Search trend "Ле Пен"

Якби президентські вибори у Франції відбувалися цієї неділі, кандидат від ультраправого "Національного об’єднання" Марін Ле Пен отримала би найбільше голосів у першому турі.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Замість цього, за її словами, пріоритетом є пошук нової виборчої системи, яка могла б забезпечити більшість на ймовірних виборах.

Де-факто лідерка ультраправої французької партії "Національне обʼєднання" Марін Ле Пен вважає, що президенту Емманюелю Макрону наразі не час йти у відставку на тлі політичної кризи.

Вишукані політичні маневри президента Франції можуть зіграти з ним кепський жарт, якщо об'єднаються його опоненти. Але Макрон продовжує грати на межі фолу. Чи виправданий цей ризик, - розбиралася Gаzеtа.uа. Пізно ввечері 4 грудня французький парламент (Національні збори) 331 голосом з 577 виголосив вотум недовіри уряду Мішеля Барньє. Gаzеtа.uа раніше розповідала про карколомну інтригу, в результаті якої президент Емманюель Макрон 6 вересня довірив формувати уряд правоцентристу Мішелю Барньє. Таким чином, антикризовому кабміну не вистачило одного дня, щоб попрацювати повні три місяці. Є ще один антирекорд уряду Барньє: від відставки у 1962 році уряду Жоржа Помпіду це перший випадок успішного вотуму недовіри. Приводом став бюджет на наступний рік. У понеділок, 2 грудня, прем'єр скористався конституційним правом уникнути голосування депутатів, щоб провести так званий "бюджет жорсткої економії": підвищення податків на 20 мільярдів євро з одночасним скороченням видатків на 40 мільярдів євро. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Емманюель Макрон маневрує між лівими і правими У відповідь парламентська ліва коаліція "Новий народний фронт" запропонувала висловити недовіру уряду Барньє. З аналогічною пропозицією виступили французькі ультраправі з "Національного об'єднання". "Мавр зробив свою справу&hеllір;" Мішель Барньє, найстаріший політик у владній команді після дострокових парламентських виборів, не приховував своєї стурбованості наслідками відставки уряду. Найбільше - через економічну кризу. Його уряд успадкував колосальну проблему - великий зовнішній борг. Єврокомісія вимагає від Франції скоротити його, у відповідь на це Барньє запропонував - і провів як рішення - секвестр видатків з 6 до 5% ВВП. Власне, на цьому його місія і завершилася і Барньє може спокійно зійти з авансцени. На доказ, світові ринки оцінили подію оптимістично - європейські індекси у четвер, 5 грудня, зросли на тлі новини про вотум недовіри французькому уряду. Цікаво, що помітно здорожчали акції французьких компаній на фондовому ринку. Гравців на ринку заспокоює те, що у Франції не буде зупинки роботи уряду, пояснив головний економіст групи Аха Жиль Моек. За його словами, партії, котрі підтримали вотум недовіри Барньє, анонсували, що голосуватимуть проти автоматичного переносу держбюджету поточного року на наступний, якщо парламент не ухвалить нового головного фінансового документа країни. Це може бути самозаспокоєнням, бо французькі політики налаштовані вимагати відставки Емманюеля Макрона шляхом імпічменту. Лідерка ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен, якій, до слова, загрожує ув'язнення, звинуватила президента у ситуації, що склалася та побіцяла, що "тиск на нього зростатиме" щоби "захистити французів від токсичного бюджету". "Зараз ми закликаємо Макрона піти, - лідерка парламентської фракції ультралівої партії "Невпокорена Франція" Матільда Пано була відвертішою. - Треба негайно оголосити дострокові президентські вибори для вирішення кризи, що поглиблюється". Постріли у ногу Драма з вотумом недовіри розігралася за відсутності Макрона у Франції. Він був із триденним візитом у Саудівській Аравії. Вірогідно, він почне терміново шукати шостого за своєї каденції прем'єра. Французькі ЗМІ називають вірогідних кандидатів: чинний міністр оборони Себастьєн Лекорню, центрист Франсуа Байру, експрем'єр, соціаліст і колишній міністр внутрішніх справ Бернар Казньов (майбутній кандидат на президентських виборах). У відставку йти президент Франції, звісно, не збирається, оскільки це, як він каже, "політична фікція" і "абсурд". Але політичний аналітик Франсуа Валентин наголошує, що тиск на президента зростатиме, адже це він достроковими виборами породив перманентну кризу: у парламенті немає стабільної більшості. "З точки зору Конституції, він не несе жодної відповідальності перед парламентом і може призначати нових прем'єрів кожні півроку без наслідків для себе. Але політично Макрон втратив половину парламентської підтримки і зіпсував відносини зі своїми депутатами, не поставивши їх до відома про дострокові вибори. Якщо безвихідь триватиме, дедалі більше людей закликатимуть до відставки Макрона, щоб розрубати гордіїв вузол демократичними методами", - вважає Валентин. Треба центриста Найвірогіднішим новим прем'єром є Байру, з яким Макрон устиг пообідати у Єлисейському палаці. Він є найвідданішим союзником Макрона, лідером центристської партії "Демократичний рух", шанованим як ультраправими, так і лівими. За такого прем'єра ультраправі можуть перейти в опозицію, що для них вигідно перед парламентськими виборами 2025 року. З іншого боку, президент Франції, можливо, забезпечив собі спокій в епіцентрі політичного шторму. І ось чому: ультраправі та ліві у парламенті, вигнавши Барньє, підстрелили самих себе. Лідер фракції консерваторів у Національних зборах Лоран Вокьє вважає, що ультраліві, як і ультраправі, "несуть відповідальність за вотум недовіри, що занурить країну у нестабільність". Зимово-електрична лихоманка Адже 5 грудня у Франції розпочався масштабний страйк держслужбовців проти скорочень штату і посад, передбачених держбюджетом Барньє. "Ми надсилаємо сигнал новому уряду", - зазначено у повідомленні оргкомітету страйків, зокрема, вчителів. Кожен третій французький учитель страйкує 5 грудня. І єдиним острівцем стабільності залишаться - президент Емманюель Макрон з розширеним полем для маневрів і нульовою відповідальністю за можливий хаос у Франції. За страйки відповідатимуть якраз ті, хто "пішов" - уряд Барньє. Принаймні, на цьому наполягає Lе Моndе - Марін Ле Пен зруйнувала стратегію співробітництва своїх же соратників із урядом Барньє щодо "економічної нормалізації". Та і французи стурбовані наслідками частих змін уряду. За даними соцопитувань, переважна більшість французів непокоїться через наслідки вотуму недовіри уряду Барньє, 82% - загалом майбутнім країни (81% - економікою), понад 60% хочуть відставки Емманюеля Макрона. Київський аспект Для України важливою є французька підтримка. Макрон неодноразово заявляв, що готовий "хоч завтра" відправити до нас військових інструкторів. Політик міг планувати візит до Києва після Шольца, припускає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. За його словами, дискусія щодо мирного плану триває. Наприклад, обговорюється варіант розміщення військових Франції, Великої Британії та Німеччини в Україні. "За таких умов, жодна зі сторін не захоче стріляти. Цей план не публікується у ЗМІ, але певні ознаки, що варіант розглядається, є", - зазначив він. Але зміна уряду Франції може позначитися на підтримці Францією України. Лекорню раніше заявляв про неможливість надати обіцяні 3 мільярди євро українській стороні через фінансові проблеми всередині Франції. Перед голосуванням у парламенті по Барньє чинний міністр оборони сказав, що це вплине на підтримку України. Зокрема, якщо не буде ухвалений держбюджет-2025 від Барньє, армія Франції недоотримає 3,3 мільярди євро. Натомість Макрон ще 30 листопада у телефонній розмові з президентом Володимиром Зеленським запевнив у незмінній підтримці Франції.

