Search trend "пакистан"

Ці рішення відображають зміну безпекової парадигми на сході та півночі Європи на тлі російської агресії. Еспресо розповість більше про те, що таке Оттавська конвенція, а також які наслідки можуть бути через рішення виходу з угоди. Що таке протипіхотна міна?Ворожа міна, фото: Державна прикордонна служба України Протипіхотна міна – це вибуховий пристрій, призначений для ураження піхоти, який зазвичай розміщується в землі або на поверхні та спрацьовує автоматично при контакті, наприклад, коли людина наступає на неї чи зачіпає розтяжку. Такі міни мають фугасну або осколкову дію, завдаючи серйозних травм, зокрема ампутацій чи смертельних поранень. Однак за даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, понад 80% жертв протипіхотних мін – це цивільні особи, що робить їх особливо небезпечними через невибірковий характер дії, адже вони залишаються активними навіть після завершення конфліктів.Історично протипіхотні міни набули поширення під час Другої світової війни, коли їх масово використовували для створення оборонних мінних полів. У другій половині ХХ століття, особливо під час війн у В’єтнамі, Афганістані та Африці, вони стали основним інструментом для стримування піхоти, але водночас спричинили величезну кількість жертв серед мирного населення. Що таке Оттавська конвенція?Зустріч в Оттаві у 1997 році, фото: rеdсrоss Оттавська конвенція, офіційно названа Конвенцією про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло та відкрита для підписання 3–4 грудня 1997 року в Оттаві. Вона набрала чинності 1 березня 1999 року. Документ забороняє використання протипіхотних мін ненаправленої дії, їхнє виробництво, накопичення та передачу, а також зобов’язує країни знищувати запаси таких мін, за винятком мінімальної кількості для навчання розмінуванню. Конвенція стала результатом міжнародного руху за заборону протипіхотних мін, який у 1997 році отримав Нобелівську премію миру. Її ратифікували понад 160 країн, однак ключові держави, такі як США, Китай, Росія, Індія та Пакистан, не приєдналися до угоди.Підписання конвенції в 1990-х роках було зумовлене гуманітарними міркуваннями. Протипіхотні міни, які активно використовувалися в ХХ столітті, спричиняли численні жертви серед цивільного населення навіть після завершення конфліктів. Вони вважалися "негуманною" зброєю через невибірковий характер дії, що призводив до травм і смертей мирних жителів, зокрема дітей. До речі ця конвенція стала частиною ширшої ідеї "кінця історії" (поширеної філософом  Френсісом Фукуямою), коли світ прагнув до глобального миру та скорочення озброєнь. Україна підписала конвенцію 24 лютого 1999 року, а ратифікувала 27 грудня 2005 року, знищивши значну частину своїх запасів мін, адже до підписання вона була п’ятою у світі за їхньою кількістю.Чому країни почали виходити з конвенції?фото: Олександр Коваль Рішення України та інших країн-сусідів Росії вийти з Оттавської конвенції зумовлене зміною безпекової ситуації, насамперед через агресивну політику Кремля. РФ, яка не є учасницею конвенції, активно використовує протипіхотні міни у війні проти України, починаючи з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення 2022 року їхнє застосування стало масовим. Зокрема це була одна з причин провалу літнього контрнаступу ЗСУ влітку 2023 року, адже окупанти щільно замінували всі шляхи для руху техніки та піхоти.За даними Нumаn Rіghts Wаtсh, російські війська використовували щонайменше 13 типів протипіхотних мін, що призвело до жертв серед цивільних і військових. Це створює асиметричну перевагу для Росії, оскільки Україна, офіційно дотримуючись конвенції, була обмежена у використанні таких засобів оборони.Президент України Володимир Зеленський наголосив, що протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи в обороні."Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Причому не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць – знищувати життя всіма методами, які в них є. … Ми бачимо, як наші сусіди у Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися. Це стосується всіх країн, які по периметру російських кордонів", - сказав Зеленський.Справді, країни Балтії, Польща та Фінляндія також посилаються на зростання військових загроз з боку Росії та Білорусі. "Військові загрози для держав-членів НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, значно зросли, – йдеться у спільній заяві міністрів оборони Польщі та країни Балтії оприлюдненій у березні цього року. – Цим рішенням ми надсилаємо чіткий сигнал: наші країни готові та можуть вжити всіх необхідних заходів для захисту наших потреб у сфері безпеки".Згодом сейми цих країн підтримали відповідне рішення. А фінські законодавці нещодавно майже одноголосно проголосували ("за" – 157, "проти" – 18) за пропозицію уряду про вихід з Оттавської конвенції. Ще у грудні 2024 року США почали постачати Україні протипіхотні міни, визнавши їхню необхідність для захисту від російської агресії. Це стало сигналом для інших країн, що відмова від таких засобів може послабити обороноздатність перед лицем екзистенційної загрози. Адже регулярні російсько-білоруські військові навчання, такі як "Захід", сприймаються як підготовка до потенційного конфлікту з НАТО. Читайте також: "Захід-2025": Україна, Литва, Польща – хто під прицілом військових навчань Росії й Білорусі. ПояснюємоОфіційно вихід з конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту. "Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН. … Відтак, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави", - пояснюють в МЗС України. Таким чином усі європейські країни, що межують з Росією, оголосили про плани вийти з глобального договору, окрім Норвегії, яка має лише 200-кілометровий кордон з Росією у віддаленій арктичній частині країни, і заявили про важливість збереження стигми навколо наземних мін, відзначає Rеutеrs. Чи використовувала Україна протипіхотні міни до офіційного виходу?