Search trend "день друзів"

У понеділок, 9 червня, в світі відзначають неймовірно тепле і душевне свято - Міжнародний день друзів. Це свято не просто зайвий привід привітати своїх друзів, а й просто оглянутися навколо і побачити, наскільки біля нас хороших, добрих і світлих людей.

У понеділок, 9 червня, відзначається міжнародний день друзів. У цей день потіште свою подругу чи друга щирим привітанням, яке зможе розчулити та викликати усмішку на обличчі. Повний текст новини

Надішліть друзям красиву листівку

У цей особливий день не забудьте привітати друзів та подруг

Я все життя шукаю "хороших росіян". І в Росії, і серед російської еміграції. Навіщо? Бо я щиро вірю, що не існує поганих націй, поганих народів, "великих" і "невеликих" культур чи мов. Усі рівні. Усі народи мають героїв і негідників, усі мають право жити на власній землі за своїми правилами. Росіяни — теж. Але спочатку вони повинні перемогти маленького огидного Путіна в собі. У кожного з них у серці — шматок льоду, як у Кая з казки Андерсена. Чи міг Кай сам перетворитися на людину з почуттями, розморозитися? Ні. Для цього потрібна Герда, яка пройде тисячі випробувань, щоб розтопити його серце.Для німців після Другої світової такою Гердою став демократичний світ. Не СРСР, який допоміг знищити Гітлера, а демократії, які навчили німців знову бути людьми. Я, звичайно, памʼятаю мільйони зігуючих німців. Але вони змінилися. І гідність, з якою канцлер Мерц говорив із Трампом, викликає захоплення.Німецький канцлер Фрідріх Мерц сказав Трампу: "Завтра — 6 червня, День висадки в Нормандії, коли американці одного разу поклали край війні в Європі". Трамп відповів у своєму стилі: "Це був не надто приємний день для вас". І Мерц гідно і мудро сказав: "Це був день визволення моєї країни від нацистської диктатури".Читайте також: Терор і вбивства людей залишаються "скрєпою" російських кагебешників на пенсіїОскільки Росія від путінської нацистської диктатури ще не вилікувалася, то й росіяни, навіть з ізраїльським паспортом, залишаються не просто носіями російської культури, а частиною "русского мира". Моє визначення "русского мира", яке я закріпив у законі поправкою, таке: "Ідеологія "русского мира" — це російська неоколоніальна доктрина, в основу якої покладено шовіністичні, нацистські, расистські, ксенофобські, релігійні ідеї, образи й цілі".Але чому я вважаю, що нібито опозиціонер Макаревич, навіть після отримання громадянства Ізраїлю, залишився "рускомірцем"?Бо він прийшов на концерт російських музикантів в Ізраїлі й після цього написав пост: "Чудовий концерт моїх друзів Олексія Кортнєва та Максима Леонідова. Давно не отримував такого заряду позитиву — разом з усім залом.Втім, подію дещо затьмарила чергова демонстрація в самому центрі Тель-Авіва. Знову сотня натхненних з палаючими очима зупинили життя всього міста, знову десятки тисяч громадян не змогли вчасно дістатися туди, куди мали потрапити. Знову "Заручники — за будь-яку ціну!".В Ізраїлі люди виходять на вулиці, щоб змусити уряд боротися за звільнення заручників, яких захопив ХАМАС. Це дуже схоже на демонстрації родичів наших полонених, які борються за їхнє звільнення й вимагають від держави конкретних дій. Уявіть собі такого Макаревича, який приходить на концерт своїх російських друзів у центрі Києва й обурюється протестами родичів полонених з "Азовсталі".Читайте також: Під вивіскою "Мир" Путін продає масові вбивстваА це цілком можливо. Бо за проєктом закону про множинне громадянство і Макаревич, і інші "хороші" росіяни, білоруси, а навіть "хороші" туркмени зможуть стати громадянами України.Демократичні країни мають боротися за кожного свого громадянина. Але ці росіяни приходять не лише зі своїми піснями й танцями, а й зі своїми цінностями — де життя людини нічого не варте.Саме тому потрібен новий Нюрнберг для росіян. Щоб у майбутньому російський Мерц дякував не Путіну, не "русскому міру", а українцям та іншим демократичним націям — за звільнення від диктатури у країні та російських головах, в якій концерт двох росіян у Тель-Авіві виявляється важливішим за визволення заручників.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок. 

Сьогодні, 9 червня, Міжнародний день друзів. Віряни вшановують пам’ять святого Кирила, архієпископа Олександрійського. До Нового року залишилося 205 днів.

9 червня відзначається щорічне свято – Міжнародний день друзів. Це чудова нагода, щоб зібратися з близькими людьми та гарно провести з ними час, адже саме вони часто роблять нас щасливими. Повний текст новини

9 червня ваша інтуїція буде особливо сильною. Слухайте її і в коханні, і у фінансових справах. Гарний день, щоби повірити: ви варті не крихт, а справжнього достатку у всьому. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Скасовуватимуться раніше укладені домовленості, під тиском обставин доведеться змінювати плани, - говорить астрологиня. - Відкладіть ділові зустрічі та перемовини. Не варто підписувати важливі папери. Пильнуйте під час проведення фінансових операцій. Помилки в документах чи розрахунках можуть дорого коштувати. Не слід цього понеділка проводити рекламні акції. Люди виявлятимуть підозрілість та злопам'ятність. Пильнуйте за своїми словами. Не ображайте близьких і знайомих. Вони вам цього не подарують. Особливо сильно всі тенденції цієї доби відчуватимуть Близнюки, Раки, Діви, Стрільці та Риби. Ви зумієте використати все на власну користь. Ці п'ять знаків стрибнуть вище власної голови і зуміють магічним чином змінити свою долю на краще". Овен (21 березня - 20 квітня) Доля веде вас у правильному напрямку. Намагайтеся бути уважними до всього, що відбувається навколо. Не варто мирити родичів чи повертати у своє життя колишніх партнерів. Кращі заробітки надійдуть увечері. Визначтеся, як будете ними розпоряджатися. Телець (21 квітня - 20 травня) Може відновитися листування зі старими знайомими. Не поспішайте пускати їх у свій дім і своє серце. Ці почуття виявляться оманливими. Фортуна вам посміхатиметься. Не варто піддаватися на маніпуляції. Довіряйте своєму серцю. Близнюки (21 травня - 21 червня) Магнітом притягуватимете до себе гроші і розпочнете бізнес, який годуватиме сім'ю багато років. Марно будувати грандіозні плани. Зосередьтеся на найголовнішому. У своїх діях керуйтеся реальними розрахунками. Не заздріть чужим перемогам. Умійте порадіти за друзів. Рак (22 червня - 22 липня) Нотаріуси та юристи допускатимуть помилки у документах. Зачекайте з оформленням спадку та купівлею нерухомості. Плани на майбутнє складайте увечері. Тоді краще бачитимете, що чекає на вас і оточення. Лев (23 липня - 23 серпня) Добре все плануйте. Лише після цього йдіть на співбесіду і заявляйте про себе. Погоджуйтеся на пропозицію від керівництва. Кар'єрне зростання принесе більшу зарплату й визнання серед професіоналів. Діва (24 серпня - 23 вересня) Фінансові справи рвонуть угору. Отримаєте кілька спокусливих бізнес-пропозицій. Радьтеся з більш досвідченими людьми, коли приймаєте рішення про майбутнє свого бізнесу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гроші липнутимуть до вашого гаманця - кому цей тиждень подарує блискучі фінансові можливості Терези (24 вересня - 23 жовтня) Від роботи відволікатиме внутрішня тривожність. Почуватиметеся розгубленими. Не намагайтеся у будь-який спосіб покращити матеріальне становище. Добре пройде плановий похід до стоматолога. Може підвести нюх. Зачекайте з покупкою нових парфумів. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Доведеться вирішувати, де плануєте далі навчатися, працювати та проживати. Керуйтеся власними бажаннями, аби не шкодувати, що прислухалися до чужих порад, а не власного серця. Не зловживайте кавою та енергетичними напоями. Це може спровокувати різке підвищення тиску. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Не відмовляйтеся від додаткових заробітків. Марно чекати на вдячність від оточуючих. Вони будуть заклопотані власними справами. Не варто повертати у своє життя колишніх коханців. Роман розчарує. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Набридне терпіти. Не шукайте пригод на власну голову. Годі змінювати одного партнера на іншого. Цінуйте людей, які поруч за будь-яких обставин. Таланитиме впертим. Не відступайте від задуманого. Водолій (21 січня - 20 лютого) Відчуєте себе щасливчиком. Не опирайтеся долі. Спізнюєтеся кудись через дитячі примхи чи зламане авто? Отже, так і має бути. Це вбереже від неприємностей. Намітите нові шляхи для співпраці. Бізнес піде угору. Оновлювати гардероб краще ввечері. Дочекайтеся вигідних знижок. Риби (21 лютого - 20 березня) Інформація швидко розходитиметься між людьми. Усе приховане ставатиме явним. Відмовтеся від придбання мобільних пристроїв. Вони не працюватимуть довго. Здавати в ремонт електронні прилади не час. Робота затягнеться. Не переїдайте. Їжа повільніше перетравлюватиметься. У червні працьовиті та наполегливі зуміють досягти своєї мети. Нехай вас не спиняє критика. Дозвольте собі бути трохи шаленими та непокірними. Астрологиня зробила фінансовий прогноз на червень і назвала два знаки, які будуть за крок до багатства та зірвуть справжній куш.

