Search trend "день друзів"

1 липня - не просто новий день, а своєрідний міст між мрією та її втіленням. Допомагайте тим, хто просить. Не нав'язуйте свої послуги знайомим, які не потребують цього. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Годі боятися, час діяти, - говорить астрологиня. - Перейматиметеся всім навколо, та забудете про власний спокій. День буде щедрим для тих, хто дозволяє собі бути живим: сміятись, ризикувати, кохати. Найгучніше відкриття може статися всередині вас. Не намагайтесь стати ідеальними. Будьте справжніми. Цього вистачить, щоб запустити магію. Життя Тельців, Дів і Риб дивним чином зміниться на краще. Це стане наймагічнішим днем у році. Запускайте нові проєкти, заявляйте світу про себе. Не починайте жити з кимось. Це розчарує обох. Якщо в домі з'явиться домашня тварина, вона стане талісманом для родини. Не проганяйте кошенят і цуценят, які з'являться на вашому порозі. Це будуть невипадкові улюбленці у вашому житті". Овен (21 березня - 20 квітня) Мало зробите, якщо боїтеся розчаруватися. Беріться до роботи на світанку. Тоді найкраще працює голова. Життя вноситиме корективи у плани. Але не треба відмовлятися від чогось. Забороніть родичам шукати вам пару. Давно знайомі з людиною, яку кохаєте. Зважтеся на перший крок. Телець (21 квітня - 20 травня) Рухайтеся поволі й багато встигнете. Не розповідайте про наболіле випадковим знайомим. Краще поплакати в подушку, ніж стати героєм пліток. Якщо йдуть кохані, з якими планували прожити решту життя, відпустіть і не шкодуйте. Цікавіша людина опиниться поруч найближчим часом. Близнюки (21 травня - 21 червня) Клопоти відступлять. Життя налагодиться. Стане достатньо сил і впевненості. Вівторок поверне в життя спокій і гармонію. Частину заробленого віддайте на ремонт сантехніки. Знайомим кортить посваритися. У розмовах оминайте політику, не критикуйте особисте життя одне одного. Рак (22 червня - 22 липня) Заробити багато грошей вдасться завдяки власній винахідливості. У ваших руках звичайні речі перетворяться на шедеври. Не варто відмовлятися від власного хобі. Воно допоможе подвоїти заробітки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стільки грошей вам і не снилося: для кого липень почнеться з високих заробітків і винагород Лев (23 липня - 23 серпня) Ідіть з роботи, де постійно погрожують звільненням. Попереду набагато кращі пропозиції. Не поспішайте бігти на співбесіду. Дайте собі час добре все обдумати і підтягнути знання, яких бракує. Беріть від життя по максимуму. Час складати плани на рік вперед. Діва (24 серпня - 23 вересня) Гроші йтимуть до ваших рук. Доля вам усміхнеться. Заробітки зростають. Почуватиметеся щасливим, бо все вдаватиметься з першого разу. Діліться одне з одним рецептами успіху. Відкладіть купівлю авто, уникайте кредитів. Терези (24 вересня - 23 жовтня) Заводьте нових друзів. Вирушайте на пошуки пари. Серед нових знайомих буде чимало гідних кандидатів. Зберегти гарні стосунки цього дня зможе той, хто вміє поступатися і прощати, не зважає на плітки й ревнощі, знає ціну коханню і дружбі. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Вдалий день, аби почати вивчати англійську. Не бійтеся випробувань. Будьте готові почати усе заново і поборотися за місце під сонцем. Не пришвидшуйте успіх, бо навпаки відштовхнете його від себе. Фортуна - на вашому боці. Зустрічатимуться потрібні люди. Перед вами відкриватимуться усі двері. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Ти сьогодні виглядаєш яскраво і магнітно, і цим треба скористатися. Не соромся проявляти ініціативу. У стосунках важливо не доводити, що ти сильна. Краще просто бути поруч без захисного щита. Не витрачай гроші на компенсацію втоми. Краще дозволь собі нормально відпочинок. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зустрінуть кохання свого життя - два знаки, які у липні забудуть про самотність назавжди Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не набивайся бути половинкою для того, хто цього не потребує. Якщо хтось мовчить занадто довго, дозволь собі зробити висновки. День сприятливий для покупки речей, які зроблять твій дім теплішим і затишнішим. Водолій (21 січня - 20 лютого) Торговельні справи просуватимуться краще. Але з відкриттям нових точок продажу слід зачекати кілька днів. Дуже вдалий тиждень для людей, які уміють працювати в команді. Домовляйтеся, радьтеся, діліться досвідом. Похід по крамницях краще відкласти. Особливо якщо планували придбати побутову техніку. До перукаря ідіть після обіду. Риби (21 лютого - 20 березня) Не розраховуйте лише на удачу. Ваші досягнення - результат щоденної копіткої роботи. Розпочинайте ремонтні роботи. Душа проситиме гармонії та затишку. Подбайте про оновлення інтер'єру. Задовольняйте свої естетичні потреби. Малюйте, фотографуйте, створюйте красу своїми руками. Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на липень і назвала чотири знаки, які відкриють справжній грошовий потік.

