Search trend "28 жовтня"

Українська економіка опинилася в ситуації, коли мільйони людей виїхали за межі країни, сотні тисяч працездатних громадян були мобілізовані на фронт, десятки тисяч підприємств змушені зупинити роботу. Поряд з цим, Україна продовжувала боротьбу як суверенна держава, діяла міцна коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки України, йшов переговорний процес про вступ України до ЄС. Ключовим завданням внутрішньої політики стало збереження національної єдності та стійкості, переведення економіки на воєнні рейки, формування ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (трудових, матеріальних і фінансових) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та Збройних Сил. Робота уряду України загалом дала позитивні результати, на відміну від роботи Національного банку.Суспільству потрібно об’єктивно оцінити успіхи та невдачі державної економічної політики 2024 року, що дозволить більш обґрунтовано підійти до формулювання завдань майбутньої перспективи. За повір’ями, в січні за Східним календарем розпочнеться рік Зеленої Дерев'яної Змії - 2025. Ця тварина символізує мудрість, інтуїцію й трансформації, тому в цей рік треба діяти стратегічно і знаходити баланс між розумом і власними амбіціями, а краще не демонструвати їх публічно – вилізе сторицею найближчим часом. Слід вміти прощати і бути прощенним, але не за тисячі безневинно втрачених життів і скалічених доль. Не треба прикидатися глухим, щоб вершити свої темні справи. Змія все вирахує.Що нам залишає рік Дракона і чим небезпечна підступна Змія? 1. Економіка України вистояла під час війни і навіть зростала в 2023-2024 роках, хоча й не вражаючими темпами. Реальний ВВП у 2024 р. становить лише 80 % від рівня 2021 р. Темпи річного приросту ВВП за січень-листопад 2024 р. досягли +3,5%, що нижче минулорічного прогнозу Уряду (4,6%) і нижче приросту ВВП за 2023 рік (+5,3%).Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: воєнні ризики й терористична діяльність держави-агресорки, жорстка монетарна політика НБУ та низька доступність позичкових коштів, невизначеність щодо надходження зовнішньої допомоги, дефіцит трудових ресурсів унаслідок еміграції населення та мобілізації до Збройних сил, дефіцит енергогенерації та висока вартість енергоресурсів.  Збитки, завдані війною, за різними оцінками перевищують 750 млрд дол. США. За період повномасштабної війни з України виїхало 6,8 млн осіб (17 % довоєнного населення), понад 1 млн осіб мобілізовано на потреби фронту. Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей - половину від пікового споживання.Використання дизельної енергії підвищує собівартість, тисне на ціни та стримує виробництво. Обсяги інвестицій, на жаль,  є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі становить лише близько 15% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Ключовими драйверами зростання ВВП у 2024 році стали розширення приватного споживання та державних інвестицій, при цьому державне споживання та приватні інвестиції, навпаки, реально скоротилися. Зазначені тенденції формувалися під впливом стимулюючої фіскальної політики та стримуючої монетарної політики. Триваюче підвищення рівня оплати праці в державному і приватному секторах економіки, а також отримання приватних грошових переказів з-за кордону підживлювали приватні споживчі витрати. А відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництво фортифікаційних споруд, проведення капітальної відбудови за рахунок публічного фінансування (внутрішнього і зовнішнього) активізували державні інвестиції.               Основними компонентами приросту ВВП на стороні виробництва стали переробна промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт. Розвиток військово-оборонного комплексу України (в якому зараз працює понад 500 державних і приватних підприємств), державна підтримка сільського господарства, запуск транспортних коридорів та активні будівельні роботи з відновлення – ключові фактори зростання цих видів економічної діяльності. Доволі сприятлива ситуація складається в сфері послуг, переважно за рахунок галузей телекомунікацій та фінансового посередництва.Однак, необхідно взяти до уваги той факт, що жоден з видів економічної діяльності не відновив свій довоєнний рівень. Промисловість втратила суттєву частину виробничих потужностей, що стримує її відновлення. В ІІІ кварталі 2024 р. обсяги виробництва промислової продукції реально впали  на 1,5% проти ІІІ кварталу 2023 року. Лише галузь сільського господарства наближається до довоєнного рівня за обсягами виробництва.Реальний сектор економіки України  гостро потребує фінансових ресурсів для компенсації понесених втрат, проведення модернізації, здійснення енергоефективних заходів,  безпекових заходів, ін. Але власні ресурси у багатьох випадках є обмеженими, а кредитні ресурси банків для більшості підприємців – недоступні внаслідок політики "дорогих грошей" НБУ та високих воєнних ризиків.2. Несприятливі інфляційні та курсові процеси набирали обертів, формуючи деструктивну для економіки девальваційно-інфляційну спіраль. Інфляція у листопаді суттєво прискорилася до 11,2 % в річному вимірі під тиском підвищення вартості енергоносіїв, продуктів харчування та девальвації гривні. Суттєві руйнування виробничих активів агресором, пошкодження енергетичної інфраструктури, дорога логістика для постачань сировини і готової продукції, а також девальвація гривні - стали основними факторами інфляції витрат. Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНайбільш потужний вплив на ціни мав "ефект перенесення" валютно-курсових змін. Обмінний курс гривні за останній рік девальвував на 12,1% щодо долара США. Основними чинниками девальвації є дефіцит зовнішньої торгівлі, скорочення трансферів і надходжень від оплати праці за кордоном, зростання попиту за іноземну валюту, зняття обмежень на процентні виплати. Останні два фактори посилилися під впливом передчасної валютної лібералізації НБУ. Помітне зростання інфляції та валютного попиту у ІІ півріччі 2024 р. вказує на неефективність і помилковість комбінації політики високих процентних ставок та лібералізації валютного регулювання.3. Платіжний баланс має значний структурний дефіцит. Такий дефіцит нині становить 39,2 млрд дол. (оцінка МВФ) або близько 20 % ВВП. Найвагомішими каналами відпливу іноземної валюти за різними статтями платіжного балансу упродовж останніх 12 місяців стали: негативне торговельне сальдо – 35 млрд дол. США (в т.ч. витрати українців за кордоном - 11,3 млрд дол.); приріст готівкової іноземної валюти поза банками - 15,9 млрд дол.; виплата процентів та доходів за іноземними інвестиціями - 9,1 млрд дол. США.Основними каналами відтоку іноземної валюти є від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та купівля готівкової іноземної валюти. Нетто-придбання іноземної валюти населенням збільшилося утричі щодо попереднього року. В результаті девальваційний тиск на гривню суттєво посилився. Валютні інтервенції НБУ від початку року до середини грудня становили 31,4 млрд дол. США (+17% до попереднього року). Основою причиною посилення валютного попиту є поспішна валютна лібералізація. Запровадження режиму гнучкого курсоутворення (з жовтня 2023 р.), а також масштабного скасування валютних обмежень на виведення капіталу (з травня 2024 р.) дестабілізували валютні очікування і ситуацію на валютному ринку. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – породила нові: в 2024 р. населення спрямувало у придбання іноземної валюти в 11 раз більше коштів, ніж у гривневі строкові активи (нетто-приріст). До позитивів останнього року слід  зарахувати перевищення темпів зростання експорту над імпортом. За 10 місяців 2024 р. темпи приросту експорту товарів склали +12,7 %, а темпи приросту імпорту: +6,9 % щодо аналогічного періоду попереднього року. Як результат – сальдо торговельного балансу покращилося на 3 млрд дол. за 10 місяців 2024 р. Цьому сприяли, перш за все, розблокування портів з ІІ півріччя 2023 р. та високий урожай зернових в 2023 році. Показово, що імпорт засобів виробництва зростає швидше, ніж імпорт споживчих товарів, вказуючи на високий інвестиційний попит в країні. За оцінками експертів, імпорт товарів зростає здебільшого через значні потреби у закупівлях продукції військово-оборонного призначення, у відбудові зруйнованої інфраструктури, а також через масове встановлення енергоефективного обладнання та інноваційних технологій для мінімізації втрат бізнесу.Однак 2025 рік може згенерувати нові виклики для вітчизняного експорту в частині виробничих потужностей експортерів і транспортних маршрутів для експорту. На мій погляд, підтримання позитивних тенденцій нарощування експорту потребуватиме розширення та модернізації виробничого потенціалу експортного сектора, що буде неможливим без доступного банківського кредитування. 4. Ситуація у сфері державних фінансів покращується, незважаючи на високий рівень залежності від іноземного фінансування та деструктивний вплив політики НБУ. Абсолютна сума доходів державного бюджету від початку року до 18 грудня зросла на 11,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а без врахування іноземних грантів – на 16,9%. При цьому абсолютна сума видатків бюджету збільшилася за цей же період на 10,4%. План фінансування видатків загального фонду держбюджету за 11 місяців року виконано на 93%.Відношення видатків Зведеного бюджету до ВВП вже перевищує 60%, що є наслідком продовження військових дій та слабких темпів економічного відновлення. Постійний тиск на видатки бюджету здійснюють витрати на безпеку і оборону, які перевищують 30% ВВП. Зменшення ролі держави та активне використання приватного капіталу на цілі відновлення стримується умовами воєнного стану, жорсткою процентною політикою центрального банку, дефіцитом робочої сили, енергетичними проблемами.У 2024 р. дефіцит державного бюджету орієнтовно становитиме 23% ВВП (1,7 трлн грн), що нижче визначених Законом про бюджет показника в 25% ВВП. Потреби Уряду у позичковому і грантовому фінансуванні на 2024 р. дорівнюють 2,4 трлн грн, з яких 1,7 трлн грн - фінансування бюджетного дефіциту та 0,6 трлн грн – погашення державного боргу. Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуВодночас час погіршується ситуація з державним боргом. Унаслідок значного бюджетного дефіциту воєнного періоду рівень державного та гарантованого боргу України на кінець 2024 р. підвищився до 87% ВВП. Це сигналізує про суттєве зростання ризиків платоспроможності держави. Значний ризик для стабільності державних фінансів існує з боку ринку ОВДП як дорогого і нестабільного джерела фінансування дефіциту. Ставки ОВДП еластично пов'язані із основним інструментом НБУ – строковими депозитними сертифікатами. А НБУ два роки поспіль розміщує депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції.За січень-листопад 2024 р. середньозважена ставка розміщень гривневих ОВДП становила 16%. Реальні ставки нових ОВДП є значно вищими від темпів розширення реальної податкової бази (реального ВВП). Надміру високі процентні ставки внутрішнього ринку ведуть до непродуктивних втрат державних коштів, дестабілізують динаміку внутрішнього державного боргу та посилюють ризики для боргової стійкості державних фінансів.