Search trend "Алеппо"

Сирійські повстанці ввійшли в місто Хама, раніше вони заняли місто Алеппо — це відбулося вперше з 2016 року.

1. Я не є дипломованим спеціалістом в близькосхідних відносинах, але розумію, що останні кілька тисяч років саме в цьому регіоні створювалися наративи та робилися перші кроки того, що потім десятиліттями мало відгуки по всьому світу. Це і про те, що звідси пішли майже всі головні світові релігії (називаю в хронологічному порядку) - юдаїзм, християнство, іслам. Тут кожен кілометр землі пройдено римськими легіонами. Тут зберігалося світло знань, коли Європа впала в темні віки. Тут хрестоносці вибудовували торговельні шляхи під виглядом релігійного ренесансу. Тут дві Світові війни мали протистояння за ресурси Азії та транзит. Тут Радянський Союз створив форпост, яким досі користується Путін, створюючи проблеми всьому світу не тільки в паливній галузі. Саме тут вкоренилася династія Асадів, підтримана радянським керівництвом. І якщо казати про чахликові яйця, одне з них точно сховано поблизу Дамаска.2. Сирія — місце, де Брежнєв, а потім і Путін,  утримували від падіння нафтові ціни, щоб отримати можливість озброювати на паливні кошти армії нечисті по всьому світу. Один нафтопровід і один газопровід великої потужності з Близького Сходу через Туреччину і Грецію до Європи повністю змінить обличчя Європи, зробивши її вільною від постійного бажання тягнути руки до кишені, щоб підтримати нафтодоларами путінський режим. Блокування транзиту через Сирію, Південний Ємен та Сомалі з піратами двадцять першого століття, які знищують каравани через Червоне море, газопровід через Україну,  який слугував засобом шантажу десятиліттями, — це все явища одного порядку. Ми ще колись дізнаємось історію створення та існування ІДІЛ, за яким стоять ті самі тіні, що і за найгіршими сторінками в історії нашої держави. Читайте також: Сирійські повстанці вирушають на ДамаскПісля початку сирійських воєн минулого десятиліття Росія, яка мала можливість скувати землю цієї близькосхідної країни власними військовими базами, почала шантажувати світ великою війною в регіоні,  після загострення  домовилася з Туреччиною і фактично  відкупилася дешевими газом і нафтою, і поступками в кавказькому регіоні, від одноосібного правителя Туреччини. Але, як ми бачимо, у керівника найбільш східної країни НАТО, немає постійних домовленостей, тим більше з потенційним противником та конкурентом в регіоні. Впевнений, Ердоган, людина з тонким оцінюванням ризиків, зробив висновок про майбутній розвиток подій не помилково. Чого очікувати далі?3. Численні угруповання антиасадівської опозиції, які мають різні етнічні, релігійні, мовні орієнтири та дуже не люблять один одного, домовилися зі своїми спонсорами та між собою (саме в такому порядку) не про відновлення статус-кво в Ідлібі, повернувши Алеппо. Вони, впевнений, домовилися про розподіл влади в Сирії, яка має знов стати єдиною державою, що відновить мирне життя під контролем світових лідерів, маю надію, що без Путіна та Асада, і це надасть можливість прибрати Іран з Лівану та зменшити його можливості в Ємені. Війна Ізраїлю проти Хамасу, чергова Ліванська війна проти Хезболли (Ірану), як виявляється, були першим і другим актами написаної кимось партитури близькосхідної війни 2024 року. Росія, що витратила ресурси та глибоко зав'язла в Україні, не може допомогти нічим, крім авіації. Іран, після останніх бомбардувань ізраїльтянами є конкурентом Сирії за російське ППО та ПРО, а не захисником для сирійців. Іранські бази теж можуть днями потрапити під атаки чергових угруповань невідомих нам релігійних та етнічних лідерів Сирії. Одним зі сценаріїв того, що відбуватиметься далі, буде спроба російських або іранських (це не єдине ціле) спонсорів чинного режиму передати владу якомусь умовно поміркованому нащадку Асада для того, щоб зберегти частину контролю. Маю надію, що сирійці цього не допустять. Але хочу нагадати, що режим тиранії там існував  з середини двадцятого століття і всі рівні та прошарки суспільства не тільки втомилися, багато