Search trend "День світлани"

Таку думку висловив старший радник Світлани Тихановської Франак Вячорка в етері Еспресо. "Стовідсотково це нова енергія, нове натхнення, нові ідеї. Я тільки повернувся зараз із зустрічі, ми це цілий день провели разом з Сергієм. Він дуже антиросійський, дуже проукраїнський, він пишається українською владою і захоплюється українськими воїнами, проєвропейський. Колись він був такий, так, не мав чіткої політичної позиції і колись, 10 років тому, їздив у Крим і зараз, перепрошую за це, тому що, каже: "Не розбирається і не знав". Але зараз ми маємо таку чітку політичну фігуру з ясними політичними позиціями, який буде боротися, буде боротися зі всім злом, з путінським, з лукашенківським. Я думаю, що він допоможе в нашій справі зупинити російську агресію та терор, який відбувається в країні", - сказав він.Читайте також: Сергій Тихановський: Путін - наш спільний ворог, Крим - це Україна, Зеленський - герой, якого я підтримую абсолютно та безмежноФранак Вячорка зазначив, що із Сергієм Тихановським в ув’язненні відбувалися жахи. "Він розповідав сьогодні жахи, які відбувалися з ним у в'язниці. Він казав, що розучився навіть говорити, тому що п'ять років тримали в камері-одиночці без жодних листів, переписок, газет, без нічого. І розмовляв, спілкувався з тільки сам із собою і зі стінами. І ясно, що фізично, психологічно дуже складно для нього. І він зараз ну якось реабілітується. Сьогодні він розповідав про те, як його випускали. Він каже, що нічого не сказали, мішок на голову йому одягли, і приїхали американці, і на кордоні їх забрали. І ясно, що він все ще не може повірити, тому що він думав, що він вже живим з в'язниці не вийде. Але зараз ми маємо нову енергію. Я думаю, що Лукашенко дуже прогадав, що звільнив його, тому що він натхнення для багатьох білорусів, які залишаються зараз в Білорусі. І багато людей сподівалися і чекали на Сергія", - зазначив радник Світлани Тихановської.Першим наслідком зустрічі спецпредставника президента США Дональда Трампа, відставного генерала, а нині дипломата Кіта Келлога з білоруським диктатором Олександром Лукашенком стало звільнення Сергія Тихановського, опозиційного політика, заарештованого під час виборчої кампанії 2020 року ще на стадії збору підписів для реєстрації кандидатом в президенти. Загалом Лукашенко звільнив у суботу, 21 червня 2025 року, 14 політв'язнів.

Під час зустрічі з журналістами політик детально зупинився на закидах пропаганди й опонентів щодо його нібито проросійськості, а також відповів на запитання відносно свого ставлення до Путіна, російсько-української війни, територіальних претензій РФ, приналежності Криму й того, як він особисто сприймає президента України Володимира Зеленського. Захід йшов наживо на офіційному Ютуб-каналі Світлани Тихановської."Я ніколи не був проросійським політиком. Я завжди був білоруським політиком", - передусім наголосив Тихановський."Ніколи не було у мене російського паспорту, ніколи. У справі (кримінальній - ред.) ніколи цього не було. Я ніколи не звертався (за громадянством РФ - ред.)", - додав він.Праця в РФ та автівки з російськими номерами - ще до політичної діяльності"У мене був бізнес. Я очолював студію продакшну. Два офіси було у Білорусі - у Мінську та Гомелі, один офіс - у Москві, та один офіс - у Києві. Й ще у мене була компанія у Литві. Я особливо нею не займався, тільки встиг її колись купити, і все", - зазначив Сергій Тихановський, який до того як вирішив претендувати на посаду президента Білорусі й став займатися популярним в подальшому політичним відеоблогом "Країна для життя" вів рекламний бізнес."Якщо я їздив колись на машинах з російськими номерами - це були машини, зареєстровані на мою компанію російську. Машини у Росії були дешевшими, купували на компанію щоб не платити податки. Я на них і їздив. І Світлана їздила на одній, і я на одній їздив. Які проблеми?" - розповів Тихановський.Читайте також: Кіт Келлог зустрівся з Лукашенком у Мінську: хто їх супроводжував й про що говорилиТож, як він підреслив, чиїсь думки про його нібито проросійськість - "це фейки, які вони там розповідають"."Я можу Вам ще раз повторити: наш спільний ворог - це путінська влада. Саме путінська влада. Доки вона там не впаде, ніякої перемоги у Білорусі бути не може", - заявив Тихановський.