Національна асамблея Франції проголосувала за відставку уряду на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє. Він обійняв цю посаду лише на початку вересня цього року

За вотум недовіри проголосував 331 депутат.

У Франції уряду Мішеля Барньє загрожує відставка: голосування депутатів сьогодні, о 15:00 за ГринвічемФранцузький парламент проведе голосування щодо вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє через пенсійний закон. Опозиційні партії Меланшона та Ле Пен об'єдналися проти чинного прем'єр-міністра.

Ультраправе «Національне об'єднання» (НО) оголосило, що голосуватиме за вотум недовіри уряду, після того як прем'єр-міністр Франції Мішель Барньє для ухвалення бюджету соціального страхування використав спеціальну статтю Конституції, що дозволяє ухвалювати закон без голосування в парламенті.

Франція иоже отримати відставку уряду меншості

Прем'єр-міністр Франції Мішель Барньє в понеділок зробив ще одну важливу поступку ультраправій партії Марін Ле Пен "Національне об'єднання", відмовившись від запланованого скорочення відшкодування витрат на ліки в останню хвилину, щоб протягнути свій законопроєкт про бюджет на 2025 рік.

Глава фракції «Національного об'єднання» у парламенті Франції Марін Ле Пен заявила, що її погрози висловити вотум недовіри уряду Мішеля Барньє наступного тижня залишаються актуальними, якщо влада не піде на поступки у бюджетних законопроєктах.

