Search trend "Ментальне здоров'я"

Меlty — це персональний психологічний асистент у смартфоні. Він допоможе визначити свій емоційний стан, запропонує прості й дієві методи самодопомоги, а за потреби — направить до фахівця. Про це пише "Рубрика" із посиланням на БФ "Я-Маріуполь". У чому проблема? Війна в Україні значно вплинула на ментальне здоров'я населення. За словами міністра охорони здоров'я України Віктора […] Тhе роst Створили мобільний додаток, що допомагає долати психологічні виклики війни: як працює це рішення? арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Повномасштабна війна та постійний стрес не може не впливати на ментальне здоров'я. За ці майже три роки українці знайшли різні способи підзаряджатися та відновлювати енергію. Серед них і український актор Олексій Гнатковський. Повний текст новини

Як підтримувати ментальне здоров'я та не з'їхати з глузду: прості та дієві порадиНСЗУ надала рекомендації щодо підтримки ментального здоров'я в умовах війни. Фахівці радять звертатися до сімейного лікаря або психіатра та дотримуватися корисних практик для збереження емоційної стійкості.

Я хотіла би розпочати наше інтерв’ю з узагальнюючого питання. Які основні виклики стоять перед системою охорони здоров’я України зараз? І як Всесвітня організація охорони здоров’я допомагає їх вирішувати?Перш за все, я хочу подякувати всім працівникам охорони здоров’я: медсестрам, лікарям, усім, хто працює в центрах первинної допомоги, лікарнях, фельдшерам, водіям швидкої допомоги, за всю ту роботу, яку вони виконували протягом останніх 1000 днів війни з моменту вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року, а також і раніше, під час боротьби з СОVІD та іншими викликами. Це потребувало багато відданості, героїзму та енергії. Тож дякую працівникам охорони здоров’я за їхню стійкість.Основний виклик, який я бачу, про який ми всі зараз говоримо, - це готовність до зими. Це важливо, оскільки ми маємо забезпечити лікарні, центри первинної допомоги, аптеки  достатньою  кількістю  електроенергії, опаленням та водою. Це надзвичайно важливо, тому що багато людей потребують медичної допомоги. Ми знаємо, що щороку 60-70% людей звертаються до своїх сімейних лікарів, а в середньому 10-20% населення потребує госпіталізації. Ми повинні гарантувати, що ті, хто потребує допомоги, можуть отримати її у центрах первинної допомоги, лікарнях і, коли необхідно, через швидку допомогу. На мою думку, це зараз є найбільшим пріоритетом.Другий виклик — це забезпечення доступу до ліків і первинної медичної допомоги тоді, коли це потрібно. Ми бачимо демографічний зсув, і зараз у нас більше літніх людей, оскільки молодші виїхали — це ті 6-8 мільйонів, які залишили Україну під час війни. Ми повинні забезпечити людям  доступ до первинної медичної допомоги та ліків. І це в той час, коли ціни зростають, а доходи скорочуються. На купівлю ліків коштів меншає, натомість потреби у сфері охорони здоров’я збільшуються. Ми бачимо більше хронічних захворювань, більше потреб у підтримці психічного здоров’я, більше потреб у реабілітації. Щодо ліків,то ми використовуємо термін «тягар захворювань», що означає тягар від усіх захворювань та окремих хвороб. Ми бачимо, що цей тягар зростає. Тому ми повинні забезпечити доступ до медичної допомоги. Це два основних виклики, які я б виділив у сфері охорони здоров’я.Третій важливий аспект, який я називаю медичною безпекою, — це уникнення спалахів хвороб. Це можуть бути хвороби, що запобігаються вакцинацією, такі як кір, дифтерія та інші, а також спалахи, пов’язані, наприклад, із водою. Я зараз у Києві, але коли подорожую країною, бачу, що не всі завжди мають доступ до води, оскільки без електроенергії немає і води. Ми повинні забезпечити чистоту питної води.Отже, у широкому розумінні я виділив би три виклики: перше — готовність до зими, друге — реагування на зростаючі медичні потреби, і третє — уникнення спалахів хвороб  та гарантування медичної безпеки.Як війна вплинула на загальний стан здоров’я українців, особливо в регіонах, де ведуться активні бойові дії?Коли ми аналізуємо дев’ять областей, від Чернігова до Одеси, де було багато атак, то ситуація різниться. Звісно, дуже складно, особливо в Херсоні та Запоріжжі. Однак, навіть тут  ми бачимо продовження надання послуг. У цих регіонах літні люди частіше страждають від хронічних захворювань — це загальна тенденція.Також є потреба в забезпеченні належної травматологічної допомоги. На жаль, ми спостерігаємо постійні атаки на цивільну інфраструктуру, що є порушенням гуманітарного права. Це зумовило зростання кількості травм. Багато цивільних осіб отримують поранення, які потребують травматологічної допомоги та госпіталізації.Крім того, у таких місцях, як Харків, де повітряні тривоги можуть тривати понад 12 годин, є значна потреба у підтримці психічного здоров’я. Як у дітей, так і в дорослих зросли потреби в психічній підтримці.Війна не приносить нічого доброго для здоров’я. Вона сприяє зростанню кількості хронічних та інфекційних захворювань, збільшує ризик спалахів серед населення та створює тиск на систему охорони здоров’я. В Україні дві особливо важливі сфери, що викликають занепокоєння, — це психічне здоров’я та реабілітація. Навіть якщо війна закінчиться сьогодні, потреби у сфері охорони здоров’я залишатимуться величезними та тривалими.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЧи можете  поділитися, скільки українських медичних закладів було пошкоджено через російські атаки після початку повномасштабного вторгнення?Всесвітня організація охорони здоров’я проводить моніторинг, верифікацію та звітування про атаки на систему охорони здоров’я. Важливо зазначити, що ми не розслідуємо кожен окремий випадок атак. Розслідування та правові процеси здійснюють інші міжнародні органи.На сьогодні ми зафіксували 2159 атак на медичні установи. Це значна кількість, що свідчить про порушення гуманітарного права, яке забороняє цілеспрямоване знищення служб охорони здоров’я.Також ми спостерігаємо, що понад 40% цих атак спрямовані на первинні медичні заклади. Це підтверджує те, про що ми говорили раніше: необхідність забезпечення доступу до первинної медичної допомоги та основних лікарських засобів. Такі атаки, особливо в громадах, які постраждали, суттєво зменшують доступ до медичних послуг.