Search trend "Закон про підвищення податків"

Міністерство фінансів розробило законопроєкт, який зобов'яже популярні онлайн-сервіси автоматично стягувати податки з доходів користувачів. Про це розповів голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев у коментарі Міnd. "Є електронні платформи, які надають послуги замовлення таксі, доставки їжі, пошуку фахівців. За законом їхні виконавці - таксисти, кур'єри, підрядники - мають самостійно декларувати доходи та сплачувати 18% ПДФО і 5% військового збору", - пояснив він. За його словами, реальність інша. Податки майже ніхто не платить, а податкова служба не має достатніх ресурсів для контролю. "Але це не означає, що люди, які отримують дохід і не декларують його, не ризикують" - наголосив Гетманцев. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Uklоn, Ubеr та Воlt можуть стати податковими агентами - Гетманцев Новий законопроєкт запроваджує європейський підхід до регулювання таких платформ. Вони будуть автоматично утримувати 5% ПДФО та 5% військового збору з доходів самозайнятих осіб. При цьому онлайн-сервіси самі звітуватимуть перед податковою. Це стосуватиметься як українських, так і міжнародних платформ. "Фактично ці сервіси стануть податковими агентами", - уточнив Гетманцев. Він запевнив, що серйозних зауважень до документа немає, зокрема й від бізнесу. "Очікую, що за три-чотири місяці закон ухвалять. Додаткові надходження до бюджету можуть сягати 10 млрд грн на рік. Але ця цифра орієнтовна, і реальні доходи можуть бути значно більшими" - додав він. За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева,рішення про підвищення податків"заднім числом" було вимушеним і обґрунтованим. Він запевнив, що 2025 року нових податкових змін не передбачається, якщо не виникне критичної потреби.

Про це він написав у Теlеgrаm.За даними нардепа, за 2024 рік загальна сума виторгів, проведених через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та програмні РРО (ПРРО), зросла на 1,16 трлн грн порівняно з попереднім роком.Обсяг виторгів збільшився з 3,28 трлн до 4,44 трлн грн. Крім того, кількість виданих чеків зросла на 24%, або на 1,8 млрд штук, досягнувши 9,49 мільярда. Середньоденна кількість чеків також зросла на 23%."Показники стійкої динаміки росту протягом останніх років та 2024 року щодо застосування РРО/ПРРО свідчать про зростання обсягу легальних торгових операцій в Україні та загального відбілення ринку", - прокоментував Гетманцев.З 1 грудня 2024 року набув чинності закон про підвищення податків.

Про те, чому глава держави зволікає з підписанням закону, який міг би наповнювати державний бюджет, в ефірі Еспресо розповів професор кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету Микола Пасічний.Він зазначив, що підвищення податків – "завжди непопулярна річ у суспільстві", а під час війни – тим паче. Однак влада має чітко аргументувати, чому такі речі потрібні."Усі країни, в яких були війни або які були залучені до інтенсивних військових конфліктів, ішли на підвищення податків. Це необхідно, бо є класичне правило: хто не годує власну армію, годує інші армії – загарбницькі. Тому потрібно підвищувати свою спроможність у фінансуванні безпеки й оборони, у фінансуванні Збройних Сил України", – сказав експерт.Микола Пасічний нагадав, що закон України про державний бюджет уже враховує підвищений акциз на сигарети, але президент поки не підписав цей законопроєкт, тож станом на зараз бюджет втратив понад 1 млрд 300 млн грн, які можна було б витратити на озброєння.Як приклад експерт навів українську ракету-дрон "Паляниця", виготовлення якої коштує 1 млн доларів."Тобто Україна могла б на ці кошти вже виробити 30 таких ракет-дронів, які вкрай необхідні для нашої оборони й безпеки на полі бою", - сказав Микола Пасічний.До того ж положення цього урядового законопроєкту, який після тривалих дискусій ухвалили у грудні 2024 року, є євроінтеграційними."Він (законопроєкт, – ред.) підвищує ставки акцизу до рівня, який діє у Європейському Союзі, з 2028 року", – зауважив фахівець.Аби нівелювати вплив девальвації на надходження до бюджету, документ переводить ставки акцизу з гривні в євро."Закон мав запрацювати з 1 січня 2025 року. Однак складається враження, що не всі зацікавлені в тому, щоб ці надходження були, і їх поки що немає", - сказав експерт.Він нагадав, що допомога, яку Україна отримує від інших держав, – це також кошти платників податків. Тож міжнародна спільнота очікує, що Україна продемонструє єдність і підвищить податки задля фінансування власної армії.Україна як кандидатка на членство в ЄС має привести ставку до мінімального рівня, який діє в блоці."Ми брали ці зобов'язання і маємо їх виконувати. Ми мали це виконати ще в поточному році, але девальвація завадила нам підвищити ці ставки до цього рівня. Тому ми пролонгуємо до 2028 року. Це наші міжнародні зобов'язання, тож маємо показати, що ми надійна країна, надійний партнер", – пояснив Микола Пасічний."До того ж це закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року, яка була схвалена наприкінці 2023 року. Це рамковий документ, який є дороговказом нашої податкової політики у майбутньому", – додав він.За його словами, зараз бюджет України щодня недоотримує 25 млн грн.Експерт висловив сподівання, що невдовзі закон буде підписано, адже він спрямований на посилення обороноздатності нашої держави."Я думаю, що у найближчій перспективі президент підпише. Зараз він зайнятий зовнішньою політикою, фронтом і йому, мабуть, не надали такої можливості", – припустив Микола Пасічний.

