Search trend "набу"

У четвер, 17 квітня, колегія з п'яти суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду почала розгляд позову пʼятого президента України, лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка до чинного президента Володимира Зеленського про визнання протиправним указу про позасудові санкції. За словами народного депутата від ЄС Ірини Геращенко, міністерство юстиції звернулося до суду з вимогою, щоб засідання було повністю закритим. Незважаючи на це, в суді були присутні представники посольств, депутати від "Європейської Солідарності" та преса. Суди за судами В перший день розгляду справи Верховний суд відмовив Порошенку у скасуванні окремих пунктів санкцій, які, за словами його адвоката, фактично блокують його діяльність як громадянина України та штовхають на порушення законодавства. Своєю чергою Петро Порошенко заявив, що санкції проти нього, за матеріалами справи, були запроваджені у превентивному порядку. Він укотре наголосив, що вважає санкції "неконституційними". Як стверджує лідер ЄС, документи, зокрема рішення РНБО та указ президента, були сфальсифіковані. Зокрема, у фальсифікації поданих до Кабміну матеріалів він звинуватив Міністерство економіки. "В Офісі президента та в апараті РНБО фальсифікували указ. А Зеленський підписав не те, що врешті-решт було оприлюднено. Я хотів сказати, що я особисто на власні очі бачив документ різного змісту однакової дати, але яка мала відмінність у дві години, який був повністю переписаний і під яким стоїть підпис міністра економіки пані Свириденко", заявив народний депутат. Порошенко додав, що його юридична команда найближчим часом подасть заяву про злочин. Зі свого боку суд вирішив долучити до слухань мінекономіки. У судовому засіданні оголосили перерву до 13 травня. Коротко по суті Нагадаємо, 13 лютого поточного року президент Володимир Зеленський підписав указ про санкції РНБО проти декількох українських бізнесменів та депутатів, серед яких і Петро Порошенко. Порошенко назвав таке рішення "антиконституційним" та "політично мотивованим", а також заявив, що до цього нібито причетна вся команда президента Володимира Зеленського, Кабінет Міністрів та члени РНБО. Різні спікери з оточення ОП підставами для запровадження санкцій проти Порошенка назвали цікаві варіанти. Зокрема, кримінальну справу про державну зраду, коли Порошенко, нібито, у змові з Віктором Медведчуком і керівництвом РФ дозволив "Центренерго" купувати вугілля на тимчасово окупованій Донеччині та Луганщині. Так звана схема "Роттердам+". Також Петра Порошенка звинувачують у створенні "Партії регіонів" та роботу в уряді Віктора Януковича. Мовляв, Порошенко, обіймаючи посаду міністра закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод. Також йому закидають співпрацю з Росією через фабрику "Рошен" у Липецьку та "Севморзавод" у тимчасово окупованому Криму. Санкції на підставі засекречених даних Цікаво, що санкції щодо експрезидента Петра Порошенка, як пише ZN.UА, запровадили на підставі інформації нового голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Й ці дані засекречені. І на засіданні уряду щодо санкцій доповідала міністерка економіки Юлія Свириденко, а не міністр фінансів Сергій Марченко, хоча фінмоніторинг входить до системи мінфіну. Також Свириденко, а не прем'єр-міністр Денис Шмигаль, підписала подання до Ради національної безпеки та оборони щодо санкцій проти Порошенка. Проти введення цих санкцій виступала Служба безпеки України. Як ми вже зазначали, лютневі санкції були введені проти п'ятьох осіб Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго та Віктора Медведчука. Цікаво, що санкції проти чотирьох бізнесменів ввели за поданням Служби безпеки України й лише щодо Порошенка за поданням Кабінету Міністрів України. Як виявилось, команда голови СБУ Малюка підготувала для президента Володимира Зеленського службову записку з 10 пунктів, де розписала всі ризики такого кроку щодо Порошенка: сумнівну законність цього рішення, внутрішнє протистояння в суспільстві, парламентську кризу, реакцію міжнародних партнерів тощо. "Ніхто не вважає Петра Олексійовича білим і пухнастим, до того ж справа стосовно труби в СБУ. Але на тлі зовнішніх викликів розколювати суспільство дуже ризикований і недалекоглядний крок. Малюк чудово це розумів і брати на себе ініціативу не став. Більше Зеленський до СБУ із цим проханням не звертався", сказав співрозмовник ZN.UА з СБУ. Петро Порошенко заявляв, що його адвокати спрямували запит й до фінмоніторингу із питанням, - які саме факти стали підставою для застосування санкцій. Але оскільки, як ми зазначили вище, ці дані засекречені, то в суді не вийде оскаржити санкції по суті, а лише - про порушення процедури. Також нагадаємо, що через санкції проти Порошенка два дні підряд блокувалися засідання Ради: 13 та 14 лютого група депутатів "Європейської Солідарності" заблокувала трибуну та спікера Руслана Стефанчука, вивісивши плакати з написом: "Україна не росія", "Думайте про перемогу, а не вибори", "Ні диктатурі" тощо. Прикметно, що 18 квітня Колегія суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС) почала черговий розгляд справи щодо осіб, причетних до запровадження формули "Роттердам+", внаслідок чого, як вважає слідство, у 20162019 роках споживачі електроенергії переплатили понад 39 млрд грн. Свого часу основними ідеологами "Роттердам +" слідчі НАБУ називали політика Петра Порошенка та оліграха Ріната Ахметова. Варто зазначити, що справу про "Роттердам+" кілька разів намагалися закрити. Востаннє - восени 2023 року. І саме через те, що там фігурує головний стовп української енергетики - Ахметов. Водночас, продовження розгляду роттердамської справи прихильники Порошенка схильні розглядати як складову санкцій проти пʼятого президента.

Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов звільнив екскерівника Національного антикорупційного бюро Артема Ситника з посади свого заступника.

За 10 років роботи НАБУ з ним виникло чимало проблем. Одна з них – великі витрати на діяльність

Скандалів стає дедалі більше, а успіхи непомітні навіть у мікроскоп – експерт розповів про 10 антидосягень НАБУ за 10 роківЕксперт розповів про антидосягнення НАБУ за 10 років. Витрати на утримання в рази перевищують повернені кошти, керівництво фігурує у скандалах, а довіра українців втрачена.

НАБУ не довіряють 62% українців

За його словами, держава витрачає на НАБУ набагато більше коштів, ніж отримує внаслідок розслідувань.

Одессита, который обещал за три тысячи долларов трудоустройство в правоохранительные органы, задержали полицейские.Полный текст новости, 3 фотографии и комментарии посетителей

Антикорупційний суд підтримав клопотання детектива НАБУ про накладання арешту на вилучені готівкові кошти.

Керівник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов звільнив свого заступника Артема Ситника, колишнього главу НАБУ. Однак у ЦПК вважають, що це спроба перетворити АОЗ на департамент Міноборони. Повний текст новини

Про повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на відповідь АОЗ на запит ЦПК."Ситник Артем Сергійович звільнений із посади 10.04.2025, у зв’язку зі скороченням чисельності та штату працівників п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (наказ від 14.03.2025р. Nо159-К)", — зазначив Жумаділов у відповіді.Артем Ситник став заступником керівника АОЗ у червні 2024 року. До цього Ситник із травня 2022-го до червня 2024 року працював заступником керівника Національного агентства із запобігання корупції.

Цю інформацію Артем Ситник підтвердив у коментарі Суспільному. Раніше про його звільнення повідомили в Агенції оборонних закупівель у відповіді на запит Центру протидії корупції (ЦПК)

Антикорупційні органи правопорядку вручили повідомленні про підозру колишньому судді з Луганщини у відставці.

Суд підтримав клопотання детектива НАБУ про продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному.

Співробітники Національного антикорупційного бюро 17 квітня проводять обшуки у члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Володимира Луганського через нібито підроблені документи про науковий ступінь. Джерело: "Інтерфакс-Україна" з посиланням на анонімного співрозмовника у судовій владі Деталі: "Вранці в четвер слідчі дії проходили вдома у Луганського, на даний момент обшук проводиться в службовому кабінеті", - зазначив співрозмовник агентства.

Науковий ступінь дозволяв екссудді отримувати надбавки до зарплати.  

Антикорупційний суд підтримав клопотання детектива НАБУ про накладання арешту на активи українського олігарха.

