Тренд пошуку "1 Грудня Свято"

Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Букви на we.ua

Джерело: Букви 

29 серпня в Україні та світі відзначають День пам’яті захисників України, Міжнародний день дій проти ядерних випробувань та День авіації України. За церковним календарем – Усікновення голови святого пророка Івана Хрестителя. 

День пам’яті захисників України: пам’ятний день був встановлений Указом Президента Зеленського в 2019 році задля вшанування героїв, загиблих під час Іловайської трагедії. Символом цього дня є квітка соняшника, оскільки багато українських воїнів загинули на полях із соняшниками під час виходу з Іловайського котла. Цей день є важливим нагадуванням про героїзм та самопожертву українських захисників, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.

Міжнародний день дій проти ядерних випробувань: започатковано Генасамблеєю ООН 2 грудня 2009 року. Ініціатором був Казахстан, який саме 29 серпня 1991 року закрив головний ядерний полігон СРСР під Семипалатинськом. Метою цього дня є підвищення обізнаності про наслідки ядерних випробувань та заклик до їх повного припинення. Від часу створення ядерної зброї у світі було проведено понад 2000 випробувань, які мали значні негативні наслідки для людей та навколишнього середовища. 

День авіації України: щорічно останньої суботи серпня відзначається День авіації України. У цей день вітають військових та цивільних пілотів, працівників авіатранспорту та індустрії. Засноване свято було 16 серпня 1993 року за наказом тодішнього президента.  

У різних країнах світу сьогодні відзначають: 

  • Словаччина – День Словацького Національного Повстання
  • Аргентина – День юриста та День посадки дерев
  • Польща – День муніципальної поліції
  • Індія – Національний день спорту
  • Фінляндія – День природи
  • Японія – День смаженого м’яса

Цього дня у світі: 

  • 1535 – війська Великого князівства Литовського та Руського звільнили від московської окупації місто Стародуб;
  • 1541 – османи захопили Буду, столицю Угорського королівства;
  • 1561 – у Пересопницькому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці завершено працю над створенням національного символу та присяжної книги українців – Пересопницького Євангелія;
  • 1619 – Відбулась “Кам’янка Струмилова”. Перша відома в історії постановка українських інтерлюдій.
  • 1698 – Петро I заборонив носити бороди й наказав вдягати європейський одяг.
  • 1831 – Майкл Фарадей успішно продемонстрував перший електричний трансформатор у Королівському інституті в Лондоні.
  • 1842 – Нанкінський договір поклав край Першій опіумній війні;
  • 1883 – в Оттаві Томас Ахерн продемонстрував першу електроплиту.
  • 1885 – німецький інженер Готтліб Даймлер одержав патент на мотоцикл.
  • 1920 – під час польсько-українсько-радянської війни розпочалася оборона Замостя силами Армій Української Народної Республіки і Польщі від радянської 1-ї кінної армії С.М. Будьонного
  • 1929 – німецький дирижабль “Граф Цепелін” завершив першу навколосвітню подорож.
  • 1944 – розпочалося Словацьке національне повстання проти нацистів.
  • 1946 – в ООН прийнята Швеція, Королівство Афганістан і Ісландія.
  • 1949 – СРСР провів перше вдале випробування атомної бомби в Семипалатинську (Казахська РСР);
  • 1965 – У Львові відбулися збори прибічників євангельських християн-баптистів, в яких взяли участь майже 400 представників із різних регіонів СРСР.
  • 1964 – відбулася прем’єра мультфільму Волта Діснея “Мері Поппінс”.
  • 1966 – у Сан-Франциско група The Beatles дала свій останній концерт
  • 1992 – Відбулося перепоховання мощей патріарха Йосипа Сліпого у Храмі Святого Юра у Львові.
  • 1994 – Oasis випустили дебютний альбом “Definitely Maybe”, диск згодом очолив чарт Великої Британії.
  • 1999 – У Донецьку відкрито прижиттєвий пам’ятник Сергію Бубці.
  • 2014 – розстріл української колони під час виходу з-під Іловайська (Іловайська трагедія).

Яке сьогодні церковне свято: 

29 серпня в церковному календарі згадуютьУсікновення голови Івана Хрестителя. Іван Хреститель був пророком і предтечею Ісуса Христа, який закликав до покаяння та хрещення водою. За Євангелієм, Ірод Антипа, правитель Галилеї, ув’язнив Івана через критику свого незаконного шлюбу з Іродіадою (жінкою свого брата).

Під час святкування дня народження Ірода дочка Іродіади – Саломія – танцювала перед Іродом, і він, вражений танцем, пообіцяв дати їй будь-яку нагороду. Підказана матір’ю, вона попросила голову Івана Хрестителя на блюді, і Ірод змушений був виконати наказ.

Усікновення голови Івана Хрестителя символізує мучеництво за правду, непохитність у вірі і проповіді Божого слова. Голова Івана Хрестителя в іконографії часто зображується на блюді або в руках ангела. Свято нагадує про небезпечність пророчого слова для влади, яка живе за своїми інтересами. 

