Search trend "8 січня свято"

Sign up, for leave a comments and likes
Gazeta.ua on gazeta.ua
Будуть на коні - ці чотири знаки перевершать власні сподівання
8-9 березня вдалий час для того, аби щось змінювати на краще. Почніть із маленьких змін всередині себе. Станьте менш забобонними і заклопотаними. Озирніться навколо, аби помітити неймовірну красу. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Цього дня не намагайтеся завоювати жінку подарунками, говорить астрологиня. Її цікавлять не квіти та обіцянки, а вчинки. Зробіть щось особливе для тих, кого любите. Відремонтуйте те, що давно потребує чоловічої руки. Запросіть милих на концерт їхнього улюбленого виконавця чи відвідайте разом театр. Запитайте про їхні мрії та самопочуття, плани і враження. Більше читайте. У книзі знайдете цікаві підказки. Деякі з них нагадуватимуть пророцтва. Цього дня вам вдасться зазирнути у майбутнє. Можуть наснитися віщі сни. Леви і Терези, Скорпіони і Водолії будуть на коні. Ці чотири знаки перевершать власні сподівання". Овен (21 березня - 20 квітня) Надійдуть очікувані заробітки. Робіть те, що приносить задоволення. Цінуйте особистий простір друзів. Не надокучайте дзвінками, не давайте непроханих порад. Влаштуйте собі свято шлунку. Побалуйте себе смачненьким. Дивіться улюблені фільми. Телець (21 квітня - 20 травня) Більше часу присвятіть справам, які приносять вам задоволення. Відвідайте місця, з якими пов'язані щасливі спогади. У суботу погомоніть з батьками, завітайте до них на обід. У неділю запросіть коханих на побачення. Близнюки (21 травня - 21 червня) Якщо займаєтеся торгівлею, розміщувати рекламні оголошення краще вранці. Легко буде знайти покупця. Прислухайтеся до інтуїції, довіртеся долі. Якщо доведеться змінити місце проживання чи роботи, не жалкуйте ні про що. Життя веде вас у правильному напрямку.= Рак (22 червня - 22 липня) Довіртеся долі і не намагайтеся усюди встигнути. У суботу перепон стає менше. Вас майже не контролюватимуть і це дозволить досягти бажаного за короткий час. У неділю уважно вивчайте документи, під якими ставите підпис. Якщо від вас ідуть партнери, згодом вони про це пошкодуєте. Ви ж від цього тільки виграєте. Лев (23 липня - 23 серпня) Відпустіть образу. Нема часу на такі почуття, коли поруч вирує справжня пристрасть. По вуха закохаєтеся у того, кого недавно вважали своїм другом. Візьміть відпустку на кілька днів і відчуєте, як відкриється друге дихання. Вдалий час, щоб завести домашнього улюбленця. Але перед цим порадьтеся з коханими. Діва (24 серпня - 23 вересня) Не намагайтеся будь-що сподобатися тим, хто запав вам у серце. З вами бажають познайомитися набагато достойніші партнери. Доробіть те, на що раніше бракувало часу. Це ідеальний час для купівлі одягу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Багатітимуть щогодини - астрологиня назвала знаки-щасливчики Терези (24 вересня - 23 жовтня) Вам хотітиметься усього та одразу. Не стримуйте своїх апетитів. Насолоджуйтеся життям. Проявляйте свої здібності. Використайте можливість покращити матеріальне становище та житлові умови. Перемагатиме той, хто бореться за своє. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Магнітом притягуватимете до себе гроші і розпочнете бізнес, який годуватиме вашу сім'ю багато років. Сумувати не доведеться. Вир подій потребуватиме швидких рішень і реакцій. Пильнуйте за змінами на роботі. Поява нових колег помітно вплине на звичний хід справ. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Насолоджуйтеся святковим настроєм. Запросіть у гості тих, кого любите. Друзі та знайомі будуть щедрими на подарунки. Тренуйте свою пам'ять. Добре йтиме інтелектуальна діяльність. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не бійтеся гребти проти течії. Це робить нас сильнішими та успішнішими. Грошей небагато, ви ж умудритеся зекономити, ні в чому собі не відмовляючи. Поруч будуть яскраві та сильні особистості. Не перетворюйте їх на своїх конкурентів. Водолій (21 січня - 20 лютого) Люди, яких кохаєте, запропонують дружбу. Вас такі стосунки навряд чи влаштують. Настав час змінити зовнішність. Вам пасуватиме нова зачіска. Робіть усе, що задумали, але не розповідайте оточенню, як вам це вдається. Риби (21 лютого - 20 березня) Не підозрюйте усіх навколо у зраді і брехні. Довіряйте тим, кого любите. Один з найцікавіших днів у році. Придивляйтеся до свого оточення, розберіться зі своїми бажаннями. Маєте шанс стати найкращим у своїй сфері. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на березень і назвала три знаки, яким вдасться налагодити потужний грошовий потік. Весна дасть їм шанс вийти на новий рівень заробітків. Головний секрет місяця - гроші приходять до тих, хто готовий діяти.
we.ua - Будуть на коні - ці чотири знаки перевершать власні сподівання
Gazeta.ua on gazeta.ua
Україна перейшла на новий час
25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.