Загалом, фіскальний дефіцит формує суттєвий стимулюючий вплив на економіку. Однак слід враховувати, що обсяг фіскальних стимулів компенсує лише 2/3 втрат сукупного попиту порівняно з довоєнним періодом. Переважання військово-оборонних видатків і ризики воєнної невизначеності знижують позитивний мультиплікативний ефект державних видатків на економіку. Поряд цим, прибуток НБУ, що має надходити до бюджету, штучно зменшується на суму процентних витрат, що сплачуються НБУ банкам за депозитними сертифікатами. Від'ємне сальдо розрахунків між Урядом та НБУ (різниця між зарахованим до бюджету прибутком НБУ та виплаченими з бюджету Національному банку процентами за ОВДП) в 2024 р. за нашими оцінками дорівнюватиме 46 млрд грн.   5. Вплив монетарної політики упродовж 2,5 років війни є контрпродуктивним як щодо інфляційних цілей, так і щодо цілей економічного відновлення. НБУ у 2023-2024 рр. продовжив посилювати монетарну політику без уваги на наявність вже накопиченого в минулому її рестрикційного ефекту. Накопичений дисбаланс між процентною ставкою та інфляцією обмежує надходження позикових коштів в економіку та спричиняє додаткове пригнічення сукупного попиту. За останні 8 років ретроспективний кумулятивний індекс облікової ставки становить майже +80 відс. п. понад індекс інфляції, що вказує на диспропорції в дохідностях між реальним та фінансовим секторами економіки. Інші країни світу проводять більш обережну монетарну політику. Наприклад, у Польщі кумулятивний індекс ключової ставки за цей же період є нижчим за індекс інфляції на 23 відс. пункти, у США – на 11 відс. пунктів. В Україні формування монетарної політки без аналізу її ретроспективних і поточних ефектів загрожує перманентним продовженням економічної стагнації.Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси. Від початку 2024 р. широка грошова база скоротилася на 109 млрд. грн. (на 15%). Монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак ще від початку 2023 року, тоді ж запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що мало додатковий вплив на вилучення грошових коштів з реального сектора економіки. За період війни грошовий мультиплікатор упав з 2,4 до 2,1, що означає зниження рівня посередництва банків в економіці (рівень мультиплікації в Польщі – 3,2; росії - 3,9; Грузії – 3,3). Фінансові активи бізнесу та населення в гривневому еквіваленті з початку війни збільшилися вдвічі і досягли 9,0 трлн грн станом на початок листопада 2024 р. У відносному вимірі вони збільшилися з 90% ВВП до 120% ВВП. Однак фінансові активи майже не перерозподіляються на цілі відновлення економіки, внаслідок неефективності національної банківської системи. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїФінансові активи бізнесу та населення – основна частина національних заощаджень країни. Для їх ефективного перерозподілу на цілі відновлення потрібна скоординована монетарна і фіскальна політики. Проте ультражорстка процентна політика НБУ перешкоджає спрямуванню фінансових активів на інвестиційні цілі. В цей час найбільшу складову фінансових активів становить готівкова іноземна валюта поза банками – понад 60%. В абсолютному вимірі обсяги готівкової іноземної валюти сягнули 135 млрд. дол.   Надміру висока облікова ставка НБУ спричиняє звуження перерозподілу національних заощаджень на цілі кредитування, підвищує кредитні ризики бізнесу. За 2022-2024 рр. рівень банківського кредитування упав на 5 відс. п. ВВП до 14,7% ВВП, а реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % у 2022 р. до 10 % річних нині. Таким чином, Україна демонструє найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). Пільгові кредитні програми уряду потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння ринкового банківського кредитування було б ще суттєвішим. Пільгові кредити становлять близько 230 млрд грн і займають 30% в структурі банківського портфеля працюючих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 39%. Дія пільгових кредитних інструментів не повинна заміняти ринкові підходи до функціонування кредитного ринку, що входить до сфери відповідальності НБУ. Залишається непродуктивною і галузева структура працюючого банківського кредитування. У структурі виданих кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні галузі. Найбільшу частку в структурі банківських кредитів займає торгівля – 34%. На промисловість припадає 28% портфеля гривневих кредитів. Але й за такого рівня близько 1/3 кредитів промислові підприємства отримали за пільговими державними програмами. Будівництво займає лише 1,4% у структурі реципієнтів банківських кредитів, тоді як у світовій практиці будівництво являє собою один з найбільших сегментів.Незважаючи на зниження рівня кредитування банки навіть в умовах війни продовжували суттєво нарощувати власні прибутки за рахунок державних коштів. Порівняно з довоєнним періодом процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі.  При цьому процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни збільшилися втричі і в 2024 р. сягатимуть близько 200 млрд. грн. (їх частка у структурі процентних доходів банків досягне 56%).  Під час війни банки розширили і процентну маржу, що додатково збільшує їх прибутковість: у 2024 р. процентна маржа банків між ставками за кредитами і депозитами утримується на рівні 10-12 відс. п., тоді як у 2021 р. вона становила 6-7 відс. п. при співставному рівні середньої інфляції. Значна банківська маржа здорожчує банківські кредити і знижує ефективність монетарної трансмісії. Процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі, тоді як на державні банки припадає більше половини виданих кредитів.Штучне гальмування роботи фінансових посередників  пригнічує економічне відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою від очікуваних темпів зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів і знижує конкурентоспроможність реального сектора економіки України. Посередництво банків звужується на фоні зростання пропозиції депозитів, тобто національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює потенційних вкладників від гривневих заощаджень і знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватної пропозиції послуг фінансового посередництва. Така ситуація потребує реакції як з боку органів захисту економічної конкуренції, так і з боку фіскальної політики (в питанні забезпечення справедливого перерозподілу доходів економіки шляхом підвищеного рівня оподаткування надприбутків банків).Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЕкономічні завдання на 2025 рікКлючове економічне завдання воюючої країни – це максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для захисту нашої державності від посягань агресора та стійкості національної економіки. В умовах воєнного стану, перш за все, необхідно вирішити питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. Одночасно має проводитися жорстка видаткова політика за непріоритетними напрямками, потребує завершення реструктуризація державного боргу, а також фіскально-монетарна координація для зниження вартості позичкового фінансування.Воєнна економіка – це, насамперед, економіка державного попиту і державних стимулів. Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має реалізуватися через допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.Доступ до фінансування має спиратися на відновлення роботи банківського сектора як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.Важливим аспектом підтримки бізнесу є повноцінний запуск системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові державні програми та розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військово-промислової продукції всіх форм власності.Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проєктах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить збільшити виробничу продуктивність економіки і обсяги генерованих доходів, а також посилити ступінь валютно-фінансової стійкості економіки. Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства, надання адекватних соціальних допомог вразливим верствам населення – ось шляхи посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприятиме більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.Водночас залучені до державного бюджету кошти слід максимально раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки. Надмірні видатки цивільної економіки мають бути скорочені, а випадки нецільового та марнотратного використання державних коштів – ставати публічними й передаватися до судових органів.Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз та дії неринкових шоків, що порушують традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням здорової пріоритезації та підпорядкованості цілей політики, максимально повної відповідальності та підзвітності інститутів формування та реалізації публічної політики. Необхідно буде віднайти і нові важелі посилення зовнішнього фронту підтримки України з посиленням ролі дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінізму. В цьому контексті треба активніше залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами країни, науковців і студентів, які працюють за кордоном.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це розповів виконавчий директор КМІС Антон Грушецький в етері Еспресо.За його словами, серед українців переважає стриманий оптимізм і очікування. Багато експертів вважали, що українці будуть розчаровані перемогою Трампа, але вони відреагували стримано. У грудні близько половини респондентів – 45% вважають, що з Трампом мир в Україні стане ближчим. Утім, з них вважають, що мир стає значно ближчим – 15%, а решта 30% говорять, що мир стає лише трохи ближчим."Чи буде мир справедливим? Це питання. Мало хто вважає, що мир буде повністю справедливим для України, але й мало хто вважає, що він буде повністю несправедливим. Більшість українців очікують певних поступок Росії, але й виконання вимог України. Ми бачимо стримане очікування, без депресії чи ейфорії, але з вичікувальною позицією. Українці усвідомлюють свою роль і намагаються бути емоційно та фізично залученими до оборони України. Вони не збираються складати зброю і опускати руки, вірять у краще майбутнє і сподіваються, що нова адміністрація буде на їхньому боці", - повідомив Грушецький.Фото: КМІСУ грудні 2024 року 57% респондентів вважали, що через 10 років Україна буде квітучою країною в Європейському Союзі. Водночас 28% вважають, що Україна стане країною зі зруйнованою економікою та відтоком населення. Частка невизначених респондентів становить 15%."Оптимізм в Україні трохи знижується, але за сукупністю обставин, коли через майже три роки повномасштабного вторгнення ситуація залишається складною і всередині країни, і на фронті, і з зовнішніми партнерами, те, що майже 60% українців досі вірять у довгостроковий успіх України, - це чудовий показник. Ми повинні враховувати зростання песимізму, але розуміти, що це вимір української стійкості. Українці посилають сигнал і самим громадянам, і західним партнерам, що попри апокаліптичні сценарії та негативну інформацію, українці демонструють дива оптимізму в цьому нестабільному світі", - розповів Грушецький.Нагадаємо, протягом вересня-жовтня 2024 року соціологи зафіксували, що 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки це буде потрібно.

