Search trend "ф 16"

Про це на основі нової порції розсекречених документів розповідає Служба зовнішньої розвідки України.Відповідні матеріали містяться у справі "Резидентура "Ставка".Зокрема, 1933 року радянське Державне політичне управління (ДПУ) перекинуло на захід давнього знайомого Коновальця Василя Хомяка, з яким вони служили у Січових Стрільцях й разом воювали проти Червоної армії. Хомяка по прибуттю до Коновальця у Бельгію той детально розпитував про настрої всередині силових відомств СРСР, Компартії, різних соціальних прошарків, і про їхню готовність до збройної боротьби (ГДА СЗР України. – Ф. 1. Спр. 31. – Т. 4. – Арк. 431–433).Окрім того, агент й елітний сталінський кілер Павло Судоплатов, коробка цукерок від якого зрештою й позбавить життя Коновальця у нідерландському порту Роттердам, докладно описав зустріч з провідником ОУН у віденському парку біля палацу Шенбрунн 16 травня 1936 року.  "Зазначав, що говорили про налагодження зв'язку з підпіллям в УСРР, переправні пункти, тактику і методи боротьби. Зайшла мова і про індивідуальний терор. П.Судоплатов з огляду на надані йому керівництвом НКВС рекомендації та вказівки  нібито виступав проти застосування цього методу. Мотивував тим, що на території УСРР у тодішніх умовах це зробити доволі складно, зокрема стосовно партійних керівників Постишева, Косіора, Балицького", - зазначається у матеріалі СЗРУ.При цьому Судоплатов навів такий діалог:"Коновалець: "Ось ви заперечуєте необхідність застосування нині терористичних актів, а якби вам довелося розправитися з людиною, яка заподіює шкоду організації та виникла б необхідність її вбити. Чи здатні ви виконати таке рішення?"Я: "Це зовсім інша справа".Водночас я почав розповідати вигадану на ходу історію, як пару років тому власноруч вчинив розправу над такою людиною.Коновалець перервав мою розповідь і заявив, що йому не потрібно знати подробиць."Отже, ви маєте революційний стаж", – сказав він."Так", – відповів я" (ГДА СЗР України. – Ф. 1. Спр. 31. – Т. 8. – Арк. 132).До обговорення питання про застосування методу індивідуального терору, за словами Судоплатова, вони невдовзі ще раз повернулися у розмові з Коновальцем. Йшлося про можливість убивства Сталіна. Судоплатов сам спровокував на таку розмову, щоб дізнатися, чи є якісь плани стосовно цього. Перед цим Коновалець обмовився, що певна інтернаціональна група за кордоном нібито працює над цим питанням. Читайте також: Убити одного, щоб врятувати мільйони: як Микола Лемик привернув увагу до Голодомору"Але я мало вірю в успіх цієї справи, – додав він. – Малоймовірно, щоб їм це вдалося, оскільки Сталіна дуже ретельно охороняють… А взагалі, маю вам заявити, що я, який готовий своїм життям пожертвувати для вбивства Косіора або Постишева, не підняв би руку на Сталіна. Сталін – грузин. Його уб’ють, на його місце москалі поставлять свого, русского,  і тоді Україні буде ще гірше" (ГДА СЗР України. – Ф. 1. Спр. 31. – Т. 8. – Арк. 135).У 30-ті роки виходець з Польщі Станіслав Косіор та російський комуніст, автор концепції радянського свята "Новий рік" Павло Постишев очолювали ЦК КП(б)У й безпосередньо керували геноцидом українського народу під час Голодомору 1932-1933 років. При цьому обох в один день, 26 лютого 1939 року, розстріляли у Москві під час сталінських "чисток" під час підготовки до Другої світової війни та вторгнення до Польщі. Косіора стратили як "польського шпигуна", Постишева - як "японського".Підсумовуючи виклад цієї розмови й намагаючись приписати собі додаткові заслуги, Судоплатов у доповіді прозвітував, що саме завдяки його наполегливим спробам переконати Коновальця у шкідливості для справи методів індивідуального терору той "нібито погодився, що принаймні протягом найближчого часу це не робитимуть", йдеться у статті на офіційному сайті Служби зовнішньої розвідки України.При цьому аналітики відомства ставлять під сумнів усе викладене Судоплатовим й зазначають, що свої звіти він писав так аби сподобатися керівництву.Як заявляв в етері Еспресо очільник ОУН(м) Богдан Червак, українська влада має наполягати на перепохованні Коновальця у Києві.

