Search trend "віктор орбан"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відповів президенту Володимиру Зеленському стосовно вступу України до Європейського Союзу.

Глава угорського уряду Віктор Орбан відреагував на критику з боку президента України Володимира Зеленського, який звинуватив угорського прем'єра через блокаду вступу України в ЄС. Джерело: Орбан в Х, "Європейська правда" Деталі: Зеленський у суботу, 3 травня, у спілкуванні з журналістами розкритикував Орбана, який, за його словами, робить "дуже небезпечні речі".

Глава угорського уряду Віктор Орбан відреагував на критику з боку президента України Володимира Зеленського, який звинуватив угорського прем’єра через блокаду вступу України в ЄС.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив підтримку німецькій ультраправій партії "Альтернатива для Німеччини", яку Федеральне відомство із захисту конституції визнало правоекстремістською.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що президенту України Володимиру Зеленському нібито слід змиритися з позицією Будапешта, який блокує процес євроінтеграції України. Відповідну заяву міністр оприлюднив у Fасеbооk. "Президент України має змиритися з тим, що кожен угорець має право висловити свою думку щодо прискореного вступу України до Європейського Союзу. Адже саме Україна прагне приєднатися до об'єднання, до якого ми вже належимо, а не навпаки. Тому і тон Києва має бути відповідним", - написав Сійярто, натякаючи на проведене в Угорщині "національне опитування". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не втягайте Україну у свої політичні ігри": Зеленський жорстко звернувся до Орбана До свого допису угорський дипломат прикріпив скриншот із заявою президента Зеленського, в якій він попереджає про ризики, що несе політика Віктора Орбана для єдності Євросоюзу. "Ми бачимо, що він робить, і уважно це відстежуємо. Ми ведемо діалог із партнерами й чітко сигналізуємо: те, що відбувається, - небезпечно для ЄС. Орбан може мати власну позицію, але блокувати наше членство він не має права. Це наш вибір, і ми не втручаємося у вибір Угорщини", - заявив Зеленський. Нагадаємо, що рішення з питань зовнішньої політики в Європейському Союзі ухвалюються лише за консенсусом усіх держав-членів. Тому для повноцінного вступу України до ЄС необхідна згода і з боку Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив занепокоєння щодо європейської інтеграції України, заявивши, що її вступ до Європейського Союзу становить загрозу для економіки Угорщини. На думку Орбана, членство України у ЄС передбачає серйозні фінансові витрати, зокрема на утримання української армії, що, за його словами, ляже тягарем на бюджети країн-членів Євросоюзу.

Угорський міністр прокоментував слова Зеленського про те, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан втягує Україну у вибори в країні та блокуює шлях України в ЄС.

Зеленський зазначив, що 70% угорців — за вступ України в Євросоюз, а проти тільки прем'єр-міністр Віктор Орбан, який не підтримує відкриття трьох переговорних кластерів про вступ, тому що це його політична боротьба

