Search trend "Ярослав"

«Пацани, які зараз в окопах, яким по 18- 20-25 років, які зараз набувають досвід, вони з іншою ментальністю, от вони стануть офіцерами, які будуть змінювати цю армію» — говорить кінооператор і оператор БпЛА Ярослав Пілунський про те, як майбутні покоління будуватимуть державу без совєтської свідомості та як творча робота з дітьми може допомогти військовим справлятися […] Повідомлення Ярослав Пілунський: «Тому, хто працює, ні́коли кричати “зрада!”» з'явилось спочатку на Ukrаїnеr.

Через місяць після звільнення Романа Мрочка з посади голови Херсонської МВА його родина стала власником дорогого майна у передмісті Києва. Наприкінці травня 2025 року його батьки оформили на себе будинок площею майже 580 кв.м у Петропавлівській Борщагівці. Цей будинок розташований на вулиці Травневій, 11. Разом із ним придбано дві земельні ділянки. Ще однією співвласницею виявилась Ірина Григоренко. Про це пише "Мост". Ринкова вартість будинків у цьому районі коливається від $300 до $500 тис. За даними журналістів, поруч продається об'єкт трохи менший, але з басейном, за $510 тис. Інша подібна будівля коштує $420 тис. Мати Мрочка - Любов Іванівна - вже має квартиру в Києві на проспекті Європейського Союзу. У цій же квартирі зареєстрована як фізична особа-підприємець його невістка Інна Мрочко. Батько - військовий пенсіонер, який неодноразово звертався до суду для перерахунку пенсії. У 2019 році він отримав понад 130 тис. грн як щомісячне забезпечення, а ще 210 тис. грн виплатив Пенсійний фонд за рішенням суду. У податкових даних за 2020 рік вказано, що батько мав 39 тис. дол. заощаджень. Також він виручив понад 2 млн грн від продажу майна. У тому ж році в "Укроборонпромі" йому нарахували понад 640 тис. грн зарплати. За наявною інформацією, у 2019 році Любов Мрочко отримала пенсію на суму 15 тис. грн. При цьому мала новий Lехus. Того ж року родина задекларувала квартиру в ЖК "Варшавський", яку придбали нібито за 544 тис. грн. Але вартість аналогічних квартир у цьому комплексі є суттєво вищою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У сина Баканова знайшли маєток на землі, купленій за заниженою вартістю Журналісти вказують, що наявні доходи батьків не дозволяють пояснити придбання дорогого будинку у столичному передмісті. При цьому Ірина Григоренко, яка стала третьою співвласницею, зареєстрована на Вінниччині. Там же мешкають родичі Мрочка. Повна інформація про неї відсутня, проте є певні зв'язки. У селі Медмеже Вушко є кооператив "Ведмеже", серед засновників якого значиться дядько Мрочка - Ярослав. Поруч у засновниках - Микола Григоренко. У 2020 році партійний список "Голосу" на Вінниччині включав Юлію Григоренко. Вона була адміністратором у ФОП Ярослава Мрочка, який очолював обласну організацію цієї політичної сили. Журналісти припускають, що Ірина Григоренко - або родичка, або близька знайома родини. За версією "Мосту", будинок насправді міг купити сам Роман Мрочко, який у своїй декларації вказав понад 300 тис. дол. заощаджень. А майно було записано на родичів і третю особу, аби уникнути зайвого розголосу. Президент Володимир Зеленський звільнив голову Херсонської міської військової адміністрації Романа Мрочка. Відповідне розпорядження глави держави від 17 квітня оприлюднив Офіс президента.

Усе перевіримо 15 липня.

Співробітники комунального підприємства "Парки Херсона" виступили проти звільнення директора Андрія Тіщенка. 30 червня з колективом зустрівся очільник МВА Ярослав Шанько. Яка позиція місцевої влади