9 червня в усьому світі відзначають Міжнародний день друзів. Хоч це і неофіційне свято, люди продовжують його вшановувати щороку. Повний текст новини

9 червня віряни відзначають День Святого Духа. Це свято, яке йде за Трійцею, відоме також як Духів день. Сьогодні ж вшановують святителя Кирила, архієпископа Олександрійського. Сенс Дня Святого Духа - у пам'яті про те, як Святий Дух зійшов на апостолів у день Трійці, і вони змогли проповідувати іншими мовами та зцілювати людей. Святитель Кирило, архієпископ Олександрійський жив у ІV столітті. Він ще з юності вирішив присвятити життя служінню Богу і все своє життя боровся з єрессю, єретиками та іудеями. Спочатку він був дияконом, потім проповідником, а після його обрали патріархом. Після себе святитель залишив праці, в яких засуджував єретиків і давав тлумачення Священного Писання - Євангеліє від Луки, Іоанна, послань апостола Павла і догматів Пресвятої Трійці. Що можна робити. а що заборонено сьогодні У Духів день, як і в свято Трійці, віряни йдуть до храму. У молитвах до святителя Кирила просять захисту від недоброзичливців і зла, мудрості, терпіння. У народі день прозвали Кирилів день, і за старих часів намагалися його провести на природі - наприклад, піти до лісу за суницею. Забороняється сваритися, лаятися, ображатися, а також заздрити, впадати у відчай і лінуватися. Не варто одягати чорне - очорниш собі життя. Також не варто залишати немитий посуд - гроші з дому підуть. У Духів день забороняється "тривожити" землю, а також купатися у відкритих водоймах - як цього дня, так і весь тиждень після. Прикмети у лісі багато суниці - до суворої зими; дощ пішов - це надовго; яка погода на Духів день - така протримається ще 40. Після цього дня зазвичай починалася спека, а доброю прикметою вважалося, якщо на долоню сяде метелик - тоді на нього чекає удача і фінансове благополуччя. У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів, 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів

День Дональда Дака та друзів: що ще святкують сьогодні9 червня відзначають день народження Дональда Дака, відомого персонажа Dіsnеy. Також сьогодні Міжнародний день друзів, Всесвітній день антифосфоліпідного синдрому.

8 червня віряни відзначають Трійцю. Свято триєдиності Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Його також називають П'ятидесятниця, Зелене свято або Зелена неділя. Святкування Трійці прив'язане до Великодня. Саме тому дата його щороку змінюється. Трійця припадає на 50-й день після святкування Світлого Христового Воскресіння. Цього дня світові відкрилася вся повнота дії Святої Трійці і люди почали прославляти три іпостасі Єдиного Божества: Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа. За Євангелієм, на п'ятдесятий день після Великодня апостоли зібралися у Єрусалимі, як наказав їм Христос, в одному з верхніх приміщень у домі на пагорбі Сіон. Вважається, що саме там відбулася трапеза Ісуса Христа з учнями, відома як Таємна вечеря. Крім апостолів, у домі також була присутня Діва Марія та інші віруючі. Їм усім було явлено Третю Особу Святої Трійці: шумом з неба, вітром, вогняними язиками полум'я. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вознесіння Господнє та інші церковні свята травня: коли і що відзначаємо Сходження Святого духа описують як полум'я, язики якого оточили кожного з апостолів. Саме після цього вони отримали "дар мов" - стали говорити різними, невідомими їм раніше, мовами, що дозволило їм нести слово Боже кожній людині на землі. В храмах на Трійцю проводять святкові богослужіння і великі вечірні служби. Основні символи свята у християн східного обряду - зелені гілочки берези та інших дерев. Ними традиційно прикрашають будинки і церкви. Згідно з народними повір'ями, ці гілочки допомагають закликати добробут та щастя в дім. Православні священники на літургії одягають святкові шати зеленого кольору, а католицькі - білого. Після служби люди йдуть у гості чи збираються у себе вдома, пригощають друзів та родину великим святковим короваєм, накривають пишний стіл. У травні на українців чекає багато свят. Крім загальнодержавних вихідних, у травні відзначають безліч професійних дат, пам'ятних подій і міжнародних свят. Щоб не пропустити жодної важливої дати, тримайте під рукою зручний календар свят на кожен день місяця.

15 червня українці відзначають День батька. Це чудова нагода подякувати татові за турботу, підтримку й силу. Але під час вибору подарунка варто уникати речей, які можуть здатися формальними, непотрібними або навіть недоречними. Дехто з вдячністю прийме шкарпетки чи дезодорант, але більшість татів очікують чогось душевнішого. Щоб справді потішити батька, Gаzеtа.uа розповість, які подарунки краще не дарувати. Вони можуть не сподобатися або навіть образити. Що краще не дарувати Загальні та бездушні подарунки. Подарунки, які не враховують особистих інтересів або захоплень, можуть здатися бездушними. Уникайте стандартних подарунків, які не мають особистого значення. Подарунки, які нагадують про вік. Подарунки, які підкреслюють вік, наприклад, речі для літніх людей, можуть бути сприйняті негативно. Непрактичні подарунки. Речі, які не мають практичного застосування або не відповідають його потребам, можуть бути неоціненими. Вибирайте подарунки, які він зможе використовувати в повсякденному житті. Подарунки, які вимагають додаткових витрат. Презенти, які потребують додаткових витрат на обслуговування або використання, можуть бути небажаними. Наприклад, домашні тварини або абонементи, які вимагають регулярних платежів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День батька-2025: коли вітаємо і що доречно подарувати Подарунки, які не відповідають його стилю життя. Речі, які не відповідають способу життя, можуть бути неоціненими. "Треба щось подарувати" - хибна ідея. Банальні засоби гігієни - дезодоранти, гелі для душу, піна для гоління без індивідуального підходу виглядають як подарунок "для галочки". А от занадто дорогі або показові речі - годинник, брендові аксесуари чи техніка можуть викликати ніяковість або почуття обов'язку. Коли обираєте подарунок, звертайте увагу на особисті уподобання та захоплення вашого батька, щоб зробити цей день дійсно особливим. У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів, 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів

5 червня хотітиметься усього та одразу. Не стримуйте своїх апетитів. Насолоджуйтеся життям. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Поруч будуть яскраві та сильні особистості, - говорить астрологиня. - Не перетворюйте їх на своїх конкурентів. Краще ідіть пліч-о-пліч до наміченої цілі. Зараз ви маєте вплив на інших. Скористайтеся цим, аби розбагатіти. Втомлюватимуть телефонні розмови і плітки. Краще відкладіть смартфон і проведіть цей час із родиною. Це вдалий день, аби почати власний бізнес. Оптимізму вам не позичати. Сміливо йдіть на експеримент, досліджуйте, перевіряйте теорію практикою. Відправляйтеся в мандрівку чи у відрядження. Пробуйте братися за нові напрямки діяльності. Не пропустіть нагоди почати нову сторінку в житті. Можна займатися будівництвом і ремонтом. Рибам і Стрільцям доля незабаром подарує шанс на значне покращення життя. Подумайте про те, чого вам бракує для щастя". Овен (21 березня - 20 квітня) Один з найцікавіших днів у році. Придивляйтеся до свого оточення, розберіться зі своїми бажаннями. Маєте шанс стати найкращим у своїй царині. Добре пройдуть курси та майстер-класи. Стане в нагоді знання іноземних мов. Телець (21 квітня - 20 травня) Усе навколо почне змінюватися на краще. Вам запропонують вигідні умови співпраці. Добре почуватимуться ті, хто не боїться змін і любить експромти. Близнюки (21 травня - 21 червня) Друга половина дня стане особливо успішною для тих, хто насолоджується свою роботою і не боїться бути винахідливим. У магазинах спокушатимуть знижками та акціями. Відкладіть початок нового курсу ін'єкцій. Поки не варто лікувати зуби. Рак (22 червня - 22 липня) Купуючи речі, дбайте про їхню практичність. Не витрачайте гроші на те, у чому вам некомфортно. Завчасно розплануйте все, що хочете встигнути цього тижня. Побачення та розваги доведеться відкласти до вихідних. Лев (23 липня - 23 серпня) Колеги спробують використати вас у власних цілях. Досить догоджати їм. Зосередьтеся на своєму успіху. Таємниці віддалятимуть від коханих. Не проводьте весь вільний час у телефоні. Це змусить їх ревнувати. Діва (24 серпня - 23 вересня) Цінуйте особистий простір друзів. Не надокучайте дзвінками, не давайте непроханих порад. Після обіду вдалий час, аби робити манікюр та йти до перукаря. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За крок до небаченого успіху: кому зірки обіцяють золоті гори та всенародне визнання Терези (24 вересня - 23 жовтня) Більше уваги треба приділити собі та особистим справам. Подбайте про гарну зачіску. Оновіть гардероб. Виділіть час на улюблені заняття. Запишіться на йогу і плавання. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Сумуватимете за минулим, бо здаватиметься, що тоді було краще. Не обманюйте себе. З оптимізмом дивіться у майбутнє. Нові ідеї та сміливі кроки зроблять вас щасливими та багатими. Не бійтеся здаватися дивними. Цим ви привертатимете увагу. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Ваші мрії та нестандартні рішення приголомшуватимуть багатьох, але позитивно позначаться на вашому майбутньому. Довіряйте своїй інтуїції. Не сходьте з обраного шляху. Ведіть бізнес чесно. Цього боятимуться конкуренти. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Займете лідерську позицію у колективі. Не погоджуйтеся на пропозиції заробити гроші швидко. Очистіть свою оселю від зайвих речей. Продавайте те, що захаращує простір. Виручені кошти віддайте на потреби армії. Водолій (21 січня - 20 лютого) Притягуватимете до себе гроші. Гарно піде торгівля. Не соромтеся просити про підвищення. Ваша робота повинна оцінюватися гідно. Не бійтеся брати ініціативу у свої руки. Отримаєте все, чого забажаєте. Риби (21 лютого - 20 березня) Відкриєте у собі цілительські здібності. Після розмови з вами люди почуватимуться щасливими та натхненними. Менше часу проводьте в інтернеті. Гуляйте, читайте, займайтеся спортом. 2-8 червня зірки сприяють високим заробіткам. Доля піднесе вас до нових вершин. Довіртеся їй. Астрологиня назвала три знаки, у яких відкриється друге дихання. Ваше літо почнеться з високих здобутків і перемог.

