Search trend "Літній час"

Перехід на літній час у 2025 році. Чи переведуть українці годинники цього року.

У ніч проти неділі, 30 березня, в Україні відбудеться перехід на літній час.

Найкращим часом для першої чашки кави є середина дня або пізній ранок. Саме тоді ви відчуватимете спад активності й потребуватиме підбадьорення, пише mіrrоr. "Найкращий час для пиття кави - це зазвичай пізній ранок, коли рівень кортизолу значно нижчий і ви починаєте відчувати спад енергії. Але не надто пізно вдень, оскільки це може вплинути на ваш сон. Якщо ви прокидаєтеся, наприклад, близько 7 ранку, відкладіть свою першу каву приблизно до 10:0012:00, коли ваше тіло та розум оцінять це найбільше, і ви отримаєте найбільшу користь від кофеїну", - запропонувала експерт зі сну доктор Дебора Лі . Але, якщо зовсім не терпиться, доктор рекомендує випити першу чашку не раніше ніж через 45 хв. після того, як ви прокинулися. У цьому випадку кава забезпечить вам оптимальний заряд енергії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переведення годинників на літній час: сім порад, як підготувати себе до нового графіку "Гормон кортизолу слідує ритму, характерному для вашого власного циклу сну. Він досягає піку протягом 30-45 хвилин після пробудження, а потім повільно знижуватимуться протягом дня. Що пояснює, чому ви можете досягти максимуму вранці, і більше втомлюйтеся вночі. Враховуючи ваш власний ритм, найкращим часом для виправлення споживання кофеїну буде не раніше, ніж через 45 хвилин після пробудження, коли ваш ритм кортизолу починає знижуватися", - пояснила Лі. Уникайте будь-якого кофеїну після 15:00, включаючи каву, газовані напої, енергетичні напої та навіть чай без кофеїну. Краще у цей час перейти на трав'яні чаї, підсумувала вона. Багато українців починають свій день з чашки міцної кави. Але експерти не радять такий напій після пробудження. Це не дуже корисно для здоров'я. Натомість дали своє пояснення, чому не варто вживати міцну каву з ранку і коли її треба пити.

Український дизайнер Андре Тан розповів, який верхній одяг краще купувати цієї весни. У своєму Іnstаgrаm стиліст зазначив, що в моді будуть шкіряні плащі, замшеві куртки, бомбери та косухи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Який светр купити цієї весни: пʼять модних фасонів Крім цього, варто звернути увагу на пальто-піджак, довгі й об'ємні тренчі та світлі пальта. "Весна - час оновлення та нових стильних рішень. Тож саме час оновити ваш гардероб. І я пропоную почати саме з верхнього одягу, бо хоч вже тепленько у нас, але весняна погода мінлива", - нагадав чоловік. Після холодів і сирої погоди не варто одразу переодягатися у тонкий, літній одяг. Ранньою весною краще носити теплі речі, які забезпечать комфорт і підкреслять вашу індивідуальність. Gаzеtа.uа зібрала модні фасони костюмів, у яких ви будете почуватися зручно та максимально стильно.

Перехід на літній час в Україні: коли і чи варто чекати змін?

У передмісті Одеси 77-річний чоловік загинув від осколкових поранень, отриманих під час атаки російських безпілотників. (Оновлено о 02:25 – додані відео та фото)

Завдяки тому, що бізнес частково заміщає ту електроенергію, яку він споживає з мережі на сонячну, він може економити на своїх витратах. Такий відсоток заміщення може складати у весняний і літній час період від 20-30% до 50%

Чи переводитиме Україна годинники у 2025 році, коли це станеться, як правильно перевести час і який часовий стандарт природний для нашої країни

Зауважимо, що від переходу на літній та зимовий час відмовились Ісландія, Казахстан, Грузія та Японія