Про це повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.Уряд пропонує спрямувати понад 412 млрд грн на оборону (переважно на закупівлю зброї). Також планується додаткове фінансування освіти, медицини, цифрових проєктів, підтримки ветеранів, інновацій, військових ліцеїв тощо.Джерела покриття витрат:збільшення доходів бюджету (в основному через податки й перекази НБУ),збільшення запозичень через ОВДП,скорочення витрат на обслуговування та погашення боргу.Додаткові новації:З серпня частину доходів від грального бізнесу та "військового ПДФО" спрямують на закупівлю зброї.Місцевим бюджетам дозволять використовувати залишки дотацій на шкільні автобуси та укриття."Верховна Рада розгляне зміни до бюджету в найближчі 2 тижні", - написала Підласа.Нагадаємо, що в травні нардеп Ярослав Железняк казав, що Україні бракує близько 400 млрд грн на армію. А 25 червня очільник уряду Денис Шмигаль повідомив, що Кабмін пропонує зміни до держбюджету, які передбачають збільшення фінансування Сил безпеки та оборони України цього року на 412 млрд грн.

Як повідомив народний депутат з “Голосу” Ярослав Железняк у Телеграмі До Кабінету Міністрів України надійшло подання про призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цю інформацію оприлюднив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк. У своєму Телеграм-каналі він повідомив: “Офіційно повідомляємо, що подання від конкурсної комісії на призначення головою БЕБ Олександра Цивінського […] Тhе роst Олександр Цивінський претендує на посаду директора Бюро економічної безпеки fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Подання від конкурсної комісії на призначення головою БЕБ Олександра Цивінського внесли до Уряду. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк: «Офіційно повідомляємо, що подання від конкурсної комісії на призначення головою БЕБ Олександра Цивінського внесено до Уряду. Всі формальності виконані». Він додав, що за законом у Уряду є 10 днів з цього моменту на призначення. Що... Запис Подання від конкурсної комісії на призначення головою БЕБ Олександра Цивінського внесено до Уряду — нардеп спершу з'явиться на Громадське радіо.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Як повідомляє керівник міської військової адміністрації Ярослав Шанько у Fасеbооk 30 червня російські військові здійснили дронову атаку в Центральному районі Херсона. Про це повідомив Ярослав Шанько, керівник міської військової адміністрації, у своїй публікації на Fасеbооk. Інцидент стався приблизно о 11:00. Безпілотник влучив у автомобіль у середмісті, внаслідок чого одна автівка згоріла повністю, а інша отримала […] Тhе роst Дронова атака в Херсоні 30 червня: постраждалі та наслідки fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Про це в етері Еспресо розповів нардеп Роман Костенко, полковник СБУ, секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки."Те, що написала Маряна Безугла, пропонуючи Єрмака на посаду прем'єр-міністра України, думаю, це її припущення. З того, що я знаю, – очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко. Різниці немає – чи Андрій Єрмак, чи Юлія Свириденко, тому що бачимо, що вони близько співпрацюють, постійно разом. А щодо кандидатури Єрмака на цю посаду, то я невпевнений, і це чув тільки від Мар'яни. Слід сказати, що такі чутки були й до цього, але може бути що завгодно. Я не здивуюся, якщо це буде запропоновано в зал на голосування", - прокоментував нардеп.Костенко додав, що не бачить, навіщо Андрію Єрмаку потрібна посада прем'єр-міністра. Раніше народний депутат Ярослав Железняк переконаний, що найближчим часом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля звільнять, рішення про це вже ухвалили.А політолог Олексій Кошель зауважив, що чутки про можливу відставку прем'єр-міністра Дениса Шмигаля можуть бути спробою влади відвернути увагу від інших скандалів.

30 червня 1941 року у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави. Gаzеtа.uа зібрала ілюстрації, які стосуються цієї події. Проголошення ініціювала Організації українських націоналістів революціонерів під проводом Степана Бандери. Акт проголосив голова Національних зборів Ярослав Стецько з балкона будинку товариства "Просвіта" на площі Ринок. Львівська радіостанція повідомила про це населенню України й передала благословення митрополита Андрея Шептицького. 29 червня 1941-го радянські війська й загони НКВД залишили Львів. Перед цим вбили тисячі в'язнів тюрем. Наступного дня в місто зайшли загони вермахту. Першим увійшов батальйон "Нахтігаль" з командиром Романом Шухевичем. Пізніше на вантажівці з Перемишля прибула група оунівців. Стецька уповноважив Український національний комітет проголосити незалежність України. "На західних землях України твориться українська влада, яка підпорядкується Українському національному урядові, що створиться у столиці України - Києві з волі українського народу", - йшлося в документі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Організація українських націоналістів розкололась Німецька влада не підтримала відновлення незалежності України. 15 вересня Ярослава Стецька та Степана Бандеру заарештували. Їх ув'язнили в концтабір Заксенхаузен. ОУН(б) продовжила боротьбу за незалежність. 30 червня 1941 року в окупованому німцями Львові проголосили створення Української Держави та сформували уряд - Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. Українську Державу за два місяці після створення ліквідували.

