Search trend "Фіцо про україну"

Про це він сказав 9 грудня під час зустрічі з лідером німецької опозиції, кандидатом у канцлери від консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріхом Мерцом, передає "Голос Америки"."Скажу вам відверто, ми можемо подумати й попрацювати над позицією Емманюеля (Макрона, президента Франції, - ред.) Пам'ятаєте, він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на якихось територіях України, що гарантувало б нам безпеку, поки Україна не в НАТО?" - заявив ЗеленськийВін додав, що влада повинна "мати до цього чітке розуміння, коли Україна буде в ЄС і коли Україна буде в НАТО".Що передувало26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку РФ. До них звернувся президент України Володимир Зеленський.Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією.Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни-члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом.Тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни.

У МЗС нагадали, що розтоптала пам’ять про спільну боротьбу з нацизмом у Другій світовій війні, здійснивши напад на Україну.

Так він прокоментував намір прем'єра Словаччини Роберта Фіцо поїхати на парад 9 травня до РФ, передає Укрінформ.За словами Тихого, напавши на Україну, Кремль фактично розтоптав пам’ять про спільну боротьбу з нацизмом у Другій світовій війні."Україна брала активну участь у боротьбі проти нацизму, і її заслуги у цій перемозі не можна применшувати", - висловився дипломат і додав, що Росія багато років намагалася монополізувати цю перемогу.Речник МЗС нагадав, що у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 млн українців, тобто майже чверть тогочасного населення України, а в 1944 році кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з України."Тому в нас питання: що це за відзначення лише в Москві й ігнорування взагалі ролі України у Другій світовій війні? Може, перед Москвою варто заїхати в Херсон, Запоріжжя, Харків, Київ і в ті міста, якими фронти Другої світової прокотилися спочатку із заходу на схід, а потім зі сходу на захід? Ми просто нагадуємо ці факти й просимо коректно ставитися до участі та внеску України в перемогу над нацизмом", - резюмував Тихий.3 жовтня Роберт Фіцо заявив про бажання відновити "нормальні відносини" з РФ після закінчення війни в Україні, додавши, що "Європейському Союзу потрібна Російська Федерація".

Минулого тижня, святкуючи 25-річчя своєї партії, словацький прем’єр Роберт Фіцо зробив сенсаційну заяву про ймовірність дострокових парламентських виборів. 

Прем’єр Роберт Фіцо 9 травня 2025 року планує відвідати Кремль з офіційним візитом – відтак, він має стати першим представником Словаччини, який поїхав у РФ з моменту вторгнення Росії в Україну. Про це з посиланням на Аktuаlіty пише у середу, 27 листопада, “Європейська правда”. “Роберт Фіцо наступного року поїде до Москви на офіційні урочистості з […] Тhе роst Прем’єр Словаччини Фіцо заявив, що поїде до Москви святкувати 9 травня fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Резонанс від ядерних погроз керівника країни-агресорки здивував Кремль, водночас колективний Захід, схоже, остаточно усвідомив необхідність спільної і потужної відповіді на виклики і провокації. Як зміниться протистояння, розбиралася Gаzеtа.uа. 21 листопада 2024 року Володимир Путін у телезверненні зізнався в обстрілі території України новітньою ракетою "Орєшнік". За його словами, сучасні ППО нездатні її визначити і перехопити. Кремлівський диктатор недвозначно дав зрозуміти, що це є відповіддю на рішення США надати українській стороні дозвіл на використання далекобійної зброї по території РФ. На вечір 22 листопада він призначив термінову нараду. Продовження підтримки і мир через силу Звернення Путіна за тональністю було схожим на його більш розлогу заяву 23 лютого 2022 року перед широкомасштабним вторгненням, а сам він помітно нервував у кадрі. Його промова здалася "обрізаною", бо не містила заключних формулювань. В Україні до озвученого 21 листопада поставилися серйозно. У п'ятницю, 22 листопада, було скасоване пленарне засідання парламенту, в урядовому кварталі всі були попереджені про загрозу. Президент Володимир Зеленський назвав і удар, і заяву Путіна доказом, що він не хоче миру. За словами Зеленського, якщо не буде реакції Заходу, він "побачить, що так можна". Вочевидь, офіційний Київ не був у захваті від реакції Вашингтона на зміну ядерної доктрини РФ, оскільки "безвідповідальна риторика", можливо, забавляє американську сторону, але Росія б'є не по США. Нині словами "що так можна" Зеленський натякає на можливий удар РФ по третіх країнах. Утім, викликати рішучий осуд і цього разу не вдалося. Реакція Заходу була стримано-настороженою. Речниця чинного президента США Карін Жан-П'єр запевнила - підтримуватимемо Україну і надалі. Пентагон оголосив про нові пакети допомоги і пообіцяв прискорити їхню доставку. З заявою, аналогічною до Білого дому, виступив НАТО: використання Росією нової балістичної ракети не змусить союзників по Альянсу відмовитися від підтримки України, зазначила представниця Альянсу Фарах Дахлалла. Таємниці і двозначності Остаточну позицію буде узгоджено 26 листопада на засіданні Комісії "Україна-НАТО" у Брюсселі, що дає Путіну запас часу для консультацій. Схоже, за цим засіданням пильно стежитиме і Дональд Трамп. Його речниця Керолайн Лівітт заявила, що політик пообіцяв мир через силу і здійснить необхідне для цього, коли повернеться у Білий дім. Це важливе уточнення: до інавгурації обраний президент США не стане публічно ініціювати будь-які процеси по Україні. Хоча Лівітт не уточнила, про які заходи Трампа на посаді президента заради миру може йти мова, у Європі переконані - звісно, що переговори. Вони видаються найвірогіднішим сценарієм для керівництва ЄС. Принаймні, таку думку висловив головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель. Звісно, він засудив "жахливу ескалацію", однак частина Європи висловила іншу думку. Так, прем'єр Словаччини Роберт Фіцо і його угорський колега Віктор Орбан кинулися запевняти, що не варто легковажити погрозами Путіна - він здатен застосувати ядерну зброю (ЯЗ) не лише по Україні. 