Більшість громадян Угорщини підтримує європейську інтеграцію України, незважаючи на дії прем'єр-міністра Віктора Орбана. Таку думку висловив президент Володимир Зеленський. За його словами, українське питання використовується в політичній грі всередині самої Угорщини. "Опозиція Орбана ініціювала відкрите опитування серед угорців - і 70 відсотків висловилися за вступ України до ЄС. Це свідчить, що громадяни Угорщини на нашому боці",- сказав Зеленський під час розмови з журналістами. Президент звинуватив Орбана в маніпуляціях із громадською думкою. Він зазначив, що прем'єр-міністр провів своє контрольоване опитування, результати якого суперечать справжнім настроям населення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Занадто дорого": Орбан розкритикував євроінтеграцію України "Не треба втягувати Україну у свої внутрішні вибори. Орбан це робить, блокуючи наш рух до ЄС. Але така стратегія не спрацює, тому що люди в Угорщині підтримують нас, якими б наративами він не намагався їх накручувати", - заявив Зеленський. Президент також наголосив на небезпеці дій Орбана не лише для України, а й для всього Євросоюзу. За його словами, Будапешт не має морального права блокувати європейські прагнення іншої держави. "Це вже виходить за межі нормальної політики. Ми комунікуємо з партнерами в ЄС і чітко даємо сигнал: така поведінка небезпечна для європейської єдності. Ми не втручаємось у внутрішні справи Угорщини, тож очікуємо на взаємність", - додав він. Зеленський повідомив, що Україна продовжує виконувати всі технічні умови для відкриття переговорів про вступ до ЄС. За планом, до 1 липня Київ має бути технічно готовий за трьома кластерами. "Стефанішина доповідала мені, що до липня ми завершимо підготовку. Всі партнери нас підтримують - окрім однієї конкретної країни. Наша делегація була в Угорщині, переговори тривають, але прориву поки немає", - зазначив Зеленський. Коментуючи позицію Орбана щодо НАТО, президент підкреслив, що той намагається пов'язати розширення Альянсу з власним баченням завершення війни в Україні. "Я багато разів казав: це не про війну. Це просто стиль його політики", - підсумував глава держави. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив занепокоєння щодо європейської інтеграції України, заявивши, що її вступ до Європейського Союзу становить загрозу для економіки Угорщини. На думку Орбана, членство України у ЄС передбачає серйозні фінансові витрати, зокрема на утримання української армії, що, за його словами, ляже тягарем на бюджети країн-членів Євросоюзу.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що членство України в ЄС невигідне для його країни, оскільки загрожує угорській економіці.

Угорський політолог та історик Шандор Фьолдварі в інтерв’ю Тижню розповів про риторику Віктора Орбана, можливість виходу Угорщини з ЄС, російську пропаганду, зближення з Китаєм, а також про перспективи вибору нового угорського парламенту у квітні 2026 року. — Нещодавно Віктор Орбан закликав угорців голосувати проти вступу України до ЄС, у листі уряд намагається залякувати населення тим, […]

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив Україну в економічних проблемах його країни. За його словами, членство України в ЄС «невигідне для його країни» та загрожує угорській економіці.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив занепокоєння щодо європейської інтеграції України, заявивши, що її вступ до Європейського Союзу становить загрозу для економіки Угорщини. Про це він сказав в ефірі радіо Коssuth. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помножити Орбана на нуль. У Євросоюзі шукають спосіб протидії Угорщині На думку Орбана, членство України у ЄС передбачає серйозні фінансові витрати, зокрема на утримання української армії, що, за його словами, ляже тягарем на бюджети країн-членів Євросоюзу. "Ми втратили кілька мільярдів євро через війну. Якби ці кошти залишалися в європейській економіці, ситуація була б зовсім іншою", - заявив прем'єр. Він також звинуватив європейських лідерів у тому, що вони продовжують підтримувати Україну попри "небажання" США брати участь у цьому процесі. Орбан підкреслив, що без допомоги Вашингтона ЄС не зможе й надалі фінансувати Україну та її збройні сили. ЄС розглядає можливість позбавлення Угорщини права голосу через санкційний шантаж. Будапешт погрожував блокувати продовження частини антиросійських санкцій на пів року.

Як заявив прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, вступ України до Євросоюзу нібито призведе до банкрутства угорської економіки. А гроші, які хочуть надавати Україні, можна використати для угорців. Повний текст новини

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що членство України в ЄС невигідне для його країни, оскільки загрожує угорській економіці і назвав значною проблемою те, що Євросоюз нібито повинен утримувати мільйонну українську армію.