we.ua - Україна перейшла на новий час
Еспресо on espreso.tv
Усик отримав двох нових суперників, а збірна Канади з хокею помстилася США. Головні новини світового спорту за тиждень
Паркер та Кабаєл стали претендентами на титули Усика22 лютого в Ер-Ріяді мав визначитися наступний суперник Олександра Усика. 38-річний український боксер незадовго до цього заявив, що його кар'єра добігає кінця і до її завершення він проведе лише два бої. Тому логічним виглядало, що Усик поставив за мету в передостанньому поєдинку битися з переможцем зустрічі між володарем титулу ІВF (Міжнародної боксерської федерації) британцем Даніелем Дюбуа та новозеландцем Джозефом Паркером, аби спробувати знову зібрати усі пояси та вдруге стати абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі.   Але плани українця, який володіє трьома іншими титулами у хевівейті - WВС (Всесвітньої боксерської ради), WВА (Всесвітньої боксерської асоціації) та WВО (Всесвітньої боксерської організації) - за два дні до вечора боксу в Саудівській Аравії суттєво сплуталися. Читайте також: Пригоди Усика в Саудівській Аравії та тріумф Магучіх: головні новини українського спорту за тижденьДюбуа відмовився від поєдинку з Паркером через вірусне захворювання. Йому терміново знайшли заміну в особі Мартіна Баколе. Конголезця, якого вважали одним з найнезручніших боксерів дивізіону, який відомий розповідями про те, що він нібито нокаутував під час спарингу Усика. Організатори зробили вагомим й статус поєдинку, переможець якого ставав офіційним претендентом на бій з українцем за лінією WВО. У підсумку це право здобув Паркер, який нокаутував Баколе вже у другому раунді та негайно кинув виклик Усику. Агіт Кабаєл та Чжан Чжилей (ліворуч), фото: Gеtty ІmаgеsВ Ер-Ріяді визначився й претендент на зустріч з українцем за версією WВС. У поєдинку за тимчасовий чемпіонський титул зустрічалися Агіт Кабаєл з Німеччини та Чжан Чжилей з Китаю. У п'ятому раунді Кабаєл був близький до поразки, коли побував у нокдауні, однак у наступній трихвилинці нокаутував суперника та отримав на рингу з рук Усика пояс. Таким чином на бій з українцем наразі претендують чотири боксери. Окрім Паркера та Кабаєла, це регулярний чемпіон WВА Кубрат Пулєв з Болгарії. Але фаворитом в суперечці за право зустрітися з Усиком, як і раніше, виглядає Дюбуа через об'єднавчий статус поєдинку. У центрі уваги в Ер-Ріяді Олександр Усик опинився й перед головним поєдинком вечора між Дмитром Біволом та Артуром Бетербієвим за звання абсолютного чемпіона світу в напівважкій вазі (до 79,4 кг). Він демонстративно підвівся та залишив арену, аби не бути присутнім на зустрічі між росіянами. Канада взяла реванш у США у фіналі "Турніру чотирьох націй" Сідні Кросбі з кубком "Турніру чотирьох націй", фото: Gеtty Іmаgеs21 лютого у Бостоні відбувся вирішальний матч хокейного "Турніру чотирьох націй". За підсумками групового раунду до фіналу пробилися збірні Канади та США, зустріч між якими в Монреалі пройшла на тлі скандальних заяв президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про перетворення канадських територій на 51-й штат і завершилася перемогою гостей 3:1.  У фінальній грі в Бостоні першими закинули канадці, яких на 5-й хвилині вивів вперед Нейтан Маккіннон. Наприкінці першого періоду рахунок зрівняв Брейді Ткачук. У другому періоді США повели завдяки  шайбі Джейка Сандерсона. На перерву команди знову пішли за рівноваги, яку відновив Сем Беннет - 2:2. Переможець матчу визначався в овертаймі. Його героєм став канадський голкіпер Джордан Біннінгтон, який кілька разів врятував свою команду від поразки. Натомість Канада своїм шансом скористалася - перемогу їй приніс Коннор Макдевід.