Search trend "Віктор Орбан"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий своїми скандальними заявами про Україну, посперечався із дипломаткою ЄС. У центрі суперечки – питання членства України в НАТО. Повний текст новини

Віктор Орбан може скористатися правом вето

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан про роль США у війні в Україні

Про це йдеться в матеріалі Роlіtісо.Зазначено, що спецслужба шпигувала за посадовцями ЄС, обшукувала їхні готельні номери та записувала телефонні розмови, у той час, як ті відвідували Угорщину.У звіті йдеться: у період з 2015 по 2017 роки європейські чиновники-працівники бюро приїжджали до Угорщини. Тоді за ними вели стеження під час автомобільних поїздок. Також Будапешт прослуховував їхні телефонні розмови."Загальноприйнятою практикою шпигунського агентства Угорщини є пошуки в готельних номерах делегацій ЄС та завантаження інформації з їхніх ноутбуків", - додає Роlіtісо.Водночас прессекретар офісу Орбана на запит журналістів видання прокоментувати дані заявив, що "ми не маємо справи з фейковими повідомленнями".Раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його суверенна політика, пов'язана з війною в Україні та міграцією, несумісна з Брюсселем.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що накладе вето на наступний довгостроковий бюджет Європейського Союзу. Він сказав, що це відбудеться у випадку, якщо Угорщина не отримає доступ до коштів, заморожених через занепокоєння щодо верховенства права та корупції. Повний текст новини

Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що накладе вето на наступний бюджет Європейського Союзу, якщо ЄС не розблокує кошти для його країни

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пригрозив накласти вето на наступний довгостроковий бюджет Європейського Союзу в тому разі, якщо його країна не отримає доступу до коштів, заморожених через проблеми з верховенством закону і корупцією.

Розвідувальна служба Угорщини шпигувала за посадовцями Євросоюзу, які відвідували країну. Зокрема, співробітники Інформаційного управління Угорщини (ІН) обшукували готельні номери, в яких зупинялись посадовці ЄС та записували їхні телефонні розмови. Про це свідчать дані спільного розслідування Dіrеkt36 і Dе Тіjd, пише Роlіtісо. Серед інших, об'єктом стеження, були слідчі Європейського бюро у боротьбі з шахрайством (ОLАF), яке свого часу розслідувало справу угорської компанії, що належала зятю прем'єр-міністра Віктора Орбана. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Орбан може передати Зеленському, Путіну і Сі Цзіньпіну послання від Трампа - ЗМІ У розслідуванні наводяться приклади за період з 2015 по 2017 рік, коли посадовці ЄС, які працювали на ОLАF і приїжджали до Угорщини, під час поїздок на автомобілях ставали об'єктами стеження, а їхні телефони прослуховувалися. Розслідування також показало, що звичайною практикою угорської розвідки є обшук готельних номерів делегацій ЄС, які приїжджають з візитом, і завантаження даних з їхніх ноутбуків. Видання нагадує, що Будапешт уже давно звинувачують у зломі телефонів журналістів, активістів та опозиціонерів. А в 2021 році один з угорських законодавців визнав, що уряд придбав ізраїльське шпигунське програмне забезпечення. Цього року кібератаки також зазнав один з депутатів Європарламенту, критично налаштований до Угорщини. Нещодавно прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив виконавчу владу Європейського союзу в спробі повалити його кабінет і посадити у Будапешті "маріонетковий уряд". А свої дії він порівняв з повстанням 1956 року проти СРСР. Ймовірним "маріонетковим урядом" Орбан назвав опозицію.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що накладе вето на наступний довгостроковий бюджет Європейського Союзу, якщо країна не отримає доступ до коштів блоку, які були заморожені через проблеми з верховенством права та корупцією.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні та прем'єр Угорщини Віктор Орбан на зустрічі обговорили Близький Схід, підтримку справедливого миру в Україні та відновлення країни після війни. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на АР Деталі: Мелоні також привітала Орбана з шестимісячним ротаційним головуванням у Раді ЄС, першим етапом переговорів про вступ до ЄС з Албанією та прогресом, досягнутим з Болгарією і Румунією в розширенні Шенгенської зони.