На Миколаївщині від вибуху гранати загинула дитина. Боєприпас кинула у двір сусідка, повідомляє Головне управління Національної поліції в області. "У селі Комісарівка Березанської громади 41-річна місцева жителька, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшла до сусідів із проханням відвезти її до магазину. Отримавши відмову, вона повернулася додому, а потім прийшла з бойовою гранатою. Боєприпас здетонував на подвір'ї сусідів. Трирічний хлопчик загинув на місці, а сама зловмисниця померла згодом від зазнаних травм", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біля смітника знайшли тіло немовляти Про подію до поліції повідомила мати загиблого. На місці інциденту правоохоронці виявили уламки гранати Ф-1. Під час обшуку в будинку загиблої жінки поліцейські знайшли понад 100 патронів різного калібру. Боєприпаси вилучили та направили на експертизу. За фактом події слідчі відкрили кримінальні провадження. Розслідування триває. Поліція встановлює походження зброї та мотиви дій загиблої. На Одещині 16-річному підлітку повідомили про підозру у вбивстві матері і сестри. Злочин стався у місті Ананьїв. 11-річний син загиблої жінки сповістив поліцейських.

Дивіться о 16:00 відеотрансляцію 7-го етапу сезону Ф-1 2025 року

Виробники та імпортери трохи десь щось ужмуть у кошторисах, і американські бюргери можуть взагалі не побачити диких цін на айфони та футболки. Ринки лікують, акції рвонули в гору, особливо у данського перевізника "Маерск". Бо це ж тепер знову поновлюються контейнери між США і Китаєм, які зупинились у квітні й вже на літо американців чекали пусті полиці або дикі цінники. Як влучно підмітив оглядач "Волл стріт джорнел", "ще кращою причиною такого великого відскоку - 3,1% по ф'ючерсах S&Р і падіння ціни на золото на 3,8%, - є те, що, видно, міністр фінансів Скотт Бессент тепер контролює торговельну політику. Простіше кажучи, дорослі вже в кімнаті".Як інтелігентно він зумів взагалі не написати "Ї**нашку Трампа знешкодили з його дурацькими виходками"! Просто "дорослі вже в кімнаті"... Буду вчитись у майстрів.Але для нас з усього цього запобігання світовому армагеддону – є погана новина. Не буде від Америки найстрашніших для Путіна санкцій – а саме вторинних санкцій на країни, які купують рашистську нафту. Читайте також: Для Путіна поїздка до Стамбула означала б втрату ініціативиНещодавно американські сенатори лякали чутками що написали страшний-страшний для Кремля законопроєкт з санкціями 500(!) відсотків. А основним покупцем рашистської нафти є Китай і Індія. І от ви бачите що Трамп вже відповз від Китаю з набагато менш як 125% тарифом. Ну, може ще Індію полякає. Але це теж навряд чи. Якщо дуже спрощено – індуси є останньою надією США хоч якось балансувати у тому регіоні (Пакистан вже воює китайськими літаками, а не Ф-16).А окрім цих вторинних санкцій на рашистську нафту, я так і не найшов ніде якогось притомного повідомлення, чим таким страшним Стармер, Макрон, Мерц і Зеленський можуть налякати Путіна. Всю решту санкцій він вже бачив і йому не больно. Рашистські терпіли проковтнуть багато чого. Для накладення фізичних санкцій на його нафтові термінали у нас досі нема ракет. По танкерах шмалять стрьомно, бо це екологічна катастрофа для країн союзників (це реально вплине на моря). А на Далекий Схід і Північ ми тупо взагалі добити нічим не можемо. Було б звісно добре, якби партизани х*рачили по нафтових поїздах в глибинці Росії. Але де ж тих партизанів взяти у необхідній кількості на досить довгий час для колапсу економіки.В общім, імхо, Трамп не накладе жодних жахливих санкцій на ворогів України, і блеф "Коаліції охочих з’їздити на вихідні в Києв" стане очевидним. І значить Путін продовжить крізь зуби диктувати умови всім ворогам. Ніяких "Стамбул так Стамбул". Будемо воювати далі. Читайте також: Битва за Стамбул…Ну, я розумію, як Зеленський самообманювався цими фантазіями про санкції. Він так само як і всі українці замахався від війни. Він би вже давно вдягнув піджака і гайсав по будмайданчиках, щоб пиляти ролики про Велику відбудову на вибори. Та й кожен з нас багато б чого хотів би вже робити без загрози загибелі.