Три роки тому в Україні запустився спеціальний податковий простір Дія Сіty, який мав зробити Україну найбільшим ІТ-хабом Європи. DОU поговорив з керівницею проєктного офісу Дія Сіty Наталею Денікеєвою про те, куди рухається спецрежим і чому в ньому майже не залишилося ФОПів. А ще про податки, Гетманцева і про те, як команда мотивуватиме українців інвестувати в стартапи замість нерухомості. Цим матеріалом ми починаємо серію інтерв’ю ІТ/Держава, де розповідаємо про взаємовплив української tесh-індустрії та державних структур. Наталія Денікеєва Які компанії приєднуються до Дія Сіty і чому — Дія Сіty працює три роки, і нині у вас понад 1520 резидентів. Розкажіть, що це за компанії та для чого їм Дія Сіty? Нині вже буде 1550 резидентів, може, трошки більше. У середньому в Дія Сіty додається 12–18 компаній на тиждень. Але динаміка залежить і від зовнішніх факторів, на які ми не впливаємо, як-от призупинення бронювання, підвищення військового збору, політичні фактори. Переважна частина резидентів Дія Сіty — це так зване класичне ІТ. Є сервісні компанії, як ЕРАМ, SоftSеrvе, Sіgmа, Luхоft, GlоbаlLоgіс, N-іХ. Є продуктові: МасРаw, Rеfасе, Gеnеsіs, Моnоbаnk, Рrерly, Lyft тощо. Для нас важливо, щоб компанії з топ-50 на DОU були нашими резидентами. Зараз 38 з них є в Дія Сіty. І додам дисклеймер: це 38 брендів, але не всі юрособи, адже компанії з багатьох причин мають складні структури. Ще окрема категорія — це дочірні підприємства великих компаній, як-от ДТЕК, Vоdаfоnе, Кyіvstаr, Dеlоіttе, Еrnst & Yоung, «Ковальська», «Глобіно». Це були великі ІТ-департаменти, в яких працювали сотні людей. Коли з’явився Дія Сіty, компанії структурували їх в окремих юросіб, тому що це вигідно. Уявіть собі податкове навантаження великого банку, в якого люди до Дія Сіty працювали як штатні працівники і не використовували ФОП-модель. Для них Дія Сіty — це можливість збільшити зарплатню або додати бонуси співробітникам завдяки сприятливому податковому навантаженню. Якщо ми говоримо про продуктові компанії, для них класний інструмент — це податок на виведений капітал (далі ПнВК — ред.), який сплачує 50% резидентів. Тобто компанії не сплачують корпоративний податок доти, доки вони не виводять дивіденди або прирівняні до них платежі. Ще в Дія Сіty трошки менше ніж 500 стартапів. У зв’язку з війною з’явилося багато dеfеnsе tесh компаній. Сьогодні в Дія Сіty їх близько 200 (це ті, про які ми знаємо, тому що частина шифрується зі зрозумілих причин). Ми приїхали в одну таку компанію, у якої класний офіс, будівля на чотири поверхи, два з них займає R&D. І вони кажуть: «Уявіть, оцей і наступний поверхи ми побудували завдяки ПнВК». — Коли Дія Сіty запускалась, компанії ставилися до спецрежиму дуже обережно, додавали по 10 гіг-контракторів і боялися приєднуватися, бо це щось незрозуміле і нове. Зараз це ставлення змінилося? Мені здається, так. Дія Сіty — це добровільна історія, і ми завжди це декларували. Коли тільки створилось міністерство і команда, яку мало хто знав, до неї була певна недовіра. І це нормально. Побоювання мали навіть ті компанії, які суперактивно брали участь в розробці самого проєкту. Розуміючи їх, ми й самі радили створювати нові юрособи, заводити туди 9 найхоробріших працівників компанії, і заходити в Дія Сіty. Є декілька показників, якими ми міряємо успіх і перевіряємо, чи в правильному напрямку рухаємося. Кількість компаній в Дія Сіty — це важливий показник, але тут ще йдеться про якість. Наприклад, умовний ТОВ «Роги і копита» зайшло з 9 людьми. Через квартал завели ще 20 людей, а потім ще 20. Зараз це декілька сотень фахівців. Значить перевірку ми пройшли, наш інструмент корисний, безпечний і зручний. Сьогодні в компаніях-резидентах працює близько 96 тисяч людей. Щомісяця додається в середньому 2,5-4 тисячі. Звісно, коли ми запускали проєкт, були трошки інші плани, але 24 лютого ми всі прокинулись в іншій реальності. — Якщо компанії зрозуміли, як працює Дія Сіty, і це їх не турбує, чому заходять не всі? Візьмімо наш топ-50, з яких 38 резидентів. Непевно ж, решті теж пропонували, але вони не зайшли. Чому? Це переважно пов’язано зі складною корпоративною структурою і штаб-квартирою, яка розташована не в Україні. Ми тримаємо контакт зі всіма представниками компаній, які працюють в українському офісі. Не дуже принципово, чи є компанія резидентом. Ми директорат розвитку ІТ в Мінцифри і надаємо консультації не-резидентам теж, зокрема допомагаємо з отриманням критичності для бронювання (адже можна бронюватись і поза Дія Сіty). Є певні компанії, в яких ТОВ в Україні, а представництво не може бути резидентом Дія Сіty. Компаніям складно переїхати з юридичного погляду. Насправді найбільшим антагоністом Дія Сіty в компаніях завжди були фінансові директори і головні бухгалтери Їм здається, що з Дія Сіty щось точно пороблено, це щось нове і воно лякає. Або може бути таке, що компанія досить маленька і їй виконувати кожен місяць критерії щодо відповідності. — Чи є в проєктного офісу Дія Сіty мета залучити в податковий простір Дія Сіty всі ІТ-компанії й стартапи, які можна? Звісно. Навіть не так, ми б дуже хотіли, щоб Дія Сіty це була така базова гігієнічна норма в українському технологічному секторі. Не примусово, а щоб компанії розуміли, що бути резидентом Дія Сіty — це природно. Є мета, щоб до кінця цього року 2000 компаній стали резидентами Дія Сіty. Торік Львівський ІТ-кластер рахував кількість ІТ-брендів, які є в Україні, це 2118 активних верифікованих компаній. Тобто станом на зараз у Дія Сіty вже 70% ринку. І що більше тут компаній, то більш захищеною Дія Сіty буде почуватися. Так само це стосується людей, які працюють в компаніях-резидентах. Якщо завтра 300 тисяч фахівців будуть частинкою Дія Сіty, я дуже сумніваюсь, що в когось навіть думка буде, виникне, щоб зі спецрежимом щось робити. Це як з ФОПами третьої форми. Оскільки це велика когорта людей, я сумніваюся, що з ФОПами щось зроблять, навіть якщо в когось така «шальна» думка з’явиться (за інформацією DОU, така думка з’являлася в податкового комітету — ред.). Чому компанії йдуть з Дія СіtyЧитайте також: — Поговорімо про компанії, які йдуть з Дія Сіty. Наприклад, Rеvоlut, яка залишила податковий простір через невчасно поданий звіт. Загалом, як я розумію, з Дія Сіty пішло близько 200 компаній. Чому? По-перше, ми дуже зацікавлені у всіх резидентах, наша команда онбордингу і супроводу працює 24/7. Не можу сказати, що я завжди цьому рада, особливо коли хтось о пів на дванадцяту ночі телефонує і питає: «А що там нам з бронюванням, підкажіть, будь ласка». Це не ок, але так є. В якийсь момент ми стали бек-офісом українського технологічного сектору, особливо для компаній, де немає своїх юридичних або фінансових команд. Що більше компаній, то краще для нас. Це наші ОКR і репутація. Так, з Дія Сіty пішло близько 200 компаній, хтось за власним бажанням, а хтось за нашою ініціативою Що таке наша ініціатива? Ми можемо діяти лише так, як написано в законі. Навіть якщо компанія забула щось зробити вчасно, ми при всьому бажанні й розумінні нічого не вдіємо. Так було з Rеvоlut, це крута компанія, іміджевий резидент. Але якщо він не виконав норми закону, ми нічого не можемо зробити. Єдине, що ми можемо, заздалегідь попереджати, нагадувати про терміни подання звітності. Часто трапляється, що ми виключаємо компанію з Дія Сіty просто через людський фактор. Наприклад, змінився бухгалтер, хтось щось забув, замінили імейл або номер телефону, не отримали нагадування і забули, що треба подавати звіт. Буває так, що компанія сама розуміє, що вона не витягує критерії і виходить з Дія Сіty за власним бажанням. Загалом 60% залишили Дія Сіty з нашої ініціативи, а 40% самі. Інколи компанія виходить, а потім хоче назад. Згідно із законом, вона не може повернутися протягом року, тож ми залишаємося на контакті. Згадуючи Rеvоlut, вони зайшли в першій п’ятірці компаній. Про їхнє резидентство оголосили на головній сцені в палаці «Україна», коли ми презентували Дія Сіty. Через два тижні почалась повномасштабна війна, і все змінилось. Вони не найняли стільки людей, скільки планували. Активності не було, звітувати не було про що. Дмитро Стрельчук, Rеvоlut Ореrаtіоns Маnаgеr на презентації Дія Сіty у 2021 році Зараз ми тримаємо контакт з ними. Наскільки нам відомо, Rеvоlut повернулися до своїх планів щодо України й хочуть знову зайти в Дія Сіty. Дуже на них чекаємо. — Поговорімо про компанії з російським слідом. Віднедавна їм стало важче вступати в податковий простір Дія Сіty. Чому ця норма впроваджена лише зараз? І що буде з компаніями з російським слідом, які вже встигли стати резидентами? Ця норма була в законопроєкті 9319, який ми планували провести через парламент за три місяці. Здебільшого щоб зарегулювати цю норму про компанії з російським слідом і щоб не обкладати додатково податками компанії, які є платниками ПнВК і допомагають Силам оборони. Тобто всього декілька норм, дуже короткий, зрозумілий і не дискусійний законопроєкт. Але сталося не як гадалося, і ця історія вилилася у два з половиною роки. Чому так довго, це питання до депутатів. Тепер про те, що буде з тими компаніями з російським слідом, які вже є резидентами. Не можу сказати, що нічого не буде. Але хочу звернути увагу, що є закон і Конституція, за якими виключити чинних резидентів ми не можемо. Але може з’явитися інша підстава, наприклад, накладені санкції, вказівка РНБО. Але це питання не до нас, а до РНБО, бо в нас є чітка інструкція, що ми можемо, а що ні. Про гроші й податки — Поговорімо про головний біль минулого року — підвищення податків для резидентів Дія Сіty. Розкажіть про те, як реагували у вас компанії всередині спецрежиму й чи вироблені запобіжники для того, щоб не було змін в майбутньому? По-перше, ми на 100% поділяємо думку фахівців з ІТ-сфери про