Search trend "Би-2"

Gооglе, скоріш за все, скасувала випуск планшета Ріхеl Таblеt 2. Спочатку повідомлялося про відмову від випуску наступника – Ріхеl Таblеt 3, та згодом з’ясувалося, що під ніж пустили все ж таки другу версію планшета. А тепер з’явилась інформація про характеристики Ріхеl Таblеt 2, яка розповідає, яким міг би бути цей скасований пристрій.

За оцінками НБУ, середня реальна заробітна плата за підсумками року зросте на 14%. І на думку цього ж НБУ, саме цей фактор зчинив основний тиск на приріст цін в економіці в поточному році.Розберімося, чи дійсно це так.Перш за все, слід розуміти, що інфляційний тиск чинить не середня заробітна плата, а загальний рівень оплати праці, отриманий усіма найманими працівниками. Тобто слід враховувати рівень безробіття, рівень зайнятості, рівень міграції, а також рівень мобілізації до лав ЗСУ. За оцінками Мінекономіки Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за 2024 рік складе 2,3 трлн грн. Це в реальному вимірі вище рівня 2023 року на 4,1%. Тобто загальний приріст реальних зарплат уже є суттєво нижчим приросту середньої зарплати й лише незначно перевищує очікуваний приріст реального ВВП (+3,9%). По-друге, слід враховувати, що інфляційний тиск можуть чинити лише гривневі кошти. Якщо населення з отриманих доходів витрачає значні суми на придбання іноземної валюти, то ці конвертовані кошти уже не можуть бути використані на купівлю споживчих товарів та послуг за "гривневими" цінами. Гривневі ціни можуть "розганятися" лише гривневими коштами.За 10 місяців 2024 р. населення викупило іноземної валюти на 9,6 млрд. дол. (нетто), що утричі більше, ніж торік. Якщо із загального Фонду оплати праці (з врахуванням виплат військовослужбовцям) змінусувати нетто-купівлю валюти населенням, то виявиться що гривневий фонд оплати праці у 2024 р. зменшився на 5,6%, а реальний фонд оплати праці (за мінусом інфляції) – аж на 11%!Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуІноземну валюту купують не тільки наймані працівники, але й дрібні підприємці та пенсіонери. Припустимо пенсіонери та підприємці купили 1/3 усієї іноземної валюти. Однак, навіть у такому разі зменшення реального гривневого фонду оплати праці складе 6%! Тобто у 2024 році обсяг "зарплатної" гривні на руках у населення помітно зменшився!Щобільше, у 2024 р. зменшилася не тільки кількість "зарплатної" гривні. У 2024 р. зменшився загальний обсяг гривні в економіці! В економіці 2024 року просто був відсутній той "гривневий навіс", який би, згідно з економічною теорією, мав би призводити до росту цін.За даними НБУ, нетто-залишок гривні в обігу за 10 місяців 2024 року зменшився на 74 млрд грн! (в т.ч. готівкова гривня зросла на 36 млрд грн, а безготівкова – скоротилася на 110 млрд грн.). Основна причина зменшення кількості гривні – ажіотажний попит на іноземну валюту. У 2024 р. населення, банки та бізнес скупили стільки іноземної валюти, що це навіть перекрило фіскальні вливання гривні в економіку. "Завдяки" політиці валютної лібералізації та запровадженню гнучкого курсоутворення було повністю розбалансовано валютні очікування  населення і бізнесу, які гасяться колосальними валютними інтервенціями НБУ. Гнучке курсоутворення і валютна лібералізація роблять свою справу. Тобто в українській економіці 2024 року відсутня навіть теоретична можливість приросту цін коштом зарплат, оскільки відсутнє збільшення гривні в економіці за наявності приросту реального ВВП (на 4,5% за 9 місяців). Фундаментально це означає посилення монетарної жорсткості, оскільки оборот більшої кількості товарів та послуг повинен обслуговуватися меншою кількістю грошей. В таких умовах інфляція попиту стримується на фундаментальному рівні.На додаток, не кожен приріст гривні в обігу здатен розганяти інфляцію. У випадку спрямування додаткової гривні через продуктивні канали (створення робочих місць та виробничих потужностей, в яких буде замикатися нова гривня) приріст цін може гальмуватися або навіть бути відсутнім зовсім. В економічній історії є багато таких прикладів (США 1942-1945, Ізраїль 1967-1970).В Україні ж наявна гривнева маса зменшилася як на руках у населення, так і в економіці загалом.Чому ж тоді зросли ціни в Україні? Інфляція в Україні зросла переважним чином через ріст витрат – на дизельну енергію, на девальвацію гривні, на тарифи. Інфляція України – це інфляція ДДТ (девальвація, дизель, тарифи), а не інфляція зарплат.За оцінками Мінекономіки, "небазова" інфляція (тобто інфляція, що викликана адміністративно, або в інший неринковий спосіб), суттєво випереджає загальний показник інфляції та складає +11,7% в річному вимірі. НБУ по-своєму трактує аналітику. Вкиди про "зарплатну" інфляцію — це цілеспрямована дезінформація з метою проведення вигідної банкам монетарної політики.Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїЧому це відбувається?Загалом монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак з початку 2023 року:            рівень облікової ставки було підвищено значно вище інфляції та темпів реального ВВП;запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що здійснювало додатковий вплив на вилучення грошової маси з реального сектору економіки. У результаті відбулося суттєве стиснення грошової маси:  за період війни грошовий мультиплікатор скоротився з 2,5 до 2,0, що означає зниження рівня фінансового посередництва банків в економіці. Наприкінці 2024 р. грошовий мультиплікатор почав покращуватися. Це пов'язане з розширенням інвестицій банків у ОВДП (через умовно примусовий інструментарій бенчмарк-ОВДП), а також з активізацією вкладання коштів банків у придбання іноземних активів (боргових ЦП тощо). Загалом, рівень мультиплікації близько 2,0 – це дуже низьке значення порівняно зі світовою практикою (Польща – 3,2; Росія - 3,9; Грузія – 3,3). За 2022-2024 рр. реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % до 11 % річних, що стримує надходження позикових коштів з фінансового в реальний сектор.  Рівень банківського кредитування упав нижче 15 % ВВП станом на жовтень 2024 року. Україна має найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70 %, Польща – 60 %, Грузія – 80 % ВВП). Звичайно, тут очевидний і вплив війни.  Близько 30 % кредитного портфеля банків припадає на пільгові кредитні програми Уряду, які потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння рівня банківського кредитування є ще суттєвішим.Надміру висока облікова ставка спричиняє звуження обсягів кредитування та підвищення кредитних ризиків бізнесу.