Search trend "Дитина війни"

Ідентифіковано жертву удару КАБом по Харкову: загинула 94-річна жінкаДНК-дослідження підтвердило загибель 94-річної жінки внаслідок авіаудару по Харкову 15 вересня. Всього постраждали 43 людини, серед них четверо дітей.

Про це повідомили в поліції Харківщини.  Спершу в поліції повідомили, що внаслідок ворожого удару згорів будинок. Дістали вибухові поранення 8-річний хлопець і дві жінки, 24 та 50 років. Згодом правоохоронці уточнили, що внаслідок обстрілу дістали вибухові поранення 77-річний чоловік і ще дві жінки, 76 та 50 років. Як додали в Харківській обласній прокуратурі, за попередніми даними, ворог вдарив по місту ФАБ-250 з модулем УМПК. За інформацією голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, унаслідок ворожого обстрілу Куп‘янська поранено жінку, а в селі Петропавлівка загинув 74-річний чоловік і ще двоє людей поранені.  На місцях подій працюють слідчі Куп'янського райвідділу поліції, криміналісти та вибухотехніки.  За фактом порушення законів та звичаїв війни слідчі відкрили кримінальні провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. В Оперативному угрупованні військ "Харків" повідомили, що на Харківському напрямку російські окупанти атакували власні підрозділи. Загалом ситуація на цій ділянці фронту залишається складною.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Російська армія обстріляла село Петропавлівка у Куп’янському районі, постраждали троє людей, у тому числі дитина.