Як сьогодні Україну сприймають в угорському суспільстві? Чи існує розрив між позицією уряду та громадською думкою?На щастя, маємо багато опитувань громадської думки, проведених за останні кілька місяців і протягом минулого року в Угорщині щодо України. Є європейські дослідження, такі як "Євробарометр", а також угорські національні опитування.Мушу зазначити, що, на жаль, сприйняття України здебільшого стосується не українців як нації. Це важливо розрізняти. Більшість опитувань фокусуються на Україні як державі та на українському керівництві. На жаль, більшість угорців не мають позитивного ставлення ані до України як держави, ані до її керівництва. Кількість угорців, які підтримують Україну, також суттєво зменшилася за останній період. Наприклад, у 2022 році близько 60 % угорців сприймали Україну як партнера. Нині, на початку 2025 року, таких лише 46 %.Тобто сьогодні Україну як потенційного партнера для співпраці сприймає меншість. Подібна тенденція спостерігається і щодо питання про Україну та Росію — хто несе більшу відповідальність за війну і хто повинен докласти більше зусиль для її припинення. На жаль, Росія та Україна сприймаються угорцями майже однаково. Близько 50 % - 51 % або 53 % угорців вважають, що Україна несе таку ж відповідальність за припинення війни, як і Росія. Отже, більшість угорського суспільства має саме таке емоційне ставлення та таке сприйняття України.Нині угорська опозиція відіграє доволі помітну роль у вашій країні. Яким чином уряд Угорщини виступає проти вступу України до ЄС? Поясніть, будь ласка, ситуацію всередині самої Угорщини.Є кілька причин для такої позиції. Важливо розуміти, що угорський уряд офіційно не виступає проти вступу України до ЄС. Його заперечення стосується прискореної процедури вступу, запропонованої деякими лідерами Європейського Союзу. Було озвучено певні часові рамки, за якими Україна могла б стати членом ЄС уже до 2030 року, тобто приблизно за п’ять років. Якщо пригадати, у попередні роки угорський уряд підтримував прагнення України до членства в Європейському Союзі.На початку 2022 року і Петер Сіярто, і Віктор Орбан заявляли, що майбутнє України пов’язане з Європейським Союзом. Однак нинішня позиція уряду полягає в тому, що ми не можемо дозволити вступ України до ЄС без виконання Копенгагенських критеріїв і без реформування самого Європейського Союзу, зокрема механізмів розподілу фондів згуртованості та принципів функціонування європейських інституцій. Україна повинна виконати всі необхідні зобов'язання, і це процес, який потребує часу.Як експерт, можу зазначити, що, виходячи з досвіду останніх 30 років, у середньому країні потрібно близько 10 років для вступу до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата. І це стосується держав, які не перебували у стані війни. У цьому контексті уряд Угорщини наголошує, що навіть за найоптимістичнішими прогнозами вступ України можливий орієнтовно у 2035–2040 роках. Це тривалий процес, і наразі Угорщина не може погодитися на приєднання України на умовах, що не відповідають усталеним процедурам ухвалення рішень.Ще однією важливою причиною є те, що в черзі на вступ до ЄС уже перебувають інші країни. Уряд Угорщини протягом останніх 5-10 років послідовно підтримує інтеграцію країн Західних Балкан до Європейського Союзу. Для Будапешта було і залишається пріоритетом надати можливість таким державам, як Сербія, Чорногорія та інші країни регіону, приєднатися до ЄС. Проте їхній процес вступу фактично зупинено. Тому нинішня офіційна позиція Угорщини звучить так: як можна дозволити Україні приєднатися, обминаючи країни, які вже чекають на вступ понад 10–15 років? Дозволити Україні обійти їх було б безвідповідально. Саме в цьому і полягають ключові причини позиції угорського уряду.Однією з ключових проблем, що ускладнюють українсько-угорські відносини, є питання прав угорської меншини. Як ви вважаєте, наскільки щирою є турбота Угорщини про угорську громаду на Закарпатті? Чи йдеться переважно про захист культурної ідентичності, чи все ж більше про використання політичних важелів впливу?Я не вважаю, що у випадку України мова йде про використання політичних важелів. Радше йдеться про історичні та культурні причини. До початку війни на Закарпатті проживало близько 150 000 угорців. Скільки з них залишилося нині, достеменно невідомо. Вони становили приблизно 12–13 % населення області. Хоч ця частка і не є великою, потрібно враховувати ширший контекст — увесь Карпатський басейн та загальну політику Угорщини щодо угорських меншин у регіоні. Населення самої Угорщини становить близько 10 мільйонів осіб, тоді як ще близько 5 мільйонів угорців живе за межами країни. Більшість із них мешкає в Румунії, переважно у Трансільванії, а також у Словаччині, Україні та Сербії, зокрема у Воєводині.Тому я вважаю, що мова йде не про вибірковий підхід - Угорщина не акцентує увагу лише на угорцях в Україні, залишаючи поза увагою інші громади. Йдеться про послідовну і цілісну політику. В угорській конституції закріплено обов'язок уряду захищати права угорських меншин, які проживають за межами країни в межах історичних кордонів Угорщини. Угорщина послідовно проводить таку політику щодо всіх своїх сусідів. Так, у 2011–2012 роках вона мала гострі суперечки зі Словаччиною, зокрема за часів уряду Роберта Фіцо, а також тривалий час зберігаються напружені відносини з Румунією у питаннях захисту прав угорської меншини. Фактично єдиною сусідньою країною, з якою Угорщина має стабільно добрі відносини у сфері захисту меншин, є Сербія. Це пов'язано з тим, що сербська влада надала угорській громаді культурну та політичну автономію. Отже, питання не обмежується Україною. Це частина ширшої, послідовної та довгострокової регіональної політики Угорщини.А як ви оцінюєте зусилля України щодо захисту прав меншин, особливо після прийняття мовного законодавства в Україні?