Ну, я розумію ще наївність Мерца і Стармера, вони тільки очолили свої уряди, ще не дуже нюхали пороху. Але матьорий Макрон – як він міг не розуміти, що Трамп не буде розганяти хвилю проти Росії і Китаю? Особливо, коли Трамп ще минулого тижня включив задню і сам заговорив про зниження тарифів. І оце своїми руками поставили дедлайн Путіну на 12 травня, щоб вранці 13 травня що? Ехххх… Оце так мати справи з чуваками по пояс в зоні комфорту і з вішфул сінкінг в голові... Хоча наші з самітами — рівно такі самі.*Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора. Юрій Ніколов, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Ця заява викликала бурхливі дискусії в американському суспільстві, адже Алькатрас давно перетворився на туристичну пам’ятку. Еспресо розповість, як в’язниця на однойменному острові в затоці Сан-Франциско стала культовим місцем, чому її закрили та чи можуть знову відкрити. Історія виникнення в’язниці Острів Алькатрас у 1895 році. Фото: вікіпедіяОстрів Алькатрас, розташований у затоці Сан-Франциско за 2 км від узбережжя Каліфорнії, отримав свою назву ще в 1775 році від іспанського дослідника Хуана Мануеля де Аяла. Саме він назвав його Lа Іslа dе lоs Аlсаtrасеs - Острів олушів (олуші - це такі морські птахи). Однак лише в середині ХІХ століття, під час золотої лихоманки, острів почали використовувати для урядових потреб. У 1850 році за указом президента США там збудували форт для захисту затоки, а також був побудований перший на західному узбережжі США маяк, який вказував шлях кораблям у Тихому океані.Лише згодом тут виникла військова в’язниця, яка стала прообразом легендарного Алькатрасу. У 1930-х роках США зіткнулися з хвилею організованої злочинності, спричиненою Великою депресією та сухим законом. Гангстери, такі як Аль Капоне, заполонили міста, а звичайні в’язниці не могли впоратися з найнебезпечнішими злочинцями чи тими, хто регулярно втікав звідти. Тому американський уряд вирішив створити надзахищену тюрму, яка б ізолювала таких ув’язнених і стала пересторогою для інших. Алькатрас, оточений холодними водами та сильними течіями затоки, ідеально відповідав цим вимогам. У 1934 році острів перетворили на федеральну в’язницю суворого режиму, відому як "Скеля". Таким чином головною метою цієї тюрми було утримання найнебезпечніших злочинців, бунтарів та втікачів з інших установ.В’язниця мала 600 камер, розділених на блоки А, В, С і D, хоча зазвичай утримувала не більше 260–267 в’язнів. Головний коридор тюремного корпусу ув'язнені називали "Бродвеєм", а блок D вважався найсуворішим, призначеним для особливо небезпечних осіб. Цікаво, що співвідношення кількості ув'язнених до охоронців було найнижчим серед усіх американських в'язниць того часу (1 на 3 в’язнів).Нові заходи безпеки, включно з електричними датчиками на дверях і вежами охорони, разом із природними бар’єрами затоки робили втечу практично неможливою. Та й зазвичай ув'язнених 13 разів на день перераховували, тобто там були дуже суворі заходи безпеки. Кажуть, що найсуворішим правилом Алькатрасу була тиша: розмови дозволялись лише у вихідні під час відпочинку. А порушників кидали до "ями" – підземної камери, де їх могли тримати тижнями.Відомі в'язні АлькатрасуАль Капоне. Фото: вікіпедіяФедеральна в’язниця Алькатрас одразу стала домом для найвідоміших злочинців США, чиї імена увійшли в історію кримінального світу і зробили "Скелю" символом неприступності та суворого правосуддя.Найперше варто відзначити Аль Капоне – легендарного гангстера італійського походження. Хоча курйозно, що лідера чиказької мафії засудили не за численні вбивства та пограбування, а за ухилення від сплати податків. Ув’язнений в Алькатрасі з 1934 по 1939 рік Аль Капоне втратив там свій вплив через суворі умови та ізоляцію.Також часто згадують Джорджа Келлі Барнса на прізвисько Келлі-Автомат. Це  гангстер часів сухого закону, відомий викраденнями та пограбуваннями. Він потрапив в Алькатрас через викрадення нафтового магната. Просидів у тюрмі 17 років - до 1951-го. А от ім’я Елвіна Карпіса на прізвисько Моторошний (за свою зловісну посмішку), лідера банди Баркера - Карпіса, асоціюється з найдовшим перебуванням в’язня у цій тюрмі – 26 років. Свого часу ФБР називало Карпіса ворогом суспільства №1. На суді його звинуватили в десяти вбивствах і шести викраденнях.