Чий КримПри цьому він визнав, що вже після російської анексії Криму 2014 року, але ще до того, як він серйозно зайнявся опозиційною суспільно-політичною діяльністю, йому довелося побувати у тимчасово окупованому РФ українському Криму в ході "паломницької поїздки на один день". Але, як висловився Тихановський, тоді він ще "не замислювався" над тим чи правильно було б так вчиняти.Разом з тим, усією родиною Тихановські останній раз відпочивали в Криму ще за української влади на півострові - у 2011 році, сказав Сергій, що підтвердила присутня на пресконференції Світлана Тихановська.Читайте також: Сергій Тихановський шкодує, що дивився російські каналиНині ж - після того що сталося з Україною та з ним самим - Тихановський однозначно впевнений:"Крим - це територія України. Абсолютно. Й ті претензії, які Росія зараз пред'являє з приводу різних українських територій, я це абсолютно не підтримую. Я абсолютно підтримую Україну".Як Тихановський ставиться до Зеленського"Президент Зеленський - йому випала така надважка... Ось те, що я пережив, я впевнений - це ніщо порівняно з тим, що президент Зеленський переживає щодня усі ці роки. Ви повинні усі це зрозуміти й ніколи не засуджувати його якщо десь щось там Вам здається, може бути, він щось неправильно робить. Тому що жодному з президентів, які зараз живуть, такого тягару не випало. Я його підтримую абсолютно та безмежно. Це для мене герой - президент Зеленьский", - висловився Сергій Тихановський.Тихановський провів у в'язниці 5 років, оскільки хотів балотуватися у президенти Республіки Білорусь на виборах 2020 року. Його було звільнено 21 червня 2025 року й видворено до Литви завдяки домовленості Дональда Трампа з Олександром Лукашенком, досягнутної через Кіта Келлога.За ці 5 років політик втратив половину ваги (зараз важить 79 кг при зрості 190 см) й наново вчиться розмовляти. Його катували.Донька Тихановських Агнія, коли бачила Сергія, не впізнала батька.

У день візиту до Білорусі спецпредставника президента США Кіта Келлога режим Олександра Лукашенка випустив на свободу 14 політв'язнів, серед яких Сергій Тихановський. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на видання "Наша Ніва" Деталі: Передусім стало відомо про те, що було звільнено одного із найвідоміших білоруських політв'язнів Сергія Тихановського, чоловіка опозиціонерки Світлани Тихановської.

Вишиванка пасує кожному і доречна всюди - на вулиці, дитячому святі, роботі, у волонтерському центрі, на фронті. Це не просто вбрання - у ній наш характер, історія, воля. У вишиванці закодовано те, чого не зітреш ні часом, ні війною. Вона нагадує, хто ми, поєднує традицію із сучасністю, говорить мовою кольору, орнаменту, історії. Героїв спецпроєкту Gаzеtа.uа та Благодійного фонду "МХП-Громаді" об'єднує любов до вишивки, бажання зберегти традиції та передати їх наступним поколінням. А ще вони переможці конкурсу бізнес-ідей "Роби своє", який став можливістю реалізувати власні ініціативи та рухатися вперед. Також розкажемо про досвід громади на Київщині, що прагне зберегти і відтворити традиційний одяг, взуття, головні убори та прикраси в межах унікального проєкту "СПАДОК. Одяг Миронівщини". Реліквії моєї родини дарують радість "Я дуже часто ношу вишиванки. Маю їх багато. Серед улюблених синьо-жовта сорочка та сукня з біло-рожевою вишивкою на синій тканині. А ще зберігаю справжню сімейну реліквію мамину сорочку. Моя бабуся мала чотирьох доньок і всім вишила довгі сорочки. Це була складна робота: техніка кручена, візерунки дуже дрібні. Мамину сорочку я постійно вдягала у школі на виступи. Тепер її часто просять у мене напрокат. Якось тітка побачила, що на мамину сорочку такий попит, і подарувала мені ще і свою. Реліквії моєї родини дарують радість іншим. Це дуже ексклюзивні речі: домоткане полотно, ручна робота їх важко повторити", розповідає вінничанка Тетяна Панасенко, авторка проєкту "Пошиття одягу з елементами національної вишивки" і переможниця конкурсу "Роби своє" 2023 року. Тетяна багато років займається пошиттям і прокатом карнавальних костюмів. Планувала розширити асортимент і створювати одяг з елементами вишивки, але через війну та фінансові труднощі не могла самостійно придбати вишивальну машину. "Про конкурс "Роби своє" від Благодійного