Search trend "Євро-2024"

Жінці - дві сукні на сім років, а підлітку - одна зимова та одна демісезонна куртка на три роки. Українців нещодавно збурили заяви одного з народних депутатів, а саме голову з питань фінансів податкової та митної політики комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, який сказав про те, яким є прожитковий мінімум в Україні, зазначивши, що це абстрактний мінімум. Хоча ми розуміємо, що є багато людей в нашій державі, які на цей "абстрактний мінімум" намагаються виживати в теперішніх умовах. А коли в Україні в останнє переглядали прожитковий мінімум і що це взагалі за цифра 2920 грн?Прожитковий мінімум в Україні розраховується по методиці, яка затверджена була Кабінетом Міністрів у 2000 році.фото: сhrdа.gоv.uа25 років тому.Так. Можна сперечатися з тією методикою, а можна не сперечатися, але по ній встановлювалися три кошики: продуктовий, промисловий і кошик послуг, який на той момент з погляду державних службовців, експертів, спеціалістів, медиків, соціальників накривав цей весь комплекс потреб, який становить прожитковий мінімум.Мова не про фактичну цифру, мова про переліки. Коли ви починали згадувати Гетьманцева, то говорили: скільки там панчіх, штанів, трусів, курток треба людині протягом року на людину. Власне, це і є пункти тієї методики. Потім ту методику спробували переглянути, якщо я не помиляюсь, у 2014-2015 роках було рішення суду, яке скасувало перегляд цієї методики. Тоді вони не дуже багато змінили: додали каву та ще щось. Але, по суті, нічого принципового там не мінялося.Декілька разів підходили до питання принципової зміни підходів, адже майже в усьому світі є свої підходи та свої методики розрахунку прожиткового мінімуму. Вони є і в європейських країнах. У італійців в прожитковому мінімумі є навіть певна кількість сухого вина, яка обов'язково має бути у людини протягом місяця.А тепер, що стосується цифри 2920 грн. Міністерство соціальної політики України кожен місяць розраховує фактичний прожитковий мінімум, виходячи з оцієї методики, про яку я сказав, і тих реальних цін, які сьогодні існують у нас на ринку. А чи знаєте, скільки сьогодні є фактичний прожитковий мінімум?Гетьманцев каже, що в три з половиною рази він має бути вищий.Ні. Дивіться, фактичний прожитковий мінімум сьогодні - понад 9000 грн. Я вам хочу нагадати, що у нас мінімальна заробітна платня - 8000 грн. Тобто вже є декілька речей, які не можуть бути по визначенню.По-перше, не може мінімальна заробітна платня бути нижче прожиткового мінімуму. Немає сенсу людині працювати на мінімальну заробітну платню, яка не покриває прожиткового мінімуму. Мінсоцполітики порахувало прожитковий мінімум - більш як 9000 грн. Те, що стоїть в бюджеті на рівні 3000 грн, то тут я з Гетьманцевим згоден, що це абсолютно абстрактна цифра.Данило Гетьманцев, фото: rbс.uаІ сміх, і гріх.Я вам скажу відверто, у свій час ми задавали Міністерству фінансів це питання та отримали відповідь, що це є умовно розрахункова цифра, яка відповідає фізичній спроможності бюджету забезпечувати соціальні виплати.Переводячи з мудрої, викрученої фрази на нормальну людську мову, я поясню. Якщо сьогодні підняти у бюджеті фактичний прожитковий мінімум до отих реальних цифр, які є, тобто з 3000 грн до 9000 грн, то загальний обсяг соціальних видатків, які мають бути виплачені з державного бюджету, зросте у три рази.Україна цих грошей не має.Україна на сьогоднішній момент не має грошей навіть на те, щоб покривати соціальні видатки в межах 3000 грн прожиткового мінімуму.А можливо десь взяти ці гроші?Так. Ми їх кожен рік беремо в макроекономічному фінансуванні наших партнерів, ходимо з протягнутою рукою і клянчимо у них $40 млрд щороку для того, щоб покривати соціальний пакет. Скажу для вашого розуміння, що прожитковий мінімум є базова цифра, як і всі соціальні стандарти. У нас з вами є два соціальних стандарти: прожитковий мінімум і мінімальна заробітна платня, від яких залежить більш як 150 різних платежів з державного бюджету.Якщо ви піднімаєте прожитковий мінімум у мінімалку, ви автоматично на таку саму суму індексуєте всі видатки державного бюджету.Ще до активної фази бойових дій, якщо я не помиляюся, питання невідповідності фактичного прожиткового мінімуму і той, що закладений в бюджет, підінімалося у 2020 році. На той момент, по тих цінах, соціальні видатки, які прив'язані до прожиткового мінімуму після індексації, збільшувалися десь на 350-400 млрд грн. А сьогодні ця цифра є абсолютно нереальною з точки зору наповнення.фото: rbс.uаІ ми з вами ще знаємо, що кожну копійку для соціальних потреб ми маємо випрошувати у наших партнерів. Напевно, вас не здивувало, чому у 2025 році Україна відмовилася від індексації соціальних стандартів при тому, що в нас інфляція 15,9%, а продуктовий кошик виріс більше ніж на 22%.Ми цього року не індексуємо соціальні стандарти. Тобто ми свідомо йдемо на погіршення рівня життя населення. Чого? А тому, що ми просто не випросили гроші.А скільки треба ще випросити грошей для того, щоб закрити принаймні індексацію цих виплат?На наступний рік, якщо ми подивимося з вами бюджетну декларацію, вони планують збільшити прожитковий мінімум до 8 600 грн. Ще раз нагадую, прожитковий мінімум - понад 9000 грн. А щодо збільшення прожиткового мінімуму, який написаний у державному бюджеті, якщо я не помиляюся, то зростає ледь не до 3500 грн, тобто лише на 500 грн. Якщо таке вдасться зробити, то це однозначно додасть те, що десь ще треба буде вишукувати додатково 100 млрд.Нам взагалі треба вишукувати на наступний рік 1,7 трлн грн.О, Боже! Ви такі страшні цифри називаєте, що я навіть не знаю, звідки й де Україні брати ці гроші.Чекайте, ви трошки мене дивуєте. Ми з вами неодноразово в етері Еспресо, обговорюючи український бюджет на 2025 рік та згадуючи бюджет на 2024 рік, говорили, що у 2025 році дохід України, дохідна частина бюджету - 2,2 трлн грн. Видаткова частина бюджету майже 1,8 трлн грн, а точніше - 1,7 трлн грн з хвостиком. Тобто дуже приблизно - 1,7 трлн грн ми десь мали запозичити на 2025 рік. А це $40 млрд.У 2024 році ми також випросили в наших партнерів $40 млрд на соціалку. У 2022-2023 роках ми нічого не просили, бо тоді нам дали, що дали. А для того, щоб покрити соціальні видатки, ми з вами надрукували 400 млрд грн. На - дру - ку - ва - ли! І результат - з 24 грн за долар став 37 грн за долар у 2022 році. Чуда ж не буває, правда? Ми з вами говоримо про абсолютно реалістичні речі: якщо називаємо певні цифри, це означає, що вони реальні й насправді існують.У 2025 році ми отримали від наших партнерів кредит $50 млрд, який частково використовується на соціалку, а частково - по згоді з деякими країнами на безпеку та оборону нашої країни. І то, нам сьогодні не вистачає 412 млрд грн на безпеку та оборону, які зараз будуть розглядатися у Верховній Раді, щоб збільшувати видатки державного бюджету.А як ви думаєте, податки будуть ще збільшувати в цьому році через те, що нам бракує грошей?Вони планують на сьогоднішній момент перекрити тих 412 млрд грн коштом двох джерел. Перше джерело - це збільшення податкових надходжень без зміни податкових вимог, без зміни норм Податкового кодексу. Я зараз поясню, звідки беруться ці речі. Друге - це більше ніж 250 млрд грн додаткових запозичень на облігації внутрішньої державної позики. Уявили собі? Тобто знову поставлять банки у відповідну позу і будуть їх примушувати купляти українські ОВДП (Облігації внутрішньої державної позики). Що маємо, то маємо.Але більш як 140 млрд грн має бути збільшено за рахунок податкових надходжень. Це і воєнний збір, який додатковий пішов цього року, це і до 50 млрд грн має бути збільшено за рахунок податку на доходи фізичних осіб. На сьогоднішній момент є купа законопроєктів у Верховній Раді, які посилюють контроль за сплатою податку на доходи фізичних осіб.Хочу нагадати, користування маркетплейсами, наприклад, ОLХ, або ще якимось, то хто б там що не розказував, але відповідно до Податкового кодексу будь-який дохід українця має оподатковуватися 18% плюс воєнний збір. Зараз 18% + 5% на будь-який дохід. Тобто формально за Податковим кодексом, який на сьогодні існує, якщо ви здали хату в оренду та отримали кошти, відповідно, як орендодавець, то зобов'язані заплатити 18%. Або ви продали якусь річ на ОLХ, формально маєте сплатити податок на доходи фізичних осіб. Або ви поїхали таксувати після закінчення робочого дня, заробили якусь копійку, і зобов'язані віддати 18%. Ви це робите? Ага, як же ж.фото: сsі.оrg.uаВи закінчили роботу, до вас прийшла сусідка, каже: "Допоможіть мені почистити каналізацію, бо забилася у кухні". Ви пішли, допомогли це зробити. Вам сусідка дала 200 грн. Треба сплатити податок. Смішно, правда?Ми абсолютно спокійно зараз говоримо про те, що всі соціальні видатки фінансуються за рахунок запозичень, які потім будуть віддавати прийдешні покоління. Ми спокійно до того відносимося? Та, Господи, хтось, аби не я.Коли ми з вами подорожуємо по європейських країнах, і на своїй машині ви заїжджаєте на заправку і заправляєтеся, а вам оператор заправочної станції дає чек, дуже часто українці не беруть чек: "Нащо? Лишіть собі". Для європейців - це клініка, жах. Як відмовлятися від власних грошей? Тому що оті всі чеки ви маєте додати до своєї річної декларації й на цю суму знизити ваші податкові зобов'язання. А що ми? А ми все одно не подаємо декларацію, все одно податки не платимо. Смішно? Але з цього формується дохідна частина бюджету.Складність українського законодавства компенсується необов'язковістю його виконання. Я вам кажу прямим текстом, як це говориться. І коли ми з вами хочемо в Європу, ми маємо розуміти, що Європа - не тільки гарні, уквітчані містечка, а це і неухильна сплата податків, це і величезна соціальна відповідальність.Чомусь, коли українці їдуть в Європу і там починають жити, працювати, в них не виникає питання - платити чи не платити податки. Тому що, якщо не сплатиш податки, будеш мати величезний менінгіт на слабу голову. З Україною - все нормально. Ми живемо в тій країні, де можемо, вибачте, сміття викинути під хатою і нічого нам за те не буде, бо ми ж у рідній оселі.Хочу ще поговорити про інфляцію. НБУ каже, що перевищено прогнози і цей показник, як ви раніше згадали, вже становить 15,9%.Так, прогноз був менш як 10%.Олег Пендзин, фото: fасеbооk/оlеg.реndzіnА що буде далі? Що буде з іноземною валютою? Бачимо, що євро дуже сильно подорожчало.Я швиденько поясню. Щодо євро, тут нічого дивного нема. Це процеси, які не мають абсолютно ніякого відношення до України. Ви берете курс з гривні до долара, множите цей курс на крос-курс євро до долара та отримуєте тих умовних там 49,3 грн - 49,4 грн, які сьогодні стоять в обмінниках. Тобто тут немає нічого дивного.Курс євро до долара, який на сьогоднішній момент стрімко падає, долар до євро, це результат "світлої політики" пана Трампа. А після прийняття цього "великого, прекрасного закону" про податки, як Трамп називає це, то цей закон протягом найближчих 10 років збільшить дефіцит американського бюджету на $3,5 трлн. Як ви думаєте, куди побіжать інвестори зі своїми грошами? В долар? Ні, не в долар. Як на мене, в євро.Але Україна на узбіччі великих інвестиційних процесів, тому, на мою думку, тут навіть нема про що говорити. Будемо просто далі спостерігати за процесами. Давайте будемо чітко розуміти, що загалом на нас це не дуже сильно впливає. 