Раніше були повідомлення, які ставили під сумнів дотримання Україною Оттавської конвенції під час війни. Зокрема, Нumаn Rіghts Wаtсh у 2023 році заявляла, що українські війська, ймовірно, використовували протипіхотні міни для звільнення окупованих територій у 2022 році (зокрема на Харківщині, де начебто артилерійські ракети розкидали міни типу ПФМ‑1 ("метелик")). Уряд України пообіцяв розслідувати ці випадки, але чітких підтверджень чи результатів розслідувань так і не було оприлюднено. А українські правозахисники заявили, що ця доповідь Нumаn Rіghts Wаtсh лише підживлює російську пропаганду та спрямована на підрив суспільної підтримки України з боку західних урядів.Водночас відомо, що США постачали Україні міни типу Сlаymоrе, які є спрямованими і в певних випадках не підпадають під заборону конвенції, оскільки активуються дистанційно, а не автоматично. Таким чином, офіційно Україна дотримувалася конвенції, але в умовах війни могла використовувати міни, які технічно не порушували її положень.Вихід з конвенції, ймовірно, є формалізацією реалій війни, адже обмеження на використання протипіхотних мін ставили Україну в нерівне становище порівняно з Росією, яка не дотримується міжнародних угод. Як зазначив нардеп, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковник СБУ Роман Костенко, "ми не можемо залишатися зв’язаними, коли ворог не має жодних обмежень"."Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень", - написав Костенко. Як вихід з конвенції допоможе Україні та яка критика?фото: gеttyіmаgеs Військові експерти вважають, що вихід з Оттавської конвенції дасть Україні та іншим країнам регіону стратегічні переваги. По-перше, протипіхотні міни є ефективним інструментом для стримування піхотних наступів, що є ключовим елементом російської військової тактики (всім відом "м'ясні штурми"). По-друге, використання мін може компенсувати дефіцит інших видів озброєнь, особливо в умовах, коли постачання західної зброї не завжди відповідає потребам фронту. Ну і по-третє, досвід війни в Україні показав, що відмова від "негуманної" зброї, такої як протипіхотні міни чи касетні боєприпаси, може бути небезпечною для країн, які стикаються з агресією сильнішого сусіда.Ймовірно, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім згаданого ПФМ‑1 ("метелик"), мова йде про ПМН-2 ("Чорна вдова"), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 ("Відьма"), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії. Також можливе отримання (чи купівля) від західних союзників мін спрямованої дії, як Сlаymоrе, що активуються дистанційно. Нові розробки Україна може виробляти самостійно чи з союзниками, зокрема з функцією самознищення для зменшення гуманітарних ризиків. Наприклад, у Польщі немає протипіхотних мін, але є "можливості їх виробити", як сказав у березні заступник міністра оборони країни Павел Бейда."Це будуть робити заводи Польської збройної групи, але я не хочу вдаватися в деталі. Йдеться про замовлення на кілька сотень тисяч, можна говорити про мільйон штук, – розповів Бейда і додав, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з РФ та Білоруссю в рамках проєкту "Східний щит".Водночас серед правозахисників є великі застереження. Міжнародні організації, такі як Міжнародний комітет Червоного Хреста чи Нumаn Rіghts Wаtсh, наголошують на гуманітарних ризиках, адже протипіхотні міни становлять загрозу для цивільних навіть після завершення війни. Наприклад, Патрік Томпсон, дослідник Аmnеsty Іntеrnаtіоnаl у 2024 році підкреслив, що протипіхотні міни, які активно використовує Росія, є великою загрозою для цивільних. Він зазначив, що російські міни, розміщені в окупованих регіонах України, вже спричинили сотні жертв серед мирного населення. Водночас він закликав Україну утриматися від використання таких мін, оскільки вони "матимуть вплив на цивільне населення ще багато років". А у квітні цього року Нобелівська лауреатка Джоді Вільямс, ініціаторка руху проти мін, висловила своє розчарування такими діями з виходу з Оттавської конвенції, адже "міни вбивають переважно цивільних і не стримують вторгнення"."Мені хочеться кричати від цього. Це справді приголомшує. Міни не зупиняють вторгнення. Міни не впливають на результат війни. Вони лише калічать або вбивають власний народ. Ось чому це мене вражає – це така дурість", - вважає Нобелівська лауреатка.Тож, підсумовуючи, вихід України, а також Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії з Оттавської конвенції відображає прагматичну реакцію на безпекові виклики, спричинені російською агресією. Конвенція, підписана в епоху надії на глобальний мир, стала обмеженням для країн, які змушені протистояти противнику, що не дотримується міжнародних норм. Для України це рішення продиктоване не лише реаліями війни, але й також є сигналом партнерам про необхідність перегляду підходів до оборони. Протипіхотні міни можуть посилити обороноздатність, але потребують відповідального використання, щоб мінімізувати наслідки жертв серед цивільного населення, які, на жаль, точно будуть.  Та й у березні повідомлялося, що в Україні 23% території вже потенційно заміновані, тому потрібні будуть десятки років для того, щоб подолати ці наслідки.Читайте також: Журналіст з Польщі Решка: Велика проблема, як нам боротися за правилами з диктатором, який ними знехтував