Після довгих, кількамісячних роздумів Банкової, колишнього генпрокурора Андрія Костіна таки призначили послом України в Нідерландах і за сумісництвом - постійним представником України при Організації із заборони хімічної зброї. Штовханина точилась довкола цієї посади з кінця минулого, 2024 року. Призначення ексгенпрокурора Андрія Костіна, відставці якого послужив скандал, вкотре порушило питання: чому гучна відставка зі скандалом та корупційним шлейфом майже завжди означає шлях в амбасадори? Що виходить, в українську дипломатію зливають усіх, кого далеко погнати шкода? "Аморальна ситуація" Нагадаємо, в кінці жовтня 2024 року президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Андрія Костіна з посади генерального прокурора. Костін сказав, що пішов у відставку сам на тлі скандалів довокла 50 прокурорів Хмельницької області з підозрами у незаконному отриманні статусу інвалідності. Він розповів, що на скликаному президентом засіданні РНБО розглядали "аморальну ситуацію" з фальшивими інвалідностями посадовців і було встановлено "багато ганебних фактів зловживань", зокрема в прокуратурі. Та не обласними прокуратурами єдиними. Є питання і до самої Генеральної прокуратури. Як повідомляє Центр протидії корупції, в липні 2024 року НАБУ і САП викрили та затримали прокурорів Офісу генпрокурора Олега Гунька та Віктора Хомича на ймовірному хабарництві. За версією слідства, вони отримали $170 тисяч від громадянина Руслана Литвиненка, який представляв інтереси підприємства, що будувало ЖК "Сенсація" в Гостомелі, за закриття конкретного кримінального провадження та зняття арешту з майна. Як з'ясували журналісти-розслідувачі, рішення про закриття справи мав ухвалити слідчий ДБР за погодженням із прокурором, оскільки у справі не було підозрюваних. Водночас журналісти ЦПК зазначили, що на одній із зафіксованих слідством розмов звучало прізвище й заступниці генпрокурора Вікторії Літвінової. І саме вона курує департамент, в якому працював Гунько. Під час пояснень слідчим Гунько детально розповів ієрархію свого напрямку роботи в Офісі Генпрокурора: "Літвінова курує профільний департамент, Михайло Подолян очолює департамент, а Роман Сидорчук - начальник відділу". У листопаді 2024 року за Гунька внесли заставу і він вийшов з-під варти. Однак розслідування справи про хабар, в якому фігурує заступниця генерального прокурора Вікторія Літвінова, триває. Стрімка хода Венедіктової А шлях в посли для прокурорів відкрила колишня генпрокурорка Ірина Венедиктова. Нагадаємо, Венедіктова була призначена послом у Швейцарській Конфедерації у листопаді 2022 року. Через рік вона за сумісництвом обійняла ще й посаду посла в Князівстві Ліхтенштейн. Стати токсичною у прокурорській сфері Ірина Венедіктова примудрилась дуже швидко. У березні 2020 року її кандидатуру на посаду Генерального прокурора в турборежимі підтримали 269 народних депутатів. А вже в травні пані Генпрокурорка отримала порцію невдоволення від заступниці директора Євразійського центру Атлантичної ради США Мелінди Гарінґ, котра критично охарактеризувала роботу Венедіктової, дорікаючи, що вона згортає реформи органів прокуратури. У грудні 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання Генпрокурора Ірини Венедіктової у справу заступника Офісу президента Олега Татарова. Провадження було пов'язане нібито з її рішенням змінити групу прокурорів у справі Татарова до того, як детективи НАБУ повідомлять йому про підозру. А в квітні 2020 року громадськість обурювалась через "сфабриковане" провадження щодо активіста Сергія Стерненка. Скажімо, колишній заступник генпрокурора Віктор Трепак заявляв, що Венедіктова наполягала - вимагала оголосити Стерненку підозру у злочині в ході кримінального провадження щодо нападу на активіста, під час якого один з нападників загинув. Трепак відмовився через відсутність підстав. За кілька днів Венедіктова заявила у медіа, що "по Стерненку підозра буде в будь-якому разі", а його адвокати звинуватили прокурорів в упередженості. Відтак Ірина Венедіктова стала токсичною у ролі Генерального прокурора України як для українського суспільства, так і для міжнародних партнерів. У липні 2022 року вона була звільнена з посади Генерального прокурора України. А згодом, як уже зазначено, її призначили послом у стратегічно важливу для України країну Швейцарію. Чи є толк? Ця історія для чинної влади, коли тих, хто "проштрафився" відправляють на виправні роботи послами - не нова. І здається, стала вже системоню. Нагадаємо, свого часу в царину дипломатії засунули й міністра оборони Андрія Тарана, який провалив державні оборонні закупівлі. Отже усі ці дивні призначення амбасадорами викликають і запитання: а чи ефективні такі кадрові рішення? Ексміністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що в кожному конкретному випадку треба дивитися, що Україна може набути чи втратити від того, чи іншого призначення. Щодо Андрія Костіна, Огризко зазначив, що за період його роботи Офіс генпрокурора задокументував понад 160 тисяч злочинів, які вчинили російські окупанти на українській землі. "У Нідерландах, до слова, Міжнародний кримінальний суд. До того ж Костін буде постійним представником України при Організації із заборони хімічної зброї. От питання в задачі: хто краще, ніж Костін, маючи цю базу і розуміючи, про що йдеться, може представити там інтереси України? Здається, краще, ніж Костін, цього зараз не зробить ніхто, вважає Огризко. І просто кар'єрний дипломат, який є прекрасним фахівцем у загальному розумінні цього слова, та не є фахівцем у сфері, скажімо, Сил оборони може бути менш ефективним". Щодо останнього, пан Огризко мав на увазі не Андрія Тарана, а ексголовокома та посла у Британії Валерія Залужного. Однак в повітрі постійно висить обважніле від часу та відсутності конкретної відповіді, питання: чи не підриває роль посад дипломатичної служби підхід, коли "політичні вигнанці" майже завжди згодом отримують посади послів? Бо виглядає все так, що дипломатія для ОП - це щось вторинне і не дуже зрозуміле. Вірніше, не зрозуміло для чого вони, - посли, якщо є глава ОП Андрій Єрмак, котрий і виконує роль посла в актуальній у певний період країні. То що, фахівці на дипломатичній службі Банковій не потрібні? А потрібні дуже слухняні для офісу президента люди за державний кошт.

НАБУ і САП оголосили підозри колишньому заступнику керівника Офісу президента Андрію Смирнову

Колишній заступник голови ОП Андрій Смирнов не визнає свою провину і критикує НАБУ та САП.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника Офісу президента в легалізації незаконно набутих коштів та отриманні хабаря в особливо великому розмірі. Правоохоронці не називають імені фігуранта, проте джерела ЗМІ кажуть, що мова про Андрія Смирнова.