хто пов'язаний з режимом злочинами й кров'ю набагато більш свіжими, ніж при розпаді спорохнявілого СРСР брежнєвського часу.4. Чи є пов'язаними з цим події в Грузії? Звісно, ні, з точки зору того, що вони готувалися роками. Після абсолютно аморфного стилю опозиції після попередніх виборів, після ганебного повернення до парламенту під тиском Євросоюзу (когось цей тиск тоді дивував?) всім стало зрозуміло, що остання спроба виходу Грузії з фактичної російської окупації відбудеться саме цієї осені. Влада теж готувалася — закон про іноагентів,  реклама на тлі кадрів з понівеченими Путіним українськими містами, занулення повноважень президента та зміни виборів президента з загальнонаціональних на кулуарні,  знищення армійських підрозділів, які воювали в Іраку та Афганістані і багато чого ще. Тисячі, десятки тисяч "біженців від війни" з Росії — це частина цієї роботи. Скільки серед них агентів ФСБ та ГРУ? Скільки серед куплених ними бізнесів вже працює на знищення грузинської державності? Пройде час, ми дізнаємось правду. Але зараз Грузія — поле бою. Поки що криваве, але без вбивств. На жаль, і це — питання часу. Путін та його грузинські поплічники самі не зупиняться, для них це теж бій, що може бути останнім. Їм доживати в Москві на дачах  разом з Асадом, Януковичем на іншими використаними росіянами презервативами.5. А проте, все у світі пов'язано складними вузлами. Грузія є ключовим транзитним хабом для регіону. Саме від наявності грузинського транзиту залежить російське угруповання у Вірменії,  прямий залізничний шлях до Ірану.  З іншого боку, саме від Грузії залежить шлях азербайджанських, казахських,  узбецьких, туркменських енергоносіїв до Європи через Туреччину або (саме так) через Україну.  Читайте також: Сакартвело, гаумарджос!Потенційний одеський хаб — це частина глобального розв'язування проблеми, яку Росія нав'язала центральній Азії. До речі, саме в Одесі колись існувала телеграфна станція Лондон-Калькутта. Ще Шеварднадзе, намагаючись виплутатися з обіймів Росії, встиг зробити нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан, що став одним з гарантів зацікавленості Європи майбутнім маленької кавказької країни. Саакашвілі намагався зробити наступний крок — порт Лазіка в Анаклії мав стати найбільшим транзитним вікном з Азії в Чорне море. Проросійська влада одразу зупинила проєкт будівництва, а потім навіть продала його росіянам, які так гарантували смерть надії на новий транзитний коридор. Батумі, який став символом сучасного розвитку для Грузії, перестав приймати круїзні лайнери з Європи, туристам з Німеччини та Британії прийшли на зміну дешеві ковбасні "відпочивальники" з Омська та Кінешми. 6. Саме цей швидкий окупаційний рух і став головним в тому, що всі політики, які дуже не люблять один одного, навіть маючи різні партійні списки, об'єдналися заради майбутнього країни. Далі — зміна влади й трибунал над тими, хто хоче знищити грузинську державність.  Попереду дотискання чинної системи.  Сьогодні страйкують студенти, проти влади виступили багато держслужбовців, посли в кількох країнах, в тому числі пішли у відставку посли в Китаї та США. Відмовилися працювати на владу понад 500 співробітників будинку юстиції. Йде боротьба за телебачення. Але поки що мовчить понівечена армія. Мовчить поліція, на діях якої тримається захист підроблених результатів виборів. На 14 грудня призначені вибори президента в нелегітимному без чотирьох з п'яти партій парламенті. Сьогодні черговий вечір збере знов врожай заарештованих та понівечених поліцією громадян. Як і в Сирії, момент істини близько. Чекаємо. ДжерелоПро автора. Олександр Красовицький, український видавець, генеральний директор і основний власник видавництва "Фоліо".Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Сирійські повстанці заявили, що у четвер увійшли до міста Хама. Військові повідомили про відступ із ключового міста після інтенсивних зіткнень. Минулого тижня повстанці, ключову роль серед яких відіграють ісламісти, захопили місто Алеппо - це сталося вперше з 2016 року.

Про це повідомляє Rеutеrs.Сирійська армія заявила, що передислокувалася за межі Хами, "щоб зберегти життя цивільних осіб і запобігти міським боям".Повстанці стверджують: вони захопили райони на північному сході міста, увійшли в центральну в'язницю та звільнили людей. За їхніми словами, вони готуються продовжувати свій наступ до Хомса, що зʼєднує столицю Дамаск з містами Середземного узбережжя.Читайте також: Війна в Сирії: чому спокій знову порушено та як до цього залучена Україна. Пояснюємо"Захоплення Хами, яке було в руках уряду протягом усієї громадянської війни, спричиненої повстанням проти Асада у 2011 році, сколихне Дамаск і стане причиною побоюваня продовження маршу повстанців на південь", - наголошує інформаційне агентство.Що відбувається зараз у СиріїУ Сирії триває масштабна військова операція опозиційних сил проти урядових військ. Сирійська опозиція почала активний наступ уранці 27 листопада і після двох днів зіткнень узяла під контроль 56 населених пунктів у провінціях Алеппо й Ідліб та підійшли до околиць Алеппо.У суботу, 30 листопада, російська авіація вперше з 2016 року завдала авіаударів по місту Алеппо, до центру якого дійшли сирійські повстанці. Водночас РФ пообіцяла Сирії додаткову військову допомогу.30 листопада Rеutеrs з посиланням на військові джерела повідомило, що сирійські повстанці захопили місто Мараат аль-Нуман в провінції Ідліб, таким чином узявши під свій контроль всю цю провінцію.Читайте також: Перспектива Асада нагадала Путіну долю КаддафіВиконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко вважає, що Росія буде збільшувати свою військову присутність в Сирії тими силами, які вже перебувають в тому регіоні, без перекидання військ з фронту російсько-української війни.Тим часом російська влада вирішила відправити у відставку командувача угруповання військ у Сирії Сергія Киселя на тлі втрат і зростання паніки в російських військах.У Сирії погіршується ситуація для російського контингенту, розташованого там. Повстанські війська наступають на півдні країні - перші міські бої відбулися в Хамі, Хомсі та Сувейді.У Міністерстві закордонних справ України заявили, що основну відповідальність за деградацію безпекової ситуації в Сирії несуть Москва й Тегеран. 4 грудня збройні сили США завдали удару з метою самозахисту проти систем озброєнь у східній Сирії.

Сирійські повстанці, просуваючись північною частиною країни, вибили урядові сили з міста Хама. Таким чином вони завдали нового удару президенту Башару Асаду та його союзникам з РФ та Ірану, повідомляє Rеutеrs. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після захоплення Алеппо повстанці в Сирії оточили стратегічне місто Хама Сили Асада оголосили про захід повстанців у Хаму після інтенсивних боїв. Урядові війська заявили, що відійдуть за межі міста, аби "зберегти життя мирних жителів і запобігти міським боям". Водночас повстанці повідомили, що захопили райони на північному сході Хами та центральну в'язницю, звідки звільняють затриманих. Видання нагадує, що від початку громадянської війни у Сирії у 2011 році Хама залишалася в руках урядових сил. Захоплення міста стане ударом для Дамаска та союзників з РФ та Ірану. Падіння цього міста також відкриє шлях для наступу на Хомс, головне центральне місто країни. Воно з'єднує найбільш густонаселені регіони Сирії. За даними ГУР Міноборони України, особовий склад російського військового контингенту у Сирії перебуває у пригніченому стані через успіхи опозиційних сил - захоплення Алеппо, бойові дії у районі Хами та просування до Хомса. Окрім того, планові ротації російських військ у Сирії призупинені.

Сили сирійських повстанців витісняють проурядові сили з міста Хама. Це місто у центральній Сирії, воно стоїть на шляху до столиці та резиденції уряду – Дамаска. Повний текст новини

Протягом тижня сирійські повстанці взяли під контроль Алеппо та Хаму. Від південнішого міста Хомса до Дамаска повстанцям потрібно буде пройти 150 км, а війська Башара Асада відступають все далі на південь.