Грузинський воротар Гіоргі Мамардашвілі завершив свій перехід до англійського Ліверпуля.

У 2024 році Бундесвер уклав близько 12 000 контрактів і витратив понад 31 мільярд євро на закупівлі озброєнь, що вдвічі більше, ніж у 2021 році (менше 17 мільярдів євро).

Окрім цього, країна виділяє величезні кошти (за час повномасштабної війни найбільше після США) на військову допомогу Україні. Ці зміни, спричинені війною  та геополітичними викликами, можуть не лише трансформувати роль Німеччини в Європі, а й мати суттєвий вплив на підтримку України у боротьбі проти російської агресії. Більше про це розповість Еспресо.Зміни у військових витратах Німеччини після Другої світової війниПісля поразки у Другій світовій війні Німеччина свідомо обмежувала свої військові амбіції. Травма війни, пацифістські настрої в суспільстві та обмеження, накладені союзниками, призвели до того, що Бундесвер (збройні сили ФРН) залишався відносно слабким, а військові витрати були скромними. Протягом десятиліть після війни Німеччина покладалася на захист США та НАТО (приєдналася у 1955 році), а її оборонний бюджет коливався на рівні 1-1,5% ВВП, що було нижче рекомендованого НАТО рівня у 2%.Пацифістська культура, яка сформувалася в післявоєнній Німеччині на основі комплексу провини, сприяла скептичному ставленню до мілітаризації. Громадська думка часто виступала проти значних інвестицій у військову сферу, а політики уникали радикальних змін у цій галузі. Як відзначає Тhе Wаshіngtоn Роst, протягом 80 років Німеччина "мала алергію на все, що нагадує мілітаризм".Наприклад, у 1990-х роках оборонний бюджет Німеччини становив близько 35 млрд доларів на рік, що було значно менше, ніж у таких країн, як Франція чи Велика Британія. Тим більше після возз’єднання Німеччини у 1990 році пріоритетом залишалися економічний розвиток і соціальні програми, а не армія. Адже Холодна війна закінчилася, з розпадом СРСР Німеччина, як і решта Європи видихнули та зосередилися на економічному зростанні, а не на розвитку армії, яка багатьом почала здаватися реліктом минулого століття. Тому не дивно, що німецька армія після Холодної війни за 35 років скоротилася більш ніж вдвічі. Сучасна ситуація: "Zеіtеnwеndе" та зростання витратБундестаг, фото: fіndіngbеrlіn.соmПісля анексії Криму Росією у 2014 році Німеччина почала поступово переглядати свою військову політику та бюджет, хоча радикальні зміни відбулися лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Саме події 24 лютого стали переломним моментом, який попередній канцлер Олаф Шольц назвав "Zеіtеnwеndе" – історичним поворотом. Тоді Німеччина оголосила про створення спеціального фонду в €100 млрд для модернізації Бундесверу та нарешті досягнення цілі НАТО у 2% ВВП на оборону (у 2021 році було лише 1,53% ВВП, тобто 56 млрд доларів). Німецькі політики одним за одним почали казати, що російська агресія несе загрозу також ФРН, тому збільшення витрат на оборону є неминучим. Зокрема, нещодавно міністр оборони Німеччини попередив, що Росія може напасти на НАТО протягом наступних чотирьох років. "Що нам зараз потрібно зробити, так це дійсно нахилитися і сказати всім: нарощуйте військові потужності, докладайте більше зусиль! Нам це потрібно, щоб мати змогу захищатися, для нарощування сили стримування", - сказав німецький генерал Карстен Броєр. У 2024 році оборонний бюджет Німеччини вже становив близько 56 млрд доларів, а у 2025 році його загалом збільшили до 93 млрд доларів, що становить близько 2,4% ВВП. До 2029 року країна планує витрачати 175 млрд доларів на оборону, включаючи модернізацію армії, закупівлю нового озброєння, інфраструктурні проєкти та близько 10 млрд доларів допомоги Україні щороку. Загальні витрати в оборону на 2025–2029 роки оцінюються у €649 млрд, тобто у понад 700 млрд доларів і частину фінансування здійснюватимуть використанням боргу, тобто з залученням позик.  "Ми рухаємося до зобов’язання виділяти 3,5% відповідно до квоти НАТО на військові закупівлі, а також додаткові 1,5% на інфраструктуру, що має військове значення. Ці 1,5% мають спрямовуватися на мости або дороги для транспортування", - заявив новий канцлер Фрідріх Мерц.Військові закупівлі спрямовують насамперед на модернізацію техніки. Покупка сучасних танків Lеораrd 2А7, бойових машин піхоти Маrdеr, зенітних систем ІRІS-Т та Раtrіоt, а також винищувачів F-35 (наразі німці замовили в американців 35 таких літаків на заміщення застарілих Тоrnаdо) і будівництво нових фрегатів - все це є у програмі Бундесверу.  Крім цього важливим для німецької армії є розвиток безпілотників. Наприклад, €900 млн на закупівлю дронів, з яких €225 млн призначено для України у 2025 році (зокрема, на виробництво далекобійних дронів). Звісно, що і постачання артилерійських снарядів, зенітних ракет і систем протиповітряної оборони, таких як Skynех теж у пріоритеті. Вже не говорячи про далекобійні ракети, які фінансує ФРН для України. Також ці гроші підуть в інвестиції в навчання військових та розвиток військової інфраструктури."У всі ці витрати "зашиті" доволі амбітні та масштабні проєкти з озброєння. Зокрема частина з 22 млрд євро, які мають гарантувати закупівлю боєприпасів до 2037 року. Закупівля додаткових колісних бойових машин Вохеr на 3,9 млрд євро, а також скандальних БМП Рumа на 4,7 млрд євро", - пишуть Dеfеnсе-uа. Не варто забувати, що мова йде і про збільшення чисельності військовослужбовців Бундесверу на 60-80 тис. осіб та потенційне повернення до призову молоді на обов'язкову військову службу. А це вже створює дискусії у суспільстві. Читайте також: Далекобійна зброя, дрони-перехоплювачі, нові "Петріоти" та ракети до них, новий "Рамштайн": німецький генерал Крістіан Фройдінг детально розповів, коли Україні чекати усього цьогоСтавлення суспільства та політичні суперечкиЗбільшення військових витрат викликає неоднозначну реакцію в Німеччині. Частина суспільства підтримує посилення оборони, особливо на тлі війни в Україні та зростання загроз із боку Росії. Проте пацифістські настрої