Більше допомоги на час вторгнення не було й звідки чекати. Європа, може б, і хотіла суттєвіше підтримати, та не було чим. А попередній американський президент був украй нерішучим.Не позбавлений нарцисизму Дональд Трамп відчув, що на фоні боязких дій адміністрації Байдена тут він може показати себе у всій своїй красі й рішучості, продемонструвавши волю справжнього лідера, який вмить розв’язує застарілі клубки проблем і гострих конфліктів. Цей літній вже чоловік, хоч і виховався, і сформувався в найрозвиненішій демократії світу, так і не зрозумів чим відрізняється його країна від переважної решти країн світу. Маючи специфічний підприємницький досвід (шість разів банкрутував), він вирішив, що демократія з масою застережень – гальмо цивілізаційного процесу, в чому його негайно підтримали деякі технарі-мульмільярдери.Одним словом, на прикладі України, яка перебувала в стані війни з Росією, лідеру якої він симпатизував, Дональд Трамп вирішив показати світові, як насправді розв’язуються сучасні проблеми.Все, що почало відбуватися після його приходу до влади, насправді стало ледь замаскованою спробою розгрому у важких трудах здобутої європейської солідарності, встановлення нових сфер впливу між кількома супердержавами, де він, очевидно, мав бути світовим лідером. І ганебним мародерством знекровленої та ослабленої країни.Читайте також: Розкол Європи на руку і Трампу, і ПутінуНасамперед на словах він вирішив підсилити українську позицію, яку команда Зеленського останнім часом просто розтоптала бездарними діями в кадровому розгромі армії.Справді, без сильної позиції сідати за стіл перемовин немає сенсу. Як взагалі немає сенсу шукати миру з ворогом, який напав на твою країну і жорстоко топче її ногами, демонструючи це всьому світу. Про що можна з таким ворогом розмовляти?! Щоб домогтися справедливого миру, його треба лише вбити.Щоб не вбивати ще десятки тисяч простих воїнів з обох сторін.Але Трамп вирішив для початку йти іншим шляхом. Досить оригінальним. Для підсилення української переговорної позиції він вирішив її радикально послабити... Ще до власної інавгурації оголосив, що домогтися тривалого миру між державами, що перебувають у стані війни, можна лише домовившись про відмову України від всіх областей, на які претендує Росія і відмовившись практично назавжди від перспективи вступу України до НАТО. Тобто, від гарантій миру.Можливо, цим кроком хитромудрий посередник хотів і від Росії якихось поступок, але він про це нікому не сказав. Може, тому, що здогадувався, що йому відмовлять. А про необхідність українських поступок він торочив на кожному кроці. Безумовно принижуючи цим українців, які в цей час відстоювали не тільки власну свободу, а й свободу вільного світу Європи.Читайте також: Атака Трампа на Зеленського — що відбувається та що робити?По-суті, його пропозиція – це капітуляції ще до початку розгляду мирних угод. Але все ж це відбулося настільки несподівано і без погодження як із європейськими союзниками, так і з керівниками України, що все це виглядало дуже хитромудрим планом.Але скажіть тоді: навіщо поступатися найсильнішими переговорними позиціями ще до того як сісти за стіл перемовин? Навіщо відмовлятися від повернення територій, нахабно захоплених ворогом усупереч всім міжнародним законам і правилам? Навіщо позбавляти жертву агресії можливості якщо не перемогти загарбника, то принаймні вигнати його зі своєї території?! Навіщо відмовляти жертві агресії в праві приєднатися до клубу сильних держав, які гарантують своїм учасникам мир і захист від будь-яких агресій?!Здавалося, відповідь на ці риторичні питання давно вже дані історією і повертатися до них немає аж ніякого сенсу. Ба ні! Виявляється, Мюнхен-1938 мало чому когось навчив. Або люди, які прийшли до влади в країнах із найуспішнішою демократичною системою, почали читати нині лише бухгалтерські звіти та банківські рахунки. І при тому вважають себе найрозумнішими у світі.