В Україні 4 червня вшановують пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України. Щорічно саме 4 червня відзначається Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 9 серпня 1982 року. За час повномасштабного вторгнення Росія вбила в Україні 631 дитину. Ще понад 1975 були скалічені, зникли безвісти - 2244. Ці цифри, станом на 26 травня, не остаточні. Адже важко встановити кількість загиблих та поранених в зоні ведення бойових дій, а також на окупованих територіях. Найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій - 645, Харківській - 492, Херсонській - 208, Дніпропетровській - 242, Київській - 146, Запорізькій - 181, Миколаївській - 119, Сумській - 139. Лише 25 травня під час масованої атаки внаслідок обстрілу міста Коростишів Житомирської області загинули троє дітей: два хлопчики віком 8 та 17 років, дівчинка віком 12 років, а також травмовано 14-річного хлопчика. У Харкові постраждав 14-річний хлопчик. Під час обстрілу населених пунктів Київської області травмовано вісім дітей: дівчатка віком 10, 13, 17 років, хлопчики віком 8, 10, 11, 13 років. У Миколаєві травмовано 17-річного хлопця. Gаzеtа.uа розповідає 15 історій дітей, яких убили російські окупанти. Роман, Тамара та Станіслав Мартинюки були відмінниками У будинок сімʼї Мартинюків 25 травня вночі влучила російська ракета під час масованої атаки на Україну. Тато Ігор і мама Олена втратили трьох дітей - 17-річного Романа, 12-річну Тамару та 8-річного Станіслава. Самі ж батьки отримали травми. Жінка знаходиться в лікарні у важкому стані. Під час прощання директор ліцею № 1, де навчалися діти, описує їх як таких, що "прагнули досконалості у всьому", але не походили повз тих, хто потребував допомоги. Роман був випускником, готувався до НМТ і палко захоплювався історією України. Він доводив свою думку. Поряд з історією у нього була фізика. Казав, що вона легка. Тамара приводила за руку на заняття молодшого брата. Діти вчилися грати на домрі, були відмінниками. Для маленької Томи була заготовлена грамота за відмінні успіхи в навчанні. Як і мама, дівчинка хотіла бути вчителем математики. А Станіслав такий слухняний та розумний був. Все умів за своїм віком. Данило Худя обожнював футбол Вночі 24 квітня російські терористи під час атаки на Київ знищили ракетою будинок, в якому на першому поверсі жив 17-річний Данило Худя з Києва. Хлопець загинув разом з батьком Олегом та мамою Вікторією. Друзі хлопця цілий день сподівалися побачити Данила живим, проте цього не сталось. Данило був студентом Київського авіаційного фахового коледжу Навчався на спеціальності "Авіаційна та ракетно-космічна техніка". Завжди був на позитиві, постійно грав футбол на стадіоні 185-ї школи. У Данила залишились дві сестри і старший брат. З родиною Худя російськими терористами були убиті ще 9 їхніх сусідів. Маргарита Тітаренко любила математику, співи та танці 29 квітня 2025 року росіяни убили 12-річну Маргариту Тітаренко Губиниха Самарського району Дніпропетровщини. Росіяни вдарили дроном по її приватному будинку. Дівчинка спала у кімнаті на першому поверсі будинку. Коли рятувальники дістали її з-під завалів, вона була ще живою. Її шестирічна сестра отримала травми. Ще з дитсадка дівчинка росла вихованою, товариською та талановитою. Займалася співом та танцями. Найбільше любила математику і українську мову. В ліцеї перемагала на різних творчих конкурсах і предметних олімпіадах. Дівчинка прийшла уві сні й попрощалася - у білій сукні та з німбом над головою Сонячна Ліза йшла до логопеда Сонячній Лізі Дмитрієвій із Вінниці було 4 роки, коли її вбила російська ракета. Це сталося 14 липня 2022 року. Це був один з найкривавіших днів. Тоді Росія скинула на Вінницю чотири ракети - загинули 28 людей, понад 200 поранених. В момент влучання ракети мама Ірина везла доньку у візку до логопеда. Дівчинка загинула одразу. Її мама отримала численні травми. З її тіла дістали два десятки уламків ракет. Від неї якийсь час приховували, що донька загинула. Жінка каже, що дівчинка прийшла до неї уві сні й попрощалася - у білій сукні та з німбом над головою. Ірина сім місяців перебувала на реабілітації за кордоном. Тепер заново вчиться жити. Ірина вела блог в соцмережі. Постійно знімала відео та розповідала свою історію та історії про свою доньку. Вона писала, що є мамою особливої дівчинки, яка має синдром Дауна. Останнє відео мама дівчинки записала і виклала в інтернет за 1,5 години до влучання в місто ракети. На ньому вони з усміхненою та життєрадісною дівчинкою йдуть по тротуару на заняття. Ліза знімалася в різдвяному ролику Олени Зеленської 2021 року. В той день перша леді країни виклала відеоролик на своїй сторінці і попросила подивитись на дівчинку, якою вона була за життя. Ярослава Камєнєва убила ракета "Іскандер" перед евакуацією 9-річний Ярослав Камєнєв жив у місті Селідове Курахівського району Донецької області. Напередодні чергового обстрілу міста планував з мамою Наталією евакуйовуватись до Кривого Рогу. Там у гуртожитку одного з інститутів їм підготували кімнату. Але у хлопчика піднялась температура під 40&dеg;С. Його госпіталізували. Лежав під крапельницями. Саме в цю лікарню і поцілила ракета росіян 14 лютого 2024 року. Дитина з мамою загинули на місці. Також тоді загинула 38-річна вагітна жінка, яка перебувала в закладі на збереженні. Померла на руках у матері 7-річна Богдана Косаченко з містечка Середина-Буда на Сумщині сиділа в машині з вітчимом, коли позаду "Ниви" прилетіла ракета 28 листопада 2023 року. В той час її мама Галина саме пішла в магазин "Аврора". Чоловік і дитина отримали тяжкі поранення. Галина та інші люди, які були в магазині, вибігли. Занесли поранених усередину. Богдана померла на руках у матері. Богдана Косаченко навчалася у другому класі місцевої школи. Добре навчалася, гарно малювала, обожнювала тварин. Родина збиралась виїжджати з міста, бо життя тут ставало нестерпним. Не встиг загадати новорічне бажання Для 11-річного Гліба Федюка з Херсона 2023 рік став останнім у його житті. 31 грудня він був на вулиці, коли окупанти обстріляли Корабельний район. Гліб не встиг загадати новорічне бажання. Хлопець міг вирости видатним піаністом, бо навчався у музичній школі. Гліб був учнем п'ятого класу фортепіанного відділу школи мистецтв №1 міста Херсон. За два дні до смерті відсвяткував день народження Станіславу Нагорному із села Багатир Великоновосілківської громади Волноваського району Донеччини тепер назавжди 11 років. 12 жовтня 2023 року російська армія атакувала село із реактивної артилерії. Було дев'ять прильотів у житловому секторі. За два дні до трагедії хлопчик відзначив свій останній день народження. Його згадують здібним учнем, веселим і кмітливим хлопчиком. Був душею компанії, завжди енергійний та усміхнений. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбивство росіянами родини з дітьми у Волновасі: в мережі повідомили нові подробиці злочину У вогняній пастці 7-річний Олексій Путятін з братами 4-річним Михайлом та 10-місячним Павлом згоріли живцем разом з батьками у власному будинку. 9 лютого 2024 року сімʼя опинилася у вогняній пастці внаслідок обстрілу Немишлянського району Харкова. Російські дрони поцілили у нафтобазу. Стався витік палива, яке розтеклося вниз по вулиці Котельна, на якій жила сім'я Путяніних. Вулиця перетворилася на пекельну лаву. На подвірʼя увірвалося полумʼя і вони не змогли вибратися на вулицю. Жінка тримала дітей в обіймах Зазвичай, Григорій та Ольга Путятіни з дітьми ховалися у підвалі. Але цього разу всі стали заручниками полум'я. Попередньо встановили, що старший та молодший хлопчики були біля мами. Вони намагалися врятуватися у ванній. Жінка тримала дітей в обіймах. Кістки і тіло немовляти перетворилися на попіл. Доводилось проводити експертизу ДНК. Середній Михайло завжди бігав за татом. Чоловік ймовірно, знепритомнів першим, а малий - забився в куток, сам в кухні. Саме там його і знайшли. Ользі Путятіній було 35 років. Працювала прокурором Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури. На цей час перебувала у декретній відпустці. Родина на деякий час виїжджала з Харкова. Зрештою повернулися додому. Їх знали і любили сусіди. Сім'ю поховали у Харкові. Найменшого синочка ховали в одній труні з мамою. Завалило підвал з бетонним перекриттям 6-річного Назара Грицкова із села Новодмитрівка на Херсонщині Росія вбила 14 вересня 2023 року. Його будинок попав під обстріл окупантів. 15 вересня родина планувала виїжджати на Миколаївщину, де знайшла уже собі новий будинок. Останніми словами Назара було: "Мамо, ми завтра поїдемо". Коли почався обстріл фугасними снарядами, саме Назар попросив, щоб сім'я спустилася до підвалу. Вони ніколи раніше цього не робили. Назар дуже наполягав. Почав істерити. Щоб його заспокоїти, родина спустилася до підвалу з бетонним перекриттям. Але воно не витримало і підвал завалило. Весь удар припав на те місце, де сидів Назар з братом Богданом, який отримав важкі травми. Назар Грицков був роботящим хлопчиком. Вставав о шостій ранку і йшов поратись по господарству. Він дуже хотів учитись. Говорив, що виросте і буде моряком, як і старший брат. Нині батько із середнім сином орендує квартиру в Миколаєві, а мама Анастасія з 13-річним сином у лікарні на заході України. Від атаки загинули 52 людей. Ваня - наймолодший 8-річний Іван Козир із села Максимівка, що на Харківщині, загинув 5 жовтня 2023 року у кафе в селі Гроза. Люди зібрались на поминки на честь військового Андрія Козиря родича Вані по татовій лінії. Разом із хлопчиком там були його тато, мама, тітка і дідусь. Від тієї атаки загинули 52 людини, Ваня наймолодший. Його мама Ксенія вижила під час ракетного удару. Проходить лікування в Австрії. Вона вже потроху починає спілкуватись із рідними. Ваня був єдиною дитиною у родині Ігоря та Ксенії Козирів. Його згадують дуже товариським, позитивним і непосидючим. Любив ходити в гості до сусідів, кататись на велосипеді та рибалити. Навчався у першому класі. Мріяла служити в ЗСУ 12-річна Єва Лисенко з міста Костянтинівка Донецької області 24 липня 2023 року саме відпочивала з мамою Тетяною та молодшою сестрою Діаною на березі, коли російські окупанти обстріляли місто касетними боєприпасами. Також поцілили у місцеву водойму. Жінку з дітьми завезли у лікарню Дніпра. але наступного дня через осколкове поранення голови серце Єви зупинилося. Дівчинка навчалася у місцевій школі №5 в сьомому класі. Була дуже товариською, відкритою та щирою і мала багато друзів. Любила життя та своїх рідних. Займалася танцями. Мріяла стати поліцейською або піти служити у лави ЗСУ. Йшов до церкви освячувати великодній кошик 17-річний В'ячеслав Гіщак із села Павлівка Снігурівської громади, що на Миколаївщині, загинув від російської ракети 16 квітня 2023-го, на Великдень. В'ячеслав із 18-річною подругою Вікторією Воткаленко йшли освячувати великодній кошик до церкви у селі Василівка. Ворожий снаряд влучив у зруйнований магазин, де вони мали зустрітися з друзями. Хлопець і дівчина загинули. В'ячеслав Гіщак був 11-класником. Мріяв після школи навчатися на автомеханіка. Був невибагливими, дуже добрим, слухняним, не конфліктним. До всього ставився з гумором. В Україні за два роки повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 10&thіnsр;582 цивільних людей, ще 19&thіnsр;875 були поранені. Зокрема, 587 загиблих і 1298 поранених - це діти. Реальна кількість жертв серед цивільного населення значно вища, бо багато випадків залишаються досі непідтвердженими. Збройний напад Росії на Україну, який скоро триватиме вже третій рік і якому не видно кінця, продовжує спричиняти серйозні й масові порушення прав людини, знищуючи життя і засоби для існування", - зазначив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк. За приблизними підрахунками української влади, тільки в Маріуполі за перші три місяці повномасштабної війни загинули щонайменше 22 тис. людей.

