Search trend "Ісландія"

Коаліція Північно-Балтійської вісімки (NВ8) збільшує допомогу Україні. На часі - створення спільних підприємств, використання фондів НАТО та релокація українських заводів у безпечні райони Польщі. Від початку повномасштабного вторгнення країни NВ8 - Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Фінляндія - стали лідерами у наданні допомоги Україні. Данія виділила допомоги на 7 млрд, Норвегія - 4,7 млрд, Швеція 4,1 млрд, Фінляндія - 2,3 млрд. Естонія з початку вторгнення передала Україні допомогу, що становить 1,4% її ВВП, Латвія 1%. Польща, яка нещодавно приєдналася до цієї групи, надала допомогу Україні на рівні 4,9% свого ВВП. І ця допомога тільки посилюється. Данія виділить $180 млн на виробництво зброї для України, Литва профінансує виробництво далекобійних дронів "Паляниця": уже виділено перші $10 млн. Швеція у 2025-26 роках надасть Україні понад $2 млрд, а також профінансує виробництво ракет далекої дальності. Норвегія збільшить свій бюджет допомоги Україні вдвічі: з $1,5 до $3 млрд. Данія виділить $180 млн на виробництво зброї для України 28 листопада прем'єр Норвегії Гар Стьоре на спільній пресконференції з польським прем'єром Дональдом Туском заявив про забезпечення захисту логістичних центрів у Польщі, через які надходить зброя до України. А вже 2 грудня міністр оборони Норвегії Грам оголосив, що країна відправляє до Польщі винищувачі F-35, ракетні комплекси NАSАМS та 100 військовослужбовців. Вони захищатимуть базу та летовище Жешув-Ясьонка, через яке надходить 90% військової допомоги до України. "Дуже важливо, що до Північно-Балтійської ініціативи приєдналася Польща. Старі формати, такі як Вишеградська четвірка, в яких Варшава раніше відігравала активну роль, нині виявилися недієздатними. Саме в північному форматі зусилля Польщі щодо допомоги Україні будуть найбільш ефективними", - зазначає народний депутат, співголова групи з міжпарламентських зв"язків з республікою Польща Микола Княжицький. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Європа має взяти більше відповідальності за свою безпеку, не боятися ескалації і запросити Україну в НАТО" - Микола Княжицький на форумі Vіа Саrраtіа На зустрічі вісімки, яка відбулася після удару російської ракети "Орєшнік" по Дніпру, прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що шантаж не залякає партнерів: "Якби Україна злякалась погроз, російські війська б уже давно були на кордоні Польщі або біля кордону Фінляндії чи Норвегії. Нас не злякають такі погрози, ми будемо підтримувати Україну доти, доки вона цього потребуватиме, доки їй буде потрібна наша допомога в цьому протистоянні". Це унікальний шанс для колаборації українського та польського військово-промислових комплексів Польська армія також готується до можливої війни з Росією: протягом наступних 10 років вони планують інвестувати в оборону понад $100 млрд. "Це унікальний шанс для колаборації українського та польського військово-промислових комплексів, який відкриває перспективи для обох країн. Настав час змінювати формат нашої співпраці: нам потрібні спільні підприємства, використання фондів НАТО та релокація українських заводів у безпечні райони Польщі", - вважає народний депутат Микола Княжицький. Наші підприємства вже виробляють спільно з поляками бронетехніку, системи зв'язку та управління, керовані боєприпаси, безпілотники. "Ми зустрічаємо абсолютно дружнє ставлення до нас і, власне, сподіваємося, що виробництво, яке ми вже розгортаємо в Польщі, стане потужним найближчим часом і буде, скажімо так, надавати нам впевненість у завтрашньому дні. Ми граємо в довгу і думаємо про перспективи на 10-20 років наперед, розуміючи, що конфлікт не закінчиться навіть з закінченням гарячої фази війни", - прокоментував Артем В'юнник, керівник науково-виробничого підприємства "Атлон-Авіа", на Форумі Vіа Саrраtіа, який відбувся у Києві в листопаді. Подібна оборонна співпраця розгортається і з іншими північними країнами. Наприклад, Данія стала першою країною, яка оплачуватиме виробництво озброєння для України зі свого бюджету. Як заявили в Копенгагені, для цієї зброї не буде жодних червоних ліній вона битиме туди, куди вирішить командування ЗСУ. Ця ініціатива отримала підтримку в Євросоюзі: окрім 180 млн, які виділила сама Данія, ЄС передасть їй ще 400 млн з заморожених російських активів. Швейцарці так і не зняли заборону на продаж Україні озброєння Активізація допомоги від північно-європейських відбувається на тлі того, що Швейцарія позбавила ліцензії найбільшу польську компанію з торгівлі зброєю через імпорт в Україну 645 тисяч патронів малого калібру. "Швейцарці так і не зняли заборону на продаж Україні озброєння, водночас їхні деталі досі використовують при виробництві ракет "Кинджал". Ця історія могла б увійти до підручників як класика подвійних стандартів, але це і політичний сигнал для України: співпрацю потрібно вибудовувати з тими, хто сам може стати наступною жертвою імперських амбіцій Росії. Такі країни найкраще розуміють наші потреби та загрози", - резюмує Микола Княжицький. Європейський Союз передав Україні обіцяний мільйон боєприпасів, але цього недостатньо. Зараз Україна перебуває в найскладнішій ситуації з весни 2022 року. Про це зазначив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель у своїй колонці на сайті ЄС після візиту до України.

