Search trend "оун упа"

Серед глядачів були помічені прапори ОУН-УПА, про що повідомив, зокрема, депутат від партії "Право і справедливість" Даріуш Матецький, який заявив, що поскаржиться Окружної прокуратури Варшави — Cуспільне Новини

Польща депортує 57 українців через скандал із прапором ОУН–УПА на концерті білоруського репера Макса Коржа. Він пройшов у суботу, 9 серпня, у Варшаві. Повний текст новини

Одним з порушень названо розгортання на заході прапора ОУН-УПА

Українці розгорнули на заході червоно-чорні прапори ОУН-УПА і влаштували масові заворушення. Тепер вони мають покинути країну добровільно або примусово.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що з країни депортують 57 українців після заворушень на концерті білоруського репера Макса Коржа. Запис Розгорнули прапор ОУН-УПА на концерті Макса Коржа: Польща депортує 57 українців спершу з'явиться на Букви.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Про це повідомляє RMF24.Концерт відбувся 9 серпня, після чого поліція розпочала розслідування і затримала 109 осіб за порушення громадського порядку. Серед інцидентів — розгортання червоно-чорного прапора, забороненого в Польщі."Проти 63 осіб розпочато провадження про виїзд з країни. Вони повинні будуть залишити Польщу добровільно або примусово", — повідомив Туск.За його словами, під час заходу сталися численні правопорушення, акти агресії та провокації, що шокували польське суспільство. Водночас прем’єр наголосив, що Польща не повинна допустити розпалювання антиукраїнських настроїв.Туск також закликав українську владу слідкувати, щоб ніхто не допускав антипольських жестів, а обидві країни — не піддавалися на провокації Росії."Ми не можемо допустити, щоб розпалилася хвиля ненависті українців до поляків або поляків до українців. Це було б історичним злочином і неймовірною дурістю, якби ми зараз дали себе розділити", — підкреслив він.Нещодавно Польський Сейм затвердив нову державну дату. Йдеться про Національний день пам'яті поляків – "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої", який відзначатимуть 11 липня. Міністерство закордонних справ України своєю чергою заявило, що ухвалене польським Сеймом рішення встановити 11 липня Днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА", суперечить духу добросусідських відносин між Україною та Польщею.Днями у Польщі розмалювали пам’ятник жертвам Волинської трагедії.На концерті білоруського репера Макса Коржа у Польщі підняли червоно-чорний прапор УПА. Депутат польського Сейму Даріуш Матецький назвав це "знаком злочинців і катів предків".

Кілька українців принесли червоно-чорні прапори ОУН-УПА на концерт білоруського репера Макса Коржа у Варшаві, чим викликали неабияке обурення поляків і співвітчизників.