фонду "МХП-Громаді" дізналась із соцмереж і вирішила спробувати. Уже 20 років офіційно працюю як підприємець, сплачую податки це була одна з умов участі. Єдине, що лякало, я ніколи не писала бізнес-плану. Але допоміг син. Потім разом освоювали комп'ютерну вишивальну машину, яку придбала за грантові кошти. Завдяки перемозі вдалося суттєво розширити асортимент. Вишивка нині дуже актуальна отримую багато замовлень на національний одяг. Клієнти поділилися на два напрями: одні хочуть етновишивку, інші в сучасному стилі. Дехто замовляє вишивку бісером. Серед найпопулярніших кольорів чорно-червоні та синьо-жовті", ділиться підприємиця. Національний одяг у Тетяни часто замовляють до Дня вишиванки, Дня матері, Дня Конституції. Серед її клієнтів багато вчителів, які шукають сукні для Першого вересня, шкільних вечорниць, вистав. "Нещодавно один хлопчик-співак виграв пісенний конкурс в Україні, і його запросили виступити за кордоном. Я шила для нього жупан із полотна, козацьку шапку з брошкою та пір'ям у гетьманському стилі. Костюм викликав справжній фурор. Тепер він мій постійний клієнт. А ще одному хлопчині також співаку шила костюм січового козака", додає переможниця конкурсу бізнес-ідей "Роби своє". 548 бізнес-ідей на 38 млн грн підтримав Благодійний фонд "МХП-Громаді" У вишиванках намагаюся втілити мрії людей "Мої клієнти найбільше люблять вишивку гладдю вона гарно лягає на полотно. Кожен обирає свою символіку: орнаменти, колоски, що нині в моді, ластівок. Для себе ще до війни я вишила сукню з білими ліліями на синьому тлі. Виготовляю також футболки для хлопців на фронт із написами, що зігрівають душу: "Молимося за тебе", "Чекаємо вдома". Була одна футболка від родини бійця: "Любимо тебе, татку. Твої дівчатка", розповідає Наталія Михальчук із села Четвертня Волинської області, переможниця конкурсу "Роби своє" 2023 року з проєктом "Одяг має значення". Наталія закінчила швейне училище в Луцьку. Спочатку займалася ремонтом одягу, шила пальта й куртки. Згодом освоїла вишивку. "Назбирала грошей купила маленьку побутову вишивальну машинку. Попит був великий, хотіла розвиватися. Мріяла створити власну лінію вишитого одягу, запатентувати бренд. Навіть планували з чоловіком збудувати для мене майстерню біля дому. Але не склалося", пригадує майстриня. Про конкурс Наталія дізналася від знайомої. З поданням заявки допомогла односельчанка Оксана Леонідівна. "І от одного дня чую: "Вітаємо!" Мурашки по шкірі. Ми з чоловіком не вірили, поки не побачили мого прізвища серед переможців. Отримала 100 тисяч гривень гранту. Придбала комп'ютерну вишивальну машинку, промисловий оверлок і парогенератор. Думала брати кредит на оренду приміщення, але чоловік подарував свій гараж і допоміг зробити ремонт. 24 листопада ми відкрилися. Тепер кажу всім: якщо людина має мету все обов'язково вийде. Головне не боятися", ділиться Наталія. За її словами, тепер працювати непросто: війна, високі податки. Але вона вірить у майбутнє мріє запатентувати власний бренд і найняти помічницю. Нині допомагають донька й чоловік. "У своїх вишиванках я втілюю мрії людей. Усі роботи - ексклюзивні, не повторюються. Частину ідей вигадую сама, частину знаходжу в інтернеті або купую в дизайнерки. Мала замовлення від родини, яка їхала до дітей у США: вишивала одяг для зятя, доньки та двох дівчаток. Мої вишиванки вже є в Нідерландах, Німеччині", підсумовує Наталія Михальчук. За орнаментом можна впізнати регіон В'ячеслав Горегляд, власник студії "Черешня" з міста Липовець на Вінниччині, до повномасштабної війни разом із дружиною вів невеликий бізнес ательє з ремонту одягу та магазин поруч. На Новий рік перед вторгненням подружжя придбало просту вишивальну машинку й почало виготовляти крижми та рушники. "З першого дня повномасштабної війни я пішов на фронт. Демобілізувався наприкінці 2023 року. Все здавалося гнітючим. Потрібно було знайти себе, зайнятися чимось важливим. Конкурс бізнес-ідей "Роби своє" допоміг мені реалізуватися. Участь запропонував знайомий. Я пройшов пітчинг, захистив бізнес-ідею. Однією з умов було співфінансування: переможець отримував 100 тисяч гривень гранту й мав додати ще стільки ж. Разом із дружиною ми інвестували 200 тисяч у потужну вишивальну машину та витратні матеріали", розповідає В'ячеслав. За його