Щонайменше 45 людей загинули у Пакистані внаслідок потужних мусонів і повеней. Стихія призвела до численних трагедій у різних провінціях, спричинивши руйнування житлових будинків, зсуви та обвали дахів, передає охu.аz. "Найбільше жертв зафіксовано у провінції Хайбер-Пахтунхва - там загинули щонайменше 21 людина, зокрема діти. У Сватській долині було зруйновано кілька будинків, під уламками яких загинули цілі родини. У провінції Пенджаб загинуло щонайменше 13 людей, більшість з яких стали жертвами обвалу конструкцій та стихійного затоплення. Ще 11 смертей підтверджено в провінціях Сінд і Белуджистан", - пишуть місцеві ЗМІ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Австралію накрила рекордна повінь століття: є загиблі ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масштабна повінь убила щонайменше 20 людей Інтенсивні дощі триватимуть ще мінімум тиждень. У гірських районах можливі обриви доріг та повна ізоляція низки населених пунктів. Місцева влада та рятувальні служби працюють у посиленому режимі, однак доступ до багатьох постраждалих районів залишається ускладненим. Пакистан входить до переліку країн, найбільш уразливих до наслідків змін клімату. Мусонні дощі щороку спричиняють руйнування та жертви, однак поточного сезону масштаби лиха вже називають одними із найтрагічніших за останні роки. 47 людей опинилися під завалами унаслідок масштабного зсуву ґрунту на південному заході Китаю. Понад 200 жителів провінції Юньнань евакуювали.

Відповідальність за напад взяла на себе терористична група «Техрік-і-Талібан Пакистан» (ТТП).