Що ми також бачимо в 2024 році? З початку цього року спостерігається зростання кількості так званих "подвійних ударів". Ці атаки становлять значну небезпеку для рятувальників. Подвійні удари трапляються, коли після першого удару відбувається другий — у момент, коли медики або водії швидкої допомоги прибувають, щоб надати допомогу.Четверта тенденція, яку ми спостерігаємо в 2024 році в порівнянні з 2023 і 2022 роками, це збільшення кількості загиблих серед цивільного населення та медичних працівників внаслідок цих атак.Війна стає дедалі небезпечнішою для цивільних осіб, зокрема через ескалацію подвійних ударів. Це посилює тиск на медичних працівників та всю систему охорони здоров’я.Як ВООЗ співпрацює з місцевими та міжнародними організаціями, щоб забезпечити стабільний доступ до медичних послуг у найбільш постраждалих районах?Зараз те, що ми робимо, щоб допомогти Україні та підтримати громади, – це задоволення цих потреб різними способами.По-перше, як ВООЗ, ми координуємо всі гуманітарні партнерства, особливо в прифронтових областях. У нас є 125 міжнародних партнерів, які надають підтримку – це можуть бути як міжнародні, так і національні організації. Серед них багато неурядових організацій, волонтерів, правових організацій та інших менших структур. Неважливо, який у них масштаб, важливо, що саме вони роблять. Разом ці 125 організацій допомогли понад 2 мільйонам людей у 2024 році отримати доступ до послуг.Ця робота дуже доповнює те, що робить Україна. Важливо визнати, що наша робота разом із гуманітарними організаціями є додатковою. Тому я хотів би спершу подякувати кваліфікованим лікарям і медсестрам, які виконують основну роботу. Це дуже і дуже важливо відзначити.По-друге, ВООЗ підтримує роботу з надання послуг первинної медичної допомоги. Це означає, що ми надаємо додаткові ресурси, включаючи ліки для лікарів первинної ланки, які виїжджають у місця поблизу мінних полів, на передову, у села та інші громади, де послуги більше недоступні. Надання первинної медичної допомоги особливо важливе для людей із хронічними захворюваннями, літніх осіб та інших, хто потребує підтримки в управлінні такими станами, як гіпертонія, діабет та інші хронічні хвороби.По-третє, ми підтримуємо первинну медичну допомогу шляхом встановлення тимчасових модульних клінік первинної медичної допомоги. Я називаю їх "тимчасовими", тому що вони розраховані на термін від п’яти до десяти років. Це дає час на відновлення і будівництво кращих, постійних центрів первинної допомоги. Ми встановили близько 30 таких пунктів у п’яти основних областях, зокрема в Сумській, Харківській та Одеській. Це дозволяє медичним працівникам повернутися до громад, що є ключовим для відновлення довіри.По-четверте, ми також надаємо модульні приміщення для водіїв швидких. В Україні, де лікарні розташовані на великих відстанях, важливо мати бази для парамедиків і швидких. Ці модульні приміщення дозволяють парамедикам і водіям швидких залишатися ближче до громад і надавати своєчасну допомогу. Ми зосередили ці зусилля в таких регіонах, як Суми та Херсон. Це практичні заходи, яких  вживає ВООЗ.П’яте – це підвищення кваліфікації медичних працівників. Ми проводимо тренінги з питань психічного здоров’я, і разом із нашими партнерами ВООЗ підготувала понад 100 000 медичних працівників за програмою МН-GАР (Меntаl Неаlth Gар Асtіоn Рrоgrаmmе). Ми також підтримуємо команди лікарень і парамедиків у наданні допомоги при травмах і тісно співпрацюємо з органами громадського здоров’я для вирішення питань хімічних, біологічних і радіаційних ризиків.Те, що ми робимо у ВООЗ, – це зміцнення спроможності національних органів влади, лікарів і медсестер для реагування на всі потреби. Це було нашим фокусом протягом останньої  тисячі днів.Як ВООЗ забезпечує ефективну співпрацю для реагування на надзвичайні ситуації та довгострокового відновлення в Україні?Те, що ми робимо, — це координація. Ми маємо наші офіси в Дніпрі, Харкові, Одесі, а також у Києві, і ми забезпечуємо координацію між гуманітарними організаціями, владою, місцевими органами та постачальниками послуг.Крім того, ми створюємо запаси наборів для травматологічної допомоги. Ми також надали понад 100 швидких для системи охорони здоров’я України. Загалом, якщо вимірювати в метричних тоннах, ми доставили понад 4500 метричних тонн різних поставок — від ліків до автобусів, швидких, наборів для травматології, кисню та всього необхідного для порятунку життів. Це дуже важлива робота, яку ми виконуємо.Потреби змінювалися з часом, особливо в звільнених районах. Наприклад, у 2022 році, а пізніше в Чернігівській та Харківській областях, вимоги еволюціонували залежно від ситуації.Ми постійно займаємося цими заходами через наші польові офіси, координуючи вирішення питань з усіма учасниками. Це додається до того, що я вже згадував.Загалом важливо, і це один із уроків, які ми засвоїли в Україні, що з квітня 2022 року Україна вже почала відновлюватися. Тому, ми повинні працювати — і ми працюємо — у спосіб, який відображає стійкість українців. Потрібно одночасно вирішувати нагальні потреби, спричинені війною, і зосереджуватися на ранньому відновленні. Це включає відновлення послуг і проведення реформ.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЯ бачу багато нових ініціатив. Наприклад, вакцина від грипу поступово стає доступною в аптеках, та є й інші важливі досягнення.Ключовим є збереження чіткої візії майбутнього — думати про інтеграцію з Європейським Союзом, просувати реформи та уявляти, яким українці хочуть бачити майбутнє для своїх дітей і онуків.Ось чому моє завдання — працювати одночасно над реагуванням, відновленням і реформами.Докторе Хабіхт, ви згадали, що однією з проблем є спалахи інфекційних хвороб на територіях, які постраждали від війни. Що робиться для їх запобігання в Україні?Що робиться — і тут я хочу перш за все подякувати органам громадського здоров’я, — це забезпечення дуже якісної системи епідеміологічного нагляду. Це важливо, тому що завдяки якісному нагляду ми можемо контролювати ситуацію з водою, довкіллям і ґрунтом та швидко реагувати на будь-які спалахи захворювань. Нагляд є ключовим.