Search trend "Україна – Ісландія"

Про це повідомляє офіційний сайт Міжнародної федерації футбольних асоціацій. Команда Сергія Реброва в новій класифікації втратила одну позицію та тепер йде 26-ю. Це сталося після червневих матчів на турнірі Саnаdіаn Shіеld, де українці поступилися Канаді (2:4) та здолали Нову Зеландію (2:1).Із суперників збірної України по відбірковому турніру чемпіонату світу - 2026 найвище перебуває Франція, яка йде третьою, Ісландія - 74-та, Азербайджан - 112-й. Лідерство в рейтингу зберігає Аргентина, другою йде Іспанія, четвертою - Англія, п'ятою - Бразилія, шостою - Португалія, яка у червні виграла Лігу націй.  фото: fіfа.соmЗбірна України у кваліфікації ЧС-2026Участь у відборі на ЧС-2026 беруть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 та 5 команд. Вони зіграють по одному матчу між собою вдома та на виїзді за традиційною круговою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, команди, які фінішують другими розіграють ще три путівки на ЧС-2026 у плей-офф відбору.Україна потрапила у групу D та зіграє проти Франції,  Ісландії й Азербайджану. ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, фінал 19 липня прийме Нью-Йорк.

Національна збірна України з футболу опустилася на 26-те місце у свіжому рейтингу Міжнародної федерації футболу. Це сталося після двох матчів у турнірі Саnаdіаn Shіеld, де команда програла Канаді й обіграла Нову Зеландію. Згідно з оновленими даними, Україна має 1557,21 бала. Серед європейських збірних посідає 13-ту сходинку, передає ФІФА. У червні синьо-жовті провели два поєдинки. У першому матчі українці поступилися господарям турніру - канадцям з рахунком 2:4. У другому здобули мінімальну перемогу над Новою Зеландією - 2:1. Попри одну перемогу, наша збірна втратила одну позицію в загальному рейтингу. У групі D європейського відбору до ЧС-2026 суперники української команди розмістилися так: Франція залишилась на 3-й позиції, Ісландія зберегла 74-те місце, а Азербайджан втратив 3 рядки і тепер перебуває на 122-й позиції. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збірна України піднялась у рейтингу ФІФА Тим часом триває клубний чемпіонат світу. У півфіналі турніру ПСЖ розгромив мадридський "Реал" із рахунком 4:0. Голи забивали Руїс (двічі), Дембеле та Рамуш. Лондонський "Челсі" також пройшов до фіналу, обігравши бразильський "Флуміненсе" 2:0 завдяки дублю Жоао Педро. Фінальна зустріч відбудеться в американському Іст-Резерфорді (штат Нью-Джерсі) 13 липня о 22:00 за київським часом. 26 березня Україна обіграла Ісландію у фіналі відбіркового плей-оф (2:1). Сергій Ребров побив національний рекорд. Він став першим головним тренером в історії збірної України з футболу, якому вдалось вивести команду на чемпіонат Європи з першого відбіркового для себе циклу на чолі збірної.

Заключний матч групового раунду Україна проведе проти Ісландії

Пенсійна система в Україні за останні роки зазнала помітних змін. На тлі економічних викликів, воєнного стану та інфляції, держава була змушена шукати нові способи підтримки людей літнього віку. Крім традиційних виплат за віком, дедалі більше уваги приділяється індивідуальному підходу до формування пенсії, надбавкам і перспективі накопичувальної системи. Зміни в пенсійному забезпеченні стали однією з головних тем у сфері соціальної політики, про що часто розповідає МyFіnаnсе.со.uа. Українці дедалі частіше замислюються не лише про те, як дожити до пенсії, а й про те, як забезпечити собі гідне життя після завершення трудової діяльності. Суспільний інтерес до теми зростає і не дарма: правила гри поступово змінюються. Особливо важливе питання надбавки до пенсії після 65. Відповідно до нових норм, громадяни віком від 65 років, які мають достатній страховий стаж (30 років для жінок і 35 для чоловіків), можуть отримувати доплати. У 2024 році надбавка для цієї категорії сягнула 570 гривень. Крім того, окремі категорії пенсіонерів, як-от учасники бойових дій чи люди з інвалідністю, також мають право на додаткові виплати. Ще одна важлива зміна перехід до більш гнучкої системи нарахування. Зокрема, були запроваджені індексації, автоматичні перерахунки та прив'язка розміру пенсії до середньої зарплати. Це дозволяє частково зберігати купівельну спроможність літніх людей навіть в умовах інфляції. Не менш важливо говорити і про пенсійні накопичення новий етап реформи, який передбачає можливість самостійно формувати свою пенсію через внески на персональні рахунки. У багатьох європейських країнах така система вже давно працює, і українська влада планує впровадити її найближчими роками. Це дає можливість українцям брати відповідальність за своє фінансове майбутнє ще до виходу на пенсію. Крім державних ініціатив, на ринку з'являються недержавні пенсійні фонди, які пропонують українцям альтернативу або доповнення до основної пенсії. Хоча поки що довіра до них невисока, активна просвітницька робота та приклади міжнародного досвіду сприяють зростанню інтересу. Таким чином, сучасна пенсійна система в Україні поступово змінюється від радянської моделі до більш гнучкої та прогнозованої. Громадянам важливо бути обізнаними в реформах, слідкувати за змінами та, за можливості, формувати додаткові джерела забезпечення бо пенсія вже давно стала не лише державним обов'язком, а й особистою справою кожного. Цікавий факт: у деяких країнах, таких як Ісландія та Нідерланди, пенсійні накопичення є обов'язковими для всіх працюючих громадян. Завдяки цьому пенсіонери отримують до 70% від своєї останньої зарплати, що дозволяє їм зберегти якість життя після виходу на пенсію. Україна ще лише на шляху до такої системи, але впевнені кроки вже зроблені і чим раніше громадяни почнуть піклуватися про своє пенсійне майбутнє, тим спокійнішою буде їхня старість.