Ви зараз в Україні, бо презентуєте тут свою книгу. "Столик з видом на Кремль". І, звичайно, там йдеться про Росію, але починається книга з України, з Бучі.Насправді зараз без України неможливо розповісти про Росію. На  початку книги я пишу, що Росія сама спакувала себе до чорного мішка  і скоїла самогубство. Якби хоч трохи людяності залишилося в цій країні, то вона б заплакала від того, що сталося в Бучі чи Ірпені. Ви добре про це знаєте, бо Ви там жили, а для мене це було щось вражаюче. Моя оповідь  починається в Києві, в порожньому Києві, виють сирени, невдовзі почнеться обстріл. Я сам у квартирі, в місті - пустка. З-поміж мешканців будинку залишився тільки я. Я повернувся з Бучі, і вся квартира просякнута запахом Бучі, запахом тіл, які були розкидані цим містом. Я пишу текст про це, зрештою, не перший день, вже працюю кілька днів. Публікую це не лише в тижневику "Політика", але й на Фейсбуці, щоб якнайбільше людей довідалися про це. Раптом виявляється, що хтось перекладає ці тексти російською, не запитуючи мене, але перекладає їх дуже добре і розміщує їх на сайті "Радіо Свобода". І тоді я подумав, що всі люди, яких знаю в Росії, повинні знати, що я тут, повинні читати те, що пишу, дивитися фотографії, які  зробив. Я очікував, що невдовзі вони почнуть мені писати, телефонувати, невдовзі я отримаю купу повідомлень звідти, але телефон мовчав. Зателефонувала тільки одна людина, і, власне, про це моя книга. Що ця людина сказала?Запитала, чи це відбувається насправді.Росіяни завжди кажуть, що те, що вони зробили в Бучі - неправда.Це був один дзвінок, під час якого ця людина, яка є головною героїнею книги, хотіла дізнатися, що там відбувається. І, власне, далі я розповідаю про нашу з нею дружбу, про нашу симпатію. Вразило мене те, що більше ніхто не дзвонив. Це було дивно і до болю сумно. Важко, знаючи Росію, вірити в неї на політичному рівні, коли країною керує офіцер КГБ, то на що можна сподіватися. У ширшому сенсі соціальні дослідження демонстрували, що росіянам подобаються такі речі, як, наприклад, обстріли Грозного чи відбирання частини території у своїх сусідів (маю на увазі Крим). Це все призвело до того, що російська влада зараз є все  популярнішою. Але для мене це не було чимось дивним. Я радше був розчарований, що люди, яких я знав на такому дружньому рівні, на рівні довгих розмов, симпатії, не помічали нічого з того, що було очевидним.Якби Вам зателефонували ці російські друзі і запитали у Вас, що Ви робите в Україні під час повномасштабного вторгнення (я так розумію, що ви потрапили до Бучі після деокупації), то що б Ви їм відповіли?Що я тут для того, щоб задокументувати воєнні злочини і вбивства людей, які коїть Росія на території сусідньої держави, яка не зробила нічого поганого, що це не якісь партизани, бойовики, а люди, офіцери, які носять російські однострої. І що неможливо змити ганьбу з їхньої військової форми. Знаєте, моя свекруха - етнічна росіянка, яка в Сибіру познайомилася з моїм свекром - українцем за походження. Відтак, вона переїхала з ним в Україну.  Ще в 2014, коли вони жили в Криму, свекруха телефонувала своїм родичам і запитувала "Навіщо ви це робите, що я змушена втікати зі свого дому?" У 2022 році, коли вона вирвалася з обстрілюваного Києва, зателефонувала російській родині з тим самим запитанням. На що її сестра відповіла:  Росія ніколи не починає першою.Так, це, звичайно, неймовірно! Скажу Вам, що я теж фіксую подібні  історії. Їх у мене багато в записнику, багато у книзі. Адже є в Україні родини, які живуть і по той бік кордону. До прикладу, людина, про яку я хочу розповісти, знаючи, що я знову приїхав в Україну, що у мене презентація книжки, написала мені: "Пане Павле, ми знайомі, я з Харкова, з Салтівки, ви якось пили у мене чай під час обстрілу". Це не було звичайне чаювання,  бо та пані розповідала, що їй телефонував брат, який переїхав колись до Росії (працював там якимось інженером), а вона залишилася на Салтівці, яка дійсно розбомблена, знищена. Так от він до неї дзвонить і питає: "Сестро, чому ви по нас стріляєте"? Вона каже: "Тобто? Адже я навіть житла тут не маю, твої племінники звідси поїхати, тут гинуть люди". А він відповідає: "У нас на телебаченні сказали, що це ви в нас стріляєте". Отже, ось таке бачення когось, хто не може в це повірити, але мусить. З іншого боку, у 21-му столітті, коли є інтернет, ютуб, все доступне в мережі - правдива і неправдива інформація, вдавати, що чогось не знаєш, не можна. Чесно кажучи, взагалі, вдавати, що моя країна вчиняє вбивства, що армія, на яку сплачуються податки, вчиняє вбивства, ніколи не вийде. У 30-х, 40-х роках минулого сторіччя німці вдавали, що немає чогось такого. Але це не означає, що не знали, що не мали зеленого поняття, що їхні єврейські сусіди, які жили поруч усе життя, раптово зникли, бо раптом переїхали до якогось кращого світу. Що німці не знали про те, як тих катують. Я не думаю, що середньостатистичний росіянин може не знати якихось речей. Не може бути жодного виправдання. Мене це не переконує, вважаю, що це просто відмовка. Власне, ваша розповідь у книжці  починається з Бучі, але там також багато про Росію, бо Ви жили в Росії певний час, приблизно 4 роки, так?Якщо все додати, то може вийти навіть більше, бо це була одна з тих країн, які мене найбільше цікавили. Як кореспондента видання Rzесzроsроlіtа?Так, я був кореспондентом Rzесzроsроlіtа. Постійно там працював три роки, подорожував Росією, потім повертався. Раніше повертався, а потім вже не міг. Ви були закохані в Росію?Росія була неймовірно цікавим місцем для репортера. З точки зору журналістики там завжди було, що описувати. Цей край подобався мені з професійного погляду, але й подобався… Я жив там, мав друзів, мені здавалося, що у мене там є близькі друзі, а потім виявилося, що багато чого, мені лише здавалося.  Як так сталося, що Ви опинилися в Росії? Це Ви захотіли туди поїхати, чи це було завдання редакції?Життя журналіста – це випадок, я їхав до Афганістану, коли почалася війна з талібами в Афганістані, і я летів через Москву. Треба було летіти до Москви, потім до Ташкента, потім треба було їхати до Душанбе. Загалом дорога не була легкою. У Москві працював наш багаторічний кореспондент Славомир Поповський, неймовірний знавець Росії. Це був такий старший пан, який ходив Москвою з цигаркою і собакою басетом. І я, коли приїхав, кажу: "Друже, тут стільки всього, що можна описати!". Він каже: "Ні, тут все таке нецікаве, сіре", а я йому "Але подивись! Цілий світ в одному місті - в Москві", на що він відповів, що це все не має значення. Повертався я з Афганістану, також через Москву, і Славомир (дуже приємна людина, чудовий журналіст, він залюбки допомагав молодшим колегам) зустрів мене в аеропорту. Я був дуже втомлений після того відрядження, тож Славомир приготував вечерю і каже: "Я за тебе домовився". Я питаю: “Щодо чого?”, а він: "У мене зупинявся наш керівник, і я сказав, що ти хочеш зайняти моє місце кореспондента у Москві. Я насправді вже хочу повернутися до Польщі, а ти будеш тут". І так я опинився в Москві та почав там працювати кореспондентом. Яким було ваше перше враження від Москви? Це велике місто.Але воно незатишне. До війни, тобто до 2014-го, я була якось у Москві у відрядженні. І коли повернулася звідти до Києва, то подумала, що обожнюю його. Раніше вважала, що Київ – це місто, яке стоїть в заторах, але Москва просто живе в тих заторах.Так, Москва дуже специфічна, її можна любити, або не любити. Я колись її дуже любив, натомість я не любив Петербург. Це місто мені завжди здавалося похмурим. Воно ж побудоване на кістках. Попри це, його архітектура вражала. А от Москва для мене - це інший вимір. Я там працював, і життя там вирувало. Мені це дуже подобалося! Але, звичайно, коли я приїхав перший раз до Києва на Помаранчеву Революцію, то подумав: "О, тут круто!" Київ, з одного боку, це велике місто, а, з іншого, воно дає можливість його опанувати, зрозуміти. Але маю визнати, що Москва мене, як журналіста, дуже приваблювала, там постійно щось відбувалося, тим більше, що в той час, коли я там жив, багато всього відбувалося на околицях колишньої імперії: Революція Троянд в Грузії, Помаранчева Революція. Було видно, що ці народи, колись пов’язані з Росією політично, мають іншу думку, обрали для себе інший шлях. Також було помітно, і це було неймовірно, це було дуже цікаво, що Росія не хоче це зрозуміти. Але як так? Адже ми брати. Росія не могла зрозуміти, що не всі хочуть братніх стосунків, що країни, народи, які мають сумніви щодо сусідства з Росією, не мають бажання з нею ще більше зближуватися, хотіли б послабити ці відносини. І це все було цікаво. Росія в ті часи була трохи шалена, але вже тоді було помітно, що закручуються гайки. Я з цікавістю спостерігав, що все менше прислухаються до  людей, яких я неймовірно поважав, які бували у мене вдома, таких як Сергій Ковальов (царство небесне). З людей, які були демократами та вважали, що Росія могла б мати інший вигляд, робили божевільних, зрадників. Таке відбувалося, але це теж було цікаво, це не був різкий процес, це відбувалося крок за кроком. А найцікавішим було те, що люди, яких я знав, теж змінювалися. Звісно, ці зміни були дуже повільними, та я міг їх помітити.Свою книгу я писав майже все життя, але у мене в голові вона добре повкладалася якраз в ту ніч у Києві, після повернення з Бучі, коли я почав помічати речі, які я не хотів би помічати, як почали змінюватися люди. Я тоді почав усе аналізувати, пазли зійшлися. У цій книзі багато чого переплітається, є ретроспектива Росії і розповідь про війну, про вторгнення в Україну, про те, що я бачив, бо я був в багатьох місцях під час цього вторгнення, не лише в Бучі й Ірпені, а й у Лисичанську, Сіверськодонецьку, Вугледарі. Багато міст, які я називаю: Часів Яр, Бахмут - не можна назвати містами, це вже згарища насправді. Водночас вони є демонстрацією того, що означає той "рускій мір", і що означає братнє рукостискання, рукостискання з Москвою. І воно не раз уже повторювалося. Це вже було. Наприклад, із Грозним. Але для чого це росіянам? Всі ці українські знищені міста, які Ви перелічили - Ви вірите в те, що вони їх відбудують. У Вас в книзі є фрагмент, де Ви розмовляєте зі своєю подругою про Курильські острови і про те, нащо вони Росії. Чи це щось подібне?Я вважаю, що ця історія має сенс.  Це повторюється і повторюється у 20 столітті, у 21-му. Росія така є. Я також описую свою подорож з Владивостоку до Москви транссибірською магістраллю. Дорога потягом займає 7 днів і 7 ночей. Після неї тебе хитає наче на кораблі. Виходжу я на вокзалі, і мій друг, який зараз є емігрантом, який ще до анексії Криму, або одразу після покинув Росію, (потім жив в Україні, допомагав, зараз у Фінляндії) зустрічає мене на пероні і каже: "Слухай – це цікаво, я ніколи так не їздив. А можеш мені розповісти про свою подорож? Я задумався, а потім кажу: "Можу описати цю мандрівку одним словом, і це слово – пустка”.7 днів і 7 ночей пустки?Так. Звичайно, упродовж подорожі відбувається різне, потяг проїжджає Байкал.  Але в цілому, якщо описати це одним словом, то це – порожнеча. У мене також був цікавий досвід, бо я випадково взяв з собою у  потяг книгу "Острів Сахалін" Чехова, який мандрував тією ж дорогою, коли ще не було залізниці, тільки в протилежний бік - від Москви на Сахалін, на Далекий Схід. І, щиро кажучи, у мене було враження, що те, що я бачу за вікном, і те, що він описував, дуже схоже! Тобто минуло стільки років, а за великим рахунком, я в книзі Чехова читаю про те ж, що бачу за вікном: якесь болото, руїни, відмінність лише в тому, що з’явилися електроопори. І в той момент у мене з’являється така рефлексія: "Люди, якщо у вас є так багато всього, але ви не дбаєте про це, то навіщо вам ще більше".Власне, це Ви запитали у своєї подруги щодо Курильських островів, для чого?ТакІ що вона відповіла?Це була розмова у неділю. Кінець вихідних. Завтра на роботу. Ми дивилися телевізор. І я спитав М.: "Може ви б віддали якийсь там острів на Курильських островах японцям? Настав би мир, підписали б якісь торговельні відносини?", на що вона обурилася, що "Ми не віддамо жодного острову, жодного шматочка землі". Я сказав: "Чому?" Вона ж відповіла: "Бо там проливалася кров наших предків!" "Але ж це гори!” - апелював я. Втім, вона стояла на своєму твердо:  “Нікому нічого не віддамо!” Те, що вони нікому нічого не віддадуть, - це один пункт програми, але те, що хочуть ще більше. Адже Путін ще в 2021 році сказав, що він має на думці, і там була не тільки Україна, а набагато більше. Україна була тільки початком, ще б мало бути витіснення військ НАТО з таких країн, як, наприклад, Польща. Тобто, якби там не було військ НАТО, то утворилася б така сіра зона. Але для чого він хоче створити таку сіру зону? Не вірю в те, що Литва, Латвія, Естонія і Польща нападуть на Росію, бо у нас є цікавіші справи, так само, як в  українців є цікавіші справи, ніж напад на Росію. Це така ідея, щоб нас ослабити, розбити єдність Заходу і зробити наступний крок. Я абсолютно впевнений, абсолютно – абсолютно, що путінська Росія не зупиниться на Україні, що Україна – це лише певний етап. Я знайшов таку метафору, в романі братів Стругацьких про злу планету, яка існує тільки для того, щоб пожирати інші планети. То Росія трохи у мене з цим асоціюється. Знаючи історію Росії, то їм постійно мало, постійно хотіли б ще. Я думаю, що вони почнуть себе почувати в безпеці тільки тоді, як з одного боку буде Атлантичний океан, а армія буде розташована в Португалії, а потім будуть говорити, що з іншого боку океану ще є такий острів, який називається Сполучені Штати, і теж нам загрожує. Якщо керуватися такою логікою, то на всьому світі буде тільки одна велика Росія. А потім вони почнуть окуповувати космос. Тому я вважаю, що Україна не може програти в цій війні, це була би величезна трагедія! Я вважаю, що Україна повинна бути в НАТО, повинна отримати гарантії безпеки! Українська армія, яка показала, що може роками захищати свою країну, від, не будемо приховувати, значно більшої армії, краще оснащеної, повинна бути включена до системи безпеки всіх демократичних країн, і не тільки Захід повинен дати гарантії Україні, але Україна повинна бути частиною цих гарантій безпеки.Ви їздите на український фронт,  бачите все на власні очі, але чи всі Ваші співвітчизники так зараз думають? На початку повномасштабного вторгнення Польща дуже допомагала українцям. Але нинішні настрої серед поляків, зважаючи навіть на недавні вибори, видаються нам антиукраїнськими.  Чому так?Я дуже пишаюся поляками, що вони повели себе так добре, коли наші друзі – сусіди були у великій біді, коли на них напали. Зараз з’явився  політичний чинник. Я вважаю, що, на жаль, польська політика дуже змінилася. Політики замість того, щоб задавати суспільні настрої, вони роблять дослідження, які показують, що поляки можуть чогось побоюватися. І замість того, щоб зменшувати такі настрої, вони їх підносять, і кожен хоче на цьому отримати більше відсотків. Я вважаю, що це дуже погано, що є такі висловлювання, що Україна не повинна бути в НАТО. Це чи нерозуміння політичної ситуації в Польщі, чи якась майже зрада. Я не песиміст, хоча з фактами не посперечаєшся. Коли бачиш ентузіазм в підтримці України і українців на початку російського вторгнення і зараз, то звичайно зараз ця підтримка менша. Але з іншого боку, так, українці вдячні, але через це розсипання зерна, через такі історії, настрої змінилися. Колись ми мали максимум довіри, а зараз інші країни нас випередили і це не добре, це знецінює суспільний настрій, і настрій країни. Адже, треба сказати, що не лише суспільство допомагало українцям, але й на державному рівні теж було багато потрібних і відповідних рішень - наприклад, надання доступу до навчання, до системи охорони здоров’я. Це все було в порядку! І що ми бачимо зараз? Те, що українці дуже потрібні польській економіці! Згідно з  деякими дослідженнями, їхній вплив на зростання ВВП у Польщі може становити навіть 1 відсоток. Це люди, які працюють, які не простягають руку за соціальною допомогою, які платять податки, які хочуть інтегруватися, інвестувати. Вони не тільки винаймають, але й хотіли би купувати житло. Це ідеальна міграція! Така міграція зміцнює Польщу, але, на жаль, послаблює Україну. Я дуже сподіваюся, що коли весь цей жах закінчиться, то зникнуть кордони між Польщею і Україною, ви будете в Європейському Союзі, і буде такий непомітний кордон між Польщею. Я сам із західної Польщі, то у нас там був був кордон, заставлений пунктами пропуску. Нещодавно моя кузина там їхала, помилилася дорогою і каже: "Знаєш, я їду, їду, якась незнайома місцевість, а я їду додому, і раптом бачу: всі написи німецькою, зрозуміла, що  мушу повертатися". Ось такий тепер кордон з Німеччиною, тобто його немає. Сподіваюся, що ми дочекаємося, коли будемо так їздити в Україну. І  українська економіка буде пришвидшувати польську, а польська – українську. Українська мова дуже популярна на вулицях Польщі, скрізь можна зустріти українця або українку, і з ними співпрацювати, можна зустріти в магазині, в лікарні, познайомитися. Отже, я думаю, що поляки бачать, що це класні люди, і як можна не любити когось, хто від ранку до вечора працює, усміхнений, незважаючи на те, що пережив жах, намагається збудувати своє життя, допомагає своїй країні. На рівні людей маємо дуже позитивні приклади. Я не чув, щоб хтось на щось скаржився, на такому побутовому рівні. Звісно, в інтернеті ситуація виглядає, на жаль,  по-іншому. Власне, про пропаганду. Чи лише в ній причина в сьогоднішньому ставленні поляків до українців - про це ми поговоримо після короткої паузи. Пане Павле, чи це російська пропаганда, або ж якісь внутрішні сили в Польщі намагаються посварити поляків і українців? І навіщо їм це?Напевно, російський слід там помітний, щодо цього немає сумнівів. Звісно, найпростіше все звалити на Росію, але я б не перебільшував її роль у цьому. Я навіть досліджував, як, наприклад почали з’являтися історії, так майстерно складені, що хтось пише, що знайома знайомого мені розповідала, ніби це історія з життя, а потім ідентична історія з’являється у Вроцлаві, в Кракові, в Гданську, аж важко повірити, що одна й та сама ситуація могла  відбутися в стількох місцях. Або ж інша бувальщина “гуляла” соцмережами,  що жінку з України взяла до себе родина, бо їй не було, де жити, вона втекла від війни. І от ця українка закохує в себе чоловіка, а бідна нещасна полька плаче і залишається сама. Я думаю, що серцю не накажеш і така історія могла би статися, але ж не одночасно у стількох містах. Тому зрозуміло, що це вигадка, бо деталі збігаються, відрізняються тільки назви міст. Інша історія, яка дуже часто повторюється в інтернеті, абсолютно абсурдна, мовляв, поляк із дитиною, яка задихається, йде до лікарні, а медик каже, що не може його прийняти, бо начебто приймає тільки українців. Навіть я чула цю історію.Ось бачите. Це такий абсурд! Це важко уявити, що дитина не може дихати, а лікар ось так відповідає. Немає таких лікарів, а навіть, якщо і є, то це самогубці, бо зрозуміло, що наступна розмова буде вже з прокурором. Але ця історія була дуже поширена. Її перевірили, і помітили, що вона розповсюджується з якихось російських сайтів. Абсурд. Однак, якщо навіть до Вас ця історія дійшла, то дійсно вона розійшлася.Я це прочитала і подумала "Боже, що за нісенітниця?!". Але як журналістка вирішила подивитися на профілі людей, які писали про цю та інші історії в своїх коментарях. Звісно, шо були реальні користувачі, але було й багато ботів з порожніми сторінками.Так. А скільки ще таких вигаданих історій пішло в люди – невідомо. Це одна справа. Також я вважаю, що хтось хотів з цього отримати політичну вигоду, думаю партії, політики, скоріш за все праві, ніж ліві, які мають більше почуття національної гордості, не знаю, може хотіли заробити якісь політичні дивіденди. На мою думку, це не має сенсу. У нас є велика спільна справа з українцями і це – безпека. Звичайно, є речі, які нас відрізняють, і будуть нас відрізняти.А які?Велике занепокоєння в Польщі викликає можливість відкриття ринків для сільськогосподарських товарів з України. В Україні великі площі сільськогосподарських земель, кращий ґрунт, у цілому це все на іншому рівні, тому нашим фермерам важко з цим конкурувати, і це викликає занепокоєння. Був контекст ввезення збіжжя, думаю, що зараз не ввозиться, адже його немає, але треба думати про те, що, якщо Україна стане членом  Європейського Союзу, то треба думати, як це узгодити. На мою думку, можна домовитися, щоб це було вигідно і для одних, і для інших. Схожа ситуація була, коли Польща приєднувалася до Європейського Союзу, то французькі фермери теж дуже непокоїлися, і мали аргументи. Але все це можна обговорити. Інша справа, яка поляків непокоїть, - це історичні суперечки, серед яких вбивства на Волині. Було дуже незрозуміло, коли Україна не погоджувалася на ексгумацію останків жертв Волинської трагедії. Але зараз це зрушило з місця, і знаєте - це чудово. І я сподіваюся, що Польща також відповість приязно, бо знаю, що є проблема з таблицею на горі Монастир. Я сподіваюся, що буде так, що українці будуть задоволені тим, який вигляд матиме та таблиця, і що це вдасться вирішити. Натомість те, що міністр Сибіга домовився з польським інститутом закордонних справ, знайшли якийсь вихід – це чудово. Знаєте чому? По-перше, це треба зробити, а по-друге, це позбавить аргументів людей, які з якихось причин не прихильні до нормальних, класних, добрих, дружніх відносин між Польщею і Україною. Я абсолютно переконаний, що це треба зробити якомога швидше, адже це не робиться проти когось. Я знаю, що під час війни це нелегко, також я знаю, що, коли а Тернопільській області відбувалася ексгумація, то була пересторога, щоб, не дай Боже, росіяни там не поцілили якоюсь ракетою, бо була б ще одна велика трагедія. Я знаю, що є багато чинників, які непокоять, але я сподіваюся, що це зрушить із мертвої точки, що це все закінчиться так, що пам’ять про всіх буде вшанована належним чином, і що ми зможемо йти далі, що це не буде лежати якимось важким тягарем, який буде нам заважати йти вперед, і говорити про майбутнє. Ви знаєте росіян, знаєте вже українців, і знаєте поляків, бо Ви поляк. Чи ми схожі між собою?  Росіяни завжди переконують, що вони слов’яни, українці заперечують, що ті - радше монголи. У чому ми схожі, а чим відрізняємося?Мені здається, що поляки і українці дуже між собою схожі, мають такий дух, що поєднує анархію і демократію. Отже, думаю, що це схоже. Звичайно, колись ваш експрезидент написав книгу, що Україна – не Росія, це мене дуже потішило. Ну, і справді, ці дві країни і ці два суспільства не можна сплутати, це точно. Точно знаю, приїжджаючи багато років до України, викладаючи тут, знаючи цю країну, і маючи російський досвід, то ні.Але росіяни говорили, що ми – брати, один народ.Ну так, знаю.Отже, на Ваш погляд, що відрізняє українців і росіян?Мені здається, що українці, наприклад, ніколи б не погодилися з диктатурою. Диктатура, тиранія може бути насаджена українцям силою, але вони будуть викручуватися як той в’юн, будуть боротися, будуть намагатися цього позбутися. Я не можу собі уявити, щоб Україною почав керувати диктатор. Навіть в цій політичній ситуації, яка не є такою очевидною, бо у нас війна.У нас воєнна цензура.У вас війна, воєнна цензура, телемарафон, багато обмежень.  З іншого боку, коли у українців запитують, чи вони хочуть зараз вибори, то говорять: "Ні, давайте зачекаємо". Традиції Запорозької Січі були такі, що то була така дуже демократична, анархічна спільнота, але коли справа доходила до війни, то вони обирали отамана, який міг робити все, але коли війна закінчувалася, то той отаман мав понести за все відповідальність, а якщо програв, то тим більше. Отже, я вважаю, що і у поляків, і у українців є неймовірна жага до свободи. І це без пафосу. Навіть інколи.Це не йде на користь, так?Так. Аж занадто. Однак, в Росії я мав таке враження… Так, там добре жилося, якщо у тебе паспорт іншої країни, тож ти завжди можеш виїхати. Але  Росія мені нагадувала в'язницю. В'язницю для свого народу. В Україні я ніколи не відчував нічого схожого, навіть в складні часи шаленої корупції, не було так, що людина, побачивши українського поліцейського,  хотіла перейти на інший бік вулиці. А там, якщо комусь це було вигідно, то з тебе могли зробити і дилера наркотиків, ким завгодно. В Росії було задушливо.А до Вас прискіпувалися російські міліціонери?Знаєте, у мене були різні пригоди в Росії, навіть одного разу мене сильно побили російські спецслужби. Це була така історія дуже відома, пов’язана також і з польсько-українськими відносинами, бо польсько-російські відносини дуже погіршилися, і ніколи вже не покращувалися, після того, як президент Квасневский з дипломатом Кучковським взяли участь в Помаранчевій Революції, з метою якось налагодити комунікацію між політиками, президентами Кучмою, Ющенком і Януковичем. Квасневський звичайно підключився до цього, а Росії це не подобалося. Як завжди.Так, як завжди. Чесно кажучи, Польща підключилася на прохання президента Кучми, який дуже не хотів кровопролиття, що відрізнялося від позиції президента Януковича, який призвів до кровопролиття. Але! Відтоді відносини дуже охололи. Коли я працював у Москві як журналіст, то в Польщі сталася така історія: хулігани побили дітей російських дипломатів і вкрали у них мобільні телефони. Троє дітей були побиті. Владімір Путін сказав, що Росія дасть пропорційну відповідь, і тоді почали бити польських дипломатів. Але тих їм трохи забракло, оскільки посольство запровадило заходи безпеки, дипломатам заборонили виходити на вулицю по одному. Втім, російські спецслужби мали будь-що виконати. І оскільки третього дипломата для побиття знайти не могли, то вирішили побити польського журналіста.О Боже!Так, і побили мене в підземному переході на Кутузовському проспекті, недалеко від мого житла. Але що ж. Загоїлося. От така була Росія. Було зрозуміло, грщо щось подібне може статися. Зараз я вже не поїхав би до Росії, бо велика вірогідність, що мене звинуватять у  шпигунстві, як багато іноземців, а особливо журналістів. Або звинуватять в продажі наркотиків, або в чомусь ще гіршому - наприклад, розповсюдженню дитячої порнографії. Вони можуть зробити все! І мушу сказати, що це відчувалося. Там було добре, поки у тебе був польський паспорт, і можна було поїхати в аеропорт і сказати "Відчепіться, у мене є квиток". Я мав таку пригоду. Оскільки редакція відправляла мене в різні відрядження, то я мав   багаторазову візу для іноземних журналістів. Цю візу треба було отримувати раз на рік. І я як раз був на відпочинку, повернувся до Росії з одноразовою візою, і мав піти, щоб мені поставили багаторазову, але якраз почалася Революція Троянд в Грузії, і редакція каже: "Знаємо, що ти щойно приїхав, але поїдь до Тбілісі". Ну добре, я взяв рюкзак, сказав "вау, летимо до Тбілісі". І я поїхав в аеропорт, а там кажуть, що я не можу виїхати. Питаю: "Чому? Я не є громадянином Росії", а вони кажуть, що у мене є тільки віза для в’їзду, і немає візи на виїзд. Виявилося, що я не можу виїхати. Маю Вам сказати, це було досить травматично, бо я подумав, що гарна розвага, поки ти  спостерігач, але коли ти вже учасник, то це дуже погано.Чому росіяни не хочуть з цього ув’язнення, як Ви описали Росію, втекти, або зробити так, щоб перетворити цю вʼязницю на нормальну країну?Мустафа Джемілєв сказав мені під час інтерв’ю, що Росія, - а він знає і Росію, і Радянський Союз, був дисидентом, відсидів роки, людина, яку я дуже поважаю, - сказав мені, що Росія може змінитися тільки тоді, коли програє цю війну, коли розпадеться на частини, або коли її окупують інші демократичні держави. Чи росіяни не хочуть? Мені здається, що переважна більшість не хоче, є поодинокі випадки, люди, які виїхали, які чинять опір, я знаю таких, вони живуть у Варшаві. Але навіть ті, хто виїхав, чесно кажучи, я співпрацюю з журналістами з "Тhе Іnsіdеr", інколи пишемо разом тексти, вони справляють на мене велике враження, вони реально вистежують агентів КГБ, які гуляють Європою, викрадають людей, вбивають їх якимись "Новачками" і Доброхотов і ціла команда дбають про те, щоб їх було менше. І це чудово. Я з великою повагою ставлюся до них. Натомість, я замислююся над тим, чому на українському боці в цій війни воює так мало росіян? Чому є різні легіони, але немає легіону, наприклад "Демократична Росія"?Але якийсь є.Але це не те. Я сподівався наНа більшу кількість?Так! Я сподівався, що Курську область будуть звільняти самі росіяни. Бо Україні не дуже потрібна Курщина, а їм якраз має бути потрібна, вони могли би створити там міні демократичну квазі-країну і там розмножуватися. Але у них немає такого бажання. Немає також такого, щоб в Західній Європі був оголошений великий набір до міграційних сил вільної Росії, це би означало, що все серйозно. Розмови про демократію, права людини, про те, що Росія має змінитися, є, але оскільки триває війна, і Росія атакує інші країни, скоює військові злочини, то може варто би було поборотися з тією диктатурою не лише на словах, а й зі зброєю в руках.Може справа в тому, що це і є російська душа? Така, яку не можна зрозуміти.Я не знаю, чи її неможливо зрозуміти.А можна? Що таке російська душа?Мені здається, що після цих трьох років війни …Великої війни, бо вона почалася в 2014 році.Так, після вторгнення, після Криму, після Чечні, і після суспільної реакції на це, я можу сказати, що я підозрюю …Що вони не мають душі?Так, скоріше не мають душі. Дуже шкода. Часто це кажу, у мене є одна з найважливіших книг, це, як Томас Манн виступав для своїх співгромадян, які жили в Третьому Рейсі, він з Америки читав їм свої фейлетони, розмови, і це дійсно важлива книга для мене, бо це було зібрано і видано в Польщі. Його головним посланням було, він кричав до них з-за океану: "Рятуйтесь! Бо те, що ви вдаєте, що ходите в кінотеатри, театри, вдаєте, що те, що відбувається, насправді не відбувається, це вас вбиває, забирає у вас людяність, душу". Він мав надію, що його хтось там почує, але його скоріше за все ніхто не почув, і  Але німці змінилися, тому що вони програли, були окуповані, і їм треба було показати фотографії з Аушвіцу, Треблінки, з усіх жахливих місць і сказати їм: "Ні-ні, це ви, ваші батьки, сини, матері, це ви катували всіх цих людей, і нічого вас не врятує, ані ваша література, ані ваша музика, ви - вбивці".Ну добре. Є росіяни, які живуть в Росії, в своїй вʼязниці - хтось свідомо, хтось ні. Є росіяни, які виїхали з Росії і не хочуть погоджуватися з цим режимом, але є також росіяни, які виїхали з Росії, давно живуть, до прикладу, в Польщі, Литві, Естонії, вже мають паспорти Європейського Союзу, але щороку 9 травня вони виходять на вулиці європейських країн з червоними прапорами з серпами і молотам і викрикують, що можуть повторити. Як це зрозуміти? Де-юре вони вже європейці, але де-факто залишаються русскомірівцями.Кілька років тому я би сказав, що це мине, але зараз видно, що не дуже минає. Я думаю, що це велика проблема в таких країнах, як країни  Балтії, де ця меншість є суттєва. Я розумію, що загроза не в тому, що якісь дідусі вийдуть з прапорами і щось покричать, але загроза полягає в тому, що Росія може там збудувати якусь п’яту колону. Питання полягає в тому, що з цим робити, як дотримуватися демократичних стандартів. І це велике питання. Як протистояти Росії, не лише російській пропаганді, але і таким гібридним атакам. Оскільки ми демократичні країни, оскільки Європа – це еклектичний організм, а вони – диктатура, перш ніж ми ухвалюємо якесь рішення, минають тижні, місяці, а там приходить диктатор і говорить, що робити, і ніхто йому не скаже, що він зійшов з глузду, "Чому ми скидаємо бомби на Харків, в якому ще на минулому тижні ми були і робили покупки, в якому живуть наші знайомі". А тільки говорять "Ура! Скидаємо бомби на Харків, це правильно, бо Харків на нас напав". І це велика проблема: як боротися з диктатором, як боротися з кимось, хто знехтував всіма правилами, в той же час намагаючись їх не порушувати. Це великий виклик. Немає сил. Якщо ми не будемо протистояти, то історія з російською окупацією повториться ще раз.Коли ця війна закінчиться. А ми сподіваємося, що вона закінчиться і, звісно, хотілося б, щоб перемогою України. Чи Ви зателефонуєте тоді своїм друзям з Росії? Знаєте вже, що скажете їм?  Я б не телефонував.Взагалі?Просто не дзвонив би. Я не знаю, напевно, не дзвонив би. Я вважаю, що було достатньо часу, щоб розплющити очі. З багатьма, на жаль, мені нема про що говорити. І скоріше за все, вже ніколи не буде, про що поговорити. Так, я думаю, що з людьми, які були мені близькі, мені не було б цікаво вже говорити, хоча сам процес, з точки зору журналіста, дуже цікавий: спостерігати, як людина змінюється: коли показують фотографії з Аушвіцу, і ти не можеш відвернутися, не можеш вдавати, що цього не було! Тому хотів би побачити їхню реакцію. Але не хотів би.