Угорський премʼєр-міністр Віктор Орбан зустрівся з Папою Римським Франциском у Ватикані в середу, 4 грудня.

У середу папа Римський Франциск зустрівся у Ватикані з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і обговорив з ним війну в Україні. Під час діалогу «особливу увагу» було приділено війні в Україні, зосередившись на гуманітарних наслідках та зусиллях щодо сприяння миру, йдеться у заяві Ватикану. Також зазначаються, що під час зустрічі було розглянуто «деякі теми спільного інтересу», такі як головування Угорщини в Раді Євросоюзу, «центральна роль сім’ї та захист молодих поколінь». Орбан опублікував у соціальних мережах фотографію, додавши: «Треба скористатися шансом на мир!» Минулого тижня угорська служба Радіо Свобода повідомила, що угорський прем’єр Віктор Орбан вже у грудні може вирушити в нову «мирну місію» щодо України. До цього, як відомо, вже відбулося кілька його телефонних розмов із обраним президентом США Дональдом Трампом. Читайте також – Зеленський: представники ЄС і НАТО мають брати участь у можливих переговорах із РФ У листопаді агентство Rеutеrs із посиланням на джерела, серед яких, як стверджується, п'ять чинних і колишніх російських високопосадовців, повідомляло, що Путін готовий обговорювати з Трампом після його вступу на посаду президента можливість припинення вогню в Україні і, зокрема, готовий погодитися на заморожування війни на поточній лінії фронту, але не має наміру відмовлятися від більшої частини окупованих Росією українських територій, а також наполягає на тому, що Україна не має вступити до НАТО. У Кремлі, коментуючи цю публікацію, заявили, що Путін відкритий до переговорів, але не погоджується на заморожування лінії фронту. Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу.

Про це повідомляє SОVА."Конституційні позови №1848 і №1849 не повинні прийматися до розгляду по суті", - йдеться в тексті постанови.Читайте також: Чим цінний досвід Грузії для УкраїниТакож зазначається, що це рішення є остаточним і воно не підлягає оскарженню чи розгляду. Його ухвалив пленум сімох суддів.Вибори в Грузії 26 жовтня 2024 року: що відомоУ суботу, 26 жовтня 2024 року, в Грузії відбулося голосування на виборах до парламенту. Центрвиборчком країни визнав переможцем керівну проросійську партію "Грузинська мрія" (54%), що побудувала свою кампанію на відмові від членства в ЄС і НАТО, які буцімто загрожують Грузії війною. На "підтвердження" білборди та відеоматеріали "Мрії" містили кадри зруйнованих українських міст.З-поміж лідерів іноземних держав та урядів чинну грузинську владу привітали з "перемогою" поки що лише Віктор Орбан (Угорщина), Нікол Пашинян (Вірменія) та Ільхам Алієв (Азербайджан).Водночас тодішній президент Європейської ради Шарль Мішель відреагував на оприлюднений 27 жовтня звіт спостерігачів з ЄС, що 26 жовтня вивчали перебіг голосування на  виборах у Грузії. Зокрема, він закликав ЦВК Грузії розслідувати та виправити порушення під час підрахунку голосів.Президентка країни Саломе Зурабішвілі ввечері 27 жовтня виступила зі зверненням, у якому наголосила на "тотальній фальсифікації та конфіскації голосів".Увечері 28 жовтня у столиці Грузії розпочалися протести після оприлюднення результатів парламентських виборів. Близько 15 тис. осіб вийшли до будівлі парламенту в центрі міста.Прокуратура Грузії 30 жовтня розпочала розслідування за фактом імовірної фальсифікації парламентських виборів з ознаками злочину. У межах слідства президентку Зурабішвілі викликали на допит, проте вона відмовилася. Наступного дня стало відомо, що прокуратура розслідує 47 справ за фактами ймовірних злочинів, скоєних у передвиборчий період і в день виборів. Зокрема, правоохоронці затримали двох людей за підозрою у вкиданні бюлетенів.Опозиційні партії Грузії анонсували проведення другої акції протесту проти визнання результатів парламентських виборів. Експерт-міжнародник, учасник акції протесту у Грузії Гіоргій Іналішвілі розповів про акцію протестів у Грузії, яка зібралася 4 листопада. Згодом апеляційний суд Грузії скасував рішення щодо анулювання результатів голосування на кількох дільницях. 7 листопада апеляційний суд Грузії скасував рішення судді щодо анулювання результатів голосування на кількох дільницях через порушення таємниці голосування на виборах до парламенту.Депутати опозиційних коаліцій у Грузії відмовились від своїх мандатів на знак протесту проти результатів парламентських виборів.18 листопада Саломе Зурабішвілі заявила, що подасть позов до Конституційного суду країни через результати парламентських виборів.28 листопада парламент Грузії затвердив новий уряд на чолі з прем'єр-міністром Іраклієм Кобахідзе.28 листопада Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засудив парламентські вибори 26 жовтня в Грузії та закликав провести їх повторно.