Найрозумнішого у світі Нарциса і демократа пана Трампа навчить не історія, а диктатор пан Путін. Дональд розраховував на простенький варіант для варварів-слов’ян: звести ворогуючі сторони посередині, змусивши кожного поступитися деякими своїми позиціями й на цьому оголосити себе остаточним переможцем даного конфлікту і лауреатом Нобелівської Премії Миру. На його думку, даний варіант був би дуже вигідний для Путіна, якому вже точно слід було б зупинитися. Але це тільки на думку Трампа і його порадників.Читайте також: Чи вистоїть Україна у разі припинення Трампом військової та фінансової допомоги Україні?Вийшло так, що ця ініціатива нового американського президента не влаштувала нікого. Те, що вона не влаштовувала українців – цілком зрозуміло. Але, як не дивно, це не влаштовувало й Кремль, який був проти будь-яких компромісів, вимагав безумовної капітуляції України й не планував нічим поступатися. Щобільше, він вимагав поступок від НАТО. І віддати всю Східну Європу у сферу впливу Москви. Очевидно, Володимир Путін був уже в такому стані вождистської ейфорії та забронзовіння за 25 років керування імперією, що сам дивився зверхньо на простенькі й безхитрісні потуги американця.Тоді Трамп устами своїх помічників почав лякати Путіна то пообіцявши, що введе війська на захист України, то навіть не виключив надання Україні атомної зброї… Власне кажучи, це такий же блеф і гра на підвищення ставок, яким донедавна грався російський диктатор. І це могло б бути навіть смішно, якби Україна не була в центрі цієї примітивної, але жорстокої гри. Але на цьому варіативність розвитку подій не завершується.Схоже, на благенькому містку лоб у лоб зустрілися два барани, які колись вважали себе ледь не друзями, а почувши запах крові й велику здобич, стали враз ворогами. За інсайдерською інформацією великий комбінатор Дональд Трамп під гуркотом гармат намагається довести Путіну, що той стоїть ледь не під кремлівською стіною зі зв’язаними руками. І звільнити його може лише добрий американський президент. Але після того, як ... Вова погодиться продати американцям європейську нафтогазову мережу за залишковою ціною...Як вам пропозиція? Путін у шоці. Відмовити Трампу – це серйозно його розізлити й піти на відвертий конфлікт. Та й труба без наповнення через років 5 стане металоломом. А так можна навіть щось непогано заробити, подавши цю інфу росіянам як перемогу у війні. А Трампу пообіцяв зважити пропозицію.Читайте також: Будь-яка угода з Путіним не повинна знецінювати жертвиАле якщо Трамп уже знайшов де і як можна ламати росіян, то українці виявилися твердим горішком і початкова пропозиція американців щодо купівлі рідкісноземельних покладів була відкинута. Як відкинуто й твердження, що Україна винна США $500 млрд. Крім того, в гру несподівано втрутилися європейці, чиї інтереси цілком збігаються з українськими. І лідери провідних країн Старого Світу несподівано дружно підтримали Київ і розказали новій команді управлінців Білого Дому на Мюнхенській конференції про їхні моральні збочення при розв’язанні геополітичних проблем.Що далі робитиме Путін – ми добре знаємо (наполягатиме на своєму і нікому нічого не віддасть). А от що запропонує Трамп – нікому невідомо. Навіть Трампу. Україна більше твердо розраховувати на Америку не може. Це – зрозуміло. А найближчий час покаже, чи зможемо у найважчих ситуаціях розраховувати на Європу? Але вже добре те, що можемо самі на себе розраховувати. А сильним завжди знайдеться кому допомогти.ДжерелоПро автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядачРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Наприкінці березня багато країн перейдуть на літній час. Проте не скрізь на планеті переводять годинники. Повний текст новини