У Канаді успіх та турнірі перетворився на справжнє національне свято. Навіть прем'єр країни Джастін Трюдо дивився матч разом із вболівальниками в пабі та після гри не оминув згадки про претензії Дональда Трампа. "Ви не можете забрати нашу країну – і нашу гру не можете забрати", – написав Трюдо в соцмережах. "Турнір чотирьох націй" у 2025 році замінив "Матч усіх зірок" Національної хокейної ліги. У ньому, крім Канади та США, виступали команди Швеції та Фінляндії, сформовані винятково з хокеїстів, які грають за клуби найсильнішої ліги світу. У Лізі чемпіонів визначилися учасники 1/8 фіналу Кіліан Мбаппе (ліворуч) у матчі "Реал" - "Манчестер Сіті", фото: Gеtty Іmаgеs18 та 19 лютого відбулися повторні стикові матчі головного єврокубка. На стадії 1/16 фіналу ЛЧ змагалися команди, які в основному раунді посіли 9-24 місця. Безпосередньо до 1/8 фіналу вийшли англійські "Ліверпуль", "Арсенал" і "Астон Вілла", італійський "Інтер", іспанські "Барселона" й "Атлетико", німецький "Баєр" та французький "Лілль".В найпринциповішому протистоянні зійшлися "Реал" та "Манчестер Сіті". Після першого матчу перевага була на боці іспанців, які перемогли в Англії 3:2. У повторній грі сильнішим знову виявився клуб з Мадриду - 3:1. На хет-трик Кіліана Мбаппе команда Хосепа Гвардіоли відповіла голом Ніко в компенсований час. Загалом перший раунд плей-офф позначився суцільними невдачами італійських клубів, які синхронно вибули з турніру. "Ювентус" програв нідерландському ПСВ (2:1, 1:3), "Аталанта" - бельгійському "Брюгге" (1:2, 1:3), а "Мілан" - ще одному клубу з Нідерландів - "Феєнорду" (0:1, 1:1). 21 лютого відбулося жеребкування 1/8 фіналу, за підсумками якого сформувалися такі пари: "Брюгге" – "Астон Вілла", "Боруссія" (Дортмунд, Німеччина)  – "Лілль", "Реал" – "Атлетико", "Баварія" (Німеччина) – "Баєр", ПСВ – "Арсенал", "Феєнорд" – "Інтер", ПСЖ (Франція) – "Ліверпуль", "Бенфіка"(Португалія) – "Барселона". Перші матчі відбудуться 4 та 5 березня, повторні – 11 та 12 березня.  Франція перемогла у медальному заліку ЧС з біатлону  Жулія Сімон, фото: Gеtty Іmаgеs23 лютого в Ланцергайде завершився чемпіонат світу з біатлону. На головному турнірі сезону в Швейцарії домінувала збірна Франції, яка здобула 6 золотих, 2 срібні та 5 бронзових нагород і перемогла у загальному медальному заліку. Другою стала Норвегія (4-3-2), третьою - Швеція (1-2-1). На початку другого змагального тижня у жінок індивідуальну гонку виграла француженка Жулія Сімон, а Юлія Джима стала на дистанції 15 км п'ятою та показала найкращий результат збірної України на ЧС-2025. У чоловіків в цій дисципліні золото виборов француз Ерік Перро. Головна героїня турніру Жулія Сімон з Кентеном Фійоном Майє стали найкращою в одиночній змішаній естафеті, а з Лу Жанмонно, Осеан Мішелон та Жустін Бреза-Буше - тріумфувала в класичній естафеті та стала чотириразовою чемпіонкою Ланцергайде. Також вона на старті ЧС здобула золото у змішаній естафеті. Серед чоловіків команду гонку виграла Норвегія, яка залишила Францію другою. В останній день ЧС відбулися гонки з масовим стартом.  У жінок перемогла шведка Ельвіра Еберг. Серед чоловіків виграв норвежець Ендре Стрьомсгейм. А його співвітчизник Йоганнес Бьо, який оголосив про завершення кар'єри після закінчення нинішнього сезону, свій останній старт на чемпіонатах світу завершив із бронзою.  Куртуа перед матчами з Україною оголосив про повернення в збірну БельгіїТібо Куртуа, фото: Gеtty Іmаgеs22 лютого голкіпер мадридського "Реалу" Тібо Куртуа заявив, що повертається до збірної Бельгії.  "Я сумую за іграми за Бельгію та виступами на великих турнірах. Минуло півтора року, тепер я готовий”, - сказав Куртуа, який не грав за національну команду з літа 2023 року через конфлікт з її тодішнім головним тренером Доменіко Тедеско. Проте, наприкінці січня німецького фахівця відправили у відставки, а замість нього призначили Руді Гарсію. Француз одразу заявив, що має намір повернути до збірної лідерів, з якими посварився його попередник - окрім одного з найкращих воротарів світу за Бельгію відмовилися грати півзахисник "Манчестер Сіті" Кевін Де Брюйне та форварда італійського "Наполі" Ромелу Лукаку. 32-річний Тібо Куртуа зіграв за збірну Бельгії 102 матча та став у її складі бронзовим призером чемпіонату світу - 2018. Окрім "Реала" на клубному рівні виступав за бельгійський "Генк", англійський "Челсі" та "Атлетіко". Наступні матчі збірної Бельгії проведе проти України у плей-офф за місце у найсильнішому дивізіоні Ліги націй. 20 березня команди зустрінуться в іспанській Мурсії, а 23 березня - у Генку. 