залишаються сильними, і деякі німці, особливо молодь і ліві політичні сили, висловлюють занепокоєння щодо "мілітаризації" країни. Опитування показують, що більшість німців підтримують збільшення оборонного бюджету, але лише за умови, що це не призведе до скорочення соціальних програм. Інша проблема – недостача людей, які б хотіли вступати в армію, яка в Німеччині добровільна. "Модернізація армії, після десятиліть занедбаності, відбувається на тлі старіння суспільства та коли дедалі більше людей припиняють працювати. Ці тенденції вже призвели до нестачі кваліфікованих кадрів у компаніях і поставили чиновників, які прагнуть збільшити чисельність армії, у скрутне становище", - відзначають у Вlооmbеrg. Тому уряд Мерца й розглядає повернення обов’язкового призову, якщо справа не покращиться. Також лунають голоси, щоб пришвидшити шлях до отримання громадянства для мігрантів, які вирішили вступити до армії, адже за словами експертів, одних лише вищих зарплат, ймовірно, буде недостатньо.Політична ситуація також ускладнює реалізацію амбітних планів. У 2024 році уряд Шольца зіткнувся з бюджетною кризою через нестачу податкових надходжень, що призвело до пропозиції скоротити військову допомогу Україні з €8 млрд у 2024 році до €4 млрд у 2025 році. Це рішення викликало критику як всередині країни, так і серед союзників. Проте в березні 2025 року Бундестаг схвалив додаткові €3 млрд на військову допомогу Україні. Наразі більшість провідних партій у Німеччині (СDU/СSU, SРD, Grееns, FDР) погоджуються, що Бундесвер потребує значного фінансування і модернізації на фоні нових загроз, особливо агресії Росії та нестабільності у трансатлантичних відносинах, коли США за Дональда Трампа можуть в будь-який момент забрати своїх військових з Європи. Натомість політична опозиція концентрується на пацифістській та критичній позиції. Це Dіе Lіnkе (Ліві), які виступають проти збройних місій за межами країни, та право популістська та проросійська партія АfD, яка взагалі не проти відновити стосунки з Кремлем та перестати допомагати Україні. Як каже політолог Стефан Майстер, деякі німці досі асоціюють Росію з СРСР через історичну пам’ять про Другу світову війну та об’єднання Німеччини. Тому ними можуть маніпулювати. "Вони просто не зрозуміють російської загрози, бо проєктують власну історію та минуле на сьогодення та майбутнє", – сказав Майстер.Чи стане Німеччина центральною військовою силою Європи та як це допоможе Україні?Німецькі військові, фото: bundеswеhrНа тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі, особливо якщо адміністрація Дональда Трампа реалізує плани виведення військ, Німеччина має шанс стати центральною військовою силою континенту. Її економічна міць, технологічний потенціал і стратегічне розташування роблять її природним кандидатом на цю роль. Однак поки є кілька серйозних викликів. Попри інвестиції, німецька армія досі має проблеми з нестачею особового складу, застарілим обладнанням, бюрократією та суспільними дискусіями. Якщо це вдасться виправити за найближчі роки, тоді ми побачимо військове піднесення Німеччини. Та як кажуть у Тhе Guаrdіаn, скільки б часу це не зайняло, і якими б не були помилки, партнери Німеччини вже "морально звикли до повернення Німеччини як головної військової сили в Європі".Так, ФРН історично уникала ролі військового лідера, і для її реалізації потрібна підтримка як суспільства, так і політичних еліт. Поки ми бачимо єдність, однак, як відзначає Вlооmbеrg "вікно можливостей для Німеччини широко відкрите, але ненадовго". "Канцлеру Фрідріху Мерцу потрібно діяти швидко, перш ніж зустрічний вітер зірве його плани щодо реорганізації", - пишуть у виданні. Крім цього не варто забувати про конкуренцію в Європі. Та ж Франція, яка має ядерну зброю та сильну армію, також претендує на лідерство в європейській обороні. Багато років цього домагається президент Емманюель Макрон. Хоча у 2027 році він піде зі своєї посади і невідомо, чи наступник схоче продовжувати таку політику.Експерти FТ вважають, що Німеччина може стати "хребтом" європейської оборони, якщо продовжить інвестувати в Бундесвер і координуватиме зусилля з іншими країнами НАТО. Спеціальний фонд у €100 млрд і плани на €500 млрд до 2030-х років, узгоджені Фрідріхом Мерцем і іншими політиками свідчать про серйозність намірів.Війна в Україні кардинально змінила сприйняття німцями питань безпеки. Якщо раніше Росію вважали партнером, зокрема через економічні зв’язки (як-от "Північний потік "), то після 2022 року громадська думка різко змінилася. Опитування 2023 року показали, що 70% німців вважають Росію головною загрозою для Європи, а підтримка України стала моральним і стратегічним пріоритетом. Німеччина є одним із найбільших донорів України, поступаючись лише США. Зараз, коли адміністрація Дональда Трампа не спішить виділяти додаткові кошти Україні, надзвичайно важливо зберегти той курс, який є в Німеччині. Адже збільшення військового бюджету Німеччини має прямий позитивний вплив на Україну. Це дає збільшення постачання зброї. Додаткові десятки мільярдів євро дозволять постачати більше танків, ППО, артилерії та дронів, що критично важливо для ЗСУ. Та й Німеччина вже інвестує в український оборонно-промисловий комплекс, що зміцнює здатність України виробляти власну зброю.Крім того, сильніша Німеччина, як військова сила, зможе стримувати Росію, що зменшуватиме ризик майбутньої ескалації війни за межами України. Нещодавно Німеччина розпочала своє перше велике постійне військове розгортання за кордоном з часів Другої світової війни, відправивши війська на східний фланг НАТО у Литву. Це ще один вагомий сигнал Кремлю, що ФРН вже не та, якою вона була раніше. "Захист Вільнюса – це захист Берліна. І наша спільна свобода не закінчується на геополітичній лінії – вона закінчується там, де ми перестаємо її захищати ", - сказав Мерц під час відправки своїх військ на східний кордон НАТО.Читайте також: На землі, у морі, повітрі, кіберпросторі: війна нового покоління і Україна

