголошений у 1777-му році Континентальним конгресом і пройшов 18 грудня 1777-го року . У 1789-му році перший президент США Джордж Вашингтон проголосив свято національною подією. Датою проведення "Дня подяки та громадської молитви" (А dаy оf рublіс thаnksgіvіng аnd рrаyеr) стало 26 листопада, четвер. Проте в подальші роки День подяки продовжували проводити нерегулярно. Загальнонаціональним святом воно стало тільки в 1863-му році, коли президент Авраам Лінкольн оголосив, що відтепер останній четвер листопада відзначатиметься як День подяки. Правда, вже в 1865-му році свято відзначалося у перший четвер листопада - так проголосив президент США Ендрю Джонсон. У 1869-му році президент Улісс Грант для Дня подяки вибрав третій четвер. В інші роки День подяки відзначався в останній четвер листопада. У 1939-1941-му роках для розширення різдвяного сезону покупок президент США Франклін Рузвельт переніс свято на передостанній четвер листопада. Перенесення викликало розкол серед штатів - 16 штатів відмовилися змінити традицію і продовжували відзначати свято по-старому. Після двох років плутанини і скарг, 26 грудня 1941-го року Рузвельт підписав закон, що встановлює святкування Дня подяки у четвертий четвер листопада. За роки існування у свята склалася ціла низка традицій, яких американці ретельно дотримуються. День подяки прийнято відзначати в будинку старійшини сім'ї у колі рідних. Рідні і друзі з'їжджаються з усієї країни, щоб посидіти за спільним столом, заставленим традиційним частуванням. Обов'язковим атрибутом застілля є індичка (у різних варіантах її приготування), солодка картопля ямс, журавлинний соус, батати, гарбузовий пиріг - те, що, на думку американців, було на столах колоністів у далекому ХVІІ столітті. Традиційний святковий напій - яблучний сидр. Його подають гарячим і приправленим спеціями. Будинок напередодні свята прикрашають осінніми атрибутами - букетами помаранчевих, жовтих і коричневих хризантем, гілками та ягодами, які ототожнюються з багатим урожаєм. Благодійні організації у переддень свята роздають нужденним зібрані волонтерами подарунки, для безпритульних організовують обіди. Ще одним атрибутом свята є традиційні костюмовані паради. Перший подібний парад пройшов у 1924-му році в Детройті. Найвідоміший парад проводиться щорічно в Нью-Йорку. Його організовує найбільша мережа універмагів "Мейсі" (Масy's). Головною визначною пам'яткою параду є надувні іграшки величезних розмірів (герої мультфільмів, казок і телепередач), які проносять від Центрального парку до входу в універмаг (між Сьомий авеню і Бродвеєм). З 1952-му року парад транслюється по телебаченню. Після Дня Подяки в усіх магазинах країни відбувається відкриття традиційних передріздвяних розпродажів, з 1960-х років цей день відомий також як "Чорна п'ятниця" через величезні затори, що виникають на вулицях.