we.ua - Усик отримав двох нових суперників, а збірна Канади з хокею помстилася США. Головні новини світового спорту за тиждень
Gazeta.ua on gazeta.ua
"Коли дивлюся на зірку, уявляю, що ми з Дмитром спілкуємося"
Втрата матері вважається безумовним болем, втрата когось із подружжя часто нівелюється З Дмитром познайомилися влітку 2011 року в парку. Наступного дня ми знову зустрілися, якось швидко зав'язалися стосунки. Перші обійми і я відчула: це моя людина. На першому побаченні ми проходили повз велику калюжу, і раптом летить машина на повній швидкості. Збагнула, що зараз мене обляпає з ніг до голови. Але Діма миттєво став на моє місце. Він був весь у болоті, а я залишилася суха. Це сильно вразило нібито юний хлопець, але поводиться, як справжній чоловік. З ним завжди було відчуття захищеності. Дмитро вивчився на економіста, але працював у різних галузях комірником, експедитором, оператором на пошті. Коли народився старший син, працював на будівництві. У мене були проблеми під час вагітності, тому направили у Вінницьку лікарню. Там зробили екстрений кесарів розтин, рятували обох. Подзвонила Дмитру і сказала, що народила сина. Чоловік подумав, що я жартую, бо це було 1 квітня. У січні 2017 року Дмитро сказав, що підписує контракт зі Збройними силами України. Запитала: "Чому так вирішив?" Відповів коротко: "По-іншому не можу". 30 січня став бійцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Згодом Дмитра направили в Донецьку область, десь у район Маріуполя. Коли чоловік приїжджав додому, помітила, що змінився, змужнів. Потім були знову ротації в Донецьку область, на Луганщину. Молодший син народився 15 лютого 2021 року. Чоловік на виписку з пологового не потрапив, бо відпуску дали за місяць. Бригада повернулася на ротацію. А в серпні ми вирішили похрестити малюка і зробити красиве свято у ресторані, з музикою, фотозоною, відеооператором. Чоловік пишався, що ми вже маємо змогу зібрати всю родину та друзів. Перші обійми і я відчула: це моя людина У листопаді 2021-го Дмитро сказав, що вони вирушають раніше на полігон на злагодження. У лютому 2022-го чоловік узяв відпустку планували відсвяткувати перший день народження молодшого сина. Хотіли запросити лише найближчих, адже дитині зробили операцію і їй не можна було сидіти чи вставати на ніжки. Але 13 лютого Дмитрові зателефонували й повідомили: терміново прибути на полігон. Вони стояли поблизу Олешківських пісків. Чоловік лише встиг подарувати мені квіти до Дня закоханих і сфотографуватися з дітьми. А 24 лютого, о п'ятій ранку, подзвонив і сказав: "Почалося. Ми прийняли бій. Збирай дітей". З дитиною після операції ми далеко не доїхали б, тому вирішили перебратися до бабусі в село. У неї є пічка, криниця й погріб. А в нас будинок на електриці, тим паче живемо в дев'ятиповерхівці біля центральної траси. Першого дня великої війни біля Антонівського мосту точилися колосальні бої. О восьмій вечора танковій групі під керівни­цтвом старшого лейтенанта Євгена Пальченка вдалося вибити десантників РФ й повернути міст під контроль ЗСУ. Тримали його 12 годин. Завдяки цьому в ніч з 24 на 25 лютого 59-та бригада вийшла, але 11 воїнів, зокрема Дмитро, не встигли це зробити і залишилися в оточенні на лівому березі.З оточення виходили майже тиждень. Маленькими проміжками дісталися до Дніпра. Надворі лютий, холодно, а вогонь не можна палити. Їсти нема чого, воду пили з річки. Десь метрів 700 пройшли заплави вбрід, далі човнами. Дмитро думав, що не вибереться звідти, телефонував мені та прощався. Сказала йому: "Я не буду вдовою у 32 роки". На жаль, стала у 33.Дивом хлопці вибралися з оточення. Допомогла темрява. На іншому березі їх зустріли, помили, нагодували й переправили на Миколаїв. Там знайшли кістяк бригади, й почалася оборона Миколаєва. Уперше після початку великої війни Дмитро приїхав додому влітку. Це була особлива відпустка. Рахувала, що в житті молодшого сина, якщо зібрати всі відпустки по краплинах, Дмитро був місяців чотири. Старшому сину тата також не вистачало. Максим радів, коли той приїжджав додому. Звичайно, ми говорили по телефону і відеозв'язку, але це не замінить живого спілкування. Чоловік пишався, що ми вже маємо змогу зібрати всю родину і друзів Якраз на мій день народження було звільнення Херсона. Дмитро згадував, що люди півдня неймовірні. Допомагали абсолютно всім, незважаючи на те, що ризикують життям. Самі не маючи практично нічого, ділилися останнім, тому що це для наших воїнів. Коли хлопці стояли в селі на Херсонщині, тримаючи оборону, в людей були розбиті хати. Готували на саморобних пічках, що їх складали з цегли. Щодо харчування в 59-й бригаді, то чоловік ніколи не скаржився. Я навіть жартувала, що в армії його, мабуть, годують краще, ніж удома. Але місцеві все одно намагалися допомогти: то вареники наліпили, то пиріжки спекли, то качку приготували.