Цей візит вважають важливим насамперед тому, що демонструє готовність Німеччини надалі допомагати Україні. І Шольц оголосив про виділення чергового пакета такої допомоги. Спостерігачі намагаються зрозуміти, про що ж федеральний канцлер конфіденційно розмовляв з Володимиром Зеленським після своєї недавньої розмови із Путіним. І вважають, що Шольцу буде цікаво дізнатися, на які ж поступки буде готовий піти Київ, якщо перемовини про закінчення російсько-української війни все ж таки відбудуться. Але я погоджуюся із тими німецькими журналістами, які вважають цей приїзд Олафа Шольца до Києва цинічним, таким, який не має до реалій російсько-української війни жодного відношення. Канцлер вже перебуває у режимі передвиборчої боротьби після розвалу власної коаліції та власного висунення соціал-демократами на посаду очільника німецького уряду. І великих перспектив стати цим очільником уряду у нього немає. Зараз найбільш очевидним кандидатом на посаду канцлера Німеччини після дострокових виборів до Бундестагу вважається лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц, який якраз і наполягає на тому, щоб Україна отримала ракети Таurus. Ракети, які, як відомо, категорично відмовляється надати Шольц. Шольц звинувачує Мерца в тому, що той може сприяти небезпечній ескалації у стосунках із ядерною державою. А Мерц підкреслює, що такий страх в політичній генетиці соціал-демократів, яких очолює Шольц. І в цій ситуації федеральному канцлеру просто необхідно прибути до української столиці, щоб продемонструвати дві речі. Перше — те, що Україна залишається важливим пріоритетом його зовнішньої політики й допомога Україні є пріоритетом його уряду. А друге — що саме він, а не Мерц, розуміє, як допомагати Україні правильно, так, щоб не викликати серйозної ескалації у стосунках між Німеччиною і Росією. Читайте також: Меркель, Путін і не вивчені Європою уроки історіїТак що про якісь реальні зрушення щодо постачання Таurus до української армії після цього візиту не варто їй думати. Ба більше: Шольц якраз і прибув до Києва, щоб ці Таurus Україна не отримала. Бо якщо уявити собі, що його партія переможе на дострокових парламентських виборах, і що він знову стане федеральним канцлером, то буде дотримуватися політичної лінії, яка і визначала його ставлення до російсько-української війни з перших місяців після того, як Володимир Путін ухвалив рішення про великий напад на нашу країну. Тож Олаф Шольц просто використав цю поїздку і свій діалог із президентом України Володимиром Зеленським для власних внутрішньополітичних цілей, які не стосуються російсько-української війни. І варто нагадати, що він вже не перший західний політик, який саме так ставиться до приїздів в Україну і зустрічей з українським президентом. Варто нагадати, як використав зустріч із Зеленським прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який прибув до Києва в перші ж дні свого головування у Європейському Союзі. Можна сказати, під фанфари... Але не встигли в Києві та у європейських столицях порадіти конструктивності Орбана — людини, яка очолює тепер на певний термін Європейський Союз, як угорський прем'єр вибрався до російської столиці для перемовин із Володимиром Путіним. І можна сказати, що розмова із Зеленським з погляду Орбана легітимізувала його поїздку до Москви й перемовини з тим, з ким він насправді бажав розмовляти.Читайте також: Світ запрограмований на Третю світову війнуШольц діє, можна сказати, у зворотному напрямку. Він спочатку зруйнував дипломатичну ізоляцію Путіна на заході та став першим західним лідером за багато років, який поговорив із Путіним ще до того, як до цієї очевидно принизливої процедури може вдатися новообраний американський президент Дональд Трамп. А тепер своїми перемовинами із Володимиром Зеленським ніби легітимізує власну розмову із Путіним. Хоча абсолютно очевидно, що під час цієї розмови Шольц нічого не добився від російського президента, хіба що вислухав його умови щодо закінчення російсько-української війни, які нічим не відрізняються від тих ультимативних умов, які російський очільник висував Україні ще на початку 2022 року. І що цікаво в цій розмові, так, можливо, це те, що Шольцу просто першим вдалося почути те, що згодом почує від російського президента, якщо, звичайно, розмова між ними відбудеться, новий президент Сполучених Штатів. Але після того, як Олаф Шольц відвідав Київ і порозмовляв із Володимиром Зеленським, може здаватися, що у його рішенні знову розмовляти із Володимиром Путіним немає нічого драматичного. Це просто частина зусиль, які мають призвести до призупинення російсько-української війни. Так би мовити, в новому тренді, який визначився на Заході після того, як стало відомо про перемогу Дональда Трампа на виборах президента Сполучених Штатів. Читайте також: Хто сказав, що Москві потрібен мир?