Різдво - це час, коли кожна країна розкриває свою унікальну культуру через звичаї та традиції. Вони не лише створюють святкову атмосферу, а й об'єднують покоління, нагадуючи про важливість родинних цінностей. Але мабуть не кожний знає, хто першим вирішив занести ялинку в дім, щоб відсвяткувати Різдво. Або звідки вперше з'явилися адвент-календарі? Ресурс Lоnеly Рlаnеt розповів про найцікавіші різдвяні традиції з різних куточків світу. 1. Розвішування адвент-календарів у Німеччині Ви, мабуть, не раз чули про адвент-календарі - це набори, де люди день за днем відкривають віконця із подарунками, чи то солодощами, чи то косметикою. Адвент походить від латинського слова аdvеntus, що означає "прихід". Це період, що починається за чотири неділі до Різдва. У 19 столітті німецькі протестанти відраховували дні до Різдва, накреслюючи 24 крейдяні лінії на дверях і стираючи по одній щодня в грудні, тож паперові "адвент-календарі" стали популярними в Німеччині на початку 20 століття. Вважається, що Герхард Ланг був першим, хто почав їх масово виготовляти, надихнувшись календарем, який його мати зробила для нього в дитинстві. Пізніше він придумав картонні календарі з дверцятами, які можна відкривати. Вони мали комерційний успіх, але лише наприкінці 1950-х років у адвент-календарях з'явився шоколад. Під час різдвяного сезону зараз часто можна побачити гігантські адвент-календарі в багатьох містах Європи. Їх вивішують на фасадах будівель - зокрема в місті Хаттінген у Північному Рейні-Вестфалії та Бернкастель-Кюс у Мозельській долині, що в Німеччині. 2. Прикрашання ялинок у Європі Язичницькі європейці приносили ялинку в дім під час зимового сонцестояння. Прикрашали живе дерево на вулиці свічками та прикрасами, що символізували сонце, місяць і зірки на дереві життя. У Скандинавії ж люди прикрашали свої будинки і хліви зеленню на Новий рік, щоб відвернути зло. До того ж, вічнозелені дерева символізують вічне життя, і зелень допомагала європейцям візуалізувати прийдешню весну. Коли саме християни почали використовувати ялинку як різдвяний атрибут, достеменно невідомо. Але такі міста як Таллінн в Естонії та Рига в Латвії претендують на перше задокументоване використання ялинки на різдвяних та новорічних святкуваннях. 3. Nосhе dе lаs Vеlіtаs (Ніч маленьких свічок) у Колумбії 7 грудня в Колумбії вшановують Марію - матір Ісуса - і свято Непорочного Зачаття - Ноче де лас Велітас. Це феєричне святкування, яке знаменує початок святкового сезону. За традицією, колумбійці освітлюють свої будинки і вулиці мільйонами білих і кольорових велас (свічок) у візерунчастих паперових ліхтариках. Колись "Ніч маленьких свічок" була невеликим сімейним святом, але з роками святкування ставали все більш публічними, з музикою і феєрверками. 4. Святкування Різдва 7 січня в Ефіопії Різдвяна історія розповідає нам, що троє мудреців, яких також називають волхвами або царями, пішли за чудодійною дороговказною зіркою до Вифлеєму "зі Сходу", щоб віддати шану немовляті Ісусу. Зазвичай вважається, що волхви походили з Азії, Європи та Ефіопії. Багато ефіопів вірять, що всі три мудреці (дехто каже, що їх було 12) були ефіопами. Ефіопія живе за юліанським календарем, тож Різдво, відоме як Ганна або Генна, там святкують 7 січня (як і в деяких інших країнах). У цей день ефіопи одягаються в біле, більшість з них носять традиційну нетелу - тонкий білий бавовняний шарф з яскравими кольоровими смужками на кінцях. 5. Пуансетії в якості подарунку в Мексиці Пуансетія, більш відома нам як молочай-різдвяник - квітка, що цвіте взимку. Вона походить з Центральної Америки, зокрема, з південної Мексики - з району Таско-дель-Аларкон і штату Оахака. В одній з мексиканських легенд мовиться про дівчину, яка не мала нічого, крім пучка бур'янів, щоб запропонувати немовляті Ісусу на службі напередодні Різдва. Коли вона стала на коліна, щоб покласти бур'яни біля вертепу, букет розквітнув яскраво-червоними квітами. Тож відтоді квіти, листя яких, за переказами, має форму Вифлеємської зірки, відомі як Flоrеs dе Nосhе Вuеnа, або Квіти Святої Ночі, і стали синонімом Різдва у Мексиці. 