словами, вишиванки були популярні ще до війни, а нині попит значно зріс. "Орнамент часто підказує, з якого регіону людина. Наприклад, троянди характерні для Донеччини, на Вінниччині поширена сніжинка-хрестик. У нас великий вибір тканин і ниток. Як на мене, найкраща вишиванка це чорне з червоним на білому тлі. Сам ношу сорочку з боковим орнаментом, вишитим зеленими нитками. А з дружиною маємо сімейний лук із подільським орнаментом з пташками. На 20-річчя шлюбу запросили друзів усі прийшли у вишиванках. Так святкуємо й дні народження, і річниці", ділиться підприємець. Студія "Черешня" працює виключно з індивідуальними замовленнями, створюючи унікальні дизайни. "Син мого побратима випускався зі школи, ми пошили для всієї родини святкове вбрання - батькам, випускнику й маленькій сестричці. Кажуть, на святі всі захоплювалися їхніми образами. А нещодавно жінка замовила рушник і дві вишиванки для доньки й онуки, які живуть в Ізраїлі", додає В'ячеслав. Він зазначає, що раніше популярними були класичні вишиванки, а тепер усе більше клієнтів обирає асиметричну вишивку з елементами з боку чи візерунками, що виходять зі складки. "Якось клієнтка замовила вишиванку білими нитками на білому полотні. Коли побачила результат, сказала: "Я в неї закохалася", згадує переможець конкурсу "Роби своє" 2023 року. Просять відтворити вишиванки бабусь і прабабусь "За фахом я юристка. Але доля склалася інакше: вже понад вісім років займаюся вишивкою. Починала з картин і постільної білизни. Люди захоплювалися моїми роботами, просили продати. Тоді і придбала побутову вишивальну машинку, але вона не дає такого результату, як промислова. Завдяки участі в конкурсі "Роби своє" мені вдалося вийти на професійний рівень", ділиться Світлана Гудима з міста Рудки на Львівщині, власниця "Майстерні вишиванок" і переможниця конкурсу "Роби своє" 2024 року. Світлана працює зі старовинними вишивками, фасонами та тканинами, приділяючи увагу найменшим деталям. Вона цінує довіру клієнтів і віддана своїй справі. "Дуже люблю те, що роблю. Якось знайома виграла конкурс "Роби своє", і це надихнуло мене спробувати. Хоча довго вагалася бізнес-план у мене був, але не вистачало рішучості. Саме тоді мій син дуже прагнув на фронт. Просила його зачекати, та він усе ж пішов. Через хвилювання я навіть забула, що подала заявку. А тоді до магазину зайшла знайома та привітала з перемогою. Емоції були неймовірні важко передати словами", пригадує Світлана. Майстриня мріє створити повноцінну колекцію вишиванок Львівщини. "У нас надзвичайне розмаїття візерунків. Сокальська вишивка лише чорними нитками по білому полотну, яворівська яскрава, кольорова. На Городоччині в кожному селі свої елементи: десь квіточка, десь ромбики. Вишивка це код нації. У кожному візерунку наша доля, боротьба, любов, перемоги". З особливою ніжністю Світлана розповідає про вишиванку своєї бабусі. "Після її смерті у скрині знайшла сорочку зберігала в паперовому пакеті з лавровим листом, щоб не з'їла міль. Я зрозуміла: це її дівоча сорочка. Поставила собі за мету відтворити. Тепер у мене є і оригінал, і моя версія", ділиться майстриня. За словами Світлани, клієнти часто приносять вишиванки своїх бабусь чи прабабусь, просять відтворити їх максимально автентично. "Сьогодні особливо популярна саме давня вишивка", зазначає власниця "Майстерні вишиванок". Спадок для майбутніх поколінь Зберегти традиційний український одяг для майбутніх поколінь таку мету поставили в Миронівській громаді на Київщині. Торік учасники виїзних етнографічних експедицій у межах проєкту "СПАДОК. Одяг Миронівщини" зібрали 39 зразків народного одягу та 51 інтер'єрний предмет із 20 сіл громади. Проєкт реалізовано за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді". Під час експедицій представники Миронівського краєзнавчого музею спілкувалися зі старожилами, які ділилися унікальними знаннями та спогадами про культурну спадщину рідного краю. "Мета проєкту дослідити, відтворити й оцифрувати традиційний одяг Миронівщини кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, який зберігся в музеях, школах, будинках культури та приватних колекціях. Ми вже мали досвід співпраці з Фондом: 2022 року реалізували проєкт "Відродження", присвячений традиційному ткацтву. Тоді вперше торкнулися й теми