Мирні переговори щодо війни в Україні можуть розпочатися вже цієї зими Про це 10 грудня заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, повідомляє Rеutеrs. "Варшава братиме активну участь у будь-яких переговорах, коли 1 січня візьме на себе головування в Європейському Союзі на ротаційній основі. Я проведу низку переговорів, які стосуватимуться насамперед ситуації за нашим східним кордоном. Як ви можете собі уявити, наша делегація буде співвідповідальною, серед іншого, за те, як виглядатиме політичний календар, можливо, якою буде ситуація під час переговорів, які можуть, хоча це ще під питанням, розпочатися взимку цього року", - зазначив він на засіданні уряду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Премʼєр Чехії обговорив з Трампом війну в Україні Очільник польського уряду повідомив, що підтримує постійний контакт зі своїми скандинавськими та балтійськими колегами, а також анонсував візит прем'єр-міністра Великої Британії Кейра Стармера у Варшаву на початку польського головування в ЄС. "Я дуже хочу, щоб Польща була країною, яка не тільки буде присутня, а й задаватиме тон цим рішенням, які мають принести нам безпеку і захистити польські інтереси", - сказав він. Туск також анонсував візит у Варшаву президента Франції у четвер. Візит буде зосереджено на підсумках нещодавніх переговорів, які Еммануель Макрон провів із новообраним президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським у Парижі. 17 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тис. снарядів. До ініціативи долучилися близько 15 країн, зокрема Канада, Данія і Франція. Норвегія виділить до 1,6 мільярда норвезьких крон ($153 млн) на ініціативу. Також із закупівлею снарядів допоможуть Польща і Португалія. Також до ініціативи Чехії долучилась Ісландія.