Про це йдеться на сайті відомства.Відповідний указ підписав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна."Ми додали до списку ще 14 грузинських високопосадовців і прем'єр-міністрів і ввели заборону на в'їзд до Естонії", - зазначив він.Він підкреслив, що "насильство, вчинене грузинською владою проти протестувальників, журналістів та лідерів опозиції, є неприйнятним, злочинним і суперечить правам людини".Очільник естонського зовнішньополітичного відомства закликав країни ЄС до активних дій у відповідь на ситуацію в Грузії."Я закликаю всі країни ЄС відреагувати на те, що відбувається в Грузії, і вжити конкретних заходів проти тих, хто застосовує невиправдану силу і жорстоке насильство проти грузинського народу і підриває демократію", - наголосив він.Ці санкції стали продовженням попередніх обмежень, які стосувалися 11 членів грузинської влади.Крім того, Цахкна візьме участь у засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу 16 грудня, де планується обговорення подій, що відбуваються в Грузії.Реакція "Грузинської мрії"Генсек "Грузинської мрії" і мер Тбілісі Каха Каладзе відреагував на санкції, введені Литвою та Естонією проти представників влади Грузії, зазначивши, що санкції, які запроваджуються проти членів партії олігарха Іванішвілі, не є чимось особливим, що вони - тимчасове явище і що незабаром усе стане на свої місця, передає SОVА.Він висловив впевненість, що ситуація зміниться з початком роботи нової адміністрації у США після 20 січня. За його словами, це призведе до радикальних змін не лише в Європі, але й у Грузії."Санкції не становлять узагалі жодної проблеми, це тимчасовий процес, усе зміниться, усе владнається, будуть іншими світ, Європа. Така Європа, яку ми, грузини, уявляємо і до якої прагне більшість грузинів, повернеться та Європа, повернення якої ми хочемо", - наголосив він.На його переконання, саме після інавгурації Трампа політична ситуація у світі може кардинально змінитись."Те, що відбувається сьогодні, не має зв'язку з європейськими цінностями. Сьогодні - пік несправедливості. Нас намагаються переконати, що чорне - це біле, пускають пил в очі. Усе це закінчиться, і повернеться справедлива Європа, до якої прагне наша країна", - підсумував він.Що передувало26 жовтня в Грузії відбулись парламентські вибори. Перемогу здобула керівна партія "Грузинська мрія". Результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними акціями протестів. Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі. Згодом до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.А президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що продовжить виконувати обов'язки очільниці держави до кінця свого мандата та легітимного обрання нового президента.У суботу, 14 грудня, у парламенті Грузії відбулися вибори президента. У результаті виборча колегія обрала президентом Міхеїла Кавелашвілі. Водночас чинна президентка Саломе Зурабішвілі та опозиція не визнають легітимність цих виборів.Зазначимо, що вперше в історії Грузії президента обирав не народ, а виборча колегія. Єдиним кандидатом на пост президента був ветеран футболу та член партії "Сила народу", що формально відкололася від правлячої "Грузинської мрії", Михаїл Кавелашвілі. Його кандидатуру висунув голова "Грузинської мрії" мільярдер Бідзіна Іванішвілі. Після оголошення результатів виборів Саломе Зурабішвілі звернулася до мітингувальників, серед яких були матері затриманих поліцією, і висловила свою вдячність за відмову визнати легітимність виборів. 