те, що підвищення податкового навантаження — болюче і непросте рішення. І коли ми дискутували на цю тему на податковому комітеті з Мінфіном, хтось з депутатів сказав: «Немає хороших рішень станом на зараз. Є дуже погані або просто погані. Обирайте, які вам подобаються». — Схожу тезу висловлював Гетманцев. Він, мабуть, часто це каже, і не він один. Насправді Гетманцев не дуже то і антагоніст Дія Сіty. Звісно, він голова податкового комітету і певні речі критикує, але загалом він лояліст, наскільки це можливо. Мені здається, він має певну симпатію до технологічного сектору і до проєкту Дія Сіty. Коли почався цей шторм, звісно, ми були в постійному діалозі з галуззю, готували аргументи, пояснювали, чому критично залишити в Дія Сіty все так, як є. Було безліч зустрічей. Галузеві об’єднання, асоціації, кластери, проробили з нами в синергії колосальну роботу. Ми пропонували альтернативні рішення, що і як можна зробити для того, щоб це репутаційно було краще. Всі розуміють, навіщо це підвищення податків, бо це війна, але репутаційно для проєкту це, м’яко кажучи, не дуже добре. Але податкове навантаження зросло, Дія Сіty через це стала, напевно, трішки менш привабливою. Але все одно умови для технологічних компаній залишаються дуже конкурентними. Чи зробили ми все, що могли? Мені здається, що так. Сподіваюся, це останнє погане, що відбулось з Дія Сіty. — Чи є якісь гарантії на рік, на два, на якийсь час, що податки не зміняться? Тут є невеличка спекуляція. У публічній площині звучало, що є стабілізаційна правка, яка захищає нас на 25 років. Але у законі зазначено, що ці гарантії не поширюються на питання, повʼязані з національною безпекою та обороною. — Якщо ми говоримо про болючі речі, не можу не запитати про те, як вплинула на вас зупинка фінансування USАІD? Наскільки я знаю, Дія Сіty пов ‘язана з отриманням цих грантів. Я не можу сказати, що на нас це суттєво вплинуло. Тут треба пояснити, як влаштована робота. Є Міністерство цифрової трансформації, в його межах працює директорат розвитку ІТ. Коли ми починали працювати над проєктом Дія Сіty, в директораті було аж чотири людини, я і ще троє. Учотирьох рухати такі проєкти складно. Тому на базі Мінцифри був створений проєктний офіс. Це консультаційно-дорадчий орган, який мав право залучати різних експертів, комунікаційних, юридичних тощо. Частина людей були в нас завдяки контрактам з USАІD. Але це не критично. Завтра ми точно нікуди не дінемось, бо USАІD припинив свою підтримку. Про гіг-контракторів, ФОПів і бронювання — Поговоримо про ІТ-фахівців, які працюють в компаніях-резидентах. Яку форму співпраці найчастіше обирають співробітники? Які є неочевидні тенденції? До того, як ми впровадили людяне і просте бронювання через «Дію», нашим чемпіоном був гіг-контракт. Але зараз дуже багато людей мігрували з гіг-контрактів на трудовий договір, тобто перевелись у штат. Я не знаю на 100% чому, але пов’язую це з можливістю бронювання. Якщо подивитися на цих 96 тисяч людей, які є зараз в Дія Сіty, то приблизно 60% — це трудові договори (які дають можливість бронюватися — ред.), а 35% — гіг-контракти. І ми бачимо тенденцію міграції з гіг-контрактів на договори. ФОПів зараз усього 5%. При тому, що за законом в Дія Сіty може бути до 20% ФОП-фахівців у компанії, це не заборонено. Я здивувалася, що їх так мало, і зраділа. Це означає, що гіг-контракти нічим не гірші за ФОП, але, скажімо так, діють у правовому полі українського законодавства. — А коли трудові контракти почали переважати над іншими формами співпраці? Насправді в законі не прописано, що компанії мають звітувати. Ми запитуємо їх через дружні й довірливі відносини. Чесно кажемо, що використовуємо це для внутрішнього аналізу і розуміння, куди ми рухаємось. Спочатку було більше людей в штаті і зовсім трошки гіг-контрактів. Вся та кількість гіг-контрактів, яка є зараз, спершу були ФОПами. Міграція відбулась з ФОП на гіг-контракти, а з гіг-контрактів у штат. Але останню міграцію з гіг-контрактів у штат ми пов’язуємо з бронюванням. — Кажучи про це, чи плануються зміни в політиці бронювання? Якщо і плануються, то нам про це невідомо. Формує політику в цьому питанні Міноборони й Мінекономіки. Ми раді й дуже вдячні, що взагалі маємо право сидіти за тим столом і говорити про бронювання для нашої галузі. Звісно, в нас болить серце за ІТ, але ми чудово розуміємо, в який час і де ми живемо. Нинішні умови не ідеальні, але набагато комфортніші, ніж були або ніж могли б бути. Ми відстоювали критерій для бронювання резидентів в Дія Сіty разом з індустрією, це теж було непросто. Небагато представників інших галузей мають свій критерій, який сприяв би отриманню статусу критичності. Нині є нормальна, робоча процедура, яка дає змогу бронювати потрібну кількість критичних людей. Я навіть не чула розмов від колег з інших міністерств про те, що щось відбувається в цьому напрямі. Інвестиційна культура та Саудівська Аравія. Які плани на 2025-й — Якщо говорити загалом про плани на цей рік, чого від вас хочуть ІТ-компанії з такого, що реально виконати? Наскільки я знаю, ми досить непогано задовольняємо те, що можемо. Наші дії впливають на індустрію набагато менше, ніж дії, наприклад, Нацбанку, який вводить валютні обмеження на певну низку операцій або Державної податкової служби. Мені здається, що ми стали досить непоганим сервісом для ІТ-компаній, і немає запитів, які б ми могли покласти в курс на цілий рік. Але ми постійно розв’язуємо проблеми, пов’язані з індустрією. Коли я кажу, що ми найбільший амбасадор за кордоном і найбільший адвокат галузі всередині країни, це правда. Безумовно, будемо розвивати Дія Сіty. От зараз в пайплайні додати R&D та технічні випробування як види діяльності для Дія Сіty. Йдеться не тільки про ІТ (це вже є), а й про R&D в bіоtесh, mеdtесh тощо. Ще у нас є в роботі проєкт, який називається Дія Сіty Іnvеst. Ми розуміємо, що у зв’язку з війною є певні обмеження на якісь валютні операції. В країні досить велика кількість грошей і абсолютно немає культури інвестування. І ми хочемо трошки змінити і культуру, і законодавство, щоб в Україні можна було за один тиждень створити венчурний фонд, який інвестує в технологічні стартапи або в технологічні компанії. — Закордонні компанії чи українські? Йдеться про український фонд, який інвестуватиме в українські технологічні компанії. Чому ми це робимо? Тому що в Україні застрягла велика купа грошей. Замість того, щоб купувати сто двадцять восьму нерухомість, людина могла б подумати трохи інакше і розвивати венчурну і стартап-екосистему. Бо дійсно в нас є високого класу фахівці, що створюють круті продукти. Це не суто наш проєкт. Дуже багато співпраці попереду з комісією з цінних паперів, і без них, на жаль або щастя, це неможливо рухати, бо вони регулятор у цьому напрямі. Але це досить амбіційно, і на це є попит. Ми звикли, що коли мова про інвестиції та Україну, то це не українські венчурні фонди, які інвестують не в українські юрособи. І одна з цілей Дія Сіty, яка була ще до війни, це трошки змінити. Дозволити нормально будувати корпоративну структуру, інструменти англійського права. Але війна, обмеження, ризики суттєво ускладнили цю історію. Дія Сіty Іnvеst — це робоча назва, але, можливо, вона такою і залишиться. Це те, на чому ми плануємо фокусуватись. Ще ми хочемо, щоб більше людей було зайнято в технологічному секторі, і це збігається з бажанням індустрії. Чому ці люди мають з’явитися і чим вони мають займатися? Оскільки будуть , нові клієнти та партнери, будуть нові робочі місця. І з цих міркувань ми хочемо відкривати нові ринки для українських розробників та компаній. Нам дуже цікавий регіон Міddlе Еаst, такі країни, як Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати. Ми хочемо будувати там партнерства типу ТесhВrіdgе, як між Україною та Великою Британією. Але українські компанії можуть вийти в такі демократичні країни і самі, без «бріджу», хоча це складніше. А в Королівстві Саудівська Аравія це більш церемоніально. Без інституційної підтримки на рівні держави туди вийти складно. А на це, до речі, є запит від компаній. Також є план розвивати хардверний напрям. Тому що софт в Україні розвинений, крутий, а з хардвером все не так чудово, на жаль У стратегії WІNWІN є кількість сторінок, присвячених мікроелектроніці, ми орієнтуємося на цей курс. Разом з партнерами цього року плануємо відкрити хардверні лабораторії з робототехніки, хочемо просувати цей напрям серед молоді, студентів. — Розумію, що зараз війна і про приваблення умовного FААNG в Україну поки що не йдеться. Але в ІТ-спільноті все ж очікують, що і Мінцифри, і Дія Сіty будуть сприяти залученню світових технологічних компаній. Чи ведеться робота в цьому напрямі? Ми завжди в контакті з такими технологічними гігантами, як Аррlе, Gооglе, Меtа, Аlрhаbеt, Ассеnturе, і ми були б щасливі, якби вони вирішили відкрити R&D-центри в Україні. Але ви самі сказали, що війна, і це об’єктивно складно. Та ми не залишаємо цю надію, мріємо, плануємо, спілкуємося з компаніями. Знову ж на різні теми, не тільки «а давайте ви відкриєтесь». Але демонструємо готовність міністерства, яке формує політики в цьому напрямі, ну і держави для того, щоб ці компанії заходили. Ми дуже пишаємося, що резидентами Дія Сіty торік стали Rаkutеn Vіbеr, Сарgеmіnі. Це теж великі міжнародні компанії. Україна перетворилась, на жаль, на величезний полігон для випробувань найсучаснішої зброї, яку ми нещодавно не вважали взагалі зброєю. Не можу казати назви, але є низка dеfеnsе tесh компаній. І вони або вже тут (і ми пропонуємо їм нарощувати присутність), або розглядають Україну і не знають, чи потрібна їм тут юридична особа. Ми переконуємо, що потрібна. Крім економічної користі для країни, це круто з репутаційної або комунікаційної точки зору. Звісно, ми над цим працюємо.