Серед госпіталізованих є двоє дітей, і одна з них перебуває у важкому стані.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 16 вересня. Чи готові українці відмовитися від Донбасу задля припинення війни Фото: Іnstаgrаm Dj Тароlsky   У Тhе Wаshіngtоn Роst спробували дати відповідь на питання, чому так багато українців "опираються віддати землю за мир". Журналісти відзначають, що на Україну тиснуть, щоб вона поступилася Росії територією, щоб припинити війну, особливо, якщо на виборах у США переможе Дональд Трамп, але, ймовірно, деякі українські солдати та їхні родини на сході будуть проти такого варіанту розвитку дій. "Попри те, що президент України Володимир Зеленський прямує до США із "планом перемоги" для президента Джо Байдена, який, за його словами, завершить війну на користь України, майбутнє керівництва США стоїть на вістрі ножа. Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп і його напарник, сенатор Джеймс Ді Венс (штат Огайо) чітко дали зрозуміти, що їхній план припинення війни передбачає поступку територіями Україні", - пишуть у Тhе Wаshіngtоn Роst. На думку американських експертів, будь-яка угода "земля в обмін на мир", швидше за все, вирішить долю Донбасу, який загруз у конфлікті та сепаратизмі, розпалюваних Москвою з початку війни десять років тому. Однак опитування показують, що українці не готові віддавати свою землю, особливо серед тих солдатів на Донбасі, які воюють за свій дім останні 10 років.   "Був би державний переворот, тому що цю ідею просували б ті, хто сидить у мирних містах. … Ніхто тут цього не підтримає — ця земля зараз окроплена нашою кров’ю", — сказала 23-річна Вероніка, бойовий медик, яка переїхала до Слов’янська після того, як у підлітковому віці разом із сім’єю втекла з Донецька, коли його захопили проросійські сепаратисти ще у 2014 році. Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене в травні, показало, що третина українців готова піти на територіальні поступки Росії, якщо це призведе до швидкого припинення війни та збереження незалежності України. Але більш ніж половина населення все ще відкидає ідею поступки землі заради миру. Раніше опитування, проведене Фондом Карнегі за міжнародний мир, показало, що майже половина українців готова йти на переговори з Росією, але їх кількість різко впала, якщо територіальні поступки будуть поставлені на стіл. Майже дві третини, наприклад, відкинули врегулювання, яке б заморозило "поточні лінії фронту", а 86 % не вірить, що Росія не нападе навіть після підписання мирного договору. Хоча лише 7% заявили, що приєднаються до збройного протесту в разі територіальних поступок, ця кількість більш ніж удвічі зросла серед солдатів і ветеранів — у тому числі тих, хто воював протягом останнього десятиліття і бачив, як російські війська знищували українські міста. Президент Зеленський наполягає, що цього не станеться, і неодноразово говорив про свій план — не розкриваючи жодних деталей, за винятком того, що він передбачає наступ України на Курську область Росії минулого місяця — який, за його словами, підштовхне Москву до припинення війни. "Якщо деякі українці колись вважали Донбас окремою частиною країни, від якої можна відмовитися, то повномасштабне вторгнення, схоже, змінило ці настрої для багатьох, навіть на заході країни. Після початку війни в 2014 році деякі біженці з Донбасу почувалися маргіналізованими в тих частинах країни, куди вони втекли. Люди ставилися до них так, ніби вони були корінням нестабільності в Україні і принесуть лише біду. Тепер, коли втрата дому та життя біженців стали спільним досвідом для українців по всій країні, люди на Донбасі кажуть, що співчуття стало більше", - відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst. Американські журналісти також додають, що багато хто на Донбасі все більше приймає українську, а не російську, як свою основну мову. В регіон переселилися військові з інших куточків країни, які ніколи раніше не були на сході України. Деякі вийшли заміж за місцевих жителів і створили сім’ї. Натомість у Роlіtісо відзначили, що за словами президента Володимира Зеленського, заяви Дональда Трампа щодо України – це лише передвиборчі меседжі. Зеленський заявив, що його не турбує те, що кандидат від Республіканської партії "планує на переговорах продати територію України". Виступаючи в ефірі телеканалу СNN "Fаrееd Zаkаrіа GРS", Зеленський сказав: "Передвиборчі повідомлення є передвиборчими повідомленнями. Іноді вони не дуже справжні". "Прихильники України висловили стурбованість тим, що Трамп має намір швидко покласти край війні, продавши Україну президенту Росії Володимиру Путіну, але Зеленський сказав, що розмовляв із Трампом і що колишній президент "дуже його підтримував", -  пишуть у Роlіtісо. У СNN додають, що прем’єр-міністр Великобританії Кейр Стармер під час зустрічі з президентом США Джо Байденом у п’ятницю заявив, що "наступні кілька тижнів і місяців можуть стати вирішальними – дуже, дуже важливо, щоб ми підтримали Україну в цій життєво важливій війні за свободу". Адміністрація Байдена побоюється наслідків того, що Кремль бачить як ескалацію, яка безпосередньо втягне НАТО в конфлікт - надання дозволу бити західною зброєю вглиб російської території.  На думку Роберта Роуза з Інституту сучасної війни, вторгнення на Курськ може спонукати Україну розробити інший інструмент, який "може фундаментально змінити підхід України до бойових дій". "Україна не може маневром досягти вирішальної перемоги над Росією. Що вона може зробити, це використати маневр, щоб використати вразливі місця, змусити Росію надмірно розширюватися, створити хаос, оточити російські сили та захопити російську техніку", - сказав експерт. За словами Метью Шмідта, доцента національної безпеки Університету Нью-Гейвена, суть полягає в тому, як Україна змінює рішення Путіна, чи то в Курську, чи то шляхом значно глибших ударів усередині Росії, чи то іншим. Шмідт каже, що завдяки Курській операції, можливо, вдалося переконати Байдена та інших західних союзників схвалити більш глибокі удари, і "якщо наступні атаки можуть підтримувати війну в глибині Росії, то це вплине на росіян, а потім на прийняття рішень Кремлем". Попри щоденні обстріли, Харків продовжує жити активним життям Фото: Суспільне   У Тhе Nеw Yоrk Тіmеs написали репортаж про те, як продовжує тривати життя у Харкові, попри постійні обстріли Росією цього другого за величиною міста України. "Попри постійні бомбардування, українські жителі Харкова знаходять можливості для радості та емоційного розряду. Зберігаються ритуали звичайного життя, включно з випускними церемоніями для дітей під відкритим небом. Люди знаходять вихід для самовираження на землі та під землею. Танцюристи та скейтбордисти ковзають по площах. Але під землею з’явився новий спосіб життя: опери у гаражах та рок-шоу в підвальних барах", - пишуть американські журналісти. Понад 30 місяців боїв навчили Харків жити в умовах постійної загрози бомбардувань. За даними регіональної влади, під час останнього нападу в неділю щонайменше 41 людина була поранена, коли ракета влучила в житловий будинок у місті. "Ця стійкість проявляється в дивовижному поєднанні життя над і під землею. На перший погляд, танцювальні шоу тривають на площах, а скейтбордисти все ще ковзають по площах, зухвало сприймаючи нормальність. Та у підпіллі з’явився новий спосіб життя, нав’язаний російськими нападами, зі школами на станціях метро та рок-концертами в підвальних барах", - пишуть у виданні. Коли Харківська опера знову відкрилася у квітні цього року, усі вистави перенесли до гаражного приміщення, перевага якого полягає в тому, що він є бомбосховищем. Адаптація необхідна для виживання серед невпинних російських нападів на Харків. "Це наша нова реальність", — сказала артистка Вероніка Коваль, яка грає у "Весіллі Фігаро", біля оперного театру, коли на задньому плані вирували сирени повітряної тривоги. "Це війна, але ніхто не завадить нам жити через це".