Водночас саме Швейцарія посідає перше місце в Європі за кількістю компонентів, які знаходять в російській зброї. Зокрема, їхні деталі досі використовують при виробництві ракет “Кинджал”. Ця історія могла б увійти до підручників як класика подвійних стандартів, але це і політичний сигнал для України. Співпрацю потрібно вибудовувати з тими, хто сам може стати наступною жертвою імперських амбіцій Росії. Такі країни найкраще розуміють наші потреби та загрози.Саме тому нещодавно до союзу восьми північних і балтійських країн приєдналася Польща.Коаліція Північно-Балтійської вісімки (NВ8) - це Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Фінляндія. Ці країни з перших днів вторгнення стали лідерами у наданні допомоги Україні.Естонія з початку вторгнення передала Україні допомогу, що становить 1,4% її ВВП, а Латвія – 1%;Польща, яка нещодавно приєдналася до цієї групи, надала допомогу Україні на рівні 4,9% свого ВВП;Данія виділила допомоги на 7 мільярдів євро, Норвегія - 4,7 млрд, Швеція 4,1 млрд, Фінляндія - 2,3 млрд. І ця допомога тільки посилюється: Данія виділить 180 мільйонів доларів на виробництво зброї для України; Литва профінансує виробництво далекобійних дронів “Паляниця”, уже виділено перші $10 млн; Швеція у 2025/26 роках надасть Україні понад 2 мільярди доларів, а також профінансує виробництво ракет далекої дальності. Норвегія збільшить свій бюджет допомоги Україні вдвічі: з півтора до трьох мільярдів доларів. Норвегія заслуговує особливої уваги завдяки своїм ресурсам, які виходять далеко за межі фінансових доходів від нафти. Норвезька влада вже пообіцяла забезпечити захист логістичних центрів у Польщі, через які надходить зброя до України. 28 листопада прем’єр Норвегії Гар Стьоре заявив про це на спільній пресконференції з Туском. А вже 2 грудня міністр оборони Норвегії Грам оголосив, що країна відправляє до Польщі винищувачі F-35, ракетні комплекси NАSАМS та 100 військовослужбовців. Вони захищатимуть базу та летовище Жешув-Ясьонка, через яке надходить 90% військової допомоги до України.Дуже важливо, що до Північно-Балтійської ініціативи приєдналася Польща. Старі формати, такі як Вишеградська четвірка, в яких Варшава раніше відігравала активну роль, нині виявилися недієздатними. Саме в північному форматі зусилля Польщі щодо допомоги Україні будуть найбільш ефективними. На зустрічі вісімки, яка відбулася після удару російської ракети "Орєшнік" по Дніпру, Дональд Туск заявив, що такий шантаж не залякає партнерів: “Якби Україна злякалась погроз, російські війська б уже давно були на кордоні Польщі або біля кордону Фінляндії чи Норвегії. Нас не злякають такі погрози, ми будемо підтримувати Україну доти, доки вона цього потребуватиме, доки їй буде потрібна наша допомога в цьому протистоянні”.  У нас не завжди прості стосунки з Польщею і нині знову спостерігається історичне загострення, спричинене виборами президента Польщі, які відбудуться в травні. Однак стратегічні інтереси двох країн залишаються незмінними й відповідають відомому імперативу: “Без вільної України немає вільної Польщі”.Саме тому Польща з перших днів вторгнення не лише прийняла мільйони біженців, а й передала всю свою совєцьку зброю, яка буквально з коліс поїхала на фронт і допомогла стримати окупантів."Польща нам передала в межах трьохсот танків. Якщо зважати на те, що загалом нам всі європейські партнери передали шістсот танків, то 300 танків з Польщі - це танки Т72, танк Тварди, танки Леопарад, це танки 200, це вкрай значна кількість", -  коментує Сергій Згурець — один із найкращих військових експертів України, аналітик Консорціуму оборонної інформації, який об’єднує дослідників, що працюють для нашої перемоги. У цьому проєкті я є модератором.Ми прагнемо не лише підсумувати успіхи оборонної співпраці Польщі та України в минулому, але й визначити перспективні напрями на майбутнє. Саме з цією метою в рамках цьогорічного Форуму Vіа Саrраtіа було проведено спеціальну панель за участі польських політиків та аналітиків."