Підвищення акцизних податків на тютюнові вироби, яке мало набути чинності з 1 січня 2025 року, перебуває під питанням. Законопроєкт №11090 досі не підписано президентом України та не опубліковано на сайті Верховної Ради, повідомив у Теlеgrаm народний депутат Ярослав Железняк. "Пряме невиконання Конституції и непідписання закону в строк коштувало вже бюджету з 1 січня ₴ 554,7 млн. Що з акцизом робити - незрозуміло", - написав він/ Железняк додав, що закон про підвищення тютюнових податків парламент передав на підпис ще 9 грудня 2024 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на бензин у найбільших мережах АЗС зросли до 60 грн за літр Законопроєкт №11090 передбачає переведення ставок акцизного податку на тютюнові вироби з гривні в євро, вихід на мінімальний рівень ЄС в акцизному податку на сигарети (ЕUR90 за 1000 штук сигарет) через поступове підвищення специфічних ставок акцизного податку до 2028 року, повернення до диференціації акцизу на ТВЕНи й сигарети та запровадження спеціального механізму розрахунку акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням валютного курсу. Очікується, що 2025 року акциз на тютюнові вироби зросте на +23%, а потім у 2026-2028 буде по +5%. Крім того, після прив'язки до євро (з 1 липня 2024-го до 31 грудня 2024 року) акциз на сигарети з фільтром за 1000 шт становитиме 47 євро, 2025 року - 58 євро, 2026-го - 61 євро, 2027-го - 64 євро. За оцінками Мінфіну, це надасть змогу збільшити надходження до держбюджету 2025 року на 0,6 млрд грн, 2026 року - на 5 млрд грн, 2027 року - на 9,4 млрд грн і 2028 року - на 13,9 млрд грн. Європейська комісія закликає Україну збільшити акцизні ставки на тютюнові вироби. Це потрібно для гармонізації їх із європейськими, йдеться у звіті Єврокомісії у рамках пакета розширення ЄС 2024 року.