Про це інформують видання "Ехо Кавказу" і SОVА.Близько 12:30 центральна виборча комісія Грузії завершила підрахунок голосів. Кавелашвілі отримав 224 голоси виборщиків, для перемоги було потрібно 200 голосів. Один бюлетень визнали зіпсованим.Нагадаємо, уперше в історії Грузії президента обирав не народ, а виборча колегія. Єдиним кандидатом на пост президента був ветеран футболу та член партії "Сила народу", що формально відкололася від правлячої "Грузинської мрії", Михаїл Кавелашвілі. Його кандидатуру висунув почесний голова "Грузинської мрії" мільярдер Бідзіна Іванішвілі. До складу виборчої колегії входили 300 людей - грузинські депутати і депутати верховних рад Аджарії та Абхазької автономної республіки (у вигнанні). 61 опозиційний депутат участі в голосуванні не взяв, також відмовились і щонайменше двоє депутатів верховної ради Абхазької Автономної Республіки.Для проведення виборів у Грузії достатньо присутності більшості повного складу виборчої колегії - мінімум 151 депутат. Для обрання президента потрібно мінімум 200 голосів членів колегії. Тим часом біля будівлі парламенту Грузії зранку почали збиратися противники "Грузинської мрії". Протестувальники супроводжували депутатів, які голосували, вигуками "Раби!", "Росіяни!". Водночас у парламенті Грузії встановили жовтий рівень безпеки. Вхід у будівлю дозволяли лише членам колегії виборщиків та особам, які запрошені "відповідними структурними підрозділами". За даними ЗМІ, по периметру мобілізували силовиків, на площу вивезли водомети.Рrоtеstеrs kісk bаlls оutsіdе раrlіаmеnt whіlе vоtіng іs undеrwаy іnsіdе іn whаt mаny sее аs іllеgіtіmаtе рrеsіdеntіаl еlесtіоn. Ех-fооtbаllеr Міkhеіl Каvеlаshvіlі іs оnly саndіdаtе оn thе bаllоt. #GеоrgіаРrоtеsts Dаy 17???? Gіоrgі Еksеulіdzе ріс.twіttеr.соm/1mІЕ1uІmНv— Сіvіl.gе (@СіvіlGе) Dесеmbеr 14, 2024 Що передувало26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі. Згодом до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.А президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що продовжить виконувати обов'язки очільниці держави до кінця свого мандата та легітимного обрання нового президента. 

Про це повідомило Головне управління розвідки Міноборони України.Зазначається, що командування підрозділів північнокорейської армії у РФ отримало наказ "увійти у взаємодію" із суміжними російськими підрозділами, які ведуть бойові дії в Курській області.  Імовірно, найближчим часом північнокорейців можуть залучити безпосередньо до боїв. Напередодні вони отримали додаткові запаси продовольства, а 13 грудня їх привели в стан готовності та наказали очікувати подальших указівок.За даними української розвідки, частину особового складу військ КНДР приховано перекидають до лінії фронту цивільними вантажівками, які зовні нагадують автомобілі доставки води.Що відомо про військову співпрацю Росії та КНДР4 жовтня Кyіv Роst повідомило, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією.22 жовтня у медіа з'явилася інформація, що КНДР відправила на територію Росії не тільки піхотинців, а й пілотів військових літаків. А очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у Курську область повинні прибути перші бійці з Північної Кореї.28 жовтня генсек НАТО Марк Рютте підтвердив факт присутності військових Північної Кореї в Курській області РФ, зазначивши, що це є "значною ескалацією в триваючій залученості КНДР у протиправну війну Росії". Президент Володимир Зеленський заявив, що РФ уже використовує військовослужбовців із КНДР на території України та що на полігони РФ із КНДР можуть перекинути до 12 тис. військових.31 жовтня стало відомо, що Північна Корея відправила до Росії трьох своїх генералів, серед них заступник глави генерального штабу КНДР, який також є очільником головного розвідувального бюро держави.1 листопада президент Зеленський заявив, що перші тисячі солдатів із Північної Кореї вже неподалік українського кордону. А в ГУР розповіли, що в останній тиждень жовтня Росія перекинула зі своєї території до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії Північної Кореї.Вже згодом Зеленський заявив, що ворог перекинув у Курську область ще понад 11 тис. військових КНДР. А 5 листопада міністр оборони України Рустем Умєров підтвердив інформацію про те, що в Курській області Росії відбулося перше бойове зіткнення українських бійців і північнокорейських військових, що воюють на боці окупантів.Начальник Генштабу ЗСУ Анатолій Баргилевич також підтвердив перші бої між українськими та північнокорейськими військовими. Видання Fіnаnсіаl Тіmеs повідомило, що ЗСУ поранили генерала КНДР в Курській області РФ.За даними Пентагону, станом на 10 грудня північнокорейські військові досі перебувають у Курській області РФ і готові вступити в бій за потреби. 

