Search trend "День миру"

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 червня. Чи зазнав поразки літній наступ Росії в УкраїніЗСУ, фото: GеnеrаlStаff.uаЛітній наступ Росії в Україні зазнав поразки – але Київ не планує святкувати, пише СNN. Місяцями в Києві говорили про довгоочікуваний російський наступ, який мав на меті поглинути більше східних регіонів України. Поки що він не був вражаючим - але росіяни досягли певних успіхів і значно посилили чисельність своїх військ у деяких районах.Путін продовжує домагатися територіальних здобутків, тоді як переговори про припинення вогню відходять на задній план. Минулого тижня він повторив те, що вже давно стало одним з його ключових способів виправдання неспровокованого вторгнення."Я вважаю російський і український народи одним народом, – сказав він. – У цьому сенсі вся Україна – наша".Попри це, українці розпочали контратаки в деяких районах і швидко розвивають національну збройову промисловість. А російська економіка воєнного часу стикається з сильнішими зустрічними вітрами.Цього тижня український головнокомандувач Олександр Сирський заявив, що лише на одній ділянці фронту? поблизу гарячої точки Покровська, де щодня відбувається щонайменше 50 бойових зіткнень, зараз перебуває 111 тисяч російських солдатів. За даними українського Генерального штабу, у грудні минулого року в цьому районі перебувало близько 70 тисяч росіян.Сирський також зазначив, що російське проникнення в північну частину Сумської області було зупинено. Інститут вивчення війни заявляє, що українські війська відвоювали частину території в Сумах, а темпи російського просування там сповільнилися.Але картина неоднозначна. Останніми днями на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей посилилися атаки російської піхоти. У суботу російське міністерство оборони заявило, що було взято ще одне село – Зірка. DеерStаtе, стверджує, що українська "оборона продовжує швидко руйнуватися, а ворог досягає значних успіхів ... з постійними штурмами" в цьому районі.Кремль вже давно наполягає на тому, що його кампанія триватиме доти, доки він не захопить всю східну частину Донецької, Запорізької та Херсонської областей.За нинішніх темпів прогресу це займе багато років. Але з огляду на те, що адміністрація Трампа, вочевидь, менш прихильна до просування переговорів про припинення вогню, конфлікт, швидше за все, затягнеться до кінця року і у 2026 році, вважають у СNN.Тривимірне поле бою зараз являє собою неймовірне поєднання геніальних спецоперацій за допомогою безпілотників і елементарних піхотних атак, відзначають у медіа та нагадують про успішні операції СБУ в глибині Росії, зокрема "зухвалі атаки України на початку червня на російські стратегічні бомбардувальники з використанням безпілотників, керованих з вантажівок". Але напротивагу їм говорять про атаки російської піхоти, яка проривається під прикриттям безпілотників і  змушує змінювати українську тактику.Поки піхота захищає або захоплює територію, дрони продовжують відігравати все більшу роль у формуванні перебігу війни. Росіяни випускають дешеві, серійні безпілотники, призначені для подолання протиповітряної оборони і пропускання деяких своїх ракет. Росіяни дедалі частіше використовують цю тактику для ударів по українських містах, особливо по Києву, який за останні тижні зазнав значних руйнувань і збільшив кількість жертв серед цивільного населення.Зеленський повторив прохання про надання більшої кількості ракетних батарей Раtrіоt та інших західних систем, які, як Трамп заявив минулого тижня, США "повинні розглянути" через широкомасштабні атаки на українські міста.Зеленський додав, що Україна готова купити Раtrіоt безпосередньо або через фонд, створений в рамках американо-української угоди про видобуток корисних копалин.Обидві сторони виробляють безпілотники всіх типів з вражаючою швидкістю. Служба безпеки України вважає, що Росія виробляє близько 200 іранських безпілотників "шахед" щодня, а їхній арсенал налічує близько 6 тисяч, на додаток до 6 тисяч безпілотників-приманок. За останній тиждень росіяни використали понад 23 тисячі маленьких "камікадзе" на лінії фронту, за даними Генерального штабу Збройних сил України.Це нескінченна гонка в розробці та виробництві.За словами Умерова, безпілотна війна – це "постійна інтелектуальна боротьба – ворог регулярно змінював алгоритми, а Україна адаптувала тактику у відповідь". "Рішення, які показували високу ефективність на початку війни, з часом втратили її, оскільки противник змінив тактику", – додав він.Зі свого боку, Україна нарощує виробництво безпілотників дальнього радіусу дії, які вона використовує для атак на російську інфраструктуру, таку як аеродроми, нафтопереробні заводи і транспорт. Обидві сторони продовжують розбудовувати оборонну промисловість, яка дозволяє їм продовжувати воювати – навіть якщо масштаби російського виробництва значно перевищують українські.Але на горизонті з'являються темні хмари. Військовий бюджет Росії становить близько 40% від загальних державних витрат – понад 6% ВВП. Це стимулює інфляцію, і минулого тижня Путін визнав, що зростання цього року буде "набагато скромнішим" для боротьби зі зростанням цін. Він навіть припустив, що наступного року витрати на оборону скоротяться.Попри це минулого тижня Путін заявив, що він все ще націлений на перемогу. "У нас є приказка... де ступить нога російського солдата, там і наша земля", – сказав російський диктатор.Чому "Маріуполь хворий"фото: gеttyіmаgеsМешканці Маріуполя спростовують російські сюжети про окуповане місто, пише ВВС."Те, що показують по російському телебаченню, – це казки для дурнів. Більша частина Маріуполя досі лежить у руїнах, - каже Джон, українець, який живе в окупованому Росією Маріуполі. ВВС змінили його ім'я, оскільки він побоюється репресій з боку російської влади. – Вони ремонтують фасади будинків на головних вулицях, куди приносять камери для зйомок. Але за рогом – руїни і порожнеча. Багато людей досі живуть у напівзруйнованих квартирах, стіни яких ледь тримаються".Минуло трохи більш як три роки відтоді, як Маріуполь був захоплений російськими військами після жорстокої облоги і невибіркових бомбардувань – ключового моменту в перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тисячі людей загинули, а 90% житлових будинків, за оцінками ООН, були пошкоджені або зруйновані. В останні місяці відеоролики та ролики кількох проросійських впливових осіб змальовували картину глянцевого міста, де пошкоджені споруди були відремонтовані і де життя повернулося до нормального стану.Але ВВС поспілкувалася з більш ніж пів дюжиною людей – деякі з них досі живуть у Маріуполі, інші втекли після перебування в окупації, – щоб скласти реальну картину того, як виглядає життя в місті."Навколо багато брехні, – каже 66-річна Ольга Онишко, яка втекла з Маріуполя наприкінці минулого року і зараз живе в Тернополі. – У нас було гарне місто, але зараз воно хворе. Я б не сказала, що вони [російська влада] багато чого відремонтували. Є центральна площа – там тільки будівлі реконструйовані. А ще є порожні місця, де стояли будівлі. Вони розчистили завали, але вони навіть не відокремлювали тіла загиблих, їх просто вантажили на вантажівки з уламками і вивозили з міста".Маріуполь також стикається з гострою нестачею води."Вода тече день-два, потім її немає три дні. Ми тримаємо вдома відра і каністри з водою. Колір води настільки жовтий, що навіть після кип'ятіння її страшно пити", – розповідає Джеймс, ще один мешканець Маріуполя, ім'я якого було змінено.Заступник мера Маріуполя Сергій Орлов каже, що канал Сіверський Донець, який постачав воду до міста, був пошкоджений під час бойових дій."Залишилося лише одне водосховище, яке постачало воду до Маріуполя. Для нинішнього населення його вистачило б приблизно на півтора року. Оскільки окупація триває довше, це означає, що питної води немає взагалі. Вода, якою користуються люди, не відповідає навіть мінімальним стандартам питної води", – каже Сергій.Мешканці розповідають про часті перебої з електроенергією, дорогі продукти та дефіцит ліків."Базові ліки недоступні. Діабетики намагаються вчасно отримати інсулін, а він шалено дорогий", – каже Джеймс.Попри труднощі, найважче жити в місті, кажуть мешканці, спостерігаючи за тим, чого навчають українських дітей у школі.Андрій Кожушина навчався в університеті в Маріуполі протягом року після його окупації. Зараз він виїхав до Дніпра."Вони вчать дітей неправдивій інформації та пропаганді. Наприклад, у шкільних підручниках написано, що Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська, Одеська, Крим і навіть Дніпропетровська області вже є частиною Росії", – розповідає Андрій.Він також розповів про спеціальні уроки під назвою "Розмови про важливі речі", на яких учням розповідають про те, як Росія звільнила російськомовне населення цих регіонів від нацистів у 2022 році."Вчителів, які відмовляються проводити ці уроки, залякують або звільняють. Вони ніби перепрограмовують свідомість наших дітей", – каже Джон.Але деякі українці ведуть таємний опір Росії, і серед ночі вони розмальовують стіни українськими синьо-жовтими кольорами, а також розклеюють листівки з написами на кшталт "Звільніть Маріуполь" і "Маріуполь – це Україна". Джеймс і Джон є членами груп опору, як і Андрій, коли жив у місті."Ці повідомлення призначені для моральної підтримки наших людей, щоб вони знали, що опір живий", – каже Джеймс.Їхнє головне завдання – збір розвідувальної інформації для українських військових."Я документую інформацію про пересування російських військових. Аналізую, куди вони перевозять зброю, скільки солдатів в'їжджає і виїжджає з міста, яку техніку ремонтують у наших промислових зонах. Я роблю фотографії таємно і ховаю їх доти, доки не зможу передати їх українській розвідці захищеними каналами", – розповідає Джеймс.Іноді групи опору також намагаються саботувати цивільні або військові операції. Щонайменше двічі залізничне сполучення з Маріуполем було перервано через підпали активістами сигнальної будки.Це ризикована робота. Андрій каже, що був змушений піти, коли зрозумів, що його викрили."Можливо, хтось із сусідів настукав на мене. Але одного разу, коли я був у магазині, купуючи хліб, я побачив солдата, який показував мою фотографію касиру і питав, чи не знає він, хто ця людина", – розповів він.Він негайно поїхав, прослизнувши повз маріупольські блокпости, а потім проїхав через численні міста Росії та Білорусі, перш ніж в'їхати в Україну з півночі.Для тих, хто все ще перебуває в місті, кожен день є випробуванням."Щодня ви видаляєте свої повідомлення, тому що ваш телефон можуть перевірити на блокпостах. Ти боїшся дзвонити друзям в Україну, бо твій телефон може прослуховуватися, – розповідає Джеймс. – Людину з сусіднього будинку заарештували прямо на вулиці, тому що хтось повідомив, що він нібито передавав інформацію українським військовим. Твоє життя схоже на кіно – постійна напруга, страх, недовіра".Поки тривають переговори між Україною та Росією, в Україні та за її межами лунають припущення, що Україні доведеться поступитися територією в обмін на мирну угоду."Віддати територію в обмін на "угоду з Росією" буде зрадою. Десятки людей щодня ризикують своїм життям, щоб передати інформацію Україні, а не для того, щоб якийсь дипломат у костюмі підписав папір, який нас "здасть", – каже Джон. – Ми не хочемо "миру за будь-яку ціну". Ми хочемо звільнення".