Надзвичайно тривожні сигнали, коли ми говоримо, що сказав Дональд Трамп та чого не сказав щодо Гренландії, Панами, Канади. Наскільки ситуація є серйозною і як вона може розвиватися?Ми не можемо знати цього напевно, але до територіальних претензій, що вже включали Канаду та Данію, тепер додається ще й Панама.  Коли я вперше почув, як президент Трамп говорить про Канаду як про можливий 51-й штат і робить різкі зауваження на адресу Джастіна Трюдо, які звучали то як жарти, то як відверті образи, мені вони здалися просто іронією. Потім була історія з Гренландією. Ідея придбати цей острів виникла ще під час його попереднього президентського терміну. Трамп говорив про це, як про звичайну угоду з нерухомістю, що цілком відповідало його бізнесовому підходу. Він фактично заявив: нумо її купимо. Тепер же до цього незвичного списку додається ще й Панамський канал, який, схоже, став новою метою його інтересів.Гадаю, що частково зацикленість Трампа на Панамському каналі може бути пов'язана з нещодавньою смертю Джиммі Картера. Колишній президент отримав почесний державний похорон, і відповідно до закону прапори по всьому Вашингтону та всій країні були приспущені впродовж 30 днів після його смерті. Можливо, Трамп роздратований тим, що Картеру приділяють таку велику увагу, і використовує цей момент, щоб нагадати людям про те, що Картер зробив, а саме – повернув контроль над Панамським каналом Панамі, що, на думку Трампа, неприпустимо.Два дні тому, коли Девід Сенгер із Тhе Nеw Yоrk Тіmеs запитав Трампа, чи пообіцяє він не використовувати військову силу або економічний примус для досягнення будь-яких територіальних цілей, Трамп відповів: "Я не виключаю використання військової сили або економічного примусу". Для мене ця відповідь стала шоком. Це те, чого я ніколи не міг уявити з вуст президента США. Така риторика є надзвичайно небезпечною не лише для стабільності світової дипломатії, але й для зусиль, спрямованих на припинення російського вторгнення в Україну або запобігання захопленню Тайваню Китаєм. Хоча Трамп відомий своїми епатажними висловлюваннями, часто під впливом емоцій, таких як заздрість до нинішньої популярності Картера, ця конкретна заява вже переходить критичну межу.Коли президент США відкрито говорить про можливе застосування військової або економічної сили для захоплення території іншої країни, навіть у гіпотетичному контексті, це створює серйозну загрозу. Навіть якщо Трамп не мав цього на увазі, наслідки таких висловлювань викликають глибоке занепокоєння. Я, наприклад, досі перебуваю в шоковому стані від того, що він зміг таке сказати. Ви слушно відзначили, що ми входимо у можливу фазу нового переділу світу. Можливо, цього і не станеться. Однак в будь-якому разі, коли Трамп каже, що США потрібні Гренландія, Панамський канал, то Китай скаже, що йому потрібен Тайвань, а Путін говоритиме про Сувалки та Україну. І вони між собою можуть домовитися та зустрітися, аби проговорити подібні речі. Наскільки серйозною є подібна загроза?Я щойно висловив схожу думку: коли президент Трамп починає говорити про використання військової або економічної сили для повернення територій або придбання нових – таких, як Гренландія, Панама чи Канада, він відкриває скриньку Пандори на світовій арені. У цей момент він втрачає будь-яке реальне юридичне чи моральне виправдання для протидії таким вчинкам, як захоплення Китаєм Тайваню, продовження Росією війни в Україні або потенційний наступ на Східну Польщу чи країни Балтії.Поки що зарано оцінювати всю серйозність ситуації. Не знаю, наскільки все це викликано емоціями, а наскільки є спробою домінувати в новинному коловороті. Водночас відбувається дещо важливе: ось-ось буде оприлюднена доповідь спеціального прокурора Джека Сміта щодо переслідування президента Трампа. Ця доповідь зосереджена на тому, що Трамп нібито брав секретні документи та зберігав їх у своїй резиденції у Флориді, а також на його очевидних спробах скасувати результати виборів у США 2020 року, що зрештою призвело до заворушень на Капітолійському пагорбі 6 січня. Вважаю, що Трамп розлючений і, можливо, збентежений, оскільки ця доповідь, імовірно, виставить його не в найкращому світлі.Можливо, він несерйозно ставиться до цих територіальних зазіхань і просто намагається таким чином відволікти увагу на певний час. Це не перший випадок, коли Трамп застосовує подібну стратегію. Наприклад, на початку свого президентства він заявив, що запровадить 25% мита на весь імпорт до США, незалежно від того, чи є країна членом НАТО, і 60% мита на китайські товари. Хоча тепер він рідко про це згадує, очевидно, що це послужило йому частиною тактики ведення переговорів, спрямованої на досягнення кращих торговельних умов для США.Однак, як я вже зазначав, навіть проста відмова виключити можливість застосування сили для захоплення території іншої країни, і не будь-якої, а саме членів НАТО, є надзвичайно небезпечним. Саме припущення, що США можуть вжити таких заходів, становить серйозну загрозу, навіть якщо це висловлено в жартівливій формі. Хотів вас розпитати про Дональда Трампа та російсько-українську війну. Коли Трамп говорить про Україну, то занадто слабо згадує, що Росія вчинила неспровоковану наймасштабнішу військову агресію після закінчення Другої світової війни. Позиція Трампа досі не є проясненою, Кіт Келлог не прибуває до Києва на початку січня, як було раніше анонсовано. Можливо, вони чекають інавгурації, але, озвучуючи свої величезні апетити щодо Канади та Гренландії, Трамп не чекав інавгурації.Як на мене, важливо розглядати Дональда Трампа крізь призму його способу мислення та особистісних рис, які він продемонстрував під час свого першого президентського терміну. Коли мова йде про міжнародні відносини, він не мислить як типовий американський політик. Він не є експертом у цій сфері і не проявляє інтересу до міжнародних зв’язків. У нього відсутня стратегія чи теорія. Йому байдуже, чи йдеться про поширення демократії, чи про існуючий післявоєнний міжнародний економічний порядок, чи про інституції Бреттон-Вудс. Його не хвилює, чи це найбільший збройний конфлікт в Європі з часів Другої світової війни, чи ні. Трамп підходить до міжнародних відносин як бізнесмен з транзакційною логікою. Для нього це відносини між двома компаніями, де все ґрунтується на конкуренції, а не на дружбі чи альтруїзмі.Для Трампа, якщо ви не купуєте іншу компанію, то вона для вас – конкурент. Тобто якщо не купити Канаду, вона є конкурентом США. І навіть попри те, що Канада є членом НАТО, другим за величиною торговельним партнером і завжди була близьким, особливим другом Сполучених Штатів, Трампа все це не хвилює. Йому важливі  транзакції.Тому, коли йдеться про вторгнення Росії в Україну, він сприймає це так само. Трамп прагне отримати кредит довіри за укладення угоди. Його не турбує несправедливість чи небезпека, яку вторгнення Росії в Україну несе для міжнародного порядку та Європи. Для нього важлива сама угода. Він хоче бути тим, хто її укладе, переконавши Україну та Росію домовитися про припинення війни. Йому не надто важливо, на яких умовах вона відбудеться; головне для нього — бути тим, хто її досягне. Його знаменита книга має назву "Мистецтво укладати угоди",  тому можна очікувати, що протягом усього свого президентства він зосереджуватиметься на укладанні угод між США та іншими країнами, або ж між самими країнами, при цьому без будь-якої глибокої структури чи філософського підґрунтя.Трамп не скаже, що Росія вчинила несправедливо чи порушила міжнародне право, вторгнувшись в Україну, бо йому це байдуже. Саме цей підхід дозволяє йому заявляти, що США повинні анексувати суверенну Канаду чи суверенну територію Данії, як от Гренландію, яка зрештою є автономною. Чи питання Панамського каналу — тільки так все це виглядає, як чесна гра. Йому байдуже до міжнародного права чи історичних прецедентів. Він зосереджений лише на досягненні угоди тут і зараз, і це новий, на мою думку, складний спосіб сприйняття світу, який важко зрозуміти. Ще один момент, який мене непокоїть, – зміна геополітичних пріоритетів. Розуміємо, що на Європейському континенті агресія РФ проти України є найважливішою подією за останні 80 років. І тут чуємо про Гренландію, зараз побачимо, що найважливішою проблемою стане боротьба з Іраном. Є побоювання, що частина американських технологів можуть порадити зменшити увагу до російсько-української війни. І цього в принципі тільки б і чекав Путін, якому цілком достатня зміна позиції США та Пентагона щодо надання зброї для України. На вашу думку, як буде з військовою допомогою?Позитивним моментом є те, що Трамп усвідомлює важливість своєї ролі як посередника у досягненні угоди про припинення війни Росії проти України. Він розуміє, що Україна має продовжувати існувати та не може бути переможеною чи повністю знищеною, адже у такому разі вона ніколи не погодиться на жодне врегулювання чи компроміс. Поразка України означала б не лише тріумф Путіна, але й провал для самого Трампа, чого він явно прагне уникнути.З його нещодавніх заяв випливає, що, по-перше, він хоче, щоб війна завершилася. По-друге, Україна не повинна вступати до НАТО. І по-третє, Сполучені Штати повинні продовжувати надавати Україні військову допомогу, необхідну для протистояння російській агресії.Трамп прагне виступати посередником у досягненні мирної угоди, і для цього Україна повинна зберігати свою стійкість. Якщо Путін знищить Україну, можливість угоди просто зникне. Тому у цьому підході можна побачити позитивний аспект.Крім того, важливо враховувати, що високопосадовці, які приєднаються до Білого дому, дотримуються традиційного підходу до міжнародних відносин, часто маючи досвід у політичній чи військовій сферах. Наприклад, Майк Волц, майбутній радник з питань національної безпеки, – це конгресмен зі значним досвідом, а також визнаний експерт у сфері міжнародної безпеки. Багато з його заступників, які походять з академічного середовища та мають досвід роботи в Раді національної безпеки, сприятимуть формуванню стратегічних рішень. Їхня присутність допоможе спрямувати прагнення Трампа до укладення угоди в конструктивне русло, що, на мою думку, є позитивним для трансатлантичної спільноти.Тож я вірю, що військову підтримку України з боку США буде продовжено. Очевидно, що Сполучені Штати та їхні європейські союзники залишаються відданими цій підтримці, навіть попри вагання таких країн, як Угорщина, Словаччина та Іспанія.Інші члени НАТО прагнуть і надалі надавати Україні необхідну допомогу. У певний момент Трамп, імовірно, спробує виступити посередником у досягненні мирної угоди. Зрештою, і народ України, і російське керівництво, захочуть знайти спосіб завершити цю війну. Усе залежатиме від умов, про які потрібно буде домовлятися, і саме це є метою Трампа. І хоча ми не можемо з абсолютною впевненістю передбачити рівень подальшої військової допомоги від США та Європи, я переконаний, що ця підтримка триватиме. Президент Зеленський три години поспіль давав величезне інтерв'ю, яке розраховано не просто на американську аудиторію, а на конкретне середовище Трампа та на нього самого. Розуміємо, що Україна має працювати надзвичайно активно та більше пропонувати, головне – щоб нас правильно розуміли й реакція була на нашу користь. Але комунікація Ілона Маска з прем'єр-міністром Канади Трюдо свідчить, що нас можуть чекати різні сюрпризи. Як нам правильно працювати з новою адміністрацією США?Ніхто не знає, як виглядатиме адміністрація Трампа, оскільки вона ще не сформована.Напруга між Ілоном Маском, командою Трампа та представниками Республіканської партії дедалі посилюється. Сумніваюся, що союз між Трампом і Маском зможе протривати довго. Лише два тижні тому, коли Конгрес США погодив закон про фінансування уряду, Маск в останню мить виступив проти нього. Це створило хаос, викликало плутанину та поставило Трампа в незручне становище. До того ж між ними існують реальні розбіжності в деяких ключових питаннях, що лише ускладнює їхню співпрацю.Однією з головних відмінностей є те, що Трамп категорично проти надання фінансової підтримки або державних субсидій для енергетичного переходу від нафти та газу. Натомість Маск, через свою компанію Теslа, значною мірою залежить від таких субсидій для підтримки розвитку компанії. Інша важлива різниця полягає в тому, що Маск виступає за скорочення державних витрат, тоді як політика Трампа спрямована на їх збільшення, що веде до зростання державного боргу та інфляції, хоча він і заперечує це. Наприклад, масове скорочення податків та політика Трампа щодо висилки нелегальних іммігрантів зі США, імовірно, призведе до зростання цін через підвищення витрат на робочу силу, оскільки кількість працівників скоротиться.Маю сумнів, що Трамп і Маск зможуть довго залишатися на одній хвилі, адже пропозиції Маска є не лише підривними і неправильними - вони потенційно небезпечні як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Наприклад, нещодавно Ілон Маск втрутився в британську політику, опублікувавши в соцмережі Х допис про те, що Кіра Стармера можна усунути з посади прем'єр-міністра Великої Британії. Крім того, минулого тижня лідер Християнсько-демократичного союзу Німеччини Фрідріх Мерц публічно заявив, що "наша демократія зазнає атак з боку Росії, Китаю і США через Ілона Маска".Коли в адміністрації панує такий хаос, а Маск навіть не займає виборну чи міністерську посаду, важко спрогнозувати, якою буде політика Трампа щодо України. Єдині чіткі позиції, озвучені самим Трампом, - це прагнення завершити війну в Україні, протидія вступу України до НАТО та підтримка продовження військової допомоги Україні. Як ви думаєте, як зараз буде почуватися Путін, коли ми говоримо про російсько-українську війну? Бо Путін на сьогодні має певне вікно можливостей, але наші Збройні Сили роблять усе можливе, навіть втричі більше, але питання тривалої ресурсної війни стоїть на порядку денному. На вашу думку, що буде просувати Кремль у теперішніх умовах?Не думаю, що Трамп намагається змінити геополітичні пріоритети, оскільки не виглядає, що він так мислить. Скоріше, він шукає вигідні угоди, щоб зміцнити позиції Сполучених Штатів і підвищити свою репутацію як майстра укладання ділових угод. Кремль, імовірно, підтримує це, адже такий підхід ідеально збігається з прагненнями Владіміра Путіна. Для нього це ідеальний сценарій - президент США, лідера НАТО, який вважає, що країни можуть використовувати військову силу для захоплення суверенних територій інших країн, навіть своїх союзників. Все це підсилює фальшивий наратив Путіна про те, що Україна і Росія — це одна країна і що Росія має право відновити контроль над територією України.Трамп, схоже, стверджує, що Панамський канал є "нашим" і що він хоче відновити контроль США над ним. Однак Канада ніколи не була територією Сполучених Штатів і Гренландія також ніколи не була територією США.З точки зору Кремля, вони можуть вважати, що те, що робить Путін, є менш радикальним, ніж те, за що виступає Трамп. Путін, згідно з його власними заявами, просто намагається відновити російський контроль над тим, що, на його думку, завжди було російською територією. Звісно, я не поділяю таку точку зору, але з позиції Путіна Трамп, вочевидь, займається імперіалістичними прагненнями.Під час виборчої кампанії Трамп говорив про націоналістичну зовнішню політику, політику "Америка понад усе", скорочення втручання та ізоляціонізм. Однак останнім часом його заяви, дедалі більше зосереджуються на імперіалізмі, на побудові нової імперії Сполучених Штатів. Як на мене, то для Владіміра Путіна та його союзників у Кремлі це просто бальзам на душу. 