Ситуація надзвичайно складна: світовий порядок дав величезні тріщини. Розуміємо, ці тріщини почалися з окупації Криму, згодом було повномасштабне вторгнення РФ. То на Близькому Сході, то в Європі відбувається поглиблення певних тріщин. З'явилися нові потужні гравці, які хотіли б змінити світову безпекову конструкцію. Відбувався саміт у Гаазі, ми б хотіли бачити консолідацію дуже багатьох різних еліт для того, щоб спільно давати відповідь на виклик, який кинув світовій спільноті Іран, і той виклик, який кинув Путін. Як ви бачите зараз теперішню велику трансформацію і наслідки її?Атака Ізраїлю на Іран і рішення Сполучених Штатів приєднатися до цієї операції - нового виміру.З української точки зору, ключове питання полягає в тому, наскільки цей розвиток подій змістить акценти порядку денного саміту. Очевидно, що лідери НАТО приділятимуть значну увагу ситуації на Близькому Сході.Утім остаточні наслідки цього спалаху насильства визначатимуть події, що ще попереду. Якщо застосування сили з боку США та Ізраїлю виявиться ефективним, це може стати вагомим сигналом щодо потужності американського військового потенціалу – сигналом, який Росія та Путін не зможуть ігнорувати.Якщо після саміту конфлікт на Близькому Сході переросте у ширшу та затяжну війну, яка втягне Сполучені Штати та охопить увесь регіон, це неминуче відверне ресурси й увагу від України, особливо з боку США. Це також може створити враження слабкості та виснаженості Сполучених Штатів і посилити розкол у трансатлантичному Альянсі.Такий розвиток подій безперечно зашкодить інтересам України і зменшить здатність Заходу, передусім США, зберігати фокус і підтримку в питанні допомоги Україні.У цьому й полягає головний ризик. Саме тому конфлікт на Близькому Сході вже сьогодні кидає тінь на події в Гаазі.Як ірано-ізраїльська війна може відбитися на ситуації з російською агресією проти України та й загалом на російсько-українській війні? Адже частина уваги світової спільноти зараз переключена на Близький Схід. Іран має союзників - це Російська Федерація і, можливо, Китай. Розуміємо, що Близький Схід завжди буде вагітний війнами. Як це зараз може вплинути на російську агресію і на допомогу для України?Як я щойно зазначив, остаточний вплив цієї кризи на Близькому Сході, зокрема військових ударів Ізраїлю та Сполучених Штатів по Ірану, на хід російсько-української війни ще належить оцінити.Якщо ці удари виявляться ефективними у припиненні конфлікту та стримуванні ядерної програми Ірану, це стане яскравою демонстрацією сили, ефективності та рішучості Сполучених Штатів. Такий сигнал обов’язково буде почутий у Москві.Водночас, якщо конфлікт затягнеться та набуде масштабів широкої регіональної війни, це може втягнути США у складну й тривалу ситуацію. Ресурси, які могли б бути спрямовані на підтримку України, зокрема оборонна допомога, політична увага та фокус керівництва, будуть частково розпорошені. І саме це найімовірніше підштовхне Росію до ще більшої агресивності.Ситуація і надалі розвивається, і її остаточний вплив на Україну залишається невизначеним. На цей момент, з огляду на військову ефективність ударів, особливо бомбардувань США по ядерних об'єктах Ірану, це виглядає як потужна демонстрація американського військового потенціалу.Утім ситуація на місцях на Близькому Сході ще далека від завершення. Її можливі наслідки для російсько-української війни досі залишаються неясними. Я не знаю, що собою являє в теперішній фазі президент Дональд Трамп та якою є його теперішня політика щодо України. З'являється дуже багато різних повідомлень. Дуже часто ті повідомлення взаємосуперечливі, але розуміємо, що у Трампа лежать певні сценарії на столі, які він розглядає. Свого часу президент Трамп озвучував готовність США вийти з переговорного процесу. Перед тим він поміняв статус Сполучених Штатів з друга і партнера України до посередника. Це надзвичайно серйозна зміна статусу. Якщо говорити про теперішню фазу, які сценарії є вірогідними?Щоб зрозуміти підхід президента Трампа до вторгнення Росії в Україну, необхідно поглянути ширше й поставити запитання: що він вважає життєво важливими інтересами Сполучених Штатів у Європі?Складається враження, що він не бачить на європейському континенті справжніх інтересів національної безпеки США. Натомість він розглядає Європу насамперед як ринок для американських товарів і послуг, а також як центр економічної конкуренції, зокрема з боку Європейського Союзу.У його розумінні європейські країни тривалий час користувалися американськими гарантіями безпеки, не беручи на себе достатньої відповідальності за власну оборону. Він не сприймає Європу як спільноту, віддану ідеї колективної безпеки. Коли він дивиться через Атлантику, його, схоже, більше цікавить перспектива нормалізації відносин з Росією, ніж посилення того, що багато хто вважає фундаментальними трансатлантичними інтересами. Я не поділяю такої точки зору, але, на мою думку, саме вона лежить в основі його мислення.Дивлячись на Україну, він не вбачає там життєво важливих інтересів Сполучених Штатів. Він переконаний, що європейці не докладають достатніх зусиль для підтримки України, і навряд чи сам піде далі, ніж готові піти союзники в Європі.Під час передвиборчої кампанії він пообіцяв завершити війну. Я чув, як після обрання президентом він заявляв, що візьме на себе відповідальність за хід російсько-української війни протягом 100 днів – або як за власне досягнення, або як за провал під час свого перебування на посаді.Загалом існує три можливих шляхи, якими він міг би піти у цій війні. Найбільше мене турбував той варіант, який він, здається, почав реалізовувати відразу після інавгурації: використання сили США для нав'язування Україні несправедливого й нестабільного миру. За такий крок довелося б заплатити високу ціну не лише Україні, а й усьому трансатлантичному співтовариству – як у Європі, так і в Північній Америці.Другий шлях – повна відмова від переговорів.Третій варіант, можливо найнеочікуваніший, – рішуча підтримка України, протилежна до підходу Байдена, а саме активне використання американського впливу та відновлення лідерства у трансатлантичній спільноті.Наразі він, схоже, обрав другий шлях. Трамп не вірить у можливість швидкого досягнення миру. Сотий день його президентства вже минув, і війна перетворилася на політичний тягар. Складається враження, що зараз він намагається знайти шлях до виходу з переговорного процесу.На мою думку, це особливо помітно у тому, як адміністрація поступово зменшує акценти саміту НАТО на питанні війни. Це тривожний сигнал, який свідчить, що він активно шукає спосіб дистанціюватися від цієї теми.Американський дипломат Майкл Карпентер в нашому етері сказав, що не бачить причин, щоб Дональд Трамп і його адміністрація змінювали ставлення до російсько-української війни. І водночас пару днів тому я спілкувався з Девідом Ігнатіусом, заступником головного редактора Тhе Wаshіngtоn Роst, який сказав, що нам в Україні варто розглядати критичні сценарії, якщо адміністрація Трампа буде реалізовувати погані для нас варіанти. Просив би вас прокоментувати, які можливі погані сценарії?Спершу окреслю найгірший сценарій, а потім перейду до більш позитивного, який, на мою думку, є цілком реалістичним.У найгіршому випадку Трамп може ухвалити рішення вийти з переговорного процесу і припинити надання Україні безпекової допомоги — зброї, ракет та іншого озброєння, необхідного для самозахисту. Це стало б серйозним ударом по обороноздатності України, хоча й не критичним. Україна все ще здатна тримати оборону, однак зробити це буде набагато складніше й дорожче.Путін, без сумніву, сприйме це як сигнал і отримає певне моральне підживлення. Проте це аж ніяк не означатиме швидкого завершення війни на російських умовах, принаймні не у найближчій перспективі. У такому сценарії на європейців ляже ще більша відповідальність за підтримку України та посилення тиску на Росію. Вони мають для цього всі ресурси — питання лише в наявності політичної волі.А тепер щодо обнадійливого сценарію. Гадаю, якщо європейські країни значно посилять свої зусилля на підтримку України, нарощуючи безпекову допомогу, використовуючи свій економічний потенціал для запровадження жорсткіших санкцій і завдаючи серйозного удару по російській військовій економіці, це може суттєво змінити хід війни.Паралельна підтримка російської опозиції, як проти самого режиму, так і проти війни, здатна ще більше підірвати спроможність Кремля продовжувати агресію. Такий комплексний підхід може дати Україні реальну перевагу і послабити російську військову машину.Якби Трамп побачив, що Європа діє рішуче й активно сприяє перемозі України, я переконаний, що він не захотів би залишитися осторонь. Він не побажає виглядати слабким, а тим більше співучасником підтримки Росії. Мені здається, саме так він сприймає ситуацію. Тож якщо Європа зробить більше, дуже ймовірно, що і він діятиме активніше.Одна з великих трагедій цієї війни полягає в тому, що трансатлантична спільнота має колосальну перевагу над Росією, але досі не використовує її в повному обсязі. У сценарії, який я описую, Трамп міг би очолити Альянс із сукупним ВВП у 55 трильйонів доларів проти лише 2 трильйонів у Росії. Це колосальна економічна міць, яка наразі залишається незадіяною.Країни Альянсу витрачають на оборону приблизно 1,5 трильйона доларів щороку, тоді як Росія – лише близько 200 мільярдів і при цьому не здатна формувати справді високопродуктивні війська. У Заходу є всі можливості, бракує лише політичної волі.З огляду на нинішнє бачення Трампа щодо Європи та трансатлантичного партнерства, ініціатива сьогодні має перейти до Європи. Саме вона має активізуватися і задіяти свій економічний, військовий та дипломатичний потенціал, щоб допомогти Україні переломити ситуацію. Якщо Європа справді візьме на себе цю роль, дуже ймовірно, що Трамп долучиться до цих зусиль. Якщо ж ні, то він навряд чи зробить більше, ніж робить зараз.Єдине, що я хотів би додати, – коли безліч американських чи європейських політиків та аналітиків говорять про Путіна і про Кремль, то не враховують такого елемента, як ірраціональність. Питання російсько-української війни для Путіна є пріоритетним і формулюється як екзистенційна війна. Ми в Україні регулярно зазнаємо звірячих бандитських обстрілів, російські ракети вбивають простих пересічних українців. І треба казати "Стоп!". Певний час тому була реалізована надзвичайно цікава спеціальна операція, яка вивела з ладу частину російської стратегічної авіації за допомогою наших дронів. І в Кремлі відчули цей біль. Якщо говорити про траєкторію цієї екзистенційної війни, ви взагалі бачите якісь перспективи, що щось могло б зупинити Путіна в теперішній ситуації, адже він завжди погрожує термоядерною війною?Я вважаю, що існує кілька ключових елементів, які можуть сформувати ефективну стратегію завершення війни на умовах України або принаймні наближених до них.Перш за все, йдеться про значне посилення безпекової допомоги з боку Заходу. По-друге, рішуче застосування економічних санкцій проти російської економіки. Досі більшість заходів мали поступовий характер. Такий інкрементальний підхід дозволив Росії адаптуватися й підготуватися до наступних кроків. По суті, це тільки підвищило її стійкість до майбутнього тиску. Нині потрібне повномасштабне й рішуче використання економічної сили. Мета – зупинити російську військову машину. Це в наших силах. Ми здатні запровадити справді жорсткі санкції проти тих, хто досі підтримує російські військові зусилля через торгівлю.Третій ключовий напрям – активізація підтримки тих, хто всередині Росії виступає проти війни та режиму. Це інформаційна боротьба, і ми повинні використовувати силу правди, щоб посилити опір війні в самому російському суспільстві.Отже, йдеться про комплексну стратегію: військова допомога, потужні економічні санкції, м’яка сила.Четвертий компонент – чітка перспектива членства України в НАТО. Це складне питання, враховуючи нинішню позицію окремих союзників, але якщо Сполучені Штати візьмуть ініціативу і відкрито заявлять про підтримку якнайшвидшого вступу України, це кардинально змінить міжнародне сприйняття як і з боку друзів, так і з боку ворогів.Це був би чіткий сигнал, що Україна більше не є сірою зоною для геополітичних маніпуляцій Путіна. Це підтвердило б її належність до трансатлантичної спільноти, її захищеність і недоторканність перед загрозами імперської агресії.Путін, схоже, визнає лише силу – зокрема, дію статті 5 НАТО. Коли Україна залишається поза межами цієї гарантії, Захід мимоволі залишає простір для подальшого наступу Росії.Саме тому Захід має ухвалити стратегію, що поєднує економічний тиск, військову підтримку та ідеологічну рішучість, щоб зупинити Путіна та забезпечити перемогу України.Хотів би вас розпитати про Китай. Майже за два місяці - 2 вересня має відбутися в Пекіні великоформатна зустріч Путіна і лідера китайських комуністів Сі Цзіньпіна. Розуміємо, що роль Китаю є комплексною, він підставив потужне плече Росії в її агресії проти України, але не перейшов певної червоної лінії. Однак якби позиція Китаю була б іншою, то російська агресія була б на порядок слабшою і ми б не побачили на лінії фронту північнокорейських солдатів. Чого нам зараз чекати від Китаю і чого хоче досягнути Сі Цзіньпін? Він використовує Путіна як інструмент, яким торпедує світовий лад. Китай хоче значно більше, ніж хоче Путін, який прагне дуже конкретних речей. Чого нам чекати від 2 вересня? На мою думку, Китай уже перетнув червону лінію. Його підтримка військової економіки Росії – це прямий акт агресії проти України та трансатлантичної спільноти.Що стосується російсько-китайських відносин, то Сі Цзіньпін отримує все, чого хоче. Росія фактично перетворилася на випробувальний полігон для Китаю. У цій війні Росія тестує свою зброю проти західних систем, а Китай спостерігає, аналізує і вчиться. Він оцінює технічні можливості західного озброєння, ефективність тактики й політичну реакцію Заходу.До того ж війна поступово виснажує ресурси США, європейських союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вичерпуються запаси озброєнь, спалюються ракети та артилерійські снаряди.По-третє, ця війна виснажує Росію. Вона вже зазнала катастрофічних втрат і невдовзі, ймовірно, перетне межу в мільйон убитих і поранених солдатів. Водночас Китай отримав безцінну інформацію про військові можливості та доктрину Заходу. Захід дещо послабився, але Росія – значно більше. І це очевидна стратегічна перевага для Пекіна.Саме тому мене вражає, що Росія добровільно дозволила себе використати як інструмент для зміцнення глобальних позицій Китаю. Генерал Кіт Келлог, який є уповноваженим Дональда Трампа з питань України, прибув у Білорусь на перемовини з Лукашенком. Було звільнено кількох політичних в'язнів білоруського режиму. Але чому генерал Келлог, який пов'язаний з Україною, за своїми посадовими обов'язками поїхав до Білорусі? Які погані сценарії можуть розгортатися у Білорусі? Розуміємо, що Путін хотів би використати Білорусь як плацдарм, можливо, для того щоб відкрити північну ділянку фронту в російсько-українській війні, а можливо, для того щоб тиснути та провокувати Литву, Польщу, а можливо, і готуватись до ще якихось форматніших дій проти держав Балтії.Гадаю, ви майже відповіли на своє запитання. Я досі не зовсім розумію, навіщо Келлог поїхав до Білорусі. Це дуже добре, що йому вдалось звільнити кілька білоруських дисидентів з тих жахливих в’язниць. Проте в Білорусі досі залишаються тисячі політичних в’язнів, які продовжують гнити в тюрмах Лукашенка. Тож, хоч це й була позитивна подія, ми не можемо ігнорувати серйозну та триваючу проблему репресій проти опозиції.Маю підозру, що Келлог намагався оцінити, чи можливо хоч якось послабити вплив Путіна на Білорусь. Але, якщо чесно, це виглядає малоймовірно і навряд чи є реалістичним у нинішніх умовах.Водночас я не вважаю, що Келлог припустився помилки, поїхавши до Білорусі. Принаймні, ця поїздка дала йому змогу глибше зрозуміти поточний стан стосунків між Лукашенком і Путіним.Однак я не бачу в цьому візиті сигналу про якісь суттєві зрушення в ширшому геополітичному контексті чи зміни у фундаментальній динаміці, яка визначає хід російсько-української війни.Якщо ми говоримо про перспективи україно-ізраїльської співпраці, наскільки це б було реалістично і чи це могло б стати певним геополітичним геймченджером?Думаю, обом країнам було б вигідно істотно зміцнити співпрацю.Ізраїль і Україна мають унікальний досвід у веденні сучасної війни — зокрема у використанні дронів, спецоперацій та нових бойових тактик. Таке партнерство могло б бути цінним. Проте я не думаю, що воно кардинально змінить перебіг війни. Воно може дати Україні додаткові тактичні переваги, але не стане стратегічно визначальним.Путін неодноразово посилав сигнали на Захід, зокрема до американської адміністрації стосовно готовності використати ядерну зброю. Була неофіційна чітка і безкомпромісна відповідь з боку представників і Пентагону, і Білого дому – якщо Путін застосує ядерну зброю, можливо, тактичну ядерну зброю проти України, відповідь буде надзвичайно жорсткою. Відповідь буде, зокрема і військовою. Але іранська ядерна програма знов повернула та актуалізувала проблему використання ядерної зброї. Наскільки ми наблизились до подолання цього юридично-військового і морального порогу використання ядерної зброї?У новинному просторі більше уваги зараз приділяється ударам США по Ірану, але в контексті російського вторгнення саме ядерний шантаж був ключовим елементом стратегії Путіна.На мою думку, хоча адміністрація Байдена згодом рішуче відреагувала на загрозу можливого застосування ядерної зброї, сам факт використання Путіним ядерного примусу виявився досить ефективним.Згадаймо, наскільки часто лунала фраза про необхідність уникати безпосередньої участі.  Усе це з остраху спровокувати ядерну відповідь.Постачання західного озброєння Україні від самого початку супроводжувалося обмеженнями. Спершу не надавали танків, обмежували дальність ударних систем – усе це продиктовано страхом перед ескалацією.У результаті ці рішучі зусилля на підтримку російської опозиції були послаблені, розмиті або заблоковані через побоювання ескалації з боку Путіна. Він зумів ефективно використати ядерний шантаж для досягнення своїх цілей, створивши небезпечний прецедент, який тепер потребує серйозної протидії.Такий прецедент заохочує Путіна і надалі вдаватися до ядерних погроз. Це вже саме по собі є небезпечним, адже коли ядерний шантаж спрацьовує, зростає ймовірність його повторення. Саме це ми спостерігаємо впродовж останніх трьох років. І я б сказав, що така повторюваність, через саму людську природу, лише підвищує ризик реального застосування ядерної зброї.Це тривожний прецедент не лише у контексті цієї війни, а й у глобальному масштабі. Інші держави уважно стежать за подіями. Зокрема, Китай, який має амбіції щодо Тайваню. Вони бачать, що ядерна зброя може стати інструментом для реалізації імперських або гегемоністських прагнень. Це викликає серйозне занепокоєння.Зараз ми ризикуємо стати свідками того, як ядерний примус підживлює нову хвилю розповсюдження, оскільки інші країни розмірковують над тим, як використати ядерну зброю, якою вони вже володіють, для досягнення своїх стратегічних цілей, або, якщо вони її ще не мають, то чи варто їм її придбати. Прикладом є нинішні дискусії в Південній Кореї.Ядерний шантаж, який Путін використав проти України, уже вплинув на хід війни та заклав небезпечні прецеденти, що резонують далеко за межами Європи.Є питання 5-ї статті Євроатлантичного договору, на якій будувалась вся Європа після Другої світової війни. І тут з'являються сумніви, безліч народів на європейському континенті переживають. Якщо говорити про 5-ту статтю НАТО і загалом переосмислення ролі Альянсу, то це вже не просто політичний клуб на континенті, а об'єднання держав, яким, можливо, доведеться захищатись без американської присутності.5-та стаття є основою НАТО, ключовим елементом Північноатлантичного договору. Це серйозне і глибоке зобов’язання.Попри певну невизначеність, яку створив Трамп, я досі вважаю, що Сполучені Штати загалом залишаються надійними у виконанні цього обов’язку – стати на захист союзника у разі нападу.Так, Трамп часом озвучував сумніви, але можу сказати одне: істеблішмент у сфері національної безпеки у Вашингтоні твердо вважає, що цей обов’язок є священним. І ця думка практично одностайна на Капітолійському пагорбі, незалежно від партійної належності.Це переконання поділяє переважна більшість американців. За даними нещодавнього опитування Інституту Рональда Рейгана, 69% респондентів вважають, що США повинні захистити союзника по НАТО в разі нападу, навіть якщо агресором буде Росія. Це чітка й послідовна позиція.Ще цікавіший результат цього опитування полягає в тому, що, коли його проаналізували за політичними групами в США, з’ясувалося: 69% прихильників МАGА, основної електоральної бази Трампа, тих самих людей у червоних кепках за його спиною на мітингах, вважають, що Америка повинна дотриматися цього зобов’язання у разі нападу на союзника.Тому я глибоко переконаний, що США виконають свої обіцянки. Водночас розумію, чому деякі заяви Трампа викликають стурбованість.