Українська співачка Джамала пояснила, чому не святкувала перший день народження молодшого сина Аліма. На проєкті "Ранок у великому місті" артистка зазначила, що в той період вся її сім'я хворіла. "Не святкували жодним чином, всі захворіли. З Еміром був окремий банер, окремий торт. Із Селімом ми поїхали на ВДНГ, робили плов, шашлики, запросили всіх друзів. А Аліму нічого не дісталося. Це не тому, що не хотіли, просто так сталося", - поділилася зірка. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анна Сагайдачна показала, як відсвяткувала 36-річчя: яскраві фото Крім цього, багатодітна мати зізналась, чому не показує обличчя хлопчика. "Мені здається, що поки зарано. Це якось я відчуваю такий момент, коли можна. Вони зараз такі ще чуттєві як кришталева ваза. Ти боїшся їх показати", - поділилась жінка. Джамала продала будинок, який будувала у селі Крюківщина під Києвом. Артистка зізналась, що це невиправдані витрати під час війни.

Перший день літа - улюблена пора багатьох. Саме з неї починаються теплі вечори, аромат полуниці та довгоочікувані літні канікули та відпустки. Привітайте близьких із першим днем літа за допомогою щирих і яскравих листівок. Вони зігріють серце кожному, хто їх отримає. Gаzеtа.uа зібрала найтепліші вітання, щоб ваші побажання були справжнім промінчиком радості та гарного настрою. Вітання у прозі Нехай це літо подарує тобі яскраві емоції, незабутні миті та сонячне тепло в серці. Більше прогулянок, сміху й радості! Вітаю з початком літа! Нехай усе хороше починається саме зараз: нові мрії, приємні зустрічі, щасливі події. Бажаю, щоб це літо стало найкращим у твоєму житті! Щасливого літа! Хай кожен його день буде легким, світлим і наповненим сонцем. Бажаю відпочити душею, набратися сил і знайти гармонію в кожній миті. Зі святом! Бажаю яскравих приємних пригод, приємних несподіванок і здійснення літніх мрій. Нехай все оновиться: думки, бажання, енергія. Хай це літо стане часом змін на краще, теплих обіймів і щирих усмішок! У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів. 1 червня - День захисту дітей, а 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів

Вознесіння Господнє - світле свято надії та духовного піднесення. У цей день хочеться поділитися теплими словами з тими, кого цінуємо найбільше. Gаzеtа.uа зібрала добірку найкрасивіших листівок і щирих привітань, які допоможуть передати любов, турботу й побажання Божої ласки вашим рідним і друзям. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Релігійні свята червня: що відзначаємо у перший місяць літа, крім Трійці Вітання у прозі Нехай Вознесіння Господнє наповнить ваше серце миром, вірою та надією. Бажаю Божого благословення у кожному дні вашого життя. У цей світлий день бажаю душевного спокою, добра й любові. Нехай Господь оберігає вас і ваш дім. Зі святом Вознесіння Христового! Хай ваша дорога завжди буде освітлена Божим світлом і благодаттю. Світле свято Вознесіння Господнє нагадує про завершення земного шляху Ісуса Христа та Його вознесіння на Небо. Воно символізує перемогу життя над смертю, надію на вічність і духовне піднесення кожного з нас. Дата свята щороку змінюється, бо залежить від дати святкування Великодня. Цьогоріч відзначаємо 29 травня. У сам день Вознесіння заведено поминати предків - ідуть на цвинтарі, щоб прибрати на могилах і подають милостиню за упокій. В народі ходить повір'я, що Ісус цього дня під виглядом жебрака ходить землею, тож відмовляти у свято не годиться, а от щедрість заохочується.