Про це він написав у своєму акаунті X.9 серпня на Національному стадіоні у Варшаві відбувся концерт білоруського репера Макса Коржа. У фан-зоні під час шоу розгорнули червоно-чорний стяг Української повстанської армії.Депутат польського Сейму Даріуш Матецький назвав це "знаком злочинців і катів предків"."Під час концерту білоруського репера Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві стався скандал – у натовпі майорів червоно-чорний прапор ОУН-УПА, символ організації, відповідальної за геноцид поляків під час Волинської різанини. Це символ злочинців і катів наших предків", - написав Матецький.Читайте також: Волинська трагедія: Польща отримала від України згоду на пошукові роботи на РівненщиніПольський депутат, що також є президентом фонду "Центр моніторингу боротьби з антиполонізмом", наголосив, що звернувся до районної прокуратури у Варшаві."Вимагаю порушити кримінальну справу проти осіб, які демонструють заборонені символи; забезпечити збереження записів з Національного стадіону та моніторинг у соціальних мережах; встановити та допитати організаторів концерту та служб безпеки; висунути звинувачення у пропаганді тоталітарних ідеологій та розпалюванні національної ворожнечі", - зазначив Матецький.Читайте також: Волинська трагедія: як події 1943 року досі відлунюються в українсько-польських стосункахВін додав, що не можна дозволяти "публічне прославляння злочинців геноциду, відповідальних за смерть понад 100 тис. поляків у Польщі у 2025 році".Zawiadomienie gotowe. ‼️Obserwuj stronę fundacji: @OMAntypolonizmu Podczas koncertu białoruskiego rapera Maksa Korzha na Stadionie Narodowym w Warszawie doszło do skandalu – w tłumie powiewała czerwonoczarna flaga OUN-UPA, symbolu organizacji odpowiedzialnej za ludobójstwo na… https://t.co/fIaQJVAR0F pic.twitter.com/kG0Ep4mAaI— Dariusz Matecki (@DariuszMatecki) August 10, 2025  Довідково: Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") – взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих. Нещодавно Польський Сейм затвердив нову державну дату. Йдеться про Національний день пам'яті поляків – "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої", який відзначатимуть 11 липня. Міністерство закордонних справ України своєю чергою заявило, що ухвалене польським Сеймом рішення встановити 11 липня Днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА", суперечить духу добросусідських відносин між Україною та Польщею.Днями у Польщі розмалювали пам’ятник жертвам Волинської трагедії. 

У Польщі невідомі пошкодили пам’ятник жертвам, які загинули унаслідок Волинської трагедії. На ньому намалювали червоно-чорний прапор ОУН і залишили напис "Слава УПА".

У Польщі розслідують інцидент із пам'ятником жертвам Волинської трагедії, на якому намалювали революційний червоно-чорний прапор ОУН та залишили напис "Слава УПА". Джерело: Radio Rzeszów, "Європейська правда" Деталі: Інцидент стався у польському селі Домостава.

Парасковія Метинська з Бурштинської громади на Івано-Франківщині відзначила 30 липня сторічний ювілей. Жінка була зв'язковою ОУН-УПА, відбула заслання

У неділю, 13 липня, в римо-католицькому кафедральному соборі Луцька на Волині відбулася урочиста меса за жертвами Волинської трагедії, у якій взяли участь польські дипломати. Джерело: PAP, пише "Європейська правда" Деталі: Нещодавно польський Сейм визначив 11 липня днем пам'яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки".