Сирійським повстанцям вдалося витіснили проурядові сили з важливого міста Хама і поступово брати його під контроль. Джерело: Тhе Guаrdіаn, Rеutеrs Оновлено від 15:00: Як повідомляє Rеutеrs, сирійська армія оголосила, що повстанці увійшли в Хаму після інтенсивних зіткнень, і заявила, що передислоковується за межі міста.

З грудня після захоплення Алеппо повстанці "Хайят Тахрір аш-Шам", які наступають проти урядових сил наблизилися до великого міста Хама

Повстанці в Сирії оточили стратегічно важливе місто Хама з трьох сторін, підійшовши на відстань у 3 км. Бої навколо Хами особливо запеклі. Уряд стягує війська, щоб утримати контроль над населеним пунктом, пише Тhе Guаrdіаn. Хама розташована в центральній Сирії. Це місто має вирішальне значення для армії Башара Асада, коли йдеться про захист столиці і резиденції влади - Дамаска. "Сирійська обсерваторія з прав людини (SОНR) зазначає, що повстанці оточили місто Хама з трьох боків і зараз знаходяться на відстані трьох-чотирьох кілометрів від нього", - сказано в повідомленні. Бої навколо Хами розпочалися після блискавичного наступу очолюваних ісламістами повстанців, які за лічені дні вирвали з-під контролю президента значні території, в першу чергу друге місто Сирії Алеппо. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загнали в глухий кут: Путін втрачає вплив на Середземномор'я "Урядовим військам залишився лише один вихід у напрямку Хомса на південь. Вони стягнули великі військові колони до Хами та її околиць протягом попередньої доби", - заявила SОНR із посиланням на мережу джерел у Сирії. У спробі зміцнити оборону Асад наказав підвищити зарплату кадровим солдатам на 50%. SОНR заявляє про десятки вантажівок з танками, зброєю, боєприпасами і солдатами, які попрямували до міста. Водночас сили режиму і проурядові бойовики на чолі з російськими та іранськими офіцерами відбили атаку на північний захід від Хами. Повстанці розпочали наступ 27 листопада - того ж дня, коли набуло чинності перемир'я у війні між Ізраїлем і Хезболлою в сусідньому Лівані. "І Хезболла, і Росія були ключовими прихильниками уряду Асада, але останнім часом загрузли у власних конфліктах. 115 тис. людей були змушені покинути свої домівки в Ідлібі і північному Алеппо через бойові дії. Унаслідок загострення конфлікту загинули 704 людини, переважно учасники бойових дій, а також 110 цивільних", - акцентує видання. За даними ГУР Міноборони України, особовий склад російського військового контингенту у Сирії перебуває у пригніченому стані через успіхи опозиційних сил - захоплення Алеппо, бойові дії у районі Хами та просування до Хомса. Планові ротації російських військ у Сирії призупинені. 3 грудня стало відомо, що антиурядові збройні формування в Сирії наблизилися до міста Хама.

Наприкінці листопада сирійська опозиція почала серйозний наступ на позиції урядових військ Башара Асада, який згодом втік до Москви. Водночас дипломати та російські війська внаслідок збройних заворушень втекли з Дамаску, Алеппо та інших міст у Сирії. Повний текст новини +Відео

Стрімкий наступ повстанців у Сирії здивував і обнадіяв багатьох українців, адже це опосередкований удар по Росії, яка підтримувала нинішній сирійський режим. Про те, як це стало можливо і які матиме наслідки, розповідає Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень.

Протягом останніх 15 років президент Сирії Башар Асад є одним із найжорстокіших диктаторів світу, ізгоєм на рівні Володимира Путіна й Кім Чен Ина. Через його жорстокість, репресії й диктатуру країну залишили майже 7 мільйонів людей і ще близько 300 тисяч цивільних загинули. В останні роки Башару Асаду вдавалось контролювати дві третини офіційної території Сирії, однак із кінця листопада повстанці знову захопили одне з найбільших міст країни Алеппо й просуваються на південь. Усі ці роки Башара супроводжує жінка, яка на перший погляд здається непідходящою партнеркою для диктатора. Асма Асад народилась у Лондоні, отримала хорошу британську освіту й працювала в інвестиційній сфері. До початку війни в Сирії на форумах по всьому світу вона розповідала про демократію і права людини. З 2011 року на Заході чекали, що Асма залишить країну й кровожерливого чоловіка, однак вона не просто лишилась поряд, а стала однією з найвпливовіших осіб Сирії, зосередивши на собі фінансові потоки та створивши бізнес-імперію. Журналіст «Бабеля» Антон Семиженко дослідив історію Асми Асад і розповідає, як старанна дівчинка з тихого району Лондону стала вірною поплічницею диктатора.