Мушу сказати, що в грудні 2023 року я був налаштований дуже оптимістично. Коли угорські ЗМІ запитали мене про майбутнє двосторонніх відносин між Україною та Угорщиною, я висловлював упевненість, що після багатьох років певного глухого кута або напружених стосунків ми нарешті виходимо на шлях покращення відносин. Після того, як у грудні 2023 року було запроваджено винятки для національних меншин Європейського Союзу, які проживають в Україні, у січні 2024 року відбулася зустріч Петера Сіярто з Дмитром Кулебою, тодішнім міністром закордонних справ України. Згодом, улітку 2024 року, до Києва з візитом прибув Віктор Орбан. Як ви, мабуть, пам'ятаєте, на початку 2024 року Угорщина передала Україні перелік із 11 пунктів, у яких було окреслено, що, на думку Будапешта, слід покращити у сфері захисту прав меншин, які проживають в Україні, для подальшого поліпшення двосторонніх відносин. Серед порушених питань були використання угорської мови, можливість складання іспитів угорською у школах та статус угорських навчальних закладів. Востаннє я чув про ці питання у вересні 2024 року, понад пів року тому, під час візиту до Будапешта міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Відтоді жодних новин про будь-який прогрес чи покращення у виконанні цих 11 пунктів не надходило. Ще влітку 2024 року Ольга Стефанішина заявляла, що Україна рухається у правильному напрямі щодо виконання домовленостей, однак із того часу нової інформації більше не було.Тоді траєкторія виглядала позитивною, але згодом, з невідомих причин, процес застопорився: обговорення припинилися, а повідомлення щодо подальших кроків зникли. Сподіваюся, що найближчим часом відбудуться зрушення, адже для Угорщини це питання залишається надзвичайно важливим.Як Угорщина сьогодні сприймає Україну - як потенційного партнера у сфері регіональної безпеки чи переважно як зону конфлікту? І чому Будапешт відмовляється надавати нам зброю?Це справді складне питання. Дозвольте почати із теми зброї. Що стосується її постачання, то, на жаль чи на щастя, важко дати однозначну оцінку, адже Угорщина просто не мала необхідних ресурсів, які могла б надати. Ще у 2016 році було розпочато масштабну програму переозброєння "Зріні 2026".Відповідно до плану до 2026 року Угорщина має повністю оновити свої збройні сили. На момент початку війни в Україні, коли Росія здійснила напад, країна перебувала у розпалі цієї модернізації. Стару військову техніку та озброєння, частина яких залишалася ще з радянських часів, уже було списано, тоді як нове обладнання ще не надійшло. Таким чином, Угорщина фактично не мала достатніх запасів зброї, які могла б передати Україні. Згодом було ухвалено рішення на рівні урядових комунікацій офіційно заявити, що Угорщина не постачатиме зброю. Однак на практиці це пояснювалося тим, що на той момент країна просто не мала реальної можливості надати суттєву допомогу.Крім того, частина стратегії базувалася на питанні статусу угорської меншини, що проживає на Закарпатті. Очевидно, уряд намагався зважити ризики і переваги своєї комунікаційної політики. Якби ми офіційно заявили, що надаємо Україні все можливе, навіть попри те, що фактично не мали чого надати, це могло б поставити під загрозу безпеку угорської меншини на Закарпатті. Так само під загрозою могли опинитися постачання газу й нафти з Росії, адже Угорщина перебуває у залежному становищі від російських енергоресурсів.Тож справа була не лише у зброї чи захисті меншин. Це також питання енергетичної безпеки, оскільки близько 60 % газу, що споживається в Угорщині, надходить із Росії. Ми не маємо виходу до моря й, відповідно, не можемо дозволити собі розкіш побудувати термінал для прийому скрапленого газу й отримувати ресурси, наприклад, з Катару чи США. На жаль, цей фактор також був серйозно врахований. Якби Угорщина зробила кроки чи заяви, які сприймалися б як надто жорсткі щодо Росії, існував реальний ризик того, що Росія могла б припинити постачання енергоресурсів до Угорщини. Це завдало б серйозного удару по угорській економіці, яка значною мірою залежить від свого промислового сектору. Усі провідні німецькі автомобільні концерни мають виробничі потужності на території Угорщини. У разі зупинки постачання нафти чи газу угорська економіка опинилася б у глибокій кризі. Тож саме це також було одним із ключових чинників, який Угорщина мусила враховувати, вибудовуючи свою політику і визначаючи червоні лінії щодо війни в Україні.Що могло б стати так званою точкою перезавантаження у двосторонніх відносинах між Угорщиною та Україною? Можливо, це освіта, культура, прикордонне співробітництво чи економіка?Перш за все, я вважаю, що важливим кроком для поліпшення відносин стало призначення нового українського посла в Будапешті. Більше ніж два роки Угорщина залишалася без офіційного представника України. Попередню послиню, Любов Непоп, було відкликано ще влітку 2022 року, а згодом оголосили, що новим послом стане Федір Шандор.За моїми спостереженнями, перші повідомлення про це з’явилися наприкінці 2022 або на початку 2023 року. Федір Шандор прибув до Будапешта й офіційно приступив до виконання обов'язків у лютому 2025 року.Минуло чимало часу, перш ніж новий посол розпочав роботу, і я переконаний, що його присутність є надзвичайно важливою для відновлення і нормалізації українсько-угорських відносин.Залишається відкритим і питання захисту прав меншин, про яке ми вже згадували. Сподіваюся, що найближчим часом ми побачимо реальний прогрес у реалізації обговорюваних 11 пунктів, і що це дозволить нам говорити про конкретні позитивні результати у цій важливій сфері.Зрештою, гадаю, що потенційний момент для перезавантаження відносин може настати після завершення війни – після початку відбудови України, оскільки для Угорщини це має ключове значення як у сфері безпеки, так і в питаннях економіки та торгівлі. Україна є нашим сусідом, і саме Угорщина була однією з перших країн, яка визнала її незалежність ще у 1991 році.Тому я вважаю, що може з'явитися реальний шанс перезавантажити двосторонні відносини, якщо у питаннях захисту прав меншин ми будемо діяти злагоджено й матимемо спільне бачення. Після завершення війни та з початком відбудови України ми могли б відкрити нову сторінку у наших відносинах.І я дуже сподіваюся, що нам вдасться перезавантажити наші відносини. 