Це новий випуск YоuТubе-рубрики «Х питань», де ми розпитуємо представників різних спеціальностей про їхній фах і те, що турбує ІТ-спільноту. Останні місяці було багато змін, що стосуються сплати податків та банківських переказів: закон про підвищення податків, повернення ЄСВ, ліміти на перекази, перевірки від фінмоніторингу. Ми звернулися до економічного експерта, який відповів на наші питання та допоміг нам розібратися у всіх цих змінах. 💡 На питання відповідає Юрій Гайдай — старший економіст Центру економічної стратегії 👉🏼 Підписуйтесь на YоuТubе, щоб не пропустити нові відео Навігація:00:00 Представлення 00:13 29 листопада президент підписав закон № 11416-д про підвищення податків. Які зміни передбачає цей закон та що вони значать для нас? 02:13 Які зміни ЄСВ чекають нас у 2025 році 03:15 Маю ФОП, але є гіг-контрактором. Чи маю я сплачувати ЄСВ додатково як ФОП? 03:39 Хто з ФОП може не платити ЄСВ? 04:02 Якщо коротко, скільки податків буде сплачувати ФОП третьої групи у 2025 році? 04:27 Чи є ймовірність, що податки підійматимуть знову у 2025 році? 05:59 Чи можуть бути якісь зміни в оподаткуванні резидентів Дія Сіty? 06:38 Українські банки підписали меморандум про посилення фінмоніторингу. Що це значить та як вплине на українців? 10:54 Ліміти на перекази з картки на картку та ці ліміти, це одне й те саме? 11:27 Що потрібно зробити, щоб підвищити собі ліміт? Та чи можливо це взагалі? 11:46 Час переходити на готівку?

