Search trend "З Днем матері"

Росія зберігає максималістські вимоги капітуляції України, коли говорить про мирні переговори. А Путін повторює російську пропаганду про нелегітимність Володимира Зеленського. Із України масово виїжджає молодь не лише хлопці, а й дівчата. Цей відтік мізків - бомба сповільненої дії для демографії країни. Китай постачає все більше деталей для військової машини Росії. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Путін каже, що відкритий для зустрічі з Зеленським, заперечуючи його легітимність", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Через кілька днів після того, як атака Росії на Київ зруйнувала багатоквартирні будинки і забрала 28 життів, Путін заперечив, що Москва атакувала цивільних, і заявив, що відкритий до зустрічі з президентом Зеленським, навіть якщо сумнівається в його легітимності. Путін заявив, що переговори між робочими групами можуть відновитися наступного тижня, але додав, що зустрінеться з Зеленським лише після того, як будуть узгоджені всі деталі мирної угоди. Він припустив, що навіть тоді демократично обраний український лідер не матиме права підписувати угоду. Нелегітимність Зеленського - центральний елемент кремлівської пропаганди. Вимоги Росії до України як умови миру не змінилися та рівносильні капітуляції Києва: згода ніколи не вступати в НАТО, бути нейтральною країною, відмовитися від п'яти українських областей, включаючи територію, яку Росія не окупує, скоротити чисельність ЗСУ і припинити військову підтримку Заходу. Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що минуло 100 днів з часу як Київ прийняв запропоноване США припинення вогню, а РФ далі вимагає численних умов, перш ніж розглянути можливість припинення бойових дій. "100 днів російських маніпуляцій та втрачених можливостей припинити війну. 100 днів, коли Росія ескалує терор проти України", - заявив Сибіга. Трамп, схоже, відступив від посередницьких зусиль Попри те, що президент Дональд Трамп запропонував Росії значні поступки, зокрема підтримав її вимогу закрити Україні дорогу в НАТО та зберегти окуповані нею території, мирний процес зайшов у глухий кут. Трамп, схоже, відступив від посередницьких зусиль, а деякі аналітики заявили, що його спроби швидко досягти угоди практично провалилися. "Ми готові до предметних переговорів щодо принципів врегулювання. Потрібно лише, щоб українська сторона була готова діяти мудро", сказав Путін, закликаючи західних союзників Києва тиснути на Україну, щоб прийняла "поточну реальність". Він сказав, що якщо Київ найближчим часом не погодиться на умови Москви, його становище може погіршитися, вихваляючись тим, що Росія просувається по фронту - твердження, яке не підтверджують військові аналітики. "Ми не дозволимо Україні мати збройні сили, які загрожуватимуть Росії та її народу. Якщо нам не вдасться домовитися з Україною мирним шляхом, будемо прагнути досягти наших цілей військовими методами", сказав Путін. Атака на Київ - "нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства" Росіяни цього тижня поцілили в дев'ятиповерховий будинок у Києві, вбивши 23 жителів. Ще п'ятеро загинули в інших частинах міста. Зеленський заявив, що атака на Київ - "нагадування світові, що Росія відкидає припинення вогню та обирає вбивства". "Я вдячний усім партнерам, які розуміють: Україна має ставати сильнішою з кожним днем. Вдячний усім, хто готовий тиснути на Москву, щоб відчула справжню ціну війни", заявив він. Попри удар та повідомлення про руйнування, жертви та рятувальну операцію, включаючи кадри матері та батька, які втратили сина під уламками, Путін наполягав, що Росія атакувала лише військові об'єкти. Цієї лінії кремлівські чиновники неухильно дотримувалися протягом війни, попри докази протилежного. "Удар не був спрямований по житлових районах, але по об'єктах оборонного сектору, заводах, що виробляють військову техніку", сказав Путін. "В Україні є проблема, про яку ніхто не говорить дівчата масово їдуть геть", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія У класі на заході України група підлітків розмірковує про майбутнє. Кіра Юхименко, 17 років, завжди хотіла вступити в університет на батьківщині, але тепер мріє поїхати вчитися за кордон. "Війна допомогла зрозуміти, хто ми є. Розширила кругозір, зробила більш незалежними", каже вона у школі №66 у Львові. З початку війни і запровадження воєнного стану хлопцям з 18 років заборонено виїжджати з країни, але дівчата можуть вільно поїхати. Протягом трьох років війни велика кількість з них вирішила вчинити саме так. Мало хто повернувся. З кожним роком їх стає все більше. Хвиля еміграції є відтоком мізків. Серед тих, хто залишає країну, одні з найталановитіших підлітків. Це також демографічна бомба уповільненої дії. Застрягши у війні на виснаження, є реальні побоювання щодо того, хто відбудує країну після війни, якщо молодь не повернеться. Ситуація погіршується з кожним днем війни Група 30 учнів випускних класів за партами обрала тему для обговорення: освіта і кар'єрні можливості в Україні. Їх вчителька Людмила Макогін каже, що багато учнів хоче емігрувати. "Ситуація погіршується з кожним днем війни. Вона змушує молодь обирати університети Європи, а не України", каже вона. Кіра змушена була втекти з Запоріжжя заради відносної безпеки у Львові. "До війни я не думала виїжджати. Думала, вступлю в університет в Києві чи Харкові", - каже вона. Оскільки Польща лише за кількадесят кілометрів, Кіра з родиною почали регулярно туди їздити. Цей досвід допоміг уявити навчання в польському Кракові. Польща прийняла більше українських студентів бакалаврату, ніж будь-яка інша країна Європи. У 2023-му 45% іноземних студентів в польських університетах були українці. За даними польського агентства даних Rаdоn, кількість студенток, які вступали до польських університетів, подвоїлася за рік після вторгнення. Ріст кількості хлопців, що прибувають, ще більший. Престижні європейські внз приваблюють українців, але переважно вони просто хочуть втекти від війни. "Коли є повітряна тривога, навчання неможливе. Доводиться шукати інтернет в бомбосховищі, а я хочу чогось досягти", каже Кіра, додавши, що її подруга, яка втекла до Львова з Сумської області, теж подала документи в університет у Кракові. Люди виїжджають, бо хочуть отримати нові знання Колишній студент Львівського фізико-математичного ліцею, 17-річний Тарас Гривняк, покинув родину, щоб вчитися у Віденському університеті. Якщо йому виповниться 18 років, і