народного одягу. Адже традиційний костюм це обличчя не лише країни, а й кожного регіону. Саме тому обрали його темою наступного дослідження", розповідає Інна Савсюк, директорка Миронівського краєзнавчого музею. Проєкт "СПАДОК. Одяг Миронівщини" стартував у липні 2023 року та складався з кількох етапів. Перший етап експедиції Команда здійснила 20 поїздок у села громади. До роботи долучилися провідні фахівці - Володимир Щибря, директор Центру фольклору та етнографії Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка, та Наталія Телегей, етнологиня з Державного наукового центру захисту культурної спадщини. Усі поїздки зафіксували на відео. На основі матеріалів створили ютуб-канал, де публікують інтерв'ю з очевидцями. Другий етап оцифрування 118 автентичних експонатів, зокрема з музейних фондів, завантажено на міжнародний музейний портал musеum-dіgіtаl: Ukrаіnе. Завдяки цьому колекцію можуть побачити поціновувачі традиційного одягу в усьому світі. Третій етап відтворення Обрали зразки одягу та архівні фотографії, які були оцифровані й використані як основа для реконструкції. Одяг, головні убори, прикраси та взуття виготовляли фахівці майстерень Неrіtаgе аnd Тrаdіtіоn, "ВидимоНевидимо" та Сhоrnе. На сьогодні Миронівський краєзнавчий музей має шість комплектів традиційного вбрання Миронівщини чотири жіночі й два чоловічі. Їх використовуватимуть для виставок, реконструкцій, фотосесій та культурно-просвітницьких заходів. "Тепер ми можемо показати, який вигляд мали миронівці 100 і більше років тому. Для нашого регіону характерна вишивка в чорно-червоній гамі, з орнаментами у вигляді квітів, ягід полуниць, вишень, винограду. Найпоширеніша техніка - хрестик, але трапляється й гладь", підсумувала Інна Савсюк. Тест: Що ти знаєш про вишиванки Традиційно третього четверга травня в Україні святкують День вишиванки. Цього року він припадає на 15 травня. Вишиванка - це не просто одяг, а ознака національної ідентичності. Українці одягають традиційне вбрання, щоб продемонструвати єдність і любов до своєї країни. Пропонуємо пройти тест і перевірити свої знання про вишиванки. Якого року вперше відзначили День вишиванки? 1) 2006 Правильно. Перше святкування відбулося за ініціативи студентів. 2) 1991 Це рік проголошення незалежності України, а День вишиванки виник значно пізніше. 3) 2014 Важливий для сучасної історії рік, але День вишиванки існував раніше. Яке місто стало батьківщиною Дня вишиванки? 1) Київ Столиця активно святкує День вишиванки, але свято започаткували в іншому місті України. 2) Чернівці Правильно, саме в Чернівцях студенти та викладачі Національного університету імені Юрія Федьковича обрали один день і всі разом одягнули вишиванки. Згодом ця традиція стала всеукраїнською. 3) Львів Місто має давні традиції, але не є ініціатором свята. Якими кольорами вишила мати сорочку у відомій пісні "Два кольори"? 1) Червоний і чорний Правильно. "Два кольори мої, два кольори: червоне то любов, а чорне то журба" - співається в пісні на слова Дмитра Павличка. 2) Синій і жовтий Це кольори прапора України. Також їх часто використовують у вишиванках. 3) Зелений і білий Популярні кольори для вишиванок, але не згадуються в цій пісні. Скільки видів і технічних прийомів вишивки налічують в Україні? 1) 10 Значно більше. Також для кожного регіону характерні свої орнаменти. 2) 50 Їх більше. Наприклад, у решетилівській вишивці білим по білому, внесеній до спадщини ЮНЕСКО, поєднують 5-7 технік одночасно. 3) Близько 100 Правильно. Популярні техніки - гладь, хрестик, мережка, низь, бігунець тощо. Кожен символ на вишиванці має своє значення. Нині часто використовують зображення колосків пшениці. Що вони означають? 1) Сімейне щастя, благополуччя Символом цього на вишиванках є виноград. 2) Багатство, достаток, здоровʼя Правильно, це древній символ. Такі вишиванки вважаються ще й оберегами. 3) Любов, краса, материнство Символом є калина. Результати тесту: 12 правильні відповіді Твій шлях тільки починається. Але вже сьогодні ти знаєш більше про вишиванки, ніж учора! 34 правильні відповіді: Чудовий результат. Вишиванка тобі пасує і зовні, і внутрішньо! 5 правильних відповідей: Ти знаєш багато і цінуєш традиції. Вишиванка для тебе не просто одяг. Це мова, якою українці передають історію, любов і силу.

