Search trend "Літній час"

У селі Партизанське Первомайської тергромади сталася пожежа у лазні. В результаті займання опіки отримав чоловік 1960 року народження. Його відвезли до лікарні

Для кожного господаря дачного будинку важливо підготувати його зимового періоду. Щоб уникнути неприємних сюрпризів навесні, варто заздалегідь подбати про вивезення найцінніших і вразливих речей. Садовий інвентар, який може зазнати корозії чи пошкоджень, текстиль і предмети декору, чутливі до морозу, а також продукти, що можуть стати приманкою для гризунів, обов'язково слід забрати. Це зекономить час і гроші у майбутньому. Що потрібно вивезти з дачі напередодні зими Якщо ви не збираєтеся зимувати на дачі, то зазначені нижче предмети обов'язково потрібно відвезти, щоб уникнути їх псування. Ці поради перевірені роками і досвідом багатьох дачників. Продовольство, насіння і заготівлі. Справа в тому, що залишені продукти можуть зіпсуватися від вологи, а у консервації зірвати кришки. До того ж на запах таких продуктів обов'язково прийдуть щури, які можуть серйозно пошкодити ваш літній будиночок протягом зими. Будь-яка побутова та садова хімія. Не варто думати, що хімія невразлива. Перепади температур зіпсують її, або ж її можуть погризти шкідники. Тоді навесні вам доведеться купувати масу нових засобів, що не дешево. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи потрібен на дачі ставок: аргументи за і проти Вироби з тканини (постільна білизна, одяг, рушники). Під час зимових місяців все це покриється грибком. В крайньому випадку можна випрати білизну і скласти її в шафу, перед тим зав'язавши все в кульок. Побутова техніка та цінні речі. Тут "шкідники" іншого виду - злодії. За залишений копійчаний радіоприймач або навіть дитячий велосипед злочинець може розбити скло або виламати двері, завдавши значно більшої шкоди вашому будинку. Перед увімкненням опалення слід подбати про радіатори. Насамперед потрібно очистити їх від пилу. Варто також випустити повітря із радіаторів перед включенням опалення. Українці вже мають досвід минулої зими, коли через російські ракетні обстріли доводилось жити в умовах постійних відключень світла. Цьогоріч ситуація з великою ймовірністю може повторитися. Тому все необхідне слід придбати завчасно.