Про це повідомляє ТІМЕS ОF ІNDІА з посиланням на АFР.Терорист-смертник врізався у військову колону на автомобілі, начиненому вибухівкою, сказав місцевий урядовець. За його словами, загинули 16 солдатів."Вибух також спричинив обвалення дахів двох будинків, внаслідок чого шестеро дітей отримали поранення", - повідомив поліцейський, який працює в цьому районі.Відповідальність за напад взяло на себе крило терористів-смертників збройного угруповання Хафіза Гуля Бахадура, що є частиною пакистанського руху "Талібан".Пакистан зазнав різкого зростання насильства в регіонах, що межують з Афганістаном, з моменту повернення Талібану до влади в Кабулі у 2021 році. Ісламабад звинувачує свого західного сусіда у тому, що він дозволив використовувати свою територію для нападів на Пакистан, що заперечує Талібан.За даними АFР, з початку року внаслідок нападів озброєних груп, що воюють проти уряду в Хайбер-Пахтунхві та Белуджистані, загинуло близько 290 людей, переважно співробітників служб безпеки.У місті Пассау (Баварія, ФРН) вдень у суботу, 7 червня 205 року, чоловік за кермом авто врізався у групу пішоходів.

Про це американський лідер сказав під час пресконференції на саміті НАТО."Він (Путін, - ред.) подзвонив, я сказав: "Ти мені маєш помогти з Росією". Адже він залучає і Пакистан, і Індію, Косово, Сербію. І у п'ятницю, коли там Конго намалювався, Руанда, там затята війна, яка, ми знаємо, як вона поширювалася по Африці. Ви знаєте, я думаю, ніхто краще, ніж Америка, не справлявся з такими конфліктами", - сказав він.Дональд Трамп також зауважив, що, коли російський диктатор Володимир Путін запропонував йому допомогти з Іраном, американський президент сказав йому зайнятися Росією. Трамп вважає, що Путін так і зробить. "Я насправді здивований. Тому що як він подзвонив, але він подзвонив і сказав, що він близько до Ірану, він хоче допомогти нам, а я сказав: "Ні-ні, ми самі впораємося". Я сказав: "Ти краще Росією займися". Я думаю, що він якраз цим буде займатися", - вважає він.У найкоротшу ніч року, на 22 червня, Сполучені Штати Америки атакували ядерні об'єкти Ірану. За повідомленням медіа, удари здійснювали американські бомбардувальники В-2, що їх напередодні передислокували з бази на території США на тихоокеанський острів. Самі ці літаки є єдиними носіями супербомби GВU-57 МОР. Цю зброю застосували вперше в історії заради того, щоб зупинити ядерну програму Ірану.22 червня міністр оборони США Піт Геґсет на спільному з очільником Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном брифінгу розкрив подробиці ракетно-бомбових ударів по Ірану.