Надміру високі процентні ставки спричиняють необґрунтоване розширення фіскального дефіциту та дестабілізацію динаміки внутрішньому боргу. Ставка обслуговування портфеля внутрішнього боргу вдвічі перевищує темпи реального росту ВВП, тобто є значно вищою за темпи розширення податкової бази. За 10 місяців 2024 р. уряд залучив 165 млрд грн від нетто-розміщень ОВДП, сплативши 160 млрд грн процентів за обслуговування наявних ОВДП. Якби нові розміщення ОВДП з початку війни здійснювалися за фіксованою ставкою 10 % річних, то у 2024 р. витрати на їх обслуговування були б на 60 млрд грн меншими.  Уряд не в змозі отримати доступне фінансування з внутрішнього боргового ринку, оскільки НБУ вже 2 роки поспіль розміщує власні депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції. В результаті в банківській системі накопичились гігантські обсяги вільної ліквідності (майже 720 млрд грн станом на 01.11.2024), при тому, що і державні фінанси, і реальний сектор гостро потребують доступного позичкового фінансування.У результаті тривалого періоду жорстких монетарних умов (які майже безперервно тривають з 2018 р.), банки змогли суттєво наростити прибутковість своєї діяльності: за час війни процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі; процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни зросли втричі. Їх частка у структурі процентних доходів досягла 56 % (147 млрд грн за 9 місяців 2024 р.).Під час війни банки суттєво розширили процентну маржу, що додатково збільшило прибутковість банків: у 2024 р. процентна маржа банків досягла 12,5 відс. п. за новими портфелями кредитів та депозитів. Розширення банківської маржі з’їдає значну частину початкового імпульсу облікової ставки та знижує ефективність монетарної трансмісії. Державні банки є більш активними фінансовими посередниками, ніж інші банки. На їх частку припадає більша частина виданих кредитів, при цьому процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі.Пільгові кредити становлять понад 225 млрд грн і займають 29% в структурі банківського портфеля робочих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 38%, серед кредитів, виданих населенню – 10 %. Витрати уряду на компенсацію процентів в рамках пільгових програм склали близько 19 млрд грн за 10 міс. 2024 р. (в т.ч. за програмою "5-7-9" - 18 млрд грн). Кредити, видані бізнесу в рамках програми державних гарантій на портфельній основі досягли 71,5 млрд грн на 01.10.2024 (+7 % до початку року). Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняПід час війни пільгове кредитування стало ключовим інструментом банківського кредитування. Разом з тим, впровадження пільгових інструментів не повинне заміняти ринкові підходи функціонування кредитного ринку, за які несе відповідальність Національний банк.Які висновки з цього можна зробити?Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси, гальмування роботи фінансових посередників та економічного відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою очікуваних темпів росту виробництва, що обмежує залучення кредитів в економіку, знижує конкурентоспроможність реального сектору. Висока вартість кредитного ресурсу призводить до зростання кредитних ризиків. Обслуговування кредитів утруднене погіршенням перспектив економічного зростання. Висока вартість позичкового ресурсу обмежує можливості держави здійснювати стимулювальну політику підтримки реального сектора. Фінансове посередництво банків звузилося на тлі зростання пропозиції депозитів. Національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює суб'єктів реального сектора активно вкладати кошти на депозитні рахунки та знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватного нарощування послуг фінансового посередництва, що потребує уваги з боку фіскальної політики, однією з функцій якої є сприяння справедливому перерозподілу доходів економіки.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Якось одночасно потрапило на очі — виявляється Ангела Меркель книгу написала. Там вона переконує усіх, що робила все правильно… мовляв, Путіну слід було кланятися і коритися, інакше він би напав раніше… Україну не слід було терміново посилювати та брати до НАТО, бо ж Путін все одно напав би й раніше. Хто його зна, чого більше в тій спробі адвокації ницості: банальної трусості глибоко вкоріненої НДРівської дівчинки чи глибокої травми від російського зґвалтування Німеччини в 1945-му. А може які скелети в шафі фрау Ангели, а ключі від тої шафи в шухлядці Штазі?А інший текст —  колонка Ріхарда Герцінґера в "Тижні", "Невивчені уроки Берлінського муру": "Політичний клас у всіх партіях вперто зберігає переконання, що вони завжди робили все правильно" і "Страх, що надто жорстка позиція щодо Росії може "дестабілізувати" її або остаточно зіпсувати відносини з цією великою державою, все ще глибоко вкорінений у менталітеті німецького політикуму". Читайте також: Немає золота в Сірих ГорахНі, напевно просто страх не так ганебно, боятися можуть усі. А от коли страх накладається на бажання обміняти цінності та сусідів на власний спокій і гроші від упиря… це гидко, це деградація, це і є занепад Європи. Ріхард Герцінґер зауважує: якщо Угорщина воліє забути радянський танковий примус до покори, а Словаччина – операцію "Дунай", якщо східні німці упадають за червоно-коричневим політичним кремлівським варивом… значить Старий Світ не вивчив домашнє завдання ХХ століття. Значить, і справді не йдеться, що в Європі перемогла візія свободи. Значить, свободи та цінності – це як кохання, ними треба займатися, лише тоді отримуєш ефект. І якось усі ці невеселі дволикі нещирі мізансцени віддають déjà vu 38-го. Читайте також: Карфаген політичної інфантильності має бути зруйнований"Зустрілися друзі та вороги, не запитали жертви, перш ніж почали її четвертувати, нібито в інтересах миру в цьому виродженому, засапаному світі. Вороги не питали. Це ще можна розуміти. Але і друзі не гребували найогиднішими засобами. … Нам не дозволили нічого, навіть боронитися", - уривок із книги "Коли спалахне війна. 1938. Аналіз кризи". Пйотр М. МаєвськийВироджений, засапаний світ, де ніхто не гребує найогиднішими засобами, а декларовані ідеали девальвували до ролі гумового виробу №2. Втім є і хороша новина – комусь випаде доля поставити все на лад, комусь, хто краще пізнав ціну свобод, прав, цінностей і ідеалів.ДжерелоПро автора. Віталій Гайдукевич, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

«Hospitaliers» is a volunteer organization of paramedics. It was founded by Yana Zinkevich at the beginning of hostilities in Ukraine in 2014. Then Russia annexed Crimea and started hostilities in the east of the country. The motto of our organization is "For the sake of every life." And Hospitaliers prove every day that these are not just words for us.

При цьому глава розробки Неlldіvеrs 2 не розуміє, чому саундтрек не отримав жодної номінації на преміях.