22 листопада до цих двох доєднався і прем'єр Сербії Александр Вучич. "Петля загибелі" Політика стримування і кроки аd hос адміністрації Байдена призвели до того, що держсекретар США Ентоні Блінкен і радник президента з нацбезпеки Джейк Салліван блеф Путіна розгадали, але цим запустили небезпечну динаміку, стверджують аналітики Тhе Ніll. "Замість того, щоб досягти балансу страху або грубої рівноваги, ключової мети правильної поведінки у теорії ігор, команда Байдена створила цикл ескалації. У результаті, на Заході виникла політична "петля загибелі", - вважає ексконсультант по політичних кампаніях у Пенсильванії Кіт Нотон. Ставки зроблені - ставок більше немає? Чинний президент хоче завадити Трампу виконати обіцянку про зупинку війни в Україні за 24 години, переконаний політичний стратег Стів Беннон. Опосередковано цю версію підтверджують реакції членів команди Трампа. "Ніхто не чекав, що Джо Байден загострить війну в Україні у перехідний період. Неначе він розпочав нову війну", - написав у соцмережі чиновник Трампа Річард Гренелл. "Ніхто не знає, куди це нас приведе". - заявив радник обраного президента США з нацбезпеки Майк Волтц. Не було необхідності порушвати давню традицію перехідного періоду влади у США, вважають у Sресtаtоr, бо Україні від "ракет Байдена" не стане легше. Асиметрія і симетрія Прибічники Джо Байдена пояснюють тим, що Україна займе кращу позицію для переговорів. Однак той же Джейк Салліван заявив: "далекобійка" суттєво не вплине на ситуацію на полі бою, бо в ЗСУ замало людей. Утім, серед республіканців є ті, хто підтримує рішення Байдена. Так, конгресмен Майк Маккол, котрий критикував Білий дім за повільне надання зброї України, привітав зняття заборони на "далекобійку". Ставки зроблені - ставок більше немає? Ситуація схожа на "або війна - або переговори". Проте, якщо РФ дійшла "до межі", колективний Захід зберіг простір для маневру. За даними Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на американських чиновників, розглядається варіант повернути Україні ядерну зброю. А у Путіна - лише вдарити ЯЗ або по третіх країнах. "Він реально розуміє, що війна тепер повноцінно може перейти на територію РФ, і надалі ховатися за "СВО" не зможе. Більше того, якщо подібна динаміка збережеться, обвалиться фронт через створену аритмію військової логістики. Одним словом, цугцванг. Тому звернення 21 листопада і можливі подальші кроки - це спроба зберегти обличчя перед електоратом, а найголовніше, виграти час", - пояснив Gаzеtа.uа кандидат політичних наук Олексій Буряченко. З огляду на активізацію російських військових керівників, а також на екстрене засідання МЗС РФ і Білорусі 22 листопада, російське керівництво задумалося про зміцнення кордонів.

Кремлівський диктатор ескалює як може, Колективний Захід реагує із запізненням, а Володимир Зеленський закликає українців покладатися на власні сили. У відповідь на дозвіл США застосовувати "далекобійку" по території Росії Путін підписав оновлену ядерну доктрину. Зміни до неї озвучив ще у вересні 2024 року. Зокрема: ядерну зброю можна буде застосовувати у відповідь на агресію будь-яким видом зброї (у тому числі, неядерної), якщо це загрожує суверенітету і територіальній цілісності, якщо атакує одна з держав антиросійської коаліції, РФ вважатиме атакуючими всі держави коаліції, якщо ядерна держава підтримує агресію неядерної держави проти РФ, атака вважається спільною. На відміну від 25 вересня, коли ці зміни були презентовані на засіданні російського Радбезу, 19 листопада документ моментально став чинним. "У нас довгі руки" Але ще 17-18 листопада Путін явно не хотів запроваджувати нову доктрину. Вочевидь, до цього спонукав обстріл далекобійною зброєю російської території, який здійснили напередодні українські Сили оборони. Схоже, рішення Путіна стало несподіванкою для його поплічників. Секретар російського Радбезу Дмитро Медведєв заявляв 18 листопада, що Україна і раніше била "далекобійкою" по Росії, а голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов стверджував, що ця зброя суттєво не вплине на ситуацію на полі бою. Водночас 19 листопада на пресконференції за підсумками саміту G20 у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що нова ядерна доктрина і є "відповідною реакцією РФ" на зняття США заборони на застосування Україною далекобійної зброї. Ми можемо припустити, що Лавров устиг погодити це рішення з окремими лідерами держав на саміті у Бразилії, чим і пояснюється затримка у часі. Порив кабелів Припускаємо, що європейських лідерів неприємно вразив факт пошкодження двох глибоководних оптоволоконних кабелів: між Литвою і Швецією та між Фінляндією і Німеччиною. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (якого соціал-демократи хочуть висунути у канцлери замість Олафа Шольца) припустив, що це диверсія, хоча прямих доказів на даний момент немає. Але кабель між Фінляндією і Німеччиною пролягав поблизу газопроводу "Північний потік". Назвати відповідальних за пошкодження кабелів Євросоюз наразі не може, заявив увечері 19 листопада головний дипломат ЄС Жозеп Боррель. А у Молдові знайшли рештки російського дрона. Перша реакція - міністри закордонних справ Великої Британії, Іспанії, Італії, Франції, Німеччини і Польщі у спільній заяві звинуватили РФ у посиленні гібридних атак проти європейської безпеки. Джойстик війни На такому тлі тьмяніє підтвердження Білим домом зняття заборони на "далекобійку". До слова, про це заявив не Джо Байден, а помічник держсекретаря Браян Ніколс в інтерв'ю виданню О Glоbо. Ось що він сказав: "Зброя, яку президент Байден дозволив Україні застосовувати, надасть їй більше можливостей захистити себе і, будемо сподіватися, дозволить РФ зрозуміти, що застосування сили для захоплення української території не буде успішним. Можливо, вона (Росія. - Gаzеtа.uа) почне вести переговори про мир або, ще краще, просто вийде з української території. Саме вони (росіяни) мають повний контроль, буде продовжуватися цей конфлікт чи ні". Таким чином, Ніколс натякнув, що на момент запису бесіди, ініціатива у цій війні - у країни-агресорки. План стійкості В Україні з таким твердженням категорично не погоджуються. Президент Володимир Зеленський 19 листопада 2024 року представив у Верховній Раді План внутрішньої стійкості з акцентом на власному виробництві зброї. "Можливо Україні доведеться когось у Москві пережити, щоб досягти своїх цілей", - зокрема заявив він. У Кремлі міркують по-своєму. Коментуючи тривалість так званої "СВО", речник Путіна Дмитро Пєсков розповів: починалася як конфлікт із "київським режимом", а продовжується як протистояння за участі НАТО. "Ось чому це зайняло більше часу і триватиме ще трохи", - повідомив він. Підставили плече У Євросоюзі такими діями Росії до тисячного дня війни в Україні, м'яко кажучи, шоковані. Судячи зі слів Жозепа Борреля, європейців здивувала неспівмірність відповіді Москви. За його словами, удари "далекобійкою" не підвищують ризик застосування ядерної зброї, взаємозв'язок між рішенням президента США Джо Байдена і ризиками ядерної війни відсутній. Путін хоче залякати Захід, припустила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, але марно. "Він почав залякувати ще у 2014 році. Ми вже тоді чули застереження наших східних партнерів, що не можна