Однак насправді новим трендом після перемоги Дональда Трампа на виборах президента Сполучених Штатів має бути усвідомлення європейцями того, як вони зможуть протистояти діям, які новий американський президент може здійснити з метою домовитися з Володимиром Путіним коштом України та коштом європейської безпеки як такої. Наскільки країни Європейського Союзу зможуть допомагати Україні в разі, якщо американської допомоги більше не буде, а Трамп буде тяжіти до принизливих компромісів у своїх стосунках із Володимиром Путіним.І тут мова буде йти зовсім не тільки про фінансову допомогу в абсолютних числах. Тут, зрозуміло, Німеччина може докласти багатьох зусиль, враховуючи її власний економічний потенціал. Тут мова має йти насамперед про зброю, яку можуть відмовитися постачати Україні нові представники американської адміністрації. І в цій ситуації, що б там не думав федеральний канцлер, без Таurus не обійтися. Саме тому для України було б краще, щоб новий німецький уряд очолив Фрідріх Мерц, а зовсім не Олаф Шольц.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це він повідомив у Fасеbооk."Угорщина на боці миру. За останню тисячу днів остаточно доведено, що війна в Україні не має розв’язку на полі бою, тому розв’язку потрібно шукати за столом переговорів", - написав Сіярто.За його словами, "розрив дипломатичних відносин робить неможливим вирішення (війни, - ред.) шляхом переговорів і, отже, припинення війни".Глава угорського МЗС також заявив, що Будапешт підтримує діалог між Києвом і Москвою, оскільки "лише так миротворча місія має шанси на успіх"."Миротворчу місію" Орбана На початку липня з'явилися чутки про те, що Орбан планує здійснити візит до Москви після відвідин Києва.Своєю чергою тодішній президент Європейської ради Шарль Мішель нагадав, що держава, яка головує в Євросоюзі, не може взаємодіяти з Росією від імені блоку. Також на інформацію про поїздку прем'єра Угорщини у Москві відреагував і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.Пізніше 5 липня до Москви прибув з візитом прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. У Кремлі він зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним і закликав його до припинення вогню.Після новини про візит Орбана до Москви президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила переконання, що умиротворення не зупинить російського диктатора Путіна.Згодом 8 липня Орбан прибув із візитом до Пекіна, де зустрівся з очільником КНР Сі Цзіньпіном. Сторони обговорили своє бачення "кроків задля досягнення миру в Україні". Під час саміту НАТО прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом і попросив підтримати його "миротворчу місію" щодо війни в Україні.Пізніше 11 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрівся з Дональдом Трампом для обговорення "можливості миру" для України.Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван, коментуючи самозвану "миротворчу місію" Орбана, сказав, що Україна буде справедливо стурбована будь-якою спробою домовитися про мирну угоду без залучення Києва.Пізніше стало відомо, що міністри закордонних справ країн ЄС мають намір проігнорувати Угорщину, організувавши свій власний саміт у серпні, замість того щоб поїхати до Будапешта на захід Орбана.18 липня Урсула фон дер Ляєн заявила, що візит прем'єр-міністра Віктора Орбана до Росії не був "місією миру" - це була "місія замирення агресора".1 серпня в Угорщині заявили, що Орбан завершив свою "миротворчу місію" щодо України.Орбан вважає, що президент Володимир Зеленський і російський диктатор Володимир Путін мають зустрітися, щоб завершити війну в Україні.У вересні Орбан заявив, що війну в Україні неможливо завершити на полі бою, тому він готує нові "миротворчі" ініціативи.