він приїде в Україну, йому не дозволять виїхати. Він каже, що половина хлопців його класу поїхала в Європу. Майже стільки ж дівчат. "Мій клас хороший. Один з моїх друзів вже вчиться в Кембриджському університеті. Люди виїжджають, бо хочуть отримати нові знання", - каже він. 18-річна Ангеліна Калинюк закінчила школу в Івано-Франківській області у 2023-му, перш ніж вчитися в Краківському університеті. Вона каже, що батьки часто намагаються змусити дітей виїхати з України. "Чула ситуації, що діти не хотіли їхати, але батьки казали, що це найкращий вибір. Україна воює з 2014-го. В країні завжди щось літає в небі. Батьки хочуть, щоб їхні діти мали найкраще життя", - каже вона. Світлана Божко, вчителька зі Львова, досі проводить уроки з Ангеліною через Zооm та хвилюється, хто відбудує країну після війни. "Вона розумна дівчина. Я б хотіла, щоб такі залишилися тут. Втрачаємо багато учнів. Це так сумно. З 34 учнів її 11-го класу вісім дівчат і десять хлопців планують виїхати цього року", - каже вона. Хоча не існує механізму, який би фіксував кількість дівчат, що виїжджають з країни, показники свідчать про різке їх скорочення в Україні. За даними ООН, за межами України живе близько 2,3 млн українських дітей-біженців, більшість у Європі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЗСУ є серйозні проблеми в управлінні: світові ЗМІ написали які Рівень народжуваності в Україні падає, а статистика МОН показує, що кількість учнів, які починають навчання, з 2021-го в масштабах країни скоротилася на третину. Щонайменше 701 дитина була вбита Щонайменше 701 дитина була вбита, а понад 19 000 депортовані чи насильно переміщені до Росії. Професор економіки в Університеті Бокконі та співавтор дослідження ринку праці України 2022 року Тіто Боері каже, що проблема еміграції в Україні є "дуже серйозною". Оскільки кінця бойових дій не видно, Кіра не впевнена, чи повернеться. Війна зробила невизначеність її новою нормою. "Китай - найважливіший постачальник військової машини Росії", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Цими днями дрони стрімко літають у Києві. Майже 500 недавно випустили росіяни за раз. Зеленський побоюється, що за нинішніх темпів виробництва Росія незабаром зможе здійснювати атаки, в яких будуть брати участь вдвічі більше БПЛА. Розбирати уламки і зазирнути всередину - означає зіткнутися віч-на-віч з похмурою реальністю. Китай - найважливіший і вирішальний рушій військової машини Росії. Наприклад, Shаhеd ударний дрон іранської розробки, який масово виробляють в Росії. Такі колись начиняли мікроелектронікою США, яку ввозили контрабандою через Азію для обходу санкцій. Але найновіші з них оснащені китайськими деталями. Один екземпляр містив лише два компоненти США з 15. З початку війни Китай обережно надавав військову допомогу РФ. За словами українських і європейських чиновників, він відхилив деякі російські запити на обладнання. Пекін уникав масштабних поставок готових боєприпасів чи летальної зброї, які могли б спровокувати санкції США чи ЄС. Він не хоче міжнародного осуду, який виник би, якби на полі бою з'явилося забагато його зброї. Але є ознаки, що Китай підійшов до цієї межі та, можливо, перетнув її. Китай дає Росії різні форми підтримки з 2023-го Західні чиновники повідомляють, що Китай дає Росії різні форми підтримки з 2023-го, включаючи критично важливі компоненти озброєння і цивільні дрони. Багато з цього публічно задокументовано в аналізі уламків зброї, через відстеження їх поставок із відкритих джерел та санкцій США проти китайських компаній. Досі публічних доказів постачань китайських боєприпасів мало. На початку 2023-го Китай розглядав можливість відправлення до Росії партії снарядів калібру 122 мм і 152 мм, але немає ознак, що він зробив це у великих масштабах. Пізніше того року українці виявили мінометні снаряди китайського виробництва. Незрозуміло, чи були поставки прямо з КНР, чи опосередковано з третіх країн, де китайська зброя та боєприпаси - повсюдні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Ситуація з дронами тривожніша. Минулого року російська компанія розробила та випробувала нову модель дрона "Герань-3" - копії іранського Shаhеd. За допомогою китайських фірм. У жовтні мінфін США ввів санкції проти двох китайських компаній, одна з яких постачала двигуни для цих дронів. Ситуація з дронами тривожніша Китайська зброя менш важлива для РФ, ніж китайські компоненти. Зеленський каже, що китайці присутні на виробничих об'єктах Росії. Європейський представник оборонного відомства підтверджує це, додавши, що Китай прагне перевірити ефективність своїх матеріалів на полі бою. З початку війни обидві сторони широко використовували відносно повсякденну китайську продукцію. Зокрема, цивільні дрони. Але у вересні 2024-го Китай посилив експортні обмеження на дрони та їх компоненти. Теоретично нові правила поширюються на Росію і Україну. На практиці - вибірково. Зеленський каже, що Китай перекрив постачання такого обладнання, як невеликі квадрокоптери до України, залишивши їх для Росії. Китай посилив співпрацю з Росією в інших сферах теж - допомагає виробляти вибухівку. КНР домінує на світовому ринку нітроцелюлози, ключового інгредієнта пороху, та оптоволокні, що використовується в дронах. У травні голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко заявив про постачання Китаєм верстатів, хімікатів, пороху та інших матеріалів, важливих для оборонної промисловості РФ. Дослідницька група "Рада економічної безпеки України" пише, що у 2023-2024 роках Китай став провідним постачальником промислового обладнання до Росії. На нього припадає 80-90% імпортованих верстатів. Багато з них раніше були західними. Частина еліти РФ стурбована ростом залежності від Китаю Натомість КНР має цінні уроки - Росія і Китай продовжують вивчати можливості обміну освоєними західними технологіями, захопленими на полі бою. Пекін хоче отримати високоточні ракети США та європейські крилаті ракети. Також є ознаки співпраці в галузях космічних технологій. Це не означає, що китайсько-російські відносини - безхмарні. Частина еліти РФ стурбована ростом залежності від Китаю та китайським шпигунством у Росії. Попри розмови про дружбу, ФСБ ув'язнює російських вчених за нібито розголошення секретів Китаю. Багато з цих людей не зробили нічого поганого. Їх арешти відображають вкорінений страх і упередження щодо КНР. Але без постійної допомоги китайців оборонна промисловість Росії була б паралізована.