30 червня за новим церковним календарем відзначають Собор 12 апостолів. Собор славних і всехвальних 12 апостолів відзначають наступного дня після свята Петра і Павла. Свято 12 апостолів присвячене учням Христа - Петру, Андрію Первозванному, Іоанну Богослову, Якову Завєдєєєву, Пилипу, Варфоломію, Фомі, Левію Матвію, Якову Алфєєву, Юді Фаддею, Симону Кананіту та Матвію (замість Юди, який зрадив Ісуса). Історія цієї дати починається в ІV столітті. У Євангеліє сказано, що після воскресіння Христа на Його дванадцять учнів зійшов Святий Дух. Після цього вони змогли говорити різними мовами і проповідувати християнство в інших країнах. Також усі апостоли стали чудотворцями. Усі вони, крім Іоанна Богослова, загинули мученицькою смертю за свою віру. Один з храмів на честь 12 апостолів знаходиться в Троїцькому Китаївському чоловічому монастирі (Київ). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вранці, в обід та в який день тижня: коли відвідувати могили померлих і чому Прикмети зозуля кукує - літо видасться довгим і спекотним; зозуля замовкає - до ранньої зими і раннього снігу; роси зранку багато - погода буде сонячною; риба короп пішла на дно - до негоди. Що не можна робити Уникайте лайки, сварок, злості, заздрості, не схвалює плітки, наклеп, жадібність, зневіру. Також цього дня не слід вживати алкоголь, займатися прибиранням, працювати на городі та в саду, а також відмовляти в допомозі. Про що помолитися і що можна робити У дванадцяти апостолів і святих Церкви просять допомоги в будь-яких починаннях, захисту для сім'ї та дому від бід і хвороб. У свято потрібно помиритися з тими, з ким у сварці, попросити вибачення, подати милостиню й обов'язково допомогти тому, хто потребує. На Собор 12 апостолів, як і на Великдень, прийнято фарбувати яйця, тому свято ще називають другим Великоднем. 12 яєць фарбують у жовтий колір: яйце уособлює життя, а жовтий колір символізує сонце. Свято ще називають другим Великоднем. Крашанками пригощають рідних і близьких та бажають Божої благодаті, здоров'я, душевного спокою та миру. Більшість страв на столі також мають бути з яєць, наприклад, яєчня - із салом, шинкою, зеленню, сиром, рибою та іншими добавками. 29 червня українці відзначали Петра і Павла. Це свято є одним із найважливіших у літньому церковному календарі. День Петра і Павла традиційно настає після завершення Петрового посту - періоду духовного очищення, який розпочинається через тиждень по Святій Трійці з 16 червня і завершується 28 червня. Цей день слід присвятити молитві, добрим справам і духовному очищенні.