У грудні угорський прем'єр Віктор Орбан може вирушити в нову "миротворчу місію" щодо України. Цьому передувала активна комунікація з обраним президентом США Дональдом Трампом, повідомляє "Радіо Свобода". За даними видання, після виборів 5 листопада Трамп і Орбан провели кілька телефонних розмов. Це стало унікальним випадком, оскільки раніше обрані президенти США не підтримували настільки частий контакт із прем'єром Угорщини. Лише перший дзвінок мав протокольний характер, тоді як наступні, включно з останнім минулого тижня, стосувалися конкретних питань. Трамп запитував Орбана про можливість швидкого завершення війни в Україні, стійкість режиму Володимира Путіна та ресурси Росії для продовження бойових дій. Орбан висловив думку, що через нерівність у ресурсах спершу слід домогтися негайного припинення вогню, а потім перейти до переговорів про довгостроковий мир. Така позиція близька до заяв Трампа про можливість завершення війни "за 24 години". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Операція "Ескалація". Захід не вразили ядерні погрози Путіна. Що далі? На тлі ризику зміцнення антиукраїнських сил у Румунії та Чехії Орбан, ймовірно, активізує свої дипломатичні зусилля. За словами джерела, у грудні може стартувати його нова "миротворча місія". Хоча деталі поки невідомі, очікується, що Орбан зустрінеться із президентом України Володимиром Зеленським, російським лідером Володимиром Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном. Місію, ймовірно, приурочать до саміту ЄС у Брюсселі, запланованого на 19 грудня. Обраний президент США Дональд Трамп після перемоги на виборах, які відбулися 5 листопада, провів кілька телефонних розмов з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Республіканець цікавився його думкою щодо припинення війни Росії проти України. Деталі цієї ініціативи поки залишаються невідомими. Однак, припускають, що Орбан може передати послання від Трампа президенту України Володимиру Зеленському, російському диктатору Володимиру Путіну та лідеру КНР Сі Цзіньпіну.

"Ми перебуваємо в складній ситуації”: Орбан захвилювався запуском “орєшніка” по УкраїніПрем'єр Угорщини Віктор Орбан висловив занепокоєння щодо запуску росією міжконтинентальної балістичної ракети "орєшнік". Він попередив про ризик світової війни з ядерним змістом через розгортання цієї зброї.

Нещодавно Росія атакувала Дніпро новою ракетою "Орешник", що спричинило резонанс. Угорський лідер Віктор Оббан відреагував на це. Повний текст новини

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що запуск російської ракети "Орешник" є небезпечним для світу, але замість підтримки України знову критикував Європейський парламент і США.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відреагував на запуск Росією балістичної ракети Орешник, про який заявив російський диктатор Володимиром Путіним та озвучені ним напередодні ядерні погрози.