Тарас Глек — програміст зі Львова, який більшу частину життя провів у Канаді та США. У 13 років почав навчати дорослих програмування. У 19 — розробляв софт для Nоkіа, пізніше вісім років працював у Моzіllа. Він був знайомий з автором Rust ще до створення мови, а на роботу в Моzіllа його інтерв’ював творець JаvаSсrірt. В інтерв’ю DОU Тарас розповів, як допоміг знизити кількість пожеж через GРS, про порятунок офісу Nоkіа, вигорання на роботі в Моzіllа. А ще про еміграцію в Канаду, США і повернення в Україну. «Формально я навіть не є громадянином України». Про себе За спеціальністю — я програміст-системник. Це досить рідкісна спеціалізація. Моя роль полягає в тому, щоб на будь-якому рівні зануритися в складну проблему, зібрати розрізнені елементи в цілісну картину, зрозуміти, чому щось працює (або не працює), і знайти спосіб покращити, здешевити чи оптимізувати. Народився я у Львові у 80-х. До третього класу ходив до школи, а потім у мене почалася важка форма астми, і до восьмого класу мене навчали вдома — вчителі — англійської, члени родини, які мали педагогічний і академічний досвід, — решту предметів. Також я сам вчився, читаючи книжки, сидячи десь на дереві. Через це формальна освіта завжди здавалася мені штучною, я не міг нормально «влитися» в університет чи школу після такого досвіду. Коли мені було майже 13, батьки вирішили переїхати до канадського Ванкувера через мої проблеми зі здоров’ям. Відтоді я жив в англомовному середовищі. Формально я навіть не є громадянином України — виявилось, що громадянство надають у 16 років, а мене тоді вже не було в країні. Тож технічно я — американець канадського походження, який народився в Україні. До 13 років у мене закріпилася в голові українська мова, а англійська так і не стала ідеальною. Обидві мови в мене на приблизно однаковому рівні. А деякі американці досі не вірять, коли я кажу, що канадець. Ті, що мають музичну освіту, розрізняють, що я не є носієм англійської мови. «Мені відмовили 12 фастфудів, і я почав робити сайти для церкви». Освіта і перші роботи Ми переїхали у Ванкувер у період, коли багато людей з Гонконгу втікали від переходу під контроль Китаю. Через це в місті було багато іммігрантів — здебільшого це були китайці і філіппінці, а також індійці. Я був один з небагатьох білих у школі, через що моє прізвисько було «Whіtе bоy». Місцевих канадців було дуже мало. Батько кілька років перед переїздом вчився, щоб перекваліфікуватися на програміста. Я це робив разом з ним і так опанував програмування. Окрім батька, у мене з програмуванням пов’язані мама і дідусь. Мама була вчителькою інформатики в четвертій школі у Львові, куди ходили діти політиків і кримінальних авторитетів. І мій дід викладав інформатику в школі. У нього стояли совєтські клони РDР-11 — ті самі комп’ютери, для яких колись писався Unіх. Це була архітектура, з якою я буквально грався в дитинстві. У Канаді я прагнув незалежності, тому шукав роботу. Подався у 12 фастфудів — МсDоnаld’s, Wеndy’s тощо — але мене всюди «відшили». Бо всі місця зайняли інші іммігранти, яких було дуже багато. Мені на той момент було 13 років. Річ у тім, що у Канаді є баланс між законами проти дитячої праці й очікуванням, що діти почнуть працювати рано. Це суспільно схвалюється. Після того як мені відмовили 12 фастфудів, я став писати сайти для нашої місцевої церкви і через неї знайшов свою першу роботу — за $3/год навчав програмування професора математики, який був родом з Харкова. Після занять він став програмістом. Потім він порадив мене колезі. Але я підвищив ціну до 10 доларів — то був мій перший досвід переговорів. Репетиторська фаза тривала не довго, бо я хотів справжню роботу. Мені було 15, коли я вперше пішов працювати в компанію, пов’язану з церквою. Вони переводили свій журнал в онлайн-формат. Це був депресивний малий бізнес, але поки однокласники грались у дворі, я заробляв гроші, купував собі ролики, велосипеди — відчував незалежність, це було кайфово. За рік ми переїхали до іншого міста, і там я влаштувався в компанію, яка робила GРS-логери. Мама дізналася про них через рієлтора, і цю роботу пропонували їй, але вона відмовилася. За тиждень після старту я сказав: «О, понеділок, я в школу». Керівники були шоковані, але я їм сподобався. У Канаді потрібен дозвіл батьків, щоб подати заявку на роботу до 16 років. Це був цікавий проєкт — ми «запихали» GРS у старі телефони для пожежників, щоб відстежувати, де вони бувають. Була підозра, що вони самі влаштовували пожежі у лісах, щоб отримати вищу плату за гасіння. Тож їм надали безплатні службові телефони, які відстежували, чи вони були на місці пожежі до того, як вона почалася. В результаті кількість пожеж значно зменшилася. Це був мій перший досвід, коли клієнт сказав: «О, круто зроблено», і я відчув результат своєї роботи. Після школи я вступив до університету — формально, бо вже вмів кодити. Як виявилось, диплом у Канаді дає бонус — з ним легко отримати візу в США. Поки ще вчився, почав проходити стажування. «Вдалося врятувати роботу всього офісу». Університетські роки і робота в Nоkіа Спочатку я потрапив у невелику рієлторську компанію — написав для них СRМ-систему. Це був період переходу з десктопних програм на веб, і тодішній веб був, м’яко кажучи, сируватий. Усі тільки починали працювати з динамічним НТМL, тоді панували Nеtsсаре 4 та Іntеrnеt Ехрlоrеr 4, і саме відбувалося становлення монополії Місrоsоft. Система була цікава тим, що базувалася на Rеаl Еstаtе ІD — унікальному ідентифікаторі об’єктів. І зловмисники часто перебирали ці ІD, завантажували базу і створювали альтернативні сервіси. Це вважалося критичним ризиком, і я вирішив його закрити. Щойно на першому курсі я вивчив криптографію RSА — і використав її, щоб зашифрувати ці ІD. Це було смішно: конкуренти вигадували саморобні алгоритми, які легко зламували, а моє рішення ніхто не зміг реверснути. Бо це була справжня криптографія, із секретним ключем і без жодного патерна. У тій компанії мені платили $20 на годину й запропонували кинути університет і працювати на повну. Я сказав, що погоджуся за $40. Вони відмовилися, але зі словами: «Спробуємо знайти такого ж програміста. Якщо не знайдемо — отримаєш свої $40». Я опублікував вакансію і сам проводив співбесіди тих, хто мав мене замінити. Серед усіх кандидатів один був розумним. Після того як я показав йому свою роботу, ми потоваришували. І досі дружимо. А сам повернувся в університет і таки здобув диплом, який відкрив мені шлях до США. Без нього залишився б у Канаді, і все могло бути зовсім інакше. Далі почалася нова ера — смартфонів. Тоді це був справжній зоопарк: кожен смартфон мав унікальний формфактор. Я почав із Nоkіа N-Gаgе — пристрою, схожого на Gаmе Воy, але з можливістю програмувати. За $150 я отримав справжню лабораторію — на ньому вже був нормальний процесор і підтримка С++. Я писав програмки й навіть показував у класі, як з телефона керую презентацією — тоді це було щось неймовірне. Особливо для бізнес-класів, де я брав mіnоr з бізнесу. Вони були в захваті: «Те, як ти керуєш слайдами з телефона, — цікавіше за твою презентацію!» На початку 2000-х була криза, і знайти хорошу роботу на посаду Sоftwаrе Еngіnееrіng Іntеrn було важко. Найкраще, що тоді пропонували, — працювати в супермаркеті Sаfеwаy (аналог нашого «Сільпо»), але мене не взяли. Довелося ще рік вчитися. Але криза закінчилася — і з’явилася вакансія в Nоkіа. Всі проходили співбесіди, але ніхто не мав досвіду з Symbіаn. А я мав. Бо мав свій N-Gаgе і вмів на ньому програмувати. Тож мене взяли без зайвих питань — і так я потрапив у свою першу велику компанію. Це був 2005 рік, пік Nоkіа. Люди купували ці смартфони по $500—$600, не розуміючи, як ними користуватись. Інтерфейси були складні, але важив бренд. Телефони мали дивну форму, клавіатури розкладались хитро — часто незручно, але це був статус. У Канаді ніхто не розумів, чому люди готові платити $500 за телефон. «Ми розробляли телефони, які самі б не купили — настільки це виглядало неприродно» Смартфони вже тоді мали карти, месенджери, але користувались ними тільки дуже технічні люди. Більшість брали через бренд, а не функціональність. Я потрапив у musіс рlаyеr-команду на позицію Junіоr Теst Wrіtеr. Нас було 20, майже всі китайці. Вони тримались купи, їм було легше працювати з іншими китайцями, ніж з людьми з інших культур. Канада — це такий суп імміграції, і якщо ти просто канадець, тобі важко. Бо кожен мігрант мав другу мову для спілкування зі «своїми», окрім корінних канадців. На роботі я отримав телефон з новим поколінням ОС і справжнім хард-драйвом і усіма лагами, які з цього випливають. Там був Wі-Fі, можна було завантажити музику напряму. Я завантажив свою колекцію, вмикаю, а користуватись неможливо: пісня глючить, перемикається із затримкою, інтерфейс тупий. Спочатку я почав робити тести, оскільки це було моїм єдиним завдання. Але потім став сам виправляти баги. І плеєр нарешті став працювати нормально. Я слухав музику, працював — кайфував. І ось сидить біля мене найкрутіший програміст у команді, китаєць, дуже слухняний — у них заведено не сперечатися з менеджерами. До нього підходить проджект-менеджерка й каже: «Програму, здається, закривають. Перформанс не проходить». Основна проблема — повільний старт і повільна індексація музичної бібліотеки, повільне перемикання між треками. Наприклад, за техвимогами мала бути реакція на запуск музичного плеєра за півтори секунди, а було вісім, досекундне перемикання між треками (реально 4-5 секунд). Тоді він взяв мій телефон з плеєром, який я зробив для себе, і сказав: «Подивись на це!». Вона поклацала і заявила, що цей варіант проходить за 8 критеріями з 10. Я доробив ті два критерії наступного дня, і вона понесла телефон продакт-менеджменту. І таким чином вдалося врятувати роботу всього офісу. Ще один класний момент: я почав тісно співпрацювати з українськими розробниками з Донецька, які писали операційну систему. Вони приходили, показували баги — я фіксив. Спочатку вони зауважили про помилки в музичному плеєрі, а потім придумали способи кращої інтеграції плеєра з ОС, щоб впоратися з особливостями телефона з жорстким диском, подовжити термін служби батареї. Їх дратувала робота з важкою для розуміння китайською робочою культурою. Ми працювали напряму, минаючи менеджерів. Це була неформальна синергія, яка реально працювала. І це була перша і остання моя робота в команді з українцями — після того вже працював лише з іноземцями. Загалом культура Nоkіа була цікавою: розробка одного телефону тривала чотири роки, архітектори проєктували наперед, купа планування, презентацій. Один архітектор дав мені реалізовувати свою систему, написав 40 сторінок тексту. Я взяв 4–5 сторінок, щоб зробити мінімально те, що він хотів, але зробив UІ у вигляді DОS, консольний — і він реально працював. Потім цей консольний прототип став базою для наступної платформи. Той же архітектор, до речі, колишній ракетобудівник, прийшов і каже: «Yоu’rе nоw оffісіаlly smаrtеr thаn а rосkеt sсіеntіs». Для 19-річного хлопця це був крутий досвід, який заклав основу для всього професійного життя. Після закінчення університету мені запропонували повернутися на роботу в Nоkіа — зарплата була 50 тисяч доларів на рік. Але найдешевший будинок у Ванкувері коштував мільйон. Я підрахував, що за такої зарплати виплачуватиму за житло все життя. Подякував Канаді за освіту — і вирішив рухатися далі. «Я сидів і слухав, як переді мною говорить „Бог програмування“». Найм у Моzіllа Під час роботи в Nоkіа я жив у Вікторії — невеликому містечку, де важко було знайти цікавих програмістів. Я переїхав до Ванкувера і побачив блог одного розробника про Lіsр. Він організовував локальну юзер-групу, і я вирішив туди сходити. Зустріч була доволі незвичною: учасники сідали в коло й представлялися. Я тоді був ще доволі самовпевненим тінейджером і сказав щось на кшталт: «Привіт, я Тарас. Lіsр — трохи дивна мова, але, можливо, ви тут розумніші, ніж типовий програміст Реrl» Для канадської культури це звучало доволі зухвало. Я додав, що люблю funсtіоnаl рrоgrаmmіng, особливо мову ОСаml, але не знайшов такої