В останню суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодоморів - штучно створених радянською владою. Найбільший за жертвами голод був у 1932-1933-х роках. Голодомори стали не лише актом масового знищення українців, а й спробою стерти національну ідентичність. У Києві пам'ятні заходи розпочалися з хвилини мовчання та загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті". Біля Меморіалу жертв Голодомору відбулася поминальна служба за участі священників, представників влади та громадськості. Кореспондентка Gаzеtа.uа побувала на молебні та поспілкувалася з українцями про те, чому варто памʼятати про трагедію та що вони знають про геноцид від рідних. КОРОВА В ЗЕМЛІ О 15:00 біля Національного музею Голодомору-геноциду починають збиратися люди. У руках тримають оберемки золотавих колосків, хліб, яблука. На молебень українці йдуть цілими родинами, міцно тримаючи за руки дітей. У наметі поблизу беруть лампадки, запалюють свічки й несуть до пам'ятника "Гірка пам'ять дитинства" - скульптури дівчинки з колосками. Літній чоловік у вовняному картузі тремтливою рукою кладе між лампадками гроно калини. Сотні киян, із запаленими свічками у руках, збираються цього холодного листопадового дня, щоб вшанувати пам'ять мільйонів українців, життя яких забрала одна з найстрашніших трагедій ХХ століття - Голодомор. Лунає журлива мелодія, а на екрані транслюють документальний фільм зі свідченнями очевидців геноциду. Перед ним, завмерши зі сльозами на очах, стоять і діти, і дорослі. - Ми з Чигиринщини. Бабуся розповідала, що наша сімʼя вижила в часи Голодомору тільки завдяки тому, що була захована у землі корова. Могли брати молоко й так харчуватися, - розповідає Тетяна Лебеденко, 40 років. На памʼятний захід прийшла з родиною. - Далекі родичі померли, бо в них забрали геть усе, що могло дати порятунок. - Корова була з перевʼязаною мордою у заваленому погребі, десь на отшибі в селі, - долучається до розмови її син 20-річний Данило Сівак. - Її не знайшли завдяки тому, що закидали гілками. А друга лінія родичів жила в Одесі. Звідти привозили золото. Прапрадід мій Петро їздив у Кременчук "дубками" - лодкою - здавав те золото. За 100 грам отримав тільки пів кусочка хліба і кілограм борошна - отакий пайок. Чоловік розказує, що поки була жива прабабуся, то розповідала рідним про трагедію. Однак називала Голодомор - "голодовка". - Вони казали: "Уся країна тоді голодувала". Ми ж тепер розуміємо, що це не так&hеllір; Боялися розповідати, - додає Данило. - Коли Росія вийшла із "Зернової угоди", почала бити по морських портах із суднами, де було зерно, то можна провести паралель між минулим і сучасним. "Україна - житниця Європи" - вони ще тоді на нас так казали. А зараз так і є. Скільки існує Московія - стільки немає спокою. ТРАМП І ЯДЕРНА ЗБРОЯ Перед памʼятником вишиковуються священники, запалюють свічки на буханцях хліба під хрестом. Молебень проводять глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав та архієпископ Православної церкви України Агапіт. Чути брязкання кадила, аромат ладану розлітається площею. Священники у традиційних червоних ризах проводять панахиду, наповнюючи простір молитвою. Раптом у натовпі запала тиша - усі схилили голови у хвилині мовчання. Полум'я свічок мерехтить від морозного вітру. Олександр Максимчук із дружиною Людмилою піднімаються сходами від музею. Прийшли вшанувати пам'ять жертв Голодомору, ба важливо памʼятати історію, кажуть. "Ви знаєте, я ще коли маленьким був, мені бабуся розповідала. Це було у нашому селі Ленківці, Хмельницька область, Шепетівський район. Люди один одного їли, дітей їли з голоду&hеllір; Тоді це здавалося страшною казкою, я не міг повірити, що таке могло бути. Але потім, коли почали відкриватися архіви, стало ясно: це було страшною реальністю, - говорить Максимчук. - Боялися всі. Сусідів боялися, виходиш із дому - і не знаєш, чи повернешся. Люди пухли з голоду, діти лежали, не було чого їсти, навіть траву їли. Але про це не говорили. Одна з моїх бабусь взагалі нічого не хотіла згадувати. Це велика трагедія для всієї нашої нації, і хотілося б, щоб за це відповіли. Поступки, мовчання - і от вам результат - Ми дітьми сприймали все, як казку, - додає схвильованим голосом Людмила. Не стримується - плаче. Олександр проводить паралелі між трагедією Голодомору та агресією Росії проти України. Росія зараз чинить ще гірший геноцид, говорить. - Тоді не було чого їсти, а зараз просто вбивають і знищують. Я не розумію, куди світ дивиться? Усе почалося з Криму. Тоді всі просто проковтнули це, і тепер получаємо. Те ж саме було перед Другою світовою війною: поступки, мовчання - і от вам результат. Думають, що Росія їх не зачепить?, - запитує риторично Олександр. - Міністр оборони Польщі розповідав, що зараз вони дають Україні пів відсотка оборонного бюджету. А тепер знову блокують допомогу. Хто так робить? Хіба це по-сусідськи? Чоловік обурюється, що західні партнери недостатньо допомагають Україні. Однак через останню російську атаку міжконтинентальною балістичною ракетою неабияк перелякалися. - Вони в Америці починають бухтіти: "Це ж капєц! Він ще чимось бахне". Ну а чим Путін не бахав? Тільки ще ядерна зброя залишилася, але й вона не допоможе йому. По ньому ж тоже тоді полетить, - каже він. - Те, що нам дають, - це сльози. Це щоб ми не здохли, але й щоб не перемогли, - говорить Максимчук. - А ви подивіться, що робить та ж Корея, чи Китай! І це при тому, що у тих країн ресурсів в рази менше. А ті, хто мають величезний потенціал, просто дивляться збоку. Ну так не має бути. Але я впевнений, що все одно питання буде вирішено. Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах майбутнє непередбачуване, вважає Олександр. - Коли його вперше обрали в Америці, я перестав поважати американців. А зараз - тим більше. Трамп - людина непередбачувана, з амбіціями. Від нього можна всього чекати, навіть сильної допомоги Україні, якщо Путін його чимось образить чи зачепить. Усе можна було зупинити ще в 2014-му. Обама тоді міг не дозволити Росії забрати Крим. Але він мовчав. Тепер ми розгрібаємо наслідки. Але ми вистоїмо. Ми обов'язково переможемо. Це точно. Чоловік довіряє президенту України Володимиру Зеленському. Але незадоволений діями й політикою Верховної Ради. - Ті, хто сидять у Раді, ті 'красавці' - до них ще черга дійде. Вони всі розбігаються, щойно з'являється небезпека. І я сподіваюся, що люди ще спитають із них, запитають, що вони робили, коли Україна була у вогні, - різко відказує він. - Я тільки боюся втрат: людських, територіальних, культурних. Але ми це переживемо. Просто потрібно триматися, не здаватись і робити своє. Люди втомилися вже, але треба підтримувати емоції, як після звільнення Херсона, Харкова, Київщини. А щоб перемогти ворога на полі бою - треба зброя. СІМЕЙНИЙ АЛЬБОМ О 16:00 люди зі свічками стають у чергу до памʼятника. Ставлять лампадки, припадають на коліно й хрестяться. З лампадкою у руках, обплетеною вінком, підходить голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору Іван Васюник. - Цьогорічний День памʼяті жертв Голодомору, як і два попередніх, проходить в умовах великої геноцидної війни. Уже тепер, на третій рік, українці і весь світ розуміють, що Голодомор і теперішня війна планувалися в одних і тих самих кремлівських кабінетах, - наголошує Васюник. - Тоді це був Сталін, а сьогодні - Путін. Але мета їхня не змінилася - знищення української нації. І тоді, і тепер унаслідок цього геноциду гинуть українці. Багато нащадків тих, хто вижив під час Голодоморів, воюють зараз у складі нашої армії й захищають нас, захищають Україну. Надворі темніє, у яскравому сяйві височіє меморіал у формі свічки над музеєм. Люди заходять всередину - гортають книги, розглядають експонати. На захід традиційно завітав експрезидент Віктор Ющенко, який багато років підтримує музей і памʼятні події. - Сьогодні ми чекаємо великої консолідації, - говорить Ющенко. - Нам треба добити цього лютого ворога. Без цього спокою не буде у вас, і у нас, на жаль. Під час війни котується все, що робить нас цільними. А цільними нас робить національне усвідомлення - у біді, на радостях, у перемогах. Коли ми відкривали чорну сторінку тяжкого великого Голодомору, говорили, що якщо ми її глибоко усвідомимо - вона нас консолідує. Коли будемо відкривати історичну правду про наших дідів-прадідів, їхні звитяги - вони також нас консолідують. Перемогу не творить зброя - її творить дух. Ми розуміємо, що вже перемогли з тим опором, який чинить наш люд 11 років. Українством пишається весь світ, за 33 роки наша нація зробила чудову дорогу усвідомлення, національної зрілості. Голодомор і теперішня війна планувалися в одних і тих самих кремлівських кабінетах Люди піднімаються на засніжені схили парку, де білим закарбували дати - 1932-1933. Встановлюють свічки у кріплення й зупиняються на кілька хвилин у задумі. Біля екрану жінка з синьо-жовтою хустинкою на шиї притискає до грудей оберемок колосків. Предки 73-річної Лідії Коваленко загинули в Голодомор. - Моя родина дуже важко пережила голод. Дідусь мав землю, ліс, люди в нього працювали, але коли прийшла ця біда, все було знищено, - розказує Лідія, затинаючись, а по її щоках ллються сльози. - У мене є сімейний альбом, я всім онукам і правнукам розказую про наше коріння, показую фотографії. Дідусь на фото такий красивий, у костюмі, при краватці, а поруч бабуся й тьоті. Але вони всі померли&hеllір; Один дідусь загинув у голодовку, інший теж не вижив, бабусі також не змогли пережити ці часи. Пам'ять про ці події передавалася у її родині з покоління в покоління. Вона дбайливо зберігає сімейні історії, аби молодші знали про трагедію. - Я завжди ставлю свічечку на вікно в День пам'яті. Завжди розповідаю дітям і онукам про ті часи. У нашому селі, поблизу Білої Церкви, виживали, як могли. Ліс поруч, річка Рось - ловили рибу, збирали, що можна було їсти. Але не всі вижили. Дітки помирали, дідусі, бабусі. Це була страшна трагедія. Ця війна - це теж геноцид. Вони хочуть стерти нас, українців, як націю. Знищити нашу культуру, нашу історію. Але ми маємо згуртуватися, бути сильними, допомагати одне одному. Я пройшла два Майдани, і тоді я відчувала таку любов до України, такий патріотизм, що словами не передати. Ми варили каву, носили їжу, підтримували всіх, хто стояв на барикадах. І зараз ми повинні бути такими ж єдиними. Родина жінки впродовж років зазнавала страждань через Росію. Пережили Голодомор, Другу світову й голод після неї, війну в Афганістані, а після повномасштабного вторгнення на фронті отримав поранення її двоюрідний онук. Лідія розповідає, що попри всі труднощі, її любов до України лише зросла. Вона не уявляє свого життя за кордоном і вірить у силу українського народу. - Мені 73 роки, але я ніколи в житті не відчувала такого піднесення, як у ті моменти, коли ми боролися за нашу землю. Ми маємо захистити нашу землю, захистити один одного. І ніяких переговорів, або - тільки на наших умовах. Це такі нелюди, що їм не можна вірити. Вони хочуть знищити кожну родину, кожну нашу домівку. Але ми мусимо триматися разом. Нам потрібно бути сильними, щоб вони нас не перемогли. Люди повільно розходяться, залишаючи запалені свічки по всій площі. Чути аромат теплого воску. Холодний вітер грає з полум'ям, розносячи довкола світло памʼяті.

