Search trend "прорив біля добропілля"

Зеленський прокоментував прорив росіян біля Добропілля на Донеччині

Президент України Володимир Зеленський вважає метою російського прориву поблизу Добропілля на Покровському напрямку створення інформаційного фону перед зустріччю президента США Дональда Трампа та лідера Кремля Володимира Путіна 15 серпня.

Зеленський прокоментував прорив російських військ поблизу Добропілля на Покровському напрямку. Він вважає, що метою просування є створення інформаційного фону перед зустріччю президента Трампа та лідера Кремля Путіна

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан розповів в ефірі Radio NV, що відомо про «прорив» біля Добропілля та чи згоден із висновками військового оглядач Юліана Рьопке з видання Bild про те, що «найближчі години будуть вирішальними для 29% території Донеччини, які під контролем України».

В останні дні ситуація на Донеччині тільки загострюється. Так 12 серпня з'явилася інформація про прорив ворога біля Добропілля, а також про нібито взяття під контроль росіянами важливої траси. Повний текст новини +Відео

Трегубов спростував прорив російських військ на одній із ділянок фронту

В Силах оборони спростували інформацію про нібито прорив окупантів біля Покровська та Добропілля на Донеччині. Насправді йдеться про проникнення малих груп по 5-10 осіб.

За словами Віктора Трегубова, тактика «просочення» означає, що певна кількість малих груп постійно підтримує тиск на українські позиції та намагається обійти першу лінію

“Фюрер” намагається представити захоплення Росією чотирьох українських областей як щось неминуче.

Ситуація у районі Добропілля дуже складна

Що відбувається поблизу Добропілля, де фіксується небезпечне просування росіян, і як це загрожує Україні, в ефірі Radio NV розповів засновник БО Реактивна пошта, військовий експерт Павло Нарожний.

Що відбувається у районі Добропілля

Російські війська здійснили прорив оборони на ділянці фронту поблизу Добропілля та просунулися на глибину близько 10 км. Під прикриттям масованої піхоти ворог зайняв кілька населених пунктів і продовжує нарощувати сили для подальшого наступу.