довіряти обіцянкам з Кремля, а потрібно інвестувати в оборону", - заявила вона у Варшаві на зустрічі у форматі так званого "Веймарського трикутника", у якій брали участь міністри закордонних справ Великої Британії, Італії, Іспанії, Франції, та Польщі. У спільній заяві учасники зустрічі наголосили на посиленні НАТО для протидії російським гібридним загрозам. Єдині, але не разом За підсумками тієї ж розмови, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запевнив, що найпотужніші в економічному сенсі країни ЄС готові підтримувати Україну навіть за скорочення або припинення військової допомоги зі США. Однак життєво важливого запрошення до НАТО, про яке говорив 19 листопада Володимир Зеленський, поки немає. За словами українського президента, причина у політичних розбіжностях всередині Альянсу. Утім, він сподівається на початок переговорів про вступ до ЄС у 2025 році. Зустріч у форматі "Веймарського трикутника", крім запевнень України, виказала внутрішні бродіння у Євросоюзі. Так, президент Болгарії Румен Радєв назвав дозвіл США на "далекобійку" небезпечною грою з вогнем. "Настав час, щоб цей політичний покер, ставками у якому є життя тисяч людей, припинився", - зазначив він. Американська сторона дала зрозуміти, що "покер" міг би завершити сам Путін виводом військ із території України. Нервово-роздратована реакція Кремля на нову версію мирного плану від президента Туреччини Реджепа Ердогана показала, що Путін не збирається навіть обговорювати щось подібне. Ця реакція спростувала слова прем'єра Словаччини Роберта Фіцо, що Джо Байден нібито зірвав початок мирних переговорів. Хвороба кульгавості для логіки і совісті У Раді нацбезпеки США змінам ядерної доктрини РФ не здивовані - очкували цього і не бачать жодних причин для коригування власної ядерної позиції чи доктрини, бо "це, швидше, безвідповідальна риторика". Однак німецьке видання Dіе Wеlt припускає, що кремлівський диктатор готується до війни з НАТО, котра розпочнеться за 7-10 років. Тіньову війну проти Німеччини він уже веде, стверджують журналісти видання, найперше під ударами можуть опинитися країни Балтії. На користь версії - обрив згадуваних кабелів. Зміна доктрини є ознакою слабкості Путіна, каже колишній російський розвідник Сергій Жирнов. "Ядерна зброя (ЯЗ) є зброєю стримування, лише у СРСР вона була наступальною", - зауважив він. Самовбивчий крок На думку політолога Тараса Загороднього, для Росії від ЯЗ будуть лише проблеми, бо такі союзники як Китай чи Індія відвернуться від неї. "Путін загнав себе у таку кількість політичних пасток, що вибратися з них уже неможливо, - вважає публіцист Віталій Портников. - Немає відповіді на запитання, чи готовий він до реального конфлікту з НАТО". Натомість Путін використає це для шантажу Дональда Трампа: якщо той не поступиться, отримає ядерну війну, "з якою Трамп і його оточення не хочуть мати жодних справ", зазначив Портников. У Кремля нічого не залишилося, крім ядерної лякалки, констатував ексміністр закордонних справ Володимир Огризко. "Путін міг застосувати ядерну зброю десятки разів, приводи були. Та у той момент, коли він захоче натиснути на кнопку, хтось натисне на курок".

У пресрелізі йдеться не тільки про це, але й про те, що Словаччина втратить 140 млн євро, якщо це буде інший маршрут доставлення, аніж через Україну, якщо остання не буде продовжувати транзит. Очевидно, що тиск на Україну триває, щоб змусити Київ погодитись на транспортування російського газу під виглядом азербайджанського, як нещодавно Київ погодився транспортувати російську нафту під виглядом угорської.Сьогодні ще варто звернути увагу на один важливий аспект. Нещодавно, на початку листопада, словацький прем'єр Р. Фіцо відвідав Китай. Відтепер Братислава та Пекін мають відносини стратегічного партнерства. Фіцо змавпував Орбана, який кількома місяцями раніше, у травні, підписав у Пекіні декларацію про всепогодне, всеосяжне стратегічне партнерство.Звісно, що й Орбан, і Фіцо схвально ставляться до китайського плану врегулювання "української кризи", тобто ідуть чітко в фарватері російсько-китайського плану знищення України. Обоє також є путінофілами та політико-дипломатично виступають в російсько-українській війні на боці агресора — Росії.Адміністрація Трампа ще більш чітко, ніж нинішня байденівська, ідентифікує Китай як стратегічну загрозу, противника №1. Гельсінська Комісія США чітко ідентифікувала Китай, Росію, КНДР та Іран як "Вісь агресорів". Отже, ті країни, які мають відносини всепогодного, всеосяжного стратегічного партнерства з Китаєм чи стратегічного союзництва з Росією, так чи інакше тяжіють до цієї "Осі агресорів". Читайте також: На Банковій й далі зароблятимуть на російських енергоносіяхЯкраз Угорщина Орбана, Словаччина Фіцо, Азербайджан Алієва фактично повністю заякорились в таборі ворогів України. Постає питання — чи потрібно нам сприяти агресору у продажі його нафти й газу, які йому допомагають маскувати посіпаки Путіна та Сі Цзиньпіна з Братислави, Будапешту та Баку? Погоджуючись на такі оборудки, ми фактично фінансуємо колективне знищення себе "Віссю агресорів".Припускаю, що китайське угодовство Фіцо та Орбана не викличе захоплення в адміністрації Трампа. Але то їх справа.Нам же варто утриматись від сприяння ворогу і його троянським конячкам в Європі, до чого, власне, і закликають автори петиції "Про заборону сприяння експорту російських енергоресурсів через територію України". ДжерелоПро автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносинРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Своєю кривавою війною в Україні російський диктатор хоче довести всьому світові, що сучасна геополітика – це не мораль, а лише сила. Намагаючись знищити українську державність, Росія кинула всі свої ресурси для того, щоб дочекатися часу, коли західні уряди та лідери перестануть достатньою мірою допомагати Україні в протистоянні з Російською Федерацією. А після цього спробувати добити Українську державу.Дехто на Заході вже заявляє, що їхні країни втомилися від війни, в якій вони безпосередньої участі не беруть. І хоча це ще не стало загальною тенденцією, проте є небезпечним політичним синдромом, оскільки саме цього очікують у Москві. Між Росією та Україною пролягла величезна прірва непорозуміння. І війна в Україні не закінчиться, доки росіяни не зрозуміють, що можуть втратити більше, ніж отримати.Водночас Москва і Санкт-Петербург наслідків російсько-української війни фактично на собі не відчувають. Для них ця війна – якась телевізійна абстракція, що їх абсолютно не стосується. Москва повинна бути в такій же небезпеці, як і Київ та інші міста України.  Щоб московитам довелося кинути велику кількість ресурсів для того, щоб захистити свою столицю та себе, і тільки у такому випадку вони можуть бути готовими до встановлення справедливого миру.