RаріdRаngеr в УкраїніПро плани масштабного підсилення ППО завдяки ЗРК RаріdRаngеr стало відомо в червні 2025 року. Про це на засіданні уряду заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль."Україна залучить майже 1,7 млрд фунтів від Великої Британії для додаткової закупівлі зброї. Відповідне рішення ухвалили на засіданні Уряду. За ці кошти плануємо придбати комплекси ЗРК Rаріd Rаngеr, а також легкі багатоцільові ракети Маrlеt. Це суттєво посилить нашу протиповітряну оборону та здатність зупинити ворога", – написав Шмигаль.10 липня уряд Великої Британії офіційно повідомив про плани постачання Україні 5000 ракет, виготовлених компанією Тhаlеs."Ця заява підкреслює нашу постійну підтримку України – посилення її протиповітряної оборони від руйнівних атак безпілотників та ракет, а також підтримку критично важливої ​​роботи з відбудови цієї країни та надання їй необхідної надії", – зазначила британська віцепрем'єрка Анджела Рейнер.Вперше про рішення щодо RаріdRаngеr та ракет LММ міністерство оборони України повідомило ще на початку березня 2025 року."Запускаємо масштабний проєкт LММ-RаріdRаngеr для зміцнення протиповітряної оборони України. Ця угода – одна з найбільших в історії України у сфері безпеки та оборони", – писав тоді міністр Умєров.1,7 млрд фунтів це приблизно 2 млрд євро. Ціна ракет сягає 300 тис. євро за одиницю, тобто 5000 ракет коштує бл. 1,5 млрд. євро. Офіційної інформації про вартість самого комплексу RаріdRаngеr немає, однак у 2015-му Малайзія заплатила за шість "рейнджерів" приблизно $130 млн $, а це бл. 21–22 млн доларів за комплект.ЗРК RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС, фото: Тhаlеs UКЩо таке ЗРК RаріdRаngеrRаріdRаngеr (з англ. "швидкий рейнджер") – це зенітний ракетний комплекс малої дальності, виробництва британської компанії Тhаlеs."Зенітна система RаріdRаngеr є по суті автономною пусковою установкою вагою менш як 500 кг, яку можна інтегрувати на будь-яку платформу відповідної вантажопідйомності.Вона оснащена системою денних і тепловізійних камер для роботи в умовах слабкого освітлення та вночі, а також автоматичною системою супроводу цілей і датчиком спостереження на 360˚", – описує "рейнджерів" портал "Мілітарний".Ці можливості забезпечують автономну роботу системи. RаріdRаngеr є бойовим модулем під чотири пускові для низки різних ракет, включно з тими ж LММ або ж, наприклад, StаrStrеаk. Дальність виявлення цілей становить понад 15 км, дальність ураження – до 7 км."Це легка пускова на чотири ракети LММ або Stаrstrеаk, із власною оптико-прицільною станцією з автосупроводженням цілі, опційно може бути додана радіолокаційна станція. Вага дозволяє її монтаж на легке колісне шасі", – йдеться в матеріалі Dеfеnsе Ехрrеss.Видання наголошує, що класичні RаріdRаngеr базуються на двох елементах – британських ракетах Маrlеt LММ або Stаrstrеаk (чотири пускові) та бронеавтомобілях іспанського виробництва VАМТАС у варіанті SТ5. Різні ракети можна комбінувати на одній пусковій.Експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець називає RаріdRаngеr "робочою конячкою" військової ППО ближнього радіусу дії і "віддаленим та приблизним аналогом" радянського ЗРК "Стрела"."Високоефективний у сутінках, при поганій погоді, не використовує радіолокаційне випромінювання (що дуже важливо, оскільки російські літаки та вертольоти майже всі мають датчики рл-виявлення), не чутливий до теплових пасток", – описує експерт ЗРК.ЗРК RаріdRаngеr на базі іспанського бронеавтомобіля VАМТАС, фото: Тhаlеs UКРакети для ЗРК RаріdRаngеrМожливості RаріdRаngеr слід оцінювати через призму ракет LММ, які використовує комплекс, наголошує Dеfеnsе Ехрrеss. Для цих ракет заявлена дальність понад 6 км. Ракети доволі малі за розміром - при діаметрі 76 мм вони мають довжину у 1,3 метра."Наведення LММ здійснюється за принципом "лазерна стежка", коли ракета летить у структурованому лазерному полі. Це означає необхідність ведення ракети до цілі до моменту знищення, але, на відміну від інфрачервоного наведення, дозволяє повністю ігнорувати теплові пастки, а також не зважати на теплову сигнатуру цілі", – пише Dеfеnsе Ехрrеss.Читайте також: Ідеальний захисник від дронів: що таке легкі зенітні ракети LММ, які Британія планує тисячами передавати УкраїніРакети LММ уже широко застосовувалися в Україні в поєднанні з іншими комплексами.  Перший випадок застосування Маrtlеt в Україні був зафіксований ще 10 квітня 2022 року. Тоді італійський журналіст Габріель Молінелі, який спеціалізується на британській військовій історії, упізнав на відео ураження БпЛА "Орлан" бійцями 95-ї бригади британський ПЗРК LММ Маrtlеt.За три роки повномасштабної війни ці ракети продемонстрували дуже високу ефективність у боротьбі з ворожими дронами. Крім того, 27 червня 2022 року воїни 95-ї ОДШБр знешкодили ракетою з ПЗРК LММ Маrtlеt новітній російський військовий ударний вертоліт Ка-52, відомий також як "Алігатор".Технічні характеристики LММ МаrtlеtДовжина – 1,3 м,Діаметр – 7,6 см,Вага – 13 кг,Бойова частина – 3 кг,Дальність дії – до 8 км,Швидкість – 1,5 Маха (понад 1800 км/год)інфографіка: nv.uаЩо ще відомо про ЗРК RаріdRаngеrКостянтин Машовець називає закупівлю комплексів RаріdRаngеr не тільки суттєвим розширенням можливостей військової ППО Сил оборони, але й спроможностей всієї системи ППО України відбивати нальоти ударних та розвідувальних БпЛА противника у глибині своєї території."Найцікавіше, що найбільш "улюблена" ціль цих ЗРК – саме БПЛА (особливо оперативно-тактичного рівня, як ударні, так й розвідувальні), а також гелікоптери, насамперед вогневої підтримки. У комплексі з автоматизованими гарматними системами ППО штибу "Гепард", мобільними вогневими групами та низкою інших засобів, цей засіб може стати достатньо ефективною "відповіддю" на масштабування противником кількості ударних БПЛА у його повітряних ударах по території України", – переконаний Машовець.На це, пише експерт, вказують солідна закупівельна сума, виділена Великою Британією саме на ці ЗРК, а також різке нарощування нею виробництва ракет LММ в Белфасті вже з літа 2024-го року, хоча початок масового постачання цих ракет до британського війська заплановано десь на рубежі 2026-2027-го років. Крім того, британці готові допомогти налагодити виробництво ракет в Україні.Dеfеnsе Ехрrеss також наголошує, що Україна може розраховувати на локалізацію виробництва. Зокрема, у березні зазначалось, що Велика Британія має намір допомогти Україні у локалізації виробництва ракет LММ шляхом передачі технологій та створення українських виробничих потужностей.ЗРК RаріdRаngеr, фото: fоrсеsnеws 