Патронат допомагає дітям повірити у власні сили й закладає модель щасливої родини Я виросла в багатодітній сім'ї нас у батьків було четверо. Оскільки я старша, то допомагала мамі з братами й сестрами. Ми всі купалися в атмосфері любові й турботи. Тому ще з дитинства мріяла стати вихователькою в дитячому садочку й мати велику сім'ю. Уявляла, що в мене буде багато дітей, а в домі пахнутиме пиріжками. У студентські роки мрія про велику сім'ю десь сховалася. А коли вийшла заміж, то з чоловіком загадали: в нас неодмінно має з'явитися донечка Вікторія. Але першим народився син Богданчик, потім Назарчик. Ми були щасливі, але все ж не переставали думати про донечку. І ось 13 років тому наша мрія здійснилася народилася Вікторія. Тоді подумалося, що їй треба ще сестричку, й лелека приніс Ілонку, а потім Захарчика. Народження кожної дитини приносило радість, щастя й мудрість. У мене не було складних періодів материнства, адже завжди відчувала підтримку чоловіка. З доглядом за первістком Богданчиком допомагала моя мама показувала й розповідала, як дбати про немовля. Усе вдавалося легко. Навіть коли у старших хлопців був перехідний вік, ми обговорювали різні ситуації й досягали взаєморозуміння. Звісно, без переживань не буває. Якось ми з чоловіком поїхали у справах, а бабуся гляділа діток. Вони гралися надворі, аж раптом найменший син пропав. Усі налякалися, почали шукати, а виявилося, що він заліз в автобус сусіда і заснув. Було страшно, але, згадуючи це тепер, усміхаємося. Релаксую від того, що поряд завжди щебечуть діти У міру того, як збільшувалася наша сім'я, змінювалось і житло. Коли ми з Віталієм лише одружилися, то жили в орендованій квартирі в Києві. Після народження Богданчика переїхали в село до батьків. Але хоч би які милі та хороші батьки були, все одно хочеться мати свій куточок. Тоді бабуся запропонувала переїхати в її будинок. Хатинка невелика 35 квадратних метрів, тому з народженням молодших дітей ставала все тіснішою. Тоді вирішили купити новий будинок і створити комфортні умови для всіх. З двох невеликих кімнат зробили простору кухню. Деякі господині не люблять, коли біля них хтось крутиться під час приготування їжі, а я навпаки релаксую від того, що поряд завжди щебечуть діти. Тому кухня улюблене місце в будинку для всіх членів родини: молодші тут граються, малюють, старші залюбки допомагають готувати. Так, як і житло, з часом змінювався і наш сімейний транспорт. Нині їздимо на мінівені Ореl Zаfіrа. Часто друзі та сусіди, хто жартуючи, хто серйозно, казали організовувати домашній дитячий садочок, бо на нашому подвір'ї завжди багато дітей. Радіємо, що в наших синів і доньок чимало друзів. А ще ми обладнали ігровий майданчик на подвір'ї, та сусідській малечі цікаво в нас гратися. Якщо це тепла пора і я готую в літній кухні, то обідаємо всі разом. Старші хлопці виросли. Богдан уже працює, Назар студент. Турбот про дітей стало трішки менше. Можливо, це звучить дивно, але цих приємних материнських клопотів мені вже не вистачало, адже я звикла жити у стрімкому темпі і дбати про велику кількість дітей. До того ж, коли почалася повномасштабна війна, багато дітей залишилося сиротами, й тоді захотілося комусь із них допомогти. Адже ми маємо можливість це зробити, й головне для нас немає чужих дітей. Проте тоді не знали, з чого почати і хто міг би підказати. У жовтні торік поїхали в гості до матері й бабусі. Там тітка розповіла, що в селищі шукають сім'ю, яка зможе взяти до себе дитину. Ми, навіть не знаючи про форму виховання, в один голос вигукнули: "Ми згодні!" Того ж дня пішли в селищний старостат і дізналися, що шукають кандидатів для створення патронатної сім'ї. Пояснили, що це послуга тимчасового догляду, виховання та реабілітації дитини, доки її батьки чи опікуни долають складні життєві обставини. Згодом зустрілися з працівниками служби у справах дітей, які ще більше роз'яснили щодо патронату, переліку документів і обов'язкового навчання. Тоді подумалося: "Ого, скільки часу піде на збір довідок. А ми вже готові дбати про дитину". Коли я обіймаю одну дитину, то вже біжать і інші. Тоді пригортаю всіх разом Під час навчання нас професійно й доступно готували до патронату. Розповідали багато життєвих випадків, але жодна з цих історій не викликала страху, а лише співчуття до дітей і бажання огорнути їх своєю турботою. Розуміли одне: ці діти відчувають великий біль і ми маємо їм допомогти. Коли в нас уже з'явилися патронатні дітки, ми пригадали кожен урок із навчання. Виникає якась ситуація і щоразу згадуєш, як потрібно вчинити. Місяць із нетерпінням чекали, коли до нас влаштують діток. І ось у червні привезли трьох сестричок 12, 11 і 3 років. Неймовірно, як наші діти їх зустріли. У дівчаток не було літніх речей, то Вікторія й Ілона побігли до своїх шафок, почали вибирати для них найкраще. Вони зраділи, що тепер матимуть подружок. Для мене ж нічого не змінилося. Я просто працюю мамою, і в цьому мій сенс життя. Спочатку дівчатка були тихенькі, лише спостерігали, що відбувається навколо. А в нашій сім'ї звик­ли робити все разом: ми господарюємо й біля нас діти. Невдовзі сестрички також стали проявляти ініціативу: "А можна з вами? А можна допомогти?" Навіть коли чоловік щось робить біля машини, то дівчатка запитують: "Дядь Віталік, що ви робите? Поясніть. А можна ми побудемо біля вас?" Їм усе цікаво. Ми з чоловіком не ділимо дітей на наших і патронатних. Усі восьмеро наші, й усі рівні. Таке враження, що Оля, Катруся й Марійка завжди були в нашій сім'ї. Сестрички дружні між собою, хвилюються одна за одну, й мене це зворушує. Бачу, наскільки в нас багато спільних рис. Коли я обіймаю одну дитину, то вже біжать і інші. Тоді пригортаю всіх разом. Якщо щось купуємо, то дивимося, щоб було порівно. Нікого не виділяємо. Навіть коли старший син на навчанні, то діти залишають йому смаколики. Тому ніяких образ чи ревнощів немає. Старші сестрички одразу почали називати мене тьотею Танею, але наймолодша казала: мама. Звісно, вона потрапила до нас маленькою і, можливо, не все розуміла, а може, просто хотіла, щоб я була її матір'ю. Проте на цьому етапі виховання дитина говорить на мене "тьотя Таня", і знає, що в неї є рідна мама. Дівчатка почали відвідувати гуртки, відкривати нові можливості і свої таланти. Раніше вони мріяли ходити на танці та грати у волейбол. І ось це стало реальністю. Хоч Олечка спочатку боялася, що не вийде, але Ілона підбадьорила: "Спробуймо. А потім і вдома потренуємося". Оля й Катя вже навіть виступали на сцені, хоча перед цим хвилювалися. Для них важлива підтримка, особливо дорослих. У нашій школі їм теж подобається навчатися, з'явилося багато друзів. Звісно, в навчанні є ще багато прогалин, але діти надолужують. У нас є правила будинку, які намагаємося не порушувати. Склали графік прибирання, миття посуду, сортування речей та іграшок. Діти його дотримуються, хоч і не завжди виходить робити все досконало. Після прибирання я тихенько обходжу всі кімнати й дещо підправляю, щоб діти не помітили. Адже їм приємно, що з усім упоралися самі. Водночас я ніколи не змушую щось зробити, діти самі знають: потрібно навести лад, бо до них у будь-який момент можуть зайти друзі. Отримую задоволення від того, що роблю готую, прибираю, займаюся з дітьми, висаджую квіти. Наприклад, на куховарство не витрачаю багато часу. Ввечері готую інгредієнти, щоб уранці швидко все зробити. На сніданок хтось із дітей любить молочну кашу, інші лише бутерброд із чаєм, дехто варену картоплю. Але все це готую швидко. А доки діти у школі, а Марійка в садочку, маю час на приготування обіду. Звісно, на вихідних чи канікулах можу провести на кухні весь день, але все поєднується із спілкуванням із дітьми. Печу пиріжки, струдлі, кекси, печиво, млинці, рогалики, а вони разом зі мною. До речі, Олечка любить пекти млинці. Спершу я стояла біля неї та підказувала, які інгредієнти потрібно додати, а тепер і нагадувати не потрібно. Ми з чоловіком по життю йдемо в ногу. І це важливо у вихованні дітей, адже вони копіюють поведінку батьків. Хлопчик дивиться на турботливого тата й також допомагатиме мамі, сестрі, пізніше дружині. Патронатних вихователів не вистачає, а потреба величезна Діти приходять у цей світ для того, щоб робити дорослих щасливими. Для кожної дитини важливо, щоб поряд були люблячі батьки. А патронатні сім'ї необхідні для того, щоб показати дітям: вони потрібні в цьому світі, їх люблять. Це необхідно не тільки їм, а насамперед нам, дорослим. Патронат допомагає дітям повірити у власні сили, прищеплює правильні цінності й закладає модель щасливої родини. На жаль, патронатних вихователів не вистачає, а потреба величезна. Розповідаю знайомим про патронат, але всі бояться відповідальності. Насправді потрібно просто любити, дарувати тепло, затишок, безпеку, й усе буде добре. Наша найбільша винагорода це усмішки дівчаток. Приємно спостерігати, як вони змінюються, стають упевненішими, щасливішими. Діти в патронатній родині можуть перебувати три місяці й лише в деяких випадках пів року. Усвідомлюю, що незабаром дівчатка мають залишити наш дім. Нині важко про це думати, але я налаштовую себе, що вони повернуться до рідної мами чи потраплять у хорошу сім'ю. У їхньої матері справді складні життєві обставини, але я сподіваюся, що соціальні служби допоможуть їй усе подолати.