І хоча зараз дехто в західних столицях готовий розглядати як мир варіанти замороження війни і припинення бойових дій на невизначений термін, ці варіанти не є прийнятними для України. Оскільки таким чином прямо визнається, що у ХХІ столітті можливі зміни наявних міждержавних кордонів, які пересуваються силою, та де-факто проголошується, що окуповані українські території переходять під безпосередній контроль Російської Федерації.І все це відбувається у той час, коли нинішній світовий порядок визначає, що анексії земель шляхом застосування сили бути не може. Росіяни — майстри замотувати ситуацію. Тому якщо піти на цю поступку, то це означатиме, що як мінімум в осяжному майбутньому в Кремлі розглядатимуть загарбані території як "спірний кордон". А далі саме від цього відштовхуватимуться на можливих переговорах.Читайте також: Путінський світ ілюзій розбивається об реальністьЦе принципово неприпустима ситуація для України. Адже агентура Кремля в Європі, типу угорського і словацького прем’єрів Віктора Орбана та Роберта Фіцо, з усіх сил вставлятимуть палиці в колеса нашій державі на її шляху приєднання до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу. Наголошуючи на тому, що через "спірний кордон" Україні неможливо долучитися до НАТО і ЄС. При цьому вони самі чомусь не збираються віддавати комусь свої землі.Поступка територією та частиною державного суверенітету означала б повну стратегічну поразку як для України, так і для наших західних союзників. Адже на кін поставлено сьогодні набагато більше, ніж тільки українська державність. І це добре розуміють, як у Вашингтоні, так і в Брюсселі.Якби Київ погодився на подібне рішення, то це також різко зменшило б міжнародну підтримку України. І саме на це дуже розраховують у Кремлі. А самі українці сприйматимуть це як гірку втрату та зраду союзниками України. Не говорячи вже про те, що буде посланий чіткий сигнал Путіну: його війни за територіальні захоплення обов’язково будуть винагороджені.Необхідно визнати, що досягти довготривалої мирної угоди з Росією неможливо. Вона може піти тільки на тимчасове припинення вогню, і не більше. Адже її метою завжди було і є повернути Україну під контроль Москви та назавжди встановити в ній проросійський режим. Російська Федерація ніколи не прийме на своєму кордоні стабільну, квітучу та прозахідну Україну, що стала членом  НАТО. Якщо Путін не зможе перемогти та контролювати Україну, він продовжить війну, аби  перетворити  Україну на державу, що не вдалася.Не всі війни закінчуються мирними угодами, прикладом чого стали Північна та Південна Кореї. Домовитися про будь-яку угоду з Росією є нереалістичним завданням. Москва ніколи не веде переговори добросовісно і завжди порушує всі угоди, які вона коли-небудь укладала, щойно тільки отримає щось, для чого ці угоди підписувались.Путіну потрібний перепочинок у війні, і таким чином будь-яка домовленість про "замороження війни" і "припинення бойових дій на невизначений термін" закріпить московські досягнення й означатиме лише те, що Росія отримає плацдарм для відновлення свого вторгнення вже через декілька років.Росія веде винищувальну війну проти самої концепції існування України, як суверенної держави. Тож з якою метою Україна буде проводити переговори з такою стороною? На Заході мали б усвідомити, що Україна не може дати Росії нічого, що змусило б її піти геть назавжди, тому що Москва хоче всю  Україну, а не частини її територій.Якщо собі на хвилину уявити, що було таки домовлено про припинення війни, Росія скористалася б зупинкою бойових дій, щоб зміцнити кордони завойованої території та консолідувати свої сили з метою подальшого вторгнення в Україну у найближчому майбутньому.Хоча ймовірний і інший варіант, який замислили в Кремлі. Тоді припинення вогню та заморожений конфлікт – це саме те, на що сподівається Російська Федерація. Якщо Путін готується повторити в Україні те, що Москва зробила з Грузією та Молдовою.Читайте також: Чи спрацює остання ставка Путіна?Московити  скалічили ці держави, роблячи їх нездатними приєднатися до жодної з західних організацій – хоч ЄС, хоч НАТО. І це їхня мета – тримати НАТО та ЄС якомога далі, щоб вони могли продовжувати домінувати над простором колишнього СРСР. Росія має великий  досвід невиконання угод і підписує їх, щоб просто виграти час. І тут все залежить від того, який план має цей ворог.Росіяни сприйняли б будь-яку угоду, яка не передбачає знищення або повернення української держави назавжди у сферу російського впливу, як тільки тимчасове припинення вогню. Путін  вважає стратегічну глибину через територію України, і територію пів дюжини країн на українських кордонах, життєво важливою для національного виживання, й продовжуватиме війну до повної поразки або повної перемоги.24 лютого 2022 року Путін пішов ва-банк, видно, до кінця не усвідомлюючи, чим це може обернутися в результаті особисто для нього. Тоді йому була потрібна війна, щоб залишитися при владі та списати на неї усі свої економічні прорахунки. Тепер, після всіх тих злочинів, що вчинила путінська терористична армія в Україні, дороги назад у нього вже немає.Стратегія демократичного Заходу щодо України має полягати в тому, щоб продовжувати розхитувати владу Путіна. Він не може продовжувати війну в такому темпі  нескінченно. Зараз диктатор повністю залежить від Китаю і його сателіта – Північної Кореї.Необхідно визнати, що російсько-українська війна для деспота є ідеологічною війною. Її ще можна визначити, як геополітичну вендету Путіна і його кагебістського оточення за розвал Радянського Союзу. Через це будь-яка мирна угода стане можливою лише після того, як влада перейде до наступного президента Росії, чиї цілі можуть не збігатися з цілями Путіна або якщо йому буде запропоновано вихід, що  дасть змогу втримувати владу над Російською Федерацією, відмовляючись від своїх воєнних намірів.Найкращим результатом для України є той, який зніме  проблему вторгнення Росії в Україну назавжди. Будь-який інший варіант просто залишає відкритими двері для іншого російського лідера, щоб в майбутньому захопити більше української землі.Читайте також: Російська Федерація не має жодних шансів уцілітиГоворячи про звільнення окупованих Росією українських земель, важливо також враховувати, що не можна думати про захоплені ворогом території тільки з погляду матеріальних активів. Адже мета України – не лише деокупація територій, а й звільнення людей, які там живуть. І Україна ніколи не прийме миру без визволення свого народу.Миру неможливо досягти без припинення страждань українців, які не зі своєї вини опинилися в окупації. При цьому будь-яка угода про обмін землі на мир означатиме ще більшу війну. Та неминуче надихне російський істеблішмент на агресію проти інших сусідніх держав.