Війна внесла свої корективи у кожну сферу життя українців. Вже другий рік поспіль українські школярі змушені навчатись між обстрілами та сигналами повітряних тривог. Це ускладнює і без того непростий процес адаптації дитини до навчання, особливо, якщо йдеться про першачків. Повний текст новини

У ніч проти 10 вересня 2024 року ударні дрони атакували кілька міст Підмосков'я. Найбільше постраждали жителі Раменського - там зруйновано три багатоповерхівки, загинула жінка, троє людей було поранено. Ймовірно, метою безпілотників був аеропорт Жуковський, що знаходиться за п'ять кілометрів від міста, пише "Берег". Під час розмови з журналістами реакція мешканів цих багатоповерхівок була різною. "У мене чоловік на СВО, він шокований: як, каже, таке могли допустити?! Хоч, каже, їдь сюди з автоматом і сам дрони відстрілюй - ППО по-російськи!", - сказала одна зі співрозмовниць видання. З міркувань безпеки їхні справжні імена "Берег" не наводить. Немає й світлин тих, хто вирішив поділитися своїми думками. Читайте також: Юрій Богданов. Чому Росія масово атакує цивільну інфраструктуру і дітей? Інші вважають, що безпілотники запускали "звідкись неподалік" - довкола Раменського багато лісів, де оператори дронів могли б залишитися непоміченими. А ще дехто впевнений, що російська влада знала про підготовку до атаки. "О першій годині ночі закрили всі аеропорти. Отже, знали, але нас не спромоглися попередити", - висловилася одна з жительок Раменського. Удари по їхнім багатоповерховим будинкам мали місце ближче до 4-ої ночі. Єдина загибла уРаменському померла уві сні в своєму ліжку - дрон влетів у вікно її квартири, через вибух від стіни відколовся шматок і смертельно поранив її в голову. Хоча опитані виданням "Берег" й сподіваються, що атака на Раменське була "разовою акцією", але все одно вважають, що в місті необхідно налагодити систему оповіщень про можливі атаки - інакше "можна й не прокинутися". На думку начальника ГУР Кирила Буданова, Росія хотіла б завершити війну до кінця 2025 - початку 2026 року своєю перемогою, тому що з літа 2025 року в неї розпочнуться серйозні проблеми в економіці й виникне необхідність мобілізації, яка може підірвати соціально-політичну ситуацію.