Це свято має особливе значення в церковному календарі, оскільки вшановує пам'ять двох видатних апостолів, які зробили великий внесок у розвиток і поширення християнства.Коли відзначають День святих апостолів Петра і Павла у 2025 році?Зазвичай пам'ять святих первоверховних апостолів Петра і Павла вшановували в Україні 12 липня православні християни, відповідно до юліанського календаря. Однак після однієї із найбільших важливих подій 2023 року у релігійному світі  – переходу українських церков на новоюліанський календар, дата святкування змінилась.День святих апостолів Петра і Павла відзначатимуть 29 червня. Це свято є важливою подією у християнському календарі.Історія апостола Петра та ПавлаАпостол Петро, уроджений Симон, був одним з найближчих учнів Ісуса Христа. За своє життя він пройшов шлях від простого рибалки до одного з найвпливовіших проповідників християнства. Петро відіграв ключову роль у формуванні первісної християнської церкви. Згідно з Євангеліями, Ісус назвав його "Петром" (що означає "камінь") і сказав, що на цьому камені збудує свою церкву. У Писанні від Матвія 16:18 йдеться:Благословенний ти, Симоне, сину Йони, бо не люди тобі відкрили це, а Мій Отець Небесний. Я також кажу тобі, що ти — Петро, й на цьому камені Я побудую Свою церкву, і сили смерті не переможуть їїПетро був присутній при багатьох важливих подіях життя Ісуса, включно з Преображенням і Воскресінням.Апостол Павло, відомий також як Савл з Тарсу, спочатку був ревним переслідувачем християн. Проте після драматичного осяяння на шляху до Дамаска, він став одним з найпалкіших проповідників християнства. У дев'ятій главі Книзі Діяння святих апостолів сказано:Коли він уже наближався до Дамаска, несподівано світло з небес спалахнуло навколо нього. Савл упав на землю і почув голос, який говорив до нього: "Савле, Савле, навіщо ти переслідуєш Мене?"Савл запитав: "Хто ти, Господи?"І голос відповів: "Я Ісус, Якого ти переслідуєш. "Але встань і йди до міста, й там тобі буде сказано, що робити"Павло здійснив кілька місіонерських подорожей, під час яких поширював християнське вчення серед язичників та засновував храми на території тодішньої Римської імперії. Апостоли Петро і Павло загинули мученицькою смертю за свою віру під час переслідувань християн у Римі. Їхні смерті стали символом відданості Христу і були значущими подіями в ранній релігійній історії.Апостол Петро, згідно з віруваннями, був розп'ятий у Римі під час правління імператора Нерона. За легендою, Петро попросив розіп'яти його вниз головою, оскільки не вважав себе гідним померти так само, як Ісус Христос. Місце його страти традиційно вважається Ватиканським пагорбом, де нині знаходиться базиліка Святого Петра.Апостол Павло також загинув мученицькою смертю в Римі приблизно в той самий час, що й Петро, під час правління Нерона. Оскільки Павло був римським громадянином, його стратили шляхом обезголовлення, що вважалося менш болісним і принизливим способом порівняно з розп'яттям. Місце його страти знаходиться за межами стародавнього Риму, де тепер стоїть базиліка Святого Павла за мурами.Фото: fssрх.nеwsСвято Петра і Павла символізує єдність і різноманітність у християнстві. Апостоли були дуже різними за своїм походженням і шляхом до віри, але обидва стали стовпами церкви. Їхні життєві приклади демонструють, що шлях до Бога може бути різним для кожного, але мета завжди одна – служіння Богу і ближнім.Традиції відзначенняВ Україні та інших країнах з християнськими традиціями день Петра і Павла відзначається урочистими богослужіннями, де віряни згадують подвиги і вчення апостолів. У цей день багато людей відвідують церкву, де проходять святкові літургії. Також прийнято читати уривки з Послань апостола Павла і Євангелій, де йдеться про життя та діяльність первоверховних Петра і Павла.Серед народних традицій також є звичаї, пов'язані з завершенням Петрівки – посту, який передує святу. У цей період люди відвідують родичів і друзів, а також займаються благодійністю.Також, на це свято існує традиція готувати мандрики – це солодкі сирні булочки або пампушки, які стали невід'ємною частиною святкового столу на "Петрів день". Мандрики готуються з тіста на основі сиру, яєць, цукру та борошна. За легендою, ця страва має давнє походження і символізує мандрування світом апостолів.День святих первоверховних апостолів Петра і Павла – це нагадування про важливість віри, відданості та служіння. Вшанування цих великих апостолів зміцнює духовний зв'язок між віруючими, нагадуючи про фундаментальні цінності християнства. Свято Петра і Павла надихає на духовне зростання і єднання у вірі, де кожен може знайти свій шлях до Бога, як це зробили великі апостоли.У народі казали: "Прийшов Петро — почалось жниво". Саме з цього дня в багатьох регіонах починали масово косити сіно, збирати врожай, особливо жито. Апостол Петро вважався покровителем хліборобів.

У Гаазі відбувається саміт НАТО, у якому бере участь український президент Володимир Зеленський. У перший день чиновники, радники та дипломати сперечалися про майбутнє оборонної політики альянсу, роль США та перспективи України.

25 червня важко буде завоювати чиєсь серце. Будьте великодушними. Пам'ятайте, вчасно все приходить до тих, хто уміє зачекати і приймає виклики долі. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Не опирайтеся зовнішнім обставинам, а використовуйте їх як шанс, - говорить астрологиня. - Намітяться зміни на краще. Будьте вірними коханим. Любіть, освідчуйтеся, цінуйте і нічого не вимагайте у відповідь. Зірки сприяють успіху. Вдаватимуться справи, в яких зневірилися. Поряд будуть люди, на яких варто рівнятися. Обмінюйтеся досвідом. Починається ваше щасливе літо. Дівам, Стрільцям, Терезам і Рибам доля подарує незабутній шанс. Повернуться сили. Працюватимете вдвічі більше й не втомлюватиметеся. Ставте перед собою завдання щогодини. Довгострокові плани навряд чи спрацюють. Не давайте завдатку за речі, які купуєте в інтернеті". Овен (21 березня - 20 квітня) Розум буде генерувати нестандартні ідеї, які варто терміново монетизувати. Якщо давно думав про запуск блогу, каналу або курсу не зволікай. Вдасться вигідно купити техніку, що допомагає транслювати тебе світу: мікрофони, камери, світло. Телець (21 квітня - 20 травня) Це час конфліктів із найближчим оточенням. Набридне миритися із поведінкою друзів і родичів. Вимагатимете більше поваги до себе. Вечір краще провести наодинці. Пильнуйте за своїм гаманцем. Не витрачайте багато грошей на одяг. Близнюки (21 травня - 21 червня) Вдасться знайти житло, яке неочікувано підійде і по серцю, і по кишені. Головне - довірся внутрішньому компасу і не бійся показати себе світові. Відчуєте міцний ґрунт під ногами. Заробітку вистачатиме на втілення у життя чергової мрії. Потішить придбання білизни. Ви почуватиметеся звабливими. Рак (22 червня - 22 липня) Люди погано розумітимуть одне одного. Не поспішайте, коли намагаєтеся когось навчити. Залишайтеся наполегливими, готовими пояснювати кілька разів. Лев (23 липня - 23 серпня) Роботи буде вдосталь і заплатять за неї гарно. Ходити на співбесіди і надсилати резюме не варто. Побачення не виправдає сподівань. Марно шукаєте кохання в інтернеті. Посильте догляд за волоссям. Підживіть його масками та бальзамами. Діва (24 серпня - 23 вересня) Відчуватимете підтримку зірок, але не людей. Не покладайтеся на когось, навіть якщо він багато обіцяє. Заробітки зростають. Не плачте за тими, хто йде від вас. Такі друзі й кохані не варті вашої уваги. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гроші, кар'єра та здійснення мрії: астрологиня назвала найуспішніші дні тижня Терези (24 вересня - 23 жовтня) Після важкого дня в офісі прогуляйтеся вечірніми вулицями. Це дозволить переключитися і зайти до коханих з усмішкою. Бажання співпадатимуть із можливостями. Варто купувати смартфони та телевізори. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Утримайтеся від покупок в інтернеті. Прогадаєте з розміром та кольором одягу, який купуєте. Не псуйте стосунки з коханими та дітьми. Пощастить тому, хто вміє переконувати. До вас магнітом тягнутиме гроші та успішні проєкти. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Не поспішайте щось доводити. Робіть, що маєте, і результат приємно здивує. Вашими кулінарними здібностями захоплюватимуться рідні й друзі. Смачні вийдуть кондитерські вироби. Закохаєтеся в людину, яка пожаліє та вислухає. Але поруч із нею навряд чи почуватиметеся щасливими. Не плутайте співпереживання із закоханістю. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Цей день навчить терпіти та чекати. Відкладіть операції з нерухомістю. Не час орендувати дім чи квартиру. Зміните одну незручність на кілька нових. Багато часу витрачатимете на дорогу до роботи. Водолій (21 січня - 20 лютого) Життя стримуватиме від помилок. Не бійтеся змінювати напрямок діяльності. Вдалий час заявити про свої вміння. Лідерських рис не бракує, але не завадить навчитися виступати перед авдиторією. Риби (21 лютого - 20 березня) Годі бігти попереду потяга. Дочекайтеся слушного моменту й отримаєте те, на що заслуговуєте. Подбайте про покращення житлових умов. Час переїхати в нову квартиру, розпочати ремонт. Не намагайтеся завоювати чиєсь серце нахабними витівками. Зіпсуєте враження про себе. Липень - це час успіху і перемог. Люди "вистрілюватимуть" з ідеями, які довго виношували у собі. Працьовиті та наполегливі відкриють для себе новий напрямок діяльності, що дозволить добре заробити. Астрологиня зробила фінансовий гороскоп на липень і назвала чотири знаки, які відкриють справжній грошовий потік.

Народне свято Івана Купала відзначають традиційно разом із церковним днем Різдва Івана Хрестителя. За новоюліанським календарем ці свята припадають на 24 червня. Gаzеtа.uа зібрала приємні вітання та теплі побажання у свято Івана Купала для друзів, рідних та близьких. Привітання зі святом Івана Купала в картинках ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Івана Купала: головні заборони цього дня і що не можна робити з волоссям Привітання зі святом Івана Купала у віршах На Івана, на Купала, Розгулятись місця мало. Хочуть всі у ліс піти, Квітку-папороть знайти. Якщо квітку цю знайдеш, То багато заживеш! Як не знайдеш - то не злися, Гуляй, співай і веселися! *** На Івана на Купала Шлю вам радісний привіт. Від душі бажаю щастя, Довгих і щасливих літ! Хай чарівний день сьогодні Мрії ваші всі здійснить. І Всевишній вас любов'ю, Благом хай нагородить. *** Зі святом Івана Купала вітаємо, Всього найкращого Вам бажаємо: Веселіться, відпочивайте, Про друзів та рідних не забувайте. *** На Івана, на Купала Я віночок свій пускала, Щоб суджений прийшов, І мене скоріше знайшов. Вас, подружки, я вітаю, Женихів і вам бажаю! Привітання зі святом Івана Купала у прозі Зі святом Івана Купала. Нехай буде радісним і багатим твоє життя, нехай запам'ятається яскравими фарбами і посмішками це свято. Бажаю здоров'я на довгі роки, щирої любові і казкової романтики. *** Я бажаю вам в ніч Купали, звершення різних чудес. Нехай у всіх збувається те, про що він довго мріяв. Нехай вінки, що пливуть по річці, передадуть ваші прохання і молитви всім святим і в житті кожного настане благодать і щастя. Нехай іскри святкового багаття розпалять у ваших серцях любов, а дівочий спів в Купальську ніч, наповнить душу радістю. *** Чарівне свято Івана Купала приносить тепло і радість в серця всіх людей. Нехай цей день стане початком нових можливостей і благополуччя у вашому житті! *** Вітаю зі святом Івана Купала! Нехай цей день стане часом особливого чаклунства, коли можна знайти нові сили та можливості. Бажаю побачити світ яскравіше, почуватися вільним та веселитися разом із близькими та друзями! Різдво Іоанна Предтечі - одне з найбільших свят після Різдва Богородиці та Різдва Христового. Іоан Предтеча, відомий також як Іоан Хреститель - найбільш шанований християнський святий після Богородиці. Зараз це церковне свято збігається з народним святом Івана Купала. На свято не можна займатися важкою фізичною працею, роботою по дому, а також рукоділлям. Слід відвідати церкву, помолитися святому, подати милостиню.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Вже за кілька годин настане свято Івана Купала. У цей день люди традиційно збираються біля води, розпалюють вогнища, плетуть вінки, водять хороводи та співають пісні. Повний текст новини

21-22 червня відбудеться рідкісна мить року - дні літнього сонцестояння. Це час потужного оновлення, перезавантаження думок, накопичування позитивного досвіду, натхнення та романтики. Використовуйте його для творчих проривів, пошуку свого призначення, сміливих кроків у бізнесі та освідчень у коханні. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Друзі неохоче відповідатимуть на дзвінки, - говорить астрологиня. - Не намагайтеся їх розговорити. Дайте час, аби розібратися з думками. У ці дні не можна ні на кого давити. Відпустіть ситуацію. Леви, Терези, Скорпіони та Водолії купатимуться у славі та розкоші. Почуватиметеся щасливчиком, бо все вдаватиметься. Доки інші шукатимуть вихід зі складної ситуації, ви зумієте гарно заробить. Неприємності оминатимуть. Гості вноситимуть напруження у ваш дім. Захистіть сім'ю від нав'язливих знайомих. Літнє сонцестояння - це один із найсильніших енергетичних днів у році. У вихідні варто проводити більше часу на природі, щоб наповнитися енергією Сонця. Медитуйте і налаштовуйтеся на свої цілі. Займайтеся творчістю. Натхнення, яке приносить цей день, допоможе створити щось особливе". Овен (21 березня - 20 квітня) Не бійтеся перешкод. Це робить нас сильнішими та успішнішими. Грошей небагато, ви ж умудритеся зекономити, ні в чому собі не відмовляючи. Телець (21 квітня - 20 травня) Допомагайте тим, хто просить. Не нав'язуйте свої послуги знайомим, які не потребують цього. Якщо дуже кортить щось змінити тут і зараз, відкладіть усі справи і ляжте спати. На ранок емоції вляжуться і ваші рішення не будуть такими категоричними. Близнюки (21 травня - 21 червня) Бачитимете людей наскрізь. Та не спішіть судити про це вголос. У ці дні дуже легко нажити собі ворога. Не варто купувати вживані холодильники і пральні машинки. Пам'ятайте: скупий платить двічі. Оберіть дорожчу, але нову річ. Рак (22 червня - 22 липня) Доля відводитиме від недобрих людей. Не засмучуйтеся, якщо якусь зустріч доведеться перенести. Занадто багато знайомих втручатимуться у ваші справи. Не зривайте свою злість на рідних. Краще очистіть простір від тих, хто невряд чи бажає вам добра. Лев (23 липня - 23 серпня) Проведіть цей час у відпустці, складаючи плани до кінця року. Боятиметеся помилки, тому не зважитеся на нові кроки у бізнесі. Розслабтеся і з впевненістю рухайтеся вперед. Переможе той, хто зуміє перелаштувати бізнес на нові рейки і впорається з власними емоціями. Діва (24 серпня - 23 вересня) Багато хто дізнається, що при надії. Не лякайтеся, якщо не планували вагітність. Народжуватимуться здібні і красиві діти. По можливості перенесіть операційні втручання на грудях і спині. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сексуальність зашкалює: які два знаки можуть закохати і звабити будь-кого Терези (24 вересня - 23 жовтня) Утримайтеся від запрошення жити з кимось під одним дахом. Це буде ненадовго і розчарує обох. Не плутайте друзів із психологами. Балачки втомлюватимуть їх. Голова розболиться через зміну погоди. Обмежте прийом знеболювального, кави та енергетиків. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Будьте сміливі й наполегливі. Контролюйте дії дітей, але не вчіть їх жити. Ваші поради зрозуміють лише тоді, коли отримають власний досвід. Гроші надійдуть у суботу вранці. Їх вистачатиме на всі забаганки. Тільки вдалих покупок не буде. Одруженим небезпечно вести подвійну гру. Все швидко стане відомо загалу. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Перейматиметеся усім навколо, та забудете про власні справи. Не накручуйте себе і не надокучайте пересторогами рідним. Ваш контроль дратуватиме їх. Якщо у вашому домі з'явиться домашня тварина, вона стане талісманом для родини. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не обговорюйте з колегами своїх керівників. Не шукайте пару серед людей, набагато старших за віком. Уникайте стосунків з колегами. Службовий роман нашкодить репутації. Непокоїтимуть висипання на шкірі. Зверніться до дерматолога. Водолій (21 січня - 20 лютого) Це останній тиждень, коли проблеми сипатимуться на голову і позбавлять вас упевненості в майбутньому. Потерпіть. Тримайте язик за зубами, якщо не хочете розпустити плітки та нашкодити собі у майбутньому. Можете випадкового проговоритися і розповісти малознайомим людям свої секрети. Риби (21 лютого - 20 березня) Не дивіться з сумом у минуле. Усі зміни на краще. Не ревнуйте коханих до роботи і друзів. Вони мають право на власні час і простір. Ви теж не засиджуйтеся біля ноутбука. Сходіть з друзями на каву. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

Мета заходу — залучити нових підписників у стипендійний фонд УКУ «ДоНація». Кожен учасник обирає сам: скільки донатити, скільки бігти, а чи може просто йти.Підписка на будь-яку посильну суму стає квитком на забіг, а також допоможе студентам здобути якісну освіту, а вам – стати частиною кола друзів УКУ."Коли біжиш — відчуваєш життя. А коли біжиш заради іншого — відчуваєш любов. Цей забіг не про швидкість, а про солідарність. Це крок до майбутнього, в якому українська молодь має доступ до якісної освіти, а отже — до гідності й сили творити країну. Запрошую вас долучитися серцем і підпискою. Бо бігти з УКУ — означає дати шанс іншим зрушити з місця і йти своєю дорогою», — закликає митрополит Борис Ґудзяк.Світовий бізнес-лідер та друг УКУ Адріан Сливоцький помножить на 3 кожну пожертву, якщо до стипендійного фонду "ДоНація" своїми підписками долучиться 1000 благодійників. Тому кожна сума підписки є для університету дуже важлива."Ми були щасливі, коли почули, що УКУ має амбітний план залучити тисячу нових підписників у стипендіальний фонд щомісячних пожертв ДоНація. І хочемо долучитися до його наповнення не словом, а ділом. Ми зобов’язалися множити кожну пожертву на 2 впродовж цього навчального року (з вересня 2024 і до серпня 2025). А якщо план буде виконано і 1000 нових підписників долучиться до 31 липня 2025 року, ми помножимо кожну пожертву, яка буде складена у фонд – на три", – пообіцяв Адріан Сливоцький, член дорадчої ради Бізнес-школи УКУ, автор світових бестселерів з питань стратегічного управління, директор компанії Оlіvеr Wymаn.Формат забігу: офлайн у Львові чи дистанційно в будь-якій точці світу.У рамках заходу кожен учасник також зможе долучитися до формування фонду пам’яті загиблих Героїв УКУ.Програма заходу:9:00 
Молитва за загиблих внаслідок збройної агресії Росії проти України9:10 
Розминка і старт благодійного забігу10:00 
Нагородження учасників медалями, почастунок, спілкування та фотографії10:30 
Натхненна лекція від митрополита Бориса ҐудзякаМісце старту і фінішу: м. Львів, площа Святої Софії 1 (Університетське містечко УКУ на вул. Стрийській).Як взяти участь у місті Львів?Зареєструйтесь на сайтіЗробіть підписку на довільну суму в стипендійний фонд УКУ “ДоНація”Отримайте свій стартовий номер в день забігу. Пройдіть/пробіжіть довільну дистанцію. Опісля вас чекатиме лекція просто неба від владики Бориса.Отримайте свій пакет учасника та відзнаку після забігу.Як взяти участь дистанційно?Зареєструйтесь на сайтіЗробіть підписку на довільну суму в стипендійний фонд УКУ “ДоНація”Отримайте свій символічний стартовий номер напередодні забігу та стартовий номер з підписом владики та відзнаку опісля.Біжіть/йдіть із нами, де б ви не були: біля свого дому, в парку, чи заплануйте легку прогулянку з родиною. О 10:30 підключайтесь онлайн на мотиваційну лекцію владики Бориса, аби сповна відчути свою участь.Серед стипендіатів ДоНації – студенти, які втратили батьків; люди з інвалідністю; діти з родин із невисоким рівнем доходу; діти, батьки яких брали, чи беруть участь у російсько-українській війні; ті, які потрапили у складні життєві обставини. Студенти, які отримали стипендію від ДоНації, проходять також відбір за критерієм "суспільна активність та ініціативність". Кандидатів обирає стипендійна комісія УКУ, а сама стипендія покриває повну або часткову оплату навчання.   