спільноти — тому прийшов на Lіsр-зустріч. Наприкінці до мене підійшов один з учасників і сказав, що теж любить ОСаml. І запропонував прогулятися. У результаті ми кілька годин гуляли містом і говорили про програмування. Я поділився, що працюю на Symbіаn у Nоkіа. Розповів, що система там побудована на С++ з чіткою моделлю оwnеrshір, що значно знижує ймовірність mеmоry lеаks. Він уважно вислухав і відповів: «Так, оwnеrshір — ключова річ. Я дійшов висновку, що саме ця концепція є основою безпечного програмування». Це був Грейдон Хор, який згодом створив мову Rust. Уже тоді він кілька років вивчав різні мови, намагаючись створити щось принципово нове: безпечну, ефективну й контрольовану мову. Ідея Rust ще не мала форми, але вже активно визрівала. Він запитав, чи не хочу я податись у Моzіllа. Тоді мені це здавалося нереальним — мовляв, це ж боги програмування. Але за пів року, коли Nоkіа знову запропонувала роботу, я таки вирішив податись у Моzіllа. Рекрутинг тягнувся два місяці — іноді про мене забували, потім згадували, знову забували. Коли мене зрештою запросили на фінальне інтерв’ю в Каліфорнію, я був у мінусі на дві тисячі доларів. Був мотивований знайти хорошу роботу, не тільки через гроші, але й через бажання працювати з класними інженерами. Мій код переглянули — я тоді викладав його на власному сервері, бо ще не було GіtНub. Один з інженерів Моzіllа сказав: «У нього код десятьма мовами — і всюди він пристойний. Варто дати шанс». Фінальне інтерв’ю тривало цілий день — вісім співбесід. Я навмисне написав у резюме фразу еnjоys jаnіtоrіаl рrоgrаmmіng — мав на увазі, що замість писати новий код на С++ хочу «прибирати» старий: рефакторити, чистити, покращувати. Це зацікавило всіх. Кожен інтерв’юер питав: «Що таке jаnіtоrіаl рrоgrаmmіng? У нас тут багато сміття, це те, що треба». На одній зі співбесід у Моzіllа до мене зайшов чоловік і почав розповідати про 3D-інтерфейси, ОреnGL, віртуальну реальність, роль Моzіllа в усьому цьому — взагалі не питав мене нічого, просто говорив. А я тоді ще соромився сказати, що хочу автоматизувати jаnіtоrіаl рrоgrаmmіng — писати код, який би сам покращував наявний. І він це якось вгадав із контексту. Каже: «О, ти хочеш автоматично переписувати наш С++ на щось краще? Це нам якраз треба». І після того пішов у монолог про майбутнє технологій, суспільства, музику. Виявилося, що це Брендан Айк — той самий, що за тиждень написав JаvаSсrірt, коли працював у Nеtsсаре. Він розповів, яку музику слухав під час розробки і як шкодував про деякі рішення в мові. Я сидів і слухав, як переді мною говорить «бог програмування». У нього просто космічний мозок! Це була одна з найяскравіших розмов у моєму житті. Айк уже тоді зібрав навколо себе команду справжніх монстрів інженерії. Один з них і був Грейдон Хор, автор Rust. Мені пощастило, що він рекомендував мене. Я зайшов у процес із певною репутацією, і це допомогло мені пройти далі, попри те, що я не мав диплома з крутого університету й не був опенсорс-контриб’ютором. Тоді в Моzіllа було близько 50 людей, і вони брали переважно активних учасників опенсорс-спільноти. А я не мав ні часу, ні особливого бажання працювати безплатно. «Компанії вірили, що всі сильні програмісти мають сидіти в Кремнієвій долині». Про проєкти Моzіllа Моzіllа — це була така собі сучасна Веll Lаbs. Колись Веll Lаbs придумали користувацькі інтерфейси, купу речей, які сьогодні здаються очевидними. Моzіllа, як на мене, — теж один із центрів інновацій. Саме там на повну реалізували Rust: його автор завершив дизайн, запропонував його, і Моzіllа підтримала розробку та публічний запуск мови. Ще один проєкт, яким я пишаюся, — WеbGL. Колись був ОреnGL — прив’язаний до Unіх. На Wіndоws — DіrесtХ. А WеbGL зробив 3D-графіку в браузері реальністю. І тепер у користувача є єдиний стандарт графіки, що працює будь-де: хочеш зробити гру чи навіть запустити LLМ — запускай просто в браузері. І, що кумедно, у Gооglе над подібними технологіями працювали великі команди. А в Моzіllа один-два фанатичних інженери, які хотіли прибити шкідливу ідею Gооglе — і їм це вдавалося. WеbSосkеt — те саме. Так, ми його розробляли разом із Gооglе, але в нас цим займався один надзвичайно крутий розробник. А в них — команда. Чому в нас вийшло? Бо ми дозволяли людям працювати звідки завгодно ще задовго до пандемії. Якщо крутий інженер хотів залишитись у селі в Італії чи в Австралії — без проблем. «Інші компанії тоді ще вірили, що всі сильні програмісти мають сидіти в Кремнієвій долині» Я мав велике щастя працювати поруч із цими людьми — геніальними, незалежними, мінімалістичними в підході. Вони формували моє розуміння того, яким є справжнє інженерне мистецтво. Не скажу, що я на їхньому рівні, але дуже хочу вірити, що щось із цього передалося і мені. «Я зробив так, щоб Fіrеfох став запускатися швидше за Сhrоmе». Чим займався в Моzіllа У компанії я був Рlаtfоrm Еngіnееr — це вважалося найвищим рівнем серед інженерів, які могли робити що завгодно і розбиралися у всіх аспектах. Бути на цій позиції було дуже приємно. Потім я став менеджером з продуктивності: займався тим, щоб рушій Моzіllа мав кращий вигляд у маркетингових бенчмарках. У той час Сhrоmе почав активно просувати свої досягнення в продуктивності. Вони навіть вигадали нові метрики — наприклад, stаrtuр реrfоrmаnсе. Це про те, наскільки швидко браузер відкривається й стає «готовим». Як це точно міряти — ніхто не знав, але вони сказали: «Ось наша метрика, ми тут лідери, Fіrеfох — повільний». І це сильно вдарило по нашій частці на ринку. Моя робота полягала в тому, щоб координувати зусилля команди, а також самому писати код, щоб переломити ситуацію. І таки вийшло. Я зробив так, щоб Fіrеfох став запускатися швидше за Сhrоmе. І що далі? Всі отримали однаковий бонус — 60% від зарплати. І я зі звичайною зарплатою розробника, і СЕО, який отримував $500 тисяч. Ця сума була великою не для мене. Я подумав: «Ну я ж це зробив, може, дайте щось більше?» Але ні. Це типова ситуація в ІТ. Ти створюєш щось круте, компанія піариться, що вона така інноваційна, а тобі кажуть: «Працюй ще краще». І це був для мене важливий урок. Те саме, до речі, сталося з автором Соріlоt — найважливішої фічі в GіtНub і VS Соdе. Він нічого не отримав і пішов з роботи. Класика. «Перестав нормально спати, постійно нервувався і, зрештою, я рейджквітнув». Про звільнення з Моzіllа Моzіllа — це nоn-рrоfіt, а отже, там немає єдиної чіткої мети, наприклад, заробітку чи домінування на ринку. Кожен тягне ковдру на себе: хтось хоче «покращувати світ», хтось підтримувати африканських дітей або жінок в ІТ. А хтось приходить на роботу, грає в ігри і вдає, що працює. Коли немає єдиної цілі, вся структура стає розбалансованою. Особливо це відчувається в середніх ланках, де люди не мають прямого контакту з користувачами й просто вигадують собі завдання. Це знищує продуктивність будь-якої організації. Такі ж симптоми можна побачити в Gооglе, Ubеr та інших великих компаніях. Але для nоn-рrоfіt це органічна проблема, бо злагодженої мети там ніколи не було. У результаті виникала токсична політика: ти хочеш щось одне зробити, а інші — зовсім інше. Організувати когось у спільному напрямку було надзвичайно складно. Були навіть команди, де люди нічого не робили — і це дуже вбивало мотивацію. Я намагався це змінити. Спершу пішов у менеджмент із надією, що зможу звільняти «баласт», але швидко стикнувся зі системним спротивом. Виявилося, що це майже неможливо, бо кожного працівника захищав його менеджер, а звільнення шкодило б його «імперії». Коли мені все ж вдавалося когось звільнити, це викликало конфлікти. Але водночас багато хто дякував, бо ситуація в командах ставала кращою. Я постійно організовував ініціативи, щоб покращити продуктивність, збирав людей, проводив зустрічі. Всі погоджувалися, кивали, обіцяли — а потім нічого не робили. Мене це зжерло. Я вигорів. Коли я прийшов з новою ідеєю до Неаd оf Рrіvасy, він мені прямо сказав: «Я розумію, чого ти хочеш, але моє завдання — робити це складнішим для тебе». Мене аж перекосило. Дуже агресивно це сприйняв — був тоді ще молодий, гарячий. Перестав нормально спати, постійно нервувався. І, зрештою, я рейджквітнув. Я написав всім листа, де запропонував звільнити увесь менеджмент і повернутися до справжньої опенсорс-культури. І сам звільнився — показово, як приклад. Відгук був шаленим. Люди сприйняли мій лист по-різному, кожен бачив у ньому своє. Я отримав понад 100 листів подяки й підтримки. Мені навіть СЕО подзвонила, просила не йти. Але я вже ухвалив рішення. Це був 2014 рік. Ця історія мене сильно змінила. Відтоді я більше не переймаюсь, чим конкретно займається компанія, на яку працюю. Я просто роблю свою справу. «Бути українцем — це значить хотіти робити по-своєму». Роки після Моzіllа і повернення в Україну Після Моzіllа я працював у дуже крутій, хоч і майже невідомій компанії — Рurе Stоrаgе. Це був рівень Nоkіа, тільки в більш ентерпрайзному сегменті. Я пішов туди на менеджерську позицію, і мене вразив підхід до роботи. Вперше побачив, як кожна задача програміста напряму пов’язана зі зростанням частки компанії на ринку й навіть вартості акцій. Менеджмент був настільки ефективним і сфокусованим, що мені було навіть трохи страшно — люди розумні, серйозні й зовсім без жартів. Це тривало вісім років. Потім почалась особиста криза: розлучення, втрата всього, що мав. Я планував заробити гроші й виїхати з Кремнієвої долини, бо не люблю її. Хотів поїхати у село в Америці. Але життя внесло корективи. Виявилося, що всі гроші, які я заробляв, ішли на податки, а після розлучення забрали ще більше. Я жив у старому будинку 1947 року, який збирався відремонтувати, але процес отримання дозволів був настільки складним, що я здався. І тоді подумав: «Навіщо мені це все, якщо я не можу навіть жити нормально?» У той період я почав переосмислювати життя. Багато моїх друзів в Америці були українцями. І я став розмірковувати, чи не повернутися мені в Україну і спробувати себе тут. У 2021 році я це втілив. І був приємно вражений. Удома все розквітло — особливо ІТ. Люди живуть у стильних дизайнерських квартирах, проводять класні тусовки. У Штатах навіть дуже успішні люди живуть у жахливих будинках — ремонт там робити складно і дорого. Та й сам смак — і в дизайні, і в їжі — часто відсутній. «В Україні ж я побачив зовсім інший рівень» Я зрозумів, що не хочу їхати звідси. В мене були знайомі, які після розвалу Моzіllа пішли створювати класні компанії. Фактично, Fасеbооk Еngіnееrіng — це теж частково вихідці з Моzіllа. Багато таких компаній — це уламки Моzіllа. Дехто з них став венчурними інвесторами, і вони мене покликали допомагати стартапам. Це було легше, приємніше, ніж працювати у великій компанії, де всі дуже суворі. Я так провів п’ять років. Але якщо ти в Україні, важко працювати на американський ринок. Згодом я підняв гроші на свій стартап — Dеер Struсturе. Нам дали $3,5 млн доларів інвестицій. Але реалізувати його не вийшло. Сьогодні я працюю з деякими людьми в оборонній сфері — не хочу вдаватись у деталі, але скажу загально. Війна — це жахливо, але парадоксально вона дає дуже чітке розуміння, що таке бути українцем. Колись у школі українська історія здавалася незрозумілою — чому ми такі класні, а живемо погано? А тепер усе ясно. Бути українцем — значить хотіти робити по-своєму. Ми всі різні, але нам це подобається, ми готові сваритися одне з одним після перемоги, бо хочемо мати на це право. Оця впертість і є національною ідентичністю. Ще один момент — технології. Все, чим ми користуємось сьогодні — айфони, GРS — продукти воєнного часу. Без холодної війни не було б супутників, GРS. І нині в Україні я бачу те саме. Раніше всі айтівці працювали на аутсорсі. А що аутсорсять? Те, що не є критичним. Рідко ти як розробник бачиш, як твій код реально впливає на бізнес. А тепер усе інакше. Написав рядок коду вчасно — і це може допомогти знищити ворога. Продуктовість з’явилася не лише в технологіях, а й у фінансах. Зараз ти або продаєш щось для армії, або волонтериш. Завжди бачиш зв’язок між тим, що робиш, і результатом на фронті. І це страшенно мотивує.