Вартові АлькатрасуДля українців цікавим в’язнем виявиться Меєр Гарріс Коен (Міккі), адже його батьки емігрували з Києва на початку ХХ століття. Він був відомим гангстером, займався рекетом та контрабандою. Коен був ув’язненим в Алькатрасі з 1951 по 1955 рік за ухилення від сплати податків. Уродженець Брукліна, він керував мафією в Лос-Анджелесі, славився жорстокістю та харизмою. У всіх довідниках також згадують про Роберта Страуда, відомого як Птахолов з Алькатрасу, який просидів на острові 17 років. Роберта засудили за вбивство ще у віці 19 років, спершу винесли смертну кару, але згодом замінили на довічне увезення. У різних тюрмах він провів загалом 54 роки. Саме під час ув’язнення він почав цікавитися птахами, читати про них, виловлювати і навіть продавати. Так він став справжнім експертом-орнітологом, вивчаючи птахів у в’язниці. Його історія лягла в основу фільму 1962 року, який зняли на основі книжки Томаса Гедіса "Птахолов з Алькатрасу". До відомих в’язнів зараховують і Артура Баркера (Дока) – члена згаданої банди Баркера - Карпіса. Цей гангстер, засуджений за викрадення та пограбування, у 1939 році здійснив з  кількома іншими в’язнями одну з перших спроб втечі з Алькатрасу. Однак саме тоді його смертельно підстрелили.Спроби втеч: чи вдалося комусь Камера, з якої втік Френк МоррісАлькатрас прославився як в’язниця, звідки неможливо втекти. За 29 років роботи було зафіксовано 14 спроб втечі за участю 36 ув’язнених, двоє з яких намагалися втекти двічі. Офіційно жодна втеча так і не вважається успішною, але одна подія і до сьогодні залишається загадкою.Тож одна з найвідоміших спроб втечі відбулася 2-4 травня 1946 року. Шестеро ув’язнених намагалися захопити в’язницю, але план провалився. Трьох втікачів убили, двоє охоронців також загинули, а двох учасників бунту згодом стратили. В історію ця подія увійшла як Битва за Алькатрас.Та найвідоміша спроба сталася 11 червня 1962 року, за рік до закриття тюрми, коли Френк Морріс і брати Джон та Кларенс Анґліни втекли, залишивши в ліжках ляльки з пап’є-маше, щоб обдурити охорону. Вони пробили стіну, пролізли вентиляційними шахтами і дісталися до затоки на імпровізованому плоту з дощовиків, а тоді зникли. До речі кажуть, що Френк Морріс мав надзвичайно високий ІQ, який і допоміг йому загалом втекти з 11 закладів позбавлення свободи. Френк МоррісХоча ФБР вважає, що вони потонули через холодну воду та сильні течії, але їхні тіла так і не знайшли. Справа залишається відкритою, і деякі теорії припускають, що втеча могла бути успішною, хоча четвертий учасник, Аллен Вест, так і не зміг вибратися з камери. Про ймовірну втечу Френка Морріса і його компаньйонів зняли фільм "Втеча з Алькатрасу" (1979) з Клінтом Іствудом в головній ролі. Цікаво, що в той же рік легендарної втечі, але 16 грудня, в’язень Алькатрасу Джон Пол Скотт, використовуючи надувні гумові рукавички, зміг проплисти 5 км від острова до сусіднього маяка Форт-Пойнт. Але наступного дня на пляжі його знайшли підлітки у стані переохолодження та виснаження, тому в’язня знову повернули до Алькатрасу. Таким чином Джон Пол Скотт – єдиний в’язень, який офіційно дістався протилежного берега вплав. До речі, нині цей маршрут долають учасники щорічних змагань з тріатлону.Тож загалом із 36 втікачів Алькатрасу 23 схопили, шістьох застрелили, двоє, імовірно, потонули, а п’ятеро (включно з Моррісом і братами Анґлінами) зникли безвісти. Для американської федеральної тюрми – це неймовірні результати, які й надали "Скелі" легендарного статусу. Цей образ яскраво змалювали в численних медіа, фільмах та книжках. Чому закрили АлькатрасАлькатрас закрили 21 березня 1963 року через кілька причин. По-перше, утримання в’язниці було надзвичайно дорогим. Оскільки острів не мав власних ресурсів, усе – від їжі до палива – доводилося доставляти човнами. За підрахунками, це коштувало майже 10 доларів на одного в'язня на день, на відміну від 3 доларів на одного в'язня на день, наприклад, в Атланті. По-друге, солона вода затоки руйнувала інфраструктуру в’язниці, сильно пошкодивши стіни, і ремонт вимагав величезних витрат. Ну і, по-третє, у 1960-х роках у США почали переглядати пенітенціарну систему, надаючи перевагу сучаснішим в’язницям на материку. Та й на момент закриття Алькатрас уже не відповідав стандартам безпеки та умов утримання.