Після Херсонщини чоловіка з побратимами перевели в Донецьку область. Дмитро став командиром зенітно-ракетного взводу. У травні 2023 року отримав звання лейтенанта і приїхав у відпустку. Зазвичай під час відпусток ми проводили час із дітьми, але того разу він побачив майже всіх рідних і друзів. Старався з усіма зустрітися. Не знаю, чи є в людини відчуття власної смерті, але цього разу чоловік був задумливий, сам не свій. 6 червня ми провели Дмитра, а 7 червня він уже був на базі, наступного дня на позиції.8 червня прокинулася о шостій ранку, й перша думка: "Подзвонити Дімі". Проте побоялася його розбудити. Зателефонувала близько дев'ятої, але почула незнайомий голос. Це був лікар. Він сказав: "Ваш чоловік важко поранений у голову". Вранці наступного дня була вже в лікарні імені Мечникова в Дніпрі. У реанімацію пускали лише двічі на день. У Дмитра було поранення в нижню частину спини, перемотана рука, зчесане обличчя. Але все це були дрібниці порівняно з тим, що уламок зайшов у голову. Ми почали підіймати всіх знайомих лікарів. Шукали можливості поїхати в Німеччину. Я була ладна на все, аби чоловік вижив. Однак Дмитро був на апараті штучної вентиляції легень. Лікар сказав, що скаче тиск і його не зможуть транспортувати. Проте ми вірили в диво, адже Діма займався спортом, був кремезний. На жаль, лікар шансів не давав, бо уламок прошив голову й перебив усі судини, які живили мозок. Здається, спочатку чоловік мене ще чув. Коли я вперше зайшла в палату й почала говорити, заворушив рукою і ногою, ніби хотів поскидати з себе все, адже страшенно не любив лікарні. Говорила до нього, вмикала відеозаписи на телефоні, щоб Дмитро чув голоси наших дітей. Але він почав впадати в дедалі глибшу кому. Життєві показники падали. Знайомий лікар подивився на фото лікарняних документів і лише сказав: "Мені шкода". Весь цей період, коли була в Дніпрі, бездумно блукала містом і чекала, коли пустять у реанімацію. 11 червня біля Дмитра був інтерн. Він намагався мене заспокоїти, на відміну від лікаря казав, що, можливо, чоловік видряпається, він міцний. Однак 12 червня, о шостій ранку, мені подзвонили та сказали: "Нам дуже шкода. Діма о 5:30 помер". Так само о шостій ранку, як і 8 червня, коли я прокинулася з думкою, що треба подзвонити чоловіку. Підписала снаряд на честь Діми, і хлопці влучили в хату, де жили виродки Стояла біля госпіталю, одна в чужому місті та плакала. Підійшла дівчина, з якою познайомилися в лікарні, й обійняла мене. Чоловік цієї дівчини також отримав важке поранення. Потім я дізналася, що помер за два дні після Дмитра. Старшому синові попросила не казати про смерть тата, хотіла зробити це сама. Ми разом сиділи і плакали. З чоловіком прощалися з квартири, де ми жили. Провести Дмитра в останню путь зібралося багато людей, зокрема побратими приїхали окремим автобусом і автомобілями. До поганого побратима чи командира не приїхало би стільки людей. Далі почалася боротьба за виживання. Кажуть, час лікує. Це неправда. Лише усвідомлюєш: ти не маєш права підвести чоловіка, бо у вас діти. Мусиш зранку встати, приготувати сніданок, треба вирішувати питання освіти, дбати про їхнє здоров'я, навіть просто погратися. Словом, дітям потрібна мама.Не пам'ятаю, скільки часу я щодня ходила на кладовище. Брала каву чоловікові й собі. Так починався мій день. До 40 днів Дмитро мені снився, навіть чула, що він мене гукав. Я досі пишу чоловікові в месенджер. Якось наснився і запитав: "Чому ти мені фото малих не скидаєш?" Тепер у мене відчуття, що Дмитро просто на завданні. Так легше сприймати втрату. Розумію, що його нема, адже була в реанімації, на опізнанні в моргу, тримала за руку у труні. Але хочеться вірити, що хай не тут, але в іншому світі я з ним зустрінуся. Колись іще в період АТО домовилися дивитися на найяскравішу зірку. І тепер, коли дивлюся на зірку, уявляю, що ми з Дмитром спілкуємося. Коли близька людина помирає, ти теж із нею помираєш. Тільки її поховали, а тебе чогось забули. Бездумно гортаючи сторінки соцмереж, натрапила на групу "Ми разом". Її створили дружини полеглих захисників. Спочатку вона налічувала декілька сотень, а тепер майже п'ять тисяч. У цій групі ми ділимося почуттями, емоціями, досвідом. Завдяки їй дізналася багато корисного щодо оформлення документів. Але це знають далеко не всі рідні загиблих. Вважаю, що до сімей полеглих воїнів має бути закріплений супровід на рівні держави, навіть щоб допомогти оформити ті самі документи на виплати. Адже найменше, чого хочеться в період втрати, це збирати довідки. Так, 59-та бригада багато зробила для нас у цьому плані, і я за це вдячна, але інші жінки стикаються з великою юридичною колізією. Такі групи, як "Ми разом" та "Маємо жити", створюють багато можливостей для дружин полеглих захисників. Наприклад, у Києві був проєкт "Сто картин дружин справжніх Героїв". У пам'ять про кохання кожен малював свою картину. Я намалювала Карпати, куди ми з Дмитром мріяли поїхати, але постійно відкладали на потім. Тепер виходить, що мій чоловік жодного разу не бував у горах, ми не їздили разом на море й цього більше ніколи не буде. Треба вчасно жити. А в Карпати я повезла своїх синів. У дітей іншого дитинства не буде. Мушу їх кудись возити, щось показувати, наповнювати їхні життя цікавими спогадами. Маю особисті поради, що не можна запитувати в родичів загиблих. Найтупіше запитання: "Як ти?" На нього немає відповіді. Ми