Велика Британія придбає 12 багатоцільових винищувачів п'ятого покоління F-35А та приєднається до ядерної місії Північноатлантичного Альянсу. Прем'єр-міністр країни Кір Стармер оголосить про намір придбати літаки подвійного призначення, які можуть нести як ядерну, так і звичайну зброю, під час саміту НАТО у Нідерландах. Загалом протягом усього терміну дії програми хочуть закупити 138 винищувачів F-35, повідомили у офісі прем'єр-міністра. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика Британія повинна допомогти Україні відновити ядерний потенціал - Кемп Ця закупівля вважається найбільшим посиленням ядерного потенціалу Великої Британії за останнє покоління. Водночас вона відновлює ядерну роль Королівських Військово-повітряних сил - уперше з моменту виведення з експлуатації національної ядерної авіаційної зброї після завершення Холодної війни: "В епоху радикальної невизначеності ми більше не можемо сприймати мир як належне, саме тому мій уряд інвестує в нашу національну безпеку, забезпечуючи наші Збройні сили необхідним обладнанням". Після Холодної війни Британія відмовилася від повітряного компонента ядерної тріади, зосередившись винятково на підводних ракетоносцях з ракетами Тrіdеnt. Причиною відновлення її ядерної авіаційної спроможності може бути повномасштабна війна в Україні й постійні ядерні погрози з боку Кремля, а також нестабільність у Ірані та Північній Кореї. У Європі ядерну зброю офіційно мають лише дві країни - Франція та Британія. Американська ядерна зброя розміщена на військових базах в Італії, Нідерландах, Німеччині, Туреччині та Бельгії. Світ вступає у нову фазу ядерних перегонів - через ослаблення контролю над озброєннями та зростаючу геополітичну напругу. Станом на січень 2025 року дев'ять ядерних держав володіють 12 241 боєголовкою, з яких 9614 перебувають у військових арсеналах, а понад 2100 - у стані високої бойової готовності. США, Росія, Китай, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль продовжують модернізацію ядерного арсеналу.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Махаr за три дні до удару зафіксував аномальну активність на найглибшому ядерному обʼєкті та десятки вантажівок. Можливо, Іран готувався. Тегеран кілька тижнів тому заявляв, що є четверта локація. Невідомо чи це правда. Головний висновок, який Іран може винести: ракети та партнери не рятують, залишається тільки ядерна зброя.Нетаньягу рейтинги зростають. Навіть затяті суперники дають захоплені оцінки.На короткій дистанції Трамп виглядатиме переможцем, якщо відповідь Ірану буде стриманою.У Ірану для стриманої відповіді є багато складових:- КНР, які проти зростання цін на нафту та підтримують тривале буксування США на Близькому Сході;- відсутність варіантів хорошої відповіді;- потреба в часі та просторі, аби оцінити втрати та вибудувати шлях до ЯЗ;- усвідомлення, що вони вже провалилися, і бажання потягнути США та Ізраїль за собою;- сильні сусіди, які не приймуть блокування енергетичних  логістичних шляхів;- неушкоджені іранські енергетичні обʼєкти та потреба продовжувати продаж власної нафти для підтримки валютних надходжень Все ніби говорить, що відповідь Ірану має бути стриманою, а війна довгою. Але лише якщо керуватися холодною логікою нашої оптики. У Ірану, Ізраїля та США вона точно інша.  Скоро відкриваються азійські ринки з першими вироками нафтовим цінам. Ринки ніби вже звикли жити в умовах постійної волатильності. Те, що ще вчора змушувало їх нервувати, сьогодні сприймається аномальним спокоєм. Але бажання заробити на ризиках - природно для бізнесу. Тому ціни перших днів можуть бути не релевантними.Заява на саміт НАТО про збільшення до 5% узгоджена, тому залишається достатньо простору для обговорення війни на Близькому Сході за наявності бажання. У декого його вже немає. Як, наприклад, президент Південної Кореї, який сьогодні повідомив, що не відвідає саміт.В цей час країни затоки, де розташовані американські військові обʼєкти, готуються до ударів.Президент Пакистану говорить з премʼєром Ірану. Унікально, Пакистан був останнім іноземним лідером, який зустрічався з Трампом перед ударом. І має шанс використати своє вдале становище.  Світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо усвідомити поточну реальність. А ми чекаємо відбій, щоб поспати й завтра знов ставати в стрій та вести наш власний бій - за українське майбутнє.ДжерелоПро авторку: Агія Загребельська, юристка, державна уповноважена Антимонопольного комітету України (2015–2019 рр.), директорка з питань партнерств та співробітництва РЕБРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це пише Rеutеrs. 22 червня Пакистан висловив рішучий протест проти авіаударів США по ядерних об’єктах Ірану. Це сталося всього через день після того, як Ісламабад оголосив про намір висунути президента Дональда Трампа на Нобелівську премію миру. Влада Пакистану підкреслила, що дії Трампа порушують міжнародне право, і що “дипломатія є єдиним шляхом для вирішення іранської […] Тhе роst Пакистан протестує проти авіаударів США по Ірану та підтримує дипломатію fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Влада Пакистану, яка ще кілька днів тому заявила про намір висунути президента Трампа на Нобелівську премію миру 2026, засудила атаки США на ядерні об'єкти в Ірані

Росія, Китай і Пакистан вимагають негайного припинення вогню.