Тому через сукупність всіх цих факторів генеральний прокурор США Роберт Ф. Кеннеді (молодший брат президента Джона Кеннеді) наказав закрити заклад. Загалом упродовж 29 років через в’язницю пройшло понад 1,5 тис. в’язнів. Використання Алькатрасу після закриттяПісля закриття в’язниці острів кілька років залишався покинутим, але незабаром привернув увагу активістів і туристів. У 1969–1971 роках Алькатрас "окупувала" група корінних американців на чолі з активістами Руху американських індіанців (АІМ). Вони вимагали повернення земель і привернення уваги до прав корінних народів. Існує навіть легенда, що задовго до появи тут європейців корінні американці жили на островів Алькатрас. Тож така своєрідна окупація тривала 19 місяців і стала важливою подією в історії боротьби за права індіанців, яка привернула увагу медіа до цієї проблеми. Та у 1972 році Алькатрас увійшов до складу Національної зони відпочинку "Золоті ворота" під управлінням Служби національних парків США. Тому у 1973 році острів відкрили для туристів, а в 1976 році його внесли до Національного реєстру історичних місць. У 1986 році Алькатрас отримав статус Національної історичної пам’ятки. Сьогодні в’язниця є популярним музеєм, який щороку відвідує понад 1,5 мільйона туристів. Екскурсії включають огляд камер, їдальні та розповіді про історію в’язниці, зокрема про спроби втеч. Як уже було зазначено, Алькатрас також став частиною сучасної попкультури. Фільми, такі як "Скеля" (1996) з Шоном Коннері та Ніколасом Кейджем, "Птахолов з Алькатрасу" (1962),  "Втеча з Алькатрасу" (1979) з Клінтом Іствудом та чимало інших – популяризували образ в’язниці як символу ізоляції та суворості.Заява Трампа та реакція громадськостіЗаява Дональда Трампа про відновлення Алькатрасу як в’язниці викликала неоднозначну реакцію. У своєму дописі він наголосив, що Америка "страждає від рецидивістів і насильницьких злочинців", і закликав ізолювати їх на острові. Він також пов’язав це рішення з боротьбою проти нелегальної міграції, критикуючи суддів, які, на його думку, занадто м’яко ставляться до злочинців. Хоча пізніше, спілкуючись з журналістами, Трамп уточнив, що це "просто ідея", але вона одразу спричинила гучні дебати. Багато американських політиків, істориків та громадських діячів розкритикували цю ідею як непрактичну і популістську. Критики вказували на високі витрати, необхідність масштабної реконструкції та втрату історичної спадщини. Мова йде про 400 млн доларів і це лише мінімальні витрати. До того ж для такої ініціативи потрібно буде провести численні законодавчі зміни. Адже зараз острів Алькатрас перебуває під управлінням Національної служби парків США як національна історична пам'ятка і популярна туристична атракція. Тобто є дуже багато перешкод між ідеєю Трампа та її втіленням. Туристи та місцеві жителі також висловили скепсис щодо планів відновлення в'язниці, вказуючи на її історичне значення та роль у русі за права корінних народів, пишуть у Тhе Guаrdіаn. Деякі активісти висловили побоювання, що нова в’язниця може порушувати права людини, особливо якщо її використовуватимуть для мігрантів. А колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі, чий округ включає Алькатрас, наголосила, що острів є національним парком і туристичною пам’яткою, а не місцем для в’язниці.Цікаво, що у СNN цю ідею назвали "ідеальною метафорою другого терміну Трампа". Адже повторне відкриття в’язниці Алькатрас є "настільки типово трампівською ідеєю, що дивно, чому президент США не спробував зробити це раніше", іронічно кажуть у виданні. Хоча варто сказати, що прихильники Трампа, зокрема в консервативних колах, підтримали ініціативу, вважаючи її "символом жорсткої політики проти злочинності".Тож наразі немає конкретних термінів із повторним відкриттям в’язниці Алькатрас. Як багато інших ідей Трампа, ця ініціатива поки що залишається гучною заявою без чіткої стратегії реалізації, юридичної підтримки та суспільного консенсусу. Читайте також: Питання, що станеться швидше: Трамп встигне сконцентрувати в руках авторитарну владу чи натрапить на масштабну економічну кризу, - Аслунд