Ситуація надзвичайно складна: світовий порядок дав величезні тріщини. Розуміємо, ці тріщини почалися з окупації Криму, згодом було повномасштабне вторгнення РФ. То на Близькому Сході, то в Європі відбувається поглиблення певних тріщин. З'явилися нові потужні гравці, які хотіли б змінити світову безпекову конструкцію. Відбувався саміт у Гаазі, ми б хотіли бачити консолідацію дуже багатьох різних еліт для того, щоб спільно давати відповідь на виклик, який кинув світовій спільноті Іран, і той виклик, який кинув Путін. Як ви бачите зараз теперішню велику трансформацію і наслідки її?Атака Ізраїлю на Іран і рішення Сполучених Штатів приєднатися до цієї операції - нового виміру.З української точки зору, ключове питання полягає в тому, наскільки цей розвиток подій змістить акценти порядку денного саміту. Очевидно, що лідери НАТО приділятимуть значну увагу ситуації на Близькому Сході.Утім остаточні наслідки цього спалаху насильства визначатимуть події, що ще попереду. Якщо застосування сили з боку США та Ізраїлю виявиться ефективним, це може стати вагомим сигналом щодо потужності американського військового потенціалу – сигналом, який Росія та Путін не зможуть ігнорувати.Якщо після саміту конфлікт на Близькому Сході переросте у ширшу та затяжну війну, яка втягне Сполучені Штати та охопить увесь регіон, це неминуче відверне ресурси й увагу від України, особливо з боку США. Це також може створити враження слабкості та виснаженості Сполучених Штатів і посилити розкол у трансатлантичному Альянсі.Такий розвиток подій безперечно зашкодить інтересам України і зменшить здатність Заходу, передусім США, зберігати фокус і підтримку в питанні допомоги Україні.У цьому й полягає головний ризик. Саме тому конфлікт на Близькому Сході вже сьогодні кидає тінь на події в Гаазі.Як ірано-ізраїльська війна може відбитися на ситуації з російською агресією проти України та й загалом на російсько-українській війні? Адже частина уваги світової спільноти зараз переключена на Близький Схід. Іран має союзників - це Російська Федерація і, можливо, Китай. Розуміємо, що Близький Схід завжди буде вагітний війнами. Як це зараз може вплинути на російську агресію і на допомогу для України?Як я щойно зазначив, остаточний вплив цієї кризи на Близькому Сході, зокрема військових ударів Ізраїлю та Сполучених Штатів по Ірану, на хід російсько-української війни ще належить оцінити.Якщо ці удари виявляться ефективними у припиненні конфлікту та стримуванні ядерної програми Ірану, це стане яскравою демонстрацією сили, ефективності та рішучості Сполучених Штатів. Такий сигнал обов’язково буде почутий у Москві.Водночас, якщо конфлікт затягнеться та набуде масштабів широкої регіональної війни, це може втягнути США у складну й тривалу ситуацію. Ресурси, які могли б бути спрямовані на підтримку України, зокрема оборонна допомога, політична увага та фокус керівництва, будуть частково розпорошені. І саме це найімовірніше підштовхне Росію до ще більшої агресивності.Ситуація і надалі розвивається, і її остаточний вплив на Україну залишається невизначеним. На цей момент, з огляду на військову ефективність ударів, особливо бомбардувань США по ядерних об'єктах Ірану, це виглядає як потужна демонстрація американського військового потенціалу.Утім ситуація на місцях на Близькому Сході ще далека від завершення. Її можливі наслідки для російсько-української війни досі залишаються неясними. Я не знаю, що собою являє в теперішній фазі президент Дональд Трамп та якою є його теперішня політика щодо України. З'являється дуже багато різних повідомлень. Дуже часто ті повідомлення взаємосуперечливі, але розуміємо, що у Трампа лежать певні сценарії на столі, які він розглядає. Свого часу президент Трамп озвучував готовність США вийти з переговорного процесу. Перед тим він поміняв статус Сполучених Штатів з друга і партнера України до посередника. Це надзвичайно серйозна зміна статусу. Якщо говорити про теперішню фазу, які сценарії є вірогідними?Щоб зрозуміти підхід президента Трампа до вторгнення Росії в Україну, необхідно поглянути ширше й поставити запитання: що він вважає життєво важливими інтересами Сполучених Штатів у Європі?Складається враження, що він не бачить на європейському континенті справжніх інтересів національної безпеки США. Натомість він розглядає Європу насамперед як ринок для американських товарів і послуг, а також як центр економічної конкуренції, зокрема з боку Європейського Союзу.У його розумінні європейські країни тривалий час користувалися американськими гарантіями безпеки, не беручи на себе достатньої відповідальності за власну оборону. Він не сприймає Європу як спільноту, віддану ідеї колективної безпеки. Коли він дивиться через Атлантику, його, схоже, більше цікавить перспектива нормалізації відносин з Росією, ніж посилення того, що багато хто вважає фундаментальними трансатлантичними інтересами. Я не поділяю такої точки зору, але, на мою думку, саме вона лежить в основі його мислення.Дивлячись на Україну, він не вбачає там життєво важливих інтересів Сполучених Штатів. Він переконаний, що європейці не докладають достатніх зусиль для підтримки України, і навряд чи сам піде далі, ніж готові піти союзники в Європі.Під час передвиборчої кампанії він пообіцяв завершити війну. Я чув, як після обрання президентом він заявляв, що візьме на себе відповідальність за хід російсько-української війни протягом 100 днів – або як за власне досягнення, або як за провал під час свого перебування на посаді.Загалом існує три можливих шляхи, якими він міг би піти у цій війні. Найбільше мене турбував той варіант, який він, здається, почав реалізовувати відразу після інавгурації: використання сили США для нав'язування Україні несправедливого й нестабільного миру. За такий крок довелося б заплатити високу ціну не лише Україні, а й усьому трансатлантичному співтовариству – як у Європі, так і в Північній Америці.Другий шлях – повна відмова від переговорів.Третій варіант, можливо найнеочікуваніший, – рішуча підтримка України, протилежна до підходу Байдена, а саме активне використання американського впливу та відновлення лідерства у трансатлантичній спільноті.Наразі він, схоже, обрав другий шлях. Трамп не вірить у можливість швидкого досягнення миру. Сотий день його президентства вже минув, і війна перетворилася на політичний тягар. Складається враження, що зараз він намагається знайти шлях до виходу з переговорного процесу.На мою думку, це особливо помітно у тому, як адміністрація поступово зменшує акценти саміту НАТО на питанні війни. Це тривожний сигнал, який свідчить, що він активно шукає спосіб дистанціюватися від цієї теми.Американський дипломат Майкл Карпентер в нашому етері сказав, що не бачить причин, щоб Дональд Трамп і його адміністрація змінювали ставлення до російсько-української війни. І водночас пару днів тому я спілкувався з Девідом Ігнатіусом, заступником головного редактора Тhе Wаshіngtоn Роst, який сказав, що нам в Україні варто розглядати критичні сценарії, якщо адміністрація Трампа буде реалізовувати погані для нас варіанти. Просив би вас прокоментувати, які можливі погані сценарії?Спершу окреслю найгірший сценарій, а потім перейду до більш позитивного, який, на мою думку, є цілком реалістичним.У найгіршому випадку Трамп може ухвалити рішення вийти з переговорного процесу і припинити надання Україні безпекової допомоги — зброї, ракет та іншого озброєння, необхідного для самозахисту. Це стало б серйозним ударом по обороноздатності України, хоча й не критичним. Україна все ще здатна тримати оборону, однак зробити це буде набагато складніше й дорожче.Путін, без сумніву, сприйме це як сигнал і отримає певне моральне підживлення. Проте це аж ніяк не означатиме швидкого завершення війни на російських умовах, принаймні не у найближчій перспективі. У такому сценарії на європейців ляже ще більша відповідальність за підтримку України та посилення тиску на Росію. Вони мають для цього всі ресурси — питання лише в наявності політичної волі.А тепер щодо обнадійливого сценарію. Гадаю, якщо європейські країни значно посилять свої зусилля на підтримку України, нарощуючи безпекову допомогу, використовуючи свій економічний потенціал для запровадження жорсткіших санкцій і завдаючи серйозного удару по російській військовій економіці, це може суттєво змінити хід війни.Паралельна підтримка російської опозиції, як проти самого режиму, так і проти війни, здатна ще більше підірвати спроможність Кремля продовжувати агресію. Такий комплексний підхід може дати Україні реальну перевагу і послабити російську військову машину.Якби Трамп побачив, що Європа діє рішуче й активно сприяє перемозі України, я переконаний, що він не захотів би залишитися осторонь. Він не побажає виглядати слабким, а тим більше співучасником підтримки Росії. Мені здається, саме так він сприймає ситуацію. Тож якщо Європа зробить більше, дуже ймовірно, що і він діятиме активніше.Одна з великих трагедій цієї війни полягає в тому, що трансатлантична спільнота має колосальну перевагу над Росією, але досі не використовує її в повному обсязі. У сценарії, який я описую, Трамп міг би очолити Альянс із сукупним ВВП у 55 трильйонів доларів проти лише 2 трильйонів у Росії. Це колосальна економічна міць, яка наразі залишається незадіяною.Країни Альянсу витрачають на оборону приблизно 1,5 трильйона доларів щороку, тоді як Росія – лише близько 200 мільярдів і при цьому не здатна формувати справді високопродуктивні війська. У Заходу є всі можливості, бракує лише політичної волі.З огляду на нинішнє бачення Трампа щодо Європи та трансатлантичного партнерства, ініціатива сьогодні має перейти до Європи. Саме вона має активізуватися і задіяти свій економічний, військовий та дипломатичний потенціал, щоб допомогти Україні переломити ситуацію. Якщо Європа справді візьме на себе цю роль, дуже ймовірно, що Трамп долучиться до цих зусиль. Якщо ж ні, то він навряд чи зробить більше, ніж робить зараз.Єдине, що я хотів би додати, – коли безліч американських чи європейських політиків та аналітиків говорять про Путіна і про Кремль, то не враховують такого елемента, як ірраціональність. Питання російсько-української війни для Путіна є пріоритетним і формулюється як екзистенційна війна. Ми в Україні регулярно зазнаємо звірячих бандитських обстрілів, російські ракети вбивають простих пересічних українців. І треба казати "Стоп!". Певний час тому була реалізована надзвичайно цікава спеціальна операція, яка вивела з ладу частину російської стратегічної авіації за допомогою наших дронів. І в Кремлі відчули цей біль. Якщо говорити про траєкторію цієї екзистенційної війни, ви взагалі бачите якісь перспективи, що щось могло б зупинити Путіна в теперішній ситуації, адже він завжди погрожує термоядерною війною?Я вважаю, що існує кілька ключових елементів, які можуть сформувати ефективну стратегію завершення війни на умовах України або принаймні наближених до них.Перш за все, йдеться про значне посилення безпекової допомоги з боку Заходу. По-друге, рішуче застосування економічних санкцій проти російської економіки. Досі більшість заходів мали поступовий характер. Такий інкрементальний підхід дозволив Росії адаптуватися й підготуватися до наступних кроків. По суті, це тільки підвищило її стійкість до майбутнього тиску. Нині потрібне повномасштабне й рішуче використання економічної сили. Мета – зупинити російську військову машину. Це в наших силах. Ми здатні запровадити справді жорсткі санкції проти тих, хто досі підтримує російські військові зусилля через торгівлю.Третій ключовий напрям – активізація підтримки тих, хто всередині Росії виступає проти війни та режиму. Це інформаційна боротьба, і ми повинні використовувати силу правди, щоб посилити опір війні в самому російському суспільстві.Отже, йдеться про комплексну стратегію: військова допомога, потужні економічні санкції, м’яка сила.Четвертий компонент – чітка перспектива членства України в НАТО. Це складне питання, враховуючи нинішню позицію окремих союзників, але якщо Сполучені Штати візьмуть ініціативу і відкрито заявлять про підтримку якнайшвидшого вступу України, це кардинально змінить міжнародне сприйняття як і з боку друзів, так і з боку ворогів.Це був би чіткий сигнал, що Україна більше не є сірою зоною для геополітичних маніпуляцій Путіна. Це підтвердило б її належність до трансатлантичної спільноти, її захищеність і недоторканність перед загрозами імперської агресії.Путін, схоже, визнає лише силу – зокрема, дію статті 5 НАТО. Коли Україна залишається поза межами цієї гарантії, Захід мимоволі залишає простір для подальшого наступу Росії.Саме тому Захід має ухвалити стратегію, що поєднує економічний тиск, військову підтримку та ідеологічну рішучість, щоб зупинити Путіна та забезпечити перемогу України.Хотів би вас розпитати про Китай. Майже за два місяці - 2 вересня має відбутися в Пекіні великоформатна зустріч Путіна і лідера китайських комуністів Сі Цзіньпіна. Розуміємо, що роль Китаю є комплексною, він підставив потужне плече Росії в її агресії проти України, але не перейшов певної червоної лінії. Однак якби позиція Китаю була б іншою, то російська агресія була б на порядок слабшою і ми б не побачили на лінії фронту північнокорейських солдатів. Чого нам зараз чекати від Китаю і чого хоче досягнути Сі Цзіньпін? Він використовує Путіна як інструмент, яким торпедує світовий лад. Китай хоче значно більше, ніж хоче Путін, який прагне дуже конкретних речей. Чого нам чекати від 2 вересня? На мою думку, Китай уже перетнув червону лінію. Його підтримка військової економіки Росії – це прямий акт агресії проти України та трансатлантичної спільноти.Що стосується російсько-китайських відносин, то Сі Цзіньпін отримує все, чого хоче. Росія фактично перетворилася на випробувальний полігон для Китаю. У цій війні Росія тестує свою зброю проти західних систем, а Китай спостерігає, аналізує і вчиться. Він оцінює технічні можливості західного озброєння, ефективність тактики й політичну реакцію Заходу.До того ж війна поступово виснажує ресурси США, європейських союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вичерпуються запаси озброєнь, спалюються ракети та артилерійські снаряди.По-третє, ця війна виснажує Росію. Вона вже зазнала катастрофічних втрат і невдовзі, ймовірно, перетне межу в мільйон убитих і поранених солдатів. Водночас Китай отримав безцінну інформацію про військові можливості та доктрину Заходу. Захід дещо послабився, але Росія – значно більше. І це очевидна стратегічна перевага для Пекіна.Саме тому мене вражає, що Росія добровільно дозволила себе використати як інструмент для зміцнення глобальних позицій Китаю. Генерал Кіт Келлог, який є уповноваженим Дональда Трампа з питань України, прибув у Білорусь на перемовини з Лукашенком. Було звільнено кількох політичних в'язнів білоруського режиму. Але чому генерал Келлог, який пов'язаний з Україною, за своїми посадовими обов'язками поїхав до Білорусі? Які погані сценарії можуть розгортатися у Білорусі? Розуміємо, що Путін хотів би використати Білорусь як плацдарм, можливо, для того щоб відкрити північну ділянку фронту в російсько-українській війні, а можливо, для того щоб тиснути та провокувати Литву, Польщу, а можливо, і готуватись до ще якихось форматніших дій проти держав Балтії.Гадаю, ви майже відповіли на своє запитання. Я досі не зовсім розумію, навіщо Келлог поїхав до Білорусі. Це дуже добре, що йому вдалось звільнити кілька білоруських дисидентів з тих жахливих в’язниць. Проте в Білорусі досі залишаються тисячі політичних в’язнів, які продовжують гнити в тюрмах Лукашенка. Тож, хоч це й була позитивна подія, ми не можемо ігнорувати серйозну та триваючу проблему репресій проти опозиції.Маю підозру, що Келлог намагався оцінити, чи можливо хоч якось послабити вплив Путіна на Білорусь. Але, якщо чесно, це виглядає малоймовірно і навряд чи є реалістичним у нинішніх умовах.Водночас я не вважаю, що Келлог припустився помилки, поїхавши до Білорусі. Принаймні, ця поїздка дала йому змогу глибше зрозуміти поточний стан стосунків між Лукашенком і Путіним.Однак я не бачу в цьому візиті сигналу про якісь суттєві зрушення в ширшому геополітичному контексті чи зміни у фундаментальній динаміці, яка визначає хід російсько-української війни.Якщо ми говоримо про перспективи україно-ізраїльської співпраці, наскільки це б було реалістично і чи це могло б стати певним геополітичним геймченджером?Думаю, обом країнам було б вигідно істотно зміцнити співпрацю.Ізраїль і Україна мають унікальний досвід у веденні сучасної війни — зокрема у використанні дронів, спецоперацій та нових бойових тактик. Таке партнерство могло б бути цінним. Проте я не думаю, що воно кардинально змінить перебіг війни. Воно може дати Україні додаткові тактичні переваги, але не стане стратегічно визначальним.Путін неодноразово посилав сигнали на Захід, зокрема до американської адміністрації стосовно готовності використати ядерну зброю. Була неофіційна чітка і безкомпромісна відповідь з боку представників і Пентагону, і Білого дому – якщо Путін застосує ядерну зброю, можливо, тактичну ядерну зброю проти України, відповідь буде надзвичайно жорсткою. Відповідь буде, зокрема і військовою. Але іранська ядерна програма знов повернула та актуалізувала проблему використання ядерної зброї. Наскільки ми наблизились до подолання цього юридично-військового і морального порогу використання ядерної зброї?У новинному просторі більше уваги зараз приділяється ударам США по Ірану, але в контексті російського вторгнення саме ядерний шантаж був ключовим елементом стратегії Путіна.На мою думку, хоча адміністрація Байдена згодом рішуче відреагувала на загрозу можливого застосування ядерної зброї, сам факт використання Путіним ядерного примусу виявився досить ефективним.Згадаймо, наскільки часто лунала фраза про необхідність уникати безпосередньої участі.  Усе це з остраху спровокувати ядерну відповідь.Постачання західного озброєння Україні від самого початку супроводжувалося обмеженнями. Спершу не надавали танків, обмежували дальність ударних систем – усе це продиктовано страхом перед ескалацією.У результаті ці рішучі зусилля на підтримку російської опозиції були послаблені, розмиті або заблоковані через побоювання ескалації з боку Путіна. Він зумів ефективно використати ядерний шантаж для досягнення своїх цілей, створивши небезпечний прецедент, який тепер потребує серйозної протидії.Такий прецедент заохочує Путіна і надалі вдаватися до ядерних погроз. Це вже саме по собі є небезпечним, адже коли ядерний шантаж спрацьовує, зростає ймовірність його повторення. Саме це ми спостерігаємо впродовж останніх трьох років. І я б сказав, що така повторюваність, через саму людську природу, лише підвищує ризик реального застосування ядерної зброї.Це тривожний прецедент не лише у контексті цієї війни, а й у глобальному масштабі. Інші держави уважно стежать за подіями. Зокрема, Китай, який має амбіції щодо Тайваню. Вони бачать, що ядерна зброя може стати інструментом для реалізації імперських або гегемоністських прагнень. Це викликає серйозне занепокоєння.Зараз ми ризикуємо стати свідками того, як ядерний примус підживлює нову хвилю розповсюдження, оскільки інші країни розмірковують над тим, як використати ядерну зброю, якою вони вже володіють, для досягнення своїх стратегічних цілей, або, якщо вони її ще не мають, то чи варто їм її придбати. Прикладом є нинішні дискусії в Південній Кореї.Ядерний шантаж, який Путін використав проти України, уже вплинув на хід війни та заклав небезпечні прецеденти, що резонують далеко за межами Європи.Є питання 5-ї статті Євроатлантичного договору, на якій будувалась вся Європа після Другої світової війни. І тут з'являються сумніви, безліч народів на європейському континенті переживають. Якщо говорити про 5-ту статтю НАТО і загалом переосмислення ролі Альянсу, то це вже не просто політичний клуб на континенті, а об'єднання держав, яким, можливо, доведеться захищатись без американської присутності.5-та стаття є основою НАТО, ключовим елементом Північноатлантичного договору. Це серйозне і глибоке зобов’язання.Попри певну невизначеність, яку створив Трамп, я досі вважаю, що Сполучені Штати загалом залишаються надійними у виконанні цього обов’язку – стати на захист союзника у разі нападу.Так, Трамп часом озвучував сумніви, але можу сказати одне: істеблішмент у сфері національної безпеки у Вашингтоні твердо вважає, що цей обов’язок є священним. І ця думка практично одностайна на Капітолійському пагорбі, незалежно від партійної належності.Це переконання поділяє переважна більшість американців. За даними нещодавнього опитування Інституту Рональда Рейгана, 69% респондентів вважають, що США повинні захистити союзника по НАТО в разі нападу, навіть якщо агресором буде Росія. Це чітка й послідовна позиція.Ще цікавіший результат цього опитування полягає в тому, що, коли його проаналізували за політичними групами в США, з’ясувалося: 69% прихильників МАGА, основної електоральної бази Трампа, тих самих людей у червоних кепках за його спиною на мітингах, вважають, що Америка повинна дотриматися цього зобов’язання у разі нападу на союзника.Тому я глибоко переконаний, що США виконають свої обіцянки. Водночас розумію, чому деякі заяви Трампа викликають стурбованість.