Прикмети: 

  • Гарна погода вдень – ввечері чекай дощу
  • Шпаки ще не відлетіли – осінь буде сухою
  • Жаби голосно квакають – до тепла
  • На заході сонця чути відлуння – до потепління

Традиції:

  • У народі вважається, що цього дня не можна користуватися ножем, особливо якщо потрібно нарізати щось кругле – наприклад, хліб, капусту, буряк. За повір’ями, людина тоді бере на себе гріхи вбивць Іоана Предтечі. З цієї ж причини уникають продуктів червоного кольору – він символізує кров Хрестителя.
  • Святому Івану Хрестителю здавна молилися про позбавлення від головного болю.
  • Потрібно зайнятися богоугодними справами – наприклад, допомогти близьким і незнайомим людям, подати милостиню. Вважається, що якщо до вас у день пам’яті Іоана Предтечі прибилася бездомна тварина, то її потрібно обов’язково прихистити.

Іменини сьогодні святкують: 

Іван. 

  • Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 28 серпня

Запис 29 серпня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
Новини.Live на we.ua
В Одесі помер депутат міської ради Дмитро Танцюра. Він був депутатом п’яти скликань та багато років працював у міськраді. Танцюра також займався підприємницькою діяльністю та мав юридичну освіту. Йому було 47 років. Інформація про причину смерті наразі невідома.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на пресслужбу політичної партії "Довіряй ділам".
Повідомлення про смерть депутата. Фото: скриншот із Facebook
Що відомо
Дмитро Танцюра народився 8 грудня 1978 року в Одесі. У 1986–1996 роках навчався у школі №9, яка нині має статус гімназії №2. Після школи вступив на факультет державного будівництва та управління юридичного інституту Одеського державного університету. У 1998 році факультет перевели до Одеської державної юридичної академії. У 2001 році Танцюра закінчив академію за спеціальністю "правознавство", а у 2002 році отримав ступінь магістра державної служби.
Кар’єра депутата
Танцюра розпочав професійну діяльність у бізнесі. У 1998–2000 роках працював комерційним директором ТОВ "Вага", а з 2000 до 2003 року був директором ТОВ "Панком-Авто". У 2008 році він заснував юридичну компанію "Південна правова компанія". З 1 січня 2010 року Танцюра обіймав посаду генерального директора ТОВ "Д.І.М.-Груп". Також у 2020 році він був обраний депутатом Одеської міської ради від партії "Довіряй ділам".
За даними "ПолітХабу", Танцюра був депутатом Одеської міської ради IV, V, VI, VII та VIII скликань. У нинішній міськраді він представляв округ №1 та входив до постійної комісії з питань планування, бюджету і фінансів.
Смерть депутата
Інформацію про причину смерті наразі не повідомляли. Дату та місце прощання з Дмитром Танцюрою обіцяють повідомити додатково.
Після його смерті мандат має перейти наступному за черговістю кандидату відповідно до виборчого законодавства. Хто саме отримає мандат, має визначити Одеська міська територіальна виборча комісія.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі 1 квітня попрощалися з Володимиром Комаровим. Церемонія відбулася у Свято-Пантелеймонівському чоловічому монастирі. Провести його прийшли рідні, друзі та містяни. Близькі кажуть — разом із ним пішла частина душі Одеси.
Також Новини.LIVE писали, що в Одесі попрощалися з депутатом міськради Олександром Іваницьким. Церемонія відбулася на Другому християнському цвинтарі. Тіло депутата знайшли в автомобілі, вранці, 20 квітня, в Приморському районі Одеси. За попередніми даними, він загинув внаслідок самогубства із застосуванням вогнепальної зброї. 
Перейти на novyny.live
Букви на we.ua

Джерело: Букви

24 серпня Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Саме цього дня у 1991 році Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, а вже за кілька місяців це рішення підтримали громадяни на всеукраїнському референдумі.

Однак шлях до встановлення Дня Незалежності саме 24 серпня почався раніше. Першою офіційною датою святкування було 16 липня, а події 1990-1991 років поступово привели Україну до остаточного виходу з Радянського Союзу.

Від Декларації про суверенітет до незалежності

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Документ закріплював право республіки самостійно вирішувати питання державного устрою, економіки, культури, науки та міжнародних відносин.

Того ж дня парламент постановив щороку відзначати 16 липня як День проголошення незалежності України. У 1991 році цю дату навіть внесли до переліку державних свят.

Водночас Україна все ще залишалася частиною СРСР. 17 березня 1991 року під час всесоюзного референдуму українців також запитали, чи погоджуються вони на перебування України у складі Союзу Суверенних Республік на основі Декларації про державний суверенітет. Понад 80% учасників опитування відповіли ствердно.

За кілька місяців політична ситуація кардинально змінилася.

Що сталося 24 серпня 1991 року

У серпні 1991 року в СРСР сталася спроба державного перевороту. Представники союзного керівництва намагалися усунути від влади Михайла Горбачова та зупинити політичні зміни в країні. Заколот провалився, а вже 24 серпня Верховна Рада УРСР зібралася на позачергове засідання, на якому 346 із 450 народних депутатів підтримали Акт проголошення незалежності України.

Текст документа був дуже коротким – лише 93 слова. Одним із його авторів був дисидент і народний депутат Левко Лук’яненко. Він наполягав на максимально лаконічному формулюванні, щоб під час розгляду не виникло тривалих суперечок, які могли б поставити ухвалення Акта під загрозу.

Документ проголошував незалежність України та створення самостійної держави – України, а її територію визначав неподільною і недоторканною.

Чернетка Акта проголошення Незалежності України, написана Левком Лук’яненком

Після голосування у сесійній залі заспівали гімн Українських січових стрільців, а за пропозицією В’ячеслава Чорновола до парламенту внесли синьо-жовтий прапор. Згодом його підняли над будівлею Верховної Ради.

Незалежність підтвердили на референдумі

Парламент вирішив винести Акт проголошення незалежності на всенародне голосування. Всеукраїнський референдум відбувся 1 грудня 1991 року.

Громадяни мали відповісти на запитання, чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. Його підтримали понад 90% учасників голосування.

Таким чином, рішення Верховної Ради отримало загальнонаціональне підтвердження. Підтримку незалежності зафіксували в усіх регіонах України.

Після референдуму почалося активне міжнародне визнання нової держави. Одними з перших незалежність України визнали Польща та Канада. До кінця 1991 року це зробили вже понад 130 держав.

Чому День Незалежності відзначають 24 серпня

Перший День незалежності після ухвалення Декларації про державний суверенітет відзначали 16 липня.

Однак після проголошення незалежності у серпні 1991 року та її підтвердження на референдумі дату державного свята вирішили змінити.

20 лютого 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову, за якою Днем Незалежності України стало 24 серпня. Попередня постанова про святкування 16 липня втратила чинність. Відтоді головне державне свято України щороку припадає саме на цю дату.

Водночас традиція відзначати українську незалежність існувала задовго до 1991 року. Українська діаспора в різних країнах світу проводила такі заходи 22 січня – у день, пов’язаний із проголошенням незалежності УНР у 1918 році та Актом Злуки 1919 року. Особливо активно цю дату відзначали українські громади у США та Канаді.

Як змінювалося святкування

За роки незалежності формат 24 серпня неодноразово змінювався. У різні періоди в Києві проводили військові паради, концерти, офіційні церемонії та громадські ходи.

Особливого значення ця дата набула після початку російсько-української війни у 2014 році. Відтоді День Незалежності Україна відзначає в умовах боротьби за територіальну цілісність і суверенітет.

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році святкові заходи в багатьох містах обмежували з міркувань безпеки. Натомість 24 серпня проводять офіційні церемонії, вручають державні нагороди військовослужбовцям та вшановують українців, які захищають країну.

У 2026 році від дня ухвалення Акта проголошення незалежності України минає 35 років.

  • 23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора – одного з головних державних символів країни. На загальнодержавному рівні свято запровадили у 2004 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми.

Запис Сьогодні 35-та річниця незалежності України: як народжувалася сучасна держава спершу з'явиться на Букви.

 на we.ua
Прямий канал на we.ua

Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — державне свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності у 1991 році. Цього року святкування припадає на 35-ту річницю події і відбувається в умовах війни, тому традиційні військові паради поступилися місцем пам’ятним заходам та благодійним зборам на підтримку оборонних сил.

Про це повідомляє “Прямий”.

День Незалежності України відзначають щороку 24 серпня. Дата пов’язана з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності у 1991 році. Для українців це свято символізує державність, суверенітет та єдність народу. У 2026 році святкування відбувається на тлі повномасштабної війни з Росією, що надає даті особливого значення.

Історія виникнення свята

Основою сучасної незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою УРСР влітку 1990 року. Вперше річницю цієї події відзначили 16 липня 1991 року.

24 серпня 1991 року відбулося позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Його скликали після спроби державного перевороту в москві, організованої прихильниками збереження радянської системи. Засідання розпочалося о 10 годині ранку хвилиною мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.

Спочатку 321 депутат підтримав постанову про проголошення незалежності. Під час наступного голосування безпосередньо за Акт проголошення незалежності документ отримав уже 346 голосів, серед яких були й представники комуністичної партії. Депутат від компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.

Акт проголошення незалежності визначив Україну як самостійну державу з неподільною й недоторканною територією, на якій чинними мають бути виключно Конституція та закони України. Чернетку документа напередодні, 23 серпня, написали у звичайному шкільному зошиті Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк.

Засідання завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців, який опозиціонери заспівали прямо біля трибуни, а мітингувальники підспівували. Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор і підняти його над куполом парламенту. Прапор внесли до сесійної зали того самого дня, однак над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили одне запитання — чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. У голосуванні взяли участь майже 32 мільйони людей, 90,32 відсотка з яких підтримали незалежність. Більшість проголосувала “за” в усіх 27 адміністративних регіонах, хоча підтримка відрізнялася: найнижчі показники зафіксували в Севастополі (57,07 відсотка) та Кримській автономії (54,19 відсотка), тоді як інші області, зокрема східні, віддали понад 80 відсотків голосів на підтримку Акту.

Спочатку День проголошення незалежності відзначали 16 липня, однак постановою від 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування на 24 серпня — дату ухвалення самого Акта. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Традиції святкування

У мирний час святкування Дня Незалежності супроводжувалося військовими парадами, концертами та масовими народними гуляннями. Перший офіційний військовий парад на честь свята відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.

Через повномасштабну війну з Росією формат святкування змінився з міркувань безпеки. Замість масових заходів центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни. Найважливішою традицією також стали масштабні благодійні збори на підтримку оборонних сил.

Символом свята залишається вишиванка, яку 24 серпня традиційно одягають мільйони українців у всьому світі.

День Незалежності є державним святом і передбачає офіційний вихідний. Однак у період воєнного стану додаткові неробочі дні скасовано, тому для працівників державних установ 24 серпня 2026 року, яке випадає на понеділок, залишається робочим днем. Керівники приватних компаній мають право самостійно визначати графік роботи своїх співробітників у цей день.

Цікаві факти про День Незалежності

  1. Уперше свято відзначили 16 липня 1991 року — через рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.
  2. Акт проголошення незалежності ухвалили через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу.
  3. На референдумі 1 грудня 1991 року найнижчу підтримку незалежність отримала в Севастополі та Кримській автономії.
  4. Чернетку Акта написали у звичайному шкільному зошиті.
  5. Синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали в день голосування, а над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.
  6. За незалежність проголосували навіть депутати-комуністи.
  7. Засідання парламенту 24 серпня 1991 року завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців.
  8. Перший військовий парад на честь свята відбувся у Києві 24 серпня 1994 року.
  9. Дату святкування офіційно перенесли на 24 серпня постановою від 20 лютого 1992 року.
  10. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

 

The post День Незалежності 2026: історія, традиції та цікаві факти appeared first on Прямий.

Перейти на prm.ua
Прямий канал на we.ua

Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — державне свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності у 1991 році. Цього року святкування припадає на 35-ту річницю події і відбувається в умовах війни, тому традиційні військові паради поступилися місцем пам’ятним заходам та благодійним зборам на підтримку оборонних сил.

Про це повідомляє “Прямий”.

День Незалежності України відзначають щороку 24 серпня. Дата пов’язана з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності у 1991 році. Для українців це свято символізує державність, суверенітет та єдність народу. У 2026 році святкування відбувається на тлі повномасштабної війни з Росією, що надає даті особливого значення.

Історія виникнення свята

Основою сучасної незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою УРСР влітку 1990 року. Вперше річницю цієї події відзначили 16 липня 1991 року.

24 серпня 1991 року відбулося позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Його скликали після спроби державного перевороту в москві, організованої прихильниками збереження радянської системи. Засідання розпочалося о 10 годині ранку хвилиною мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.

Спочатку 321 депутат підтримав постанову про проголошення незалежності. Під час наступного голосування безпосередньо за Акт проголошення незалежності документ отримав уже 346 голосів, серед яких були й представники комуністичної партії. Депутат від компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.

Акт проголошення незалежності визначив Україну як самостійну державу з неподільною й недоторканною територією, на якій чинними мають бути виключно Конституція та закони України. Чернетку документа напередодні, 23 серпня, написали у звичайному шкільному зошиті Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк.

Засідання завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців, який опозиціонери заспівали прямо біля трибуни, а мітингувальники підспівували. Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор і підняти його над куполом парламенту. Прапор внесли до сесійної зали того самого дня, однак над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили одне запитання — чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. У голосуванні взяли участь майже 32 мільйони людей, 90,32 відсотка з яких підтримали незалежність. Більшість проголосувала “за” в усіх 27 адміністративних регіонах, хоча підтримка відрізнялася: найнижчі показники зафіксували в Севастополі (57,07 відсотка) та Кримській автономії (54,19 відсотка), тоді як інші області, зокрема східні, віддали понад 80 відсотків голосів на підтримку Акту.

Спочатку День проголошення незалежності відзначали 16 липня, однак постановою від 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування на 24 серпня — дату ухвалення самого Акта. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Традиції святкування

У мирний час святкування Дня Незалежності супроводжувалося військовими парадами, концертами та масовими народними гуляннями. Перший офіційний військовий парад на честь свята відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.

Через повномасштабну війну з Росією формат святкування змінився з міркувань безпеки. Замість масових заходів центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни. Найважливішою традицією також стали масштабні благодійні збори на підтримку оборонних сил.

Символом свята залишається вишиванка, яку 24 серпня традиційно одягають мільйони українців у всьому світі.

День Незалежності є державним святом і передбачає офіційний вихідний. Однак у період воєнного стану додаткові неробочі дні скасовано, тому для працівників державних установ 24 серпня 2026 року, яке випадає на понеділок, залишається робочим днем. Керівники приватних компаній мають право самостійно визначати графік роботи своїх співробітників у цей день.

Цікаві факти про День Незалежності

  1. Уперше свято відзначили 16 липня 1991 року — через рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.
  2. Акт проголошення незалежності ухвалили через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу.
  3. На референдумі 1 грудня 1991 року найнижчу підтримку незалежність отримала в Севастополі та Кримській автономії.
  4. Чернетку Акта написали у звичайному шкільному зошиті.
  5. Синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали в день голосування, а над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.
  6. За незалежність проголосували навіть депутати-комуністи.
  7. Засідання парламенту 24 серпня 1991 року завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців.
  8. Перший військовий парад на честь свята відбувся у Києві 24 серпня 1994 року.
  9. Дату святкування офіційно перенесли на 24 серпня постановою від 20 лютого 1992 року.
  10. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

 

The post День Незалежності 2026: історія, традиції та цікаві факти appeared first on Прямий.

 на we.ua
Громадське радіо на we.ua

У понеділок, 24 серпня, Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності.

Свято встановлене на честь ухвалення Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежності України — політико-правового документа, що закріпив новий статус держави.

До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Його початки сягають Антської держави та об’єднання полян Русі, згодом — Київської Русі. Після розпаду Київської держави традиції державності успадкувало Галицько-Волинське князівство, пізніше — Литовсько-Руське князівство, у складі якого Київська і Волинська землі мали широку автономію.

У XVII ст. на українських землях постала Козацька держава. Понад сто років козаки вели боротьбу за незалежність, однак у XVIII ст. державність було втрачено, і територія України опинилася в межах Російської та Австрійської імперій майже на два століття.

У XIX — на початку XX ст. розгорнувся український національний рух, що привів до Української революції 1917-1921 років. Центральна Рада своїм III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом — її незалежність. У 1919 році Акт Злуки засвідчив соборність українських земель, однак УНР проіснувала недовго, і державність було втрачено аж до кінця XX ст.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

Після серпневого путчу в Москві позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України та створення самостійної держави з неподільною й недоторканною територією, на якій діють виключно Конституція і закони України, що стало вирішальним кроком у від’єднанні від Радянського Союзу.

Остаточно цей статус закріпив загальнонаціональний референдум 1 грудня 1991 року, коли 90,32% громадян підтримали незалежність.

Першими Україну визнали Польща й Канада. Це відбулося 2 грудня 1991 р.).

Це п’ятий День Незалежності в умовах повномасштабної війни та дванадцятий — в умовах російської агресії, що почалася у другій половині лютого 2014 року з захоплення Криму.

Запис Україна відзначає 35-й День Незалежності спершу з'явиться на Громадське радіо.

Перейти на hromadske.radio
Межа на we.ua

За святковою датою стоїть багатовікова боротьба за власну державу, яку українці продовжують захищати навіть у найтяжчі часи.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

24 серпня 2026 року Україна відзначає 35-й День Незалежності. Свято приурочене до ухвалення Акта проголошення незалежності України, який Верховна Рада УРСР затвердила 24 серпня 1991 року. Цей політико-правовий документ закріпив відновлення України як самостійної держави.

Як Україна здобула незалежність

Українська традиція державності має багатовікову історію. Її витоки пов’язують з Антською державою, об’єднанням полян Русі та Київською Руссю. Після розпаду Київської Русі державницьку спадщину продовжило Галицько-Волинське князівство.

Згодом Київська та Волинська землі зберігали значну автономію у складі Литовсько-Руського князівства. У XVII столітті на українських землях постала Козацька держава, а боротьба козаків за незалежність тривала понад століття.

У XVIII столітті українська державність була втрачена, а українські території майже на два століття опинилися у складі Російської та Австрійської імперій.

Українська революція та відновлення державності

Нову хвилю національного відродження Україна пережила у XIX та на початку XX століття. Вона стала передумовою Української революції 1917–1921 років.

ІІІ Універсалом Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом заявила про її незалежність. Важливою подією став Акт Злуки 1919 року, який символізував прагнення до об’єднання українських земель. Водночас УНР не змогла втримати державність у тогочасних умовах.

Акт проголошення незалежності України 1991 року

Після серпневого путчу в Москві позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року ухвалила рішення про незалежність України. Остаточно волю українського народу підтвердив всеукраїнський референдум, проведений 1 грудня 1991 року.

На референдумі незалежність України підтримали 90,32% громадян. Цей результат засвідчив загальнонаціональну підтримку створення незалежної української держави.

35-й День Незалежності України в умовах війни

У 2026 році Україна вп’яте відзначає День Незалежності в умовах повномасштабної війни, яку Росія розв’язала проти українського народу. До 35-ї річниці незалежності заплановано державні, культурні та меморіальні заходи в Україні й у різних країнах світу.

День Незалежності України залишається символом свободи, державної єдності та незламного прагнення українців самим визначати майбутнє своєї країни.

Схожі новини для вас:

  • Кирило Буданов провів глобальну онлайн-зустріч із представниками українських молодіжних організацій із понад 35 країн та закликав посилювати міжнародну єдність.
  • Юрій Костенко пригадає голосування за незалежність України 24 серпня 1991 року, розповість про ядерне роззброєння та радянський вплив.
The post Україна відзначає 35-й День Незалежності в умовах повномасштабної війни first appeared on Межа. Новини України..
Перейти на mezha.net
Gazeta.ua на we.ua

Вперше День Незалежності України 24 серпня відзначили 1992 року. Але свято державності було й до того.

1991-го День Незалежності святкували 16 липня. Gazeta.ua нагадує історію свята.

День Незалежності в історії українського державотворення святкувався й до 1990 року. Але, зрозуміло, в діаспорі. Або ж підпільно.

Закордонні українці впродовж 70 років Днем Незалежності вважали 22 січня дату, коли 1919-го проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. А ще роком раніше Четвертим універсалом Центральна рада фактично проголосила повну державну самостійність УНР.

Щороку 22 січня українці за кордоном не тільки проводили різноманітні культурні й просвітницькі заходи з нагоди Дня Незалежності, а й намагалися якнайширше залучити до них офіційні структури інших держав.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПЦУ офіційно повідомила про рішення перейти на новоюліанський календар

Першим Днем Незалежності вже в Україні стало 16 липня. Цього дня 1990 року Верховна Рада тоді ще УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Одразу ж депутати проголосували за постанову "Про День проголошення незалежності України".

"Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: вважати день 16 липня Днем проголошення Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в документі.

16 липня 1991-го в Україні був вихідним. Верховна Рада подбала про це 18 червня. Відповідні зміни внесли до Кодексу законів про працю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Воєнний стан і мобілізацію продовжили на три місяці

Але минуло трохи більше місяця і в СРСР відбулася спроба державного перевороту, що прискорила розпад Союзу й проголошення на його руїнах самостійності колишніх республік.

Україна свою повну державну Незалежність проголосила 24 серпня 1991 року.

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду й інші акти законодавства республіки", ішлося в Акті проголошення незалежності.

1 грудня 1991-го на Всеукраїнському референдумі 90,32% виборців, які прийшли на дільниці, підтвердили проголошення незалежності. Наступного року день 16 липня хоча й зберігав історичну цінність, мусив "поступитися" місцем 24 серпня.

"Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: вважати день 24 серпня Днем Незалежності України й щороку відзначати його як державне загальнонародне свято України", ішлося в новій постанові ВРУ від 20 лютого 1992 року.

Офіційним вихідним 24 серпня проголосила постанова ВРУ від 5 червня. Таким чином, 24 серпня 1992-го Україна вперше повноцінно відзначила День Незалежності.

З кожним роком росла палітра традиційних святкових заходів до Дня Незалежності. Незмінними залишаються хіба що урочисті зустрічі, мітинги, відзначення державними нагородами, концерти різних напрямів і масштабів.

А з 1994 року традиційним став і військовий парад на Хрещатику. Рік символічний, бо 5 грудня в Будапешті був підписаний Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Підписи під документом поставили лідери США, Росії, України й Великої Британії. Як Будапештський меморандум реалізується на практиці, весь світ побачив 2014-го, а потім з новою силою 2022 року.

Щоправда, були часи, коли військовий парад не проводили. Наприклад, у 20052007 роках Хрещатиком крокували військові, "озброєні" лише музичними інструментами. Тоді надали перевагу парадам військових оркестрів.

Хоч як парадоксально, не було військового параду в столиці й на честь 20-ї річниці незалежності. Тоді при владі був далекий від патріотичних сентиментів Віктор Янукович. Хоча офіційно відмову від параду пояснили економією грошей.

Питання про доцільність військового параду на Хрещатику 24 серпня 2014 року спричинило жваві дискусії в суспільстві на тлі окупації Криму та агресії РФ на сході країни. Але він відбувся. І проводили парад щороку аж до 2019-го, коли новообраний президент Володимир Зеленський захотів оновити традиції. Але тоді громадськість за активної підтримки ветеранів російсько-української війни провела альтернативний Марш захисників.

Схожою була ситуація 2020 року. Але вже 2021-го, на 30-ту річницю незалежності, військовий парад відбувся.

Цього року головне державне свято України - День Незалежності припадає на неділю, 24 серпня.

Поки діє воєнний стан, всі державні вихідні скасовують. Торік святкування Дня Незалежності не пов'язували з додатковим відпочинком.

Перейти на gazeta.ua
Чемпіон на we.ua
Відбулися матчі 1/32 фіналу розіграшу Кубка України сезону-2026/27. Цього року елітні клуби поставилися до турніру з повною відповідальністю, виставивши навіть проти аматорських колективів основні склади.
Тож на цій стадії було зафіксовано небагато несподіваних результатів. Втім, не обійшлося без кількох гучних сенсацій, ефектних голів та драматичних розв'язок.
"Чемпіон" відібрав найцікавіші моменти 1/32 фіналу Кубку України, які точно варті уваги.
Результати всіх матчів 1/32 фіналу Кубку України
Четвер, 20 серпня
Діназ (Вишгород) – Фенікс-Маріуполь (Маріуполь) 0:6
П'ятниця, 21 серпня
Брацлав (Вінницька область) – Олександрія 0:2
Ребел (Київ) – Агробізнес (Волочиськ) 0:4
Дружба-Козаки (Ніжин) – Базис (Кочубіївка, Черкаська область) 3:5
Поділля (Хмельницький) – Вікторія (Суми) 1:3
Локомотив (Київ) – Пробій (Городенка) 1:3
Субота, 22 серпня
То4ка (Одеса) – Епіцентр (Кам'янець-Подільський) 1:2
Авангард (Лозова) – Кудрівка 1:6
ЮКСА (Тарасівка) – Колос (Ковалівка) 0:3
Скала 1911 (Стрий) – Зоря (Луганськ) 0:6
Маяк (Сарни) – СК Полтава 0:0 (по пен. 4:2)
Решетилівка (Полтавська область) – Прикарпаття-Благо (Івано-Франківськ) 1:4
Рокита (Полтавська область) – Кривбас (Кривий Ріг) 0:3
Колос (Полонне) – Тростянець 1:2
Калинівка (Київська область) – Харків 0:9
Інгулець (Петрове) – Верес (Рівне) 1:4
Дністер (Заліщики) – Лівий Берег (Київ) 0:3
Нива (Тернопіль) – Буковина (Чернівці) 0:4
Нива (Вінниця) – Рух (Львів) 2:2 (по пен. 4:3)
Карпати (Львів) – Оболонь (Київ) 2:0
Неділя, 23 серпня
Пальміра (Одеса) – Куликів-Білка (Куликів) 1:2
Агротех (Тишківка, Кіровоградська область) – Вільхівці (Івано-Франківська область) 2:1
Пенуел (Кривий Ріг) – Металіст (Харків) 0:1
Покуття (Коломия, Івано-Франківська область) – Карбон (Черкаси) 0:1
Олімпія (Савинці, Полтавська область) – Металург (Запоріжжя) 2:1
Новий Розділ (Львівська область) – Атлет (Київ) 2:1
Вільхівці (Закарпатська область) – Чорноморець (Одеса) 1:0
Луцьксантехмонтаж №536 (Луцьк) – ФК Чернігів 1:2
Неймовірний гол не врятував Локомотив
У минулому сезоні київський Локомотив став одним з відкриттів розіграшу Кубку України. "Залізничники", які тоді виступали в Другій лізі, зуміли вибити двох представників УПЛ – Колос і Верес, та дійти до чвертьфіналу.




ФК Локомотив



У протистоянні з Пробоєм Локомотив вважався незначним фаворитом, враховуючи успішну кубкову історію. Проте представник Івано-Франківщини, який лише у 2024 році отримав професійний статус, зумів здобути путівку до 1/16 фіналу.
Поєдинок у Києві запам'ятався неймовірним голом зі своєї половини поля у виконанні "залізничника" Олексія Сахненка. Цей гол став справжньою окрасою цієї стадії Кубку України, хоча й не врятував Локомотив від вильоту.

Відеоогляд матчу Локомотив – Пробій







Вісім голів та два шедеври від аматорів
Справжнє свято футболу влаштували аматорські команди Дружба-Козаки та Базис. Суперники забили вісім голів, серед яких було місце й шедеврам.
На 24-й хвилині поєдинку гравець Базису Едуард Суханов ударом бісіклетою відправив м'яч у сітку воріт суперника.




ФК Базис



Наступний гол команди з Черкащини виявився не менш красивим. На 43-й хвилині Тимофій Брижчук ударом із гострого кута змусив згадати неймовірний гол Андрія Шевченка в матчі Мілана проти Ювентуса у грудні 2001 року.
У гольовій перестрілці влучнішими виявилися гравці Базису, які вивели команду в наступний раунд. Неймовірний поєдинок довів, що на аматорському рівні достатньо самородків, які нічим не поступаються професіоналам.

Відеоогляд матчу Дружба-Козаки – Базис







Паненка відбита лежачи або як команда Кулача вибила Полтаву
Однією з головних несподіванок 1/32 фіналу Кубку України став підсумок матчу між Полтавою, яка ще минулого сезону грала в УПЛ, та аматорським Маяком Сарни.


Владислав Кулач


ФК Маяк



Команду з Рівненщини напередодні кубкового протистояння очолив найкращий бомбардир УПЛ сезону-2020/21 Владислав Кулач. Новий головний тренер не відсиджувався на лаві запасних, а вийшов на поле разом із колишніми зірками елітного дивізіону – Андрієм Тотовицьким, Михайлом Сергійчуком та Юрієм Романюком.
Основний час поєдинку завершився нульовою нічиєю. Переможець визначився у серії одинадцятиметрових ударів, героєм якої став воротар Маяка Андрій Тимошицький. 31-річний капітан, уже лежачи на газоні, зумів відбити удар паненкою у виконанні Дмитра Касімова та вивести свою команду в 1/16 фіналу.

Відеоогляд матчу Маяк – Полтава







Гол Гладкого не допоміг Авангарду проти Кудрівки
У складі Авангарду Лозова на матч проти Кудрівки вийшли ексгравці збірної України – Олександр Гладкий та Євген Селін. Обидва ветерани українського футболу відзначилися у матчі, щоправда, по-різному: захисник зрізав м'яч у власні ворота, подвоївши перевагу Кудрівки, а зірковий форвард скоротив розрив у рахунку, ефектно реалізувавши гольовий момент.




Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Кубок України з футболу (@ua_kubok)



Ще до перерви Кудрівка зробила рахунок 3:1 на свою користь, а у другому таймі відвантажила ще три м'ячі ексголкіперу Дніпра-1 Валерію Юрчуку. Команда УПЛ впевнено довела матч до перемоги та продовжить боротьбу за трофей.

Відеоогляд матчу Авангард – Кудрівка







Харків встановив рекорд турніру
З 1994 року рекорд результативності Кубку України належав донецькому Шахтарю, який у 1/8 фіналу розгромив Ворсклу (8:0). Повторити досягнення "гірників" згодом вдавалося харківському Арсеналу, Динамо та Карпатам, а от перевершити цей результат зумів лише Харків.




ФК Харків



Команда Младена Бартуловича розгромила аматорську Калинівку з рахунком 9:0 і таким чином побила 32-річний рекорд донеччан. При цьому всі дев'ять голів Харкова забили різні футболісти.

Відеоогляд матчу Калинівка – Харків







Команда із Закарпаття створила найбільшу сенсацію
У більшості поєдинків за участю команд УПЛ перемоги здобули представники елітного дивізіону. Винятком став матч за участю Чорноморця.
Справжню сенсацію створили Вільхівці. Завдяки голу екснападника Вереса Михайла Шестакова команда Другої ліги зуміла залишити поза Кубком України його дворазового переможця – Чорноморець.




ФК Чорноморець



Серед інших результатів варто виокремити перемогу Карпат над Оболонню в битві команд УПЛ. Зоря, Колос, Кривбас, Верес, Буковина та Лівий Берег розгромили своїх суперників із нижчих дивізіонів. А от Епіцентр з мінімальним рахунком обіграв аматорську То4ка, ворота якої захищав ексголкіпер Динамо Артур Рудько.
Фіналіст Кубка України Чернігів не без проблем обіграв Луцьксантехмонтаж №536 та сподівається повторити минулорічний успіх.
Хто вийшов до 1/16 фіналу Кубку України
За підсумками матчів 1/32 фіналу Кубку України визначилися 28 учасників наступного раунду. До них на цій стадії приєднаються чотири команди, які представляють або представляли Україну в єврокубках: Шахтар, ЛНЗ, Полісся і Динамо.
Тож боротьбу за трофей продовжать 14 із 16 команд УПЛ: Шахтар, ЛНЗ, Полісся, Динамо, Харків, Колос, Кривбас, Зоря, Карпати, Епіцентр, Верес, Кудрівка, Буковина та Лівий Берег.




ФК Лівий Берег



З 14 команд Першої ліги продовжать участь в турнірі 9: Вікторія, Фенікс-Маріуполь, Олександрія, Агробізнес, Пробій, Прикарпаття-Благо, Куликів-Білка, Металіст та Чернігів.
Чотири представники Другої ліги продовжать боротьбу в 1/16 фіналу: вінницька Нива, Вільхівці, Тростянець та Карбон. Зазначимо, що у Кубку України не беруть участь резервні команди: Колос-2, Полісся-2, Олександрія-2, Самбір-Нива-2, Полтава-2.
Із 15 представників аматорського футболу у стадії 1/16 фіналу зіграють 5: Базис, Маяк, Агротех, Новий Розділ і Олімпія.
Точну дату жеребкування 1/16 фіналу Кубку України мають оголосити найближчим часом. Базові дати матчів на цій стадії: 8-10 вересня 2026 року.




УАФ



Найкращі бомбардири Кубку України сезону-2026/27
Жодному з футболістів наразі не вдалося одноосібно очолити список бомбардирів Кубка України. Натомість одразу 10 гравців мають на своєму рахунку по два голи.
Олександр Беляєв (Кудрівка) – 2 голи (1 матч)
Едуард Суханов (Базис) – 2 голи (2 матчі)
Ігор Горбач (Зоря) – 2 голи (1 матч)
Сергій Кисленко (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Валерій Кучеров (Фенікс-Маріуполь) – 2 голи (1 матч)
Владислав Катинов (Дружба-Козаки) – 2 голи (1 матч)
Максим Чеглов (Тростянець) – 2 голи (1 матч)
Артем Сьомка (Агробізнес) – 2 голи (1 матч)
Артем Федушко (Рух) – 2 голи (1 матч)
Максим Грабан (Прикарпаття-Благо) – 2 голи (1 матч)










Читайте також :


Кубок України 2026/27: розклад, трансляції та результати матчів
Перейти на champion.com.ua
Новини.Live на we.ua
Українським підприємствам нагадали про обов'язок двічі на рік звітувати перед ТЦК про наявний автотранспорт і персонал. Причому з 2026 року це стосується навіть компаній без жодної техніки на балансі, тож ігнорування такої вимоги нестиме наслідки.
Про це повідомляє Новини.LIVE.
Чи треба підприємцям подати до ТЦК звіт про наявні автомобілі, навіть якщо їх немає
Українські компанії зобов'язані двічі на рік надсилати до територіальних центрів комплектування відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів, а також про працівників, які на них працюють.
Відповідно до Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабміну №1921 від 28 грудня 2000 року, такі звіти подаються до 20 червня та до 20 грудня. Положення щодо перенесення дат на наступний робочий день у разі вихідних чи свят не передбачено, тому якщо граничний день припадає на суботу чи неділю, документи необхідно здати напередодні.
Вимоги закону поширюються на всі юридичні особи незалежно від форми власності, тоді як фізичні особи-підприємці від цього обов'язку звільнені. Але у 2026 році судова практика змінилася після рішення апеляційної інстанції у справі №158/728/26 від 15 квітня 2026 року, де керівника новоствореного товариства оштрафували за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП через неподання інформації до 20 грудня 2025 року. Суд підтвердив, що обов'язок звітувати діє незалежно від наявності техніки чи ведення активної діяльності, тому за відсутності машин підприємства зобов'язані надсилати нульові показники.
Регіональні ТЦК також наголошують на необхідності здавати порожні відомості навіть тим фірмам, які ніколи раніше цього не робили. Для цього потрібно заповнити нульовий звіт із прокресленнями, додати супровідний лист і надіслати документи рекомендованим листом з описом вкладення через Укрпошту або занести два примірники особисто.
Як карають власників за відсутність звітів до ТЦК про наявні авто в компаніях
За ігнорування цих правил посадовим особам загрожує адміністративна відповідальність за статтею 210-1 КУпАП із накладенням штрафу від 34 000 до 59 500 гривень.
Водночас стягнення за такі правопорушення в особливий період може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення, тому за звітність 2024 року та раніші періоди санкцій уже не буде, тоді як за 2025 рік і невиконання норм до 20 червня 2026 року штрафи накладати вже можуть.
Як повідомляли раніше Новини.LIVE, в Україні ввели низку нових контрактів, тож нерідко військовослужбовці цікавляться тим, чи можна контрактникам переписати інший контракт, якщо умови старого не задовольняють. В Міноборони роз'яснили всі нюанси щодо цього. 
Також громадяни скаржаться на випадки, коли на ВЛК не провели медогляд. Оскаржити рішення лікарів можна, але юристи вказали кілька нюансів, які можуть унеможливити звільнення від мобілізації навіть попри серйозні проблеми зі здоров'ям.
Перейти на novyny.live

Приєднуйтесь до Платформи

Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації

Останні коментарі

Що не так з цим дописом?