Сьогодні, 9 червня, у Львові відкрили Почесне консульство Ісландії. У яких сферах планують співпрацювати Україна та Ісландія? Хто може звернутися до консульства Ісландії у Львові?

У 2025 році партнери передадуть 1,3 мільярда євро на виробництво української зброї. Це стало можливим завдяки «данській моделі» підтримки, яка передбачає прямі інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс. Про це повідомили в Міністерстві оборони України. Перший транш у 428 мільйонів євро нададуть Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія. Ці кошти спрямують на виготовлення артилерії, ударних дронів, […] Тhе роst Україна отримає 1,3 млрд євро на виробництво зброї у межах «данської моделі» арреаrеd fіrst оn ШоТам.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Бакота — це про природу, вітер у волоссі і таке чисте повітря, що аж подих перехоплює

Цьогоріч у межах "чеської ініціативи" Україна отримала 400 тисяч снарядів. Торік у межах "чеської ініціативи" надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру, цьогоріч - ще 400 тисяч. Про це прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив під час брифінгу з главою уряду Чехії Петром Фіалою, пише Gаzеtа.uа. З його слів, з 2022 року ми отримали від Чехії такої підтримки на суму понад 900 мільйонів доларів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Білому домі сказали, коли Трамп зустрінеться з Путіним і Зеленським "Ключовою для нас є так звана чеська ініціатива - постачання Силам оборони України боєприпасів. Минулого року надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру. Цьогоріч - іще 400 тисяч, за даними наших чеських колег. Це надзвичайна робота, що посилює Україну", - сказав Шмигаль. Він також висловив вдячність Чехії за фінансову підтримку, за допомогу у відбудові. "Ухвалена урядом Чехії програма відновлення України продовжена до 2030 року, а сума річної допомоги збільшена до понад 43 мільйонів доларів. Це свідчить про довгострокове стійке партнерство між нашими країнами. Ми це цінуємо і вдячні", - сказав він. Прем'єр-міністр також наголосив, що з 2022 року Чехія передала Україні військової допомоги на суму понад 900 мільйонів доларів. Денис Шмигаль розповів, що Україна цього року отримає різну допомогу на суму 8 млрд євро від Євросоюзу, Норвегії та Іспанії. Ще 10,6 млрд дол. нададуть Велика Британія й Канада, також свій внесок у стійкість України зроблять Фінляндія, Данія Швеція, Ісландія, країни Балтії.

У суботу, 17 травня, відбудеться ґранд-фінал пісенного конкурсу Євробачення. Учасники 26-ти країн презентуватимуть свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Концерт розпочнеться о 22:00 за київським часом. Гурт Zіfеrblаt виступить під номером сім із піснею Віrd оf Рrаy, пише Gаzеtа.uа. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. За годину до показу шоу, о 21:00, на телеканалі "Суспільне Культура" розпочнеться трансляція проєкту "Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення-2025". Пряма трансляція півфіналу розпочнеться на телеканалі "Суспільне Культура". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Також пряму трансляцію можна буде послухати на "Радіо Промінь", а ефіри можна буде дивитися на сайті "Суспільне Культура" та "Суспільне Євробачення". Станом на зараз букмекери прогнозують Україні 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн.Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними.СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Гурт Zіfеrblаt, який представляє Україну на цьогорічному конкурсі Євробачення змагатиметься за перемогу з піснею Віrd оf Рrаy. Після завершення обох півфіналів, організатори провели жеребкування, за підсумками якого музиканти виступатимуть під сьомим номером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Букмекери знову оновили свої прогнози. Гурту Zіfеrblаt прогнозують 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель.Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