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Важливо розуміти, що угорський уряд офіційно не виступає проти вступу України до ЄС. Його заперечення стосується прискореної процедури вступу, запропонованої деякими лідерами Європейського Союзу. Було озвучено певні часові рамки, за якими Україна могла б стати членом ЄС уже до 2030 року, тобто приблизно за п'ять років. Якщо пригадати, у попередні роки угорський уряд підтримував прагнення України до членства в Європейському Союзі", - зауважив Бендаржевський.Директор Інституту економічних досліджень ОЕСОNОМUS нагадав, що на початку 2022 року і Петер Сіярто, і Віктор Орбан заявляли, що майбутнє України пов'язане з Європейським Союзом."Однак нинішня позиція уряду полягає в тому, що ми не можемо дозволити вступ України до ЄС без виконання Копенгагенських критеріїв і без реформування самого Європейського Союзу, зокрема механізмів розподілу фондів згуртованості та принципів функціонування європейських інституцій", - вважає Бендаржевський.Експерт наголосив, що Україна повинна виконати всі необхідні зобов'язання, і це процес, який потребує часу."Виходячи з досвіду останніх 30 років, у середньому країні потрібно близько 10 років для вступу до Європейського Союзу після отримання статусу кандидата. І це стосується держав, які не перебували у стані війни.У цьому контексті уряд Угорщини наголошує, що навіть за найоптимістичнішими прогнозами вступ України можливий орієнтовно у 2035–2040 роках. Це тривалий процес, і наразі Угорщина не може погодитися на приєднання України на умовах, що не відповідають усталеним процедурам ухвалення рішень", - наголосив Бендаржевський.За словами директора Інституту економічних досліджень ОЕСОNОМUS, ще однією важливою причиною є те, що в черзі на вступ до ЄС уже перебувають інші країни. Уряд Угорщини протягом останніх 10 років послідовно підтримує інтеграцію країн Західних Балкан до Європейського Союзу."Для Будапешта було і залишається пріоритетом надати можливість таким державам, як Сербія, Чорногорія та іншим країнам регіону приєднатися до ЄС. Проте їхній процес вступу фактично зупинено. Тому нинішня офіційна позиція Угорщини звучить так: як можна дозволити Україні приєднатися, оминаючи країни, які вже чекають на вступ понад 10–15 років? Дозволити Україні обійти їх було б безвідповідально. Саме в цьому і полягають ключові причини позиції угорського уряду", - резюмував Бендаржевський.Україна та Угорщина з 12 травня почнуть регулярні консультації для зняття всіх застережень Будапешта для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Про це вона сказала в етері телеканалу "Еспресо"."Коли мова йде про блокування самої Угорщини, то справа не лише в принципах - є серйозні зауваження щодо недотримання прав людини, порушень у межах Конституції. Це ставить під сумнів, чи може Угорщина мати повноцінне право голосу або отримувати ті самі фінансові асигнування, що й раніше.Якщо Угорщина дуже переймається тим, що розподіл бюджету відбуватиметься й на нових членів, то це природно. Зростає ЄС, а разом із ним і його бюджет, який наповнюють майже пів мільярда громадян, що нині становлять населення ЄС", - зауважила Мезенцева.Заступниця голови Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС наголосила, що Євросоюз має стратегію "морквина і палиця" для управління такими ситуаціями, і наразі "палиця" нависла над урядом Угорщини. За її словами, Угорщину дійсно можуть позбавити права голосу та фінансування."Такі елементи вже застосовувалися щодо Польщі. Ми вже пройшли головування Угорщини в ЄС - це було у 2023 році. У травні це головування завершують наші польські друзі та передають його партнерам з Данії.Дехто лякався, що євроінтеграція України зупиниться. Але я впевнена: виборці скажуть своє слово, вони підтримають Україну. І пан Орбан не зможе цього ігнорувати. До речі, він відвідував Москву з початку повномасштабної агресії понад 10 разів. Це насторожує", - вважає Мезенцева.Народна депутатка також прокоментувала відкриту пропаганду з боку Угорщини, що нібито Україна позбавляє ЄС ресурсів."Це неправда. Україна не позбавляє ЄС ресурсів, Україна захищає цей проєкт, який нещодавно святкував 75-річчя. Якщо Україна припинить цей захист, то воювати доведеться самій Європі. А багато країн цього не хочуть, або їхнє населення до цього не готове. Тому настав час визнати, що не ми маємо дякувати, а нам повинні дякувати партнери, надаючи "парасолькові проєкти"", - сказала Мезенцева.За її словами, вперше в історії ЄС підтримує третю країну - Україну, надаючи військову допомогу."Такого не було ні для Молдови, ні для Грузії під час агресії РФ, ні для інших держав у межах політики добросусідства. Тому наразі м'яч на нашому полі, і ми будемо продовжувати роботу. Парламентарі з Австрії, які нещодавно приїздили до Києва і Харкова, заявили, що поїдуть до Будапешта, щоб працювати вже на своєму рівні. Вони з нами, і боротимуться за правду, за міжнародне право, за права людини. Саме навколо цього ми будуємо нашу парламентську діяльність і державну політику", - резюмувала Мезенцева.Раніше повідомлялось, що в середині квітня в Угорщині розпочнеться голосування щодо вступу України до Європейського Союзу. Разом із бюлетенем виборці отримають і документ з "наслідками" та "ризиками" приєднання українців.10 квітня посол ЄС в Україні Катаріна Матернова розповіла, що ЄС працює з Угорщиною над "подоланням труднощів" у питанні відкриття всіх кластерів у 2025 році стосовно переговорів про вступ України до блоку.Згодом Орбан заявив, що його держава не дозволить Брюсселю примусити її підтримати членство України в Європейському Союзі.Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на референдумі в державі стосовно вступу України в Європейський Союз проголосував проти.