Наприклад, до війни ми виявили спалах поліомієліту, який було подолано до осені 2023 року. У 2024 році ми спостерігали кілька спалахів гепатиту А, на які було відповідно відреаговано.Дивлячись на 2025 рік, буде важливим збільшити охоплення вакцинацією, особливо від таких захворювань, як кір і дифтерія.Крім того, як ми вже обговорювали раніше, стосовно зимового періоду важливо забезпечити доступ до вакцинації проти СОVІD-19 і сезонного грипу для літніх людей та осіб із груп ризику. Це допомагає людям залишатися здоровими та зменшує навантаження на систему охорони здоров’я.Збільшення охоплення вакцинацією було пріоритетом, але ще є багато роботи, і в цьому плані можна досягти більшого.Епідеміологічний нагляд і ефективне використання наявних механізмів залишаються необхідними.Нарешті, я вважаю дуже важливим збільшення інвестицій в забезпечення доступу до безпечної питної води. Чиста питна вода є критичною необхідністю для запобігання будь-яким спалахам.Як ви оцінюєте поточний стан підготовки українських лікарень до зими?Ми спостерігаємо те, що обговорення цього питання вже почалися ще влітку. Ви завжди готуєтеся до зими влітку, як і ми всі робимо вдома.З того, що я бачив із 2022 року, — якщо повернутися до жовтня 2022-го, бо саме тоді ми вже почали спостерігати й відчувати наслідки атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру, — багато лікарень почали інвестувати в генератори взимку 2022 року, і ці зусилля тривають й надалі. По-друге, те, що було пріоритетом для влади — і я згодом повернуся до того, що робила ВООЗ, — це забезпечення автономності критичної інфраструктури, а саме, щоб певні лікарні мали автономне електропостачання, водопостачання та опалення. Тут ВООЗ працює, щоб підтримати ці зусилля. Звичайно, у цьому процесі беруть участь багато партнерів, тому наша роль невелика. Урядові ресурси були спрямовані на це, а також підтримка з боку партнерів із розвитку — починаючи від Європейського Союзу та США і закінчуючи багатьма європейськими державами-членами та іншими країнами, які теж зробили свій внесок.Цього року ВООЗ особливо інвестує в опалювальні станції. Ми відкрили опалювальні станції в лікарнях Харківської області, Чернігівської області, а цього тижня — в Одесі. Це забезпечує автономне опалення для великих лікарень.Наразі додаткові інвестиції ВООЗ у низку лікарень спрямовані на очищення води. Це для того, щоб у лікарнях було доступне питне водопостачання.Нам потрібно працювати наполегливо. Чи готові ми? Я думаю, завжди можна зробити більше. Це також залежить від додаткових атак, тому що наразі принаймні ми маємо щоденні відключення електроенергії. Їхня тривалість коливається від двох до десяти годин. Як сказав один із цивільно-військових керівників у Запоріжжі на зустрічі в жовтні: "Ми маємо бути готові до сценарію, коли в нас не буде електрики п’ять днів."Тож, ми повинні бути підготовленими, але також слід розуміти, що, ймовірно, доведеться вносити багато коректив у міру того, як зима триватиме.Я також хотіла би поговорити про психологічне здоров'я населення. Як війна вплинула на ментальне здоров'я населення і які довгострокові наслідки це матиме?Війна чинить величезний тиск на психічне здоров'я людей. Враховуючи досвід попередніх криз, гуманітарних катастроф та вірусних криз, ми оцінюємо, що близько 10 мільйонів людей мають потребу в допомозі з психічним здоров’ям.Моє особисте відчуття таке, що ця потреба буде зростати, тому що ця війна є іншою. Вона постійно тисне на людей. Я бачу стійкість та гнучкість українців, перебуваючи тут протягом останніх шести років, але думаю, що довгострокові наслідки будуть значними, і вплив буде більшим.Це означає, що нам потрібно забезпечити достатню кількість послуг — від простого управління стресом та навчання людей більшій самоусвідомленості до підтримки тих, хто справді потребує допомоги та підтримки. Це може охопити від одного до двох мільйонів людей, які потребують медичних втручань для підтримки психічного здоров’я.Вплив також буде довготривалим, не лише для тих, хто перебуває тут зараз, але й для майбутніх поколінь. Ми побачимо значний вплив на понад 10 мільйонів людей, і це триватиме в довгостроковій перспективі.Що нам потрібно зробити, щоб відповісти на це? Те, що ми вже робимо, і за що я хочу подякувати керівництву країни та владі, — це пріоритетність психічного здоров’я. Психічне здоров’я стало однією з тем, які почали пріоритезувати на ранніх етапах. Якщо повернутися до квітня і травня 2022 року, то тоді під керівництвом Олени Зеленської та багатьох колег, включно зі ВООЗ, почалася робота над всеукраїнською програмою з психічного здоров’я. Я вважаю, що це був дуже розумний і важливий крок, тому що ми не сказали, що будемо вирішувати питання психічного здоров’я після війни. Почати працювати над психічним здоров’ям на ранніх етапах — це дуже важливо.Ось чому ми колективно змогли навчити понад 100 000 медичних працівників за програмою психічного здоров’я та інструментами МН-GАР, щоб забезпечити доступність послуг. Більшість із тих, кого навчали, працюють на рівні первинної медичної допомоги. Нам потрібно навчати ще більше. Але завдяки цим тренінгам і завдяки людям у польових умовах сотні тисяч людей зараз мають доступ до послуг, що є надзвичайно важливим.Громадські команди з психічного здоров’я, до складу яких входять психіатри, психологи, медсестри та соціальні працівники, також є надзвичайно важливими. В Україні працюють 83 такі команди, які надають підтримку найважчим випадкам, які потребують командного підходу та комплексної допомоги.Але нам потрібно зробити ще більше. У нас також є програма "Як ти?", яка діє не лише у державному секторі, а й співпрацює з приватним сектором. Багато робочих місць, від залізниці до інших галузей, надають послуги своїм співробітникам.Нам потрібно знаходити різні точки доступу — від шкіл і дитячих садків до робочих місць, від більших до менших громад, через систему охорони здоров’я та інші напрямки.Що я бачу, так це те, що психічне здоров’я пріоритезується, і майже кожне міністерство працює над проєктами та ініціативами, пов’язаними з психічним здоров’ям у своїй галузі. Проте, нам потрібно забезпечити, щоб ці зусилля дійсно доходили до тих, хто їх потребує. Сьогодні ми знаємо, що не всі, хто потребує допомоги, мають доступ до послуг. Нам завжди потрібно робити більше.