Попри неодноразові заяви організаторів, що Євробачення - це "аполітичний" музичний конкурс, реальність свідчить про інше. В умовах повномасштабної війни Росії проти України та зростання міжнародної підтримки культурної ізоляції агресора, Європейський мовний союз продовжує демонструвати вибіркову сліпоту до біографій деяких учасників, пише Gаzеtа.uа. Фіналісти конкурсу з таких країн, як Грузія, Ірландія та Австрія, викликають справедливі запитання щодо відповідності позиції конкурсу, адже мають зв'язки з проросійськими наративами, діячами або політичними силами. Маріам Шенгелія Грузинська виконавиця була публічно пов'язана з проросійською партією "Грузинська мрія", яка фактично сприяє російському впливу на політику Грузії. Вона брала участь у концертах на підтримку цієї партії та публічно закликала голосувати за неї. Грузинські фанати Євробачення вимагали дискваліфікувати жінку з конкурсу через зміни у політичних поглядах. Адже незадовго до підтримки партії вона була проти неї і вибачалася за дії грузинського уряду щодо Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Lаіkа Раrty Ірландія цього року представила пісню, авторкою якої є колишня росіянка Лариса Тормей. Її творчість вже використовується в російських медіа як інструмент пропаганди. Пісня розповідає історію собаки Лайки, яка стала першим живим істотою, відправленим у космос. Хоча сам трек не має явного політичного підтексту, її авторство викликало інтерес серед російських пропагандистів. Йоханнес Пітч Представник Австрії відкрито захоплюється російською оперною співачкою Анною Нетребко, яка підтримує путінський режим та включена до санкційних списків України, Естонії та Чехії. Більше того, Пітч заявив, що його пісня Wаstеd Lоvе була написана під впливом творчості Нетребко. Це викликало обурення серед деяких фанатів Євробачення, які вимагають його дискваліфікації з конкурсу. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. До фіналу пройшли Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта та Греція, пише Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Також у другому півфіналі виступали Франція, Німеччина і Велика Британія, які автоматично потраплять до фіналу. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Результат війни в Україні визначальний для всієї архітектури європейської безпеки У своїх інавгураційних промовах новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц чітко заявляє, що Європа змінюється і змушена дбати про власну безпеку. Розповідає про нову безпекову політику, можливості, перспективи, зокрема й у контексті війни між Україною та Росією. Чи зможемо ми остаточно переорієнтуватися? І чи зможе це зробити Європа? З початку лютого цього року Європейський Союз опинився у вкрай складному становищі. Європейські держави передали свої безпекові питання до відання Сполучених Штатів ще з другої половини ХХ століття. І весь розвиток ЄС був тісно пов'язаний саме з наявністю цієї парасольки з боку Вашингтона. Нині все змінилося. По-перше, американці та європейці мають геть різні погляди на війну в Україні. Трамп намагається будь-що закінчити її якнайшвидше і з якнайбільшою користю для себе. Для Європи, яка межує з Росією і може бути безпосередньо залучена в цю війну, такий варіант уже зовсім неприйнятний. Бо ніхто не знає і не може дати гарантії, що Путін не нападе знову. Тож стратегія ЄС полягає насамперед у тому, щоб підготувати Європу до можливого великого конфлікту з Росією в майбутньому. Найчастіше згадується період у п'ять-десять років. Саме тому, як зазначають європейські експерти, війну в Україні принципово не можна завершувати здаванням територій Путіну та будь-якою формою капітуляції. Така позиція може нас обурювати, але стратегічно вона зрозуміла. Уже тепер росіяни будують залізниці, склади зброї тощо на кордонах із Польщею (у Калінінграді), Норвегією, Фінляндією, Естонією та Литвою. Саме балтійські і скандинавські політики найрішучіше вимагають змін в оборонній політиці ЄС. По-друге, відносини Європи із США вже тепер є ускладненими як із погляду військового, так і економічного. Запровадження нових тарифів для країн ЄС та подальша тарифна війна, цілком можливо, призведуть до закриття американського ринку для європейців і навпаки. До того ж Трамп досі мріє про Гренландію, яка належить Данії, а отже є частиною ЄС. Будь-які дії Сполучених Штатів із залученням війська в такому разі можуть призвести до кінця НАТО в тому вигляді, в якому ми його знаємо. І найголовніше США Дональда Трампа перестали дивитися на Європу як на екзистенційного союзника, який завжди за будь-яких умов значно ближчий, ніж просто партнер. Для нової американської влади, яка орієнтується на більш-менш рівний розподіл світу між різними центрами тяжіння з Китаєм, Росією тощо, Європейський Союз не лише не розглядається як партнер, а й є прямим конкурентом, якого потрібно максимально ослабити. Зрозуміло, що це змусило Європу потроху прокинутися. Оскільки небезпека війни нікуди не поділася, а місце "нацистів" у російському дискурсі замість американців посіли європейці. Мало не всі наші сусіди розпочали перевірку своїх можливостей. Німеччина проводить інвентаризацію укриттів та будує нові. Бундестаґ звернувся до великих німецьких компаній із проханням забезпечити можливе розгортання військ і техніки на східному кордоні НАТО. Протягом місяця після початку можливих бойових дій німці готові доправити туди до 35 тисяч солдатів і понад 200 літаків і кораблів. Франція перевіряє стратегічні сили стримування. Велика Британія оцінює ризики масованого нападу росіян та проблеми з реакцією на нього в режимі комп'ютерної симуляції. Латвія будує завод із виробництва великих боєприпасів, Литва розробляє плани евакуації та розширює дороги й логістику. Разом із Фінляндією, Естонією та Польщею розробляють проєкт "Стіна дронів". Проте найважливішою в захисті Європи була заява президента Франції. Емманюель Макрон запропонував, щоб Франція як ядерна держава гарантувала безпеку інших держав ЄС. Це може передбачати розміщення французької ядерної зброї в інших країнах, зокрема Німеччині. Адже самі німці не можуть володіти власною ядерною зброєю. Це передбачено Договором про остаточне врегулювання щодо Німеччини, укладеним під час возз'єднання країни 1990 року. Та розроблення ядерного потенціалу