Тут необхідно враховувати декілька моментів. Путін не може відступити, інакше його політична спадщина буде зруйнована. Він хоче, щоб його запам’ятали як сильного російського лідера. І сподівався повернути всю Україну у сферу впливу Росії, а потім щоб його згадували росіяни, як Петра І, чи Катерину ІІ. Але у 2024 році ця мрія почала здуватися. Зрештою, йому все одно щось потрібно, чи то перемога, чи хороший відхід з політичної сцени.З іншого боку, демократичний світ не може змиритися з такою злочинною агресією. Після того, як Захід понад два з половиною роки  говорив про необхідну перемогу України, вони також не можуть відступити. Інакше Іран, Китай і, можливо, Індія у майбутньому знову почнуть випробувати їх на міцність.Ніхто не може вимагати, щоб Україна відмовилася від своїх законних міжнародно визнаних територій. Українська держава по праву є частиною Глобального Заходу, і він мусить бути зацікавлений у тому, щоб його важлива частина не була захоплена путінським терористичним режимом. Тепер останнє слово за Заходом.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Про це пише сайт sеstry.еuДональд Трамп став 47-м президентом США. Це виклик для Польщі та України, а світ занурюється в атмосферу невизначеності та великої невідомості. Як ви вважаєте, чому американці зробили такий вибір і обрали Дональда Трампа?  Люди в США втомилися від демократів. Лише 28% американців вірять, що справи в Америці йдуть у правильному напрямку. Це велика рідкість у США. Та ніхто в Польщі чи Україні не повинен думати, що це були вибори про Польщу, Україну чи Центральну Європу загалом. Таке мислення —  це просто наша мегаломанія, на жаль.  Вибори завершилися з таким результатом через погане управління великими містами, знижений рівень безпеки і безглуздий ріст податківСаме тому й стала можливою  перемога республіканців — не лише Трампа, але й усього табору — як в Сенаті, так і у Палаті представників. Республіканці всюди отримали перевагу — і так буде до наступних виборів.‍У Пенсильванії обидва кандидати розраховували на голоси поляків і українців, які живуть у цьому штаті та інших штатах, які коливалися до останнього, зокрема, з так званого «Іржавого поясу». Чи відомо вам, як зрештою проголосували наші співвітчизники і наскільки це вплинуло на результат?Точні цифри невідомі, але якщо ми говоримо про ці голоси, то це загалом 800 тисяч поляків, 100 тисяч українців, 80 тисяч литовців. Разом ці голоси могли б бути вирішальними. Та виявилося, що перевага республіканців була набагато більшою, і ці голоси меншості, скажімо так, не мали такого великого значення. У цих «плаваючих» штатах демократи практично ніде не перемогли. Це чудовий урок і великий холодний душ для американських демократів.І все ж, це не пов'язано з війною в Україні. Звичайно, коли американці почули Трампа, який говорив: «я дам вам мир», вони відповіли: «так, ми хочемо миру», тому що на запитання «чи хочете ви миру?» кожна нормальна людина відповідає: «так, я хочу миру». Але це не значить, що американські сім’ї сидять у своїх будинках у передмістях Детройта чи Піттсбурга, їдять індичку та ведуть діалоги про те, як виглядатиме ситуація в Україні. На жаль, це не так.‍Камала Гарріс разом зі командою до останнього ходила по домівках американців і агітувала за демократів. Разом з цим найвідоміший палкий прихильник Трампа Ілон Маск напередодні виборів організував лотерею, в якій можна було виграти мільйон доларів. За обох кандидатів агітували світові зірки кіно та шоу-бізнесу. Чи стали певні елементи шоу у виборчих кампаніях обох штабів вирішальними?Президентські кампанії — це завжди шоу, і так завжди було. Просто воно було одним у 1920-х роках, іншим — у 1960-х, але це завжди так відбувалося. Які часи, така й Мерилін Монро. Немає нічого дивного.  Зараз головне зрозуміти, що нам потрібно бути прагматичними в стратегічних питаннях і знаходити спільні рішення з адміністрацією Дональда ТрампаПерші заяви, які ми чуємо — чи то Помпео, чи то відомого в Україні Курта Волкера — є розумними заявами. Політики з республіканського табору дуже добре розуміють, що закінчення війни не може означати задовільнення Путіна, і я сподіваюся, справи йтимуть в цьому напрямку, коли мова йде про відносини з ЄС, з Європою. Політикою Трампа також буде вимога скерування більших коштів на оборону, і з цієї точки зору Польща є надійним партнером для переговорів. У нас понад 4% йде на озброєння та боєприпаси, тобто на військові витрати. Ми охороняємо кордон з Білоруссю і демонструємо, що питання, про які говорить Трамп, важливі для нас.‍7 листопада європейські лідери збиралися на саміт у Будапешті, щоб екстрено обговорити безпеку Європи в умовах президентства Трампа. Які тут для нас новини?Ця зустріч була запланована заздалегідь. Питання обговорювалися терміново, але збори були не терміновими, а плановими, як це й виглядає зазвичай у демократичному світі. Так, це була перша зустріч після обрання Трампа, а ще — гостьова зустріч із Віктором Орбаном, дуже специфічним європейським політиком.‍І Орбан почувається тепер набагато впевненіше в ролі друга президента найпотужнішої держави світу…Я б не сказав, що Орбан стає головним плеймейкером. Дональд Трамп є політиком, для якого сентименти і любов відіграють лише таку роль, що їх при нагоді можна включити у виступ. Однак реальна політика залишається реальною державною політикою. Партнерами Трампа будуть великі країни Європи. Значною мірою проблема республіканців полягає в тому, що вони просто не усвідомлюють, що ЄС також змінився і сьогодні багато витрачає і допомагає у війні майже так само, як США. Та це розуміння прийде з часом.‍Орбан, Ле Пен, Сальвіні, Фіцо та інші представники правих сил в Європі потирають руки після перемоги Трампа. Що змінюється у внутрішній політиці країн ЄС з Трампом на чолі США?Психологічний вплив цих виборів зараз можна спостерігати в контексті Німеччини, де падіння фактичної більшості, ймовірно, спричинить прискорення там виборів і прихід до влади християнських демократів.І все ж може вийти, що після усіх побоювань Трамп проводитиме жорстку політику безпеки, дуже трансакційну й набагато менш емоційну, ніж демократи. Тож може вийти так, що в тих, хто зараз потирають руки, будуть проблеми, тому що вони раптом побачать, що діалог з Путіним є досить жорстким для їхнього друга.