Якщо говоримо про танки, то з одного боку, є можливість модернізації, бо Україна отримала від  Польщі 250 танків ще радянського зразка, які можна модернізувати. Можна ремонтувати в Польщі, якщо йдеться про, наприклад, безпілотники. Знаємо, що вони дуже важливі зараз у війні, яку веде Україна", - розповів Даріуш Матерняк, керівник Центру досліджень "Польща-Україна".Польща передавала Україні не лише танки, але й БМП "Росомахи" та САУ "Краб". Однак запаси такої зброї поступово вичерпуються, а польська армія також готується до можливої війни з Росією. Настав час змінювати формат нашої співпраці.Нам потрібні спільні підприємства, використання фондів НАТО та релокація українських заводів у безпечні райони Польщі. Про це також говорили на Vіа Саrраtіа. "У нас є спільні проєкти, є спільні підприємства, що виготовляють зброю, яка йде на поле бою і модернізується з урахуванням досвіду бойових дій. Це і бронетехніка, зокрема машини Сцила, які виготовляються на підприємстві в Польщі. Також безпілотники від компанії Електронікс  - це вражаючі боєприпаси які знищують противника ударними отужностями. Також розвідувальні комплекси, які ми закуповуємо у Польщі", - коментує Сергій Згурець.Польща розпочала масштабну модернізацію своєї армії, прагнучи зробити її однією з найсильніших у Європі. Протягом наступних десяти років вони планують інвестувати в це понад 100 мільярдів доларів.  І це унікальний шанс для колаборації українського та польського військово-промислових комплексів, який відкриває перспективи для обох країн. Деякі українські проєкти вже успішно працюють у Польщі. Тамтешній уряд спростив доступ до земельних ділянок та комунікацій для стратегічних підприємств з України. Один із таких виробників взяв участь у Форумі Vіа Саrраtіа. "Ми зустрічаємо абсолютно дружнє ставлення до нас і, власне, сподіваємося, що виробництво, яке ми вже розгортаємо в Польщі, стане потужним найближчим часом і буде, скажімо так, надавати нам баланс і впевненість у завтрашньому дні, плюс ми граємо в довгу і думаємо про перспективи на 10-20 років наперед. Розуміємо, що конфлікт цей не закінчиться навіть із закінченням гарячої фази війни", - розповів Артем В"юнник, керівник науково-виробничого підприємства "Атлон-Авіа".Наші підприємства вже виробляють спільно з поляками бронетехніку, системи зв’язку та управління, керовані боєприпаси, безпілотники. Польська техніка в бойових умовах проходить випробування, а отже різко підвищує свою конкурентність на світових ринках. Натомість Україна, крім захищених від ракетних атак підприємств, отримає доступ до продукції польських хімічних заводів. Мова про дефіцитний для нас порох і тротил. "У польській армії є міномет РАК, який стріляє керованими мінами. Розробником цих керованих мін є київське підприємство КБ Луч.  Є протитанкові комплекси під назвою "Пірат", які так називають в Польщі. Цей "Пірат" так само зроблений на основі  українського протитанкового комплексу "Корсар", в якому польська сторона ставить свою головку самонаведення", - розповідає Згурець.Подібна оборонна співпраця розгортається і з іншими північними країнами. Наприклад, Данія стала першою країною, яка оплачуватиме виробництво озброєння для України зі свого бюджету. Як заявили в Копенгагені, для цієї зброї не буде жодних червоних ліній — вона битиме туди, куди вирішить командування ЗСУ. Ця ініціатива отримала підтримку в Євросоюзі. Окрім 180 мільйонів євро, які виділила сама Данія, ЄС передасть їй ще 400 мільйонів євро з заморожених російських активів.Коли Дональд Трамп переміг, дехто в Україні впав у відчай: без допомоги США ми програємо війну. Але я одразу сказав: по-перше, ніхто не стверджував, що США повністю припинять підтримку. По-друге, я спрогнозував активізацію Європи у цьому питанні.Я залишаюся при своїй думці, і останні ініціативи Північно-Балтійської вісімки лише підтверджують її правильність.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок. 