Київ і Будапешт домовилися про регулярні консультації, спрямовані на зняття угорського блокування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Про це повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі національного телемарафону. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд Орбана розіслав бюлетені угорцям із закликом голосувати проти України За її словами, з 12 травня українська та угорська сторони почнуть постійні робочі зустрічі, в межах яких фахівці спільно опрацьовуватимуть усі питання, що викликають занепокоєння Будапешта. Зокрема, йдеться про одинадцять пунктів, які Угорщина вимагає врахувати в рамках майбутніх переговорів про членство України в ЄС. Стефанішина зазначила, що українська делегація вже представила конкретні пропозиції, спрямовані на врегулювання спірних питань. Наразі українська сторона готує відповідь на контрпропозиції угорських колег. Перші проміжні результати можуть з'явитися вже після зустрічі, запланованої на 12 травня. "Я переконана, що цей діалог відкриває реальні можливості для розблокування переговорного процесу щодо членства України в Євросоюзі", - підкреслила вона. Також віцепрем'єрка зауважила, що під час переговорів угорські представники не робили жодних жорстких чи радикальних заяв, що свідчить про конструктивність діалогу. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Брюссель тисне на Будапешт, вимагаючи погодитися на вступ України до Євросоюзу. На його думку, лідери ЄС готуються до затяжного конфлікту, вірячи, що членство допоможе Києву здобути перемогу над Росією.