Трамп, звісно, спробує налагодити контакт з очільником Кремля і легко та швидко добитися припинення бойових дій. Однак невідомо, чи зможе. І незрозуміло, на яких умовах це має бутиТа подивіться, що говорять люди навколо нього. Наприклад, Курт Волкер каже, що це може виявитися дуже важкою операцією для Путіна. Трамп представляє себе переможцем, любить бачити себе таким і захоче представити себе переможцем у грі з Путіним. Чи справді Сальвіні всерйоз думає, що Трамп схилиться перед Путіним? Це нісенітниця. Вихід буде! Можливо, президенту Зеленському зараз нелегко це уявити, але ті, хто думають, що, увійшовши в Білий Дім, Дональд Трамп повернеться до старих стосунків з Путіним, гарантовано прорахуються. Цього не станеться.‍Під час виступу перед виборцями, в якому Дональд Трамп оголосив себе новим президентом, політик заявив, що має намір припинити всі війни, в тому числі, й в Україні. Як Трамп планує закінчити це зробити?Наразі невідомо. З перших заяв виглядає, що Трамп зробить якусь пропозицію Путіну, яка полягатиме в тому, що якщо очільник Кремля не зупиниться, то він так озброїть Україну, що Путіну буде гірше, ніж зараз. Та давайте перед тим, як хвилюватися, скажемо собі чесно: політика щодо війни і стримування Путіна, яку проводили демократи на чолі з Байденом, критикувалася, як занадто лагідна, і не було зрозуміло, на яких умовах мала б закінчитися війна. Також не було зрозуміло, хто після Байдена буде проводити цю політику в деталях.Навіть якщо б Гарріс виграла, ніхто не казав, що Блінкен залишиться Держсекретарем. Є вибори, у кожному випадку є новий президент, нова адміністрація, новий Державний секретар і нова політика. З цієї точки зору після перемоги Трампа невідомих не набагато більше, ніж могло б бути в іншому варіанті. Ми просто звикли думати, що політика Гарріс буде такою самою, як в Байдена. Але гарантій, що так буде, ніхто не давав. Тhе Wаll Strееt Jоurnаl публікує думки оточення Трампа щодо війни в Україні. Один зі сценаріїв, які звучать, — це замороження війни з відмовою України від шляху в НАТО на 20 років. Чи піде Трамп цим шляхом?Я справді не знаю, який шлях він обере. Та мені здається, що заради власного ж іміджу він намагатиметься уникати створення враження, що він здався Путіну. І я думаю, що в першу чергу він захоче показати, що здатний бути переможцем. Побачимо, чи вдасться. Це великий знак питання.‍Як ви вважаєте, чи отримає Україна допомогу і додаткові оборонні потужності, щоб збивати російські ракети? Чи стане ця зима, як висловилася б Енн Епплбом, сутінками демократії? Це буде зима, до якої Україна все одно добре підготовлена, але умови складні. Енергетична інфраструктура дуже пошкоджена, тому енергетичні проблеми України будуть незалежно від погодних умов. Якщо зима не буде жорсткою, однаково інфраструктура у гіршому стані, ніж два роки тому. Саме тому Польща підготувала пакет підтримки і знайшла кошти, щоб Україна могла купувати значну частину необхідної енергії приблизно на 8-10 відсотків своїх потреб. Крім того, ще й спеціальні системи для збільшення обсягів транспортування за  необхідності.Багато європейських звітів говорять про те, що існує ймовірність виникнення нової хвилі енергетичних мігрантів, якщо виникне криза. Побачимо, чи так воно буде, але ми до цього готові, і в мене таке враження, що українці теж до цього добре підготовлені, а масштаб залежить від ситуації на фронті.  ‍Якого фінального акорду чекати від Джо Байдена і що далі з запрошенням України в НАТО, а також участю в Альянсі самих США?Сполучені Штати будуть в НАТО. Чи буде Україна в Альянсі, коли і на яких умовах — це  вирішуватиметься на полях переговорів про припинення бойових дій. Я хотів би підкреслити, що йдеться про припинення бойових дій, а не про мир, тому що мир є результатом мирного договоруНаразі немає місця для миру. Я не можу уявити, щоб хтось погодився санкціонувати силові зміни кордону. Є ймовірність припинення вогню і перемир'я. Це інше. Бойових дій не буде, будуть можливості для відновлення. Це насправді можливо, і десь на задньому плані, в пакеті, фігуруватиме питання гарантій вступу України в НАТО.‍Які завдання постають перед українським і польським лідерами через нове американське лідерство і де шукати надію для обох суспільств?Після цих виборів всі кажуть, що вони чогось бояться, є така риторика. Та я вважаю, що потрібно діяти, замість того, щоб боятися і вважати, що на виборах в Пенсільванії чи Північній Кароліні зникла надія. Я думаю, нам потрібно прагматично ставитися до того, що пропонує Трамп. Спробувати знайти з ним синергію в важливих для нас питаннях. Це цілком можливо.

У Грузії сфальсифіковано результати парламентських виборів. Без Кремля не обійшлося. Ті ж самі методи, ті ж самі технології, той самий почерк. І сьогодні від самих грузинів залежить, чи вдасться їм повернутися на демократичний шлях, чи Грузія остаточно перетвориться на підмосковну провінцію, як занедбані Південна Осетія та Абхазія. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі не визнала результати виборів і закликала співвітчизників до акцій протесту. На акції протесту співвітчизники сказали владі, що фальсифікувати вибори - то не добре, та порозходились по домах. На жаль, сьогодні Сакартвело проходять один із найганебніших етапів своєї історії. ...всі оці структури - ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ОБСЄ і т.п. мусять бути безжально ліквідовані, як незграбні, безпорадні і не потрібні людству інституції А до виборів у Сполучених Штатах лишається кілька днів. Після них, як стверджують аналітики, український "кейс" буде розвиватися значно стрімкіше. Добре ще, аби на нашу користь. Поки що ж путінська Росія вдарила КАБами по центру Харкова. Частково зруйновано історичну будівлю Держпрому, яка належить до спадку ЮНЕСКО. ЮНЕСКО, як водиться, висловило велике занепокоєння і глибоку стурбованість. Коли світ якось вирулить з цієї кризи, всі оці структури - ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ОБСЄ і т.п. мусять бути безжально ліквідовані, як незграбні, безпорадні і не потрібні людству інституції. До речі, ізраїльський Кнесет проголосував за схвалення двох законопроєктів, які забороняють діяльність агентства ООН з допомоги і організації (UNRWА), оскільки до 10% співробітників цього агентства, як з'ясувалося, залучені до тероризму в секторі Газа. Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що можлива участь вояків КНДР на боці Росії здатна призвести до нових форм підтримки Києва з боку Заходу. А Україна планує звернутися безпосередньо до керівництва Південної Кореї з детальним запитом про військову допомогу. Двопартійна група законодавців США закликала президента Байдена дозволити Польщі збивати російські ракети над Україною. То було би добре, бо аж досьогодні Польща "збивала" лише вагони з українським збіжжям. Вже не кажучи про те, що поляки досі не передали нам давно обіцяні "міги". Зате міністр Радослав Сікорський запропонував Україні купувати Польщі зброю в кредит. ...