У першому місяці весни також застосовуватимуться нові штрафи для ФОПів, а годинники переведуть на літній час.

З 1 березня в Україні відбудеться кілька важливих змін. Пенсії зростуть завдяки щорічній індексації, а вартість деяких вітчизняних ліків знизиться на 30%. Крім того, в останню неділю місяця країна може перейти на літній час. Що ще чекає на українців у перший місяць весни, зʼясував 24 Канал. Повний текст новини

У березні 2024 року в Україні мають подешевшати ліки, спливають дедлайни для перебронювання працівників критичних галузей і «легального» повернення з СЗЧ, а годинники переведуть на літній час.

Бої за місто Ізюм на Харківщині почалися з перших днів повномасштабного російського вторгнення. А вже із 2 квітня населений пункт був повністю окупований. За понад 6 місяців російської присутності Ізюм пережив чимало трагедій. Щонайменше 1 тис. цивільних загинули. А вже після звільнення міста 10 вересня біля нього знайшли масове поховання на понад 400 людей. Багато жертв були закатовані та страчені ворогом. Благодійний фонд "Схід SОS, який збирає інформацію про воєнні злочини представників РФ, підготував матеріал про 77-річну Валерію Бойко, яка змогла вижити в окупованому Ізюмі та поділилася своєю історією. Gаzеtа.uа оприлюднює текст до третьої річниці повномасштабної війни, який записала представниця фонду Олеся Гончаренко, а підготувала до публікації Марія Білякова. Я народилася в Ізюмі та прожила там все життя. До пенсії працювала хіміком лабораторії на оптико-механічному заводі. Одружена 55 років. У нас був син, але він трагічно загинув. Коли росіяни відходили з Харкова, вони пішли на Ізюм. Бачила колону бронетранспортерів і двох автоматників біля них. Йшла вулицею, вони зупинили мене: "Документи!". Я відповіла: "Хлопці, чого ви прийшли? Від чого ви прийшли нас звільнювати? Ми так добре тут жили?". У відповідь почула: "Береги себя, мать". Вони одразу по посадках позакопувалися. Зайняли школи та дитячі садочки. У нас були дуже гарні школи. А після них жодної цілої в Ізюмі не залишилося. Зараз одну трошки відновили. Вона була побита, там ще російський танк був заритий. Через вулицю від нас був гарний садочок, російські військові там жили. Навіть дитячими горщиками користувалися. Ходила на базар, щоб якісь продукти купити в місцевих Від початку окупації всі магазини закрилися. Вже пізніше почали возити товари з Куп'янська. А поки не було привозу, я ходила на базар, щоб якісь продукти купити в місцевих. У людей було багато худоби, сусід займався бройлерами. Він виїхав, а кури залишилися, годувати їх не було чим. Тому дехто з сусідів забирав їх собі, бо все рівно б пропали. Чеченці, які стояли неподалік вокзалу, приїздили та забирали свиней, різали, шашлики смажили. Потім прийшли до нас "лнрівці", повідкривали контейнери на ринку, взламували маленькі магазинчики біля ринку, грабували. А ще вони пивом обпивалися, ящиками брали його. Я хоч і пенсіонерка, але була підприємцем, продавала на ринку жіноче взуття та одяг. Мій магазинчик теж розграбували "лнрівці". У мене на руках залишилося трошки готівки з торгівлі, тому ми з чоловіком змогли вижити без російських пенсій і виплат. Вони видавали по 5 000 рублів. Багато людей було й таких, які не дуже хотіли покидати домівки Деякий час із центру міста була можливість евакуюватися дали декілька автобусів. Потім підірвали мости в нашому районі. Ми жили у Верхньому селищі, у нас майже не було можливості виїхати, лише хтось міг на своєму транспорті прорватися. А в кого транспорту не було, ті сиділи вдома. У нас хоч і була машина, але чоловік за кермо не сідав. Я його і зараз не пускаю за кермо. Багато людей було й таких, які не дуже хотіли покидати домівки. Зв'язку не було із зовнішнім світом. Щоб сказати родичам з інших міст, що ми живі та здорові - їздили в село Червоний Оскіл, там іноді з'являвся зв'язок. Електрики, газу та опалення теж не було, вікна повибивало вибухами, система опалення розмерзлася, вдома було дуже холодно. Води не вистачало навіть на приготування їжі, помитися було майже неможливо. Тягали її бутилями та бідонами, ще й росіяни перевіряли "А что это в бидоне?". Я віповідала: "А це те, що ви наробили! Що може бути в бідоні? Вода". На щастя, були такі люди, в яких