Ярослав Михалушко здолав Мерітона Каракшу і став володарем поясу WВС Frаnсорhоnе

28 червня, у День Конституції, народна депутатка Мар’яна Безугла публічно "проїхалась" по Основному закону України. Її колега Ярослав Железняк жартома висловив подив, що вона досі не входить до складу Конституційного суду.

Вечір боксу від промоутерської компанії Glоbаl Ukrаіnіаn Рrоmоtіоns відбудеться 28 червня

У бюджеті планується знизити видатки на 51 млрд грн та перерозподілити частину коштів з інших статей, пише Ярослав Железняк

Цей лист є відповіддю на аналогічний лист до українців та України, який підписали угорські інтелектуали та громадські діячі 21 червня цього року. У ньому вони висловили незгоду з незгодою з антиукраїнською риторикою уряд Віктора Орбана, засудили російську агресію, закликали до негайного справедливого і тривалого миру, надання гарантій безпеки Україні, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності винних за воєнні злочини. Також у листі висловлюється сподівання, що угорська національна меншина України не стане жертвою ганебної та політично вмотивованої риторики угорського уряду. Повний текст угорського листа на підтримку українського народу можна прочитати за посиланням. Його підписало уже понад 30 тисяч угорців, а прем"єр Орбан розкритикував. Лист українських інтелектуалів та громадських діячів до угорського народу ініціював Інститут Центральноєвропейської Стратегії (ІСЕS). Наводимо повний текст відкритого листа угорському народу: Дорогий угорський народе, всі ті, хто ініціював та підписав цього сміливого відкритого листа з підтримкою України! Ми зворушені та натхненні отримати його з Угорщини та від угорців. Особливо в цей момент. Ми дякуємо за ці слова підтримки. Вони безцінні та історичні. Сказати їх публічно у, мабуть, найскладніший період сучасних українсько-угорських відносин означає бути на правильному боці історії та відстоювати правду. Ми знаємо й ніколи не сумнівалися, що є Угорщина, яка не прагне зиску шляхом зради та служіння чужим інтересам, як ви написали у своєму листі. Що є Угорщина, яка солідарна з Україною, підтримує нас та вшановує воїнів Збройних Сил України в нашій боротьбі проти російського імперіалізму. Ми знаємо, що саме це і є справжня, а не інша Угорщина. Угорщина Шандора Петефі та Імре Надя.Історична боротьба проти імперій та брехні, за свободу, незалежність та суверенітет — це те, що обʼєднує наші народи й нації, всю Центральну Європу. Обʼєднує крізь століття — від 1956-го до 2014-го і 2022-го років. Об'єднує досі. У нас навіть гасло спільне: “Героям Слава”. Ми впевнені, що цю єдність не можуть зруйнувати політики, дезінформація та російська пропаганда, хай би якими потужними вони не були. Ми з вами сильніші. Ми усвідомлюємо, як багато ще нам треба пояснити одне одному про одне одного. Ми дуже жалкуємо, що в Угорщині та серед угорців переважає думка, що Україна коли-небудь прагнула чи прагне досі обмежити права угорської нацменшини. Це не так. Ми в Україні ніколи не прагнули обмежувати права етнічних угорців, лише хотіли створити кращі умови для вивчення державної мови, щоб сприяти самореалізації угорців в Україні. Ми відчуваємо відповідальність за це непорозуміння та прагнемо це виправити. Як і угорська, так і українська історія — це постійна боротьба за власну ідентичність, за нашу мову, культуру та права. Тому ми, українці, не можемо світоглядно прагнути того, від чого століттями страждали самі. Наш опір путінському імперіалізму зараз — саме про цю боротьбу. Тим паче, що Росія цинічно використала як прикриття для своєї геноцидальної агресії проти України саме питання ідентичності та прав російськомовних в Україні. Захищати російськомовних вбиваючи їх, що робить Росія уже понад 11 років в Україні, — це справді диявольський план.Диявол має бути зупинений. І зробити це ми можемо лише разом. Україна ніколи не прагнула цієї війни. Нікому іншому не бажає цієї війни. Ми прагнемо зупинити Росію в Україні, на наших кордонах. Хоча путінський режим відверто каже, що не планує на Україні зупинятися. Як і в 1956-ому році.