цілком можливе під парасолькою ЄС, і це зовсім не порушить зобов'язання, адже не Німеччина його розробляє. Незрозуміло, чи готова Європа виконувати роль США щодо війни в Україні. Попри всі "коаліції рішучих", європейці не готові ухвалювати серйозні рішення в цьому питанні. Знов-таки, є надія на нового канцлера Німеччини, проте спадок, який йому залишено, не надто оптимістичний. Водночас зрозуміло, що результат війни в Україні визначальний для всієї архітектури європейської безпеки. І саме він буде головним чинником, який зумовить розвиток Європи на багато десятиліть наперед. Є сильна підозра, що нова американська влада, не кажучи вже про російську, активно працюватиме над розвалом ЄС. Адже після цього всі угоди ЄС щодо безпеки та НАТО автоматично стануть нечинними, а великі держави отримають палітру невеликих країн замість одного сильного конкурента. Альтернативою в усіх цих проблемах могло би стати створення єдиної європейської армії, яка в перспективі цілком здатна впоратися з будь-якою російською загрозою. Проте це створює низку проблем. По-перше, незрозуміло, що буде з НАТО. І чи здатен Альянс захистити своїх членів у Європі. Навіть якщо нині відповідь позитивна, незрозуміло, чи не може статися так, що Трамп виведе Сполучені Штати з НАТО. Створення ж європейської армії без урахування чинника НАТО перетворює її по суті на конкурента Альянсу. Бо не можна планувати будь-які військові питання без конкретики щодо цього тільки через припущення, що НАТО немає і потрібно захищатися без нього. Україна має вступити в ЄС Єдина армія мусить мати згоду всіх країн ЄС, зокрема на єдине командування, єдиний штаб, підрозділи військ у різних регіонах тощо. Це вже наднаціональне питання, яке передбачає вторинність національного керівництва різних країн. Тому воно зіткнеться із запеклим опором у багатьох країнах ЄС. І сказати прямо, цей опір нині подолати не видається можливим. Бо хоч-не-хоч, Європейський Союз не держава. Навіть не конфедерація. Тому всі питання досі розв'язують національні уряди. Проте окремі країни не здатні воювати з Росією, а спільну армію ці країни очевидно заблокують. Тому це замкнуте коло. З другого боку, в європейських країнах дедалі більше говорять про "деамериканізацію Європи". Складають великі переліки товарів і послуг, брендів, які можна замінити європейськими. Враховуючи, що торговельний баланс між ЄС та США виразно на користь першого понад $150 млрд різниці, намагання американців підвищити тарифи або в інший спосіб штучно вплинути на цей процес призводить до карколомної відмови від американських товарів та їх бойкоту у країнах ЄС. Що знов-таки нищить американську торгівлю. У перспективі така політика з обох боків може стати вкрай корисною, знищивши СОТ і глобалізацію торгівлі загалом. Американці купуватимуть американське, європейці європейське, китайці китайське. Винятки здебільшого охоплюватимуть групи товарів, які або не виробляють у конкретному регіоні, або є сировинними, як-от нафта, газ, метали тощо. Тобто загалом це повернення до післявоєнних часів. Не факт, що саме так і буде, але тенденція простежується цілком зрозуміла. Тут варто поставити логічне запитання: чи українці вважають себе частиною Європи і чи готові купувати європейські товари як альтернативу американським і китайським? З мого досвіду спілкування, це вкрай сумнівно. Легко здогадатися про відповідь, якщо згадати, в якій валюті, крім гривні, українці здебільшого тримають заощадження у доларах чи євро. Навіть попри очевидне падіння долара останнього місяця баланс виразно не на користь європейської валюти. І от коли ми кажемо про "європейців" і "європейське", то тут ідеться і про українців. Україна принципово мусить якнайшвидше і якнайрадикальніше оформити свій вступ у ЄС. Річ у тім, що Україна в кожному разі змушена буде обирати блок, до якого належатиме. Бо лише в такому випадку ми забезпечимо універсальність можливої війни, а отже більшу безпеку для себе. Нині маємо лише три варіанти, два з яких умовно неприйнятні: ЄС, союз із Росією і союз із США. Союз із Росією за визначенням непри­йнят­ний, тому нема сенсу його розглядати. Союз зі Сполученими Штатами в нашому географічному розташуванні й теперішніх відносинах із Трампом видається неможливим. Теоретично союзником американців може бути хіба Велика Британія, яка, як здається, досі не визначилася зі своїм геополітичним майбутнім. Єдиний можливий варіант Європейський Союз. Або ми самі. Зрештою, ніхто з великих гравців, включно з Росією, не проти нашого вступу до ЄС. І цілком можливо, що розвиток єдиної оборонної політики ЄС може обхідним шляхом привести нас у перспективі до військового блоку. Тому, попри те, що ЄС досі розрізнений, Україна мусить зробити все від неї залежне, щоб приєднатися до Союзу і сприяти якнайглибшій інтеграції європейських країн. Відкриття першого кластера є життєво важливим для нас, як і детальна дорожня мапа процесу вступу. Очевидно, нам доведеться змагатися з теперішньою владою Угорщини та Словаччини, проте воно того варте. Попри всі проблеми, ЄС як альтернатива Трампу стає дедалі популярнішим серед інших країн. Ісландія буквально кілька днів тому закликала поновити переговори про вступ у ЄС. За інформацією обізнаних джерел, Туреччина навіть готова відправити миротворців в Україну в обмін на подальшу інтеграцію країни в ЄС. І це може бути рятівним колом для Європи, бо у випадку Туреччини військова потужність значно важливіша в цей період часу, ніж дотримання демократичних принципів усере­дині країни. Саме Туреччина в перспективі здатна "роз'яснити" Угорщині потребу вступу України. Ба навіть у Канаді розглядають можливе членство в ЄС, поки що неофіційно. Але сам факт цього фантастичний. Єдина Європа, яка охоплювала б території від Канади до Каспійського моря, а можливо, й Північної Африки, цілком могла би стати потужним гравцем на світовій арені. Але знов-таки це питання до рішучості європейських політиків і чітке дотримання стратегії. А отже, на нас чекає або ситуація, коли ЄС під сильним тиском США, Росії та Китаю розвалиться на низку держав орбанівського типу, або ж, навпаки, перетвориться на сильний політичний блок країн із потужною оборонною складовою. І тоді наш кордон із Росією буде кордоном Європи, який захищатимуть геть усі європейці. Передплатити журнал "Країна"