Канадійський співак Джастін Бібер, ймовірно, розлучився з американською моделлю Хейлі. Подружжя перебувало в шлюбі шість років і виховує сина. Видання Dаіly Маіl пише, що про розрив пари свідчить дивна поведінка артиста в соцмережах. Йдеться про те, що на День батька виконавець опублікував фото, яке підписав: "З Днем батька мене, маленька шл*ха". Того ж дня він показав дружину з сином і додав емоджі у вигляді середнього пальця. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це ніж у серце батькам" - Бруклін Бекхем з дружиною переїхав до США в маєток за понад $14 млн Сама ж Хейлі публічно не привітала коханого зі святом, а він не присвятив їй допис до Дня матері. Лише зазначив: "Люблю вас, матусі, але День матері - відстій". Що саме відбувається між подружжям - невідомо. Знаменитості не коментують особисте життя. Раніше Хейлі стала обличчям нового випуску журналу Vоguе. Перед камерами жінка постала в білизні, короткій сукні з мереживом і сорочці на голе тіло. Крім цього, знаменитість позувала в купальнику з відкритою спиною і елегантній білій сукні.

Коцюбинський написав коханці 335 листів "Тільки що принесено твого листа з пошти, Вірусенько-донечко. Спасибі тобі, моя єдина, за привітання з Новим роком. Вони такі щирі й хороші, що мене аж коло серця залоскотало, коли вичитав їх, тільки&hеllір; тільки я б не писав так: щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені", а почав уживати "ми", "наше", "нам"&hеllір; Отож з новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої&hеllір; та ще&hеllір; Юрка! Голубонько, такого маленького, маленького Юрка, щоб він простягав до нас рученятка та лепетав: "тато! мамо!" писав у листі 12 січня 1896 року до своєї коханої Віри Дейші письменник Михайло Коцюбинський. Віра Дейша увійшла в життя 30-річного Михайла Коцюбинського наприкінці 1894-го. Їхнє знайомство відбулося на першому Київському з'їзді української "Громади", де Михайло був делегатом від Вінниці, а Віра від Чернігова. Віра Устимівна була вражена письменником гарний елегантний одяг, витончені манери. Молоді люди розговорились і зрозуміли, що мають багато спільного. Після закінчення з'їзду Михайло Михайлович мав нагоду супроводжувати дівчину до Чернігова, адже їхав до товариша на хрестини. Згодом він став часто навідуватися до Віри додому. За короткий час Михайло став називати її "моє серденятко". На рік старша від Коцюбинського Віра Дейша народилася в місті Ржев Тверської губернії. Мати після смерті чоловіка переїхала до Чернігова, де жив її брат Василь Степанович Гортинський. Юлія Степанівна Дейша спочатку була класною дамою в Чернігівському єпархіальному жіночому училищі, а згодом його керівницею. Самостійно виховувала трьох дітей. Віра закінчує Чернігівську гімназію і вступає на фізико-математичний факультет петербурзьких Бестужевських курсів перші курси для жінок університетського зразка. Але царський уряд встановив суворі обмеження курсистками ставали одиниці здібні й енергійні дівчата, які мали жагу до навчання та громадської діяльності. Отримала термін ув'язнення та відсиділа майже рік Революційна діяльність Віри призвела до того, що вона отримала термін ув'язнення та відсиділа майже рік. Тягнувся шлейф неблагонадійності і за Михайла Михайловича через відстоювання ним самостійницьких інтересів. Знайшовши спільні громадські інтереси та ще й оцінивши письменницький талант, Віра Устимівна захопилася Коцюбинським. 24 січня 1896 року Михайло Коцюбинський та Віра Дейша побралися. Михайло Михайлович працював в Одеській філоксерній комісії, яка боролася зі шкідниками винограду на території колишнього Новоросійського генерал-губернаторства. Коцюбинський мав вирушати у тривалу робочу поїздку на початку березня. Віра Устимівна поїхала за чоловіком, але у вересні повернулася до Чернігова, адже невдовзі мала народжувати. Михайло й Віра постійно писали одне одному. "Люба моя дитино кохана! Я писав тобі без краю і кінця, та вже пізно, треба спочити, бо завтра дорога. Отож цілую тебе міцно і пригортаю до серця. Будь мені веселенькою і здоровенькою та не забувай, що маєш такого Мусю, що тебе дуже і дуже кохає. Бережи, серце, і мамине здоров'я, гляди, щоб не застуджувалася. Поцілуй її за мене. Пиши, пиши. Цілую всіх, а тебе найбільше", писав Михайло. Він важко переживав розлуку з дружиною, а затягнулася вона майже на два роки. Наприкінці 1896 року в подружжя народився первісток Юрій. Того ж року на пароплаві з Ялти до Одеси письменник сильно застудився. "Коцюбинський їхав з Криму в Одесу з товаришем восени. Без теплої одежі. Грошей не було. Їхали на палубі. Мерзли. Грілися в машинному відділі. Кутались вночі на рубці в брезенти. Застудився. Придбав тяжкий ревматизм. Ходив на милицях. І тоді ж придбав початок хвороби серця. З середини листопада аж до середини квітня наступного 1897 року він прохворів", згадував поет Микола Чернявський. Розлука з родиною спонукала Михайла Коцюбинського серйозно задуматися над тим, щоб покинути роботу в комісії та переїхати жити до Чернігова. Щоб там оселитися, Коцюбинському потрібно було отримати дозвіл від генерал-губернатора, а той своєю чергою мав його отримати в департаменті поліції. Пів року, від листопада 1897-го до березня 1898 року, Коцюбинський очікував дозволу. Протягом цього часу жив у Житомирі, де працював у редакції газети "Волинь". Нарешті навесні 1898 року письменник переїхав до дружини в Чернігів. Своє нове помешкання вони придбали в місцевого лісника, сюди чоловік забрав стареньку матір та сестру Лідію. У подружжя народилися ще троє дітей Оксана, Ірина та Роман. Їхали на палубі. Мерзли У цьому будинку Михайло Михайлович прожив останні 15 років. Віра Устимівна дбала про комфорт чоловіка свіжі букети у вазі, тиша в будинку, доглянутий сад, щоденні сонячні ванни. "Він був вигадливий. Завжди по-дитячому захоп­лювався красою природи, людьми, здобутками людського розуму. Він був людяний, не втрачав цієї риси протягом усього життя, любив добро, вірив у його переможну силу&hеllір;" згадувала батька донька Ірина. Коцюбинського називали письменником-імпресіоністом. Його повісті "Тіні забутих предків", Fаtа Моrgаnа й оповідання більше нагадують полотна художників, ніж друковані твори. Але буденність гнітила Михайла Михайловича. У оповіданні "Сон" він писав: "Щодня було те саме. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужне приймали все до нудоти знайоме. Пливли перед ними і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть". На початку 1900-х Михайло Коцюбинський із дружиною працювали у статистичному бюро. Воно мало репутацію демократичної установи, його називали притулком для політично неблагонадійних інтелігентів. Однак така служба виявилася великою мукою для Михайла Михайловича, адже заважала літературній діяльності, забирала всі сили та час. До того ж за цю роботу він отримував мізерні кошти. Увійшла пара, яка моментально привернула мою увагу Якось у бюро влаштувалася молода працівниця Олександра Аплаксіна. Як згадувала потім жінка, перше знайомство відбулося вдома в подруги 1902 року, куди завітало подружжя Коцюбинських: "У кімнаті вже були присутні кілька гостей. За деякий час увійшла пара, яка моментально привернула мою увагу. Вона з підстриженим волоссям, високого зросту, квітучим цікавим обличчям, але трохи різкими манерами. Він стрункий, елегантно одягнений. Вражав його блідий навіть матовий колір обличчя&hеllір;" Того разу Михайло Михайлович не звернув уваги на дівчину. Тому, коли Олександра прийшла першого робочого дня в бюро, Коцюбинський їй відрекомендувався. Це засмутило дівчину, бо вийшло, що він її не запам'ятав. Спочатку їхні стосунки були робочими, але згодом Коцюбинський почав приділяти їй більше уваги. Якось Михайло Михайлович покликав Олександру до телефона у віддаленому коридорі. Ніякого дзвінка не було, натомість Коцюбинський пристрасно поцілував дівчину й освідчився в коханні. Ображена, вона втекла, на записки із вибаченнями не відповідала. Попри симпатію Аплаксіна боялася довіритися почуттям. Крім того, була суттєва різниця у віці їй 24 роки, а йому 40. Для Коцюбинського подружнє життя давно перетворилося на рутину, хоча для всіх вони залишалися зразковою парою. Аплаксіна ж не поспішала відповідати на залицяння чоловіка. Тому Михайло Михайлович пообіцяв більше не набридати зізнаннями. Він почав уникати Олександру, а в разі зустрічі поводив себе сухо та стримано. Так тривало понад рік. Їхнє спілкування поновилося в грудні 1905 року. Тоді одна з працівниць запросила Аплаксіну на вечірку, де Коцюбинський мав читати свої твори. Олександра прийняла пропозицію, а коли побачила письменника, то зрозуміла: за цей час його почуття не зникли. Наступного дня на своєму робочому столі вона знайшла записку від Коцюбинського з освідченням у коханні. Дівчина вирішила з ним зустрітися. "Михайло Михайлович вже чекав на мене. Він помітно хвилювався. Ми мовчки повернули до площі, так само мовчки він узяв під руку. Мовчки ми пройшли квартал", згадувала Олександра. Того вечора вони довго гуляли безлюдними вулицями. Згодом Коцюбинський і Аплаксіна почали зустрічатися майже щовечора за містом. Зустрічі були короткі, тому домовилися обмінюватися листами, які непомітно підкладали на роботі. "Якою ж важкою видається така тривала розлука, та все ж я безмежно щасливий знаючи, що ти мене любиш. Це таке величезне, таке яскраве, захопливе щастя, що я буквально сп'янів від нього. Ти мене любиш! Ти моя! Я можу цілувати тебе, пестити, чути твій голос, бачити твої чудові очі, любити тебе й віддати тобі своє серце нероздільно", було в одному з послань Коцюбинського Аплаксіній. Загалом написав коханці 335 листів. Пізніше Олександра Іванівна згадувала: "Якщо спочатку ми жили сьогоднішнім днем, то з часом нас усе більше гнітили думки саме про майбутнє про сумісне життя. Михайло Михайлович часто говорив і писав, що не може жити без мене, що ­задихається в таких умовах. Він повторює, що й робота у нього пішла б краще, і здоров'я подужчало, якби ми жили разом". Однак покинути сім'ю письменник не наважувався. Віра Устимівна про все знала, але робила вигляд, що нічого не сталося. Якось Михайло Михайлович від'їхав у термінових справах, а молоду коханку попередити не встиг. Тому лист, адресований Коцюбинському, прочитала дружина. З цим листом жінка прийшла до матері Олександри Аплаксіної. Віра Устимівна просила вплинути на доньку, а також погрожувала, що заради чоловіка готова навіть на вбивство. Але із суперницею говорити відмовилася. Після цього Віра Устимівна мала розмову з чоловіком, деталі якої Коцюбинський розповідає в листі: "Мені було пред'явлено твого листа з поясненням, що це лист від тебе. Вона перевершила сама себе жодного докору, жодних сцен. Навпаки, стільки було виказано благородства і співчуття та доброти, що я був приголомшений. Як виявилося, Віра Устимівна дуже любить мене, що я навіть не очікував. Вона благала мене не кидати родину і не губити всіх. Мені було неймовірно тяжко, так нестерпно, що я плакав. Не знаю, чи переживу таку тяжку душевну драму цей конфлікт між обов'язками та почуттями. Що робити?" Олександра спершу вирішила розірвати стосунки з коханцем, але змучений вигляд чоловіка викликав жалість і вона вирішила залишити все, як було. Драми вирували не лише в особистому житті Михайла Коцюбинського. 1908 року за наказом губернатора його виключили з товариства "Просвіта", де письменник обіймав посаду голови. Це було пов'язано з революційною діяльністю сестри Ольги. Та з часом життя Коцюбинського повернулося у звичний ритм. Чоловік пообіцяв дружині розірвати стосунки з Аплаксіною, а Віра Устимівна зробила вигляд, що повірила. Здоров'я Михайла Коцюбинського стрімко погіршувалося. Лікарі поставили невтішний діагноз хвороба серця і астма. Полегшення приносив відпочинок на острові Капрі на Півдні Італії. Погрожувала, що заради чоловіка готова навіть на вбивство У травні 1911 року Київська спілка допомоги українській літературі, науці та мистецтву виділила Коцюбинському постійну пенсію 2 тисячі рублів на рік. Також ним почали цікавитися як письменником і за кордоном. Це дало змогу покинути службу у статистичному відділі. У цей період він багато подорожував та писав. Проте після чергової подорожі в Карпати влітку 1912-го Коцюбинський захворів. Поїхав на лікування до Києва. За три місяці повернувся до Чернігова. 12 квітня 1913 року Михайло Коцюбинський помер. Серед натовпу, який проводжав письменника в останню путь, були дві головні жінки дружина та коханка. Свій вінок Аплаксіна сплела з білих квітучих гілочок яблуні. Його поклали біля голови покійного, хоч Віра Устимівна категорично заборонила приймати від Аплаксіної будь-які квіти. Через вісім років померла Віра Дейша-Коцюбинська. Олександра Аплаксіна на все життя залишилася самотньою. Після смерті Коцюбинського вона переїхала до Москви, де працювала в бібліотеці. Переживши важку душевну травму, вона втратила зір. 1945 року повернулася до Чернігова. Померла в грудні 1973-го у віці 92 років. Передплатити журнал "Країна"