Чимало людей впало у різні крайнощі від "нам гаплик, копаймо яму" – до "вже навесні війна закінчиться, будуть вибори й економічне зростання". На щастя, будь-який хайп швидко завершується, тож настав час розібратися, а які сценарії реально можуть бути.Підкреслю, що сценарний простір в цілому є описаним у статті, яка опублікована ще на початку року, і з того часу не змінився. Тому наступний аналіз робитиму в рамках цього сценарного простору, який передбачає три основні сценарії: Війна на виснаження, Коаліція переможців, Заморозка.Передусім відділімо те, що ми знаємо, від того, чого ми не знаємо й не можемо знати. Читайте також: Що буде з нами далі?Що ж ми знаємо?По-перше, Трамп передусім буде займатися внутрішньою політикою, бо цього прагнуть його виборці. У зовнішній політиці він просуватиме стару добру доктрину меркантилізму: торгові переваги понад усе, тож ось вам захисні мита та підтримка місцевого виробника. Іншими словами, ізоляціонізм. По-друге, якщо Трамп і буде займатися геополітикою, то його першими двома пріоритетами будуть Китай та Близький Схід. Хай Європа самостійно розбирається зі своїми проблемами – це незмінне гасло Трампа. Україна для Трампа вторинна і в цілому незрозуміла. "Мирні плани" різних республіканських політиків в основному мають на меті щось продемонструвати, стоячи у черзі перед дверима до резиденції Трампа в очікуванні можливого призначення кудись.Це те, що ми знаємо, а більше ми не знаємо нічого. Бо Трамп ще й сам не знає. Бо ще не обрані члени його зовнішньополітичної команди – а ті, що начебто обрані, можуть не пройти затвердження. Будь-які заяви, що політика Трампа буде такою чи іншою, абсолютно безпідставні. Рівень невизначеності поки що досить великий.Які можливі сценарії з цього випливають?Сценарій 1. США всіляко абстрагуються від подій в Європі, включаючи російсько-українську війну. Трамп робить заяви, що європейцям час самим платити за свою безпеку (до речі, це правда). Росія розглядається американською адміністрацією через призму політики на китайському напрямку. Європа постає перед викликом зайнятися власною безпекою – і цей виклик насправді неминучий.Читайте також: Війна триватиме ще багато-багато місяцівПідсценарій 1.1. Європа неспроможна, бо Німеччина в політичному болоті до червня (поки триватимуть вибори та формування уряду), Франція нерішуча та потенційно чекає на Ле Пен, Брюссель симпатизує Києву, але має обмежений мандат, Угорщина та Словаччина руйнують політику консенсусу в ЄС. Це поганий сценарій "ВІйна на виснаження", див. статтю. Водночас Україна змогла отримати запевнення по фінансуванню на 2025 рік, тож основні фактори нашої стійкості чи нестійкості – наші внутрішні (вони всі відомі). Що стосується 2026 року, він зараз за горизонтом бачення. Підсценарій 1.2. Європа неспроможна, але формується коаліція спроможних та охочих (соаlіtіоn оf thе wіllіng) – із тих країн, які краще розуміють ситуацію, мають стійкіші уряди та більше загрожені (в основному ці ознаки збігаються). Ключовими країнами залишаються Велика Британія та скандинавсько-балтійська вісімка, а також Польща. Європа насправді може зробити чимало для нашої перемоги й без США та в умовах відсутності внутрішнього консенсусу, причому у відповідних столицях добре знають, що треба було б робити (жорсткіші санкції, обмеження торгівлі, танкерні нафтоперевезення, експортний контроль, перешкоджання обходу санкцій тощо). До речі, США завжди готові продавати озброєння й військову техніку за гроші – аби були гроші (а гроші у вигляді заморожених російських активів є, аби була політична воля).Підсценарій 1.3. Європа швидко береться за голову та консолідується. Дуже малоймовірно, але добре для нас.Варто зазначити, що важливість України для Європи стає більш очевидною принаймні з безпекового погляду.Читайте також: Бажання Трампа закінчити війну в Москві сприймають як ознаку слабкості: Росія відкидає "замороження"Сценарій 2. Трамп вирішує, що війна в Європі є гарним майданчиком для того, щоб проявити власні силу та переговорні здібності на початку каденції. Він знаходить час зайнятися війною в Європі й намагається посадити сторони за стіл переговорів на якихось своїх умовах. Ці умови навряд чи будуть капітуляцією України, бо існує певна підтримка України в американському суспільстві та серед членів Республіканської партії, це не можна скидати з рахунку. Отже, буде якась форма замороження.Підсценарій 2.1. Умови заморозки прийнятні для обох сторін, підписується тимчасове замирення, що нагадує Мінські угоди. Для України відкривається вікно можливостей для внутрішньополітичного процесу, оголошуються вибори, далі йде критично важлива розвилка, описана у статті. Підкреслю ще раз: будь-яке замороження тимчасове. Росія може погодитися на збалансовані умови заморозки, якщо Путін вирішить, що потрібно перепочити, переозброїтися та накопичити силу для другого удару.(Якщо в цей момент з України виїдуть мільйони людей, значить, доведеться скоригувати українську територію до того розміру, який здатні захищати ті, хто залишиться. Це неприємна правда, якій треба дивитися у вічі.)Підсценарій 2.2. Путін відкидає умови Трампа й вимагає по суті капітуляції України: демілітаризація, "денацифікація" тощо. Злий Трамп обіцяє Путіну "кузькіну мать" й оголошує "примус до миру". Малоймовірно, але такий сценарій існує. (Зауважу, що дивним чином значна частина українських політиків і громадян вірить у високу ймовірність такого сценарію, забуваючи, що у парі "перемовник" – "офіцер КҐБ" другий виграє не конфронтацією, а обманом, використовуючи віру першого у чесні домовленості). Є висока ймовірність путінського рішення, що продовження війни вигідніше, ніж замороження, бо перехід Росії від війни до миру може стати для неї занадто великим соціально-економічним потрясінням. Читайте також: На Заході не вірять у "швидкий мир"Але Путін буде скоріше гратися з Трампом, аніж вступати у пряму конфронтацію. Є ще психологічні проблеми Путіна: понад усе він прагне не допустити того, що вважає приниженням з боку Америки.