6. Спалення диявола (Lа Quеmа dеl Dіаblо) в Гватемалі У Гватемалі практикують доволі унікальний різдвяний ритуал. На заході сонця 7 грудня, напередодні свята Непорочного Зачаття, люди збираються в містах і селах по всій Гватемалі на "Спалення диявола" (Lа Quеmа dеl Dіаblо). Починаючи з 17 століття, люди там вірять, що спалення опудала диявола очистить їхні домівки від зла і нещасть, яких вони зазнали у попередньому році. У сьогоденні мешканці Гватемали збираються на площах, розпалюють багаття і спалюють диявола, найчастіше піньяту. Відбувається це традиційно о 18:00. Продавці продають роги диявола та петарди, а багато учасників свята вдягають диявольські костюми. Після цього сім'ї збираються разом, щоб поїсти буньюелос (традиційні пончики) і випити теплий фруктовий пунш. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорож на Різдво: який острів збирає туристів з усього світу 7. Опівнічна меса в Римі Багато богословів вважають, що традиція, відома як опівнічна меса, походить від паломників на територію сучасного Ізраїлю. Наприкінці 4-го століття паломник з Риму приєднався до групи християн у Вифлеємі в ніч на 5 січня - Святвечір за східною традицією. Після чування відбулася процесія зі смолоскипами до Єрусалиму, яка завершилася зустріччю на світанку. Коли в 5 столітті була побудована базиліка Санта Марія Маджоре, Папа Сикст ІІІ запровадив опівнічну месу на Святвечір у каплиці. Це традиція, яка з тих пір поширилася в багатьох християнських країнах світу. 8. Святвечір у Квебеку У канадському міста Квебек франкомовні сім'ї святкують Різдво ввечері 24 грудня. Там свято триває з пізньої ночі до раннього ранку, звідси і термін r&еасutе;vеіllоn, який походить від французького слова r&еасutе;vеіl, що означає "пробудження". Відомо, що традиція зародилася у Франції. Подібним чином Святвечір святкується також в Новому Орлеані. За традицією, сім'ї відвідували опівнічну месу перед поверненням додому, де чарівним чином з'являвся Санта Клаус і роздавав подарунки. Після того, як їх відкривали, всі сідали за стіл і починали ненажерливо їсти tоurtі&еgrаvе;rе (пиріг з фаршем), картопляне пюре, індичку з начинкою і соquіllеs Sаіnt-Jасquеs (гребінці в мушлі), а потім b&uсіrс;сhе dе Nо"l (різдвяний пиріг з поліна) і suсrе &аgrаvе; lа сr&еgrаvе;mе (солодка таблетка з цукру і вершків). Для тих, хто все ще стоїть на ногах, святкування може тривати до світанку. Справжній зимовий рай для активного відпочинку можуть відчути туристи у чарівному грецькому містечку Мецово. Розташоване серед мальовничих гірських пейзажів, воно приваблює туристів сучасними гірськолижними трасами, автентичною атмосферою та теплим гостинним прийомом. Тут кожен знайде щось до душі: від катання на лижах чи сноуборді до затишного відпочинку в традиційних тавернах із місцевими делікатесами.

"Піккардійська Терція" —  легендарна акапельна формація, що вже понад три десятиліття зачаровує слухачів. Їхні голоси замінюють оркестр, а репертуар охоплює сотні пісень від колядок до сучасної музики. Вони - влодарі Національної премії ім. Т. Шевченка й заслужені артисти України.Тур охопить десятки міст: від західних областей до південних і східних регіонів України та триватиме впродовж 6-23 грудня. Святкова програма наповнена різдвяними хітами, колядками й прем’єрами."Різдво — це свято надії, світла й віри. Ми прагнемо, щоб кожен наш концерт став маленьким святом, що зігріє серця слухачів і допоможе зібрати підтримку для наших воїнів. Адже лише завдяки ним ми маємо змогу творити й жити!", — наголошують учасники формації.Ключові дати туру:06.12 (пт) — Івано-Франківськ, Драмтеатр, 19:0007.12 (сб) — Кам’янець-Подільський, Міський будинок культури, 18:0008.12 (нд) — Хмельницький, Філармонія, 19:0009.12 (пн) — Чернівці, Драмтеатр, 19:0010.12 (вт) — Черкаси, ПК «Дружби народів», 18:0011.12 (ср) — Полтава, ПД «Листопад», 18:0012.12 (чт) — Дніпро, ПК «Шинник», 18:0013.12 (пт) — Запоріжжя, Філармонія, 18:0016.12 (пн) — Одеса, Музкомедія, 18:0019.12 (чт) — Луцьк, Драмтеатр, 19:0020.12 (пт) — Рівне, Драмтеатр, 19:0022.12 (нд) — Житомир, Телецентр, 18:0023.12 (пн) — Вінниця, Драмтеатр, 18:0019.01 (нд) — Київ, МЦКМ (Жовтневий палац), 17:0021.01 (вт) — Львів, Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької, 17:00 та 19:30Квитки - за посиланням. Еспресо - інформаційний партнер туру. 