17 червня життя відвертатиме від того, що не потрібно. Тому не засмучуйтеся, якщо деякі плани не здійсняться. Довіртеся долі. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Не ставайте на сторону тих, хто звинувачує інших у своїх проблемах, - говорить астрологиня. Тверезо дивіться на речі. Інакше наживете собі ворогів і зіпсуєте репутацію. Уникайте травм голови. Це призведе до зниження гостроти зору. Зустріч зі старими друзями на мить поверне вас у дитинство. Насолоджуйтеся спогадами. Не бійтеся виглядати смішними. Тельці і Скорпіони відчують себе господарями життя. Цим двом знакам буде море по коліна". Овен (21 березня - 20 квітня) Можете поплатитися через власну нетерплячість. День підштовхуватиме до активних дій, але не варто забувати про обачність. Не дозволяйте стороннім керувати вами. Телець (21 квітня - 20 травня) Залишайтеся вірними своїм принципам. Вистачить сили та енергії, щоб відстояти власні права та інтереси. Виникатимуть конфлікти з дітьми та племінниками. Виявляйте дипломатичні здібності, щоб налагодити мирну атмосферу вдома. Від цього залежатиме ваше щасливе завтра. Близнюки (21 травня - 21 червня) Непокоїтиме все, що відбуватиметься навколо. Робота відійде на другий план. Важко буде контролювати рух грошей. Як ніколи хотітиметься перемін. Але люди не йтимуть на зустріч. Не варто виставляти на продаж нерухомість та авто. Рак (22 червня - 22 липня) Захочеться встигнути скрізь і одразу. Важко буде зробити вибір між родиною і роботою. Попросіть поради у впливових друзів. Коли йдете на поступки з коханими, будьте готові, що так доведеться діяти найближчі кілька днів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усе найкраще - попереду: кому середина червня насипе міх грошей і суперможливостей Лев (23 липня - 23 серпня) Розберіться з тим, що заважає вам розвиватися. Хотітиметься оновлення. Зробіть ремонт вдома, поміняйте старі меблі і техніку. Участь у лотереї виграшу не принесе. Краще пожертвуйте ці кошти на хорошу справу. Діва (24 серпня - 23 вересня) Заробітки надійдуть увечері. Частину коштів краще заощадити. Неспокійна атмосфера вдома заважатиме зосередитися на роботі. Через постійну нервову напругу можуть турбуватимуть судоми. Будьте обережними під час купання у водоймах. Терези (24 вересня - 23 жовтня) Відкиньте забобони. Ваша тривога буде марною. Ваша балакучість може образити близьку людину. Тримайте язик за зубами, якщо не хочете зіпсувати собі іміджу. Не обговорюйте колег та знайомих. Бережіть чужі таємниці. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Цього дня варто бути чесними перш за все з собою і найближчим оточенням. Вислухайте свою дитину і поділіться з неї життєвим досвідом. Не перевантажуйте голосові зв'язки. Ризикуєте втратити голос. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Вдалий час позбавитися фінансової залежності. Доведеться взяти на себе домашні обов'язки коханих, які впадуть у депресію. Не бажано планувати вагітності. Штучне запліднення не принесе очікуваного результату. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Варто тільки захотіти: які чотири знаки цього тижня здійснять усі свої бажання Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не плануйте романтичної зустрічі. Зірветься побачення, загостряться стосунки між людьми, які довгий час живуть у шлюбі. Вибратися зі стану відчаю допоможе відрядження чи подорож. Водолій (21 січня - 20 лютого) Не вчіть інших жити, краще допоможіть матеріально. Скористайтеся знижками на побутову техніку. Вдалий день, аби купувати холодильники, телевізори, кондиціонери та смартфони. Люди помітять найкращі риси вашого характеру. Не намагайтеся завоювати чиєсь серце силою чи подарунками. Вас любитимуть просто так. Риби (21 лютого - 20 березня) Коли щось не вдається, сприймайте це з гумором. Не набирайте на себе зайві обов'язки. Займайтеся тим, що любите. Грошей побільшає. Відмовтеся від придбання техніки у кредит. Знайомство в інтернеті розчарує. Однодумця зустрінете у найбільш несподіваному місці. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

16 червня прокидайтеся раніше, якщо хочете бути на крок попереду від конкурентів. Цей день принесе багато цікавих можливостей. Не скористається ними тільки байдужий або ледачий. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Це день підведення підсумків чергового етапу життя, - говорить астрологиня. - Оцініть свої здобутки за попередні пів року. Подумайте, що заважає успішно вирватися вперед. Не час змінювати роботу. Це негативно позначиться на вашій кар'єрі. Уникайте стресів. Залишайтеся чесними самі з собою. Добро повернеться до вас сторицею. За все погане доведеться відповісти сповна. Загострюються сімейні конфлікти. Якщо вчасно не звернетеся за порадою до психолога - розлуки не уникнути. Не скупіться на подарунки. Вони краще за слова допоможуть помиритися з коханими та підняти їм настрій. Не бійтеся додаткової роботи. Вона відкриє у вас нові таланти. Не шукайте відповідей у минулому. Усе найкраще - попереду. Середина червня насипе міх грошей і суперможливостей Овнам, Ракам і Стрільцям. Спочиватимете на лаврах і насолоджуватиметеся перемогою". Овен (21 березня - 20 квітня) Це день боротьби добра зі злом. Серце жадатиме злагоди, милосердя і співчуття. Розум вимагатиме помсти. Очистіть простір від людей, які тягнуть на дно. Якщо почнете мислити позитивно, це стане найкращим днем у році. Телець (21 квітня - 20 травня) Усе в житті приходить вчасно. Не біжіть попереду потяга. Щастить на вірних друзів і цікаві фінансові пропозиції. Заробітки зростуть, якщо докладете трохи зусиль. Уникайте копчених і жирних страв. Це позначиться на роботі печінки та нирок. Побережіть свій організм. Близнюки (21 травня - 21 червня) Прислухайтеся до думки людей, які на 10-20 років старші. Вони не випадково з'являтимуться на вашому шляху. Цінуйте друзів. У цьому справжнє багатство. Не допускайте перевтоми і недосипання. Організм погано відреагує на дієту. Рак (22 червня - 22 липня) Доведеться приймати важливі рішення. Не слухайте чиїхось намовлять. Довіряйте серцю. На вас покладатимуться брати і сестри. Допоможіть порадою, а не звинуваченням. Вони обиратимуть, де навчатися, з ким одружуватися. Відкладіть візит до перукаря та стоматолога. Лев (23 липня - 23 серпня) Ангел-охоронець захистить від неприємностей, доля буде щедрою на подарунки. Поруч є люди, яким не так щастить, як вам. Простягніть руку допомоги. Не кричіть на рідних. Спробуйте зрозуміти мотиви їхньої поведінки. Діва (24 серпня - 23 вересня) Хотітиметься, щоб все було, як раніше. Не ведіться на пропозиції нових знайомих, які тягнуть у неприємності. Робіть те, чого прагне серце. Для кожного з нас це час внутрішнього вибору між добром і злом, руйнуванням і красою. Станемо свідками дива. Мрійте і дійте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайдуть своє покликання і почнуть багатіти щогодини: астрологиня озвучила список знаків Терези (24 вересня - 23 жовтня) Працюйте над тим, що розпочали. Будь-які зміни тільки нашкодять. У вас закохуватимуться, помічатимуть найкращі риси вашого характеру. Це хороший час, аби заводити хом'яків, кролів та папуг. Ці домашні улюбленці стануть розрадою і втіхою для дітей. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Будете почуватися на коні. Ви надто багато уваги присвячували іншим. Час побалувати себе. Відмовтеся від великих покупок. Поки не варто витрачати гроші на кухонну техніку. Візьміть за звичку пити тепле молоко чи м'ятний чай перед сном. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Не розривайтеся між кількома людьми. Час зробити вибір, з ким попрощатися, а кому запропонувати жити разом. Найкращу підказу дасть серце. Укріплюйте м'язи спини. Варто відновити похід до басейну чи масажиста. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не дозволяйте паніці довести вас до відчаю. Не зривайте злість на коханих. Краще складіть плани на майбутнє, купіть новий одяг для себе та рідних. Сподіватися на допомогу друзів марно. Вони з головою поринуть у власні проблеми. Водолій (21 січня - 20 лютого) Бажання не співпадатимуть із вашими можливостями. Важко буде впоратися із виплатами. Скористайтеся заощадженнями. Кишеня наповниться у четвер. Нагадають про себе нерозв'язані родинні конфлікти. Контролюйте свою вагу. На дієти сідати не слід. Нашкодите гормональній системі. Риби (21 лютого - 20 березня) Не знатимете, за що взятися. Розгубленість викликатиме небажання рухатися вперед. Будьте готові змінювати плани. Кінець тижня виявиться плідний і цікавий. Не варто добиватися уваги людей, які вам подобаються. Симпатія не буде взаємною. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

15 червня українці відзначають День батька. Сьогодні отримують вітання найрідніші, яким буде не зайвим ще раз сказати "люблю" і "дякую". У цей день ми даруємо обійми, щирі слова та теплі спогади. А щоб зробити привітання ще зворушливішим, оберіть красиву листівку з нашої добірки. Gаzеtа.uа зібрала добірку чуттєвих листівок, які допоможуть передати ваші почуття батькам. П'ять коротких і зворушливих привітань до Дня батька прозою Дякую тобі, тату, за силу, підтримку і безмежну любов. Ти - наш герой щодня. Вітаю з Днем батька! Твоя турбота - мій найбільший подарунок у житті. Ти не просто тато - ти мій приклад, опора і натхнення. Зі святом тебе! ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Є час підготуватись: що недоречно дарувати найріднішим у День батька Батьку, дякую за все, чого ти навчив, і за те, що завжди вірив у мене. Твоє добре серце і міцні обійми - найкращий захист у цьому світі. З Днем батька! У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів. 1 червня - День захисту дітей, а 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів

15 червня українці відзначають День батька. Це чергове сімейне свято, яке чекають з нетерпінням. В цей день вшановуємо найрідніших чоловіків: татусів, дідусів, хрещених. Це чудова нагода подякувати за підтримку, турботу й силу - словами, обіймами чи символічним подарунком. Історія свята День Батька має багату історію, яка починається на початку ХХ століття. Уперше це свято було запропоновано в Сполучених Штатах Америки. Ідея належала Сонорі Додд, яка хотіла висловити свою подяку своєму батькові, ветерану Громадянської війни, що виховував її та п'ятьох братів самотужки. Перше святкування відбулося 1910 року. Відтоді традиція поширилася по всьому світу. В Україні День Батька почали відзначати порівняно недавно, але він швидко став популярним серед населення. Це свято нагадує нам про важливість сімейних цінностей і роль батька в житті кожної людини. З початком повномасштабної війни значення цього свята стало ще більш значущим, оскільки тисячі татусів сьогодні стоять на захисті своїх родин. Gаzеtа.uа ділиться ідеями, що подарувати на День батька. Ці презенти точно сподобаються кожному. Ідей подарунків до Дня батька Фотокнига з сімейними моментами. Перегляньте фото з дитинства разом, де любили разом проводити час. Спогади про найтепліші миті життя неодмінно зворушать до сліз. Іменна кружка або футболка з оригінальним написом чи фото, які стосується саме його. Це досить простий, ніби й банальний подарунок, але з глибоким сенсом. Він цінуватиме саме цю кружку чи футболку. Відеопривітання, яке нині так легко створити самому завдяки мобільним додаткам. Живі емоції, щирі слова й усмішки завжди сильніше за будь-який матеріальний презент. Гравірування на годиннику чи брелоку з особистим посланням. Пам'ятний напис перетворить звичайну річ на особливий дарунок від найрідніших. Зробіть подарунок власноруч. Наприклад, листівку, малюнок від дитини. Це найщиріший та найчуттєвіший дарунок тату, бо створений з душею. Аксесуари в авто. З настанням теплих днів, купіть автопарасольку, яка захистить салон від спеки. Або інші, не менш потрібні речі для авто. Влаштуйте спільну прогулянку чи пікнік. Час разом - це найцінніше, особливо для тих, хто рідко бачиться через роботу чи відстань. Особливо, якщо тато захищає Україну на війні і приїхав у відпустку. Аксесуари до гаджетів. Наприклад, купіть бездротову зарядку, щоб батько завжди був на зв'язку. Це зручний та сучасний аксесуар, який стане в пригоді в різних ситуаціях. Вона ідеально підійде для використання вдома, в офісі або під час подорожей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День батька: топ-5 особливих подарунків Домашні речі. Подумайте про ідею купити якісний халат, в якому комфортно та затишно. Або подаруйте плед чи капці. Смаколики. Знаючи вподобання найріднішої людини, оберіть чай чи каву або інший напій. Додайте до подарунку різних солодощів або купіть улюблений торт. У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів. 1 червня - День захисту дітей, а 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів

В Україні зростає потреба в донорстві крові вона щодня рятує життя поранених військових, онкопацієнтів, породіль і постраждалих у ДТП. Щоб система працювала без перебоїв, важливо не лише здавати кров у критичних ситуаціях, а формувати культуру регулярного добровільного донорства. У спецпроєкті Gаzеtа.uа та міжнародної фармацевтичної компанії Теvа в Україні показуємо, як бізнес може стати рушієм змін: через корпоративні ініціативи, підтримку працівників і партнерство з DоnоrUА компанія будує спільноту донорів. Також відповідаємо на ключові запитання про донорство крові доступно, практично, з прикладами з реального життя. Чому важливо формувати культуру регулярного добровільного донорства За даними ДонорUА, в Україні необхідно близько 2 млн регулярних донорів крові. Щоб не виникав дефіцит, на кожні 1000 осіб мають припадати 33 донори. До повномасштабної війни було 11-13 донорів на тисячу населення. Тому особливо важливим є регулярне добровільне донорство саме воно дає Центрам крові змогу підтримувати необхідні запаси. "В Україні завжди бракувало донорів крові. Ще до повномасштабного вторгнення країна не могла повністю забезпечити потреби пацієнтів. Тому часто в соцмережах з'являлися пости з проханнями здати кров для рідних. Це пряма ознака нестачі донорів. До війни дві третини пацієнтів не отримували крові вчасно. З початком повномасштабного вторгнення навантаження на систему донорства зросло на 60%. Українці охоче відгукуються на заклики здати кров після обстрілів чи для поранених бійців. Проте це породжує стихійний попит. І в ньому є певна загроза - великі черги формують негатив та змінюють ставлення до донорства. Якщо ще й за медичними показаннями не приймуть людину, уявіть емоції: пʼять годин відстояли в черзі, а тут не беруть", - говорить Ірина Славінська, співзасновниця та СЕО ДонорUА. В Україні необхідно формувати культуру регулярного безоплатного донорства, зазначають у ДонорUА. Коли люди постійно здають кров не через трагедію, а тому, що вважають це своїм громадянським обов'язком. "Є пацієнти, які потребують переливання крові постійно: онкохворі, породіллі, люди з опіками, ті, хто чекає на трансплантацію. Аби вирівняти ситуацію, ми почали працювати з корпоративним сектором. Адже люди проводять 80% часу на роботі. І саме компанії можуть формувати відповідальність серед працівників. У нашому випадку це магія. Компанія з радістю приймає виїзну бригаду в себе, організовує День донора. Це створює піднесений настрій у колективі: люди роблять класну справу. Адже одна донація рятує три життя", - додала Ірина Славінська. Донорство мовою цифр 1 донація крові рятує 3 життя 10-15 хв. триває процес здавання крові 450 мг крові дозволено здавати донору за один раз від 50 кг - мінімальна вага донора 18 років - мінімальний вік для донора 60 днів - мінімальний інтервал між донаціями крові не більш як 4 рази на рік рекомендують здавати кров жінкам не більш як 5 разів на рік рекомендують здавати кров чоловікам Мій дідусь мав рідкісну групу крові, я теж її успадкувала: історії донорів-працівників компанії Тева В Україні на сьогодні формується корпоративна культура донації крові. Зокрема, міжнародна фармацевтична компанія Тева в Україні підписала річну угоду про співпрацю з найбільшою платформою донорства в Україні Dоnоr.uа. Спільно проводять Дні донора, інформаційні компанії. "Це не тільки допомога країні, яка потребує запасів крові, а й про здоров'я працівників. Донори стежать за своїм харчуванням, займаються спортом. А це вигідно бізнесу. Корпоративне донорство зробило процес донації зрозумілішим, доступнішим та ближчим для кожного", - зазначила Ірина Славінська. За словами Катерини Кучер, лідерки проєкту донорства в ТЕВА в Україні, у компанії звикли діяти системно. Тому донорство це не разова акція, а одна з форм соціальної відповідальності. І її в компанії втілюють щодня. До Дня донора долучаються не лише працівники фармацевтичної компанії Тева в Україні, а й їхні рідні та друзі. Анна Новосад, старша фахівчиня з якості: - Раніше я ніколи не здавала кров. Відверто скажу - це було зворушливо й навіть трохи лячно. Але я зважилася. Адже розумію: варто подолати власні страхи, щоб зробити щось справді важливе - допомогти врятувати чиєсь життя. Готувалася до донації за загальними рекомендаціями й намагалася налаштуватися на позитив. Якщо маєш змогу допомогти - це потрібно робити. Особливо важливою стала підтримка мами, яка є почесною доноркою. Вона надихнула мене на цей крок. Станіслав Ілляшенко, менеджер із роботи з ключовими клієнтами: - Я вже двічі здавав кров. Уперше це сталося цього року - пішов із колегами за компанію. Подумав: допомагати - це правильно. Не було ані страху, ані хвилювання, усе пройшло легко. Попри простоту процесу, розумієш: навіть такий маленький внесок насправді є дуже важливим. До донації готуюся просто: раніше лягаю спати, зранку готую легкий сніданок. До речі, моя мама теж здає кров. Наступного разу плануємо зробити це разом. Олександра Красна, продакт-менеджерка напрямку безрецептурних препаратів: - Уперше здала кров під час Дня донора в нашій компанії. Завжди хотіла це зробити, але постійно знаходилися причини відкласти: робота, рутинні справи, не та погода, не той день. Чесно кажучи, ще стримував страх здавати кров у державних установах. Коли ж на роботі запропонували долучитися до ініціативи, то я одразу погодилася. Бо це зручно, все організували просто на робочому місці. Найяскравіше з того дня - спогад про лікарок. Вони випромінювали тепло, доброту, турботу. Їхні слова подяки були настільки щирі, що я відчула себе в той момент супергероїнею, яка рятує світ. Мій дідусь мав рідкісну групу крові, був заслуженим донором. Я теж її успадкувала, а його приклад завжди мене надихав. Саме ініціатива компанії допомогла нарешті зробити перший крок до донорства. Як виявилося, це не страшно, не боляче й займає зовсім небагато часу. Ще й бонуси отримуєш - експрес-тест на гемоглобін, смачне тістечко, неймовірну вдячність і додатковий день до відпустки! Олександр Гринюк, молодший аналітик консолідованої інформації: - Здавав кров уже 15 разів. Уперше зробив це ще за студентських часів. Тоді до мене звернувся друг із проханням допомогти його племіннику. Бажання врятувати дитину виявилося сильнішим за всі страхи. А відчуття після донації, що ти реально допоміг, було незабутнє. Як донор я, звичайно, дотримуюся рекомендацій лікарів. Але для мене це нескладно, бо веду здоровий спосіб життя. Часто заходжу в особистий кабінет донора. Там можна дізнатися, кому саме можна допомогти. І щоразу вирішую знову здати кров. Хочемо, щоб донорство асоціювалося з чимось звичним, простим, людяним "Крок за кроком формуємо культуру свідомого й регулярного донорства. Це наш внесок у довіру до системи й обізнаність людей. Адже здорове суспільство починається саме з таких простих, але послідовних рішень. Віримо, що турбота - це не лише слова, а конкретні дії, які можуть урятувати чиєсь життя. Саме регулярні донори дають Центрам крові змогу бути готовими до будь-яких викликів. У лікарнях немає "сезонної потреби" у крові: вона потрібна щодня - захисникам, онкохворим, породіллям, пацієнтам після ДТП чи обстрілів", - продовжує Катерина Кучер, лідерка проєкту донорства Тева в Україні. Під час Дня донора взяття крові відбувається прямо в офісі компанії. "Хочемо, щоб донорство асоціювалося з чимось звичним, простим, людяним. Без стресу, довгих черг, лікарняної атмосфери. І найголовніше не лише для працівників, а й для їхніх друзів, рідних та близьких. Бо коли люди долучаються до доброї справи разом це вже не просто разова акція, це спільнота. А ще помітила цікаву річ: після донації всі виходять з посмішкою - ніби щойно врятували світ. Відчуття, що ти комусь реально допоміг, працює краще за будь-яку мотиваційну лекцію. Донорство в Тева це турбота в дії. І ми мріємо, щоб в Україні такої турботи ставало все більше", - додала Катерина Кучер. 19 літрів крові здали 42 небайдужих колег Тева в Україні, а також їхні друзі, родичі та курсанти Кровʼяної гільдії воїнів під час чергового Дня донора, який проходив у компанії 12 червня за підтримки dоnоr.uа. Ця донорська кров надійде до Київського обласного центру крові та фактично допоможе врятувати 126 життів. Також донори Тева в Україні задонатили кошти, які надаються державою на харчування за донацію. Гроші підуть на транспортування крові на фронт та до прифронтових лікарень. 10 поширених запитань про донорство Найбільші страхи щодо донорства пов'язані з нерозумінням самої процедури та можливими наслідками. Найчастіше люди бояться інфікування, ускладнень або болю під час взяття крові. Разом із Тева в Україні даємо відповіді на поширені запитання щодо донорства. 1. Які найпоширеніші групи крові в Україні та світі? В Україні найпоширенішою групою крові є друга (А) - її має близько 40% населення. У світі - перша (0), її носіями є близько 33,5% населення. Людей із цією групою називають універсальними донорами: їхню кров можна переливати будь-якій іншій групі. 2. Що таке група крові та резус-фактор? Група крові - це генетично успадкована ознака, яка не змінюється впродовж життя. Резус-фактор - білок, який може бути або не бути на поверхні еритроцитів. Якщо цей антиген присутній, людина має резус-позитивну групу крові, якщо відсутній - резус-негативну. Групу крові важливо знати для безпеки в разі переливання крові, планування вагітності та на випадок екстрених ситуацій. 3. Чим відрізняються групи крові? Група крові 0 (І) можна переливати людям із будь-якою групою в разі сумісного резус-фактора. Але її носії можуть отримувати кров лише своєї групи. Група крові А (ІІ) її можна здавати для людей із групами А та АВ. Натомість носіям цієї групи можна переливати кров від донорів з груп А та 0. Група крові В (ІІІ) - може бути донорською для людей із групами крові В та АВ. Носіям цієї групи підходить кров груп В та 0. Група крові АВ (ІV) найрідкісніша. Її носії "універсальні реципієнти": можуть отримувати кров від донорів з будь-якої групи за відповідного резус-фактора. Здавати ж свою кров можуть лише для людей із такою ж групою АВ. 4. Хто може бути донором? Донорами крові в Україні можуть бути люди віком від 18 років і вагою від 50 кг. Перед здаванням крові потрібно пройти відповідне медичне обстеження. Донорами не можуть бути люди із серцево-судинними, гематологічними, аутоімунними, шлунково-кишковими та онкологічними хворобами; захворюваннями центральної нервової та сечостатевої систем; з патологічною схильністю до кровотеч; хворі на гепатити В і С; ВІЛ-інфіковані. 5. Які існують тимчасові обмеження для здавання крові? Тимчасовими обмеженнями до донорства є: перенесені інфекції (від 2 тижнів до 2 років залежно від тяжкості), щеплення (4 тижні), татуювання (6 місяців). 6. Якої дієти потрібно дотримуватися перед здаванням крові? За добу до донації слід відмовитися від яєць, молочних продуктів, жирного м'яса та продуктів із трансжирами. За 48 год. до процедури не слід вживати алкоголь та енергетичні напої, за 72 год. лікарські засоби (анальгетики, протизапальні). Не палити мінімум за 2 год. до донації та 2 год. після. За 2-3 год. до донації слід поснідати. Це може бути каша, макарони чи картопля без додавання тваринних жирів. Можна випити чай із цукром чи без, компот або неміцну каву. До чаю хліб із медом, солодкі сухарики чи сушка, нежирне печиво, зефір, пастила. Також пити багато води. 7. Як відбувається процес донації? Його поділяють на два етапи - медогляд та саму донацію, яка займає до 10 хв. Визначають групу крові та рівень гемоглобіну, вимірюють тиск і пульс. Деякі станції перевіряють також показники функції печінки. Кров збирають у разовий стерильний полімерний контейнер, що робить процедуру безпечною. Після донації донору накладають пов'язку, яку не слід знімати впродовж 2 год. 8. Що відбувається зі зданою кров'ю після донації? Після взяття цільну кров розділяють на компоненти. Паралельно в лабораторії ще раз перевіряють групу крові та резус-фактор, тестують на інфекції, роблять біохімічний і загальний аналізи крові. 9. Як відновитися після здавання крові? Одразу після здавання крові варто відпочити 15 хв., у разі поганого самопочуття повідомити медперсоналу. Треба з'їсти щось легке та випити солодкий чай. Упродовж 2 год. після процедури не варто сідати за кермо й піднімати щось важке рукою, з якої брали кров. Упродовж 8 год. не вживати алкоголю, 12 год. уникати фізичних навантажень. Упродовж двох діб регулярно харчуватися та пити багато води. 10. Як донорство загалом впливає на здоровʼя? Регулярне донорство крові зменшує ризик серцево-судинних захворювань, раку та тромбозу, а також позитивно впливає на емоційний стан та фізичне самопочуття. 14 червня відзначають Всесвітній день донора крові. Це не просто дата в календарі, а нагадування: кожен із нас може рятувати життя. Бо донорство це вияв турботи, людяності та сили. Здаючи кров, ми стаємо невидимими рятівниками для тих, хто бореться за життя. Не треба чекати на особливий день, це можна зробити вже сьогодні. Знайди свій центр крові.

