Search trend "3 квітня"

28 листопада президент підписав закон про держбюджет на 2025 рік. Серед іншого, документ передбачає повернення обовʼязкової сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) для ФОПів. Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року. Розповідаємо, коли і як саме діятимуть нововведення. 📌 Що саме зміниться З нового року для ФОПів усіх груп повернеться податкове навантаження у вигляді ЄСВ. Тепер, окрім 5% від доходу, їм потрібно буде щомісяця платити мінімум 22% від мінімальної зарплати, тобто 1760 гривень. Це 5280 гривень щокварталу і 21 120 гривень щороку. Ці нововведення не вплинуть на найманих працівників і гіг-контракторів, адже єдиний соціальний внесок з їхніх зарплат і раніше сплачували роботодавці. Згідно з законом, мінімальна заробітна плата залишиться без змін — 8 тисяч гривень. Однак буде збільшено максимальну базу нарахування ЄСВ: замість 15 мінімальних зарплат (120 тисяч гривень) встановлюють 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень). Тобто максимальна сума ЄСВ, яку може сплачувати ФОП, з 1 січня складатиме 35 200 гривень. «Для всіх ФОП нарахування ЄСВ однакове. Можна і більше платити (наприклад, 22% з більшої суми — з 10 чи 15 тисяч гривень), головне — не менше. З мого досвіду, майже всі ФОПи сплачують 22% саме від мінімальної зарплати», — коментує юрист Ігор Бондаренко. Нагадаємо, що з 1 січня набирають чинності також зміни до Податкового кодексу України — ФОПи на третій групі будуть додатково сплачувати військовий збір 1% від доходу. ФОПи другої групи — додатково 800 гривень щомісяця (10% від мінімальної зарплати). 📌 Як було до цього У 2022 році до закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» внесли зміни, відповідно до яких сплата ЄСВ для ФОПів була не обов’язковою (добровільною). «Попри те, що податкова надсилала в електронному кабінеті ФОПам повідомлення про нібито „заборгованість“ по ЄСВ, його можна було не платити. До речі, деякі підприємці, які оплатили ЄСВ хоча б один раз, потрапили в пастку і повинні були платити ЄСВ й надалі», — додає Ігор Бондаренко. 📌 Коли сплачувати ЄСВ та яка відповідальність за порушення ФОПи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, повинні сплачувати ЄСВ щоквартально. Граничний термін сплати — до 20 числа місяця, що настає після звітного кварталу. Наприклад, за перший квартал 2025 року внесок має бути сплачений до 20 квітня 2025 року. Сума ЄСВ для ФОПів на спрощеній системі оподаткування є фіксованою та залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний період (зараз це 8 тисяч гривень). За несвоєчасну сплату ЄСВ передбачено: штраф у розмірі 20% від несплаченої суми внеску;пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день протермінування. «Несплата ЄСВ — це і відсутність страхового стажу. А страховий стаж потрібен для виходу на пенсію. Наприклад, у 2024 році для виходу на пенсію потрібно було мати 31 рік страхового стажу. До 2028 року показник зросте до 35 років (що передбачено в статті 26 закону про пенсійне страхування). До 1 січня 2025 року можна було не сплачувати ЄСВ, але при цьому громадянин й не отримував страховий стаж. У своїй практиці я не зустрічав ФОПів, які б платили ЄСВ, поки це було не обовʼязково», — каже Ігор Бондаренко. 📌 Чи може ЄСВ платити компанія Юрист додає, що часто на практиці ІТ-компанії сплачують податки за ФОПів, з якими співпрацюють, — тобто додають загальну суму податків до їхньої винагороди. «Тож нововведення щодо ЄСВ можуть збільшити навантаження і на компанії — 21 120 гривень щороку за одного спеціаліста з ФОП», — пояснює він. 📌 Яким буде оподаткування ФОП у 2025 році *нижче подаємо ті категорії ФОП, якими послуговуються ІТ-фахівці Група ФОП ЄСВ Єдиний податок Військовий збір Друга 1760 грн 1600 грн 800 грн Третя 1760 грн 5% від доходу (або 3% від доходу + ПДВ) 1% від доходу Загальна система 1760 грн 18% ПДФО 5% від доходу Нагадаємо, нюанси та особливості податкового закону ми розібрали разом з економістом. Також дізнавалися, чи зможуть взяти компанії на себе податкове навантаження замість ІТ-фахівців. А для наочності розрахували суми податків для ФОПа третьої групи з доходом $2500.

24 роки тому Чорнобильська АЕС припинила свою роботу. 5 грудня 2000 року о 13 годині 17 хвилин зупинили реактор 3-го енергоблоку через несправності у системі захисту. 14 грудня його знову запустили на 5% потужності, щоб вже наступного дня провести офіційну церемонію зупинки реактора. 15 грудня 2000 о 13:17 за наказом президента України Леоніда Кучми ЧАЕС назавжди перестала працювати. Станція почала працювати ще в 1972 році. Перший енергоблок запустили в 1977 році. Уже за 5 років сталася перша аварія на ЧАЕС. А 26 квітня 1986 року стався вибух на четвертому реакторі. У наслідок трагедії будівля блоку частково обвалилася. Стався значний викид радіації в повітря. Кількість радіоактивних частинок порівнюють з наслідкам вибухів 500 атомних бомб. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Французи моляться за український народ За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей. Майже 50 тис. мешканців міста Прип'ять були змушені покинути домівки. Довкола АЕС була створена 30-кілометрова зона відчуження, Однак станція все ж відновила свою роботу після аварії. Але під впливом світової спільноти прийняли рішення про остаточне припинення роботи ЧАЕС. 29 березня 2000 Кабмін ухвалив постанову про дострокову зупинку 3-го енергоблоку. До повномасштабного вторгнення Росії Прип'ять була туристичною пам'яткою. У місті проводили платні екскурсії. Про трагедію на Чорнобильській електростанції знімають фільми та серіали. Зокрема телевізійна компанія НВО зняла серіал "Чорнобиль", присвячений трагедії та ліквідації її наслідків.

Про це він заявив у Х, передає УП."Вчора ми повернулися до Москви, щоб взяти інтерв’ю у міністра закордонних справ Росії", - заявив пропагандист.За словами Карлсона, інтерв’ю з Лавровим стане доступним "дуже скоро". Він наголосив, що Лавров є міністром закордонних справ із найдовшим терміном перебування на посаді у світі.Він додав, що розмовляв з Лавровим, щоб показати "російський погляд" на війну в Україні. Водночас Карлсон розкритикував політику адміністрації чинного президента США Джо Байдена щодо війни, заявивши, що вона "все більше наближає США до ядерного конфлікту з Росією", повторюючи наративи Кремля.Водночас він розкритикував рішення Байдена дозволити Україні використовувати зброю американського виробництва для завдавати ударів по території Росії, стверджуючи, що це наблизило США "до ядерної війни, як ніколи в історії".Wе’rе bасk іn Моsсоw. Неrе’s why. ріс.twіttеr.соm/7FfВhсаІUu— Тuсkеr Саrlsоn (@ТuсkеrСаrlsоn) Dесеmbеr 3, 2024 У лютому Такер Карлсон узяв інтерв'ю в Путіна, який серед іншого визнав, що не досяг своїх цілей в Україні. Згодом Карлсон поділився враженнями від спілкування з диктатором. 30 квітня Карлсон опублікував розмову з філософом Олександром Дугіним, якого вважають одним із головних ідеологів сучасної Росії та "русского міра". Пізніше він заявив, що отримав згоду на розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Речник президента Сергій Никифоров спростував це.   

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку грудня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 грудняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож згідно з постановою №632 з 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до кінця 2024 року, змін у вартості електроенергії для населення у грудні не передбачається.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.З 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт∙год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт∙год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які мають почати діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Про це вона розповіла в етері Еспресо.1З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності для повнолітніх осіб буде проводитись експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право на теке оцінювання. Тобто замість окремих організацій МСЕК оцінювання будуть проводити команди лікарів-практиків на базі лікарень. Під кожен випадок обиратиметься команда за принципом випадкового добору відповідно до профілю справи. Індивідуальні дані лікарів та пацієнтів будуть приховані одні від одних до дня оцінювання. Планується створити Центр оцінювання функціонального стану осіб, який перевірятиме обгрунтованість рішень експертних команд та займатиметься справами, направленими на оскарження. Команда Центру складатиметься з лікарів різних закладів охорони здоров’я", - розповіла вона. Для людей, які мала пройти повторний огляд, і цей час припав на період ліквідації системи МСЕК, його буде продовжено на пів року."До 3 грудня 2024 року вже ці лікарні, де будуть такі оцінювання проводитись, керівником закладу потрібно визначити цей перелік лікарів та зробити наказ, затвердити цих лікарів, які будуть здійснювати вже з 1 січня цю роботу та адміністраторів, які будуть забезпечувати роботу команди. І тут важливо, що після 1 січня 2025 року документи для людей із безстроковим статусом інвалідності залишатимуться чинними, для решти людей з інвалідністю чий повторний огляд якраз припадає на час реформування системи МСЕК, продовжується термін повторного огляду на 6 місяців. Усі права, документи, виплати, пільги, соціальні послуги та відстрочки зберігаються. Для осіб, які під час воєнного стану не проходили встановлений повторний огляд, необхідно буде його пройти", - зазначида Людмила Денісова. Також, правозахисниця зауважила, що уряд рекомендував нацагентству з питань запобігання корупції включити лікарів, які мають право входити до складу експертних команд, до переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків. Тобто вони стануть суб’єктами декларування."Для чоловіків призовного віку, тобто 25-60 років, яким була встановлена 2 чи 3 група інвалідності потрібно пройти з 1 квітня до 1 листопада 2025 року. Для решти - до 1 квітня 2026 року. Виключення становлять особи, які проживають на тимчасово окупованих територіях та особи з важкими станами здоров’я за визначеним у цій постанові 1338 Кабінету міністрів переліком. Незалежно від дати прийняття рішення про встановлення інвалідності для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності продовжується на період проходження ними військової служби та ще на 60 календарних днів з дати звільнення з військової служби або до дати проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Щодо встановлення інвалідності дітям, то наразі для дітей залишається чинна система. Дітям статус інвалідності призначається за рішенням лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я", - сказала Людмила Денісова.Що передувалоДБР 4 жовтня  викрило керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи  Тетяну Крупу на незаконному збагаченні у великих розмірах, до якого можуть бути причетні інші члени родини. Під час обшуків знайшли готівку в еквіваленті $6 млн. При цьому  Тетяна Крупа намагалась викинути у вікно майже пів мільйона доларів.У підсумку керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник (теж начебто інвалід) звільнився з посади, а Офіс генерального прокурора України розпочав розслідування.Як установило попереднє розслідування громадського "Центру протидії корупції", фальшиву інвалідність з подальшою постійною виплатою пенсій мають прокурори не лише на Хмельниччині, а й на Харківщині, Сумщині, Дніпропетровщині.22 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ №732/2024, яким з 31 грудня 2024 року медико-соціальні експертні комісії будуть ліквідовані.25 жовтня уряд затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед медико-соціальних експертних комісій.28 жовтня в уряді спростували чутки про те, що план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням у МСЕК вплине на виплати з інвалідності.Наступного дня Верховна Рада України на засіданні ухвалила в цілому законопроєкт №11225 щодо вдосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи.4 листопада Кабмін підготував і вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо ліквідації медико-соціальні експертні комісії.Верховна Рада України 20 листопада підтримала в першому читанні законопроєкт про ліквідацію медико-соціальних експертних комісій.

Якщо не зможемо здолати ворога нині, то будемо приречені на повторення історії 1930-х, каже історикиня Наталя Романець Усе більше країн визнає Голодомор 19321933 років геноцидом українців. Чи можна вважати, що так світ усвідомлює свою часткову провину, що допустив таку трагедію? &еnsр;У питанні визнання Голодомору геноцидом у світі відбувся значний прорив. Велику роль у цьому зіграла нинішня війна. Та я не сказала б, що країни цивілізованого світу усвідомили й визнали помилки. Якби це сталося, то було б інше ставлення до протистояння з Росією. Багато подій із нашої історії Заходові важко зрозуміти. Іще наприкінці 1980-х на початку 1990-х радянські поети й письменники Євген Євтушенко, Андрій Вознесенський та Віталій Коротич читали за кордоном лекції і згадували в них про Великий терор у СРСР. Часто слухачі запитували їх: "Чому люди не викликали поліцію?" Вони не розуміли, що радянська таємна поліція ці репресії і здійснювала. У працях західних дослідників бачу, що вони інколи не розуміють радянських документів, особливо періоду колективізації, Голодомору та репресій. Сприймають усе, що написано в них, буквально, а папери ГПУ та партійних органів потрібно аналізувати, добре знаючи контексти того періоду. Нам необхідно докласти ще багато зусиль, щоб на Заході сформувалося розуміння подій в Україні радянського періоду, аби знали, що таке більшовицький російський окупацій­ний режим. Тоді вони усвідомлять, що нинішня війна це не той випадок, коли можна домовитися. Це війна за наше існування. Якщо не зможемо здолати ворога, то приречені на повторення трагічних подій кінця 19201930 років. Чому теми Голодомору багато десятиліть не висвітлювали в західних виданнях? &еnsр;Радянський Союз докладав багато зусиль для замовчування теми Голодомору. У газеті "Зоря", яку видавали в Дніпропетровській області в 19321933 роках, я бачила на одній сторінці список сіл, занесених на чорну дошку, й поруч інформацію про важке й голодне становище селян на Заході. Це верх цинізму. Люди масово виготовляли собі труни Також роль зіграв прихід до влади в Німеччині нацистського режиму. Нацисти активно використовували у своїй антикомуністичній пропаганді факт голоду в Україні. На нашій території жило багато німців, і вони отримували допомогу, яку в радянській пресі називали гітлерівською. Вона надходила від різноманітних благодійних організацій та приватних осіб із Німеччини, Швейцарії, Польщі, Литви, Латвії і навіть Ватикану. Використання нацистами в антикомуністичній пропаганді факту голоду в Україні призвело до того, що ця тема серед частини західних інтелектуалів була дискредитована. Цьому сприяла також популярність на Заході лівих прорадянських переконань. Там вважали, що в СРСР формується нове, щасливе, суспільство робітників і селян. Іще частину прихильників СРСР фінансували з Москви, тому вони писали те, чого від них очікували. Що стало причиною Голодомору? &еnsр;Протягом кількох років перед Голодомором влада проводила суцільну колективізацію, яка повністю дезорганізувала ситуацію в аграрному секторі. Першу спробу комунізувати українське село здійснили в 19191921 роках. Тоді селянський спротив змусив більшовиків відмовитися від задумів. З початком примусової колективізації частина заможних селян "саморозкуркулювалася" розпродувала майно. Коли це стало неможливим ламали та здавали на брухт навіть новітню техніку. Також масово вирізали худобу. Це призвело до значного скорочення поголів'я худоби та птиці. Ці збитки не можна було швидко компенсувати. Та влада вважала, що з появою колгоспів, таких собі соціалістичних фабрик із виробництва сільськогосподарської продукції, зможе без проблем отримати потрібну кількість зерна, м'яса та молока. Але сільське господарство залежить від природних умов, специфічних знань і навичок людей. Коли селян загнали до колгоспів, вони там працювати не хотіли. Це було щось нове в українському селі, де люди протягом сезону з ранку до вечора працювали на полі. Від цього залежали урожай та існування родин. Бригадири ходили по хатах і виганяли на роботу колгоспників. Це позначалося на стані полів та ферм. Передумовою Голодомору була також система хлібозаготівельних планів. Колгоспи зернових районів мали здавати державі від 1/4 до 1/3 валового збору зерна. Рахували цю частину від урожаю, який був на полі. Це набагато більше від того, що довозили до комори. Втрати збіжжя під час збору і транспортування тоді доходили до 40 відсотків урожаю. З Москви спускали цифри, які не враховували цих втрат та реальної врожайності. Тому в 19311932 роках села отримували заготівельні плани, які не могли виконати. Особ­ливо це було поширено 1932-го, коли керівництво багатьох колгоспів і районів УСРР чинило спротив прийняттю хлібозаготівельних планів. Під час тодішньої хлібозаготівельної кампанії влада кілька разів зменшувала план для України. Тобто в Москві теж фактично визнавали його нереальним. У марксистській концепції не було місця для селянства З кінця листопада 1932 року посилилися репресії, які набули тотального характеру, та почалися масові обшуки селян як колгоспників, так і одноосібників. Кремль вимагав, щоб заготівельні плани виконали за рахунок так званих невидимих припасів хліба, тобто вилучення в селян "розкраденого, незаконно розданого і прихованого" зерна. У січні 1933-го охочих залишити Україну почали арештовувати. Частину відправляли до концтаборів або в заслання. Більшість селян повертали назад, фактично прирікаючи на голодну смерть. Під час тотальних обшуків у селян вилучали не тільки зерно, а всю їжу. Українська дослідниця Анна Капустян опрацьовувала спогади очевидців тих подій з території України та Росії. В українців забирали все і майже в кожній родині хтось помер від голоду. Коли росіян питали, скільки в них у сім'ї людей померло від голоду, то ті дивувалися: чому хтось мав помирати? У них залишалися овочі, й вони мали що їсти. Чому важливе визнання Голодомору геноцидом? &еnsр;Передусім це потрібно для вшанування пам'яті людей, які померли від голоду. У них не було навіть нормальних поховань. У 19341935 роках в Україні був новий голод, спричинений великою посухою в південних областях. Органи НКВД, які фіксували настрої населення, відзначали, що селяни в окремих регіонах України почали масово собі виготовляти труни. Не хотіли, щоб їхні тіла звалювали на купи у великих ямах, як під час Голодомору. Сучасні події доводять, що ми не засвоїли уроків історії. Тому все повторюється. За 30 років ми належним чином не змогли добитися від світової спільноти визнання Голодомору геноцидом. Лише коли почалася широкомасштабна російсько-українська війна й дії окупантів мали відверто геноцидний характер, то на Заході почали проводити аналогії з Голодомором. Голод як зброю російська влада нині активно використовує на окупованих територіях. Звільнені з російського полону розповідають, що тортури голодом для них були найжахливіші. Смерть від голоду настає поступово, з муками. Історик Вахтанг Кіпіані розповідав про запис інтерв'ю з очевидцем Голодомору в Канаді. Чоловік мав досить добрий вигляд, як на свої роки. Та коли почали розмову про 19321933-ті, він перетворився на "шмаття", почав плакати, його трусило. Інтерв'ю записати не вдалося. Хоча той чоловік тривалий час успішно жив за кордоном, спогади про найстрашніший період його життя так на нього вплинули. У 20132016 роках на курсах підвищення кваліфікації я читала лекції для вчителів про Голодомор і Великий терор. Учителі старшого покоління на мене дивилися так, ніби готові були поставити мене до стінки й розстріляти. Люди, які ненавиділи все українське, викладали у школах. Це дало свої результати. Зокрема, як проголосували 73 відсотки українців 2019 року. Не можна просто перестати стріляти. У 1920-х теж втомилися від війни й перестали стріляти. Потім українські селяни отримали колективізацію, розкуркулення й у муках помирали під час Голодомору. Більшість ваших досліджень стосується кінця 1920-х початку 1930 років? &еnsр;Період мого навчання в університеті припав на час перебудови й відновлення незалежності України. Тоді зріс інтерес до історії радянської доби. З'являлися публікації на заборонені раніше теми. Виник цілий напрям, що зосередився на вивченні ставлення селян до аграрної політики більшовиків, їхніх настроїв під час колективізації та Голодомору, форм спротиву. Про це були лише згадки в партійних документах, але мені завжди було цікаво відшукати подробиці. Як-от про "куркульське" повстання на території трьох районів Дніпропетровського округу 1930 року відоме нині як Павлоградське повстання. Його учасники не підпадали під закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій" 1990 року. Реабілітовували тих, хто проти радянської влади нічого не робив. Учасники Павлоградського повстання відкрито знищували активістів, які брали участь у колективізації. Отримати їхню справу було важко, але мені вдалося, і я реконструювала події повстання. Після розправи над учасниками цього виступу справа не закінчилася. Чекісти продовжували шукати тих, хто негативно ставився до радянської влади. Масово фальсифікували справи "контрреволюційних організацій". Їх підв'язували до Павлоградського повстання. Постійні зачистки, зокрема серед керівництва колгоспів, мали негативні наслідки. Павлоградський район опинився серед тих, які найбільше постраждали під час Голодомору. Чи були якісь особливості Голодомору в таких регіонах, як Дніпропетровщина, яку ви мали змогу досліджували найбільше і яка на початок 1930 років видавалася досить індустріалізованою? &еnsр;Тоді до Дніпропетровської області входили також сучасна Запорізька, частини Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської. Виділяли лише чотири приміські райони, а 45 були сільські. Частина з них була далеко від залізниць і доріг. Це погіршувало ситуацію з продовольством під час Голодомору. Навесні 1933-го люди масово вимирали через відсутність їжі. Навіть коли влада почала виділяти якусь допомогу для колгоспників, то завести її до тих районів було важко. Ґрунтові дороги не повисихали й були непрохідні. Навіть коні не могли пересуватися. Дніпропетровщина це степ, і способів для порятунку селян тут було набагато менше, ніж у лісовій місцевості. Виняток узбережжя Азовського моря та річок, де виживали за рахунок риби. На масштаби голоду на Дніпропетровщині вплинуло те, що саме ця область була одним з основних виробників товарного збіжжя в межах СРСР. Тому регіон став полігоном для репресій. Тут найбільше сіл занесли на чорну дошку. На відміну від, наприклад, Чернігівської області, в Дніпропетровській до серпня 1931-го провели суцільну колективізацію. Великого одноосібного сектора не залишилося, колгоспи були неспроможні забезпечити необхідну кількість збіжжя, тому саме в нашій області було найбільше репресовано селян за розкрадання колгоспного хліба. Це звучить дивно, але хлібозаготівлю проводили не лише в селах, обшуки в пошуках збіжжя здійснювали й у містах. Серед працівників підприємств було багато колишніх селян. До них із сіл тікали родичі та знайомі. Водночас намагалися якесь збіжжя приховати. Чекісти шукали в будинках, де бачили приїжджих селян або якщо хтось із мешканців їздив до села і щось привозив. До міст і заводів у пошуках їжі сходилися люди із сіл. Вони ставали безпритульними, і більшість помирала. На заводі імені Петровського в Дніпропетровську (нині Дніпро. Країна) трупи робітників лежали в цехах по декілька днів. Але керівництво це не турбувало, воно більше переймалося контрреволюційними чутками, що ширилися через смерті від голоду. Також у містах іще 1932-го знизилася якість хліба, туди почали додавати все більше домішок різних бур'янів. Це призводило до масових отруєнь і непотрібних для влади розмов. 2 квітня 1933-го з Дніпропетровського обкому КП(б)У звітували до Кремля: "За последние 23 года сельского населения во многих районах нашей области значительно поубавилось". От так просто. Далі йшлося про брак робочих рук і додавалася довідка про те, скільки до області потрібно переселити людей із Росії. У той час голод іще не досяг піку, найвища смертність була у травні-червні 1933-го. Багатьох людей можна було врятувати, надавши продовольство. Та місцева влада просила не допомогу, а російських колгоспників. У листі чітко вказано кількість домогосподарств, які потрібно заселити: Криворізький район 300, Апостоловський 500 і т. ін. Таке переселення провели у 19331934 роках. 3040 від­сотків повернулися назад, бо вони потрапили на голод 19341935 років. Та й місцеві їх недобре приймали. Чи можна вважати колективізацію та Голодомор піком наступу радянської влади на українське село? &еnsр;Це було глобальне протистояння, оскільки в марксистській концепції не було місця для селянства. Пролетарська революція мала відбутись у промислово розвинених країнах, а не у відсталій аграрній Російській імперії. Більшовики зіткнулися з великим селянським морем. Протистояння з ним спочатку закінчилося перемогою селян 1922 року прийняли новий земельний кодекс Російської Федерації, який закріпив чорний переділ поділ землі за трудовими нормами й можливість обирати форму землекористування. Та більшовики прагнули втілити в життя концепцію Маркса. Відновлення війни було неминуче. Росіяни нині використовують методи Сталіна Певний період були сподівання на світову революцію, але наприкінці 1920-х стало зрозуміло, що її не буде. Тоді з'явилася сталінська концепція побудови соціалізму в окремо взятій країні в "умовах ворожого оточення". Більшовикам вдалося загнати селян до колгоспів і отримати перемогу. Використовуючи Голодомор, більшовики примусили українських селян змиритися з колгоспною системою господарювання. Науковці, які збирали спогади очевидців Голодомору, звернули увагу, що спочатку люди розповідають про жахи 19321933 років, а потім кажуть: "Згодом було добре у колгоспі нас годували". Таке от перевиховання голодом, люди були змушені працювати, щоб вижити. Вони не вимагали нормальних умов та гідної платні. Та повністю змінити українського селянина не вдалося. Після Голодомору селяни зосередилися на роботі на присадибних ділянках. Влада активно боролась із цим, вимагала більше віддаватися колгоспам. Напад Росії на Україну 2014-го це продовження війни з українцями, яку вів Кремль в 19321933 роках? &еnsр;Нині росіяни використовують багато методів, якими діяв Сталін. Вони використовують голод як зброю, знищують порти й судна зі збіжжям. Важливо, що не лише в нас, а й на Заході серед частини суспільства виникає усвідомлення цього. Фінансування добудови Національного музею Голодомору в Києві включено в безпекову угоду між Україною та Канадою, яку підписали 24 лютого 2024 року. Канадський уряд виділив $15 млн на завершення будівництва. Про що це свідчить? &еnsр;Цей значущий проєкт попри все потрібно завершити. За роки незалежності в Україні збудували не так багато нових музеїв. У нас навіть вшанування жертв Голодомору тривалий час відбувалося як громадська ініціатива. Добре, що маємо впливову українську громаду у США й Канаді. За їхньої підтримки тривалий час виділялися гранти і здійснювалося фінансування наукових досліджень Голодомору. На території Ізраїля не живуть нащадки тих, хто знищував євреїв під час Голокосту. В Україні живуть онуки та правнуки тих, хто втілював політику Голодомору. Слід про це пам'ятати й розуміти, що це вплинуло на процес дослідження Голодомору.

Збудувати успішний бізнес в умовах війни, пандемії, фінансової кризи вдається одиницям. Зокрема, станом на січень 2024 року, Індекс активності бізнесу в Україні становив 37,3 зі 100 можливих. Основні причини непрогнозованість розвитку, тиск держави та невисока платоспроможність українців. Попри те, деякі компанії роблять надзусилля, виходять у топ і продовжують масштабуватися. Gаzеtа.uа проаналізувала досвід компанії "Такі Пироги", яка працює з 2014 року в Києві і не лише пережила буремне десятиліття, а й демонструє стабільний розвиток. Якість рушій усіх процесів Компанія "Такі Пироги" має в асортименті кілька десятків пирогів, кішів і тартів, які доставляє клієнтам щойно з печі. На початку роботи бізнесу основним завданням було не лише налагодити виробництво, закупити обладнання, найняти персонал. А насамперед - завдяки маркетинговим зусиллям створити з нуля цю нішу. Адже на той час майже не існувало монопекарень суто з пирогами. З іншого боку їх ніхто не купував, бо тоді у розумінні киян та гостей міста основною стравою для замовлень була піца і суші, а на десерт - торти та тістечка. На сьогодні дві третини основного доходу компанія "Такі Пироги" отримує за рахунок замовлень постійних клієнтів. А за 10 років роботи вже продали понад 1,5 млн пирогів. "Принциповою позицією була висока якість нашої роботи. Вона включає два основні напрямки. Якість сировини елемент, який доступний будь-кому на ринку громадського харчування. Наступне якість сервісу. В цьому допомагає систематизація процесів. У нас прописано в усіх інструктажах, що не важливо, з якої локації замовляє клієнт, коли зроблено замовлення, яка зміна сьогодні працює, замовник має отримувати продукт очікуваної якості. Усі працівники проходять навчання і інструктажі, мають чек-листи, де все прописано до дрібниць. Рецептури не відрізняються на різних виробництвах ні на грам. На наших виробництвах ми налагодили роботу за принципом "живого конвейеру". Кожен працівник працює на окремому процесі протягом дня, але процес цей кожного дня змінюється. Таку концепцію я запозичив з успішної міжнародної мережі ресторанів, що працює по всьому світу", - розповів засновник і керівник бізнесу Андрій Вакуленко. Система оптимізована настільки, що на бідь-якому з виробництв компанії у години-пік кожні 50 секунд виходить по одному пирогу. Автоматизація процесів також підказує логістам, коли вже не можна перевантажувати кухні. "Це якраз аспект якості сервісу, бо у нас майже не трапляється інцидентів, коли б клієнт отримав своє замовлення із затримкою. Якщо ж відбувається якась ситуація, то наше завдання вийти з неї так, щоб клієнт залишився задоволеним, що така прикра ситуація випала саме на його замовлення. Тобто, ми відпрацьовуємо всі ситуації, де очікування клієнта не були виправдані таким чином, щоб на виході, розчарований клієнт залишився задоволеним, і в ідеалі лишився лояльним до нас. Кількість таких кейсів настільки незначна, що не критично, навіть якщо таке замовлення виявиться збитковим, та важливо, аби клієнт залишився з нами. Це гра в довгу, і робота на подальшу перспективу", - додав Андрій Вакуленко. Точність часу доставки теж складова відповідального сервісу. "Що відрізняє наш підхід до доставки, від інших сервісів - ми вказуємо не проміжок часу, у який можемо доставити замовлення, а точний час. Допустиме відхилення в межах 5-10 хвилин, зазвичай на парковку, або несподіванки в дорозі", - зазначив засновник бізнесу. Як СRМ-системи допомагають масштабувати бізнес Масштабувати бізнес без автоматизації процесів неможливо, запевняє власник мережі пекарень "Такі Пироги". У цьому нам допомагає власна СRМ-система. Сustоmеr Rеlаtіоnshір Маnаgеmеnt (СRМ) перекладається як "управління взаєминами з клієнтами". Це програма, яка допомагає автоматизувати продажі, маркетинг та взаємодію з клієнтами. "У нас СRМ-система це частина автоматизації, що направлена на комунікацію з клієнтом безпосередньо. Це база клієнтів, заохочення для них, опитування. Система інтегрована на наш сайт. Включає і процеси розподілу замовлень між локаціями, підрахунку часу на приготування і доставку продукції, розподілення між кур'єрами, маркетингові рішення розсилки, опитування. Розсилки у нас персоналізовані. Розподіляємо клієнтів на 30 різних категорій. Вони не постійні, отже, не набридають клієнтам. Відбуваються час від часу, коли є новинки в меню, коли в клієнта день народження чи давно не заходив, наявні пропозиції зі знижками тощо. Для оцінки задоволеності клієнтів ми розсилаємо опитування з п'яти коротких питань. Весь процес займає у клієнтів 20-30 секунд. Близько 60% людей дають відповіді, чим дуже нам допомагають", - каже Андрій Вакуленко. Розробка і встановлення такого програмного забезпечення недешева. Мережі пекарень "Такі Пироги" воно, за словами керівника, вже обійшлося більш ніж у 150 тис. доларів. Це повністю кастомний продукт, розроблений з урахуванням потреб бізнесу. Оригінальним рішенням також було розробити модуль логістики до СRМ-системи. Програма розраховує завантаженість пекарень, можливості, місцезнаходження і статус виконання замовлень кожним з кур'єрів, часу доставки. Це значно спростило роботу логістів, і скоротило час навчання при прийомі на роботу з двох тижнів до двох-трьох днів. Якщо раніше стажування проходило приблизно 30-40% людей, з відібраних рекрутерами, то зараз - 80% його успішно проходять, бо робота стала простішою. Продуктивність логістів теж значно збільшилася. Роботу, яку раніше виконували троє людей, зараз може посилити одна людина. Також працює модуль оцінки якості роботи кухонь, кур'єрів, логістів і операторів кожного окремо. "Такі системи суттєво знижують ймовірність втрати клієнта", - підсумував керівник проєкту. Як збільшити лояльність клієнтів "Цінності, які ми сформували для себе на початку роботи компанії - фундамент лояльності наших клієнтів. Це допомогло пройти локдауни і початок повномасштабної війни опираючись на підтримку наших найлояльніших прихильників. Коли все зупинилось із початком пандемії ковіду, у всіх склалося враження, що виграли саме доставки. Протягом тижня середній чек замовлення знизився втричі, оскільки більшість офісів припинили роботу, а тим паче відмінились масові заходи: лекції, конференції, навчання і презентації. Щось схоже було на початку повномасштабного вторгнення, хоч ми відновили роботу вже на початку квітня. Для відновлення попиту ми відібрали з бази постійних клієнтів і зробили першу розсилку на 8 тисяч осіб. Завдяки цьому збільшили кількість замовлень у 2,5-3 рази. Багато хто з постійних клієнтів дзвонив просто подякувати, що ми працюємо на той час у майже безлюдному Києві. Один клієнт-іноземець регулярно замовляв доставку пирога для своєї дівчини і також передавав їй романтичні записочки. Після початку повномаштабного вторгнення звичною практикою стало прохання написати побажання на коробках для близьких, котрим замовляють смаколики із-за кордону", - говорить Андрій Вакуленко. Часом клієнти просять працівників упаковувати пироги у коробки без брендування, щоб виглядало ніби вони домашнього приготування. У компанії завжди намагаються йти на зустріч клієнтам. Більше 1000 пирогів зі словами подяки, підтримки і побажаннями легкої реабілітації працівники компанії "Твої Пироги" доставили у військові шпиталі пораненим захисникам. 99,4% клієнтів вважають чудовою роботу колл-центру компанії "Такі Пироги", 97,9% - хвалять водіїв, 97,6% - оцінили точність доставки 98,4% клієнтів високо оцінюють продукцію компанії 98,1% готові рекомендувати "Такі Пироги" своїм близьким Компанія "Такі Пироги" орієнтується на клієнтів, які замовляють продукцію на велику кількість людей. Саме вони становлять значну частку від двох третин постійних клієнтів. Серед нових орієнтирів ВusіnеssТоВusіnеss. Якщо раніше пироги найкраще смакували щойно з печі, то зараз у компанії запустили нові французькі пироги на пісочному тісті - кіші і тарти - які смакують не тільки щойно з печі, а і холодними. Зокрема, кафе і ресторани, котрі не мають власної кухні, замовляють їх для розширення асортименту і задоволення клієнтів, котрі бажають поїсти. "Нашу продукцію загалом можна зберігати до 5 діб, але ми рекомендуємо максимум три. Далі пироги втрачають ідеальний зовнішній вигляд, хоч і залишаються смачними та безпечними", - зазначив засновник бізнесу. У планах компанії "Такі Пироги" - розробка замороженої продукції, і продаж франшизи в інші регіони уже в 2025 році. Поради підприємцям від Андрія Вакуленка Не зупинятися на одному з етапів розвитку. Постійна оптимізація процесів, покращення продукту і сервісу виводить вас на кілька кроків вперед, порівняно з конкурентами. Будувати бізнес фундаментально, на роки. Важливо докладати зусиль з розумінням перспективи. Розраховувати рентабельність рішень і докладання зусиль не тільки в короткостроковій, а і в довгостроковій перспективі. Планувати короткими, середніми і не забувати про довгі інтервали. Знати, що можливо все, до чого ви докладете достатньо зусиль і зосередженості. Навіть деякі найнеймовірніші ідеї, котрі скептично сприймали старожили індустрії, вже не перший рік працюють в нас і демонструють фантастичні результати. Вірте в себе, свої сили, і цілеспрямовано ідіть до мети! Піцу можна приготувати на хлібі. Такий рецепт спав на думку кухарю на ім'я Боб Петріллоз. В 1960-х рр. піцерія, що належала його сім'ї, була розташована поблизу кампусу Університету Корнелла в штаті Нью-Йорк. Тоді він помітив, що бідні студенти частіше замовляли у нього не цілу піцу, а брали її шматками. Тоді Боб вирішив покривати начинкою французький хліб з місцевої пекарні і продавати хлібну піцу студентам з фудтрака. Кухаря уже нема на світі, а створений ним бізнес процвітає і досі. А все завдяки винахідливому рецепту, пише shubа.

Я написала цей есей рік тому, напередодні татового Дня народження, 23 листопада. Ювілейного. Цьогоріч йому був би уже 51. Але татові назавжди 48. Едуард Садомський (позивний Прапор), головний сержант взводу управління розвідроти 3 окремої танкової Залізної бригади, загинув при виконанні бойового завдання 4 квітня 2022 року на Ізюмщині. Я могла би купити квиток на потяг […]

Сюжет S.Т.А.L.К.Е.R.S.Т.А.L.К.Е.R - це серія відеоігор у жанрі шутер, яку створила українська компанія GSС Gаmе Wоrld. Сюжет "Сталкера" розгортається у 21 столітті в Україні, проте в альтернативному всесвіті. У 2006 році зона ЧАЕС зазнала несподіваного аномального "викиду": хімічні, фізичні та біопроцеси на цій території змінилися - тепер це світ небезпечних мутантів та аномалій.Головні скарби, які існують у Зоні - це артефакти - предмети з особливими властивостями, які породили аномалії. S.Т.А.L.К.Е.R. 2, Фото: GSС Gаmе WоrldЗбройні сили створили оточення навколо Зони, аби запобігти несанкціонованому проникненню на територію. Чимало людей хочуть збагатитися завдяки артефактам. Серед таких осіб сталкери - особи, які проникають у Зону, щоб віднайти скарби.    Велика кількість сталкерів працює самостійно, проте Зону також населяють різноманітні фракції. До прикладу, "Воля" вважає, що Зона має бути доступна кожному, а "Долг" (укр. "Обов'язок") хочуть захистити світ від цієї території.Слово S.Т.А.L.К.Е.R. є акронімом — Sсаvеngеrs, Тrеsраssеrs, Аdvеnturеrs, Lоnеrs, Кіllеrs, Ехрlоrеrs, Rоbbеrs (укр. Сміттярі, Правопорушники, Авантюристи, Одинаки, Вбивці, Дослідники, Грабіжники).Гравці у S.Т.А.L.К.Е.R. 2, Фото: Gеtty Іmаgеs Розробники S.Т.А.L.К.Е.R. 2Усі частини "Сталкера" створила українська компанія GSС Gаmе Wоrld, яку в 1995 році заснував Сергій Григорович. Окрім серії S.Т.А.L.К.Е.R. компанія також створила культову стратегію 00-х "Козаки" та менш популярні продукти: "Vеnоm. Соdеnаmе: Оutbrеаk", "Ноvеr Асе", "FіrеStаrtеr", "Завоювання Америки", "Олександр". Проте головним хітом компанії безумовно є ігри про альтернативну зону ЧАЕС.S.Т.А.L.К.Е.R. 2, Фото: StеаmУ грудні 2023 року на війні з російським агресором під Бахмутом загинув гейм-дизайнер "Сталкера" Володимир Єжов. Розробник пішов воювати добровольцем.Фото: з відкритих джерелРозробники S.Т.А.L.К.Е.R. 2 наголосили, що гра присвячується усім, хто боронив та боронить Україну. Усім, хто зробив сьогоднішній день можливим.Фото: скриншотМи 15 років чекали на S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля! Чому так довго?Перша гра серії "Тінь Чорнобиля" вийшла у 2007 році, "Чисте небо" - 2008-му, а третя частина "S.Т.А.L.К.Е.R.: Поклик Прип'яті" у 2009-му. Очікувалось, що "S.Т.А.L.К.Е.R. 2" вийде у світ ще у 2012-му. Гру анонсували майже одразу після виходу "Поклику Прип'яті".  GSС впевнено почали розробку, проте розпочались розмови про відміну проєкту. У результаті - 25 квітня 2012 року гру скасували, а студію фактично закрили.Наприкінці 2014 року компанія GSС Gаmе Wоrld відновила роботу. Новим проєктом компанії керує брат засновника компанії Сергія Григоровича — Євген Григорович. Розробники сфокусувалися на роботі над грою "Козаки 3".Євген Григорович, Фото: Gеtty ІmаgеsСправжнє диво сталось у травні 2018-го. Офіційно оголосили, що студія розпочинає розробку "S.Т.А.L.К.Е.R. 2". Планувалось, що гравці зможуть повернутись у Зону в 2021-му. Проте процес розробки затягнувся: пандемія коронавірусу, повномасштабна війна - одні з причин, чому реліз відеогри неодноразово переносили.Партнером у розробці нового "Сталкера" стала Місrоsоft. Компанія зберігає тимчасові ексклюзивні права на продукт. Тому гра поки доступна лише на ПК та консолях Хbох Sеrіеs. Проте очікується, що навесні у зону ЧАЕС зможуть повернутись також власники РlаyStаtіоn.Генеральний директор Хbох Gаmе Studіоs Філ Спенсер, Фото: Gеtty ІmаgеsЦіна S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце ЧорнобиляІснує декілька варіантів, щоб пограти у нового "Сталкера". У магазинах Stеаm та Еріс Gаmеs на ПК ціна стартує від 1399 грн.На Хbох офіційного українського регіону немає. Наші гравці змушені вдаватись до маніпуляцій та вказувати іншу країну. Найчастіше - Туреччину. Тут ціна стартує приблизно від 1700 грн.Гра також доступна на консолях та ПК за підпискою Gаmе Раss. Це найвигідніший варіант, щоб спробувати "S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля". Ціна за місяць підписки стартує від 200-300 грн.S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля, Фото: СкриншотКількість завантажень: українські провайдери не витрималиПомітили вчора проблеми з інтернетом? Перепрошуємо від імені спільноти українських геймерів. Просто вчора ввечері усі кинулись завантажувати "S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля", який важить майже 150 Гб! Провайдери просто не витримали такого навантаження. От і розпочались проблеми з інтернетом. Про падіння швидкості та збої через вихід "Сталкера" повідомляли Аstrа, Ланет, Теnеt, Тrіоlаn, Nаshnеt, Євролан, Люкслайт, Vоdаfоnе та інші. S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля - феномен української гейм-індустріїАжіотаж навколо "Сталкера" існує не лише в Україні. Зона ЧАЕС приваблює геймерів зі всієї планети. Напередодні релізу "S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля" захопила перше місце у хітах продажу магазину Stеаm по всьому світі. Це винятковий показник для українського продукту.Фото: скриншотУ перший вечір у гру одночасно грали 113,5 тис. геймерів на ПК! І це лише показник серед тих, хто купив гру у Stеаm. Тисячі гравців могли завантажити "Сталкера" з іншого магазину, а ще більше - скористались підпискою Gаmе Раss чи грали на Хbох. Очікуємо на цифри від Місrоsоft.Тhе Zоnе wеlсоmеs аnd thаnks еасh оnе оf yоu, stаlkеrs!Stаy sаfе оut thеrе, аnd rеmеmbеr: іn thе Zоnе, thе jоurnеy іs just аs іmроrtаnt аs thе dеstіnаtіоn.Gооd huntіng, fіrst 100,000 Stеаm-dеlvіng S.Т.А.L.К.Е.R.s. ріс.twіttеr.соm/ВFN6mр8JХ0— S.Т.А.L.К.Е.R. ОFFІСІАL (@stаlkеr_thеgаmе) Nоvеmbеr 20, 2024 S.Т.А.L.К.Е.R. 2 - це не просто відеогра. Це феномен української культури. Це особливий продукт, який не має конкурентів у своєму жанрі. Гра, яка допомогла світу більше дізнатись про Україну ще тоді у 00-х. Гра, яка виростила не одне покоління. Наша, рідна, довгоочікувана... "Лист любові до України", - як сказали розробники.Так у "Серця Чорнобиля" є свої проблеми: баги, не надто ідеальна оптимізація. Проте розробники пояснюють: це наймасштабніший продукт, який вони створювали. GSС Gаmе Wоrld обіцяють уважно стежити за відгуками та виправити усі недоліки. Вони вже анонсували, що в грудні вийде оновлення, яке додасть у гру новий контент.S.Т.А.L.К.Е.R. 2: Серце Чорнобиля, Фото: Скриншот"Це початок нової подорожі".Фото: GSС Gаmе Wоrld Теаm

Про це пишуть ВВС та Еurоnеws.Тисячі британських фермерів зібралися біля будівлі парламенту в Лондоні, щоб висловити протест проти рішення лейбористського уряду щодо зміни податку на спадщину.У 90-х роках минулого століття фермерам надали пільги, звільнивши їх від сплати податків на сільськогосподарську власність. Проте вже з квітня 2026 року ферми вартістю понад 1 мільйон фунтів стерлінгів після смерті власника оподатковуватимуться 20% податком на спадщину.Водночас, якщо пара перебуває у шлюбі або цивільному партнерстві, вона може обʼєднати спадщину вартістю до 2,65 млн фунтів стерлінгів без сплати податку.До того ж існує неоподатковувана допомога у розмірі 175 тис. фунтів стерлінгів на основне місце проживання, коли воно передається дітям чи онукам. Таким чином загальна неоподатковувана сума для фермерської пари досягає 3 млн фунтів стерлінгів.Учасники протесту стверджують, що це завдасть потужного удару по сімейних підприємствах, які й без того страждають від наслідків зміни клімату, глобальної нестабільності та потрясінь."Наслідки цієї політики просто неприйнятні, це неправильно. Ця політика ставить підніжку для британської продовольчої безпеки", – заявив голова Національної спілки фермерів Том Бредшоу.За словами протестувальників, якщо закон набуде чинності, під загрозою опиниться виробництво харчових продуктів у Великій Британії.В уряді Сполученого Королівства стверджують, що з необхідністю виплати податку зіштовхуватиметься не більше 500 фермерських господарств на рік, при цьому невеликі сімейні ферми не будуть порушені. Профспілки з цими цифрами не згодні та вважають, що податок поширюватиметься мінімум на дві третини всіх ферм Англії та Уельсу.Прессекретар Стармера Камілла Маршалл зазначила, що рішення про податок було важким, але воно не переглядається. Прихильники податку стверджують, що він дозволить отримати гроші від заможних людей, які скуповують сільськогосподарські землі.

Відео зʼявилося на YоuТubе-каналі Wаrnеr Вrоs. Рісturеs.Студія Wаrnеr Вrоs. показала трейлер пригодницького екшну "Міnесrаft: Фільм" режисера Джареда Гесса. У головних ролях знялися зірка "Аквамена" і "Гри престолів" Джейсон Момоа, комік, відомий за фільмами "Відпочинок за обміном" та "Початок часів" Джек Блек, зірка "Венздей" Емма Маєрс, зірка серіалу "Помаранчевий — хіт сезону"Даніель Брукс, мама Стіфлера в серії фільмів "Американський пиріг" Дженніфер Кулідж і Себастьян Юджин Гансен.Трейлер від Wаrnеr Вrоs., Моjаng Studіоs та Lеgеndаry розкриває, як Стів опинився в чарівному кубічному світі."У дитинстві я марив шахтами", - згадує Стів, якого грає Джек Блек.Його персонаж ділиться, що ніщо не могло втримати його від шахт. Він увійшов у портал і потрапив у чарівний світ, у якому можна створити що завгодно з блоків. На відміну від Стіва, четверо невдах Ґаррет "Сміттяр" Ґаррісон, Генрі, Наталі та Дон, налаштовані скептично. Головні герої, пройшовши таємничий портал, потрапляють у Верхній світ Міnесrаft – химерну кубічну країну чудес, яка процвітає завдяки уяві."Це місце не має сенсу", - зауважує Наталі, яку грає Маєрс."Хіба я не знаю? — відповідає Стів. - Є темні голоси, які хочуть знищити цей світ. Якщо ми хочемо їх зупинити, нам потрібно створити щось дивовижне. Рушаймо у схованку".Пікселізовані мечі, крила та перлини цього краю показують, наскільки всесвіт Міnесrаft безмежний. Але коли настає ніч, на групу гостей у дикій місцевості чатують монстри. Щоб повернутися додому, героям доведеться пізнати цей світ (і захистити його від злих істот, таких як Піґліни та Зомбі). Для цього герої вирушать у магічний квест з новим знайомим, досвідченим майстром Стівом. Спільна пригода випробує усіх п'ятьох на сміливість та подарує можливість віднайти унікальні навички, які роблять кожного з них неповторним творцем. Саме ці навички потрібні їм для успіху в реальному світі.Сценаристами  "Міnесrаft: Фільм" стали Кріс Бовман і Габбел Палмер. Премʼєра в Україні запланована на 3 квітня 2025 року.Міnесrаft є найбільш продаваною відеогрою всіх часів. Загалом продано понад 300 млн копій по всьому світу. Попри те, що вона була вперше випущена у 2011 році компанією Моjаng Studіоs, гра залишається неймовірно популярною. Зазначається, що Міnесrаft має близько 140 млн активних гравців щомісяця. Гра заохочує гравців створювати об’єкти та будувати конструкції, хоча є також режим виживання, який включає бойові елементи.  На початку вересня зʼявився короткий тизер-трейлер українською.

За прогнозами Мінветеранів, до кінця повномасштабної війни кількість ветеранів, членів їхніх родин і сімей загиблих військових може зрости до 4-5 млн осіб. Уже сьогодні викликом для держави та суспільства стала адаптація до цивільного життя військових, які звільняються зі служби внаслідок поранення, отриманої інвалідності, через сімейні обставини, після повернення з полону. Під час загальнонаціонального опитування "Образ ветеранів в українському суспільстві" військовослужбовці розповідали, що їх тривожать у першу чергу проблеми з фізичним та психологічним здоров'ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, працевлаштуванням, відсутність адаптованих робочих місць для людей з інвалідністю, бюрократія під час оформлення соціальних пільг. Частиною державної ветеранської політики в Україні є розбудова мережі просторів, де військові та їхні родини отримуватимуть необхідні послуги та допомогу. До створення ветеранських хабів уже активно долучаються громади, відповідальний бізнес, благодійні фонди та громадські організації. 2023-го програмою реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч" в межах національного конкурсу соціальних ініціатив "Час діяти, Україно!" підтримано створення 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині та Хмельниччині. Цьогоріч підтримали 5 хабів "Свій серед Своїх" спільно з ГО "Об'єднання добровольців" на Львівщині та УВФ Мінветеранів. А також - 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині, Хмельниччині. У спецпроєкті Gаzеtа.uа ми розкажемо, що передбачає нова ветеранська політика в Україні, про місію ветеранських хабів і яку допомогу там можна отримати. Військові поділяться своїми історіями та проблемами. Для чого потрібні ветеранські простори Ветеранські простори - це осередки, де військові, ветерани та їхні родини можуть отримати всі базові послуги для ефективної реінтеграції в цивільне життя. Основні вимоги до їхньої діяльності - безоплатність, доступність, робота за принципом "рівний рівному". Як зазначає директор Благодійного фонду "МХП-Громаді" Олександр Пахолюк, головне в роботі просторів - це послуги, які можуть отримати ветерани: "Наш Благодійний фонд "МХП-Громаді" підтримує простори та сприяє розвитку ветеранських спільнот у різних громадах країни. Адже зараз наші захисники, які повертаються з фронту, потребують правової та психологічної підтримки. Комфортне середовище для спілкування та обміну досвідом допомагає їм швидше адаптуватися до цивільного життя. Підтримуючи ветеранські простори, ми не лише висловлюємо вдячність захисникам за їхню службу, а й інвестуємо в розвиток громад". Яку допомогу можна отримати у ветеранських просторах: - консультації фахівців різних напрямків: юридичні питання, працевлаштування, реабілітація, - психологічна допомога, - участь у просвітницьких, культурно-розважальних, спортивних подіях, - спілкування з побратимами та спільне дозвілля. До фінансування ветеранських просторів долучаються державний, місцеві бюджети, благодійні фонди, меценати. Зокрема, на початку жовтня в місті Городок на Львівщині відкрився ветеранський хаб "Свій серед Своїх". Він був створений у межах програми реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч". "Загалом, у всіх просторах доступні консультації юриста для ветеранів та їх сімей. Це переважно виїзні консультації, але не рідше, ніж раз на місяць. Також у громадах працюють групи взаємопідтримки, психологи. Провели навчання, як спілкуватися з військовими для соціальних працівників, співробітників ЦНАПів. Розповіли, яких тем варто уникати, як поводитися, якщо людина, наприклад, надто емоційна, - каже ветеранка, керівниця ветеранської організації "Об'єднання добровольців" Олена Живко. Основну фінансову підтримку на будівельні матеріали забезпечив Благодійний фонд "МХП-Громаді". Городоцька міськрада надала приміщення для простору, покриває всі витрати на його утримання, допомогла з частиною коштів на ремонт. Меблі та техніку придбала громадська організація "Об'єднання Добровольців" за кошти Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Також на Львівщині, окрім Городка, працюють ветеранські хаби "Свій серед своїх" у містах Жовква, Золочів, Рудки, Новий Калинів. Там забезпечують підтримку юристи, психологи, соціальні працівники та координатори Центру із взаємодії з військовими та ветеранами, які реалізовують програму "МХП Поруч". Ця програма індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин діє з травня 2023 року. Розповсюджується на громади в 13 областях України, де є виробничі потужності міжнародної компанії МХП. Зараз у фокусі програми підтримка реабілітаційних центрів, підприємництва серед захисників та їхніх родин; розвиток ветеранських просторів, де можна отримати правову, психологічну та соціальну підтримку. "У ветеранських просторах наш Центр із взаємодії з військовими та ветеранами організовує лекції й консультації щодо юридичних питань та психологічної та соціальної підтримки. В Київській, Черкаській та Вінницькій областях такі заходи проводимо спільно з нашими партнерами БФ "Веста", а в інших регіонах такі послуги надають експерт з питань правового супроводу Центру та психологи, які працюють на підприємствах компанії МХП. Оскільки, наша мета бути максимально доступними для тих, хто потребує допомоги, тому й надалі будемо посилювати нашу системну роботу в наданні експертного супроводу та розвитку мережі ветеранських просторів", - розповіла Марія Мевша, керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами МХП. Ми побували у ветеранських хабах в Городку, Жовкві, поспілкувалися з ветеранами у Львові. Вони поділилися своїми історіями і розповіли, яку допомогу їм надали. Півроку не платять пенсію по інвалідності 51-річний Іван "Моджахед" Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг. - Я пішов до війська добровольцем у 2023 році. Воював на Запорізькому напрямку в 117-й бригаді. Втратив ногу на фронті. Розірвалася граната, яку випустили з гранатомета, коли сідав до БМП. Зараз пересуваюся з протезом. Ще в нозі залишилося три осколки. Їх не витягували, щоб зберегти чутливість. Втратив ногу 7 листопада минулого року та досі не отримав ніяких виплат. Мав отримати одноразову грошову допомогу, але кажуть, що немає коштів. Від травня також не платять пенсію по інвалідності. Дружина мусила піти з роботи, щоб мені допомагати. Тож фактично ми залишились без засобів для існування. Добре, що діти допомагають. Ще став у чергу на отримання автомобіля. Обіцяли, що прийде лист, але так і не дочекався його. Рішення: Під час візиту до ветеранського простору Івану Ванчишину призначають зустріч із юристом. Спеціаліст вивчає наявні документи та консультує, аби справа просувалася швидше. У аварійному будинку живе п'ять ветеранів Ветеран 62-річний Ігор "Ярославович" Моргаль потребує допомоги у вирішенні побутових питань для комфортного проживання. - На початку війни, як офіцер, одразу пішов у військкомат. Тоді якраз формувалася 45-та артилерійська бригада. Спочатку тренувалися в навчальному центрі в Яворові. Як звідти виїхали, то на другу ніч прилетіла ракета у корпус, де ми спали. Був на фронті. Тоді запропонували посаду начальника штабу в Івано-Франковому на Львівщині. Зараз демобілізувався через вік. Живу в старому двоповерховому будинку на 18 квартир. Серед мешканців є ще четверо ветеранів. Потребуємо допомоги з ремонтом комунікацій у будинку. Бо труби всі ржаві, протікають. Тиску води немає. Рішення: У ветеранському хабі Ігор Моргаль отримує можливість поспілкуватися щодо ремонту будинку з головою Городоцької ОТГ Володимиром Ременяком. Домовляються, що громада буде шукати кошти на ремонт комунікацій будинку, де проживають ветерани. За підтримкою звертаються до Благодійного фонду "МХП-Громаді". Військовому допомагають відновити справедливість Олег "Одуван" Владичка допомагає цивільним вчитися краще розуміти військових, ділиться з ними корисними навичками. Наприклад, у ветеранському просторі у Жовкві він проводив заняття з тактичної медицини для місцевих школярів. А "Об'єднання добровольців" допомагає Олегу відновити справедливість і покарати вбивць його пса Барона. - Намагаюсь бути корисним, поки вдома. Зараз проходжу реабілітацію після поранення. До захисту України долучився в 2015 році. У 2022-му брав участь у боях за Гостомель, воював також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях. Відзначений орденом "За мужність". У мене власної сім'ї немає. Мама живе у США. Коли виїздила, передала через волонтерів пса Барона. Він був дуже вірним. Любив САУшки (самохідні артилерійські установки ред.). Коли я приїжджав із чергування, а Барона ніде немає, то заводив САУ і собака прибігав на цей звук. Знав, що я повернувся. Він пройшов зі мною бої за Гостомель і Бахмут. Після поранення повернувся в рідне село Купичволя біля Жовкви. Якось односельці влаштували дискотеку. Посеред дійства була гра: хто перший вибіжить на середину і закричить "Я живий", тому наливали горілки. Не міг цього стерпіти: ми воюємо, а вони тут танцюють, напиваються. Вирішив зі знайомими поїхати в клуб та все культурно пояснити. Але коли повернувся додому, Барона не було. Хоч перед від'їздом я його прив'язав. Згодом пса знайшли з вогнепальним пораненням на подвір'ї одного з сусідів. Рішення: В "Об'єднанні добровольців" Олегу Владичку надають юридичну підтримку. Тварину відвезли на судмедекспертизу. З'ясували, хто в селі має зброю, з якої стріляли в пса. Слідство ще триває. Зміг оформити виплати завдяки юридичній підтримці 37-річний Віктор "Шайтан" Семенченко з Білозерки на Херсонщині потребував допомоги з документами, оформленням соціальних виплат. - Мене не одразу мобілізували, бо не мав пальця. Чотири воєнкомати відмовили. В Кліщіївці Бахмутського району втратив ногу. Прилетіла міна, троє побратимів загинули. Командир виніс мене на собі. До лікарні пробув добу в стабілізаційному пункті. Ногу ампутували вище коліна. Зараз повернувся додому після лікування і протезування. Мене підтримують мати, сестра, дядько, тітка. Півроку не отримував жодних виплат. Бо оформлення документів, щоб отримати групу інвалідності, зайшло в глухий кут. Треба була довідка від сімейного лікаря, а він просив направлення з військкомату в Білозерці на Херсонщині. Там всі документи пропали. На війні я втратив паспорт. У госпіталі зробив новий, але дали без додатка з пропискою. Вирішити всі питання з інвалідністю та виплатами зміг тільки завдяки юридичній допомозі "Об'єднання добровольців". Тепер маю 17 тисяч 800 гривень пенсії. За поранення виплатили 980 тисяч гривень. Але цього всього могло й не бути без юридичної підтримки ветеранів. Нині мешкаю в Херсоні. Намагаюся бути корисним у цивільному житті. З волонтерами розвожу гуманітарну допомогу тим, хто потребує. Ветеран мріє про власний бізнес Іван "Ірокез" Коваленко планує відкрити власний бізнес на Львівщині пов'язаний із розвагами для дітей: катання на поні та інша взаємодія з тваринами. - Служив у 92-й штурмовій бригаді. 26 квітня отримав поранення в Андріївці під Бахмутом. Евакуював пораненого і наступив на вибухівку. Мені пощастило - відірвало лише стопу. У стабілізаційному пункті пробув добу. Мав турнікетний синдром і значну крововтрату. Відмовився від загальної анестезії, оперували при місцевій. Уже бігаю на протезі, плаваю, присідаю на одній нозі. За період лікування мені виплатили зарплату, а от премію затримали на пів року. Тільки минулого місяця отримав перші 100 тисяч і посвідчення "Учасника бойових дій". Допомогло розібратися з документами "Об'єднання добровольців". З дружиною та п'ятирічним сином плануємо переїхати жити на Львівщину, придбати житло і почати власний бізнес. Рішення: У ветеранському просторі ветерану надали юридичну підтримку. Також проконсультували щодо подачі заявки на конкурс бізнес-ідей "Роби своє" від Фонду "МХП-Громаді". Нова ветеранська політика За даними Мінветеранів, нині в Україні є понад 1 млн 300 тис. ветеранів і ветеранок. Ветерани та ветеранки, що брали участь у опитуваннях, наголошують на негативному досвіді взаємодії з державними установами. Пояснюють це застарілими підходами до повернення демобілізованих військових до цивільного життя. Наприкінці серпня у Києві відбувся VІІ Міжнародний ветеранський форум "Україна. Ветерани. Єдність", під час якого Президент України Володимир Зеленський доручив уряду затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя. "Будь-яка нація, яка пройшла шлях трансформації та здобула своє місце серед справжніх лідерів світу, спиралась на цьому шляху на ті чи інші ключові спільноти у суспільстві. Спільноти змін. Зараз у нашій державі такою спільнотою можуть стати саме ветерани", - зазначив Володимир Зеленський. Нова стратегія зокрема передбачає формування мережі ветеранських просторів по всій країні. Що передбачає нова ветеранська політика: 1. Модернізація системи ВЛК Електронний документообіг у всіх військових частинах, ТЦК, СП, госпіталях і цивільних закладах охорони здоров'я, щоб "довідки ходили за військовим". 2. Інститут помічника ветерана Запровадження служби супроводу із фахівців, що надаватимуть підтримку ветеранам при переході від військової служби до цивільного життя. 3. Медична допомога, реабілітація, психологічна допомога Фізичне й ментальне відновлення ветеранів, безоплатна психологічна допомога. 4. Забезпечення житлом, можливості для ветеранського бізнесу Участь у програмі доступного іпотечного кредитування єОселя. Гранти на розвиток ветеранського бізнесу. 5. Вшанування подвигу захисників і захисниць Створення Національного військово-меморіального кладовища та "Меморіалу Героїв".

Аnthrоріс і Міненерго США почали тестувати модель Сlаudе 3 Sоnnеt, щоб оцінити її здатність не розкривати небезпечну інформацію про ядерні технології. Перевірки проводять фахівці Національного управління ядерної безпеки (NNSА) за допомогою “червоних запитів”. З квітня цього року фахівці NNSА тестують Сlаudе 3 Sоnnеt, оцінюючи, чи зможе модель протистояти спробам отримати секретні відомості, зокрема дані про … Стаття США перевіряють штучний інтелект на витік ядерних секретів з'явилася спочатку на Цікавості.

За перший тиждень у якості переможця президентських виборів Дональд Трамп ще не робив офіційних заяв про те, якими будуть конкретні кроки, щоб завершити російське вторгнення в Україну. Найімовірніше, це означає, що поки команда Трампа лише формує варіанти та "прощупує ґрунт", а його телефонні дзвінки тому свідчення. Як вдало підкреслив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, наразі ніякий з опублікованих у медіа мирних планів до інавгурації Трампа "не має жодного підґрунтя, є більше хайпом". У будь-якому разі, диму без вогню не буває, а якщо проаналізувати попередню риторику Дональда Трампа та його бажання швидко покласти край цій "безглуздій війні", тоді стає зрозуміло, що новий президент США готовий прийняти рішення, які можуть не сподобатися ні Україні, ні Росії, однак точно можуть змінити саму парадигму війни, заморозивши її без офіційного завершення. Еспресо розповість, якими можуть бути мирні сценарії Дональда Трампа, як новий очільник Білого дому може змусити сісти за стіл переговорів Київ та Москву. Чому Дональд Трамп настільки поспішає й зацікавлений в завершенні війниВійна в Україні стала зручним політичним трампліном для повернення у Білий Дім республіканця Дональда Трампа. Адже критикувати завжди простіше. Під час передвиборчих змагань, які у США розпочалися ще у 2023 році, Трамп та його команда визначили декілька ключових тез, щоб отримати підтримку більшості американців: "дірявий" кордон з Мексикою, виселення незаконних мігрантів, зменшення бюрократизму й скорочення податків, покращення економіки та сфери здоров’я, а у зовнішній політиці чи не найголовніше – швидке вирішення війни в Україні. Читайте також: Чому мексиканський кордон "блокує" військову допомогу США для України та чи вплине на це ситуація з Техасом: пояснюємо по пунктахТак, саме у 2023 році українське питання стало ласим шматком для політичних ігор, які все більше розгорталися між республіканцями та демократами. Адже минулий рік був кардинально іншим від початку повномасштабної війни. У 2022 році Україна показала, що "за три дні" її не здолати, дала відсіч, проводила вдалі контрнаступи та об’єднала чи не весь демократичний світ довкола себе. У 2023 році українська влада та військове командування прагнули продовжити цей позитивний імпульс і влітку деокупували південь країни. Однак задум не вдався – ресурсів було витрачено чимало, а очікуваних всіма результатів так і не було досягнуто. Тоді вперше республіканці почали публічно нарікати на політику президента демократа Байдена, кажучи, що США витрачає забагато грошей на Україну, замість того, щоб покращувати життя американців. Тому республіканці на пів року затримали схвалення 60 млрд доларів для України. Це одразу стало відчутно і на фронті, коли з кінця 2023 року почався масований російський штурм на Авдіївку, який, по суті, і досі не вдалося зупинити, бо окупанти просунулися на десятки кілометрів і тепер на підступах до Покровська, що втримує чи не всю українську логістику на Донбасі. Та найголосніші й зрозумілі виборцю заяви почав робити лідер республіканців Дональд Трамп. Спершу кажучи, що цієї повномасштабної війни взагалі б не було, якби він продовжував очолювати Білий дім, а далі запевняючи американців, що президент Зеленський "найкращий продавець", бо кожного разу після приїзду до США, Вашингтон виділяє Києву мільярди допомоги. У підсумку Трамп як мантру повторював про свої фірмові "24 години", які потрібні йому, щоб покласти край цій війні, коли його виберуть президентом. У запалі обіцянок він почав говорити, що зможе це зробити навіть до офіційного вступу на посаду. Також Трамп любив повторювати, що навіть "погана угода" для українців, яку б уклали у 2022 році, краща за повномасштабну війну. Тому так виглядає, що зараз Трамп займається виконанням своїх передвиборчих обіцянок, щоб зберегти любов виборців та показати світу, що він сильний лідер, який здатен швидко вирішувати складні проблеми, а США – досі наддержава. Якщо ж він не зможе виконати таке амбітне зобов'язання, це може призвести до втрати його політичного капіталу як серед американців, так і світових лідерів. А втрата довіри вже на початку президентства, точно не входить у його плани. Відповідно, українське питання – одне з найважливіших для нього, йому важливо показати, що його політика, на відміну від Байдена, діє рішуче та ефективно. Трамп пропонує відхід від формули теперішнього очільника Білого дому – допомагати стільки, скільки буде потрібно, до політики – вирішити тут і зараз.Чимало європейських лідерів справді вірять в дієвість такої риторики Трампа. Звісно, найпершим соратником в цьому є угорський прем’єр Віктор Орбан, який ще до перемоги Трампа декілька разів з ним зустрічався та говорив про "пошуки мирного, не військового рішення" у цій війні. Нещодавно приголомшив заявою й прем’єр Польщі Дональд Туск, який сказав, що "найближчим часом США можуть оприлюднити декларації щодо дати припинення вогню між Україною і РФ, лінії розмежування між країнами та гарантій безпеки для Києва". Також президент Фінляндії Александр Стубб після телефонної розмови з Трампом запевнив, що той "налаштований якнайшвидше укласти мирну угоду". Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган теж дотримується думки, що війну в Україні можна "легко завершити" завдяки рішучому підходу адміністрації Трампа. Чи готова Україна та РФ до переговорів та поступок Українсько-російські переговори на кордоні України та Білорусі 28.02.2022 рокуПопри всі складності, з якими стикнулася Україна за ці майже три роки повномасштабної війни, більшість українців проти територіальних поступок агресору. Результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у вересні-жовтні 2024 року, показують, що 58% українців проти територіальних поступок, однак третина – все ж готові, щоб завершити війну. Якщо проаналізувати тенденцію, то помітно, що тих, хто погоджується з такими поступками стало більше – було 8-10%, а тепер – 32%. Українська влада за час повномасштабної війни також змінила свою думку про територіальні поступки, але в протилежну сторону – від готовності до повної відмови. До квітня 2022 року тривали офіційні переговори, спершу у Білорусі, а потім в Стамбулі. Хоч громадськості так і не були представлені всі пункти тодішньої угоди, однак згідно з заявами Михайла Подоляка та Давида Арахамії, які брали участь у переговорах, Україна була готова "на 15 років заморозити питання про статус Криму". Тобто президент Зеленський погоджувався на компромісне рішення як мінімум щодо окупованого Криму. Однак у квітні українські війська змогли відкинути росіян з Київщини й світ побачив Бучанську різанину та інші звірства окупантів. Надалі ЗСУ змогли здійснити контрнаступи й на інших позиціях, що призвело до того, що Україна зайняла кращі переговорні позиції, президент Зеленський почав говорити про повне звільнення країни та неможливість миру з тими, хто хоче знищити українську націю. Українська влада поставила єдину ціль для можливого завершення війни – повна перемога, тобто вихід ЗСУ на кордони 1991 року та завдання поразки режиму Путіна, якого б мали судити на міжнародному трибуналі. Власне, що у 2022 році хотіли понад 90% українців.Однак з невдачами на полі бою у 2023 та 2024 роках, коли суспільний барометр почав хилитися до можливих поступок задля миру, українська влада залишилася на максимальних позиціях, які були прописані у Українській формулі миру та Плані перемоги, що цього року був представлений як світовим лідерам, так і українцям. Цікаво, що за даними джерел британської газети Fіnаnсіаl Тіmеs, Дональда Трампа зацікавили два пункти Плану перемоги, які, здається, і були прописані для нього – доступ до українських природних ресурсів та заміну частини військ США, дислокованих у Європі, українськими військами після війни. Тобто українська влада, можливо, передбачаючи прихід Трампа до влади, вперше почала не лише просити-вимагати допомоги, але й запевнила, що готова за неї заплатити чимось цінним. Щодо Росії, їхня позиція у війні завжди була взаємосуперечлива: від бажання виконати "всі поставлені цілі СВО" (по суті, перетворити Україну на маріонеткову державу, а національно свідомих українців ліквідувати як "нацистів") до "готовності до переговорів" (але лише на своїх умовах). Наприклад, у середині жовтня російський диктатор Володимир Путін сказав, що "готовий до діалогу про мирне завершення конфлікту, але лише на базі стамбульської угоди", водночас він заявив і про готовність "продовжувати збройну боротьбу" до виконання поставлених цілей. Тому серед експертів та української влади так багато скептицизму щодо бажання переговорів з росіянами, адже у будь-який момент вони можуть змінити думку і зайнятися війною. Бо так вигідно режиму Путіна, для якого фактор війни став можливістю міцно втримувати владу. "Для Путіна переговори є фактично умовами капітуляції України й того, що НАТО самоліквідується, а США заберуть свої війська з європейського континенту. Тому нашим партнерам потрібно постійно пояснювати, що Україна є ціллю Путіна, але також і його засобом, яким він хоче встановити своє панування в Європі. Він готовий до переговорів, втім, я не вірю, що він готовий до дипломатичного вирішення цієї війни", - пояснив в етері Еспресо експерт з питань зовнішньої та безпекової політики "Центру оборонних стратегій" Олександр Хара.До того ж, як вдало відзначив директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець, Путін відчуває певний кураж через успіхи своєї армії, тому йому поки немає сенсу ставати на шлях перемовин. Власне, про це днями натякнули й у МЗС РФ, що росіяни готові слухати пропозиції Трампа, однак лише в разі відмови Заходу від подальшого надання Україні "усіх видів допомоги" та уникнення "стратегічної поразки" Москви, натякаючи, що США мають дозволити Росії виграти, а Україні програти і це, на їхню думку, буде дипломатичним вирішенням. Про самих росіян ніхто і не говорить, адже вони нічого не зробили, щоб зупинити Путіна і, здається, нічого не збираються робити, відкрито чи тихо підтримуючи будь-які його дії. Навіть попри те, що сотні тисяч російських солдатів загинули й були покалічені на цій війні, та це не цікавить більшість російського суспільства. Як Трамп може змусити Україну та Росію сісти за стіл переговорівТож, як Дональд Трамп може стимулювати Україну та Росію сісти за стіл переговорів і змусити дотримуватися миру? Стосовно України, тут все доволі просто. Трамп може зробити те, що вимагала частина республіканців і за що, по суті, проголосували американці – скоротити або навіть припинити військову допомогу Україні. Враховуючи, що США –  найбільший військовий союзник України, який надав зброї на десятки мільярдів доларів, такі дії можуть дуже швидко вплинути на рішення Києва, адже без американської допомоги, ЄС, Німеччина, Велика Британія, Франція та інші країни-союзники мали б подвоїти свої зусилля. Та вони цього не зробили. Стосовно Росії, то Трамп, крім віри у свою харизму та "дружні стосунки" з Путіним, має кілька способів. Найкращий – економічний. Ще під час передвиборчої кампанії він запевняв, що зменшить ціну на пальне, завдяки тому, що почне "бурити, бурити та ще раз бурити". Тобто США будуть нарощувати видобуток нафти й газу, що автоматично сприятиме зниженню цін. При бажанні, Трамп може навіть обвалити ціни на пальне у всьому світі. У підсумку, як аналізують у виданні Вusіnеss Іnsіdеr, нафтогазова галузь РФ опиниться під загрозою, а воювати без нафтових грошей Путіну не вдасться.  "Думаю, що перше, що зробить Трамп, це збільшить видобуток нафти і газу у США, щоб спробувати наповнити світові ринки якомога більшою кількістю дешевої енергії. Це буде добре для економіки США, це буде добре для світової економіки. Це також буде погано для бюджету Путіна, і тому я думаю, що це те, що він майже гарантовано зробить", - вважає колишній спецпредставник США під час переговорів з Україною Курт Волкер.Іншим можливим способом є спроба залякати Кремль – замість того, щоб скоротити військову допомогу Україні, Білий дім може передати їй всі можливі, крім ядерної, види озброєння. Адже Трамп готовий робити те, чого постійно побоювалася адміністрація Байдена – швидко перетинати "червоні лінії", робити стратегічну ескалацію, щоб досягти поставлених цілей. Хоча цей варіант складніший, бо його треба буде пояснити виборцям, які очікують швидких результатів та зменшення допомоги Україні. Які потенційні сценарії розглядає Трамп для завершення російсько-української війни Через значні територіальні втрати, які Україна зазнала цього року (лиш у жовтні РФ захопила більше, ніж в будь-який місяць із середини 2022 року), українській стороні не вигідно зараз сідати за стіл переговорів. Адже переговори можуть потенційно завершитися замороженням конфлікту, відповідно, близько 20% території України залишаться окупованими, а українці, які там живуть, продовжать зазнавати незаконних дій з боку Росії. Однак, якщо новообраний президент США Дональд Трамп все ж примусить до цього, то існує кілька потенційних сценаріїв, якою може бути ситуація після 20 січня 2025 року. Найперше – це корейський сценарій. Як відомо, у 1953 році на Корейському півострові закінчилася війна без офіційного мирного договору, але була узгоджена розмежувальна лінія (демілітаризована зона) між Південною та Північною Кореєю. Таким чином вже 71 рік існує демократична Південна Корея та тоталітарна КНДР. Хоч напруга в регіоні зберігається і по сьогодні, але не було активних бойових дій. Тобто переносячись в Україну, головна мета такого гіпотетичного сценарію – заморозити конфлікт без остаточного міжнародного вирішення статусу окупованих територій."Це може бути, як завершення Корейської війни. Путін, на жаль, але такі реалії, отримає близько 20% території України, які зараз його війська втримують, але решта України, тобто всі ці ресурси, більшість населення вони залишаться демократичними, вільними та будуть на шляху до ЄС й НАТО. Напевно, знадобиться 3-5 років для вступу до Альянсу, якщо бути реалістами. Це точно не найгірший сценарій. Вірогідно, що буде створена якась демілітаризована зона між двома частинами України, як у Кореї, яку контролюватимуть солдати НАТО, але не США, а Європи", - сказав в ефірі СNN колишній верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.Як пише британське видання Тhе Теlеgrарh з посиланням на оточення новообраного президента США, такий план є одним з декількох, які розглядає Трамп, і кожен має свої деталі та пункти для переговорів. "Наприклад, ідея, викладена трьома співробітниками штабу Трампа, передбачає заморожування нинішньої лінії фронту, а також згоду України відкласти на 20 років свої амбіції щодо вступу до НАТО. В обмін на це США наповнять Україну зброєю, щоб утримати Росію від відновлення війни", - йдеться у статті.У Тhе Есоnоmіst також пишуть, що ніхто, можливо, навіть сам Трамп не знає, "з чого насправді складається його мирний план". "Наразі українські чиновники працюють із двох публічних формулювань. Перший, пов’язаний із кандидатом у віцепрезиденти Трампа Джеймсом Ді Венсом, передбачає заморожування конфлікту на нинішньому рівні, а Україну змушують дотримуватися нейтралітету без очевидних гарантій безпеки чи обмежень для Путіна. Другий план, якому Україна дуже надає перевагу, був викладений колишнім держсекретарем Трампа Майком Помпео. Це зосередження на посиленні військової та фінансової підтримки як стримуючого фактору для Москви, водночас залишаючи відкритою перспективу членства в НАТО. Багато чого може залежати від того, якому плану захоче віддати перевагу Трамп", - відзначали у виданні.Цей другий можливий підхід команди Трампа можна назвати хорватським сценарієм, або військове повернення територій. Як відомо, на початку 90-х років минулого століття, коли Сербія напала на Хорватію і захопила частину їхніх земель, хорвати у підсумку силою зброї змогли повернути окуповані території. Про це писав у своїй колонці для Dаіly Маіl експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон, що Трамп міг би застосувати "двоетапний підхід": дати українцям ті дозволи на застосування зброї, які їм потрібні, а потім, коли війська Путіна знову відштовхнуть, він міг би запропонувати угоду. "Путіну доведеться відійти принаймні до кордонів, які були до вторгнення у 2022 році, і щоб уникнути майбутніх конфліктів і невизначеності, решта України має бути визнана вільною країною, здатною вибирати свою долю в ЄС і НАТО", – написав Джонсон.Цікаво, що до перемоги Трампа на виборах, західні ЗМІ активно говорили про інший сценарій, а саме досвід Німеччини у часи Холодної війни, тобто німецький сценарій. Як відомо, після Другої світової війни Німеччина була розділена на демократичну ФРН і комуністичну НДР. Однак особливістю було те, що ФРН увійшла в НАТО, таким чином змусивши НДР і Радянський союз припинити потенційні спроби подальшого просування. У виданні Fіnаnсіаl Тіmеs відзначали, що для України цей шлях коротко можна підсумувати так – території в обмін на вступ до НАТО. У такому разі ні Україна, ні партнери не визнавали б суверенітет Росії над захопленими з 2014 року територіями, але була "мовчазна згода" про те, що ці землі у майбутньому мають повернутися дипломатичними засобами. Однак такий сценарій, найімовірніше, відкинув би сам Кремль на переговорах, адже режим Путіна продовжує стверджувати про єдино можливий шлях – нейтралітет України. У будь-якому разі, як нещодавно сказав колишній держсекретар США Майк Помпео, що новобраний президент США "не дозволить Путіну прокотитися через Україну", тобто точно не дасть більше, ніж той встиг захопити, чи поступитися чимось, що українці вже відвоювали. Адже програш України у війні з Росією розглядався б також, як поразка політики Трампа, який налаштований лиш здобувати перемоги. Тому питання про те, якою ця перемога буде для США, України, Росії й світу залишається відкритим до моменту офіційного вступу Трампа на посаду. А поки росіяни продовжують тероризувати населення України своїми ракетами та наступальними діями, щоб захопити чимбільше території, українські воїни продовжують героїчно оборонятися, а в США Дональд Трамп роздає перші важливі посади у своєму новому кабінеті. Зокрема, у виданні Fох Nеws пишуть, що Трамп "вже незабаром" призначить спецпредставника для перемовин щодо припинення війни в Україні, також це буде "людина з великим авторитетом".  "Зараз мова йде лише про Дональда Трампа та гру в очікування. Чи змінить його нова адміністрація шлях України чи Росії? Чи зможе він запровадити припинення вогню? Чи будуть вибори Україні?", - вдало резюмують про загальні настрої у Тhе Есоnоmіst і додають, що наразі українці можуть розраховувати на дві дати, які наступного року можуть мати важливе значення для всієї країни: 20 січня 2025 року, дата інавгурації Трампа, перший момент для можливого припинення вогню та скасування воєнного стану, і 25 травня, як обговорювана дата виборів. Читайте також: Шлях до перемоги: як український ОПК долає історичні труднощі та залучає міжнародні компанії. Пояснюємо

"Еспресо" нагадує, як відбувалося звільнення правобережжя Херсонщини, в яких умовах жили люди під час окупації та що змінилось після звільнення низки населених пунктів. А також що відомо сьогодні про лівобережжя Херсонщини та чи має регіон плани на відбудову після повної деокупації.Місто було в окупації вісім з половиною місяців. За цей час люди переживали щоденний терор, психологічний тиск і тортури, однак не здались. Під час звільнення херсонці зустрічали ЗСУ українськими прапорами та вигуками: "Херсон – це Україна".Херсон був і залишається Містом-героєм попри щоденні обстріли та наближеність до ворожих позицій.Херсон під час тимчасової окупаціїРосійські війська на початку війни просувалися територією України досить високими темпами. Захоплення стратегічно важливих міст та обласних центрів було однією з важливих цілей окупантів. Херсон потрапив під тимчасову окупацію на початку березня 2022 року, незважаючи на значний опір з боку місцевого населення. Численні мітинги та акції на підтримку України були дуже масовими, однак російська сторона з агресією розганяла будь-які протести та з особливою жорстокістю карала людей у катівнях за непокору.Херсонці об’єднувалися в підпільні дружини та варти, що мали на меті протидію мародерству, пильне стеження та збір інформації, яку потім передавали українським військовим, про окупантів і техніку. Такі партизанські угруповування також підтримували моральний дух людей під час окупації патріотичними графіті, залишали "послання" окупантам. "Те, що ми були заряджені на супротив, це, напевне, і допомогло багатьом із нас просто не зламатися, звичайно, що не тільки не перейти на бік ворога, але й до останнього влаштовувати всіма можливими засобами будь-який вид спротиву", - розповів херсонець, учасник підпільного спротиву Андрій Андрющенко в етері об'єднаного марафону.Українці відразу опинилися не лише в умовах поневолення та жорстокої агресії з боку ворога, а також у своєрідному інформаційному вакуумі, де телебачення та радіомовлення було вимкнуто. Згодом в місті ставало все важче діставати ліки, а стихійних ринків було все більше, оскільки багато містян втратили роботу та не хотіли співпрацювати з окупантами. Затримання, катування, полон та незаконна депортація – це лише невеликий список того, що переживають наші громадяни, які живуть на ТОТ.Окупантам удалося захопити будівлю херсонської міської ради 25 квітня, а вже наступного дня вони під час військової наради оголосили своїх представників, що мали зайняти керівні посади. Ними стали українські зрадники та колаборанти. Головуючим обласної адміністрації був назначений Володимир Сальдо, а міським головою – Олександр Кобець. Кремлівська влада згідно з уже відомим сценарієм мала намір "узаконити" своє перебування на ТОТ в Херсоні. Тому в період 23-27 вересня був проведений псевдореферендум, результати якого були відомі заздалегідь.Через майже дев’ять місяців окупації, 11 листопада українські військові офіційно зайшли в місто-герой Херсон. Ці 256 днів міцно закарбувалися в пам'яті людей, хоча більшість воліють їх якомога швидше забути. "Ми ж були без інформації, тобто не було ні зв’язку, ні світла, ні води, і коли сказали, що зайшли наші війська, ми плакали, я й зараз не можу спокійно говорити. Ми просто всі плакали і бігли на вулицю, наче діти малі, і раділи. Так, обстрілюють, важко зараз, але ми розумієм, що ми у своїй країні", — розповіла в інтерв’ю Суспільному місцева жителька Тамара.Фото: Еспресо.ТVЯк відбувалося звільнення правобережної ХерсонщиниПідготовка операції зі звільнення правобережної частини Херсонської області тривала довгий час.  Адже російське військове керівництво чітко усвідомлювало стратегічну важливість Херсона. З цього напрямку відкривається прямий шлях до Миколаєва, Одеси та інших великих міст, що становило велику загрозу аж до частини Вінницької області, - пояснює в своєму інтерв’ю Дмитру Комарову командувач ОК "Південь" Андрій Ковальчук.Населений пункт Посад-Покровське був точкою, після якої вже була серйозно укріплена лінія оборони окупантів, яку вони зміцнювали протягом багатьох місяців. Це бетоновані бліндажі, фортифікаційні брили, глибокі рови, добре напрацьовані вогневі позиції та інше. Саме з таких районів вони атакували українські позиції зі всього наявного важкого озброєння, тому прорвати таку лінію дуже важко. Однак наша артилерія завдавала сильних ударів по позиціях окупантів, - наголошує снайпер підрозділу "Хорт" з позивним "Дєд" в етері об'єднаного марафону.Далі, вже на підступах до Херсона, розташована знаменита Чорнобаївка, аеропорт якої став всенародним мемом і жахом для окупантів. А легендарною вона стала завдяки тому, що російські військові регулярно стягувати туди колони техніки, вертольоти та особовий склад, які раз за разом прицільно знищували ЗСУ. Загалом 26 вдалих епізодів "бавовни" в Чорнобаївці. Звичайні українці вели рахунок, вийшов навіть жартівливий серіал "Чорнобаївка". Фото: автор Юрій Журавель (Український культурний фонд)Завдяки вдалим наступальним діям українських військових, добре продуманим тактичним маневрам, російська армія почала відступати з правобережжя, лишаючи по собі мінні поля, зруйновані будинки та купу залізяччя. Більш глибоко про всі деталі цієї історичної події ми зможемо дізнатись після закінчення війни.Життя після деокупації ХерсонаСьогодні Херсон та все правобережжя потерпає від щоденних обстрілів, адже росіяни б’ють хаотично по містах і селах області. В основному поранень зазнає цивільне населення. До того ж, частина Херсонської області ще й досі в окупації, а місцеві мають щоденно виборювати своє право на свободу.Щодня спостерігається значна активність ворожих обстрілів, зазнають пошкоджень і руйнувань будинки, магазини, лікарні та інші цивільні об’єкти. Однак є дні, що стають чорними сторінками в історії. Так, 3 травня 2023 року російські агресори здійснили 98 обстрілів Херсона та області, випустили 539 снарядів із важкої артилерії, танків, "градів", авіації та БПЛА. Внаслідок цього загинуло 23 людини, в пам’ять про загиблих Херсонська ОВА оголосила триденну жалобу.Життя на деокупованих територіях зараз досить складне. Хоча українські служби відновили зв'язок та інші комунікації, багато людей покинули громади та райони, які перебувають під постійним вогнем. Однак, попри значні руйнування, багато мешканців навіть не думають про виїзд. Так, у коментарі Суспільному, місцевий житель підкреслює, що, незважаючи на можливість виїхати, не покине рідне місце, адже це його рідний дім."Херсон тримається, але все тяжче і тяжче. Але віримо в майбутнє і дякуємо нашим захисникам. Я думаю, що все буде добре", - розповів Михайло Суспільному.Українська влада запевняє, що всі винні у знущаннях над українцями та агресії проти цивільних людей будуть притягнені до відповідальності. "Всі особи, причетні до злочинів в Україні, як найвище керівництво Росії, так і безпосередні виконавці, будуть неодмінно покарані", — повідомляють у МЗС.Українські служби постійно працюють над розслідуваннями злочинів російських військових та знаходять колаборантів, що допомагають окупантам у звірствах, які вони вчиняють на території України. Так, нещодавно СБУ встановила ще 26 осіб учасників злочинного угрупування "головного управління мвс рф Херсонської області" на ТОТ, які викрадали цивільних людей і в катівнях піддавали жителів жорстоким тортурам.Техногенна катастрофа: знищення Каховської ГЕСЩе одним випробуванням для південного регіону став підрив Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року. Це без перебільшення можна назвати екологічною катастрофою та актом тероризму. У небезпечній зоні підтоплення опинилося близько 80 населених пунктів, більшість з яких перебуває під тимчасовою окупацією.На сьогодні збитки від руйнування Каховської ГЕС оцінюють у більш ніж 11 мільярдів доларів, - повідомляють на сайті ООН Україна. З цієї суми приблизно 2,79 мільярда доларів збитків припадає на інфраструктуру та активи, понад 1,1 мільярда доларів – збитки у житловому фонді. Однак ці цифри не є кінцевими, оскільки оцінити збитки від екоциду в довгостроковій перспективі досить складно.У жовтні 2023 року був опублікований спільний звіт ООН та Уряду "Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС", відповідно до якого потерпілими вважаються міста і села Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Безпосередньо від повені постраждали близько 100 тисяч українців, приблизно 20-30 тисяч будинків були в зоні підтоплення. Знищення дамби електростанції порушило значущі аспекти життя півдня України, включно з генерацією електроенергії, доступом населення до чистої питної води та переміщенням річкового транспорту. Це призвело до пошкодження житлового господарства, збитків інфраструктури та промисловості, незворотних змін навколишнього середовища та знищення культурної спадщини.Фото: скріншотАнтонівський міст і його значення під час воєнних дійЩе одним стратегічним об'єктом, важливість якого розуміє кожен, є Антонівський міст через річку Дніпро, який сполучає Херсон з лівобережжям. Він важливий з точки зору логістики, адже саме через  нього окупанти забезпечували свої війська технікою та боєприпасами. Для того щоб перерізати шляхи постачання зброї, українські військові завдавали влітку 2022 року ударів по переправі. Міст був пошкоджений, але не зруйнований.Відступаючи з правобережжя Херсонської області, росіяни підірвали декілька прольотів Антонівського мосту, маючи на меті зупинити наступ ЗСУ. Щоденно окупанти рясно обстрілюють авіабомбами, ракетами, снарядами все, що поряд із переправою. Через це особливо потерпає однойменне селище Антонівка, що є передмістям Херсона.Відповідно до останніх даних Інституту дослідження війни ІSW, українські військові мають просування далі під Антонівським мостом, що на півночі від міста Олешки. Це можна побачити на геолокаційних кадрах, що були опубліковані ще 27 жовтня. "Ми продовжуємо досягати непоганих результатів у своїй боротьбі – і в контрбатарейній, і в інших методах роботи. Але висвітленню це поки що не підлягає саме для того, щоб результат був дуже потужним і зафіксованим, щоб це не було такою короткочасною перемогою", - розповіла керівниця ОК "Південь" Наталія Гуменюк в етері телемарафону.Фото: ефірПлани після повної деокупації регіонуХоча частина Херсонської області й досі перебуває під окупацією, однак громадські діячі та звичайні херсонці з оптимізмом розглядають перспективи регіону після повної деокупації. Громадський центр "Нова генерація" провів першу конференцію "Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення". Організатори вважають, що важливо закласти головні вектори розвитку та відновлення Херсонщини вже сьогодні.Загалом питання розвитку цього регіону дуже актуальне. Переосмислення економічної сфери, трансформації в соціальній сфері, збільшення впливу культурної сфери, перспективи розвитку області та подолання екологічних збитків важливе для розвитку країни в цілому.Мітинг підтримки у 2024 роціРух спротиву "Жовта Стрічка", що діє на окупованих територіях півдня України, на честь другої річниці визволення Херсона від окупаційних військ організовує онлайн-мітинг у Іnstаgrаm, що триватиме тиждень. Він має на меті підтримку окупованого лівобережжя Херсонщини. Загарбники мають пам'ятати: Херсон – це Україна!Організатори розповідають, що їхній рух опору зародився в окупованому Херсоні ще у квітні 2022 року, коли вони провели перший проукраїнський мітинг. Сьогодні долучитися до цієї онлайн-події може кожен охочий, незалежно від місця проживання. Щоб узяти участь, необхідно лише виконати такі дії:Знайдіть сторінку thіs.іs.uа в соціальній мережі Іnstаgrаm та залиште коментар: "Херсонщина – це Україна" під обраними постами.Отримайте тег від організаторів.Поділіться зображенням у своїх сторіс.Опублікуйте сторіс, долучившись так до онлайн-мітингу. 

Літературно-мистецька зустріч  відбувається в межах 7-го міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Vіа Саrраtіа 2024 за підтримки Українського інституту книги та Міжнародного фонду "Відродження". Еспресо знаоймить із учасниками резиденції - воїнами  які, попри свою основну роботу на фронті, знаходять час і натхнення на літературну творчість.Андрій ГуменюкПисьменник, живописець. Родом зі Львова. Один із засновників у 1988-му Львівського театру імені Леся Курбаса, де до початку війни пропрацював художником-постановником. Брав участь у численних виставках живопису, графіки. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком війни у 2014 році став волонтером, згодом - парамедиком. З 2016 року – боєць Добровольчого батальйону ОУН.Автор книжок "Пісні війни" (2018) і "Африка" (2022). "Африка" – це збірка біографічних новел-нотаток про війну, до якої ввійшли також і малюнки автора. "Найбільше мене нервує, коли кажуть: от, художник узяв зброю до рук. Пацифістів з художників не треба робити! - каже Андрій Гуменюк. - У нашій історії море художників захищали свою землю. Маємо прекрасний приклад зараз, коли і лікарі, і комп’ютерники, і вчителі стали воїнами. Я завжди кажу: неважливо, чим ти займаєшся в мирний час, скільки тобі років. Якщо ти воїн – то ти воїн". Андрій Карпенко Начальник капеланської служби Центрального територіального управління Національної гвардії України, підполковник капеланської служби, протоієрей Православної церкви України, поет. У цивільному житті був актором театру та викладачем. Родом із Дніпра.Отець Андрій опікується військовослужбовцями з 2014 року. Від початку російського вторгнення був на посаді офіцера з культурно-просвітницької діяльності та служби військового духовенства, перебував біля витоків зародження служби військового капеланства, а у вересні 2023-го і сам став капеланом.Член Національної спілки письменників України. У творчому доробку Андрія Карпенка - дві поетичні збірки: "Я живу в Раю" і "Кохання, загартоване війною" (2023), три персональні фотовиставки, а ще - захоплення вишивкою та авторські пісні."Саме у віршах я вбачаю найбільше надбання українського народу, його спадщини, бо тільки слово береже безсмертя української душі, - розповідає Андрій Карпенко. - Часом вірші народжуються як поштовх – ніби куля, постріл. Основним моментом є те, що я пишу олівцем, тож деякі шматочки підтираються, коригуються, це така частина творчого процесу. А інколи виношуєш вірш дуже довго. Знаєш тему, перші рядки, а потім провалля – чогось не вистачає, якоїсь емоції. Ходиш намуркуєш, наспівуєш якісь слова, найкращі записуєш. Так і виходить результат".Богдан НазаренкоПоет, за освітою - вчитель історії та права. Зараз – офіцер відділення соціального супроводу Головного управління Національної гвардії України. Народився на Донеччині. Учасник Революції Гідності. До повномасштабної війни був головою Громадської ради при КМДА. Відповідав за зв’язки з громадськістю та здійснення громадського контролю за діями влади. Організатор проєкту "Голос бойового серця" – книги поезій киян-військових, автор збірки "П’ятнадцять місяців війни" (2023)."Творчість – це якраз один із механізмів соціальної реабілітації на війні, - вважає Богдан Назаренко. - Це є місточок між минулим і майбутнім. Це місточок між жахливим реальним сьогоденням і мирним спокійним життям. Ми прагнемо, щоб нас почули. І поки ми живемо та б’ється серце кожного з нас, будемо творити й воювати за нашу державу".Валерій Пальчик Письменник, журналіст, громадський діяч. Був учасником війни в Придністров’ї, кавказьких воєн у загонах УНСО (на боці Грузії й Чечні). Командир Полтавської обласної організації УНСО в 1991–1999 роках.У 1998-му балотувався до Верховної Ради від УНА. У парламенті VІІІ скликання був помічником на громадських засадах нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.Після початку російсько-української війни взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю. Отримав поранення в боях під Маріуполем, переніс кілька операцій. Після повномасштабного вторгнення став на захист України зі зброєю в руках.Автор книжки "УНСО. Перший посвист куль" (2019), автор і упорядник збірки "Дружба, скріплена кров’ю. УНСО і Грузія" (2023).Віталій Запека Воїн, письменник, фотохудожник. Зараз перебуває на тривалому лікуванні після поранення від кулі снайпера, якого зазнав на Курахівському напрямку, у с. Новомихайлівка Донецької області, у квітні 2024 року.Родом із Полтави, воював у складі батальйону "Полтава" у 2015–2018 роках. З 25 лютого 2022-го знову на війні. Командир відділення РПГ у 116-й бригаді Тероборони. Перші оповідання та нариси почав писати у 2015-му, коли пішов добровольцем на війну. Автор книжок  "Цуцик" (2019), "Герої, херої та не дуже" (2020), "Абсурд" (2021), "Полінка" (2022), "Бабах на всю голову" (2022), "Полінка в Країні дурниць" (2023), "Ковбасокрад у Раю" (2024).За романом "Герої, херої та не дуже" написав п'єсу, за якою в Дніпровському національному театрі імені Т. Г. Шевченка в лютому 2020-го відбулася прем'єра вистави "Пригоди НЕбравого вояка Шрамка".Лауреат Премії «Воїн світла» (2021), Премії імені Ірини Вільде (2021) і Премії ім. Всеволода Нестайка (2022).Володимир КоротяПисьменник, громадський діяч. У цивільному житті був харчовим технологом, будував сонячні електростанції в Україні та Євросоюзі. Був депутатом Бучанської міської ради.У 2014-му вступив добровільно до Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади на сході України, 2016-го демобілізувався.Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій, зокрема, російським окупантам не вдалося прорвати оборону в районі м. Ірпінь. Зараз командир 1-го стрілецького батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2023), кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня (2022), ордена "Народний Герой України" (2023), нагороджений медаллю "За сприяння воєнній розвідці України" ІІ ступеня.Автор книги "Пригоди фантома" (2020) і збірки оповідань "Роздуми фантома про державотворення" (2022).Володимир Скоростецький Військовий журналіст, поет. Професійний військовий, закінчив Львівський військовий інститут у 2001 році. З 2014-го бере участь у війні з російськими загарбниками. Полковник Збройних Сил України.Літератор-початківець. Автор віршів і новел на військову тематику. Герої його творів – реальні українські воїни. Під час фронтових редакційних відряджень працює в окопах та на бойових позиціях наших військ, де й черпає натхнення і сюжети для творчості.Від 2014-го активно підтримує волонтерський рух. Зняв серію промороликів про те, як обирати броню, шоломи, турнікети. Організовує курси першої допомоги і всіляко допомагає розібратись в облаштуванні функційних волонтерських штабів. Співзасновник Всеукраїнського форуму військових письменників. За його ініціативи чимало подій Форуму військових авторів проходять у середовищі курсантів.Ірина БобикВетеранка російсько-української війни, письменниця. Родом із села Острів, що біля Червонограда на Львівщині. У цивільному житті працювала керівницею літературного гуртка в МАН, а також художницею-декораторкою. У 2017-му долучилася до волонтерської медичної організації АSАР RЕSСUЕ, працювала в Донецькій області. У 2019-му підписала контракт із ЗСУ, служила в складі Королівської 24-ї бригади, працювала інструктором у «Десні». З початком повномасштабного вторгнення брала участь у боях за Київ. Воювала у складі 1-ї ОБрСпП імені Івана Богуна. У червні 2024 року звільнена з військової служби у зв’язку з сімейними обставинами.У творчому доробку - електронна збірка новел “Художниця” (видавництво «Стрелбукс», 2017), збірка поезії та прози "Д'воїна" (видавництво "Білка"). "Ці тексти – і віршовані, і прозові – народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» – бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість", - зізнається Ірина Бобик.  Леонід МатюхінПолковник, військовий журналіст. З першого дня окупації АР Крим у 2014-му і до виведення українських військ на материк перебував на території 36-ї окремої бригади берегової оборони (гарнізон "Перевальне") та постійно інформував українські та зарубіжні мас-медіа про ситуацію у військових частинах.З 2014-го по 2017-й був речником АТО.Родом із Рівненської області. Довгий час проживав і служив у Криму. У 2019-му вийшла книжка "А мама зрозуміє…", яку Матюхін написав у співавторстві зі ще двома військовослужбовцями ЗСУ, Юрієм Головашенком, комбатом гірсько-штурмового батальйону, та Ігорем Підопригорою, офіцером ПВО. Книжка відтворює щоденник кримських подій 2014-го."Писати про війну потрібно відразу, адже з часом ракурс та відчуття змінюються. Занотовувати потрібно в той момент, коли ти відчуваєш саме ті емоції", - каже Леонід Матюхін.Микола Ніколаєв Письменник. Начальник однієї зі служб логістики 139-го батальйону 115-ї окремої бригади ТрО. Народився у м. Бердичів Житомирської області. Строкову службу проходив у Афганістані. У цивільному житті був підприємцем.Учасник Революції Гідності. Мобілізувався до лав ЗСУ в лютому 2015-го. Служив у 14-й Окремій механізованій бригаді, воював на сході та півдні на посадах командира взводу та командира роти. З 2016-го продовжив службу за контрактом. У 2017-му переведений до оперативного резерву у званні капітана.В лютому 2022 року став на захист України в лавах ТрО, де і служить дотепер. Під час проходження військової служби у 2015-2016 роках вів рукописний щоденник, який 2019-го надрукував власним коштом під назвою "Щоденник непрофесійного військового". Реалізував увесь наклад і у 2023-му випустив 2-ге видання. У 2020-му почав писати художній роман "Хижаки", який планував видати 2022-го. Та повномасштабне вторгнення внесло корективи, і тепер вихід очікуємо наступного, 2025 року.Мирослав ОтковичЖурналіст, прес-офіцер 241-ї бригади ТрО Києва.У цивільному житті був ведучим та редактором на телеканалах 1+1, ІСТV,  НТН, ТВі, СТБ, НТА. Родом зі Львова.Свого часу, з приходом до влади Януковича, відкрито виступив проти цензури в мас-медіа. З чого і почався рух "Стоп Цензурі", який переріс в системний спротив тогочасній владі.З першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони столиці. Був навідником міномета у складі мінометної батареї 130-го батальйону 241-ї бригади ТрО. Зазнав травми коліна, під час відновлення пройшов навчання і став офіцером. Очолював службу зв'язків із громадськістю 150-го навчального центру Сил ТрО ЗСУ, тепер пресофіцер 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ м. Києва.Планує упорядкувати першу збірку прози та поезії. "Вірші – це моя рефлексія, бажання видобути себе за межі контексту, в якому я перебуваю, - розповідає Мирослав Откович. - Бо якщо довго зосереджуватися лише на військовій буденності чи небуденності і переживаннях, людина перестає мислити себе поза війною. Вірші дають можливість вирвати себе з цього контексту і на рівні почуттів знову відчути себе вільною, цивільною людиною, яка вміє бути щасливою. Це – інший вимір, простір, що дає змогу відірватися від реалій війни".   Олег БородайПоет, прозаїк, музикант-бард. За фахом - учитель. Родом із Миргорода на Полтавщині. Добровольцем пішов на фронт 2014 року. Досі на фронті, військовослужбовець Національної гвардії України.На війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував. Лауреат фестивалю-конкурсу "Слобожанський Спас" та конкурсу "Від слова до слова". Член Миргородського літературного об’єднання "ДієСлово".Автор чотирьох книг, які вийшли друком у харківському видавництві "Майдан": "Відлуння окопів" (2018), "Релаксація душі" (2021), "Вогневий вал" (перша частина – 2022 року, друга – 2023 року). Олександр Продан Тимчасово виконуючий обовʼязки командира взводу, мінометної батареї у 219 батальйоні 125-тої бригади ТРО, поет. У цивільному житті був менеджером з продажу в меблевій компанії. До війська приєднався  добровольцем 22 березня 2022 року – до лав львівської 125-ї бригади ТРО. Молодший сержант. Олександр родом із селища Томашпіль Вінницької обл. За освітою – спеціаліст із фінансів та кредиту, закінчив Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національнального економічного університету. Автор збірки "Марафон" (2024). Каже, що вірші писав ще зі школи. Хоча часто бували періоди кількарічних перерв. На початку ж війни творчість дуже сильно допомагала воїнові розвантажитись емоційно. "В більшості я пишу про кохання, - додає Олександр Продан. - Переважно, моя творчість складалась із віршів про нерозділене кохання. Зараз все змінилось – тепер просто про кохання. Іноді зʼявляються вірші про війну і про світ навколо мене. Зараз збираю матеріал на збірку віршів саме про війну. Наступною буде саме така збірка".Олена Лотоцька Письменниця, старший сержант, військовослужбовиця Військової служби правопорядку. Родом із Полісся, з 1999-го по 2014 рік жила в Криму, де працювала в Євпаторійському архіві. За освітою - філолог. Після анексії півострова виїхала й оселилася у Львові. З 2015 року – у Збройних Силах України.  Авторка збірок короткої прози "Нині зозуля кувала" (2020), "Ангели в намистах" (2023). Активно пропагує говірку, ужиткове і прикладне мистецтво свого Полісся. Лауреатка Премій імені Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея. "Творчість для мене не розвага, а друга після ЗСУ робота, - розповідає Олена Лотоцька. - Моє писання не спонтанне, це свідоме рішення, яке прийшло після глибокого аналізу причин анексії Криму. Я задумалася: а що я зробила, щоб того загарбання не сталося? І зрозуміла: особисто нічого".Олена МокренчукМайор, пресофіцерка Збройний Сил України, журналістка, письменниця. Позивний - “Ластівка”. Мама чотирьох дітей, бабуся трьох онуків і онучки. У цивільному житті – вчителька, історикиня та диригентка церковного хору. Родом з  м. Сніжне Донецької області.Учасниця бойових дій з 2015-го. Була пресофіцеркою 72-ї окремої механізованої бригади, начальницею пресцентру Оперативного командування "Північ", начальницею пресслужби ОТУ "Північ", офіцером Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України. Має численні  військові відзнаки.Член Національної спілки журналістів України з 2000 року, Національної спілки письменників України з 2019 року. Авторка книжок "Аліска, фронтова лисичка" (2018), "Афінка з "Куби" (2019), "Вітер з Дикого поля" (2023), "Герої моєї країни: Михайло Драпатий" (2023). Співавтор Національної Книги історії Голодомору, серії альманахів "Приазов’я: портрет сучасника" та інших.Роман ДронюкАвтор прозових і гумористичних збірок, керівник аматорського театру, режисер і постановник.Родом із Покуття, з Городенківського району Івано-Франківської області. До повномасштабного вторгнення був керівником Городенківського аматорського театру "Сучасник". Грав на сцені ролі провідника ОУН Степана Бандери, командарма УПА Романа Шухевича, перевтілювався в інших знакових для України історичних персонажів. На 27 березня 2022 року була запланована прем'єра його авторської вистави "Притрафунки вуйка Міся".Попри інвалідність по зору, з першого дня повномасштабної війни разом з іншими добровольцями записався до місцевого підрозділу Тероборони. А вже 4 березня опинився в 17-му окремому батальйоні радіоелектронної боротьби Повітряних сил. Служив військовим кухарем. Через півтора року служби ветеран повернувся додому.Створив серію гумористичних оповідок "Притрафунки вуйка Міся" на покутському діалекті, що має неабиякий попит серед читачів, як і однойменний телеграм-канал та група у Фейсбуці "Вуйко Місь". Лауреат Премій Леся Мартовича й Павла Глазового.Руслан Леськів Воїн, поет. Зараз перебуває на південному напрямку, є стрільцем ПЗРК.  Родом зі Стрийщини Львівської області, багато років проживав у Стрию. У цивільному житті був телеоператором: 13 років пропрацював на ТРК "Лан" у місті Стрий. На початку березня 2022-го пішов на фронт. За ці майже три роки великої війни воював переважно на півдні України, де захищає нашу землю й досі. Перші проби пера були ще у школі. Але до 2014-го до поезії не повертався. Страшні кадри із зруйнованого у Маріуполі пологового будинку наштовхнули на написання першого вірша "Колискова", який Руслан Леськів присвятив синові, якому на той час ще не виповнилося й трьох років. З цього і почалася поетична творчість воїна.Зараз у доробку Леськіва – одна поетична збірка "Слова тиші і грому", яку було презентовано у травні 2024 р. (видавництво "Український пріоритет"). Наразі ж працює над другою збіркою віршів. "Щоб слухати грім, треба навчитися чути тишу, - каже Руслан Леськів. - Я намагаюся робити це щодня, кожну вільну хвилину, особливо тепер, коли в Україні війна. Коли, окрім фізичних руйнувань, розривається вибухами тиша і затишок – той стан, коли люди відчувають спокій у душі, у сім’ї, у домі. Намагаюся цінувати ці прості речі, усвідомлюючи, скільки зламаних душ, втрачений сімей та зруйнованих будинків вже побачила наша земля…".Рустам Дмитрук Поет, воїн. У цивільному житті був професійним барменом. У лютому 2022-го разом із партнером планував відкриття коктейльного бару в центрі Львова, та повномасштабне вторгнення зруйнувало ці плани.24 лютого 2022-го пішов до ТРО, став солдатом-стрільцем 103-ї бригади тероборони. Зараз – старший солдат, рота РЕБ у 103-ій бригаді ТРО. У березні 2023-го вийшла перша збірка поезій Рустама Дмитрука "Африка". Бере участь у поетичних батлах, активно долучається до літературних подій, якщо дозволяє оперативна ситуація на службі. Зараз автор готує матеріал для нової книги і вона стане цікавим досвідом поєднання вражень від спостережень за тиловим життям і життям на війні. "Ми мусимо писати історію яскравими барвами. Бо робити нам темно і боляче є кому", - каже Дмитрук.Сергій ДзюбаПисьменник, сценарист, автор кількох телевізійних шоу. Зокрема, сценарист художніх фільмів "Позивний Бандерас" та "Заборонений", документального фільму "Життя після 16:30". За фахом – режисер театру, працював на телебаченні. Народився в Києві. З 2009-го обіймав посаду креативного продюсера компанії "Творчий альянс".2022 року вступив до лав ЗСУ. Молодший сержант, військовослужбовець у 5-й штурмовій Київській бригаді. Нагороджений медаллю "Залізний хрест" та медаллю "Честь. Слава. Держава". У вересні 2022-го був поранений у бою під Горлівкою.Співавтор книг "Позивний Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос", "Заборонений".Сергій Пантюк Письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, воїн. Член Національної спілки журналістів України (від 1993-го). Член Національної спілки письменників України (від 1997-го), її секретар (2011–2014 рр.). Працював на заводі, у школі - вчителем української мови, німецької мови, малювання та фізкультури. Згодом – в редакціях кількох газет, пройшовши шлях від коректора до головного редактора. Заснував «Видавництвом Сергія Пантюка», в якому виходили як поетичні збірки, так і історико-публіцистичні видання. Брав участь у студентському протесті "Революція на граніті", рухах "Україна без Кучми" та "За правду". Учасник Помаранчевої революції і Революції Гідності.З 2014-го року воював у складі Добровольчого батальйону ОУН.Від 24 лютого до 12 травня 2022 року – доброволець ТРО. Від 13 травня 2022-го – військовослужбовець ЗСУ, головний сержант батареї протитанкових керованих ракет 23-го ОБСП.Автор 19 поетичних збірок: "Таїнство причастя" (1994), "Тінь Аріяни" (1994), "Храм характерників" (1996), "Володар вогню" (2000), "Цілунок блискавки" (2002), "Босяцький калфа" (2003), "Босяцький калфа. Вибрані поезії" (2005), "Смак Бога" (2009), "Неслухняники. Вірші для дітей" (2010), "Соло для дримби" (2012), "Мовизна" (2014), "Оченята кольору антрациту" (2015), "Поранений херувим" (2015), "Дев'яностіада. Поема-есей про поетів і поеток" (2016), "Так мовчав Заратустра. Вибрані поезії" (2017), "Про100 вірші. Емоції, стани" (2018), "Абетка грибничка" (2019), "Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів" (2020), "Зникома зима" (2023). А також прозових творів:  роман "Сім днів і вузол смерті"(2007), збірка новел "Як зав'язати з бухлом і курінням" (2009), роман "Війна і ми" (2012), науково-фантастична повість для дітей "Вінчі й Едісон", (2015), повість для дітей "Тимко і ґелґотунчик Шкода", (2016), повість для підлітків "Швидше не буває", (2020), збірка новел та оповідок "Книжка в дорогу" (2021), повість-казка для дітей "Фікус Бенджамін розповідає про щастя" (2024). Лауреат численних літературних премій.Засновник Всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні "Під знаком Водолія" (1996, з 2000-го – "Сліва-фест", з 2012-го – "Віршень"). Співорганізатор (з Максимом Розумним) першого Всеукраїнського поетичного мегамарафону "Віршень", який тривав з 1 березня до 7 квітня 2012-го. 

Про це інформує ВВС.Вісім з дев'яти членів ТРС підписали указ, яким на посаду прем'єр-міністра призначено бізнесмена та колишнього кандидата в сенат Алікса Дідьє Фільс-Еме.Коніль, колишній співробітник ООН, очолив уряд Гаїті в умовах глибокої політичної та безпекової кризи, викликаної нападами бандитських угруповань.Він назвав своє звільнення незаконним, висловивши стурбованість щодо майбутнього країни. Коніль, призначений на посаду 3 червня, зазначив, що рішення ТРС ухвалене поза будь-якими правовими та конституційними рамками.Наразі Гаїті не має ні президента, ні парламенту, і, згідно з конституцією, лише останній може звільнити чинного прем'єр-міністра.Останні президентські вибори в Гаїті відбулися вісім років тому. Після вбивства президента Жовенеля Мойзе у липні 2021 року країна переживає тривалий період політичної нестабільності та зростання насильства. У спробі стабілізувати ситуацію, минулого місяця на Гаїті було розгорнуто сотні поліцейських з Кенії, а ще сотні мають прибути найближчим часом.Що відбувається на ГаїтіЗаворушення на Гаїті почалися наприкінці лютого після того, як виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Генрі відлетів до Кенії, щоб узгодити розгортання іноземного контингенту для боротьби з бандами. Угруповання оголосило війну прем'єру, зокрема, паралізувавши життя столиці та вимагаючи відставки Генрі.4 березня у країні оголосили 72-годинний надзвичайний стан і нічну комендантську годину в столиці та її околицях через два випадки втечі близько 4 тисяч в'язнів.Пізніше гаїтянські банди розпочали широкомасштабний штурм кількох адміністративних будівель у центрі Порт-о-Пренса. Уряд ввів надзвичайний стан. Тим часом посольства США, Німеччини та ЄС на Гаїті розпочали евакуацію свого персоналу через посилення бандитського насильства.Станом на 11 березня ситуація на Гаїті погіршилась: банди захопили 80% столиці та вимагали негайної відставки прем'єр-міністра країни Аріеля Анрі.11 березня виконувач обов'язків прем'єр-міністра Гаїті Аріель Анрі заявив, що піде у відставку після призначення перехідної ради та тимчасової заміни.18 березня банди здійснили напад на два елітні райони столиці Гаїті, в результаті якого загинуло щонайменше 12 людей.30 березня один з найвпливовіших лідерів гаїтянських банд Джиммі Шерізьє, також відомий як Барбекю, заявив, що розгляне можливість скласти зброю, якщо озброєним групам буде дозволено брати участь у переговорах про створення нового уряду.13 квітня після кількох тижнів невизначеності було створено перехідну раду, відповідальну за обрання нового керівництва країни.22 квітня банди на Гаїті вчинили нові напади на окремі райони Порт-о-Пренса напередодні створення перехідної ради, яка має сформувати новий уряд.Новообраного прем'єр-міністра Гаїті Гаррі Коніля, який був госпіталізований ввечері суботи, 8 червня, в столиці Порт-о-Пренс всього через кілька днів після прибуття в країну, виписали з лікарні.

Помер боксер Вʼячеслав УзелковУ суботу, 9 листопада, стало відомо про смерть українського боксера Вʼячеслава Узелкова. Інформацію підтвердив колишній очільник ФБУ Володимир Продивус.Колишньому чемпіону WВА Іntеr-Соntіnеntаl, ІВО Іntеrnаtіоnаl та WВО Іntеr-Соntіnеntаl у напівважкій вазі (до 79,38 кг) було лише 45 років.У 2012 році Узелков переніс інсульт. У 2024-му в боксера діагностували тромб у серці, тромб в аорті та гангрену ноги. У квітні йому зробили операцію на серці.Нещодавно Вʼячеслав Узелков отримав інвалідність другої групи.Футболіст "Манчестер Юнайтед" отримав український паспортПівзахисник молодіжної команди "Манчестер Юнайтед" Зак Бауманн отримав паспорт громадянина України."Я дуже радий, що врешті став громадянином України й що тепер зможу представляти свою країну на міжнародній арені. Є хвилювання, але позитивне, тому що я відчуваю підтримку багатьох людей. Не можу дочекатися знайомства з командою. І вперед до нашої перемоги! І не тільки на футбольному полі", - прокоментував подію 17-річний Зак Бауманн.Футболіст народився і виріс у Великій Британії. Його батьки родом з Коломиї. У вересні Бауманн підписав перший професійний контракт з "Манчестер Юнайтед". Зараз українець грає за юнацьку та молодіжну команди МЮ.Зак Бауманн, фото: УАФУкраїна в єврокубках: успіх "Шахтаря" та невдача "Динамо"Цього тижня були зіграні матчі 4-го туру Ліги чемпіонів та Ліги Європи відповідно. Єдиний представник України в ЛЧ "Шахтар" здобув першу перемогу у цьогорічному розіграші.Матч 4-го туру ЛЧ "Шахтар" - "Янг Бойз" закінчився перемогою української команди над швейцарцями з рахунком 2:1.На 27-й хвилині Кастріот Імері вивів "Янг Бойз" уперед, проте гравці "Шахтаря" показали характер та здійснили камбек ще в першому таймі. Голами відзначились Олександр Зубков і Георгій Судаков.Тепер у "Шахтаря" 4 бали та 28-ма позиція в турнірній таблиці. Для виходу в наступний раунд потрібно фінішувати не нижче 24-го місця. На українців чекають матчі проти німецьких "Баварії" та "Боруссії" (Дортмунд), нідерландського ПСВ і французького "Бреста".Шахтар, фото: Gеtty ІmаgеsА от у "Динамо" справи в єврокубках йдуть набагато гірше. Кияни, які змагаються у Лізі Європи, досі не здобули жодної перемоги. Матч "Динамо" - "Ференцварош" закінчився розгромною поразкою української команди з рахунком 0:4. Дубль у ворота киян оформив Барнабаш Варга, ще по голу забили Крістоффер Захаріассен і Матеус Салданья.Важливо відзначити, що "Динамо" вже на 16-й хвилині залишилось у меншості через вилучення Владислава Дубінчака за грубу гру. Всі голи у ворота киян були забиті вже в другому таймі.Після 4-го туру "Динамо" ділить останню позицію в турнірній таблиці з ізраїльським "Маккабі Тель-Авів". В обидвох команд по 0 балів.Наступний матч ЛЄ пройде 28 листопада. Суперник "Динамо" - "Вікторія Плзень".Динамо - Ференцварош, фото: Gеtty ІmаgеsПромоутер спрогнозував революційні зміни в карʼєрі УсикаОскар де ла Хойя вважає, що український боксер Олександр Усик змінить вагову категорію. Заяву щодо українця промоутер зробив у контексті бою Хільберто Раміреса та Кріса Біллем-Сміта за титули WВА (Всесвітньої боксерської асоціації) та WВО (Всесвітньої боксерської організації) у важкій вазі (до 90,7 кг).За словами Де Ла Хойї, він прогнозує, що Усик змінить вагову категорію та повернеться з надважкої ваги до крузервейту, і тоді може зустрітись із Хільберто Раміресом.Цікаво, що сам Рамірес також говорив про амбіції побитися з Усиком.Олександр Усик, фото: Gеtty ІmаgеsРебров вибрав гравців на вирішальні матчі Ліги наційСеред викликаних до національної команди футболістів відсутні вінгер "Динамо" Андрій Ярмоленко та хавбек італійської "Дженоа" Руслан Малиновський. Опорний півзахисник "Шахтаря" Тарас Степаненко потрапив до резервного списку.  Натомість дебютувати за збірну України може інший гравець середини поля, Єгор Ярмолюк з англійського "Брентфорда". У перший список потрапив Віктор Циганков, але в результаті стало відомо, що вінгер не встигне відновитись від травми. Замість нього викликали Віталія Буяльського.Склад збірної УкраїниВоротарі: Георгій Бущан ("Динамо"), Анатолій Трубін ("Бенфіка", Португалія), Андрій Лунін ("Реал", Іспанія).Захисники: Микола Матвієнко, Юхим Конопля, Валерій Бондар (усі — "Шахтар"), Олександр Тимчик ("Динамо"), Віталій Миколенко ("Евертон", Англія), Ілля Забарний ("Борнмут", Англія), Максим Таловєров (ЛАСК, Австрія).Півзахисники: Микола Шапаренко, Володимир Бражко, Віталій Буяльський (усі — "Динамо"), Георгій Судаков, Дмитро Криськів, Олександр Зубков (усі — "Шахтар"), Олексій Гуцуляк, Олександр Назаренко (обидва — "Полісся"), Іван Калюжний ("Олександрія"), Михайло Мудрик ("Челсі", Англія), Олександр Зінченко ("Арсенал", Англія), Єгор Ярмолюк ("Брентфорд", Англія).Нападники: Артем Довбик ("Рома", Італія), Роман Яремчук ("Олімпіакос", Греція), Владислав Ванат ("Динамо").Резервний список: Дмитро Різник, Тарас Степаненко, Данило Сікан (усі — "Шахтар"), Олександр Сваток ("Остін", США), Богдан Михайличенко ("Полісся"), Владислав Кабаєв ("Динамо").Збірна України, Україна - Грузія, фото: Gеtty ІmаgеsПеред двома заключними турами Україна з 4 очками посідає в турнірній таблиці останнє місце. Чехія має 7 пунктів та лідирує. У Грузії та Албанії по 6 балів. У вирішальних іграх команда Реброва зустрінеться 16 листопада в Батумі з Грузією та 19 листопада в Тирані з Албанією.Збірна України, Україна - Чехія, фото: Gеtty ІmаgеsКубок України: відбулося жеребкування 1/4 фіналуНа цьому етапі турніру зіграють 8 команд, які вдало виступили в 1/8 фіналу. У боротьбі за Кубок України залишаються представники УПЛ "Динамо", "Шахтар", "Олександрія", "Полісся", "Рух" і "Верес", а також першолігові "Вікторія" та "Буковина". Базова дата матчів 1/4 фіналу — 2 квітня. Кубок України з футболу1/4 фіналу"Олександрія" - "Шахтар""Буковина" - "Вікторія""Верес" - "Полісся""Рух" - "Динамо"Дмитро Криськів, фото: Gеtty ІmаgеsМудрик забив найкращий гол туру в Лізі конференційХоч українські команди не кваліфікувались у Лігу конференцій, проте у цьому турніри є футболісти, які презентують нашу країну. Зокрема, вінгер "Челсі" Михайло Мудрик.Цього тижня лондонський "Челсі" просто розтрощив вірменський "Ноах". Англійці перемогли суперника з рахунком 8:0. Весь матч за "синіх" відіграв Михайло Мудрик. На 39-й хвилині вінгер класно пробив з-за меж штрафного майданчика та зробив рахунок 5:0. На рахунку Мудрика вже 2 голи та 3 асисти в трьох матчах Ліги конференцій. Він лідирує в "гонці асистентів".Натомість на офіційному сайті УЄФА гол Мудрика визнали найкращим у 3-му турі Ліги конференцій.Sublіmе Міshа. ????????#СFС | #UЕСL ріс.twіttеr.соm/Yfg2fuJznk— Сhеlsеа FС (@СhеlsеаFС) Nоvеmbеr 8, 2024

За результатами виборів не лише Білий дім, але Конгрес і Сенат США дістаються республіканцям. На час написання статті у Сенаті з урахуванням результатів голосування 52 місця мають республіканці, 42 - демократи. Порівняно з чинним складом Сенату, "червоні" додали три мандати. У Палаті представників республіканців побільшає на п'ять осіб (204 місця), корпус демократів зменшиться на два мандати (182 місця). У кінцевому підсумку місця можуть бути перерозподілені. За прогнозами американських ЗМІ, у 220 на 212 відповідно. Таким чином, Дональд Трамп отримує більшість у Сенаті, котрий поки є продемократичним за рахунок голосів чотирьох незалежних кандидатів. На що впливає Сенат Прерогативою Сенату є затвердження призначень на центральні адміністративні посади у Білому домі. Йдеться про послів, представників президента, суддів, міністрів. Іншими словами, від Сенату залежить кадровий склад адміністрації президента Дональда Трампа. Він пообіцяв посаду керівника департаменту охорони здоров'я ексдемократу Роберту Кеннеді-молодшому, а мільярдеру Ілону Маску, подейкують, спеціально створений департамент ефективності. Але для абсолютної більшості потрібно від 60 мандатів сенаторів, тому республіканці матимуть справу з так званими процедурними голосуваннями. Це означає, що демократи зможуть, як мінімум, тягти час. Однак для республіканців навіть відносна більшість є перемогою після втрати контролю над Сенатом у 2020 році. Таран перемоги Вагому роль у перемозі республіканців на сенатських виборах зіграла Деб Фішер у Небрасці. Її суперником був ветеран ВМФ і промисловий технік Ден Осборн, котрий критикував Фішер за кар'єризм і недотримання обіцянок. Свого часу Фішер клялася, що балотуватиметься у Сенат не більше двох термінів. Натомість Деб заявила - відчуває важливість свого досвіду як сенаторки. Її кампанію активно підтримував Дональд Трамп. Осборн відмовився ідентифікувати себе з будь-якою партією, але республіканці зачепилися за інформацію про їхні переговори з незалежним кандидатом, і зв'язали його з Камалою Гарріс і з Джо Байденом. Що залежить від Палати представників У Палаті представників розглядаються й ухвалюються або відхиляються федеральні закони, котрі діють на всій території США. Після ухвалення Палатою представників документи переходять до Сенату, обговорюються там і потім підписуються або не підписуються президентом. Тому частково Палату представників можна порівняти з Верховною Радою України. Вплив Палати представників сповна відчула на собі України у жовтні 2023 року, коли там "підвисли" законопроєкти про допомогу нашій країні. Зрештою, найважливіші фінансові питання, як от федеральний бюджет, вирішуються на рівні Палати представників. Як і у Сенаті, у Палаті представників республіканці не домоглися абсолютної більшості, але номінальна перевага їх, схоже, цілком задовольнить на першому етапі. Чому демократи здали позиції Погані справи у "синіх" у Пенсильванії, вірогідно, через складні стосунки губернатора штату Джоша Шапіро із керівництвом Демпартії, зокрема, з Камалою Гарріс. Випадково чи ні, але республіканці здобули перемогу у більшості округів штату, навіть у рідному місті Джо Байдена - Скрентоні. Аналогічна картина була і в Північній Кароліні, хоча у штаті Нью-Йорк "сині" зуміли вибити республіканців (раніше там стабільно голосували за "червоних"). Їм вдалося провести до Палати представників 84-річну Ненсі Пелоссі, натомість від республіканців переобрався Чак Грасслі від штату Айова, котрому у січні виповниться 91 рік (50 з яких він провів у Конгресі). Також в оновленій Палаті представників будуть республіканці Майк Джонсон, Вікторія Спартц, Мерджорі Тейлор-Грін. Перспективи Джонсона знову стати спікером, утім, туманні, адже навколо посади розгортається боротьба. Хоча ще не факт, що республіканці беруть більшість у Палаті представників. Американці голосували за конгресменів, виходячи із симпатії чи антипатії до Дональда Трампа. Адже перевагу "червоним" забезпечили все ті ж Північна Кароліна і Пенсильванія, де Трамп мав високі показники. Водночас феномен Ненсі Пелоссі, котра розгромила конкурента з нищівним результатом у 80%, дає надію "синім" на покращенні підсумкових результатів голосування. Для більшості у Палаті представників потрібно 218 голосів. У жодної зі сторін на час написання статті такої кількості мандатів не було. До слова, вперше у Палаті представників засідатиме трансгендер Сара Макбрайд від демократів, обрана у штаті Делавер. Майже не обмежений Навіть за тими результатами що є, Дональд Трамп як новий президент отримує, за українськими мірками, монобільшість у Конгресі, пояснив Gаzеtа.uа політолог Олексій Якубін. "Це означає, що найближчі два роки у нього буде можливість реалізувати все, що він вважає за потрібне. Оскільки Трамп є прихильником швидких і ефективних рішень, навряд чи Палата представників ставитиме йому палиці в колеса", - зазначив він. На думку експерта, американська система стримувань і противаг реалізовуватиметься тільки через судову владу. Демократи, схоже, хочуть якнайшвидше довести її стійкість на практиці, оскарживши результати голосувань, але це поки що неофіційні наміри. На подив, майже не обмежена влада президента США не прискорить виконання Трампом обіцянок по Україні. Нагадаємо, він говорив про завершення війни у 24 години в період між обранням і до своєї інавгурації (5 листопада 2024 - 20 січня 2025 року). Обіцянка-цяцянка? По Україні будуть перші порухи тільки після рішення Колегії виборників, тобто, у середині грудня 2024 року, зазначив Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко, плюс різдвяні свята (із 20-х чисел грудня) і до Нового року. "От і виходить, що це - січень 2025 року. Як висновок, Україні не дадуть впасти, але для системних рішень потрібен час. Навіть для завершення гарячої фази. Не потрібно лишніх ілюзій, війна не завершиться за 24 години, як заявляв Трамп", - пояснив він. Є нюанси і у роботі Конгресу, котрий в оновленому складі розпочне роботу через деякий термін, додає Олексій Якубін. "На мою думку, Дональду Трампу важливо зробити це (врегулювати війну в Україні) як обраному президенту. Якщо буде угода або спроба її укласти, то для цього знадобиться виконавча сила президента. Доки він не вступить на посаду - не зможе користуватися частиною своїх повноважень. Наприклад, по санкціях, питання по яких постійно піднімає Путін та інші представники РФ", - вважає експерт. Весною крига скресне? Тому суттєвих зрушень варто очікувати ближче до квітня 2025 року, прогнозує він. Але "попередні дії Трамп може здійснити. Наприклад, зателефонувати Путіну", припускає Якубін. Симптоматично, що у Росії саме 6 листопада Рада Федерації (частковий аналог американського Сенату) ратифікувала угоду про поглиблене партнерство з КНДР. Раніше, під саміт БРІКС, угоду ратифікувала Державна Дума країни-агресорки. Це не найкращі сигнали до мирних переговорів чи бодай угоди про припинення вогню. Хоча, з іншого боку, Путін у такий спосіб намагається набити ціну. Натомість перші сигнали про "двіж" в українському питанні вже надходять. Сенатор-республіканець Марко Рубіо, котрий, за деякими даними, претендує на посаду держсекретаря в адміністрації Трампа, заявив в ефірі, що російську війну в Україні, котра "зайшла у глухий кут," треба зупиняти, і для цього "не потрібно бути фанатом Путіна". Україна цілком може стати тестом для майбутнього держсекретаря, тому варто очікувати, принаймні, заяв на цю тему найближчими днями. На підтвердження версії, угорський прем'єр Віктор Орбан 6 листопада у Бішкеку (столиці Киргизстану) заявив, що з огляду на перемогу Дональда Трампа, Євросоюзу потрібна нова стратегія по Україні. Обговорюватимуть її, анонсував Орбан, уже 7 листопада на неформальному саміті ЄС. Швидкість має значення В українському питанні швидкість має значення, оскільки, якщо республіканці здобувають більшість у Сенаті й Палаті представників, їм потрібно у перші ж дні показати конкретний і наочний результат. Як правило, новому президенту сенатори і представники дають карт-бланш на перші тижні, тому план Трампа по мирному врегулюванню або проєкти, котрі для того потрібні, у Конгресі будуть затверджені без перешкод. Але цей документ або документи мають бути "залізно" погоджені з усіма впливовими силами. Принаймні, до інавгурації Трамп має бути зацікавлений показати готовий і успішний, хоча б на папері, план.

5 листопада у Києві вперше восени зафіксували морозну погоду. Температура повітря знизилась до 2,1 градусів морозу. Це свідчить про закінчення безморозного періоду, який тривав з 21 квітня - загалом 197 днів, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія. "Середня багаторічна дата першого заморозку у повітрі - 21 жовтня, а тривалість безморозного періоду дорівнює 197 днів", - йдеться у дописі. Найкоротші безморозні періоди у столиці були у 1902 та 1945 рр. - лише 144 дні, а рекордно довгий - 232 дні відмічений у 2023 році. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві дощ побив рекорд, який тримався 54 роки "Незважаючи на те, що зима вже нагадала про себе, її офіційний початок відбудеться, коли середньодобова температура повітря стійко перейде через 0 градусів у бік зниження. Середня дата такого переходу у Києві припадає на 29 листопада", - додали у повідомленні. Прийдешня зима в Україні може бути теплішою, ніж зазвичай. Середня сезонна температура повітря на 1-2 градуси перевищуватиме зимову норму. Найхолодніше буде на північному сході країни й високогір'ї Карпат. Середні сезонні значення температури там можуть бути від'ємними й коливатись у межах від -3 до -4˚С і нижче.