Батьківство – це завжди непросто, адже немає достовірного плану чи покрокової інструкції, як правильного виховувати дитину. Проте турботливі батьки щодня намагаються бути опорою для своїх дітей, навчити їх важливих життєвих цінностей, дарують любов та підтримку навіть тоді, коли самі не знають, як правильно діяти. Для того щоб віддячити матусям та акцентувати на важливості їхньої ролі в житті кожної людини, у травні відзначають День матері. Проте в червні відзначають не менш важливе свято – День батька. Свято поступово набирає популярності, адже в суспільстві дедалі більше говорять про роль тата у вихованні дітей, підтримці родини та формуванні здорових емоційних зв'язків.Коли День батька у 2025 році: дата й історія свята У 2019 році тодішній президент України Петро Порошенко підписав указ №274/2019, яким було встановлено щорічно відзначати День батька у третю неділю червня. У тексті документа зазначено, що свято запроваджено "з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства і визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей". Тобто, якщо сім’я є основою кожного суспільства, то батько – незамінна опора. Тато з сином, фото: frееріkВсесвітній день батька, як і в Україні, відзначають у другій половині червня. Історія свята сягає початку ХХ століття, вирішальну роль зіграла американка Сонора Смарт Додд. Вона виросла у багатодітній родині, де було п'ятеро дітей, але виховував їх батько самостійно. Після того як її батько помер, Сонора вирішила вшанувати його пам’ять та виступила з ідеєю запровадити спеціальний день, присвячений усім відповідальним і турботливим татам. Її пропозицію не одразу сприйняли на офіційному рівні, проте вже до початку ХХІ століття свято поширилося світом. Так третя неділя червня стала датою, коли в більш ніж 80 країнах світу відзначають День тата.Проте не всі держави дотримуються такого ж принципу. Так, в Італії, Іспанії, Швейцарії та ще в низці країн День батька припадає на 19 березня – день ушанування святого Йосифа, якого вважають зразком турботливого батька. У Німеччині це свято нерозривно пов’язане з Вознесінням Господнім, тож щороку дата змінюється залежно від церковного календаря. Загалом день святкування значною мірою залежить від культурних, релігійних та історичних особливостей кожного регіону. День батька в Україні: традиції святкування Свято почали відзначати в Україні відносно нещодавно, тому усталених традицій нині немає. Проте найвищою цінністю для багатьох батьків є щира увага та турбота з боку дітей. Цікаво також те, що цього дня варто привітати не лише татусів, а також вітчимів, дідусів та інших членів родини, які відіграють важливу роль у родоводі. Тобто тих людей, які є батьками, або хранителями роду. Українці відзначають це свято по-різному, залежно від життєвих обставин. Комусь доводиться вітати рідних аудіо- чи відеодзвінком, тоді як інші влаштовують застілля, збираючи всю родину разом.День батька, фото: frееріkУ будь-якому разі не варто просто нехтувати цим днем, адже навіть невеликі прояви уваги, наприклад листівка від онуків або саморобний торт, будуть цінними. Якщо у вас є можливість, проведіть цей день разом із найріднішими. Звичайна прогулянка, рибалка, спільна поїздка на природу – це один день із життя, який залишить теплі спогади на роки. 