у дворі були свердловини та колодязі. До них черги стояли. Люди пускали: "Заходьте, вода це святе". Набирали всі скільки могли тієї води&hеllір; Колодязі вибирали до піску. Зі свердловин качали руками, бо насоси не працювали без електрики. У кого були газові пічки, ті їжу готували на вогні. Так оце дивлюся було: на цеглинках бабуся сидить, кашку варить і їсть. Вона ще сирувата, але вона далі варить і їсть, вся в сажі... У лікарні можна було отримати якісь таблетки, але вони були протерміновані Перед війною в чоловіка стався інсульт. Його змогла витягнути гарна лікарка з Сирії - Жумана. Вона працювала в нашій лікарні. Чоловіка за 3-4 дні відносно відновила. Уражено було 30% мозку. Він трохи ходив, але руки слухалися погано. Як війна почалася, медичної допомоги не було, багато лікарів виїхали. У лікарні можна було отримати якісь таблетки, але вони були протерміновані. У березні 2022 року почалися сильні бомбардування з літаків. Вони так гатили по нашому місту, хоч у нас ніякого військового об'єкту близько не було! У нас приватний сектор, сади, біля кожного двору квіти. В Ізюмі ні один завод не робив, просто вмираюче місто було, бо ніде працювати. Я пам'ятаю перший приліт бомби позаду нашого будинку це було в березні 2022 року о 03:00. Літню кухню підняло й поставило на місто. Чоловік спав у домі в куртці, під двома ковдрами. Від вибуху заклинило двері в дім. Наші сусіди, які повискакували з ліхтарями, витягали чоловіка через розбите вікно. У літній кухні, вирвало металеві двері як ганчірку такий потужний був вибух. У гаражі вікна вилетіли. Машина у дворі стояла, тож через це вціліла. Я тоді вже ховалася в погребі. Два місяці спала в шубі та зимових чоботах. Чоловік зробив мені там спальне місце: приніс зі старого дивану подушки, ковдри. А сам сказав: "Я не буду спускатися, будь що буде". Так сильно бомбили, що з перекриття в погребі почали відвалюватися куски Пізніше так сильно бомбили, що з перекриття в погребі почали відвалюватися куски. Я злякалася, що придавить мене й ніхто не знайде, не поховає. Тоді вже вилізла та спала в літній кухні. Другий приліт стався тоді, коли я спала в літній кухні. Знову вночі, знову гуділи важкі літаки. У сусідки були поранені обидві ноги, вона кликала на допомогу. Прибігла до неї, а як побачила велику калюжу крові, самій стало погано, втратила свідомість. Тоді вже прибігли інші сусіди та допомогли їй. На нашій вулиці ще більш-менш будинки вціліли, а вище - електрична підстанція була, там пошкоджені 3 хати повибивало вікна. Далі, нижче вулиці, росіяни знищили все, залишили руїни! А коли я пішки пішла в місто, це хвилин 40, то бачила зруйнований будинок, через що стояла та плакала&hеllір; Вивалена стіна, килим висить, меблі стоять, книжки... І я думаю це ж люди тут жили, наживали оце все колись. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Гетто", підвал-рятівник та смерті знайомих: як єдиний лікар приймав в Ізюмі людей під час російської окупації Потім росіяни стали бити "касетами". Ми вже так звикли до бомбардувань, що оце йду по вулиці, почався обстріл, а я присіла десь під заборчиком, перечекала й далі пішла. Росіяни ходили й дивувалися, що двори всі такі доглянуті, бо касети летять, бомби летять, а ми квіточки саджаємо. Вся хата, подвір'я суцільна воронка, все розбито, а дітей і онуків на шматки розірвало Під час одного з таких обстрілів загинула родина завідувачки одного з дитячих садочків. Вони жили біля базару. До них ще з Харкова приїхали діти з онуками. І туди влучили "касетами"&hеllір; Вся хата, подвір'я суцільна воронка, все розбито, а дітей і онуків на шматки розірвало. Завідуюча все це побачила, впала в кому і за 3 дні її поховали. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убиті на вулицях, голодні будні та мародерство: які жахи окупації пережив Ізюм Зараз Ізюм потрошку відновлюється, але без сліз неможливо на це дивитися. Таке було затишне красиве містечко, зелене, а прийшли "визволителі" і "визволили". Публікація підготовлена БФ "Схід SОS" у межах проєкту "Підтримка постраждалих унаслідок війни вразливих груп населення та жителів віддалених територій України" за підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю фонду й не обов'язково відображає позицію ЄС.