13 червня - день поетів і винахідників. Не варто миритися з незручностями. Прагніть удосконалення, оновлення, покращення. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Не засмучуйтеся, якщо зараз вам щось не вдається, - говорить астрологиня. - Пам'ятайте, що життя смугасте. Те, що зараз віддаєте іншим, скоро отримаєте сторицею. Проводьте більше часу з дітьми. Погомоніть з батьками. Їм треба ваші підтримка й розрада. Пропонуйте нові підходи до розв'язання старих проблем. Оригінальність високо цінуватиметься. Сприймайте конфлікти як виклики й будьте готові спокійно обстоювати свою позицію. Це особливий час для Тельців, Терезів, Дів і Риб. Магічна п'ятниця, 13-те, для цих чотирьох знаків стане енергетичним та доленосним днем. Ви зумієте здійснити свої мрії та досягти небачених результатів". Овен (21 березня - 20 квітня) Вагатиметеся з вибором партнера. Довіряйте своєму серцю. Не піддавайтеся впливу друзів. Їхні поради зіпсують стосунки. Пам'ятайте афоризм украънського філософа Григорія Сковороди: якщо хочу щоб мене любили, я сам перший люблю. Телець (21 квітня - 20 травня) Можете досягти набагато більше, якщо братиметеся за справи з гарним настроєм. Вдалий час, аби придбати побутову техніку. У ваше життя буде втручатися багато людей. Потерпіть такі незручності. Використайте це для обміном досвідом та знаннями. Близнюки (21 травня - 21 червня) Не використовуйте грубу силу для досягнення своєї мети. Кулаками порядку не наведете, а погану славу про себе розпустите. Краще менше їсти. Тоді почуватиметеся бадьорим. Рак (22 червня - 22 липня) Якщо зумієте відстояти свою позицію, то день проживете продуктивно. Друга половина стане щедрою на заробітки. Не женіться за модним крамом. Витратите гроші на непотріб. Лев (23 липня - 23 серпня) Не з'ясовуйте стосунки з коханими і дітьми у присутності батьків. Відкладіть купівлю і продаж нерухомості, подачу заяв до суду, відкриття депозитів і кредитів. Буде менше розчарувань. Читайте при денному освітленні. Увечері віддавайте перевагу аудіокнигам. Діва (24 серпня - 23 вересня) Знайомство в інтернеті матиме несподіване продовження. Готуйтеся їхати на побачення в інше місто. Більше грошей стане у гаманці тих, хто не боїться додаткової роботи. Стережіться власної ліні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заживуть як мільйонери: які три знаки щедро винагородить доля Терези (24 вересня - 23 жовтня) Таланитиме практикам і людям, які вміють планувати й утілювати плани в життя. Не відволікайтеся на емоції й сентименти. Не варто чекати від людей співчуття. Проте вони радо прийдуть на допомогу, якщо звернутися з конкретним проханням. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Варто відпрацьовувати корисні навички. За 14 днів будь-яка звичка стане частиною вас. Тож беріться за вивчення іноземних мов, читайте щодня. Гарний час для роботи зі своїми слабкими сторонами. Звертайтеся за порадою до психологів. Вивчайте досвід успішних людей. Можна попрацювати над своїм іміджем. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Люди будуть більш вразливі й чутливі цього дня. Слідкуйте за своїми словами, не ображайте близьких і друзів. Грошей не бракуватиме. Подбайте про раціональне їх використання. Підвищується плодючість організму. Можна подумати про поповнення в родині. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не переїдайте. Але й голодувати цього дня не слід. Подумайте про раціональний підхід до харчування. Час попрацювати над удосконаленням зовнішності. Вдалим буде похід до косметолога та перукаря. Водолій (21 січня - 20 лютого) Не дозволяйте іншим підганяти вас. Працюйте у темпі, до якого звикли. Тоді і результатом роботи будете задоволені. З початком інтимних стосунків варто зачекати. Розчаруєтеся у партнерові. Посильте догляд за волоссям. Не варто його фарбувати. Використовуйте живильні маски та олійки. Риби (21 лютого - 20 березня) Легко досягатимете своїх цілей. Зможете переконати кого завгодно. Використовуйте цей дар, аби стати успішними у торгівлі та переговорах. Запускайте соцмережі та просувайте себе. Збирайте урожай і накопичуйте заощадження. Це час вдалих покупок і зустрічей. Не опустіть нагоди розпочати нові стосунки. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

12 червня кортітиме стати успішним і втерти носа колишнім знайомим. Щоб чогось досягти, доведеться працювати удвічі більше. Не надійтеся, що все вдасться саме по собі. За кожною перемогою - місяці та роки наполегливої праці. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Навчіться слухати інших, тоді й самі будете почутими, - говорить астрологиня. - Дійте, як підказує розум і совість. Збільшити кількість доходів вдасться наполегливим і працьовитим. Скорпіони, Терези і Водолії заживуть, як мільйонери. Вас щедро винагородить доля. Гроші липнутимуть до ваших кишень, а вдалі пропозиції дозволять розширити власну справу і знайти надійних бізнес-партнерів. Відкриється нове дихання. На роботі запропонують підвищення. Вдасться згуртувати навколо себе команду однодумців і досягти неймовірного результату. Не шукайте пару в інтернеті. Там навряд чи вдасться знайти гідну половинку. Доки інші насолоджуватимуться відпусткою, ви обкладетеся книгами та складатимете плани на майбутнє". Овен (21 березня - 20 квітня) Вам вдаватиметься те, що іншим не під силу. Зумієте вийти на новий рівень у кар'єрі та бізнесі. Скористайтеся нагодою добре заробити на початку місяця. Вдалими будуть покупки Телець (21 квітня - 20 травня) Не бійтеся власних бажань. Навчайтеся і набувайте нового досвіду. Вдасться більше, ніж ви планували. Гроші знайдуть шлях до вашої кишені. Зумійте правильно ними скористатися. Близнюки (21 травня - 21 червня) Приймайте гостей у своєму домі. З ними прийдуть цікаві новини. Хтось із друзів чи родичів підкаже, як стати успішним і багатим. Це вдалий час, аби змінювати зачіску, робити манікюр чи корекцію брів. Рак (22 червня - 22 липня) Конфлікти у домі розгоратимуться ні з чого. Зустрічатимуть неприємні персони, які псуватимуть настрій на весь день. Не панікуйте. Після обіду перешкоди відступлять. У ваше життя повернуться сили та наснага. Лев (23 липня - 23 серпня) Усе навколо перестане подобатися. Хотітимете більшого і кращого. Відчуєте відразу до людей, який любили багато років. Схаменіться і обійміть коханих. Надійде солідна сума грошей. Економити та відмовляти собі у всьому набридло. Захочете купити усе і відразу. Контролюйте вагу, не допускайте переїдання. Діва (24 серпня - 23 вересня) Варто більше часу проводити з рідними. Розкажіть дітям, ким були ваші предки. Нехай це стане для них гарним прикладом і мотивацією. Підтримайте тих, хто просить. Не заздріть і не панікуйте. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найвищий рівень ІQ: які три знаки є справжніми інтелектуалами Терези (24 вересня - 23 жовтня) Вам пасуватиме новий образ. Якщо хочете когось закохати у себе, залишайтеся собою. Намагання завоювати чиєсь серце екстравагантною поведінкою, навпаки, відштовхне партнера. Повернеться біль у спині. Навідайтеся до остеопата чи масажиста. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Від четверга заробітки зростуть, а роботи стане більше. Йтимете до мети, незважаючи на те, що цим шкодите оточенню. Годі демонструвати свої переваги та зверхність. Поважайте колег та партнерів. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Подякуйте долі, що ненадійні і підлі люди зникають із вашого життя. Поїхати на відпочинок за кордон не вдасться, а от мандрівки Україною приємно вразять. У дорозі зрозумієте, чим хочете заробляти на життя далі. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Доки інші будуть відпочивати, ви наверстаєте втрачене. Перехід на нове місце роботи та зміна посади будуть вдалими. Заявити про себе, як про хорошого керівника і лідера. Заробітки зростуть. Зараз як ніколи доречно вкладати гроші у нерухомість. Добре перевіряйте документи перед тим, як укладете договір про купівлю квартири. Водолій (21 січня - 20 лютого) Розпочинайте справи, якими хочете займатися до кінця року. Вони допоможуть солідно покращити матеріальне становище. Давно мріяли створити власні курси і ділитися досвідом. Зараз вам нема рівні. Будете цікавим для оточуючих. Знайдете гарних учнів. Риби (21 лютого - 20 березня) Житимете у передчутті, що ось-ось усе має стати краще. Час змін гряде. Пам'ятайте, що найтемніша ніч - перед світанку. Не переймайтеся тим, що зараз життя більше нагадує застій. Це період відпочинку, самозаглиблення та пізнання. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