Ще на початку квітня прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що суд став "занадто політичним" і пообіцяв, що країна залишить його

Про це повідомив очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто. "Угорський парламент щойно проголосував за вихід з Міжнародного кримінального суду. Цим рішенням ми відмовляємося бути частиною політизованої інституції, яка втратила свою неупередженість та авторитет", – написав він.До цього у парламенті Угорщини пройшли загальні дебати з цього питання. Що передувало 1 квітня Szаbаd Еurора інформувала, що угорський міністр юстиції Бенце Тужон на закритій зустрічі з послами заявив - держава вийде з МКС.3 квітня про вихід Угорщини з МКС спершу повідомив керівник Офісу прем'єр-міністра Гергелі Гульяс. Він заявив, що уряд ініціює цю процедуру відповідно до конституційної та міжнародно-правової бази.Зголом прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на пресконференції з очільником уряду Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу заявив, що він експерт із МКС, адже "я був прем’єр-міністром, який підписав документ про вступ до Міжнародного кримінального суду" у 2001 році. А тепер, за словами Орбана, він буде тим, хто виведе країну з МКС. На це Нетаньягу відреагував оплесками.Головування Асамблеї держав-учасниць Римського статуту висловило занепокоєння через намір Угорщини вийти з МКС. Країну закликали залишитися учасницею Римського статуту і запропонували перейти до змістовної дискусії з цього питання.