Закон про підвищення податків передбачає суттєві нововведення, що відчує більшість громадян України, малий бізнес та фінустанови. Фокус зібрав всю інформацію про нові податки 2025 року.

Військовий збір в Україні залишатиметься чинним і після завершення війни, але після скасування воєнного стану його ставка автоматично знизиться до 1,5%. Підвищена до 5% ставка вже дозволила зібрати понад 40 млрд грн для підтримки армії та державного бюджету. Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, цей податок у 2024 році забезпечив понад 40 млрд грн надходжень до державної казни. З грудня 2024 року ставка військового збору тимчасово підвищена до 5%. Ця зміна суттєво збільшила обсяги надходжень до бюджету: тільки за останній місяць року очікується близько 9 млрд гривень додаткових коштів. Для порівняння, за 11 місяців за ставки 1,5% бюджет отримав понад 40 млрд грн. Для різних категорій платників військовий збір встановлено на таких умовах: - звичайні працівники: 5% від зарплати (наприклад, 1500 грніз зарплати у 30 тис.); - ФОП ІІІ групи: 1% від обороту; - ФОП І, ІІ та ІV груп: фіксований збір у 10% від мінімальної зарплати (800 грн); - звільнені від збору доходи: пенсії, стипендії, виплати за військовими облігаціями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський підписав закон про підвищення податків За словами Гетманцева, підвищена ставка військового збору є тимчасовим заходом. Після завершення воєнного стану вона автоматично повернеться до довоєнного рівня - 1,5%. Додаткові 3,5% буде скасовано без потреби ухвалення окремих рішень парламентом. Зазначається, що попри це, військовий збір не планують скасовувати повністю, навіть після закінчення війни. Податок продовжить виконувати функцію стабільного джерела фінансування армії та підтримки обороноздатності країни. Перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики нардеп Ярослав Железняк висловив думку, що закон про підвищення військового збору почне працювати з 1 грудня. Підписання законів про державний бюджет на 2025 рік та про підвищення податків - це останні зобов'язання України перед Міжнародним валютним фондом, які потрібно виконати до кінця року. На сьогодні залишається два так званих попередніх заходи, які ми маємо виконати. Перший попередній захід - це вступ у силу закону про бюджет. Друге завдання, яке ми маємо виконати, - це вступ в силу закону про внесення змін до Податкового кодексу, який передбачає збільшення податків, зокрема військового збору, які забезпечуватимуть фінансування бюджету і спрямовуватимуться на сектор безпеки та оборони.

У найближчий тиждень сім великих банків готуються підписати між собою меморандум про посилення обмежень карткових переказів. Максимальна сума на місяць — не більше ніж 100 тисяч гривень з одного рахунку. Про це пише Fоrbеs. Друга частина меморандуму стосується ФОПів. Банки планують посилити фінансовий моніторинг такого бізнесу. Причина — боротьба з «дропами» та орієнтир на вимоги законодавства Європейського союзу. Деталі Схожі обмеження для р2р переказів два місяці тому запровадив Нацбанк. Відмінність — варіант, запропонований банками, стосується всіх видів переказів, включно з ІВАN, та має нижчий ліміт по операціях. За інформацією Fоrbеs, меморандум мають підписати щонайменше сім банків — Ощадбанк, ОТП Банк, ПриватБанк, Правекс Банк, ПУМБ, Райффайзен Банк, Універсал Банк. Нові обмеження стосуватимуться як закордонних переказів, так і тих, що здійснюються в межах країни на рахунки будь-яких контрагентів. Вони запроваджуватимуться у два етапи: з 1 січня 2025 року — ліміт до 150 000 грн на місяць;з 1 червня 2025 року — 100 000 грн на місяць. Аби його збільшити, клієнт має надати документальне підтвердження вищого рівня доходів, у межах якого і буде встановлений новий ліміт. Ще одне обмеження, яке хочуть запровадити банки, — кількість рахунків в однаковій валюті. Клієнт, який не має документального підтвердження коштів, може мати максимум три рахунки. Крім обмежень, банки також пропонують через «Дію» розширити їх доступ до інформації про дохід клієнта, про судові справи тощо. Також створити реєстр сумнівних клієнтів, які мають стосунок до «дропів». Найбільші перевірки стосуватимуться ФОПів першої групи, які зареєстровані менш ніж пів року. Для них банки запровадять посилений фінансовий моніторинг. Для ФОПів другої та третьої груп перевірки будуть не такими суворими, кожен банк застосовуватиме власний ризикоорієнтований підхід. Також у меморандумі йдеться про впровадження автоматичної перевірки доходів клієнтів з централізованими базами держорганів та обмін даними між банками, які підписали меморандум. Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила закон № 9319, яким перенесла підвищення податків для ФОПів з 1 жовтня 2024 року на 1 січня 2025 року.

Закон про підвищення податків передбачає встановлення військового збору для ФОПів та підвищення його до 5% для найманих працівників, збільшення ставки податку на прибуток для фінустанов і банків та інше

Закон про підвищення податків було підписано пізніше, тому до бюджету надійде тільки 8 мільярдів.

Із 1 грудня 2025 року набув чинності закон про підвищення податків. Однак через затримку з підписанням документу державний бюджет України отримає близько 8 млрд гривень із очікуваних 21 млрд. Про це на брифінгу у Верховній Раді заявив Данило Гетманцев, нардеп від фракції «Слуга народу» та голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики.... Запис Через затримку підписання закону про підвищення податків, держбюджет отримає лише 8 із 21 мільярда гривень — голова податкового комітету ВР спершу з'явиться на Громадське радіо.

Про це повідомила кореспондентка Еспресо Тетяна Голунова.За словами народного обранця, відповідне рішення полягає в тому, що саме та сума, яка необхідна для армії цього року та наступного, розподіляється між усіма рівномірно, пропорційно до доходу. "Це рішення про рівність і загальність оподаткування оцим додатковим податком, додатковим військовим збором у 3,5%", - заявив Гетманцев.Він пояснив, що підвищення податку передбачає додаткові 3,5% від доходів громадян та 1% від обороту для фізичних осіб-підприємців. Для ФОПів першої та другої груп податок фіксований - 800 грн на місяць, що відповідає специфіці їхнього оподаткування.Нардеп заявив, що зібрані кошти дозволять профінансувати 38,3 млрд грн, закладених у бюджет. Однак через затримку з підписанням закону цього року до бюджету надійде лише близько 8 млрд грн. Для покриття тимчасового дефіциту Міністерство фінансів використає резерви.Що відомо про закон про підвищення податківНардеп Ярослав Железняк ще навесні повідомляв, що влада готується до підвищення ПДВ і військового збору.22 липня очільник Мінфіну Сергій Марченко пояснив, що підвищення військового збору дасть змогу залучити додаткові 121,8 млрд грн для сектору безпеки й оборони. Міністр зазначив, що влада не розглядає підвищення ПДВ, позаяк це матиме негативні наслідки для добробуту українців, зокрема найуразливіших категорій. Марченко сказав, що підвищення цього податку автоматично призведе до зростання цін на основні товари, зокрема ліки та базові харчові продукти, як-от хліб, молоко, масло тощо. Для вразливих категорій громадян навіть незначне підвищення цін на базові харчі може стати значним фінансовим тягарем, підкреслив він.17 вересня Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про підвищення податків.2 жовтня голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев заявив, що в Україні потрібно підвищувати не лише військовий збір, а й ПДВ.10 жовтня Верховна Рада України остаточно схвалила законопроєкт про збільшення податків (№11416-д). При цьому нардеп Олексій Гончаренко стверджував, що зміни до податкового кодексу набудуть чинності "заднім числом" – з 1 жовтня.27 листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що підвищення податків "заднім числом" не буде, а президент Зеленський заявив, що підпише закон 28 листопада.Читайте також: Підвищення податків в Україні: хто і скільки платитиме, якщо закон набуде чинностіТак, Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про підвищення податків. Документ набув чинності з 1 грудня.