Про це він сказав увечері в п'ятницю, 11 липня 2025 року, на території майбутнього Музею пам'яті жертв Волинської трагедії, що створюється в місті Холм, передає Polska Agencja Prasowa."Ми не можемо змиритися з тим, що нам, полякам, відмовляють у праві поховати жертв Волинського геноциду, тому що вони кричать не про помсту: вони кричать про хрест, вони кричать про могилу, вони кричать про пам'ять. І як майбутній президент Польщі я зобов'язаний говорити їхнім голосом. Ніхто не звільнить мене від цього", – підкреслив Навроцький, кілька разів використавши поняття "геноцид" протягом свого 11-хвилинного виступу, який повністю можна подивитися тут.Читайте також: Польща вперше вшановує "геноцид, скоєний ОУН та УПА": між історичною правдою та політичними спекуляціямиУ своїй промові польський президент-елект апелював до українського президента Зеленського та українського посла Боднара. "Ще раз, пане посол, як обраний президент, я хотів би офіційно звернутися до вас та президента Зеленського з проханням про можливість проведення повномасштабних ексгумацій на Волині. Поляки чекають на цю правду і (...) сім'ї Волині досі страждають від травми, яка сталася 82 роки тому", – сказав він.За словами Навроцького, це необхідно для того, щоб Польща та Україна "примирилися в правді" і "через правду".Як відреагував посолПосол України в Польщі Василь Боднар, який теж був присутній на заході у Холмі, подякувавши за запрошення на цю "сумну, але дуже потрібну подію", підкреслив, що повністю згоден з тим, що майбутнє можна будувати лише на правді. "Але про цю історію треба говорити відкрито. Звичайно, назвати злочин злочином. Просити вибачення, але також вшановувати пам'ять тих жертв, які цього потребують, по обидва боки кордону", – наводить PAP слова посла.Він нагадав, що нещодавно були проведені роботи з ексгумації в Пужниках на Тернопільщині, на черзі – у Збоїськах на Львівщині, а також очікуються дозволи на проведення робіт в Углі, Гуті Пеняцькій та інших місцях, про які просила польська сторона. Боднар особливо виділив те, що потрібен діалог між польськими та українськими експертами та істориками, та запевнив Навроцького в готовності української сторони до обговорення складних питань. "Для нас зараз важливо, що Польща відкрилася від початку війни та допомагає Україні в її боротьбі з Росією. Україна сьогодні закривавлена, змучена, але вона стоїть і захищає нашу спільну свободу", – сказав посол України в Польщі.Читайте також: Міхал Ольшевський. Уряд має стати на захист українців у ПольщіСтворення Музею пам'яті жертв Волинської трагедії у Холмі розпочалося 2020 року.Навроцький звинувачує уряд Дональда Туска у небажанні підтримувати розбудову музею.У п'ятницю, 11 липня 2025 року, у Республіці Польща на загальнодержавному рівні вперше відзначався затверджений сеймом "День пам'яті поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних землях Другої Речі Посполитої". Незгодні з його впровадженням польські політики, громадські діячі та лідери думок вважають подібне рішення і його впровадження маніпулятивним, таким, що шкодить польсько-українським взаєминам, розпалює неприязнь до українців у Польщі та явно підігрує Москві, яка постійно використовує у своїй антиукраїнській пропаганді тематику подій 1943 року на Волині.Читайте також: Квасневський: у Польщі таксі, лікарні й уся сфера послуг тримаються на українцяхПри цьому польський політикум досі не готовий до обговорення теми операції "Вісла" на тому рівні, на якому просять представники України та української громади Польщі.

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький звернувся з закликом до свого українського колеги Володимира Зеленського розпочати масштабні ексгумації жертв Волинської трагедії. Його слова передає RMF 24. Як зазначають у виданні, польський президент взяв участь у вшанування пам'яті жертв "геноциду ОУН і УПА" у Хелмі. Як пише RMF 24, там планують створити музей на честь пам'яті жертв Волинської трагедії. […] The post Поляки чекають: Навроцький закликав Зеленського почати масштабні ексгумації на Волині appeared first on Рубрика.