Про це повідомляє "Ехо Кавказу".Видання зазначає, що слова Макрона можна трактувати як підтримку учасникам акцій протесту, які спалахнули після відмови влади Грузії на переговори про вступ до Європейського Союзу до 2028 року."Цей діалог є відповідальністю кожного грузина. Він повинен дати можливість грузинам знову взяти долю в свої руки. Цей шлях — ваш. Тому я дуже довіряю грузинському народу і всім тим, кому дорогий цей почесний європейський шлях і хто не хоче піддаватися залякуванням, пропаганді, кібератакам, маніпуляціям інформацією",  - стверджує французький президент.Водночас він підкреслив, що "зрада європейських прагнень грузинського народу, записаних у конституції Грузії, неприпустима"."Європейська мрія Грузії не повинна бути придушена. Цей вибір європейського шляху є вашим суверенним рішенням, і це рішення про приєднання до європейської сім'ї мирно виражається сьогодні в Тбілісі і в декількох десятках міст країни", - заявив Макрон.Також президент Франції наголосив, що Євросоюз не підтримує сепаратистів у Грузії та виступає за територіальну цілісність країни."Європейський Союз не диктує, що таке національний інтерес. Він поважає територіальну цілісність, зокрема, Грузії. Європейський Союз не підтримує сепаратистів у вашій країні. Європейський Союз — це проект миру, який є основою будівництва Європи з моменту її створення. Європейський Союз не розпочав агресивну війну проти суверенної держави", - додав Макрон.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.11 грудня до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.Напередодні виборів Зурабішвілі заявила, що продовжить виконувати обов'язки очільниці держави до кінця свого мандата та легітимного обрання нового президента.

Про це вона заявила в інтерв'ю Укрінформу.У виданні зазначили, що ці вибори не є прямими, оскільки голосують члени парламенту та представники місцевого самоврядування, на відміну від прямих виборів, як це було у 2018 році. Президентка підкреслила, що, незалежно від результатів, планує залишитися на своїй посаді до завершення терміну повноважень та до інавгурації легітимного президента."Особисто я збираюся залишитися президентом після виборів. З одного боку, тому що я дійсно залишуся президентом до кінця мандату, до інавгурації. Але інавгурації легітимного президента", - наголосила вона.Крім того, Зурабішвілі висловила сумніви щодо легітимності будь-якого нового парламенту, якщо його створення не буде відповідати умовам конституції."Якщо парламент не є легітимним, якщо він не був скликаний мною відповідно до умов конституції, якщо він базується на виборах, які не є легітимними – з моєї точки зору і з точки зору народу, то обраний президент теж не буде легітимним, навіть якщо він буде інавгурований", - додала очільниця Грузії.Коли її запитали про можливі наслідки такого рішення, Зурабішвілі наголосила, що вважає себе втіленням народної легітимності, адже вона має підтримку громадян."У мене немає влади. Тож я не залишаюся при владі, але залишаюся втіленням народної легітимності, яку я також маю, не тільки тому, що мене обрали, але й тому, що мене підтримує "вулиця". І я уособлюю тяглість держави", - пояснила вона.За її словами, сьогодні в Грузії спостерігається реальна автократія, оскільки одна партія контролює всі державні інституції. Тому вона вважає своїм обов'язком продовжувати виконувати функції президента і представляти інтереси народу."Тож ми маємо справжню автократію, і я вважаю своїм обов'язком продовжувати втілювати те, що я можу втілювати і в чому, як я вважаю, маю підтримку народу", - підсумувала Зурабішвілі.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави. Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.11 грудня до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії. 

Про це повідомляє Nеws Gеоrgіа.Закривати обличчя масками на акціях протестів буде дозволено окремим особам у звʼязку з професійною діяльністю. Перелік таких людей визначить МВС Грузії. Водночас протестувальникам за маски, піротехніку та лазери загрожуватиме штраф розміром $711.Також у Грузії посили законом правила імпорту й експорту, а також продажу піротехнічної продукції.За словами спікера парламенту Шалви Папуашвілі, у ході розробки зазначених обмежень влада дотримувалася "найкращих практик, які існують в Європі".Видання нагадує, що законопроєкт ініціювали на тлі масштабних акцій протесту, спричинених відмовою керівної партії "Грузинська мрія" від переговорів про вступ у ЄС до 2028 року.Обмеження набудуть чинності після підписання документів президенткою Саломе Зурабішвілі або через 10 днів після підпису спікера парламенту.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.У Грузії тривають протести черед відмову від політичного курсу на входження до складу ЄС: 11 грудня до мітингувальників приєдналися державні службовці.13 грудня США запровадили обмеження для представників влади Грузії.

Про це повідомив віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та пресцентр Дії.Зазначається, що за три дні з початку надходжень виплат "зимової тисячі" українці встигли витратити вже понад 720 мільйонів грн від держави.Найбільше громадяни України витрачали гроші на оплату комуналки - 63%. Також 17% спрямували на мобільний звʼязок, а 4% задонатили на Збройні Сили.У Дії нагадали, що гроші від держави за заявами у застосунку надходять на картку Національного кешбеку. Там зазначили, що скоро виплати отримають ті, хто подавався 2 та 3 грудня."Тисяча від Зеленського": що відомо25 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував з грудня виплати 1 тис. грн кожному українцю. Пізніше в Мінекономіки повідомили, що для тих громадян, які не мають смартфона або Дії, розробляють механізм отримання виплат єПідтримки через відділення Укрпошти.Кабмін на засіданні 15 листопада ухвалив порядок реалізації проєкту зимової підтримки українських родин, яка передбачає виплату 1 тис. грн.Очільник Мінфіну Сергій Марченко 28 листопада заявив, що кошти, які підуть на виплату 1 тис. грн кожному українцю, сформували у Фонді соціального страхування на випадок безробіття як частину єдиного соціального внеску.29 листопада Зеленського закликали переглянути програму "Зимова єПідтримка" й не роздавати по 1 тис. грн усім українцям. Відповідна петиція на сайті президента набрала необхідну для розгляду кількість підписів.1 грудня з'явилася можливість подати заявку на отримання 1000 грн за програмою "Зимова єПідтримка" через портал "Дія". За перші 5 годин дії програми українці оформили понад мільйон заяв, а за добу – понад 2,5 млн. З 4 грудня Укрпошта розпочала виплати за програмою "Зимова єПідтримка" українцям, які отримують пенсії та соцвиплати у поштового оператора.Станом на 10 грудня українці через Дію подали понад 6 млн заяв на отримання тисячі гривень. Того ж дня українці почали отримувати виплати на картку Національного кешбеку в межах програми "Зимова єПідтримка". 