Великдень одне з головних християнських свят, яке несе в собі світло Воскресіння Христа. Цей день наповнений пробудженням природи, духмяним ароматом пасок і теплом родинних обіймів. Після походу до церкви, де традиційно освячують незмінний атрибут Великодня - кошик із пасками та крашанками, сім'ї збираються за святковими столами. У спецпроєкті Gаzеtа.uа та найбільшої мережі супермаркетів АТБ сам великодній кошик розповість про традиції і прикмети, повʼязані з Великоднем. А українці поділяться своїм ідеальним варіантом кошика, враховуючи стиль життя й уподобання. Мене щедро наповнюють найсмачнішою їжею Я великодній кошик, і мене завжди збирають із любов'ю, щоб нести до церкви на Великдень. Після освячення всі смаколики, які я зберігаю, вважаються особливими. У деяких родинах мене передають у спадок, в інших кожен член сім'ї, навіть малюки, несе до церкви свій кошик. Мій зовнішній вигляд може багато розповісти про вподобання господарів. Зазвичай мене накривають вишитим рушником або красивою серветкою, прикрашають стрічками, мереживом і квітами. А останніми роками додають ще й гілочки бавовни символ незламності українців. Про наповнення Традиційно українці мене щедро наповнюють найсмачнішою їжею. Варто зазначити, що кожен продукт має особливе значення. Найголовніші - паска (символ воскресіння, вічного життя), крашанки (перемога життя над смертю) та сіль (символізує зв'язок між Богом і людьми). Також традиційно до мене кладуть страви і продукти, які не можна було їсти під час Великого посту, - шинку, ковбасу, вершкове масло, сирну паску, вино "Кагор". Не забудьте про хрін, він символізує міцність віри у воскресіння. Освячують також часник і мак, їх здавна вважають оберегами. До речі, наші предки часто брали з собою шматок освяченої паски як оберіг, коли вирушали в далеку дорогу. Як і коли готують головні страви - Зазвичай паски випікають у четвер або суботу. Напередодні закуповують найкращі продукти для їх приготування. Під час випікання пасок у давнину дотримувалися певних правил: ніхто вдома не мав сваритися, підвищувати голос, грюкати дверима, не можна було пускати до будинку чужих людей. Якщо ж не плануєте випікати домашню паску, то я не проти, якщо це буде смачна пасочка з АТБ. Там їх великий вибір. - Також у четвер традиційно фарбують яйця. Найпопулярніший спосіб - використати лушпиння цибулі. Натуральними барвниками також можуть бути чай каркаде, куркума, сік буряка. У супермаркетах АТБ можна знайти різноманітні наліпки на тему Великодня, набори харчових барвників. Скільки саме фарбувати яєць, кожен вирішує самостійно. Але памʼятайте, що їх має вистачити на традиційну "битву" під час великоднього сніданку. Виграє той, у кого виявиться яйце з найміцнішою шкаралупою. - На Великдень закінчується Великий піст. Тож до святкового столу готують багато мʼясних страв. Зазвичай запікають мʼясо, сало, домашню ковбасу, птицю. Готують холодець, голубці, котлети, крученики та інші смачні страви. З чого починають великодній сніданок Мене приносять із церкви додому й одразу починають накривати святковий сніданок. Першими дістають із кошика і ставлять на стіл паску та крашанки, з них і починають трапезу. До яєць додають освячену сіль, хрін. Далі куштують мʼясо і ковбасу, які брали до церкви. А вже на обід чекають гостей, ставлять на стіл усі наїдки, які наготували. Про прикмети Кажуть, хто першим принесе великодній кошик додому після церкви, того цілий рік супроводжуватиме удача. Не можна викидати освячену їжу. Усе, що є в кошику, має бути з'їдене родиною, поділене між близькими чи віддане нужденним. Крихти від освяченої паски бажано згодувати птахам або домашній птиці. Курячий рулет з АТБ, шоколадні яйця та мʼясна нарізка - альтернативні версії великоднього кошика Попросили українців розповісти, який вигляд мав би їхній ідеальний великодній кошик. Адже нині не всі ретельно дотримуються традицій через власні переконання, смаки та стиль життя. Євген, 27 років. Прихильник здорового способу життя, ретельно стежить за харчуванням. - Для мене Великдень - це передусім свято духовного оновлення. Уже не вперше шукаю компроміс між традиційними великодніми стравами і здоровим харчуванням. Наприклад, ковбасу я замінив би на курячий рулет з АТБ він смачний, нежирний, але водночас містить достатню кількість білка. Паску пектиму самостійно на вівсяному борошні. Замість масла додам до тіста йогурт, мінімум цукру, а також лише білки від яєць. Така паска містить удвічі менше калорій. Замість сирної паски приготую запіканку зі знежиреного сиру. До речі, його завжди беру в АТБ, бо там він - за найкращою ціною. Яйця пофарбую традиційним способом - у цибулевому лушпинні. Ще придбаю на Великдень багато зелені, свіжих овочів, авокадо, з яких потім зроблю