У будинку багатодітної сім’ї сталася пожежа. В цей час мати готувала їжу у літній кухні.

Міський дослідник на ім'я Дейв відвідав покинуті будівлі, які в різний час слугували в'язницею і дитячим табором. Він зазначив, що йому вдалося побувати в місці, яке зберігає безліч таємниць.

Вчора ввечері, 17 листопада, в селі Стені на Львівщині загорілася літня кухня. Внаслідок ДТП власник будівлі отримав травми. Що відомо про пожежу?

55% українців підтримують скасування переведення годинників на зимовий та літній час. 39% опитаних хочуть залишити цю практику. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи "Рейтинг". За даними опитування, 7% не визначилися з думкою з цього питання. Зазначається, що опитування проводилося соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (ІRІ) по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені виявили, що перехід на літній час значно знижує продуктивність людей За наявною інформацією, всього було опитано 2 тис. мешканців України віком 18 років і старше. До вибірки не включені громадяни, які наразі перебувають за межами України. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для кожного показника не перевищує 3,5%. Президента Володимира Зеленського закликають ветувати ухвалений Верховною Радою законопроект щодо скасування переходу на літній час. Аргументи, зокрема, наводить громадська організація "Академія наук вищої школи України". Там стверджують, що нині немає авторитетних, визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б засвідчували серйозний негативний вплив сезонного переведення годинників на фізіологічний і психологічний стан людини. Науковець вважає, що користь від законопроєкту неможливо пояснити з погляду астрономії. Ухвалення закону означатиме, що наприкінці червня в Києві світатиме вже о 3:00, а сутенітиме о 20:00.

55% українців підтримують скасування переведення годинників на зимовий та літній час. 39% опитаних хочуть залишити цю практику. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи "Рейтинг". За даними опитування, 7% не визначилися з думкою з цього питання. Зазначається, що опитування проводилося соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (ІRІ) по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчені виявили, що перехід на літній час значно знижує продуктивність людей За наявною інформацією, всього було опитано 2 тис. мешканців України віком 18 років і старше. До вибірки не включені громадяни, які наразі перебувають за межами України. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для кожного показника не перевищує 3,5%. Президента Володимира Зеленського закликають ветувати ухвалений Верховною Радою законопроект щодо скасування переходу на літній час. Аргументи, зокрема, наводить громадська організація "Академія наук вищої школи України". Там стверджують, що нині немає авторитетних, визнаних світовою науковою спільнотою досліджень, які б засвідчували серйозний негативний вплив сезонного переведення годинників на фізіологічний і психологічний стан людини. Науковець вважає, що користь від законопроєкту неможливо пояснити з погляду астрономії. Ухвалення закону означатиме, що наприкінці червня в Києві світатиме вже о 3:00, а сутенітиме о 20:00.