Україна прагне миру, безпеки та добробуту. Для себе та Європи, яка є нашим справжнім історичним домом на відміну від російської імперії. Тому ми прагнемо в ЄС і НАТО. Так само як свого часу Угорщина. Ми, українська нація, яку ділили століттями, також розуміємо, наскільки важливо для вас, угорської нації, розділеної історією, знову бути обʼєднаними в Європі. Це ще одне світоглядне прагнення, яке нас обʼєднує. Політичні доктрини, які намагаються обґрунтувати, що Україна не має бути членом ЄС та НАТО, є не тільки антиукраїнськими, вони є антиугорськими та антиєвропейськими.І ми впевнені, що мудра угорська нація це розуміє сьогодні. Ми це бачимо. Ми це відчуваємо. І ми неймовірно тішимося, що з боку угорської народу нині отримуємо такий потужний сигнал солідарності та підтримки. Щиро дякуємо вам за нього.Наjrá Маgyаrоrszág! Слава Україні! Лист підписали (імена наведені в алфавітному порядку): Алім Алієв, засновник літературного проєкту "Кримський інжир"; Станіслав Асєєв, журналіст, колишній в’язень катівні "Ізоляція" в Донецьку, військовослужбовець ЗСУ;  Олександр Алфьоров, історик, майор запасу;  Юрій Андрухович, письменник; Максим Буткевич, БФ "Принцип надії", офіцер ЗСУ, колишній військовополонений; Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики “Українська призма”; Ярослав Грицак, історик; Володимир Єрмоленко, український філософ, президент Українського ПЕН; Йосиф Зісельс,спів-президент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, Виконавчий віце-президент Конгресу національних общин України;  Павло Казарін, журналіст, військовослужбовець ЗСУ, лауреат Шевченківської премії; Євген Клопотенко, шеф-кухар, ресторатор; Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН 2018-2022; Андрій Любка, письменник, волонтер, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії; Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики “Українська призма”; Мирослав Маринович, публіцист, колишній політв’язень (1977-1987); Олександра Матвійчук, правозахисниця і голова Центру громадянських свобод, нагородженого Нобелівською премією миру 2022 року; Юрій Назарук, співзасновник Холдингу емоцій !FЕSТ, підприємець; Юрій Панченко, редактор онлайн-видання “Європейська правда”; Віталій Портников, політичний оглядач, журналіст, телеведучий, лауреат Шевченківської премії; Сергій Притула, волонтер, засновник Благодійного Фонду Сергія Притули; Олег Сенцов, український режисер і військовий, колишній політв’язень Кремля; Сергій Сидоренко, редактор онлайн-видання “Європейська правда"; Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" в Україні.Лист відкритий до підписання, щоб зробити це, пишіть на оffісе@ісеs.оrg.uа.

Про це в ефірі Еспресо сказав доктор історичних наук, політолог Олексій Кошель."Типова практика влади - перебивати скандал скандалом. Є скандал із Чернишовим - перемикаємо фокус уваги й починаємо говорити про можливу зміну Кабінету Міністрів. Але я ставлюся з певною недовірою до ймовірної відставки очільника уряду.Від часу обрання Дениса Шмигаля прем'єр-міністром, а він найдовше перебуває на цій посаді за всю історію української Незалежності, я нарахував щонайменше 4–5 потужних інформаційних хвиль, коли говорили, що ось-ось буде ротація уряду, й ми побачимо нового прем'єра. Але все це закінчувалося нічим", - зауважив Кошель.За словами політолога, Денис Шмигаль, на відміну від усіх своїх попередників, має феноменальну якість - він є найбільш лояльним прем'єр-міністром до Банкової за всю історію незалежної України."Складається враження, що навіть якби завтра пан Шмигаль пішов у довготривалу відпустку, його відсутності ніхто особливо не помітив би. Усі ключові важелі виконавчої влади зосереджені в Офісі президента України. Тому знайти іншого прем'єра з такою потужною лояльністю буде непросто", - наголосив Кошель.Народний депутат Ярослав Железняк переконаний, що найближчим часом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля звільнять, рішення про це вже ухвалили.