Скільки ти років в Україні?Ну, вже буде так більше ніж 10.А чому Україна?Просто я приїхала сюди, ще коли я навчалася в Академії мистецтв у Варшаві, ще коли була студенткою. І у нас була така, можна сказати, практика - кожного року треба було десь на практику їхати. І я приїхала перший раз до Жовкви, побачила костел святого Вавжинця, побачила Жовкву, побачила взагалі цей настрій України - це була любов з першого погляду. Я вже тоді зрозуміла, що я б дуже хотіла зробити мою магістерську роботу в Україні, і я би хотіла довше бути тут і продовжувати захист нашої спільної спадщини. І так просто почалося пізніше: я робила магістерську роботу у Львові, біля костела, біля площі Ринок є сім скульптур апостолів, одна з них була моєю магістерською роботою. Це був дуже цікавий час, це був такий час для мене, коли я знайомилася з Україною, я тут була дуже довго. Просто, коли в нас студенти роблять таку роботу, то ти маєш на це 2-3 місяці, я тут просто рік сиділа постійно, бо мені так тут сподобалося.Чи ти маєш українське походження? Ти говориш українською мовою, кажеш, що Україна – твоя любов. То щось там є десь у родині?Я не маю, це просто так почалося, що я сюди приїхала і мені тут дуже сподобалося. І сама Україна, і друзі, яких я тут зустрічала тоді, які до сьогодні зі мною - як моя родина. Я просто тут відчула себе як вдома, і я думаю, що це завдяки тому, що, власне, люди, яких я зустрічала, вони мені це дали, вони мені дозволили це, показали, що ти тут з нами, ти можеш почуватися тут як удома. Також пам’ятки архітектури. Ми працюємо з дуже важливими пам’ятками, з кінця ХVІ століття, для реставратора пам’яток – це як мрія, у мене вже з’явився такий шанс, що можна таке робити, то не було такої думки, що ні, я просто зрозуміла, що тут моє місце, мені тут дуже подобається, і я хочу просто довше тут бути. До речі, чи тобі робили зауваження українці - мовляв, чому ви так погано говорите українською?Часто чую, коли намагаюся говорити українською: "Ви можете говорити польською, ви не мусите говорити українською". Я завжди відповідаю те, що відповіла тобі: "Я хочу вчитися. Як маю вчитися, не розмовляючи?" І тоді вже: "Ну добре, говоріть своєю ламаною українською". Я не вивчала раніше, вчуся сама, на слух, коли слухаю друзів, знайомих, отже розумію, що це займає більше часу, і, скажу тобі, що я почала швидше вивчати українську, коли почалася повномасштабна війна. Раніше ми теж завжди працювали в польсько-українських колективах, і моїм друзям було важливо вчити польську мову, тому вони хотіли більше розмовляти польською. Тоді я не надавала цьому такого значення. Коли почалася повномасштабна війна й треба було дуже швидко розмовляти з військовими, з іншими волонтерами, з друзями, які евакуювалися, то тоді українська почала швидше запам’ятовуватися.Скільки разів ти вже була на українському фронті?Сама я була 7 разів, може, для когось, хто постійно їздить, це не багато.Я, до прикладу, там ще не була. І підозрюю, що багато українців теж.Але знаєш, на початку, протягом перших кількох місяців ми загалом відправляли допомогу з іншими волонтерами, які їздили, коли взагалі не було відомо, що відбувається. А потім ми вже почали самі їздити, бо зі мною також їздить моя подруга Наталія Ястшемська, ми разом працюємо в нашій організації. Попереду в нас черговий виїзд, в середині червня, їдемо відвозити машину швидкої допомоги в Суми, і поїдемо на Донбас подивитися, як там справи, що там коїться.Які твої перші враження, коли ти опинилася на фронті? Як це сталося? Як ти вирішила, що хочеш їздити на український фронт?Вперше я була в Чернігові. Чернігівщину звільнили від росіян, і, може, за 2-3 місяці після того ми поїхали туди до друзів, які займалися навчанням медиків. Вони нас просто запросили, щоб ми приїхали. Тож це не був такий спланований виїзд із допомогою, просто друг нам сказав: "Приїдьте, побачите це все на власні очі". Це був наш перший досвід, перший раз, коли ми зблизька побачили війну, доторкнулися до того всього, що зробили росіяни. І цей виїзд справив на мене величезне враження, воно до сьогодні зі мною. Я чітко пам’ятаю розмови з людьми, я пам’ятаю відчуття, коли я вперше побачила цілі райони, знищені просто вщент, нічого там не залишилося... Є такі картинки, які важко викинути з голови. Вони завжди будуть зі мною. З тієї поїздки я також пам’ятаю те, що я постійно говорила Наталії, що в нашій машині якийсь дивний звук, може, щось зламалося, а потім виявилося, що це був звук від асфальту, знищеного танками, які там їздили. Велике враження справляли деталі. Наприклад, двері, вікна, паркани з маленькими дірками від обстрілів. Ми тоді жили у пана, який під самим містом має хостел, він приймав дуже багато людей, які втікали, одразу біля його будинку були таблички "Міни", "Заміновано". Тоді було літо, і як ми сиділи і тільки трохи світла падало назовні, він постійно просив, щоб ми закривали штори, бо росіяни можуть нас вистежити. А тоді місто вже було деблоковане, вже не  було такої великої загрози, перш за все ракетні обстріли і дрони. Там я перший раз у житті розмовляла з людиною, яка пережила евакуацію, тобто втечу від росіян, вона єдина зі своєю вагітною сестрою, решта людей з того автобусу загинули, вони втікали в останній момент, через останній міст. Я тієї розмови не забуду до кінця життя, очей тієї дівчини, бо дійсно такі очі зовсім інакші, ніж, наприклад, очі людини, у якої депресія.Ніколи не хочеться запитувати, бо невідомо, чи та людина хоче розмовляти, але потім виявляється, що люди хочуть, люди дійсно хочуть це розповідати, для них це теж звільнення від цих страшних історій. Тож та поїздка до Чернігова була першою, а потім уже наступна наша поїздка - це вже був виїзд конкретно з допомогою. Ми відвозили машину нашому другу Максу, який тоді служив у 67-й бригаді, Макс – медик. Він багато років разом зі мною займався реставрацією архітектурних пам’яток тут, у Львові. Ми разом урятували не одну пам’ятку - і на Личаківському цвинтарі, і Костел бенедиктинок, і статуї біля площі Ринок. Зараз Макс медик. Тож це була наша перша поїздка, де ми були біля Умані, де ми застали всі ті звуки, постійні обстріли, і артилерію було чути, і це справляло враження. Та перша волонтерська поїздка була дуже спонтанною, з таким трохи, я би сказала, наївним ставленням, бо тепер ми вже їздимо зовсім інакше підготовлені. У нас є бронежилети, шоломи, все, що потрібно. А тоді це була поїздка на емоціях, бо там наш друг, треба йому відвезти машину, тоді вже не було так багато охочих поїхати на фронт, тож ми вирішили, що ми поїдемо, але це також була чудова поїздка, під звуки обстрілів, зустрічі з друзями, яких давно не бачила, і ввечері спільні посиденьки, вечеря, а навколо постійно чути обстріли, отже та поїздка була така цікава... Хоч важко сказати цікава, через ті руйнування, які зробили росіяни. Це було важливо: волонтери їздять на схід, ми маємо це показувати в Польщі, всім говорити, нагадувати постійно, тож ця волонтерська допомога – це одне, а інше - це збирання інформації, щоб засвідчувати те, що постійно відбувається на сході. Ця війна для всіх уже досить далеко, я це спостерігаю і тут, в Україні, і в Польщі взагалі вже давно, що фронт стоїть, фронт узагалі є в тому місці. Є трохи журналістів, які постійно розповідають цю інформацію, але багато також волонтерів, які їздять, які розмовляють з військовими, зустрічаються з ними. Наприклад, коли ми були в листопаді, то ми побачили, як будують нові лінії оборони. Коли ми були раніше, то їх ще не було, а в листопаді ми були з іншого боку Покровського, коли вже виїжджали з Донеччини, то ми побачили це все. Це дає усвідомлення того, що те, що фронт стоїть на місці, не означає, що це добре, не означає, що війна виграється, тільки, не дивлячись ні на що, фронт потроху переміщується.Коли ти повертаєшся зі сходу, коли повертаєшся з України до Польщі, приїжджаєш до Варшави, зустрічаєшся зі своїми знайомими, друзями, про що тебе запитують?Скажу тобі, що такі зустрічі для мене дуже важкі, зараз я вже трохи звикла до того, що в Польщі життя без війни і що багато людей взагалі не цікавляться цією війною. І я мусила в своїй голові поламати кордон щодо того, що я дуже залучена і спочатку багато людей були залучені, і я думала, що так буде завжди, до кінця війни ми будемо в такій великій кількості допомагати. Я мала навчитися, що життя життям, і кожен повертається до своїх обов’язків, кожен повертається до свого нормального життя, йде в кіно, театр, і просто займається звичними речами, про які я трохи забула через цю допомогу. Ми від перших хвилин повномасштабної війни кинулися допомагати, і це тривало майже дотепер. Тоді я була вперше в Польщі так довго від початку війни, була три місяці і також мусила зробити це для себе, щоб трохи відпочити, трохи побачити, що зі мною відбувається після трьох років інтенсивного життя в постійному стресі, і я мала на якийсь час зупинитись і поїхати.Що з тобою відбувалося? Що ти зрозуміла про себе в Польщі за ті три місяці?Я зрозуміла, що найперше я мушу подбати про себе, бо якщо я цього не зроблю, то у мене не буде сили, щоб допомагати далі. Протягом цих трьох років я практично не робила нічого іншого. День у день те саме, недоспані ночі. І настав такий момент, коли я почала вигорати фізично, в голові ти постійно хочеш допомагати, а твоє тіло тобі вже не дає можливості, хтось телефонує, а ти просто плачеш через утому. Треба було навести лад, тобто трохи просто відпочити, поїхати ненадовго на відпочинок, але це теж було складно, бо я постійно мала докори сумління, що я буду відпочивати, а мої друзі на фронті, як я можу поїхати на відпочинок, коли вони там постійно воюють. Але я повинна була навчитися цього - що ти мусиш інколи зупинятися, відпочивати, бо якщо хочеш довше допомагати, а це дійсно марафон, знаємо, що він швидко не закінчиться, тому маєш відновитися і зібрати себе. Скажу тобі, що ті поїздки багато мене навчили: коли ти постійно тут у стресі, людина вже звикає до нього, він стає твоєю буденністю, але, попри це, стрес реально сильний, і коли ти їдеш туди, де немає сирен, обстрілів, то це починає з тебе виходити.Чи ти чула в Польщі від своїх знайомих, що вони втомлені війною, хоча ці люди не беруть в ній участі ні як волонтери, ні як військові (адже знаємо, що багато поляків також воює на боці України).Коли я казала про те, що поляки відсторонилися від цієї війни, я занадто узагальнила це, бо є багато поляків, які весь час допомагають, які не забувають про Україну, які пишуть щодня чи то в соціальних мережах, чи то в інших засобах масової інформації, постійно про все це нагадують. Натомість, повертаючись до твого запитання, я дуже часто про це чула, і довго не знала, що людям відповідати, бо для мене це все однозначне: тут іде війна, ту відбуваються страшні події, ми не можемо від цього відвернутися, для всіх нас це іспит на людяність. Я завжди говорила моїм знайомим, що ви нічого не знаєте про втому від війни, ви не жили без світла, ви не чуєте цих страшних історій, не прокидаєтесь щодня з думкою, що можливо сьогодні загине твій друг, не бачите цих поховань, ви взагалі цим не втомлені. Можливо, ви трохи перевтомлені кількістю фотографій з війни, бо зараз ми можемо практично бути на цій війні онлайн, але з утомою це не має нічого спільного. Завжди намагаюся це всім говорити, і буду це весь час повторювати. Я би назвала це по-іншому, є таке слово "байдужість", власне до цього дійшло, але це не лише в Польщі - в Україні також багато людей повторює, що вже набридла їм ця війна. Це з точки зору психології, на жаль, нормально, і з цим треба змиритися. Це досліджувалося, як, наприклад, допомога під час війни: 14 відсотків суспільства задіяні у війні, часто чую, що багато українців не допомагає або що їх багато в Польщі. На жаль, так буває під час війни. І ми нічого з цим не вдіємо, це про сумління, про власне рішення, що ти зробиш з собою під час війни, як ти будеш в ній брати участь. Тому я вважаю, що ця байдужість - це вже трохи риса всієї Європи. Думаю, що росіяни передбачили, що так буде, вони просто чекали цього моменту. Тому наше завдання – це постійно людям нагадувати про цю війну, неважливо, що будуть повторювати, що вони втомлені, треба їм постійно нагадувати, що це триває.Крім нагадувань, що війна триває, як переконати, що варто допомагати, не брати участі, може, безпосередньо, але стояти поруч з Україною?Намагаючись пізнавати Україну, ми через те, що займаємося також пам’ятками, намагаємося також це в Польщі показувати, що ми тут разом, поляки з українцями, разом рятуємо нашу спадщину. Це колись були польські пам’ятки, сьогодні це українські, але історично вони наші спільні. Дуже важливо, на мою думку, показувати культурні події, яких багато відбувається. Чудові українські поети їздять за кордон на фестивалі, показують свою творчість, артисти показують свою творчість. Це дуже важливо, бо насправді, на мою думку, поляки і українці як сусіди взагалі не знають одне одного. Ми знаємо одне одного тільки з трагічних історичних подій, але так, щоб знати про одне одного більше, про культуру, то жодна зі сторін цього не знає. Тому ми намагаємося робити спільні польсько-українські культурні заходи. Нещодавно ми робили виставку у Варшаві "Зачинена надія", під час якої ми виставляли скриньки з фронту, які розмалювали українські митці. Катерина Міхаліцина, Юлія  Мусаковська приїхали до нас,  розповідали нам, як вони допомагають під час війни, читали вірші з Володимиром Ольшанським, який керує видавництвом Аudіо Stоrіеs, ми проводимо такі спільні проєкти. І це треба робити, і це треба в першу чергу показувати, що разом ми можемо зробити так багато чудових речей. Щоб той кордон, який, на жаль, фізично є між нами, не перейшов у сферу емоцій, у сферу нашого спільного сусідського життя. Бо цей фізичний кордон, на жаль, може переміститися і з’явитися між людьми. Тож, на мою думку, такі заходи дуже важливі. І те, що багато українок, українців виїжджає за кордон про це розповідати, це важливо. Не можна сказати, що війна має свої плюси, так? Але, це такий хороший аспект війни, бо, правду кажучи, перед повномасштабною війною мало людей цікавилися Україною, а в Україні чудова культура, ви чудовий народ, і важливо, щоб світ це побачив. Україна передусім - це дуже хороший партнер в різних справах. Тож ми, окрім допомоги виключно волонтерської на фронті, намагаємося робити багато таких спільних проєктів.Росіяни, перед тим як почали цю велику війну, завжди говорили, а багато українців повторювали цю тезу, що українці і росіяни – брати. Ти мала досвід спілкування з росіянами? Що про них думаєш? І, на твою думку, чи подібні між собою українці і поляки?Знаєш, я взагалі не знаю росіян. Знаю про них з історії, з того, що я вивчала з літератури, з музики. Не знаю, чи я можу відповісти на це питання, бо я дуже емоційно пов’язана з Україною, я завжди буду на боці України. Але це польсько-українське братерство трохи проблемне, немає чого приховувати. На жаль, багато трагічних історичних подій, тема Волині, яка постійно повертається, використовується пропагандою і політиками, для того щоб не допомагати нам у побудові братерства. Багато моїх друзів-волонтерів до війни дуже мало приїздили до України, почалася війна - і якийсь голос всередині сказав: "Треба поїхати допомогти", і ці люди вже під час війни пізнають Україну і говорять те саме, що і  я: що Україна – це чудова країна, звичайно теж має свої вади, так само, як і Польща, має плюси, має мінуси. Я, трохи живучи і там, і там, можу об’єктивно ці плюси і мінуси побачити, але завжди повторюю, що ми маємо як багато спільного, так і багато відмінного, але це не означає, що це погано, бо з відмінностей часто народжуються найкращі речі, найкращі ідеї, найкращі проєкти, найкраща співпраця, тільки треба зрозуміти, що це так, і не злитися через це, лише прийняти ці відмінності, бо так відбувається в усіх відносинах, між друзями, між дівчиною і хлопцем, бо ми не однакові, завжди відрізняємось. Мова про те, щоб прийняти ці відмінності і з них будувати гарні речі, але, на жаль, пропаганда і політики люблять це використовувати. У Польщі пропаганда почала добре працювати, з’явилися трохи антиукраїнські настрої, є частина суспільства, яка проти українців, на мою думку, це результати дуже добре поширеної російської пропаганди.Цікава твоя думка, що спільного між українцями і поляками, а що нас різнить - про ті плюси і мінуси, про які ти сказала.Напевно те, що обидва народи дуже відважні, коли потрібно діяти в якійсь критичній ситуації, то і поляки і українці вміють одразу зібратися: треба - то підемо боротися, все організуємо. Початок війни показав це. Тут, в Україні, усі пішли захищати свою країну, а поляки відразу згуртувалися в допомозі. Це точно хороша риса обох наших народів. Але, наприклад, є така риса - і там, і там її спостерігаю - це гордість, яка інколи призводить до того, що замість розвиватися і йти вперед, ти закриваєшся в собі, бо "Я найважливіший, хто мені, що скаже". Я вважаю, що ця риса, яка під час війни потрібна і хороша, для побудови співпраці може бути складна. Інколи треба трохи відпустити, піти на компроміс, треба зрозуміти певні речі з обох сторін, я так це бачу, якщо коротко. Власне, щодо пропаганди. Яка ця пропаганда? В чому проявляється? Я не думаю, що пропагандисти ходять вулицями і щось нашіптують людям на вухо.Ні. Це все робота в Інтернеті, в соціальних мережах. Не знаю, чи ти пам’ятаєш, в Польщі були пожежі, дуже потужні, зараз вже офіційно наш уряд підтвердив, що це були умисні підпали, які робили росіяни. Когось підкупили, щоб це зробити. Тобто те, що російські шпигуни є в Польщі, то вже очевидно, і вони виконують багато роботи. Ми не знаємо, хто може бути тими шпигунами, але відомо, що таких осіб багато, і вони так діють. Але, на жаль, також дуже часто дописи, які з’являються в соціальних мережах, підбурюють. Наприклад, була така справа з фермерами, які страйкували на кордоні. Це була дуже складна тема, бо, з одного боку, дійсно польський фермер, який був злий на нашу владу, просто хотів вийти, показати і поборотися за своє, а ті фермери стали жертвами російської пропаганди. Це постійно працює, і ми дійсно інколи навіть самі не знаємо взагалі, де і як. Наприклад, часто так буває, що напишеш якийсь допис у фейсбуці і до нього з’являється багато різних коментарів, бувають негативні коментарі, а люди це читають і це залишається у них в голові, бо в більшості ці коментарі пишуть боти, створені росіянами, але багато з тих осіб - то справжні люди, які дійсно пишуть коментарі. Часто і політики не допомагають своїми коментарями, створюють такі думки, що в Польщі зараз потрібно боятися, дуже легко в людях пробудити думку, що чуже – це твій ворог. Хтось приїхав до твоєї країни, він поганий, потрібно його боятися. І у нас на цьому тлі почало це працювати. На початку допомога, а потім раптом: "А-а-а! Багато українців - вони забирають у нас роботу", або щось ще. Насправді це те, що тобі хтось десь сказав, і ти починаєш це переварювати в своїй голові, хоча це взагалі неправда, і потроху починаєш в це вірити, у цьому і є суть. Це мене найбільше вражає. Я часто, коли в Польщі зустрічаюся з такими висловами: "У моєї знайомої була така ситуація в магазині, коли прийшла українка і щось там зробила" - я кажу: "Ти була там? Ти це бачила? Ти була свідком цього, тебе це безпосередньо стосувалося?" І чую: "Ну, ні, я це почула". Я кажу: "Як уже почула, то та історія вже 10 разів перекручена".Треба брати до уваги те, що багато людей, які втекли до Польщі, все своє життя жили в України, ніколи не виїжджали, приїзд до Польщі або до іншої країни, бо мова не тільки про Польщу, є чимось новим, бачиш новий світ, нові речі. Поляки часто забувають, що треба давати людям шанс, просто, по-людськи, хтось приїжджає до тебе - і це не означає, що він одразу має знати, як тут живеться, які тут правила, треба йому дати час, щоб він цього навчився, щоб він це побачив. Я стараюся такі історії блокувати.А це також вплив пропаганди, що поляки на цих президентських виборах проголосували як проголосували?  Як тобі результати виборів? Це складна тема. Сьогодні одна половина поляків радіє, інша половина сумна. Те, що ми поділені таким чином, відомо вже давно, це не перші вибори, під час яких ми йдемо майже порівну голосувати за різних кандидатів. Я, на жаль, вважаю, що пропаганда також мала на це великий вплив, натомість те, що в Польщі сталося, - це також наша внутрішня політична проблема, бо в нас це голосування було здебільшого проти іншого кандидата…Проти Тшасковського чи проти Навроцького?Проти Тшасковського. Думаю, що, на жаль, у цей бік пішло. Раніше у нас говорилося, що йдемо голосувати за менше зло, так зараз бачу за думками різних знайомих, що було голосування проти. І трохи шкода, що так сталося, бо я розумію, що, як поляки, ми трохи розчаровані урядами, які були до цього, але мало людей дивиться ширше в майбутнє - що це вибори, які можуть нас привести до чогось поганого.Українцям дуже боляче, що поляки бачать більшу загрозу в українцях, а не в росіянах.Мені теж боляче від цього. Я також не можу цього зрозуміти. Але не можемо узагальнювати. Маємо пам’ятати, що це якась частина нашого суспільства, що більшість поляків за українців.Аню, вибач, 50 і 50 фактично.Ну, так, але багато моїх друзів, які постійно допомагають Україні, приїжджають сюди, волонтерять, голосували за Навроцького. Побачимо, що буде далі відбуватися.Мене найбільше стривожили результати першого туру, які нам показали,  що  від 15 до 20 відсотків людей в нашій країні вірять в ідеологію, таку максимально націоналістичну, таку фашистську, і це дуже непокоїть. І ми зараз знаємо, що багато чого буде залежати від майбутніх виборів до парламенту, бо президент є, але не до кінця має владу в Польщі, однак уряд і прем’єр більше беруться до уваги. Думаю, що попередня влада отримала велике попередження, побачимо, що з цим зроблять. Я, як завжди, стараюся дивитися на це так, щоб розуміти обидві сторони, і те, що люди вже могли втомитися і бути розчарованими, але вибір проти тільки для того, щоб той кандидат не став президентом, - це велика помилка, і думаю, що тільки через якийсь час люди зрозуміють, що це була помилка.Поляки бояться війни?Бояться. Дуже бояться. А на чому базуються твої висновки?Зараз уже, мабуть, набагато менше, страх найбільше був на самому початку повномасштабної війни. Думаю, що він також значно мотивував допомагати, однак перспектива того, що будемо мати сусіда Росію, дуже мобілізувала людей. А зараз, фактично як фронт стоїть, то люди заспокоїлися, і в нас є такий підхід, що немає такого варіанту, що Росія нападе на Польщу, і є НАТО, яке нас захистить, яке, в разі чого, стане за нас і нам допоможе.Я не експертка, чи так буде, я не знаю, але бачу, як здійснюються різні сценарії, які ще три роки тому здавалися нам неможливими. Ця війна здавалася нам неможливою. Кожен з нас до останнього не вірив, що вона розпочнеться, потім всі наступні сценарії, які відбуваються на наших очах. Через три роки такої страшної війни Україна починає перебувати в такій ситуації, коли не лише є жертвою, але і мусить захищатися від світу, від потенційних кандидатів, які хочуть робити бізнес і якось використати Україну в своїх цілях. Це страшно. Дивишся на це і замислюєшся, що з нами всіма відбувається. Що відбувається з нашим людством, що такі речі діяться. Я завжди стараюся бути оптимісткою, але останнім часом всі ми маємо таке відчуття, що це йде в неправильному напрямі.Велика кількість українців, коли було, до прикладу, висипання зерна, та чи навіть зараз результати виборів сприйняли болісно. Я бачила коментарі, мовляв, поляки такі самі, як росіяни. Як тобі таке чути? Напевно боляче таке чути, бо ми взагалі не такі самі. Польща показала себе, і довела, і постійно це робимо, що ми за Україну, і якщо якийсь відсоток нашого суспільства ні, це не означає, що так можна говорити про всіх поляків.Мені теж соромно, як якісь наші політики публічно кидаються антиукраїнськими гаслами, але тим українцям, які так говорять, то я би їх просила, щоб вони побачили, скільки хороших речей відбувається. Це так само, як у нас хтось щось скаже на українців, завжди так буде, і це також виникає з того, що люди не знають одне одного. Припускаю, що таке може сказати хтось, хто мало знає поляків, хто взагалі не був у Польщі. Мої друзі, які багато разів були в Польщі, які знають багатьох поляків, ніколи б нічого такого не сказали. А ти, як збиралася в Україну, як уперше приїхала сюди, мала якісь стереотипи? Що знала про Україну? Знаєш, Україна дуже змінилася протягом 10 років. Не дивлячись, що ці зміни відбувалися дуже поволі, вони відбувалися в правильному напрямі. Україна, яка є зараз, - це інша Україна. Бо я ще бачила Україну, яка є в стереотипах поляків, тобто базари, бабусі, які щось там продають на цих базарах, маршрутки, подорожі маршруткою з куркою, з  зачиненими вікнами і бабусі, які кричать, що ці вікна не можна відчиняти.Але такі бабусі є навіть зараз.Ну так, є. Але зараз вже менше такого, бо це гарні речі, які будують такий характер, атмосферу кожної з наших країн. Я спочатку пізнавала Україну від культури, фактично багато речей мене трохи шокували, серед іншого - їзда на машинах. Я, коли їду до Польщі і повертаюся, то маю нагадати собі, що є правила, світлофори, бо тут я вже навчилася так їздити, знаєш, по-українськи: хто сильніший, той перший проїде, що світлофори не для всіх мають червоний і зелений кольори. Це одна з таких речей. Але в дійсності Україна змінилася, немає вже тих жахливих доріг, бо колись це була справжня пригода – поїхати маршруткою зі Львова до Кам’янця-Подільського тими зруйнованими дорогами, селами, де на тебе постійно чекали якісь пригоди. Зараз уже їдеш суперасфальтом, все це зміни на краще. Я також маю надію, що зміни будуть і в питаннях корупції, бо я пам’ятаю Україну більш корумповану. Це досі є, але ситуація вже набагато краща. Під час цієї виборчої кампанії нерідко  звучало, і взагалі ми час від часу чуємо, що, може, не варто приймати Україну до Європейського Союзу. Як ти вважаєш, Україна вже готова до того, щоб бути в Європейському Союзі? Чи вона є європейською країною?Для мене – так! Я постійно повторюю, що Європа повинна це зробити, і я розумію, що ще є багато аспектів, пов’язаних із функціонуванням країни, які треба виправити, щоб Україна увійшла до Європейського Союзу. Так, як було в Польщі, ми теж отримали список завдань, які країні треба було виконати, щоб Польща увійшла до Європейського Союзу: побороти корупцію, змінити функціонування судової системи і так далі. Маленькими кроками це вдавалося робити, і я вважаю, що українці вже так сильно показали, що Україна вже повинна увійти до Європейського Союзу, що як це станеться, то все буде йти в кращому напрямі, всі ті недоліки країни, те, що не працює, на мою думку, буде змінюватися на краще. Я знаю, що політична ситуація в Україні також складна, але я, не дивлячись ні на що, вірю, що це повинно мати хороше завершення.Також я розумію, що Європа боїться впускати Україну через воєнну ситуацію, але, на мою думку, це було би очевидним сигналом всієї Європи для Росії, що ми не погоджуємося з тим, що РФ робить, і не хочемо цього. Бо я вважаю, що зараз, крім того, що Європа допомагає, і надходить зброя, і постійно йде військова допомога, то на мою думку, замало зроблено в цьому напрямі, щоб Росія чітко зрозуміла сигнал. І, на жаль, я вважаю, що в перший чи другий рік війни було, коли зупинили військову допомогу, і Росія просто отримала час, щоб краще озброїтися, щоб відкрити заводи, бо ми всі знаємо, що це там відбувається. На мою думку, Європа повинна ще більше зробити, щоб чітко поставити крапку в тому, на чиєму ми боці. Через те, що це все нечітко, з’являється прийняття війни, що взагалі незрозуміло, ніхто з нас не хоче війни, ми не хочемо так жити, але, не дивлячись ні на що, на це є дозвіл, дозвіл для Росії робити все те, що вона робить. Я так вважаю. Замало санкцій, замало осуду того, що робить Росія, цього має бути набагато більше.А чуєш від своїх співгромадян, що, може, краще б Україна віддала, не знаю, наприклад схід і погодилася, що Крим російський, і тоді було би спокійніше. Чую таке навіть тут часто в розмовах, що хай вони вже заберуть те, що взяли. Я не знаю, що відповідати в таких ситуаціях, бо це, мабуть, буде залежати від того, що вирішить ваша влада і ваше суспільство, це буде, на мою думку, українське рішення. Щиро, то нам ззовні немає до того діла, це має бути українське рішення, робити так чи ні. Я можу тобі сказати, що я думаю. Стільки людей вже загинули за захист цих земель, то я дійсно вважаю, що так не повинно статися. Росія напала на Україну, не маючи права, забрала землю, у нас є якесь міжнародне право, якого ми всі хочемо дотримуватися, тож голоси за те, щоб віддати Росії ці землі, абсурдні, бо тоді ми даємо дозвіл на це. То через рік, не знаю, хтось нападе на Польщу і забере у нас шматок землі і через три роки всі нас будуть змушувати віддати ці землі. Для мене все однозначно в цій ситуації, все чорно-біле, хоча в житті я завжди намагаюся бути десь посередині і шукати розв’язання, шукати сірих відтінків нашого життя. А тут, дозволяючи таке Росії, ми даємо дозвіл. Путін матиме згоду всього світу на те, щоб так робити далі. Ми не можемо цього допустити.Росіяни також часто роблять провокації, запускають в інформаційний простір щось на кшталт: "Поляки теж хочуть забрати шматок України, претендують на якісь землі, кажуть, що ці землі колись були польські". Як гадаєш, таке реально?Маю надію, що ні. Але війна мене навчила того, що можуть статися різні сценарії, я сподіваюся, що до такого не дійде, навіть думка про це дуже страшна, абсурдна. Це може бути тільки результатом підбурювання російської пропаганди. Якби коли-небудь щось подібне сталося б, я буду перша тут воювати з українцями. Давайте не створювати такий сценарій, не підсилювати таких розмов, бо це стовідсоткова робота пропаганди, щоб в українцях викликати нелюбов до поляків.Чи ти вже знаєш, чим будеш займатися, коли війна, маємо таку надію, закінчиться і закінчиться добре для України?Я взагалі про це не думаю, підчас війни я навчилася жити одним днем, всі плани і надії відкладені в сторону. Проте я думаю, що буду займатися тим самим, чим займаюся зараз, сподіваюся, що наша польсько-українська команда постійно буде рятувати пам’ятки, що будемо це робити не лише тут в Україні, але і в Польщі, бо до війни так було. Щоб мої друзі виїжджали на роботу до Польщі і там цим займалися. Також недавно ми відкрили фонд, завданням якого є створення спільних проєктів. Дуже хотіла би, щоб це розвивалося, щоб ми і надалі цим займалися. Я, напевно, буду робити те саме, що зараз, тільки без волонтерства вже. Але насправді я не знаю, побачимо, що цей час нам принесе. Я просто дуже хочу, це моя мрія, щоб ця війна закінчилася, щоб вона закінчилася на хороших умовах для українців, і щоб поляки і українці, це таке моє особисте звернення до поляків і українців, щоб вони не дали себе посварити, перш ніж вони себе гарно пізнають. Бо зараз, на жаль, все знову починає йти в такий бік. Щоб ми краще пізнали одне одного і будували для себе майбутнє і не дозволили злим голосам вплинути на наше життя.