знищено виробництво іранського твердого ракетного палива (20 планетарних міксерів-змішувальних установок)... Є підстави сподіватися, що це зупинить постачання іранських ракет Росії В результаті удару Ізраїлю по Ірану знищено виробництво іранського твердого ракетного палива (20 планетарних міксерів-змішувальних установок). На відновлення знадобиться мінімум рік, або й два. І то - за сприятливих обставин. Є підстави сподіватися, що це зупинить постачання іранських ракет Росії. На 80 відсотків знищено також системи ППО Ірану, зокрема поставлені Росією системи С-300. Навіть у цьому проявляється істинний характер Ізраїлю: вони допомагають Україні, виконуючи свої "партикулярні" завдання. Симбіоз культур. А якісь невідомі дрони знову атакували спиртзавод на Росії. Цього разу у місті Новохоперськ Воронезької області. Це прямо якийсь брутальний геноцид духовності і готовий сюжет для майбутніх книг Пелевіна-Сорокіна в стилі апокаліптичної іронії. Всього знищено вже шість спиртзаводів на Росії, так що аж Юлія Навальна (світоч і надія ліберальної російської опозиції) висловила глибоке занепокоєння і стурбованість. Також дронами було атаковано "університет спецназу" Кадирова в Ічкерії, що призвело до відвертої й смішної істерики з боку чеченського вождя. Хорватія передасть Україні 30 танків М-84, та 30 бойових машин піхоти М-80. Норвегія виділила новий пакет Україні на 500 мільйонів євро. Японія оголосила про надання Україні фінансової допомоги в розмірі 3 мільярди доларів США. Це кошти з доходів, отриманих від російських заморожених активів. Сполучені Штати оголосили про новий пакет військової допомоги: артилерія, ППО, бронетехніка (в тому числі 400 машин Strykеr), боєприпаси. Велика Британія та Німеччина озброять гелікоптери Sеа Кіng України сучасними ракетами для підвищення наступальних можливостей. Це можуть бути ракети Маrtе ЕR з дальністю понад 100 км, або Ехосеt ММ40 Вlосk 3 (200 км). Видання Nеw Yоrk Тіmеs стверджує, що Україна в секретних додатках до "Плану перемоги" просить у США ракети Тоmаhаwk з дальністю ураження до двох з половиною тисяч кілометрів. Але "томагавків" нам поки не дають. Як колись не давали "абрамсів" і F-16&hеllір; Пізніше вимогу про "томагавки" підтвердив і президент Володимир Зеленський. ...Україна нарощує можливості й ресурси власного ВПК. Зокрема сьогодні випускається вже двадцять САУ "Богдана" щомісяця А прем'єр Словаччини Роберт Фіцо сказав, що Україна вимагала від Заходу розміщення ядерного арсеналу на території України. Звісно все, що каже Фіцо, треба ділити натроє, але щось в тому є. Це таке українське ноу-хау: щоб дали "томагавки", треба просити ядерну зброю. А щоб дали ядерну зброю, треба просити щось інше - шматок Китаю, або Мексики&hеllір; Сама ж Україна нарощує можливості й ресурси власного ВПК. Зокрема сьогодні випускається вже двадцять САУ "Богдана" щомісяця. Гарну історію розповіла українська журналістка і колишня депутатка Ольга Герасим'юк. У Парижі їй трапився нетверезий безхатченко, або сlосhаrd, як кажуть самі французи. Він у кав'ярні вимагав безкоштовної їди та інших благ цивілізації. А потім раптом сказав українською мовою, звертаючись до пані Ольги: "Україна ще постане!"&hеllір; - Ви українець? - здивувалася Ольга. - Ні, сказав безхатько. - Не по крові. Але Україна ще постане!... Тож хай збуваються пророцтва паризьких клошарів! В Україну прийшов листопад. Триває осінь. Третя осінь війни. Чекаємо на весну, чекаємо на добрі новини&hеllір;

Про це йдеться у відповіді АТ "Укртранснафта" на запит "Еспресо" щодо постачання нафти угорської МОL нафтопроводом "Дружба" через територію України."АТ "Укртранснафта" транспортує нафту південною гілкою нафтопроводу "Дружба" у напрямку країн Центральної та Східної Європи відповідно до укладених контрактів, міжнародного та українського законодавства.  Що стосується інформації про власника нафти, яка транспортується територією України, то відповідно до заяви Групи МОL про досягнення домовленостей щодо забезпечення транспортування нафти нафтопроводом "Дружба", оприлюдненої на її офіційному сайті 9 вересня 2024 року, єдиним власником значного обсягу ресурсу на кордоні України з Білоруссю є Група МОL", – йдеться у листі Укртранснафти, підписаним в.о. генерального директора Владиславом Войтенком.У компанії запевняють, що не мають чинних контрактів на транзит сирої нафти з російськими компаніями Лукойл, Газпромнефть, Татнефть і Роснефть. Водночас чітко не називають компанію, з якою укладений контракт на транзит. "На сьогодні АТ "Укртранснафта"  має договір про надання послуг з транспортування нафти транзитом через територію України з однією компанією, яка виступає як агент третіх осіб – власників нафти, що транспортується. АТ "Укртранснафта" не має укладених договорів із компаніями Лукойл, Газпромнефть, Татнефть і Роснефть, – повідомляють у компанії.За даними Укртранснафти, обсяг транспортованої нафти трубопровідним транспортом через територію України до країн ЄС у 2020 році становив 12,3 млн тонн, а у 2021 році – 12,0 млн тонн. З моменту повномасштабного вторгнення обсяг транзиту через територію України не зменшився."Загальні обсяги транзиту нафти до Чехії, Словаччини та Угорщини протягом 2022-2024 років в середньому співрозмірні з обсягами попередніх періодів. Водночас зазначаємо, що транспортування нафти територією України здійснюється лише з урахуванням інтересів України та згідно з українським законодавством", – йдеться у листі компанії.Що відомо про транзит російської нафти до ЄС через УкраїнуУ липні цього року нафта російської компанії "Лукойл" перестала надходити до Словаччини та Угорщини через санкції України.Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 20 липня у телефонній розмові з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем розкритикував включення російської нафтової компанії "Лукойл", чию нафту також використовувала словацька нафтопереробна компанія "Словнафта", до санкційного списку.22 липня Петер Сіярто заявив, що рішення України припинити транзит нафти російської компанії "Лукойл" загрожує безпеці енергопостачання його країни та Словаччини, тому угорська сторона може ініціювати судовий процес.9 вересня угорська енергетична компанія Моl Nyrt. заявила про досягнення угоди, яка забезпечить продовження постачання російської сирої нафти територією України. "Група МОL уклала угоди з постачальниками сирої нафти та операторами трубопроводів щодо забезпечення безперервного транспортування сирої нафти по трубопроводу "Дружба" через Білорусь та Україну до Угорщини та Словаччини. Відповідно до домовленостей МОL Grоuр перейме у власність відповідні обсяги сирої нафти на білорусько-українському кордоні з 9 вересня 2024 року", – йдеться у повідомленні компанії.