Я вважаю, що тенденція позитивна. Вірю, що без пріоритезації психічного здоров’я ми б не перебували  там, де є зараз. Але нам ще потрібно знайти шляхи, як досягти тисяч інших, оскільки війна триває. Чим довше триває війна, тим більший тиск буде чинитися на здоров’я людей, включно з психічним.А як щодо дітей та підлітків? Чи має Всесвітня організація охорони здоров’я спеціальні програми для їхньої підтримки?Наша роль полягає у координації, і ми також працюємо з багатьма партнерами. Я дуже хочу відзначити та подякувати за роботу, яку виконують інші організації, що зосереджуються на дітях і підлітках. Серед них, наприклад, наші колеги та друзі з ЮНІСЕФ, а також багато неурядових організацій і програм, особливо в секторі освіти.Звичайно, всі ті медичні працівники, які були навчені за програмою МН-GАР, також працюють із дітьми та підлітками.Нам потрібний системний підхід протягом усього життя людини. Психічне здоров’я — це те, що потрібно підтримувати та забезпечувати від народження до смерті. У цій сфері ще багато роботи.Тут я дійсно хочу подякувати нашим партнерам, адже в галузі психічного здоров’я у нас працює понад 300 партнерів, які зосереджені на психічному здоров’ї в усіх секторах. Це не лише ВООЗ, і для цього потрібна значна підтримка, зокрема від медичних працівників у системі охорони здоров’я України.Чи маєте Ви якісь рекомендації щодо реформ для кращої підготовки системи охорони здоров’я України до майбутніх загроз?Я вважаю, що важливо для України продовжувати трансформацію своєї системи охорони здоров’я. Ми рухаємося в цьому напрямку з 2016–2017 років. Звісно, ця реформа і трансформація зазнали викликів через спалахи хвороб — кір, поліомієліт, пандемію СОVІD-19 на глобальному рівні, які вплинули на Україну протягом цих років, а також через повномасштабне вторгнення, яке триває з 24 лютого 2022 року вже понад 1000 днів.Проте, згідно з нашими аналізами, ми впевнені, що ця трансформація дозволила системі охорони здоров’я України реагувати на тому рівні, на якому вона це робить зараз. Думаю, потрібно продовжувати її трансформувати. Необхідно більше інвестувати у первинну медичну допомогу. Потрібно інвестувати в реструктуризацію лікарень, щоб вони були розташовані там, де це потрібно, і були сучасними. Люди мають бути впевнені в тому, що коли вони звертаються до лікарні, то отримають якісну допомогу. Тож майбутній пріоритет як для первинної допомоги, так і для лікарень — це не лише інфраструктура, але й якість послуг.Щоб забезпечити якість, потрібно розв'язати питання, де перебувають усі медичні працівники і де вони потрібні. Останніми роками ми втратили багато лікарів і медсестер не лише через війну, а й тому, що вони залишили сектор. Деякі виїхали до інших країн, а інші обрали роботу поза охороною здоров’я, хоча мають освіту медсестер чи лікарів. Наразі в Україні на душу населення вдвічі менше медсестер, ніж у середньому в країнах Європейського Союзу. Тож медичні працівники також є критичним напрямом уваги.Інвестиції в первинну допомогу та мережу лікарень, зосередженість на якості, доказовій медицині та зміцненні кадрового потенціалу охорони здоров’я - важливі речі для забезпечення доступу до послуг.Все це допомагає нам наблизитися до Європейського Союзу, який протягом останніх років був для України своєрідним дороговказом. Щоб приєднатися до ЄС, потрібно продовжувати трансформувати систему охорони здоров’я, щоб забезпечити доступ до якісних послуг і впевненість людей у захищеності їхнього здоров’я.Докторе Хабіхт, наприкінці я хотіла б поставити ще одне питання. Як Всесвітня організація охорони здоров’я бачить відновлення системи охорони здоров’я України після закінчення війни?Моя думка полягає в тому, що Україна вже зараз починає відновлюватися. І чому я так вважаю? З квітня 2022 року  ВООЗ працює з багатьма партнерами, включаючи Світовий банк, Європейський Союз, США та інших, а також беремо участь у зустрічах з відновлення, які проходили в Лугано, Лондоні та Берліні. Я також спостерігав на місцях, коли бував у Харківській, Київській або Чернігівській областях, що медичні заклади або вже відновлено, або вони надають послуги. Деякі з медичних закладів, які були повністю зруйновані під час атак на охорону здоров’я, були відбудовані через рік.Я думаю, можна справедливо сказати, що відновлення вже триває. І це історія, яку нам потрібно більше визнавати, тому що в Україні відповідь на виклики і відновлення відбуваються одночасно.Якщо дивитися на довгострокову перспективу, у той день, коли війна закінчиться, нам потрібно буде оцінити, де живуть люди. Ми повинні з’ясувати, які послуги доступні. Нам потрібно відновлювати систему розумніше, тому що багато людей хочуть отримувати кращі послуги. Вони хочуть, щоб первинна допомога була ближче до їхніх громад. Вони хочуть мережу лікарень, де лікарі та медсестри працюють із якісною технологією та обладнанням, щоб вони могли отримати кращу допомогу та швидше повертатися додому.Ярно Хабіхт, фото: gеttyіmаgеsЗараз є такі заклади, але ми також розуміємо, що після закінчення війни нам потрібно буде інвестувати ще більше в охорону здоров’я, щоб зробити її більш доступною.Тож це те, що нас чекає попереду. Крім того, відновлення і реконструкції тісно пов’язані з усією роботою, яка стосується Європейського Союзу. І це не лише про регуляції. Це включає дуже практичні аспекти, наприклад, їжа, яку ми споживаємо. Чи наша їжа вільна від трансжирів?  Якщо наша їжа вільна від трансжирів, то ми з більшою ймовірністю проживемо довше.По-друге, чи наші ресторани, кафе та громадські місця вільні від диму? Нам потрібно працювати над контролем тютюну. По-третє, чи маємо ми належне маркування продуктів?Є багато практичних аспектів, пов’язаних із Європейським Союзом, які потрібно впровадити, і це також допоможе людям жити здоровим життям.Ось чому я бачу, що відновлення вже відбувається, воно пов’язане з реформами та процесом вступу до ЄС. Ці зусилля, своєю чергою, допомагають створити кращі умови та дозволяють людям жити довше і бути здоровішими.