Еспресо пояснить про причини громадянської війни в Сирії, чому зараз знову активізувалися бойові дії, та як це може допомогти Україні. Контекст конфлікту у Сирії: історія, авторитаризм Асада та громадянська війна Сирія має давню історію, адже на цій території колись зароджувалася сучасна людська цивілізація. За тисячі років, ці землі зазнали впливу різних народів та імперій, зокрема, Ассирійської, Перської, Римської, а пізніше Візантійської. У VІІ столітті регіон став частиною Арабського халіфату, що започаткувало тривалу ісламську спадщину.Однак теперішня історія Сирії пов’язана з розпадом Османської імперії, 400 років частиною якої вона була. Після Першої світової війни країна опинилася під мандатом Франції, що заклало основи її сучасних кордонів. Сирійці не були вдоволені правлінням французів, тому тут часто ставалися заворушення, все більших розмахів набув рух за незалежність і Друга світова дала можливість втілити задум. Сирія здобула незалежність у 1946 році, але відразу зіткнулася з політичною нестабільністю. Країна пережила численні перевороти, зокрема 1963 року, коли до влади прийшла партія Баас, яка підтримує арабський націоналізм. У 1970 році владу захопив генерал Хафез аль-Асад (або просто Асад), чий режим спирався на репресії, корупцію та централізовану економіку. Він став диктатором Сирії. У 2000 році після смерті Хафеза, його 34-річний син Башар Асад успадкував владу. Башар мав європейську освіту лікаря, вів за кордоном непримітний спосіб життя, та після смерті старшого брата, саме на його плечі поклали продовжити справу батька. Спершу Башар Асад обіцяв народу реформи в країні, особливо на це впливала його дружина британка. Однак за пів року під тиском верхівки – президент Сирії почав згортати демократизацію та повернувся до авторитарного стилю правління. Це спричинило соціальне невдоволення. Поки економіка контролювалася родинними кланами – це сприяло збагаченню політичної верхівки, але також все більшому зубожінню населення. У 2011 році у Сирії почалися протести, натхненні "Арабською весною", коли в кількох мусульманських авторитарних країнах вуличні заворушення переросли в революції. Частина сирійців хотіли повалити режим президента Башара Асада через масову корупцію та порушення прав людини. Після жорстокого придушення мирних демонстрацій конфлікт переріс у збройне протистояння між урядовими силами, опозицією, а згодом і терористичними угрупованнями.Ситуацію суттєво ускладнило втручання зовнішніх країн: Росія та Іран підтримали режим Асада, тоді як США, Туреччина та арабські країни надали допомогу опозиції. Також з’явилися курдські сили, які прагнули автономії, чого точно не бажає Туреччина. Таким чином громадянська війна в Сирії стала міжнародним конфліктом з багатьма сторонами.За ці майже 15 років війна спричинила масштабну гуманітарну кризу: понад 500 тисяч людей загинули, мільйони стали біженцями, а міста, як-от Алеппо та Ракка, зазнали масових руйнувань через обстріли та ракетні удари.Ключовими етапами війни стали утворення різних опозиційних військових угруповань, таких як Сирійська національна армія, Вільна сирійська армія, Гайят Тахрір аш-Шам, також Ісламська держава (ІДІЛ), та курдських формувань, які боролися як проти уряду, так і між собою.  Найбільше світова громадськість зреагувала саме на появу ІДІЛ, яка захопила значні території в Сирії та сусідньому Іраку. Її одразу визнали терористичною державою, адже вона використовувала терор і геноцид для утвердження своєї радикально-ісламської влади.З 2014 року коаліція на чолі зі США почала проводити операції проти ІДІЛ. Вона також підтримувала курдські сили, що стали основним наземним партнером у боротьбі з терористами. У 2015 році Росія приєдналася на боці уряду Асада, зокрема роблячи масові авіаудари та ракетні обстріли, які зміцнили позиції режиму, особливо у стратегічних регіонах, але спричинили дуже багато жертв серед цивільного населення. Битва за Алеппо 2016 року стала кривавим символом війни. У жорстоких боях між опозицією та урядовими силами місто зазнало значних руйнувань. У грудні 2016 року урядові війська за підтримки Росії повністю повернули контроль над містом. А у 2017 році курдські сили та міжнародна коаліція вибили ІДІЛ з їх столиці. До 2019 року Ісламська держава втратила майже всі контрольовані території, хоча її бойовики залишаються активними завдяки підпільним осередкам.