Українці 23 травня відзначають День Героїв. Свято, поки що, не державне, але започатковане воно ще у 1941 році з ініціативи Організації українських націоналістів (ОУН). Спочатку українських героїв вшановували в підпіллі та в діаспорі, а після відновлення державності свято поступово набувало популярності в Україні. Історію Дня героїв нагадує Gаzеtа.uа. Саме 23 травня 1938 року в нідерландському Роттердамі співробітник НКВС Павло Судоплатов підірвав засновника й лідера ОУН Євгена Коновальця. Окрім того, 3 травня 1924 року помер ідеолог українського націоналізму Микола Міхновський. А 25 травня 1926 року в Парижі загинув отаман УНР Симон Петлюра. Заходи з нагоди Дня Героїв у мирні часи проходили протягом тижня, на який припадає свято. Вшановують всіх героїв України, які у різні часи боронили суверенітет та відстоювали волю українського народу. Нині, у час нової великої війни за українську державність, День Героїв набуває особливого змісту. Варто привітати й подякувати всім, хто зі зброєю в руках б'ється проти російських загарбників. А також вшанувати героїв, які віддали життя за Україну. Привітання з Днем Героїв у листівках ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Травневі свята 2025: що відзначаємо і скільки будемо відпочивати Привітання з Днем Героїв у віршах Повертайся, будь ласка, живим. Я прошу не багато, й не мало. Кожен вечір молюсь всім святим Щоб нещастя тебе не спіткало. Щоби Янгол закрив от біди, Над тобою розправивши крила, І шоб куля лихої орди Не побачила, не зачепила. Ясним ранком, та днем дощовим, Я шепочу у синєє небо: Повертайся, будь ласка живим, Батьківщина чекає на тебе. *** Я дивлюсь на світлини бійців, Щирі посмішки, втомлені очі, Сиві скроні та безліч рубців&hеllір; А мій розум сприйняти не хоче: Це не сон, не синдром маячні, Ця війна не в далекій країні, Не в Іраку чи десь там в Чечні, А в вишневій моїй Україні. Саме зараз її вояки Схід країни від зла захищають, Б'ються на смерть мої земляки, Кров'ю землю святу поливають. Щоб країна ввійшла в майбуття Вільна, сильна, без чвар та війни. Віддають саме цінне - життя, України найкращі сини! *** Воїне, лицарю славний, Ти зброю тримаєш в руках, Щоб на нашу країну-державу Злий не зазіхав ворог. Будь мужній і будь достойний Ти слави своїх батьків, Відважний вкраїнський воїне, Нащадку славних козаків! Привітання з Днем Героїв у прозі З Днем Героїв України! Хай на нашій рідній землі, освяченій кров'ю Героїв, знову запанує мир і злагода. Зичимо добра кожній родині, а нашій державі процвітання, сили й слави! *** День Героїв, це свято величі духу українських вояків борців за волю України і є символом незборимості Української Нації. Ми даруємо щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє щире синівське серце до ніг Матері-України, чий героїчний чин став прикладом для майбутніх поколінь. *** Зі справжнім, щирим, красивим і мужнім святом з Днем Героїв! Від щирого серця вітаю! Неможливо висловити кількома словами ступінь душевної подяки та безмірної поваги до героїчних людей. Хочеться побажати лише найдобріших миттєвостей, тільки найтепліших і найрадісніших зустрічей, та успішного продовження шляху! У перший місяць літа на українців чекає чимало важливих державних та професійних свят. У червні ми вшановуємо медиків, держслужбовців, журналістів.