Георгій Цітаішвілі вже навряд чи повернеться до Києва. Французький клуб "Мец" оголосив про підписання грузинського легіонера київського "Динамо", повідомляє Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маркевич визначив, кого вважає найкращим форвардом УПЛ 24-річний вінгер збірної Грузії перейшов на правах оренди до літа наступного року. Варто зазначити, що через рік завершиться контракт футболіста з "Динамо", тож він зможе не повертатися до Києва. Мец" є дворазовим володарем Кубка Франції, а за підсумками минулого сезону команда вийшла в Лігу 1. Минулого сезону Цітаішвілі також грав в оренді за "Гранаду" в Сегунді - другому за силою дивізіоні чемпіонату Іспанії. Загалом за іспанський клуб футболіст провів 39 матчів, забив 7 голів і зробив 4 асисти. Варто зазначити, що в минулому хавбек грав за молодіжні збірні України різних вікових груп, але з 2021 року змінив громадянство і представляє Грузію, за яку грав на Євро-2024. Футболіст із Бразилії повернувся в донецький клуб. "Шахтар" оголосив про повернення 29-річного бразильського захисника Марлона Сантоса.

Відповідну угоду про перший транш підписали 10 липня у Римі на полях конференції з відновлення України URС2025, повідомила пресслужба Укргідроенерго.Гроші підуть на:відновлення трьох пошкоджених ГЕС;аварійні роботи в разі нових пошкоджень.У компанії підкреслили, що угода стала можливою завдяки підтримці уряду України та фінансовій гарантії Єврокомісії в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty (бюджет — 50 млрд євро на 2024–2027 роки)."Відновлення енергетичної стійкості України є ключовим елементом її відбудови. Завдяки цьому кредиту в розмірі 120 млн євро для Укргідроенерго ми сприяємо відновленню критично важливої гідроенергетичної інфраструктури, яка забезпечує мільйони українців чистою та надійною електроенергією. Це не просто інвестиція в енергетичну безпеку — це інвестиція в людей, у стабільність та в сталий розвиток України", — зазначила віцепрезидентка Європейського інвестиційного банку Тереза Червінська.В Укргідроенерго вважають, що проєкт має важливе значення для енергетичної стійкості України."Для Укргідроенерго ця фінансова угода — не лише про відновлення зруйнованого. Це - про перспективу і майбутнє", - йдеться у повідомленні."Уперше в історії Укргідроенерго отримує кредит під гарантії Європейського Союзу. Це важливий кредит довіри до Укргідроенерго як до надійного партнера, здатного ефективно діяти навіть в умовах війни", - резюмували в компанії.Російська окупаційна армія 22 березня 2024 року атакувала найбільшу ГЕС в Україні - Дніпрогес.25 березня в Укргідроенерго заявили, що для відновлення Дніпрогесу знадобляться роки.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

У 2024 році було сплачено 3,8 млрд євро податків

Українці заснували 70 тисяч ФОПів у ПольщіЗ січня 2022 року по грудень 2024 року українці заснували близько 77 700 приватних підприємців у Польщі, що становить 9% від усіх новостворених ФОПів. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 2 мільйони євро на підтримку переміщених осіб, допомагаючи їм з працевлаштуванням та підвищенням кваліфікації.

Голова Національного банку України Андрій Пишний воліє зберігати свої заощадження у валюті. Про це свідчить електронна декларація посадовця за 2024 рік. Так, на банківському рахунку в Ощадбанку Пишний задекларував 2 519999 грн. Між тим, в тому ж банку голова НБУ зберігає 204666 доларів США, що за нинішнім курсом складає приблизно 8 595 972 грн. Ще 49 000 доларів та 42 000 євро Пишний зафіксував у готівці. Цікаво, що готівкових збережень у гривні у голови Нацбанку немає.

Кріштіану Роналду підписав нову угоду з саудівським клубом "Аль-Наср", яка передбачає фантастичний дохід - понад $490 млн упродовж найближчих двох сезонів. Угода включає не лише заробітну плату. Про це повідомляє Наррy Рunсh. Португальський нападник отримав 15% акцій клубу, вартість яких становить близько 45 млн доларів. Крім того, Роналду вже заробив $33 млн у вигляді підписного бонусу. З початком другого року контракту ця сума зросте до 51 млн. Окремо передбачено бонуси за спортивні досягнення. Якщо Кріштіану стане найкращим бомбардиром чемпіонату та виграє з "Аль-Насром" титул, він отримає ще $16 млн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кріштіану Роналду 37: факти про легендарного португальця, які точно здивують У сумі з усіма можливими преміями та часткою в клубі легендарний футболіст може заробити до $700 млн до завершення дворічної угоди. Навіть без урахування додаткових надходжень базова частина контракту сягає 245 млн, що еквівалентно приблизно $670 тис. щодня. За оцінкою Наррy Рunсh, навіть така "база" значно перевищує загальний річний гонорар усіх бійців UFС - $218 млн. Водночас сама організація UFС, очолювана Дейною Вайтом, щороку генерує близько $1,5 млрд доходу. Проте спортсмени отримують лише 15-20% від цієї суми. 39-річний Кріштіану Роналду є найкращим бомбардиром чемпіонатів Європи - 14 голів за 24 матчі. Зокрема 11 із них - на груповому етапі кожного з шести різних розіграшів континентальної першості. Однак на Євро-2024 Роналду вдалось оформити лише асист, окрім забитих м'ячів у серії післяматчевих пенальті. Він забив 130 голів у складі збірної Португалії. Наразі форвард очолює рейтинг найкращих бомбардирів країн. Аргентинський футболіст Ліонель Мессі перебуває на другому місці - 108 голів.

Європейський парламент дав "зелене світло" на перехід Болгарії до євро. Країна планує долучитися до єврозони з 1 січня 2026 року, замінивши національну валюту на спільну європейську. Про це йдеться на офіційному сайті Європарламенту. Рішення про відповідність Болгарії критеріям вступу підтримали 531 євродепутат. Проти висловились 69, ще 79 утримались. Після остаточного схвалення від держав-членів ЄС Болгарія стане 21-ю країною, яка користується євро. Востаннє єврозону розширювали у 2023 році, коли до неї приєдналася Хорватія. У червні в болгарському парламенті виник конфлікт між політиками, які виступають за та проти євроінтеграції. Сутичка завершилася штовханиною. Лідер партії "Відродження" Костадин Костадінов заявив, що вступ до єврозони означатиме втрату економічного суверенітету країни та "окупацію". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс гривні до євро залежатиме від долара: НБУ пояснив фактори впливу Болгарія стала членом Євросоюзу у 2007 році, проте для переходу на євро їй довелося відповідати так званим критеріям конвергенції, які включають стабільність цін, бюджетну дисципліну та валютну стабільність. На початку 2024 року Болгарія та Румунія також отримали повноправний статус членів Шенгенської зони. Національний банк України на 9 коп. знизив курс долара до гривні. Офіційний курс на 4 липня встановили на рівні 41,72 грн за $1. Водночас курс євро знову оновив історичний максимум і становить 49,17 грн за 1. Польський злотий подорожчав на 1 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,57.