Двох найважливіших християнських апостолів Петра і Павла вшановують за новоюліанським календарем 29 червня. Це свято особливе для всіх християн. Тому вітають цього дня не лише іменинників, а й всіх вірян. Теплі вітання зі святом Петра і Павла зібрала Gаzеtа.uа. Вітання зі святом Петра і Павла у картинках ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які церковні свята відзначають в червні: запам'ятайте дати за новим календарем Вітання зі святом Петра і Павла у віршах З Днем апостолів святих - Павла і Петра! Вам бажаю благ земних, Миру і добра. Віра в серці хай живе, Сходить благодать А в душі любов цвіте, Щоб перемагати! *** З Петровим днем вітаю, Добра щиро бажаю, Многая літа і сильного роду, Забудьте про негоду. *** Сьогодні свято із рання Вітаймо Павла і Петра! Усіх людей скоріш вітайте Ні сліз, ні смутку ви не знайте. Апостолів Петра і Павла Зі щирим серцем я прославлю. Бажаю горя вам не знать, Щоб панувала благодать! *** Хай свято Петра й Павла, Наповнить наші серця Любов'ю до ближнього свого, Щирою вірою у творця! Миру у наші домівки, Спокою в душі людські, Здоров'я міцного Як в ліщини-горішки, Щоб задуми збулись усі! Вітання зі святом Петра і Павла у прозі З Днем Петра і Павла хочу привітати всіх власників цих чудових імен та побажати, щоб ангели охоронці вас оберігали, попереджали та захищали від бід, втрат і розчарувань! *** Зі світлим святом Вас, зі світлим днем! Нехай біди не знайдуть притулку в вашому домі. Бажаю добра і миру, щоб недуги не торкалися Вас і Ваших близьких, а ангели завжди оберігали спокій і радість. *** В день апостолів Петра і Павла бажаємо вам здоров'я, добра і смиренності. Святі покровителі дадуть вам світлу надію і захист від будь-якого лиха. *** У день святих апостолів Петра і Павла бажаю віри та бадьорості духу. Нехай ваші молитви та найпотаємніші бажання будуть почуті! Здоров'я та світу вам і вашим родинам! Свято Петра і Павла присвячене двом апостолам, які стали відомі завдяки проповідуванню Євангелія. Цього дня бажано відвідувати храм, молитися та ставити свічки. У День апостолів Петра і Павла просять про заступництво, захист від темних сил та зцілення хвороб. Святі також вважаються покровителями моряків.

&lаquо;Конституція України покликана захищати гідність кожної людини, служити добру та миру&rаquо;