Про це оголосив речник Держдепу Меттью Міллер."Сполучені Штати рішуче засуджують постійне, жорстоке та невиправдане насильство партії "Грузинська мрія" проти громадян Грузії, зокрема протестувальників, представників медіа, правозахисників та опозиції. Партія відвернулася від євроатлантичного майбутнього Грузії, якого надзвичайно бажає грузинський народ і яке передбачене конституцією Грузії", - заявив він.Міллер додав, що готуються нові санкції за підрив демократичних процесів в країні. "Це доповнює раніше оголошені дії щодо понад 100 осіб, причетних до "Грузинської мрії", а також членів їхніх родин", – підсумував речник.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.У Грузії тривають протести черед відмову від політичного курсу на входження до складу ЄС: 11 грудня до мітингувальників приєдналися державні службовці

Відповідне рішення ухвалили 11 грудня під час першого дня роботи 19-го засідання Комітету ЮНЕСКО з захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Члени комітету підтримали рішення організувати місію "спеціального моніторингу" до Харкова. Таким чином Україна стане першою країною, де буде застосовано цей механізм. Це дасть змогу належним чином зафіксувати пошкодження об’єкта, скоординувати заходи з його відновлення й мати докази для подальшого притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, коментуючи рішення, висловив переконання, що результати роботи місії "спеціального моніторингу" допоможуть зафіксувати руйнування та скерувати висновки до Міжнародного кримінального суду. Аd hос mоnіtоrіng передбачає спрямованість моніторингу на конкретний випадок, а не на широке застосування чи впровадження, це своєрідний позаплановий контроль. Використовується в різних галузях. Зокрема, його застосовують тимчасові спеціальні місії, представники, організації, комітети чи робочі групи, створені для виконання спеціальних завдань. За принципом аd hос (для розгляду одного конкретного спору або спорів за одним договором) можуть створюватися третейські суди та міжнародний комерційний арбітраж.Довідково. Назва "Держпром" розшифровується як Будинок державної промисловості. Це найвідоміша конструктивістська будівля та символ Харкова, зведена в 1925–1928 роках, коли Харків був столицею УРСР. Зараз це великий офісний центр площею 60 тис. кв. м, де розміщені різні державні й громадські організації.Держпром – це комплекс із групи башт різної висоти у формі літери Н, що складається з трьох частин. Вони з'єднані між собою переходами-мостами. Через це резонансні частоти башт, накладаючись одна на одну, послаблюють коливання всієї будови. Такий метод згодом використовували в Японії під час будівництва хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах.Будівельники розробили унікальну технологію промислового залізобетону, тож Держпром став першим будинком у світі, зведеним виключно із залізобетону без металевого каркаса. При цьому будівлю зводили методом "плавучої опалубки", тому вона фактично є монолітною. Під час повномасштабного російського вторгнення будівля Держпрому двічі зазнала ушкоджень. 28 жовтня цього року влучили в будівлю Держпрому під час обстрілу КАБами центру Харкова. 8 листопада внаслідок чергової атаки з боку Росії будівля зазнала значних пошкоджень і руйнувань. Тоді потужний вибух стався в сьомому під’їзді на рівні третього поверху, спричинив обвал перекриття третього та другого поверхів, а також частини фасаду та даху. Вибухова хвиля також пошкодила конструкції інших під’їздів. Відповідно до рішення Комітету від 7 вересня 2023 року Будівля Держпрому є в Міжнародному списку культурних цінностей під посиленим захистом.

Про це інформує Ехо Кавказу. Вказано, що представники держсектору приєдналися до протестувальників біля будівлі парламенту Грузії. Співробітник мерії розповів, що держслужбовці протестують не лише через відмову від заявки на членство у ЄС до 2028 року, а й через форми залякування протестувальників. "Ми - люди, зайняті на публічній службі, і мета нашого протесту - донести до громадськості, включно з тими, хто сьогодні представляє наших роботодавців, наш голос про те, що ми залишаємося вірними Конституції і суспільству, залишаємося прихильними європейському курсу. Водночас закликаємо їх припинити насильство проти нас, використання різних форм залякування, яких останнім часом було багато", - сказав він. Крім того, 11 грудня грузинський парламент, який не визнають ні президентка, ні опозиція, підтримав законопроєкт щодо внесення змін до закону про державну службу. Основні зміни передбачають спрощення процесу реорганізації, щоб держслужбовець, звільнений з будь-якої причини, включно з політичною, не зміг повернутися в систему державної служби."Експерти вважають, що цими змінами "Грузинська мрія" навпаки послабить права держслужбовців і буде використовувати закони як каральний інструмент, особливо після того, як під час проєвропейських виступів сотні держслужбовців підписали заяви з критикою рішення уряду відкласти євроінтеграцію до 2028 року", - зазначає видання.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.

Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому відеозверненні."Вже майже 6,5 млн українців подали заявку на “єПідтримку”, із них 1 мільйон 600 тисяч – заявки на дітей. Темп розвитку цієї програми хороший, як ми і розраховували. Очевидно, що програма потрібна людям", - каже президент.За словами Зеленського, вже тривають перші виплати. "Ми бачимо, що близько половини виплат були перераховані за комунальні послуги. Значна частина йде на волонтерські фонди, і це дуже важливо, що люди можуть підтримати нашу армію за рахунок цих коштів. "єПідтримка" працюватиме протягом трьох місяців зими. І це час, коли можна буде подати заявку, і протягом всього наступного року можна буде витратити ці кошти", - йдеться у заяві."Тисяча від Зеленського": що відомо25 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував з грудня виплати 1 тис. грн кожному українцю. Пізніше в Мінекономіки повідомили, що для тих громадян, які не мають смартфона або Дії, розробляють механізм отримання виплат єПідтримки через відділення Укрпошти.Кабмін на засіданні 15 листопада ухвалив порядок реалізації проєкту зимової підтримки українських родин, яка передбачає виплату 1 тис. грн.Очільник Мінфіну Сергій Марченко 28 листопада заявив, що кошти, які підуть на виплату 1 тис. грн кожному українцю, сформували у Фонді соціального страхування на випадок безробіття як частину єдиного соціального внеску.29 листопада Зеленського закликали переглянути програму "Зимова єПідтримка" й не роздавати по 1 тис. грн усім українцям. Відповідна петиція на сайті президента набрала необхідну для розгляду кількість підписів.1 грудня з'явилася можливість подати заявку на отримання 1000 грн за програмою "Зимова єПідтримка" через портал "Дія". За перші 5 годин дії програми українці оформили понад мільйон заяв, а за добу – понад 2,5 млн. З 4 грудня Укрпошта розпочала виплати за програмою "Зимова єПідтримка" українцям, які отримують пенсії та соцвиплати у поштового оператора.Станом на 10 грудня українці через Дію подали понад 6 млн заяв на отримання тисячі гривень.З того ж дня українці почали отримувати виплати на картку Національного кешбеку в межах програми "Зимова єПідтримка". Кошти надійшли вже понад двом мільйонам громадян.11 грудня гендиректор платіжного сервісу ЕаsyРаy Олексій Авраменко заявив про вимкнення функції повернення коштів, оскільки деякі українці намагаються переказати гроші "Зимової єПідтримки".