Зараз Україна і весь світ входить в зону великої турбулентності на 60-90 днів поки адміністрація Дональда Трампа не "вгніздиться" на своїх посадах. Розуміємо, що ключовий план Путіна полягає в тому, щоби довести ситуацію до максимальної ескалації. Найстрашнішу роботу Путіним буде зроблено впродовж найближчих кількох місяців. Можливо, я помиляюсь щодо плану Путіна. А якби ви прокреслили теперішню драматичну турбулентність?Насправді команда Трампа вже фактично "розсілася по гілках", це вони роблять досить швидко. Є певні уточнення, коли, наприклад, кандидатура прокурора не пройшла на офіс президента, але загалом імена ключових посадовців вже відомі.Оскільки ми зараз говоримо про Україну, то стало відомо і прізвище основного радника Трампа з питань  України та Росії, саме щодо нашої війни. І це добре відома для Трампа фігура - людина, яка пройшла війни, кадровий військовий, не молодий, 80 років, але він провів в Україні певний час.Цікаво, що ряд ключових фігур в оточенні Трампа українські аналітики ділять на два етапи. Тобто, в якийсь період вони були дуже-дуже-дуже проукраїнські, а коли ближче до виборів, то або не голосували, якщо були за допомогу України в Конгресі чи в Сенаті, або міняли риторику. Я на це доволі скептично дивлюсь, тому що це називається "підлаштовуватись під флюгер", і така практика дуже відома в Україні.Можна з впевненістю сказати, що основний скелет команди Трампа - це "яструби", тобто люди, які налаштовані войовниче, які не люблять диктаторські режими, а основний їхній ворог - Китай, для деяких - Іран і Північна Корея. Основна лінія критики цієї команди була в тому, що вони, зокрема і радник з питань у Росії та України, робили свої публікації. І хтось сказав, здається, на СNN я бачив цей сюжет, що фактично всі номінанти на ключові посади в адміністрації Трампа, видавали по 2-3 книги, а деякі більше, тому про їхні позиції можна взяти й почитати.Але зараз стає зрозуміло, що ті попередні аналізи, які ми робили, - як Трамп бачить закінчення війни на другий день після "перебування на престолі", вже десь вималювалися. Якщо раніше ми робили припущення на основі публікацій і думали, що ці радники, можливо, не отримають місце в команді. Що буде робити зараз адміністрація Трампа? Будуть чекати чи будуть намагатись вже вступати в ті чи інші перемовини з нашим ворогом, чи це буде відбуватися, можливо, через посередників з третіх країн? Путін налаштований за найближчі 60-100 днів завдати нам найбільшої, найдраматичнішої шкоди.Тут іде таке випробовування. Ми бачимо, що собою являє система Путіна. Він же йде в цей наступ не один - корейці, зброя з Китаю, Ірану, Кореї та ще свої "Орешники" подіставали із загашників. І вони дійсно ідуть як бульдозер. Але Трамп обіцяв, що з його приходом до влади, світ зміниться, війн не буде і буде справедливий мир. І найбільший виклик буде, звичайно, у цій дефініції, хто і як з нас розуміє цей справедливий мир.Я впевнений, що контакти з Москвою вже йдуть, я думаю, що вони навіть раніше почалися. У Трампа чи в членів його команди є свої якісь комунікаційні лінії. Найімовірніше, вони не втрачали контакт з Москвою. Зокрема, і Трамп з Путіним говорив, як стало вже відомо після того, як втратив президентство. Тому в мене нема сумніву, що вони тримають ці комунікації, причому тримають їх на різному рівні - бізнес, лобісти, якісь агенти впливу, офіційні канали комунікації.В цьому сенсі дуже показовим було інтерв'ю американського чиновника, який декілька років був послом Сполучених Штатів в Москві, якраз у тому числі в той момент, коли Путін розпочав повномасштабну агресію. І суть виступу цього посла була в тому, що не варто та й взагалі неможливо собі уявити, що з Путіним можна проводити переговори в класичному розумінні цього слова, про щось домовлятися. З Путіним ні про що не можна домовлятися.Думаю, що команда Трампа це розуміє. Тому є формула, яка мені подобається, і її Зеленський повторював, - примус до миру, як колись росіяни робили в Грузії, або мир з позиції сили. І отут виникають питання - який це матиме вигляд?І кого будуть примушувати? Є ще поганий сценарій щодо примушування до миру, але шляхом, наприклад, ненадання своєчасної допомоги в належній кількості, тут ідеться про конкретні ракетні системи, можливо, додаткові дозволи. А все решта буде робити наш ворог на полі бою, тобто концентрувати живу силу та кидати в м'ясорубку північних корейців і ще кого вони довербують.Але ключові люди, які зараз зайняли посаду радника з Нацбезпеки, особливого радника з питань Росії та України, нещадно критикували адміністрацію Байдена саме за те, що не додавала вчасно зброю, затягувала і робила недостатньо для того, щоб зупинити Путіна. Тут не дуже логічно. Байден і його команда, з одного боку, зараз відчайдушно намагаються догнати, і це, звичайно, дуже напружує, тому що вони стільки часу профукали, а зараз виявляється, що логістично не встигають до кінця передачі влади надати Україні ту зброю, яка була обіцяна – $6 млрд, чи скільки там їх залишилось.Ми вже чули ці закиди й особливо заяви "улюбленця" українських експертів Саллівана, який радить там понизити призовний вік. Це просто виглядає дивовижно, тобто "зброї ми не додамо, а давайте ви більше неозброєних людей кидайте на протистояння з Росією".Але для команди Трампа важливо грати на протидії, щоб вони врахували те, чим дорікали Байдену - незрозуміла кінцева ціль, недостатньо зброї, невчасно і так далі. Проблема буде в той момент, коли треба буде формально Трампу визначатися, бо всі ці речі, про які ми говоримо, ми в основному гадаємо на кавовій гущі, намагаємося проаналізувати, спрогнозувати.Люди, які добре знають Трампа, розуміють, що він сам собі менеджер і його думка може сформуватися вранці, а на вечір вже може помінятися, тобто йде певний кастинг якихось кращих сюжетів, способів вирішення цієї проблеми. А з іншого боку, Трамп уже як президент-елект або обраний президент, або який ще не приступив до своїх обов'язків, все одно вже отримує брифінги від всіх спецслужб і має повну картинку. Ймовірно, йому зараз вже так легко не здається посадити одну сторону і посадити іншу сторону, щоб за 24 години вирішити проблему. Це відчувається, тому Трамп буде далі аналізувати ті пропозиції, які додаються, і буде слідкувати за тим, що відбувається.Мені зрозуміло одне - уявімо собі, що цей дурнуватий Путін реально вирішив використати оцю свою "диво-зброю", яка там летить з якоюсь неміряною швидкістю та несе вибухівку, як він сказав по центрах ухвалення рішень. І сам же Путін сказав, що це практично той же ефект, як ядерна зброя, тільки "краще", бо немає радіації, але все, що потрапляє в зону ураження, перетворюється на попіл. Зрозуміло, це колосальний виклик для тої позиції, якої дотримується демократичний світ. Нема ніякого сенсу у використанні такої зброї, немає можливості використати її тільки по військових об'єктах. А що означає по центрах ухвалення рішень? По урядовому кварталу? Річ у тім, що та зброя дуже неточна. Вона може замість, умовно кажучи, урядового будинку влупити зовсім в інше місце, в житлові квартали. І на цьому тлі все більше і більше європейських країн розуміють, що Путін - це щось непередбачуване, і американські посадовці кажуть, що він розуміє тільки мову сили, тому дозволити зараз таку ескалацію, це просто дивно.І причому це відбувається на тлі постійних спроб не дратувати, не провокувати Росію, яка без жодних провокацій піднімає цю планку. В мене таке відчуття, що Путін, чудово розуміючи психологію багатьох американців, насправді використовує ці загрози для того, щоб налякати саме їх.А найбільша проблема, яка є зараз в Європейському Союзі у країн-членів НАТО - це тест п'ятої статті. Експерти просто моделюють ситуацію - Росія паралельно десь там стане на захист російськомовного населення в одній з сусідніх країн, які є членами НАТО, буде якась локальна операція з зеленими чоловічками. Ми давно говорили, що в Путіна мета - розвалити це відчуття безпеки та солідарності.