За даними Rеutеrs, у проєкті резолюції засуджуються атаки на іранські ядерні об’єкти, однак без згадування конкретних держав. Рада Безпеки ООН зібралася на термінове засідання, щоб обговорити нещодавні удари США по ядерних об’єктах в Ірані. Ініціаторами цього засідання стали Росія, Китай та Пакистан, які виступили з проханням Тегерана та запропонували проєкт резолюції, що вимагає «негайного та […] Тhе роst Термінове засідання Ради Безпеки ООН через удари США по Ірану fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Рада Безпеки ООН зібралась на екстрене засідання для обговорення ударів США по ядерних об’єктах Ірану. Ініціаторами засідання на запит Тегерана виступили Росія, Китай і Пакистан

Пакистан рекомендував президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру 2026 року. Уряд країни високо оцінив роль американського лідера в деескалації конфлікту з Індією. Повний текст новини

Пакистан відзначає роль Трампа у деескалації конфлікту з Індією.

Пакистан визнав дипломатичний талант Трампа

Уряду Пакистану висунув Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру 2026 року. В заяві уряду країни йдеться, що лідер США виявив "стратегічну далекоглядність" та "державну мудрість" у момент різкої ескалації між двома ядерними державами, змусивши Ісламабад і Нью-Делі припинити збройну ескалацію, яка тривала кілька днів.

Пакистан висунув Трампа на Нобелівську премію миру 2026 року

На екстреному засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося 20 червня, переконували агресора припинити удари по цивільних. Протягом січня-травня цього року загинуло на 47% більше цивільних громадян, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив помічник генсека ООН Мирослав Єнча. "Це є результатом частішого використання ракетної зброї", - наголосив він. За його даними, з 1 по 17 червня 2025 року Росія запустила по Україні 2 340 БпЛА далекого радіусу та 135 ракет. Для порівняння, за весь червень минулого року показник складав 544 далекобійні ракети. "Такий рівень смертей і руйнацій може послабити надії на негайне припинення вогню і підірвати перспективи міцного миру", - наголосив Єнча. Між двох вогнів Як повідомила директорка з інформаційно-роз'яснювальної роботи Управління з координації гуманітарних питань Едан Васорну, понад 20% території України забруднено мінами і боєприпасами, що є найвищим показником по світу з часів Другої світової війни. За її даними, гинуть не лише цивільні громадяни, а й гуманітарні працівники. З 24 лютого 2022 року зафіксовано 68 випадків насилля проти них чи майна, 2 гуманітарні працівники загинули. Однак і Васорну згадала про росіян, котрі у прикордонних регіонах потерпають від атак українських БпЛА. А що відбувається з цивільними там, куди прийшла Росія, взагалі незрозуміло. "Ми не можемо дістатися до більш ніж півтора мільйонів жителів тимчасово окупованих Росією Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей", - повідомила вона. Шальки на терезах Переважна більшість членів Радбезу ООН засудили російські удари по Україні, особливо 17 червня 2025 року, та водночас закликали до мирного врегулювання. На думку Словенії, Данії, Греції, Великої Британії, Франції, Панами, Алжиру, США, Німеччини, Вірменії, Польщі та інших держав, Росія має негайно і безумовно припинити вогонь. Однак серед наших партнерів є розбіжності у позиціях. Лише Данія рішуче висловилася за підтримку України "стільки, скільки потрібно". А от Словенія, засудивши цинічний обстріл 17 червня, закликала Росію до мораторію на вогонь як до демонстрації згоди на перемовини. "На жаль, переговори між Україною та РФ підтвердили велику різницю у поглядах", - зауважив представник Греції. Ці репліки означали, що члени Радбезу коливаються між рішенням на припинення дій країни-агресорки і - перемовинами. Нюанси позиціонування Представниця США наголосила, що під час обстрілу Києва загинув громадянин її країни . Але у притаманній риторці Білого дому закликала РФ "добросовісно вести переговори". А ще порадила країнам, у тому числі - Китаю, припинити постачати Росії товари подвійного призначення. І це ще м'яко, бо тут же представниця США жорстко засудила Іран за надання Росії ракет і дронів. Представник Південної Кореї єдиний звернув увагу на ознаки підготовки росіян до нового наступу на Україну. Пакистан наголосив на залученні "регіональних і міжнародних гравців" до переговорів. Переговори - "це єдиний шлях до сталого миру", вважає Алжир. Представник Панами звернув увагу на "збереження каналів комунікації". Вали на марсіян Росія продовжує розповсюджувати хибне тлумачення того, що відбувається, наголосила Велика Британія. І як на те - представник країни-агресорки Василь Небензя тричі заперечив сам собі: - РФ б'є лише по військових цілях, - українські військові ховаються "по хрущовках", - Україна сама б'є по житловій забудові. Якщо "по хрущовках" ховаються бійці ЗСУ, з точки зору Росії, це військова ціль. Отже, б'є все-таки РФ. Якщо не РФ, навіщо Україні бити по своїх? "Якщо не Росія це робить, то хто? Може, марсіани?" - не втримався представник України в ООН Андрій Мельник. Небензя роздратовано заявив, що у світових столицях хочуть не миру, а "максимально знекровити Росію". Вочевидь, Радбез ООН пішов усупереч "хотєлкам", бо, попри нюанси, одностайне засудження ударів по Україні все ж було майже у всіх виступах. Тож представник РФ нагадав: Росія передала Україні найкращу на даний момент пропозицію. "Радимо її прийняти. Далі буде все значно гірше", - пригрозив Небензя. Не виключено, що настрій йому зіпсував Китай, чий представник висловив сум "через обопільні ракетні атаки". Порівняно з попередніми заявами КНР, це прогрес. Та й російський ультиматум не мав успіху. Вимоги проєку мирного меморандуму РФ є максималістськими й рівнозначні капітуляції, наголосили Франція, Польща і Німеччина. Вони неприйнятні, зауважила Вірменія. "Порушення Статуту ООН мають бути рішуче засуджені, - укотре від 24 лютого 2022 року заявив голова делегації ЄС Ставрос Ламбрінідіс.- Росія могла би закінчити свою війну нині". Цинізм прийшов на заміну відповідальності, зауважив постпред України Андрій Мельник, і запросив членів Радбезу до України. "Радбез ООН має довести, що навіть у глухому куті може просуватися вперед у напрямку припинення вогню. Нам треба більше мужності, творчого мислення у цій залі. Допоможіть нам цей жах зупинити раз і назавжди".