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Політичний оглядач, екс-посол Ізраїлю в Росії Аркадій Міл-Ман веде діалог з Іланом Берманом, американским експертом, віце-президентом Американскої ради з міжнародної політики: про стратегічні мотиви Трампа в контексті американського удару по ядерних об'єктах Ірану, про те, чому Трамп пішов на ескалацію, незважаючи на протидію з боку руху МАGА. І нарешті про те, що найбільше хвилює нас – чи Дональд Трамп змінить свої підходи до війни в Україні. Еспресо з люб’язної згоди Аркадія Міл-Мана та в рамках партнерства Yоutubе-каналів "Еспресо" та "Міл-Ман" подає виклад цієї розмови. Підписуйтесь на обидва канали, діліться думками.Чотири проблеми з Іраном з точки зору ТрампаА.М. Зі мною сьогодні Ілан Бермен, віце-президент американської ради із зовнішньої політики. Ви очікували, що президент Трамп ухвалить рішення підтримати Ізраїль по знищенню іранської ядерної військової програми?І. Берман. Відверто кажучи, не очікував. Президент Буш, президент Обама, президент Трамп і президент Байден, усі підходили до проблеми Ірану як ядерної держави або як потенційної ядерної держави, і я цього не очікував. Дуже швидко це перейшло не тільки до того, що ми підтримуємо Ізраїль, а що ми повинні діяти.А.М. Ідеолог руху МАGА Стівен Беннон дав інтерв'ю Такеру Карлсону, теж прихильнику МАGА, і обидва говорили про те, що це не війна Америки, це війна Ізраїлю...І.Б. Я думаю, що президент абсолютно правильно сказав, що це він найголовніший голос для МАGА. Є Стів Беннон, є Такер Карлсон, є інші. Звичайно, у них гучні голоси, але він відверто сказав: “Я вирішую, що таке МАGА”. І поки що це абсолютно правильно. Він посилався на опитування, які показували, що республіканці на 70-80% підтримують атаку на Іран, щоб знищити іранську ядерну державу. У нього нема проблем із тим, що він ухвалює рішення і має якось це продати. Трамп уже 15 років каже, що Іран не може отримати ядерну зброю. Це він говорив у 2012 році, тринадцятому, п'ятнадцятому, коли минулого разу він був президентом. Тож по-справжньому це не поворот. Але те, що він це зробив, мені здається, це ключовий момент. Різні президенти те саме говорили, але він єдиний, який щось по-справжньому зробив.А.М. Трамп з самого початку сказав: "Я реасеmаkеr, я хочу досягти миру". Він говорив увесь час про мирні переговори. Більше того, були мирні переговори. Стів Віткофф зустрічався з іранським міністром закордонних справ, вони вели переговори. І незважаючи на те, що він хотів переговори і весь час говорив про переговори, він приєднався до Ізраїлю та вдарив по Ірану. Просто в якийсь момент він зрозумів, що вони тягнуть час, виходу немає, і треба бити по Ірану? Або це була така дезінформаційна компанія: він повністю відвернув увагу, дав якийсь час іранцям, побачив, що нічого не роблять, і прийняв рішення вдарити?президент США Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеsІ. Б. Це найважливіше питання. Коли Трамп у травні 2018 року вийшов зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) або Jоіnt Соmрrеhеnsіvе Рlаn оf Асtіоn (JСРОА), він говорив тоді, що там є три проблеми. По-перше, термін надто короткий – договір закінчується після 10 років його дії. По-друге, надто дорогий. І те, що договір є недостатньо широким: не покриває балістичні ракети. Але ми зараз дивимося на це та розуміємо, що була четверта проблема. Четверта проблема – те, що сталося до підписання договору. Обама та його дипломати вирішили, що Ірану дозволяється всередині країни проводити збагачення урану. І це найбільша проблема нинішніх договорів з Іраном до бомбардування.Але це проблема не тільки іранська, а й близькосхідна, тому що є інші країни, скажімо, Саудівська Аравія. Вони теж хочуть ядерної програми, дивляться на JСРОА, дивляться на цей договір і кажуть: “Чому з нами ви менш щедрі, ніж з іранцями? Чому не дозволяєте нам те, що дозволяєте Ірану?" Те, що Трамп зараз зробив, це важливо в контексті Ірану, але це важливо і в контексті нерозповсюдження ядерної зброї. Він показав не тільки Ірану, але показав іншим країнам, що ось цей золотий стандарт, стандарт де можна збагачувати уран, але всередині країни не можна тримати збагачений уран, діє. Це важливо для Саудівської Аравії, для Туреччини, для інших країн теж.Під час візиту президента Трампа до Саудівської Аравії, в принципі, ядерна тема не порушувалася. Хоча це дуже хвилює Саудівську Аравію. І загроза від Ірану, незважаючи на поновлення відносин між Саудівською Аравією та Іраном, з погляду Саудівської Аравії залишалася.Де сьогодні збагачений уран і чи впаде іранський режимА.М. На момент запису нашої програми ми точно не знаємо, де знаходиться кілька сотень кілограмів, які Іран вже збагатив. Ось тепер давайте подивимося вперед. Відновлено стандарт. Але ми ще не до кінця знаємо, наскільки далеко все це зайшло. Чи вижила ця програма на 20% від неї чи на 40%? Збитки серйозні, але ми не знаємо, чи зможуть вони все відновити. У цій ситуації, якщо ми робимо крок уперед, американська адміністрація дасть зелене світло, наприклад Саудівській Аравії і почне з ними розробляти якусь їхню ядерну мирну програму? Скажімо, атомні електростанції. Щось схоже до станції Бушер, яку будують росіяни в Ірані.переробка урану в Ірані, фото: gеttyіmаgеsІ.Б. Можливо. Ми, американці, обговорювали це із Саудівською Аравією за часів президента Байдена, його адміністрації. Але мені здається, що сьогодні один факт все змінює. Важливо не те, що ми допомагаємо чи не допомагаємо розробити мирну ядерну програму. Важливо те, що ми показуємо і показуватимемо, що відбувається, якщо ця програма стає не мирною. Попередній президент не демонстрував цього. Тому і в Ізраїлі, і у Вашингтоні дуже хвилювалися, що саме ця мирна програма в Саудівській Аравії, якщо почнеться, дуже швидко стане програмою ядерної зброї, тому що в цій країні теж дивляться на Іран, на те, що Іран робить. І їм потрібно захистити себе.А.М. Добре, давайте продовжимо іранську тему. Багато хто сьогодні почав говорити, що іранський режим слабшає, ось він впаде, і Хомейні незрозуміло куди зникне. У мене ж складається враження з моїх розмов з експертами з Ірану, що режим, можливо, і слабшає, і справді йому завдано шкоди, але не те, щоб він завтра завтра впав. Ми вже мали приклад з Іраком: ми не розуміємо до кінця, що там відбувається. Сирія - теж ще той, скажімо так, нарив на Близькому Сході, все, що пов'язане з новою владою і з опозиційними групами, і з перестрілками, і турецьким впливом. В Ірані теж може бути такий хаос? Адже це 90 мільйонів людей. Їх складно приструнити.І.Б. Абсолютно правильно. І через це я продовжую думати, що стратегія президента Трампа - це не зміна режиму, він не хоче цього. Він почав про це говорити, тому що він намагається вселити страх до аятол. Мені здається, він не має апетиту взагалі це робити. Саме через можливий хаос, через те, що Америка повинна буде перейти до масштабної військової операції, до того,  що називається bооts оn thе grоund. Як ми це зробили в Іраку. Але він не має на це апетиту взагалі.Те, чого він намагається досягти, це швидко укласти договір, який по-справжньому змусить іранців розбити свою ядерну програму, щоб ось ці 40% або 20% перетворились на  10% або 5%, щоб було набагато легше й Ізраїлю, і Америці стежити за тим, що вони роблять.Тепер тут дуже відповідальний момент. Якщо я Аятолла Хаменаї, мені 86 років, я хворий, всіх моїх радників ізраїльтяни вбили, і я не бачу, хто після мене прийде. Якщо за цих обставин я вдарю по Америці, вдамся до терору, скажімо, у Сполучених Штатах, це гарантує, що Америка піде на переворот мого режиму.Але якщо я нічого не робитиму, вони не прагнутимуть цього. Зараз у них у іранців, у режиму дуже мало опцій, і ніяких хороших опцій немає.Як російське ГРУ допомогло Ірану бити по ІзраїлюА.М. Аракчі зустрічався із Путіним. Ми не знаємо, що було за зачиненими дверима. Ми вважаємо, що він просив якусь допомогу. Важливий момент – це те, що на зустрічі був голова ГРУ, головного розвідуправління російської армії. Він був на цій зустрічі, Лавров, міністр закордонних справ, та Ушаков, помічник Путіна із закордонних справ.Присутність цієї людини за зачиненими дверима на такому рівні відразу говорить про те, чи постійно йдуть контакти, постійно передається інформація від російської військової розвідки іранській.І те, що вони бомблять Ізраїль, я не сумніваюся, що це справа рук російського ГРУ, тому що, наприклад, було завдано серйозної шкоди стратегічному об'єкту, який пов'язаний з енергетикою, і зараз у нас проблеми з електроенергією в південній частині. Я не маю сумніву, що вони допомагають, і сама його присутність, для мене, це дуже сильний сигнал.Що ми можемо очікувати від Путіна, від Росії, крім того, що вони, скажемо так, засуджують дії Ізраїлю, Америки? Що очікувати від Росії з погляду допомоги Ірану, крім цих символічних речей і передачі розвідданих?зустріч Путіна з Арагчі, 23 червня 2025 р, фото: gеttyіmаgеsІ.Б. Є дипломатичні, контакти розвідки, є передача розвідданих. Але, щоб Росія дала війська, цього не буде. Путін не посилає С-300, перепрошую, йому самому потрібні ці С-300. Для мене найцікавіше, що Іран робитиме на тлі України, бо за останній рік Іран дуже допомагав Росії, з дронами та з обороною для російських військ. І прикметно, що не лише Росія не допомагає Ірану, Китай теж не дуже допомагає. А.М. Ось ця армада, яка пролетіла до Ірану 37 годин тому зі Сполучених Штатів Америки. Це зайвий доказ, що Америка це, як і раніше, той хороший поліцейський, який наводить лад у світі? Після цієї операції я почуваю себе якось комфортніше… Він сказав: "Я дав вам 60 днів". Іранці не захотіли 60 днів? Ось вам на шістдесят перший день ви отримали від Ізраїлю, отримали від мене таку дуже серйозну добавку. Далі, ви сідаєте за стіл переговорів чи ні? Скажіть, теоретично це можливо з Путіним теж чи ні?І.Б. Я думаю, потенційно так. Є англійською фраза еsсаlаtе tо dееsсаlаtе. Ескалювати, щоб робити деескалацію. Деескалацію. Я думаю, саме це стратегія Трампа. Він не хоче війну на Близькому Сході, він не хоче масштабнішу війну у Європі. Але він хоче показати, що якщо Америка каже: "Ось у вас є 60 днів", то на шістдесят перший день будуть наслідки.Я сподіваюся, що з Іраном все скінчиться незабаром, він розгорнеться і зможе те ж саме сказати Путіну: "Добре, я намагався дуже мило з тобою розмовляти і укласти якийсь договір, укласти сеаsе-fіrе, а ви вирішили цього не робити. Ви бачили те, що я робив з іранцями?" І щодо України це також може статись.Чи буде Трамп таким же жорстким з Росією, як з ІраномА.М. Чи буде він таким жорстким? З Іраном все зрозуміло, тут величезна американська міць, але Росія – це також ядерна держава. Путін – це зовсім інша історія. І якщо Путін таки проявить впертість, не захоче нічого робити? Він говорив: "Так, ми підтримуємо ініціативу президента Трампа, але є нюанси". І почав тягти час. Фактично з 20 січня, початку президентства другого терміну Трампа,  тягне час.Ви думаєте, це натяк на те, що, в принципі, адміністрація починає ставати на жорсткіші позиції?І.Б. Ви абсолютно праві. Росія – це не Іран. Росія – ядерна держава. Медведєв та інші говорять екстремістські речі. Ці інші говорять ще більш екстремістські речі, щоб показати, що Путін якраз досить поміркований. Це все стратегія, я це все розумію, але думаю, що Білий дім це теж розуміє.Якщо Путін тягне час, як іранці, чи Америка битиме по Росії? Не думаю, що вона це буде робити. Але, на мою думку, Путін розуміє дуже добре, що вперше, коли президент Трамп був президентом, він дуже потужно допомагав Україні, давав Джавеліни та інші системи, важливі системи, які Обама не давав ніколи. І коли НАТО вирішило підняти dеfеnсе sреndіng до 5%, Америка може відновити постачання зброї України. Це досить важливий момент. Чим більше змінюється американська стратегія  на тлі Росії, на тлі України, тим гірше для Путіна.Трамп і Путін, фото: gеttyіmаgеsА.М. І мені здається, що те, що зараз відбувається в Ірані та з Іраном, це може бути початок іншого тонусу. У нас в Ізраїлі люди не до кінця розуміють, на мій погляд, те, що війна на Близькому Сході і війна в Україні, це, в принципі, судини, що з'єднуються. Тому що триває дуже серйозна боротьба за новий світовий порядок.Є ізоляційні настрої в Сполучених Штатах Америки, МАGА, наприклад, віце-президент Венс, він скоріше ізоляціоніст. У президента Трампа трохи інше. Він не зовсім ізоляціоніст. І доказ цього – рішення бомбити Іран.Тому що якби він був хотів повністю бути ізоляціоністом, він би далі продовжував вести переговори і говорив би: Ізраїль, ви почали війну, продовжуйте воювати, ми вам будемо постачати допомогу. Воюйте далі. Тут же було прийнято дуже жорстке рішення. "Ми Америка, ми велика держава, і ми не дозволимо нікому робити те, що фактично підриває мир, безпеку у всьому світі, є загрозою”. Я найбільше боюся такого сценарію: ні війни, ні миру з Іраном, ні війни, ні миру з Україною. І ось це триватиме роками. В Ізраїлі неможливо буде жити, в Україні неможливо буде жити.З одного боку ціна на нафту то підійматиметься, то опускатиметься, не буде стійкості на фінансових ринках. Зрештою, є лише одна людина у світі, яка може це все зупинити, це президент Трамп. Ви вірите, що зрештою Трамп усвідомлює цю історичну його місію, і зрештою змусить усіх припинити ці війни? І.Б. Я думаю, що Трамп вже зробив дуже важливий крок, щоб відновити ідею Америки як поліцейського, держави, яка гарантує безпеку миру. Але Трамп не хоче війни, не хоче цю довгу війну ні на Близькому Сході, ні в Європі. Мені здається, це і є його сигнал: якщо цей режим, нинішній режим Ірану не укладе угоди зі мною, буде інший режим, який піде на цей договір. Це сигнал, що він не готовий чекати. Мені здається, це якраз ключовий момент: він уже вирішив, що він робитиме.А.М. А з Путіним? Теж зміна режиму?І.Б. Тут складно. Хоча мені здається, нові висновки хоч трохи змінять американську політику щодо Росії.