В середині липня окупанти на 10% зменшили наступальну активність, однак одразу її відновили наприкінці місяця. Хоча на початку наступу – у травні наступи ворога все ще залишаються піковими – 5690 проти 5445 у липні. У липні загарбники окупували майже стільки ж, скільки у червні – понад 560 км2, а ЗСУ натомість подовжили негативну тенденцію зменшення кількості ліквідованих росіян – тільки 33,2 тис., тоді як весь минулий рік ліквідовували не менше 35 тис. в місяць. На Покровському напрямку все ще ведеться понад третина усіх бойових дій, а друге місце за інтенсивністю також стабільно за Лиманським фронтом. Водночас суттєво знизилась інтенсивність боїв на Сумщині та на Новопавлівському напрямку, натомість активність ворога перейшла на Сіверський, Краматорський, Оріхівський та Херсонський фронти. втрати ворога в живій силі, інфографіка, фото: ЕспресоЩе два антирекорди липня – це найменша за весь час війни кількість знищеної бронетехніки: 85 танків та 140 ББМів. Річ у тому, що росіяни тепер використовують бронетехніку вкрай рідко, адже її лишилось мало і вона швидко знищується. Ця тенденція буде продовжуватися до кінця війни, в якій ми вже більше не побачимо великих танкових атак.втрати ворога, інфографіка, фото: ЕспресоНатомість протилежною є тенденція збільшення кількості дронів на війні. Тільки "шахедів-гербер" Московія випустила по нас 6300, з яких ми збили 89%, а понад 700 вразили свої цілі – це рекордний показник за всю війну. В середньому в день по нас запускали 203 ""шахедів".втрати ворога, інфографіка, фото: ЕспресоДо Запоріжжя менш як 30 кмПопри доволі вигідне захисне становище Сил оборони в Кам’янському, окупанти все ж зуміли майже повністю окупувати північну частину цього села. Хоча деякі наші воїни ще ведуть бої на його околицях, але ворог вже продовжив свій наступ на північ і атакував  Степногірськ. Разом з тим тривають бої у Плавнях, половину села все контролюють наші військові. Ймовірно найближчим часом за Степногірськ зав’яжуться тривалі бої, а росіяни навряд чи спрямовуватимуть надмірні зусилля, щоб ще більше наблизитись до Запоріжжя.  Адже вже зараз відстань по прямій до перших багатоповерхівок становить 27 км, що цілком достатньо для терористичних атак значним арсеналом. Водночас захопивши рокадну дорогу Кам’янське – Оріхів, радше за все окупанти спрямують свої зусилля для наступу саме на це вже майже зруйноване місто, яке, втім є потужним укріпрайоном для Сил оборони. Відтак під ударом найближчими днями будуть Щербаки й малі Щербаки.    Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоОднак для всього запорізького фронту на горизонті з’явилась нова серйозна загроза, яка може його обвалити. Мова йде про наступ зі сходу, де росіяни після окупації Вугледару 1 жовтня минулого року пробились на 50 км на захід і вийшли до Темирівки, що розташована на адмінмежі між Запорізькою та Донецькою областями. Якщо дозволити ворогу продовжити свій рух, то вже незабаром він зможе оточити значну частину наших ліній оборони та вийде на північні околиця Гуляйполя.Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоНовопавлівський фронт – ризик множинних оточеньПоки частина ЗСУ готуються захищати нові смуги оборони по лінії Новопавлівка – Іванівка – Гаврилівка, інша частина намагається відступити так, щоб не потрапити в оточення. Після того як окупанти здійснили стрімкий прорив до чотирьох сіл: Воскресенки, Олександрограда, Зеленого Гаю та Андріївки-Клевцового, наші воїни, які залишились на своїх позиціях, опинилися в оперативному оточенні та змушені шукати шляхи для відступу, адже як показує практика, для контратак у нас тут недостатньо сил. Відтак ситуація тут є вкрай загрозливою, особливо в районі Воскресенки, де ворог скоро зможе повністю замкнути оточення. З іншого боку, російський наступ тут розтягнувся аж на 100 кілометрову лінію фронту і їм не вистачає людей, щоб контролювати усі ділянки, а тому фронт має достатньо шпарин.Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоОкрім того, росіяни намагаються прорватися на північ від річки Вовча в районі села Дачне, паралельно захоплюючи сіру зону між Олексіївкою та Горіховим. Втім саме тут, на межі Дніпровщини й Донеччини, Сили оборони ведуть успішні оборонні бої, адже попри гучні заяви росіян ще місяць тому про захід на Дніпровщину, вони так і не зуміли його реалізувати.Бої за Покровськ дійшли до кульмінаціїПропри всі зусилля, але ЗС РФ не мають жодного просування на правому фланзі оборони Покровська, тому вони кинули ще більше сил на прорив на лівому фланзі, який створює загрозу не тільки Покровську і Костянтинівці, але Добропіллю та всій північно-західній частині Донеччини. Саме тут окупанти можуть здійснити оперативний прорив фронту, який несе для України великі ризики. Поки одна група окупантів веде бої на околицях Миролюбівки та Новоекономічного, щоб прорватись до Мирнограда, інше велике угрупування пробиває собі шлях до Добропілля. Вже зараз вони окупували Маяк та атакують дорогу між селами Шахове і мале Шахове. Саме вона відкриє окупантам шлях на Добропілля. Наразі не відомо чи вистачить у росіян сил, щоб атакувати це місто, але таким чином, вони значно порушать нашу логістику та розтягнуть оборонні зусилля.