Макрон: "Франко-британський контингент в Україні після війни буде складати не бригаду, а корпус, це збільшить їхню чисельність до 50 000 осіб". Сто років тому цей же контингент нараховував 15 тисяч осіб — в Одесі, Миколаєві та Криму. Це були переважно французи, бо британці сиділи далі — біля Денікіна. Але це не суть важливо, бо сто років тому франко-британський союз був на стороні Путіна, себто, Денікіна, а потім Врангеля. "Матінка Британія завжди стояла на позиції, що Україну не можна трактувати окремо від Росії, і що Денікін одинокий заслуговує на підтримку". Так казав лорд Керзон. Зараз французи та британці намагаються розширити майбутній контингент. Тому Макрон каже, що 50 тисяч — це ядро, яке можна буде збільшити.  А хоча б і до 100 тисяч. Румунія, Польща та Туреччина, напевне, могли б дати найбільше після Франції та Британії. Хоча б тому, що в цих країн найближчі перспективи зіткнутися з русаками на полі бою — їм би добре прогнати свою армію через досвідчені українські руки. І ще — в них одні з найбільших сухопутних сил в Європі. Читайте також: Про Путіна: він — гробар РосіїАле 100 років тому французи й британці також працювали над тим, аби збільшити кількість контингенту шляхом румунів та поляків. Тільки був нюанс: вони мали б вписатися за Денікіна, а не Скоропадського чи Петлюру. Ясно, що ні румунам, ні полякам таке нафіг не потрібно було. Тому в 1919 році Польська військова організація надіслала інструкцію: організувати виступи проти Денікіна на Правобережжі; допомагати петлюрівцям; підтримувати авторитет Петлюри; зменшувати більшовицькі впливи на місцеве населення; пропагувати незалежність України. Як цікаво крутонулося колесо історії. Брити та французи зробили висновки зі своєї помилкової стратегії столітньої давнини. Може й зрозуміли, що Друга світова війна стала наслідком того, що Україна не втримала незалежність і не змогла разом з Польщею стати хвилерізом який би розбив імперські апетити Рейху та СРСР. А ось поляки, які правильно повелись у той час, принаймні — частково (в тому, що стосувалося УНР, але не ЗУНР) цього разу все більше і більше зіскакують на помилкові треки. Читайте також: Польща вперше вшановує "геноцид, скоєний ОУН та УПА": між історичною правдою та політичними спекуляціямиЇхнє суспільство вже українофобне, але якщо зміниться і політична обгортка та стане більш відповідною електоральним настроям, то якщо не на словах, але на ділі, цього разу вже поляки будуть вписуватися за Денікіна. Просто арифметичною сумою своїх дій. Ось тому брити й французи — це дорослі нації, які змогли пережити своє минуле. А поляки так і лишилися інфантилами з імперським ресентиментом.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, який офіційно обійме посаду 6 серпня, закликав президента України Володимира Зеленського масштабувати ексгумації жертв Волинської трагедії. Про це він заявив під час церемонії вшанування пам'яті жертв геноциду в місті Хелм, передає RMF 24. "Пан посол, як обраний президент, я хотів би офіційно звернутися до вашої ясновельможності та президента Зеленського з проханням про можливість проведення повномасштабних ексгумацій на Волині. Поляки чекають на цю правду, а волинські сім'ї досі страждають від травми, що сталася 82 роки тому", - сказав Навроцький. Він наголосив, що це потрібно для справжнього примирення між двома народами: "щоб Польща та Україна примирилися по-справжньому - через правду". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Польщі встановили день пам'яті "жертв ОУН і УПА" На події був присутній посол України в Польщі Василь Боднар, який підтримав заклик до відкритого діалогу. "Ми повинні відкрито обговорювати цю історію. Звичайно, називати злочин злочином. Ми повинні вибачитися, але ми також повинні вшанувати пам'ять тих жертв, які цього потребують, по обидва боки кордону", - сказав він. Боднар додав, що нещодавно ексгумації проводилися у Позниках, і в найближчих планах - роботи в Збоїщі у Львові. Очікуються також дозволи на розкопки в інших локаціях. Президент Польщі Анджей Дуда розповів, що його український колега Володимир Зеленський до особистої розмови з ним нічого не знав про Волинську трагедію. За словами польського лідера, у школі Зеленському про ці події не розповідали. Дуда зазначив, що обговорював тему Волині як із Зеленським, так і з Петром Порошенком, утім, у спілкуванні з нинішнім президентом України, за його словами, він "завжди відчував більше розуміння".