25 березня 2025 року Ваykаr оголосила про успішне бойове випробування безпілотної бойової машини Ваyrаktаr ТВ3 (UСАV) з використанням надзвукової ракети ІНА-122, розробленої Rоkеtsаn. Вперше в історії  безпілотник, запущений з платформи з короткою злітно-посадковою смугою, завдав точного удару по далекій морській цілі в координації з іншим повітряно-десантним безпілотником.Як повідомляє аrmyrесоgnіtіоn.соm, ця подія стала "новою ерою інтегрованої безпілотної війни". На відміну від звичайних ударів безпілотників, які покладаються на один БПЛА для спостереження та взаємодії, цей тест ілюструє децентралізовану операційну модель, коли декілька безпілотних засобів можуть розділяти тактичні ролі в режимі реального часу. "Це випробування продемонструвало бойову взаємодію двох безпілотників, коли один здійснює наведення, а інший - удар. І ми маємо не лише спостерігати, а й реагувати на використання такої технології, адже вона може значно посилити можливості української армії", - зазначає Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.За його словами, подальша співпраця з Туреччиною має зміцнити позиції України на полі бою. "Для нас Туреччина - важливий потенційний партнер саме в галузі безпілотних технологій для повітряних сил. Зараз черги на літаки Ф-16, Ф-35 - на кілька років наперед", - коментує Бадрак, зазначаючи, що США навіть блокують постачання літаків партнерами: наприклад, не надають авіаційні ракети для південно-корейських літаків, не дозволяють Швеції продавати літаки, які мають американські двигуни, тощо.Окрім використання сучасних технологічних рішень, ще один важливий напрям - локалізація виробництва безпілотників нового типу в Україні. Вже до цього року очікується старт роботи заводу з виробництва систем Ваyrаktаr в Україні. "Якщо Україна вироблятиме не лише безпілотники першої версії, але й локалізує в себе виробництво такого сучасного апарату, це значно посилить наше небо і розширить можливості ураження наземних військ супротивника. Ваyrаktаr ТВ3 - більш потужний, може підняти більше озброєння, йому достатньо невеличких смуг, щоб злітіати - все це переваги, які допоможуть нашим військовим", - звертає увагу Бадрак.Ваyrаktаr ТВ3 - вдосконалений середньовисотний, довготривалий (МАLЕ) безпілотний бойовий літальний апарат (UСАV) з розмахом крил 14 м і максимальною злітною масою приблизно 1450 кг. Оснащений одним двигуном внутрішнього згоряння, він може працювати на висотах, що перевищують 9000 метрів і залишатися в повітрі понад 24 години. Розроблений для підтримки як розвідки, спостереження, розвідки, так і ударних місій. Вантажопідйомність 280 кг дозволяє перевозити широкий спектр боєприпасів, включаючи високоточні бомби та розумні мікроракети.Ракета ІНА-122 - це надзвуковий боєприпас класу "повітря-земля", створений на основі артилерійської реактивної системи ТRG-122, яка є частиною ширшого сімейства керованої реактивної артилерії Rоkеtsаn. Ракета має калібр 122 мм і приводиться в рух твердопаливним ракетним двигуном, що дозволяє їй розвивати надзвукову швидкість. ІНА-122 має радіус дії понад 50 км при запуску з БПЛА, що робить його добре придатним для місій глибокого удару та чутливих до часу цілей. Україна має запропонувати Європі співпрацю у напрямку створення ядерної зброї нового покоління, виробництва балістичних ракет, супутникових систем та іншого, - вважає Валентин Бадрак.Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва "Амага-10" 