живемо не через те, що хочемо жити. Ми живемо через не можу. Надзвичайно тригерить запитання про гроші й виплати. Навіть незнайомі люди можуть дозволити собі це запитати. Взагалі не хотіла думати про гроші. Коли отримала першу виплату, плакала та кричала, бо це ніби гроші за людину. Називаю їх кривавими. Якби мені сказали, що можна повернути чоловіка і гроші можуть допомогти, я віддала б усе, що маю. Але вибору немає. Тому доводиться жити в новій реальності. Якось мені сказали: "Тебе чекає багато важких днів і ще більше ночей". Це справді так. Коли лягаю спати, починаю все згадувати, прокручувати в голові, що можна було б змінити. Але усвідомлюю, що все одно нічого не повернеш. Є реальність, і вона така: моїм дітям потрібен був живий батько, а не гроші, їх можна заробити. Щодо себе, то втратила не просто чоловіка, я втратила найближчого друга. З Дмит­ром ми спілкувалися про все. Це була абсолютна підтримка в усьому. Якби я сказала йому, що хочу стати мандрівною балериною, він відповів би: "Будь ласка". Після загибелі чоловіка я заніміла. Усі мрії були побудовані з Дмитром. Машину ми хотіли з ним, про власну квартиру мріяли разом, навіть уявляли, як буде пахнути кава на кухні. Уявляла, як житимемо у старості. Жартувала: "Коли нам буде по сто років і ми будемо кудись іти, то я підпихатиму тебе палицею у спину й казатиму: "Давай швидше". Тепер життя треба будувати заново. Тому не питайте в родин загиблих про виплати, їх це ображає. Це знецінює їхнє почуття болю і обмінює на папірці.Не називайте нас удовами, ми дружини полеглих захисників. Якщо втрата матері вважається безумовним болем, то втрата когось із подружжя часто нівелюється. Мало не кожен другий може сказати дружині загиблого: "Ти ще вийдеш заміж", "Ти собі знайдеш іншого". Складається враження, що нашому суспільству було б легше, щоб у нас було, як у давніх скіфів: помирав воїн, із ним разом заживо ховали дружину і на цьому все. Немає проблем, не треба дивитися на цю жінку, яка є живим нагадуванням про померлого чоловіка. Та насправді ніхто не має права засуджувати дружину, бо ніхто не може стати на її місце. Якщо жінка знаходить сили жити далі, виходить заміж, то можна лише щиро порадіти за неї. Ми з чоловіком були проти мирних переговорів із Росією не в тому плані, що ми не хочемо завершення війни, а тому, що розуміємо, який у нас ворог. Жоден мирний договір із РФ не був дотриманий. Вони все одно прийдуть і вдарять сильніше. Не для того нині гинуть батьки, щоб їхні діти знову йшли на війну.Якби в мене не було дітей, то стовідсотково впевнена, що пішла б також на фронт. Я прагну помсти. Проте не маю морального права залишити дітей без матері й нині можу лише постійно донатити на ЗСУ. Я підписала снаряд на честь Діми, і хлопці влучили в хату, де жили виродки. Знаю, що троє точно двохсоті і багато поранених. Якби та лють, що в мене всередині, могла конвертуватися, то росіяни і всі, хто розпочав цю війну, зникли б із нашої планети. Хочу, щоб мої діти знали: вони сини Героя Пишаюся своїм чоловіком, і збереження пам'яті про нього є одним із нових сенсів мого життя. Відправила його речі в Київський музей війни, у Вінницький краєзнавчий музей, подала дані на платформу "Меморіал", на рідній школі Дмитра відкрили меморіальну дошку. Намагаюся де тільки можна розповідати про нього, щоб знали: така людина жила, а нині ми живемо завдяки його подвигу й подвигам тисяч захисників і захисниць. Хочу, щоб мої діти знали: вони сини Героя. Бачила, що в кожному українському місті чи селі встановлено банери загиблим чи облаштовано місця вшанування пам'яті. Разом із родинами інших полеглих воїнів зайнялися питанням створення Алеї Слави в центрі нашого міста. Але зіштовхнулися з нерозумінням з боку влади: "Не на часі", "Немає фінансування", "Не те місце обираєте". Не хочу описувати, скільки витратили часу та зусиль. Було бажання все це кинути, але не мала права. Тепер у центрі міста встановлено банери як нагадування для всіх: така ціна відносно мирного життя в нашому регіоні й така ціна щодня для всіх нас.
we.ua - Коли дивлюся на зірку, уявляю, що ми з Дмитром спілкуємося
New Voice on life.nv.ua
День кума 2025 в Україні. Дата та найкращі привітання у віршах і прозі
8 січня в Україні відзначають неофіційне свято День кума. Також в цей день в країні вшановують пам’ять чудотворця Григорія. Здавна в цей день прийнято запрошувати в гості кумів, вітати та пригощати їх.
we.ua - День кума 2025 в Україні. Дата та найкращі привітання у віршах і прозі
Рубрика on rubryka.com
В Україні з’явиться День армійської авіації ЗСУ: Зеленський підписав указ
8 січня президент України Володимир Зеленський підписав указ про День армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил України. Про це стало відомо з указу Глави держави, опублікованого на його сайті. Як зазначили в документі, нове свято відзначатимуть щороку 3 липня. В указі наголошують, що цей день встановлено з метою вшанування мужності та героїзму воїнів армійської авіації Сухопутних військ […] Тhе роst В Україні з’явиться День армійської авіації ЗСУ: Зеленський підписав указ арреаrеd fіrst оn Рубрика.