День Конституції України відзначають щороку 28 червня. Саме цього дня у 1996 році Верховна Рада ухвалила Основний закон держави. Свято набуло особливого сенсу під час повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України. Однак, попри всі труднощі воєнного часу, українці вітають один одного та сподіваються на якнайшвидшу перемогу над агресором. Вітання із Днем Конституції зібрала Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що святкуємо у червні: запам'ятайте головні події першого місяця літа Вітаю зі святом з Днем Конституції України! Від щирого серця зичу міцного здоров'я, бадьорості духа та впевненості у безхмарне конституційне майбутнє нашої спільної країни. Будьмо разом у процесі побудови демократичного громадянського суспільства. Слава Україні! *** Вітаю з Днем ​​Конституції України! Бажаю нашому народові і Вам особисто тільки перемоги, в добра та злагоди. Треба ніколи не забувати, що ми, перш за все, люди. Нехай справдяться всі надії та мрії! *** Щиро вітаємо вас з визначним національним святом Днем Конституції України! Нехай ця урочиста подія сповнює вас життєдайною силою, натхненням, спонукає до новаторських ідей, їх успішної реалізації у професійній діяльності. Бажаємо успіхів і плідної праці на благо українського народу! *** Вітаю з Днем Конституції України і від щирого серця бажаю завжди пишатися своєю країною і пам'ятати про свої права, поважати будь-який закон і вірно розуміти трактування будь-якого правила. Нехай Конституція забезпечує повноцінне життя і дає можливість самореалізації в цьому житті. *** З Днем Конституції України. Бажаю миру і процвітання країні, в якій ти будеш себе почувати впевненою, затребуваною, самореалізованою, повноправною і щасливою людиною і громадянином! *** Вітаю з одним із найважливіших свят - Днем Конституції! Основний закон нагадує нам, що кожен громадянин має право на гідне життя, свободу слова та вільний розвиток. Оберігаймо її, як і нашу незалежність. І нехай у кожного з нас буде маса приводів для гордості за рідну країну. Зі святом! Цього року 28 червня українській Конституції виповнюється 29 років. 28 червня 1996 року під час п'ятої сесії Верховної Ради України ІІ скликання була ухвалена нова Конституція. Зазвичай цей день є вихідним в Україні, однак, цього року через воєнний стан він буде робочим.

Перший день саміту Північноатлантичного альянсу вже показав, що серед його членів є розбіжності. І не завжди йдеться лише про фінанси. Зустріч союзників вперше відбувається у Нідерландах, на батьківщині генсека НАТО Марка Рютте. На цей саміт Дональд Трамп дав завдання членам альянсу: збільшити відрахування на оборону до 5% від ВВП. За словами Марка Рютте, усі погодилися. Хіба тільки прем'єр Іспанії Педро Санчес заявив, що його для його країни це надто важкий фінансовий тягар. Щоб не розбити єдність, керівництво НАТО запропонувало поділити 5% на дві частини: збільшення прямих витрат на оборону до 3,5%, що загалом реально для більшості країн, і ще 1,5%, які можуть бути витрачені на все, дотичне до безпеки й оборони. Іспанія зажадала стати винятком з правил Наприклад, на розвиток інфраструктури. Іспанія зажадала стати винятком з правил і це обурило представників країн Балтії. Цього не буде, запевнила міністерка оборони Литви Довіле Шакалене. Не виключено, що через ці суперечності Трамп відмовився уточнити, як він розуміє статтю про колективну оборону країн-членів НАТО. Чорний лебідь миру Президент США прямував до Гааги у доброму гуморі. Заявив, що у найгіршому випадку буде все-таки "спокійніше, ніж те, що я тільки-но пережив із Ізраїлем та з Іраном". Бо ті країни здійснили пуски ракет після того, як Трамп проголосив досягнення миру. Трамп натякнув, що бажає домовитися ще з Путіним та зустрінеться на саміті НАТО з Зеленським. Цікаво, що умови і деталі зустрічі телефоном обговорили голова офісу президента Андрій Єрмак і держсекретар США Марко Рубіо. На новий прорив у досягненні миру сподіваються і в Європі. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц перед вильотом на саміт НАТО заявив, що його не влаштують поступки Путіну. Мир в Україні дав би підстави Трампу не лише диктувати порядок денний саміту НАТО, а й більш обґрунтовано претендувати на Нобелівську премію миру. А зрив обнулить політичні дивіденди й від угоди на Близькому Сході. Обіцяні гроші У президента України в Гаазі був свій порядок денний. Він прибув туди 24 червня. Марк Рютте запевнив його, що Україна отримає 35 млрд євро на оборону, а за підсумками року це буде 50 млрд. Рютте, голова Ради Європи Антоніу Кошта і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнили у непохитній підтримці нашої країни. головною зброєю від Євросоюзу має стати 18-й пакет санкцій Зеленський зажадав посилення потужностей ППО та пообіцяв виробляти на рік до 8 мільйонів дронів унаслідок об'єднання ВПК України та ЄС, про яке оголосила фон дер Ляєн. Наразі ж головною зброєю від Євросоюзу має стати 18-й пакет санкцій. Пакет містить, зокрема, зниження "стелі" цін на російську нафту із 60 до 45 доларів за один барель. Словаччина, яка нещодавно погрожувала блокувати антиросійські санкції, вже погодилася їх підтримати, та прогнозувати ухвалення рішення ще рано. До чого готуватися заради безпеки Трамп приїде до Гааги "на коні", розповів дипломат і директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський, бо президент США досяг угоди між Ізраїлем та Іраном. Водночас, на його думку, остаточної гарантії безпеки на Близькому Сході немає. "А якщо так, Альянсу треба буде реагувати на дії, котрі може вчинити Тегеран", - зауважив Данило Лубківський. Експерт наголосив, що під час підготовки було зроблено все, аби уникнути демаршу, як на саміті G7, і "не допустити натяку на розлам". З іншого боку, в Альянсу є розуміння того, що настала нова доба - без покладання на США на всі 100%, звернув увагу він. Саме на це, до слова, натякнув і Дональд Трамп, коли зауважив про багато тлумачень статті 5 Статуту НАТО (про колективну безпеку). Нові реалії посилюють чинник європейської оборони, підкреслив Лубківський. ЗСУ як армія Європи Відтак досвідчена українська армія є величезним активом для євроатлантичної спільноти. Про це нещодавно заявляв єврокомісар з питань безпеки Андрюс Кубілюс. "Американці зсунули фокус уваги в Тихоокеанський регіон. Ми маємо вибудувати ефективну архітектуру спільної безпеки. Дуже важливим є партнерство з Україною", - наголошував єврокомісар. Можливо, завдяки і цьому російська війна в Україні не втрачає своєї актуальності у порядку денному саміту НАТО, як на це звернув увагу колишній керівник Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер. Справжня ключова тема Та основною темою саміту НАТО в Гаазі були і залишаються гроші, стверджує польський експерт Пйотр Кульпа. З посиланням на Варшавську безпекову конференцію, що завершилася напередодні саміту НАТО, Кульпа стверджує: за лаштунками саміту відбуватимуться тарифно-ресурсні переговори, котрі не припиняться і після 26 червня. "Від їхніх результатів залежить, чи конфлікти, у тому числі, російська війна в Україні, будуть припинені, чи спалахнуть знову. Якщо Європа балансуватиме, як нині, їх побільшає і вони будуть інтенсивнішими", - переконаний експерт. Остаточні результати саміту НАТО стануть відомі тільки після участі у ньому Дональда Трампа. На кону, як і на саміті G7, трансатлантична єдність.

Про це пише Rеutеrs. 22 червня Пакистан висловив рішучий протест проти авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану. Це сталося всього через день після того, як Ісламабад оголосив про намір висунути президента Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. Влада Пакистану підкреслила, що дії Трампа порушують міжнародне право, і що “дипломатія є єдиним шляхом для вирішення іранської […] Тhе роst Пакистан протестує проти авіаударів США по Ірану та підтримує дипломатію fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Росія вчиняє злочини проти людяності у війні проти України. У день нападу гітлерівської Німеччини на СРСР, який відбувся 22 червня 1941 року, президент України Володимир Зеленський порівняв росіян із нацистами. На сторінці у Fасеbооk він опублікував відповідне відео з нагоди трагічної дати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вічна війна замість миру: чому Путін не може зупинитися Керівник держави нагадав, що 80 років тому світ здолав нацизм, але Росія повторює жахливі злочини. Українці протистоять рашизму - злу, яке співмірне з фашизмом. "80 років тому світ здолав нацизм і присягнув: "Ніколи знову". Але сьогодні Росія повторює злочини нацистів: масові поховання цивільних, закатовані полонені, викрадені діти, знищені міста. Нині українці борються проти рашизму з тією ж відвагою, з якою наші предки перемогли нацизм. Бо це бій за саму суть людяності: за свободу, гідність і справедливість", - заявив політик. Очільник Кремля Володимир Путін пригрозив, що відмова України від визнання "референдумів" - це шанс на нову війну. Москва наполягає на визнанні Києвом результатів "референдумів", проведених восени 2022 року в так званих "ДНР", "ЛНР", Запорізькій та Херсонській областях, після яких окуповані території України назвали "російськими".

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський у День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни наголосив, що українці пам’ятають ціну миру та розуміють важливість єдності.