Президент Сербії Александр Вучич порушив тему припинення вогню в Україні під час телефонної розмови з російським диктатором Володимиром Путін. Водночас Путін не був у цьому зацікавленим, пише Вlооmbеrg. Сербський лідер подзвонив Путіну, щоб повідомити йому, що він не зможе прийняти його запрошення на саміт БРІКС. "Всі цілі спеціальних військових операцій, як він сказав, будуть виконані", - заявив президент Росії Вучичу. Москва повідомляла про переговори двох президентів 20 жовтня. У заяві Кремля йдеться, що Вучич і Путін обмінялися привітаннями з нагоди 80-річчя звільнення Белграда від німецько-фашистських загарбників і обговорили Україну. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фіцо заявив, що "вважатиме за честь" приїхати в Москву 9 травня Сербія не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії через її війну проти України, хоча вона є кандидатом на членство в Євросоюзі. На саміті БРІКС у Казані 24 жовтня віцепрем'єр-міністр Сербії Александар Вулін зустрівся з президентом РФ, попри рекомендації країнам-кандидатам від ЄС утримуватися від таких контактів. Вулін був присутній на саміті як представник Вучича, який, попри особисте запрошення Путіна, відмовився їхати до Росії. Президент Куби Мігель Діас-Канель Бермудес та Сербії Александр Вучич не поїхали на саміт БРІКС у Казані. Куба буде представлена на саміті на рівні міністра закордонних справ, а Сербія - чотирьох міністрів, про це пише Центр протидії дезінформації про РНБО.

Залишаються лічені дні до того, коли США оберуть собі нового президента. Станом на зараз абсолютно невідомо, хто буде новим лідером Америки, і як саме це вплине на подальшу підтримку України. У команді Камали Гарріс не бракує людей з пулу Барака Обами — з епохи, яка посіяла у Росії впевненість, що Вашингтон — уже не торт, а отже можна відламувати по шматку кожного сусіда і тобі за це нічого не буде. Джей Ді Венс — молоде обдарування, яке претендує на посаду віцепрезидента за Трампа, боїться вголос назвати Путіна ворогом. Під час крайнього спілкування з пресою він обтічно назвав його "конкурентом" та "супротивником".Тому не дивно, що європейські політики-популісти рівня словацького Роберта Фіцо або Віктора Орбана причаїлися і чекають на фото з Трампом. І далі будуть розводити Брюссель на гроші та маніпулювати, як не дали себе "перетворити на другу Україну", бо ж мають помірковану політику щодо Росії. Страшилка "не стати такими, як оті українці" стала вельми популярна останнім часом. Чинний премʼєр-міністр Грузії Іраклі Кобахідзе вийшов на люди з оцінками виборчої кампанії у США й натякнув, що він та його партія за Дональда Трампа. Мовляв, "якщо Трамп переможе на виборах, війна в Україні закінчиться швидше. Відтак наш регіон швидше заспокоїться, що змінить ставлення, зокрема, до Грузії. Якщо в регіоні буде мир, зміниться і ставлення до Грузії". Хоча, якщо чесно, — Росії знадобилося політично довбати Грузію, аби нарешті тихо її окупувати, а в Україні повномасштабна війна уже майже три роки — і Путін не досягнув навіть мінімальної цілі кампанії — взяти Донбас. Читайте також: Доля путінської війни проти України вирішуватиметься на саміті G20Подібна риторика щоденно бомбардує уми українців. Особливо, коли це накидається на заяви Байдена, який дуже скоро піде на політичну пенсію, що ось, якщо північні корейці зайдуть до України, от тоді їх можна атакувати. Дякуємо, кеп, хто ж знав, що з КНДР доведеться воювати під ребрами Сумщини. У такому вирі складно втриматися на довірі до Заходу. І хмизу часто додає ще й українська влада, яка спочатку замкнула на собі всі дискусії про Україну з міжнародними партнерами — і це призвело до того, що словосполучення "українська жертовність" та "наша незламність" вже мало кого чіпляють по-справжньому. Далі у західних виданнях (знову не в українських ЗМІ) почали зʼявлятись вимоги Зеленського із таємних додатків до плану перемоги. І коли твій президент вимагає від США "томагавків", то логічно, що це нездійсненно. Але, коли NYТ пише, що так пан президент хоче підготувати українців, що час іти й домовлятися з Росією хоч якось, а Захід зробити зручним цапом-відбувайлом, то ситуація насторожує. Цілком можливо, що Зеленський та його команда спробують піти на вибори вдруге. І там у всіх яскравих фарбах розкажуть про зраду Байдена напередодні війни і як їм не дали "томагавки". Ретельно приховавши власні промахи з мобілізацією, бажання створити "паралельні треки" в управлінні армією і безліч корупціонерів, які отримали доступ до корита завдяки наліпці "Зе". Антизахідні настрої та їх активне підбурювання завадили нам плавно рухатись до НАТО за часів Ющенка. Мітинги проти "гейропи" та "негрів на танках НАТО" суттєво загальмували нашу еволюцію, відкинули нас назад. І врешті, Меркель, кажучи, що не підтримувала наш рух на Захід, бо в нас народ не сильно туди й хотів, — була цілком права. Соціологія за часів раннього Віктора Януковича показувала зневіру українців в європейському векторі й певне капсулювання у постсовку. Читайте також: Розколи в суспільстві: вигадка чи реальністьТоді здавалось, що миролюбність українців та наш особливий шлях дозволять нам пропетляти та жити простим життям — трошки дружити з Росією, трошки торгувати з Білоруссю і ще надихатись вітриною реформ у Грузії. Утім, легкі рецепти успіху привели нас у темні часи з не тими лідерами й не тією командою складних часів, які б могли ефективно вести країну до перемоги. Тому попри те, про що таємно домовляються гінці з усіх сторін в кабінетах на Близькому Сході, — у нас дуже мало варіантів викрутитися. Або ми стаємо справді дорослими людьми в реальному жорсткому світі, або наша смерть буде відтягнута в часі. На жаль, за тридцять з лишком років незалежності Україна мало карала колаборантів і тих, хто залюбки біг на поклін до Путіна, аби стати гауляйтером. Тому десь у Відні обовʼязково причаїлися сили, які обовʼязково прийдуть качати старі тези про Бандеру і "суїцидальний націоналізм", про "майданутих" та "погане ЗСУ", якщо тут так нічого не вийде. Ескалація зневіри та емоційні гойдалки — другий наш ворог після армії Путіна. Саме вони можуть дати змогу Москві взяти Україну після того, коли військовим шляхом окупувати Україну не вийшло. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.