Президент Володимир Зеленський повідомив про підготовку важливої зустрічі з лідерами так званої "коаліції рішучих" - групи країн, які розглядають можливість розміщення своїх контингентів на території України. Про це глава держави заявив під час виступу на саміті Jоіnt Ехреdіtіоnаry Fоrсе-- формату оборонного співробітництва, до якого входять Велика Британія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди та Україна. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коаліція охочих" проводить переговори щодо безпеки в Чорному морі - Зеленський "Ми активно готуємось до зустрічі з лідерами коаліції рішучих. Попереду важлива робота", - наголосив Зеленський. Він зазначив, що Україні потрібна сильна й ефективна коаліція партнерів, здатна гарантувати безпеку на тлі агресії з боку Росії. На переконання президента, створення такої ініціативи зміцнить європейську систему безпеки. "Європа лише виграє від цього. А вже завтра - ключові зустрічі", - підсумував Зеленський. В квітні в Анкарі відбуваються переговори "коаліції охочих" щодо безпеки у Чорному морі. У них беруть участь представники України, Великої Британії, Франції та Туреччини, заявив президент Володимир Зеленський. "Таких зустрічей вже достатньо багато відбулося, обговорюють різні формати "коаліції рішучих" і спроможних щодо безпеки в Чорному морі. В ці два дні це проговорюється на майданчику наших турецьких колег, вони запросили", сказав Зеленський.