Надалі активні бойові дії продовжувала Туреччина, яка провела кілька військових операцій у північній Сирії, заявляючи про боротьбу з курдськими загонами, яких вважає терористами, бо ті хочуть автономії. Це призвело до створення зон впливу, де Туреччина встановила свій контроль. До останнього часу Башар Асад, завдяки росіянам та іранцям, впевнено контролював більшість території каїни, та в кінці листопада цього року війна спалахнула з новою силою. Яка зараз у Сирії ситуація: блискавичний наступ повстанців, який може призвести до появи нової ІДІЛУ 2020 році Туреччина, по суті, врятувала сирійську опозицію від поразки військам Асада. Після угоди про припинення вогню в Ідлібі масштабні бої припинилися. Це дало можливість сирійській опозиції, зокрема "Гайят Тахрір аш-Шам" (або "Організація визволення Леванту", ГТШ), укріпити свої сили, перегрупуватися, змінити керівництво та підхід, щоб розпочати новий наступ. Ізраїльський політолог, підполковник запасу ЦАХАЛ Аріє Зайден зазначив в етері Еспресо, що загострення у Сирії сталося саме тепер через те, що до влади у США скоро прийде Дональд Трамп."Всі очікують, що прийде Дональд Трамп 21 січня, і закінчиться та епопея з війною на Близькому Сході. І тепер як завжди, як було це зараз у нас, перед тим, як починаються перемовини, ви повинні показати і захопити щонайбільше важливі позиції. Показати, що ви найсильніша сторона", - вважає підполковник запасу ЦАХАЛу.Цікаво те, що повномасштабний напад Росії на Україну зіграв лише на руку сирійським повстанцям. Адже російські військові ресурси застрягли в Україні. Так само війна в Ізраїлі теж допомогла сирійцям, бо "Хезболла" й Іран почали менше уваги приділяти допомозі режиму Асада. "Блискавичне просування повстанців за останні дні в частинах північної та центральної Сирії стало результатом кращої організації сил повстанців, ослаблення військових союзників президента Башара Асада та, можливо, удачі. Повстанці досягли приголомшливих успіхів проти сил президента Башара Асада, поки Росія, Іран і "Хезболла" відволікаються на інші конфлікти", - пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst.  Таку саму думку транслюють і в СNN, що "ілюзія контролю Асада над Сирією розбивається, оскільки Росія, Іран і "Хезболла" ослабили свою пильність".Хронологія цих військових успіхів розпочалася 26–27 листопада, тоді "Гайят Тахрір аш-Шам" та інші менші повстанські організації, яких підтримує Туреччина, почали свій несподіваний наступ, захопивши понад 20 населених пунктів і військову базу на півночі країни. Однак справжній прорив стався у наступні дні, коли ГТШ атакувала стратегічні позиції, захопила частину важливої траси, швидко наблизилася до Алеппо (другого найбільшого міста країни), який 1 грудня майже повністю захопили. Росіяни почали завдавати численних авіаударів, що спричинило нові жертви. Однак це не зупинило повстанців, які й далі продовжують наступати вже на півдні країні, відбиваючи нові території в режиму Асада, який пробує перегрупуватися. У СNN вважають, що оскільки повстанці зараз контролюють Алеппо, включаючи ключові військові об’єкти та аеропорт, будь-яка контратака буде важкою для армії Асада:"Місто протрималося майже два роки в майже безперервній облозі урядових сил, перш ніж його захопили в 2016 році".Як пише Вlооmbеrg, аналітики відзначають, імовірно, як повстанці, так і Туреччина, яка могла координувати їх просування, навіть не думали, що матимуть такі швидкі й масштабні успіхи. Бо головна мета була розширити свою зону впливу, а тепер ця мета починає геометрично рости.Старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу у Вашингтоні Фірас Максад сказав Тhе Wаshіngtоn Роst, що Башар Асад довгий час покладався на військову потугу Росії, Ірану та "Хезболли", тому не розвивав ефективно свої військові сили, що і має зараз фатальні наслідки."Асад довів нездатність перетворити власну армію на ефективну бойову силу і натомість залишається сильно залежним від зовнішньої допомоги. Але Іран та "Хезболла" зараз мають найслабші позиції за останні десятиліття. Росія зосереджена в Україні. Тому тих компонентів, які стримували сили повстанців кілька років тому, їх більше немає, і це ставить режим Асада під загрозу", - вважає експерт.