До цього сценарію можна віднести також нескінченні безрезультатні переговори, які виставляють Трампа слабаком і провокують на якісь дії. Я не думаю, що Путін до цього вдасться.Підсценарій 2.3. Під виглядом мирних пропозицій Путін пропонує Україні капітуляцію, якої вона не приймає. Трамп звинувачує Україну у зриві переговорів та повертається до своїх справ, пообіцявши не давати Україні ні цента й оголосивши українців затятими мілітаристами, а Путіна миротворцем. Враховуючи, що 2025 рік ми проходимо (якщо налагодимо внутрішні справи), а про 2026 говорити зарано, – це для нас нічого не міняє порівняно з тим, що ми мали на момент виборів. Подальший розвиток подій залежить від позиції Європи, див. підсценарії 1.1, 1.2, 1.3.Чи може Трамп зайняти позицію Путіна й тиснути на Україну в односторонньому порядку? Теоретично так, а практично це не дає йому жодного виграшу, а лише на самому старті виставляє його слабаком. В будь-якому випадку, нам важливо пережити 2025, а тут у нас в основному внутрішні завдання.Варто ще зазначити, що Трамп мислить короткими горизонтами, тож для нього припинення вогню, мирна угода та завершення війни – майже синоніми. Якщо досить скоро воєнні дії поновляться, він тут ні до чого, адже він молодець і зробив свою справу, а далі всі інші самі винні.Читайте також: Європейські війська в Україні: лідери визначаються з рівнем ризикуЗауважу, що переконлива перемога Трампа на виборах не дала Росії очікуваних переваг: Путін робив ставку на конфлікт та дезорганізацію в США, але вийшло по-іншому.Додам, що зупинка руху України в НАТО неможлива, бо ми вже давно не рухаємося. Ніхто не запросить нас в НАТО до завершення війни або ж принаймні до моменту, поки не сформується коаліція переможців. Зупинка руху України в ЄС також неможлива, але там навпаки – ми рухаємося, процес набув технічного характеру (і він досить тривалий, без ілюзій, на 6-10 років), і це питання є прерогативою Європи.Тож якщо від нас вимагатимуть не вступати в НАТО 20 років – можна сміливо обіцяти, бо через кілька років ситуація буде геть інша. Або НАТО не буде, або нас не буде, або Росії не буде.Додам ще, що Китай навряд чи буде на цьому етапі проявляти активність. Він може допомогти Трампу посадити Путіна за стіл переговорів (бо має важелі впливу на Росію та інтерес показати Трампу на самому початку каденції свою готовність співпрацювати), але Китай грає не в шахи, а в ґо, він будує простір для забезпечення власних виграшів.Висновки.Основні сценарії розвитку ситуації залишаються ті самі, сценарний простір не змінився з обранням Трампа. Жахлива катастрофа чи чарівна раптова перемога обидві неможливі.Основні проблеми України зараз – внутрішні, їх треба терміново вирішувати. Йдеться про людський капітал та управління в Силах оборони, про ВПК та економіку, про демократію та суспільну згуртованість.Треба продовжувати формувати для Америки образ перемоги (американської перемоги, а не української). Які вигоди США отримають від російської поразки? Їх чимало, але треба їх донести та пояснити. Як російська поразка пов'язана з американо-китайським протистоянням?Але основні зусилля мають бути зосереджені на створенні "коаліції охочих" в Європі. Це наше основне поле роботи на наступний рік. Потрібно посилення кадрової дипломатії та максимальне включення інших видів дипломатії: парламентської, культурної, громадянської, університетської, церковної, підприємницької тощо. Європа не Америка, тут десятки країн і чимало роботи.Що робити нам конкретно? Те саме. Або ти в ЗСУ, або всі можливі сили віддаєш допомозі ЗСУ. Перед тим, як щось вирішити, Трамп буде дивитися на поточну мапу. Ось чому Путін поспішає.І головне: не повторювати тези російської пропаганди. Навіть якщо дуже хочеться.Вчергове повторю: стратегія Путіна – розколоти українське суспільство протягом важкої зими й примусити його просити капітуляції. Тож не треба допомагати Путіну.ДжерелоПро автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академіїРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Вирок у справі про шахрайство, де фігурує Ле Пен, оголосять у березні 2025 Французький суд оголосить рішення у справі Марін Ле Пен щодо нецільового використання коштів ЄС 31 березня 2025 року. Прокуратура вимагає заборонити їй обіймати державні посади на 5 років.

31 березня французький суд винесе рішення у справі Марін Ле Пен та її соратників, яких звинувачують у нецільовому використанні коштів Європейського Союзу. Прокуратура вимагає п’ятирічної заборони для Ле Пен на обіймання державних

У Франції завершився судовий процес у справі про фіктивне працевлаштування помічників депутатів Європарламенту «Національним об'єднанням» Марін Ле Пен, своє рішення суд оголосить 31 березня.

Суд Парижа визначив 31 березня 2025 року датою оголошення вироку у справі про шахрайство в Європарламенті, де фігурує де-факто лідерка ультраправого "Національного об’єднання" Марін Ле Пен.

Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен у понеділок провела переговори з прем'єр-міністром Мішелем Барньє на тлі її погроз повалити його уряд після того, як опозиція засудила бюджет. Це може призвести до політичної кризи.

Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен у понеділок провела переговори з прем'єр-міністром Мішелем Барньє на тлі її погроз повалити його уряд, що може призвести до політичної кризи у Франції.

Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен в понеділок виступила з новою погрозою припинити підтримку коаліційного уряду Франції в разі вотуму недовіри після того, як переговори з прем'єр-міністром Мішелем Барньє не змогли задовольнити вимоги її партії щодо бюджетних поступок.