21 червня "Телеграф" продовжує в режимі реального часу інформувати, що зараз відбувається як на полі бою, так і на дипломатичному фронті

Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що Дональд Трамп може підтримати постачання зброї Києву, якщо це виглядатиме як вигідна угода для США. В інтерв'ю "Укрінформ" він пояснив, що для Трампа ключовим є не допомога як така, а власна вигода. "Якщо він побачить користь - підтримає продаж зброї. Але виділяти бюджетні кошти на допомогу Україні він навряд чи погодиться", - сказав він. Волкер зазначив, що Трамп мислить як бізнесмен, тому йому ближча модель підтримки через продаж озброєння, яка одночасно підсилює американський оборонний сектор. Як приклад він навів ситуацію з постачанням Jаvеlіn у період першої каденції Трампа, коли того цікавило лише те, чи будуть повернуті за них кошти. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лідери G7 не змогли переконати Трампа посилити тиск на РФ - Вlооmbеrg На думку дипломата, однією з реалістичних моделей може бути законодавче рішення Конгресу і Сенату щодо кредитування оборонних закупівель Україною без витрат із бюджету США. Це, за словами Волкера, можна поєднати з торговими угодами, наприклад, у сфері мінеральних ресурсів. "Україна платить, гроші залишаються в американській економіці - це виглядає як чесна комерційна угода, і Трамп це підтримає", - зауважив він. Також Волкер припустив, що Трамп може прагнути завершити війну дипломатичним шляхом, щоб позиціонувати себе як архітектора миру і здобути політичні дивіденди. Адміністрація президента США Дональда Трампа нещодавно припинила роботу міжвідомчої робочої групи, яка мала розробити стратегії тиску на Росію з метою прискорення мирних переговорів щодо України. Незважаючи на передвиборчу обіцянку завершити війну в Україні в перший день свого президентства, Трамп дедалі більше розчаровувався через відсутність прогресу. Згодом він навіть почав висловлювати думку, що США можуть взагалі відмовитись від ролі посередника у врегулюванні конфлікту.

День батька в Україні відзначають щорічно у третю неділю червня. Його вважають "професійним" святом усіх татусів. Відповідно, чоловікам цього дня надсилають вітання із щирими побажаннями. Найкращі вітання із Днем батька у листівках, віршах та прозі зібрала Gаzеtа.uа. Привітання із Днем батька у картинках ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Медовий, Яблучний та Горіховий Спас: коли відзначаємо головні свята літа за новим календарем Привітання із Днем батька у віршах Тату рідний, любий наш дідусю, Ви в нас є - і милий нам цей світ. Хай вам смуток не спаде на думку, Ви живіть на радість нам сто літ. Хай ніколи не болять Вам руки, Старість хай обходять повсякчас, Тільки радість хай приносять внуки, І всі люди поважають Вас! *** Хай ладяться справи у тебе, татусь, Тобою пишаюсь, за тебе молюсь, Бажаю тобі довгих, світлих років, Хай лине удача із різних боків, Будь завжди здоровим, з бідою не знайся, Та років до ста молодим залишайся! *** Золоті в Вас, тату, руки, Все Ви вмієте робити, і діток навчить науки, І гвіздок в стіну забити. Будьте нам завжди здорові, і веселі, і привітні, Злі не будьте, лиш суворі, І в житті лише радійте. *** Мій мудрий і розумний тату, Тобі бажали вже багато. Бажали радості й удачі, Здоров'я й успіху в придачу, Достатку доброго в родині І миру у твоїй країні. Я тобі теж цього бажаю, Люблю, татусю, й поважаю. До побажань додам своє Ти залишись таким, як є. Привітання із Днем батька у прозі Тато - це не той, хто просто подарував життя. Тато - той, хто навчив правильно жити. Дякую тобі, рідний, за те, що ти завжди зі мною поруч. Ти моя опора і підтримка, і немає нічого надійнішого, ніж твоє міцне чоловіче плече. Я бажаю тобі тільки здоров'я і мільйони років життя. Я хочу, щоб ти завжди був поруч і в скрутну хвилину зміг дати слушну пораду. Будь завжди щасливий, мій коханий і найкращий тато! *** Вітаю свого татуся з Днем батька! Тату, хочу побажати тобі ніколи не старіти, а завжди залишатися таким же активним і життєрадісним. Нехай все, чого тобі так сильно хочеться, обов'язково збудеться, а я тобі завжди допоможу і підтримаю. Я тебе люблю! *** Будь здоровим, мудрим, міцним, сильним, сміливим, впевненим у завтрашньому дні. Залишайся такою ж надійною опорою для сім'ї. З Днем тата! *** Як добре, коли є така чудова людина як ти, тату. З тобою завжди дуже тепло, душевно, святково і легко. Дякую тобі за те, що ти є. Здоров'я тобі, благополуччя і радісних миттєвостей. З Днем батька! У перший місяць літа на українців чекає багато державних та професійних та міжнародних свят. Зокрема, наприкінці місяця настане одна з найголовніших подій у країні - День Конституції України.

Вони воюють не завдяки системі, а поруч із нею — іноді незалежно, іноді паралельно. Вони створюють дрони, планують удари, виграють війни нового типу — без бюрократії, без зайвої процедури, без трибунної риторики. І кожна така операція — це не лише удар по Росії. Це сигнал про потенціал, який ще не став системним.Підпільна перемога: коли ініціатива випереджає структуруОперація "Глибина" — удар по опорах Кримського мосту. Операція "Павутина" — знищення десятків літаків стратегічної авіації РФ. Обидві ці події увійдуть у підручники. Але не стільки як приклади централізованого державного менеджменту, скільки як вияв високого рівня ініціативи, інженерного генія та спроможності до автономних дій. Це не були помпезні акти. Це були точні, продумані, глибоко фахові удари. І саме тому — настільки ефективні.Вони свідчать: в Україні є  служби, є люди й групи, які здатні діяти у складних умовах, застосовуючи нестандартне мислення та асиметричні підходи. Їхня логіка — не бюрократична, а стратегічна. Не обмежена формою, а наповнена змістом. І в цьому — сила нового українського воєнного мислення.Читайте також: Росія: на шляху до днаПеремовини не зупиняють війнуПоки на полі бою досягаються унікальні результати — українська держава часом діє так, ніби готується не до перемоги, а до чергового раунду перемовин. Риторика "планів миру", дипломатичних проривів, балансування між очікуваннями партнерів і реаліями фронту не здатна зупинити війну. Ворог не припиняє атак, не змінює своєї мети, не обмежує себе в ресурсах. Тому ілюзія, що політичний компроміс врятує країну, — хибна.Жоден дипломатичний жест не здатен компенсувати відсутність глибокої трансформації всередині. Нам потрібна не стратегія "пережити зиму", а план системної тотальної перемоги. І цей план має включати не лише збройні сили, а економіку, промисловість, науку, освіту. Україна повинна готуватись не до миру — а до тривалої, багаторічної роботи зі знищення інфраструктури та потенціалу Московії вести агресивну війну.Це означає: знищити джерела їхніх ракет, паралізувати їхні ВПК, виключити їх із технологічного ланцюга Євразії. І це не зроблять дипломати. Це мають зробити інженери, стратеги, науковці, виробничники, модернізовані військові та цивільні інституції.Нерівномірність зусиль: ефективність і вразливістьПоки окремі операції вражають світ точністю та винахідливістю, системний рівень організації залишається неоднорідним. Є позитивні приклади координації та підтримки, є інституції, що демонструють адаптивність. Але водночас ми стикаємося з хронічними проблемами: складною мобілізаційною системою, повільними закупівлями, слабкою адаптацією процедур до умов воєнного часу.Читайте також: Сценарій закінчення нашої війни буде українськимВисновкиСьогоднішня реальність не дає права на ілюзії. У той момент, коли українські спецоперації знищують ворожу авіацію та підривають імперські символи ворога, в той самий день — 3 червня 2025 року — Росія завдає чергових ударів по Сумах та Миколаєву. Під завалами загинули цивільні, десятки поранених. І це — не виняток. Це черговий сигнал Московії "до принуждєнія к міру".Поки хтось готує чергові "перемовні ініціативи", українські міста зазнають терору. Ворог не реагує на дипломатію — лише на силу. Будь-які надії, що політичні домовленості стримають агресора, — це стратегічна помилка. Тільки системне знищення воєнного потенціалу РФ, повна мобілізація економіки, науки, виробництва та освіти під завдання перемоги можуть гарантувати безпеку. Інакше — пауза перед новою війною.Влада, яка мислить циклами підтримки або виборів, а не циклами нищення противника — не здатна виграти цю війну. Її головне завдання — не управляти процесами, а створити систему, яка продукує перемоги. Якщо вона цього не зробить — її замінять ті, хто сьогодні діє в тіні, але приносить результати.Україна має шанс покінчити з московською загрозою. Але для цього потрібно не миритись — а бити. ДжерелоПро автора. Владислав Смірнов, український підприємець, громадський діяч, фахівець з планування та розвитку системи охорони здоров'яРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Таку думку висловив в етері Еспресо експредставник України в ООН, надзвичайний і повноважний посол України в США (2020-2021) дипломат Володимир Єльченко."США не одне десятиріччя демонстрували сприятливе ставлення до України, але вдруге прийшов Дональд Трамп і щось стало потроху потріскувати. Останній приклад – поздоровлення Рубіо росіян з днем Росії. Є певні протокольні правила, у світі заведено вітати країни з національними святами. Але уявіть собі, щоб хтось у 1943 році привітав німецький народ. Поздоровлення на адресу країни-агресорки перед всім цивілізованим світом виглядає недотично, несерйозно та дає негарний приклад іншим країнам. Адже не є секретом, що багато країн дивляться дуже уважно на політику США, роблять висновки або навіть припадають на той курс, який демонструє Вашингтон", - прокоментував дипломат.На його думку, в той час, коли Україна бореться за виживання проти агресії Росії, вітати російський народ, ще й на рівні держсекретаря США, - це виглядає доволі негарно. Хіба Рубіо не знає, що близько 80% населення Росії підтримує цю війну? Тоді з чим він вітає російський народ?"Пригадую, що пару років тому вже колишній міністр закордонних справ Литви дуже оригінально привітав у цей день російський народ. Він побажав Росії нарешті стати нормальною демократичною країною. Це був своєрідний тролінг, але така форма привітання також існує. Я вважаю, що Рубіо не потрібно було цього робити. А декілька хвилин тому я прочитав оцінку американського колишнього високопоставленого дипломата, який багато десятиріч працював у Держдепартаменті США, то він назвав привітання Рубіо суцільною ганьбою - ось вам оцінка ізсередини Держдепартаменту. Рубіо – досвідчений політик, тому, мені здається, що це йде зверху, від адміністрації президента Трампа. І від цього стає сумно, прикро, що такі речі трапляються", - резюмував Володимир Єльченко."Це як у 1943 році хтось привітав би німецький народ": дипломат Єльченко про вітання держсекретаря США з днем РФ. Поздоровлення на адресу країни-агресорки перед всім цивілізованим світом виглядає недотично, несерйозно та дає негарний приклад іншим країнам. Рубіо – досвідчений… ріс.twіttеr.соm/Нdnk8FU9qр— Еспресо (@ЕsрrеsоТV) Junе 12, 2025  12 червня державний секретар США Марко Рубіо опублікував привітання з днем Росії та закликав РФ до конструктивної взаємодії зі Сполученими Штатами заради миру в Україні.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що нещодавні масштабні атаки Росії з використанням сотень безпілотників не пов'язані зі спецоперацією СБУ під назвою "Павутина". За його словами, справжня причина криється в небажанні Кремля завершити війну, про це він сказав в інтерв'ю німецькому виданню ВІLD. Зеленський наголосив: російський диктатор Володимир Путін лише шукає приводи для нових атак, а теза про відповідь на українські спецоперації - лише пропагандистська маніпуляція. "Навіть за день до цієї операції була рекордна атака. Путін не хоче зупинятися, він просто шукає причини для продовження війни", - зазначив Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія бреше Трампу, бо саме США можуть завершити війну - Зеленський Глава держави також прокоментував спроби Кремля демонструвати готовність до переговорів. За його словами, Москва хоче створити ілюзію дипломатичного діалогу - особливо для американської аудиторії, насамперед для Дональда Трампа. "Їм потрібно показати Трампу, що з Україною ведуться переговори, щоб уникнути нових санкцій", - підкреслив президент. За його словами, Путін скаже, що розмовляє, тому санкції - це перешкода для миру. "Але це лише гра. Путін не хоче миру", - підкреслив Зеленський. Ще однією метою Росії, на думку українського президента, є ізоляція України від західних союзників. Кремль прагне вивести із процесу Європу та США, залишивши Київ сам на сам із Москвою. "Для Путіна ідеальний сценарій - це довга війна, в якій Україна залишиться без міжнародної підтримки", - пояснив Зеленський. Окремо він прокоментував ставлення президента США Дональда Трампа до ситуації. Попри критику на свою адресу, Зеленський заявив, що не ображається. "Трамп має свою стратегію. Я не збираюся його засуджувати, якщо це допоможе завершити війну", - сказав президент. Водночас він додав, що Трамп, попри похвали на адресу Путіна, вже зрозумів, що Кремль веде подвійну гру. "Росія просто бреше Трампу", - підкреслив Зеленський. Президент також прокоментував ефективність антиросійських санкцій. На його думку, головна проблема полягає в затягуванні з їхнім впровадженням."Це дало Путіну час на адаптацію. Він вже відчуває тиск на економіку, але намагається виграти ще трохи часу", - пояснив Зеленський. Він закликав західних партнерів діяти рішуче вже зараз, аби зменшити кількість українських жертв. "Ми не ставимося до наших людей як до дров у топці війни. Для нас кожне життя - важливе. І я сподіваюся, що наші партнери це розуміють", - резюмував він. Європі знадобляться роки, щоб замінити деякі гарантії безпеки, які раніше забезпечували Сполучені Штати Америки. В інтерв'ю для Вlооmbеrg президент Чехії Петр Павел закликав США дати Європі більше часу та реалістичних цілей для забезпечення безпеки континенту та стримування дедалі агресивнішої Росії.