Суперниками України WU-17 будуть Іспанія, Бельгія та Ісландія

Детальніше про що саме чи не найголовніший принцип НАТО розповість Еспресо.Що таке НАТО і його 5-та статтяНАТО (Північноатлантичний альянс, англ. NАТО) — це міжнародна організація, що складається з 31 держави, більшість з яких розташовані в Європі та Північній Америці. Альянс був заснований 4 квітня 1949 року з метою забезпечення колективної безпеки своїх членів, запобігання агресії та захисту територіальної цілісності країн-членів. Створення НАТО було відповіддю на зростаючу загрозу з боку Радянського Союзу після Другої світової війни. Важливим аспектом є те, що НАТО ґрунтується на принципі колективної оборони, що закріплено в статті 5, яка визначає, що напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх.Ідея створення НАТО виникла через зростання напруженості між Західним світом і СРСР. Основними засновниками були США, Канада та 10 європейських країн: Бельгія, Великобританія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія та Франція. Згодом, після завершення холодної війни та розпаду Радянського Союзу, НАТО розширилося, включаючи країни Центральної та Східної Європи, які стали на шлях демократичних реформ. Які були передумови написання 5-ї статті НАТО5-та стаття НАТО є основою принципу колективної оборони, який лежить в серці Північноатлантичного альянсу. Вона зобов’язує кожну країну-члена Альянсу надати допомогу іншим членам у випадку нападу. Текст статті 5 звучить таким чином:"Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджену Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні"Прийняття цього принципу було необхідне для забезпечення стратегічної безпеки країн Західного блоку. Враховуючи агресивну політику Радянського Союзу та його військові амбіції в Європі, була потреба в колективному захисті від можливих нападів. Таке положення було розроблено для гарантування того, що жодна країна не залишатиметься наодинці з агресором, і що всі країни Альянсу готові підтримати один одного в разі зовнішньої загрози.Застосування 5-ї статті5-та стаття НАТО застосовувалася лише один раз в історії існування Альянсу. Це сталося після терористичних атак 11 вересня 2001 року в США. Того дня Аль-Каїда здійснила напади на Світовий торговий центр у Нью-Йорку та Пентагоні у Вашингтоні. У результаті цих атак загинуло близько 3000 людей.Відразу після атак США звернулися до НАТО з проханням активувати 5-ту статтю. 12 вересня 2001 року, на наступний день після атак, НАТО прийняло рішення про застосування статті 5, що стало першим та єдиним випадком за всю історію існування Альянсу. Це означало, що напад на США розглядався як напад на всі держави-члени НАТО. Альянс надав військову допомогу США, що стало основою для початку операції в Афганістані під назвою "Нескорена свобода" (Ореrаtіоn Еndurіng Frееdоm), де НАТО брало участь у боротьбі з тероризмом та Аль-Каїдою.Один з чинників стримання Росії заразНаразі загроза з боку Росії стала однією з головних тем для НАТО, особливо з початком російської агресії в Україні у 2014 році та анексії Криму. Інтерес до ефективності 5-ї статті став зростати, оскільки багато країн, зокрема країни Балтії та Польща, почали виступати з вимогами посилення обороноздатності в умовах зростання російської загрози.Експерти та аналітики сходяться на думці, що принцип колективної оборони є потужним стримувальним фактором для Росії, оскільки вона розуміє, що атака на одну з країн НАТО може призвести до глобального конфлікту з участю всіх союзників. Тому Росія, ймовірно, уникає прямих нападів на країни-члени НАТО, хоча і продовжує проводити гібридні атаки, як це було з кібернападами, інформаційними війнами та політичним втручанням. Політолог Джон Р. Сайфер зазначає, що одна з головних причин, чому Росія не напала на країни НАТО, полягає в існуванні цієї статті. "Росія прекрасно розуміє, що агресія проти будь-якої з країн НАТО означала б війну з усіма державами Альянсу", — додає він.