Учасниці 13-го сезону шоу "Холостяк" із ветераном війни Олександром Тереном, SММ-менеджерка Ксенія Щербач та тату-майстриня Вікторія Клочко, прокоментували сварку, яка сталася між ними в останньому випуску. Конфлікт виник через поцілунок Вікторії з головним героєм, що викликало емоційну реакцію з боку інших учасниць, пише "УНІАН". Під час випуску стало відомо, що у Вікторії, Інни та Вероніки вже були поцілунки з "холостяком". Це стало несподіванкою для багатьох дівчат, які досить гостро відреагували на такі події. У ході конфлікту Вікторія згадала про травму Ксенії, отриману в дитинстві, через яку та чотири роки носила корсет і не могла ходити. Натомість Ксенія дорікнула Вікторії за куріння та прийом антидепресантів, про що, за її словами, головний герой не знає. Вікторія у своєму Іnstаgrаm вибачилася за те, що згадала складний період у житті Ксенії, і закликала українців із розумінням поставитися до ситуації. Вона також наголосила, що прийом антидепресантів і турбота про ментальне здоров'я - це нормально та заслуговує на підтримку. Ксенія, своєю чергою, подякувала Вікторії за вибачення та зазначила, що шкодує про їхній конфлікт. Вона визнала, що обидві не мали права ображати одна одну. Також Ксенія зауважила, що монтаж випуску не повністю відображає реальні події, адже з часом ситуація між учасницями нормалізувалася, і вони зараз підтримують дружній зв'язок. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учасниця "Холостяка" розказала, чи є на шоу сценарій і на який момент не можуть вплинути режисери "Атмосфера на тижні була дуже важкою. Нам дійсно було емоційно дуже складно, всіх на емоціях понесло. Зйомки як ви зрозуміли були влітку, і зараз у нас майже у всіх хороше між собою спілкування. Тому нам трохи смішно навіть дивитися, які ми були нервові в ті моменти, але так сталося і змінити ми нічого не можемо, але можемо винести уроки. У будь-якому разі дякую дівчатам за цей тиждень, він був не легкий, але вже як є. Вікторія Клочко написала гарний пост, дякую, і я від себе теж ще й тут напишу, що ми не мали права так поводитися одна з одною, але вже нічого не зміниш. Коментувати свої слова, які ви бачили, не має сенсу, але зрозумійте, що є така технологія як монтаж, і на жаль, я трішки розчарована від того, що бачу на екранах, але вже як є" - підсумувала Ксенія. Харківська волонтерка Інна Бєлєнь поділилась подробицями зйомок романтичного реаліті "Холостяк 13". На сторінці в Іnstаgrаm жінку запитали, який Олександр "Терен" Будько за кадром. "Як на мене, він за кадром котик. А ось в кадрі він трохи суворіший. Діловий", - пояснила вона.

За прогнозами Мінветеранів, до кінця повномасштабної війни кількість ветеранів, членів їхніх родин і сімей загиблих військових може зрости до 4-5 млн осіб. Уже сьогодні викликом для держави та суспільства стала адаптація до цивільного життя військових, які звільняються зі служби внаслідок поранення, отриманої інвалідності, через сімейні обставини, після повернення з полону. Під час загальнонаціонального опитування "Образ ветеранів в українському суспільстві" військовослужбовці розповідали, що їх тривожать у першу чергу проблеми з фізичним та психологічним здоров'ям, труднощі з отриманням медичної допомоги, працевлаштуванням, відсутність адаптованих робочих місць для людей з інвалідністю, бюрократія під час оформлення соціальних пільг. Частиною державної ветеранської політики в Україні є розбудова мережі просторів, де військові та їхні родини отримуватимуть необхідні послуги та допомогу. До створення ветеранських хабів уже активно долучаються громади, відповідальний бізнес, благодійні фонди та громадські організації. 2023-го програмою реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч" в межах національного конкурсу соціальних ініціатив "Час діяти, Україно!" підтримано створення 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині та Хмельниччині. Цьогоріч підтримали 5 хабів "Свій серед Своїх" спільно з ГО "Об'єднання добровольців" на Львівщині та УВФ Мінветеранів. А також - 16 просторів на Київщині, Черкащині, Вінниччині, Хмельниччині. У спецпроєкті Gаzеtа.uа ми розкажемо, що передбачає нова ветеранська політика в Україні, про місію ветеранських хабів і яку допомогу там можна отримати. Військові поділяться своїми історіями та проблемами. Для чого потрібні ветеранські простори Ветеранські простори - це осередки, де військові, ветерани та їхні родини можуть отримати всі базові послуги для ефективної реінтеграції в цивільне життя. Основні вимоги до їхньої діяльності - безоплатність, доступність, робота за принципом "рівний рівному". Як зазначає директор Благодійного фонду "МХП-Громаді" Олександр Пахолюк, головне в роботі просторів - це послуги, які можуть отримати ветерани: "Наш Благодійний фонд "МХП-Громаді" підтримує простори та сприяє розвитку ветеранських спільнот у різних громадах країни. Адже зараз наші захисники, які повертаються з фронту, потребують правової та психологічної підтримки. Комфортне середовище для спілкування та обміну досвідом допомагає їм швидше адаптуватися до цивільного життя. Підтримуючи ветеранські простори, ми не лише висловлюємо вдячність захисникам за їхню службу, а й інвестуємо в розвиток громад". Яку допомогу можна отримати у ветеранських просторах: - консультації фахівців різних напрямків: юридичні питання, працевлаштування, реабілітація, - психологічна допомога, - участь у просвітницьких, культурно-розважальних, спортивних подіях, - спілкування з побратимами та спільне дозвілля. До фінансування ветеранських просторів