Про це повідомляють Бабель, NV та РБК-Україна із посилання на власні джерела.Так, унаслідок атаки без звʼязку залишилося закрите місто, яке спеціалізується на видобутку урану - там "Оріон Телеком" був єдиним постачальником інтернету.У результаті хакерської операції було виведено з ладу приблизно 370 серверів та 500 мережевих комутаторів.У місцевих каналах шириться повідомлення, нібито від імені українських хакерів, адресоване компанії. У ньому, російською мовою, йдеться: "Зі святом, нешановані росіяни, скоро ви житимете в кам’яному віці, а ми вам допоможемо. Слава Україні".Державний секретар США Марко Рубіо опублікував привітання з днем Росії та закликав РФ до конструктивної взаємодії зі Сполученими Штатами заради миру в Україні.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 12 червня.Рубіо відзначив день Росії та повторив заклики до миру з УкраїноюМарко Рубіо, Фото: gеttyіmаgеsДержавний секретар Марко Рубіо з нагоди Дня Росії заявив, що Сполучені Штати підтримують прагнення росіян до світлого майбутнього, підтвердивши прагнення до конструктивної участі в зусиллях, спрямованих на досягнення миру у війні з Україною, повідомляє Rеutеrs."Сполучені Штати залишаються відданими підтримці російського народу, який продовжує реалізовувати свої прагнення до світлого майбутнього, – підкреслив Рубіо і додав: – Ми також користуємося цією нагодою, щоб підтвердити прагнення Сполучених Штатів до конструктивної взаємодії з Російською Федерацією задля досягнення тривалого миру між Росією та Україною".Він відзначив, що сподівається на те, що мир сприятиме "розвитку більш взаємовигідних відносин між нашими країнами".У середу російські інформаційні агентства повідомили, що новий посол Москви в США Олександр Дарчієв пообіцяв працювати над повним відновленням зв'язків з Вашингтоном, коли він офіційно вручив вірчі грамоти президенту Дональду Трампу.Як зазначає Rеutеrs, відносини між Москвою і Вашингтоном покращилися з моменту вступу Трампа на посаду, оскільки обидві сторони обговорюють можливе вирішення конфлікту в Україні.Трамп "починає вірити", що Путіну байдуже на жертвиДональд Трамп, Фото: gеttyіmаgеsЧерез два тижні після того, як президент Дональд Трамп встановив 14-денний термін для визначення готовності свого російського колеги припинити конфлікт в Україні, він заявив, що починає вірити в те, що Путіну байдужа людська ціна його війни, пише СNN."Я починаю думати, що, можливо, йому байдуже", – сказав Трамп, відповідаючи на запитання інтерв'юера, чи не заперечує Путін проти того, щоб щотижня втрачати тисячі своїх солдатів в Україні.Це відверте зізнання, зроблене в подкасті Nеw Yоrk Роst, записаному цього тижня, підкреслило труднощі, з якими Трамп продовжує стикатися при укладанні складних міжнародних угод, зокрема з питань, які, як він колись говорив, можуть бути легко вирішені.Він також виглядає менш впевненим в укладенні ядерної угоди з Іраном, попри те, що кілька днів тому заявив, що вважає, що переговори просуваються в правильному напрямку. Переговори про припинення війни в Газі зайшли в глухий кут, а агітація Трампа щодо прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу посилилася.Хоча цього тижня Трампу вдалося досягти успіху в розробці угоди з Китаєм про скасування деяких каральних заходів, запроваджених кожною зі сторін на тлі загострення торгівельної війни, було незрозуміло, як довго протримаються нові рамки. Угода, укладена минулого місяця у Швейцарії зі схожими умовами, швидко розвалилася.Коментарі Трампа цього тижня дали чітке уявлення про його невдалі – і для нього самого невтішні – спроби домовитися про угоди в усьому світі."Ми досягаємо прогресу, а потім раптом бомбардують щось, що не повинно бомбардуватися, і на цьому прогрес закінчується", – сказав він про війну в Україні.У середу, два тижні тому, Трамп пообіцяв, що за два тижні отримає відповідь щодо готовності Путіна припинити війну – цей термін він неодноразово використовував цієї весни, коли його запитували про політику щодо України.З того часу Трамп не прийняв рішення про застосування нових санкцій проти Москви, навіть попри те, що його союзники-республіканці на Капітолійському пагорбі агітують за жорсткіші заходи, а Європа запроваджує нові обмеження для російського нафтогазового сектору.Він сказав, що сенатори, багато з яких підписалися під законопроєктом про посилення санкцій проти Росії, залишають це рішення за ним. Але додав, що не обговорював це питання з ними.Водночас Трамп не зробив кроків щодо збільшення військової допомоги Україні, яка цього тижня зазнала одних з найбільших за всю війну атак безпілотників. Це те, про що він, ймовірно, почує від президента України Володимира Зеленського на майбутніх самітах, які, як очікується, Зеленський відвідає.Тим часом глава оборонного відомства Трампа Піт Геґсет заявив законодавцям, що в цьому бюджеті відбудеться "скорочення" військової допомоги Києву."Ця адміністрація має зовсім інший погляд на цей конфлікт. Ми вважаємо, що мирне врегулювання шляхом переговорів в інтересах обох сторін і нашої нації, особливо з урахуванням усіх конкуруючих інтересів по всьому світу", – заявив Геґсет у своєму виступі в Конгресі.Після того, як він запропонував двотижневий термін два тижні тому, Трамп один раз поговорив з Путіним. Але, за його власними словами, цієї розмови було недостатньо для негайного укладення миру.Так само поки що нічого не вийшло з його зусиль зі стримування ядерних амбіцій Ірану."Я стаю все менш і менш впевненим у цьому. Здається, вони зволікають, і я вважаю, що це прикро, але зараз я менш впевнений, ніж був би ще пару місяців тому", – зазначив Трамп.Новий раунд переговорів з Іраном має відбутися найближчими днями, заявили американські чиновники. США чекають на офіційну відповідь Тегерана на свою останню пропозицію.

Росію можна змусити до справедливого миру. Для цього необхідно посилити антиросійські санкції та зміцнити оборонну спроможність України. Про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив під час брифінгу з главою МЗС Литви Кястутісом Будрісом. "Перше це подальше посилення санкцій, а тут є ще достатньо сфер і галузей, де ми можемо нарощувати цей санкційний тиск. Він має стати руйнівним для російської економіки", - сказав Сибіга. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ми дуже близькі до моменту, коли можна змусити РФ закінчити війну проти України - Зеленський За його словами, в цьому сегменті санкційного тиску одне з найбільш болючих рішень для РФ - це зниження цінової стелі на нафту. "Наша позиція - мова має йти про 30 доларів, ми це наше бачення довели до відома наших партнерів і це дійсно має бути рішення на рівні чи у форматі G7", - зазначив міністр. Він наголосив, що Україна дуже сподівається, що рішення у цьому напрямку будуть прийняті під час саміту G7 у Канаді. "Чинники, які можуть примусити Росію до миру - це санкції, заморожені активи, тут потрібно більше волі та рішучості, і також одне ж рішень, яке слід очікувати в форматі G7, та подальша ізоляція Росії", - додав Сибіга. Глава МЗС України наголосив, що не можна легітимізувати повернення Росії на міжнародну арену без досягнення справедливого миру. "А другий фактор, який може впливати й тиснути на Росію - це зміцнення України, оборонних спроможностей, посилення нашої оборонки, посилення нашої армії, щоб ми мали пакет стримання, щоб для РФ кожен день їхньої подальшої агресії ціна зростала", - зазначив міністр. Адміністрація президента США Дональда Трампа прагне послабити законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про санкції проти Росії. Понад 80 сенаторів підтримують санкційний законопроєкт. Трамп же занепокоєний, що це може нашкодити його планам щодо покращення відносин з Москвою, навіть якщо він прагне припинити війну в Україні.