Останніми днями в соцмережах багато говорять про ухвалення «нового» закону про статус «дитини війни»

Зникнення трьох дітей із німецького Гамельна у 1284 році – доконаний факт, документально засвідчений. Для тих, хто призабув цю моторошну історію, нагадую. У місті, коли дорослі були на месі в костелі, з’явився чоловік у червоному плащі й заграв на флейті. Діти, що бавилися біля костелу, приваблені музикою, пішли за ним, найменшій дитині було 4 роки. Музикант вийшов з ними через браму міста, піднявся на гору Копферберг і зник. Там була чи то печера, чи то шахта. Коли батьки виявили зникнення дітей, то кинулись за ними. Матері голосили, риючи землю руками, чоловіки кинулись шукати дітей по околицях, але їх так ніколи й не знайшли. Найреалістичніша версія, що дітей викрали, аби заселити їх в іншому місці. Тоді проходив активний процес колонізації Східної Європи. За однією версією діти опинились у Моравії, за іншою – в Трансильванії. Минуло майже тисячу років. Дітей викрадають в Африці та Азії, аби виховати з них солдатів, а тепер вивозять до Росії з окупованих територій. Це – один з найтяжчих злочинів проти людства. У малечі з Гамельна принаймні не забирали їхньої національної ідентичності, не перетворювали на зомбі. Вони тільки втрачали родову пам’ять і родину. Але не мову та усвідомлення того, що вони німці. Зараз навіть не конче вивозити дітей з окупованих територій, досить їх видресувати пропагандою і виховати в ненависті до свого власного народу. Коли цього не роблять самі батьки, то робить  окупантська влада руками освітньої  системи. Батьки - задля пристосуванства, влада - задля покращення демографічної ситуації. Остання "всиновлює" дітей, змушуючи їх відрікатися  від родини. Нічого нового під сонцем. Десятки тисяч українських хлопчиків  у ХVІ - ХVІІ ст. повертались на Батьківщину яничарами й були особливо безжальними до своїх одноплемінників. Перевертні – це найгірший різновид людської особини. Читайте також: Потрібна державна політика вирішення демографічної кризи, Міністерство повернення українців - лише один з інструментів З проблемою повернення дітей у лоно свого народу ми ще зустрінемося, коли закінчиться війна. Вона буде дуже гострою і болісною. Когось повернуть фізично, але навряд чи ментально. З ментальністю, набутою на чужині, не впорається навіть армія психологів. Втім, наша держава зараз не має жодних козирів для того, щоб повернути додому дітей, вивезених матерями з України. Вона не може дати їм безпеку і гідне утримання. Не може захистити їх від ракет і снарядів, що вражають житлові квартали. Саме на це й розраховує ворог – спонукати до втечі. Ворог дивиться у майбутнє, українці живуть сьогоднішнім днем, який можуть прожити, а можливо й ні. Читайте також: У підручнику Україна без Криму. Міністерство освіти і науки, ви сказилися? Діти просочуються між пальцями, як пісок, дехто так і не знає мови свого народу і вчить чужу, інші поступово підіймаються по щаблях освіти, вступивши у закордонні виші й ніколи вже не повернуться до корумпованої країни походження, бо там їх наразі ніхто не чекає як спеціалістів. Здобутий  ними фах пристосований до потреб інших країн, які встановлюють власні правила і для тих, хто ще не здатний самостійно зробити вибір. Виховати в дитині  в екзилі українську ідентичність, патріотизм можуть далеко не всі батьки, бо у їхньому світогляді вони відсутні. Є різні флейтисти, що грають кожен свою пісню, іноді солодку, іноді лячну,  та й майстерності їм не позичати. Вона відпрацьована століттями колонізаційної та окупаційної політики. В пріоритеті зараз родина, а не рід, плем’я чи народ. Звіяні вітром соціальних катаклізмів, юні українці розпорошуються по всьому світу. Щоб зібрати їх докупи, мусить  бути  зацікавлена держава. Але наша держава не хоче платити флейтистам, бо сама гола й боса, обкрадена власними ж манкуртами. Спеціально для Еспресо. Про авторку: Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Учасник АТО з Волині 37-річний Віктор Карпович мобілізувався у перші дні повномасштабної війни. Безвісти зник військовий на Донеччині 29 грудня 2022 року. Історія бійця — у матеріалі