салат. Заправлю його оливковою олією та соком лимона. Кошик Євгена: Паска на вівсяному борошні, сирна запіканка, курячий рулет, яйця, свіжі овочі, авокадо, зелень. Світлана, 62 роки. Дотримується традицій, чекає в гості на Великдень дітей і онуків. - Великдень це про світлі думки й добрі наміри. А ще можливість продемонструвати різноманіття українських традицій, передати їх дітям і онукам. Паски я зазвичай випікаю в Чистий четвер. Важливо, щоб удома було тихо та спокійно, з молитвою починаю процес. Ніколи не змінюю рецепта, який записала ще моя мама, певно, років 70 тому. На один кілограм борошна потрібно дві склянки теплого молока, 10 жовтків, 100 грамів дріжджів, 200 грамів вершкового масла, стільки ж цукру, пів чайної ложки солі, родзинки. Усі продукти заздалегідь купую в АТБ. Також відварюю три десятки яєць у лушпинні цибулі, щоб вони стали гарного золотаво-коричневого кольору. Додатково роблю для онуків крашанки з яскравими наліпками. До свого великоднього кошика також покладу сирну паску, буженину, ковбасу, хрін, сіль, пляшку вина. У неділю раненько підемо з чоловіком до церкви, освятимо їжу. А в обід чекатимемо в гості дітей і онуків. Кошик Світлани: паски традиційна й сирна, буженина, ковбаса, яйця, хрін, сіль, вино "Кагор". Олена, 38 років. Підприємець, багато часу приділяє власній справі. - Великдень чудова можливість відпочити, насолодитися спілкуванням із рідними, скуштувати смачної їжі. На жаль, я не маю багато часу на приготування традиційних страв, проте люблю накрити щедрий стіл. Іще один нюанс: немає можливості бігати крамницями, тому обираю доставляння продуктів з АТБ. Паски я однозначно купуватиму, подобається пробувати різні смаки. Фарбування і прикрашання яєць чудова розвага для донечки, тому щороку закуповую багато різних наліпок. Замовлю мʼясну нарізку асорті, різні види сиру. Щось із мʼясних заготовок, замариноване мʼясо, щоб швидко запекти в духовці з овочами. На бутерброди візьму шматок лосося чи форелі в АТБ, в них завжди добра ціна. Кошик Олени: Паска з АТБ, яйця, запечене мʼясо, мʼясна та сирна нарізка, солоний лосось чи форель. Богдан, 14 років. Мріє стати дизайнером. Великдень для нього - ще один привід, щоб утілити свої творчі ідеї в життя. - Я відвідую художню школу й гурток дизайну, тому до кожного свята намагаюся придумати щось цікаве. Зробив із синіх і жовтих ниток кілька пташок - як декор для великоднього кошика. Хочу скомбінувати їх із готовими прикрасами, що продаються в АТБ. Попросив маму купити перепелячі яйця, буду розфарбовувати їх харчовими барвниками. Також разом прикрасимо домашні паски. Щодо м'ясних страв, то цим завідують батьки. Проте я люблю пожувати щось смачненьке біля комп'ютера, тому додав би до великоднього кошика мʼясну нарізку й ковбаски-кабаноси, асорті горіхів. А з солоденького - шоколадні сирки з кокосом чи ваніллю з АТБ, я їх дуже люблю. Запити все можна колою чи соком. Кошик Богдана: паска, перепелячі яйця, мʼясні чипси, ковбаски-кабаноси, асорті горіхів, сирки в шоколаді, кола, сік. Марійка, 5 років. Любить прикрашати паски й шукати подарунки від великоднього зайчика. - Я зберу свій власний маленький кошик, який мені подарував хрещений. Туди покладу пасочку, яку гарненько посиплю цукровими зірочками. Також додам крашанки, до яких самостійно оберу святкові наліпки. Будуть у моєму кошику апельсиновий сік, сосиски "Тигреня" з АТБ, які дуже люблю. На Великдень я прокидаюся рано-рано і швиденько біжу шукати подарунки від зайчика шоколадні яєчка. Їх теж беру до церкви. Кошик Марійки: паска з цукровими зірочками, сосиски "Тигреня", апельсиновий сік, шоколадні яйця. Аліна, 24 роки. Не їсть м'яса, сортує сміття, використовує екологічне паковання. - Для мене Великдень це не лише традиції, а й можливість насолодитися природними смаками без шкоди для себе та світу. Закуповую продукти зазвичай в АТБ. Люблю цю мережу супермаркетів, бо там використовують екологічне паковання, немає зайвих стикерів - усе зважують на касі. Ще й можна здати використані батарейки на перероблення. Я давно відмовилася від м'яса, тож мій великодній кошик це щось не зовсім традиційне. Замість ковбаси покладу рибні палички. Паску спечу на кокосовому молоці з вівсяним борошном, додам трішки меду, сушену вишню або журавлину. Крашанки пофарбую натуральними барвниками, наприклад, куркумою чи буряковим соком. Також у моєму великодньому кошику будуть різні горіхи, хумус. Кошик Аліни: паска на кокосовому молоці, крашанки, рибні палички, горіхи, хумус. АТБ допоможе наповнити великодні кошики на будь-який смак та гаманець і за потреби доставить продукти для святкового столу просто до вашого дому. Варто також памʼятати, що Великдень - це свято радості, тож не забувайте дбати одне про одного, підтримувати й допомагати.