В теперішній ситуації погрози Путіна термоядерною війною можуть спрацювати в окремо взятих неміцних західноєвропейських головах. А нам в Україні нема куди відступати. І ця історія про "Орешник" - про нібито готовність Путіна застосувати термоядерну зброю нехай навіть лише проти України. Яка б була відповідь? Путін усвідомлює, що навряд чи хтось би жахнув ядерними "томагавками" по його бункеру. І він знає, грає на цьому, бо розуміє, що відповідь буде, а, можливо, не буде прямої відповіді. І після того Путін збирається решту дотискати на землі.Це нагадує ситуацію, коли Обама казав сирійському диктатору Асаду, що, як не дай Боже, ви використаєте хімічну зброю, то вам мало не здасться. Ті використали хімічну зброю і не раз, мабуть, мало їм здалося.Декілька подібних ситуацій з погрозами про ескалацію були вже і раніше, коли, наприклад, Байден попереджав Путіна, - якщо ти підеш агресією на Україну, то будеш шукати п'ятого кута у своєму бункері. Теж не спрацювало. Правда, і зі зворотного боку - Путін багато кого чим лякав, щоб не допомагали Україні, кажучи, що зітремо в порошок.А щодо використання тактичної ядерної зброї, то тут грає роль Китай, який категорично стоїть проти цього. Але в НАТО моделювали сценарій - якщо Росія раптом використає ядерну зброю, локальну або тактичну, проти України, то було сказано, що у відповідь сили НАТО за лічені хвилини звичайною високоточною зброєю знищують миттєво збройні сили РФ, їхній чорноморський флот, всі відомі російські об'єкти, які розташовані на території окупованої України та Криму. І саме це обіцяли Путіну, - якщо ти використаєш тактичну зброю, то у тебе немає нічого - Криму, військового флоту, військ, що перебувають на території окупованої території України.Була така розмова, але знову виникає питання: А наскільки це серйозно і чи готове НАТО так діяти? Бо це вже об'єднані сили НАТО будуть завдавати подібні удари. Це дуже реально, тому що, якщо порахувати спроможність ракетоносіїв, які країни Альянсу можуть підняти в повітря, і американці зможуть використовувати зі своїх флотів, то це дуже-дуже реальний сценарій.Але ситуація хитка і є побоювання, що нас можуть намагатися до чогось схиляти в силовий спосіб. Тобто, звісно, цього ніхто не буде озвучувати, але просто пам'ятаємо, як Гітлер зі Сталіним проводили, так би мовити, свої операції проти Польщі. А полякам від того не було дуже солодко.Про це всі говорять. Очевидно, ці сценарії постійно обговорюються експертами на різних майданчиках. Але мова йде про те, що Трамп не просто обіцяв закінчити всі війни, а він фактично пообіцяв, що знову в світі буде порядок, бо, на відміну від слабкого Байдена, що Трамп - сильний політик і він не дасть слабинку, а Путін при ньому не може себе так поводити, як при Байдені, та й з іншими диктаторами він дуже швидко розбереться.Тут у Трампа величезний виклик, йому треба зберегти імідж або отримати лаври, можливо, Рейгана, якого американці обожнюють, бо це той політик, який розвалив імперію зла (СРСР). Ключові очікування американців у тому, що вони мають президента, який може змусити поганих хлопців поводитись гарніше. І ми вже бачимо приклади цього - європейці вже закуповують рідкий газ американського виробництва, ХАМАС присів, є серйозні можливості щодо "пригашення" Близького Сходу. Бачимо, що там на наших очах все затухає.Тому в Трампа зараз, на момент його коронації, залишається оця російсько-українська війна. І він точно не може ці проблеми вирішити так, як ми з вами удаємо. Він має показати, що він змусив Путіна теж йти на серйозний поступ.І тут для нас вигідний сценарій, щоб Путін спочатку уперся рогами й сказав, що Росія "велікая", і відмовився. Оце була б класна тема. Бо, якщо почнуться окремо й Україна, і Росія, то Путін може продати за поступки те, що насправді поступками для нього не є. Адже на столі будуть лежати й питання санкцій, і кордонів, і гарантій, і НАТО. Дуже дурна теза оцих всіх радників щодо 10 років невступу в НАТО, бо ж питання не в НАТО.Нагадаю, Ватикан не є членом НАТО, але він має достатні гарантії, крім Небесних.Але і для Путіна НАТО чи не НАТО - загроза. Путіну потрібно, щоб не було успішної України, щоб просто вона зникла. Його з цієї форми можна вибити тільки чимось дуже потужним. Його не можна за столом переговорів переконати у тому, що це демократична країна, що її народ має вирішувати свою долю, як йому бути та з ким бути. Два місяці минає, умовно кажучи, вже кінець січня і Трамп "інавгурнувся", а уповноважений до російсько-української війни Кіт Келлог зустрічається, наприклад, з Наришкіним, шефом російської розвідки, чи з Медведєвим, чи з Путіним і вони йому кажуть, що їхні апетити вимагають більшого. Ось, такий сценарій теж можливий.Я б такий сценарій вітав, тому що це зразу робить проблему для Путіна. Бо якщо Україна перша скаже, що ми не можемо, наприклад, через громадську думку чи ще щось, хоча зараз громадська думка в Україні все більше і більше підтримує заморозку цього конфлікту.Зрозуміло, люди втомлюються. А щодо найближчих місяців, то це також відстежуватимуть аналітики по всьому світу.І риторика Зеленського змінилася, тобто Україна говорить про те, що вона розуміє, готова до переговорів, але ставить певні передумови. Суть української позиції - які гарантії безпеки, що на тому кордоні або на тих межах, про які ми домовилися? Росія встоїть там, не нападе знову? Крім того, не підлягає дискусії та й ніхто в Україні не погодиться на те, щоб ми окуповані території визнали в Росії. Ми можемо прийняти формулу про те, що дипломатичним шляхом будемо вирішувати питання. Але якщо у нас буде достатня армія, хорватський сценарій дуже імпонує українцям, то ми можемо за допомогою гарного слова і "кольта" вирішити цю проблему пізніше, після того, як Путін в муках сконає. Тому цей шлях для України цікавий і зрозумілий.А якщо буде в України  така позиція, а Путін стане на тих умовах, про які вже Трамп сказав ще на дебатах, що ця позиція неприйнятна. Мова йшла про чотири області й НАТО. Я не розумію, чому вони беруть це НАТО, бо таке враження, що вони серйозно вірять в те, що Путіна турбує членство України в НАТО. Ні, Путіна турбує можливість України реалізуватися і бути успішною, щоб потім росіяни дивилися і казали: "У етіххохлов там всьо растьот, всьо благополучно". Адже в Росії зараз страшна економічна ситуація.Тому, якщо Росія зробить так, як ви кажете, то з такою позицією Україна заявить про готовність до дипломатичних переговорів на основі того, що, як росіяни кажуть "реалії", але ми не визнаємо територію окупованими, там ще якісь речі. А Росія скаже, що цього недостатньо, то це тоді просто змушує Трампа  весь свій потенціал тиску скеровувати на Росію, не на Україну. 

Про це Лекс Фрідман написав у соцмережі Х."Я хотів би зробити 3-годинний подкаст з Володимиром Зеленським. Заради цього я приїду до Києва. Зробімо це", – йдеться у дописі Фрідмана.У відповідь на це президент України написав: "Домовились. Побачимось в Україні".Про Лекса ФрідманаЛекс Фрідман – народжений як Олексій Олександрович Фрідман – американський спеціаліст з інформатики, ведучий подкасту та дослідник штучного інтелекту.Лекс народився у СРСР, має українсько-єврейське походження. Родина Фрідмана переїхала до США у 1994 році, коли йому було приблизно 11 років. У 2018 році Лекс Фрідман почав вести свій подкаст про штучний інтелект, який мав однойменну назву. Пізніше він змінив назву на Lех Frіdmаn Роdсаst, щоб розширити тематику, яка тепер охоплює питання науки, політики та культури. Всі його інтерв'ю зазвичай тривають від 2 до 4 годин. У подкасті, зокрема, брали участь Каньє Вест,  Ілон Маск і Марк Цукерберг.Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky Nеws заявив, що винищувачі F-16 успішно знищили сім російських крилатих ракет, спрямованих на українську енергетику та цивільні об'єкти уночі 28 листопада.

Вночі у Тбілісі силовики розігнали акцію протесту під парламентом. Застосували водомети та сльозогінний газ. Політична криза у Грузії свідчить про поглиблення розколу, у котрий правляча партія свідомо заганяє суспільство. Якими будуть наслідки, розбиралася Gаzеtа.uа. Якщо Помаранчеву революцію 2004 року в Україні називають спадкоємицею грузинської Революції троянд, то нинішні протести у Грузії дуже схожі на Революцію гідності за її причиною. Нагадаємо, в Україні правляча на той момент "Партія регіонів" відмовилася підписувати угоду про Асоціацію з ЄС. "Грузинська мрія", котра втрималася при владі, не дивлячись на те, що підсумки голосування поставив під сумнів Євросоюз, провела перше засідання нового парламенту без опозиції. Обрані депутати від чотирьох партій відмовилися від мандатів. Тож провладна "Грузинська мрія" відклала вирішення питання з опозиційними мандатами, але наполягає на легітимності парламенту. А 28 листопада депутати затвердили новий склад уряду на чолі зі "старим" прем'єром Іраклієм Кобахідзе. Той оголосив, що зупиняє переговори про вступ до ЄС і відмовляється від будь-яких європейських грантів. Реакція партнерів Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на мітингу заявила про завершення конституційного перевороту, розпочатого "Грузинською мрією" і закликала чиновників, "силовиків", представників правоохоронних органів "зробити правильний вибір", а партнерів Грузії закликала ухвалити ті рішення, котрі давно треба було ухвалити. На її думку, нелегітимний уряд оголосив війну власному народу: "На цьому шляху немає державного суверенітету Грузії, її незалежності й іншого майбутнього, крім як у Росії". Згадка про партнерів не випадкова саме 28 листопада Європарламент мав провести спеціальне засідання, присвячене Грузії. Засідання відбулося, депутати ухвалили резолюцію "Поглиблення кризи демократії у Грузії після недавніх парламентських виборів і можливих фальсифікацій на них". Основні положення резолюції ЄС: - результати голосування не відображають волі грузинського народу, - ЄП їх не визнає і закликає світове співтовариство зробити те саме, - У Грузії потрібно провести нові вибори протягом року "у покращеному виборчому середовищі незалежною і безпристрасною виборчою адміністрацією, під ретельним міжнародним спостереженням, щоб забезпечити дійсно справедливий і прозорий виборчий процес". Крім того, Європарламент закликав ЄС накласти санкції відповідальних за відхід від демократії та за порушення виборчих законів і стандартів. Це прем'єр Іраклій Кобахідзе, генсек "ГМ" Каха Каладзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі, голова "ГМ" Іраклій Гарібашвілі. Окремо євродепутати звернули увагу на необхідність накласти санації на грузинського олігарха, почесного голову "Грузинської мрії", Бідзіну Іванішвілі за його роль у погіршенні політичного процесу у Грузії. Усім потрібна стійкість 28 листопада під час візиту в Астану Путін відзначив стійкість грузинської влади проти зовнішнього тиску і наголосив, що найближчим часом сподівається на нормалізацію російсько-європейських відносин, "бо це вигідно ЄС". За таку "стійкість", у розумінні росіян, грузини вже почали платити. У самій Грузії люди вийшли на вулиці на знак протесту не лише у Тбілісі але й у Зугдіді, Горі, Кутаїсі та Батумі. Чому згортають євроінтеграцію Варто зауважити "Грузинська мрія" на виборах обіцяла не згортати євроінтеграцію і запевняла, що продовжить відповідні реформи. Розворот стався раптово, але був передбачуваний через різкі висновки ЄС щодо виконання "домашнього завдання" Грузією на шляху до переговорів. Зазначимо, як і в Україні, у Грузії переговори про вступ до Євросоюзу мали розпочатися наступного року. Правлячій партії будо вигідно бодай імітувати шлях до ЄС. Вочевидь, нині прилетіла вказівка з Москви. З іншого боку, Брюссель наполягав, щоби у Тбілісі відмовилися від закону про іноагентів та ще низки нормативних актів, визнаних не відповідними європейським нормам. Але правляча партія відмовилася, за що отримала похвалу від Путіна. "Дивуюся мужності і стійкості, з якою керівництво Грузії відстоювало свою позицію по недавніх законопроектах" - заявив диктатор в Астані 28 листопада. Поки ж Іраклій Кобахідзе пояснює заморозку євроінтеграції так: "Абсолютно неприйнятно розглядати інтеграцію до ЄС як пожертву, яку Євросоюз має нам дати. Ми бачимо, що європейські політики і бюрократи використовують виділені гранти і кредити як шантаж проти Грузії". Сценарії розвитку подій 1. Ще одна "Революція Гідності", якщо частина чиновників і силовиків, а також армія перейдуть на бік протестувальників. Зурабішвілі призначає нові вибори, можливо, суміщені з президентськими навесні 2025 року. Сумнівно, щоб у них брала участь "ГМ", але така вірогідність є. 2. Силове придушення протестів. З огляду на те, як "ГМ" жорстко повелася з протестами після виборів, на даний момент це найбільш вірогідна тактика дій правлячої партії. 3. Втручання Росії. Теоретично, якщо прем'єр запросить офіційно, РФ може ввести "ввічливих людей". Але на саміті ОДКБ в Астані, результати якого не вельми приємні для Кремля, Путін заявив: "На відміну від Заходу, ми не втручаємося у внутрішньополітичні процеси у Грузії. Просто не дотягуємося". Останні події, як бачимо, свідчать про те, що грузинська влада тяжіє до другого, силового сценарію. Цікаво, що у резолюції ЄП від 28 листопада Росію засудили за втручання у демократичні процеси у Грузії. А заяву про припинення євроінтеграції Кобахідзе зробив після ухвали цієї резолюції. Відфутболять президента "Грузинська мрія" зробила ще один цікавий хід. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив про наміри провести дострокові президентські вибори. Є й кандидат від "ГМ" - відомий футболіст Міхеїла Кавелашвілі. Вони показали, що інститут президента не має особливого значення Правлячій партії не потрібен голос опозиції, яким є Саломе Зурабішвілі, пояснив директор Фонду "Вільна Росія" на Південному Кавказі Єгор Куроптєєв. "Хоча президентка не має повноважень, але вона має голос і авторитет, а ще й говорить речі, котрі правлячій парті не подобаються. Висуненням футболіста вони показали, що інститут президента не має особливого значення", - зазначив він. Ну думку Куроптєєва, не варто очікувати стрімких і блискучих результатів від нової хвилі протестів 28 листопада, оскільки "ГМ" все-таки має 40% підтримки і відчуває себе досить упевнено. Причина як не дивно, - Україна. "Якби Україна перемогла у війні, а не просто йшла до якихось переговорів. Тоді у жодних демократичних сил у регіоні проблем би не було. "ГМ" говорила: так, ми будемо, у переносному значенні, цілувати п'яти Кремлю, але не допустимо війни. Опозиція ж не змогла пояснити, як вона гарантуватиме безпеку, пояснив він. Залякування йшло постійно: або ми, або війна". Утім, експерт припускає загрозу нового вторгнення РФ до Грузії, якщо ситуація виходитиме з-під контролю. Тільки перемога України у війні кардинально змінила б на краще ситуацію для демократичних сил не лише у Грузії, а й загалом у Кавказькому регіоні. Однак і Євросоюз своїми натяками на припинення грантів не сприяв популярності єврооптимістів, зазначив старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії Шота Утіашвілі. Утім, "усі розуміють, що вирішальний момент настав. Відмова від євроінтеграції викликала шок навіть у тих, хто вважав, що від цієї партії не варто чекати нічого доброго. На нас чекають чисельні акції протесту,- прогнозує він. європейські партнери багато говорять, та мало діють. Настав час допомогти грузинському народу. Якщо уряд досягне своєї мети, Грузія може стати диктатурою".

Вночі у Тбілісі силовики розігнали акцію протесту під парламентом. Застосували водомети та сльозогінний газ. Політична криза у Грузії свідчить про поглиблення розколу, у котрий правляча партія свідомо заганяє суспільство. Якими будуть наслідки, розбиралася Gаzеtа.uа. Якщо Помаранчеву революцію 2004 року в Україні називають спадкоємицею грузинської Революції троянд, то нинішні протести у Грузії дуже схожі на Революцію гідності за її причиною. Нагадаємо, в Україні правляча на той момент "Партія регіонів" відмовилася підписувати угоду про Асоціацію з ЄС. "Грузинська мрія", котра втрималася при владі, не дивлячись на те, що підсумки голосування поставив під сумнів Євросоюз, провела перше засідання нового парламенту без опозиції. Обрані депутати від чотирьох партій відмовилися від мандатів. Тож провладна "Грузинська мрія" відклала вирішення питання з опозиційними мандатами, але наполягає на легітимності парламенту. А 28 листопада депутати затвердили новий склад уряду на чолі зі "старим" прем'єром Іраклієм Кобахідзе. Той оголосив, що зупиняє переговори про вступ до ЄС і відмовляється від будь-яких європейських грантів. Реакція партнерів Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі на мітингу заявила про завершення конституційного перевороту, розпочатого "Грузинською мрією" і закликала чиновників, "силовиків", представників правоохоронних органів "зробити правильний вибір", а партнерів Грузії закликала ухвалити ті рішення, котрі давно треба було ухвалити. На її думку, нелегітимний уряд оголосив війну власному народу: "На цьому шляху немає державного суверенітету Грузії, її незалежності й іншого майбутнього, крім як у Росії". Згадка про партнерів не випадкова саме 28 листопада Європарламент мав провести спеціальне засідання, присвячене Грузії. Засідання відбулося, депутати ухвалили резолюцію "Поглиблення кризи демократії у Грузії після недавніх парламентських виборів і можливих фальсифікацій на них". Основні положення резолюції ЄС: - результати голосування не відображають волі грузинського народу, - ЄП їх не визнає і закликає світове співтовариство зробити те саме, - У Грузії потрібно провести нові вибори протягом року "у покращеному виборчому середовищі незалежною і безпристрасною виборчою адміністрацією, під ретельним міжнародним спостереженням, щоб забезпечити дійсно справедливий і прозорий виборчий процес". Крім того, Європарламент закликав ЄС накласти санкції відповідальних за відхід від демократії та за порушення виборчих законів і стандартів. Це прем'єр Іраклій Кобахідзе, генсек "ГМ" Каха Каладзе, спікер парламенту Шалва Папуашвілі, голова "ГМ" Іраклій Гарібашвілі. Окремо євродепутати звернули увагу на необхідність накласти санації на грузинського олігарха, почесного голову "Грузинської мрії", Бідзіну Іванішвілі за його роль у погіршенні політичного процесу у Грузії. Усім потрібна стійкість 28 листопада під час візиту в Астану Путін відзначив стійкість грузинської влади проти зовнішнього тиску і наголосив, що найближчим часом сподівається на нормалізацію російсько-європейських відносин, "бо це вигідно ЄС". За таку "стійкість", у розумінні росіян, грузини вже почали платити. У самій Грузії люди вийшли на вулиці на знак протесту не лише у Тбілісі але й у Зугдіді, Горі, Кутаїсі та Батумі. Чому згортають євроінтеграцію Варто зауважити "Грузинська мрія" на виборах обіцяла не згортати євроінтеграцію і запевняла, що продовжить відповідні реформи. Розворот стався раптово, але був передбачуваний через різкі висновки ЄС щодо виконання "домашнього завдання" Грузією на шляху до переговорів. Зазначимо, як і в Україні, у Грузії переговори про вступ до Євросоюзу мали розпочатися наступного року. Правлячій партії будо вигідно бодай імітувати шлях до ЄС. Вочевидь, нині прилетіла вказівка з Москви. З іншого боку, Брюссель наполягав, щоби у Тбілісі відмовилися від закону про іноагентів та ще низки нормативних актів, визнаних не відповідними європейським нормам. Але правляча партія відмовилася, за що отримала похвалу від Путіна. "Дивуюся мужності і стійкості, з якою керівництво Грузії відстоювало свою позицію по недавніх законопроектах" - заявив диктатор в Астані 28 листопада. Поки ж Іраклій Кобахідзе пояснює заморозку євроінтеграції так: "Абсолютно неприйнятно розглядати інтеграцію до ЄС як пожертву, яку Євросоюз має нам дати. Ми бачимо, що європейські політики і бюрократи використовують виділені гранти і кредити як шантаж проти Грузії". Сценарії розвитку подій 1. Ще одна "Революція Гідності", якщо частина чиновників і силовиків, а також армія перейдуть на бік протестувальників. Зурабішвілі призначає нові вибори, можливо, суміщені з президентськими навесні 2025 року. Сумнівно, щоб у них брала участь "ГМ", але така вірогідність є. 2. Силове придушення протестів. З огляду на те, як "ГМ" жорстко повелася з протестами після виборів, на даний момент це найбільш вірогідна тактика дій правлячої партії. 3. Втручання Росії. Теоретично, якщо прем'єр запросить офіційно, РФ може ввести "ввічливих людей". Але на саміті ОДКБ в Астані, результати якого не вельми приємні для Кремля, Путін заявив: "На відміну від Заходу, ми не втручаємося у внутрішньополітичні процеси у Грузії. Просто не дотягуємося". Останні події, як бачимо, свідчать про те, що грузинська влада тяжіє до другого, силового сценарію. Цікаво, що у резолюції ЄП від 28 листопада Росію засудили за втручання у демократичні процеси у Грузії. А заяву про припинення євроінтеграції Кобахідзе зробив після ухвали цієї резолюції. Відфутболять президента "Грузинська мрія" зробила ще один цікавий хід. Спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив про наміри провести дострокові президентські вибори. Є й кандидат від "ГМ" - відомий футболіст Міхеїла Кавелашвілі. вони показали, що інститут президента не має особливого значення Правлячій партії не потрібен голос опозиції, яким є Саломе Зурабішвілі, пояснив директор Фонду "Вільна Росія" на Південному Кавказі Єгор Куроптєєв. "Хоча президентка не має повноважень, але вона має голос і авторитет, а ще й говорить речі, котрі правлячій парті не подобаються. Висуненням футболіста вони показали, що інститут президента не має особливого значення", - зазначив він. Ну думку Куроптєєва, не варто очікувати стрімких і блискучих результатів від нової хвилі протестів 28 листопада, оскільки "ГМ" все-таки має 40% підтримки і відчуває себе досить упевнено. Причина як не дивно, - Україна. "Якби Україна перемогла у війні, а не просто йшла до якихось переговорів. Тоді у жодних демократичних сил у регіоні проблем би не було. "ГМ" говорила: так, ми будемо, у переносному значенні, цілувати п'яти Кремлю, але не допустимо війни. Опозиція ж не змогла пояснити, як вона гарантуватиме безпеку, пояснив він. Залякування йшло постійно, або ми, або війна". Утім, експерт припускає загрозу нового вторгнення РФ до Грузії, якщо ситуація виходитиме з-під контролю. Тільки перемога України у війні кардинально змінила б на краще ситуацію для демократичних сил не лише у Грузії, а й загалом у Кавказькому регіоні. Однак і Євросоюз своїми натяками на припинення грантів не сприяв популярності єврооптимістів, зазначив старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії Шота Утіашвілі. Утім, "усі розуміють, що вирішальний момент настав. Відмова від євроінтеграції викликала шок навіть у тих, хто вважав, що від цієї партії не варто чекати нічого доброго. На нас чекають чисельні акції протесту,- прогнозує він. європейські партнери багато говорять, та мало діють. Настав час допомогти грузинському народу. Якщо уряд досягне своєї мети, Грузія може стати диктатурою".

Ресурси російської економіки вичерпуються. Про це заявила голова російського центробанку Ельвіра Набіулліна 19 листопада, пояснюючи у думі причини підняття облікової ставки до 21% – найвищий показник від початку вторгнення в Україну. Це означає, що гроші у РФ дорожчають. Щобільше, Набіулліна згадала про стагфляцію – кризовий стан в економіці, коли стагнація виробництва поєднується зі зростанням цін у країні. Та чи означає це, що РФ втрачає ресурси для ведення війни з Україною та утримання окупованих територій України? Адже окупаційна влада анонсує масштабну відбудову житла та інфраструктури на ТОТ?Дані про стан російської економіки – елементи пропагандиЩе 27 червня 2022 року у Вlооmbеrg повідомили про дефолт у Росії за зовнішніми боргами. Утім, очікуваного економічного колапсу не сталось, навіть попри численні санкції. У жовтні Міжнародний валютний фонд навіть поліпшив прогноз для РФ на цей рік до 3,6%. Щоправда, у наступному році темпи зростання російської економіки, за даними МВФ, сповільняться до 1,3%. Та що насправді стоїть за цими цифрами?Уряд Швеції дав доручення Національному інституту економічних досліджень проаналізувати економічний розвиток Росії. І аналітики дійшли висновку, що офіційні дані про стан економіки РФ не відповідають її реальному стану, бо економічна звітність Росії переплітається з її воєнною пропагандою. Шведські дослідники вважають що фінансові резерви російського уряду, які були використані для фінансування військових витрат, швидко закінчуються і можуть бути вичерпані впродовж року. "Зрозуміло, що російська економіка працює не так добре, як хотів би Путін. Ресурси виснажуються у військову промисловість, а економіка перегрівається. Очевидно, навколо офіційних цифр стоять великі знаки питання. Треба й надалі активно боротися з путінською пропагандою. Обговорення в середу є важливою частиною цих зусиль", – заявила міністерка фінансів Швеції Елізабет Свантессон.Такої ж думки дотримується і керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу ВlасkSеаNеws Андрій Клименко."Перше, що треба розуміти, коли говоримо про економіку Росії, – країною керують розвідники.Тому не можна користуватись будь-які даними, які озвучують російські посадовці чи публікують російські структури. Дивно, коли такими цифрами користують експерти, навіть серйозні аналітичні структури у США та Європі, адже вони таким чином підтримують дезінформаційну діяльність реального стану російської економіки", – каже він у коментарі Еспресо.  Саме тому традиційні дослідження та економічні рейтинги міжнародних агенцій не відображають реального стану економіки РФ, оскільки часто ґрунтуються на даних офіційної статистики.Експорт нафти є одним з індикаторів економіки РФ "Аби аналізувати стан російської економіки, треба шукати не цифри, а  індикатори, які можна порахувати самостійно. Одним з основних індикаторів може бути експорт нафти, – каже Андрій Клименко. – Від лютого 2022 року основна увага чомусь була прикута до експорту природного газу, зокрема через Північний потік. Тепер пішов перекос у бік зрідженого газу. Але 70% енергетичного експорту РФ – це саме нафта. З Балтійського моря Росія експортує 10 – 12 млн тонн нафти на місяць. Це приблизно 100 танкерів сирої нафти і ще 3-4 млн тонн нафтропродуктів. Через Чорне море йде 4 – 5 млн т нафти та 3 – 4 млн т нафтопродуктів. Тут у Росії все добре. Ми вже кілька місяців намагаємось донести: якщо не зупинити експорт нафти з Балтійського моря, РФ матиме ресурси купувати все, що завгодно і як завгодно довго для ведення війни в Україні".Керівник аналітичного напряму мережі "АNТS" Ілля Несходовський у коментарі Еспресо заявив, що спроможність РФ вести війну напряму залежить від цін на нафту."Економічне становище Росії значною мірою залежить від ціни на нафту. Якщо Росія матиме можливість продавати нафту за ціною орієнтовно 65 доларів, то вона матиме можливість продовжувати війну, навіть враховуючи інші санкції, які обмежують потужності військового виробництва, – каже аналітик. – Тому для нас ключовим фактором є зниження ціни на нафту, або обмеження поставок російської нафти на світовий ринок. Це може бути через закриття відповідних логістик. Наприклад, Україна при відповідному дозволі могла б не допустити проходження російських суден Чорним морем".За словами Іллі Несходовського, від початку 2025 року має припинитись транзит російської нафти територією України через нафтопровід "Дружба".  За даними моніторингу Центру досліджень енергетики та чистого повітря (СRЕА), за тиждень з 11 до 17 листопада Росія експортувала викопного палива на 4,05 млрд євро: нафти — на 1,87 млрд євро, нафтопродуктів і хімікатів — на 0,96 млрд євро, газу — на 0,81 млрд євро та вугілля — на 0,4 млрд євро. "На танкери, що належать європейським країнам чи країнам G7 або застраховані в них, було завантажено викопне паливо на суму 1,31 млрд євро, що сприяє фінансуванню вторгнення Росії в Україну", – повідомляють у центрі. Падіння російських літаків та мостів – непрямий ефект санкційНа сьогодні вже зрозуміло, що анонсовані "пекельні санкції" для Росії не досягли очікуваного ефекту. "Пригадати лютий 2022 року і виступ президента США, де він заявляв про потужні санкції, які обвалять російський ВВП на 20 – 30%. Або вони не розуміли російську економіку і природу російського режиму, або вся ця санкційна політика моделювалась з того, що РФ переможе Україну за кілька тижнів і все буде, як було, – каже Андрій Клименко. – Коли у країні 300 банків, а санкції запроваджують до 5 – 7 – 50, то який буде ефект? Ми вважаємо, що замість адресних чи блокувальних санкції треба переходити до ембарго – повної заборони на торговельні операції з РФ, за винятком хіба що якихось гуманітарних позицій. Звичайно, повне ембарго – це потужна річ і зрозуміло, що будуть проблеми у глобальні економіці. Але треба вивчати вплив такого ембарго на глобальну економіку. РФ має опинитись в ізоляції".За словами Андрія Клименка, РФ обходить санкції через розрахунки у крипті, а також взаємозаліки між країнами, що виявилось сюрпризом для США."Десь два-три місяці ми тішились інформацією про те, що РФ має проблеми з розрахунками з Індією та Китаєм. Ці дані брали з Центробанку РФ. Але ж не могло такого бути, що експорт йде стабільно, а грошей нема. Логічно було припустити, що розрахунки відбуваються в якийсь інший спосіб. І лише потім, здається Rеutеrs сказали, що гроші не фіксуються офіційно, бо йдуть іншими каналами. Для американців це нова, але нам добре відома з 90-х річ – взаємозаліки або бартер: я за тебе плачу тут за те, а ти за мене там за те. І формально гроші кордон не перетинають" При цьому не можна стверджувати, що запроваджені санкції не працюють взагалі."Є  інші сигнали, які свідчать про проблеми в економіці РФ. Які саме – це уже справа розвідок, – каже Андрій Клименко. – Скажімо, якщо у них все так добре з мілтехом, чому вони закуповують снаряди у корейців мільйонами? Якщо використовують корейський аналог Іскандера, то що не так з їхнім? Є речі, які складно приховати. Як-от аварії літаків  (наприклад, загоряння російського Sukhоі Suреrjеt у Туреччині). Так, якісь деталі вони можуть знаходити, але коли немає обслуговування від виробника, підтримувати їх належний стан дедалі складніше. Комп’ютерні чіпи можна провезти контрабандою у сумці, але з верстатами так не вийде". "Відсутність компетентних людей, які можуть здійснювати відповідні ремонти, відсутність поставки обладнання, особливо високотехнологічного, призводить до катастроф і поламок, які неможливо швидко виправити. Ми вже бачимо, що Suреrjеt, який залежить від  імпортних комплектуючих, постійно в аваріях. Це стосується автомобільної галузі – китайці так і не розмістили свого виробництва на території РФ, тож вони купують китайське, – каже Ілля Несховський. – Стан російської економіки погіршується, розвалюється інфраструктура, зокрема уже є випадки падіння мостів, проблеми у житлово-комунальному секторі. Але це не впливає на можливість ведення війни".Чи здатна РФ утримувати окуповані територіїНа фоні проблем в економіці РФ обіцяє витратити до 2027 року 1, 3 млрд доларів у відновлення окупованих територій. На пропагандистських каналах з’являються сюжети про відновлення житла у Маріуполі чи відкриття масштабного мультимедійного центру "Росія – моя історія" у Мелітополі тощо. "З економічної точки зору у "нові території РФ" вкладають більше фінансів, ніж в інші території. Щорічні видатки на відновлення і розбудову окупованих територій значно перевищують видатки 73 інших регіонів РФ. Виключенням є Москва, Санкт-Петербург, Московська область, Краснодарський край, Свердловська область, Республіка Татарстан, Красноярський край, – каже директор Центру стратегічного розвитку території (Мелітополь) Андрій Орлов. – На так званих нових територіях владі РФ доводиться багато коштів вкладати у пропаганду, діяльність спецслужб, оборону. Але з іншого боку – ці території на сьогодні є максимально дотаційними, вони не виробляють продукцію і не мають свого внеску в загальну економіку.  Хоча для внутрішньої аудиторії розповідають, що майже за дев'ять місяців 2024 року зведені бюджети так званих ДНР, ЛНР, окупованих частин Запорізької та Херсонської областей (тобто разом з муніципалітетами) зібрали 118 млрд руб. податків на своїх територіях".При цьому Андрій Орлов переконаний – відбудова зруйнованих будинків на окупованих територіях відбувається лише для картинки. А на весь Маріуполь є лише одна бригада з 8 людей, яка постійно пересувається з об’єкту на об’єкт, аби це мало вигляд масових робіт."У Маріуполі через бойові дії навесні 2022 року було зруйновано або сильно пошкоджено 90% інфраструктури, понад 2 тис. багатоквартирних та 61 тис. приватних будинків, 7 лікарень, 4 поліклініки, 57 шкіл, 70 дитячих садків та 3 пологові будинки, - каже експерт. - У травні 2022 року відповідальним за відновлення Маріуполя призначили міжрегіональний фонд Петербурга та Ленобласті "Перемога", який з резервного фонду Петербурга  отримав 1,745 мільярда рублів. Віцепрем'єр Марат Хуснуллін підтвердив плани відновлення всіх багатоквартирних будинків (БКБ) у Маріуполі до кінця 2024 року, а це понад 4 тисячі об'єктів і 1,5 тисячі фасадів. Але йдеться, наприклад, про 800 будинків баракового типу, які перевели у статус багатоквартирних".Нещодавно колабораційна влада Маріуполя ухвалила рішення про відновлення будівель, які у 22-23 роках були визнані таким, що мають бути знесені. Це свідчить про те, що насправді потужностей і коштів на повноцінну відбудову міста у влади РФ немає. А гучні заяви про це – лише фейк, пропаганда для внутрішньої аудиторії, а також  замилювання очей Кремлю". Водночас, окупаційна влада не шкодує коштів на пропаганду "русского міра" на ТОТ. І масштабний мультимедійний музей у Мелітополі – яскраве свідчення цього. "Музеїв "Росія – моя історія" є декілька. Якщо поглянути на мапу розташування – вони присутні на окупованих територія і територіях, які зазнають значного впливу корінних народів або сусідів.  Найдорожчий відкрили у Ростові-на-Дону в середині жовтня 2018 року. Він коштував владі РФ 862 млн руб., – каже Андрій Орлов. – Порівнявши вартості інших подібних проєктів в інших регіонах РФ, можна дійти висновку, що середня вартість мультимедійного центру у Мелітополі – 545 млн руб. Приблизно стільки й вклала окупаційна влада у об’єкт з промивання мізків мешканцям окупованих територій. У будівельних роботах задіяли 220 осіб і 14 одиниць спецтехніки. Для зручності запустили рейсовий автобус, що проходить поруч з музеєм. Цей проєкт має лише одну мету – пропаганда. До слова, кураторство над цим проєктом віддали РПЦ. І навіть у наукових колах РФ цей проєкт визначають як "жахливий історичний непрофесіоналізм", через перекручування історичних подій на користь РПЦ.Ми створили цей матеріал як учасник Мережі  "Вікно Відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі rесоvеry.wіn

Про це пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.Слідчі підозрюють, що китайський Yі Реng 3 минулого тижня зумисно розірвав 2 важливі кабелі передачі даних у той час, як його якір тягнуло по дну Балтійського моря на понад 160 км.За інформацією слідчих, 17 листопада близько 21:00 за місцевим часом судно кинуло якір, однак ще залишалося на ходу у водах Швеції. Незадовго після цього був пошкоджений перший кабель - між Литвою та Швецією.У матеріалі йдеться, що транспондер судна в цей час був вимкнений, а Yі Реng 3 не припиняло рух, навіть коли якір значно зменшив його швидкість.WSJ пише, що 18 листопада близько 03:00 судно КНР, пройшовши понад 660 км, перерізало другий кабель - між Німеччиною та Фінляндією. Після цього Yі Реng 3 почало рух зигзагами, підняло якір та продовжило рух."Вкрай малоймовірно, що капітан не помітив би, що його судно опустилося і потягнуло за собою якір, втрачаючи швидкість на кілька годин і перерізаючи по дорозі кабелі", - сказав виданню високопоставлений європейський слідчий, який займається справою.Yі Реng 3 перехопили кораблі військово-морських сил Данії, змусивши судно кинути якір у протоці Каттегат, яка з'єднує Балтійське і Північне моря. За словами співрозмовників WSJ, огляд корпусу судна та якоря показав пошкодження, що свідчать про перетягування якоря і обриви кабелів.18 листопада стало відомо, що в Балтійському морі обірвався підводний кабель С-Lіоn1 довжиною 1173 км між Фінляндією та Німеччиною. Згодом ще один пошкоджений підводний телекомунікаційний кабель виявили між Литвою та Швецією. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прокоментував пошкодження двох підводних кабелів зв'язку в Балтійському морі: він вважає, що це могла бути диверсія.