Сьогодні в Україні відзначається День гідності та свободи. Свято запровадили у листопаді 2014-го - на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої та Революції гідності. Остання почалася саме 21 листопада 2013-го. Того дня президент Віктор Янукович заявив про призупинення переговорів про асоціацію з Європейським Союзом. У Києві на Майдан Незалежності вийшли невдоволені таким рішенням студенти. Це і стало початком Революція гідності, яку у перші тижні називали Євромайданом. Майже 1 тис. людей залишилися ночувати в центрі столиці. До ранку термін "Євромайдан" став трендом Тwіttеr. Протягом кількох днів мітинги з вимогою продовжити курс на євроінтеграцію почали збиратися в інших містах. 24 листопада в Києві на Народне Віче вийшли близько 100 тис. учасників, у Львові - майже 20 тис. Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких - мітинги розігнали силовики. У ніч на 30 листопада на Майдані Незалежності відбувся силовий розгін демонстрантів. Близько 4:00 спецпідрозділ "Беркут" почав по-звірячому витискати активістів - били кийками та ногами. Операцію назвали "розчисткою території для встановлення новорічної ялинки". "Ніч 30 листопада і стала каталізатором, який зробив революцію. Це розгін, жорстокий силовий розгін. Потім я приїхав на Михайлівську площу. Бачив як люди стікаються туди, готові боронити. Хлопці з палками тренувалися, пораненим допомогали в соборі. Тоді я зрозумів: усе, революція станеться", згадував Сергій Кротенко, який тоді навчався в педагогічному університеті ім. Михайла Драгоманова. 1 грудня в центрі Києва пройшло віче, яке зібрало від 500 тис. до 1 млн осіб. Люди зайняли Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Площу від мітингувальників охороняли бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У столиці анонсували заходи до Дня гідності та свободи Однією із знакових подій початку Революції гідності стало 11 грудня. Вночі спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. Уперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох. 16 січня 2014 року у Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування прийняли 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян. За три дні в Києві на Народному Вічі зібралися кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили обурення ухваленням "Законів про диктатуру". Мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та Внутрішніми військами. Активісти зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу. Унаслідок сутичок був підпалений автобус "Беркута", а самих бійців закидали камінням і петардами. 22 січня 2014-го під час протистоянь на вул. Михайла Грушевського були вбиті з вогнепальної зброї Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера. У лісосмузі в Бориспільському районі Київської області знайшли тіло Юрія Вербицького, якого викрали з лікарні. Найдраматичнішим етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, в ході яких загинули більш як сотня протестувальників і кілька тисяч було травмовано. У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням утік з України. Спочатку він залишив Київ й виїхав до Харкова. Там за підтримки Росії намагався влаштувати з'їзд своїх прихильників та соратників зі східних регіонів України. Однак йому нічого не вдалося. Тому Янукович та члени його уряду - втекли до РФ. 22 лютого тисячі активістів та волонтерів приїхали до Межигір'я аби перевірити інформацію про втечу Януковича. Маєток був пустим. Того ж дня Верховна Рада підтримала постанову про самоусунення Януковича з посади президента. Вибори глави держави були призначені на 25 травня 2014-го. Проти самого Януковича була порушена кримінальна справа. У січні 2019-го його заочно засудили до 13 років тюрми - за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Колишній президент-утікач нині продовжує переховуватися у Росії. День гідности та свободи святкують в Україні 21 листопада на честь початку цього дня помаранчевої революції 2004-го та Революції гідності 2013 року. Свято є наступником Дня свободи, що відзначали 22 листопада у 2005-2011 роках на честь помаранчевої революції. Його скасував указом президент Віктор Янукович. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.

18 листопада - день пам'яті святих мучеників Платона й Романа. Платон народився в Анкірі (сучасна Анкара, Туреччина) у християнській родині та був братом святого мученика Антиоха, лікаря. Він відомий своєю відданістю християнству від юності. Платон активно проповідував слово Боже, виступаючи проти язичництва, за що привернув увагу римських правителів, які бачили в ньому загрозу. Під час гонінь на християн у ІІІ столітті його було заарештовано та приведено до правителя Агріппіна. Коли Платона змушували зректися віри, він відмовився й рішуче продовжував проповідувати Христа. Агріппін, щоб залякати його, піддав жорстоким тортурам: Платона били, мучили голодом, намагалися підкупити. Однак святий мужньо витримав усі страждання, а його слова надихали інших християн. Зрештою Платон прийняв мученицьку смерть через обезголовлення. Святий Роман був дияконом Кесарії (в сучасній Туреччині). Він проповідував у місті Антіохія під час гонінь за правління імператора Діоклетіана. Під час одного з язичницьких свят, коли християн змушували приносити жертви ідолам, Роман рішуче виступив із закликом зберігати віру в Христа, не зважаючи на загрози. Його схопили та жорстоко катували. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День Святого Миколая-2024: головні традиції дня, про які має знати кожний Імператорські слуги намагалися змусити Романа зректися віри, та він залишався непохитним. Його засудили до страшних мук: йому вирвали язик, але навіть після цього він продовжував проповідувати. За деякими джерелами, Романа було страчено через повішення або спалення, хоча є свідчення й про інші види страти. Його подвиг став прикладом відваги й любові до Бога, а його пам'ять стала шанованою серед християн. Прикмети Погода вказує, якою буде зима. Ворона ходить по землі до тепла. Гарна погода - весна прийде рано. Що не можна робити, а що дозволено Цього дня краще не приймати пропозиції роботи - ви не затримаєтесь на новому місці. Не можна їсти з будь-якого посуду, крім дерев'яного, інакше прикличете проблеми з грошима. Це сприятливий день для великого прання, тому, якщо ви давно відкладали цю справу, можете зайнятися нею. Платону і Роману моляться про безпечну зиму і зцілення від хвороб. 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.

Кожного року 18 листопада українці відзначають День сержанта Збройних Сил України. В цей день заведено вшановувати відданість військовій справі та професіоналізм сержантів ЗСУ. Свято було встановлене 19 квітня 2019 року указом президента України Петра Порошенка, повідомляє Gаzеtа.uа Раніше День сержанта в Україні відзначався згідно з наказом Міністра оборони від 10 лютого 2009 року. Це професійне свято було започаткували з метою підвищення престижу військової служби за контрактом на посаді сержантського і старшинського складу, а також подальшого патріотичного виховання військових кадрів України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ не буде витрачати бюджетні кошти на святкування Нового року До 2019 року День професійного сержанта ЗСУ відзначали у першу п'ятницю березня. Зараз свято має фіксовану дату 18 листопада. 6 грудня українці відзначають День святого Миколая. Це нова дата після переходу на новий релігійний календар ПЦУ, який відбувся торік 1 вересня. Раніше День святого Миколая відзначали 19 грудня. Це свято найбільше чекають діти.