Коли відзначати день ангела Світлани у 2025 році

Можливе послаблення деяких санкцій щодо економіки республіки Білорусь. Про це свідчить візит в країну 12 лютого заступника помічника держсекретаря США Крістофера Сміта і двох дипломатів. 12 лютого переїхали через кордон на автомобілі. Це була перша зустріч Лукашенка з високопоставленими представниками США за останні п'ять років, повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Негласний візит американців до Мінська відбувся через день після того, як президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Обидві події, зазначає видання, свідчать про відхід Вашингтона від політики ізоляції лідерів, які перебувають у немилості Заходу через репресивну політику та війну в Україні. Після переговорів із Лукашенком дипломати на кордоні з Литвою забрали ув'язнених - американця та двох білоруських політв'язнів. Після цього у Вільнюсі Сміт зазначив, що наступним кроком може стати укладення великої угоди, за якою Лукашенко звільнить багатьох політичних в'язнів. В обмін на це США послаблять санкції щодо білоруських банків та експорту калію, ключового інгредієнта добрив, основним виробником яких є Білорусь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жеваго вважає застосовані проти нього санкції незаконними Проте Франак Вячорка, керівник штабу лідерки опозиції у вигнанні Світлани Тихановської, заявив, що Сміт не був справжнім лідером американської делегації, і в ній також брав участь вищий посадовець. Президент Володимир Зеленський визнав, що російський лідер Володимир Путін справді прагне мирних переговорів. Втім, за його словами, справжня мета Кремля - домогтися послаблення санкцій та перегрупувати сили.

Іменини — особливий день у житті кожної людини, адже це духовне свято, коли вшановують святого покровителя, чиє ім'я носить іменинник.

Коли відзначати день ангела Світлани у 2025 році

На відміну від інших, ім’я Світла відносно нове

Про це він розповів в етері Еспресо."Щодо фальсифікацій на виборах у Білорусі, то це все було б помітно, якби були спостерігачі, медіа та й взагалі можливість побачити, що відбувається на виборчих дільницях. Треба розуміти, що ніхто не рахує голоси й навіть списки людей, які проголосували, ніхто не фіксує,  за виборців просто заповнюють бюлетені, коли вони не приходять на вибори. Ми спробували тактику бойкоту протягом багатьох виборчих кампаній і зрозуміли, що різниця не була великою", - прокоментував радник Світлани Тихановської.За його словами, Лукашенко ввів закони – якщо ти бойкотуєш вибори, то отримуєш до 5 років ув'язнення, а заклик до бойкоту – це роки ув'язнення. А якщо зараз ти напишеш, що не підеш на вибори, то до тебе та твоєї родини прийде КДБ. Тому тактика бойкоту не дуже в цей момент ефективна."Є інструмент примусового голосування – весь державний сектор, а це майже 50% білорусів, яких звозять на ділянки для дотермінового голосування, навіть не у день самих виборів. Ми не закликаємо людей бойкотувати. А якщо у них є можливість ігнорувати, то хай не приходять. Ми просимо висловити протест у будь-якій формі, також просимо працівників шкіл, де будуть відбуватися голосування, членів дільничих комісій надсилати нам інформацію, що відбувається на дільницях", - розказав Франак Вячорка.Наприкінці грудня 2024 року у Білорусі оприлюднили список кандидатів на вибори президента. Лукашенко балотується в президенти Білорусі на сьомий термін. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не запросив місію ОБСЄ для спостереження за президентськими виборами, які мають відбутися 26 січня. Це є порушенням міжнародних зобов’язань країни.