Тернопільська броварня Опілля зростає. Співвласник корпорації Ярослав Джоджик про крафтову пивоварню, розширення виробництва та плани на експорт. Продукція тернопільської компанії Опілля присутня на полицях великих торгових мереж і відвойовує 5% ринку на ринку пива,...

Робоча група при Комітеті ВРУ з питань свободи слова затвердила план подальшої діяльності щодо протидії стратегічним позовам проти участі громадськості.

Звернення опубліковано на Порталі мовної політики.Нагадаємо, в документі, який ініціювали українські діячі культури, владу закликають призначити Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови на наступну каденцію. "Закликаємо віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду уповноваженого з захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією", – йдеться в тексті звернення. Культурні та громадські діячі наголосили, що загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. "Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним із важливих складників екзистенційної війни за незалежність України", – наголошено у зверненні.Ініціатори звернення зауважують, що їхнє занепокоєння викликають дії, "які складно розцінювати інакше, як спроби дестабілізувати роботу уповноваженого з захисту державної мови, на якого покладено захист конституційного статусу української мови як єдиної державної, захист мовних прав українців,  усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою на всій території України".У зверненні нагадують, що команда Тараса Кременя з нуля створили дієву й незалежну, мовозахисну інституцію, запустила ефективну роботу задля запобігання  порушень, контролю за дотриманням мовного законодавства, а також налагодила взаємодію з урядом, парламентом, місцевими радами та громадськістю. "8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Тараса Кременя на цій посаді. Попри значні досягнення, а також те, що законодавство дозволяє призначити уповноваженого на повторний термін, посадовці, які відповідно до закону пропонують своїх кандидатів (міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини) замість Тараса Кременя внесли до Кабінету Міністрів України осіб, стосовно яких у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак  досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності й обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом", – зазначено у зверненні.Громадські та культурні діячі констатують, що такий підхід завів у глухий кут процедуру призначення мовного омбудсмена, адже, "усвідомлюючи рівень відповідальності та обсяг завдань, подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду".Відтак ініціатори звернення закликали урядовців "з усією відповідальністю поставитися до захисту української мови загалом і призначення уповноваженого з захисту державної мови зокрема".Хто підписав зверненняЗвернення підписали низка діячів культури, зокрема Сергій Жадан, Ада Роговцева, Юрій Андрухович, Ірма Вітовська, Юрій Щербак, Олесь Санін, Андрій Курков, Ярина Чорногуз, Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Сергій Квіт, брат Капранов, Римма Зюбіна, Андрій Дончик, Ростислав Лужецький, Ігор Цвєтов, Богдан Струтинський, Михайло Сидоржевський, Сергій Борденюк, Костянтин Чернявський, Микола Жулинський, Володимир Загорій, Світлана Короненко-Слабошпицька, Катерина Степанкова, Олексій Скляренко, Тарас Ткаченко, Олексій Степанков-Ткаченко, Дарина Степанкова і Вікторія Степанкова та інші.Серед тих, хто згодом долучив свої підписи до звернення, – письменниця Ліна Костенко, письменниця й завідувачка кафедри україністики Римського університету Sаріеnzа Оксана Пахльовська, голова Центру громадянських свобод і лауреатка Нобелівської премії Олександра Матвійчук, історик Ярослав Грицак, український дипломат, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс, архиєпископ, професор Каразінського університету Ігор Ісіченко, правозахисник і публіцист Мирослав Маринович, президент Українського ПЕН-клубу Володимир Єрмоленко, письменники Юрій Винничук, Галина Вдовиченко, Вахтанг Кебуладзе, Андрій Любка, Світлана Поваляєва, Наталка Білоцерківець та інші. Свої слова підтримки кандидатури Тараса Кременя також висловлюють на його сторінці в соцмережі фейсбук. 25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.

Співвласник Опілля Ярослав Джоджик про крафтову пивоварню, розширення виробництва та плани на експорт.