Також експерт з безпеки Карлос Гатті підкреслює, що саме принцип колективної оборони змушує Росію уникати відкритих військових дій проти країн НАТО. Він також вказує на посилення військової присутності НАТО в Східній Європі, зокрема в Польщі та країнах Балтії, що є додатковим стримувальним фактором.Однак, як вже зазначалося, 5-та стаття аж ніяк не стримує Путіна у гібридних нападах, послаблюючи Альянс зсередини.Хоча 5-та стаття НАТО не була застосована у контексті безпосереднього військового конфлікту з Росією, її існування все ж має певний стримувальний ефект на агресивну політику Москви щодо країн-членів Альянсу.Політик Олег Рибачук, голова ГО "Центр спільних дій" розповів, що зараз найбільшою проблемою в Європейському Союзі у країн — членів НАТО є тест п'ятої статті:"Якщо Росія раптом використає ядерну зброю проти України, то було сказано, що у відповідь сили НАТО за лічені хвилини звичайною високоточною зброєю миттєво  знищують збройні сили РФ, їхній Чорноморський флот, всі відомі російські об'єкти, які розташовані на території окупованої України та Криму. І саме це обіцяли Путіну: якщо ти використаєш тактичну зброю, то у тебе немає нічого - Криму, військового флоту, військ, що перебувають на території окупованої території України. Була така розмова, але знову виникає питання: а наскільки це серйозно і чи готове НАТО так діяти?".Вступ України до НАТО та шанси застосування 5-ї статтіУкраїна - НАТО, Фото: Відкриті джерела Президент України Володимир Зеленський висловив готовність закінчити гарячу фазу війни за умови, що контрольована урядом частина української території буде взята під парасольку НАТО (щоправда, 1 грудня президент сказав протилежне: "не може бути запрошена до НАТО частина територій України"), що дасть змогу йому пізніше домовитися про повернення окупованих територій "дипломатичним шляхом". Про це президент заявив в інтерв'ю Sky Nеws.У цьому контексті варто зазначити, що за активних бойових дій вступ до НАТО є важким, але не неможливим.Основними перешкодами є:Підписання Угоди про членство: Щоб стати членом НАТО, країна повинна пройти через довгий процес переговорів і виконати ряд вимог, що включають демократичні реформи, стабільні державні інститути та наявність чинних військових структур. В умовах війни такі реформи можуть бути значно ускладнені.Консенсус серед членів НАТО: Для вступу до НАТО необхідна одностайна згода всіх країн-членів Альянсу. Враховуючи агресію з боку Росії, деякі країни-члени НАТО можуть бути обережними в підтримці вступу України в Альянс під час активних бойових дій. Наприклад, держави, які мають власні побоювання щодо ескалації конфлікту з Росією, можуть виступити проти такого кроку.Технічні та військові аспекти: Вступ під час війни може створити значні виклики для інтеграції українських військових структур в Альянс. НАТО вимагає від своїх членів високого рівня взаємодії та сумісності між військовими силами. В умовах війни цей процес значно ускладнений.Попри це, під час війни співпраця між Україною та Альянсом посилилася, що може створити основу для майбутнього членства. Крім того, країни, які активно підтримують вступ України до НАТО, такі як Польща чи країни Балтії можуть бути зацікавлені в пришвидшенні цього процесу. Вони можуть лобіювати питання про вступ України в умовах війни, з огляду на стратегічну важливість підтримки її безпеки.Курт Волкер, колишній посол США в Україні відзначає, що питання вступу України до НАТО під час війни буде важким, але він вважає, що Україні варто продовжувати політику зближення з Альянсом і надалі підтримувати політичний та військовий діалог, щоб створити умови для майбутнього вступу, навіть якщо це не станеться негайно.Гіпотетично, навіть при вступі України в НАТО, Альянс боятиметься застосовувати 5-ту статтю, бо може мати величезні геополітичні наслідки, особливо з урахуванням того, що Росія є ядерною державою. Цей фактор може викликати серйозні побоювання серед деяких країн Альянсу щодо можливості ескалації в повномасштабну ядерну війну. Тому навіть якщо 5-та стаття буде активована, питання того, яку саме форму допомоги надавати Україні, залишатиметься відкритим і політично чутливим.