долучаються державний, місцеві бюджети, благодійні фонди, меценати. Зокрема, на початку жовтня в місті Городок на Львівщині відкрився ветеранський хаб "Свій серед Своїх". Він був створений у межах програми реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч". "Загалом, у всіх просторах доступні консультації юриста для ветеранів та їх сімей. Це переважно виїзні консультації, але не рідше, ніж раз на місяць. Також у громадах працюють групи взаємопідтримки, психологи. Провели навчання, як спілкуватися з військовими для соціальних працівників, співробітників ЦНАПів. Розповіли, яких тем варто уникати, як поводитися, якщо людина, наприклад, надто емоційна, - каже ветеранка, керівниця ветеранської організації "Об'єднання добровольців" Олена Живко. Основну фінансову підтримку на будівельні матеріали забезпечив Благодійний фонд "МХП-Громаді". Городоцька міськрада надала приміщення для простору, покриває всі витрати на його утримання, допомогла з частиною коштів на ремонт. Меблі та техніку придбала громадська організація "Об'єднання Добровольців" за кошти Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Також на Львівщині, окрім Городка, працюють ветеранські хаби "Свій серед своїх" у містах Жовква, Золочів, Рудки, Новий Калинів. Там забезпечують підтримку юристи, психологи, соціальні працівники та координатори Центру із взаємодії з військовими та ветеранами, які реалізовують програму "МХП Поруч". Ця програма індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин діє з травня 2023 року. Розповсюджується на громади в 13 областях України, де є виробничі потужності міжнародної компанії МХП. Зараз у фокусі програми підтримка реабілітаційних центрів, підприємництва серед захисників та їхніх родин; розвиток ветеранських просторів, де можна отримати правову, психологічну та соціальну підтримку. "У ветеранських просторах наш Центр із взаємодії з військовими та ветеранами організовує лекції й консультації щодо юридичних питань та психологічної та соціальної підтримки. В Київській, Черкаській та Вінницькій областях такі заходи проводимо спільно з нашими партнерами БФ "Веста", а в інших регіонах такі послуги надають експерт з питань правового супроводу Центру та психологи, які працюють на підприємствах компанії МХП. Оскільки, наша мета бути максимально доступними для тих, хто потребує допомоги, тому й надалі будемо посилювати нашу системну роботу в наданні експертного супроводу та розвитку мережі ветеранських просторів", - розповіла Марія Мевша, керівниця Центру із взаємодії з військовими та ветеранами МХП. Ми побували у ветеранських хабах в Городку, Жовкві, поспілкувалися з ветеранами у Львові. Вони поділилися своїми історіями і розповіли, яку допомогу їм надали. Півроку не платять пенсію по інвалідності 51-річний Іван "Моджахед" Ванчишин прийшов на відкриття ветеранського хабу в Городку з дружиною Оксаною. Потребує допомоги юриста щодо грошових виплат, оформлення пільг. - Я пішов до війська добровольцем у 2023 році. Воював на Запорізькому напрямку в 117-й бригаді. Втратив ногу на фронті. Розірвалася граната, яку випустили з гранатомета, коли сідав до БМП. Зараз пересуваюся з протезом. Ще в нозі залишилося три осколки. Їх не витягували, щоб зберегти чутливість. Втратив ногу 7 листопада минулого року та досі не отримав ніяких виплат. Мав отримати одноразову грошову допомогу, але кажуть, що немає коштів. Від травня також не платять пенсію по інвалідності. Дружина мусила піти з роботи, щоб мені допомагати. Тож фактично ми залишились без засобів для існування. Добре, що діти допомагають. Ще став у чергу на отримання автомобіля. Обіцяли, що прийде лист, але так і не дочекався його. Рішення: Під час візиту до ветеранського простору Івану Ванчишину призначають зустріч із юристом. Спеціаліст вивчає наявні документи та консультує, аби справа просувалася швидше. У аварійному будинку живе п'ять ветеранів Ветеран 62-річний Ігор "Ярославович" Моргаль потребує допомоги у вирішенні побутових питань для комфортного проживання. - На початку війни, як офіцер, одразу пішов у військкомат. Тоді якраз формувалася 45-та артилерійська бригада. Спочатку тренувалися в навчальному центрі в Яворові. Як звідти виїхали, то на другу ніч прилетіла ракета у корпус, де ми спали. Був на фронті. Тоді запропонували посаду начальника штабу в Івано-Франковому на Львівщині. Зараз демобілізувався через вік. Живу в старому двоповерховому будинку на 18 квартир. Серед мешканців є ще четверо ветеранів. Потребуємо допомоги з ремонтом комунікацій у будинку. Бо труби всі ржаві, протікають. Тиску води немає. Рішення: У ветеранському хабі Ігор Моргаль отримує можливість поспілкуватися щодо ремонту будинку з головою Городоцької ОТГ Володимиром Ременяком. Домовляються, що громада буде шукати кошти на ремонт комунікацій будинку, де проживають ветерани. За підтримкою звертаються до Благодійного фонду "МХП-Громаді". Військовому допомагають відновити справедливість Олег "Одуван" Владичка допомагає цивільним вчитися краще розуміти військових, ділиться з ними корисними навичками. Наприклад, у ветеранському просторі у Жовкві він проводив заняття з тактичної медицини для місцевих школярів. А "Об'єднання добровольців" допомагає Олегу відновити справедливість і покарати вбивць його пса Барона. - Намагаюсь бути корисним, поки вдома. Зараз проходжу реабілітацію після поранення. До захисту України долучився в 2015 році. У 2022-му брав участь у боях за Гостомель, воював також у Херсонській, Миколаївській, Донецькій областях. Відзначений орденом "За мужність". У