Про це повідомила українська драматургиня Катерина Пенькова.Мітинг розпочався о 10:40 біля Молодого театру. Під час мітингу активісти планують подати відкритий лист до міського голови Віталія Кличка з вимогою розірвати контракт з боку департаменту культури КМДА з Андрієм Білоусом, який продовжує виконувати обов'язки директора – художнього керівника Молодого театру.Також разом з листом планують подати додаток до нього – роз'яснення адвоката, члена Національної асоціації адвокатів України Валентина Рижака."Ми вважали й вважаємо, що у Департамента культури КМДА є підстави для звільнення А. Ф. Білоуса. Департамент культури КМДА, ми, як спільнота, вимагаємо від вас, як представників наших інтересів, вольового рішення! Законні підстави для нього у Вас є!" – додала Катерина Пенькова.Фото: Олександр Бурлевич/ЕспресоФото: Олександр Бурлевич/ЕспресоФото: Олександр Бурлевич/ЕспресоЗгодом до мітингувальників вийшов директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк, передає кореспондент Еспресо Олександр Бурлевич.У розмові з учасниками акції Анжияк зазначив, що наразі законодавством передбачено штраф за сексуальне домагання у розмірі від 1360 до 2720 грн. Водночас він наголосив, що суб'єктом законодавчої ініціативи є Центральний орган виконавчої влади, а Київська міська державна адміністрація "навіть не є суб'єктом законодавчої влади"."Те, що ви зараз говорите, – що ті закони, які прийняті, вас не задовольняють – мене не задовольняють так само. Бо я стою поруч з вами, а не ховаюсь десь. І тому я кажу, що якщо ми хочемо, щоб у нас було правильне правове поле, то нам треба апелювати до тих людей, які мають прийняти відповідні закони", – сказав Сергій Анжияк.Він додав, що Департамент може допомогти опрацювати рекомендації або механізми, з якими можна буде вийти до Міністерства культури з проханням виступити суб'єктом законодавчої ініціативи. Фото: Олександр Бурлевич/ЕспресоНаприкінці проведення акції один з учасників виступив та заявив, що активісти чекатимуть на те, що відбуватиметься далі, передає Олександр Бурлевич."Ми будемо пильно спостерігати. І хочу вам нагадати, що 27 березня – дуже гарний і сонячний день. День театру. Наш професійний день. Тому не втрачайте пильність, слідкуйте за новинами, і ми теж будемо разом з вами. Дякую вам за сьогодні", – сказав учасник акції.Що відомо про скандал та звинувачення у домаганнях Андрія БілоусаУ січні колишні студентки заявили про те, що викладач університету імені Карпенка-Карого і режисер Андрій Білоус сексуально домагався, перетинав межу формального спілкування, цькував. Після анонімних звинувачень зʼявилися і відкриті. Жертвами імовірних домагань та психологічного насильства ставали зокрема студентки перших курсів – дівчата віком від 16 до 18 років.Усе почалося з анонімного відео, яке, як пізніше з'ясувалося, записала киянка Софія Сапожнік, що нині мешкає в Лос-Анджелесі. У короткому ролику дівчина розповіла, що театральний режисер і викладач Андрій Білоус просив "поділитися своїми сексуальними фантазіями" і надіслати йому інтимні фотографії. Він і сам скидав їй фото інших студенток.У виші наголосили, що жодних офіційних заяв на адресу університету не надходило. 24 січня КНУТКіТ імені Карпенка-Карого відреагував на звинувачення, що зʼявилися проти режисера й викладача Андрія Білоуса у домаганнях до студенток, звернувшись із заявою до поліції.Згодом авторка анонімного відео, у якому звинувачують режисера й викладача КНУТКіТ імені Карпенка-Карого Андрія Білоуса в домаганнях до студенток, розкрила свою особу й розповіла нові подробиці.27 січня Білоуса відсторонили від роботи в університеті Карпенка-Карого. Імовірних жертв домагань підтримали Марія Єфросиніна, Ада Роговцева, колектив театру Лесі Українки у Львові та інші.Наприкінці січня у Молодому театрі звернулися до КМДА з проханням усунути звинуваченого у домаганнях Білоуса з керівної посади.Проте в березні Андрій Білоус повернувся на посаду директора – художнього керівника Молодого театру. Колектив театру сподівається на розірвання контракту з ним 18 березня. У Департаменті культури КМДА заявили, що для того, щоб відсторонити директора Молодого театру від виконання обов'язків, за законом потрібна ухвала слідчого судді.