Роздача 1 тис. грн "єПідтримки" є намаганням президента Володимир Зеленський схилити на свій бік втомлених від війни українців. Про це йдеться у статті Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. "Після майже трьох років виснажливої війни з Росією президент України Зеленський стикається з важким завданням: витягти більше фінансових ресурсів для продовження боротьби, не пригнічуючи населення, яке вже перебуває під економічним тягарем конфлікту. Ця напруга повністю проявилася останніми днями, коли Зеленський підписав закон про найбільше підвищення податків за всю війну, одночасно запроваджуючи спонсоровану державою програму надання фінансової допомоги українцям у зимовий період", - пишуть там. 1 тис. грн це близько $24. Журналіст вказав, що це скромна сума порівняно із середньою щомісячною зарплатою в Україні, що становить близько $500. "Але уряд підносить цей крок як спосіб продемонструвати підтримку своїм громадянам. Аналітики кажуть, що програма - це розрахована спроба Зеленського зміцнити свою популярність серед населення, яке втомлюється від війни", - йдеться у статті. Політичний експерт українського аналітичного центру Dеmосrасy Ноusе Анатолій Октисюк назвав виплату популістським кроком. Він додав, що Зеленський прагнув привернути насамперед пенсіонерів. Це 10-мільйонний електорат, який часто ледве зводить кінці з кінцями. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як отримати тисячу "єПідтримки" через пошту: що треба знати "Виділення виплат у розмірі 1000 гривень під час економічних труднощів стало своєрідною традицією в Україні, і уряди, які змінювали один одного, застосовували цей захід протягом останніх двох десятиліть. Сам Зеленський запровадив аналогічну програму 2021 року під час пандемії коронавірусу, запропонувавши цю суму кожному громадянину, який зробив щеплення. Українська влада заявила, що одержувачі можуть використовувати суму на різні витрати, включно з оплатою рахунків за комунальні послуги або купівлею харчових продуктів і ліків. Вони також можуть пожертвувати гроші українській армії", - пишуть у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Заступник голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк сказав, що програма буде коштувати 15 млрд грн і буде фінансуватися коштом перерозподілу грошей, від самого початку призначених для програм із безробіття та розмінування. Роздача грошей принаймні частково спрямована на пом'якшення удару від підвищення податків. В Уряді заявили, що воно принесе додатково $3,5 млрд цього і наступного року, і що гроші насамперед підуть на виплату зарплат українським військовослужбовцям. "Однією рукою вони беруть гроші, а іншою - віддають їх назад. Це безглуздо", - прокоментував це Железняк. На "Зимову підтримку" українців цього року з держбюджету виділять 5 млрд грн. Кошти для "Зимової підтримки" переведуть з програми, яка фінансує "національний кешбек", на програму, яка буде видавати по 1000 грн. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомляла, що уряд пропонує покривати виплати "тисячі Зеленського" із невикористаних коштів з Фонду безробіття.

28 листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків. Він передбачає їхнє підвищення для фізичних осіб та підприємців. Повний текст новини

Верховна Рада ухвалила закон № 9319, яким виправила податковий закон № 11416-д і перенесла підвищення податків для ФОПів з 1 жовтня 2024 року на 1 січня 2025 року. Про це повідомили народні депутати Ярослав Железняк і Данило Гетманцев. «Для ФОПів і юросіб на єдиному податку зміни набудуть чинності з 1 січня 2025 року. Законопроєкт розроблений з метою вдосконалення оподаткування резидентів Дія Сіty та їх спеціалістів», — зазначив Данило Гетманцев. Нагадаємо, 28 листопада президент підписав закон № 11416-д, який передбачає підвищення податків і внесення змін до Податкового кодексу України та інших документів. Нюанси та особливості нововведень ми розібрали разом з економістом. Також дізнавалися, чи зможуть взяти компанії на себе податкове навантаження замість ІТ-фахівців. А для наочності розрахували суми податків для ФОПа третьої групи з доходом $2500.

Верховна Рада України 4 грудня внесла зміни до Податкового кодексу. Згідно з ухваленим документом, підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цигарки подорожчають - Рада прийняла закон За його словами, проект № 9319 підтримали 268 депутатів. "Саме в ньому була правка, якою виправляли податковий законопроект 11416д і "заднє число", де з 1 жовтня податки переносять на 1 січня 2025 року для ФОПів", - зазначив Железняк. Підвищення податків також переноситься для юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування третьої групи. Президент Володимир Зеленський підписав закон про суттєве підвищення податків. Він, зокрема, збільшує військовий збір з усіх доходів громадян з 1,5% до 5% цього року та наступного. Закон також передбачає військовий збір для ФОПів, 25% податку на прибуток для фінкомпаній, щомісячне подання звітності ПДФО та 50% податку на надприбуток банків.

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", який також вносить технічні виправлення до закону про підвищення податків, який набув чинності 1 грудня.

Про це повідомили народні депутати Данило Гетманцев та Ярослав Железняк.Зазначається, що за відповідний законопроєкт № 9319 проголосували 268 народних депутатів."Саме в ньому була правка, якою виправляли податковий законопроєкт № 11416д і "заднє число", де з 1 жовтня податки переносять на 1 січня 2025 року для ФОПів", - написав Железняк.Крім ФОПів підвищення податків переноситься для юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування третьої групи.Загалом цей документ розроблений для вдосконалення оподаткування резидентів "Дія Сіті". Зокрема, він передбачає:для резидентів "Дія Сіті" зі статусом стартапів - скасування норми про незастосування пільгової ставки ПДФО 5% та мінімального ЄСВ до доходів спеціалістів "Дія Сіті", якщо кількість таких осіб у резидента "Дія Сіті" становить менш як 9 осіб;передбачається запобіжник проти зловживань - якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування у статусі резидента "Дія Сіті", то треба буде доплатити ПДФО та ЄСВ;звільнення від оподаткування ПнВК благодійної допомоги, наданої резидентами "Дія Сіті" на користь ЗСУ;скасування актів наданих послуг для гіг-спеціалістів;посилення "антикритеріїв" резидентства "Дія Сіті" на період дії воєнного стану та післявоєнний період.Що відомо про підвищення податківНардеп Ярослав Железняк ще навесні повідомляв, що влада готується до підвищення ПДВ і військового збору.22 липня очільник Мінфіну Сергій Марченко пояснив, що підвищення військового збору дасть змогу залучити додаткові 121,8 млрд грн для сектору безпеки й оборони. Міністр зазначив, що влада не розглядає підвищення ПДВ, позаяк це матиме негативні наслідки для добробуту українців, зокрема найуразливіших категорій. Марченко сказав, що підвищення цього податку автоматично призведе до зростання цін на основні товари, зокрема ліки та базові харчові продукти, як-от хліб, молоко, масло тощо. Для вразливих категорій громадян навіть незначне підвищення цін на базові харчі може стати значним фінансовим тягарем, підкреслив він.2 жовтня голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев заявив, що в Україні потрібно підвищувати не лише військовий збір, а й ПДВ.10 жовтня Верховна Рада України остаточно схвалила законопроєкт про збільшення податків (№11416-д). При цьому нардеп Олексій Гончаренко стверджував, що зміни до податкового кодексу набудуть чинності "заднім числом" – з 1 жовтня.27 листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що підвищення податків "заднім числом" не буде.Уже 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків. Документ набув чинності з 1 грудня.