мене власної сім'ї немає. Мама живе у США. Коли виїздила, передала через волонтерів пса Барона. Він був дуже вірним. Любив САУшки (самохідні артилерійські установки ред.). Коли я приїжджав із чергування, а Барона ніде немає, то заводив САУ і собака прибігав на цей звук. Знав, що я повернувся. Він пройшов зі мною бої за Гостомель і Бахмут. Після поранення повернувся в рідне село Купичволя біля Жовкви. Якось односельці влаштували дискотеку. Посеред дійства була гра: хто перший вибіжить на середину і закричить "Я живий", тому наливали горілки. Не міг цього стерпіти: ми воюємо, а вони тут танцюють, напиваються. Вирішив зі знайомими поїхати в клуб та все культурно пояснити. Але коли повернувся додому, Барона не було. Хоч перед від'їздом я його прив'язав. Згодом пса знайшли з вогнепальним пораненням на подвір'ї одного з сусідів. Рішення: В "Об'єднанні добровольців" Олегу Владичку надають юридичну підтримку. Тварину відвезли на судмедекспертизу. З'ясували, хто в селі має зброю, з якої стріляли в пса. Слідство ще триває. Зміг оформити виплати завдяки юридичній підтримці 37-річний Віктор "Шайтан" Семенченко з Білозерки на Херсонщині потребував допомоги з документами, оформленням соціальних виплат. - Мене не одразу мобілізували, бо не мав пальця. Чотири воєнкомати відмовили. В Кліщіївці Бахмутського району втратив ногу. Прилетіла міна, троє побратимів загинули. Командир виніс мене на собі. До лікарні пробув добу в стабілізаційному пункті. Ногу ампутували вище коліна. Зараз повернувся додому після лікування і протезування. Мене підтримують мати, сестра, дядько, тітка. Півроку не отримував жодних виплат. Бо оформлення документів, щоб отримати групу інвалідності, зайшло в глухий кут. Треба була довідка від сімейного лікаря, а він просив направлення з військкомату в Білозерці на Херсонщині. Там всі документи пропали. На війні я втратив паспорт. У госпіталі зробив новий, але дали без додатка з пропискою. Вирішити всі питання з інвалідністю та виплатами зміг тільки завдяки юридичній допомозі "Об'єднання добровольців". Тепер маю 17 тисяч 800 гривень пенсії. За поранення виплатили 980 тисяч гривень. Але цього всього могло й не бути без юридичної підтримки ветеранів. Нині мешкаю в Херсоні. Намагаюся бути корисним у цивільному житті. З волонтерами розвожу гуманітарну допомогу тим, хто потребує. Ветеран мріє про власний бізнес Іван "Ірокез" Коваленко планує відкрити власний бізнес на Львівщині пов'язаний із розвагами для дітей: катання на поні та інша взаємодія з тваринами. - Служив у 92-й штурмовій бригаді. 26 квітня отримав поранення в Андріївці під Бахмутом. Евакуював пораненого і наступив на вибухівку. Мені пощастило - відірвало лише стопу. У стабілізаційному пункті пробув добу. Мав турнікетний синдром і значну крововтрату. Відмовився від загальної анестезії, оперували при місцевій. Уже бігаю на протезі, плаваю, присідаю на одній нозі. За період лікування мені виплатили зарплату, а от премію затримали на пів року. Тільки минулого місяця отримав перші 100 тисяч і посвідчення "Учасника бойових дій". Допомогло розібратися з документами "Об'єднання добровольців". З дружиною та п'ятирічним сином плануємо переїхати жити на Львівщину, придбати житло і почати власний бізнес. Рішення: У ветеранському просторі ветерану надали юридичну підтримку. Також проконсультували щодо подачі заявки на конкурс бізнес-ідей "Роби своє" від Фонду "МХП-Громаді". Нова ветеранська політика За даними Мінветеранів, нині в Україні є понад 1 млн 300 тис. ветеранів і ветеранок. Ветерани та ветеранки, що брали участь у опитуваннях, наголошують на негативному досвіді взаємодії з державними установами. Пояснюють це застарілими підходами до повернення демобілізованих військових до цивільного життя. Наприкінці серпня у Києві відбувся VІІ Міжнародний ветеранський форум "Україна. Ветерани. Єдність", під час якого Президент України Володимир Зеленський доручив уряду затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя. "Будь-яка нація, яка пройшла шлях трансформації та здобула своє місце серед справжніх лідерів світу, спиралась на цьому шляху на ті чи інші ключові спільноти у суспільстві. Спільноти змін. Зараз у нашій державі такою спільнотою можуть стати саме ветерани", - зазначив Володимир Зеленський. Нова стратегія зокрема передбачає формування мережі ветеранських просторів по всій країні. Що передбачає нова ветеранська політика: 1. Модернізація системи ВЛК Електронний документообіг у всіх військових частинах, ТЦК, СП, госпіталях і цивільних закладах охорони здоров'я, щоб "довідки ходили за військовим". 2. Інститут помічника ветерана Запровадження служби супроводу із фахівців, що надаватимуть підтримку ветеранам при переході від військової служби до цивільного життя. 3. Медична допомога, реабілітація, психологічна допомога Фізичне й ментальне відновлення ветеранів, безоплатна психологічна допомога. 4. Забезпечення житлом, можливості для ветеранського бізнесу Участь у програмі доступного іпотечного кредитування єОселя. Гранти на розвиток ветеранського бізнесу. 5. Вшанування подвигу захисників і захисниць Створення Національного військово-меморіального кладовища та "Меморіалу Героїв".

Медитація: що це та як може покращити фізичний та ментальний станНаукові дослідження підтверджують позитивний вплив медитації на фізичне та ментальне здоров'я. Розглядаються різні види медитації, їх переваги та практичні способи впровадження у повсякденне життя.

Висловлювання Серьоги викликають змішані почуття і ставлять під сумнів його ментальне здоров'я.