Про це повідомляється на сайті Шевченківської премії.26 листопада відбувся перший тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року. Члени комітету заслухали експертів, розглянули, обговорили та шляхом таємного голосування визначили літературно-мистецькі твори, що братимуть участь у другому турі конкурсу.Серед цих творів у третій декаді січня 2025 року оберуть ті, які пройдуть у третій тур конкурсу.Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія, — державна нагорода України, заснована у 1961 році, що вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.Наразі список тих, хто пройшов у другий тур, виглядає так.Література1. Олександр Балабко.Роман "Кімоно для Баттерфляй. Із життя Соломії Крушельницької".2. Артур Дронь.Книга поезій "Тут були ми".3. Юрій Іздрик.Книга поезій "Колекція".4. Олександр Клименко (Олаф Клеменсен).Книга поезій "Імена, що залишилися".5. Світлана Короненко-Слабошпицька.Поетична книга "Поезії".6. Зіновій Легкий.Книга "Час каяття і розплати".7. Світлана Поваляєва.Книга поезій "Мінлива хмарність з проясненнями".8. Оксана Рубаняк.Книга поезій "Назустріч смерті".9. Мар’яна Савка.Книга поезій "Навіки ніжні: 77 віршів любові і віри".10. Микола Славінський (Славинський).Поетичне трикнижжя "Магічний кристал", "Магічний кристал 2", "Магічний кристал 3".11. Артем Сопронюк (Маркіян Камиш).Роман "Хазяїн".12. Віктор Таран (Терен).Книга поезій "Любов і свобода".13. Юрій Тарнавський.Роман "Теплі полярні ночі" (авторизований переклад з англійської М. Нестелєєва), англомовний варіант WОRМ АRСТІС NІGNТS.14. Богдан Томенчук.Книга поезій "Вишийте, мамо, бронежилет".15. Артем Чередник (Артем Чех).Роман "Пісня відкритого шляху".16. Рауль Чілачава.Книга "Бельканто". Українська творчість грузинського поета. Інтерв’ю, поезії, переклади, статті, маргіналії.Літературознавство і мистецтвознавство17. Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс.Книга "Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги".18. Ігор Набитович.Книга "Сага мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький".Публіцистика і журналістика19. Віктор Жадько.Книга "Іду дорогами твоїми".20. Олександр Зінченко.Книга "Як українці зруйнували імперію зла"21. Павло Казарін."Ретроспектива блогів на "Українській правді".22. Віолетта Кіртока.Книга "Народні герої України. Історії справжніх" у 2 томах.23. Ірина Малицька (Ірина Говоруха).Книга "Код нації".24. Володимир Мула (режисер, продюсер).Документальний проєкт "Футбол має тривати".Музичне мистецтво25. Олександр Шимко."ВИРІЙ" сакральна містерія для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні та українські народні тексти.26. Зоряна Кушплер.Компакт-диск "Українське інтерМеццо" (СD Ukrаіnіаn ІntеrМеzzо).27. Мар’ян Пирожок, Олександр Драчук, Маркіян ТурканикМузичний альбом "Зелений", гурт "Пиріг і Батіг".28. Олексій Скрипник.Хоровий концерт "Катарсис", Симфонія №3 "Галина" для скрипки і симфонічного оркестру.29. Богдана Півненко (авторка концертних програм та виконавиця).Концертні програми 2019-2024.Театральне мистецтво30. Василь Вовкун (режисер-постановник).Опера "Лис Микита" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), опера "Діалоги кармеліток" (музика, лібрето Ф. Пуленка), балет "Тіні забутих предків" (музика І. Небесного, лібрето В. Вовкуна), модерн-балет "Пізнай себе!" (музика Д. Данова, лібрето В. Вовкуна), театралізована кантата "Псальми війни!" (музика Є. Станковича, лібрето В. Вовкуна) Львівської Національної опери.31. Голенко Максим (режисер), Заулична Юлія (сценографка), Бусько Олексій (хореограф-постановник), Дробот Марк (актор).Вистави: "Червона рута" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, "Зерносховище" Рівненського академічного українського музично-драматичного театру за п’єсами Наталки Ворожбит.Кіномистецтво32. Олександр Санін (кінорежисер-постановник, автор сценарію), Михальчук Сергій (оператор-постановник), Загайкевич Алла (композиторка).Повнометражний ігровий фільм "Довбуш".Візуальні мистецтва33. Віра Баринова (Кулеба).Проєкт "Крик мовчання". Твори: "Додому. До мами", "Допоможіть", "Катерина", "Наймичка".34. Жанна Кадирова.Персональна виставка "Траєкторія польотів".35. Катерина Косьяненко.Мистецький проєкт Vісtоry (серія творів станкового живопису).36. Олег Пінчук (скульптор).Скульптурна композиція "Тризуб".37. Іван Світличний.Виставка Маybе Wе Саn Наvе Fun Тоgеthеr ("Можливо, ми зможемо повеселитися разом").38. Микита Тітов.Серія політичних плакатів "Шлях Свободи".39. Анатолій Федірко.Мистецький проєкт "Відродження України" (серія вітражів для Головної Синагоги ім. родини Марбергів м. Чернівці).Декоративно-прикладне мистецтво40. Олег Боньковський, мистецька серія "Хресна дорога України" (2012-2023)41. Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш, Наталія Рибак, мистецький проєкт "Петриківський розпис: на захисті ідентичності" (серія художніх робіт автентичного петриківського декоративного розпису).      

Президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод провів офіційну зустріч з головою Міністерства оборони Данії Трольсом Лундом Пульсеном, під час якої подякував міністру за всю надану Україні підтримку, зокрема за літаки Ф-16, артилерію та 21 пакет військової допомоги.