25 (12) лютого 1918 року Центральна Рада затвердила закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". За законом відтоді 15 лютого ставало 1 березня, а годинник переводився на 1 год. і 8 хв. назад. З переходом від аграрного до індустріального суспільства нагальною ставала потреба уніфікації календаря та часу. Росія і, відповідно, підросійська частина України, у модернізаційних процесах відігравали роль наздоганяючих країн і не були лідерами, за яким можна здійснювати уніфікацію. До того ж вже давно встановили значні неточності юліанського календаря. Та в Росії переходити на григоріанський не хотіли через те, що він 1582 року був впроваджений буллою папи Римським Григорієм ХІІІ, тобто керівником конкурента РПЦ в християнському світі. Після повалення самодержавства пріорітетність Російської православної церкви помітно впала. 2 квітня 1917 року тимчасовий уряд ухвалив постанову "Про відміну віросповідних та національних обмежень", а 27 липня - "Про свободу совісті". Це свідчило про відокремлення церкви від держави. У постреволюційній пресі неодноразово йшлося про потребу переходу на новий календар. А центральні російські урядові і радянські газети з самого спочатку свого виходу датувалися 2 стилями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий рік за старим стилем: історія свята, прикмети та заборони Саме за григоріанським календарем 1917 року відзначили 1 травня як святковий день. У "радянському" обґрунтуванні цього рішення зазначалося: "До цього часу російські робітники святкували своє пролетарське свято 1 травня за старим стилем. Лише в Західному краї та Польщі робітники виходили на вулицю в один і той же день із зарубіжними братами, тобто 18 квітня. Царська влада та православне духовенство старанно охороняли старий стиль, вбачаючи у ньому символ відірваності Росії від Європи та європейської думки". Питання про перехід на григоріанський календар для українських урядовців активізувалося з початком мирних переговорів з країнами Четверного союзу у Бресті та укладенням 9 лютого Брестського мирного договору. Але в цьому їх випередила радянська Росія, яка за день до підписання цього договору оприлюднила декрет раднаркому про перехід на західноєвропейський календар. Згідно з яким, після 31 січня старого стилю наступало 14 лютого нового. 23 лютого 1918 року на засіданні Ради міністрів УНР міністр шляхів Євген Сокович порушив питання "про стиль і годину" та запропонував "установити на Україні київський час". Рада міністрів погодилася з такою пропозицією та доручила Міністерству шляхів розробити відповідний законопроєкт і подати його на розгляд до Малої Ради. Визначили мотивування нового закону, яке запропонував міністр пошти і телеграфу Григорій Сидоренко: "Українська держава з заключенням миру приєдналась до європейської культури, прагне до неї - у Європі заведено новий стиль". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без пірнання в ополонки - як відзначали Водохреще 1917 року Перехід на новий стиль календаря та середньоєвропейський час відбувався непросто. Повідомлення про переведення годинників зʼявились у пресі 3, 4, а то й 5 березня. Це вносило свій момент дезорганізації, окремі підприємства зазнали збитків. Деякі редакції газет повідомляли своїх читачів, що видання на лютий за передплатою доставлятимуться аж до кінця березня. Дирекція київського водоканалу повідомляла своїх абонентів, що термін плати за лютий закінчується 13 березня - 28 лютого, а надалі треба платити уже за березень. Частина навчальних закладів залишилась вірною "керенському" часові. Через це вчителі-сумісники не встигали з однієї школи до іншої на свої уроки. 1918 рік виявився не тільки без Різдва, але й із найкоротшим лютим - усього 15 днів, бо 16 лютого, згідно із законом Центральної Ради, вважалось вже 1 березня. Реформу календаря не визнала Російська православна церква, яка на той момент залишалась єдиною православною конфесією в Україні. Церква продовжувала жити за старим стилем. Одне з найбільших церковних свят - Великдень, що 1918 року за прийнятим в РПЦ календарем припадав на 22 квітня, за світським стилем відзначався 5 травня. Уже після гетьманського перевороту. А церковне Різдво 25 грудня 1918 року припало на 7 січня 1919 року. " " Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендує парламенту прийняти за основу законопроєкт, який скасує перехід на літній час. У Євросоюзі вже не 1-й рік точаться дискусії про скасування щорічного переходу на зимовий і літній час, і Європарламент вже підтримав це рішення.

Попри спроби законодавчого скасування сезонного переведення годинників, Україна продовжить цю практику у 2025 році. Вже в ніч на 30 березня українці мають перевести стрілки годинників на одну годину вперед. Законодавча ситуація У жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачав скасування переходу на літній час та закріплення єдиного київського часу (на базі зимового). Однак […] Сообщение Перехід на літній час: з’явилося важливе уточнення щодо переведення годинників появились сначала на ТехноФан.

Українці двічі на рік переводять годинники.