Однак, яка кажуть у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, розриву зав’язків між Сирією та Іраном не варто чекати, для іранців критично важливо зберегти свій вплив там. "Сирія перебуває в центрі сьогоднішньої регіональної боротьби за владу через критичний сухопутний коридор, який вона забезпечує Ірану до "Хезболли", найважливішого регіонального союзника Тегерана, у Лівані. Розрив цього "трубопроводу" для зброї, постачання та людей має вирішальне значення для Ізраїлю — і його захист настільки ж важливий для Ірану", - відзначають у виданні. Також експерти з якими говорили Тhе Nеw Yоrk Тіmеs вважають, що порушення хиткої рівноваги, яка склалася останніми роками в Сирії, може привести до появи нової версії ІДІЛ:"Зараз Сирія територіально поділена між Асадом, ісламістськими бойовиками, курдськими групами, яких підтримує США, і повстанцями, яких підтримує Туреччина. Порушення цієї хиткої рівноваги може підштовхнути інші групи до нападу на територію, яку контролює Асад, потенційно відновивши громадянську війну та викликавши новий наплив біженців або відродження груп джихадистів, подібно до підйому Ісламської держави в 2014 році".Як посилення війни в Сирії може допомогти чи зашкодити Україні За даними ВВС, восени 2024 року в Сирії перебувало близько 7,5 тисяч російських військових, здебільшого на авіабазі в Хмеймімі та технічній базі ВМФ у Тартусі. Однак останню нещодавно залишили всі російські кораблі, як підтверджують супутникові знімки Рlаnеt Lаbs. "Пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ Росії в Сирії — єдиний російський військово-морський об'єкт у Середземному морі, особливо важливий після початку вторгнення в Україну у 2022 році. Через закриття Туреччиною проток для військових кораблів російський флот не може поповнювати Чорноморське угруповання", - відзначають у ВВС.Крім основних баз, Росія має в Сирії інші військові та цивільні об’єкти. Частина бійців, зокрема колишніх "вагнерівців", охороняє їх. Проте постачання російських військових ускладнене через закриття турецьких проток і проблеми з авіалогістикою. Це обмежує їхню здатність брати активну участь у бойових діях, хоча авіація все ще підтримує сирійську урядову армію. Тобто через війну в Україні та складну логістику Росія наразі не має можливості суттєво наростити військову присутність у Сирії.Для України, розвиток війни в Сирії може мати як вигідні, так і невигідні аспекти, залежно від геополітичного контексту. Так, з одного боку, нам вигідно, щоб було розпорошення військових й економічних ресурсів Росії за умови, якщо Росія продовжить активно залучати свої сили до сирійського конфлікту. До того ж воєнні злочини чи ескалація у Сирії можуть призвести до посилення санкцій та ізоляції Росії, що сприятиме українській позиції. Однак, як вважає виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко, Росія буде збільшувати свою військову присутність в Сирії тими силами, які вже перебувають в тому регіоні, без перекидання військ з фронту російсько-української війни."Я б не перебільшував впливу подій в Сирії на російсько-українську війну. Ми точно не дочекаємось того, що якісь російські підрозділи перекидатимуть з фронту в Сирію для підтримки режиму Асада. Цього не буде", - сказав Сушко в етері Еспресо. З іншої сторони, зростання напруги в регіоні може лише посилити глобальну нестабільність, створити міграційні кризи та залучити більше держав до конфлікту. У підсумку такий сценарій може відвернути увагу Заходу від допомоги Україні, як це було з війною в Ізраїлі. Крім цього, ескалація в Сирії може ще більше зміцнити зв’язки Росії, Ірану, режиму Асада, а це збільшить загрози для України. Для прикладу, як подяку, Асад може дозволити посилено вербувати солдат у Сирії для російських цілей в Україні. У Міністерстві закордонних справ України чітко заявили, що саме Москва та Тегеран несуть основну відповідальність за "деградацію безпекової ситуації в Сирії". У відомстві наголошують, що держава переживає новий небезпечний етап війни, який "може призвести до непередбачуваних наслідків для регіонального миру та безпеки".Та як каже старе прислів’я: "Ворог мого ворога – мій друг", у цьому ключі є чимало інформації, що деякі сирійські повстанці отримали допомогу й підготовку у Головному управлінні розвідки України. Щобільше, українські ГУРівці навіть залучені на боці сирійської опозиції, щоб знищувати російських найманців не лише на території України, але й всюди, де можна. Наприклад, у липні та вересні вони завдавали ударів безпілотниками по базі РФ у Сирії, про що самі інформували. А як пише турецький військовий портал Сlаsh Rероrt, саме "Україна допомогла сирійській опозиції створити безпілотну авіацію". Як відзначив політик і дипломат Роман Безсмертний, залучення ГУР до боротьби з росіянами в Сирії, є дуже важливим, бо в українців "є розуміння того, що вирішуються питання не тільки на російсько-українському фронті, але й деінде, де є наші інтереси, де є можливість боротися із ворогом".Читайте також: Вагнер: нинішній стан і значення подій в Малі для війни в України. Пояснюємо

Лідер ХТШ прибув до Алеппо і РФ нічого не змогла з цим зробити

Сирійська армія розпочала контрнаступ на повстанців біля символічного міста ХамаАрмія Асада почала контрнаступ проти ісламістських повстанців біля стратегічного міста Хама за підтримки авіації. Раніше повстанці захопили Алеппо та просунулися на 130 км на південь.

Втрата впливу в Алеппо і зміна режиму сирійського диктатора Башара Асада загрожують базам РФ у Сирії та Тунісі. Ситуація, яка зараз склалася на Близькому Сході, Північній Африці та в Чорному морі вказує на послаблення військово-морських сил Росії, заявив колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Марк Гертлінг, передає СNN. "Російський диктатор Володимир Путін уже дещо втратив свій вплив у Чорному морі через війну проти України. Водночас його військово-морські бази в Балтійському морі, також під загрозою. Путіна справді загнали в глухий кут. Всі ці бази є критично важливими для їхньої військової присутності на цих територіях. І зростання активності повстанців на півночі Сирії викликають посилене занепокоєння", - зазначив екскомандуючий. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ евакуює свої війська із бази в Сирії Путін любить Сирію, але ця любов викликана тим, що російський президент має військово-морську базу в Тартусі. Також у Сирії є військово-повітряна база РФ. "Обидві ці бази дають йому доступ до Середземного моря. Коли ж він втратить це через можливе повалення Асада, він втратить свою силу впливати на Середземномор'я. При цьому вплив у Чорному морі в РФ вже ослаб, а флот у Калінінграді теж під загрозою", - додав Гертлінг. Загалом росіяни стикаються з деякими загрозами на кількох фронтах. А основні союзники Путіна дають все менше допомоги. "Вони самі мають проблеми. Якими б спокійними не були Путін і його речник, у них немає причин відчувати себе добре з приводу того, що відбувається", - підсумував експерт. За даними ГУР Міноборони України, особовий склад російського військового контингенту у Сирії перебуває у пригніченому стані через успіхи опозиційних сил - захоплення Алеппо, бойові дії у районі Хами та просування до Хомса. Планові ротації російських військ у Сирії призупинені.

Захоплення Алеппо стало найбільшим просуванням повстанців за чотири роки.

Громадянська війна в Сирії, про яку за останні чотири роки майже встигли забути, знову перейшла в активну фазу. Минулого тижня коаліція повстанців захопила Алеппо.

У Сирії повстанці "Хайят Тахрір аш-Шам", які наступають проти урядових сил, після того, як захопили Алеппо, наблизилися до великого міста Хама. Що відомо