Більшість українців (55%) підтримують скасування практики переведення годинників на літній та зимовий час. Такі дані оприлюднила соціологічна група "Рейтинг", провівши нове опитування на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (ІRІ). Також, згідно з опитуванням: лише 39% опитаних бажають залишити поточну практику, а 7% респондентів не визначилися з думкою. Опитування проводилося з 27 […] Тhе роst Чи доцільно переводити годинники на зимовий та літній час: що про це думають українці арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Через сезонне скорочення пропозиції в Україні дорожчають яйця. За жовтень ціна на яйця зросла на 60%, передає "NV Бізнес". Виконавчий директор асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко кажу, що цінам на яйця притаманна виражена сезонність. 50% ринку займають домогосподарства. Збільшення основних виробничих витрат, збитковість сектору у весняно-літній період й сезонний фактор стимулює зростання цін. "Найдешевші промислові яйця зазвичай у весняно-літній період", - сказав Карпенко. Збільшення пропозиції від господарств та умови зберігання яєць у спеку вимагають високої оборотності продукції у торгівлі. Це змушує продавців знижувати відпускні ціни. З настанням осінніх холодів ситуація стає протилежною. Також подорожчали комбікорми. "Лише з початку року фуражна пшениця зросла в ціні на 70 відсотків, фуражна кукурудза - на 80 відсотків, шрот соняшниковий додав у ціні 60 відсотків", - вказав експерт. Майже вдвічі зросла вартість електроенергії для промислових споживачів. Подорожчали кормові добавки, ветеринарні препарати, запчастини, пакувальні матеріали, які купляють переважно за кордоном за валюту. Збільшились і зарплати, логістичні витрати та додаткові витрати на альтернативні джерела енергозабезпечення. Сезонне скорочення виробництва стосується лише приватних господарств. Восени воно скорочується на 30% порівняно з літом, а взимку - до 50%. Промислове виробництво залишається стабільним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому в Україні дорожчають продукти Обсяги виробленої у цьому сегменті продукції повернулись на довоєнний рівень. 2022 року окупанти знищили деякі підприємства. "Після початку повномасштабного вторгнення було втрачено низку потужностей з виробництва яєць, яка оцінюється у 20 відсотків від загальнонаціонального виробництва 2021 року", - пояснив Карпенко. З того часу виробники поступово відновлювали та нарощування поголів'я курей. "Наразі, за оцінками асоціації, промислове виробництво яєць досягло рівня середньомісячного виробництва у 2021 році", - повідомив він. На формування цін впливає попит кінцевих споживачів. Він може динамічно змінюватися. За спостереженнями Карпенка, споживчі ціни на яйця у вересні цього року були нижчими на 20% від торішніх у цей час, а жовтневі ціни - на 15% меншими порівняно із жовтнем 2023 року. У пресслужбі АТБ пояснили, що здорожчання яєць восени є типовою тенденцією на тлі скорочення пропозиції. Але цього разу було дуже різке подорожчання. Якоїсь миті ціни додали відразу 10 грн і яйця вже 50-75 грн за десяток. "Виробники аргументують це підвищенням цін на корми, енергоносії та інше", - резюмували в АТБ. У виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів ціни зросли на 10,5%. Найбільше зросли ціни у виробництві молочних продуктів - на 17,8%, м'яса - на 16,4%.

Продуктивність працівників падає і залишається на низькому рівні протягом кількох тижнів після переведення годинників на літній час. Про це свідчать дані нового дослідження вчених з Університету Орегону. Вчені проаналізували дані про роботу 174 505 користувачів платформи GіtНub, вони дійшли висновку, що продуктивність роботи в ранкові години знижується саме після переведення годинника навесні. Хоча працівники й часто намагаються компенсувати цю втрату протягом усього робочого дня, проте повністю відновити показники їм не вдається. Зазначається, що повернення до зимовогу часу навпаки збільшує продуктивність на роботі. Науковці пов'язують цей факт з тим, що у людей з'являється можливість додаткового сну. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Науковці пояснили, чому в дорослому віці час летить швидше Результати цього дослідження впливають на економіку та добробут людей, адже в багатьох країнах світу годинник переводять двічі на рік. Отже, висновки можуть стати додатковим аргументом для скасування такої практики. Відомо, що в США законопроєкт про скасування щорічного переведення часу вже розглядають. А такі штати, як Гаваї та Аризона, вже відмовилися від цього. За словами вчених, перехід на літній час не виправдовує економії електроенергії та ще й негативно впливає на продуктивність і здоров'я громадян. Як підготувати організм до нового графіку, і пережити перехід на літній час з найменшими наслідками для здоров'я. За кілька днів до переведення стрілок годинника лікарі рекомендують почати прокидатися на 15-20 хвилин раніше, ніж зазвичай. Таким чином організм зможе звикнути до нового графіку. Щоб переведення годинників не позначилося на здоров'ї вашого організму, фахівці радять уникати надмірних фізичних навантажень, не затримуватися на роботі і, по можливості, більше відпочивати.

Як саме впливає перехід на літній час на продуктивність людини?