we.ua - В Україні з’явиться День армійської авіації ЗСУ: Зеленський підписав указ
24 Канал on 24tv.ua
8 січня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна виходити з дому ввечері
8 січня віряни вшановують пам'ять преподобного Георгія Чудотворця. Він володів даром пророцтва та неодноразово допомагав людям. Повний текст новини
we.ua - 8 січня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна виходити з дому ввечері
ТСН on tsn.ua
Яке сьогодні, 8 січня, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
Сьогодні, 8 січня, Всесвітній день друку. Віряни вшановують пам'ять святого преподобного Юрія. До Нового року залишилося 357 днів.
we.ua - Яке сьогодні, 8 січня, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
УНІАН on unian.ua
8 січня: церковне свято сьогодні, що не варто робити до обіду
Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 8 січня за новим і старим стилем, що не можна робити, у кого іменини.
we.ua - 8 січня: церковне свято сьогодні, що не варто робити до обіду
УНІАН on unian.ua
Свято 8 січня 2025: все про цей день, що відзначаємо і чого не можна робити
Дізнайтеся, що відзначаємо 8 січня, кого привітати з Днем ангела і чого не можна робити.
we.ua - Свято 8 січня 2025: все про цей день, що відзначаємо і чого не можна робити
ТСН on tsn.ua
8 січня — яке церковне свято, кого потрібно обов'язково запросити до себе в гості
Що сьогодні за церковне свято святкують в Україні за новим календарем і кому моляться віряни — читайте в матеріалі ТСН.uа.
we.ua - 8 січня — яке церковне свято, кого потрібно обов'язково запросити до себе в гості
ЛІГА.Новини on news.liga.net
Усе про день сьогодні, 8 січня: яке свято, день ангела та що не можна робити
Головні церковні й міжнародні свята, що відзначаються 8 січня
we.ua - Усе про день сьогодні, 8 січня: яке свято, день ангела та що не можна робити
Telegraf on life.telegraf.com.ua
Церковне свято 8 січня: що заборонено робити сьогодні, щоб не залишитись без грошей
Слід прислухатися до важливих заборон та традицій
we.ua - Церковне свято 8 січня: що заборонено робити сьогодні, щоб не залишитись без грошей
Главком on glavcom.ua
8 січня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Сьогодні заборонено відлежуватися у ліжку та лінуватися
we.ua - 8 січня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Новини.Live on novyny.live
Церковне свято 8 січня — які заборони захистять від зла та бід
we.ua - Церковне свято 8 січня — які заборони захистять від зла та бід
Gazeta.ua on gazeta.ua
Традиції святкування Різдва у світі: хто першим заніс ялинку до будинку та створив адвент-календарі
Різдво - це час, коли кожна країна розкриває свою унікальну культуру через звичаї та традиції. Вони не лише створюють святкову атмосферу, а й об'єднують покоління, нагадуючи про важливість родинних цінностей. Але мабуть не кожний знає, хто першим вирішив занести ялинку в дім, щоб відсвяткувати Різдво. Або звідки вперше з'явилися адвент-календарі? Ресурс Lоnеly Рlаnеt розповів про найцікавіші різдвяні традиції з різних куточків світу. 1. Розвішування адвент-календарів у Німеччині Ви, мабуть, не раз чули про адвент-календарі - це набори, де люди день за днем відкривають віконця із подарунками, чи то солодощами, чи то косметикою. Адвент походить від латинського слова аdvеntus, що означає "прихід". Це період, що починається за чотири неділі до Різдва. У 19 столітті німецькі протестанти відраховували дні до Різдва, накреслюючи 24 крейдяні лінії на дверях і стираючи по одній щодня в грудні, тож паперові "адвент-календарі" стали популярними в Німеччині на початку 20 століття. Вважається, що Герхард Ланг був першим, хто почав їх масово виготовляти, надихнувшись календарем, який його мати зробила для нього в дитинстві. Пізніше він придумав картонні календарі з дверцятами, які можна відкривати. Вони мали комерційний успіх, але лише наприкінці 1950-х років у адвент-календарях з'явився шоколад. Під час різдвяного сезону зараз часто можна побачити гігантські адвент-календарі в багатьох містах Європи. Їх вивішують на фасадах будівель - зокрема в місті Хаттінген у Північному Рейні-Вестфалії та Бернкастель-Кюс у Мозельській долині, що в Німеччині. 2. Прикрашання ялинок у Європі Язичницькі європейці приносили ялинку в дім під час зимового сонцестояння. Прикрашали живе дерево на вулиці свічками та прикрасами, що символізували сонце, місяць і зірки на дереві життя. У Скандинавії ж люди прикрашали свої будинки і хліви зеленню на Новий рік, щоб відвернути зло. До того ж, вічнозелені дерева символізують вічне життя, і зелень допомагала європейцям візуалізувати прийдешню весну. Коли саме християни почали використовувати ялинку як різдвяний атрибут, достеменно невідомо. Але такі міста як Таллінн в Естонії та Рига в Латвії претендують на перше задокументоване використання ялинки на різдвяних та новорічних святкуваннях. 