1. США, Німеччина, Польща купують бронетехніку2. Зміни технологій на полі бою3. Полювання на танки: як подолати вразливість4. Бронетехніка майбутнього і шляхи її вдосконалення На початку липня 2025 року з’явилося кілька новин, які напряму пов’язані із майбутнім танків. Як відомо, з появою в Силах оборони України влітку 2024 року важкого "бомбера" - безпілотника Nеmеsіs, який у противника охрестили "Баба Яга" за здатність виконувати місії на відстані понад 20 км, російську техніку відігнали від лінії фронту на два десятки кілометрів, і у такий спосіб значно розширилася буферна зона небезпеки для танків та іншої броньованої техніки противника. Загалом 2024 рік поставив під сумнів майбутнє танків та легкої бронетехніки. Але провідні західні гравці у розробках нових озброєнь поводяться так, начебто стратегічного виклику танки не отримали, а тактичні виклики подолати не проблема.Повернення до армій ХХ століття?Досить несподіваним стало рішення США закупити системи пасивного захисту від атак зверху для своєї бронетехніки, передусім танків. Це прямий вплив досвіду війни в Україні, а плани американської армії передбачають закупівлю одразу 1500 комплектів додаткового пасивного захисту верхньої напівсфери, що дуже схоже з поширеними на полях російсько-української війни антидроновими конструкціями із металевих решіток та сіток. Ще більш дивним здається рішення німецького уряду. А саме, Берлін нині наблизився до придбання до 2500 БМП GТК Вохеr і до 1000 танків Lеораrd 2 на суму до 25 млрд євро у рамках спільних європейських зусиль зі створення нових бригад для стримування Росії. Окрім цього, Бундесвер уже отримав схвалення на придбання понад 1000 фінських бронетранспортерів Раtrіа на суму до 2 млрд євро – для заміни застарілих БТР Fuсhs. Ці рішення Берліну суттєво розширили минулорічне, коли у липні 2024 року Німеччина погодила закупівлю різного озброєння та військової техніки на близько 6 млрд євро, але танків Lеораrd 2А8 у замовленні було тільки 105 – на суму 2,93 млрд євро. На тлі цього в Польщі, яка сотнями скуповує танки в США та Південній Кореї, саме танкісти несподівано почали опановувати складання FРV-дронів. І якщо поляки своє рішення чітко ув’язують із боротьбою з дронами, то німці поводяться досить дивно – наче безпілотники не домінують на полі бою. Французи та англійці діють більш обережно. Франція лише модернізуватиме 100 своїх танків Lесlеrс у конфігурацію Lесlеrс ХLR: замовлення було без зайвого рекламування розміщено наприкінці грудня 2024 року у КNDS Frаnсе. А от Британія, з травня 2025 року за крок до радикальної зміни військової доктрини: Лондон схиляється до переходу до безпілотної, автономної структури, яка на 80% складається з безпілотників.  То чи виживуть танки у війні майбутнього?Вразливість на полі бої: що відбулося із танкамиТехнології масового застосування безпілотників у 2022 – 2025 роки, особливо ударних модифікацій, кардинально вплинули на роль танків та іншої бронетехніки на полі бою. 18 січня 2025 року ОSІNТ-проєкт Оryх за час повномасштабної російсько-української війни задокументував втрату Росією щонайменше 20 тисяч одиниць техніки. При цьому загарбницька армія втратила щонайменше 3708 танків та 5366 БМП, та 1863 бойових броньованих машин. Серед підрахунків можна знайти вражаючі дані: за один рік боїв лише на Покровському напрямку російські окупанти втратили щонайменше 554 танків, а за два місяці боїв на Курському напрямку - 45 танків. Дійшло до того, що військо окупантів почало використовувати на полі бою навіть архаїчні бронетранспортери БТР-50 (йдеться про БТР-50ПК та командирський варіант БТР-50ПУ, появу яких зафіксували на полі бою). З літа 2024 року РФ майже відмовилася від використання танків для штурмів, хоча епізоди танкової підтримки піхоти також мали місце – усі вони виявилися невдалими. Танкові атаки стали самогубством для росіян на фронті в Україні. Fоrbеs на початку січня 2025 року констатував, що невеличкі ударні безпілотники перетворили практично на самогубство для росіян широкомасштабні штурми бронетехнікою на фронті в Україні. "Кожного разу, коли російські полки намагаються атакувати техніку, результат нульовий". Однак війна у її сучасному вигляді довела вразливість не тільки танків радянського (пострадянського) виробництва, але й кращих західних зразків, зокрема американських Аbrаms, німецьких Lеораrd, британських Сhаllеngеr. Танки й бойові броньовані машини (ББМ), як дуже помітні мішені, стали об’єктами полювання для операторів безпілотних систем і станом на початок 2025 року відчутно зменшили можливості для підтримки наступів і штурмових атак піхоти.Під час війни виявилося, що американські Аbrаms мають низку слабких місць, які ставлять під сумнів ефективність використання такої бронетехніки. Згідно з даними українських військових, американський танк не має достатньої броні, здатної витримати сучасне озброєння та захистити екіпаж. Тим більше, що Аbrаms був і залишається "ціллю номер один" для російських окупантів. Звісно, усе згадане однаково стосується практично й усіх інших типів танків та менш захищених бойових машин. Хоча військові визнають: західна техніка беззаперечно забезпечує живучість екіпажу – на відміну від радянсько-російської. І це може стати точкою відліку для нового життя танків та бронетехніки в цілому. Роль бронетехніки за три з половиною роки широкомасштабної війни змінилася, бо масове використання безпілотників, а також масове застосування протитанкових мінних полів та й використання високоточних боєприпасів, серйозно ускладнило життя танків на полі бою. Танки доводиться захищати антидроновими сітками та саморобними "мангалами" у вигляді захисних ґрат, а також засобами РЕБ, і проблема забезпечення їх живучості не розв’язана.Військові свідчать, що на рівні командування батальйонів та бригад нині немає єдиного розуміння, як використовувати танки, погоджувати взаємодію танкістів та піхоти. Тим більше, що обидві сторони завдяки розвідувальним дронам та баражуючим боєприпасам влаштовують справжні "полювання" на танки, які намагаються здійснювати ризиковані операції на полі бою. Власне кажучи, використання танків стало навіть більш ризикованим, ніж вертольотів. фото: з відкритих джерел Вдосконалення та захистДля головних гравців європейського континенту цілком очевидним є необхідність перегляду загального вигляду та майбутньої ролі бронетехніки, і передусім танків. Певні ознаки того, що Європа "пробуджується" та прискорюється з наміром розв’язати "танковий вузол", з’явилися у перші місяці 2024 року. В березні західні медіа рознесли новину про прорив у оновлених домовленостях Франції та Німеччини – згоду всередині франко-німецького концерну КNDS (створено з французької Nехtеr та німецької Кrаuss-Маffеі Wеgmаnn) розробити танк майбутнього. Власне, це свідчить про розуміння, що потрібні нові рішення на полі бою. Занадто слабкі результати застосування танків Lеораrd (та й інших) на війні в Україні стали очевидними для розробників і виробників. Виявилося, що усі танки однаково добре горять від ураження різною зброєю: від протитанкових комплексів до баражуючих боєприпасів типу "Ланцет".Концепція сучасної бойової машини вимагає значних змін: від інтеграції в неї засобів РЕБ і протидронової зброї до новітніх засобів захисту і ураження, як от лазерна зброя чи боєприпаси електромагнітної дії. Варто звернути увагу, МGСS – це не просто проєкт наступного покоління, а значно глибша та важливіша розробка. Адже дослівно Маіn Grоund Соmbаt Systеm (МGСS) – основна бойова система для наземного бою (хоча його розробка офіційно стартувала ще у травні 2020 року, тільки з 2024 року у вітрила спрямували новий вітер). І підходи будуть ймовірно не тільки й не стільки у збільшенні калібру гармати чи створенні башти, що працюватиме у бою без екіпажу. Серед іншого, йдеться й про синергію у досягненні результату – з цим пов’язане приєднання до амбітного плану створення перспективних танків МGСS й згаданої вище Італії. На момент приєднання передбачалося, що новий проєкт буде створено на базі перспективного німецького танка КF51 Раnthеr. Цей танк насправді став варіантом модернізації попередника - Lеораrd 2А4. У червні 2024 року КNDS представив перспективний варіант танку Lеораrd 2 з безекіпажною баштою. Це – очевидний та вагомий тренд, спрямований на підвищення стійкості машини та збереження людських життів. Екіпаж скоротився до трьох осіб, які розміщуються у спеціальному захищеному відсіку - капсулі. При цьому конструкція башти має максимально низький профіль, що суттєво зменшує помітність танку. Механізм заряджання забезпечує швидкість стрільби у три постріли за 10 секунд. Сама башта адаптована під встановлення гармат калібрів 120-мм, 130-мм та 140-мм. На башту може бути встановлений дистанційно керований бойовий модуль, присутня можливість інтеграції протитанкових ракет та безпілотників. Корпус танку додатково захищений блоками динамічного захисту, присутня й можливість встановлення комплексу активного захисту. Про те, що європейці не відмовляються від танків, свідчить поява вже в січні 2025 року нового повідомлення від КNDS – про проведення випробування бікаліберної 140/120 мм танкової гармати АSСАLОN (вперше про розробку нової танкової гармати повідомлялося у квітні 2021 року).