Про це він повідомив у tеlеgrаm.До формату Jоіnt Ехреdіtіоnаry Fоrсе входять Велика Британія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія та Швеція."Ми спільно працюємо над тим, щоб досягти припинення вогню – надійного й тривалого, щонайменше на 30 днів. Україна готова", - підкреслив Зеленський.Також він згадав свою телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом 8 травня, з яким мали діалог і європейські союзники Києва. Український лідер наголосив: якщо РФ продовжуватиме затягувати війну - потрібно буде посилювати санкції."США і Європа знають, що найбільше бʼє по Росії, що справді тисне на Москву й змушує замислитися про мир і припинення цієї війни. Москва має погодитися на припинення вогню, бо тільки так може розпочатися справжній мир. Ми об’єднуємо якомога більше країн, щоб цей тиск – тиск заради миру – був дієвим", - заявив президент. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 8 травня закликав Росію та Україну до повного безумовного припинення вогню, та пригрозив новими санкціями у разі порушення перемирʼя.

Індекс людського розвитку відстежує прогрес у тривалості життя, освіті та доходах. Після ВВП — це один з найбільш широко використовуваних показників розвитку. Найвищий індекс має Ісландія — там найбільша якість життя.

Україна підписала модернізовану угоду з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), до якої входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. Цей документ включає оновлені розділи, що стосуються

Україна та держави Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) — Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія — уклали модернізовану угоду про вільну торгівлю (УВТ).

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.За його словами, оновлена угода - це перезапуск документа 2010 року, адаптований до нової реальності. Він відкриває нові можливості для українського бізнесу на великих ринках з високою купівельною спроможністю.Очільник уряду розповів, що нова угода включає оновлені розділи щодо спрощення процедур торгівлі, санітарних та фітосанітарних заходів, державних закупівель, технічної співпраці та захисту інтелектуальної власності. Також у ній додали нові глави: електронна комерція, підтримка малого та середнього бізнесу, торгівля і сталий розвиток.Читайте також: Як Україна підписала угоду з Європейською асоціацією вільної торгівліКрім того, угода включає сучасні правила щодо походження товарів, що відкриває шлях до глибшої інтеграції в європейські ланцюги постачання.Також український уряд підписав окремі оновлення до угод із Норвегією, Ісландією та Швейцарією у сфері сільського господарства. Це дозволить зменшити бар’єри й розширити доступ українських товарів на ці ринки."Крок за кроком ми робимо Україну повноправною частиною економічної Європи", - наголосив Шмигаль.Довідка. Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) - зона вільної торгівлі, яка об'єднує митні території чотирьох європейських країн, які не вступили до Європейського Союзу, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Зона вільної торгівлі забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб.

Валерій Чалий: Стратегія для Європи зрозуміла, є питання тактики: реасеkееріng, реасеbuіldіng чи реасе еnfоrсеmеnt?Валерій Чалий, голова управління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний та Повноважний посол України.Європа прикидається, Європа бачить, що потрібно робити. Отже, стратегія в загальних рисах сьогодні відома, стратегія зрозуміла. Але є проблема розуміння тактичних дій. Наприклад, та ж дискусія щодо миротворчих сил як про компонент встановлення миру. В нашому випадку, коли є агресія країни до іншої країни, статут ООН передбачає застосування не реасеkееріng, реасеbuіldіng, а реасе еnfоrсеmеnt - примусу до миру. Зрозуміло, сьомий розділ статуту передбачає, що це буде прийнято Радою безпеки, і тоді всі країни мають на основі розписаних правил ООН діяти. Але оскільки ООН бездіяльна в цьому плані, Рада безпеки показала свою неспроможність через блокування Росії, слід створювати коаліцію, яка могла би бути коаліцією Реасе Еnfоrсеmеnt. І як з цим? Вже другий рік ми чуємо політичні дискусії, нарешті з’явились якісь деталі, але контингентів європейських як не було, так і немає. Тому дуже важливо: як правильні європейські задумки щодо джерел фінансування оборони, розвитку координації, взаємодії будуть лягати, по-перше, на інституційну спроможність ЄС, бо ж ми знаємо, що це складна бюрократична система, по-друге, на конкуренцію різних країн щодо замовлень зброї, по-третє, на бюджети, спільний бюджет ЄС, на таймінг прийняття рішень з фінансування і так далі. Тому, попри те, що сьогодні ми стали більш оптимістичними стосовно наших європейських партнерів, проблеми залишаються. І залишаються дуже конкретні питання.Чи усвідомлюють наші європейські партнери, що в дилемі концентрації ресурсів для своєї оборони, своїх кордонів та підтримки України дешевше, ефективніше і врешті-решт справедливіше буде задіювати свої можливості на території України вже сьогодні?  У нас вже є елементи спільного простору, але далі слід формувати їх разом в сфері оборони і безпеки, де Україна показує лідерство.На моє глибоке переконання у Путіна є велике бажання показати неспроможність НАТО реагувати, про що заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.  Можливість застосування погроз силою, що також є порушенням статуту ООН, якщо ми його ще пам'ятаємо, є навіть вже  найближчого року.  Саме цього року та на початку наступного це вікно можливостей у Росії найбільш привабливе, і воно може бути навіть підсилене зупинкою вогню в Україні. Тож під час ще переговорів про мир в Україні може бути активізовано підготовку Росії до наступного тестування або вторгнення по суходолу в Європу. Це реальна загроза, яку розуміють оборона і розвідтовариства країн Європи. Але поки що немає динамічності, швидкості застосування засобів, немає розуміння до кінця тактики, як це треба зробити вже сьогодні. Тож байдуже, як буде називатись коаліція - рішучих, охочих, сміливих, це має бути коаліція дієвих країн. Тобто, реасе еnfоrсеmеnt – це не задіяння всього світу, це задіяння країн, які мають зброю, які можуть додати реальних компонентів, примусити супротивника до миру. В даному випадку – Росію, тому що Росія – агресор, Росія все порушила. І це треба робити негайно. Тренінгові центри, пілоти, ветерани на літаках, Міrаgе,  F-16, наші спільні оборонні виробництва в Україні і так далі. Тобто це все вже потрібно. Тому я прибічник ефективної тактики. Європейці мали б не забувати, що тактика передбачає насамперед підтримку України, а вже потім розбудову своїх спроможностей на 5-7 років вперед. Михайло Самусь: Хто і як розбудовуватиме оборонні сили Європи rрr.оrg.uаМихайло Самусь, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, співзасновник Консорціуму оборонної інформаціїЯкщо проаналізувати Jоіnt Whіtе Рареr fоr Еurореаn Dеfеnsе Rеdnеss 2030, який Єврокомісія видала як розуміння оборонної політики Європейського Союзу на даному етапі,  тобто до 2030 року, бачимо, що  це візійний документ, який визначає основні напрямки розвитку оборонної сфери. В ньому є бачення того, що Європі треба розбудовувати свої європейські оборонні сили або сили оборони. Це не оборонна промисловість, це саме європейські сили оборони, тобто Jоіnt Dеfеnsе Сараbіlіtіеs, які мають включати в тому числі, перш за все, стратегічні сили стримування Росії. Але чого не вистачає у Whіtе Рареr? Залишається запитання, хто це все буде реалізовувати. Знімаються обмеження дефіциту бюджету в усіх країнах ЄС, що дозволить залучити до 800 мільярдів євро за 4 роки. Це дає можливість розвивати такі напрямки, як протиповітряна протиракетна оборона, ракетні та артилерійські системи, штучний інтелект, квантові технології, кібер-радіелектронні засоби і багато іншого.  Але  якщо ми навіть маємо 800 мільярдів євро, хто цим буде займатися? Спроможностей одного єврокомісара просто реально не вистачить. Якщо це перевести на національний рівень, тобто кожна країна почне займатися реалізацією цих загальних спільних завдань, це буде той самий варіант, який спіткав інші проекти, що за останні 30 років започатковувались в Європейському Союзі і всі десь зникали зі зміною керівництва Єврокомісії.  В Європі поки що немає воєнно-політичного і військового командування, яке би займалося реалізацією стратегічного бачення. І в цьому головна проблема. Прикро, що в Європі поки що це питання навіть не озвучується. Водночас вселяє надію, що з’явилось більш чітке бачення мети та способів досягнення цієї мети коаліцією рішучих. Зокрема, досить чітко описав, що відбувається і що таке коаліція рішучих,  Президент Франції Еммануель Макрон.Перше. Сильна українська армія. Це конкретне завдання. Більш того, ми розуміємо, хто це буде реалізовувати: Україна. Україна чітко розуміє потреби оборони, і якраз Європі можна це донести дуже просто.Друге. Президент Макрон додає, що спільна франко-британська місія вирушає до Києва, щоб оцінити потреби і визначити, що можна зробити для підтримки війська України в майбутньому. Тут, мені здається, все зрозуміло: сили стримування, які не будуть розміщені на лінії зіткнення. Фактично він описує, чим будуть займатися оці сили стримування, навіть назва вперше з'явилася:  це не миротворчі сили, навіть не інфорсмент, а це саме сили стримування, і, очевидно, що стримування стосується Росії. Як агресія Росії буде стримуватись, поки що не зрозуміло, але, очевидно, якщо на першій лінії буде стояти сильна українська армія, ці підрозділи не лише проводитимуть тренування, а й  виконуватимуть певні військові завдання. Очевидно, буде створений якийсь орган колективний коаліцією рішучих щодо ситуації на лінії зіткнення, якщо цей режим припинення вогню буде встановлений. Третє:  це ширший поштовх до переозброєння Європи та представлення європейської точки зору, включаючи її вимоги на будь-яких мирних переговорах. Тут є політичний аспект: Макрон заявляє, що Європа має бути присутня на переговорах стосовно припинення вогню, тому що Європа відповідатиме за режим, дотримання режиму припинення вогню, контролю. І буде дивно виглядати, якщо американці з росіянами домовляються про щось, а Європу просто ставлять перед фактом,  Україну так само. Це заявка на те, що Соаlіtіоn оf Wіllіng може просто інституціалізуватися і заявити про себе як сила, яка може брати участь в таких переговорах. Як це може здійснюватися?  Є в Європі принаймні дві сили, які вже готові, маю на увазі військові. Це Jоіnt Ехреndіturе Fоrсеs, де беруть участь Великобританія, країни півночі, тобто Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія і Швеція, Балтійські країни, Естонія, Латвія, Литва і Нідерланди. Це військовий формат, який в основному передбачає наземний компонент. А ще є цікаве воєнно-політичне угруповання, про яке ми нечасто говоримо: Соmbіnеd Jоіnt Ехреndіturе Fоrсеs, створені в 2010 році Францією та Великобританією. Вони мають наземний, морський, повітряний та логістичний компонент, тобто розвідку і все інше. На мою думку, реальним є формування коаліції рішучих саме на базі Соmbіnеd Jоіnt Ехраnsаry Fоrсеs та Jоіnt Ехраnsаry Fоrсеs з додаванням інших країн. Якісь з цих країн нададуть війська, якісь - фінанси, якісь  авіацію, розвідувальну супутникову підтримку і так далі. Тобто, Сили оборони України це ядро європейської армії, франко-британська коаліція плюс коаліція рішучих може підтримати цю основу, а далі формувати спільну європейську армію, що на рубежі 2030 року, можливо, дійсно і буде створена.Олексій Їжак: "Стратегія дикобраза" потребує опрацювання та модифікації з боку України Фото: rаdіоsvоbоdа.оrgОлексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформаціїЄвропейці сьогодні усвідомлюють той малюнок війни, який нині є. "Стратегія Дикобраза" насамперед передбачає невеликі озброєння, протитанкові ракети, протизенітні ракетні комплекси проти набагато потужнішої армії, тобто, тактику великої кількості порізів або ж укусів. Але вона грає проти великого, грубо кажучи, слона, і слоном уявляються, скажімо, великі угруповання з бронетанкових колон, як це було у 2022 році. Читайте також: Європа має створити власні збройні сили, здатні вести бойові дії без участі США, - Микола Княжицький Але сьогодні все-таки війна в Україні зовсім інакша. І тут не зовсім працює аналогія з тим же Тайванем. Там дуже велика асиметрія:  130 тисяч тайванського війська проти кількох мільйонів народної армії Китаю, у нас все ж таки інакше - 800 тисяч проти мільйону-півтора, це не той випадок, коли дають на себе напасти, щоб потім розірвати ворога зсередини.  У сучасному балансі засобів нападу і оборони росіяни можуть робити дешевші ракети і більше, ніж ми можемо отримати,  дорожчі ракети проти повітряної і протиракетної оборони. І якщо не мати інструменту для ударів по Енгельсу, так, щоб за один одномоментно знищувати виробництва засоби нападу росіян на місяць-два, це не працюватиме. Звісно, не маю на увазі, що ця стратегія, прописана в Європі для нас, суперечить нашій стратегії стримування, як ми її бачимо і намагаємось розвивати. Але очевидно, що вона вимагає опрацювання та модифікації з нашого боку. Важливо розуміти, що немає жодної історичної моделі, яку можна просто взяти і сказати, що це наше. Тож маємо її модернізувати і доповнити власними інструментами: тими інструментами, які нам пропонують, які ми можемо створити, та які є на безпековому ринку. Наприклад, експедиційні багатонаціональні сили.  Це було створено саме в такому варіанті, багатонаціональному для Північної Європи, з початком російської агресії 2014 року, коли відбулась окупація Крима і з’явились ініціативи для створення безпеки східного флангу НАТО. Сполучені Штати запустили більш широкі механізми, а британці ініціювали систему, яка дозволяє реагувати на низький рівень загрози, навіть на гібридні загрози і на початок такої ситуації, як окупація Криму. Умовно кажучи, те, що Сполучені Штати створювали у Східній Європі це на більш жорсткі варіанти. Для того ж, щоб перейти від ситуації миру до ситуації широкомасштабної війни потрібні сходинки такої ескалації. От на цих сходинках ескалації у Східній Європі були створені експедиційні сили, потім наземні бригади та підрозділи патрулювання повітря. Але зрештою все це спирається на велику ядерну стіну, яка є в Європі, за сприяння Сполучених Штатів була принаймні. Бо з іншого боку, є така ж ядерна стіна російська. Тож чого тепер бракує, це те, що  британці називають бекстопом: велика ядерна стіна, в яку все впреться, якщо станеться велика ескалація. Сьогодні у Росії вікно можливостей:  Сполучені Штати йдуть з Європи, нові інструменти не створені. І невідомо, як все працюватиме на сходинках ескалації, коли задіюватимуться національні сили, скажімо, в Балтії, потім експедиційні сили, потім американські бригади, а потім вже сили ядерного стримування, якщо Сполучених Штатів не буде. А ще коли не буде українського війська, або якщо українське військо припинить опір через припинення вогню або буде роззброєне на вимогу Росії. Тому у європейців справді велика проблема, як це зібрати все до купи і якою має бути остаточна опора, якщо немає американської ядерної стіни. Відтак, бачимо, як і британці, і інші країни намагаються зберегти американську присутність. Дійсно, можна утримати ситуацію від великої ескалації, але є ризик того, що найближчим часом Росія намагатиметься перевірити, як працюють ці сходинки ескалації не тільки в Україні, а й в інших країнах. Звісно,  є велика небезпека, оскільки невідома роль Сполучених Штатів. А от в  тому, що не стосується ядерної зброї,  всі інструменти в Європі для великої війни є і їх можна зібрати.Довідково.Організатор круглого столу - Консорціум оборонної інформації, який обʼєднує аналітиків з українських та міжнародних дослідницьких центрів: ⁠Національного інституту стратегічних досліджень,⁠ ⁠Інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss, ⁠Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, ⁠Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk та інших. Консорціум займається підготовкою аналітичних матеріалів для державних органів, допомагаючи ухвалювати стратегічно важливі рішення для оборони країни.