15 травня українці відзначають День сім'ї. Це одне з найзворушливіших свят. Цінність сім'ї найбільше відчуваємо у нинішній важкий воєнний час. Адже найбільшу підтримку отримуємо від найрідніших людей. Цей день подаруйте близьким, приділіть їм увагу. Влаштуйте сімейну вечерю вдома чи сходіть разом на прогулянку чи пікнік. Не буде зайвим вкотре сказати теплі слова любові та подяки, що ви є один в одного. Gаzеtа.uа підготувала листівки з привітаннями. Пошліть тим, кого цінуєте, любите і завжди чекаєте вдома. Привітання у прозі та віршах Вітаю вас з Днем сім'ї, будьте завжди здорові й щасливі, любіть і підтримуйте одне одного цим ви обов'язково зробите світ трішечки кращим! Бажаєм здоров'я багато-багато, Хай щастя і мир залишаються в хаті, Хай горе обходить завжди стороною, А радість приходить і ллється рікою. Хай довго всміхається сонце і небо, Нам, окрім вас, більш нічого не треба, Хай бог береже вас, любі, весь час, Живіть тільки, рідні, із нами й для нас. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День вишиванки: гарні вітання та листівки Як морський вузол надійно тримає троси корабля, так сім'я на все життя міцно об'єднує рідних людей. Куди б не занесли вітри долі, дякую найдорожчим за щасливі ранки і затишні вечори, теплі ночі й налиті сонцем та ласкою дні! Наші милі і любі, найкращі у світі, Бажаємо щастя, даруємо квіти. Щоб сонце і зорі плекали тепло, І щоб завжди здоров'я було. Щоб смутку не знали, ми просимо долі, Добра вам і радості, рідні, доволі. Бо людям для щастя багато не треба - Сімейного затишку й мирного неба. Справжня цінність у житті - це рідні та близькі люди. Вітаю з Днем сім'ї та бажаю взаєморозуміння, щастя, райдужних планів і безлічі цікавих занять. Нехай сім'я завжди буде міцною скелею, захистом від негараздів і розрадою в біді. Любові, краси, світлого майбутнього, достатку і спільного розвитку! У травні українці відзначають багато важливих державних та професійних свят. В останньому місяці весни святкуємо День матері, День сім'ї, День банкіра. 23 травня вшановуємо свято Героїв. Які ще свята чекають на нас в травні, розповість Gаzеtа.uа