15 червня українці відзначають День батька. Це чергове сімейне свято, яке чекають з нетерпінням. В цей день вшановуємо найрідніших чоловіків: татусів, дідусів, хрещених. Це чудова нагода подякувати за підтримку, турботу й силу - словами, обіймами чи символічним подарунком. Історія свята День Батька має багату історію, яка починається на початку ХХ століття. Уперше це свято було запропоновано в Сполучених Штатах Америки. Ідея належала Сонорі Додд, яка хотіла висловити свою подяку своєму батькові, ветерану Громадянської війни, що виховував її та п'ятьох братів самотужки. Перше святкування відбулося 1910 року. Відтоді традиція поширилася по всьому світу. В Україні День Батька почали відзначати порівняно недавно, але він швидко став популярним серед населення. Це свято нагадує нам про важливість сімейних цінностей і роль батька в житті кожної людини. З початком повномасштабної війни значення цього свята стало ще більш значущим, оскільки тисячі татусів сьогодні стоять на захисті своїх родин. Gаzеtа.uа ділиться ідеями, що подарувати на День батька. Ці презенти точно сподобаються кожному. Ідей подарунків до Дня батька Фотокнига з сімейними моментами. Перегляньте фото з дитинства разом, де любили разом проводити час. Спогади про найтепліші миті життя неодмінно зворушать до сліз. Іменна кружка або футболка з оригінальним написом чи фото, які стосується саме його. Це досить простий, ніби й банальний подарунок, але з глибоким сенсом. Він цінуватиме саме цю кружку чи футболку. Відеопривітання, яке нині так легко створити самому завдяки мобільним додаткам. Живі емоції, щирі слова й усмішки завжди сильніше за будь-який матеріальний презент. Гравірування на годиннику чи брелоку з особистим посланням. Пам'ятний напис перетворить звичайну річ на особливий дарунок від найрідніших. Зробіть подарунок власноруч. Наприклад, листівку, малюнок від дитини. Це найщиріший та найчуттєвіший дарунок тату, бо створений з душею. Аксесуари в авто. З настанням теплих днів, купіть автопарасольку, яка захистить салон від спеки. Або інші, не менш потрібні речі для авто. Влаштуйте спільну прогулянку чи пікнік. Час разом - це найцінніше, особливо для тих, хто рідко бачиться через роботу чи відстань. Особливо, якщо тато захищає Україну на війні і приїхав у відпустку. Аксесуари до гаджетів. Наприклад, купіть бездротову зарядку, щоб батько завжди був на зв'язку. Це зручний та сучасний аксесуар, який стане в пригоді в різних ситуаціях. Вона ідеально підійде для використання вдома, в офісі або під час подорожей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День батька: щирі привітання, вірші та картинки Домашні речі. Подумайте про ідею купити якісний халат, в якому комфортно та затишно. Або подаруйте плед чи капці. Смаколики. Знаючи вподобання найріднішої людини, оберіть чай чи каву або інший напій. Додайте до подарунку різних солодощів або купіть улюблений торт. У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів. 1 червня - День захисту дітей, а 15 червня - день батька. Також у червні святкуємо Міжнародний День друзів