Ісландія знову опинилася в центрі скандалу, видавши нову п’ятирічну ліцензію на полювання на китів. Це рішення викликало обурення екологів і захисників тварин по всьому світу. Сотні китів під загрозою Нова ліцензія дозволяє щорічно вбивати 209 фінвалів і 217 малих китів протягом китобійного сезону, який триває з червня по вересень. Фінвали, другі за величиною тварини на

Після перерви в Ісландії знову відновлюють китобійний промисел. Уряд країни дозволив полювати на китів до 2029 року. Про це повідомляє ВВС. Дозвіл надали двом китобійним компаніям. Згідно з новими дозволами, 209 фінвалів і 217 малих китів можна виловити протягом щорічного китобійного сезону, який триває з червня по вересень. Новий дозвіл на п’ять років видав консервативний... Запис Ісландія знову дозволила полювання на китів спершу з'явиться на Громадське радіо.

Уряд Ісландії, який іде у відставку, в четвер, 5 грудня, видав двом компаніям дозволи на забій китів на наступні п'ять років.

Для предметного обговорення стану українсько-польських відносин і викликів, перед якими ми стоїмо, необхідно врахувати декілька ключових зовнішніх чинників.Перше – це повернення до влади у США Дональда Трампа та непередбачуваність його політики щодо України, Європейського Союзу, НАТО й Росії. Він є прихильником швидкого припинення вогню у російсько-українській війні та досягнення миру. Ми не знаємо й, мабуть, він сам також достеменно не знає, яким шляхом реалізувати цю мету.До ЄС Трамп ставиться як до економічного конкурента, а не стратегічного партнера. Не думаю, що Америка б вийшла з Північноатлантичного Альянсу, хоча Трамп напевно намагатиметься обмежити присутність американської армії в Європі. А це означає зниження готовності США захищати європейців.Зростає необхідність Європі самій займатися власною безпекою та обороною. Окремі країни, регіональні коаліції та ввесь ЄС чимало роблять у цьому напрямку, хоч загалом зробленого недостатньо. Польща тут чемпіон, що ми, українці, тільки вітаємо.Читайте також: Перемога Трампа: загроза чи шанс? Чого чекати УкраїніДля нас аксіомою є те, що перемога України – це посилення безпеки Польщі. Сильна Польща, яка готова протистояти імперській Росії, – це збільшення шансів на перемогу України й запровадження миру на нашій землі.      Друге – мета Росії не змінилася впродовж трьох років широкомасштабної агресії проти України та одинадцяти років російсько-української війни загалом. Росія прагне знищення нашої держави та геноциду української нації. А також розвалу ЄС і НАТО, бо Путін хоче нової Ялтинської конференції з розподілом світу на трьох: США, Росія та Китай. Він сподівається, що перемога Трампа і його другий президентський термін наближають реалізацією цієї мети.Путін не зацікавлений у мирі, він вдаватиметься до чергових "ескалацій", щоб примусити Україну до капітуляції. Але ми не капітулюємо. Тому для нас дуже важливим є те, що Україну готові підтримувати чимало європейських країн, особливо з півночі – скандинавські та балтійські держави, Великобританія, Нідерланди.Ми щиро вітаємо приєднання Польщі до "північної Вісімки" (Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Швеція, Фінляндія) та рішучі заяви на її недавньому саміті прем’єр-міністра Дональда Туска на підтримку України.    Третє – у світі сформувалася нова "Вісь зла": союз авторитарних режимів Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї. Їхня перша мета – це перемога Москви в російсько-українській війні. Попри велику допомогу, надану союзниками Росії, РФ зазнала стратегічної поразки, бо ми вистояли. Крім цього, Росія нині не може перемогти Сили оборони України на полі бою.Інша ціль "осі зла" – це зміцнення впливу Росії та Ірану на Близькому Сході. Тут вони також зазнають поразки не лише в Секторі Газа та Лівані, а також у Сирії.Після трьох років широкомасштабної агресії Росії проти України стало очевидним, що безпеку на європейському континенті не можна розглядати відокремлено від захисту демократичних країн у Тихоокеанському регіоні. З багатьох розмов з провідними політиками Тайваню знаю: вони прекрасно свідомі того, що перемога України радикально зменшить бажання Пекіна захопити Тайвань.Насправді я озвучив ключові події та процеси у міжнародній політиці, щоб проілюструвати глобальні масштаби "української проблеми". Тому намагання звести російську агресію до "конфлікту в Україні" насправді грає на руку Росії та її союзникам. Будь-яке "примушення" України до миру на російських умовах – це спосіб досягнення Путіним цілей його геноцидної війни проти України та намагання знищити Захід.Я впевнений, що між Україною та Польщею немає жодних розбіжностей у стратегічних цілях. І я дуже радий, що прем’єр-міністр Дональд Туск  підтвердив цей факт під час недавнього візиту до Швеції (27-28 листопада). Будемо сподіватися, що ще міцніше підтвердить це його анонсована на грудень його зустріч з президентом Володимиром Зеленським.Читайте також: Зброя, енергетика, гроші: як Польща допоможе Україні в 2025 роціОптимізму додала "спільна заява" міністрів закордонних справ наших держав (26 листопада), в якій Польща підтримала інтеграцію України з ЄС і НАТО. Наші міністри заявили про очікування на "позитивний скринінговий звіт Європейської Комісії та рішення Ради ЄС про відкриття Кластера 1 "Основи" під час Польського головування".  Будемо сподіватися, що разом з цим завершиться час ставлення Польщею ультиматуму щодо блокування інтеграції України з ЄС.Ми розуміємо, наскільки великим є обсяг роботи, який має зробити Україна, щоб наша держава та суспільство були належним чином готові до членства в Європейській Унії. Але свою частину завдання ми обов’язково виконаємо.У "Спільній заяві" міністри запропонували спосіб подолати історичні проблеми між нашими країнами. Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення пошукових і ексгумаційних робіт на території України згідно з законодавством України та заявила про готовність позитивно розглядати заявки з цих питань. Над розв'язанням історичних питань працюватиме Робоча група під егідою міністерств культури наших держав.Читайте також: Польські політики американським: допомога Україні — в інтересах світуУсупереч голосам скептиків, я вважаю, що це правильний шлях до подолання нинішніх проблем і шанс на поступове згасання емоцій. З власного досвіду – а українсько-польськими відносинами я займаюся десятки років – можу заявити, що Україна відкрита для дискусій навіть щодо найскладніших питань минулого. Ми нічого не приховуємо й не боїмося.І остання теза. Мета використання Росією історії для виправдання агресії проти України та атакування Польщі на міжнародній арені зрозуміла: вона хоче, щоб ми політично та символічно повернулися до 30-40-х років ХХ століття. Тобто в епоху диктатур, тоталітаризмів, імперіалізму і війн. Щоб ми забули про досвід свободи, демократії та європейської інтеграції.Тому я хотів би запропонувати, щоб в українсько-польських відносинах ми якомога більше обговорювали досвід минулих 50-ти років, бо саме тоді сталися такі епохальні події, як польська "Солідарність", кінець комунізму в Центрально-Східній Європі, розширення ЄС і НАТО на держави нашого регіону, українські революції, безпрецедентна допомога мільйонів поляків українським біженцям. Це фундамент, на якому маємо побудувати спільне українсько-польське майбутнє в ЄС і НАТО.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Дивіться відеоогляд матчу 2-го туру жіночого чемпіонату Європи з гандболу