Ще більш загрозливим є прорив путіністів до Родинського, який вони зуміли зробити між двома водоймами, що вказує на слабку організацію захисту на цих позиціях. Одночасно ворог, окупував Федорівку і просувається на північні околиці Родинського. Таким чином, вже найближчими днями окупати зможуть атакувати Роденське з обох сторін, що робить оборону села доволі вразливою. Що гірше – після Роденського для ЗС РФ відкривається через поле великий простір для наступу на Гришине, яке є ключами для нашої логістики. Саме бої за Роденське визначать подальшу долю оборони Покровська, адже без логістики Сили оборони не зможуть довго утримувати місто. Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоКостянтинівка готується до оборониХоча путіністи й оголосили про захоплення Часового Яру, однак ця інформація не відповідає дійсності - ЗСУ утримує ще значну частину міста, а ворог зумів днями захопити тільки декілька позицій в районі пляжу та лісопаркового масиву. Натомість південніше окупанти намагаються пробитися по дорозі, атакуючи село Ступочки.На південному фланзі, який є доволі широким ворог має стабільне просування від Диліївки до Білої Гори, в межах Торецька й Леонідівки, а також, що найбільш болюче – в Яблунівці. Саме через Яблунівку окупанти можуть вийти на берег Клебан-Бицького водосховища, яке прикриває Костянтинівку з півдня і є природною лінією оборони. З іншого боку, саме тут в нас є міцні захисні редути, а тому швидкий прорив росіянам не вдасться. Радше за все, як і на Покровському фронті, тут ворог максимально підійде до міста, але головний вектор наступу спрямує через наш тил, де він зараз атакує Попів Яр та Полтавку. Тут росіяни націлились на оточення Костянтинівки через вихід до Дружківки. Втім навряд чи вони зможуть одночасно наступати і на Покровськ, і на Костянтинівку – доведеться вибирати. Наразі очевидно, що вибір пав на Покровськ, а тому всі наступи під Костянтинівкою будуть підготовчими.Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоНа порозі Сіверської фортеціСіверськ – це місто перебуває у найбільш східному фронті. Й втримує свої позиції від початку війни. Однак після окупації Білогорівки, в якій ЗСУ стримували ворога понад 2 роки, вся лінія оборони Сіверська стала вразливою. Повзучий наступ на Сіверськ отримав нове дихання – росіяни зуміли окупувати Верхньокам’янське та Івано-Дар’ївку, а також постійно атакують Виїмку та Серебрянку, щоб отримати можливість оточити Сіверськ із флангів. Однак сили окупантів тут не багаточисельні, а тому на швидкі прориви росіянам сподіватися не доводиться. Днями тут ЗСУ розбили чи не найбільшу атаку бронетехніки на всьому фронті, в яку пішли кілька танків та 7-8 бронемашин.Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоЛиман – тримає удар3-й армійський корпус, який тримає 120-кілометровий фронт від Лиману до Борової провів перші підсумки роботи після реорганізації – висновок такий, що хоча Лиманський фронт є найскладнішим після Покровська, але росіяни тут мають дуже малі просування. Так за останні 10 днів вони змогли розширити сіру зону біля Торського, а також окупувати Рідкодуб. Натомість наші контратаки відкинули ворога від Карпівки. Наступ на Шандриголове забуксував на місці. Це яскраве свідчення того, що у випадку налагодження якісної організаційної роботи в ЗСУ, наші герої навіть в умовах кратної меншості, зможуть якісно вести оборонні дії.Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоРосіяни стукають у північну браму Куп’янськаЗС РФ змогли окупувати Радьківку, а також пробитися на захід від неї до Московки. Фактично окупанти зуміли вийти на північні околиці Куп’янська і якщо тут не вдасться відкинути загарбників назад, то вони будуть якийсь час накопичувати сили, а потім розпочнуть міські бої і не на лівому, а на правому боці Осколу. Втім наразі ситуація не виглядає настільки критичною, оскільки ворог все ще не має достатньо сил для наступу на місто, і перекидати їх з лівого берега на правий все ще є доволі проблематично.Карта бойових дій за 20 липня – 2 серпня, фото: ЕспресоПляжна логістика під ударом ЗСУВпродовж десяти днів наші дрони завдали десятки ударів по ключових вузлах залізничного сполучення на півдні РФ, яке є ключовим для фронту на Донеччині. Зокрема, під ударом опинилися гілки Волгоград – Ростов і Краснодар Ростов. Вражено понад 10 залізничних вузлів та станцій, робота залізниці значною мірою була паралізована і це в пік пляжного сезону, коли більшість росіян їдуть на пляжі Чорного моря у Краснодарський край. А тут ще й хакерська атака на Аерофлот. Російська логістика, яка в цей час вийшла на свій пік завантаженості, отримала потужний удар і посипалася. Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

На Харківщину чекають нові викликиНа цей час можемо констатувати, що гучно розрекламований наступ на Сумщині остаточно захлиснувся і ЗСУ поступово відкидають окупантів у напрямку кордону. А тому російське командування, щоб розосередити наші ресурси, створює нові точки загрози майже по всьому периметру кордону на Харківщині. Зокрема, нові штурми біля Вовчанська змінили тут лінію фронту вперше за рік. Ворог зумів форсувати річку Вовчу на північно-західних околицях міста та пішов у наступ на маслозавод, за який зараз тривають бої. Паралельно путіністи тиснуть на сусідніх ділянках фронту, шукаючи слабкі місця в давно вже виснаженій нашій лінії оборони. Ще місяць тому говорили про те, що Сили оборони ледве стримують росіян у районі Вовчанських хуторів. Тому тут, імовірно також можу відбутися негативні зміни. Карта бойових дій за 12-19 липня, фото: ЕспресоТакож диверсійні групи ЗС РФ намагалися перейти кордон у районі Дегтярного та розширили зону контролю на кількасот метрів від Милового до Амбарного.На північ від Дворічної окупанти на 4-кілометровій ділянці фронту між Кам’янкою і Красним Першим просунулися на захід на 1-2 км, захопивши значний лісовий масив. Наразі за село Красне ведуться бої.Карта бойових дій за 12-19 липня, фото: ЕспресоОднак реальною загрозою є вихід росіян на північні околиці Куп’янська на правобережжі Осколу. Тут вони захопили село Радьківка та перерізали дорогу на Куп’янськ з Великого Бурлука – одну з важливих логістичних артерій. Одночасно ЗСУ намагаються викинути путіністів із Кіндрашівки – це дало б змогу значно пригальмувати їхній наступ на Куп’янськ. Тим паче, що лобові атаки окупантів на місто з боку Голубівки та Сеньківки наразі успішно відбиваються. Великий Бурлук і Куп’янськ є пріоритетними цілями у другій фазі літнього наступу росіян.Карта бойових дій за 12-19 липня, фото: ЕспресоЗагалом Харківський фронт хоча й ожив на значній протяжності, але на кожному з напрямків тільки іноді кількість щоденних боєзіткнень перевищує 10, тоді як на вузькій ділянці Сумського фронту зазвичай їх понад 20 щодня.   Бої наближаються до КостянтинівкиЗа тиждень одразу на двох ділянках фронту довкола Костянтинівки окупанти зуміли просунутися вперед на кілька кілометрів. Зокрема, на східній ділянці фронту ворог пробився на 2 км, зайняв частину ще однієї Диліївки та продовжує просуватися по трасі Горлівка – Костянтинівка в напрямку села Біла Гора, що за 7 км від міста. При цьому в самому Торецьку ситуація залишається практично без змін. Натомість на захід від міста росіяни хочуть обійти наші позиції та штурмують укріпрайон ЗСУ в Щербинівці та Новоспаському. Хоча зона боїв тут розширилась, але наші воїни втримують свої позиції.Карта бойових дій за 12-19 липня, фото: ЕспресоОднак значно погіршилася ситуація на західному фланзі. Тут ЗС РФ прорвались у напрямку Клебан-Бицького водосховища відразу з двох боків: на 2,5 км по Яблунівці, окупувавши всю західну частину села, та на стільки ж від Зорі до околиць Олександро-Калинового, яке разом з Яблунівкою фактично утворюють один укріпрайон. Наразі тут Сили оборони змушені відбивати атаки як із півдня, так і з заходу. У разі, якщо ворогу вдасться просунутися ще й з боку Романівки, то наші оборонці триматимуть оборону на три сторони, а відтак муситимуть відступати на інший берег річки Бичок.Силам оборони вдалося зупинити просування росіян на північ, де вони поглибили вже вбитий клин між Костянтинівкою та Покровськом, але й тут вони мали просування на 2 км і зайняли Попів Яр, який певний час уже перебував у сірій зоні. Наразі ж з обох флангів фронт наблизився до Костянтинівки на відстань у 10 км.Покровський фронт почав провисатиПід Покровськом після багатьох тижнів стабільності фронт знову почав стискатися довкола міста. Сили оборони змушені залишати окремі позиції, враховуючи той шквал вогню, який щоденно падає на їхні голови. Тільки за тиждень тут зафіксовано падіння понад тисячу КАБів, а нашим героям щоденно доводиться відбивати від 50 до 70 наступів.І все ж найбільш прикрим просуванням ворога є його прорив на 5 км між уже окупованим Разіним до Родинського, яке розташоване на трасі Покровськ – Добропілля. Якимось чином росіянам вдалося протиснутися між двома водоймами й териконами в місці, яке позиційно було досить легко захищати. Однак саме тут наша оборона не встояла. Якщо ЗСУ не ліквідують цей виступ, то росіяни отримають значну перевагу, адже вони матимуть змогу атакувати Мирноград і Новоекономічне ще й з півночі, що значно послабить оборону цих міст. Натомість Покровськ втратить одну з трьох основних логістичних артерій, а інші дві опиняться під обстрілом уже з двох сторін. Імовірно, окупанти продовжуватимуть тут рух на захід, щоб оточити Покровськ, але для цього їм також потрібно розширювати зону свого контролю й на північ, щоб уникнути раптового оточення.  Карта бойових дій за 12-19 липня, фото: ЕспресоЩе однією ділянкою, де ЗСУ відступили, стала місцевість між Шевченком і Піщаним, де ще пів року тому Сили оборони пішли в контрнаступ. Тепер усі раніше відбиті позиції знову опинилися під ворожим контролем. Окрім того, в районі Шевченка росіяни зуміли вийти на відстань в 1,5 км до самого Покровська що є найближчою їхньою позицією до міста.Зрештою на західному фланзі окупанти, не маючи можливість зламати нашу оборону в Котлиному та Удачному, пішли в обхід, просунулися на 2,5 км і вийшли на трасу Покровськ – Межова вже між Удачним та Молодецьким. Оскільки саме ця ділянка фронту тривалий час демонструвала стабільність, то сподіваємося, що успіх путіністів є тимчасовим. ЗС РФ підійшли до нових ліній оборони на ДніпровщиніНа Новопавлівському фронті метастази російського наступу продовжують стрімко розширюватися. За тиждень на трьох ділянках ворог просунувся на 4-5 км, створивши значні ділянки сірих зон, з яких Сили оборони будуть змушені відступати. На півночі, рухаючись у межах річища річки Вовча, росіяни окупували Толстой, значну частину Новохатського й вийшли до околиць Зеленого Гаю. Проте ЗСУ, хоча й відступили з частини Олексіївки, але все ще тримають оборону на заході села, а також утримують Дачне, не даючи загарбникам змоги форсувати тут Вовчу.Карта бойових дій за 12-19 липня, фото: ЕспресоДещо південніше ЗС РФ взяли в кліщі Воскресенку. З півночі вони зайняли Піддубне і Мирне та вийшли на околицю Воскресенки, а з півдня окупували Шевченко й також рухаються в напрямку цього села. Відтак частина наших військ, які все ще утримують позиції в районі Комара і Перебудови, будуть змушені швидко відходити, щоб не потрапити в оточення.  На цей час окупанти підійшли до адмінмежі між Донеччиною і Дніпровщиною на значній ділянці фронту в понад 40 км і очевидно, що найближчим часом її перетнуть у якомусь місці.Тим часом ЗСУ готуються захищати нові оборонні позиції вздовж річки Вовча й у районі сіл Великомихайлівка, Андріївка-Клевцова, Іванівка та безпосередньо Новопавлівки.  Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Екватор наступу ЗС РФЗ перших днів травня, коли ЗС РФ розпочали свій "літній" наступ, минає умовний екватор, коли можна підбити певні підсумки, щоб зрозуміти динаміку та подальший розвиток військових дій. Очевидно, що головними цілями наступу є оточення та початок міських боїв у Покровську та Костянтинівці. Для цього їм потрібно було повністю захопити Торецьк і Часів Яр, чого наразі немає. Найбільшим досягненням росіян є вбитий клин між Покровськом і Костянтинівкою через перерізання траси між ними. Окупанти зуміли тут розтягнути фронт на 23 км, від Романівки до Малинівки, та проводять повзучий наступ, який загрожує логістиці як Покровська, так і Костянтинівки. Максимальна глибина вклинення тут – 11,5 км у районі Попового Яру. Однак якщо спочатку їхній наступ був стрімким, то вже у червні, впершись у наші нові захисні позиції, просування росіян значно сповільнилося. Ще на понад 5 км загарбники змогли просунутися на північ від Торецька, намагаючись прорвати фронт не через місто та змусити Сили оборони залишати Торецьк, щоб уникнути оточення. Але це все тільки наміри, фактично вони тут майже стоять на місці.Іншим, допоміжним завданням ЗС РФ стала активізація додаткових фронтів, щоб максимально розтягнути сили ЗСУ від головних захисних позицій на Донеччині. Для цього вони зайшли на Сумщину, декілька ділянок на півночі Харківщини, а також на Запоріжжі. Хоча росіяни справді змусили Сили оборони спрямовувати додаткові ресурси для ліквідації нових загроз, але в підсумку їхнє просування було незначним. Хоча на всіх ділянках ситуація ще перебуває в розвитку.Вихід на лівий берег Осколу та захоплення Куп’янська завжди були пріоритетними завданнями для окупантів на сході Харківщини. Але як і в минулі роки, так і під час цього етапу наступу саме тут ворог рухається найповільніше. Лише в одній точці росіяни змогли пробитися на 7,5 км, вбиваючи клин у фронт між Боровою і Лиманом. А на всіх інших вони або стояли, або просувались на 1-2 км. Небезпечним наразі виглядає тільки наближення до північних околиць Куп’янська.Карта змін окупації на Новопавлівському напрямку за травень-червень, фото: ЕспресоНа Новопавлівському фронті росіяни виконали максимум своїх завдань. ЗСУ весь цей час не можуть стабілізувати фронт. З початку літнього наступу на Новопавлівському фронту ворог зумів захопити територію приблизно 25 км на захід та 20 км на північ. Тепер глянемо на зміни на карті, які відбулися впродовж останнього тижня. Сумщина і північ ХарківщиниЩе кілька тижнів тому росіяни втратили свій наступальний потенціал на Сумщині. Вони так і не зуміли повністю захопити Юнаківку чи зайняти ліс біля Садків, хоча й зараз намагаються зробити це. Натомість ЗСУ здійснили низку контратак і розрізали фронт так, що кілька груп росіян можуть опинитися в оточенні. Зокрема, наші оборонці пробились на 2,5 км між Костянтинівкою і Кіндратівкою, а також на 3,5 між Олексіївкою та Володимирівкою, при цьому повністю відновили контроль над Новомиколаївкою. Хоча відрізані від свого тилу росіяни все ще зберігають спроможність відбиватися, але їхній час для відступу залишається доволі обмеженим. Інша група ворожих військ намагається допомогти своїм й атакує з Яблунівки на Варачине, але тут Сили оборони їх стримують.  Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоБіля Вовчанська путіністи різко наростили кількість атак, але безрезультатно. З іншого боку, це може стати постійною новою тактикою ворога – атакувати наш північний кордон створюючи все нові й нові сектори небезпеки. Однією з пріоритетних цілей для них може стати обрізання логістики, яка зараз значною мірою пролягає через Великий Бурлук. Це дало б змогу розширити плацдарм на північ від Куп’янська, в районі Дворічної, де окупанти все ще не можуть накопичити достатньо військ і бронетехніки.  Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоБорова і ЛиманНеприємною несподіванкою став прорив ворога на 3,5 км вглиб нашої оборони в районі Борівської Андріївки, що на північ від Борової. Як свідчить практика останніх двох років, Сили оборони не мають спроможностей, щоб зрізати новоутворений клин, а відтак він буде розширюватися та поглиблюватися. Тут путіністи хочуть вийти на трасу між Боровою та Кругляківкою, щоб зрізати наш оборонний плацдарм по лівому березі Осколу. Нараз до траси їм залишилось 4,5 км, тобто за кілька днів вони пройшли майже половину.  Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоПопри те, що Лиманський фронт вийшов на друге місце за кількістю боєзіткнень, але Сили оборони зуміли стримати росіян майже на всіх позиціях. Винятком є окупація села Зелена Долина, яке тривалий час тримало кругову оборону. Це дозволило окупантам просунутися вперед на 1-2 км на фронті завдовжки з 12 км між Карпівкою та Колодязями. Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоКостянтинівський фронтПоки Сили оборони тримають фронт в Романівці та Щербинівці, росіяни атакують з флангів, щоб оточити наше угрупування, що веде бої як в Торецьку так, і його околицях. Ворог атакує обидві Диліївки, повна окупація яких дозволить розрізати навпіл нашу оборону на південно-східних підступах до Костянтинівки. А це призведе до нашого відходу з цілої низки значущих позицій, а також до остаточної втрати Торецька. Наразі ж тут точаться запеклі бої.В самому Торецьку окупанти зайняли кілька кварталів на півдні міста, а також мали не значне просування в районі Леонідівки. Хоча в цілому фронт тут залишається доволі стабільним.Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоНа трасі з Покровська до Костянтинівки, росіяни вже кілька тижнів не можуть пробити нашу оборону в Яблунівці. Останнім часом вони хоча й просунулись на пару сотень метрів, але в основному спрямували вектор своїх атак на північ, щоб обійти Яблунівку та спробувати обрізати частину логістики для Костянтинівки. Тут вони атакують у напрямку Степанівки, Русиного Яру та зав’язали бої за Попів Яр. Цей напрямок атак ЗС РФ є найбільш загрозливим як для Костянтинівки так, і для Покровська.  Покровськ – загроза логістиціХоча 110 тисячне військо росіян на Покровському фронті й немає жодних територіальних успіхів, однак загроза для обрізання логістики стає все більш реальною. Просунувшись раніше біля Новоторецького і Разіного, ворог підійшов на 10 км до траси Добропілля – Покровськ і вже зараз тероризує її дронами.На іншому фланзі путіністи значно посилили наступ на Удачне і Котлине, які стоять за 8 км на шляху до траси Павлоград - Покровськ. І ця траса також перебуває під постійними ударами дронів. Захист нашої логістики наразі є пріоритетним завданням без виконання якого тримати Покровськ буде складно.Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоКриза Новопавлівського фронту поглиблюєтьсяЗСУ не вдалося зупинити росіян у межиріччі Вовчої та Мокрих Ялів. Ворог прорвався на інший берег і у Веселому й у Мирному, а також окупував Піддубне і Толстой та продовжує просуватися як на північ так, і на захід. Наші позиції на захід від Комаря опинилися у напівоточенні та ймовірно незабаром будуть захоплені. Сили оборони поступово відходять, займаючи нові позиції. Ймовірно такими можуть стати села Іванівка та Андріївка-Клевцове, які розташовані на панівних висотах, з яких зручно цілитись по межиріччю, що в низині. З часу, коли окупанти зайшли в села Ялта і Запоріжжя пройшов місяць. За цей час вони значно зуміли розширити своє вклинення.Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоНа півночі ЗСУ все утримують Дачне, та не дозволяють окупантам форсувати Вовчу в цьому місці. А також росіяни все ще не можуть остаточно захопити Олексіївку.  На схід від Новопавлівки фронт застигнув за кілька кілометрів від адмінмежі з Дніпровщиною. Як окупанти сюди не рвались, але вже понад місяць не можуть зрушити тут фронт із місця.   Оріхівський фронтЗа тиждень росіяни не зуміли повністю захопити Кам’янське, але зайняли майже всю його центральну та західну частини, натомість Сили оборони відійшли на північ села. Окрім того, під значним натиском ЗСУ було змушене відійти з позицій біля Лобкового. Отже, за 2 тижні наступу ЗС РФ таки змогли повністю захопити рокадну дорогу до Оріхова та створити певну загрозу подальшого просування на північ. Втім ЗСУ тут готували оборонні позиції доволі тривалий час, а тому на швидке просування ворог розраховувати не може. Карта бойових дій за 5 – 12 липня, фото: ЕспресоКарти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.