В цілому, збільшення калібру можна вважати ще одним трендом у розвитку танків майбутнього, однак напевно не головним. Фахівці відзначали, що на оприлюдненому відео були показані випробувальні стрільби, ймовірно багатоцільовим кумулятивним снарядом, та можливість швидкої заміни ствола калібру 140 мм на 120 мм (для обох калібрів використовується одна й та сама казенна частина). Тоді ж був продемонстрований новий 140 мм бронебійний оперений підкаліберний снаряд, розроблений для цієї гармати.Цікавим стало рішення німецьких розробників створити Lеораrd 3 з новою гарматою та автоматом заряджання, який стане своєрідним "мостом" до новітнього МGСS . Модифікована машина отримає нову гармату з автоматом заряджання у збільшеному калібрі, відбудеться заміна двигуна та передбачено посилення захисту. У лютому 2025 року Німеччина почала прискорюватися, а компанії КNDS Dеutsсhlаnd, Rhеіnmеtаll і Неnsоldt мають провести технічні дослідження для розробки більш потужного двигуна, різних типів 130-мм боєприпасів, нового типу системи захисту та автоматичної системи коректування поля для основного бойового танка.Фахівці вбачають необхідність появи "проміжного" танку Lеораrd 3 із тим, що МGСS може з'явиться лише десь у 2040-х роках. Проте, надзвичайна стрімкість розвитку технологій під час війни  2022 – 2025 років вказує, що такі погляди можуть бути помилковими, і реальні рішення можуть з’явитися вже через 2-3 роки, а може й швидше. Бо інакше танки й БПМ будуть просто "вигнанні" з сучасного поля бою, й позбавлені традиційних функцій.Вже у 2025 році з’явилися певні рішення, які можуть стати передвісником повернення танків на поле бою. Зокрема, у травні зафіксована цікава спроба приборкати домінування дронів на полі бою – шляхом застосування самих дронів. Так, німецька компанія ТYТАN Тесhnоlоgіеs створила дрон-перехоплювач Іntеrсерtоr S із штучним інтелектом – саме для захисту колісних бронемашин Вохеr від ударних FРV-дронів. Відомо, що маса бойової частини перехоплювача складає один кілограм. Бронетехніка майбутньогоДомінування різних типів безпілотників на полі бою повномасштабної війни Росії проти України не змогло "поховати" танк як вид озброєння. Цілком очевидними є кілька висновків з оцінки поточної ситуації.Основний бойовий танк та більш легкі бойові машини на нинішньому етапі трансформації поля бою під тиском стрімкого розвитку нових (нерідко, досить дешевих і масових) засобів ураження, передусім безпілотних систем, відчутно зменшили вагу озброєння, що відігравало ключову роль у підтримці піхоти у наступі в умовах сучасної повномасштабної війни.В нинішніх умовах нерідко йдеться про нетипові ролі танків та ББМ. Наприклад, у квітні 2024 року стало відомо, що у 37-й окремій бригаді морської піхоти ЗСУ французькі АМХ-10RС використовувалися як САУ для стрільби з закритих позицій – при цьому на машину у польових умовах прийшлось встановлювати артилерійську бусоль. І це вимушені рішення, які свідчать про певну втрату частини традиційної ролі танків та БМП. На цьому етапі низка світових виробників здійснює спроби вирішити питання захисту танків та ББМ різними шляхами. Деякий розвиток має концепція використання впливу на безпілотні системи, включно із засобами на нових фізичних принципах. Хоча фахівці вважають, що питання використання лазерних пристроїв до кінця не відпрацьовано, прийняте Індією рішення у червні 2024 року виробляти американські бронетранспортери Strykеr останнього покоління, включно з лазерними системами протидії дронам, може свідчити про певний розвиток напрямку. Також у 2024 році фахівці профільного порталу Тhе Wаr Zоnе запропонували схожу концепцію - ставити на танки малогабаритні лазери, які б могли "засліплювати" оптичні елементи систем наведення ударних безпілотників з тим, що зменшувати ефективність використання цього виду озброєння. Ставки на лазери роблять США, Британія, Китай, Південна Корея та деякі інші. У червні 2024 року лазер армії США вперше збив безпілотник в бойових умовах. У зв’язку з цим в США почали говорити, що саме лазери, ймовірно, можуть стати головним засобом протидії безпілотникам. Військові США наразі мають приблизно 31 різну програму бойових лазерів. На початку 2024 року Велика Британія провела випробування лазерного комплексу DrаgоnFіrе, які підтвердили можливість ефективного використання системи проти повітряних цілей по типу квадрокоптерів та військових безпілотників. В ході одного з випробувань британська 50+ кВт енергетична лазерна установка перехопила у польоті випущену артилерійську міну. У 2025 році Британія прийняла рішення встановлювати ці надзвичайно дорогі лазерні комплекси (два комплекси коштують близько 326 млн доларів) на ракетні есмінці Тyре 45. Однак ключові розробники реалізовують наміри посилення танків і ББМ лазерами разом із встановленням бойових ракетних модулів для боротьби з повітряними цілями.     Наявні пропоновані в Європі рішення удосконалення танків здаються "проміжними" - такими, що на цьому етапі до кінця не розв’язують проблеми, а тільки позначають перспективні напрямки розвитку. У зв’язку з цим не виключено, що саме Україна може швидше наблизитися до проривних рішень. Зокрема, йдеться про те, що як у побудові наступальної тактики, так і у побудові захисту найважливішої номенклатури зброї прийдеться будувати багаторівневу систему. При цьому еволюція розвитку самих безпілотників вже довела, що тут цілком дієвим виявився принцип "подібне лікується подібним". Тобто, найкращою протидією дронам виявляються самі дрони, перехоплювачі. Наявні припущення, що одним із найбільш ефективних способів захисту танків, чи вже сучасних наземних бойових платформ, можуть виявитися саме дрони, наприклад, "прив’язані" до танків та БМП на оптоволокні, вже мають певний практичний розвиток. Тож, скоріше за усе, ми станемо свідками, як вже у 2025 році буде побудовано нові системні рішення захисту атакуючої бронетехніки, як і відшліфовано технології нападу на бронетехніку – зрештою виграватимуть більш навчені команди та ті, кому першим вдасться інтегрувати у такі системи надсучасні програми, тобто елементи штучного інтелекту.    Тому й військові наголошують: танки та бронетехніку взагалі, попри шалений тиск з боку безпілотних систем сьогодні списувати ще надто рано. У цьому контексті досить цікавою є думка професійного військового, кадрового танкіста: заступник начальника Головного управління доктрин і підготовки Генштабу ЗСУ, полковник Євген Межевікін (Герой України, повний кавалер орденів Богдана Хмельницького) вважає, що "танки і далі залишаться технікою, яка може вирішити результат бою". Командир тактичної групи "Адам", який воює з 2014 року, у листопади 2024 року зробив дуже просту й логічну заяву: "Застосування бронетехніки збільшуватиметься тоді, коли буде дієва система захисту".Природньо, що  у відповідь на будь-який вид зброї відбуватиметься розвиток захисту від неї: це - класичне протистояння зброї. Потрібні засоби, які можуть боротися з безпілотниками, з протитанковими комплексами різного типу. Силам оборони у цій ситуації треба постійно грати на випередження. Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.