3. Nосhе dе lаs Vеlіtаs (Ніч маленьких свічок) у Колумбії 7 грудня в Колумбії вшановують Марію - матір Ісуса - і свято Непорочного Зачаття - Ноче де лас Велітас. Це феєричне святкування, яке знаменує початок святкового сезону. За традицією, колумбійці освітлюють свої будинки і вулиці мільйонами білих і кольорових велас (свічок) у візерунчастих паперових ліхтариках. Колись "Ніч маленьких свічок" була невеликим сімейним святом, але з роками святкування ставали все більш публічними, з музикою і феєрверками. 4. Святкування Різдва 7 січня в Ефіопії Різдвяна історія розповідає нам, що троє мудреців, яких також називають волхвами або царями, пішли за чудодійною дороговказною зіркою до Вифлеєму "зі Сходу", щоб віддати шану немовляті Ісусу. Зазвичай вважається, що волхви походили з Азії, Європи та Ефіопії. Багато ефіопів вірять, що всі три мудреці (дехто каже, що їх було 12) були ефіопами. Ефіопія живе за юліанським календарем, тож Різдво, відоме як Ганна або Генна, там святкують 7 січня (як і в деяких інших країнах). У цей день ефіопи одягаються в біле, більшість з них носять традиційну нетелу - тонкий білий бавовняний шарф з яскравими кольоровими смужками на кінцях. 5. Пуансетії в якості подарунку в Мексиці Пуансетія, більш відома нам як молочай-різдвяник - квітка, що цвіте взимку. Вона походить з Центральної Америки, зокрема, з південної Мексики - з району Таско-дель-Аларкон і штату Оахака. В одній з мексиканських легенд мовиться про дівчину, яка не мала нічого, крім пучка бур'янів, щоб запропонувати немовляті Ісусу на службі напередодні Різдва. Коли вона стала на коліна, щоб покласти бур'яни біля вертепу, букет розквітнув яскраво-червоними квітами. Тож відтоді квіти, листя яких, за переказами, має форму Вифлеємської зірки, відомі як Flоrеs dе Nосhе Вuеnа, або Квіти Святої Ночі, і стали синонімом Різдва у Мексиці. 6. Спалення диявола (Lа Quеmа dеl Dіаblо) в Гватемалі У Гватемалі практикують доволі унікальний різдвяний ритуал. На заході сонця 7 грудня, напередодні свята Непорочного Зачаття, люди збираються в містах і селах по всій Гватемалі на "Спалення диявола" (Lа Quеmа dеl Dіаblо). Починаючи з 17 століття, люди там вірять, що спалення опудала диявола очистить їхні домівки від зла і нещасть, яких вони зазнали у попередньому році. У сьогоденні мешканці Гватемали збираються на площах, розпалюють багаття і спалюють диявола, найчастіше піньяту. Відбувається це традиційно о 18:00. Продавці продають роги диявола та петарди, а багато учасників свята вдягають диявольські костюми. Після цього сім'ї збираються разом, щоб поїсти буньюелос (традиційні пончики) і випити теплий фруктовий пунш. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорож на Різдво: який острів збирає туристів з усього світу 7. Опівнічна меса в Римі Багато богословів вважають, що традиція, відома як опівнічна меса, походить від паломників на територію сучасного Ізраїлю. Наприкінці 4-го століття паломник з Риму приєднався до групи християн у Вифлеємі в ніч на 5 січня - Святвечір за східною традицією. Після чування відбулася процесія зі смолоскипами до Єрусалиму, яка завершилася зустріччю на світанку. Коли в 5 столітті була побудована базиліка Санта Марія Маджоре, Папа Сикст ІІІ запровадив опівнічну месу на Святвечір у каплиці. Це традиція, яка з тих пір поширилася в багатьох християнських країнах світу. 8. Святвечір у Квебеку У канадському міста Квебек франкомовні сім'ї святкують Різдво ввечері 24 грудня. Там свято триває з пізньої ночі до раннього ранку, звідси і термін r&еасutе;vеіllоn, який походить від французького слова r&еасutе;vеіl, що означає "пробудження". Відомо, що традиція зародилася у Франції. Подібним чином Святвечір святкується також в Новому Орлеані. За традицією, сім'ї відвідували опівнічну месу перед поверненням додому, де чарівним чином з'являвся Санта Клаус і роздавав подарунки. Після того, як їх відкривали, всі сідали за стіл і починали ненажерливо їсти tоurtі&еgrаvе;rе (пиріг з фаршем), картопляне пюре, індичку з начинкою і соquіllеs Sаіnt-Jасquеs (гребінці в мушлі), а потім b&uсіrс;сhе dе Nо"l (різдвяний пиріг з поліна) і suсrе &аgrаvе; lа сr&еgrаvе;mе (солодка таблетка з цукру і вершків). Для тих, хто все ще стоїть на ногах, святкування може тривати до світанку. Справжній зимовий рай для активного відпочинку можуть відчути туристи у чарівному грецькому містечку Мецово. Розташоване серед мальовничих гірських пейзажів, воно приваблює туристів сучасними гірськолижними трасами, автентичною атмосферою та теплим гостинним прийомом. Тут кожен знайде щось до душі: від катання на лижах чи сноуборді до затишного відпочинку в традиційних тавернах із місцевими делікатесами.
we.ua - Традиції святкування Різдва у світі: хто першим заніс ялинку до будинку та створив адвент-календарі
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules