Search trend "Землетрус в Японії"

У вівторок, 26 листопада, поблизу японської префектури Ісікава стався землетрус магнітудою 6,4.

Землетрус силою 8-9 балів за шкалою Ріхтера почався 1 листопада 1755-го в португальській столиці Лісабоні. З 275 тис. осіб, що населяли місто, загинули понад 90 тис. 85% будівель зруйновано підземними поштовхами, цунамі та пожежами. Того дня глибоко релігійні португальці відзначали католицьке свято всіх святих. О 9:30 почалися сильні поштовхи. Протягом наступних 10 хвилин відбулися три сильні поштовхи. Люди втікали в напрямку морського порту, де були великі площі біля королівського палацу. Там хотіли сховатися від уламків падаючих будівель. Вони стали свідками дивного явища: узбережжя моря зникло, а русло річки Тежо стало сухим. Вода стекла в глибину моря, було видно залишки кораблів, завантажені скарбами. О 10:10 до міста досягла хвиля цунамі висотою 12 метрів і зруйнувала всю гавань, змила в море тисячі людей. Понад 80% будівель у Лісабоні обвалилися внаслідок землетрусу, були затоплені цунамі або згоріли. Сотні пацієнтів найбільшої лікарні "Реал" згоріли на своїх ліжках, оскільки не змогли втекти. Завалилася королівська бібліотека із 70 тис рідкісних томів, королівський палац Рібейра. Вцілів повністю бідний район Альфама на великому скельному пагорбі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Землетрус забрав життя більше 100 тис. людей Король Португалії Жозе І (17501777) пережив землетрус завдяки тому, що його дочка бажала провести свято не в місті. Прем'єр-міністр Себастьян де Карвалю відразу після землетрусу взявся за організацію заходів з надання допомоги та реабілітації. Пожежників відправив гасити бурхливе полум'я, а простим громадянам наказав вивезти тисячі трупів до того, як могли розповсюдитися хвороби. Вони завантажували мертвих на пошкоджені кораблі та спалювали судна із трупами просто у морі. Щоб запобігти безладу у зруйнованому місті збудували у центрі шибеницю. У перший тиждень там повісили 30 мародерів. Місто охороняла армія, лісабонцям заборонили покидати місто. Усі мали працювати над його відбудовою. Менш ніж за рік місто очистили від сміття. За п'ять - відбудували головні широкі вулиці та міцні громадські будівлі. Напівзруйнований монастир Кармо залишили руїною, аби всі пам'ятали про Лісабонський великий землетрус. В Японії 1 вересня 1923-го стався найбільший за історію країни землетрус. Поштовхами силою 8,3 бала зруйновано міста Токіо та Йокогама. Загинули близько 105 тис. людей.

Політичний землетрус у Японії триває. Зміна керівництва правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП) не змогла зупинити свого політичного банкрутсва. Колишній прем'єр Фуміо Кісіда відмовився балотувалися на посаду лідера ЛДП через корупційні скандали. Партію, а згодом і уряд Японії очолив Сігеру Ісіба, ексміністр оборони. Але і це не порятувало ЛДП: на виборах 27 жовтня до нижньої палати японського парламенту ліберальні демократи здобули тільки 215 місць (до цього мали 279 місць) зі 465 мандатів. Іронія долі в тому, шо голосування було достроковим, за ініціативи Ісіби, котрий таким чином намагався зміцнити авторитет ЛДП. Утім, прем'єр ще на початку перегонів не сподівався на монобільшість, тому робив ставку на високий результат союзниці - партії "Нова Комейто". Альянсу протистоїть Конституційно-демократична партія, чий лідер Нода Йосііхіко мав на меті позбавити ліберальних демократів більшості - і йому це вдалося. Конституційні демократи здобули +50 мандатів. Таким чином, ні Ісіба, ні Йосіхіко не мають більшості у нижній палаті парламенту. І хоча чинний прем'єр не збирається йти у відставку, навіть з "Комейто" йому буде складно через розбіжності у поглядах. Підважать його позиції й гучні корупційні скандали, пов'язані з "Комейто". Литва. Елегантний розгром Другий тур виборів до Сейму у Литві 27 жовтня став великою поразкою правлячої партії "Союз Батьківщини - Християнські демократи Литви". Якщо 13 жовтня їх відсунули на друге місце соціал-демократи, а розрив складав лише 2 мандати, то у другому турі Соціал-демократична партія (СДП) значно випередила конкурентів - здобула 53 зі 141 місця у Сеймі. Хоча християнські демократи й очікували поразки, але такого розгрому не очікували. Лідер партії Габріелюс Ландсбергіс не лише пішов у відставку з цієї посади та з міністерства закордонних справ, але й відмовився від мандату у Сеймі, куди пройшов за партійним списком, і оголосив про перерву у політичній кар'єрі. Утім, він привітав соціал-демократів з перемогою і побажав удачі. Лідерка СДП Вілія Блинкявичюте перемогу своєї політичної сили пояснила тим, що литовці прагнуть змін. Болгарія. Знову без переможця Не стали виходом з політичної кризи й дострокові вибори у Болгарії, сьомі за останні чотири роки. За даними Центрвиборчкому, прозахідна партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЕРБ) експрем'єра Бойка Борисова вийшла у лідери з 26,38% голосів, за нею партія "Продовжуємо зміни - Демократична Болгарія" ("Зміни") теж колишнього глави уряду Кирила Петкова з 14,20% голосів. Але на третє місце вийшла прокремлівська політсила "Відродження" з мінімальним відривом від "Змін" з 13,35% голосів. І тепер питання - чи вдасться ГЕРБ сформувати коаліцію після того, як ще у 2020 році через масові антикорупційні протести вона розпалася? Однозначної відповіді ці перегони не дали, як і всі попередні. Узбекистан. Партія влади непоборна Натомість найбільша у Середній Азії країна демонструє політичну заскорузлість - на виборах в Олій Мажліс (нижню палату парламенту) і до Кенгаші (місцевих рад) перемогла правляча Ліберально-демократична партія (УзЛіДеп) зі 35,75% голосів, за нею з суттєвим відривом (18,82%) Демократична партія "Міллій тикланиш", менше 1% відділяє від неї Народно-демократичну партію Узбекистану (17,11%). Соціал-демократи "Адолаг" здобули 16,20%, Екологічна партія - 13,12%. Та попри таку політичну строкатість очікувати на зміни політики Узбекистану не варто, бо чинний президент Шавкат Мірзійоєв хоч і вибудовував прагматичні відносини з сусідніми країнами, Китаєм, ЄС і США, але залишається орієнтованим на Росію. До слова, вибори 2024 року відбулися за змішаною виборчою системою (до цього була мажоритарна) з подачі президента Мірзійоєва. Попри це політична система Узбекистану залишається закритою, а сам президент країни намагається тримати нейтралітет щодо війни в Україні. Влітку 2024 року Путін подякував йому за "дуже зважену позицію". Краще менше, та краще Марафон виборів 27 жовтня у різних, територіально далеких одна від одної, країн проявив загальний тренд на політичну роздробленість: хоча в усіх чотирьох країнах є визначені фаворити перегонів, котрі мають значний відрив від конкурентів, але всюди крім Узбекистану не здобувають монобільшості у парламентах. Особливо яскраво тренд дався взнаки у Японії, де прем'єру Сігеру Ісібі доведеться суттєво коригувати не лише внутрішню, але й зовнішню політику. Принаймні, "яструбині" плани посилити оборону країни поступляться місцем внутрішнім проблемам, що "може послабити міжнародний авторитет Японії", вважає професор політології Токійського університету Ю Учіяма. У Болгарії розробленість дійшла до анекдотичної: сьому спроба "зліпити" коаліцію навряд чи буде вдалою, очікують у політичній консалтинговій компанії Теnео. У Литві соціал-демократи вже почали коаліційні переговори, і навіть у консервативному Узбекистані правляча партія не здатна була б за іншої системи самостійно сформувати уряд. Ця строкатість свідчить, що чинні переможці - скоріш, перехідний етап до нових політичних конфігурацій. Яких саме? У битві двох виграє третій Почасти на них натякають друге-третє-четверте місця у підсумках перегонів. Так, у Японії на третє місце вийшла буддистська правоцентристська партія "Нова Комейто" - давня партнерка ЛДП по коаліції. Цікаво, що цілі партії прямо суперечать "яструбиним" заявам Ісіби - комейтовці виступають за суворий нейтралітет Японії. Тому вони у будь-який момент можуть перементнутися від ліберальних демократів до Демократичної партії Японії, якщо та на наступних виборах набере вагу для формування коаліції. В Узбекистані на третє місце вийшла Народно-демократична партія, рідна для екс-президента країни Іслама Карімова (хоча у 1999 році він покинув лави цієї політсили) й ідеологічно наступниця Комуністичної партії Узбекистану. На критиці політики Карімова побудував своє президентство Мірзійоєв. Найпоказовішими є треті місця у Болгарії та у Литві: в обох випадках значно додали прокремлівські політсили. Так, у Болгарії це партія "Відродження", котру від другого місця відділяє менш 1% голосів. Класична популістська політсила, котра організовувала протести проти двох прем'єрів: Бойко Борисова й Кирила Петкова. Її лідер Костадін Костадінов, котрий раніше виступав проти Борісова, згодом в альянсі з ним допоміг звалити уряд Кирила Петкова. У Литві на третє місце (20 представників у парламенті) вийшла відверто проросійська партія "Зоря Неману". Експрезидент Литви Валдас Адамкус вважає, що її успіх є прямим наслідком того, що консервативна більшість не вирішує проблеми, котрі є у внутрішній політиці. Чинна прем'єрка Інгрід Шимоніте пояснює це ефектом маятника: виборці чергують свої симпатії між лівими і правими партіями. До чого все йде Але таке хилитання небезпечне. "Тривалий політичний хаос може призвести до зростання розчарування виборців в основних політичних партіях і до їхньої підтримки націоналістичних і проросійських сил", - зазначають експерти політконсалтингової компанії Теnео. У Японії представник Демократичної партії (четвертої за результатами) Юітіро Тамакі заявив, що, оскільки ЛДП не має більшості, вона буде змушена прислухатися до голосів людей, котрі віддали перевагу опозиції. Прем'єр Сігеру Ісіба пообіцяв робити це. "Усе зводиться до того, що вони не впоралися зі своїми обов'язками і нині мають такі наслідки", - так прокоментував результати ЛДП політичний аналітик Тhе Аsіа Grоuр Рінтаро Нісімура. Отже, йдеться про те, щоби "почути голос народу", котрий зазвичай декларують саме популістські політичні сили. За таких умов навряд чи суттєво знизиться політична підтримка України, зокрема, у Литві та у Японії. Але на стрімкий приріст допомоги розраховувати буде важче. Наприклад, у Болгарії президент Румен Радєв вельми стриманий у питанні допомоги нашій країні. Тобто, ключові складові зовнішньої політики тієї ж Литви залишаться, прогнозує політолог Теодорас Жук. Та вони можуть бути вихолощені, адже "Зорю Неману" очолює скандально відомий політик Ремігіюс Жемайтайтіс, котрий через антиізраїльські висловлювання навіть відмовився від депутатського мандату. Його "коник" - відрив політичної еліти від народу - може спрацювати на стрімке зростання популярності "Зорі Нєману".