Про це повідомило РАР."11 липня в Польщі відзначається нове державне свято: Національний день пам'яті поляків – жертв геноциду, здійсненого ОУН та УПА на східних землях Другої Польської Республіки", – йдеться в матеріалі.Урочисті заходи розпочалися зі святої меси в соборі, коли основні дійства відбулися біля пам'ятника жертвам Волинського злочину на Волинському сквері."В ім'я ненависної ідеології звірячі тортури і смерть завдавали чоловікам, жінкам і дітям. Злочинці... позбавили похорону та будь-якого вшанування пам'яті десятки тисяч беззахисних сусідів – лише тому, що вони говорили та молилися польською. Глибоко захоплені долею наших убитих співвітчизників, ми ніколи про них не забудемо», – заявив Дуда.Читайте також: Польща вперше вшановує "геноцид, скоєний ОУН та УПА": між історичною правдою та політичними спекуляціямиВін стверджує, що настав час "закрити спільними зусиллями компетентних органів та інституцій української і польської держав найболючішу главу історії польсько-українських відносин"."Я вірю, що визнання правди про мученицьку смерть польських волинян стане основою миру та дружби між українським і польським народами. Зв’язку настільки міцного, що жодна ворожа сила не зможе його розірвати", – додав полський лідер.Навроцький закликав українську владу "системно вирішити" питання дозволів на ексгумаційні роботиНатомість майбутній президент Польщі Кароль Навроцький закликав українську владу до системного вирішення "справи про пошуки та ексгумації жертв Волинського геноциду", оскільки "примирення може ґрунтуватися виключно на правді"."Кривава неділя, 11 липня 1943 р. символізує апогей жорстокості злочинців з УПА. Для нас, поляків, цей день - це час роздумів і молитви, спогадів звірячо вбитих дітей, жінок і людей похилого віку. Це також спогад польських сіл, від яких не залишилося і сліду. Іноді сьогодні там стоїть самотній хрест ... Жертви геноциду на Волині заслуговують на гідне поховання, а їхні живі сім'ї мають право молитися на могилах своїх близьких", – написав він у Х.

Про це він написав у соцмережі X."Тільки на правді — навіть найскладнішій — можна будувати зрілі та щирі відносини між народами, зокрема між поляками та українцями", - заявив Дуда.Цьогоріч у Польщі вперше відзначають Національний день пам’яті про поляків як державне свято.Президент Польщі назвав 11 липня 1943 року одним із найтрагічніших днів в історії країни й зазначив, що тоді загинуло багато беззахисних людей."Ми хочемо і маємо право знати, де спочивають їхні останки. Ми хочемо гідно попрощатися з нашими близькими, помолитися біля їхніх могил і запалити свічки. Право на гідне вшанування жертв, а особливо спільне їхнє вшанування, — це надзвичайно важливий елемент примирення", – написав Дуда.Нагадаємо, Польща хоче, щоб Україна визнала відповідальність за Волинську трагедію, яку Варшава вважає геноцидом польського народу. На думку влади, це важливо для примирення між народами й побудови довіри в майбутньому.Читайте також: Польща вперше вшановує "геноцид, скоєний ОУН та УПА": між історичною правдою та політичними спекуляціями

11 липня у Польщі відзначають день пам’яті "жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА". Мова йде, зокрема, про так звану Волинську трагедію. Більше про неї в контексті українсько-польських відносин розповів історик Ярослав Грицак.

Президент Польщі Анджей Дуда розповів, що його український колега Володимир Зеленський до особистої розмови з ним нічого не знав про Волинську трагедію. Про це повідомляє RMF24. За словами польського лідера, у школі Зеленському про ці події не розповідали. Дуда зазначив, що обговорював тему Волині як із Зеленським, так і з Петром Порошенком, утім, у спілкуванні з нинішнім президентом України, за його словами, він "завжди відчував більше розуміння". Він також наголосив, що вірить словам Зеленського, коли той казав, що вперше почув про Волинську трагедію саме від нього. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський зустрівся з президентом Польщі "Анджею, я ніколи не чув про вбивства, про вбивства поляків на Західній Україні, на Волині. Нас цьому не вчили в школі", - передає Дуда слова президента України. Окрім того, Дуда висловив скепсис щодо обізнаності жителів західної України про ті події. Він сумнівається, що хтось із родичів учасників трагедії передає ці знання нащадкам. "Я не впевнений, що дідусь буде хвалитися онукам, розповідати їм у колисці, як він убив свою сусідку", - зауважив президент Польщі. Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон "про встановлення 11 липня Національним Днем пам'яті щодо поляків - жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". 5 червня МЗС України розкритикувало таке рішення. Міністерство закликало польську сторону утриматися від кроків, що можуть призвести до зростання напруження у двосторонніх відносинах, та спільно розв'язувати проблемні питання.