Про це йдеться у заяві Єлисейського палацу за підсумками розмови.Як повідомляється, Макрон засудив залякування опозиції й насильницькі дії правоохоронців щодо учасників проєвропейських мітингів. Він наголосив на необхідності звільнити усіх затриманих та закликав поважати "свободу вираження поглядів" та свободу зібрання.Також французький президент висловив жаль з приводу того, що Грузія "звернула з європейського шляху". Він наголосив, що на відносини між Грузією та країнами Європи буде впливати те, що вже зробила грузинська влада чи зробить у майбутньому.Макрон закликав голову керівної партії Грузії до "інклюзивного діалогу" з політичними групами та суспільством.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти 10 грудня перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.  

Про це він написав у Fасеbооk."На жаль, ми були змушені вимкнути функцію "повернення грошей" для абонентів Vоdаfоnе та Lіfе", - йдеться у дописі.За словами Авраменка, українці поповнювали свій мобільний рахунок отриманою тисячею, а потім повертали гроші через сервіс ЕаsyРаy: "Оскільки є "особливо розумні" українці, які вирішили в такий спосіб спаплюжити ідею 1000 грн "Зимової єПідтримки" сервіс не буде працювати для всіх, через нецільове використання державної допомоги".Як пише dеv.uа, у клієнтів Vоdаfоnе є варіант, як переказати гроші з мобільного рахунку на картку за допомогою ЕаsyРаy. Він доступний як на сайті, так і у вигляді мобільного застосунку для Аndrоіd та іОS.Тим часом Lіfесеll дозволяє абонентам зробити це через платіжний сервіс Раyсеll, доступний на сайті оператора та у фірмовому застосунку.Натомість з грудня 2022 року в оператора "Київстар" немає способу, як переказати гроші з мобільного рахунку на банківську картку. Причиною цього стала зміна стратегії розвитку компанії та бажання зосередитися на профільних телекомпослугах."Тисяча від Зеленського": що відомо25 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував з грудня виплати 1 тис. грн кожному українцю. Пізніше в Мінекономіки повідомили, що для тих громадян, які не мають смартфона або Дії, розробляють механізм отримання виплат єПідтримки через відділення Укрпошти.Кабмін на засіданні 15 листопада ухвалив порядок реалізації проєкту зимової підтримки українських родин, яка передбачає виплату 1 тис. грн.Очільник Мінфіну Сергій Марченко 28 листопада заявив, що кошти, які підуть на виплату 1 тис. грн кожному українцю, сформували у Фонді соціального страхування на випадок безробіття як частину єдиного соціального внеску.29 листопада Зеленського закликали переглянути програму "Зимова єПідтримка" й не роздавати по 1 тис. грн усім українцям. Відповідна петиція на сайті президента набрала необхідну для розгляду кількість підписів.1 грудня з'явилася можливість подати заявку на отримання 1000 грн за програмою "Зимова єПідтримка" через портал "Дія". За перші 5 годин дії програми українці оформили понад мільйон заяв, а за добу – понад 2,5 млн. З 4 грудня Укрпошта розпочала виплати за програмою "Зимова єПідтримка" українцям, які отримують пенсії та соцвиплати у поштового оператора.Станом на 10 грудня українці через Дію подали понад 6 млн заяв на отримання тисячі гривень.З того ж дня українці почали отримувати виплати на картку Національного кешбеку в межах програми "Зимова єПідтримка". Кошти надійшли вже понад двом мільйонам громадян.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров'я.Зокрема, з ускладненнями ГРВІ до лікарні потрапило 2724 українці, більшість із яких – 1607 – діти. Загалом від початку епідсезону перехворіла 1 182 961 людина. Ці показники на 18,8% менші за тогорічні. У відомстві зазначили, що епідпоріг із захворюваності на ГРВІ, грип та СОVІD-19 в країні не перевищений.У МОЗ наголосили, що найдієвішою профілактикою СОVІD-19 та грипу є вакцинація. За даними на 8 грудня щеплення проти грипу зробили 95 839 людей."Вакцина проти грипу не захищає від СОVІD-19 і навпаки.  Натомість щеплення проти цих хвороб можна робити в один день або з рекомендованим інтервалом", – ідеться в повідомленні.Міністерство нагадало, що щеплення проти СОVІD-19 залишаються безоплатними. Вакцина проти грипу не входить до переліку безоплатних щеплень і доступна в аптеках. Вона є рекомендованою, особливо людям з групи ризику.У період з 28 жовтня до 3 листопада в Україні зафіксували понад 110 тисяч хворих на ГРВІ, грип та СОVІD-19. Епідемічний поріг було перевищено лише в одній області.

Про це повідомили прем'єр-міністр Денис Шмигаль та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров."Перші перекази державної допомоги в розмірі 1000 гривень вже надходять на банківські картки громадян, які подали заяви на її отримання", - зазначив Шмигаль.Він нагадав, що долучитись до програми можна через Дію, а також відучора заявки приймаються через банки-партнери. До того ж отримувачі пенсій та соціальних виплат мають змогу отримати виплати через Укрпошту.За даними очільника Мінцифри, станом на 11 грудня кошти надійшли вже 1,8 млн дорослих та 520 тис. дітей.Федоров закликав громадян, які ще не отримали виплати, не хвилюватися, адже банку потрібен час на опрацювання заяв."Тисяча від Зеленського": що відомо25 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував з грудня виплати 1 тис. грн кожному українцю. Пізніше в Мінекономіки повідомили, що для тих громадян, які не мають смартфона або Дії, розробляють механізм отримання виплат єПідтримки через відділення Укрпошти.Кабмін на засіданні 15 листопада ухвалив порядок реалізації проєкту зимової підтримки українських родин, яка передбачає виплату 1 тис. грн.Очільник Мінфіну Сергій Марченко 28 листопада заявив, що кошти, які підуть на виплату 1 тис. грн кожному українцю, сформували у Фонді соціального страхування на випадок безробіття як частину єдиного соціального внеску.29 листопада Зеленського закликали переглянути програму "Зимова єПідтримка" й не роздавати по 1 тис. грн усім українцям. Відповідна петиція на сайті президента набрала необхідну для розгляду кількість підписів.1 грудня з'явилася можливість подати заявку на отримання 1000 грн за програмою "Зимова єПідтримка" через портал "Дія". За перші 5 годин дії програми українці оформили понад мільйон заяв, а за добу – понад 2,5 млн. З 4 грудня Укрпошта розпочала виплати за програмою "Зимова єПідтримка" українцям, які отримують пенсії та соцвиплати у поштового оператора.Станом на 10 грудня українці через Дію подали понад 6 млн заяв на отримання тисячі гривень. 