Сидячий спосіб життя - реальність для багатьох із нас, особливо для тих, хто працює в офісі чи з дому. Сидіння протягом багатьох годин може негативно впливати на здоров'я, але є кілька ефективних стратегій, які допоможуть мінімізувати ці наслідки.Синдром зап'ястного каналуСиндром зап'ястного каналу — поширена проблема серед людей, які багато працюють за комп’ютером. Тривале навантаження на зап'ястя призводить до здавлювання нервів, що може спричинити біль, оніміння та дискомфорт, який буде відчутний навіть у передпліччі. Для розв'язання цієї проблеми, необхідно потурбуватись про те, щоб частіше підтримувати нейтральне положення рук. Для цього можна придбати спеціальний валик або подушку під зап'ястя для клавіатури та мишки - вони допоможуть уникнути здавлювання та знімуть навантаження.Крім того, звертайте увагу на рівні, де ваші руки можуть бути розслаблені. Розмістіть їх на висоті ліктя або трохи нижче, аби зменшити навантаження.Правильне положення за комп'ютером, Фото: FrееріkОрганізуйте простір та забезпечте ергономічне місце Добре організоване робоче місце та правильні меблі допоможуть зменшити негативний вплив сидячого способу життя. Прості дії можуть покращити поставу, знизити навантаження на хребет і суглоби, а також зменшити втому очей та напругу м’язів. Існує кілька ключових аспектів, зокрема:Ергономічний стілець з підтримкою попереку та регулюванням висоти. Він допомагає зберегти природну кривизну спини, запобігаючи болю в попереку та шиї.Розмістіть екран на рівні очей та на відстані витягнутої руки. Це допоможе знизити напругу на шию та очі.Не забудьте про робочий стіл – його  висота має відповідати положенню рук та не створювати додаткового навантаження на плечі. До речі, сьогодні є багато цікавих варіантів офісних столів із підйомним механізмом, що дозволять працювати навіть стоячи, якщо вам важко довго сидіти. Ергономіка дозволяє адаптувати робоче місце до фізіологічних потреб людини, що допомагає знизити негативні наслідки від тривалого сидіння та зробити роботу комфортнішою й безпечнішою для здоров'я.Потурбуйтесь про захист очей Довге сидіння за комп’ютером також негативно впливає на очі, викликаючи перенапруження, сухість та навіть погіршення зору. Звичайний офісний працівник проводить приблизно 1700 годин на рік, дивлячись на екран комп'ютера. І це не враховуючи часу, який витрачається на мобільний телефон та інші гаджети.Захистити очі від надмірного синього світла можна використовуючи спеціальні окуляри. Вони мають фільтр, який блокує або поглинає негативне синє світло. Крім того, не забувайте про гімнастику для очей, вона не складна, але дуже ефективна. Наприклад, вправа "вісімка" допомагає чудово зняти напругу м’язів. Як виконувати: з відкритими очима уявно малюйте в повітрі горизонтальну вісімку. Повторіть кілька разів в один бік, а потім – у протилежний.Робіть короткі перерви на вправиТривале сидіння впливає на фізичне й ментальне самопочуття. Регулярні короткі перерви щогодини допоможуть розслабити тіло. Варто хоча б пройтися, зробити кілька глибоких вдихів та трохи розім'ятися. Це сприяє поліпшенню кровообігу, знімає напругу в м'язах та допомагає уникнути відчуття скутості й дискомфорту.Вчені Каролінського інституту у Швеції на основі проведених досліджень дійшли висновку, що навіть невелика активність протягом робочого дня, йде на користь організму. Тож, науковці рекомендують тим, хто працює в сидячому режимі, вставати зі стільця кожні 30 хвилин. Це, за їхніми словами, сприяє покращенню загального стану здоров'я та нормалізації рівня цукру в крові. У ВООЗ зазначають, що якби населення Землі вело більш активний спосіб життя, тоді можна було б уникнути до 5 мільйонів смертей на рік.Робіть короткі перерви на вправи, Фото: FrееріkНе забувайте пити водуЦя порада здається дуже банальною, однак, коли людина дуже зосереджено працює, вона часом може забувати пити. А це зі свого боку може вплинути на концентрацію, енергію та загальне самопочуття.Поставте пляшку для води на робочому столі та тримайте її поруч, щоб постійно нагадувати собі про пиття. Намагайтеся випивати достатню кількість рідини щогодини. Легка дегідратація – це проблема з якою живуть багато дорослих, однак саме вона може викликати різноманітні неприємні симптоми, такі як втома, запаморочення, дезорієнтація та труднощі з концентрацією. Усе це негативно впливає на продуктивність під час робочого дня. Також, щоб не забувати про питний режим, встановіть нагадування на телефоні. Джерела: UАроrtаl, МЦ Салютас

В Австралії дітям до 16 років можуть заборонити користуватися соціальними мережами. Законопроєкт цього року внесуть до парламенту, пише Rеutеrs. Прем'єр-міністр Ентоні Албанезе вважає, що соцмережі здатні впливати на фізичне і ментальне здоровʼя дітей. Він вважає, що дівчатка таким чином можуть отримати викривлене сприйняття власного тіла, а хлопчики споживати насильницький і жорстокий контент. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологи розповіли про шкоду від соцмереж "Якщо ти 14-річний підліток, який споживає це у той час, коли ти проходиш через зміни в житті та дорослішаєш, це може стати справді важким періодом", - сказав Албанезе. Можуть змінити системи вікової верифікації для блокування доступу на такі платформи, як Іnstаgrаm, ТіkТоk і Fасеbооk. Обмеження не будуть містити виключень для дітей із батьківським дозволом і вже наявних акаунтів. Законодавство планують запровадити наступного року. Міністерство охорони здоров'я пояснило, з якими симптомами слід звертатися до психолога, а з якими - до психіатра. Перепади настрою є нормою у відповідь на стрес, зміни в житті. Як упоратися з емоційними гойдалками.

Акторська майстерність і театр допомагають підтримувати ментальне здоров'я, проявляти емоції, як акторство допомагає у лікуванні депресії — досвід у колонці описує Євгенія Луценко.

"Сади Стійкості" запускає ініціативу в Національному ботанічному саду ім. Гришка – магнолія-терапевтка. Відвідувачі можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу методом садотерапії, що поєднує взаємодію з природою для поліпшення ментального здоров'я. Про це пише "Рубрика" із посиланням на команду проєкту "Сади стійкості". У чому проблема?  У період війни ми все частіше ігноруємо своє ментальне здоров'я, відкладаючи його […] Тhе роst У ботсаду ім. Гришка зʼявився кабінет магнолії-терапевтки: у чому рішення арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Вони наголосили, що крім фізичного здоров'я, важливо турбуватися ще й про ментальне. І розповіли, як це робити.