Search trend "борис джонсон"

Експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон вдев'яте став батьком

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і його дружина Керрі Джонсон поділилися радісною новиною. Вони знову стали батьками. Це четверта спільна дитина для пари.

Експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон та його дружина Керрі вчетверте стали батьками. На фото з соцмереж подружжя показало, як молодші діти вітали нового члена родини. Тим часом матір втішилась напоєм та стравою, про які мріяла багато часу.

Дружина політика народила донечку

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон прокоментував підтримку України за часів президентства Джо Байдена. Він вважає, що Захід не мав сміливості сповна підтримувати державу. Повний текст новини

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що Захід за часів президентства Джо Байдена «не мав сміливості», щоб повністю підтримати Україну у війні, яку проти неї розв’язала Росія.

Британський експрем’єр Борис Джонсон розкритикував дії Заходу щодо України за часів президентства Байдена. Політик вважає, що Трамп може досягти більшого.

Борис Джонсон критикує Джо Байдена за допомогу Україні та хвалить Дональда Трампа за можливість закінчити війну.

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії розкритикував підхід Заходу за часів Байдена — і заявив, що Трамп здатний на більше.

Джонсон одягнув куртку, створену на підтримку українських енергетиків

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон підтримав український бренд. Він показався в куртці з колекції DАМІRLІ та ДТЕК, яку створили на підтримку українських енергетиків. Повний текст новини

Було кілька століть, коли будь-який конфлікт навіть найпотужнішого володаря з римським папою незмінно вигравали папи. Прикладів вдосталь: англійські королі Генріх ІІ та Іоанн Безземельний, імператори Фрідріх Барбаросса та Генріх ІV тощо. Ця конструкція почала руйнуватися після "Авіньйонського полону", і ще більше після початку Реформації. Зрештою християнство перестало бути найвищим джерелом легітимації політичної влади. Королі залишилися королями; але що тепер було запорукою їхньої легітимності? Джерелом, альтернативним релігії, могли стати лише їхні власні піддані — народ. Це крок за кроком привело до народження модерної демократії — спочатку у вигляді "обмеженої народовладдям монархії", а потім і взагалі без будь-якої монархії.Втім, розвиток такої демократії передбачав, що дедалі ширшому колу представників народу ввірене право ухвалення найвідповідальніших політичних рішень. Як же вони могли ухвалювати скільки-небудь адекватні рішення, не бувши фахівцями ні в політиці, ні в мистецтві державного управління?Саме тут на допомогу демократії прийшли ідеології — світські "замінники релігії". Свавілля електорату стримував обмежений пакет політичних пропозицій, за кожною з яких стояла досить чітка ідеологія, тобто набір пропонованих частиною політичної еліти конкретних кроків у річищі якоїсь загальної стратегії: "що і як треба зробити, щоби всім — чи більшості — зажилося краще, ніж зараз".Читайте також: Наша демократія потребує милицьАле ресурси "ідеологічної демократії" вичерпалися впродовж двадцятого століття. Тоталітарні ідеології (комунізм, фашизм) дискредитували себе; "на господарстві" залишився тільки лібералізм, який — як і передрікав Фукуяма — породив "антилібералізм" як своє природне заперечення. Проте "антилібералізм" не є альтернативною ідеологією: його єство суто негативне.Як же електорату тепер, в постідеологічну добу, робити політичний вибір? На що орієнтуватися, якщо не на ідеології?Відповідь слід почати з того, що кінець доби "ідеологічної демократії" збігся з інформаційною революцією. Густота доступних інформаційних потоків зросла на багато порядків, так що абсолютну більшість з них люди просто ігнорують, маючи надто обмежені ресурси часу та уваги. Так само ускладнилися реальні суспільні проблеми (політичні, економічні, екологічні тощо), які потребують дедалі складніших рецептів для їхнього розв'язання. Але розбиратися в правдивих, без надмірного популізму, політичних рецептах і програмах в сьогоднішнього електорату немає ні змоги, ні великого бажання. Єдине, на що його вистачає — це визначити особу, яка, здається, "знає, що треба робити", і "довірити" їй "просто зробити те, що треба".Відповідно, тепер привабливу політичну пропозицію електорату створюють: політики-шоумени, які або взагалі не "навантажують" електорат ідеологією, або одночасно пропонують різним групам виборців принципово різну ідеологію, але при цьому в будь-який спосіб "завойовують довіру" достатньо широких мас виборців (Берлусконі, Борис Джонсон, Орбан, Мелоні, Зеленський, Трамп тощо);технократи, які контролюють алгоритми соцмереж, і тому можуть маніпулювати інформацією на раніше недоступному рівні мікроменеджменту, підводячи абсолютно різні групи електорату до одного бажаного технократам політика-шоумена.Читайте також: Дамба демократіїГоловне, що треба затямити: повернення до "ідеологічної демократії" вже не відбудеться; там, де вона ще зберігається (класичний приклад — Німеччина), вона зберігається радше за традицією і через локальні особливості конкретного суспільства. Натомість "політики-шоумени" і технократичні маніпулятори інформацією на всіх рівнях, від глобальної стратегії до набору даних у вашій індивідуальній стрічці в соцмережі — це наше майбутнє, зумовлене об'єктивними змінами засадничої технології сучасного суспільства.Звідси мораль: якщо хтось в США і переможе Трампа, то це буде не "традиційний" демократ, а-ля "реінкарнація Байдена, тільки молодше", а політик-шоумен в інших кольорах, який зможе вибороти в критичної маси виборців більше "довіри", ніж Трамп. Те саме стосується Зеленського: або знайдеться такий український політик-мачо, який його переконливо (для електорату) "перемачить", або... матимемо Зеленського на біс як такого, що викликає в більшості електорату "більше довіри", ніж його конкуренти (хай би наскільки вони були більш компетентними за нього як державці).ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Президент США Дональд Трамп зробив чергову спробу досягти мирної угоди цього разу запропонував визнати Крим російським, накинувшись на Київ за відмову це прийняти. Після російської атаки на Київ, врешті, звернувся до Путіна, щоб припинив вбивати українців. У відповідь на пропозиції Трампа Київ висунув свої про неможливість визнання яких-небудь територій, окупованих Росією. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Після тиску на Україну, Трамп нарешті помітив перешкоду в Росії", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Нездатність Трампа припинити бойові дії після того, як пообіцяв зробити це швидко, призвела до все більшого розчарування. Питання - чи готовий він натиснути на Москву, щоб пішла на значні поступки для досягнення угоди так само як штовхає Україну цей крок поставив би під загрозу його більшу мету -зближення з Росією. Трамп каже, що готовий дати Росії і Україні ще трохи часу, щоб досягти угоди, перш ніж США відмовляться від допомоги в мирних переговорах. Хоча Трамп і раніше критикував Путіна, це відносна рідкість. Його помічники кажуть, що останнім часом він був щиро здивований і роздратований, що Путін не виявив більшої гнучкості. Трамп спрямував своє невдоволення на Україну, а не на Росію, бо на них легше вплинути, каже співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем. Після суперечки в Білому домі між Трампом і Володимиром Зеленським у лютому Трамп ненадовго припинив обмін розвідданими з Києвом і військові поставки. За словами Грема, у Трампа не так багато важелів проти Москви. Після нападу Росії у 2022-му США і союзники вже запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, яка переорієнтувала експорт на нових торгових партнерів. Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна З моменту інавгурації Трамп припустив, що може націлити санкції на російський експорт нафти, якщо Путін чинитиме опір мирній угоді. Але в четвер не згадав про цю ідею, вказавши, що, на його думку, Росія зробить послугу Заходу, не захопивши решту України. Відповідаючи на запитання, які поступки запропонував Путін на переговорах, він сказав: "Зупинити війну, припинити захоплювати всю країну". Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна. Його віра, що зможе досягти мирної угоди базується на захопленні російським лідером, чиє рішення напасти на Україну в 2022-му він назвав "геніальним". Цю прихильність розділяє емісар Трампа в Москві Стів Віткофф, який днями здійснить четверту поїздку для зустрічі з Путіним. Після попередніх поїздок він повертався, високо оцінюючи поведінку Путіна, і кажучи, що вважає угоду можливою. Але відсутність у Віткоффа досвіду спілкування з росіянами може дати Трампу надто райдужну оцінку шансів на мир. Це може спричинити у президента США відчуття обману, каже Грем. Грем, який був радником з нацбезпеки по Росії в Джорджа Буша і досі часто їздить в Москву. Він каже, що на початку цього року росіяни були стурбовані, що Віткофф не повністю розуміє вимог Росії щодо України. "Занепокоєння полягало в тому, що Віткофф дасть Трампу погляд на позицію Росії, який не є справжньою її позицією. Можливо, бачимо це зараз", - каже він. Путін не виявив великого бажання найближчим часом підписувати мирну угоду з Україною, хоча міг би розглянути її ідею, щоб заспокоїти Трампа, каже старша наукова співробітниця Євразійського центру Саrnеgіе Russіа в Берліні Тетяна Станова. Путін буде намагатися пом'якшити розбіжності по Україні За її словами, Кремль стурбований образою Трампа, але бажання Путіна перемогти в Україні переважує ці побоювання. Коли Віткофф прибуде в Москву, Путін буде намагатися пом'якшити розбіжності по Україні, підкреслюючи, що Росія і США можуть розвивати добрі відносини через регіональні угоди щодо таких питань, як Іран. "Путін спробує пояснити, що Росія просто так не може кинути Україну, бо для неї це екзистенційне питання. Але скаже, що Росія і США - дві великі нації, які заради миру у світі повинні мати нормальні ефективні відносини", - каже вона. Путін уже домігся ряду поступок від Трампа, включаючи сигнали, що він відкритий для визнання Криму російським, заборони Україні входити в НАТО та згоди на фактичну окупацію Росією частин України. Трамп також послабив ізоляцію Москви від Заходу та посіяв напруженість із союзниками США в Європі, які виступають за жорсткішу позицію по Україні. "Росіяни не бачать причин укладати угоду, доки можуть поступово йти вперед на полі бою та отримувати більше поступок від США. Чому вони повинні так поспішати?", - каже колишній помічник Ради нацбезпеки адміністрації Джо Байдена Ерік Грін. "Пропозиція Трампа по Криму покладе край десятиліттям опору США", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Під час першого терміну Трампа Україна хвилювалася, що він може визнати російським Крим. Він навіть висловився, що "люди в Криму, наскільки я чув, воліли б бути з Росією". У липні 2018-го держсекретар Трампа Майк Помпео видав "Кримську декларацію", де обіцяв, що політика невизнання залишиться "до відновлення територіальної цілісності України". Тепер, намагаючись домовитися про припинення війни, Трамп готовий відійти від цієї заяви і 11 років політики США. Його нова мирна пропозиція включає визнання США того, що Крим є частиною Росії. Колишній дипломат Деніел Фрід назвав це найгіршою пропозицією Трампа: "Розумно прийняти реальність, що протягом невизначеного часу частини України будуть під незаконною російською окупацією. Зовсім інша - визнати силову зміну кордонів". Жодна країна не може змінювати кордони іншої силою Цей погляд повторює заяву Помпео, що підтверджує базовий принцип міжнародного права, який поділяють демократичні держави - жодна країна не може змінювати кордони іншої силою. Цю точку зору поділяють у Вашингтоні, включно з наступником Помпео Марком Рубіо. Як сенатор Рубіо виступив співавтором заяви в жовтні 2022-го, яка забороняє США визнавати російські претензії на будь-яку частину України, попереджаючи, що це призведе до "ризику створення небезпечного прецеденту для наслідування іншими авторитарними режимами, такими як Китай". Рубіо та інші бояться, що КНР спробує захопити Тайвань, якщо побачить, що Захід поступається Росії контролем над Україною. Аналітик RАND Соrроrаtіоn Семюель Чарап каже, що Трамп має досвід визнання спірних територіальних претензій. У 2019-му визнав окупацію Ізраїлем сирійських Голанських висот. У 2020-му підтримав 45-річну претензію Марокко на Західну Сахару в обмін на дипломатичне визнання Марокко Ізраїлю. Після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними Але Чарап ставить під сумнів корисність такої поступки Росії у випадку з Кримом. Він посилається на прецедент Декларації Уеллса в липні 1940-го, в якій виконуючий обов'язки держсекретаря США Самнер Уеллс заявив, що США ніколи не визнають окупацію СРСР Латвії, Литви і Естонії. Вони цього не зробили. Помпео цитував цю заяву у Кримській декларації 2018-го. "Це не завадило ні розрядці, ні завершенню холодної війни через переговори", каже Чарап. Фрід каже, що багато хто в США і Європі спочатку сміялися з Декларації Веллса як жарту. Але після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними. "Це виявилося пророчим", - каже він. "Стармер кидає виклик мирному плану Трампа", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Британський прем'єр Кір Стармер наполягає, що Україна має сама вирішувати умови мирної угоди з Росією, кидаючи виклик ідеям Трампа. Він заперечив Трампу, сказавши, що "мужній" президент Зеленський не винен, що досі не вдалося укласти угоду про припинення війни. Стармер відмовився підтримати плани США визнати Крим російським і вимагає від Москви погодитися на "безумовне припинення вогню". Стармер наполягає на гарантіях безпеки від США для "коаліції охочих", згідно з якою західні війська будуть в Україні. Лондон тепер має намір відправити військових інструкторів замість кількох тисяч військових в Україну. Інтенсивні переговори щодо угоди тривають після саміту в Лондоні цього тижня, коли США тримають перо над текстом, а західні союзники лобіюють зміни. Тhе Теlеgrарh поділився деталями з п'яти пунктів від Києва, показуючи, що є базові розбіжності з планом із семи пунктів США, який з'явився цього тижня. У центрі українських вимог - наполягання, що Крим - українська земля, анексована російськими військами, і не визнається російським. Трамп, перебуваючи під тиском обіцянок про швидке припинення війни, у четвер розкритикував Кремль за атаку на Київ, у результаті якої загинули 12 людей. Вимоги України показують, що Київ сподівається позбутися можливого міжнародного визнання російського суверенітету над Кримом чи іншими окупованими територіями. Перший і другий пункти зосереджені на тому, щоб мирна угода "ґрунтувалася на міжнародному праві, а не на капітуляції". Там наголошується на важливості чітких "гарантій безпеки". Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ Пункт третій спроба відібрати контроль над переговорами від Трампа та повернути Україну в центр мирного процесу. Четвертий - попередження для США та НАТО, що дозвіл Росії контролювати Крим дає їй змогу погрожувати не лише Україні, а й на Туреччині, Румунії та Болгарії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ П'ятий пункт визначає, що Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ чи можливостей ВПК. Попри розбіжності зі США, Стармер наполягає, що Європі неможливо відмовитися від безпекових зв'язків зі Штатами: "Багато хто стверджує, що ми повинні рухатися в напрямку, орієнтуючись лише на Європу, а не на Європу та США. Це неправильно щодо України і загалом. Підхід, орієнтований на НАТО, давав нам досі мир". Колишній прем'єр Борис Джонсон виступив із різкою критикою пропозицій Трампа: "Що Україна отримує після трьох років героїчного опору жорстокому неспровокованому вторгненню? Яка їх винагорода за жахливі жертви? Окрім права ділитися ресурсами зі США, нічого не отримують. Що в цій угоді може зупинити третє російське вторгнення? Нічого".

Колишній премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон з дружиною влаштували костюмовану вечірку для свого сина з нагоди його дня народження.

Після відходу з політики і посади прем'єр-міністра Великої Британії 60-річний багатодітний батько Борис Джонсон став набагато більше часу проводити з дружиною Керрі і трьома їхніми дітьми. 29-го квітня старшому синові пари, Вілфреду Лорі Ніколасу, виповнюється п'ять років, проте батьки влаштували йому вечірку заздалегідь, і Борис брав у її проведенні активну участь.

Колишній прем'єр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що Дональду Трампу настав час "зняти зашморг з шиї України". Натомість американський президент має дотиснути російського очільника Владіміра Путіна. Повний текст новини

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що настав час для президента США Дональда Трампа «зняти зашморг з української шиї» та притиснути російського диктатора Володимира Путіна.

Колишній британський прем'єр вступився за Україну та наголосив, що мирний план Трампа тільки "винагороджує" РФ за її агресію

Про це повідомляє РБК-Україна.Зеленський повідомив, що Україна отримала "американські пропозиції та бачення" щодо миру, але робоча група в Лондоні, за участі українських, європейських та американських представників, розробила власні пропозиції у відповідь на американські."Там є відповіді і щодо НАТО. Це залежить передусім не від Росії, їхніх бажань, вето на НАТО. Це залежить передусім від союзницької позиції партнерів. І тому якщо її немає, то на цей час нам потрібні гарантії безпеки", - зазначив президент.Він також наголосив на тому, що Україна відкрита до запропонованих ідей, адже наразі це лише "пропозиції та наші відповіді", а не готовий до підписання документ. За словами Зеленського там є доволі конструктивні пропозиції."Там є абсолютно конструктивні пропозиції - і контингент, і формат 5 поправки. Ну, не самої 5 поправки, а саме тих сил і того захисту, який передбачає в країнах НАТО 5 поправка", - пояснив він.Окрім цього, президент повідомив, що наразі відповідні пропозиції запропоновані, і Україна очікує реакції.Володимир Зеленський наголосив на стратегічному партнерстві зі США, підкресливши, що Україна прагне миру, досягнутого через силу, спрямовану проти агресора - Росії.Після атаки на Київ 24 квітня експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розкритикував мирні пропозиції США, назвавши їх винагородою для Путіна за вбивства українців.Rеutеrs 25 квітня порівняло мирний план Трампа з українсько-європейськими пропозиціями, виявивши розбіжності щодо територіального питання, санкцій проти Росії, гарантій безпеки та розміру української армії.