11 червня бажано більше рухатися. Від сидіння на місці зростатиме тривожність. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Люди творчих професій відчуватимуть приплив натхнення, - говорить астрологиня. - Час обговорювати дизайнерські проєкти, план будівництва чи нові моделі одягу. Самотнім варто звернути увагу на пошуки своєї пари. Але для першого побачення цей день не годиться. Вдало складеться подорож. Можна планувати поїздку. Овнам і Скорпіонам таланитиме в усьому. Але змінювати місце роботи не час. Уникайте конфліктів з керівництвом. Довіряйте діловим партнерам. Гарно піде навчання і планування. Справжніми інтелектуалами себе відчують Діви, Козороги і Риби. Ці три знаки вражатимуть інших своїми здібностями і впевнено підтвердять свій найвищий рівень ІQ". Овен (21 березня - 20 квітня) Допомагайте всім, хто цього потребує. Гуртом легше долати перешкоди. Намагайтеся уникати стресових ситуацій. Хотітиметься оновлення. Завітайте до перукарні. Вдасться вдало змінити стиль завдяки новій зачісці. Телець (21 квітня - 20 травня) Займіться тим, що любите. Це дозволить вам розбагатіти і стати успішними. Не ігноруйте своїх снів. У них отримаєте підказку. Ви умієте і можете більше, ніж думаєте. Не бійтеся проявляти свої таланти. Близнюки (21 травня - 21 червня) Велике везіння і купа спокусливих пропозицій чекає на вас вранці. Раніше прокидайтеся і беріться за справи, на які покладаєте великі надії. Рак (22 червня - 22 липня) Інвестуйте кошти у навчання. Щодня ставатимете ближчими до своєї мети. Вдало проходитимуть переговори, презентації. Можна виставляти на показ свої роботи. Вами захоплюватимуться. Легко буде завоювати будь-чиє серце. Лев (23 липня - 23 серпня) Багато рішень приймете на емоціях. Задумуйтеся над наслідками. Не час купувати авто, відкривати депозит у банку. Купуйте найнеобхідніше, а від придбання техніки відмовтеся взагалі. Не втомлюйте очікуваннями. Живіть тут і зараз. Довіряйте тим, кого любите. Діва (24 серпня - 23 вересня) Щоб мрія стала реальністю, беріться за найважливіші справи на світанку. Гроші йтимуть до вашої кишені. Не спішіть витрачати їх на необдумані покупки чи позичати комусь із друзів. Втратите і кошти, і дружбу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стрибнуть вище власної голови - ці п'ять знаків магічним чином змінять свою долю на краще Терези (24 вересня - 23 жовтня) Доля усміхнеться сміливим і чесним. Не варто робити висновки про розумові здібності людини. Легко буде схибити, якщо покладетеся на перше враження під час зустрічі. Ревнощі і заздрість будуть панувати цього дня. Не давайте їм волю. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Переслідуватимуть колишні партнери. Розмова з ними закінчиться сваркою. Пасивне куріння викликатиме напади головного болю. Оминайте заздрісних людей. Не хваліться своєю історією успіху. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Свідомо робіть добро. Пробачайте злим язикам. Вони самі страждатимуть від своєї злоби. Від романтичних планів краще відмовитися. Побачення пройдуть невдало. Цього дня варто присвятити час пошуку роботи. Траплятимуться цікаві пропозиції. Але якщо хочете розбагатіти і знайти хорошу роботу, розсилати резюме краще після обіду Козоріг (22 грудня - 20 січня) Не намагайтеся перевершити себе. Залишайтеся тим, ким є. Видаючи себе за інших, навряд чи справити позитивне враження. Час здійснити заповітні мрії. Вам усе буде під силу. Мрійте і дійте. Водолій (21 січня - 20 лютого) Найцікавіші пропозиції отримаєте від колишніх знайомих. Добре подумайте, чи хочете мати з ними справу. Пошкодує той, хто шукатиме пару через сайти знайомств. Розчаруєтеся у виборі на першому побаченні. Риби (21 лютого - 20 березня) Не замикайтеся у чотирьох стінах. Це час для подорожей, зустрічей та обміну досвідом. Якщо плануєте поповнити гардероб, віддайте перевагу світлим тонам. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

15 червня у багатьох країнах світу відзначають День батька. Свято зʼявилося у США. Його ініціаторкою в 1910 році стала Сонора Смарт Додд, яка хотіла у такий спосіб вшанувати памʼять про свого батька, адже він самотужки виховав шістьох дітей. У США День батька став національним святом у 1966 році. В Україні офіційно святкують з 2019-го. Щороку в третю неділю червня найкращих татусів вітають подарунками. І дуже важливо, щоб вони були не банальними, а такими, що відображають стиль життя, захоплення, особливості професії батька. Gаzеtа.uа зібрала ідеї найкращих подарунків до Дня батька, які поєднують турботу, практичність і позитивні емоції. Для роботи та відпочинку: обираємо ноутбук, кавомашину і смартфон для батька Сучасні батьки часто працюють із домашнього офісу. Тому неодмінно зрадіють подарункам, які допоможуть їм забезпечити комфортну роботу або ж відкриють більші можливості. Зокрема, це може бути ноутбук, смартфон, кавомашина, планшет тощо. Ми протестували кілька товарів і радимо придивитися до таких позицій. Ноутбук Ноутбук із хорошим функціоналом допоможе батьку розширити спектр завдань, які він може виконувати, покращити свій професіональний рівень і заробітки. Чудовим варіантом для роботи буде ноутбук LЕNОVО Іdеараd 1 15АМN7 (82VG00QQRА). Він обладнаний дисплеєм Full НD з діагоналлю 15,6 дюйма. Має якісний звук та чіткий відеозв'язок, що буде корисним, якщо батько часто зідзвонюється з колегами чи клієнтами. Цей ноутбук швидко заряджається, може працювати без додаткового живлення весь день. Зараз у МОYО діє вигідна пропозиція - комплект ноутбук + кавомашина, який стане ідеальним подарунком до Дня батька. Кавомашина Кавомашина Рhіlірs Sеrіеs 800 ЕР0820/00 стане справжньою знахідкою для тих, хто працює дистанційно, але не може обійтися без кави, як з кав'ярні. За допомогою цієї кавомашини можна приготувати різні види напоїв: від еспресо до капучино з пишною молочною піною. ПЕРЕГЛЯНУТИ &rАrr; Смартфон Новий смартфон чудово підійде на подарунок для батька. Особливо якщо для його роботи треба постійно бути на зв'язку, мати доступ до різних програм, інтернету. Радимо придивитися до моделі ТЕСNО Sраrk 30 РRО (КL7) 8/128Gb Оbsіdіаn Еdgе (4894947047435). Смартфон має тонкий, міцний корпус та АМОLЕD-дисплей з ультраяскравістю та захистом очей. Оснащений потужним процесором G100, що дозволяє ефективно працювати навіть при великих навантаженнях. Захищений від пилу та води. ПЕРЕГЛЯНУТИ &rАrr; Подарунки для батька, який любить спорт Для батька, який полюбляє займатися спортом або є фанатом спортивних ігор, можна підібрати немало цікавих подарунків. Одяг та аксесуари для заняття спортом влітку Хорошим варіантом буде термофутболка або комплект якісного компресійного одягу. Він допоможе покращити кровообіг під час тренувань, зменшити втому та біль у м'язах, підвищити витривалість. Батькам, які є фанатами бігу, сподобається рушник з ефектом охолодження. Абонемент на спортивні заняття Можна придбати індивідуальні уроки або майстер-класи з гри в теніс, гольф, боксу, стрільби з лука тощо. Курс масажу Людям, які займаються спортом, важливе якісне відновлення після інтенсивних тренувань. Можна подарувати на День батька курс відновлювального, лікувального або спортивного масажу. Смарт-ґаджети для активного тата: обираємо подарунок разом із Фокстрот Коли шукаєш подарунок для тата, насамперед хочеться, щоб він був справді корисним - таким, що стане у пригоді щодня. Технологічні ґаджети - чудове рішення: вони поєднують функціональність, стиль і турботу про здоров'я. Смарт-годинник чи фітнес-трекер, якісний тример або ж сучасна зубна щітка - це подарунок, який щодня нагадуватиме татусю про вашу увагу. Gаzеtа.uа разом із Фокстрот обрала кілька варіантів подарунків до Дня батька-2025. Смарт-годинник Чудовим варіантом буде Хіаоmі Rеdmі Wаtсh 5. Він підійде чоловікам, які ведуть активний спосіб життя. Завдяки алюмінієвому корпусу годинник легкий, але водночас міцний. Ремінець зроблений із силікону, що робить носіння більш зручним. Доступний у чорному та сірому кольорах. Дисплей має діагональ у 2,07 дюйма та роздільну здатність 432*514 пікселів, захищений загартованим склом, тому не боїться подряпин та ударів. Також цей смарт-годинник можна занурювати у воду. Хіаоmі Rеdmі Wаtсh 5 сумісний з Аndrоіd ОS та іОS. За допомогою нього можна приймати дзвінки та переглядати повідомлення. Тож ваш батько завжди буде на зв'язку. ПЕРЕГЛЯНУТИ &rАrr; Електрична зубна щітка Радимо модель Рhіlірs Sоnісаrе Рrоtесtіvе Сlеаn 5100. Адже вона має чимало переваг. Зокрема, ця щітка може здійснювати до 62 тис. мікрорухів за хвилину, ретельно очищуючи важкодоступні ділянки між зубами та вздовж ясен. Має три режими: стандартний Сlеаn підійде для повсякденного чищення; Whіtе є більш інтенсивним, забезпечує ефективне відбілювання. Третій режим - Gum саrе продовжить чищення до 2 хв, але на меншій потужності, щоб дбайливо очистити емаль, і делікатно помасажує ясна. Якщо тиск на емаль виявиться надмірним, зубна щітка про це повідомить. Також попередить, коли варто вже змінити насадки на нові. ПЕРЕГЛЯНУТИ &rАrr; Тример Хороший тример допоможе підтримувати чудовий зовнішній вигляд і економити кошти на барбершопі. На подарунок батькові обирайте Рhіlірs МG9555/15 sеrіеs 9000. Таким тримером можна підстригати волосся на голові, бороду та брови, видаляти волосся з носа, вух, тіла. У комплекті йде 3 насадки та 13 гребенів, оснащених сталевими ножами, які самостійно заточуються. Додатково тример обладнаний розумним датчиком, який скануватиме шкірний покрив та регулюватиме потужність. Таким чином не лишатиме подразнень та почервонінь. ПЕРЕГЛЯНУТИ &rАrr; Подарунки для улюбленого хобі батька Обрати подарунок батьку, який має хобі, - одне з найпростіших завдань. Головне - дізнатися, чого йому бракує, про що мріє. Gаzеtа.uа підібрала варіанти подарунків, повʼязаних із найпопулярнішими хобі. Риболовля Один із безпрограшних варіантів подарунку - організуйте батьку риболовлю на приватних озерах. Так можна разом провести час, насолодитися смачною юшкою на природі. Зрадіє тато-рибалка професійному набору снастей та органайзеру для них. Це можуть бути вудка, спінінг, котушки, поплавки, гачки, ехолот для пошуку риби. Для максимального комфорту придбайте зручне розкладне крісло, хороший термос або портативний намет. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День батька-2025: коли вітаємо і що доречно подарувати Туризм Батько зрадіє спеціальному рюкзаку, спальному мішку, набору для похідної кухні, хорошому ліхтарику. Чудовим варіантом буде організувати сімейний похід або для тата з друзями в гори, сплав на байдарках. Також можна придбати майстер-клас зі скелелазіння, абонемент в туристичний клуб. Садівництво Для тата, який полюбляє садівництво, чудовим подарунком стануть саджанці або насіння незвичайних рослин, набір нових інструментів. Можна також придбати спеціальну екскурсію найкращими садами, парками, під час якої батько дізнається тонкощі вирощування різних рослин, знайде ідеї для ландшафтного дизайну. Кулінарія Ідеальним подарунком на День батька стануть майстер-класи та дегустації. Наприклад, під керівництвом професійного шефа можна навчитися готувати стейки чи бенто-торти. Або спробувати різні види сирів на спеціальній фермі. Також можна подарувати батьку-кулінару незвичні продукти, ножі, посуд, ґаджети для кухні. Подарунки для батька, що піклується про своє здоров'я Щоб обрати подарунок татові, який дбає про своє здоров'я, дізнайтеся більше про його потреби: що турбує, які процедури хотів би пройти, до якого лікаря планує звернутися тощо. Gаzеtа.uа рекомендує кілька універсальних подарунків. Сертифікати здоров'я Багато медичних закладів пропонують сертифікати на комплексне обстеження. До Дня батька можна обрати загальний сhеk-uр організму або під конкретний запит. Такий подарунок підійде для батька, що переймається своїм здоров'ям, але постійно відкладає похід до лікаря. Індивідуальна аптечка Замовте аптечку зручної форми та наповніть її ліками, медичними засобами для першої невідкладної допомоги, а також тими препаратами, якими найчастіше користується батько. Зважаючи на війну та постійні ракетні обстріли, незамінною річчю в аптечці буде турнікет. Обирайте сучасні моделі, вони більш ефективні та зручні. Їх можна накласти однією рукою за секунди. Вітамінні комплекси Вітаміни допомагають підтримувати здоров'я, мати енергію та хороший сон. Можна придбати універсальний комплекс для чоловіків або такий, що потрібен батьку саме зараз. У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. Найголовніші - День Конституції та Трійця. Також у червні святкують Міжнародний день друзів.