Слідкуйте за текстовою трансляцією поєдинку жіночого чемпіонату Європи

Ісландія входить до числа найбагатших країн Європи на душу населення

Наші гандболістки зіграють із представницями скандинавського гандболу

Дивіться 1 грудня о 21:30 стартовий матч чемпіонату Європи з гандболу

Ісландія проводить дострокові парламентські вибори через розпад коаліціїВ Ісландії сьогодні проходять дострокові парламентські вибори після розпаду правлячої коаліції. Близько 270 000 виборців обиратимуть 63 депутатів, результати голосування очікуються протягом ночі.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

Вулканічний пейзаж з висоти: Ісландія у вогні через виверженняНа півострові Рейк'янес в Ісландії сталося десяте виверження вулкана за три роки. Через загрозу лавових потоків евакуйовано курорт Блакитна лагуна та 4000 місцевих жителів.

Міністр оборони Рустем Умєров заявив про запуск співпраці в межах формату «Північна група — Україна», до якого долучилися 12 країн. Про це він повідомив у своєму дописі, цитує Рубрика. За його словами, 12 країн об'єднуються задля зміцнення безпеки та підтримки України. Зокрема, йдеться про такі країни: Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Польща, […] Тhе роst Україна та 12 країн Європи об’єдналися задля нового формату оборонної співпраці, – Умєров арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров.Він поінформував, що в межах Північної групи - Україна співпрацюють 12 країн: Данія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Естонія, Литва, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Велика Британія та Польща."Мали відверту, щиру та конструктивну розмову з колегами. Обговорили плани на 2025 рік, нагальні потреби України та як разом їх забезпечити максимально швидко. Сфокусувалися на спільних загрозах, а також оснащенні бойових бригад важкою технікою", - зазначив глава Міноборони.Також Умєров акцентував: окремим пріоритетом є інвестиції в український ОПК, і все більше держав приєднуються до фінансування українського виробництва, зокрема в межах данської моделі (Швеція, Норвегія, Литва).Очільник оборонного відомства додав, що партнери домовилися провести наступне засідання групи в Україні."Ці країни — лідери у підтримці України. Вони першими: надали основні бойові танки західного зразка; передали далекобійні боєприпаси для нанесення ударів у тилу ворога; забезпечили далекобійні системи ППО; підтримали Україну у фінансуванні оборонної промисловості; передали винищувачі F-16", - підкреслив Умєров.18 листопада Умєров повідомив, що в Україні незабаром оголосять військового омбудсмена, який займатиметься захистом прав військовослужбовців.

Відеоогляд матчу 6-го туру Ліги націй 2024/25