Відповідну заяву зробили Регіональний центр прав людини разом із партнерами - Медійною ініціативою за права людини, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Yаhаd-Іn Unum, ОSІNТ FОR UКRАІNЕ та Спільнотою Оленівки.Як встановили правозахисники, два вибухи в бараку, які спричинили пожежу  у ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120, були навмисною атакою РФ. Це підтверджують фізичні сліди, свідчення очевидців та експертні висновки. На момент трагедії колонія перебувала під повним контролем російських окупаційних сил, що підтверджує відповідальність російської сторони. Унаслідок вибуху загинуло щонайменше 45 полонених, ще щонайменше 9 померли через ненадання медичної допомоги, а близько 140 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Загалом жертвами трагедії стали близько 200 осіб.Правозахисникам також вдалося ідентифікувати осіб, які, ймовірно, були причетні до вчинення цих злочинів. За їхніми даними, це начальник колонії Сергій Євсюков, директор "Держслужби виконання покарань ДНР" Юрій Дорошенко, російський генерал Сергій Суровікін, голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін та інші.Зазначається, що усі зібрані докази разом зі свідченнями потерпілих, результатами експертних досліджень, фото- та відеоматеріалами передані до Міжнародного кримінального суду. Правозахисники звернулися до прокурора МКС з проханням якнайшвидше розпочати розслідування фактів масового вбивства та катування українських військовополонених в Оленівці, які мають ознаки воєнних злочинів, передбачених статтею 28 та статтею 8(2)(а)(і-іі) Римського статуту.Крім того, вони просять запросити у палати досудового провадження видачу ордерів на арешт винних осіб у зв’язку з наявністю в їхніх діяннях ознак зазначених воєнних злочинів."Ми віримо, що міжнародне правосуддя продемонструє свою непохитність і винні у цих жахливих воєнних злочинах понесуть заслужене покарання", - наголосили українські правозахисники.Теракт в Оленівці: що відомоЗбройні сили РФ у ніч на 29 липня 2022 року здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл виправної установи в населеному пункті Оленівка, Донецької області, де утримувалися українські полонені.Тоді від вибуху зруйнувало приміщення, в якому перебували полонені українці: 53 людини загинули та понад 130 зазнали поранення. У здійсненні теракту Росія звинуватила Україну: нібито удар здійснили реактивною системою залпового вогню Ніmаrs, яку Київ отримав від США. Загарбники навіть продемонстрували уламки, за їхніми словами, боєприпасу, нібито знайдені на місці події. Міноборони РФ запросило експертів, фахівців з ООН і Червоного Хреста в колонію в Оленівці. Однак доступ представникам міжнародних організацій до місця трагедії не надали. 11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них – загиблі під час масової страти в Оленівці. Однак точну кількість жертв цього злочину та список загиблих можна буде визначити лише після ідентифікації.25 липня Верховний комісар ООН із прав людини Волкер Тюрк спростував твердження Росії про те, що Оленівську в’язницю нібито обстріляли з ракетних систем НІМАRS, та засудив відсутність відповідальності за вбивства українських військовополонених.29 липня Служба безпеки України повідомила про підозру причетним до масового вбивства українських полонених в Оленівці Донецької області в липні 2022 року - ексочільнику Волноваської колонії "ДНР" Сергію Євсюкову та його колишньому першому заступнику Дмитру Нейолову. 

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 11.12.24 орієнтовно склали:особового складу ‒ близько 757 340 (+1400) осіб,танків ‒ 9526 (+2) од,бойових броньованих машин ‒ 19 616 (+20) од,артилерійських систем – 21 067 (+3) од,РСЗВ – 1253 (+0) од,засоби ППО ‒ 1023 (+0) од,літаків – 369 (+0) од,гелікоптерів – 329 (+0) од,БПЛА оперативно-тактичного рівня – 20 111 (+4),крилаті ракети ‒ 2859 (+0),кораблі /катери ‒ 28 (+0) од,підводні човни - 1 (+0) од,автомобільної техніки та автоцистерн – 31 073 (+36) од,спеціальна техніка ‒ 3641 (+4) од.Дані уточнюються.Упродовж жовтня - листопада воїни 38-ї бригади морської піхоти Збройних Сил України знищили 1310 військових російської армії, ще щонайменше 1652 поранили.

Про це заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер на брифінгу, передає Укрінформ."Ми чітко дали зрозуміти, що глибоко стурбовані зміною напрямку, який обрав уряд Грузії",- сказав він.Він нагадав, що державний секретар вже робив заяву щодо цього минулого тижня."Ми використовуватимемо всі наявні у нас інструменти, щоби притягти Грузію до відповідальності за ці кроки, в тому числі шляхом запровадження санкцій", - додав Міллер.Він також зазначив, що Держдепартамент зазвичай не анонсує обмежень.Що відбувається в Грузії26 жовтня 2024 року в Грузії пройшли чергові парламентські вибори. Як свідчать результати, оприлюднені центрвиборчкомом, перемогу здобула правляча партія "Грузинська мрія". Депутати "Мрії" проголосували за проведення 14 грудня так званих виборів президента. Інавгурація новообраного президента в такому разі пройде 29 грудня. Таким чином, країна може зустріти новий 2025 рік уже з новим очільником держави.Однак результати виборів не були визнані опозиційними партіями, президенткою Саломе Зурабішвілі та країнами Заходу, які висловили занепокоєння щодо легітимності виборів.Проте партія Іванішвілі вже висунула на посаду №1 в грузинській державі колишнього футболіста Михаїла Кавелашвілі, який не має вищої освіти й може нецензурно висловлюватися на публіці. Політологи називають спортсмена "ручною" кандидатурою Іванішвілі.При цьому партія 28 листопада "Мрія" оголосила про відмову від політичного курсу на входження до складу Європейського Союзу, а державні пропагандисти виступають у медіа з тезами про необхідність повернення до вивчення російської мови та культури.Усе це супроводжується безперервними вуличними протестами, які жорстоко придушуються поліцейським спецназом, одначе організовуються знову й знову в найбільших містах. Найактивніше грузинська опозиція діє на вулиці останні чотири дні та чотири ночі, з 28 листопада.Під час протесту в Тбілісі затримали одного з лідерів опозиційної коаліції "За зміни" Зураба Гірчі Джапарідзе. Загалом МВС країни оголосило про 224 затриманих.В ніч на 3 грудня у столиці Грузії та інших містах продовжились масштабні протести. Зокрема, на протест вийшли студенти професійних училищ, вони мали плакати з гаслами "Вперед до Європи" та "Ми обираємо європейський шлях".У Тбілісі в офісах грузинської опозиції відбулись обшуки за статтею про організацію групового насилля: затримали лідера коаліції "За зміни" Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.Станом на ніч суботи, 7 грудня, біля будівлі грузинського парламенту у Тбілісі тривав багатотисячний мітинг, для його розгону влада залучила спецпризначенців. 8 грудня у Тбілісі на проспекті Руставелі, де проходять проєвропейські мітинги, встановили новорічну ялинку.У ніч проти вівторка, 10 грудня, перед будівлею парламенту Грузії активісти спалили символічну труну, яка містила ляльку із зображенням лідера провладної партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі.