Search trend "8 квітня"

Про це повідомив голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев.За його словами, цей кластер, хоч і має лише чотири розділи, є одним із найбільших за обсягом регулювання, включаючи понад 3 тис. європейських нормативних актів, з яких близько 400 треба імплементувати в українське законодавство.Під час сесії українська делегація обговорила з європейськими партнерами стан законодавства та плани щодо автомобільного, залізничного, авіаційного та морського транспорту, а також питання безпеки, екології, перевезень небезпечних вантажів, управління транспортними мережами та інші.Загалом Україна вже пройшла скринінг за 27 з 33 розділів переговорної рамки. В кластері 4 залишився один розділ, 15 "Енергетика". Кластер 5 включає 5 розділів і присвячений сільському господарству, безпеці харчових продуктів, рибальству, регіональній політиці та фінансам."Які б складні процеси не відбувалися в питаннях прийняття рішень з боку наших європейських партнерів, ми повинні швидко та якісно виконувати свої "домашні завдання" на шляху до членства в ЄС", - резюмував Гетманцев.Нагадаємо, що скринінг - це аналіз адаптації законодавства України на відповідність до права Європейського Союзу.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.У січні 2024 року Єврокомісія підтримала рішення про початок скринінгу законодавства України.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.

Упродовж трьох наступних років в Україні щороку зростатиме мінімальна заробітна плата. Про це заявив нардеп Ярослав Железняк. Він послався на бюджетну декларацію уряду на 2026-2028 роки. За його словами, в документі передбачено поступове збільшення мінімалки. Щорічний приріст складатиме в середньому 600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату Згідно з планами Кабінету міністрів, з початку 2026 року мінімальна зарплата сягне 8 688 грн. На старті 2027 року вона повинна зрости до 9 374 грн. А ще через рік - з 1 січня 2028-го - сягне 10 059 грн. Наразі мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 8 000 грн. Такий розмір діє з квітня 2024 року. У 2024 році середні зарплати в Україні зросли на 23,2%, і хоча в 2025 році темпи зростання дещо сповільняться, вони залишатимуться високими - на рівні 17%. Головною причиною такого зростання НБУ називає дефіцит кваліфікованої робочої сили на тлі активізації економіки, особливо в приватному секторі. Незважаючи на незначне збільшення пропозиції праці, нестача кадрів залишається ключовою проблемою для бізнесу, що змушує роботодавців підвищувати оплату праці.

Льотчик, чий вертоліт Мі-8 російські окупанти збили після виконання ним бойового завдання, потрапив на початку березня 2022 року у полон. Його доправили в СІЗО Курська, де він перебував до квітня, доки його разом з побратимом Іваном Пепеляшком не обміняли. Повний текст новини +Відео

Росія "систематично і цілеспрямовано" використовує проти України касетні боєприпаси. Зафіксовано щонайменше 5 974 факти застосування таких снарядів. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ України. У відомстві зазначили, що РФ завдавала ударів касетними боєприпасами і по Миколаєву, Харкову, Одесі, Сумах, Херсону, Чугуєві, Добропіллю, Охтирці, Затоці, а також на територіях Донецької, Запорізької та Луганської областей. "Російські окупанти регулярно завдають по Силах оборони України та цивільних людях ракетно-бомбові удари із застосуванням ракетних комплексів "Смерч", "Град", "Ураган", "Точка-У" та авіаційних бомб, споряджених касетними боєприпасами, що містять такі елементи як 9Н210, 9Н235, КОБЕ 3Б-30, Q-16, КЕ 136В3, М42, ШОАБ-0,5 тощо", - зазначили у відомстві. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові показали, що відбувається на фронті - карти війни У МЗС нагадали, що росіяни застосовували касетні боєприпаси під час ударів: по Чернігову 17 березня 2022 року (22 убитих і 31 поранений); ракетою "Точка-У" по залізничному вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року під час евакуації цивільних (54 вбитих і 135 поранених); ракетою Х-69 по Києву 17 червня 2025 року, після якого було виявлено 29 предметів, схожих на касетні боєприпаси. Ці удари призвели до численних жертв серед цивільних людей, включаючи дітей, та масштабного знищення об'єктів житлової, медичної, освітньої і критичної інфраструктури. "Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору. Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що РФ навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників - Іран та Північну Корею", - йдеться в заяві. У міністерстві закликали країни-партнери та міжнародні організації посилити тиск на Росію. Йдеться про "руйнівні санкції" проти російської економіки та промисловості, енергетичного прибутку та банківського сектору, а також фізичних чи юридичних осіб, які допомагають агресії проти України. Також у МЗС закликали надати Україні всі типи ППО та посилити далекобійні можливості Сил оборони. Триває 1219-та доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом, протягом минулої доби зафіксовано 154 боєзіткнень.

Про це в ефірі Еспресо сказала кореспондентка Тетяна Висоцька."Сьогодні на саміті лідерів ЄС порушуватиметься тема вступу України до ЄС, яку блокує Орбан. Маю новину, яку зранку не наважувалась озвучити, бо консультувалася з колегами, які володіють румунською мовою, щоб точно підтвердити, що саме сказав президент Румунії Нікушор Дан перед початком саміту. І тепер у мене є офіційний переклад від румунських журналістів. Вони зазначили, що президент Румунії перед початком саміту заявив, що 4 липня у Кишиневі планується засідання Ради Молдова – ЄС, на якому буде відкрито перший кластер у переговорах про вступ Молдови до ЄС", - пояснила Висоцька.За словами журналістки, відкриття кластерів для Молдови 4 липня – досить несподівана тема, адже Молдова рухається до вступу в ЄС "у пакеті" разом з Україною. І оскільки Угорщина наразі блокує процес щодо України, Молдова також чекала на одночасне відкриття кластерів."Якщо президент заявив, що 4 липня буде відкрито перший кластер для Молдови, це може свідчити про одне з двох: або Орбана якимось чином переконають, і кластер буде відкрито також і для України, або Україну та Молдову розділять у цьому процесі.Я говорила з кількома депутатами, але вони кажуть, що нічого про це не чули. Тож звідки в президента Румунії ця інформація? Навіщо він вирішив її озвучити? Поки що це незрозуміло, але ось такий сигнал ми отримали сьогодні", – наголосила Висоцька.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

Про це повідомила кореспондентка Еспресо Діана Польова.Захисники обвинуваченого не зʼявилися на засіданні, що адвокат потерпілого вважає неповагою до суду."Немає слів, така бездіяльність і неповага до суду. Безпрецедентний випадок, я двадцятий рік працюю адвокатом, я собі навіть близько не можу уявити, як собі дозволити таку поведінку по відношенню до суду, до сторін… Це ганьба, яка кидає тінь на всю адвокатуру", – сказав Станіслав Іваницький, захисник сторони потерпілого.Він також попросив суд повторно ініціювати питання щодо дисциплінарної відповідальності за це.Водночас суд постановив відкласти засідання до 27 червня."Судове засідання було вчергове зірване через неявку захисників (обвинуваченого)... Уже впʼяте поспіль один із них не зʼявляється. Тому судом прийняте рішення ініціювати питання про притягнення даних захисників до дисциплінарної відповідальності", – висловився Іваницький."Чому ця сторона повинна тягнути процес?.. Мені кожен раз бачити його, як він (обвинувачений, – ред.) посміхається… Я не знаю, скільки можна знущатися з нього, де якась протидія? Я розумію, що гроші в нас вирішують все: їм оплачують – вони не приходять, зривають (засідання, – ред.)... А він сидить і посміхається в нормальних умовах", – сказала мати Максима Матерухіна Ірина.фото: Діана Польова/ЕспресоУбивство підлітка на станції фунікулера в Києві: що відомоПро цю подію увечері неділі, 7 квітня 2024 року, повідомили tеlеgrаm-канали "Реальний Київ" та "Київ Оперативний". Повідомляли, що на верхній станції фунікулера, яка виходить до будівлі Міністерства закордонних справ і Михайлівського Золотоверхого монастиря, стався конфлікт між молодиками.  Пабліки поширили відео, на якому було видно закривавленого хлопця, що нерухомо лежав біля стіни. Поряд з ним інший кричав: "Я убив". У Київпастрансі згодом повідомили про припинення руху через "хуліганський випадок", але не надали подробиць.Наступного дня у пресслужбі ДБР заявили про відкриття кримінального провадження за фактом трагедії на станції київського фунікулера. За їхніми даними, того вечора між чоловіком, який служить водієм у правоохоронному органі, та неповнолітнім виник конфлікт. Після виходу з вагона на верхній станції правоохоронець штовхнув підлітка. Той упав, розбив головою скло, отримавши смертельний поріз шиї. Неповнолітній помер на місці події. Правоохоронця затримали й відсторонили від виконання обовʼязків. Увечері 8 квітня у Державному бюро розслідувань інформували, що військовослужбовцю Управління державної охорони України повідомили про підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).9 квітня співробітникові УДО, якому висунули підозру в убивстві підлітка, обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. 23 грудня суд продовжив підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час засідання в Шевченківському районному суді міста Києва 5 лютого цього року  батько вбитого підлітка Олександр Матерухін розповідав, що свідки злочину отримували погрози. Також Олександр Матерухін припускав,  що обвинувачений затягує час. Зокрема, раніше між двома засіданнями минуло 4 місяці. У Київському апеляційному суді на, 19 травня, був запланований розгляд апеляційної скарги у справі про вбивство на столичному фунікулері торік у квітні киянина Максима Матерухіна. 9 червня Київський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для громадянина, якого обвинувачують в умисному вбивстві підлітка на станції столичного фунікулера.10 червня у Шевченківському районному судді міста Києва відбулося чергове слухання кримінальної справи за фактом вбивства підлітка Максима Матерухіна на станції столичного фунікулера.18 червня, у Шевченківському районному суді міста Києва відбулося слухання кримінальної справи за фактом вбивства Матерухіна. Суд продовжив термін тримання обвинуваченого під вартою в гауптвахті на 60 діб — до 16 серпня.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

Звернення опубліковано на Порталі мовної політики.Нагадаємо, в документі, який ініціювали українські діячі культури, владу закликають призначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови на наступну каденцію. "Закликаємо віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією", – йдеться в тексті звернення. Культурні та громадські діячі наголосили, що загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. "Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним із важливих складників екзистенційної війни за незалежність України", – наголошено у зверненні.Ініціатори звернення зауважують, що їхнє занепокоєння викликають дії, "які складно розцінювати інакше, як спроби дестабілізувати роботу уповноваженого з захисту державної мови, на якого покладено захист конституційного статусу української мови як єдиної державної, захист мовних прав українців,  усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою на всій території України".У зверненні нагадують, що команда Тараса Кременя з нуля створили дієву й незалежну, мовозахисну інституцію, запустила ефективну роботу задля запобігання  порушень, контролю за дотриманням мовного законодавства, а також налагодила взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю. "8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Тараса Кременя на цій посаді. Попри значні досягнення, а також те, що законодавство дозволяє призначити уповноваженого на повторний термін, посадовці, які відповідно до закону пропонують своїх кандидатів (міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини) замість Тараса Кременя внесли до Кабінету Міністрів України осіб, стосовно яких у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак  досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності й обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом", – зазначено у зверненні.Громадські та культурні діячі констатують, що такий підхід завів у глухий кут процедуру призначення мовного омбудсмена, адже, "усвідомлюючи рівень відповідальності та обсяг завдань, подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду".Відтак ініціатори звернення закликали урядовців "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення уповноваженого з захисту державної мови зокрема".Хто підписав зверненняЗвернення підписали низка діячів культури, зокрема Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Юрій Щербак, Олесь Санін, Андрій Курков, Ярина Чорногуз, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Сергій Квіт, брат Капранов, Римма Зюбіна, Андрій Дончик, Ростислав Лужецький, Ігор Цвєтов, Богдан Струтинський, Михайло Сидоржевський, Сергій Борденюк, Костянтин Чернявський, Микола Жулинський, Володимир Загорій, Світлана Короненко-Слабошпицька, Катерина Степанкова, Олексій Скляренко, Тарас Ткаченко, Олексій Степанков-Ткаченко, Дарина Степанкова і Вікторія Степанкова та інші.Серед тих, хто згодом долучив свої підписи до звернення, – письменниця Ліна Костенко, письменниця й завідувачка кафедри україністики Римського університету Sаріеnzа Оксана Пахльовська, голова Центру громадянських свобод і лауреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук, історик Ярослав Грицак, український дипломат, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс, архиєпископ, професор Каразінського університету Ігор Ісіченко, правозахисник і публіцист Мирослав Маринович, президент Українського ПЕН-клубу Володимир Єрмоленко, письменники Юрій Винничук, Галина Вдовиченко, Вахтанг Кебуладзе, Андрій Любка, Світлана Поваляєва, Наталка Білоцерківець та інші. Свої слова підтримки кандидатури Тараса Кременя також висловлюють на його сторінці в соцмережі фейсбук. 25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Про це повідомляє RМF24.Зазначається, що за вихід із Оттавської конвенції проголосували 413 депутатів. Проти виступили 15, ще 3 утрималися.Перед голосуванням віцепрем’єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк‑Камиш заявив, що цей крок є ключовим для убезпечення регіону. Він зазначив, що ініціатива вийти з договору походить від Польщі, а також від країн Балтії та Фінляндії."Польща не може бути зв’язана жодними обмеженнями, які не дозволяють захищати свою батьківщину", - наголосив Косіняк‑Камиш.Тепер законопроєкт передадуть на розгляд сенату.Варто зазначити, що Оттавська конвенція була прийнята в Осло 18 вересня 1997 року, а набула чинності в 1999 році. До неї приєдналися понад 160 країн світу, включаючи більшість західних держав. 18 березня міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендували своїм країнам вийти з Оттавської конвенції. Сейм Латвії 16 квітня остаточно ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав відповідний закон 24 квітня. Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію 8 травня. Парламент Естонії ухвалив аналогічне рішення 4 червня.

Про це "Радіо Свобода" повідомили поінформовані джерела в дипломатичних колах.Видання нагадує, що для відкриття переговорних кластерів потрібна згода всіх 27 країн-членів Євросоюзу.Однак напередодні саміту ЄС, запланованого на 26-27 червня, де потенційно могло бути схвалене це рішення, дипломати на правах анонімності сказали журналістам, що не вірять у можливість прориву в останній момент, не бачать ознак того, що угорський прем'єр Віктор Орбан може на це погодитися.На саміті очікують почути від прем’єр-міністра Угорщини результати референдуму щодо членства України в ЄС, який він організував у себе в країні. Проте навіть незалежно від цього настрої залишаються песимістичними — чиновники визнають, що важко передбачити, коли ситуація зрушить з мертвої точки.Представники ЄС, які не мають повноважень робити офіційні заяви, повідомили журналістам, що технічна робота над євроінтеграційним процесом триває. Вони підкреслили важливість позитивного сигналу для України — це стосується як виконання умов для вступу, так і сприятливої оцінки прогресу з боку Єврокомісії.Наступний саміт Європейської Ради відбудеться 26–27 червня, на нього запрошено президента України Володимира Зеленського. Це останній великий саміт під головуванням Польщі в Раді ЄС. Попри намір Варшави просунути початок переговорів про вступ України та Молдови в першій половині 2025 року, через блокування з боку Угорщини ці плани наразі виглядають малореалістичними — принаймні щодо України.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

Про це він сказав на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі.Дипломат закликав ЄС до рішучих дій проти Росії, наголосивши на потребі нищівних санкцій, зокрема щодо банків, енергетики, тіньового флоту й нафти. Також Сибіга нагадав, що російський диктатор Володимир Путін відкидає мир і посилює терор.Сибіга звернув увагу на важливість зміцнення української оборони, зокрема ППО, ракет, артилерії, дронів, та закликав до інвестицій у військову промисловість.Також він наголосив на необхідності прискорити вступ України до ЄС."Ставши членом, Україна значно посилить ЄС у різних сферах, включаючи безпеку та зовнішню політику, технології, діджиталізацію та енергетику. Нові кроки для прискорення переговорів про вступ України до ЄС наразі є критично важливими, слугуючи джерелом натхнення для українського народу, особливо для наших воїнів, перед обличчям російського терору та агресії", - сказав Сибіга.Окремо міністр підкреслив взаємозв’язок глобальних загроз — від Москви до Тегерана — і подякував країнам ЄС за підтримку України.Вступ України до ЄС: що відомо28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою.23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.8 листопада 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати процес перемовин про вступ України до ЄС.21 лютого 2024 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що переговорна рамка для вступу України до ЄС буде готова на початку літа - після європейських виборів.21 червня Рада Європейського Союзу офіційно підтвердила переговорні рамки для України та Молдови щодо вступу до блоку.25 червня Україна та Молдова розпочали перемовини про вступ до ЄС.30 жовтня Європейська комісія повідомила, що готова до відкриття перших переговорних кластерів з Україною у 2025 році за виконання необхідних умов.9 квітня 2025 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що Україна вже виконала 81% своїх зобовʼязань за Угодою про асоціацію з ЄС. Пізніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос сказала, що до кінця 2025 року можна відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до Євросоюзу.Читайте також: Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

Про це повідомили на сайті парламенту Фінляндії.Відповідне рішення підтримали 157 парламентарів, 18 висловилися проти. У четвер законопроєкт розглядали в другому читанні. Обговорення відбулося на основі звіту комітету в закордонних справах від понеділка, 16 червня. Звіт містив заперечення з пропозиціями відхилити документ, пропонуючи Фінляндії не розривати угоду. Довідково. Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, є міжнародним договором, спрямованим на заборону використання протипіхотних мін. Конвенція була підписана 1997 року й набула чинності 1999 року. 18 березня міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендували своїм країнам вийти з Оттавської конвенції. Сейм Латвії 16 квітня остаточно ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс підписав відповідний закон 24 квітня. Сейм Литви денонсував Оттавську конвенцію 8 травня. Парламент Естонії ухвалив аналогічне рішення 4 червня

Про це йдеться у відкритому зверненні, яке опублікували на Порталі мовної політики."Закликаємо віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією", - йдеться у тексті звернення. Зазначається, що зважаючи на російську агресію, у підписантів викликають занепокоєння дії влади в питанні призначення нового мовного омбудсмена."Які складно розцінювати інакше, як спроби дестабілізувати роботу уповноваженого із захисту державної мови, на якого покладено захист конституційного статусу української мови як єдиної державної, захист мовних прав українців, усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою на всій території України", - додали діячі культури.У зверненні підкреслюється, що Кремінь і його команда "з нуля" створили дієву, незалежну, мовозахисну інституцію, запустили ефективну роботу з запобігання порушенням, контролю за дотриманням мовного законодавства, налагодили взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю."8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Тараса Кременя на цій посаді. Попри значні досягнення, а також те, що законодавство дозволяє призначити уповноваженого на повторний термін, посадовці, які відповідно до закону пропонують своїх кандидатів (міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, Уповноважений Верховної Ради з прав людини) замість Тараса Кременя внесли до Кабінету міністрів України осіб, стосовно яких у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак  досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності та обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом", - йдеться у зверненні.Зазначається, що внаслідок такого підходу процедура призначення мовного омбудсмена "зайшла у глухий кут", адже, усвідомлюючи рівень відповідальності та обсяг завдань, подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду."Ми закликаємо урядовців з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення уповноваженого із захисту державної мови зокрема", - підкреслили діячі культури.Хто підписав звернення? Серед підписантів звернення: Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Юрій Щербак, Олесь Санін, Андрій Курков, Ярина Чорногуз, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Сергій Квіт, Брат Капранов, Римма Зюбіна, Андрій Дончик, Ростислав Лужецький, Ігор Цвєтов, Богдан Струтинський, Михайло Сидоржевський, Сергій Борденюк, Костянтин Чернявський, Микола Жулинський, Володимир Загорій, Світлана Короненко-Слабошпицька, Катерина Степанкова, Олексій Скляренко, Тарас Ткаченко, Олексій Степанков-Ткаченко, Дарина Степанкова і Вікторія Степанкова.25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.

Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. "Це може стати першим проєктом у межах співпраці зі США. Радий бачити, що процес іде та результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії", - зазначив Єрмак.Він також повідомив, що на полях саміту "Групи семи" у Канаді разом із першою віцепремʼєркою – міністеркою економіки Юлією Свириденко мав зустріч із міністром фінансів США Скоттом Бессентом, де сторони "детально проговорили співпрацю".За даними Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, у понеділок український уряд схвалив перші кроки для залучення приватних інвесторів до розробки одного з найбільших літієвих родовищ в Україні. Цей мінерал є критично важливим для виробництва акумуляторів, зокрема для електротранспорту.Видання зазначає, що це може стати першим проєктом, який буде затверджено в межах нової угоди про економічну співпрацю зі США.Серед потенційних учасників конкурсу – консорціум інвесторів, до складу якого входить компанія ТесhМеt, енергетична інвестиційна фірма, що частково належить уряду США, а також мільярдер Рональд С. Лаудер, друг президента США Дональда Трампа. Ця група вже тривалий час проявляє інтерес до родовища "Добра" та наприкінці 2023 року закликала президента України Володимира Зеленського оголосити конкурс.Нагадаємо, що Україна та Сполучені Штати Америки 30 квітня підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України.Комітет Верховної Ради з міжнародної політики 6 травня підтримав ратифікацію угоди про співпрацю зі США у сфері корисних копалин — як за основу, так і в цілому.8 травня Верховна Рада України погодила ратифікацію угоди між Україною і США щодо корисних копалин. 

Зростання загрози для країн Балтії з боку Росіїфото: GеttyІmаgеsЛитва, Естонія та Латвія формують найсильнішу східну лінію оборони НАТО. Адже саме вони межують із Росією та Білоруссю, а отже, перебувають у високій зоні ризику імперіалістичних посягань росіян. Особливо це стало зрозумілим після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Тим часом останні місяці особливо помітно ознаменувалися зростанням напруги. Литва, Латвія та Естонія знову опинилися в епіцентрі гібридного тиску з боку Росії, яка вдається як до демонстративних військових кроків, так і до прихованого саботажу.Російські літаки вже неодноразово порушували повітряний простір Балтійського регіону. Зокрема, військовий літак Су-35 порушив кордон Естонії біля півострова Юмінда у травні цього року. Це порушення тривало менш як хвилину, проте стало тривожним дзвіночком, після якого генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що союзники по НАТО діють та діятимуть колективно у гарантуванні безпеки країн-членів у Балтійському регіоні. Він нагадав, що Альянс має місію повітряного патрулювання в Балтії, а також місію Ваltіс Sеntry, яка працює над захистом критичної підводної інфраструктури НАТО.Проте проблема є не лише у повітряному просторі – зростає також активність так званого "тіньового флоту" у Балтійському морі, що пов’язується з пошкодженнями підводної інфраструктури: інтернет-кабелів, трубопроводів, електроліній. Водночас фіксується навмисне глушіння GРS, що створює ризики для цивільної авіації.Додаткову тривогу в регіоні викликає нарощення російської військової присутності поблизу Сувальського коридору, адже це є стратегічна лінія, яка з'єднує Балтійські країни з рештою НАТО. Щобільше, на тлі заяв про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, ризик ескалації суттєво зростає.Усе це спричинило те, що наразі у регіоні панує чітке усвідомлення того, що нова фаза конфронтації з Росією вже почалася, і хоч поки що невідомо, якою вона буде, проте небезпека висока.Реакція країн Балтії на реалії загрози від Росії: збільшення витрат на оборонуфото: mіl.ееУ відповідь на ці загрози та ризики країни Балтії активно зміцнюють оборону: збільшують витрати на безпеку, модернізують інфраструктуру для швидкого перекидання військ і беруть участь у масштабних навчаннях НАТО.Гостро відчуваючи небезпеки та ризики, Естонія, Литва і Латвія витрачають на оборону більше, аніж чимало інших європейських країн. Зокрема, усі три держави найближчими роками планують збільшити витрати до 5 – 6% ВВП.Естонія вже склала свої плани та хоче швидким темпом нарощувати можливості у різних сферах військової промисловості – це і ППО, і безпілотники, і багато інших збройних елементів."Щорічний внесок Естонії в оборону в період 2026-2029 років становитиме близько 5,4%. Разом із Латвією і Литвою ми вважаємо, що в нинішній ситуації з безпекою необхідно довести витрати на оборону союзників по НАТО до 5% від ВВП. Крім збільшення витрат на оборону, ми робимо особливий акцент на інвестиціях в оборонну промисловість на рівні Європейського Союзу і держав-членів, наприклад, через загальний механізм кредитування Європейського Союзу, щоб забезпечити обороноздатність наших країн", – відзначив міністр оборони Естонії Ханно Певкур наприкінці травня.Латвія розпочне з того, що 2026 року спочатку хоче виростити витрати до 4% ВВП на тлі нинішніх 3,45%. Поряд із модернізацією військової техніки та закупівлею нових систем озброєння, ці кошти спрямовуватимуть і на навчання та підготовку військових. А вже цього року країна інвестує гроші у посилення східного кордону.Тим часом Литва також має амбітні оборонні плани на наступні роки. Спочатку країна ставила собі за мету збільшити витрати до рівня 5 – 6% упродовж наступних кількох років, проте за новими заявами, зробити це хоче вже у 2026 році.Варто також відзначити, що країни Балтії вже тривалий час активно закуповують новітнє озброєння у великих кількостях.Балтійська лінія оборониЩе одним важливим елементом підготовки до можливих загострень у регіоні став спільний проєкт, спрямований на зміцнення кордонів з Росією та Білоруссю, – Балтійська лінія оборони.Країни Балтії невеликі за територією, і ворог може проникнути вглиб країни за лічені години, якщо на кордонах не буде заздалегідь збудованих бар'єрів. Саме тому лінія оборони вкрай необхідна для ймовірного захисту територій та, якщо не зупинки, то відчутного сповільнення агресора. А війна в Україні показала, наскільки важливою є глибока оборона, аби нападник втрачав сили на кожному метрі території.Країни Балтії домовилися про створення лінії оборони, включно із будівництвом сотень бункерів, після одного із самітів НАТО. А частково її будівництво вже розпочалося із 2024 року. Захисні споруди й так звані зуби дракона тоді з’явились на кордоні Латвії з Росією.Загалом план конструкції, окрім бункерів, передбачає протитанкові рови, бетонні блоки, протитанкові міни та інші перешкоди, захисні споруди, склади з боєприпасами і сховища для них.Вихід Литви, Латвії та Естонії з Оттавської конвенціїфото: GеttyІmаgеsКраїни Балтії вперше почали говорити про денонсацію угоди в березні 2025 року, підкреслюючи, що таке рішення викликане посиленням військових загроз для тих країн НАТО, які мають кордон із Росією та Білоруссю.Що ж це за Оттавська конвенція і чому вихід із неї став важливим кроком для трьох країн, які мають таких небезпечних сусідів? Ця угода була ухвалена ще 1997 року, вона передбачала повне усунення протипіхотних мін: держави, які підписали її, зобов’язувалися не використовувати, не розробляти, не виробляти, не купувати, не накопичувати, не зберігати та не передавати такі міни.Тим часом денонсація конвенції, на думку керівництва країн Балтії, дозволить трохи врівноважити сили стримування Росії. Першим підписав закон про вихід країни з Оттавської конвенції президент Латвії Едгарс Рінкевичс 24 квітня. Наступним цей крок зробив Сейм Литви, коли 8 травня денонсував Оттавську конвенцію. І нарешті 13 червня Естонія поставила фінальну крапку в цій історії.І тут варто згадати, що на початку березня Литва також офіційно вийшла з міжнародної конвенції, яка забороняє купівлю, використання і виробництво касетних боєприпасів. Аргументували у країні це тим, що для стримування потенційного агресора потребують всього доступного арсеналу озброєння у той час, як Росія є одним із найбільших виробників та власників цього виду боєприпасів, крім того, вона активно застосовує їх у війні проти України.Війська НАТО у країнах Балтіїфото: Dеfеnсе NеwsВ Естонії, Латвії та Литві війська НАТО присутні в рамках посилення східного флангу Альянсу. Вони складаються з чотирьох бойових груп, які перебувають під командуванням НАТО та штабу багатонаціонального корпусу "Північний схід". Ці багатонаціональні бойові групи у разі війни мають разом зі збройними силами країн Балтії здійснювати їх оборону. Ключовим учасником в обороні Латвії стала Канада, у Литві – Німеччина, тоді як в Естонії цю роль виконує Велика Британія.Крім постійної військової присутності, у всіх трьох державах регулярно проводяться масштабні військові навчання НАТО, які покликані продемонструвати силу й готовність Альянсу до захисту.Підготовка закладів охорони здоров'яфото: МеgаМееtіngУсі країни східного флангу НАТО переглядають протоколи реагування на кризові ситуації для закладів охорони здоров'я, організовують навчання, інвестують в балістичні шоломи й бронежилети й переносять операційні зали під землю."Питання не в тому, чи нападе Росія, – сказав у коментарі Роlіtісо заступник генерального директора Естонського департаменту охорони здоров'я Рагнар Вайкнеметс, який контролює готовність до кризових ситуацій – від пандемій до війни. – Питання в тому, коли".Наприклад, Вільнюська університетська лікарня "Сантарос" розбудовує підземну інфраструктуру, укриття, вертолітні майданчики та автономні системи, які дозволять їй функціонувати навіть у випадку відключення електрики чи води.Тим часом в Естонії, на додаток до бронежилетів для бригад швидкої допомоги, роздаватимуть супутникові телефони, щоб підтримувати зв'язок, якщо традиційні мережі вийдуть з ладу. Існують навіть плани створити незалежну інтернет-мережу, якщо це буде необхідно. Електрогенератори встановлюються по всій системі охорони здоров'я, враховуючи досвід України.У Латвії заклади охорони здоров'я працюють над створенням національних запасів медикаментів та системою їх зберігання. Проте у кожній з них залишається проблема кількості медичного персоналу, готового надавати допомогу у разі воєнних дій. Тож, над цією сферою також необхідно працювати. Адже, зокрема в Литві,  опитування показало, що понад чверть медичних працівників, найімовірніше, втекли б під час війни, тоді як менш як 40% залишилися б, а третина не впевнені.Допомога країн Балтії Україніфото: gеttyіmаgеsЗрозуміло, що свого часу вагомим поштовхом до ретельнішої роботи над своєю стратегією оборони для Литви, Латвії й Естонії стала війна Росії проти України. Саме тому ці країни були і є тими, хто чи не найбільше намагається підтримати українців різними способами: збройно, економічно, гуманітарно, а також на міжнародній арені.Зокрема, Литва, Латвія та Естонія надали Україні військову допомогу, яка в перерахунку на ВВП стала однією з найбільших у світі – кожна держава спрямувала на підтримку близько 1,5 – 1,8% свого річного ВВП. Сукупно їхній внесок сягнув понад 1,6 млрд євро у військовій сфері. Вони не лише оперативно передали значну частину своїх арсеналів, а й закріпили довгострокову підтримку через зобов’язання фінансувати допомогу в наступні роки.Литва була серед перших країн, які відреагував на російську агресію проти України. Адже ще до початку повномасштабного вторгнення Вільнюс ухвалив рішення про постачання українцям летального озброєння. І відтоді послідовно підтримує Україну – на рівні держави, через багатосторонні механізми й за допомоги волонтерського руху.Латвія своєю чергою поєднує декілька різних рівнів підтримки – від конкретних пакетів допомоги й дипломатичного сприяння до вкладених фінансів у розвиток спроможностей України. Зокрема, йдеться і про стратегічну інвестицію в розмірі 10 млн євро у розвиток українського безпілотного виробництва.З боку Естонії можна також звернути увагу не лише на військову підтримку, зокрема артилерійську, та проштовхування проукраїнських міжнародних ініціатив, але й на значну підтримку військової медицини. Країна регулярно передає польові госпіталі, медичне обладнання та спеціалізовані засоби для лікування й евакуації поранених.Загалом, якщо об’єднано йдеться про допомогу країн Балтії, то кожна із них за роки російського повномасштабного вторгнення в Україну змогла відчутно підсилити окремий напрям. І продовжує це робити, розуміючи важливість української боротьби для всієї Європи та окремо для Литви, Латвії й Естонії.  

Про це повідомила кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.Адвокати підозрюваного знову не з’явилися на слухання — це вже третій випадок поспіль.У суді повідомили, що захист не відповідає на телефонні дзвінки, тому причини неявки залишаються невідомими. У зв’язку з цим підозрюваному призначать державного адвоката.фото: Наталя СтареправоПрокурор на засіданні зачитала клопотання військової прокуратури про продовження тримання під вартою ще на 60 днів. "Спливає строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Косов обвинувачений в особливо тяжкому злочині. Йому загрожує від 15 років до довічного увʼязнення. Наявність такого покарання підтверджує ризик ухиляння від покарання. Враховуючи його наркотичне та алкогольне спʼяніння, то Косова вважають небезпечним для суспільства. Прокурор просить продовжити тримання під вартою 60 діб в слідчому ізоляторі", - прокоментувала прокурор.Адвокат Косова назвав необґрунтованим це клопотання.Сам Косов заперечив інформацію про переповненість гауптвахти і назвав дії прокуратури тиском. Він також заперечив, що може переховуватися, і висловив сумніви стосовно власної небезпеки для суспільства.Адвокат потерпілого підтримав переведення Косова до слідчого ізолятора, оскільки справа не стосується воєнних злочинів, а перебування у гауптвахті недоцільне.Він зауважив, що обвинувачений носить на руці смарт-годинник. На його переконання,  адміністрація, де він зараз утримується, може поблажливо ставитися до Косова.Захист і Косов наголосили, що він є чинним військовим і має право перебувати у гауптвахті.Суд ухвалив продовжити тримання під вартою Косова в гауптвахті на 60 діб - до 16 серпняУбивство підлітка на станції фунікулера в Києві: що відомоПро цю подію увечері неділі, 7 квітня 2024 року, повідомили tеlеgrаm-канали "Реальний Київ" та "Київ Оперативний". Повідомляли, що на верхній станції фунікулера, яка виходить до будівлі Міністерства закордонних справ і Михайлівського Золотоверхого монастиря, стався конфлікт між молодиками.  Пабліки поширили відео, на якому було видно закривавленого хлопця, що нерухомо лежав біля стіни. Поряд з ним інший кричав: "Я убив". У Київпастрансі згодом повідомили про припинення руху через "хуліганський випадок", але не надали подробиць.Наступного дня у пресслужбі ДБР заявили про відкриття кримінального провадження за фактом трагедії на станції київського фунікулера. За їхніми даними, того вечора між чоловіком, який служить водієм у правоохоронному органі, та неповнолітнім виник конфлікт. Після виходу з вагона на верхній станції правоохоронець штовхнув підлітка. Той упав, розбив головою скло, отримавши смертельний поріз шиї. Неповнолітній помер на місці події.Правоохоронця затримали й відсторонили від виконання обовʼязків. Увечері 8 квітня у Державному бюро розслідувань інформували, що військовослужбовцю Управління державної охорони України повідомили про підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).9 квітня співробітникові УДО, якому висунули підозру в убивстві підлітка, обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. 23 грудня суд продовжив підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час засідання в Шевченківському районному суді міста Києва 5 лютого цього року  батько вбитого підлітка Олександр Матерухін розповідав, що свідки злочину отримували погрози. Також Олександр Матерухін припускав,  що обвинувачений затягує час. Зокрема, раніше між двома засіданнями минуло 4 місяці. У Київському апеляційному суді на, 19 травня, був запланований розгляд апеляційної скарги у справі про вбивство на столичному фунікулері торік у квітні киянина Максима Матерухіна. 9 червня Київський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для громадянина, якого обвинувачують в умисному вбивстві підлітка на станції столичного фунікулера.10 червня у Шевченківському районному судді міста Києва відбулося чергове слухання кримінальної справи за фактом вбивства підлітка Максима Матерухіна на станції столичного фунікулера. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 

Четверта дитина Антуана народилася не 8 квітня

У неділю, 15 червня, у форварда народилася дочка, яка назвали Шай

З 13 до 22 червня триває Міжнародний фестиваль кіно для дітей і підлітків "Чілдрен Кінофест". Проходить в обраних кінотеатрах 12 міст України та на сайті оnlіnе.сhіldrеnkіnоfеst.соm. Безкоштовно покажуть 12 повнометражних фільмів із різних країн Європи, а також 19 українських короткометражних робіт, які увійшли до фіналу дитячого кіноконкурсу. Лише в онлайн-форматі можна переглянути спеціальну програму "Найцінніший вантаж". Складається з трьох стрічок, присвячених захисту дитинства. Одна з них - це анімація "Найцінніший вантаж" французького режисера Мішеля Азанавічуса.Мішель Азанавічус - лауреат премії "Оскар" за драму "Артист". Серед інших його картин - "Кінцевий монтаж", "Молодий Ґодар" та "Агент 117". "Найцінніший вантаж" - перша анімаційна робота кінематографіста. Також він є амбасадором Unіtеd24 - глобальної ініціативи з підтримки України, започаткованої після повномасштабного російського вторгнення. А цьогоріч випустив книжку "Записки з України", написану під враженням від відвідування нашої країни.Дія мультфільму "Найцінніший вантаж" відбувається під час Другої світової війни. Недалеко від колії, якою щодня проносяться потяги смерті, мешкають лісоруб із дружиною. Одного разу жінка знаходить у снігу немовля - маленьку єврейську дівчинку. Попри заперечення чоловіка, вона вирішує прихистити дитину, за сюжетом. За словами Мішеля Азанавічуса, "це не фільм про різанину, війну чи смерть, а світла історія про те, як ланцюжок солідарності може врятувати життя". В основі сюжету - однойменний роман французького письменника Жана-Клода Ґрумберґа.Світова прем'єра відбулася торік в основному конкурсі Каннського кінофестивалю, а українська - 8 квітня цього року. Режисер тоді особисто презентував свою стрічку в київському кінотеатрі "Жовтень". Він також відповів на запитання редактора "Країни" та глядачів. Чому ви вирішили приїхати в Україну, щоб представити свою нову роботу? - Я мав нагоду представляти цей мультфільм у багатьох країнах. Але зробити це в Україні - для мене велика честь і привілей. Будь-яка можливість ще раз проявити свою підтримку вашій країні та її бійцям - це гарна нагода, і я завжди її використовую. До того ж у мене тут багато друзів і я з радістю повертаюся сюди. Я вже приїжджав в Україну багато разів від початку широкомасштабного вторгнення. У цьому залі також бачу багато дружніх облич. Про що ваша книжка про Україну та чому ви її написали? - Це галерея портретів українських захисників і захисниць, з якими я мав можливість зустрітися під час своєї подорожі в листопаді 2023 року. Я тоді здійснив поїздку до лінії фронту. Ця книжка - щось на кшталт звіту, до якого входять не тільки мої тексти, а й мої малюнки. На сьогодні вона вийшла тільки у Франції, тому адресується, звісно, французам. Усі доходи від продажу - мої роялті та прибутки видавництва - будуть направлені на платформу Unіtеd24 для підтримки України. Чим мультфільм "Найцінніший вантаж" може зацікавити саме українців і як він може бути сприйнятий у нинішньому контексті війни, на вашу думку? - Мені важко передбачити, як на стрічку будуть реагувати українці в цій ситуації. Але це фільм, який приносить із собою надію. Він показує найгірше та найкраще в людях. А також демонструє, як треба робити вибір, ким бути та як поводитися. Гадаю, це універсальний всесвітній меседж, і українці його оцінять. Як виникла ідея стрічки та чому ви обрали саме анімацію, хоча завжди знімали ігрове кіно? - Фільм скоріше обрав мене, а не навпаки. Мій продюсер надіслав мені книжку Жана-Клода Ґрумберґа. Я прочитав її та був глибоко вражений цією простою, але потужною історією. Тому попри вагання та складність, все ж таки вирішити зробити це кіно. Для нас було очевидним обрати анімаційну форму. Адже інакше складно показувати Голокост, знімати потяги з депортованими до концтаборів людьми. Анімація дозволяла нам не бути прив'язаними до реалізму. Ми хотіли натякнути на те, що відбувалося. Треба було діяти саме так, тому що фільм адресовано також і дітям. Їм не можна демонструвати жахіття Голокосту безпосередньо, прямо й жорстоко, бо є ризик травмувати. Але інакше все одно не можна про це розповідати, бо ризикуємо набрехати. А ми не хотіли ні брехати, ні травмувати. Як робився цей фільм і на які візуальні джерела ви спиралися? - Я робив основні малюнки, створював персонажів, оскільки малюю з десяти років. Але не міг працювати саме над анімацією. Тому ми разом із командою аніматорів шукали, в який спосіб і в якому стилі анімувати тих персонажів, яких я зобразив. Коли прочитав роман Жана-Клода Ґрумберґа, в мене виникло враження, що це класична література, тому хотів передати відповідний дух. Надихався французьким живописом ХІХ століття. Водночас спирався на тогочасні японські гравюри, зокрема художника Утаґави Хіросіґе, щоб зображення було схожим на ілюстрації. Це дало нам змогу створити саме анімаційний фільм у дусі класики. Коли ви придумували персонажів, чи були реальні прототипи? - Прототипів персонажів у реальному житті не було. Єдиний виняток - дружина лісоруба. Коли створював її, спирався на образ італійської акторки Анни Маньяні. Хотів, щоб ця героїня не була гарненькою, як у мультфільмах Dіsnеy. Але водночас щоб її зовнішність не була надто жорсткою, бо все ж таки глядачам треба провести з нею майже півтори години. Це жінка, яка на початку стрічки, можливо, й не гарна, але вона стає такою через вибір, який робить, та шлях, який проходить. Який був бюджет фільму та скільки років ви над ним працювали? - Робота над стрічкою зайняла шість років. Але на один рік мусив зупинитися через пандемію. За цей час швиденько зняв інше кіно - "Кінцевий монтаж". Тобто над "Найціннішим вантажем" працював п'ять років. З них два роки тривала загальна підготовка і три роки - виробництво. Щодо фінансування, то на початку бюджет становив 10 мільйонів євро. Але як це часто трапляється в анімації, ми його перебільшили. Остаточна вартість - 11 мільйонів євро. Чому багато митців повертаються до теми Голокосту та створюють нові твори про це, тоді як інші трагедії висвітлюють менше? - З мого погляду, важко визначити ту дистанцію, з якої можна розповідати про такі жахіття. Тому особливо важко показувати ті страхіття, як відбуваються нині. Навіть якщо ми говоримо про Голокост, довгі роки було неможливо зробити про це фільм чи виставу. Свого часу спиралися виключно на свідчення людей, які вижили та мали змогу розповісти. Мені здається, візуальні твори про ті події почали створювали не так давно. Тоді, коли вцілілі почали йти з цього світу. Але наші спроби розповісти якісь частини цієї історії - це вже якийсь доробок. Ми намагаємося це візуалізувати тільки тепер, коли маємо якусь дистанцію. Чому люди почали забувати різні трагедії? - Мені здається, ми живемо в таку непевну епоху, де багато всього намішано. Змішуються пропаганда, популізм і демагогія. Люди почуваються загубленими. Вони втрачають частини змісту, розуміння якихось речей. Хочуть забути і про Голокост, і про трагедії сьогодення, бо не дуже розуміють, що відбувається. А це уможливлює збільшення ненависті серед людей. Хотів би дати якусь розумнішу відповідь, але поки що не можу. Чому у світі так багато зла та чому так складно добру? - Простіше зробити щось погане, ніж щось хороше. А для брехні достатньо п'яти секунд, тоді як правду треба пояснювати десять хвилин. Мені взагалі здається, що сьогодні добро і зло мають нерівну зброю. А гроші довели до божевілля багато людей. Але не забувайте: я просто фільми знімаю.

4 квітня балістична ракета армії РФ влучила у житловий квартал Кривого Рогу. Загинули 20 людей, серед них — мати Анастасії Головко. Її восьмирічний брат Матвій втратив руку внаслідок тяжкого поранення

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ Хортиця Віктор Трегубов заявив, що російські війська не перебувають на території Дніпропетровської області. В ефірі "Суспільного" він нагадав, що з кінця квітня ворог намагається вийти на адміністративну межу між Донецькою та Дніпропетровською областями. За словами Трегубова, окупанти прагнуть досягти кордону з двох напрямків - Новопавлівського і Покровського. Найзапекліші бої тривають саме на Покровському напрямку. За добу там відбувається понад 50 зіткнень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ІSW проаналізували ситуацію після заяви РФ про наступ на Дніпропетровщину Він повідомив, що росіяни продовжують використовувати тактику малих штурмових груп. Невеликі підрозділи по 5-6 людей просуваються вперед, займають позиції у будівлях чи лісосмугах та чекають на підкріплення. Окупанти вже не раз поширювали інформацію про нібито просування в Дніпропетровській області. У травні в РФ оголосили, нібито російська армія перетнула адміністративний кордон між Донецькою та Дніпропетровською областю поблизу Новомиколаївки. Цей фейк було поширено з метою дестабілізації ситуації. 8 червня ворог знову оголосив про наступ на території Дніпропетровщини. Представник Генштабу ЗСУ повідомив, що це дезінформація. Крім того, карта аналітичного сервісу DеерStаtе також свідчить про те, що російські війська ще не вийшли на адміністративний кордон.