Відомий футболіст «Манчестер Сіті» привітав Алішу Леманн з днем матері

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Трішки сімейної милоти від Олександра Усика

"Мамуль, не переживай, я поїв": Зеленський зворушливо привітав маму з Днем матеріПрезидент України Володимир Зеленський у відеозверненні ніжно привітав свою маму з Днем матері, подякувавши за її любов. Опитування показало, що 75% українців також вітають своїх матерів.

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов привітав українців та українок з Днем Матері та зазначив, що тільки завдяки сину чи дочці чиєїсь матері стоїть Україна. Про це Буданов написав у Фейсбуці, передає Рубрика. "Україно свята, мати героїв! З Днем Матері, українці! Сьогодні відзначаємо День матері — дякуємо нашим найближчим за життя і слово, яке […] Тhе роst Буданов привітав жінок з Днем Матері та наголосив, що Україна стоїть тільки завдяки сину чи дочці чиєїсь матері арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Волонтер і громадський діяч Сергій Притула вперше за довгий час показав свіже фото зі своєю мамою Валентиною Василівною. Він публічно привітав її з Днем матері, яке у 2025 році відзначають 11 травня. Повний текст новини

Поки в мережі користувачі обговорюють суперечливі заяви Потапа про виїзд з України, він показався зі своєю мамою. Співак привітав Людмилу Анатоліївну з Днем матері. Повний текст новини

У 2025 році в Україні День матері відзначають у неділю, 11 травня. Володимир Зеленський привітав українських жінок зі святом. Повний текст новини

Українські політики зворушливо привітали з Днем матері

Начальник Головного управління розвідки МО України генерал Кирило Буданов привітав українців та українок з Днем Матері.

У другу неділю травня Україна традиційно відзначає День матері – свято, яке має особливе значення для кожної родини. Цьогоріч, 11 травня, українські зірки не залишились осторонь і зворушливо привітали своїх найрідніших жінок у соціальних мережах. Повний текст новини

Глава держави подякував матерям за теплі обійми, материнську любов, підтримку та віру, за кожну молитву.

У 2025 році День матері в Україні відзначають у неділю, 11 травня. Вітання своїм найріднішим передають бійці 13-ї бригади оперативного призначення "Хартія". Повний текст новини