Росія застосовує погрози та насильство, щоб змусити українську молодь з окупованих територій відмовитися від своєї ідентичності та асимілюватися в російське суспільство. Про це розповіли Анастасія Мотичак з Херсону і харків'янка Ксенія Колдін під час панельної дискусії "Пережити полон: примусова депортація до Росії", яка відбулася в рамках 10-го Київського Безпекового Форуму для молоді. За словами Мотичак під час окупації в Херсоні школярам активно пропонували поїздки до таборів Криму, а тим, хто відмовлявся - погрожували. "Моя мама не хотіла мене туди відпускати, але директор мого коледжу наполягала. Вона морально тиснула на маму", - зі слів 17-річної дівчини, коли її мама відмовилася, директорка пригрозила забрати її примусово. Зазначається, що в Криму для український дітей були створені жахливі умови: "Коли я приїхала, нас заселили в кімнати, і перше, що я побачила, це були таргани в шафках, у їдальні таргани були, нам доводилося спати на смердючих простирадлах та подушках". Анастасія також поділилася, що зазнала фізичного насильства, залякувань та тиску, щоб змусити її примусово оформити російський паспорт. Лише через чотири місяці, коли вона змогла повернутися до України через Польщу, відчула полегшення. Тим часом харків'янка Ксенія Колдін розповіла, що разом із молодшим братом, з яким вони є сиротами, проживала в Харкові, але на початок повномасштабного вторгнення перебувала в прийомній родині у Вовчанську. Після російської окупації міста дівчину відправили примусово в технікум в Шебекино до Росії. За її словами, варіанту відмовитись не було. "Брата відправили в літній табір начебто на відпочинок на два тижні. Я зрозуміла, що тут щось не те. Два тижні затягнулися на дев'ять місяців розлуки", - зазначила вона. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти мілітаризують підлітків у Криму "Ми хотіли повернутись до України, але я не знала, як. Мене росіяни вмовляли взяти російський паспорт. Через відмову приймати громадянство мене вигнали з гуртожитку", - розповіла Ксенія. Ксенія розповіла, що зв'язалась з соціальною службою Харкова, щоб повернутись із братом до України. "Його тоді вже взяли в російську родину. Прийомна родина брата почала на нього психологічно тиснути, обірвали між нами контакти. Але я змогла дізнатись його адресу і ми зустрілись, змогла переконати його повернутися до України. Я рада, що ми з братом вдома, його прийняла хороша сім'я. Я рада бути на Батьківщині і вірю в нашу перемогу", - сказала Ксенія Колдін. У квітні російській диктатор Володимир Путін видав указ, згідно з яким жителі ТОТ, які відмовляються від російських паспортів, стануть іноземними громадянами чи особами без громадянства. Такі особи мають право проживати у ТОТ лише до 1 липня", - йдеться у зведенні британської розвідки. Існує реальна ймовірність того, що будь-які особи на ТОТ після цієї дати, які не мають російського паспорта, будуть депортовані або затримані. "Нещодавня риторика заступника голови Ради національної безпеки РФ Дмитра Медведєва вказує на те, що окремі особи можуть бути депортовані у віддалені райони Росії. Кремль проводить невпинну політику русифікації на ТОТ. В іншому указі про військові округи від 26 лютого йдеться, що ТОТ тепер увійде до складу Південного військового округу Росії. Кремль прагне зробити інтеграцію ТОТ до складу Російської Федерації незворотною", - зазначають у Міноборони Великої Британії.

У листопаді в Україні заплановано впровадження низки новацій. Йдеться, зокрема, про можливі зміни у правилах бронювання військовозобов'язаних та інші нововведення, пише NV. Обмеження швидкості Із 1 листопада на водіїв чекають зимові обмеження швидкості. У низці українських міст на тих ділянках доріг, де було дозволено їздити зі швидкістю до 80 км/год, дорожні знаки замінять на обмеження швидкості до 50 км/год. "У деяких містах нашої країни, зокрема Києві та Дніпрі, на тих ділянках дорожнього руху, де це дозволяють і дорожні обставини, і безпека дорожнього руху, встановлювались знаки вищого обмеження швидкості. Тобто 80 км/год на літній період. Цей період зараз закінчується, і вже з 1 листопада вказані знаки будуть змінені на стандартні, тобто обмеження швидкості - 50 км/год. Таким чином, Правила фактично не змінюються, а настає зимовий період, який не передбачає інші обмеження швидкості руху", - сказав в ефірі телемарафону заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Безплатне харчування Учні початкових класів багатьох шкіл в Україні отримають безоплатне гаряче харчування. У середині жовтня уряд передав громадам 2 млрд грн на безоплатне харчування учнів початкових класів. У повідомленні Кабміну зазначалося, що школи зможуть самі готувати їжу або замовляти кейтеринг. Вартість харчування одного учня - 50 гривень на день. Це можуть бути сніданки або обіди. Послугу мають організувати місцева влада та школи. Раніше можливість безоплатного гарячого харчування у школі була лише у пільговиків, однак в рамках реформи, ініційованої першою леді Оленою Зеленською, вона доступна для всіх учнів 1&mіnus;4 класів у комунальних школах, гімназіях та ліцеях. У деяких населених пунктах гаряче харчування для наймолодших школярів вже забезпечується. Зокрема, про це повідомляли у Запорізькій ОДА, на сайті Пирятинської громади та у Рівненській ОДА. У Луцькій міськраді повідомили, що планують запустити безоплатне харчування для учнів початкових класів орієнтовно з 4 листопада. Так само з листопада школи організують безкоштовне харчування для учнів у Нововолинській громаді та Івано-Франківську. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Електронні відстрочки будуть доступні у "Резерв+" у листопаді - Міноборони Вилучення з обігу банкнот Нацбанк із 1 листопада починає процес вилучення з обігу банкнот номіналами 50 та 200 гривень зразків 2003 - 2007 років та заміну їх на банкноти аналогічних номіналів зразка 2014 та пізніших років випуску. У Нацбанку зазначали, що громадянам не потрібно буде обмінювати такі банкноти спеціально. Потрапляючи в банки, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації. Заміна банкнот номіналами 50 та 200 гривень старого зразка завершить процес заміни банкнот попередніх років на більш сучасні та захищені. Біометричний контроль Євросоюз вирішив відкласти запровадження ІТ-системи ЕЕS (Еntry/Ехіt Systеm), яка автоматично фіксуватиме в'їзд і виїзд усіх іноземців, запуск якої було заплановано на 10 листопада і стосувався також українців. Українські урядовці пояснювали, що під час першого в'їзду людини на територію країни, що входить до ЄС, у неї візьмуть біометричні дані - відбитки пальців і фотографію обличчя. "Біометричні дані зберігатимуться три роки, повторно здавати їх не потрібно. Якщо відмовитеся від біометрії, Вам відмовлять у в'їзді. Далі при кожному перетині кордону потрібно буде сканувати паспорт у терміналі самообслуговування", - пояснювали у Кабміні. Про відкладення запровадження ЕЕS єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон повідомила 10 жовтня. За її словами, нового графіка немає, але розглядається можливість поетапного запровадження. Реформа митниці 1 листопада набуває чинності закон про перезавантаження митниці. Він, зокрема, передбачає: - перезавантаження за зразком БЕБ, погодженим з міжнародними партнерами; - прозорий конкурс на посаду голови ДМС за участі міжнародних організацій; - політичну незалежність голови ДМС: звільнення за висновком аудиту; - переатестацію всіх працівників протягом 18 місяців з призначення нового голови; - половину членів атестаційних комісій для керівних посад обирають міжнародники за пропозиціями бізнес-спільноти; - підвищення зарплат на рівні закону. Реформу митниці вважають один із ключових "маяків" за програмами допомоги Україні на 2024 рік. Вона передбачена планом реформ за інструментом Ukrаіnе Fасіlіty, Національною стратегією доходів на 2024&mіnus;2030 роки, а також програмою МВФ Ехtеndеd Fund Fасіlіty. Гранти на навчання До 5 листопада студенти, що вступили на контрактне навчання в університеті на медичні, ветеринарні та фармацевтичні спеціальності, мають активувати гранти від держави, які частково або повністю покриють вартість навчання. На початку вересня прем'єр Денис Шмигаль повідомляв, що до пілотного проєкту з надання грантів для студентів долучились понад 170 державних і приватних вишів. Розмір гранту від держави залежить від балу на НМТ з будь-яких двох предметів та коефіцієнту спеціальності: 150+ - грант від 15&thіnsр;000 грн; 170+ - грант від 25&thіnsр;000 грн. Грант присвоюється на навчальний рік і виплачується університету двома частинами - на два семестри. Щоб скористатися грантом на навчання, потрібно: - оновити "Дію"; - знайти в переліку документів Сертифікат на навчання; - натиснути Отримати грант; - до 5 листопада активувати грант "Дія.Підписом"; "Дія" сповістить, коли університет отримає гроші з вашого гранту. Сертифікат щороку формуватиметься в Дії. Бронювання від мобілізації За даними джерел NV в Кабміні, через зростання кількості заброньованих з липня зменшилась кількість мобілізованих, тому з з 20 жовтня бронювання у "Дії" призупинили задля проведення аудиту заброньованих та перегляду критеріїв визначення критичної важливості підприємств для економіки України. У перші ж дні аудиту комісія уряду виявила близько 40 тисяч військовозобов'язаних, які заброньовані з порушеннями порядку. 26 жовтня стало відомо, що уряд обговорює наступні зміни до постанови №&thіnsр;76, яка регламентує порядок бронювання військовозобов'язаних. До переліку критично важливих підприємств не може потрапити організація, зарплата працівників якої не перевищує 19&thіnsр;000 грн на місяць. Урядовці вважають, що це принесе в бюджет мільярди гривень на місяць. Підприємства також муситимуть подавати щомісячну звітність про розмір зарплатні працівників. Окрім того, обласні військові адміністрації можуть позбавити права надавати підприємствам статус критично важливих або ж, згідно з іншим варіантом, це рішення місцева влада прийматиме спільно з ТЦК. Кількість заброньованих на критично важливих підприємствах можуть скоротити, наприклад, у військовій промисловості чи енергетиці, зі 100% квоту на бронь понизять до 70&mіnus;90%. Однак, урядовці поки не дійшли згоди з цього питання. Перша віцепрем'єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко спростувала інформацію про те, що через аномально швидке зростання кількості бронювань відстрочку від мобілізації отримали 1,5 млн чоловіків. Вона зазначила, що це не відповідає дійсності, додавши, що справжнє число на третину менше.

Того ж дня бійці ДСНС ліквідували пожежу в літній кухні с.Яланець Гайсинського району на площі 40 кв.м та в господарчій будівлі м.Вінниці

Спікер Верховної Ради вважає логічним підписати цей документ тепер, коли вже відбулося переведення стрілок.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук переконаний, що президент України Володимир Зеленський підпише законопроєкт про скасування переведення годинників на літній час. Джерело: "Інтерфакс-Україна", який цитує Стефанчука під час брифінгу в четвер Пряма мова: "Я думаю, що все-таки президент України підпише цей законопроєкт.