Індія та Пакистан досягли перемир'я без посередництва США: деталіПеремир'я між Індією і Пакистаном стало результатом переговорів між країнами, а не посередництва США. Прем'єр-міністр Індії Моді наголосив, що США не мають заслуг у цій ситуації.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді поставив під сумнів слова Дональда Трампа щодо участі США в досягненні перемир'я між Індією та Пакистаном. Як повідомляє агентство Rеutеrs, глава індійського уряду наголосив, що домовленості про припинення вогню були результатом виключно прямих переговорів між військовими командуваннями двох країн - без жодного залучення американської сторони. Про це йдеться у заяві міністра закордонних справ Індії Вікрама Місрі, яку поширили для ЗМІ. За його словами, позиція Моді була чітко донесена під час телефонної розмови з президентом США, яка відбулася на полях саміту G7 у Канаді - це був перший контакт лідерів після травневого загострення між Індією та Пакистаном. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Індія та Пакистан погодилися негайно припинити вогонь - Трамп "Прем'єр-міністр прямо заявив, що під час конфлікту не проводилося жодних консультацій щодо індійсько-американських торговельних відносин або залучення США як посередника. Усі перемовини щодо припинення бойових дій велися безпосередньо між обома сторонами через наявні військові канали та з ініціативи Пакистану", - підкреслив очільник МЗС Індії. Місрі також зазначив, що позиція Індії залишається незмінною: країна ніколи не приймала стороннього посередництва у своїх відносинах із Пакистаном - і не має наміру робити цього в майбутньому. Раніше Дональд Трамп заявляв, що саме завдяки дипломатичним зусиллям США вдалося зупинити бойові дії. Зокрема, 10 травня він публічно заявив про успішне посередництво, яке нібито допомогло сторонам досягти миру. Під час розмови з Моді президент США також висловив підтримку Індії в її боротьбі з тероризмом. У відповідь індійський прем'єр повідомив, що антитерористична операція "Сіндор", у межах якої індійські сили завдають ударів по цілях на території Пакистану, триває.