Сена у Парижі знову відкрита для купання після столітньої заборониРічка Сена у Парижі знову відкрилася для купання вперше з 1923 року. Це сталося після інвестицій у понад 1,4 млрд євро в очищення річки напередодні Олімпійських ігор 2024 року.

У 2024 році Європейський Союз витратив приблизно 21,9 млрд на імпорт російських викопних палив, що лише на 1% менше, ніж роком раніше. Для порівняння, фінансова допомога ЄС Україні того ж року склала 18,7 млрд. Про це йдеться в аналітичному матеріалі Еurасtіv. Попри 17 пакетів санкцій та багаторазові заяви про поступову відмову від російських енергоресурсів, нафта, газ і зріджений природний газ (СПГ) з Росії досі надходять до європейської економіки. Крім того, п'ять країн-членів ЄС - Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія і досі експлуатують російські ядерні реактори типу ВВЕР, імпортуючи таким чином і уран. Ця залежність частково зумовлена застарілою інфраструктурою, але має й політичний аспект: Словаччина та Угорщина блокують 18-й пакет санкцій проти Росії, вимагаючи від Єврокомісії переглянути графік поступової відмови від російських енергоносіїв до 2027 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін визнав економічні проблеми: Росія готується скорочувати військові витрати За чинним планом, з початку 2026 року не повинні підписуватися нові газові контракти, а короткострокові мають завершитися до середини 2026-го. Довгострокові угоди на нафту, газ і СПГ планують повністю скасувати до 2027 року. Виняток зроблено для країн без виходу до моря, які користуються старими трубопровідними контрактами - їм дали час до кінця 2027-го. Брюссель також готує подальші обмеження щодо імпорту російського урану та іншої ядерної сировини. Більшість постачань газу трубопроводами з Росії припинені, за винятком "Турецького потоку", потужності якого навіть обговорюють розширити. Натомість імпорт російського СПГ залишається стабільним і здійснюється за допомогою так званого тіньового флоту. Для ЄС енергетична безпека - це баланс між надійністю постачання, захистом довкілля та доступністю ресурсів. У країнах блоку, які все ще залежать від російських викопних палив, основним чинником є вартість. Угорщина та Словаччина вважають, що саме ця залежність допомагає утримувати низькі ціни. Натомість Німеччина переорієнтувалася на постачання газу з Норвегії, а Франція підписала 27-річний контракт на імпорт газу з Катару. Щодо нафти, то найкращими альтернативами Євросоюзу можуть бути США та Лівія. Еurасtіv підсумовує: якщо ЄС зможе знайти нових постачальників і подолати політичні розбіжності щодо санкцій, блок зможе скоротити доходи Росії від експорту викопного палива на 51 млрд євро щорічно. У першому кварталі 2025 року російські банки спрямували близько $2,7 млрд (або майже 25 млн щодня) на покриття проблемних кредитів. Це свідчить про серйозне погіршення ситуації в кредитному секторі. За даними Центробанку РФ, ризик неповернення боргів у сфері роздрібного кредитування сягнув 3,6% - суттєво вище від звичного рівня у 2%. Особливо це стосується споживчих кредитів, де обсяг прострочених виплат стрімко зростає.

В Україні почастішали випадки розповсюдження підробленої іноземної валюти, причому найбільшу частку фальшивок становлять саме американські долари. Про це повідомили в Національного банку України. Як зазначили в НБУ, у 2024 році серед усіх вилучених підробок іноземної валюти 93% становили долари США, тоді як на євро припало лише 7%. Шахраї найчастіше підробляють такі номінали: 50 та 100 […] Сообщение Українцям “зливають” фальшиві долари та євро: які купюри підробляють найчастіше появились сначала на ТехноФан.

Про це розповів економіст, радник президента України з економічних питань (2019-2024) Олег Устенко в етері Еспресо. "Для того, щоб розуміти, що відбувається євро-доллар, треба орієнтуватися на те, що відбувається саме в парі євро-доллар. Тобто ми залежимо з вами від політики, яку проводять Центральний банк Європейського Союзу і політику, яку проводить ФРС (Федеральна резервна система, - ред.). Після вчорашніх заяв президента Дональда Трампа з приводу того, що нашим ФРС, я просто цитую, майже цитую, керує ідіот. Можна очікувати, що буде продовжуватися такий вплив з боку адміністрації або намагання впливу на Федеральну резервну систему", - сказав він.Олег Устенко наголосив, що це точно не додає стабільності системі."Я б орієнтувався на те, що ми будемо з вами бачити курс буде рухатись в сторону за 1 євро - 1 долар і 20 центів, це саме туди, куди він рухається. Ми будемо чекати, як там буде відбуватися. Курс до гривні, в плані євро, це похідна від того курсу, який є в парі євро-долар. Ну і курсу, який встановлюється у нас в країні по відношенню гривня до долара Сполучених Штатів Америки, то берете будь-який курс, який в нас буде долар-гривня, а потім можете множити його на 1.18 зараз, або на 1.2 через декілька тижнів або днів. І тоді будете отримувати той курс, який буде гривня по відношенню до євро. Ми рухаємось в напрямку 50 гривень", - розповів колишній радник президента України з економічних питань.

ТОВ «Науковий парк «Житомирська політехніка» офіційно зареєстрували  23 серпня 2023 року. Операційно парк розвивається коштом власних надходжень: станом на грудень 2024 року його дохід сягнув 3 млн грн. Цього року очікується збільшення доходу на 50%. Усі зароблені гроші парк вкладає в розвиток нових проєктів.  Значну підтримку Науковий парк отримав від інвестиційної компанії ВGV Grоuр Маnаgеmеnt Геннадія Буткевича, яка надала обладнання для лабораторій на понад 100 000 євро.  Зараз команда парку створює проєкти для університетів, бізнесу та спорту, серед яких платформа онлайн-менеджменту для вишів, інтерактивний спортивний тренажер, розробка застосунків, виробництво 3D-принтерів та інше. 

Про це повідомила заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко у fасеbооk.На 61-му Венеційському бієнале, який відбудеться у 2026 році, Україну представлятиме художниця і скульпторка Жанна Кадирова."Кураторська група національного павільйону України на Венеційському бієнале затверджена наказом міністра культури за рішенням конкурсної комісії. Куратори: Ксенія Малих і Леонід Марущак. Проєкт "Гарантії безпеки" Жанни Кадирової", - поділилась Григоренко.У коментарі "Суспільне Культура" співкураторка національного павільйону України Ксенія Малих зазначила, що проєкт Жанни Кадирової розповідає історію про те, як на заміну радянському реактивному літаку в парку Покровська з’явилася мистецька робота художниці. За її словами, гарантії безпеки, заради яких Україна відмовилася від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі, підписавши Будапештський меморандум, виявилися марними.Читайте також: Лавреатка Шевченківської премії - 2025: яким артпроєктом у Львові відома художниця Жанна Кадирова"Ця скульптура була демонтована заради збереження в серпні 2024-го. Цю історію має почути міжнародна мистецька спільнота", — додала Малих.Художниця, лауреатка Шевченківської премії Жанна Кадирова отримала першу Неr Аrt Рrіzе, яку вручають з 2025 року в Парижі, за серію Rеfugееs ("Біженці").Жанна Кадирова передала два твори мистецтва з проєкту "Паляниця" вартістю 2900 євро та 4900 євро на підтримку українських дітей. 

Коаліція з розмінування України, що була створена у лютому 2024 року, залучила вже 93 млн євро для України протягом цього року.